CC BY
19
Актуалып проблеми сучасно! медицини
7. Цизерлинг В.А. Мельникова В.Ф. Перинатальные инфекции." СПб: Элби СПб, 2002.-352 с.
8. Шабунина-Басок Н.Р., Медвинский И.Д., Юрченко Л.Н., Зислин Б.Д., Черданцева Г.А., Мазуров А.Д., Мазуров В.Д. Морфологические эквиваленты синдрома системного воспалительного ответа на модели гестоза // Вестник интенсивной терапии.-2001.-№2.- С. 58-61.
9. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология: основы доказательной медицины. Пер. с англ.-М.: Медиа Сфера, 1988.-352 с.
10. Власов В.В. Введение в доказательную медицину.- М.: Медиа Сфера, 2001.-392 с.
11. Доскин В.А., Келлер X., Мураенко Н.М., Тонкова-Ямпольская Р.В. Морфофункциональные константы детского организма: Справочник.- М.: Медицина, 1997. -288 с.
12. Рид А.П., Каплан Дж.А. Клинические случаи в анестезиологии: Пер. с англ.- М.: Медицина, 1995 - 352 с.
13. Гребенников, В.В. Лазарев, А.У. Лекманов, В.А. Михель-сон, С.М. Степаненко / Под ред. В.А. Михельсона.- М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003.-552 с.
14. Рачинский C.B., Таточенко В.К., Артамонов Р.Г. Болезни органов дыхания удетей.-М.: Медицина, 1988.-С.3-4.
15. Исаков Ю.Ф., Белобородова Н.В. Сепсис у детей.- М.: Издатель Мокеев, 2001.- 369 с.
Реферат
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ ПОЛИОРГАННОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У НОВОРОЖДЕННА С ПОЗИЦИИ
ОРГАНОПРОТЕКЦИИ
Шкурупий Д.А.
Ключевыеслова: новонарожденные, полиорганная недостаточность.
В результате патоморофологического сопоставления разных шкал синдрома полиорганной недостаточности (СПОН) у новорожденных была определена их информативность, обозначены критерии, отсутствие которых позволяет исключить СПОН у данной категории больных, и критерии, которые позволяют констатировать органные поражения. На основании полученных результатов создана авторская модификация шкалы СПОН в виде таблицы критериев полиорганной недостаточности у новорожденных.
Summary
DIAGNOSTIC CRITERIA OF MULTIPLE ORGAN FAILURE IN NEWBORNS FROM THE POSITION OF ORGAN PROTECTION. Shkurupiy D.A.
Key words: multiple organ failure syndrome, newborns.
The paper represents the pathomorphological comparison of different scales of multiple organ failure syndrome in newborns. We estimated their self-descriptiveness, outlined both criteria which allow to exclude multiple organ failure syndrome in curtain patients and criteria which allow to include organ failures. We have modified the scales of multiple organ failure and represented our findings in the table of multiple organ failure criteria.
УДК 612.017-092.9:615.37
ВПЛИВ ДЕЗЛОРАТАДИНУ НА ПР0ЦЕСИ АП0ПТ03У Л1МФ01ДНИХ КЛ1ТИН У ЩУР1В
Ястремська I.A.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Досл1джено вплив селективного блокатора H1-гктамшових рецептор1в дезлоратадину на pi3Hi cmadiï апоптозу лiмфоïдних клтин (лiмфоцитiв, тимоцитiв, спленоцитiв та мононуклеаpiв пе-рифершноЧ кpовi) в екcпеpименmi. Апоптоз оцшювал методом пpоmочноï лазеpноï цитофлюороме-три iç застосуваням аннексину V-FITC та пpопiдiум йодиду, а таккож моpфологiчним методом. ДЮ блокатору HR-1 визначали шляхом перорального введення дезлоратадину щурам в дозах 0,007, 0,07 и 0,7 мг/кг маси тша з ттервалом 24 години протягом 10 дiб. Дезлоратадин викликав дозо-залежну imi6^m процеав апоптозу.
Ключов1 слова: апоптоз, дезлоратадин, л1мфо|'дш кл1тини, рецептори пстамшу, щури.
Вступ
Все б1льш гостро постае питания розкриття нових п1дход1в до регуляци ф1з1олог1чних функц1й ¡мунно!' системи. У п1дтримц1 гомеостазу кп1тин ¡мунно!' системи особливе значения належить апоптозу. Концепця апоптозу - одне з найбтьш фундаментальних та перспективних узагальнень сучасно!' медикобюлопчно!' науки. Порушення цього феномену призводить до л1мфопрол1фе-рацИ та 1мунодеф1цит1в. Апоптоз 1муноцит1в у
людини е ун1версальним ¡нструментом регуляци ¡мунно!' в1дпов1д1. Усвщомлення рол1 апоптозу та механ1зм1в регуляци даного процесу, як1 дозволять певним чином впливати на нього з метою регуляци чи корекци, 1нтенсиф1кувало пошук фа-рмаколог1чних засоб1в, здатних впливати на апоптоз [1].
На сьогодн1 важпивим I актуальним е вивчен-ня зв'язк1в м1ж ¡мунними процесами в орган1зм1 та ïx мед1аторним контролем. Як в1домо, г1стам1н
* Дана робота е самост/йним фрагментом планово!' науково-досл/дно!' роботи Центрально!' науково-досл/дно)' пабора -торн ВДНЗУ „УМСА"„Регуляц'т процессе апоптозу л\мфо)'дних кл\тин при розвитку алерг/чних захворювань", № держреест-рацп 0102U001583, що ф/нансуеться МОЗ Укра'1'ни.
В1СНИК УкралиcbKo'i медично'1 стоматолопчноУ академл'
- один з найважлив1ших мед1атор1в патоф^юло-пчних процеав в opraHi3Mi людини. 0кр1м участ1 в патогенез! гострого запалення та реакцм ri-перчутливост1, мед1атор залучений до розвитку хроннного запалення та змЫ функцюнального стану кп1тин ¡мунноТ BiflnoBifli [2, 3, 4]. Cboi ефек-ти мед1атор реал^уе за допомогою взасмодп з чотирма пщтипами специфнних рецептор^, що диференцмовано експресуються кл^инами.
Протягом останн1х poKiB увагу дослщниюв привернув новий антипстамнний препарат дез-лоратадин - активний метабол^ лоратадину. Його висока афннють по вщношенню до Нг рецептор1в, вщсутысть небажаних ефект1в на ЦНС, серцево-судинну та шлунково-кишкову систему, нав1ть в дозах, як1 суттево перевищують рекомендовану, дозволяе лкарям широко вико-ристовувати дезлоратадин в медичнм практик [5, 6]. Ефективнють препарату, як протиалерпч-ного та протизапального засобу неодноразово вщмнена та доведена в клннних спостережен-нях [7, 8].
Традицмно увага дослщниюв придтяеться вивченню ochobhoi дм дезлоратадину, що ви-значаеться здатнютю зв'язуватись з HI-рецепторами i тим самим попереджувати фармакологии ефекти пстамну. В останнм час, серед неспецифнних ефект1в Н1-блокатор1в була виявлена Тх здатнють впливати на функцюналь-ну активн1сть ¡мунокомпетних штин та модулю-вати ¡мунну вщповщь [9].
Однак, поки що зостасться поза увагою до-слщниюв участь пстамнових рецептор^ та се-лективних Н-блокатор1в в процесах апоптозу лн мфощних кттин.
Метою роботи стало з'ясування участ1 пста-м1нових рецептор^ в регуляци процесс апоптозу л1мфо'|'дних кл1тин шляхом використання селективного блокатору HR1 дезлоратадину за ф^юлопчних умов в експеримент1 для поглиб-лення знань про регуляц1ю функцюнування ¡мунноТ системи.
Матер!али та методи дослщження
Експерименталы-ii дослщження були проведен! на 28 самцях щур1в niHiT BicTap BiKOM 6 мюя-ц1в, з масою т1ла 250 - 300 г. Лабораторних тва-рин утримували в умовах BiBapira ВДНЗУ „УМСА" на стацюнарному рацюы харчування. Bei манн пуляци з тваринами проводились за дозволом KOMicii з етичних питань та бюетики.
flira дезлоратадину визначали шляхом перо-рального введения препарату ("Epiyc", Шернг-Плау, США) щурам в дозах 0,007 мг/кг (n=6), 0,07 мг/кг (n=6) та 0,7 мг/кг маси Tina (n=6) протягом 10 flHiB [5]. Контрольну групу склали 10 ¡нтактних щур1в.
У експериментальних тварин пщ тюпентало-вим наркозом забирали тимус, селезнку, пери-
феричы л1мфатичы вузли та кров з правого шлуночка серця з подальшим отриманням су-спензи кттин за стандартними методиками [10]. Загальну ктькють кттин у суспензи пщрахову-вали в KaMepi Горясва та доводили до юнцевоТ концентраци 210 /мл, життсздатысть кттин визначали в TecTi з трипановим сиым.
Методом проточно!' лазерноТ цитофлюороме-три (ПЛЦ) визначали експреаю апоптотичних MapKepiB л1мфоТдних штин. Розвиток апоптозу визначали за допомогою аннексину V мненого флюорисценЬотюцинатом (виробництва Caltag, США) та nponifliyM йодиду (Sigma, США) для ви-значення некротизованих кп1тин (двохкольорове забарвлення) [11].
До 50 мкп кттинноТ суспензи, вщмитоТ шляхом центрифугування при 1500 об/хв 5 хв. Ге-пес-буфером (10 mM Hepes/NaOH, pH 7,4, 150 mM NaCl, 5 mM KCl, 1mM MgCl2, 1,8 mM CaCl2) додавали 5 мкп аннексину V-FITC та 10 мкп nponifliyM йодида та ¡нкубували в темнот! при юмнатнм температур! по 10 хв. Флюорисценцю кп1тин визначали на проточному цитофлюори-MeTpi EPIX LX-MCL (Beckman Coulter, США), за-стосовуючи програму System IITM software.
Оцшка кнцевих стадм апоптозу (пперхром-HicTb ядер, конденсац1ю й фрагмента^ю хроматину) включала морфолопчний метод - забарвлення цитоцентрифужних npenapaTiB за Май-Грюнвальдом-Романовським-Пмзою. Пщрахунок кп1тин проводили за допомогою бнокулярного м1кроскопу „Биолам Р11", (Ломо, Рост). Комплексна оцшка апоптозу включала вщеотковий BMicT кттин, що знаходяться в стади апоптозу.
Статистичну оцнку отриманих результат^ експерименту проводили за допомогою програ-ми "STATISTICA". Використовуючи t-критери Ст'юдента, обчислювали середне арифметичне (М) та його похибку (m). BiporiflHicTb вщмЫнос-тей визначали, використовуючи непараметричы методи статистичних паке^в, а саме критерм Втькшсона -Манна - УТты (U) [12].
Результата та i'x обговорення
В попередых наших публкацтх повщомляли, що ¡мунокомпетентним кттинам - л1мфоцитам, тимоцитам, спленоцитам та мононуклеарам пе-рифермноТ KpoBi (МНПК) притаманний базаль-ний pißeHb апоптозу [13, 14, 15], що, ймовфно, пов'язано з ф^юлопчною загибеллю ¡муноком-петентних кттин. При визначены базального р1вня апоптозу л1мфоТдних кттин була виявлена наявнють кттин, експресуючих на своТй noBepxHi фосфатид1лсер1н та кл1тини з конденсац1с1 хроматину та фрагментацию ядра. Незважаючи на те, що показники апоптозу мали певний р1вень коливань, в цтому отриман1 дан1 зб1галися з piB-нем апоптозу л1мфоцит1в за даними л1тератури.
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
3 метою з'ясування ynacTi пстамнових реце-nTopiB в регуляци процеав апоптозу л1мфоТдних кп1тин було застосовано дезлоратадин в MÍHÍM3-льнм, середнм та максимально дозах - 0,007 мг/кг, 0,07 мг/кг та 0,7 мг/кг маси тта, який отри-мували щури per os протягом 10 fl¡6.
При дослщжены л1мфоцит1в та тимоцит1в щу-p¡B в результат! застосування трьох доз селективного блокатора пстамнових рецептор^ Н1 дезлоратадину в експеримент1 in vivo було ви-значено, що препарат призводить до незначного збтьшення вщсотку кттин на раных стадах апоптозу, BiporiflHoro збтьшення вщсотку кттин з морфолопчними ознаками апоптозу за рахунок конденсацп хроматину та дозозалежного змен-шення вщсоток апоптотичних л1мфоцит1в та ти-моцит1в на n¡3H¡x стадах процесу. Таким чином, з пщвищенням дози селективного Н1-блокатору дезлоратадину зменшувався вщсоток залучених в апоптоз кттин та зростав вщсоток апоптотичних штин на n¡3H¡x стадтх процесу (рис.1).
50 45 40
35 ° 30
I ГО
^ 25
го & 20
15
10
5 0
початкова стад|я зм1ни в ядр апоптозу
некротизован! (штини
Рис. 1. 3mihu в/дсотку апоптотичних кл/тин на р/зних стадиях апоптозу при досл/дженн/л/мфоцит/в та тимоцит/в щур':в п/сля застосуваня трьох доз дезлоратадину в експе-риментi in vivo. По oci абсцис - показники, що вивчалися, по
oci ординат - в/дсоток апоптотичних кл':тин. * р< 0,05- eipoaidHicmb eidMÍH з апоптозом в iнтактн/й apyni при пор/внянн/ суми ранг/в за допомогою критерю В'тькок-сона -Манна - YimHÍ (U).
При дослщжены спленоцит1в та МНПК щур1в з'ясувалося, що препарат призводить до дозозалежного зменшення вщсоток апоптотичних кттин на paHHix та n¡3H¡x стадтх процесу та незначного збтьшення вщсотку кттин з морфолопчними ознаками апоптозу за рахунок конденсацп хроматину. Таким чином, з пщвищенням дози селективного Н1-блокатору дезлоратадину зменшувався вщсоток залучених в апоптоз сплено-цит1в та МНПК та зростав вщсоток апоптотичних кттин на n¡3H¡x стадтх процесу, що говорить про ¡нпб1руючий вплив Н1 блокади на апоптоз (рис.2).
50 45 40
35 Ü 30
I ГО
^ 25
го § 20
15
10
5 0
початкова стад|я апоптозу
некротизован! штини
Рис. 2. 3míhu в/дсотку апоптотичних кл!тин на р!зних стадиях апоптозу при досл/дженн/ спленоцит/в та МНПК щур\в п/сля застосуваня трьох доз дезлоратадину в експериме-Hmi in vivo. По oci абсцис - показники, що вивчалися, по oci
ординат - в/дсоток апоптотичних кл':тин. * р< 0,05- eipoaidHicmb eidMÍH з апоптозом в ':нтактн'1й apyni при пopiвняннiсуми paHaie за допомогою критерю В'тькок-сона -Манна - YimHÍ (U).
Н1 рецептор представник амейства GPCR, який зв'язаний з фосфолтазою (ФЛ) С. Стиму-ляцт цих рецептор^ призводить до активаци ФЛ С, яка, в свою чергу, гщрол^уе мембраны ¡нози-тиды фосфолтщи та генерус каскад бюхЫчних реакцм з утворенням ¡нозитом-1,4,5,-трифосфату (1Ф3), активац1ю протешкнази С та мобт^ацю кальц1ю. Це основний шлях активаци штинноТ вщповщ пюля стимуляци Н1 рецеп-TopiB. Дослщження останых pokíb показали, що важливу роль в генерацп ¡мпульав вщграють ¡нш1 сигнальы шляхи, а саме активацт ФЛ Д та ФЛ А2 [16].
Нещодавно були отримаы результати, як1 по-казують, що взасмодт з Н1 рецептором призводить до активаци ядерного транскрипцмного фактору кВ (NF-kB) [17], який задтний в регуляци процеав апоптозу.
G дан1 результат!в проведених дослщжень заруб1жними вченими, що бтьшють ефект1в ан-типстамнних препарат^, враховуючи ix структуру та катюнну активнють, не обумовлеы зв'язуванням з Н1 рецепторами та блокадою передач! сигналу, а е неспецифнними та базу-ються на ¡оннм асоц1аци з кттинними мембранами, на пригн1ченн1 активное^ мембранно-зв'язаних фермент^ та на пщстав1 зменшення концентраци зв'язаного Са2+ [16].
В нещодавых роботах [18, 19, 20] отримаы даы про можливост1 блокатора Н1 рецептор^ дезлоратадину попереджувати алергенспесифн чний апоптоз Трег кттин у хворих на атопнну бронх1альну астму.
Таким чином, результати дослщження проце-cíb апоптозу л1мфощних кттин у щур1в при за-CTOcyBaHHi дезлоратадину проказали, що препарат викпикав модуляц1ю апоптозу в ycix кп1тин-них субпопуляцтх як на paHHix, так i на n¡3HÍx стадтх апоптотичного процесу. Дезлоратадин
В1СНИК УкралнськоУ медичноУ стоматолог! чноУ академУ
призводив до дозозалежноТ ¡нпбщи раш-iix та ni-3Hix стадм апоптозу спленоцит1в i МНПК, та ni3-Hix стадм апоптозу л1мфоцит1в i тимоцитв. Це дае пщставу м1ркувати про залучення Н1-рецептор1в в регуляц1ю процеав апоптозу л1м-фоТдних кл1тин.
Л1тература
1. Ковальчук Л.В., Павлюк А.С., Каспаров А.А. и др. Анализ фармакологических средств на модели апоптоза лимфоцитов человека in vitro в норме и при иммунопатологии // Аплегрология и иммунология. - 2000. - Т.1, №2. - С.24-30
2. Jutel M., Watanabe T., Akdis M. et al. Immune regulation by histamine // Curr. Opin. Immunol.- 2002.- Vol.14.- P.735-740
3. Jutel M., Blaser K. Akdis C. Histamine in allergic inflammation and immune modulation // Int. Arch. Allergy Immunol.-2005.-Vol. 137.- P.82-92
4. Akdis C.A., Blaser K. Histamine in the immune regulation of allergic inflammation// J. Allergy Clin. Immunol.- 2003.-Vol. 112.- P. 15-22
5. Коростовцев Д.С. Дезлоратадин (Эриус) - новый несе-дативный антигистаминный препарат (высокоселективный антагонист Hi-рецепторов) // Аплергология.-2002.-№1.-С.44-50
6. Kreutner W., Hey J., Chiu P. Preclinical pharmacology of desloratadine, a selective and nonsedating histamine H1 receptor antagonist. 2nd communication: lack of central nervous system and cardiovascular effects // Drug Res.-2000.-Vol.50(1), №5.-P.441-448
7. Емельянов A.B., Тренделева Т.Е. Терапевтические возможности дезлоратадина (Эриуса) у больных аллергическими заболеваниями // Медицинские новости.-2003.-№3.-С.39-42
8. Гущин И.С. Потенциал противоаллергической активности и клиническая эффективность Н1-антагонистов // Аплергология.-2003.-№1.-С.37-44
9. Куценко Н.Л., Боброва Н.О., Кайдашев 1.П. Вплив дез-лоратадину на антиген специф1чну ¡мунну в1дпов1дь в експеримент1 // 1мунолопя та алерголог1я. - 2005. - №1. - С.13-17
10. Методи кп1н1чних та експериментальних досл1джень в медицин! / Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва Н.О. та ¡н. / П1д ред. Кайдашева 1.П.-Полтава: Пол1мет, 2003.-320с.
11. Green fluorescent protein as a novel tool to measure apop-tosis and necrosis / Streebel A., Harr T., Bachmann F. et al.// Cytometry. - 2001.- Vol. 43, №2.- P. 126-133
12. Пилипенко M.I., Кыгавко В.Г., Радзшевська С.Б. Елеме-нти медичноТ статистики. Лещя 3. Методи параметрич-но1 i непараметричноТ статистики // УкраТнський Радю-лопчний журнал.-2000.-№8.-С.298-302
13. Ястремська I.A., Кайдашев 1.П. Вплив пстамшу на апоп-тоз л1мфоТдних кл1тин у щур1в // 1мунолог1я та алерголо-г1я. - 2005. - №4. - С. 13-17
14. Ястремська I.A., Кайдашев 1.П. Вплив селективного бло-катора Н2-г1стам1нових рецептор1в фамотид1ну на апоп-тоз л1мфоТдних кл1тин у щур1в // Л1ки. - 2005. - №5-6. -С.45-50
15. Ястремська I.A. Вплив дезлоратадину та фамотидшу на апоптоз л1мфоТдних кл1тин при експериментальн1й брон-х1альн1й астм1 у щур1в // Проблеми екологп та медицини.
- 2006. - Т.10. №1-2. - С. 29-34
16. Church M.K. Histamine receptors, inverse agonism, and allergy // Allergy Clin. Immunol. Int.- J. World Allergy Org.-
2004.- Vol.16, №3.- P. 112-116
17. Histamine Hi-receptor activation of NF-kB: Roles for Gßy and Ga4/11-subunits in constitutive and agonist-mediated signaling / Bakker R.A., Schoonus S., Smit M.J., et al. // Mol. Pharmacol. - 2001. - Vol. 60. - P.1133-1142
18. Apoptotic disorders of CD4+CD25+ cells atopic patients / I.Kaidashev, N.Kutzenko, O. Geyko, O. Borzih, L.M. Du-Buske // XXIII EAACI Congress, Amsterdam, 12-16 June 2004
19. Effect of desloratadine on apoptosis of T regulatory (Treg) cells in atopic patirnts / I. Kaidashev, N. Kutzenko, O. Borzih, L.M. DuBuske // XIX World Allergy Organization Congress, XXIV Congress of the European Academy of Allergology and Clinical Immunology. - Munich, Germany. -
2005. - P.455
20. Kaidashev, N. Kutzenko, I. Yastremskaya, L.M. DuBuske. The effect of Desloratadine and Montelukast both on antigen specific immune response and lymphoid apoptosis in rats // AAAAI 62nd Annual Meeting Miami Beach, Florida: J. Allergy and Clinical Immunology. - 2006. - Vol. 117. - №2.
- P. 108.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ДЕЗЛОРАТАДИНА HA ПРОЦЕССЫ АПОПТОЗАЛИМФОИДНЫХ КЛЕТОКУ КРЫС Ястремськая И.А.
Ключевые слова: апоптоз, дезлоратадин, лимфоидные клетки, рецепторы гистамина, крысы.
Изучено влияние селективного блокатора Н1-гистаминовых рецепторов дезлоратадина на разные стадии апоптоза лимфоидных клеток (лимфоцитов, тимоцитов, спленоцитов и мононукпеаров периферической крови) в эксперименте. Апоптоз оценивали методом проточной лазерной цитофлюороме-трии с использованием аннексина V-FITC и пропидиума йодида, а также морфологически. Действие блокатора HR-1 определяли путем перорального введения дезлоратадина крысам в дозах 0,007, 0,07 и 0,7 мг/кг массы тела с интервалом 24 часа на протяжении 10 дней. Отмечено, что дезлоратадин вызывал дозозависимую ингибицию процессов апоптоза.
Summary
DESLORATADIN EFFECT ON THE PROCESS OF LYMPHOID CELL APOPTOSIS IN RATS Jastremskaja I.A.
Key words: apoptosis, Desloratadin, lymphoid cells, histamine receptors, rats.
The present work focuses on the effect of selective blocker of H1-histamine receptors of Desloratadin on different stages of lymphoid cell apoptosis (lymphocytes, splenocytes, mononuclears of peripheral blood) in experiment. Apoptosis was estimated by means of streaming laser cytofluorometry with use of annecsin V-FITC and propidium iodide as well as by morphological techniques. The action of HR-1 blocker was estimated by Desloratadin introduction p/o in a dose of 0,007, 0,07 и 0,7 mg/ kg body wt at intervals in 24 h for 10 days. It has been revealed that Desloratadin caused dose-dependent inhibition of apoptosis processes.
