CC BY
25
Юишчна пед1атр1я
УДК 612.21-036-073-053.2
кондрАтьев в.о., сгоренко о.в.
Кафедра госп'гтально! педютри № 1 Днпропетровсько! державно! медично!академи обласна дитяча клнчна лкарня, м. Днпропетровськ
МОЖАИВОСТ KAiHiHHOrO ЗАСТОСУВАННЯ ДОБОВОГО MOHiTOPyBAHHß РЕОПНЕВМОГРАМИ В ПЕДiATPИЧHiЙ ПРАКТИЩ
Резюме. За допомогою методу добового монторування реопневмограми до^джено 180 здорових дтей i тдлтшв вком вгд 2 до 17 ро^в. Розроблено нормальт дiаnазони показнишв добового монторування функцПзовншнього дихання, що дозволяв ефективно використовувати метод для оцтки функци системи оргашв дихання у дтей вком понад 2рошв як у нормi, так i при патологи, здшснювати об'вктивну оцтку ефективностiлкування бронходилататорами, тгаляцшними кортикостерогдами та тшими препаратами, що застосовуються тд час лкування бронхолегеневих захворювань у дтей. Ключовi слова: функщя зовншнього дихання, добовемонторування, дти.
Вступ
В останне десятирiччя на 0CH0Bi вивчення часово! структури життевих процемв в opram3Mi сформува-лися новi науковi напрямки: хронобюлопя, хрономе-дицина i хронотерашя [2, 3, 8]. Найбшьш вивченим методом хронобюлопчно! оргашзаци ниш е холте-рiвське мошторування серцево! дiяльностi (ХМ) [5]. Запропонований N. Holter на початку 60-х роыв метод тривалого кардюмошторування продемонстрував очевидну необхщшсть реестраци змш та порушень функци внутрiшнiх оргашв та систем у час для одер-жання якiсно ново! шформаци [1, 8]. Метод добового мошторування ЕКГ i артерiального тиску зараз широко застосовуеться в педiатричнiй практиць При цьому оцiнка функци зовншнього дихання (ФЗД) за допомогою добового мошторування реопневмограми (ДМ РПГ) шляхом запису реопневмографiчно'i криво! протягом доби в педiатрii практично не застосовуеться, хоча суттево розширюе дiагностичнi можливость Треба вщзначити, що юнукт методи оцiнки ФЗД у дггей, у тому числi спiрографiя, е одномоментними i мають вiковi обмеження, оскiльки можуть застосову-ватися лише в дггей вiком вщ 5—6 рокiв. У той же час можливють реестраци понад 25 тисяч ресшраторних циклГв за добу при ДМ РПГ в умовах необмежено! вшьно! активностi дитини дае ушкальну можливють вивчення функцюнального стану ресшраторно! системи i всього оргашзму на основГ рiзноманiтних методик оцшки ритму дихання, яысних характеристик реографiчноi криво!. Шляхом ДМ РПГ можна ви-явити ознаки дихально! недостатностi, !! тип, час ви-
никнення, залежнiсть вiд навантажень, застосування лшарських засобiв, а також зв'язок зi змiнами серце-вого ритму на паралельно зареестрованш ЕКГ. Визна-чення циркадних iндексiв показниыв дихання дозво-ляе виявляти категорш хворих iз ризиком розвитку загрозливих для життя сташв, у тому чи^ апное, та здiйснювати п^п^р лiкарських препаратiв вiдповiдно до принцишв хронотерапи. Метод ДМ РПГ дае мож-ливiсть оцiнити ФЗД у дггей починаючи з дворiчно-го вшу. При цьому вiковi нормативи показниыв ДМ РПГ у дггей визначеш недостатньо. У той же час наяв-нiсть нормативних показниыв ФЗД у дггей дозволяе оцшити ступiнь вентиляцiйних порушень та !х характер при дослiдженнi хворих у природних умовах, тоб-то в умовах звичайно! життедiяльностi, без додатко-вих навантажень на оргашзм. Метод не змiнюе ритм перебиу i характер дихальних рухiв дитини протягом доби, дае можливють аналiзувати дихальний ритм пiд час сну, активност та навантажень. З шшого боку, не слiд розглядати ДМ РПГ як «довгу реопневмограму», що дозволяе збшьшити кiлькiсть виявлених реопнев-мографiчних феноменiв [4].
Метою нашого дослiдження була оцiнка дiагнос-тичних можливостей методу ДМ РПГ у дитячому вщ i визначення нормальних дiапазонiв показникiв добового мошторування функци зовншнього дихання у здорових дггей.
Матер\али \ методи
Дослщжено 180 здорових дiтей i шдлгтыв вiком вiд 2 до 17 роыв, мешканщв Днiпропетровсько! об-
ласть Дiти були розподiленi на вiковi пiдгрупи — 2—3, 4—6, 7—9, 10—12, 13—15 та 16—17 роив. У вах дiтей на пiдставi даних попереднього стандартного клшко-шструментального дослiдження, у тому числi огляду, сшрограми для дiтей вiд 6 рошв, стандартно! електро-кардiограми в умовах спокою, було виключено рес-пiраторну патологiю, органiчнi захворювання з боку шших органiв та систем.
Реестращя реопневмограми впродовж 24 годин здшснювалася в дiтей за допомогою холтерiв-сько! системи DiaCard 02300 виробника «Сольвейг» (Укра!на). Методика реестраци РПГ полягала у фш-суваннi електродiв портативного рееструючого при-ладу (накопичувальна частина — вшчестер) на рiвнi п'ятого ребра по середнш пiдпахвовiй лшп з обох бошв грудно! клiтки. На накопичувальну частину надходила шформащя про коливання електричного опору в нижшх вщдшах грудно! клiтки дослщжува-ного упродовж акту дихання. Зареестрована про-тягом доби шформащя заносилася у персональний комп'ютер i оброблялася за допомогою стандартно! комп'ютерно! програми. Пiд час мошторування РПГ протягом доби пащент або його батьки фiксували у щоденнику всi поди та суб'ективш змiни у станi ор-гашзму, що вiдмiчалися пiд час мошторування: вид дiяльностi (сон, лiкувальнi процедури, фiзичнi на-вантаження, стрес, гра); суб'ективш вщчуття (б1ль, задишка, кашель, неприемш вiдчуття); прийом ль шв, проведення iнгаляцiй (найменування, доза i час прийому лiкарських препаратiв); точний початок i закiнчення суб'ективних вщчутв або виду дiяль-ностi.
Вщносними протипоказаннями до проведення ДМ РПГ були: вш дiтей, менший двох рошв; шкiрнi захворювання та алергшш реакцп, що перешкоджа-ли накладанню електродiв; пiдвищена збудливiсть дитини.
Об'ектом аналiзу на зареестрованiй добовiй РПГ була послщовшсть дихальних циклiв, а у випадку !х вiдсутностi — дихальна пауза (вщсутшсть дихання або апное). Тривалост одного дихального циклу на кривш вентиляцi! вiдповiдав часовий штервал, що був розташований мiж двома точками, що вщповща-ли початку шдйому i закiнченню спуску криво! РПГ. 1х значення вщповщали мiнiмальному електричному опору. Структура дихального циклу (циклiчнi ди-хальнi рухи являли собою чергування вдиху, видиху i паузи) являла собою один iз важливих показникiв зовнiшнього дихання. Проводився кшьшсний та якiсний аналiз реопневмографiчно! криво! дихальних коливань. Яшсний або вiзуальний аналiз полягав в оцшщ регулярностi чергувань дихальних циклiв за довжиною та амплггудою, ритмiчнiстю та характером змши фаз, а також вираженiстю та розташуван-ням пульсово! хвилi. При реестраци дихальних пауз визначалась !х тривалють i кiлькiсть, особливостi ви-никнення та завершення. Кiлькiсний аналiз РПГ полягав у визначенш часових та об'емних параметрiв дихального циклу за кожну хвилину запису з посту-повим усередненням. До часових параметрiв зарахо-
вували частоту дихальних pyxiB, загальну тривалiсть одного дихального циклу, тривалють його шсшра-торно! та експiраторноï фаз. Об'емш показники, що були отриманi у ходi ДМ РПГ, були не абсолютни-ми, а вiдносними, оскшьки вiдображали рiзницю коливань електричного опору щодо умовно! iзолiнiï впродовж дихального циклу i тому визначалися в умовних одиницях. 1золМею виступав рiвень спо-кiйного видиху.
Математична i статистична обробка отриманих результатiв проводилася за допомогою пакета статис-тичних програм Microsoft Excel 7.0. Цифровi результата були статистично оброблеш за допомогою методiв альтернативного i варiацiйного аналiзу. Вiрогiднi вщ-мшносл оцiнювалися за допомогою параметричного критерш Фiшера — Стьюдента [7].
Результати досл1дження i ïx обговорення
Розробленi нами вiковi дiапазони показникiв функцп зовнiшнього дихання у здорових дггей на шд-ставi ДМ РПГ наведеш в табл. 1, 2.
Частота дихальних рухiв (ЧД), що визначалася за шдрахунком кiлькостi дихальних цикшв за одну хвилину (дих/хв), мала невiрогiдне зменшення за вшом у всiх вiкових групах i коливалася у межах 15—22 дих/хв (p > 0,1), що вщповщало нормальним дiапазонам час-тоти дихання у здорових дгтей 2—17 рошв, наведеним в лiтературi: 2—6 роыв — 30—25 дих/хв; 7—12 роыв — 23—18 дих/хв; понад 12 роыв — 20—16 дих/хв [6]. За даними ДМ РПГ частота дихання була в середньому дещо нижчою, що було пов'язане з бшьш точним шд-рахуванням показника за умов добового мошторування з урахуванням пасивного перюду доби.
Головними причинами патолопчно! змши ЧД можуть бути наявшсть запального процесу в легенях (пневмошя, плеврит, пдроторакс, остеомiелiт ребер та шше), пригшчення функцп дихального центру через шдвищення внутрiшнього черепного тиску за наявност набряку мозку (менiнгiт, пухлини мозку, шфекцшш ускладнення), а також запальш процеси черевно! порожнини. Збшьшення ЧД е одним iз про-явiв дихально! недостатностi та використовуеться для комплексно! клМчно! оцiнки ïï ступеня.
Циркаднi iндекси (Ц1) дихання являють собою спiввiдношення середнiх значень показниыв за ден-ний час (з 7-ï години ранку до 23-ï години вечора) та у шчний час (з 23-ï години вечора до 7-ï години ранку). Враховуючи те, що штенсившсть обмшних про-цесiв в органiзмi мае закономiрний добовий ритм, у нормi синхронно з ним змшюеться i вентиляцiя ле-гень, яка регулюеться залежно вiд потреб оргашзму в киснi, тобто вiд рiвня енергетичного метаболiзму. За нормою уночi рiвень енергетичного метаболiзму знижуеться, а дихання сповшьнюеться. Однак при порушеннях у циркаднiй системi органiзму або пору-шеннях регуляцп дихання може траплятися швермя ритму, коли вночi показники вищi, нiж удень [6]. У наших дослщженнях у здорових дгтей Ц1 рiзних показниыв коливалися вiд 0,47 до 1,8.
(^<икюоЬье
^¿Г/ребёнка
Таблиця 1. В1ков1 д'апазони (2-9 роюв) показниюв функцИ зовн1шнього дихання у здорових дтей
на п'щстав'! даних ДМ РПГ
Показник ФЗД Нормальний дiапазон показника
2-3 роки 4-6 роюв 7-9 роюв
Частота дихання, весь перюд доби (дих/хв) 21-22 19-20 17-19
Частота дихання, активний перюд (дих/хв)1 21-25 18-23 18-21
Частота дихання, пасивний перюд (дих/хв)2 20-21 16-20 17-18
Частота дихання, циркадний шдекс (вщн.од.)3 0,9-1,5
Ампл^да дихання, весь перюд доби (ум.од.) 14-15 11-14 8-12
Ампл^да дихання, активний перюд (ум.од.) 13-15 11-14 8-13
Ампл^да дихання, пасивний перюд (ум.од.) 14-16 9-15 7-13
Ампл^да дихання, циркадний шдекс (вщн.од.) 0,5-1,7
1ндекс вентиляци, весь перюд доби (ум.од.) 246-360 145-330 123-311
1ндекс вентиляци, активний перюд (ум.од.) 234-406 156-354 131-335
1ндекс вентиляци, пасивний перюд (ум.од.) 233-345 106-312 101-263
1ндекс вентиляци, циркадний шдекс (вщн.од.) 0,7-1,8
Час вдиху, весь перюд доби (с) 0,7-1,9 1,3-1,5 1,3-1,5
Час вдиху, активний перюд (с) 0,6-1,8 1,2-1,4 1,3-1,4
Час вдиху, пасивний перюд (с) 1,3-1,4 1,4-1,6 1,4-1,6
Час вдиху, циркадний шдекс (с) 0,62-1,08
Час видиху, весь перюд доби (с) 1,4-1,5 1,5-1,7 1,5-1,7
Час видиху, активний перюд (с) 1,3-1,4 1,4-1,6 1,4-1,7
Час видиху, пасивний перюд (с) 1,5-1,6 1,5-1,7 1,5-1,9
Час видиху, циркадний шдекс (вщн.од.) 0,63-1,17
Вщношення вдих/видих, весь перюд доби (вщн.од.) 0,77-1,13
Вщношення вдих/видих, активний перюд (вщн.од.) 0,8-1,16
Вщношення вдих/видих, пасивний перюд (вщн.од.) 0,72-1,14
Вщношення вдих/видих, циркадний шдекс (вщн.од.) 0,83-1,37
Час апное, весь перюд доби (с) 8,3-17,3
Час апное, активний перюд (с) 9,0-15,0
Час апное, пасивний перюд (с) 6,7-17,3
Час апное, циркадний шдекс (вщн.од.) 0,51-1,29
1ндекс апное, весь перюд доби < 11,4
1ндекс апное, активний перюд < 5,4
1ндекс апное, пасивний перюд < 16,9
1ндекс апное, циркадний шдекс (вщн.од.) < 0,47
Примтки:1 — активний пер1од доби — в'щ 07.00 до 23.00;2 — пасивний пер1од доби — в'щ 23.00 до 07.00; 3 — циркадний ¡ндекс — сп1ввщношення активний/пасивний перюд.
Зсув Ц1 ЧД у бк: збшьшення може свщчити про переважання патолопчних проявiв у денний час при адаптацп оргашзму до навантажень або у сташ хворо-би. Зменшення цього показника можна трактувати як прояв порушень дихання, бшьшою мiрою в шчний час, наприклад, упродовж загострення бронхiальноl астми.
Тривалють дихального циклу перебувала у прямш залежностi вiд нестабiльних величин тривалост його ш-сшраторно! та ексшраторно! фази. Цi параметри визна-чалися як час, необхiдний для виконання вдиху та види-ху вщповщно. Якщо тривалiсть шсшраторно! фази (час вдиху) на РПГ вщображала часовий штервал, протягом якого електричний опiр досягав сво'1х максимальних зна-
чень, то тривалiсть ексшраторно! фази (час видиху), на-впаки, характеризував часовий штервал, протягом якого електричний отр досягав сво!х мшмальних значень. При цьому були можливi два варiанти: у першому випад-ку до досягнення кривою РПГ рiвня iзолiнil експiрацiя безпосередньо переходила у фазу подальшо! iнспiрацil, а в шшому — мiж ексшращею та подальшою фазою iн-сшрацп рееструвалася невелика пауза, так назване «плато видиху». Час вдиху (Твд) та видиху (Твид) у кожному дихальному цикт розраховувався за диференшальною кривою дихання, як перюди мiж змiнами знаку пох1дно1. Визначалося середне значення цих показникiв за кожну хвилину та 1х сшввщношення (Твд/Твид).
Нормальний показник Твд перебував у межах 0,7— 1,5 с i незначно збшьшувався з вiком дитини (р > 0,1). Збiльшення цього показника щодо втэво! норми слiд розглядати як патолопчний стан, що супроводжуеться подовженням шсшрацп. До цього ведуть рестриктив-нi змiни або обструкщя за верхнiм типом. Зменшення Твд вшбуваеться при тахiпное i його слш оцiнювати за спiввiдношенням Твд/Твид Ц1 Твд у здорових дггей коливався в межах 0,62—1,08. Збшьшення цього показника може вщбуватися при порушеннях функцi! дихан-ня переважно шд час денно! активност дитини, зменшення — при переважанш порушень у нiчний час.
Нормальний дiапазон показника Твид у вшових пiдгрупах становив вiд 1,4 до 2 с i невiрогiдно збшь-шувався у пiдгрупах за вшом дитини (р > 0,1). Змши цього показника у бш збiльшення щодо вiково! норми можуть свшчити про обструктивнi порушення в бронхах за нижшм типом.
Нормальний показник Ц1 Твид у здорових дгтей становив 0,63—1,17. Збшьшення показника Ц1 Твид може свшчити про обструктивнi порушення переважно у денний час, а зменшення — про збшьшення бронхiально1 обструкцп у шчний час, але цей показник слш оцiнювати разом iз показником Ц1 ЧД.
Таблиця 2. В1ков1 д'апазони (10-17 роюв) показник1в функци зовн1шнього дихання у здорових дтей
на п'щстав'! даних ДМ РПГ
Показник ФЗД Нормальний дiапазон показника
10-12 роюв 13-15 роюв 16-17 роюв
Частота дихання, весь перюд доби (дих/хв) 16-20 16-20 15-17
Частота дихання, активний перюд (дих/хв)1 17-21 17-21 16-17
Частота дихання, пасивний перюд (дих/хв)2 15-18 13-19 14-16
Частота дихання, циркадний шдекс (вщн.од.)3 0,9-1,5
Ампл^да дихання, весь перюд доби (ум.од.) 7-12 6-9 6-8
Ампл^да дихання, активний перюд (ум.од.) 8-13 7-10 8-9
Ампл^да дихання, пасивний перюд (ум.од.) 5-11 5-8 4-7
Ампл^да дихання, циркадний Ыдекс (вщн.од.) 0,5-1,7
1ндекс вентиляци, весь перюд доби (ум.од.) 118-231 112-169 100-133
1ндекс вентиляци, активний перюд (ум.од.) 141-272 136-200 122-162
1ндекс вентиляци, пасивний перюд (ум.од.) 91-193 81-131 64-99
1ндекс вентиляци, циркадний Ыдекс (вщн.од.) 0,7-1,8
Час вдиху, весь перюд доби (с) 1,3-1,5 1,3-1,5 1,4-1,5
Час вдиху, активний перюд (с) 1,3-1,4 1,3-1,4 1,3-1,4
Час вдиху, пасивний перюд (с) 1,5-1,6 1,4-1,6 1,4-1,6
Час вдиху, циркадний Ыдекс (с) 0,62-1,08
Час видиху, весь перюд доби (с) 1,6-1,9 1,5-1,9 1,9-2,0
Час видиху, активний перюд (с) 1,5-1,7 1,5-1,8 1,7-1,9
Час видиху, пасивний перюд (с) 1,6-2 1,5-1,9 1,6-2,6
Час видиху, циркадний Ыдекс (вщн.од.) 0,63-1,17
Вщношення вдих/видих, весь перюд доби (вщн.од.) 0,77-1,13
Вщношення вдих/видих, активний перюд (вщн.од.) 0,8-1,16
Вщношення вдих/видих, пасивний перюд (вщн.од.) 0,72-1,14
Вщношення вдих/видих, циркадний шдекс (вщн.од.) 0,83-1,37
Час апное, весь перюд доби (с) 8,3-17,3
Час апное, активний перюд (с) 9,0-15,0
Час апное, пасивний перюд (с) 6,7-17,3
Час апное, циркадний Ыдекс (вщн.од.) 0,51-1,29
1ндекс апное,весь перюд доби < 11,4
1ндекс апное, активний перюд < 5,4
1ндекс апное, пасивний перюд < 16,9
1ндекс апное, циркадний Ыдекс (вщн.од.) < 0,47
Примтки:1 — активний пер1од доби — вщ 07.00 до 23.00;2 — пасивний перюд доби — вщ 23.00 до 07.00; 3 — циркадний ндекс — сп1вв1дношення активний/пасивний перюд.
Показник сшввшношення Твд/Твид у нормi ко-ливався у межах 0,77—1,13 i був додатковим для оцш-ки типу порушень ФЗД та !х переважання протягом доби. Ц1 сшввшношення Твд/Твид коливався в здо-рових дггей у межах 0,83—1,37. Змши Ц1 Твд/Твид при Твид, бшьшому за норму, у бiк збшьшення свiдчать про переважання рестриктивних порушень з боку ле-гень у денний час, його зменшення — про переважан-ня рестрикцГ! у шчний час. Зменшення показника Ц1 Твд/Твид при Твид, бшьшому за норму, слщ трак-тувати як переважання обструктивних порушень у бронхах у денний час, а його зменшення — про переважання обструкцГ! у шчний час.
Амплпуда дихання (АД) являла собою реографiч-ний аналог дихального об'ему, вимiрювалася в умов-них одиницях i була прямо пропорцiйною електрич-ному опору грудно! клiтки. Нормальний показник АД коливався в межах 6—15 ум.од. i характеризувався повшьним зменшенням за вшом дитини (р < 0,1). Це явище було пов'язане з анатомо-фiзiологiчними осо-бливостями грудно! китки в рiзних вiкових групах. На амплпуду РПГ-сигналу впливали: вшношення поперечного та передньозаднього розмiрiв грудно! клГт-ки, !! форма; виражешсть пiдшкiрно-жирового шару на бокових поверхнях грудно! китки; рухливiсть дiа-фрагми та площi !! сухожильного поля; стушнь роз-витку грудно! китки або маса серця та легешв в орга-нiзмi та !х вiдношення мiж собою (серцево-легеневий шдекс); розтяжнiсть еластичних структур легешв; величина об'ему судинного ложа легешв [4].
При збшьшенш показника АД щодо вшово! нор-ми добову РПГ слш вважати як гшервентиляцшну й оцiнювати разом з шшими показниками ФЗД, при зниженш АД — як гiповентиляцiйну. Нормальний показник Ц1 АД у здорових дГтей перебував у межах 0,5—1,7. Збшьшення показника Ц1 АД при АД по-над норму свшчить про переважання гшервентиляцГ! у денний час, а його патолопчне зменшення — про гшервентиляцш у шчний час. Навпаки, збшьшення показника Ц1 АД при АД менше за норму свшчить про гшовентиляцш легень у денний час, а його патолопчне зменшення — про переважання гшовентиляцГ! вночГ Ц1 АД слш розглядати i трактувати у контекст з iншими показниками.
Реографiчний iндекс вентиляцГ! (1В) вiдповiдав добутку частоти дихання та амплпуди дихання, ви-мiрювався в умовних одиницях i являв собою реогра-фiчний аналог хвилинно! вентиляцГ! легенiв. Нор-мальнi дiапазони показника у рiзних вiкових групах коливалися в межах вш 100 до 360 ум.од. При цьому показник 1В невiрогiдно зменшувався у старших вь кових групах (р < 0,1). При збшьшенш показника 1В у вшповшнш вшовш групi добову РПГ можна вважати гшервентиляцшною за рахунок задишки або збшьше-ного фiзичного навантаження, при зниженш — гшо-вентиляцшною за рахунок зменшення амплiтуди дихання (плеврит, пневмоторакс, бшь у груднш клiтцi) або при порушенш центрально! регуляцГ! дихання. Показник 1В необхiдно розглядати поряд з АД. Нормальний показник Ц1 1В знаходився у межах 0,7—1,8.
Його збшьшення або зменшення щодо норми залеж-но вш величини 1В слш трактувати як переважання п-пер- або гшовентиляцшних порушень удень або вночi вшповшно.
1ндекс апное (1А) вказував на кiлькiсть перiодiв апное за кожну годину i у здорових дiтей не переви-щував 11,4 за годину. Збшьшення епiзодiв апное зу-стрiчаеться у новонароджених унаслшок незрiлостi структур головного мозку, при оргашчнш патологГ! головного мозку, а також у претермшальнш i термь нальнiй стадiях тяжких патолопчних процесiв рiзно! етiологi! [4].
При оцшш ДМ РПГ зручно користуватися син-дромальним пiдходом. Так, синдром подовженого низхшного колiна РПГ вшображае подовження фази видиху, зниження показника Твд/Твид. Таш кри-вi мають мiсце у хворих дгтей з клiнiчними явищами обструктивного синдрому при бронхiальнiй астмi, обструктивному бронхт. Синдром подовженого ви-схiдного колша РПГ характеризуеться подовженням фази вдиху, змщенням спiввiдношення Твд/Твид у бш збiльшення. Така РПГ е характерною для обструкцп за верхшм типом, емфiземи легенiв. Гiповен-тиляцшний синдром характеризуеться реопневмо-графiчною кривою з низьким АТ, що е специфiчним для масивних рестриктивних патолопчних сташв у легенях (масивш склеротичш або iнфiльтративнi змi-ни, ателектази, плевральш шварти, пневмоторакс). Гiпервентиляцiйний синдром характеризуеться рео-пневмографiчною кривою зi збiльшенням амплiтуди дихальних коливань i вiдображае компенсаторну гi-первентиляцiю за рiзними ступенями задишки.
Висновки
1. Результати ДМ РПГ можуть бути використа-ш для дiагностики, визначення характеру i ступеня тяжкостi порушень ФЗД у дггей з бронхолегеневими захворюваннями протягом доби, шд час лшування та пiсля нього.
2. За результатами ДМ РПГ можна здшснювати об'ективну оцшку ефективностi лшування бронходи-лататорами, iнгаляцiйними кортикостеро!дами та ш-шими препаратами, що застосовуються при лшуванш бронхолегеневих захворювань у дгтей.
3. Запропонованi нормальнi дiапазони показникiв добового монiторування функцГ! зовшшнього дихання дозволяють ефективно використовувати метод ДМ РПГ для дослшження та оцшки функцГ! системи ор-ганiв дихання у дiтей вшом понад 2 рокiв як у норм^ так i при патологГ!.
4. Показаннями для проведення ДМ РПГ у дгтей е: визначення типу вентиляцшних порушень i ступеня дихально! недостатностi; монiторування показникiв ФЗД для оцшки динамши перебiгу бронхолегеневого захворювання та одужання хворого; визначення порушень ритму дихання, циркадних ритмiв дихання; оцшка ефективносп лшування бронходилататорами, iнгаляцiйними кортикостеро!дами та шшими препаратами; дiагностика епiзодiв обструктивних апное (гшопное) сну i визначення його тяжкостГ
Список л1тератури
1. Батурова Е.А., Смирнова Т.Н., Поляков В.Е. Значение круглосуточного холтеровского мониторирования в диагностике нарушений ритма и проводимости сердца у детей в амбулаторных условиях // Педиатрия. — 1998. — № 6. — С. 12-18.
2. Заславская Р.М. Суточные ритмы свертывающей системы в норме и при патологии и проблемы терапии. — М, 1994. — 452 с.
3. Комаров Ф.И. Хронобиология и хрономедицина — М, 1989. — 400 с.
4. Лишова О.В., Провоторов В.М. Внешнее дыхание и ритм сердца. — СПб., 2006. — 251 с.
5. Макаров Л.М. Циркадная вариабельность ритма сердца у здоровых детей 3—15 лет по данным холтеровского мониторирования электрокардиограммы // Педиатрия. — 1998. — № 6. — С. 7-11.
6. Макаров А.В., Данилов О.А., Сокур П.П., Рибальчен-ко В.Ф., Юрченко М.1. Обстеження оргатв дихання у дтей. — К., 2005. — 168 с.
7. Платонов А.Е. Статистический анализ в медицине и биологии. — М.: РАМН, 2000. — 51 с.
8. Рапопорт С., Артемьева О. Применение мониторирова-ния в кардиологии//Врач. — 1994. — № 4. — С.4-8.
Отримано 12.11.09 □
Кондратьев В.А., Егоренко A.B.
Кафедра госпитальной педиатрии № 1 Днепропетровской
государственной медицинской академии
Областная детская клиническая больница, г. Днепропетровск
ВОЗМОЖНОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ПРИМЕНЕНИЯ СУТОЧНОГО МОНИТОРИРОВАНИЯ РЕОПНЕВМОГРАММЫ В ПЕДИАТРИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ
Резюме. С помощью метода суточного мониторирования реопневмограммы обследовано 180 здоровых детей и подростков в возрасте от 2 до 17 лет. Разработаны нормальные диапазоны показателей суточного мониторирования функции внешнего дыхания, которые позволяют эффективно использовать метод для оценки функции системы органов дыхания у детей старше 2 лет как в норме, так и при патологии, осуществлять объективную оценку эффективности лечения бронходилататорами, ингаляционными кортико-стероидами и другими препаратами, которые применяются во время лечения бронхолегочных заболеваний у детей.
Ключевые слова: функция внешнего дыхания, суточное мониторирование, дети.
KondratyevV.O., Yegorenko O.V.
Chair of Hospital Pediatrics № 1 of Dnipropetrovsk State
Medical Academy
Regional Children's Clinical Hospital, Dnipropetrovsk, Ukraine
POSSIBILITIES OF CLINICAL USAGE OF RHEOPNEUMOGRAM DAILY MONITORING IN PEDIATRIC PRACTICE
Summary. By the method of rheopneumogram daily monitoring 180 healthy children and adolescents aged from 2 to 17 years were examined. Normal ranges of findings of daily monitoring of the function of external respiration were worked up; this allows efficiently apply this method for the assessment of function of respiratory organs in children aged over 2 years both within the norm and in case of pathologic states, to perform an objective assessment of efficacy of treatment with bronchodilatators, inhalation corticosteroids and other agents, used in the treatment of bronchopulmonary diseases in children.
Key words: function of external respiration, daily monitoring, children.
(^чкюоЬье ^¿Г/ребёнка
