CC BY
74
БОЛЬШОВА О.В., САМСОН О.Я.*
ДУ «1нститутендокринолоп!та обмнуречовин '¡мен В.П. Комсаренка НАМН Украни» * НМАПО 'шен П.Л. Шупика, м. Ки!в
МОЖЛИВОСТ ВИКОРИСТАННЯ АЛЬФА-ЛтОеВОТ КИСЛОТИ В ЛкУВАНЫ УСКЛАДНЕНЬ ЦУКРОВОГО ДiАБЕТУ
У Д|ТЕЙ ТА ПiДЛiТКiВ
Резюме. Стаття присвячена одному з найпоширенiших ускладнень цукрового д'!абету — дабетичнй полiнейропатií. Доведено, що альфа-лiпоeва кислота е препаратом патогенетичного лiкування цеI патологИ. На прикладi дослiдження, проведеного за участю 100 па^енлв '¡з цукровим дiабетом, показана ефективнють препарату альфа-л<поево1 кислоти Берлтон при д'шбетичнт полiнейропатií в дтей i пщлтюв.
Ключовi слова: цукровий д1абет, полiнейропатiя, альфа-лiпоева кислота, Берлтон, дти, тдл'тки.
Детская эндокринология
/Pediatric Endocrinology/
Одним з шзшх та частих ускладнень цукрового дiа-бету (ЦД) 1-го типу у дгтей i тдлгтюв е дiабетична по-лшейропатая (ДП), яка дiагностуеться незадовшьно, су-проводжуеться вираженою клiнiчною симптоматикою i призводить до попршення якостi життя та ранньо! шва-лiдизацii хворого. ДП — комплекс клтчних синдромiв, що уражають рiзнi дiлянки нервовоi системи в сукуп-ностi або поодинцi. Вона може перебгати приховано i залишатися нерозпiзнаною протягом тривалого часу, а може проявлятися суб'ективними та об'ективними симптомами. Поширешсть ДП становить 50—70 % при тривалост дiабету понад 10 роюв i до 7 % при вперше виявленому дiабетi [1—3].
Дiагностика ДП Грунтуеться на ретельно зiбраному анамнезi, клiнiчному невролопчному обстеженнi, у разi необхiдностi — на даних електрофiзiологiчного досль дження. Типовими симптомами е вiдчуття жару в пщо-швах, нiчнi судоми м'язiв, вiдчуття «повзання мурашок» по гомшках i стопах. При невролопчному дослщженш виявляються порушення чутливостi за типом «шкарпе-ток» i «рукавичок», ослаблення сухожильних рефлек-сiв, зниження вiбрацiйноi та температурно! чутливостi. Чим швидше вдаеться виявити ознаки полшейропати та розпочати лiкування, тим ефектившша терапiя i кра-щий прогноз захворювання. При несвоечасно наданому лiкуваннi й неефективност терапи розвиваються такi ускладнення полiнейропатii, як синдром дiабетичноl стопи — виразки стоп, яю можуть прогресувати до некрозу i гангрени i часто призводять до ампутацш.
Вiдповiдно до сучасно! теори патогенезу, ДП — це патолопя, що розвиваеться на тлi метаболiчних i су-динних порушень, притаманних ЦД. Абсолютний або вiдносний дефщит iнсулiну мае провiдне значення в мехашзмах виникнення ДП, яка е наслщком порушень
структурно-функцiонального стану та метаболiчного дисбалансу в периферичних нервах.
На сьогоднiшнiй день вважаеться, що причиною формування дiабетичних ускладнень е комплекс мета-болiчних порушень, що виникають унаслiдок гшергль кеми i недостатностi iнсулiну (рис. 1). Тому особливо! уваги заслуговують процеси глiкування бiлкiв, полюло-вий шлях метаболiзму, акумуляцiя сорбiтолу, оксидатив-ний стрес, зниження активностi протешкшази С, вшь-норадикальне руйнування клiтинних мембран, а також порушення метаболiзму вшьних жирних кислот. На пщ-ставi результатiв численних дослiджень встановлено, що перелiченi обмiннi розлади мають пряме вщношення до структурно-функцiональних пошкоджень нервових за-кiнчень.
Крiм того, за умови розвитку ДП одночасно зi зни-женням ендоневрального кровообiгу розвиваеться п-поксiя нервових волокон. Саме вона е найважлившою причиною дисфункци нервiв при ЦД. Особливе мюце в розвитку дiабетичних ускладнень належить оксидатив-ному стресу. Одним iз його наслiдкiв е зниження кон-центраци оксиду азоту (N0), який мае антипролiфера-тивну i вазодилататорну властивють. Це призводить до попршення кровопостачання нервових волокон i розвитку !х дисфункци.
Iнтенсивнiсть оксидативного стресу зростае також за рахунок пригнiчення природно! антиоксидантно! системи, що рееструеться в разi зменшення кшькоси таких тканинних Г! компонента, як вщновлений глутатiон, ас-корбшова кислота, вiтамiн Е, а також зниження актив-ностi антиоксидантних ферменлв. Оксидативний стрес супроводжуеться не тшьки зниженням умiсту та пору-шенням функщонування природних антиоксидантiв, але й прогресуючим пошкодженням функци нервових
IE!
Детская эндокринология /Pediatric Endocrinology/
волокон з подальшим розвитком д!абетично! сенсорно! полшейропат!! (рис. 1) [2—10].
Альфа-лшоева кислота (АЛК) впливае безпосеред-ньо на патогенез ДП. Вона е коензимом мiтохондрiапь-ного комплексу ферменлв, у першу чергу — труват-дегщроколагенази i альфа-кетоглутарат-дегiдрогенази. Основна 11 функцiя — участь в окислювальному декар-боксилюваннi альфа-кетокислот у тканинах. Фарма-кологiчнi дози АЛК усувають обумовлене акумуляцiею ацетил-коензиму А гальмування пiруватдегiдрогенази i таким чином сприяють нормалiзацii порушеного обмiну в нервових клггинах [10—15].
АЛК безпосередньо впливае на фази кетогенезу i глюкогенезу, сприяючи утилiзацii та окисненню глюко-зи, покращуе енергетичнi параметри i протидiе енерге-тичним витратам у клгтнах (тобто е бiокаталiзатором енергетичного обмшу), позитивно впливае на аксо-нальний транспорт i нормалiзуе анормальне надходжен-ня глюкози до нерва. Завдяки сво!м антиоксидантним властивостям АЛК виводить вшьш радикали, що утво-рюються в надмiру внаслiдок гшерглжем!!, i зменшуе шкiдливий вплив на нервовi клiтини.
АЛК регенеруе нервовi волокна, стимулюючи зрос-тання аксошв i !х розгалужень, що з часом сприяе вщновленню нервово! провщность Результати остан-
нiх дослiджень свщчать, що АЛК, залежно вiд дози, нормалiзуе рiвень глутатiону в периферичних нервах, внаслщок чого полiпшуються !х електрофiзiологiчнi параметри. Кпiнiчний ефект АЛК iз пришвидшенням нервово! провiдностi, зменшенням порушень в!брацш-но! i термочутливост проявляеться у зменшеннi болю-чих парестезш.
Для лiкування ДП рекомендуеться парентеральне введення АЛК iз подальшим переходом на и перораль-ний прийом у поеднаннi з пероральним прийомом ви-соких доз впашшв В1 i В6. Як численш дослiдження, так i власний багаторiчний клiнiчний досвiд показали доцiпьнiсть тако! терапи i практичну вiдсутнiсть неба-жаних поб!чних ефект!в. Л!кування ДП може ! повинно проводитися незалежно в!д основно! терапи ЦД за умо-ви першочергового досягнення компенсац!! ЦД. АЛК е специф!чним засобом л!кування полшейропат!!, до того ж, на думку фанвщв, терап!я цього захворювання повинна проводитися не тшьки д!абетологами, а й терапевтами, сшейними л!карями [13—17].
У ход! дослщження ALADIN 1995 року була пщтвер-джена висока клтчна безпечн!сть АЛК та визначене ефективне дозування — 600 мг/добу. Пщ час дослщжен-ня також було вщзначено, що короткочасна терап!я АЛК внутршньовенно в доз! 600 мг/добу сприяе клшч-
1нщ1ацт
Метабол1чн1 зм1ни
Функцюнальн1 змни
Структуры! змни
Пперггпкем1я
Полюловий шляхТ Na-K-АТФаза!
L 1
Ураження кгнтин
т
s
±
Порушення обл/мну жирних кислот
Нейротросфзм
Зниження провщносп
Оксидативний стрес
Невральний кровооб1г
Неензиматичне ггикуванняТ Атроф1я/дегенерац1я аксожв
Дем1ел1н1зац1я нервових волокон
Дегенерац1я нервових волокон
Нейрональний апоптоз
Тривалють нейропатм
Рисунок 1. naToreHeTM4Hi мехашзми розвитку ДП (A.A.F. Sima, K. Sugimoto, 1999) [10]
Детская эндокринология /Pediatric Endocrinology/
iE!
ному регресу основних проявiв ДП. Пщ час ALADIN II у 1999 рощ було показано, що тривала пероральна терапiя АЛК статистично вiроriдно покращуе нейрофiзiологiчнi показники, зокрема, швидюсть проведення по сенсор-них i моторних нервових волокнах. Ефективнiсть АЛК у терапи та профiлактицi автономно! кардiальноi ней-ропатй' була доведена в дослщженш DEKAN 1997 року. Внутршньовенне введення АЛК протягом трьох тижнiв у дозi 600 мг/добу сприяе клiнiчному регресу основних проявiв ДП i полiпшенню показникiв нейрофГзюлопч-них тестiв (SYDNEY trial, 2002).
Внутршньовенне курсове введення АЛК в дозi 600 мг/добу еквiвалентне терапГ! per os 1800 мг/добу (ORPIL STUDY) [18-22].
Найбшьш ефективне курсове застосування АЛК у дггей та шдлггюв: курс внутрiшньовенних вливань по 600 мг/добу протягом 10-20 дшв i подальший прийом препарату всередину по 600 мг/добу протягом 2-3 мь сящв. З профiлактичною метою АЛК може бути при-значена у виглядi таблеток по 300-600 мг/добу на три-валий термш.
Необх1дно вiдзначити, що внутрiшньовеннi шфузи АЛК готують безпосередньо перед введенням, для цьо-го вмiст ампули (300-600 мг) розчиняють у 100-200 мл фiзiологiчного розчину. Готовий розчин необх1дно захи-щати вщ сонячних променiв, ретельно закриваючи його темним папером, оскшьки АЛК пiд дieю сонячного свила розкладаеться.
Закономiрно постае питання: чи здатне курсове лГку-вання АЛК протягом тривалого часу запобиши розви-тку ДП? Iмовiрно, ш. Неможливо курсовим лiкуванням повнiстю i на тривалий час загальмувати оксидативний стрес i тим самим проводити профшактику розвитку ЦД. Тому останшм часом накопичуеться все б1льше да-них про тривале застосування АЛК iз проф1лактичною та лiкувальною метою.
У вщдш дитячо! ендокринно! патологи ДУ «Институт ендокринологй' та обмшу речовин iменi В.П. Комь саренка» протягом 2011 року проведено обстеження 500 хворих на ЦД 1-го типу. Вж хворих — вщ двох до 18 ро-кiв. Тривалiсть захворювання становила вщ одного мь сяця до 12 роив. Майже у 20 % дггей, якi страждають вiд дiабету, i у 70 % тдлп"юв Гз цим захворюванням визна-чалася ДП, причому, у дггей спостерГгалася, як правило, периферична форма, а у пилитав — як периферична, так i автономна нейропатгя та !х поеднання. Одшею з головних умов профшактики та лГкування зазначених ускладнень е стабшьна i максимальна компенсащя ме-таболГчних порушень. Ус хворГ отримували шсулшоте-ратю за базисно-болюсною схемою.
Дослщження для дГагностики ДН у хворих на ЦД типу 1 проводять вже через 1 рж тсля дебюту ЦД.
Перелж обов'язкових дослщжень для дГагностики ДН (Наказ МОЗ Украши № 254 вщ 27.04.2006):
1. Огляд шг для виявлення сухост шири, гшеркера-тозу, мозолГв, шфжованих уражень шири, порушеного росту тглв.
2. Ощнка сухожильних рефлекив (колшного, ахш-лового).
3. Ощнка тактильно! чутливост (монофшаментом).
4. Ощнка больово! чутливост (тупим кшцем голки).
5. Ощнка температурно! чутливость
6. Ощнка пропрюцептивно! чутливост (сенситивна атакая — нестшюсть у позГ Ромберга).
7. Визначення вГбрацшно! чутливост (градуйованим камертоном).
8. ЕлектромюграфГя (ЕМГ) — стимулящя сенсорного жроножного нерва (n.suralis dextr.) та рухового (n.peroneus dextr.):
— амплпуда потенщалу дй';
— амплпуда М-вщповщ швидкост поширення збу-дження.
9. Виявлення ортостатично! гшотензи (зниження АТ > 30 мм рт.ст. при змш положення лежачи на поло-ження стоячи).
10. Проба Вальсальви (пришвидшення ЧСС при на-пруженнГ, натужуваннГ).
11. ЗмГна ЧСС на вдиху та на видиху.
Для дослщження було вГдГбрано 50 дггей та пГдлГткГв (1-ша група) з ознаками периферично! та автономно! ДП 2А та 2Б стадГ! тяжкостГ, серед них 28 хворих мали скарги на бГль у нижтх кГнцГвках. 2-гу групу становили 50 пщтткГв, якГ не мали клИчних ознак ДП, але при об-стеженнГ в них була виявлена субклИчна форма ДП (1А та 1Б стадГя). СтупГнь тяжкостГ ДП визначали за класи-фжащею (табл. 1).
При оглядГ бшьшють хворих першо! групи вислов-лювали скарги на швидку втомлюванГсть, попршення самопочуття, б1ль, судоми, парестезГ! у нижшх кГнцГвках, якГ посилювалися вноч1 У хворих також були скарги на втрату чутливостГ за типом «панчГх», порушення потовидГлення та нерозпГзнанГ гшоглжеми.
КардГопатГя проявлялася в запамороченш при вста-ванш (прояв ортостатично! гшотони), у зниженш АТ при вставаннГ з лГжка — бГльше нГж на 30 мм рт.ст., арит-мГ!, постшнш тахжарди, тахГкардГ! спокою, негативнГй пробГ Вальсальви або брадикардГ!. ТакГ порушення були виявлет у 7 пГдлГткГв та одте! дитини.
НейропатГя шири з порушенням потовидшення (пГтливГсть тсля прийому !жГ (особливо гостро!), сухють нГг) була встановлена у 4 пГдлГткГв.
ТакГ ознаки центрально! нейропатГ!, як цереброас-тенГчний синдром (неврозоподГбний стан, порушення сну, зниження пам'ятГ, пригнГчений стан, депресГя) тра-плялися у 14 хворих; енцефалопатГя (стшка органГчна церебральна патологГя з вщповщними клГнГчними ознаками та змшами в неврологГчному статусГ) — у 2 хворих; дисциркуляторт розлади судинного генезу (запаморо-
IE!
Детская эндокринология /Pediatric Endocrinology/
Таблиця 1. Класиф'1кац '1я д 'абетично)' ДП за ступенем тяжкост (P. Dyck, P. Thomas, 1999)
Стадiя ДП Характеристика
Стащя 0 (нейропа™ вщсутня) Симптоммв та ознак ДП немае, автономы тести негативы, при ЕМГ-дослщжены мотор-них та сенсорних периферичних нервiв (не менше двох на одному боцО патологи не ви-являеться
Стащя 1. Субктычна 1А. Симптомiв та об'ективних невролопчних ознак ДП немае. Наявысть двох будь-яких змш, виявлених при ЕМГ-доотджены моторного та сенсорного нервiв, або позитивы автономы тести (Вальсальви, проба з глибоким диханням)
1Б. Симптс^в немае. При ключному дослщжены виявляють 2 або бшьше об'ективних невролопчних ознак ДП на одному боц
Стащя 2. Ктычна 2А. Характеры для ДП скарги. Чуттев^ рухов^ автономы порушення, без ознак слабко-ст згиначiв стопи (хворий може втриматись на п'ятах)
2Б. Т ж + ознаки слабкост згиначiв стопи (хворий не може втриматися на п'ятах)
Стащя 3. Тяжка Нейропа™ з порушенням працездатност
чення, шум у вухах, порушення темпу псих!чно! д1яль-ност!) — у 7 хворих.
Основою профшактики розвитку ДП та и ускладнень у д!тей ! пiдпiткiв е не тшьки заходи з компенсаций основного захворювання, сприяння оптишзацц обм!ну речовин, а й використання л1карських засоб1в, здатних гальмувати па-томехан1зм розвитку нейропати. Речовиною, що безпосе-редньо впливае на патогенез нейропати 1 в той же час опти-м1зуе енергетичний обмш в нервових кл1тинах, 1 е АЛК.
Для л1кування та профшактики розвитку ДП (було бажано досягти щеального/оптимального гл1кем1чного контролю (НЬА1с < 7,0—7,5 %)), згщно з наказом МОЗ Украши № 254 в1д 27.04.06, використовували препарат АЛК Берлтон. Його призначали за такою схемою: д1-тям з масою тша до 20 кг — 200 мг/добу; в1д 20 до 40 кг — 300—400 мг/добу; понад 40 кг — 600 мг/добу. Препарат вводили внутр1шньовенно краплинно на 100—200 мл 0,9% розчину натр1ю хлориду протягом 30—40 хв. щодня 10 дшв; пот1м у таблетках таку ж саму добову дозу вранщ за 30—45 хв. до прийому !ж1 протягом двох мюящв.
Через 1 м1сяць л1кування у 38 хворих повн1стю зни-кли симптоми периферично!' полшейропати, у решти вираженють симптом1в значно зменшилася. На жаль, не спостер1галося позитивних зрушень у трьох д1тей з автономною нейропат1ею, можливо, через недостатню тривалють л1кування. При цьому у таких хворих не було вщзначено компенсаторних зрушень 1 полшшення по-казник1в вуглеводного обм1ну, що пояснюеться поганою компенсащею ЦД у пщлптав. Але 1 на тл1 недостатньо! компенсац!! основного захворювання Берл1т1он специ-ф1чно впливае на кл1н1чну картину нейропати.
Бшь у нижн1х кшщвках повн1стю зник через 1 м1с. л1-кування у 22 хворих 1 значно зменшився в 6 шших (1-ша група). Пол1пшення показник1в в1брац1йно! чутливост1, що досягла максимуму через 1 м1с., виявлено у вс1х хворих. У подальшому, незважаючи на продовження л1ку-вання, в1брацшна чутлив1сть не зм1нювалася. Практично у вс1х хворих зникли парестези. Позитивна динам1ка зазначених порушень сприяла пол1пшенню якост1 жит-
тя хворих. Показники лшщного обмшу протягом всього перюду лiкування залишалися практично постшними.
У 50 хворих i3 субклiнiчною формою ДП спостерта-лося полшшення самопочуття, зменшилася амплiтуда коливань глжеми. Протягом подальшого термiну спо-стереження (вiд 3 до 9 мюящв) щ хворi скарг, що при-таманнi ДП, не висловлювали.
Крiм того, надане лiкування призвело до регресу нейрофiзiологiчних порушень (за даними ЕМГ) з боку периферичних нервiв нижшх кiнцiвок. Важливо зазна-чити, що полiпшення нейрофiзiологiчних параме^в бiльше рееструвалося в групi пащенлв iз менш вираже-ними нейрофiзiологiчними порушеннями. Це вказуе на необхщшсть своечасного застосування препаратiв АЛК тд контролем ЕМГ для досягнення кращих результатiв при лiкуваннi полiнейропатii та профшактищ !х розвитку у хворих на ЦД.
Таким чином, отримаш результати свщчать, що препарат АЛК Берлтон е високоефективним i безпечним за-собом в комплексному лжуванш ДП у дггей та пiдпiткiв, хворих на ЦД 1-го типу. Застосування обох його форм за-побтае розвитку та ютотно зменшуе кпiнiчнi прояви вже юнуючо! ДП, покращуе компенсацiю ЦД i сприяе швид-кому полшшенню загального стану i якоста життя хворого.
Список лiтератури
1. American Diabetes Association, American Academy of Neurology: Report and recommendations of the San Antonio Conference on Diabetic Neuropathy (Consensus Statement) // Diab. Care. - 1988. - Vol. 11. - P. 592-597.
2. Boulton A.J.M. et al. Diabetic somatic neuropathies//Diab. Care. - 2004. - Vol. 27. - P. 1458-1486.
3. Boulton A.J.M. et al. Diabetic neuropathies: a statement by the American Diabetes Association // Diab. Care — 2005. — Vol. 28. - P. 956-962.
4. Wang Y. et al. Enhanced inflammatory response via activation of NF-kappaB in acute experimental diabetic neuropathy subjected to ischemia-reperfusion injury // J. Neurol. Sci. — 2006. — Vol. 15. - P. 47-52.
Детская эндокринология /Pediatric Endocrinology/
5. Coppini D.V., Bowtell P.A., Weng C. et al. Showing neuropathy is related to increased mortality in diabetic patients: a survival analysis using an accelerated failure time model// J. Clin. Epidemiol. — 2000. — Vol. 53. — P. 519-523.
6. Dyck P.J., Dyck P.J.B. Diabetic polyneuropathy: section III// Diabetic Neuropathy / Eds. P.J. Dyck, P.K. Thomas. — 2nd ed. — Philadelphia: W.B. Saunders, 1999. — P. 255-278.
7. Sundkvist G. et al. Sorbitol and myo-inositol levels and morphology of sural nerve in relation to peripheral nerve function and clinical neuropathy in men with diabetic, impaired, and normal glucose tolerance //Diab. Med — 2000. — Vol. 17. — P. 259-268.
8. Over D.S. et al. Quantitative assessment of diabetic peripheral neuropathy with use of the clanging tuning fork test // Endocr Pract. — 2007. — Vol. 13. — P. 5-10.
9. Satish K. et al. Role of Aldose Reductase and Oxidative Damage in Diabetes and the Consequent Potential for Therapeutic Options. First published online on April 6, 2005 // Endocrine Reviews doi:10.1210/er. 2004-0028.
10. Sima A.A.F., Sugimoto K. Experimental diabetic neuropathy: an update//Diabetologia. — Vol. 42. — P. 773-788.
11. Breqovski V.B. et al. Predictors of alpha-lipoic acid treatment efficacy in diabetic polyneuropathy of the lower limbs // Ter. Arkh. — 2005. — Vol. 77. — P. 15-19.
12. Jude E.B., Boulton A.J.M. End-stage complications of diabetic neuropathy//Diab. Rev. — 1999. — Vol. 7. — P. 395-410.
13. Ametov A.S., Barinov A., Dyck P.J. et al. SYDNEY Trial Study Group: The sensory symptoms of diabetic polyneuropathy are improved with a-lipoic acid: the SYDNEY trial// Diab. Care. — 2003. — Vol. 26. — P. 770-776.
14. Nagamatsu M. Lipoic acid improves distal nerve blood flow, reduces oxidative stress and improves distal nerve conduction in experimental diabetic neuropathy // Diabetes. — 2000. — Vol. 49. — P. 1006-1015.
15. Ruhnau K.J. et al. Effects of 3-week oral treatment with the antioxidant thioctic acid (alpha-lipoic acid) in symptomatic diabetic polyneuropathy // Diab. Med. — 1999. — Vol. 16. — P. 1040-1043.
Большова О.В., Самсон О.Я.* ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ имени В.П. Комиссаренко НАМН Украины» * НМАПО имени П.Л. Шупика, г. Киев
ВОЗМОЖНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ АЛЬФА-ЛИПОЕВОЙ КИСЛОТЫ
В ЛЕЧЕНИИ ОСЛОЖНЕНИЙ САХАРНОГО ДИАБЕТА У ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ
Резюме. Статья посвящена одному из наиболее распространенных осложнений сахарного диабета — диабетической полинейропатии. Доказано, что альфа-липоевая кислота является препаратом патогенетического лечения этой патологии. На примере исследования, проведенного с участием 100 пациентов с сахарным диабетом, показана эффективность препарата альфа-липоевой кислоты Берлитион при диабетической полинейропатии у детей и подростков.
Ключевые слова: сахарный диабет, полинейропатия, альфа-липоевая кислота, Берлитион, дети, подростки.
16. Tanq J. et al. Alpha-lipoic acid may improve symptomatic diabetic polyneuropathy // Neurologist. — 2007. — Vol. 13. — P. 164-167.
17. Shaw J.E. et al. Epidemiology of diabetic neuropathy // Textbook of Diabetic Neuropathy/Eds. F.A. Gries, N.E. Cameron, P.A. Low, D. Ziegler. — New York: Thieme, 2003. — P. 64-82
18. Ziegler D., Hanefeld M., Ruhnau K.J. et al. Treatment of symptomatic diabetic peripheral neuropathy with the anti-oxidant alpha-lipoic acid. A 3-week multicentre randomized controlled trial (ALADIN Study) // Diabetologia. — 1995. — Vol. 38(12). — P. 1425-1433.
19. Reljanovic M, Reichel G., Rett K. et al. Treatment ofdiabetic polyneuropathy with the antioxidant thioctic acid (alpha-lipoic acid): a two year multicenter randomized double-blind placebo-controlled trial (ALADIN II). Alpha Lipoic Acid in Diabetic Neuropathy //Free Radic. Res. — 1999. — Vol. 31(3). — P. 171-179.
20. Ziegler D., Hanefeld M., Ruhnau K.J. et al. Treatment of symptomatic diabetic polyneuropathy with the antioxidant alpha-lipoic acid: a 7-month multicenter randomized controlled trial (ALADIN III Study). ALADIN III Study Group. Alpha-Lipoic Acid in Diabetic Neuropathy // Diabetes Care. — 1999. — Vol. 22 (8). — P. 1296-1301.
21. Ziegler D., Schatz H., Conrad F. et al. Effects of treatment with the antioxidant alpha-lipoic acid on cardiac autonomic neuropathy in NIDDM patients. A 4-month randomized controlled multicenter trial (DEKAN Study). Deutsche Kardiale Autonome Neuropathie//Diabetes Care. — 1997Mar. — 20(3). — 369-73.
22. Ruhnau K.J., Meissner H.P., Finn J.R., Reljanovic M., Lobisch M., Schütte K., Nehrdich D., Tritschler H.J., Mehnert H., Ziegler D. Effects of 3-week oral treatment with the antioxidant thioctic acid (alpha-lipoic acid) in symptomatic diabetic polyneuropathy // Diabet Med. — 1999. — Vol. 16(12). — P. 1040-1043.
23. Ametov A.S., Barinov A., Dyck P. et al. SYDNEY Trial Study Group.The sensory symptoms of diabetic polyneuropathy are improved with alpha-lipoic acid: the SYDNEY trial // Diabetes Care. — 2003. — Vol. 26(3). — P. 770-776.
OmpuMaHO 27.03.12 D
Bolshova O.V., Samson O.Ya.*
State Institution «Institute of Endocrinology and Metabolism named after V.P. Komisarenko of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
* National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine POSSIBILITIES OF ALPHA-LIPOIC ACID USE IN TREATMENT OF DIABETES MELLITUS COMPLICATIONS IN CHILDREN
AND ADOLESCENTS Summary. The article deals with one of most common complications of diabetes mellitus — diabetic polyneuropathy. It is proved that alpha-lipoic acid is a drug of pathogenetic treatment of such pathology. Through the example of study of 100 patients with diabetes mellitus there was shown the efficacy of alpha-lipoic acid drug Berlithion at diabetic polyneuropathy in children and adolescents.
Key words: diabetes mellitus, polyneuropathy, alpha-lipoic acid, Berlithion, children, adolescents.
