CC BY
25
^ЛГ/ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК [616.342-002.2-053.2:616.3]-07
РЕШЕТ1ЛОВ Ю.1., АМИТР1еВА с.м. АЗ «ЗапорЬька медична академм п'слядипломно! осв'пи МОЗ Укра!ни»
В1КОВ1 ХАРАКТЕРИСТИКИ МОТОРНИХ РОЗЛАД1В ПРИ ЗАПАЛЬЫЙ ПАТОЛОГИ' ОРГАЫВ ТРАВЛЕННЯ
Резюме. За результатами комплексноI гастродуоденополшетрн та ультразвукового мошторингу жовч-ногомiхура й тдшлунково'г' залози вмiжтравний перод, проведених в 30здорових i 304дтей та тдлттв з гастродуоденальною патологieю, було оцшено характер функцшнальних моторно-секреторних зв'язшв оргашв травления в нормi та при захворюваннях травно'1 системи.
Встановлено, що цикл гастродуоденально'г' моторики складаеться з перюдiв покою та роботи. Показано, що структура циклу мiжтравноi моторики суттево змшюеться при хворобах травно'1 системи та вiдповiдаe наявним секреторним порушенням. Одночасно зареестроват змши ультразвукових характеристик моторики жовчного мiхура й функцшнально'г' тошчно'г' активностi тдшлунково'г' залози. Комплексна дiагностика порушень функцшнальнихмоторно-секреторнихзв'язшв оргашв травлення дозволить обГрунтовуватиметоди х диференцШногкорекщ й тдвищити ефективнстьлкування гастро-дуоденальних захворювань у дтей i пдлткв.
Ключовi слова: хвороби оргашв травно'г'системи, моторика, секрещя, УЗ-монторинг.
Порушення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) е одним з найчастших варiантiв патологи травно! системи в пащенпв рiзних вжових груп. Вщомо, що розлади функцюнальних моторно-секреторних взаемозв'язюв шлунка, дванадцятипа-ло! кишки (ДПК), жовчного мГхура (ЖМ) i тдшлун-ково! залози (ПЗ) в рiзнi перюди мжтравного циклу вважаються патогенетичною ланкою формування поеднано! запально! патологи травно! системи; тому !х рання комплексна дiагностика й корекцiя залишаються важливими клшчними завданнями [1, 2]. До того ж саме характер дискшезГ! та дистони органiв гастродуоденально! зони зазвичай розгляда-еться як фактор, що визначае клшчш особливостi захворювання. Вивчення функцюнальних зв'язюв органiв проксимального вГддГлу ШКТ дае змогу ощ-нити !х дiяльнiсть у рiзнi перiоди мГжтравного циклу в здорових дiтей та пщлггюв, а також у хворих рГзно-го вiку з патолопею травно! системи [3, 4].
Матер1ал та методи досл1дження
Руховi характеристики оргашв травлення досль джено за методом гастродуоденополiметрГ! з одно-часним фазовим ультрасонографiчним монГторин-гом ЖМ та ПЗ. Гастродуоденальна моторика (ГДМ) Г внутрГшньопорожнинний тиск (ВПТ) шлунка Г ДПК дослщжувались методом вщкритих катетерГв Гз використанням багатофункцГонального зонда
Ю. РешетГлова [4]. Одночасне ультразвукове досль дження (УЗД) здГйснювалось вщповщно до фазово! структури мГжтравного циклу: I фази — перюду спо-кою, а також перГоду роботи, а саме II фази — фази нерегулярних скорочень Г III — ритмГчно! фази [5, 6].
Обстежеш 334 дитини й пщлГгки — 304 хворих Гз запальною гастродуоденальною патологГею: функ-цГональнГми захворюваннями шлунка (ФЗШ) — 65, хрошчним гастритом (ХГ) — 53, хрошчним гастро-дуоденГтом (ХГД) — 131 та виразковою хворобою ДПК (ВХ ДПК) — 55, а також 30 здорових дГтей Г падлитав, яю становили контрольну групу. За результатами дослщження Гнтрагастрального рН по всГх нозологГчних категорГях хворих були сформо-ванГ три групи спостереження: у першу ввГйшли хворГ з пГдвищеною кислотоутворюючою функцГею шлунка, другу групу становили пащенти зГ збереже-ною, а третю — зГ зниженою кислотоутворюючою функцГею шлунка. Опрацювання результатГв здш-
Адреса для листування з авторами: РешетГлов Ю.Г
Б-шаИ: metod.zmapo@gmail.com
© РешетГлов Ю.I., ДмитрГева С.М., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
снено методами варiашйно! статистики з викорис-танням пакетiв прикладних програм.
Результата досл1дження
Визначено, що в здорових дггей i пiдлiткiв по вск дослщжених вiкових групах (6—10, 11—14 i 15—18 рокiв) спостерiгаeться фазна структура ГДМ. На пiдставi середнк показникiв ГДМ, якi склали в I фазi — 22,4 ± 2,0 хв, у II фазi — 42,6 ± 2,6 i в III фазi — 5,6 ± 1,7 хв, був розрахований показник моторного фазового вщношення дiяльностi шлунка i ДПК в здорових дггей i пiдлiткiв iз вщношенням тривалостi I : II : III фаз, що дорiвнювало 0,3 : 0,6 : 0,1. За таким показником визначаеться спрямовашсть ГДМ, и кь нетика та динамжа, оскiльки фазова структура ГДМ суттево змiнюеться при !! гiпермоторних або гшо-моторних розладах. Амплiтуда й частота ГДМ ха-рактеризувалася найменшими величинами в I фазi (1—4 низькоамплиудних скорочення за 1 хв) i суттево збiльшувалась у II (3—8 рiзних за амплиудою ско-рочень) та III (6—15 скорочень у виглод графiчних сигнув приблизно одше! висоти) фазу м1жтравно! моторики. Середнi фазовi значення ВПТ у шлунку становили: у I фазi — 58,0 ± 3,5 мм вод.ст., II — 62,4 ± ± 3,3 мм вод.ст. i III фазi — 73,7 ± 3,0 мм вод.ст., а у ДПК: у I фазi — 70,3 ± 2,7 мм вод.ст., у II фазi — 76,1 ± 3,9 мм вод.ст., а в III фазi — 95,2 ± 3,2 мм вод.ст. (Р < 0,05). Одночасне дослщження рН та рухово! активностi шлунка i ДПК в базальних умо-вах визначило зниження рН шлунка вщ 1,8 ± 0,17 у I фазi до 1,0 ± 0,1 у II фазi (Р < 0,05). У III фазi знов було визначено тдвищення штрагастрального рН до 1,70 ± 0,12 (Р < 0,05). Середнш м1жфазовий показник становив 1,5 ± 0,12. Тому був зроблений висновок про максимальну реалiзацiю кислото-утворюючо! функцп шлунка в II фазi м1жтравно! моторики. Пiдвищення рН шлунка у III фазi е результатом дуоденогастрального рефлюксу (ДГР). Протягом м1жтравного циклу ДГР рееструвався однократно в перюд роботи (у кшщ II або на початку III фази). УЗД-мошторинг пiд час проведення га-стродуоденополiметрi! показав, як у II фазi м1жтрав-ного циклу рееструеться збшьшення ехо-розмiрiв (для першо! i друго! вiкових груп Р > 0,05, для тре-тьо!, групи спостереження, Р < 0,05) та об'ему ЖМ, що пов'язане з вщокремленням печшково! жовчi й максимальним наповненням ЖМ саме в перюд роботи, коли одночасно рееструвалися тенденци (0,1 > Р > 0,05) до збшьшення ехо-розмiрiв ПЗ, хоча щшьшсть та ехо-однорiднiсть органа в ус фази ГДМ залишалася без суттевих змiн.
У хворих на ФЗШ за вiдсутностi суттевих рiз-ниць (р > 0,05) показниюв загально! тривалостi м1ж-травного циклу визначеш змiни фазово! структури ГДМ залежно вщ стану кислотоутворюючо! функцп шлунка. У першш групi тривалiсть перiоду спо-кою становила 15,6 ± 1,0 хв, але перiод роботи (II i III фази) був збiльшений (50,6 ± 1,0 i 6,2 ± 0,9 хв вiдповiдно, р < 0,05). В обстежених зi збереженою кислотоутворюючою функцiею шлунка фазовi по-
казники ГДМ не вiдрiзнялись вщ контрольних (р > 0,05). У хворих i3 третьо! групи тривалють I фази становила 27,3 ± 0,9 хв, II фази — 38,5 ± 0,7 хв, а III фаза була скорочена до 4,1 ± 1,1 хв, тобто визначено збшьшення перюду спокою за рахунок перюду роботи (P < 0,05). Суттевих розб1жностей фазових показниюв ВПТ в шлунку й дванадцятипалш кишцi не визначено (р > 0,05). Найбшьш явнi змши УЗД-характеристик ЖМ та ПЗ визначеш в перюд роботи, але у групах, що порiвнювалися, серед хворих iз ФЗШ суттевих розб1жностей показниюв не отрима-но (р > 0,05).
При обстеженш 53 дггей i пiдлiткiв iз ХГ при пiдвищенiй кислотоутворюючiй функцГ! шлунка виявлене суттеве (р < 0,05) скорочення I фази. У другш груш показники ГДМ не вiдрiзнялись вщ контрольних (р > 0,05). У груш хворих зi зниже-ною кислотоутворюючою функщею шлунка була визначена тенденцiя (0,01 > р > 0,05) до збшьшення тривалосп циклу за рахунок подовження (р < 0,05) перюду спокою. Показники ВПТ шлунка й дванадцятипало! кишки коливались залежно вщ фазово! динамжи ГДМ, але були суттевими в перюд роботи лише в I груш обстежених (р < 0,05). У хворих iз третьо! групи визначена монотоншсть фазових змш ВПТ (р > 0,05), що було ощнено як ознака моторних порушень шлунка i ДПК. Суттевих роз-б1жностей фазових показниюв УЗ-параметрiв у групах порiвняння не визначено (P > 0,05).
При ХГД у 131 обстеженого шших вжових груп (11—14 роюв (83) i 15—18 рокiв (48)) фазова структура ГДМ також змшювалась залежно вщ виявлених секреторних порушень. При пщвищенш кислото-утворюючiй функцп шлунка фазовi показники становили 13,2 ± 1,3, 51,0 ± 2,2, 6,1 ± 1,1 хв, а у пщии"-кiв — 13,0 ± 1,2, 50,2 ± 1,8, 6,2 ± 1,1 хв вщповщно. У другiй групi показники ГДМ не вiдрiзнялись вщ контрольних (р > 0,05). У груш хворих зi зниженою кислотоутворюючою функцiею шлунка визначена тенденцш (0,01 < р < 0,05) до збшьшення тривалосп м1жтравного циклу за рахунок подовження перюду спокою й скорочення перюду роботи (р < 0,05). Фазовi змши штрагастрального тиску в першш груш становили 63,5 ± 3,0, 69,8 ± 2,7, 81,6 ± 2,2 мм вод.ст., штрадуоденального — 79,9 ± 2,7, 86,3 ± 2,5, 99,7 ± 2,3 мм вод.ст. вщповщно. У другш груш показники були таю: 57,6 ± 3,0, 62,2 ± 2,6, 73,7 ± 2,9 мм вод.ст. для шлунка i 69,9 ± 2,1, 76,7 ± 3,0,
96.1 ± 3,2 мм вод.ст. для ДПК. У третш груш показники ВПТ становили: для шлунка — 50,0 ± 2,1,
55.2 ± 2,5, 64,4 ± 2,8 мм вод.ст., а уДПК — 67,3 ± 3,2, 73,9 ± 2,7, 84,0 ± 2,0 мм вод.ст. вщповщно. Сулета розб1жносп показникiв були отриманi в перiодi роботи в групi хворих iз пщвищеною кислотоутворюючою функшею шлунка (р < 0,05), а також у пашен-тiв третьо! групи в перюд спокою й у III фазу ГДМ (р < 0,05), що ощнено як гастродуоденодистонiя й повинно розглядатися разом iз визначеними мото-рними порушеннями шлунка i ДПК. Одночасно були визначеш тенденц!! (0,01 < р < 0,05) до дина-
м!чних зм!н УЗД-показникiв ЖМ в!дпов!дно до фа-зових зм!н ГДМ. У першш i третiй групах отримаш суттевi (р < 0,05) розб1жност! фазних показникiв уз-розм!ру та об'ему жовчного мiхура, що були ощ-ненi як ознаки супутн!х рухових порушень жовчо-вив!дних шлях!в (ЖВШ). Фазовий узд-мон!торинг ПЗ визначив лише тенденцп (0,01 < р < 0,05) до змши ехо-характеристик органа, найб!льш суттевi (р < 0,05) у перюд роботи у хворих !з пщвищеною кислотоутворюючою функцiею шлунка. Ехо-одно-р!дн!сть ПЗ у кожн!й фазi м!жтравно! моторики за-лишалася без змш у вс!х групах спостереження.
При ВХ ДПК (55) на тл! суттево шдвищено! кис-лотоутворюючо! функц!! шлунка визначенi сутте-в! (р < 0,05) зм!ни фазно! структури ГДМ, а саме: зменшення пер!оду спокою (I фази) до 10,1 ± 0,9 i 10,0 ± 1,0 хв в!дпов!дно, зб!льшення пер!оду роботи — II фази (58,2 ± 2,0 i 60,2 ± 1,3 хв вщповщно) i III фази (7,1 ± 1,0 i 7,3 ± 1,2 хв вщповщно). Фазов! змь ни показниюв ВПТ шлунка (72,6 ± 3,0, 83,7 ± 2,9, 89,7 ± 2,5 мм вод.ст. вщповщно) i ДПК (87,3 ± 2,4, 94,6 ± 2,1, 99,9 ± 2,0 мм вод.ст. в!дпов!дно) були ощнеш як гастродуоденог!пертон!я й розб!жш з такими у здорових обстежених (р < 0,05). Результати вивчення фазних змш УЗД-характеристик ЖМ ви-явили суттев! (р < 0,05) розб1жност! показник!в роз-м!ру та об'ему органа в другу фазу (початок перюду роботи) пор!вняно з пер!одом спокою, що ощнено як ознака супутньо! гшермоторно! дискшезп ЖВШ. Фазов! зм!ни УЗД-параметр!в ПЗ виявили пом!рне п!двищення (р < 0,05) тошчно! активност! органа в перюд роботи.
Обговорення отриманих результате
Одночасне комплексне досл!дження в!кових зм!н моторно-секреторних взаемозв'язк!в шлунка, ДПК, ЖМ i пщшлунково! залози в р!зш пер!оди м!жтравного циклу дозволило зробити висновки, що д1яльшсть орган!в травно! системи здшснюеть-ся цикл!чно й визначаеться вщповщними фазовими зм!нами.
У перюд роботи шлунок i ДПК скорочуються, ЖМ розслабляеться i наповнюеться печшковою жовчю. У цей перюд вид!ляються шлунковий с!к з рН до 1,0 ± 0,2, печшкова жовч, кишковий с!к, невелика кшьюсть панкреатичного соку. Граф!чно один раз рееструеться ДГР. У перюд спокою шлунок i ДПК розслаблюються. ЖМ ехоскотчно зменшу-еться у розм!рах, стае округло! форми. Вид!ляються темна м!хурова жовч, основна кшьюсть панкреатичного соку, пщвищуеться штрагастральний рН.
Нормальний цикловий фазний характер мото-рних взаемозв'язк!в орган!в травления в дггей i шд-лигав зм!нюеться при гастродуоденальних захво-рюваннях. За фазними характеристиками рухових змш орган!в травлення характер ГДМ може бути ощнений як нормо-, гшо- або г!перк!нез!я на шд-став! даних про тривал!сть I фази (перюду спокою), II i III фази (перюду роботи). Фазна рухова функц!я ЖМ у м!жтравний перюд класиф!куеться як нор-
момоторика або гшермоторно-гшертошчна й ггпо-моторно-гiпотонiчна дискшезп. Таким чином, при ФЗШ i ХГ визначенi супутнi гастродуоденодискг-незп, що вiдповiдали характеру секреторних порушень: при пщвищенш кислотоутворюючiй функцг! шлунка спостерiгались гастродуоденогшеркшезп, при зниженгй — гiпокiнезГl. Супутнi дискiнезГl ЖМ також були функщонально односпрямованi з ру-ховими розладами шлунка i ДПК. Функцiональна тонiчна активнiсть пщшлунково! залози залиша-лась нормальною. При ХГД також виявленг фазнi дискшезп й вщповщш дистонп шлунка й ДПК за-лежно вгд визначених секреторних порушень. Про-те при даному захворюваннг одночасно були виявлеш порушення рухово! функцп ЖМ i тонгчно! активностi ПЗ, що дозволяе припустити думку про взаемозв'язок клшгчного перебпу ХГД (псевдови-разкова, холецистоподiбна, панкреатоподiбна форми) з перевагою функщональних порушень органiв травно! системи (вщповщно дискшезп й дистонп шлунка i ДПК, руховi порушення ЖМ або дисфазнг змiни функщонально! тошчно! активностг ПЗ). При ВХ ДПК у дггей i пщлигав характерним було визна-чення односпрямованих моторних порушень орга-нiв проксимального вщдглу травно! системи: ггпер-гастродуоденодискшезп, гастродуоденогшертонп, супутнiх гiпермоторних дискiнезiй ЖМ i дисфазно! функщонально! тонгчно! активностг ПЗ.
Комплексна дiагностика порушень функщональних моторно-секреторних зв'язкгв органiв травлення дозволить обГрунтовувати методи !х ди-ференцгйно! корекцг! й пiдвищити ефектившсть лг-кування й профiлактики гастродуоденальних захво-рювань у дiтей i пiдлiткiв.
Висновки
1. У нормi дiяльнiсть травно! системи в дггей та пiдлiткiв е циклгчною й характеризуемся наявнгстю функщональних взаемозв'язкгв органгв травлення вщповщно до фазно! динамгки шлунка й дванадця-типало! кишки.
2. Порушення функщональних зв'язкгв органгв травлення характеризуються зггдно з зСх спрямова-нгстю (ггпер- або гшокшезп та ггпер- або гшотонп) й вщповщають фазовгй динамщг моторики шлунка й дванадцятипало! кишки, стану кислотоутворю-ючо! функцг! шлунка та внутргшньопорожнинного тиску.
3. При хронгчних запальних захворюваннях гастродуоденально! зони в дгтей г идлитав спосте-рггаються дисфазнг порушення функщональних зв'язкгв органгв травлення, якг е найбгльш явними в пергод роботи й залежать вгд ргвня й ступеня ура-ження травно! системи.
Список л1тератури
1. Белоусов Ю.В. Педиатрическая гастроэнтерология. Клинические лекции : учебное пособие / Ю.В. Белоусов. — Хартв: Факт, 2007. — 372 с.
2. Хавкин А.И., Гуреев А.Н. Инструментальная диагностика функциональных нарушений верхних отделов ЖКТ// Функ-
циональныерасстройства моторной деятельности верхних отделов ЖКТ у детей. — М., 2012. — С. 26-36.
3. Фадеенко Г.Д., Чирва О.В. «Синдром перекреста» функциональных заболеваний органов пищеварения: некоторые вопросы патогенеза и коррекции // Сучасна гастроентерологгя. — 2014. — № 3 (77). — С. 9-15.
4. Эволюция зондовых методов исследования верхних отделов желудочно-кишечного тракта у больных с кислотоза-висимыми заболеваниями / Решетилов Ю.И., Кузнецова Л.Ф.,
Дмитриева С.Н., Васильченко Е.Ю. и др. // Новини медицини i фармацй. — 2012. — № 414. — С. 38-40.
5. Решетилов Ю.И. «Золотой стандарт» рН-метрии желудка. — Запорожье, 2013. — 118 с.
6. Functional Motor-Secretory Ligaments of Digestive Organs / Yu. Reshetilov et al. // United European Gastroenterol J. — 2014. — Oct; 2 (1 Suppl.): A132-A605. UEG Week 2014 Poster Presentations. P0449.
Отримано 14.12.14 ■
Решетилов Ю.И., Амитриева С.М. ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»
ВОЗРАСТНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОТОРНЫХ НАРУШЕНИЙ ПРИ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ
Резюме. По результатам комплексной гастродуоденопо-лиметрии и ультразвукового мониторинга желчного пузыря и поджелудочной железы в межпищеварительный период, выполненных у 30 здоровых и 304 детей и подростков с гастродуоденальной патологией, оценен характер функциональных моторно-секреторных связей органов пищеварения в норме и при заболеваниях пищеварительной системы.
Установлено, что цикл гастродуоденальной моторики состоит из периодов покоя и работы. Показано, что структура цикла межпищеварительной моторики существенно изменяется при болезнях пищеварительной системы и соответствует выявленным секреторным нарушениям. Одновременно были зарегистрированы изменения ультразвуковых характеристик моторики желчного пузыря и функциональной тонической активности поджелудочной железы. Комплексная диагностика нарушений функциональных моторно-секреторных связей органов пищеварения позволит обосновать методы их дифференцированной коррекции и повысить эффективность лечения гастродуоденальных заболеваний у детей и подростков.
Ключевые слова: болезни органов пищеварения, моторика, секреция, УЗ-мониторинг.
Reshetilov Yu.!., Dmytrieva S.M.
SI «Zaporozhzhya Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Health», Zaporizhzhya, Ukraine
AGE-ASSOCIATED MOTOR DISORDERS IN INFLAMMATORY DIGESTIVE PATHOLOGIES
Summary. As a result of the complex gastroduodenopolym-etry with the ultrasonic monitoring of the gallbladder and pancreas in an interdigestive period in 30 healthy children and adolescents and 304 patients with the gastroduodenal pathology, the functional motor and secretory associations of the digestive system in ill and in health were evaluated. The gastroduodenal motor cycle consists of the periods of rest and work. It is shown, that the structure of the interdigestive cycle changes significantly in impaired digestive system and coordinates to the detected secretor disorders. At the same time, the ultrasonic characteristics of gallbladder and functional tonic activity of the pancreas also changed. Comprehensive diagnosis of functional motor and secretory associations of the digestive organs allows ground the methods for their differential correction and increase of the effectiveness of gastroduodenal diseases treatment in children and adolescents.
Key words: digestive pathology, motor functioning, secretion, ultrasound monitoring.
