CC BY
14
вфопдно зменшилась, що можна вважати задо-вшьним результатом лшування.
П1ДСУМОК
Таким чином, визначено, що аплшацшний метод введення м1рам1стину призводить до не-тривалого та неповного покращення клшко-лабораторних показниюв. У свою чергу, отри-маш даш свщчать про те, що ультрафонофорез
м1рам1стину ефективний i дозволяе досягнути скорочення термiну лiкування, стшко! ремюи, утворення депо лiкарського засобу у навколо-зубних тканинах, вiдсутностi ускладнень внаслi-док зниження медикаментозного навантаження на органiзм та враховуе переб^ i патогенетичне лiкування бронхiальноl астми як супутньо! патологи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бабенко В.М. Вивчення особливостей переб1гу та впливу л1кування глюкокортикостеро!дами на пе-реб1г генерал1зованого пародонтиту у хворих на брон-х1альну астму // Медичш перспективи.-2005.- Т.Х, № 1. - С.92-95.
2. Бабенко В.М., Коновалова Д.О. Особливосп перебиу генерал1зованого пародонтиту у хворих на бронх1альну астму на тл1 л1кування глюкокортикос-теровдами // Матер1али II (IX) з'1зду Асощаци стома-толопв Украши.-Кшв, 2004.-С.191.
3. Грудянов А.И., Овчинникова В.В., Н.А. Дмитриева. Антимикробная и противовоспалительная терапия в пародонтологии. - М: Мед.информ. аген-ство, 2004. - 80с.
4. Мирамистин - современный универсальный антисептик широкого спектра действия // Харшвська х1рурпчна школа. - 2004. - №3 (12). - С.85-88.
5. Пат. 38185 Укра'на. Спос1б л1кування генера-л1зованого пародонтиту / Самойленко А.В., Бабенко В.М.; Заявл. 2008; опубл.25.12.2008, Бюл.№.-4с.
6. Перцева Т.А., Киреева Т.В.Новые технологии и стандарты терапии у больных пульмонологического профиля // Астма та алерпя.-2008.- №1-2.-С.48-53.
7. Самойленко А.В., Мащенко И.С. Новые аспекты патогенеза и лечения генерализованного паро-донтита // В1сник стоматологй'.-2002.-№1.-С.21-24.
8. Alpdogan Kantarci, Thomas E. Van Dyke Resolution of Inflammation in Periodontitis // J. Perio-dontology.-2007.-Vol. 76, N 11-s.-P. 2168-2174.
9. Daiane C. Peruzzo, Bruno B. Benatti, Isabela B. Chronic Stress May Modulate Periodontal Disease: A Study in Rats // J. Periodontology.- 2008.-Vol. 79, N 4.-P. 697-704.
♦
УДК: 616.314-089.23:611.018.7:615.214.23:576.32/.36-053.2
Б.М. MipnyK, А.Е. Деньга, Е.М. Деньга
ВПЛИВ АДАПТОГЕННИХ ТА ОСТЕОТРОПНИХ ПРЕПАРАТ1В НА Б1ОФ1ЗИЧН1 ПАРАМЕТРИ РОТОВО1 Р1ДИНИ ТА КЛ1ТИН БУКАЛЬНОГО ЕП1ТЕЛ1Ю ПРИ ОРТОДОНТИЧНОМУ Л1КУВАНН1
Одеський державний медичний унгверситет Одеська нацюнальна академ1я зв 'язку
Ключовi слова: dimu, ортодонтичне л^вання, неспецифiчна резистенттсть, адаптогеннi та остеотропш препарати
Key words: children, orthodontic treatment, non-specific resistance, adaptogens and osteotropic medicines
Резюме. Проведенное исследование биофизических параметров ротовой жидкости и клеток буккального эпителия у детей в процессе орто-донтического лечения свидетельствует о необходимости применения при сниженной неспецифической резистентности профилактических мероприятий с использованием адаптогенных и остеотропных препаратов для нормализации функциональных реакций в организме и в полости рта в частности.
Summary. Carried out investigation of biophysical parameters of the oral fluid and cells of buccal epithelium in children in the course of orthodontic treatment testifies to necessity of preventive measures with the use of adaptogenic and osteotropic agents to normilize functional reactions in the organism and oral cavity in particular.
За останш кшька десяткiв рокiв спосте-рiгаeться стiйка тенденцiя росту частоти зубо-щелепних аномалiй (ЗЩА) у дтей, зумовлених факторами генетичного характеру, еколопчним станом середовища, погiршенням стану здоров'я жшок i дiтей, ростом хрошчних захворювань [1,5,7,8,9,11].
Ортодонтичне лшування сучасними орто-донтичними апаратами являе собою багато-плановий стрес для оргашзму й е додатковим фактором ризику, особливо при зниженш за-гальнiй i мiсцевiй неспецифiчнiй резистентность При ортодонтичному навантаженш на зуби процеси в кюткових тканинах, на наш погляд, йдуть не шляхом ремоделювання, а моделювання - деструкщя й перебудова кютки в мiсцях тиску з боку зуба, який перемщуеться, й утворення замюного колагену iз протилежно! сторони зуба. При цьому повнощнний кiстковий матрикс може утворюватися на базi замiсного колагену тшьки при нормальному рiвнi функцiональних фiзi-ологiчних реакцiй в органiзмi, тобто при нормальному рiвнi неспецифiчноl резистентность
Метою дано! роботи було дослщження впливу рiзних препаратiв адаптогенного й остеотроп-ного характеру ди, використаних нами при ортодонтичному лiкуваннi дiтей з метою нор-матзацл функцiональних реакцiй в органiзмi, на бiофiзичнi параметри ротово! рiдини й клггин букального епiтелiю (КБЕ).
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
За результатами комплексних дослiджень у вихiдному сташ 95 дiтей 12-14-рiчного вiку були розподшеш на 4 групи: групи 1.1 (порiвняння) та 1.2 (основна) - дгги з нормальним рiвнем неспе-цифiчноl резистентностi i групи 2.1 (порiвняння) та 2.2 (основна) - д^и зi зниженим рiвнем неспецифiчноl резистентностi. Дiти груп 1.1 та 2.1 (групи порiвняння) отримували тшьки базову терашю. Дiти основно! групи 1.2 отримували коригувальну терашю: до фшсаци брекетiв 10 дшв препарат «Кверцетин» (адаптоген) по 2 г. на добу; через 1 мюяць тсля фшсацп брекетiв протягом 4 тижшв препарат «Глюкозамш» (стимулятор бшкового обмiну) по 1,5 г. на добу, препарат «Кальщум Д» по 15 мл на добу, препарат «Цинктерал» по 2 шгулки на добу i 1 раз у 6 мюящв «Кверцетин» протягом 10 дшв. Д^и основно1 групи 2.2 отримували повну комплексну терашю: до фшсаци брекетiв протягом 1 мюяця препарат «Лецитин» (мембрано-тропна дiя) по 5 г на добу i останнi 10 днiв бiостимулятор «1мунотон» по 20 мл на добу; тсля фшсаци брекетiв пацiенти отримували 20
дшв «Кверцетин» по 2 г на добу; через 1 мюяць тсля фшсаци протягом 4 тижшв призначали препарати «Глюкозамш», «Кальщум Д», «Цинктерал» i кожш 3 мiсяцi протягом 10 дшв «Кверцетин».
У процес дослщження проводилась ощнка у дiтей у початковому сташ i в динамищ орто-донтичного лiкування довiрчого штервалу коли-вань рН ротово1 рщини в окремих И пробах [3], а також зарядовий стан КБЕ - вщсоток елек-трофоретично-рухомих ядер [10], ампл^уди зм> щення в електричному полi ядер та плазмолем i !х вiдношення [2,4].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Стабшьнють рН ротово1 рiдини залежить вщ рiвня функцiональних реакцiй у порожниш рота i в органiзмi, як забезпечують И гомеорезис, i е одним iз репрезентативних показникiв рiвня неспецифiчноl резистентностi в органiзмi i у порожнинi рота зокрема. [3,4].
Проведет у вихщному станi дослщження стабшьност рН ротово1 рiдини показали, що довiрчий iнтервал коливань рН у групах 1.1 i 1.2 виявився у 2,3 раза меншим, нiж у групах 2.1 i 2.2, що свiдчить про знижений рiвень в останнiх функцiональних реакцш, вiдповiдальних за гомеорезис. Тому в робот оцiнювалась ефек-тивнiсть, з вказано1 точки зору, як попередньо1 профiлактики, (до фшсацп брекетiв) так i профi-лактичного комплексу, який використовувався протягом всього перюду ортодонтичного лшу-вання. Результати дослщження наведет в таблищ 1.
Отримаш данi свiдчать про те, що базова тератя, проведена у групах порiвняння 1.1 i 2.1, виявилась неспроможною загальмувати зрос-тання довiрчого iнтервалу коливань величин рН тсля фшсаци ортодонтичного апарату. Прове-дення коригувально1 профшактично! терапи в основнш групi 1.2 (норма неспецифiчноl резис-тентностi) дозволило частково знизити стресову дда ортодонтичного апарату. У той же час запро-понована комплексна терашя профiлактики ус-кладнень, якi пов'язанi з ортодонтичним ль куванням, дозволяе уже на шдготовчому етапi знизити величину АрН на 40% (р<0,03), а через 6 мюящв тсля фшсаци брекетiв вона була у 2,14 раза меншою, шж у вихiдному станi, i у 2,6 раза менше, шж у групi порiвняння 2.1.( р<0,001). Це свiдчить про те що використання профшак-тичного комплексу дозволяе в основнш груш дггей (група 2.2, знижена неспецифiчна резис-тентнють) нормалiзувати цiлу низку функщ-ональних адаптацiйно-компенсаторних реакцiй в органiзмi, яю пiдтримують стабiльнiсть рН рото-во! рiдини.
09/ Том XIV/ 2
129
Таблиця 1
Уеереднеш показники дов1рчого штервалу коливань величини рН ротовоТ р1дини у д1тей в динамЩ ортодонтичного л1кування (АрН)
Групи Нормальний р1вень реакц1й Низький р1вень реакцш
Терм1ни 1.1.Група 1.2.Основна 2.1.Група 2.2.Оеновна
досл1дження ^^^^ поршняння п = 22 група п = 23 пор1вняння п = 25 група п = 25
Вих1дний 0,13+0,02 0,13+0,02 р1>0.1 0,30+0,03 0,30+0,02 р2>0.1
Перед фшеащсю 0,13+0,02 0,11+0,02 р1>0.1 0,27+0,02 0,18+0,02 р2<0.03
Через 1 м1с. теля фшеаци 0,17+0,02 0,14+0,02 р1>0.1 0,32+0,03 0,15+0,02 р2<0.02
Через 3 м1с. теля фшеаци 0,16+0,02 0,13+0,02 р1>0.1 0,35+0,02 0,15+0,02 р2<0.001
Через 4 м1е. теля фшеаци 0,17+0,02 0,16+0,02 р1>0.1 0,34+0,02 0,14+0,02 р2<0.001
Через 6 м1е. теля фшеаци 0,20+0,02 0,16+0,02 р1>0.1 0,36+0,02 0,14+0,02 р2<0.001
Примака: р1 - показник достовiрностi вщмшносп результатiв груп 1.1 та 1.2 р2 - показник достовiрностi результата груп 2.1 та 2.2
Загальний зарядовий стан кттин букального ештелда (КБЕ), що включае в себе електро-форетичну рухомють ядер I плазмолем клггин, ампл1туди електрофоретичного змщення !х у зовшшньому електричному пол1 I сшввщно-шення ампл1туд змщення плазмолем ядер коре-люе ¡з 1мунним статусом { також е репрезентативною характеристикою р1вня функщональ-них реакцш в оргашзм1 { порожнини рота зокрема [2,4,6].
Зарядовий стан ядер 1 плазмолем КБЕ е репрезантивним показником стану клггинного метабол1зму не тшьки у букальному ештели, але 1 для оргашзму в цшому, який визначае р1вень адаптацшно-компенсаторних реакцш. Переважна бшьшють ортодонтичних апарат1в викликае адекватну стресу реакщю, що супроводжуеться змшою заряду ядер I плазмолем у першу чергу в КБЕ.
Результати ощнки зарядового стану КБЕ у процес ортодонтичного лшування д1тей наведено в таблиц 2.
Анал1з отриманих результат свщчить про те, що базова тератя у групах пор1вняння 1.1 { 2.1 { у коригувально! терапи у груш 1.2, проведет перед фшсащею брекет-систем, до достов1рних змш зарядових параметр1в КБЕ не привели. Натомють прийом протягом мюяця лецитину { 10 дшв ¡мунотону дггьми 1з зниженою неспеци-ф1чною резистентшстю (група 2.2) на тдго-товчому етат перед фшсащею брекет1в прив1в до збшьшення числа рухомих ядер КБЕ на 17%, ампттуди !х електрофоретичного змщення на 25%, ампттуди змщення плазмолем у 2.1 раза, а вщношення ампттуд змщення плазмолем { ядер
Адл/Ая, що характеризуе стан кттинного мета-бол1зму { р1вень кттинних адаптацшно-компен-саторних реакцш, збшьшилось в 1,7 раза I наблизилось до ф1зюлопчно! норми.
Фшсащя незшмного ортодонтичного апарату у д1тей супроводжуеться больовими { психоло-пчними реакщями, шдвищеним навантаженням на юстков1 тканини { зуби, попршенням гшени порожнини рота, запальними процесами у тканинах пародонта. Тому при нормальному р1вш неспециф1чно! резистентност { вщповщно нормальному р1вш адаптацшно-компенсаторних реакцш в оргашзм1 реакщя клггин на стрес починаеться ¡з виходу з ядра у цитоплазму молекул РНК 1 при необхщносп ДНК, у результат чого ядро кттини набувае негативного електричного заряду { може змщуватись у зовшшньому електричному поль Причому, чим вище р1вень неспециф1чно! резистентносп, тим швидше переби- ц1е! «стресово!» реакци на клггинному р1вш. При порушених функщ-ональних реакщях в оргашзм1 така реакщя на стрес може бути вщсутньою, що ми { спосте-ршаемо у д1тей групи пор1вняння 2.1.
У дггей основно! групи 2.2 шд д1ею комплексно! терапи зростае заряд ядер КБЕ ¡з збшьшенням ампттуди !х змщення { поси-ленням метабол1зму у клггинах, що приводить до поступового зростання { заряду плазмолем { свщчить про покращення функщонального стану !х фосфолшщного шару. У результат! цього вщ-ношення ампттуд змщення плазмолем { ядер (1 вщповщно !х заряд1в) наближуеться до ф1зю-лопчно! норми (1,75-2,0), при якш кттини пра-цюють з малими втратами енерги { знаходяться у
сташ з низькою ентропieю, що характерно для стану високо! неспецифiчноl резистентность Як видно з отриманих даних (табл. 2), стан КБЕ, близький до нормального фiзiологiчного, у дтей основно! групи 2.2 зберiгаeться i через 6 мiсяцiв пiсля фшсацл ортодонтичного апарату i досто-вiрно вiдрiзняeться вiд вiдповiдних показникiв
групи порiвняння 2.1. Зарядовi показники КБЕ дтей iз нормальним рiвнем неспецифiчно! резис-тентностi групи порiвняння 1.1 (базова тератя) i основно! 1.2 (коригувальна тератя) достовiрно не вiдрiзняються на усiх етапах спостереження i наближаються до фiзiологiчного рiвня.
Таблиця 2
Процент електрофоретично рухомих ядер КБЕ, амплггуди зм1щення ядер 1 плазмолем 1 Ух вщображення в динамЩ ортодонтичного л1кування д1тей
Терм1ни обстеження
Показники
Нормальний р1вень реакций Низький р1вень реакцт
1.1.Група пор1вняння п = 22 1.2.Основна група п = 23 2.1.Група поршняння п = 25 2.2.Основна група п = 25
Вих1дний
Перед фшсащсю
Через 1 м1с. теля фжсаци
Через 3 м1с. п1сля фжсаци
Через 6 мес. теля фжсаци
Рухом1сть ядер % Ая, мкм
Апл, мкм
Апл/Ая
Рухом1сть ядер % Ая, мкм
Апл, мкм
Апл/Ая
Рухом1сть ядер % Ая, мкм
Апл, мкм
Апл/Ая
Рухом1сть ядер % Ая, мкм
Апл, мкм
Апл/Ая
Рухом1сть ядер % Ая, мкм
Апл, мкм
Апл/Ая
45 2,1+0,3
4,1+0,3 1,95+0,15
47 2,2+0,3
4,1+0,3
1,86+0,14
52 2,28+0,3
4,0+0,3
1,75+0,15
48 2,35+0,3
4,0+0,3 1,70+0,12
44 2,34+0,2
4,1+0,2 1,75+0,11
45
2,1+0,3 р!>0.1
4,1+0,3 р1>0.1
1,95+0,15 р1>0.1
49
2,2+0,3 р1>0.1
4,2+0,3 р1>0.1
1,90+0,15 р1>0.1
53
2,33+0,2 р1>0.1
4,2+0,3 р1>0.1
1,80+0,15 р1>0.1
51
2,38+0,2 р1>0.1
4,2+0,2 р1>0.1
1,80+0,10 р1>0.1
47 2,33+0,2 р1>0.1
4,2+0,2 р1>0.1
1,80+0,10 р1>0.1
27 1,4+0,2
1,5+0,2 1,07+0,18
30 1,5+0,2
1,6+0,2
1,06+0,14
26 1,68+0,2
1,6+0,2
0,95+0,1
28 1,59+0,12
1,64+0,12 1,03+0,15
29 1,58+0,12
1,55+0,12 0,97+0,10
27
1,4+0,2 р2>0.1
1,5+0,2 р2>0.1
1,07+0,18 р2>0.1
44
1,75+0,2 р2>0.1
3,17+0,2 р2<0.001
1,81+0,15 р2<0.001
60
2,29+0,2 р2<0.03
4,1+0,3 р2<0.001
1,79+0,15 р2<0.001
52
2,16+0,2 р2<0.003
4,0+0,2 р2<0.001
1,85+0,14 р2<0.001
49 2,20_+0,2 р2<0.01
4,1+0,3 р2<0.001
1,86+0,10 р2<0.001
Прим1тки: р1 2.1 та 2.2
показник достов1рносш вщмшност результатов груп 1.1 та 1.2, р2 - показник достов1рносш вщмшносш результатов груп
09/ Том XIV/ 2
131
Таким чином, отримаш результати свщчать про необхщнють обов'язкового застосування адаптогенних та остеотропних препарапв у про-
цесi ортодонтичного лiкування дтеи i3 зни-женою неспецифiчною резистентнютю.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Боловина Я.П. Эффективность комплексного лечения детей 8-12 лет с сужением верхней челюсти и затрудненным носовым дыханием: Авторефер. дис. ... канд.мед.наук. - Волгоград, 2002.- 23с.
2. Деньга О. В. Метод оценки поверхностного заряда плазматических мембран клеток буккального эпителия у детей // Вюник стоматологи. - 1997. -№ 3. - С. 450-452.
3. Деньга О.В., Деньга Э.М., Левицкий А.П. Модифицированный рН-тест смешанной слюны для экспресс-оценки кариесогенной ситуации: [информ. листок]. - Одесса, 1996. - 10с.
4. Деньга О.В., Деньга Э.М. Интегральная экспресс-оценка уровня функциональных реакций в полости рта у детей // Вюник стоматологи. - 2003. -№ 5, Спец. вип. - С. 130-148.
5. Дистель В. А., Сунцов В. Г., Вагнер В. Д. Зу-бочелюстные аномалии и деформации. - М.; Н. Новгород: 2001. - 102с.
6. Куцевляк В.Ф., Денисова Е.Г. Электрофоре-тическая активность клеток буккального эпителия и местный иммунитет полости рта // Вюник стоматологи. - 1999. - №4. - С.54-55.
7. Морфометрические и функциональные особенности челюстно-лицевой области у пациентов с гнатической формой мезиальной оклюзии в возрасте 18-25 лет / Чепик Е.А., Тугарин В.А., Топольниц-кий О.З., Персин Л.С. // Стоматолог. - 2007. - №7. -С.15-22.
8. Ортопедическая стоматология / Аболма-сов Н.Г., Аболмасов Н. Н., Бычков В. А., Аль-Ха-ким А. - Смоленск: СГМА, 2000. - 506с.
9. Хорошилкина Ф.Я. Руководство по ортодон-тии / Под ред. Ф.Я. Хорошилкиной. - М.: Медицина, 1999. - 800 с.,
10. Шахбазов В.Г., Колупаева Т.В., Набоков А.Л. Новый метод определения биологического возраста человека // Лабораторное дело. - 1986. - № 7. - С. 404-406.
11. Stahl F., Grabowsk R.i,.Wigger K . Epidemiological significance of Hoffmeister's genetically determined predisposition to disturbed development of the dentition // J. Orofacial Orthopedics. - 2003. - Vol. 64, N 4. - P. 243.
♦
УДК 612.661-055.25 В.Н. Шевченко
ДИНАМ1КА Ф1ЗИЧНОГО ТА СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ Д1ВЧАТ З 1НВЕРТОВАНИМ ПУБЕРТАТОМ
ДУ «1нститут охорони здоров 'я дтей та тдлтюв АМН Укра'ши» м. Харюв
Ключовi слова: дiвчата, iнвертований пубертат, ф1зичний розвиток, статевий розвиток Key words: girls, inverted puberty, physical development, sexual development
Резюме. На старте пубертата при нарушении последовательности появления вторичных половых признаков (инвертированный пубертат -ИП) все основные антропометрические параметры у девочек достоверно ниже аналогичных у их ровесниц с классической схемой пубертата (КП). Погодовой прирост этих параметров при ИП продлен на 2 года, и к 14 годам девочки с ИП догоняют своих сверстниц с КП по массе тела, окружности талии, бедер, ширине таза и опережают по длине тела и ширине плеч. При ИП на 1 год запаздывают сроки начала формирования молочной железы, в 12-14 лет в три раза реже, чем при КП, отмечается наличие менструаций, и задерживается становление ритмичности менструального цикла.
Summary. At the onset ofpuberty in disorders of sequence in appearance of secondary sexual characters (inverted puberty - IP) all the main anthropometric parametres in girls are significantly lower as compared to similar parametres in age-matched girls with classic puberty pattern (CP). Annual increase in these parametres in IP is 2 years longer, and by the age of 14
