CC BY
18
УДК 330.341.1/332.1(477.87) Василь Петрович Мжловда,
д-р екон. наук, проф., чл.-кор. НАН Укра'ти, Натал1я Юрнвна Кубшш, канд. екон. наук, проф., Сергш ¡ванович Мошак ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет»
МОЖЛИВОСТ1 ТА ОБСТРУКЦ11 РОЗВИТКУ 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ЗАКАРПАТТЯ ЯК ФАКТОРА РЕГ1ОНАЛЬНО1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1
В умовах переходу Украши до ш-формацшно'1 економши та побудови знаншевого суспшьства потужност на-бирае шновацшний потенщал, перетво-рюючись на визначальний фактор фор-мування системних конкурентних пере-ваг. Системшсть конкурентних переваг, що виникають у результат реал1зацп ш-новацшного потенщалу регюну, полягае в такому:
по-перше, внаслщок шновацшно! д1яльност1 можуть бути створеш нов1 продукти, а вщповщно, сформоваш нов1 товарш ринки, що надае додатков1 мож-ливост як для тдвищення р1вня якост життя населення регюну, так 1 для збшь-шення дшового ареалу регионального бь знесу;
по-друге, розширення виробничо'! сфери за рахунок нових вид1в продукцп забезпечуе формування робочих мюць, тобто сприяе зростанню ринку пращ регюну та його трудового потенщалу;
по-трете, нова продукщя потребуе нових технологий, а це викликае необхщ-шсть тдготовки фах1вщв з принципово новими компетенщями, що сприяе розви-тку осв1ти та тдвищенню яюсного стану людського потенщалу;
по-четверте, нов1 технологи мають бшьш високу продуктивнють, що викликае зростання ефективносп пращ та еко-номп часу 1 приводить до зменшення ви-трат на одиницю продукцп, збшьшення
прибутковосп та формування фшансових ресурав подальшого шновацшного роз-витку.
Таким чином, унаслщок актив1зацп шновацшного потенщалу поштовх до розвитку 1 системно'! взаемодп отриму-ють ринковий, людський, виробничий, фшансовий, осв1тнш та економ1чний по-тенщали регюну.
Актуальшсть теми шновацшного потенщалу як фактора регюнально'! кон-курентоспроможност викликае пол1ва-р1антшсть тдход1в до висв1тлення про-блеми його формування та актив1зацп. М. Грицаенко стверджуе, що шновацш-ний потенщал регюну - це оптимальне поеднання наявних ресурав регюну та умов !х ращонального використання для ефективно'! реал1зацп шновацш. Автор виконуе пор1вняльний анал1з основних показниюв, що характеризують шновацшний потенщал Украши, 1 робить вис-новок про диспропорцп в шновацшному розвитку регюшв [2]. При цьому науко-вець залишае поза увагою обструкцп, що гальмують формування шновацшного потенщалу регюну. М. Макаренко надае характеристику сучасних тдход1в до ш-новацшного потенщалу, що переважають у теорп регюнального розвитку, та окре-слюе основш методичш ракурси на ощн-ку складових шновацшного потенщалу. Але викладеш автором позици не знайш-ли тдтвердження анал1тичними виклад-
© В .П. Ммовда, Н.Ю. Кубiнiй, С.1. Мошак, 2015
Економжа промисловостi Экономика промышленности
ками практичного матерiалу, яю б надали можливють порiвняти утилiтарну цш-шсть вказаних методичних пiдходiв [4]. М. Гедз наводить результати аналiзу ш-новацiйного потенцiалу регiонiв Украши на основi окремих показникiв Репональ-ного шновацшного табло краш СС. Встановлено, що iнновацiйна продуктив-нiсть репотв в Украш характеризують-ся переважно низькими показниками та значною територiальною диференцiацieю [3]. З iнституцiональних позицш до ви-значення сутностi регионального шнова-цiйного потенцiалу, його будови та роз-витку пiдходить Л. Федулова [5]. Акту-альнiсть теми шновацшного потенщалу, широта ракурсiв п висвiтлення та рiзно-манiтнiсть сценарпв його формування обумовлюють доцiльнiсть бшьш детального вивчення потенцiйних можливостей шновацшно1 перебудови саме регiонiв, особливо захщних, якi е форпостом на шляху конкурентного впливу суперниюв з Свропейського Союзу.
Метою статп е ощнка стану шно-вацiйного потенщалу Закарпатсько1 об-ластi, результати яко"1 дозволять виявити як можливостi розвитку, так i обструкцп, що гальмують його посилення.
Закарпатська область унаслщок свого географiчного розташування та ку-льтурно-юторично1 спадщини мае мож-ливосп формування потужного шнова-цiйного потенщалу. Закарпаття розташо-ване на кордош з европейськими кра'на-ми, населення регiону володiе мовами сусiдiв iз Свропи, що надае додатковi можливосп обмiну iдеями та отримання досвщу як на рiвнi окремих громадян, так i в процесi взаемодп мiж пiдприемствами та областями. Крiм того, висока мiграцiя робiтникiв до европейських краш дозво-ляе закарпатським ем^антам опанувати сучаснi робiтничi технологи та сформу-вати елiтний робочий сегмент при повер-неннi на батьювщину. Унаслiдок ютори-чних подш, що не оминули Закарпаття,
культура мешканщв регiону характеризу-еться ще такими рисами, як адаптивнiсть, мобшьшсть, креативнiсть i толерант-нiсть. Наведет регiональнi фактори створюють пiдrрунтя для формування креативного, шновацшного потенщалу, який забезпечить посилення конкурент-них позицш обласп як у межах Украши, так i в Свропi.
Iнновацiйний потенцiал конкурен-тоспроможностi репонально'' економiки залежить вiд шновацшно1 активносп тд-приемств. Разом з тим результати аналiзу шновацшно1 активностi тдприемств свь дчать про гальмування розвитку шновацшного ресурсу. Так, за даними статис-тично1 звiтностi Закарпатсько1 областi [12], кiлькiсть iнновацiйно активних тдприемств у промисловосп у 2005 р. скла-ла 33 од., а у 2013 - 15. Темп зростання цього показника у 2013 р. вщносно 2005 р. склав 45,5%, тобто спостер^аеть-ся критичне зниження.
Серед кшькосп шновацшно активних тдприемств важливе мюце посщае сегмент тдприемств, що впроваджують шновацп (табл. 1).
Отже, кшьюсть промислових тдприемств, що впроваджували шновацп в Закарпатськш областi, у 2010 р. склала 23 од. i поступово зменшувалася про-тягом аналiзованого перюду до 12 од. у 2013 р. Темп зростання цього показника у 2013 р. вщносно попереднього 2012 р. склав 85,7%, а у 2011 р. вщносно 2010 р. -87,0%. Кшьюсть промислових тдприемств, яю впроваджували новi технологь чн процеси, у 2010 р. становила 7 од., у 2012-2013 рр. 1х кшьюсть була однако-вою - 5 од. Темп зростання цього показника у 2011 р. вщносно 2010 р. склав 57,1%. Кшьюсть промислових тдприемств, яю впроваджували новi технологь чн маловiдходнi, ресурсозберiгаючi процеси, складае у 2010 та 2011 рр. по одному пщприемству, у 2012 р. 'х кшьюсть зросла до трьох, а у 2013 р. спостер^алося
Економта промисловостi Есопоту о/Т^изЬу
Юльшсть промислових тдприемств, що впроваджували тноваци
в Закарпатськт областi, у 2010-2013^ рр., од. [12, с. 295] _
Темп зрос- Темп зрос- Темп зрос-
Показник 2010 2011 тання до по-переднього року, % 2012 тання до по-переднього року,% 2013 тання до по-переднього року,%
Усього 23 20 87,0 14 70,0 12 85,7
Упроваджували
новi технолопчш
процеси 7 4 57,1 5 125,0 5 100,0
У тому чи^ мало-
вщходт, ресурсо-зберiгаючi 1 1 100,0 3 300,0 2 66,7
Освоювали вироб-
ництво шновацш-
них видiв продукцп 14 9 64,3 7 77,8 6 85,7
1з них новi види
технiки 1 2 200,0 1 50,0 3 300,0
Реалiзовували iнно-
вацшну продукцiю 21 20 95,2 12 60,0 11 91,7
зменшення - темп зростання цього по-казника у 2013 р. вщносно попереднього
2012 р. склав 66,7%. У 2010 р. функщо-нувало 14 тдприемств, яю освоювали виробництво шновацшних видiв продук-цп, протягом наступних роюв спостер^а-еться зменшення кiлькостi такого типу тдприемств. Так, у 2011 р. 'х кшьюсть скоротилася до 9, у 2012- до 7, а у
2013 р. - до 6 тдприемств. Темп зрос-тання цього показника мав вщповщно негативну динамшу. У 2010 р. вщзначено лише 1 пщприемство, яке освоювало новi види технiки. У 2011 р. 'х кiлькiсть зрос-ла до 2 тдприемств, а у 2012 р. знову вщ-бувалося зниження до одного пщприем-ства. У 2013 р. кшьюсть тдприемств, яю освоювали виробництво шновацшних нових видiв технiки, становило 3 од. Кшьюсть промислових пiдприемств, якi реалiзовували iнновацiйну продукцiю у Закарпатськiй обласп, у 2010 р. склала 21 од. i поступово зменшувалася протягом аналiзованого перiоду до 11 од. у 2013 р. Темп зростання цього показни-
ка у 2013 р. вщносно попереднього
2012 р. склав 91,7%, а у 2011 р. вщносно 2010 р. - 95,2%.
Простежуеться негативна динамша кшькосп тдприемств, що реалiзовували шновацшну продукцш, протягом остан-нього десятирiччя. Порiвняння трендiв кiлькостi пiдприемств Закарпаття, що впроваджували шновацп та реалiзовува-ли шновацшну продукцш, наведено на рис. 1.
Зменшення кшькосп пiдприемств, якi впроваджували шноватю або реаль зовували iнновацiйну продуктю, вiдбу-ваеться разом зi значним зростанням об-сягiв реалiзованоi iнновацiйноi продукцii (табл. 2).
Як випливае з даних, наведених у табл. 2, обсяг реалiзованоi iнновацiйноi продукцii у промисловосп Закарпаття в цiлому у 2005 р. склав 100300,0 тис. грн, а у 2013 р. зрю до 1363892,4 тис. грн. Темп зростання цього показника у
2013 р. вщносно 2005 р. склав 1359,8%. Цей процес охопив головним чином
Економжа промисловостi Экономика промышленности
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
—Кшьюсть промислових шдприемств, що впроваджували шноваци, одиниць
■ Кшьюсть промислових шдириемств, що реал1зовували шновацшну иродукщю, одиниць
Рис. 1. Динамжа кiлькостi промислових тдприемств Закарпаття, що впроваджували шноваци та реалiзовували шновацшну продукцЮ, у 2003-2013 рр. [6; 7; 11; 12]
Таблиця 2
Обсягреалiзованог шновацшног продукци за видами промисловог дiяльносmi _в Закарпатськш обласmiу 2005, 2013 рр., тис. грн [12, с. 295]_
Вид д1яльносп 2005 2013 Темп зростання у 2013 р. вщносно 2005 р., %
Промисловкть 100300,0 1363892,4 1359,8
Добувна промисловють 600,0 - -
Переробна промисловють 99700,0 1363892,4 1368,0
машинобуду вання 26800,0 1153701,7 4304,9
переробну промисловють область Обсяг реал1зовано'1 шновацшно! продукци у до-бувнш промисловост склав у 2005 р. 600,0 тис. грн, а у 2013 р. був вщсутнш. Обсяг реал1зовано'1 шновацшно! продукци у переробнш промисловост склав у 2005 р. 99700,0 тис. грн, а у 2013 р. зрю до позначки 1363892,4 тис. грн. Темп зростання даного показника у 2013 р. вщ-носно 2005 р. склав 1368,0%. Обсяг реа-л1зовано!' шновацшно!' продукци у маши-нобудуванш у 2005 р. 26800,0 тис. грн, а у 2013 р. зрю до позначки 1153701,7 тис. грн. Темп зростання цього показника у 2013 р. вщносно 2005 р. склав 4304,9%.
1нновацшний потенщал регюну значною м1рою залежить вщ технолопч-но' бази, яка мае бути в мовах конкурен-ци побудована на сучасних технолопях. Даш про впровадження нових технолог!-чних процеав в Укрш'ш та Закарпатськш обласп наведено в табл.3.
Отже, у 2010 р. в Укрш'ш впрова-джено 2043 од. нових технолопчних процеав, у 2011 р. р1вень даного показника зрю 1 склав 2510 од., а протягом двох наступних роюв спостершалось по-ступове зменшення. Так, у 2012 р. цей показник дор1внював 2188 од., а у 2013 -1576 од. У 2010 р. в Укршш впроваджено
Економта промисловосmi Economy of Industry
Упровадження нових mехнологiчних процеЫв та освоення виробництва тновацтних видiв продукцп у промисловосmi в Украгш та Закарпатськт обласmi _у 2010-2013рр. [8; 9, с. 204; 10, с. 190, 193; 12, с. 290]_
Темп Темп зрос- Темп зрос-
Показник 2010 2011 зростання до попереднього року, % 2012 тання до по-переднього року, % 2013 тання до по-переднього року, %
УкраТна
Упроваджено но-
вих технолопчних
процеав, од. 2043 2510 122,9 2188 87,2 1576 72,0
у т.ч. маловщход-
них, ресурсозберь
гаючих 479 517 107,9 554 107,2 502 90,6
Освоено виробниц-
тво 1нновац1йно1
продукцп, на-
йменувань 2408 3238 134,5 3403 105,1 3138 92,2
з них нових вид1в
техшки 663 897 135,3 942 105,0 809 85,9
Закарпатська область
Упроваджено но-
вих технолопчних
процеав, од. 8 6 75,0 4 66,7 6 150,0
у т.ч. маловщход-
них, ресурсозберь
гаючих 1 1 100,0 3 300,0 2 66,7
Освоено виробниц-
тво шновацшно'
продукцп, на-
йменувань 16 14 87,5 11 78,6 20 181,8
з них нових вид1в
техшки 1 2 200,0 1 50,0 6 600,0
479 маловщходних, ресурсозбер1гаючих нових технолопчних процеав. У 20112012 рр. !х кшькють зростае, а у 2013 р. знижуеться до позначки 502 од. У 2010 р. освоено виробництво 2408 найменувань шновацшно'' продукцп. У 2013 р. цей по-казник зрю до 3138 найменувань. 1з них освоено виробництво нових вид1в техшки у 2010 р. 663 найменування, а у 2013 -809.
У 2010 р. у Закарпатськш област впроваджено 8 нових технолопчних про-цес1в, а у 2013 - 6, тобто спостер1гаеться зниження. У 2010 р. упроваджено лише один маловщходний, ресурсозбер1гаючий новий технолопчний процес. У 2012 р. 'х кшькють зростае до трьох, а у 2013 р. знижуеться до двох. У 2010 р. освоено виробництво 16 найменувань шновацш-но'' продукцп. У 2013 р. цей показник зростае до 30. Причому всередиш аналь
Економжа промисловосmi Экономика промышленности
зованого перюду спостер^алося знижен-ня. 1з них нових видiв технiки у 2010 р. освоено виробництво одного наймену-вання, а у 2013 - 6 найменувань.
При тому, що певш показники у 2013 р. мають вищу динамшу, шж по Украш, можна констатувати низьку ак-тивнiсть регiону щодо переходу на шно-вацiйний шлях розвитку промисловосп.
Iнновацiйний потенцiал неможливо побудувати без вщповщного фiнансового супроводу. 1нновацшна дiяльнiсть е ви-сокозатратною i потребуе вiдповiдного фiнансування. Динамша iнновацiйних витрат за 2003-2013 рр. у Закарпатськш областi наведено на рис. 2.
80000 70000 60000 50000 40000 30000 20000 10000 0
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Рис. 2. Динамта ¡нновацшних витрат у промисловостг Закарпатськог област1 за 2003-2013 рр., тис. грн [1]
При загальному позитивному трен-дi неможливо не вщзначити рiзкого па-дшня шновацшних витрат у промисловосп за останш три роки, що послаблюе шновацшний потенцiал регiону.
Нестача фшансування iнновацiйноi дiяльностi характерна для Украши в щ-лому. Як свщчать данi, наведенi М. Гедз, в Украш у 2013 р. питома вага загально-го обсягу витрат на НДДКР у ВВП ста-новила 0,8%, у тому чист за рахунок кошпв державного бюджету - 0,3%. Для порiвняння: у крашах СС обсяг витрат на науковi дослiдження та розробки в 2012 р. становив 2,0% вщ ВВП, найвища частка витрат на досшдження та розробки мала мюце у Фшляндп (3,8%), Швецп (3,4%), Дани (3,1%), Нiмеччинi (2,8%), найменша - на Кiпрi, в Румунп, Болгарп, Словаччинi (вiд 0,7 до 0,6%) [3]. У Закарпатськш обласп загальне фшансування
iнновацiйноi дiяльностi в 2012 р. склало 32769 тис. грн. З урахуванням того, що валовий репональний продукт досяг 21404 млн грн, стввщношення фшансування iнновацiйноi дiяльностi та валового регионального продукту становить 0,15%. 1з таким рiвнем фiнансування конкурен-тоспроможну регiональну систему побудувати вкрай проблематично.
Основш причини, що гальмують розвиток шновацшного потенцiалу Закарпатськог обласп, вщображено на рис. 3.
Вказаш причини мають системний характер, оскшьки гальмують розвиток уах складових iнновацiйного потенцiалу та виникають на вах рiвнях економiчно-го мехашзму.
По-перше, в кршш не створена ефек-тивно функцiонуюча нацюнальна шнова-цiйна система, невiд'емним елементом яко'г' будуть регiональнi системи. Саме
Економгка промисловостг Есопоту о/Т^изЬу
Рис. 3. Системнг причини, що гальмують розвиток тновацтного потенщалу Закарпатськог област1
нацюнальна система визначае шститущ-ональну тектошку регюнальних систем, забезпечуе 'х взаемод1ю, без яко'' немож-ливо сформувати цшьне шформацшно-шновацшне середовище кра'ни. Не сфор-мований ланцюг шновацшно'' д1яльносп з точки зору взаемодп м1ж генераторами нових знань, владою, реальним сектором, який забезпечуе перетворення щей на ш-новацп, та фшансовими установами, за-щкавленими у здшсненш швестицш в шновацшну економ1ку. Фактично вищ1 навчальш заклади регюну, в яких скон-центровано науковий потенщал област1, не мають необхщного р1вня зв'язк1в 1з пщприемствами. Це пов'язано з великим навчально-методичним навантаженням доктор1в та кандидат1в наук, а наукова д1яльшсть зд1йснюеться за «залишковим» принципом. Доведено, що критичною точкою розвитку нащотально'' шновацш-но'' системи, а так само 1 регюнальних й вщдшень, е зв'язок м1ж дослщженнями, проведеними нац1ональними або рег1она-льними науково-осв1тшми закладами 1 приватними компашями.
По-друге, внасл1док в1дсутност1 на-лежного фшансування зв'язки науков-ц1в Закарпатсько'' област1 1з заруб1жни-ми науково-шновацшними та осв1тн1ми
центрами не вщповщають сучасним ви-могам. Рег1ональн1 установи головним чином використовують кошти грант1в, як1 вид1ляе Свропейський Союз, але щ ф1нансов1 важел1 нац1лен1 на користь у першу чергу европейських рецитенпв. Разом з тим закарпатсью установи вдало використовують профес1йну мережу, яка вже сформована та функцюнуе багато роюв. Але на перший план виходить не системна оргашзащя наукових та шнова-ц1йних обмш1в, а персональна свобода
науковц1в та можливосп окремих структур.
По-трете, в1дсутн1 важел1 мотивацИ п1дприемств з упровадження шновацш-них технолог1й або продукпв у практич-ну д1яльнють. Так, не працюе ф1скальна система, кредитш механ1зми, важел1 державно'' пщтримки п1дприемств, що зд1йснюють 1нновац1йну активнють. Кр1м того, п1дприемства не розвивають дослщ-ницьку базу, купуючи головним чином заруб1жш розробки, посилаючись на еко-ном1чну доц1льн1сть та 'х кращу як1сть.
Наступною причиною визначено в1дсутн1сть системи управлшня ризиками як на р1вн1 держави, регюну, так 1 в межах бшьшосп пщприемств. Управл1ння проектами, яке передбачае оцшку ри-
Економгка промисловостг Экономика промышленности
зиюв, здшснюеться головним чином у транснацюнальних корпорацiях, що ма-ють дочiрнi компанп в Укра'ш. Нацю-нальн пiдприемства вкрай обмежено ви-користовують сучасш методи управлiння проектами. Ус ризики лягають на плечi тдприемства, а це гальмуе прийняття шновацшних рiшень стейкхолдерами, власниками пiдприемств чи 'х топ-менеджерами.
Висновки. Додатковi можливости посилення iнновацiйного потенцiалу За-карпатсько' областi лежать у територiа-льнш та iсторично-культурнiй площинах. Переваги полягають у високш мобшьно-стi населення Закарпаття, наявностi вста-новлених iз кра'нами СС комунiкацiйних мереж, сформованому в регiонi мульти-культурному середовищi та европейсь-кому менталiтетi.
Встановлено, що шновацшний по-тенцiал Закарпаття не дозволяе региону посiсти належне мюце на конкурентному полi Укра'ни. За перiод з 2005 р. практично вдвiчi зменшилася кшькють шнова-цiйно активних пiдприемств. Кшьюсть промислових пiдприемств, що впрова-джували шновацп, скоротилася за остан-ш три роки з 23 до 12. У 2013 р. в области було впроваджено лише 6 нових техно-логичних процесiв, а освоено 20 одиниць шновацшно' продукцп. Це свщчить про низьку активнiсть дш щодо формування виробничого потенцiалу промисловости регiону.
Виявлено недостатнiй рiвень фшан-сування шновацшно' активностi в региона Спiввiдношення фiнансування шнова-цшно'1 дiяльностi та валового репональ-ного продукту в Закарпатськш областi у 2012 р. склало 0,15%. Така фшансова пол^ика не прияе формуванню конку-рентоспроможно' регионально'' системи.
Як основш обструкцп розвитку ш-новацшно' активностi в Закарпатськiй областi визначено таю:
1) у крш'ш не створена ефективно функцюнуюча нацюнальна iнновацiйна система, невiд'eмним елементом яко'г бу-дуть регiональнi системи;
2) вщсутне належне фiнансування, яке е необхiдною умовою здiйснення ш-новацшно'г активностi;
3) вiдсутнi важелi мотивацп тдпри-емств з упровадження шновацшних тех-нологiй або продуктiв у практичну дiяль-нiсть.
4) вщсутшстъ системи управлiння ризиками як на рiвнi держави, регiону, так i в межах бiльшостi пiдприемств.
Лггература
1. Головне управлiння статистики у Закарпатський области [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uz. ukrstat.gov.ua/statinfo/nauka/2014/finans_in nov_2000-2013.pdf
2. Грицаенко М.1. Сутшстъ та склад шновацшного потенцiалу региону [Електронний ресурс] / М.1. Грицаенко // Еко-номiка розвитку (Economics of Development). 2013. - № 4 (68). - Режим доступу: http://www.ed.ksue.edu.ua/ER/knt/ee134_68/ e134hry.pdf
3. Гедз М.И. 1нновацшний потенць ал репошв Украши [Електронний ресурс] / М.И. Гедз // Економка: реалп часу. - 2014. - № 2 (12). - С. 208-212. - Режим доступу: http://economics.opu.ua/files/ archive/2014/n2.html
4. Макаренко М.В. Оценка инновационного потенциала как инструмент управления инновационным развитием региона [Электронный ресурс] / М.В. Макаренко // Маркетинг i менеджмент шновацш. - 2011. - № 3, т. 1. - Режим доступу: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/
5. Федулова Л.1. Напрями розвитку шдус^альних парив щодо реалiзацii шновацшного потенщалу региошв Украь ни / Л.1. Федулова // Економiчнi шновацп: зб. наук. пр. - Одеса: 1ПРЕЕД НАН Украши, 2013. - Вип. 53. - С. 296-305.
Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
6. Нayкoвa тa iннoвaцiйнa дiяль-шсть в Укpaïнi: стaт. зб. / Деpжaвний ш-мiтет стaтистики Укpaïни. - К.: ДП «1н-фopмaцiйнo-видaвничий центp Деpжкoм-стaтy Укpaïни», 2008. - С. 233, 234, 254, 255.
7. Нayкoвa тa iннoвaцiйнa дiяль-нiсть в Укpaïнi: стат. зб. / Деpжaвний ш-мпет стaтистики Укpaïни. - К.: ДП «1н-фopмaцiйнo-видaвничий центp Деpжкoм-с^ Укpaïни», 2010. - С. 212-214, 229, 230.
8. Нayкoвa тa iннoвaцiйнa дiяль-нiсть в Укpaïнi: стат. зб. / Деpжaвнa слyжбa статистики У^шни. - К.: ДП «Iнфopмaцiйнo-видaвничий центp Деpж-кoмстaтy Укpaïни», 2011. - С. 230.
9. Нayкoвa та iннoвaцiйнa дiяль-нiсть в Укpaïнi: стaт. зб. / Деpжaвнa
слyжбa стaтистики Укpaïни. - К.: ДП «Iнфopмaцiйнo-видaвничий центp Деpж-кoмстaтy Укpaïни», 2013. - 287 с.
10. Нayкoвa тa iннoвaцiйнa дiяль-нiсть в Укpaïнi: стaт. зб. / Деpжaвнa слyжбa стaтистики Укpaïни. - К.: ДП «Iнфopмaцiйнo-видaвничий цешр Деpж-кoмстaтy Укpaïни», 2014. - С. 190, 193, 204.
11. Нayкoвa та iннoвaцiйнa дiяль-нiсть в Укpaïнi: стaт. зб. / Деpжaвний кo-мiтет стaтистики Укpaïни. - К.: ДП «1н-фopмaцiйнo-видaвничий цешр Деpжкoм-стaтy Укpaïни», 2005. - С. 219, 234.
12. Зaкapпaття зa 2013 piк: стaт. щopiчник / Гoлoвне yпpaвлiння стaтисти-ки y Зaкapпaтськiй oблaстi. - Ужгopoд, 2014. - С. 292, 293, 295.
Надшшла до peдaкцiï 22.01.2015 р.
Економжа npoмucлoвocmi Экономика npoмышлeннocmu
