CC BY
51
4. Кузнецова Г. А. Формирование стратегической компетенции в процессе обучения чтению (немецкий язык в лицеях и гимназиях): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Г. А. Кузнецова. - М., 2004. - 243 с.
5. Школаева С. Ю. ЦЫ навчання шоземних мов в аспект компетенттсного тдходу / С. Ю. Школаева // 1ноземт мови. - 2010. - № 2. - С. 11-17.
6. Роптанова Л. Ф. Активизация изучения лексики на I курсе языкового факультета (ВУЗа) путем использования рациональных стратегий усвоения на этапе предъявления: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. Ф. Роптанова. - М., 1991. - 206 с.
7. Педагогика и психология высшей школы. Серия «Учебники, учебные пособия» / Буланова-Топоркова М. В., Духавнева А. В., Столяренко Л. Д. и др.; под ред. С. И. Самыгина. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. - 544 с.
8. Програма з англшсько! мови для ушверситетав / шститутав (п'ятирiчний курс навчання) : проект / С. Ю. Школаева, М. I. Соловей, Ю. В. Головач та ш.; тд кер. С. Ю. Школаево!, М. I. Солов'я. -Вшниця: НОВА КНИГА, 2001. - 245 с.
9. Терновых Т. Ю. Методика формирования стратегий автономной учебной деятельности у студентов-первокурсников в работе с иноязычным текстом: языковой факультет, немецкий язык: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Т. Ю. Терновых. - М., 2007. - 281 с.
10. Трофимова Л. В. Формирование самостоятельной учебной деятельности студентов языкового факультета на основе развития учебной автономии (на материале французского языка): дис. . канд. пед. наук : 13.00.02 / Л. В. Трофимова. - Тамбов, 2002. - 159 с.
11. Щукин А. Н. Лингводидактический энциклопедический словарь: более 2000 слов / А. Н. Щукин. - М.: Астрель; АСТ «Хранитель», 2007. - 746 с.
12. O'Malley J. M. Learning Strategies in Second Language Acquisition / J. Michael O'Malley, Anna Uhl Chamot. - Cambridge: Cambridge University Press, 1990. - 265 p.
13. Oxford R. L. Hero with a Thousand Faces: Learner Autonomy, Learning Strategies and Learning Tactics in Independent Language Learning / Rebecca L. Oxford // Language Learning Strategies in Independent Settings. - Cromwell Press Ltd., 2008. - P. 41-63.
14. Oxford R. L. Language Learning Strategies / Rebecca. L. Oxford. - Boston: Heinle and Heinle Publishers, 1990. - 343 p.
УДК: 378.147+811.111+81-25
О. С. РОМАНЮК
СУТШСТЬ ПРОЦЕСУ ОВОЛОД1ННЯ АНГЛОМОВНИМ РОЗМОВНИМ МОВЛЕННЯМ З УРАХУВАННЯМ ЙОГО ГРАМАТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
Обгрунтовуеться необхiднiсть навчання граматичним особливостям англтського розмовного мовлення з опорою на автентичш художт твори. Представлена детальна характеристика граматичних явищ, ят розширюють можливостi й майстертсть мовця, що е природными для автентичног неофщшног англомовног комуткацп.
Ключовi слова: некодифiкований, сфера стлкування, слова-зв'язки, частина мови, граматичш явища, автентичний.
А. С. РОМАНЮК
СУЩНОСТЬ ПРОЦЕССА ОВЛАДЕНИЯ АНГЛОЯЗЫЧНОЙ РАЗГОВОРНОЙ РЕЧЬЮ С УЧЕТОМ ЕЁ ГРАММАТИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ
Обосновывается необходимость обучения грамматическим особенностям английской разговорной речи с опорой на аутентичные художественные произведения. Представлена детальная характеристика грамматических явлений, расширяющих возможности и мастерство говорящего, которые являются естественными для аутентичной неофициальной англоязычной коммуникации.
Ключевые слова: некодифицированный, сфера общения, слова-связки, часть речи, грамматические явления, аутентичный.
Науковi записки. Серiя: педагогжа. - 2013. - № 2 111
A. S. ROMANIUK
THE ESSENCE OF THE PROCESS OF MASTERING SPOKEN ENGLISH TAKING INTO ACCOUNT ITS GRAMMATICAL FEATURES
The article substantiates the necessity of teaching the grammatical features of spoken English based on the reading the authentic works of literature. For that purpose there are presented the detailed characteristics of grammatical phenomena, expanding the speaker's capabilities and skills, which are natural for the authentic colloquial English communication.
Keywords: uncodified, sphere of communication, link-words, parts of speech, grammatical phenomena, authentic.
Мова - це одна з найважливших форм стлкування, 3aci6 вираження i повщомлення думок. Вона призначена для рiзних цшей комуткацп i здатна виразити всю сукуптсть знань. Проте наше стлкування ввдбуваеться в рiзних мюцях, у рiзний час i з рiзними спiврозмовниками i неважко помиити, що залежно вiд ситуацiï ми використовуемо можливостi мови по-рiзному.
Мета стати полягае у розкриттi сутi процесу оволодiння англомовним розмовним мовленням з урахуванням його граматичних особливостей.
Як ведомо, англшська лiтературна мова мае розмовну та книжну форми вираження. Книжне мовлення ведеться за встановленими стилютикою правилам словотворення та слововживання. Розмовне ж мовлення мае яскраву своервдтсть деяких мовних явищ, що виходять за рамки нормативноï лiтературноï мови. Вiдповiдно воно пiдпорядковане власним нормам. Тож те, що не виправдано в книжному мовлент, цшком доречно в невимушенiй бесiдi.
Визначаючи розмовне мовлення як особливий функцюнальний рiзновид лиературно1' мови, Л. К. Граудша та G. М. Ширяева вводять поняття «кодифшацп сфери стлкування». Вони пишуть: «Якщо мова художньоï лiтератури та функцiональнi стилi мають едину кодифiковану основу, то розмовна мова протиставляеться 1'м як некодифшована сфера спiлкування. Кодифiкацiя - це фшсащя в рiзних словниках i граматищ тих норм i правил, яких треба дотримуватися при створенш текстiв кодифiкованих функцiональних рiзновидiв. Норми i правила розмовного стлкування не фшсуються» [7, с. 51-52].
Спираючись на вищезазначене твердження, можна зробити висновок: велик! ввдмшносп розмовного мовлення ввд кодифiкованого призводять до того, що зафшсоваш на лист! розмовш тексти залишають у носив мови враження деяко1' невпорядкованосп, багато що в цих текстах сприймаеться як мовна недбалють чи помилка. Ввдбуваеться це тому, що розмовне мовлення ощнюеться з позицш кодифiкованих припиав. Насправдi ж воно мае сво1' норми, як1 не можуть i не повинш оцiнюватися як ненормативш. Розмовт особливосп регулярно та послвдовно проявляють себе в мовленнi ноаш мови, котр! бездоганно володшть кодифшованими нормами i функцiональними рiзновидами лиературно1' мови. Тому розмовне мовлення - це одне з повноправних лиературних р!знобид1б мови, а не якесь мовне утворення, що сто1'ть, як здаеться деяким ноиям мови, на уз6!чч! лiтературноï мови або взагат за його межами.
Тож правомiрно говорити про те, що розмовне мовлення утворюе систему, яка мае сво1' особливосп на вих ярусах лшгвютично1' структури: в фонетицi (у вимоб!, iнтонацiï), лексицi, фразеологiï, словотворенш, морфологи i синтаксисi.
Проблемою визначення та ввдбору лшгвютичних особливостей неофщшних вид1в спiлкування, типових для англшського розмовного мовлення, займалися Ю. М. Скребнев, I. В. Арнольд, Н. I. Гез, В. Д. Девшн, I. Р. Гальперш, Г. А. Вейхман, Л. А. Введенська, О. М. Краавова, А. Ю. Мусорш, Л. К. Граудша, G. М. Ширяева та ш.
Так, I. Р. Гальперш зазначае, що розмовний стиль мовлення визначаеться переважно характером ввдбору засоб1в вираження, що утворюють певну систему, яка е усввдомленою колективом, що розмовляе даною мовою, i вiдрiзняеться ввд шших стил!б залежно ввд мети комунiкацiï та сфери вживання, тому жоден стиль мовлення «не можна зрозумии без аналiзу системи стилютичних та шших засобiв мови, що утворюють даний стиль» [3, с. 27].
Л. А. Введенська вважае, що розмовний стиль мовлення, який використовуеться в будь-як1й неофiцiйнiй обстановщ, коли обговорюють рiзноманiтнi побутовi теми, даться враженнями про минулий день, можна охарактеризувати на основi анатзу його лексичного складу, тому що саме в лексищ найпомiтнiше виявляеться вiдмiннiсть мiж стилями лтаратурно1 мови, «закршлешсть слiв за певним стилем мови пояснюеться тим, що в лексичне значення багатьох слiв, крiм предметно-логiчного складу, входить i емоцшно-стилютичне забарвлення» [1, c. 34].
Однак А. Ю. Мусорiн диференцше стил залежно вiд 1х вживання в письмовому чи усному мовленнi. Вiдповiдно до класиф^цп науковця для усного варiанта лгтературно1 мови характернi два стилт ораторський та розмовний. «Ораторський стиль характеризуеться ретельною продуманiстю композици мови, порядком викладення. Йому властиве вживання деяко! кшькосп тднесено1, книжково! лексики. Для розмовного стилю, на вiдмiну вiд ораторського, характерна нешдготовлетсть, спонтаннiсть мови, l! дiалогiчний характер. Практично повтстю вiдсутня урочиста, книжкова лексика. Велике значення для цього стилю мають штонащя, мiмiка, жести, без яких сутнiсть висловлюваного може виявитися незрозумшою» [8, c. 19]. Автор також тдкреслюе, що «кожен стиль мае сво! особливоси, як у лексищ, так i в граматищ; уснi стилi, крiм того, можуть вiдрiзнятися особливостями вимови» [8, c. 27].
Бiльш детальне визначення розмовного стилю на основi особливостей рiзних мовних рiвнiв пропонуе О. М. Краивова, маючи на уваз^ що розмовний стиль як тдтип лтаратурно1 мови мае «ряд вiдмiнних рис на всiх мовних рiвнях: лексичному, морфологiчному, синтаксичному та текстовому. Щ риси утворюють мовну системшсть, в як1й кожен елемент пов'язаний з шшими» [5, c. 3].
Зпдно визначення Д. Е. Розенталя лшгвютичними засобами вираження розмовного мовлення е експресивна розмовна лексика, речення скорочених граматичних конструкцiй, вступнi слова, слова-звернення, стилiстичними прийомами - повтори, пор1вняння, гiперболи, iдiоматичнi вирази i специфiчнi лексикологiчнi обороти [9, c. 50].
З урахуванням вищесказаного можна стверджувати, що в процесi вивчення англшсько1 мови в немовному середовищi виявляеться, що бiльшiсть студенпв вiдчувають труднощi при спiлкуваннi з нолями мови, яка вивчаеться, особливо на соцiально-побутовi теми. Тому, одне iз завдань викладача - систематизувати знання, сформувати навички та розвинути вмшня вживання дослiджуваних мовних явищ, тобто навчити студенпв правильно використовувати тнгшстичш особливостi розмовного мовлення в процес неофщшно1 комушкацп. Необхiднiсть вивчення розмовно1 граматики е, на нашу думку, найбшьш актуальною, тому що знання граматичних особливостей розмовного мовлення буде розширювати можливосп i майстернiсть мовця. А оскiльки розмовне мовлення незворотне, мовець повинен постшно дбати про те, щоб його мовлення легко, з першого разу, сприймалося слухачами, тобто головний обов'язок мовця - звести до мшмуму всi труднощi, пов'язанi з сприйняттям мови.
Звернемо увагу на основш граматичнi особливостi автентичного англомовного розмовного мовлення. Враховуючи, що цей вид комушкацп часто вживаеться в художнш лiтературi для реалiстичного зображення соцiально-побутових ситуацiй i створення словесного портрета, спробуемо охарактеризувати англiйське розмовне мовлення з позици його специфiчноl граматики, спираючись на текст автентичних художнiх творiв. Геро1 цих творiв, спiлкуючись мiж собою на рiзнi побутовi теми, стануть незримими вчителями англомовного розмовного мовлення. Зразки !х способiв комушкацп будуть тими мовними зразками, до яких прагнутимуть нашi студенти. Крiм того, вивчення живого англомовного мовлення виявиться доступним для бшьшосп, тому що читання оригшально1 лiтератури можливе сьогоднi практично вим студентам, тодi як спiлкування з реальними нолями мови, на жаль, поки що обмежене в юнуючих умовах навчання.
Питання про граматичш особливост1 англiйського розмовного мовлення привертало увагу не лише вiтчизняних, а й зарубiжних вчених i дослвднимв. Хоча бiльшiсть граматичних особливостей розмовного варiанту не мають статусу нормативних в сучаснiй англiйськiй мовi, все ж зробимо спробу розглянути основш з них, спираючись на текст таких автентичних художшх творiв, як: «Bridget Jones's Diary» автора Г. Фшданг, «If you could see me now» та «PS, I Love You» Ц. Ахерн.
Вживання неозначеного артикля надае висловлюванню бiльш розмовного характеру, нiж вживання його прототипу - числiвника «one». Наприклад: «I want to live for a hundred years» -розмовне мовлення; «The journey took exactly one hundred days» - офщйне мовлення [2, c. 20]. Так, у художньому творi «Bridget Jones's Diary» у розмовi мiж Брiджит i Томом вживаеться неозначений артикль 3i словом «hundred»: «A hundred and twenty - one» [12, c. 131].
У розмовному мовленш тривае процес витiснення називного вiдмiнка особових займеннишв об'ектним. У сучаснш мовi «It is I» i «It is he» передае книжно-письмовий стилiстичний ввдтшок, a «It's me» та «It's him» - розмовний. Наприклад: «No one can do it but him» (розм.); «She is as tall as he» (книжно-письмовий) [6, c. 346, 347; 4, c. 54]. У художшх творах це типове граматичне явище зустрiчаеться дуже часто. Так, наприклад, у художньому творi «Bridget Jones's Diary» замють називного ввдмшка особового займенника «I» вживаеться об'ектний ввдмшок «me»: «Тhe police would decide it was me who had murdered Tom» [12, c. 134].
Займенники «few» i «little», зазвичай, вживаються в офщйному мовленш. У розмовному мовленш вони замiнюються словосполученнями «hardly + any» (або похвдними з «any») та «not + much/many», наприклад: «We saw little on account of the fog» (офщшне мовлення) та «We saw hardly anything / We didn't see much because of the fog» (розмовне мовлення). Однак якщо перед «few» або «little» вживаеться при^вник мiри i ступеня (наприклад: «very», «too», «extremely», «comparatively»), то займенники «few» i «little» можуть вживатися i в розмовному стил^ наприклад: «I have very little time»; «They have too few holidays» [2, c. 58]. Так, у художньому творi «Bridget Jones's Diary» в телефоннш розмовi мiж Брiджит та ii мамою вживаеться словосполучення «not + much»: «I mean not much, just a couple of hundred quid» [12, c. 136].
У розмовному мовленш, незалежно ввд ввдсташ до об'екта, «this» та «these» використовуються для передачi ввдтшкш штересу або хорошого знайомства, a «that» та «those» - для вираження негативного ставлення до об'екта висловлювання, наприклад: «Then I saw, away in the distance, this lovely girl ...» або «Here is that awful Jones and those ugly children of his» [2, c. 79]. Так, у художньому творi «Bridget Jones's Diary» у розмовi з мамою Брiджит несхвально ввдгукаеться про одного з першокласних адвокатов, вживаючи у сво1й промовi вказiвний займенник «those»: «He's one of those top-notch barristers» [12, c. 11].
У розмовному мовленш замють порiвняльного ступеня прикметнишв може вживатися i найвищий, наприклад: «His two sons look the same age. Which is the elder?» (офщшне мовлення) i» Which is the eldest?» (розмовне мовлення). Подвшш ступеш порiвняння також часто використовуються в розмовному CT^i при: а) поеднанш двох порiвняльних чи двох найвищих ступенiв; б) утвореннi аналiтичних ступешв порiвняння вiд прикметникiв типу «perfect», «correct», «round», значенш яких фактично вже мiститься найвищий ступiнь ознаки [2, c. 9596]. Так, у художньому творi «Bridget Jones's Diary» Брiджит розмiрковуе над сво!ми щоденними справами: «Hmmmm. Anyway, will think of some more later» [12, c. 54].
Вживання незалежного присвшного ввдмшка у раз^ коли опускаються iменники, що виражають будинки, людей, пiдприемства, клуби, комерцiйнi продукцп та фiрми: «She's going to a friend's (friend's house)» [13, c. 81]. Так, у творi «If You Could See Me Now» Елiзабет думае про поведшку свого племшника та його вигаданого друга в будинку ii батька: «She hoped he wouldn't keep his playacting up for much longer, at least while he was at his granddad's» [10, c. 52].
У розмовному мовленш уникають вживання при^внишв «far» i «long» у стверджувальних реченнях. При^вник «far» в таких випадках зазвичай замiняють словосполученням «a long way». Так, замють «We walked far» надають перевагу висловлюванню «We walked a long way», а замють «I live far from the centre of town» - «I live a long way from the centre of town». У питаннях i заперечних реченнях «far» звучить цшком природно, наприклад: «How far did you walk?», «I don't live far from the centre of town» [2, c. 118]. Так, у художньому творi «If You Could See Me Now» головна геро1ня Елiзабет в розмовi з Марком, замють при^вниюв «far» або «long» вживае словосполучення «a long way»: «We're a long way from home now, aren't we?» [10, c. 238].
Вживання чаив даеслова. У повсякденному неофщшному спшкуванш замють «Present Perfect» використовуеться «Past Simple». Наприклад, фраза: «Did you see this film?» здаеться в процеа розмови абсолютно природною та вiрною, хоча за вима нормами граматики англшсько! мови варто вживати «Present Perfect»: «Have you seen ...?» [2]. Так, у художньому
творi «If You Could See Me Now» в бесвд Елiзабет з маленьким другом ll племшника Семом можна простежити вживання «Past Simple» замють «Present Perfect»: «He took a moment to ponder that and then nodded. «I don't like to play the same games as him.» «Did you tell him this?» [10, c. 391].
Використання займенника «they», що вказуе на однину iменника чи займенника замють множини, також е типовим для розмовного мовлення, хоча в офщйному мовленш прийнято уникати вживання таких форм, наприклад: «Not everybody uses their indicator»; «Somebody left their keys. These aren't yours?» [13, c. 87). У художньому творi «PS, I love you» достатньо часто вживаеться вищенаведене граматичне явище, типове для розмовного мовлення: «Everybody began to stamp their feet and chant her name» [11, c. 128]; «Everybody stopped what they were doing and shook their heads with blank expressions on their faces» [11, c. 241].
10. Використання прогресивних форм дiеслiв «want», «like», «love», «know», «understand», ям не юнують в письмових формах офщшного мовлення. Наприклад: «Oh, hello, my husband and I are wanting to visit this place next weekend» [2]. Так, у художньому творi «If You Could See Me Now» Елiзабет розмiрковуе над сво1м днем народження, вживаючи прогресивш форми дiеслiв «to love» та «to want»: «I was loving it so much and wanting to jump in and become a part of it» [10, с. 374].
11. Слова-зв'язки в офщшному та розмовному мовленш. 1снують слова-зв'язки, яю часто вживаються в офщйнш промовi i вкрай редко в розмовному мовленш. Так, наприклад, «on the contrary» дуже часто з'являеться в офщшнш комушкацп: «He had no private understanding with Mr X. On the contrary he knew very little of him». Слово-зв'язку «оп the other hand» можна зустрии як в офщшному, так i в розмовному мовленш, тодi як вислову «then again» властиве тшьки розмовне мовлення: «If it had been at the bottom of a councillor's street then I don't think it would ever have been built. But then again that goes on all the time». Для офщшного мовлення характерш наступш слова-зв'язки: «accordingly», «moreover», «furthermore», «duly», «therefore», «as a consequence», «in the event». А_розмовному - «what's more», «as I say», «because of that», «in the end» [14]. Так, наприклад, у художньому творi «Bridget Jones's Diary» Брiджит у розмовi з Дашелем вживае слово-зв'язку, типову для неофщшного стилю комушкацп: «As I say, I am not interested in ...» [12, c. 43].
1з вище проведеного аналiзу зрозумшо, що англшське розмовне мовлення граматично диференщацшоване ввд офщйного, дшового, наукового та лиературного усного мовлення. Засво1ти щ особливосп розмовного мовлення самостшно, в умовах немовного середовища можливо лише тим особам, як мають постшш контакти з нолями мови. У бшьшосл випадшв для оволодшня англшським розмовним мовленням потрiбна спещальна методика.
Враховуючи вищеназванi rраматичнi особливоси автентичного розмовного мовлення, ми пропонуемо спецiальну методику навчання йому студенпв гуманiтарних факультетв виш1в засобами автентичних художнiх твор1в. Вона представлена в комплекснш системi вправ з навчання лшгвютичним особливостям i граматичним, зокрема: 1) вправи щодо набуття знань граматичного матерiалу з автентичних художшх твор1в; 2) вправи щодо формування навичок вживання дослiджуваних граматичних явищ; 3) вправи щодо розвитку умшь вживання дослiджуваних граматичних одиниць в тдготовленому i нетдготовленому розмовному мовленш.
Використання запропоновано1 системи вправ тд час навчання граматичним особливостям англомовного розмовного мовлення, з опорою на текст автентичних художшх творiв характеризуеться високим рiвнем процесу засвоення сучасно1 неофщшно1 англомовно1 комушкацп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Введенская Л. А. Культура речи языка / Л. А. Введенская. - Ростов на Дону: Феникс, 2001. - 448 с.
2. Вейхман Г. А. Новое в английской грамматике / Г. А. Вейхман. - М.: Высшая школа, 1990. - 128 с.
3. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка / И. Р. Гальперин. - М., 1958. - 459 с.
4. Каушанская В. Л. Грамматика английского языка. / В. Л. Каушанская, Р. Л. Ковнер,
О. Н. Кожевникова и др. - 4-е изд. - М.: Просвещение, 1973. - 320 с.
5. Красивова А. Н. Деловой русский язык / А. Н. Красивова. - М.: Изд-во МФА, 2001. - 80 с.
6. Крылова И. П. Грамматика современного английского язика / И. П. Крылова, Е. М. Гордон. - 9-е
изд. - М.: Книжный дом «Университет»; Высшая школа, 2003. - 448 с.
7. Культура русской речи: учебник для вузов / Под ред. проф. Л. К. Граудиной и проф. Е. Н. Ширяева. - М.: Изд. группа НОРМА - ИНФРА, - 1999. - 560 с.
8. Мусорин А. Ю. Основы науки о языке / А. Ю. Мусорин. - Новосибирск: Новосибирское книжное издательство, 2004. - 196 с.
9. Розенталь Д. Э. Справочник по русскому языку: практическая стилистика / Д. Э. Розенталь. - М.: Изд. дом «ОНИКС 21 век»; Мир и образование; 2001. - 382 с.
10. Ahern Cecelia. If you could see me now / Cecelia Ahern. - Harper Collins Publishers PTY Limited, 2006. - 416 p.
11. Ahern, Cecelia. PS, I Love You / Cecelia Ahern. - Harper, 2004. - 528 р.
12. Fielding, H. Bridget Jones's diary / Helen Fielding. - Picador, 1997. - 157 p.
13. Longman Student Grammar of Spoken and Written English / Douglas Biber, Susan Conrad, Geoffrey Leech. - Longman, 2006. - 496 p.
14. Ten Criteria for a Spoken Grammar / R. A. Carter, M. McCarthy. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.cup.cam.ac.uk/us/esl/touchstone/images
/pdf/Ten%20criteria%20for%20a%20spoken%20grammar.pdf. УДК 378.147
Г. I. НАВОЛЬСЬКА
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1ЗАЩ1 САМОСТ1ЙНО1 ТА 1НДИВ1ДУАЛЬНО1
РОБОТИ СТУДЕНТ1В Ф1ЛОЛОГ1ЧНИХ ФАКУЛЬТЕТ1В У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ЛАТИНСЬКА МОВА»
Визначено змiст, структуру та форми навчально! дiяльностi, спрямовано! на розвиток творчих здiбностей студентiв при вивченш латинсько! мови. З'ясовано, ят чинники впливають на ефективтсть реалiзацi! поставлених цыей. Розкрито особливостi та роль самостшно! та iндивiдуально! роботи студентiв фiлологiчних факультетiву тдготовщ майбуттх фахiвцiв.
Ключовi слова: латинська мова, самосттна робота, iндивiдуальна робота, навчальна дiяльнiсть студентiв.
Г. I. НАВОЛЬСКАЯ
ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ И
ИНДИВИДУАЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ ФАКУЛЬТЕТОВ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ КУРСА «ЛАТИНСКИЙ ЯЗЫК»
Определены содержание, структура и формы учебной деятельности, направленные на развитие творческих способностей студентов при изучении латинского языка. Установлено, какие факторы влияют на эффективность реализации поставленных целей. Раскрыты особенности и роль самостоятельной и индивидуальной работы студентов филологических факультетов в подготовке квалифицированных специалистов.
Ключевые слова: латинский язык, самостоятельная работа, индивидуальная работа, учебная деятельность студентов.
