CC BY
19
Л.М. Рассуждай
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТР1В МЕХАН1ЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ВУГЛЕДОБУВНИХ ШДПРИСМСТВ УКРА1НИ
У даний час розвитку промислового виробництва ефективному
функцюнуванню промислових
пщприемств надаеться пщвищена увага. Це пов'язано з тим, що саме промислове виробництво формуе економiчний потенцiал краши, створюе базу для розвитку шших галузей нацюнальнох економiки. У той же час при економiчних вiдносинах, що склалися в нашш краНш, без радикальних змш у промисловому секторi виршувати задачу пiдвищення його ефективностi не уявляеться можливим. Вимагають вирiшення питання, пов'язаш перш за все з пошуком нових пiдходiв, методiв до управлшня, регулювання розвитку промислових пщприемств.
Зарубiжний досвiд показуе, що на перехщному етапi до ринковох економши вплив держави на розвиток економiчних вiдносин у промисловому виробництвi збшьшуеться. Розгляду щ€1 проблеми присвяченi дослщження багатьох украшських учених [1-3]. Проте юнуе ще низка невирiшених проблем, пов'язаних з розвитком ринкових вщносин у промисловому сектора до яких можна вщнести регулювання вiдносин власносп, пiдприемництва, структурно'1' перебудови галузей промисловосп, iнновацiйного та iнвестицiйного регулювання, сощального розвитку, природокористування та iн. Незважаючи на те що цi питання визначають основний змiст державного регулювання промислового виробництва, окремi 1х ршення можливi i необхiднi
на регюнальному i галузевому рiвнях. Конкретнi напрями, форми i масштаби регулювання визначаються характером i гостротою економiчних, сощальних i iнших проблем на вах рiвнях управлiння промисловим виробництвом.
Вугiльна промисловiсть Украши е вагомою галуззю в промисловому виробництвi краши, яка забезпечуе й енергетичну незалежнiсть. У той же час ринковi перетворення у вугшьнш промисловостi здiйснюються з вщставанням вiд iнших галузей економiки. Яскравим прикладом е вже те, що зi 167 шахт 122 залишаються в державнш власностi, змiни
оргашзацшних структур управлiння проводилися непослiдовно, на ринку вугшьно'1' продукцii вiдсутня еластичнють попиту, органiзацiя вугiльного ринку не прозора, використовування державно'1' фiнансовоi тдтримки вiдбуваеться недостатньо ефективно, бiльше 80% шахт працюе збитково. Незважаючи на те що вугшьна промисловiсть залишаеться в державнш власносп, органи державно'1' влади неефективно здшснюють регулювання дiяльностi ще! галузi.
У зв'язку з вищевикладеною актуальнiстю даних питань метою статп е науково-методичне обгрунтування параметрiв економiчного механiзму регулювання ефективного
функцiонування вугледобувних
пщприемств Украши.
Для обгрунтування параметрiв мехашзму регулювання треба вирiшити наступш задачi:
© Рассуждай Людмила Микола1вна - кандидат економ1чних наук. 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украi'ни, Донецьк.
обгрунтування методичних mдходiв до оцiнки шструмеш^в, методiв формування регуляторно'1 полiтики в умовах лiбералiзащi вугшьно'1 галузi;
вивчення зарубiжного досвiду поеднання державних i ринкових регуляторiв вугiльних пiдприемств у сучасних умовах господарювання;
обгрунтування политики
структурних перетворенЪБЗ^Т 15у2--г1Ь0н93С промисловосп виходячи з потреби нащонально'1 економжи у вугiльнiй продукцп;
розробка концептуальних положень по стратепчному плануванню розвитку вугледобувних тдприемств;
обгрунтування параметрiв
регулювання господарських вiдносин вугледобувного недержавного сектора вугшьно'1 галузi;
концептуальт положення по регулюванню iнновацiйних процеав у вугiльнiй галузi;
розробка методичних рекомендацш по формуванню механiзму податкового регулювання вугледобувних
тдприемств;
удосконалення мехатзму
функщонування оптового вугiльного ринку i розробка системи монiторингу цiн на вугiльну продукцiю i цiн вуглеспоживаючих галузей нащонально'1 економiки.
Огляд лггературних джерел [5-10] свiдчить про рiзноманiтнiсть точок зору на роль держави в регулювант економiки краши, й галузей i пiдприемств. Разом iз тим можна видiлити деякi загальт положення, якi формують систему поглядiв на процес регулювання промислового виробництва: система ринкових вщносин не е досконалою i саморегульованою, тому потрiбне активне регулювання економiки галузей промислового виробництва на всiх рiвнях управлiння;
регулювання економiки галузей промислового виробництва здшснюеться з метою надання 1'м органiзованого характеру, впорядкування дiй
господарюючих суб'ектiв, забезпечення дотримання закошв, вiдстоювання державних i суспiльних штереав;
основними способами регулювання економiки промислового виробництва е: складання стратепчних та iндикативних планiв, формування ршень, що регламентують господарську дiяльнiсть пiдприемств, об'еднань i галузей економжи;
основними функцiями державного регулювання економжи промислового виробництва е розробка бюджетно-податково'1 i грошово-кредитно'1 полгтики, стратегiчне планування економiко-соцiального розвитку i безпосередне управлiння державним сектором;
формування параметрiв основних засобiв регулюючо'1 дп на дiяльнiсть суб'ектiв господарювання (державне замовлення, лщензування, патентування, регулювання цiн, тарифiв i iн.).
Слiд зазначити, що масштаби, методи i засоби (важелГ) регулювання залежать вiд безлiчi чинниюв, проте вони повиннi бути адекватними зовшшшм умовам i сприяти полшшенню внутрiшнiх умов функцiонування промислових тдприемств, що вимагае ввдповвдних дослiджень.
В Укра'1'т створена нормативно-правова база державного регулювання економiки та й галузей. Проте при регулювант дiяльностi суб'ектiв господарювання у вугшьнш
промисловостi необхiдно враховувати особливостi вугшьного виробництва, до яких вiдносяться перш за все [11, 12]:
значна вщмштсть у рентабельносп шахт через велику рiзноманiтнiсть природних i техтко-технолопчних умов розробки вугiльних родовищ;
наявнють диференцшовано'1
прничо'1 ренти;
висока трудомюткють i
фондомiсткiсть вугiльного виробництва, велика шерцшнють, нездатнiсть швидко, без значних каттальних вкладень реагувати на змшу кон'юнктури ринку;
пiдвищена соцiальна, технолопчна та екологiчна небезпека галузi; висока аваршнють, що вимагае великих витрат на 11 запобiгання i лшввдащю наслiдкiв аварiй;
приналежнiсть запасiв вугшля в надрах до винятково1 власносп народу Украши в особi законодавчо! i виконавчоi влади.
З урахуванням перерахованих особливостей вугшьного виробництва розробку параметрiв державного регулювання галузi необхвдно здiйснювати виходячи з того, що для Украши вугiлля е единим власним енергоноаем, який забезпечуе тдвищення енергетичноi безпеки краши.
Проведений попереднш аналiз вiдповiдностi державного регулювання умовам функщонування суб'екпв вугшьно'1 промисловостi дозволяе зробити наступш висновки:
державне регулювання охоплюе далеко не вс господарсью вiдносини, що вимагають такого регулювання;
вживанi методи i важелi державного регулювання вугшьно'1 промисловосп разом з ринковими механiзмами не забезпечують ефективного функщонування бшьшосп вугледобувних тдприемств i галузi в цшому;
специфiчнi особливостi вугшьно! промисловостi вимагають регулювання як на галузевому, так i на регюнальному рiвнi управлшня.
Регулювання вугшьно!
промисловостi необхiдно здшснювати виходячи з довгостроково1 (стратегiчноi) i поточно1 (тактичноi) економiчноi
полiтики для забезпечення енергетичноi безпеки краiни, узгодження штереав держави, суб'ектiв господарювання в галузi i споживачiв вугiльноi продукци.
Економiчна полiтика в галузi формуеться виходячи з погляду прибутковосп суб'ектiв господарювання i значущостi вугшьно! промисловостi для економiки Украiни по таким напрямам:
полгтики структурних перетворень виробничого потенщалу по видобутку вугшля виходячи з потреб нащонально! економжи. При цьому держава встановлюе прюритет забезпечення потреб у вугiльнiй продукци власним й виробництвом;
iнвестицiйноi полiтики, яка спрямована на створення умов для залучення i концентрацii коштiв, насамперед на прюритетних напрямах структурно1 перебудовi галузi: оновлення шахтного фонду за рахунок будiвництва нових шахт i розрiзiв; упровадження технiки i технологii останнiх поколiнь, реконструкцй i техшчного
переоснащення перспективних шахт, замiни зношеноi технiки на шших шахтах;
амортизацiйноi полiтики - шляхом посилення контролю за використанням амортизацшних вiдрахувань по призначенню, а також на введення прискореноi амортизацй
прничошахтного устаткування, що працюе з великими навантаженнями або в складних прничо-геолопчних умовах;
цiновоi полiтики, яка
регламентуеться державою для забезпечення конкурентоспроможносп пiдприемств. Насамперед потрiбно вводити шдикативш цiни, якi доцiльно перюдично оновлювати за результатами систематичного мониторингу внутрiшнiх i свiтових цiн, а також мониторингу витрат на виробництво вичизняно! вугiльноi продукцii;
полггики шституцюнальних
перетворень iз урахуванням того, що частка держави в статутному капiталi вугледобувних i вуглезбагачувальних пщприемств не повинна бути менше 50% плюс одна акщя.
Формування параметрiв механiзму податкового регулювання набувае особливого значення в контекст ефективного функцiонування i розвитку пщприемств вугшьно! промисловостi. Без удосконалення мехашзму податкового регулювання у напрямi його ефективносп i гнучкостi неможливо створити умови для ефективнох дiяльностi суб'екпв господарювання. У практицi оподаткування пщприемств вугшьно! галузi не спостерiгаеться вдосконалення методiв непрямого регулювання, iнструментами якого виступае весь перелж податкових платежiв до бюджету. Тим часом заходи непрямох дп на економiку проявляються за допомогою змши структури i ставок податкiв, встановлення податкових пшьг, змiни рiвня оподаткування. Разом iз цим вимагають подальшого вдосконалення методи визначення податкового навантаження на мiкрорiвнi i формування критерйв й оптимальностi. Практика не знаходить активного застосування елемеш^в податкового менеджменту, в числi яких податковий мониторинг господарських операцiй i податкове планування витрат.
Структурнi перетворення у вугшьнш промисловостi Украши поклали початок процесу
роздержавлення в галуз^ сприяли припливу приватного катталу, стимулювали утворення пiдприемств iз недержавною формою власностi. Разом iз тим функцiонування пiдприемств недержавноi форми власносп по видобутку вугiлля мае недолжи, що пов'язанi з недотриманням трудового законодавства, порушенням технологй
ведення прничих робiт i технiки безпеки, ухилом вщ податкiв, фiнансовими зловживаннями, невиконанням
зобов'язань перед державою i кредиторами i т.д.
Для подальшого змiцнення i розвитку пiдприемств вугледобувного недержавного сектора необхщно розробити механiзм спiвпрацi мiж гiрничопромисловцями i державою, що потребуе виршення додаткових питань iз виробничо", швестицшно:1, соцiальноi дiяльнiстi пiдприемств, визначення параметрiв регулювання дiяльностi цих пщприемств.
Необхщно обгрунтувати методи державного регулювання оптового ринку енергетичного i коксiвного вугiлля. У даний час Мшпаливенерго Украши контролюе дiяльнiсть багатьох теплових електростанцш, що використовують вугшьне паливо. У перспективi у мiру реформування електроенергетики
електростанцй можуть перейти у власнють генеруючих компанiй, якi стануть реальними конкурентами на ринку енергетичного вугшля. Тому можливi ознаки монополютично'! дiяльностi окремих товаровиробникiв. Враховуючи ту обставину, що споживане енергетичне вугшля може бути взаемозамшним (по марочному складу, якюним характеристикам, щш та шшим показникам), мають бути виявлеш продавцi i покупцi цього вугшля, тобто для кожно! ТЕС визначаеться перелж вугiлля, взаемозамiнний тiльки для даних ТЕС, визначаються критерй
взаемозамшносп, виявляються
продуктовi межi ринку. У даному випадку задачi полягають у розробщ методики аналiзу конкурентного середовища на ринках вичизняного вугiлля.
Вимагають ршення питання створення централiзованоi вугшьно'! бiржi з регульованими цiнами. За
логикою будь-якого ринку,
спостерГгатиметься скорочення закритих збутових оргашзацш, можливий передГл вугшьного ринку, що склався, перехвд на прямi тривалi зв'язки найбiльш значних постачальниюв.
У вугiльнiй галузi краши в даний час е утруднення 3i збутом енергетичного вугiлля на внутршньому ринку, тому необхiдно орiентувати розвиток галузi на експорт, про що вiдмiчаеться в Концепци розвитку вугшьно'1 промисловостi Украши. Для цього потрiбна розробка стимулюючого механiзму.
Ефективнють приватно'' власностi в галузях промисловосп в порiвняннi з державною пвдтверджуеться практикою багатьох кра'н свiту. Так, у Роси приватизацiя вугiльних тдприемств пщшшла до завершально'' стади. Обсяг добутку приватними оргашзащями складае близько 98%. Проте, як показуе росшський досвщ, вона виявила i недолГки: зниження рiвня безпеки i зростання безвщповщальносп нових господарiв i апарату управлшня до шахт, як до об'екпв з особливо небезпечною працею; зниження впливу дiяльностi профспiлок i скорочення сощально'1 допомоги працiвникам вугледобувних тдприемств [14].
В умовах приватизаци вугшьна галузь втрачае централiзоване управлшня виробництвом. У Росси в тепершнш час вугiльнi компани не юнують як чисто вугiльнi. Свiтова практика показуе, що чисто вугшьний напрям розвитку спостерГгаеться в тих кра'нах, де вугледобування е достатньо
рентабельним. Украшсью вугiльнi тдприемства в умовах систематично'' кризи, за винятком декГлькох шахт, не мають рiвня рентабельностi, достатнього для самостшного стiйкого розвитку. Тому в перспективi можливе входження вугiльних пiдприемств у мiжгалузевi компани. Цi процеси повинш
регулюватися, оскГльки з'являеться реальнiсть переливу вугшьного капггалу в умовах державного субсидування галузi в ГншГ виробництва, де рентабельшсть вища (металургiю, енергетику), що негативно позначатиметься для галузь
Лопка розвитку виробництва пiдказуе, що скоро об'ектом уваги вугшьних фшансових структур мають бути заводи вугшьного
машинобудування. Пояснення цьому можна знайти у тому, що проблему оновлення активно'' частини основних ФондГв вугшьних тдприемств можна розв'язати у декшька разiв дешевше, закупляючи впчизняне гiрничошахтне устаткування, а не шоземне. Рiшення цих питань можливе за рахунок залучення зарубiжних iнвесторiв крупних машинобудiвних компанiй, особливо з Имеччини, АнглГ', ПольщГ, де вiдбуваеться падшня видобутку, рiзке скорочення попиту на прничошахтне устаткування усерединi цих кра'н. Тому в майбутньому буде доцшьним створення спГльних пiдприемств на базi укра'нських заводiв Гз залученням 'х капiталу i високого конструкторського i
технологГчного досвГду, що вщповвдно потребуе регулювання цих процесГв на основГ стимулюючих заходГв.
Як показуе свповий досвГд, можливий подальший передГл власностГ приватизованих вугГльних компанш, що е позитивним, оскГльки вугшьне виробництво характеризуеться високою капГталоемнГстю i великими термГнами окупносп ГнвестицГй. Проте, не дивлячись на багато позитивних моментГв приватизаци, необхвдно виробити методи регулювання i контролю за дГяльнГстю приватних тдприемств, а можливо, законодавчо затвердити положення про примусову змшу власникГв за вГдсутнГстю позитивних виробничих результатГв або хоча б стабшзаци виробництва протягом
перших роюв. Необхщно виробити заходи вщповщальносп власниюв за пoгipшення фiнансoвих показниюв вугледобувних пiдпpиeмств, можливого перекладання на державу фшансового збитку вiд приросту сум регресних пoзoвiв, зростання допомоги по безробптю, зниження податкових платежiв через зменшення oб'eмiв виробництва.
Необхщно виробити методи регулювання оргашзацшних форм управ-лiння приватними кoмпанiями. Досвщ приватизаци росшсько'1' вугшьно'1" пpoмислoвoстi показуе, що новими власниками, як правило, рееструвалися три афiлipoванi кoмпанГï: перша оформлялася як власник приватизованих виробничих активгв, друга - як управляюча цими активами i третя - по збуту вуггльно'1' продукци [16]. Це допомагае структурувати фгнансовг потоки, уникати банкрутства, а також зберггати активи компани гнвестора. Враховуючи те, що в украшських вуггльних пгдприемствах гснуе багаторгчна кредиторська заборговангсть перед бюджетом, то 1'х наслгдки не повиннг переноситися в майбутньому на державу.
На завершення можна вгдзначити, що в умовах, коли з'являються приватнг шахти, приватнг вуггльнг компани, державне регулювання галуззю бгльшою мгрою мае бути направлено на пошук балансу гнтересгв власникгв i суспгльства. Головним важелем дп на власникГв вугледобувних пГдприемств повинен залишатися контроль за дотриманням лГцензГй на розробку, правил експлуатаци запасГв i техшки безпеки, а також вимог трудового кодексу.
Лггература
1. Екoнoмiчна oцiнка державних прюритетв технoлoгiчнoгo розвитку / За
ред. Ю.М. Бажала. - К.: 1н-т екон. прог-нозування, 2002. - 320с.
2. Лапко О.О. 1нновацшна дiяльнiсть у системi державного регулювання. - К.: 1н-т. екон. прогнозування, 1999. - 259с.
3. Прогнозування i розробка прог-рам: Метод. поабник / За ред. В.Ф. Бе-седiна. - К.: Наук. свгг, 2000. - 468с.
4. 1нновацшна стратегiя украшських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геець, А.К. Кшах, В.П. Семиноженко. - К.: Наук. свгт, 2000. - 468с.
5. Камаев В.Д. Учебник по основам экономической теории (экономика). - М.: ВЛАДОС, 1996. - 384с.
6. Маковеев А.Л. Сутнють та напрями державного регулювання розвитку промислового виробництва // Формування ринкових вщносин в Украшк Зб. наук. пр. - Вип.9(28). - Кш'в, 2003. - 128с.
7. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т. / Пер. с англ. - 11-е изд. - Т.2. - М.: Республика, 1992. - 400с.
8. Стиглиц Дж.Ю. Экономика государственного сектора /Пер. с англ. -М.: ИНФРА-М, 1997. - 720с.
9. Мельник А.Ф. Державне регулювання економши перехщного перюду. Свгшвий досвщ i проблеми Украши. - Тернопшь, 1995. - 44с.
10. Чумаченко Н.Г. Проблемы государственного регулирования развития экономики Украины // Государственное регулирование экономики: практика и проблемы: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 1995. -204с.
11. Янко С.В. Повышение эффективности работы угольных шахт Украины. - К.: Техшка, 1993. - 168с.
12. Корзун А.В., Янко С.В. Некоторые аспекты состояния и перспектив угольных предприятий
Украины // Уголь Украины. - 2002. - №6.
- С.3-6.
13. Амоша О.1., Братков С. М., Рассуждай Л.М. Ринки вугшьно! продукци в Укра!ш: стан, проблеми та шляхи виршення // Економiка промисловосп. - 2004. - № 2(24). - С. 5157.
14. Щадов М.И. Механизм регулирования эффективних форм собственности в угольной промышленности России // Уголь. - 2003.
- №7. - С. 56-59.
15. Амоша А.И., Стариченко Л.Л. Теоретические основы и механизмы регулирования доходов угледобывающих предприятий // Уголь Украины. - 2004. -№6. - С. 3-8.
16. Кравченко А.Н. Вопросы государственного регулирования развития угольной отрасли после ее приватизации // Уголь. - 2004. - №9. - С. 61-64.
