CC BY
20
УДК 616.137-089.843-089.844
В1ДНОВЛЕННЯ Ц1Л1СНОСТ1 ЗАГАЛБНО1 СТЕГНОВО1 АРТЕРП П1СЛЯ ЕНДОВАСКУЛЯРНИХ ВТРУЧАНЬ
О.А. ВЛАСЕНКО, С.М. ФУРКАЛО, 1.В. ХАСЯНОВА,
В.А. КОНДРАТЮК
ДУ «Нащональний шститут xipyprii' та трансплантологи iMern О.О. Шалiмова НАМН
Укра'ни», м. Ки'в
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякоrо конфлiктy iнтеpесiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не тдпадае пiд вимоги полiтики щодо роз-криття шформацп фiнансyвання.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 25.10.18 *Date of acceptance — 14.11.18
*Дата подачi рукопису — 25.10.18 *Дата ухвалення — 14.11.18 *Дата подачи рукописи — 25.10.18 *Дата одобрения к печати — 14.11.18
Метароботи — визначити можлив1сть використання перкутанних вшивальних пристро-гв при проведенн ендоваскулярного ендопротезування аорти.
Mamepia^u та методи. У клтщ Нацюнального iнституту х1рургИ та трансплантологи iмен1 О.О. Шалiмова НАМН Украгни проведено 133 ендопротезування тфраренального вiддi-лу аорти. У14 пацieнтiв використано 21 вшивальний пристрт «Prostar XL», який дае змогу ушивати дефект артери тсля використання ттродюсера до 24 F. Уы хворi були чоловiчог статi. Вт пацiентiв — вiд 61 до 75 рок1в. У^м пащентам були iмплантованi бiфуркацiйнi ен-допротези «Endurant-П». Дiаметр системи доставки основног частини i контралатеральног шжки в уЫх випадках був 18 F. У хворих, яким було виконано перкутанне ушивання з одного боку, доступ з протилежного боку здтснювали шляхом традицшного поперечного розрiзу над пупартовою зв'язкою з його подальшим пошаровим ушиванням.
Результати. Застосування вшивальних пристрогв при ендопротезуванш аорти з викорис-танням iнтродюсерiв великого дiаметра дае змогу значно скоротити загальний час втручання та зменшити об'ем крововтрати. Ефектившсть ушивання м^ця пункцп стегновог артери з використанням пристрою «Prostar XL» становила 81 %, що вiдповiдае лтературним даними на етат освоення методики. При виконанн перкутанного ушивання ускладнень не було.
Висновки. Вiдсутнiсть секцшного доступу до загальног стегновог артерп запоб^арозви-тку таких ускладнень, як невралгiя, парестезiя, Ырома, лiмфостаз, нагноення тсляоперацш-ног рани. У хворих, яким виконано двобiчне ушивання, зменшилася тривалшть перебування в стацiонарi таранше була вiдновлена працездатшсть. На етат планування втручання необ-
хгдне ретельне вивчення анатомп стегнових i здухвинних артерт та особливостей аневризми за допомогою ультразвукового до^дження та мультистральног комп'ютерног томографа. При проведены пункци обов'язковим е ангiографiчний контроль.
Ключов1 слова: аневризма шфраренального вщдшу аорти; ендопротезування аорти; при-стрiй для перкутанного ушивання загально'1 стегново'1 артерп.
DOI 10.26683/2304-9359-2018-4(26)-81-88
Ускладнення судинного доступу е важли-вою причиною морбiдностi пiсля ендоваску-лярних процедур [1]. Мануальна компреая — золотий стандарт для досягнення гемостазу артерiотомiчного дефекту, однак недолшами ii е велика кiлькiсть ускладнень при прийомi ан-тикоагyлянтноi терапп, тривалий постiльний режим, дискомфорт пащента та значна витра-та часу для квалiфiкованих медичних пращв-ниюв [2]. Пристро'1' для забезпечення пасивно-го гемостазу можна застосовувати лише при використанш iнтродюсерiв невеликого дiаме-тра — 5-6 F (1 F вщповщае 0,33 мм), у па-цiентiв, якi не отримують антиагрегантну або антикоагулянтну терапiю, вони дискомфорт-нiшi для пацiентiв та порiвняно з мануальною компресiею призводять до 6шьшо'1 кiлькостi ускладнень [3].
На початку 1990-х роюв частка пащен-тiв, у яких розвинулися периферичнi судиннi ускладнення пiсля перкутанного коронарного втручання, становила 6 %, з них у 22-25 % зна-добилася гемотрансфузия, а в 21-38 % — хь рурпчне втручання. Останнiм часом частота судинних ускладнень знизилася приблизно до 2 % [4]. Смертнють протягом року серед паць ентiв з ускладненнями мiсця пункци становила 7,5 % порiвняно з 1,1 % серед оаб без таких ускладнень. Периферичш судиннi ускладнення збiльшують тривалють госпiталiзацii i май-же вдвiчi — витрати на лiкування [5].
З огляду на збшьшення кшькосп ендовас-кулярних процедур були створеш пристро'1 активного гемостазу для закриття дефекту артерп пiсля пукцп [6]. Усi iснуючi закриваючi пристро! можна розподiлити на декiлька груп. Найбшьшого поширення набули два типи: Власенко Олена Анатоливна
лжар еiддiлу ендоваскулярног хирурги и ангюграфи ДУ «Нацюнальний тститут хiрургii та трансплантологи iменi О.О. Шалiмоеа НАМН Укра'ти» Адреса: 03680, м. Кт'в, вул. Герогв Севастополя, 30 Тел. роб.: (044) 454-20-79 E-mail: doktorvlasenko@gmail.com
пристро'', ко^ використовують колагенову пробку, i пристро'' шовного типу iз закладени-ми голками i нитками. Перший вид пристро'в давно i широко використовують у свт, але його застосування обмежене розмiром уста-новленого штродюсера — до 9F. Бшьший дiа-метр потребуе застосування шовних пристро-1'в [7]. Вперше описано досвщ використання цих пристро'в для закриття пункцшного доступу розмiром до 24 F («Prostar XL») у 1999 р. [8]. У нашш клiнiцi використання такого пристрою розпочато з липня 2015 р. при ви-конанш ендопротезування аорти у хворих з аневризмою.
Аневризма черевно'' аорти е одним з най-бшьш прогностично несприятливих захворю-вань у судиннiй хiрурrii, оскшьки закономiр-ним 11 результатом е розрив. Частота розвитку захворювання прогресивно збiльшуеться з вь ком, що супроводжуеться наявнiстю у хворих тяжко'' супутньо'' патологи, суттево збiльшуе ризик перюперацшних ускладнень та летальность Висока смертнiсть у тяжких соматичних хворих, травматичшсть i частота ускладнень тсля проведення класично'' судинно'' опера-ци зумовлюють необхiднiсть проведення ма-лоiнвазивних методiв лiкування [9]. Одним з революцшних подiй у хiрургii аневризм аорти стала розробка ендоваскулярного ендопротезування. Доведена ефектившсть цього методу сприяла збшьшенню частки ендопротезуван-ня при аневризмах аорти та розширенню по-казань до його проведення [10].
Сучасш стент-графти для ендопротезуван-ня аорти мають системи доставки великого дiаметра (вiд 14 до 24 F), якi потребують сек-цiйного доступу до здухвинних або стегнових артерш. Накопичений досвщ i розширен-ня показань до ендопротезування е стимулом до вдосконалення конструкцiй ендопротезiв i створення нових пристро'в для проведення по-внiстю перкутанного ендопротезування аорти [11].
Мета роботи — визначити можливють використання перкутанних вшивальних при-стро'в при проведеннi ендоваскулярного ендопротезування аорти.
Матер1али та методи
У нашш клiнiцi виконано 133 операци ендоваскулярного ендопротезування шфраре-нального вiддiлу аорти. У 14 пащенпв вико-ристано пристро'' для перкутанного вшивання стегнових артерiй «Prostar XL», яю дали змогу виконати ендопротезування повнютю ендовас-кулярно без секцшного доступу. У 8 хворих методика перкутанного ушивання застосована з одного боку, причому в 1 з них — повторно через 3 мю, у 6 — з обох боюв. Таким чином, у 14 пащенпв було використано 21 пристрш «Prostar XL». Уам пащентам були iмплантова-ш бiфуркацiйнi ендопротези «Endurant-II».
Дiаметр доставляючо'' системи основно'' частини i контралатерально'' нiжки в усiх ви-падках становив 18 F. У хворих, котрим було виконано перкутанне ушивання з одного боку, з протилежного боку доступ здшснювали шляхом традицшного поперечного розрiзу над пупартовою зв'язкою з його подальшим пошаровим ушиванням.
Повнiстю ендоваскулярне ендопротезування аорти можна проводити пщ мiсцевим зне-болюванням без застосування перидурально'' анестези.
Протипоказаннями для використання пер-кутанних зашивальних пристро'в «Prostar XL» е: виражений кальциноз передньо'' стiнки артерп, масивний кальциноз задньо'' стiнки за-гально'' стегново'' артерп, який охоплюе понад 50 % кола, стеноз загально'' стегново'' артерп в мiсцi пункцп понад 50 %, ожирiння вище III ступеня, використання зашивальних при-стро'в ранiше, висока бiфуркацiя стегново'' артерп, дiаметр артерп в мющ пункцп менше нiж 5 мм. Крiм того, плануючи використання перкутанних зашивальних пристро'в, слiд ураховувати таю анатомiчнi характеристики: звивистiсть артерш або виражений кальциноз артерiй здухвинного сегмента, стан бiфуркацiï аорти, виражешсть ангуляцп проксимально'' та дистально'' шийок аневризматичного мш-ка, що може ускладнити введення пристрою i правильне його розташування.
Для досягнення устху перкутанного вшивання важливий перший етап його виконан-ня — скрупульозна техшка пyнкцii' аpтеpii', а саме: пункщя мае бути виконана точно через передню стiнкy загально'' стегново'' аpтеpii', з цiею метою використовували кiстковi оpiен-тири, функцп «road map», ультразвуковий та анriоrpафiчний контроль коpектностi пyнкцii'.
Застосування зашиваючих пристро'в типу «Prostаr XL» передбачае його предзаванта-ження, тобто пристрш установлюють в ар-теpii на початку втручання, виконують осно-вний етап втручання з використанням систем доставки та штродюсера великого дiаметpа i закривають мiсце пyнкцii аpтеpii шляхом на-кладання швiв на судинну стшку [12].
TexHiKa використання
Комплект для перкутанного закриття пунк-цшного отвору «Prostar XL» складаеться з пристрою i штовхача для вузла (рис. 1). Основна частина пристрою являе собою телескотчну систему з двох порожнистих фyтляpiв i плас-тиково'' лiйкоподiбноi втулки. Проксимальний футляр меншого дiаметpа (1) мае J-подiбний кiнчик, у сеpеднiй частиш — вxiдний порт для провщника (2), в дистальнiй частинi — бiчний отвip для потрапляння кpовi (3) у ви-ведену ^зь втулку трубку (4), яка показуе правильне розташування пристрою в просвт артерп. Дистальний футляр бiльшоrо дiаме-тра у виrлядi цилiндpа (5) входить у втулку (6) i мютить чотири нiтиноловиx голки з при-кpiпленими до 'х кшщв нитками, одна з них бшого кольору, друга — зеленого. Голки ви-вiльняються шляхом тpакцii за кшьце (7), у зiбpаномy виглядi фiксоване блокувальним пристроем (8). На передньому боцi дисталь-ного краю втулки розташований маркер для позищонування пристрою у виrлядi чотири-кшцево'' зipки (9).
Першим етапом виконують пункщю за-гально'' стегново'' артерп i за умови ii адек-ватностi по пpовiдникy заводять зашивальний пpистpiй пiд кутом 45° до шюри до появи кpовi в просвт маркувально'' канюлi, що свщчить про правильне його розташування. Утримуючи основну частину пристрою лiвою рукою, правою виконують поворот кшьця на 90° проти годинниково'' стpiлки i тpакцiю за
Рис. 1. Пристрш «Prostar XL». На збшьшент показано розташування ниток I голок заши-вального пристрою: А — пристрт; Б — штовхач для вузла. Пояснення в текст1
кшьце пристрою, що вившьняе голки з нитками з футляра.
Наступний етап — вившьнення голок i ниток за допомогою голкотримача. Першою ви-тягуеться задня голка, потсм шшь
виведеш з пристрою, для усунення прови-сання шва створюють натяг уах ниток; голки обрiзають якомога ближче до мюця фшсацп до них ниток. Продовжуючи утримувати дис-тальнi кiнцi ниток, оператор тдтягуе при-
Пiсля того, як вс нитки разом з голками стрш до утворення дугоподiбного вигону його
Просви артери
Рис. 2. Схема формування вузла
проксимального футляра. Переконавшись, що нитки не переплетенi навколо останнього, 'х у довiльнiй черговостi захоплюють у прокси-мальнiй частинi цилшдричного футляра i по-внiстю виводять з нього.
Одну пару ниток рiзного кольору уклада-ють у крашальному напрямку, другу — в ка-удальному, перевiривши попередньо по черзi 'х вiльне ковзання. Пристрш повнiстю витя-гають, просуваючи провщник крiзь порт проксимально в аорту. За провщником заводять штродюсер необхiдного розмiру i виконують основну частину операцп. По п закшченш по черзi зав'язують нитки ковзаючими вузлами, не затягуючи 'х повшстю.
Одну нитку фiксують у лiвiй руцi з натягом, як напрямну. Другу (довшу) обвивають навколо напрямно' 5 разiв, формують вузол, протягнувши кiнець вшьно!' нитки в прокси-мальну i дистальну петлi (рис. 2).
Пюля формування вузлiв видаляють штродюсер, залишивши 0,035'' провщник у про-свiтi артерп i за допомогою пушера затягують вузли до передньо' стiнки загально' стегново' артерп. Перед остаточним затягуванням вуз-лiв провiдник видаляють.
Напрямну нитку мщно фiксують лiвою рукою i протягують у пушер, по нiй вузол затягують тд шкiрою до передньо' стiнки артерп. Другий кiнець нитки при цьому не затягуеть-ся.
Переконавшись в адекватносп гемостазу, на шюру накладають П-подiбний шов i асептичну пов'язку. У деяких випадках може знадобитися нетривале накладення давлячо' пов'язки.
Результати
У нашш клiнiцi при протезуванш аневризм черевного вiддiлу аорти у 14 пащенпв викорис-тано 21 (зашивальний чи вшивальний) пристрш «Prostar XL». У 8 пащенпв проведено ушиван-ня лише з одного боку, у решти — з обох боюв. У одного пащента з поеднаним аневризматич-ним ураженням грудного та черевного вщдшв аорти виконано повторне вшивання право'' за-гально' стегново' артерп при ендопротезуван-нi черевного вiддiлу аорти тсля проведеного 3 мiс ратше ендопротезування грудного вiддi-лу аорти.
Рiшення про застосування пристрою «Prostar XL» у кожному випадку приймали вiдповiдно до шструкцп з використання з урахуванням анатомiчних особливостей мс-ця пункцп пiсля проведення ультразвукового дослщження стегнових артерш, мульти-стрально!' комп'юторно'' томограф^ на етапi планування операцп та ангюграфп пiд час ен-допротезування.
У 17 (81 %) випадках з 21 процес уши-вання був устшним, досягнуто ефективного гемостазу. У 4 випадках виконано конвераю i мiсце пункцii вшивали вiдкритим способом. У всiх випадках вщбувся обрив нитки при зав'язуванш другого вузла. Перший вузол був зав'язаний устшно, проте його було не-достатньо для ефективного гемостазу. В одному випадку обрив нитки стався через непра-вильне накладання пушера, в шших — нитка порвалася при контакп зi щшьною кальцино-ваною ст1нкою стегново' артерii, хоча пiд час проведено' перед ендопротезуванням мульти-спiральноi комп'ютерно' томограф^ вираже-ного кальцинозу виявлено не було.
Рани в уах випадках загоювалися первин-ним натягом, в жодному з випадюв устшно-го ендоваскулярного ушивання та при кон-версй не спостерiгали ускладнень. Пащешив активiзували через 12-18 год тсля операцп. Уа пацiенти самостiйно ходили. Також у тс-ляоперацiйний перюд було потрiбно менше знеболювальних препара^в. Показовою була асиметрiя болю у пащенпв з однобiчним ен-доваскулярним ушиванням — виражеш бо-льовi вiдчуття з боку класичного доступу i практично 'х повна вiдсутнiсть з боку ендо-васкулярного ушивання. Значно скоротився час доступу i закриття пункцiйного дефекту: при вщкритш методицi час для одного доступу становив 25-96 хв (у середньому — 47,5 хв), при використанш вшивального пристрою — 7-16 хв (у середньому — 11,4 хв). Об'ем крововтрати при проведенш повшстю ендоваскулярного ендопротезування аорти в середньому становив 20 мл за процедуру, що не приводило до змши рiвня гемоглобшу в тсляоперацшний перюд, тодi як об'ем крововтрати при вщкритих доступах становив 150-400 мл, а зниження вмюту гемоглобшу в першу добу — в середньому 25 г/л.
Таким чином, ефектившсть ушивання мю-
ця пункцп стегново'' артерп з використанням «Prostar XL» становила 81 %, що вiдповiдае л^ературним даним на етапi освоення методики [13]. Незважаючи на 4 випадки конвер-сп, всi пащенти пiсля ендоваскулярного уши-вання мюця пункцп виписанi в бiльш ранш теpмiни.
Обговорення
У свiтi з кожним роком збшьшуеться част-ка ендоваскулярних втручань, при яких вико-ристовують штродюсери великого дiаметpа, зокрема при аневризмах аорти. Представлено досвщ повшстю перкутанного ендопроте-зування шфраренального вiддiлy аорти у 14 пацiентiв з використанням пристрою «Prostar XL», яке дае змогу ушивати дефект артерп тсля використання штродюсера до 24 F.
При виконанш перкутанного ушивання ускладнень, яю б загрожували життю або по-требували протезування артерп, не було. При устшному ушивант вiдсyтнiсть секцiйноrо доступу до загально'' стегново'' артерп запобь гла розвитку таких ускладнень, як невралпя, паpестезiя, сipома, лiмфостаз, нагноення тс-ляоперацшно'' рани. У хворих, яким виконано
References
1. Eikelboom JW, Mehta SR, Anand SS, Xie C, Fox KA, Yusuf S. Adverse impact of bleeding on prognosis in patients with acute coronary syndromes. Circulation. 2006 Aug 22;114(8):774-82. Epub 2006 Aug 14.
2. Schulz-Schupke S, Helde S, Gewalt S, et al. Comparison of vascular closure devices vs manual compression after femoral artery puncture: the ISAR-CLOSURE randomized clinical trial. JAMA. 2014;312:1981-7.
3. Noori VJ, Eldrup-J0rgensen J. A systematic review of vascular closure devices for femoral artery puncture sites. J. Vasc. Surg. 2018 Sep;68(3):887-99. Epub 2018 Jun 29.
4. Robertson L, Andras A, Colgan F, Jackson R. Vascular closure devices for femoral arterial puncture site haemostasis. Cochrane Database Syst. Rev. 2016 Mar 7;3:CD009541. Epub 2016 Mar 7.
5. Schwartz B, Burstein S, Economides C, et al. Review of vascular closure devices. Heart Institute, Good Samaritan Hospital, Los Angeles, California. 2011;19 (7).
6. Cox T, Blair L, Huntington C, Lincourt A, Sing R, Heniford BT. Systematic review of randomized controlled trials comparing manual compression to vascular closure devices for diagnostic and therapeutic arterial procedures. Surg. Technol. Int. 2015 Nov; 27:32-44.
двобiчне ушивання, скоротилася тривалють перебування в стащонарь
Висновки
З огляду на даш дослщжень i власш спо-стереження ми дшшли висновку, що повшстю ендоваскулярне протезування аорти ефектив-не i безпечне, ютотно скорочуе час втручання та перебування патента в стацюнар^ даючи змогу вщновити повний обсяг pyxiв у куль-шових суглобах у першу добу тсля операцп, створюе додатковий комфорт пацiентовi та хь рургу. Ускладнень, яю б загрожували життю або попршили його якiсть при проведенш за-значено'' процедури, у наших хворих не було. Чотири випадки конверсп не супроводжува-лися значною кровотечею i не потребували за-стосування додаткових методiв анестезп, ^м мюцево'' iнфiльтpацiйноi.
На етапi планування втручання важливим е ретельне вивчення анатомп стегнових, здух-винних артерш та особливостей аневризми за допомогою ультразвукового дослщження та мультистрально'' комп'ютерно'' томоrpафii. При пpоведеннi пункцГ' обов'язковим е ангю-гpафiчний контроль.
7. Barbash IM, Barbanti M, Webb J, et al. Comparison of vascular closure devices for access site closure after transfemoral aortic valve implantation. Eur. Heart. J. 2015;36:3370-9. doi:10.1093/eurheartj/ehv417.
8. Haas PC, Krajcer Z, Diethrich EB. Closure of large percutaneous access site using the Prostar XL Percutaneous Vascular Surgery device. J. Endovasc. Surg. 1999;6:168-70.
9. Greenhalgh RM, Allison DJ, Bell PRF, et al. Endovas-cular versus open repair of abdominal aortic aneurysm. New. Engl. J. Med. 2010;362(20):1863-71.
10. Patel R, Sweeting M, Powell J, Greenhalgh RM, for the EVAR trial investigators. Endovascular versus open repair of abdominal aortic aneurysm in 15-years' follow-up of the UK endovascular aneurysm repair trial 1 (EVAR trial 1): a randomised controlled trial. The Lancet. 2016;388(10058):2366-74.
11. Gimzewska M, Jackson AI, Yeoh SE, Clarke M. Totally percutaneous versus surgical cut-down femoral artery access for elective bifurcated abdominal endovas-cular aneurysm repair. Cochrane Database Syst. Rev. 2017 Feb 21;2:CD010185. Epub 2017 Feb 21.
12. Thomas C, Steger V, Heller S, Heuschmid М, Ke-telsen D, Claussen CD, Brechtelet K. Safety and Efficacy of the Prostar XL Vascular Closing Device for Percutaneous Closure of Large Arterial Access Sites. Radiol. Res. Pract. 2013;2013:875484.
13. Haulon S, Hassen Khodja R, Proudfoot CW, Samuels E. A systematic literature review of the efficacy and safety of the Prostar XL device for the closure of large femoral
arterial access sites in patients undergoing percutaneous endovascular aortic procedures. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery. 2011;41(2):201-13.
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЦЕЛОСТНОСТИ ОБЩЕЙ БЕДРЕННОЙ АРТЕРИИ ПОСЛЕ ЭНДОВАСКУЛЯРНЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ
Е.А. ВЛАСЕНКО, С.Н. ФУРКАЛО, И В. ХАСЯНОВА, В.А. КОНДРАТЮК ГУ «Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А.А. Шалимова НАМН Украины», г. Киев
Цель работы — определить возможность использования перкутанных вшивающих устройств при проведении эндоваскулярного эндопротезирования аорты.
Материалы и методы. В клинике Национального института хирургии и трансплантологии имени А.А. Шалимова проведено 133 эндопротезирования инфраренального отдела аорты. У 14 пациентов использовано 21 зашивающее устройство «Prostar XL», которое позволяет ушивать дефект артерии после использования интродюсера до 24 F. Все больные были мужского пола. Возраст пациентов — от 61 до 75 лет. Всем пациентам были имплантированы бифуркационные эндопротезы «Endurant-П». Диаметр доставляющей системы основной части и кон-тралатеральной ножки во всех случаях был 18 F. У больных, которым было выполнено перку-танное ушивание с одной стороны, доступ с противоположной стороны осуществляли путем традиционного поперечного разреза над пупартовой связкой с его последующим послойным ушиванием.
Результаты. Применение ушивающих устройств при эндопротезировании аорты с использованием интродюсеров большого диаметра позволяет значительно сократить общее время вмешательства, уменьшить кровопотерю. Эффективность ушивания места пункции бедренной артерии с использованием «Prostar XL» составила 81 %, что соответствует литературным данным на этапе освоения методики. При выполнении перкутанного ушивания осложнений не было.
Выводы. Отсутствие секционного доступа к общей бедренной артерии предотвратило развитие таких осложнений, как невралгия, парестезии, серома, лимфостаз, нагноение послеоперационной раны. У больных, которым выполнено двустороннее ушивание, уменьшилась продолжительность пребывания в стационаре и раньше была восстановлена работоспособность. На этапе планирования вмешательства необходимо тщательное изучение анатомии бедренных и подвздошных артерий и особенностей аневризмы с помощью ультразвукового исследования и мультиспиральной компьютерной томографии. При проведении пункции обязателен ангио-графический контроль.
Ключевые слова: аневризма инфраренального отдела аорты; эндопротезирование аорты; устройство для перкутанного ушивания общей бедренной артерии.
REPAIR OF INTEGRITY OF THE COMMON FEMORAL ARTERY AFTER ENDOVASCULAR INTERVENTIONS
OA. VLASENKO, S.M. FURKALO, IV. KHASYANOVA, V.A. KONDRATIUK
National Institute of Surgery and Transplantology named after O.O. Shalimov NAMS of Ukraine, Kyiv
Objective — to determine the possibility of using percutaneous vascular closure devices during endovascular aneurysm repair (EVAR).
Materials and methods. In clinic of National Institute of Surgery and Transplantology named after O.O. Shalimov NAMS of Ukraine we completed 133 EVAR. In 14 patients 21 vascular closure devices «Prostar XL» were used, which allowed to suture the artery defect after using the introducer up to 24 F. All patients were implanted «Endurant-II» bifurcated endoprostheses. The diameter of the delivery system of the main part and the contralateral leg was in all cases 18 F. In patients who had percutaneous stitching on one side, on the opposite side access was carried out through a traditional cross-section over a coupling suture with its subsequent layered stitching. Age of patients aged 61 to 75, all of them were male.
Results. The using of vascular closure devices during EVAR with large diameter introductor can significantly reduce the total time of intervention and blood loss. The effectiveness of using the «Prostar XL» was 81 %, which corresponds to the literature data at the stage of learning curve. There was no complication in the process of percutaneous stitching.
Conclusions. The lack of sectional access to the common femoral artery eliminated the development of complications such as neuralgia, paresthesia, seroma, lymphostasis, suppuration of the postoperative wound. In patients who have bilateral stitching, the length of stay in a hospital has been shortened and started work earlier. In the planning stage of the intervention, thorough examination of the anatomy of the femur, iliac arteries and the features of the aneurysm is required with the help of the US and MSCT. When performing a puncture angiographic examination is mandatory.
Key words: infrarenal aortic aneurysm; endovascular aneurysm repair; vascular closure devices.
