CC BY
36
УДК 338.45:622.3 Ольга Федор1вна Ляшенко,
канд. екон. наук 1нститут економ1ки та прогнозування НАН Укра!ни, Ки!'в
В1ДНОВЛЕННЯ ШАХТ ДОНБАСУ В КОНТЕКСТ1 РЕФОРМУВАННЯ ВУГШЬНО! ПРОМИСЛОВОСТ1
До недавнього часу в Донецьюй i Луганськiй областях видобувалось близько 78% вггчизняного вугшля. Вугiльнiй галузi надавалась величезна державна тдтримка з метою забезпечення енергетично! безпеки держави та вирiшення сощальних проблем (збереження робочих мiсць) у вуглевидобув-них регiонах. При цьому тд енергетичною безпекою розумiли насамперед надшнють забезпечення енергоресурсами шляхом влас-ного виробництва. Проте це виявилось по-милковим уявленням. Вiйськовi ди 2014 р. у Донбасi, внаслiдок яких було пiдiрвано енер-гетичну безпеку держави (за даними Держ-комстату Укра!ни обсяги виробництва ву-гшьно! продукщ! у серпнi-жовтнi 2014 р. склали 42,3% вщ вiдповiдного перюду 2013 р.) i вкрай загострено сощальш проб-леми, зумовлюють необхщшсть переосмис-лення змiсту i засобiв забезпечення як енергетично!, так i сощально! безпеки. 1з цих подш можна зробити, як мiнiмум, таю вис-новки:
по-перше, енергетична i соцiальна без-пека держави е лише окремими складовими нащонально! безпеки, вс И складовi (гумаш-тарна, вшськова, економiчна, екологiчна то-що) дуже тiсно взаемопов'язанi, тому безпе-ка держави може бути забезпечена лише за умови системного виршення проблем в ушх И сферах;
по-друге, виршення проблем нащонально! безпеки потребуе величезних фшансо-вих ресурсiв, отже ращональний пiдхiд до розподiлу i використання вкрай обмежених наявних фшансових ресурсiв у рiзних сферах мае бути головним, у тому чи^ у питанш вiдновлення i подальшого розвитку вугшь-них шахт Донбасу i вугшьно! промисловостi у щлому;
по-трете, як показуе досвiд, рiзнi кра!-ни свiту питання енергетично! безпеки вирь шують трьома шляхами - переважно влас-ним виробництвом енергоресуршв (якщо ю-
нуе достатня сировинна база i це виробницт-во е конкурентоспроможним, таких кра!н небагато), диверсифiкацiею джерел i маршрута !х постачання за iмпортом, поеднанням власного виробництва i диверсифшацп iм-порту. На нашу думку, Укра!ш у питаннi забезпечення потреб економши у вугiллi слщ обирати третiй шлях - оптимального поед-нання власного виробництва i диверсифiкацi! iмпорту. При цьому оптимiзацiя мае викону-ватись за критерiем мiнiмальних повних сус-пiльних витрат (з урахуванням обсягiв державно! тдтримки та iнвестицiй у виробницт-во) на вугiльну продукцiю;
по-четверте, системну кризу, у якш опинився Донбас, слщ розглядати як можли-вють для якiсно! модернiзацi! не лише еко-номiки регiону, а й кра!ни у цiлому, яка буде супроводжуватись створенням ефективних робочих мюць, пом'якшенням сощальних проблем. Цього можливо досягти, якщо в основу стратеги вщновлення i модершзацп економiки Донбасу буде покладено прове-дення структурних реформ, спрямованих на дерегулящю та лiбералiзацiю економiчно! дiяльностi, пiдтримку розвитку високотехно-лопчних (а не морально i фiзично застарiлих) виробництв, створення сприятливого середо-вища для малого i середнього бiзнесу, захист прав iнвесторiв та пiдприемцiв вiд корупцш-но! складово! ведення бiзнесу тощо.
Саме таю намiри задекларовано в Коа-лiцiйнiй угодi, яку 21.11.2014 р. було пара-фовано п'ятьма фракщями Верховно! Ради Укра!ни (Коалiцiйна угода. - 2014 р. [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://samopomich.ua/wp-content/uploads/2014/ 11/Koaliciyna_uhoda_parafovana_20.11 .pdf). Ця угода мютить роздiл щодо реформування вугшьно! промисловостi, отже питання вщ-новлення i подальшого розвитку вугiльних шахт Донбасу дощльно розглядати в ув'язщ з його положеннями.
© О Ф. Ляшенко, 2014
Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
Реформування вугшьно! промисло-восп, зокрема, передбачае:
приватизацiю ycix вуглевидобувних пiдприемств (протягом 2015-2016 рр.);
лiквiдацiю або консерващю yсiх шахт, якi не вдалося приватизувати (протягом 2015-2019 рр.);
заборону державно! тдтримки для модершзацп/техшчного переоснащення дда-чих та бyдiвництва нових шахт;
фшсацш щорiчного загального обсягу державно! тдтримки на п'ять роюв у розмь рi, що не перевищуе поточний рiвень, перед-бачаючи щорiчне зменшення (не менш шж на 20%) державно! пiдтримки на видобуван-ня вyгiлля та одночасне збшьшення !! обсягу на охорону пращ, захист навколишнього се-редовища, рестрyктyризацiю та соцiальнy пiдтримкy звшьнених працiвникiв;
заборону всiх видiв державно! тдтримки вугшьно! галуз^ починаючи з 2021 р., окрiм державно! тдтримки для цшей водо-вщливу та захисту навколишнього середо-вища тощо.
Слiд зазначити, що такий радикальний план дш потребуе деталiзацi!, обгрунтувань та застережень. Наведемо деяю з них.
Приватизацiя вуглевидобувних тдпри-емств. Як показала практика, приватизащя шахт дiйсно стала дiевим i ефективним засо-бом розвитку i пiдвищення ефективностi фyнкцiонyвання вyгiльних шахт. Вщбулось це завдяки тому, що були приватизоваш найкращi шахти з найбшьшим потенцiалом розвитку, власниками шахт були вкладеш необхiднi iнвестицi! у модершзащю вироб-ництва, була поступово оптимiзована чисель-нiсть працюючих (тобто була знята сощальна фyнкцiя зi збереження робочих мiсць, яку дос виконують державнi шахти), був забез-печений бiльш високий рiвень управлшня (не лише на рiвнi тдприемств, а й на рiвнi фiнансово-промислових груп, зокрема групи "Систем Кеттал Менеджмент" (СКМ), до сфери управлшня яких увшшла бшьшють приватизованих шахт), що, безумовно, е по-зитивним. Проте цiлком вдалою проведену приватизацiю вважати не можна, бо вона не досягла основно! мети - розвитку конкуренции а призвела до монополiзацi! ринюв. Результатом !! стало створення замють юную-чо! ранiше державно! монополп на ринку вyгiлля та сyмiжних з ним ринках елект-
роенергi!, металу, гiрничошахтного облад-нання потужно! приватно! монополi! (група СКМ).
Остантми роками спостерiгалось бага-то проявiв зловживання сво!м монопольним становищем з боку СКМ та шших приватних компанш, наслiдком чого стало завдання шкоди штересам споживачiв та держави через встановлення неринкових щн (тарифiв) або несправедливих умов угод з шшими суб'ектами господарювання, усунення та об-меження конкуренци.
Наведемо лише два приклади.
У 2012-2013 рр. на внутршньому ринку виникла парадоксальна ситуащя - спосте-рiгався так званий «профщит» коксiвного вyгiлля, при цьому iмпортyвалось його понад 14 млн т на рш. Були штучно створеш про-блеми зi збутом. Металургшт компанi! свое небажання купувати укра!нське коксiвне ву-гiлля пояснювали нiбито високою цiною i низькою якiстю. Державнi шахти були зму-шенi реалiзовyвати концентрат коксiвного вугшля за заниженими цiнами - по 735 грн/т без ПДВ (92 дол.США/т), у той час як щна iмпортованого коксiвного вyгiлля становила 138 дол.США/т. Слщ зазначити, що дшсно якiсть вiтчизняного коксiвного вугшля дещо гiрша за iмпортоване (вмют сiрки - у серед-ньому 2%, в iмпортованомy - менше 1%), але й щна на нього була нижчою. Ратше вггчиз-няне коксiвне вyгiлля гiршо! якосп завжди використовувалось як домiшки до шихти, що !! здешевлювало, причому у пропорщях значно вищих, тж зараз (у 90-х роках частка якiсного iмпортованого вyгiлля у складi шихти становила лише 14,7%, у 2011 р. -37,9%, у 2012 р. вона досягла майже 40%). Вщмову приватних металургшних компанш вщ закyпiвлi вiтчизняного коксiвного вугшля не можна вважати шакше, шж прояв монопольно! поведiнки з метою тиску на державш шахти заради зниження щни на !хню про-дyкцiю. Отриманi таким чином додатковi прибутки приватних структур обертались збитками для державних шахт, яю були ком-пенсованi державною тдтримкою.
Компанiя Corum Group (ратше - «Пр-ничi машини»), яка входить до групи СКМ, е монополютом на ринку прничошахтного об-ладнання. За перiод 2008-2012 рр. щни на !! продyкцiю для державних шахт зросли в рази: на мехашзоване кршлення - в 2,0-2,3, на
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
очжж обладнання - в 2,2-3,3, на ^охщни-цьку тeхнiкy - в 2,0-2,2 pаза, пpи цьому ce-peднi цiни на пpодyкцiю машинобудування зpоcли лишe на 36,8%. Oтжe, вcтановлeння завищeних цiн на гipничошахтнe обладнання можна пояcнити монопольною повeдiнкою його виpобникiв i зловживаннями, яю ^из-водили до зpоcтання витpат на виpобництво вyгiльноï пpодyкцiï, збитюв шахт i вщповщ-но до зpоcтання обcягiв дepжавноï пiдтpимки на компeнcацiю витpат iз cобiваpтоcтi та на каштальш вкладeння.
Hавeдeнi ^иклади cвiдчать пpо наяв-нicть cхeм нeпpямого дepжавного cyбcидy-вання cyмiжних з вyгiльною пpомиcловicтю галyзeй, дe були cтвоpeнi пpиватнi компанiï i монополи. За виконаними pозpахyнками об-cяги нeпpямого cyбcидyвання виpобникiв гipничошахтного обладнання у 2012 p. отла-ли пpи покyпцi одиницi мeханiзованого Rprn-лeння 55-62 тиc. ^н, очиcного комбайна -вiд 500 до 5000 rac. гpн, ^ох^ни^^го комбайна - вiд 700 до 2000 rac. гpн, поста-чальниюв лicових матepiалiв - 43 млн ^н (близько 19 % витpат дepжавних шахт на ль cовi матepiали), поcтачальникiв вибухових peчовин - 19,2 млн ^н (близько 30% витpат на них).
Доcвiд пpиватизацiï пiдпpиeмcтв ву-гiльноï та cyмiжних з жю галyзeй потpeбye окpeмого дeтального анатзу. Пpотe очeвид-ними е таю виотовки:
icнyюча ноpмативно-пpавова база що-до пpиватизацiï та антимонопольнe законо-давcтво потpeбyють змiн у частинах ство-peння бiльш жоpcтких умов для pозвиткy конкypeнцiï та поcилeння контpолю i вщповь дальноcтi у випадках ^ояву монопольно!' повeдiнки;
з мeтою пpовeдeння eфeктивноï ^и-ватизацп cлiд забeзпeчити cпpиятливi умови для участ! в нiй потeнцiйних iнозeмних ш-вecтоpiв. Ранiшe була зацiкавлeнicть шо-зeмних компанiй у кyпiвлi yкpаïнcьких ву-гiльних шахт, пpотe чepeз виcокий piвeнь ко-pyпцiï в дepжавi та нeдоcконалicть ^авових ноpм щодо захиcтy iнвecтицiй пpиватизацiя нe вiдбyвалоcь.
Лiквiдацiя або конcepвацiя yciх шахт, якi нe вдалоcя пpиватизyвати.
Для peалiзацiï цих заходiв нeобхiдно, як мiнiмyм, визначитиcь iз пiдходами та ^и-тepiями pозподiлy шахт на двi гpyпи: œp-
ша - шахти, якi тдлягають тимчаcовiй кон-cepвацiï, i дpyга - шахти на закpиття i лшвь дацiю.
На нашу думку, тдходи до визначeння пepcпeктив шахт, яю видобувають кокciвнe або eнepгeтичнe вyгiлля, мають бути дeщо piзними.
Зважаючи на тe що попит на кокшвж вyгiлля фоpмyють лишe пpиватнi мeталypгiй-нi компанiï, яю eкcпоpтyють 80% cвоeï пpодyкцiï, а яюсть вiтчизняного кокciвного вyгiлля 1х нe задовольняе, шахти, якi ж вда-cтьcя пpиватизyвати, нeма ceœy пiдтpи-мувати у peжимi конcepвацiï, 1х cлiд за^ива-ти i лшвщувати. Виключeнням можуть бути тшьки шахти, якi доцiльно залишити для водовщливу. Зазначимо, що у пpиватизацiï шахт, що видобувають cамe кокшвж вyгiлля, можуть бути зацiкавлeнi iнозeмнi компанiï, тому дyжe важливо забeзпeчити 1х доcтyп до цього пpоцecy.
Для шахт, яю вuдoбувaюmь
Мeтодичнi пiдходи до обrpyнтyвання доцiльноcтi конcepвацiï або лiквiдацiï конк-peтних шахт, на нашу думку, мають rpyrny-ватжь на оцiнцi нe cy^cTOro, а потeнцiйно можливого cтанy вугшьних шахт (який можe бути доcягнyто пicля пpовeдeння модepнiза-цiï виpобництва), як мiнiмyм, за кpитepiями eкономiчноï, eнepгeтичноï, eкологiчноï eфeк-тивноcтi
Ощнку eкономiчноï eфeктивноcтi шахт можна виконати за показниками:
потeнцiйна пpибyтковicть;
peнтабeльнicть iнвecтицiй;
пpийнятний тepмiн окyпноcтi i^ecra-
цiй;
доcтатня забeзпeчeнicть запаcами ву-гiлля (як мiнiмyм, для окупност! iнвecтицiй).
Визначeння цих показникiв виконуеть-cя на оcновi комплeкcного аналiзy icнyючого та потeнцiйно можливого стану пад^иемого, який включае оцiнкy pecypc^ro, в^обничо-тeхнологiчного та фiнанcово-eкономiчного стану.
Рecypcний cтан визначаeтьcя за залиш-ковим обcягом пpомиcлових i балажових запаciв вyгiлля, 1х eкономiчною ощнкою та забeзпeчeнicтю запаcами. Забeзпeчeнicть за-паcами вyгiлля pозpаховyeтьcя за вeличиною потeнцiйно можливоï потyжноcтi шд^ием-ства, яку можливо доcягнyти пicля пpовe-дeння pобiт з модepнiзацiï шахт.
EmHoMirn npoMurnoeocmi Economy of Industry
Потенцшний виробничо-технолопчний стан пiдприeмства укрупнено ощнюеться за величиною потенцiйно можливо! потужносп пiдприeмства. Цей показник, зважаючи на певну невизначешсть (через вiдсутнiсть роз-роблених нових проектiв реконструкци або техшчного переоснащення шахт), можна ощнити експертно на основi: аналiзу ретро-спективи видобутку вугiлля, яка вщображае реальнi виробничi можливостi пiдприeмств на певний час; проектно! потужностi шахт за юнуючими (новими або старими) проектами бущвництва або реконструкци тдприемств; пропускно! здатностi основних технолопч-них ланок видобутку вугшля.
Потенцiйний економiчний стан тд-приемства можна ощнити за показниками:
потенцшна собiвартiсть вугшьно! продукций визначаеться з урахуванням можливо-го збiльшення обсягiв виробництва готово! вугшьно! продукци;
потенцiйна щна вугiльно! продукцi!, визначаеться за нишшшми i прогнозними свiтовими цiнами на вугшля, приведеними до нормативних показниюв !! якостi;
точка беззбитковостi тдприемства; запас економiчно! мiцностi пiдприем-
ства;
потенцшний прибуток / збиток пiдпри-емства;
рентабельшсть iнвестицiй, вкладених у модернiзацiю шахти;
термiн окупностi iнвестицiй. Розрахунки з ощнки потенцiйного еко-номiчного стану тдприемств мають викону-ватись з урахуванням росту заробггно! плати, потенщалу пiдвищення продуктивностi пра-цi, покращення якостi вугiльно! продукцi!.
За результатами розрахунюв викону-еться ранжування шахт i визначаеться пере-лiк шахт, яю мають значний потенцiал i мо-жуть бути тимчасово законсервоваш, та пе-релiк шахт з обмеженим потенщалом роз-витку, яю доцiльно лiквiдувати.
Визначення енергетично! ефективносп виконуеться як додаткова оцiнка, яка дозво-ляе по сутi i кiлькiсно оцiнити роль шахти як виробника енергоресуршв. Ця оцiнка мае ви-конуватись за показниками витрат енергоре-
суршв на виробництво вугшьно! продукци та частки витрат енергоресуршв на власнi ви-робничi потреби шахт. Доцшьно обгрунтува-ти граничний рiвень витрат енергоресурсiв на власш виробничi потреби i використову-вати його як додатковий критерш для розпо-дiлу шахт на групи.
Визначення еколопчно! ефективностi при виршенш перспектив шахт крiм загаль-новщомих пiдходiв слiд ув'язати з необхщш-стю переводу окремих шахт у режим водовь дливу для запобтання пiдтоплення терито-рiй, де можуть масово закриватись шахти. Визначатись таю шахти мають для певних територш за результатами пдрогеолопчних розрахунюв.
Термш консервацi! шахт, зважаючи на заборону вшх видiв державно! пiдтримки вугшьно! галуз^ починаючи з 2021 р., о^м державно! пiдтримки для цшей водовiдливу та захисту навколишнього середовища, мае обмежуватись 2020 р. Проте, на наш погляд, якщо за цей перюд не вдасться знайти швес-тицiй для вiдновлення повноцiнно! роботи шахт, термш може бути продовжено з метою збереження доступу до запашв вугшля, що важливо для забезпечення енергетично! без-пеки в разi змши ситуацi! на ринку вугшля.
Щцсумовуючи вищенаведене, зазна-чимо, що визначення перспектив вуглевидо-бувних тдприемств мае виконуватись в обов'язковш ув'язщ з показниками поточного i перспективних балансiв вугiлля та па-ливно-енергетичних балансiв Укра!ни (зок-рема, попиту внутрiшнього ринку на вугшля певно! марки). При виршенш питання до-цiльностi вiдновлення шахт Донбасу мае бути виконана комплексна ощнка потенщалу кожно! шахти, проведет порiвняльнi розрахунки повних витрат на вщновлення i функ-цiонування шахт та на поставки вугшля ана-логiчно! якостi за можливими альтерна-тивними варiантами. Кшцевим критерiем прийняття рiшення мають бути мшмальш повнi суспiльнi витрати на задоволення попиту внутршнього ринку у вугшьнш продук-цi! прийнятно! для споживачiв якостi за рин-ковими цiнами.
Надшшла до редакцИ 04.12.2014 р.
Економгка промисловостг Экономика промышленности
