CC BY
77
Л1НГВОДИДАКТИКА
А. В. ПАЛЕЦЬКА-ЮКАЛО
МОЖЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ АВТЕНТИЧНОГО ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ Н1МЕЦЬКОМОВНО1 ЛЕКСИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В
Висвтлено переваги використання автентичного художнього твору як основног сфери засвоення та удосконалення тшомовног лексики. Наведено визначення лексичног компетентностi. Розглянуто автентичний художнш твiр як модель вживання тоземног мови з уЫма гг особливостями. Обгрунтовано можливостi для сприйняття та аналiзу таких мовних явищ, як синонiмiя, антонiмiя, полiсемiя, визначено можливостi для роботи iз лексичною сполучуватстю, мовними клше, безеквiвалентною та емоцшно-забарвленою лексикою автентичного художнього твору як основи для формування тмецькомовног лексичног компетентностi майбуттх учителiв. Встановлено, що лексичне наповнення автентичного художнього твору сприяе формуванню Грунтовного словника, засвоенню зв'язних мовленневих структур, забезпечуе часту повторюватсть лексичних одиниць, а також створюе вiдчуття мови.
Ключовi слова: автентичтсть, художнш твiр, лексична компетенттсть, лексика, мовт явища, майбутт учителi.
А. В. ПАЛЕЦКАЯ-ЮКАЛО
ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ АУТЕНТИЧНОГО ХУДОЖЕСТВЕННОГО ПРОИЗВЕДЕНИЯ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОЙ ЛЕКСИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ
УЧИТЕЛЕЙ
Освещены преимущества использования художественных призведений как главной сферы усвоения и усовершенствования иноязычной лексики. Дано определение лексической компетентности. Рассматривается художественное произведение как модель употребления иностранного языка с его особенностями. Обосновано возможности для восприятия и анализа таких языковых явлений, как синонимия, антонимия, полисемия, определено возможности для роботы с лексической сочетаемостью, языковыми клише, безэквивалентной и эмоционально окрашенной лексикой аутентичного художественного произведения как основы для формирования немецкоязычной лексической компетентности будущих учителей. Установлено, что лексическое наполнение аутентического художественного произведения способствует формированию основательного словаря, усвоению связных речевых структур, обеспечивает частую повторяемость лексических единиц, а также создает чувство языка.
Ключевые слова: аутентичность, художественное произведение, лексическая компетентность, языковые явления, будущий учитель.
А. V. PALETSKA-YUKALO
USING AUTHENTIC LITERARY WORKS FOR THE FORMATION OF LEXICAL COMPETENCE OF FUTURE GERMAN LANGUAGE TEACHERS
The article deals with the advantages of use of authentic literary works as the main sphere of learning and improvement offoreign language vocabulary.The definition of lexical competence has been suggested. The possibilities for perceiving and analysis of such language phenomena as synonyms, antonyms, polisemic words, lexical links, linguistic clichés non-equivalent and emotionally colored vocabulary of authentic literary works as the basis of the formation of German lexical competence of future teachers have been grounded. The process of investigation has revealed that lexical contents of authentic literary works contribute to a comprehensive
dictionary and learning connected speech structures, provide frequent repetition of lexical items, and create a sense of language.
Keywords: authenticity, literary work, lexical competence, vocabulary, linguistic phenomena, future teacher.
Володшня шоземною мовою передбачае знания певно! юлькосп ^в й оперування ними у мовленневш дiяльностi. Автентичний художнiй твiр як джерело i засiб удосконалення словникового запасу займае чшьне мiсце у формуваннi шшомовно! лексично! компетентностi, адже лiтературна мова, збагачена рiзноманiтними синтаксичними конструкцiями та насичена рiзними мовними засобами, вважаеться еталоном.
За остант роки вченими до^джено багато аспектiв проблеми використання автентичних художнiх творiв у вивченш iноземних мов. Так, проаналiзовано використання художнього твору як засобу розширення мовних знань студентiв (Ю. Б. Борисов, С. П. Тер-Минасова, М. Льошман, можливiсть розширення словникового запасу в процес читання автентичних художшх творiв (I. М. Берман, В. М. Плахотник, Г. В. Рогова О. Б. Тарнопольський), вiдбiр художшх текспв для навчання шоземно! мови (Т. К. Левiна, Л. П. Смелякова), розглянуто художнiй твiр як основу для розумiння соцюкультурно! шформаци (Л. Ф. Рудакова).
Однак недостатньо до^дженим залишаеться питання формування шмецькомовно! лексично! компетентностi майбутнiх учителiв на основi автентичних художнiх творш.
Мета статп — обгрунтувати можливосл використання автентичних художнiх творiв для формування шмецькомовно! лексично! компетентностi майбутшх учителiв.
Беззаперечним е факт, що володiння мовою передбачае знання певно! кiлькостi сл1в i оперування ними в мовленневш дiяльностi. Слово як найменша мовленнева одиниця, що служить для вираження понять, мае конкретний змют i форму, а сукупшсть слiв певно! мови формуе лексику [22]. Та знання багатьох ^в ще не означае вмiння в мовленневш дiяльностi користуватися та оперувати ними. Для практичного володшня лексикою в мовленш потрiбно формувати навички автоматизовано пiдбирати слова у ходi здiйснення мовленневого акту i включати !х в синтагму та фразу, дотримуючись правил лексично! сполучуваностi шоземно! мови [2, с. 41]. 1накше кажучи, опанування iноземною мовою передбачае ввдповвдний рiвень володiння лексичною компетентшстю. Лексичну компетенттсть у методицi вчеш визначають як умiння коректно поеднувати лексичнi одиницi та формувати висловлювання, розумшня мовлення iнших, здатнiсть визначати контекстуальне значення слова, порiвнювати його обсяг у двох мовах, виявляти у ньому специфiчно нацiональне, властиве культурi та iсторi! народу, мова якого вивчаеться [8, с. 215].
Отже, недостатньо засво!ти лише iзольованi лексичнi одиницi iноземно! мови, адже лексична компетентнiсть вимагае засвоення семантики ^в, знання безеквiвалентно! лексики, шляхiв сполучуваност з iншими мовними засобами, а також формування <^дчуття» слова.
Разом з лексичними одиницями мова закршлюе i вiдображае у сво!х формах та одиницях минулий, сучасний i можливий майбутнiй стан культури, пiзнання та розкриття якого опосередковуеться мовою. Як зазначав В. фон Гумбольдт, «навчання шшомовного спшкування буде ефективним лише за умови проникнення в дух народу, мова якого вивчаеться» [4, с. 163]. Знайти та вiдчути мовш тонкощi можливо в автентичному творi, у перекладi з грецько! «автентичний» означае справжнш, дiйсний, вiрний, той, що грунтуеться на першоджерелi, оригiналi [16].
Художнш твiр розглядаеться вченими як основна сфера розвитку та вдосконалення мови. Оскшьки вiн насичений семантичними та синтаксичними структурами, характеризуеться шшфункцюнальнютю та багатоматттстю, то, на нашу думку, е взiрцем вживання iноземно! мови з уама !! особливостями. Представники текстуально-перекладного методу А. Шаванi i Ж. Жакотто стверджували, що кожен автентичний твiр мiстить всi т мовнi факти, засво!вши як1, можна зрозумiти iнший текст та мову загалом [3, с. 5]. Л. П. Смелякова, вiдповiдно, стверджувала, що головну роль у формуваннi шшомовного лексичного запасу вiдiграе художня лиература, адже мова художнiх творiв е так званим регулятором мовно! норми в широкому значент слова [13, с. 69].
Тому вважаемо за доцшьне визначити можливосп використання автентичного художнього твору для формування шшомовно! лексично! компетентности При цьому варто виокремити кшька аспектiв.
Значний мовний та мовленнсвий потенщал автентичного художнього твору е джерелом лшгвютично! шформацп для студенпв, зокрема, забезпечуе можливостi для сприйняття та аналiзу таких явищ, як синонiмiя, антонiмiя, полiсемiя, що зумовлюе оволодшня бiльш точним слововживанням, формуванням хрунтовного словника, а також засвоснням зв 'язних мовленнсвих структур, характерних для шмецько! мови. Для тдтвердження вищезгаданих тверджень проаналiзуемо уривок з твору Е. М. Ремарка «Tim в раю»:
«Ich drehte mich rasch um und ging zurück, verwirrt und tief aufgerührt, ich blickte nicht mehr umher, und ich war fast atemlos, als ich das Hotel vor mir sah - nicht breit und waagerecht und augenfällig wie andere Hotels, sondern schmal und unauffällig» [21]. (Я швидко обернувся i тшов назад, збентежений i глибоко схвильований, я бшьше не озирався довкола i, побачивши перед собою готель, затамував подих - адже вш не був широким та просторим, як iншi готел^ намагаючись видшитися серед всiх, навпаки, цей був маленьким i неприменим.)
У наведеному прикладi присутнi синошми та антонiми.
Синонiми:
- Sich umdrehen (обертатися) - umherblicken (оглядатися, озиратися);
- verwirrt (збентежений, сплутаний) - aufgerührt (схвильований);
- atemlos (захеканий, засапаний, «беззвучний», затамувавши подих), на нашу думку, це слово у даному контекст можна вважати контекстуальним синоншом до verwirrt та aufgerührt;
- breit (широкий) - контекстуальний синошм waagrecht (горизонтальний, у наведеному прикладi мае значения просторий, широкий).
- Антошми:
- augenfällig (очевидний, той, що впадае в око) - unauffällig (непримггний, невражаючий);
- breit (широкий) - schmal (вузький).
Варто звернути увагу на прислшники, за допомогою яких автор збагачуе мову та намагаеться передати ввдчуття героя: ich drehte mich rasch um - я швидко обернувся; tief aufgerührt - глибоко схвильований; fast atemlos - ледь затамувавши подих.
2. Неуникним та важливим мовним явищем е полiсемiя, виникнення яко! зумовлено «людською можливiстю порiвнювати, асоцiювати рiзнi категорп» [7, с. 25]. Полюемш характеризуемо як наявнють в одного й того ж слова дешлькох, пов'язаних мiж собою значень, що виникають унаслiдок видозмши i розвитку первiсного значення цього слова. Полюемантичний потенцiал слiв шоземно! мови дае можливiсть розглядати та вивчати слово не тiльки у звичному контекстi, а й у ситуащях, невiдомих до того [7, с. 101]. Такий аспект дозволяе бачити як мовне, так i контекстуальне значення слова, а також шюструе функцiонувания мови у форм^ що властива ll' носiям, i натуральному соцiальному контексту:
1. «Bei den schlechten Zeiten wollten alle Leute kleine Wagen kaufen, aber nicht so eine Omnibus» [21]. (У важк часи вс люди хотiли купити бодай маленький автомобшь, але не автобус.)
Die Zeit - у загальному значенш - «час», проте у представленому реченнi нiмецьке слово «die Zeit» перебувае на третш полiсемiчнiй ввдсташ за словником DUDEN [20]: 3. a) Zeitraum (in seiner Ausdehnung, Erstreckung, in seinem Verlauf); Zeitabschnitt, Zeitspanne - перюд (життя, юторп), епоха. Bei den schlechten Zeiten - у важю часи, у важкий перiод.
Der Wagen - реалiзуеться на трет1й полiсемiчнiй ввдсташ: 3. Auto oder sonstiges zweispuriges Kraftfahrzeug - автомобшь.
2. «Laß mir deshalb Zeit!» [21] (Тому дай мет час!).
Die Zeit - реалiзусться у прямй номтацп 1. Ablauf, Nacheinander, Aufeinanderfolge der Augenblicke, Stunden, Tage, Wochen, Jahre [17] - час.
Таким чином, спостер^аемо повторюватсть лексично! одинищ «die Zeit» на неоднакових полiсемiчних ввдстанях в автентичному художньому творi у рiзних контекстах i граматичних структурах.
Й. Tpip стверджував, що слова юнують не окремо, а в зв'язку одне з одним за змютом. Вони створюють структуру, яку можна назвати словесним полем або мовним полем словесних знашв. Значения окремого слова залежить ввд значення сусiднiх слiв, як1 без пропускав заповнюють понятшну сферу. Тому значення окремого слова залежить ввд сусвдшх, як1 певним чином становлять моза!ку [23, с. 420].
Навчання шоземно! мови з опорою на автентичний художшй твiр забезпечуе дуже часту повторюватсть лексичних одиниць у нових контекстах, комбшащях i знайомих граматичних конструкцiях з новим лексичним наповненням [1, с. 5]. Завдяки читанню автентичного художнього твору формусться розумтня та сприйняття фактiв мови, що вивчаеться; створюеться вiдчуття мови не лише як набору вдало поеднаних лексичних одиниць, а i як цшсного явища шоземно! культури.
3. Формування лексично! компетентносп неможливе без урахування безпосереднього взасмозв'язку лексичних одиниць. Лексику потрiбно засвоювати в систем^ що пов'язано iз властивiстю людського мозку запам'ятовувати логiчно органiзований матерiал, аналiзувати, синтезувати, узагальнювати. Слова у мовi не вiдiрванi одне ввд одного - вони лсно пов'язаш мiж собою закономiрностями морфологiчного та семантичного характеру [6, с. 117]. Уявлення про мову як про оргашчну еднiсть пов'язано з iм'ям Ф. де Соссюра. Саме вш писав про повну взаемозалежиiсть вах елементiв у мовi i стверджував, що кожен елемент визначаеться сво!ми ввдношеннями зi всiма iншими мовними одиницями [17, с. 202]. Властивють слова вступати у визначенi комбшаци з iншими словами в текст прийнято вважати лексичною сполучуватстю. М. Д. Степанова та Т. Я. Зотова трактують лексичну сполучуванiсть як реалiзовану здатнiсть слова вступати у синтагматичт зв'язки з iншими словами [7, с. 243]. Безперечно, кожна мова мае сво! особливостi в сполучуваносп слiв. Услiд за цими особливостями формуеться правильне вживання мови, адже характерними помилками людини, котра недосконало вивчила iноземну мову, е поеднання слiв так, як це характерно для !! рiдно! мови. Щоб уникнути некоректних або неюнуючих лексичних зв'язюв, необидно знати, яке поеднання слш характерне для шоземно! мови. Як стверджуе М. П. Кочерган, правила сполучуваносп сл1в визначаються трьома чинниками: логiчною вмотивованiстю, граматичною структурою мови та мовною традищею [6, с. 247].
Аналiзуючи мову художнього твору, можемо стверджувати, що слова у текст! поеднуються лопчними зв'язками, вжитi у вiдповiднiй граматичнш формi та слiдують мовнiй традицп. Крiм того, вербальне наповнення автентичних художшх творiв характеризуються наявнiстю ввдхилень вiд норм слововживання: дiалектнi впливи, говiрки, вживання арха!змiв в сучасних контекстах, образш вислови, що стали стандартними, закршились у мовнiй систем^ а також наявнiстю загальнообов'язкових та загальнозрозумших мовних стандартiв. Отже, можемо вважати, що лексичне наповнення автентичного художнього твору е взiрцем коректно та вдало вжито! носiем мови, що дае шдгрунтя для розвитку необхвдного чуття мовно! норми. Для тдтвердження справедливостi такого твердження розглянемо уривки з твору Е. М. Ремарка «Tim в раю»:
«Eine düstere Feuersäule bei Nacht und eine Wolkensäule bei Tag — hatte nicht Gott auf ähnliche Weise dem ersten Volk der Emigranten in der Wüste den Weg gewiesen?» [21] (Похмурi вогняш стовпи вночi i колони хмар удень - чи не схожим способом вказував Бог шлях першому народу вигнанщв - першим ем^антам?) Звернемо увагу на сполучуватсть слiв у шмецькш мовг den Weg weisen - вказувати шлях; weisen - показувати, указувати - 1. (meist geh.) a) zeigen (2 a): jmdm. den Weg, die Richtung weisen [20]. Синотми до слова weisen: zeigen, hinweisen, vorführen, deuten, hindeuten. Однак, ми не можемо сказати «den Weg hinweisen, den Weg vorführen, den Weg deuten, den Weg hindeuten». Хоча щ слова означають одну i ту ж дш, однак в !хнш семантищ е вiдмiннiсть. Hinweisen — вказувати рукою на щось, натякати на щось); vorführen — показувати (в значенш демонструвати); deuten - вказувати (на когось / на щось пальцем, очима); hindeuten - вказувати рукою на щось; лише zeigen - показувати, може утворювати коректне словосполучення зi словом der Weg — den Weg zeigen.
«Benehmt euch zumindest wie Pioniere. Man wird euch einmal Denkmäler setzen» [21]. (Поводьтеся, хоча б, як першовщкривач^ Прийде час, i вам поставлять пам'ятники.)Еш Denkmal setzen - ставити пам'ятник, синошми до слова setzen (ставити): stellen, (hin)legen,
platzieren, postieren. Однак семантична рiзниця цих синонiмiв пояснюе неможливiсть сполучуваностi зi словом «das Denkmal»: stellen - ставити, розташовувати; (hin)legen - класти; platzieren - розташовувати (щось), влаштовувати (когось); postieren - вшськ. ставити на пост, розставляти.
4. Лексика автентичного художнього твору насичена зображально-виражальними засобами мови [22]. У художшх творах, як1 зображують рiзнi сфери людського життя i дiяльностi, можуть використовуватися елементи iнших стилiв, зокрема, наповнешсть загальновживаним словником розмовног мови, для яко1' характерна загальновживана, побутова, просторiчна лексика; наявнiсть експресивних засоб1в мови: звертань, вигукiв, часток, фразеологiзмiв та iн. Продемонструемо таку особливють на прикладi уривку автентичного шмецькомовного твору Е. М. Ремарка «Tim в раю»:
« Wo haben Sie die gelernt? (Де Ви цьому навчилися?)
Ich war zwei Jahre lang im Museum in Brüssel. (Я провiв два роки у Брюссельському музе!.)
Angestellt? - fragte Melikow überrascht. (Працювали там? - з подивом запитав Мелшов.)
Versteckt, - antwortete ich. (Переховувався, - вiдповiв я.)
Vor den Deutschen? (Вы шмщв?)
Vor den Deutschen, die Belgien eingenommen hatten. (Вщ шмщв, ям окупували Бельпю.)
Zwei Jahre? - sagte Melikow, - und man hat Sie nicht gefunden? (Два роки? - сказав Мелiков, - i Вас не знайшли?)
Mich nicht. Aber den Mann, der mich versteckt hat. Melikow sah mich an. (Мене - ш Але знайшли того чоловша, який мене переховував.)
Sie sind entkommen? (Ви втекли?)
Ja. (Так.)» [21].
5. Безеквiвалентна лексика, яка позначае явища та реч^ що не мають ввдповвдностей в шших культурах та аналопчного лексичного значення в iнших мовах, i характеризуеться неможливiстю бути перекладеною та спiввiдноситися з конкретним словом в шшш мовi [16], в автентичному творi характеризуеться повним та вичерпним контекстом, на основi якого ввдбуваеться семантизацiя; або ж дае новi знання про культуру кра!ни, мова яко1' вивчаеться.
«Hinter mir lag ein langer, gefährlicher Weg, die Via dolorosa all derer, die vor dem HitlerRegime hatten fliehen müssen» [21]. (Позаду мене лежав довгий, небезпечний шлях, Вiа Долороса, вих тих, хто був змушений втшати ввд гiтлерiвського режиму.)
Via Dolorosa (звд лат. Via Dolorosa) - «Шлях Скорботи» (вулиця в Срусалим^ на якш був шлях 1суса Христа до мюця розп'яття). Hitler-Regime - гiтлерiвський режим (державно-полiтичний режим, що будувався на абсолютнiй централiзацi! влади; шнцевою метою нацисти проголошували встановлення гегемонп Нiмеччини в усьому свт, встановлення «нового порядку», знищення цших народiв або !х повне тдкорення нацистськ1й владi). Розглянуте речення показуе, що безе^валентна лексика не завжди може бути встановлена за допомогою контексту, тому можуть виникати труднощi у робот з автентичними художшми творами.
Н. А. Саланович ввдносить «слова-реалп, значення яких пояснюеться за допомогою коментаря», до найбiльших труднощiв у читаннi художнiх текстiв [12, с. 49]. Аналiз лiтератури свiдчить, що до таких труднощiв належать: 1) лексика, слова, як зб^аються зi словами рiдноl мови за формою, але не за значенням; 2) слова, яш входять до складу вдом та фразеологiзмiв. але мають iншi значення; 3) фонова лексика, що несе додаткову шформацш, яка часто е незрозумшою для студенпв; 4) слова, походження яких пов'язано з абревiатурами та скороченнями, як1 зараз широко застосовуються у мовц 5) жаргони; 6) багатозначш слова, залежно вiд сполучення з шшими лексичними одиницями набувають шшого значення та iнакше перекладаються; 7) слова арха1'чного походження, пов'язанi з iсторiею кра1'ни; 8) назви географiчних об'ект1в, власнi iмена [5, с. 44; 12, с. 50].
Вважаемо, що вищезазначеш труднощi варто розглядати як переваги використання автентичного художнього твору для формування iншомовноl лексично! компетентносп майбутнiх учителiв. Оск1льки автентичш тексти е ефективним засобом навчання культури кра!ни, мова яко! вивчаеться, а вивчати мову без культури вважаеться намаганням оволодiти неживою системою мови, то наявшсть лексики, що не мае ввдповвднишв у рвднш мовi, можна
ввднести до особливостей, як1 необхвдш для формування не тiльки лексично!, а й лшгвосоцюкультурно! компетентностей.
6. Мова автентичних художшх творiв насичена мовними клШе, яю характеризуються такими особливостями: висока стшшсть компоненив, чика семантичнiсть, цiлiснiсть, оск1льки клiше ввдтворюються цiлими, а не створюються кожного разу по-новому, надають мовi ситуативно спрямованого характеру, а також е засобом мовно! економп [14]. Знання сталих виразiв передбачае вмiння формувати зв'язш висловлювання, розумiти i сприймати мовлення. Наявнiсть !х у структурах мовця характеризуе його мову як багату, насичену та багатогранну з точки зору лшгвютики та культури мови, котра вивчаеться. Часту реалiзацiю мовних клiше можна спостерiгати в автентичних художшх творах, що шюструють нижченаведеш уривки нiмецькомовних автентичних художшх творш Е. М. Ремарка «Тш в раю» та К. Вольф «Мюто ангелiв»:
1) «Leute, die auf der Flucht waren, mußten mit Zufällen weiterleben, und je unwahrscheinlicher sie waren, desto normaler kamen sie einem vor» [21]. (Люди, як кинулися навтшача, мусили покладатися лише на випадковосп, i чим неймовiрнiшим був випадок, тим звичайшшим вiн здавався.) Auf der Flucht sein — втшати, кидатися навтiкача.
2) «Als alter Emigrant hatte er einen Blick für das, was mir fehlte: ein Unterkommen und Arbeit» [21]. (Як старий емшрант вш добре розбирався в тому, чого меш не вистачало: у питаннях притулку i роботи.) Einen Blick für etw. haben — знатися на чомусь, розбиратися в чомусь, «мати набите око.»
3) «Haben Sie eine Ahnung wovon Sie leben könnten? - Fragte mich Melikow» [21]. (Ви маете уявлення, чим би могли заробляти на життя? - запитав мене Мелшов) Eine Ahnung haben (розм.) — мати уявлення про щось, щось тямити у чомусь.
4) «Wie mein blauer Paß ein gewisses Aufsehen erregte bei dem rotblonden drahtigen Officer, der die Papiere der Einreisenden genau und streng kontrollierte, er blätterte lange darin, studierte jedes einzelne Visum, nahm sich dann das mehrfach beglaubigte Einladungsschreiben des CENTER vor, unter dessen Obhut ich die nächsten Monate verbringen würde, schließlich richtete er den Blick seiner eisblauen Augen auf mich» [19]. (Мш бший паспорт привернув увагу рижуватого мускулистого офщера, який детально i суворо перевiряв документи туриспв, котрi в'!жджають до кра!ни, вш гортав, вивчаючи кожшсшьку вiзу, а тодi узявся до багаторазово засвiдченого запрошення ЦЕНТРу, що мусив тклуватися про мене наступш мюящ, нарештi вiн спрямував на мене свш погляд.) Das Aufsehen erregen - привертати (загальну) увагу, викликати сенсацiю; den Blick auf etw. (A.) richten - спрямовувати погляд на щось.
Таким чином, використання автентичного художнього твору дае можливосп для роботи з синонiмiею, антонiмiею, полiсемiею, безеквiвалентною, емоцiйно забарвленою та «узусною» лексикою, забезпечуе часту повторюватсть лексичних одиниць у нових контекстах та граматичних структурах, демонструе коректну лексичну сполучуванiсть та мовш клiше, а також формуе вiдчуття мови. Це сприяе формуванню шмецькомовно! лексично! компетентносп майбутнiх учителiв на основi автентичних художнiх творiв.
Перспективу подальших дослiджень вбачаемо у розробщ методики формування шмецькомовно! лексично! компетентносп майбутнiх учител1в на основi автентичних художшх творш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ампшогова Л. П. Робота з автентичними текстами / Л. П. Ампшогова, О. М. Соснова // Шмецька мова в школi. - 2013. - № 12 (60). - С. 2-9.
2. Беляев Б. В. Психологические основы усвоения лексики иностранного языка / Б. В. Беляев. - М.: Просвещение, 1964. - 264 с.
3. Вдовша Т. О. Методика навчання майбутшх учителiв шоземно! мови читання англшських художшх текслв: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Т. О. Вдовша. - К., 2003. - 282 с.
4. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию; пер. с нем. общ. ред. Г. В. Рамишвили; послесл. А. В. Гулыш и В. А. Звегинцева / В. фон Гумбольдт. - М.: ОАО ИГ «Прогресс», 2000. -400 с.
5. Жулювська А. Художня лгтература у навчанш шоземних мов / А. Жулк1вська, Л. Бондаренко // Рщна школа. - 2004. - № 11. - С. 45-47.
6. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: тдручник / М. П. Кочерган. — 3-те вид. - К.: ВЦ «Акаде]шя», 2010. - 464 с.
7. Левицкий В. В. Семасиология: монография для молодых исследователей / В. В. Левицкий. - Изд. 2-е, испр. и доп. - Винница: Нова Книга, 2012. - 680 с.
8. Методика навчання iноземних мов i культур: теорiя i практика: тдручник для студенлв класичних пед. i теттст. ун-тав / Бпич О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Е. та ш.; за заг. ред. С. Ю. Школаево!. - К.: Ленвiт, 2013. - 590 с.
9. Носонович Е. В. Методическая аутентичность в обучении иностранным язикам / Е. В. Носонович // Иностранные языки в школе. - 2000. - № 1. - С. 11-16.
10. Пассов Е. И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению / Е. И. Пассов. - М.: Русский язык, 1989. - 197с.
11. Рудакова Л. П. Навчання студенлв розумшня соцюкультурно! шформацп при читанш англомовно! художньо! лггератури у вищих мовних навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. П. Рудакова. - К.: КНЛУ, 2004. - 172с.
12. Саланович Н. А. Роль и место чтения художественных текстов на старшем этапе обучения / Н. А. Саланович // Иностранные язики в школе. - 2001. - № 3 - С. 46- 50.
13. Смелякова Л. П. Художественный текст в обучении иностранным языкам в языковом вузе (теория и практика отбора): монография. - СПб.: Образование, 1992. - 142 с.
14. Таута О. Учення про лексичну сполучувашсть у свiтлi кардинального повороту в сучасному мовознавствг [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=7498
15. Топтипна Н. М. Навчання дискусп на матерiалi художтх текстав у процес вивчення англшсько! як друго! шоземно!: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. М. Топтипна. - К.: КНЛУ, 2004. - 210 с.
16. Укра!нський тлумачний словник. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://slovopedia. org.ua/36/53392/232890.html
17. Фердинанд де Соссюр. Курс общей лингвистики; - пер. с фр. А. Сухотина, под общ. ред. М. Э. Рут. / Фердининд де Соссюр.- Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 1999. - 432 с.
18. Фоломкина С. К. Текст в обучении иностранным язикам. / С. К. Фоломкина // Иностранные языки в школе. - 1985. - № 3. - С. 18.
19. Christa Wolf. Stadt der Engel. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.suhrkamp.de/buecher/stadt_der_engel-christa_wolf_42050.html
20. Duden. Deutsches Universalwörterbuch / hrsg. u. bearb. vom Wiss. Rat u. d. Mitarb. d. Dudenred. unter Leitung von Günter Drosdowski. Mannheim. - Leipzig - Wien-Zürich: Dudenverl, 1989. - 1816 s.
21. Erich Maria Remarque. Schatten im Paradies. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://royallib.ru/book/Remarque_Erich_Maria/Schatten_im_Paradies.html
22. Oliver Bayerlein. Anmerkungen zur Wortschatzarbeit im Deutsch-als-FremdspracheUnterricht. [Електронний ресурс] - Режим доступу:
https://ir.kochiu.ac.jp/dspace/bitstream/10126/1569/1/H037-13.pdf
23. Trier J. Sprachliche Felder / J.Trier // Zeitschrift für deutsche Bildung. Bd. 8. Hft. 9. - 1931. - S.417-429.
УДК 81''243(07)+168.522
М. Б. НАЦЮК
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛШГВОСОЦЮКУЛЬТУРНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 У МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ В ЧИТАНН1 ХУДОЖНЬО! Л1ТЕРАТУРИ
Обхрунтовано методику формування лтгвосо^окультурног компетентностi (ЛСКК) в майбутшх учителiв англшськог мови у читанш художньог лтератури. Визначено основн засади й етапи формування вказаног компетентностi. Окреслено цл розвитку ЛСКК на дотекстовому, текстовому i тслятекстовому етапах гг формування. Рекомендовано виконання проблемно-пошукових завдань у зазначеному процеЫ. Конкретизовано вимоги до вправ i типологт вправ. Запропоновано систему вправ для формування лтгвосо^окультурног компетентностi у читанн художньог лтератури, яка складасться з тдсистеми вправ на формування со^окультурног, соцiолiнгвiстичноi, сощальног компетентностей i груп впра на формування со^окультурних, соцюлтгвктичних, соцiальних знань, навичок, вмть.
Ключовi слова: лтгвосо^окультурна компетенттсть, етапи формування лтгвосо^окультурног компетентностi, система вправ.
