CC BY
14
Науковий iticiiiik- НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.3
• тдвищити яшсть науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських робгг;
• пiдвищити конкурентну спроможнiсть машин люогосподарського призна-
чення.
Л1тература
1. Лковий кодекс УкраТни. Вщомосп Верховно! Ради Украши (ВВР), 2006. - № 21. -С. 170.
2. Концепщя розвитку л1сового господарства Украши на перюд до 2015 р. Схвалено КМ Украши в1д 18.04.2006 р., № 208-р.
3. Державна програма "Люи Украши" на 2002-2015 рр. Затверджена Постановою Кабь нету м1н1стр1в Украши ввд 29.04.02 р. - К., 2002. - 213 с.
4. Державна цшьова програма "Люи Укра!ни" на 2010-2015 рр. Затверджена постановою КМ Украши вщ 16.09.2009 р., № 977. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.le-sovod.org.ua.
5. Розробити систему машин для комплексно!' мехашзацл люового господарства та за-хисного люорозведення на 2000-2010 рр. : зв1т про дослщно-конструкторську роботу. - Хар-кiв : Вид-во УкрНДШГА. - 1998. - 131 с.
Овсянников С.И. Состояние и прогнозирование потребности в энергетических средствах предприятий лесного хозяйства Украины
На основе анализа объемов лесохозяйственных мероприятий, согласно новым нормативным документам, структуре существующего тракторного парка, новейших технологий и внедрения перспективных лесохозяйственных машин осуществлено прогнозирование структуры и количественного роста тракторного парка предприятий Госкомлесхоза Украины. Установлено, что последующее развитие МТП необходимо базировать на основе новейшей системы технологий и машин с целью внедрения природоохранных и энергосберегающих технологий проведения лесозаготовок и лесохозяйственных работ.
Ovsyannikov S.I. Condition and forecasting of requirement in enterprises power facilities of the forestry of Ukraine
Forecasting of structure and quantitative growth of tractor park of Goskomleshoza enterprises of Ukraine is made on the basis of analysis of forest actions volumes according to new standard documents, structure of existing tractor park, the newest technologies and introductions of perspective forest machines. Subsequent development of MTP must be based on the basis of the newest system of technologies and machines with the purpose of introduction of ecological technologies._
УДК 631.42 Викл. В.М. 1ваницька, канд. бюл. наук - Закарпатський
лкотехтчний коледж
СИСТЕМИ УТРИМАННЯ ГРУНТУ ТА РОЗВИТОК КОРЕНЕВО1 СИСТЕМИ СЛИВИ НА ТЕРАСАХ
Розглянуто системи утримання грунту в сливових культурбюгеоценозах на тера-сах у передпрнш зош Закарпаття. У сливових насадженнях на терасах грунт краще ут-римувати тд чорним та сидеральним паром. Тому найбшьшою мiрою забезпечусться покращення еколопчних функцш еродованих грунпв, висока бюлопчна продуктив-нють плодових рослин та охорона навколишнього природного середовища. Встанов-лено, що запропонована система утримання грунту на терасах, спрямована змша грун-тотворних процеав тд впливом окультурення сприяли покращенню водно^зичних властивостей, структури грунту, тдвищенню його протиерозшно!' стшкосп.
Ключов1 слова: еколопя, ерозiя, системи утримання грунту, продуктившсть плодових рослин.
Вступ. Природш умови передпрно! зони Закарпаття сприятливi для вирощування основних плодових порщ - яблунi, грушi, сливи та ш. Дерева тут добре розвиваються i плодоносять, дають плоди кращо! якостi, нiж на рiвнинi, оскшьки в горах вище iнтенсивнiсть осв^лення, бiльш сприятливий радiацiйний i тепловий режими, кращий повiтряний дренаж.
Сьогодш дедалi вагомiшого значення набувае ращональне викорис-тання земельних угiдь, особливо тих, що розмiщенi на схилах i пiддаються воднiй ерозп. Для Закарпаття проблема охорони, ефективного i ращонально-го використання земельних ресурЫв набувае важливостi не тiльки iз малозе-меллям, але й зi значним погiршенням еколопчно! ситуацп в даному регюш (вирубування лiсiв, ерозшт процеси, повенi, зсуви, селi та ш.)
Однiею з найважливiших умов у виборi земельних дiлянок шд плодовi насадження на схилах е науково обгрунтована доцiльнiсть закладання саду з урахуванням еколопчних умов мюцевость Рельеф мiсцевостi i крутiсть схи-лiв - провiднi чинники, як визначать способи захисту грунтiв вщ водно! ерозп. Дослiдженнями встановлено, що схили крутютю бiльше 10-12° необхщно терасувати. Терасування дае змогу зменшити або затримати поверхневий стж на схилi, укрупнювати дiлянки, об'еднувати !х в масиви для створення про-мислових насаджень, правильно оргашзувати територiю i здiйснити систему протиерозшних заходiв [1-6].
У господарствах Закарпаття було побудовано 1612,3 га терас. Однак значна частина !х використовуеться неефективно або зовшм не використо-вуеться. Завдання тепер полягае в тому, щоб знайти правильнi шдходи, в умовах змiни земельних вщносин на селi, найефективнiшим чином застосу-вати набутий досвiд з освоення терас з метою подальшого розвитку терасно-го садiвництва.
Пiд час вирощування садiв на терасованих схилах важлива роль у змен-шенш ерози грунту, забезпеченнi нормального росту i продуктивностi плодових рослин належить системi утримання грунту на полотш терас. Ми вперше в умовах Закарпаття здшснювали дослiдження з вивчення еколопчного впливу систем утримання грунту на рют плодових рослин, розвиток коренево! систе-ми i продуктивнiсть сливових бiогеоценозiв на терасованих схилах.
Матерiали та методика дослвджень. Польовi дослiди здiйснювали в КСП "Бороняво" Хустського району Закарпатсько! област в 1983-2000 рр. Дослiд виконано на терасованому схил крутiстю 9-12° швденно-захщно! ек-спозицп. Сад посаджено весною 1982 р., наступного року було накладено схему дослщу. Площа кварталу становить 5,09 га, площа полотна терас -2,40 га, для дослщження зайнято 1,30 га, ширина терас - 5-6 м. Порода - слива, сорт - Угорка звичайна. Дерева висаджеш на вщсташ 0,7-0,9 м вщ насип-ного вщкосу i через 3 м одне вiд одного. Берми i виlмковi вiдкоси задернет сумшкою багаторiчних злакових i бобових трав.
Еродоваш грунти терасованих схишв не можуть повною мiрою вико-нувати функцп джерела вологи, елеменпв живлення й бiохiмiчноl енергп для плодових культур. Тому важливим заходом е окультурення грунпв з метою покращення 1хтх екологiчних властивостей.
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.3
Варiанти дослщу: 1) чорний пар iз внесенням гною 40 т/га один раз на три роки (контроль); 2) чорний пар з внесенням гною 120 т/га один раз на три роки; 3) сидеральний пар; 4) довготермшове задерншня (починаючи з другого року шсля садшня) зi скошуванням зелено! маси.
Грунти дiлянки - бурi лiсовi ошдзолеш суглинковi на елюво-делювь альних глинистих сланцях iз шаруватим пiщаником. Зразки грунту для аналь зiв вщбирали з шарiв 0-20, 20-40, 40-60, 60-80 i 80-100 см. У них визначали: польову вологiсть грунту, гранулометричний i мiкроагрегатний склад грунту, структурно-агрегатний склад i вологостiйкiсть грунтових частинок, щiльнiсть складення грунту, рН сольово! витяжки, гiдролiтичну кислотнiсть, гумус, КРК, нiтратний азот, рухомий алюмшш, кальцiй i магнiй, обмiннi основи.
За кожним варiантом дослiду визначали висоту дерев, сумарний при-рют, потовщення штамбiв; облiковували бiомасу сидеральних культур i трав на дшянках задернiння перед кожним скошуванням; дослщжували кореневу систему; проводили оцiнку ерозшно! ситуацi! пiсля снiготанення i випадання зливових дошдв та облiк урожаю плодiв при збиральнiй стиглостi.
Результати дослвджеиь. Утримання грунту на терасах потрiбно спря-мовувати, насамперед, на збереження i пiдвищення його родючосл. Боротьба з ерозiею грунтiв на схилах призвана одночасно виршувати задачу припи-нення формування делювiальних грунпв.
Грунти дослiдних дiлянок характеризуються низьким рiвнем родючос-тi через недостатню забезпечешсть поживними речовинами i несприятливих фiзико-хiмiчних властивостей. Останнi виражаються, насамперед, у високому рiвнi кислотностi грунтового розчину, ненасиченост обмiнними основами. До закладання дослiду в грунтах середньо! частини полотна терас на глибиш 0-35 см в середньому було 2,3 % гумусу, рухомого фосфору 0,8, рухомого ка-лда 14,9, рухомого алюмшш 17,2 мг на 100 г грунту, рН сольово! витяжки 4,3, пдрол^ична кислотшсть 6,9 мг-екв на 100 г грунту, стушнь насиченост основами 33,2 %; у грунтах ви!мково! частини терас гумусу мютиться дуже мало (0,3-1,5 %); грунти насипно! частини терас (де висаджеш дерева сливи) краще забезпечет гумусом (2,7-3,8 %).
Встановлено, що формування гумусового горизонту в еродованих грунтах на терасах вщбувалось завдяки внесенню оргашчних добрив, сидера-цi! i вiдмиранню залишкiв надземних та шдземних частин рослин на дшянках довготермшового задернiння зi скошуванням зелено! маси. Окультурення ор-ного (0-20 см) шару еродованих грунпв терасованих схилiв за достатнього вапнування, внесення гною, сидерацп, оранки, штенсивно! мiнералiзацi! ор-ганiчних речовин шдвищило вмiст гумусу на 0,3-1,0 %.
Вапнування зумовлюе змшу фiзико-хiмiчних показниюв, сприяе знач-ному пiдвищенню родючос^ кислих грунтiв за рахунок бшьш повного вико-ристання мiнеральних добрив, збшьшення бiологiчно! активностi грунту. Покращення фiзичних властивостей грунту i збагачення його малорухомими сполуками фосфору i калiю сприяе кращому росту коршня i розвитку надзем-но! частини дерев, прискорюе вступ !х у плодоношення i одержання вищо! продуктивнос^ та збереження екологiчно! рiвноваги.
На терасованих дшянках з внесенням гною 120 т/га i посiвi сидератiв щшьтсть складення грунту в шарi 0-40 см становила 1,21-1,24 г/см , загальна пористiсть грунту 54-55 %, пористiсть аераци 28-32 %, а при внесеннi гною 40 т/га i довготермiновому задернiннi зi скошуванням зелено! маси цi показ-ники були пршими - вщповщно 1,32-1,35 г/см , 49,0-50,0 i 25,0-34,0 %.
Завдяки змiнi умов мюцезростання сливових культурбiогеоценозiв (внесення грою, мiнеральних добрив, вапняку, застосування сидеральних культур) знизилась гiдролiтична кислотнiсть у верхньому (0-20 см) шарi в уЫх варiантах дослiду на середнш частинi полотна терас вiд 4,8-6,6 до 0,41,2 мг-екв на 100 г грунту. У нижчих горизонтах цей показник змшювався принаймш, за весь перюд дослiджень.
Умют обмiнних кальцiю i магнiю, а також стутнь насиченостi основами у верхньому (0-20 см) шарi значно зросли - з 1,8-4,2 i 0,5-1,7 мг-екв на 100 г грунту, 19,3-37,3 % до 10,8-16,0 i 1,6-6,8 мг-екв на 100 г грунту, 78,695,5 % вщповщно, що св^ить про переважну !х акумуляцiю над вимиванням. Умiст рухомих форм фосфору та калда у зв'язку iз систематичним внесенням добрив у верхньому (0-20 см) шарi досяг дуже високих значень (до 25,048,1 Р205 i 37,0-54,6 К20 мг на 100 г грунту). У глибших шарах грунту (40100 см) вмют цих сполук через малу 1хню рухомiсть, особливо фосфору, змь нився неiстотно порiвняно з вихщними показниками до закладання дослiду.
Можна стверджувати, що бшьш оптимальнi едафiчнi умови в молодих культурбiогеоценозах (до 9-10 рiчного вiку) на терасованих схилах склада-ються за утримання грунту шд чорним паром з внесенням гною 40, 120 т/га i сидеральним паром. У наступному перюд^ пiсля вступу рослин у плодоно-шення, вплив систем утримання грунту на !хт бiометричнi показники менш помiтний. А з настанням повно! бюлопчно! продуктивностi (з 12-13 рiчного вiку) в зв'язку з тим, що плодовi рослини з висотою змiнюють габiтус свого росту, стають бiльш приземистими i сильшше галузяться, вплив систем утримання грунту на бюметричш показники при вирошуванш !х на терасованих схилах практично не проявляеться.
Системи утримання грунту, визначаючи його екологiчнi функцй, ю-тотно впливають не тiльки на рiст надземно! частини, але i на характер поши-рення коренево! системи, глибину И залягання i потужнiсть (табл. 1).
Табл. 1. Ктьшсть коретв сливи на зрЫ площею 1 м2 зарiзних _систем утримання tрунту на терасах (1988 р.)_
Вар1анти Показники Кшьккть коретв 1 !х розм1ри У % до контролю
>5 мм 5-2 мм 2-1 мм <1 мм усього
Чорний шар 1з внесенням гною 40 т/га шт. 10 30 56 286 382 100,0
% 2,6 7,9 14,6 76,9
Чорний шар 1з внесенням гною 40 т/га шт. 12 31 94 378 515 134,8
% 2,3 6,1 18,2 73,4
Сидеральний пар шт. 17 38 70 334 459 120,1
% 3,7 8,3 15,3 72,7
Довготермшове задерншня з1 скошуванням зелено! маси шт. 11 23 31 282 347 90,8
% 3,2 6,6 8,9 81,3
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.3
Дослщження показали, що найбшьш потужна коренева система фор-муеться у молодих рослин в умовах значного покращення еколопчних фун-кцiй еродованих грунпв, що спостершалося на дiлянках чорного i сидераль-ного пару, за систематичного обробггку грунту полотна терас. Задерншня грунту навггь за обробiтку пристовбурних крупв негативно вiдбивалося на рост коренево! системи. Пiд впливом задерншня зменшувалася довжина ко-ренiв, спостершалося бiльш поверхневе ix розмiщення, а також зменшення абсолютно! кiлькостi всмоктувально! коренево! системи.
Встановлено, що коршня в разi парового i сидерального обробiтку грунту проникае в глибшi шари i рiвномiрнiше розпод^еться по грунтовому профшю, нiж при задерншш. Причому 63,3 % коренiв вщ загально! суми на дь лянках чорного пару з внесенням гною 120 т/га знаходиться в шарi 0-40 см i глибше, на сидеральному пару - 71,9 %, а при задерншш в цьому горизонт i глибше розмiщуеться тшьки 53,3 %. Тобто, майже половина маси коршня (46,7 %) на донках цього варiанту розмiшуеться у верхшх горизонтах грунту.
Кiлькiсть корешв становить вiд 347 до 515 шт., найменшою вона була шд час довготермiнового задернiння терас з виносом зелено! маси i сша (347 шт.). При цьому на дшянках чорного i сидерального пару в шарi 20100 см розмщувалося 83,5-92,6 % коренiв, а в разi задернiння у шарi 060 см - 86,3 %. На дшянках сидерального пару спостершаеться поширення коренiв на бшьшу глибину порiвняно з iншими варiантами дослiду, що пов'язано з характером грунту насипних частин терас. Зокрема, тут гумусо-вий горизонт [Н (p)] простягаеться до глибини 80 см.
Пригшчуючи рют коренево! системи сливових культурбiогеоценозiв i негативно впливаючи на водний режим грунту, особливо у посушливий перь од року внаслщок висушування верхнього його шару, через споживання води рослинами, задерншня з вщчуженням зелено!" маси або вщведенням ïï на сiно помггно погiршуе рiст надземноï частини плодових рослин на терасах. Дерева тут мали найменшг висоту (6,1 м), обхват штамба (48,2 см), сумарний прирют однорiчниx пагонiв (759,3 см) i площу листкового апарату (16,8 см2).
Виконаш дослiдження свщчать про те, що тераси, як пдротехтчш споруди, виконують важливi протиерозшш функцiï - повнiстю усувають по-верхневий стiк i водну ерозда, внаслiдок цього запаси вологи на одному гек-тарi полотна терас збшьшуються.
Вiдомо, що агротеxнiчнi прийоми запобшають ерозiï грунтiв, водночас закладання плодових культурбiогеоценозiв на схилах виступае як надзви-чайно важливий захщ боротьби з водною ерозiею. Плодовi культури, виса-дженi на терасах, виконують грунтозахисну роль. Протиерозiйне значення плодових рослин, у цьому випадку, визначаеться розвитком !'х коренево!" системи i надземноï частини, а також проективним покриттям опалого з дерев листя. Зменшуючи ударну силу краплин, рослини запобшають руйнуванню грунту. Частина опадiв залишаеться на листках, а потм випаровуеться. Шорстка поверхня шдстилки у перiод дощiв восени сприяе затриманню опа-дiв на мюцях випадання i вбиранню вологи грунтом.
Система утримання грунту на терасах мае ютотний вплив на площу листкового апарату, що тюно пов'язано з процесами фотосинтезу. Бшьший
po3Mip листюв у 13-15 рiчних рослин був при утриманш грунту пiд чорним та сидеральним паром - на 113,1-130,3 %, нiж при задерншш (табл. 2).
Табл. 2. Величина листково'1 поверхш дерев сливи при pi3Hux _системах утримання tpyHmy на терасах_
Вар1анти Площа 1-го листка за роками
1994 1995 1996 середне
Чорний пар 1з внесенням гною 40 т/га 18,4 21,4 23,0 20,9
Чорний пар 1з внесенням гною 120 т/га 17,0 24,3 24,6 21,9
Сидеральний пар 16,2 18,4 22,5 19,0
Довготермшове задерншня з1 скошуванням зелено! маси 15,8 16,5 18,2 16,8
Визначення розмiрiв листкового апарату рослин дають шдставу зро-бити висновок, що ютотне полшшення функцiональних властивостей грунтiв досягнуто на терасах, полотно яких утримувалося тд чорним паром з внесенням гною 40, 120 т/га i сидеральним паром.
Результати дослщжень показують, що систему утримання грунту в плодових культурбюгеоценозах потрiбно розглядати як едине цiле. Невщпо-вщна екологiчним вимогам система утримання грунту в молодих насаджен-нях негативно впливае на створення високопродуктивних плодових культур-бiогеоценозiв у перiод повно! бiологiчноï продуктивностi.
Системи утримання грунту, визначаючи значною мiрою функцiï грун-тiв, мають значний вплив на розвиток i бюлопчну продуктивнiсть плодових культур. Позитивний середовищеперетворюючий вплив сливових фгтоцено-зiв при вирощуваннi ïx на схилах забезпечив одержання високих урожаïв плодiв необxiдниx кондицiй. Продуктившсть плодових рослин на терасованих схилах при утриманш грунту шд чорним та сидеральним паром у се-редньому за 1987-2000 рр. була на 22,9-42,2 % бшьшою, шж на дшянках дов-гострокового задерншня.
Грунтозахисне землеведення повинно забезпечувати захист вод рiчок, ставкiв i водоймищ вiд замулювання ïx та забруднення змиваним грунтом, а також добривами, пестицидами, мелюрантами, як застосовуються в плодових культурбiогеоценозаx на схилових землях i можуть привести до пору-шення екологiчноï рiвноваги. У наших дослiдженняx при рiзниx системах утримання в насадженнях сливи на терасах змиву грунту не було.
Висновки. Закарпаття мае значш не використаш можливостi для виро-щування плодових культур на схилах. У виршенш цих питань потрiбно зав-жди враховувати головну умову - забезпечення едност бюценозу та бiотопу.
Терасування сxилiв - важливий, але не единий, захщ у боротьбi з еро-зiею грунтiв й пiдвищення продуктивностi плодових насаджень. Докоршним чином покращуючи вологозабезпечешсть грунту внаслiдок талоï i дощовоï води, терасування не поповнюе нестачу поживних речовин в еродованих грунтах сxилiв. Можна стверджувати, що першочергове значення для покра-щення екологiчниx функцiй еродованих грунтiв на терасованих схилах мае окультурення полотна терас шляхом внесення оргашчних, мшеральних добрив, вапняку i поЫву сидеральних культур.
Науковий вкник- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.3
Система утримання грунту на терасах, спрямована змша грунтотвор-них процеЫв тд впливом окультурення сприяли покращенню водно^зич-них властивостей, структури грунту, пiдвищенню його протиерозшно! стiйкостi. В умовах Закарпаття для вирощування сливи на терасах грунт кра-ще утримувати шд чорним та сидеральним паром. При цьому найбшьшою мiрою забезпечуеться покращення екологiчних функцiй еродованих грунтiв та висока продуктившсть плодових рослин.
Пщ час комплексного освоення схилiв важливе значення в зменшеннi ерозiйних процеЫв мае вжиття на них люомелюративних заходiв. Один i3 ос-новних заходiв - створення системи стокорегуляцшних насаджень i3 деревних (тополя шрамщальна, береза, сосна, дика черешня, грецький горiх) i чагарни-кових (акащя жовта, кизил, лiщина, горобина чорноплщна, шипшина) порiд.
Л1тература
1. Гуцуляк В.Д. Земельно-ресурсний потенщал Карпатського репону / В.Д. Гуцуляк. -Львiв : Вид-во "Св1т", 1991. - 151 с.
2. Джамаль В.А. Почвозащитное освоение склоновых земель под плодовые насаждения / В.А. Джамаль, П.Д. Попович, В.А. Греков // Почвозащитное земледелие на склонах. - К. : Изд-во "Урожай", 1988. - С. 96-104.
3. Захист грунлв вщ ерозн / за ред. В. А. Джамаля i М.М. Щелякша. - К. : Вид-во "Урожай", 1986. - 237 с.
4. Кирюхин В.Д. Противоэрозионная организация территории / В. Д. Кирюхин. - М. : Изд-во "Колос", 1973. - 160 с.
5. Кубышкин П.П. Сельскохозяйственная мелиорация и лесоводство / П.П. Кубышкин, И.И. Полубояринов. - М. : Изд-во "Колос", 1971. - С. 53-57, 380-383.
6. Рекомендации по технологии выращивания интенсивных садов яблони и груши в горных районах / Инденко И.Ф., Дизенгоф Л.Ф., Дизенгоф Г.И. и др. - М. : Изд-во "Колос", 1981. - 46 с.
Иваницкая В.М. Системы содержания почвы и развитие корневой
системы сливы на террасах
Рассмотрены системы содержания почвы в сливовых культурбиогеоценозах на террасах в зоне предгорья Закарпатья. В сливовых насаждениях на террасах почву лучше удерживать под черным и сидеральним паром. При этом в наибольшей степени обеспечивается улучшение экологических функций эродированных почв, высокая биологическая производительность плодовых растений и охрана естественной окружающей среды. Установлено, что предложенная система удержания почвы на терас-сах, направленное изменение почвообразовательных процессов под воздействием окультуривания улучшают водно-физические свойства, структуру почвы, повышение ее противоэрозийной стойкости.
Ключевые слова: экология, эрозия, системы содержания почвы, производительность плодовых растений.
Ivanytska V.M. Systems of soil support and the development of plum root system on the terraces
The systems of soil' support in plum culture biogeocenosis on the terraces in the pre-mountain zones of the Transcarpathia had been studied. n the plum planting on terraces it is better to retain soil under black and sideral'nim ferry. The improvement of ecological functions of the wind-eroded soils, high biological performance of fruit plants and guard of natural environment, is in a most degree provided thus. It is set that the offered system of withholding of soil on terasse, the directed change of formation of soil processes under act of cultivating is improved water-physical properties, structure of soil, increase of its proti-voeroziynoy firmness.
Keywords: ecology, erosion, soil' supports systems, productivity of fruit plants.
