CC BY
18
УДК 338.33:658.8:622.33 DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.065
Олександр Сергшович Сердюк канд. екон. наук E-mail: [email protected].;
Натал1я Валерпвна Трушк1на 1нститут економши промисловостi НАН Украши.
03057, Украша, м. Кш'в, вул. Желябова, 2.
E-mail: [email protected]
УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНВАЦП ЗБУТОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ВУГЛЕДОБУВНИХ П1ДПРИСМСТВ В УМОВАХ НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1 ПОПИТУ
Дослiдження виконано в рамках науково-docnidHO 'iроботи 1ЕП НАН Украши «Розвиток публiчно-приватного партнерства у процеci модерн1зацИ вугшьно'1' промиcловоcтi та теплово'1' енергетики» (номер держреестрацП 0115U001638)
Розглянуто принцип досягнення економ1чно'1 р1вноваги в ринкових умовах госпо-дарювання. Дослщжено вплив пол1тики фшсованих щн на в1тчизняний внутршнш ри-нок вугшля. Виявлено, що нестабшьтсть попиту призводить до виникнення таких не-гативних явищ, як дефщит та профщит вугшьно'' продукци. Визначено тенденци сучас-ного розвитку внутр1шнього ринку вугшля в Укрш'ш. Запропоновано модель синдикату, до складу якого увшдуть уповноважеш представники ДТЕК i кер1вники державних ву-гледобувних пiдприeмств.
Ключовi слова: вугледобувне тдприемство, енергогенеруюча компатя, збутова дiяльнiсть, попит, пропозицiя, вугшьна продукцiя, нестабiльнiсть попиту, синдикат.
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТА Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТ1
У сучасних економiчних умовах рiзке коливання попиту на вугшьну про-дукцiю негативно позначасться на ефек-тивностi експлуатацп тдприемств вугь льно'1 промисловостi та сектору теплово'1 енергетики. За вiдсутностi у крш'ш на-лежних ринкових шституцш проблема нестабiльностi попиту може бути вирь шена при регулюваннi режиму збутово'1 та виробничо'1 дiяльностi в^чизняних вугледобувних пiдприeмств.
Як показують дослщження, на дiя-льнiсть вугледобувних тдприемств впливае ряд фiнансово-економiчних чин-ниюв, таких як: заборгованiсть за реаль зовану вугiльну продукцiю; змiна конт-рактних взаемовiдносин мiж партнерами; обмеження фшансових ресурсiв; нестабь
льнiсть попиту на вугшля (профщит або дефщит).
Втизнянш вугiльнiй галузi прита-манш специфiчнi особливостi оргашзацп процесiв збутово'1 дiяльностi. За даними Мiнiстерства енергетики та вугшьно! промисловостi Украши, обсяг готово'' вугшьно! продукцп державних вугледобувних тдприемств скоротився за 20062015 рр. на 52,7%, товарно'1 - на 52,5, реалiзованоi вугшьно! продукцп - на 58,4%.
Засвщчено тенденцiю нерiвномiр-ного розвитку процеав споживання та видобутку вугiлля в Укра'ш. Так, обсяги споживання вугшля скоротилися за 20072015 рр. з 71 до 45,3 млн т - на 36,2%, а видобутку вугшля - з 58,9 до 29,9 млн т,
© О С. Сердюк, Н.В. Трушина, 2017
або на 49,2%. У структурi споживання енергетичних матерiалiв частка вугiлля зросла за 2007-2015 рр. з 25,2 до 30,9% [1, с. 98; 2, с. 258].
Характерною е «неузгоджешсть систем планування обсяпв товарно'' вугшь-но'1 продукцп на рiвнi держави та окре-мих тдприемств через неврахування мо-жливостей тiньового ринку вугшля» [3, с. 383]. Обсяг нелегального вуглевидобу-тку оцшюеться в 6-7 млн т на рш при загальному профщстп вiтчизняного ву-гiлля понад 5,5 млн т [4, с. 30].
На думку вчених, «проблемы со сбытом угля отечественного происхождения могут стать хроническими» [5, с. 10]. Специфшою сучасного стану вугь льно' галузi е тенденщя розвитку вугшь-ного iмпорту. Так, за даними Державно'' фюкально' служби Украши, загальний обсяг iмпорту вупльно' продукцп стано-вив у 2016 р. 15,6 млн т на суму 1,5 млрд дол. США. 1з Росшсько' Федерацп в Украшу iмпортовано вупльно' продукци на суму 906,2 млн дол., iз США - 212,1, з Канади - 94,3 млн дол. [6].
Для виршення вищезазначених проблем, згщно з Енергетичною стратегь ею Украши на перюд до 2035 року, необ-хiдно «лiбералiзувати ринок вуально'' продукци, механiзми збуту 1 цшотворен-ня» [7], iз запровадженням механiзмiв управлшня попитом, зокрема, механiзму «енергетичних послуг» як альтернативи новому виробництву енерги, що вщповь дае зобов'язанням Украши в рамках при-еднання до Договору про заснування Енергетичного Ствтовариства [8].
З метою тдвищення ефективносп оргатзацп збутово'' дiяльностi вугледо-бувних пiдприемств доцiльним е враху-вання особливостей 1'х функцiонування в умовах нестабшьносп попиту на вугшь-ну продукцiю та сучасних тенденцш розвитку iнституцiонального середовища.
На основi аналiзу наукових публi-кацш узагальнено основнi положення вчених i фахiвцiв:
сутнiсть i змiст дефiциту та надли-шку попиту на продукщю, фактори впли-ву на ринковий попит [9];
перспективи розвитку енергетики в Укршш на основi прогнозування [10];
комплекс проблем, пов'язаних з удосконаленням органiзацiйно-економiч-ного мехашзму управлiння потоками товарно! вугiльноi продукцii, та визначено шляхи !'х вирiшення [3, с. 389];
ринковi умови функцiонування ву-гшьних шахт та органiзацiйно-економiч-ний мехашзм управлiння ресурсним по-тенцiалом шахт в умовах нестшкого попиту на вугшля [11, с. 137];
запропоновано, що «лiбералiзацiя нацiонального вугшьного ринку мае вiд-буватися шляхом переходу до укладання прямих контракпв мiж виробниками i споживачами вугшьно!' продукцii та впровадження бiржовоi (аукщонно':1) тор-гiвлi вугiллям» [12, с. 39];
проблеми управлшня вугледобув-ними пщприемствами та напрями 'х тра-нсформацii до бездотацiйного функцiо-нування [13, с. 139];
аналiз сучасного стану розвитку ву-гiльних шахт та економiчних проблем забезпечення 'х стiйкого функцiонування [14, с. 109];
обгрунтовано, що спiввiдношення пiдприемств державного сектору вугшь-но'1 промисловостi та 'х контрагентiв -енергогенеруючих компанш i металур-гiйних корпорацiй - доцшьно органiзову-вати згiдно з принципами економiчних мереж [15, с. 97].
Таким чином, у результат аналiзу й узагальнення лiтературних джерел вияв-лено вагомий внесок науковщв i практи-кiв в обрану багатопланову i складну на-укову проблему. Доцшьним е здiйснення подальших наукових дослiджень у на-прямi вдосконалення органiзацii збутово' дiяльностi вугледобувних тдприемств в умовах нестабшьносп попиту, що визна-чило вибiр теми даного дослщження та його цшьову спрямованiсть.
Метою статп е розробка пропози-цш щодо вдосконалення оргашзацп збу-тово'1 дiяльностi вiтчизняних вугледобув-них тдприемств в умовах нестабiльностi попиту.
У сучасних економiчних умовах попит на продукщю е одним iз ключових чинникiв, що впливае на господарську дiяльнiсть пiдприемств незалежно вiд напряму 1'х дiяльностi. Саме вiд попиту
залежить обсяг реалiзованоi продукцп, що безпосередньо позначаеться на еко-номiчних результатах дiяльностi тдпри-емств. Змши попиту призводять до pi3HO-го роду наслщюв залежно вiд устрою економiчноi системи. В умовах ринково'1' економiки змiна попиту спричиняе еквь валентну змiну пропозицп за рахунок коригування рiвноважноi цiни (рис. 1).
де Р - цша вугшля; р - обсяги вуглевидобутку; 8 - крива пропозицп; Б - крива попиту; 8" - крива, що характеризуе зростання пропозицп; Б" - крива, що характеризуе зростання попиту; Е - р1вноважна цша; Б" - р1вноважна цша за умови зростання пропозицп; Б"" - р1вноважна цша за умови зростання попиту; Б""" - р1вноважна цша за умови зростання попиту та пропозицп
Рис. 1. Принцип досягнення економгчног ргвноваги в ринкових умовах господарювання (складено авторами)
Така закономiрнiсть обгрунтована прагненням тдприемщв випустити обсяг продукцп, що дорiвнюватиме потребам ринку. У разi його надлишку пiдприемцi зазнають збиткiв, тодi як при нестачi (обсяг продукцп е меншим за попит) -недоодержують прибуток. Цша в даному випадку е шдикатором, що характеризуе доцшьнють перемiщення (або залучення) катталу мiж секторами економши. Упе-рше таку позицiю визначено А. См^ом як принцип «невидимо'1' руки» [16], який становить основу теорп ринку.
Наведений механiзм формування попиту та пропозицп може бути реалiзо-ваний в умовах щеально'1' ринково'1' еко-номiки. Однак практика показуе, що еко-номiка Укра'ши вiддалена вiд iдеальних ринкових умов господарювання1. Бшьше того, в окремих галузях мають мiсце вщ-верт антиринковi шституцп. Яскравим
1 Економ1ка жодно! з краш свггу не в1дпо-в1дае щеальним ринковим умовам. Однак стутнь наближення до щеальних ринкових умов (що характеризуеться шльшстю прийнятих у держав1 ринкових шституцш) може мати р1зний вигляд.
прикладом е державнии сектор вугiльноl галуз^ де фiксована оптова цiна на вугш-ля унеможливлюе досягнення ринково!' рiвноваги (вiдповiднiсть попиту пропо-
зицп), що спричиняе виникнення дефщи-ту (на складах ТЕС) або профщиту (на складах шахт) палива (рис. 2).
Р
Б'
О
де Б - фжсована щна на вуплля; Б" - крива, що характеризуе зниження попиту; d - обсяг дефщиту; р - обсяг профщиту.
Рис. 2. Вплив полтики фжсованих цгн на внутрштй ринок вугглля
складено авторами)
Виходячи з того, що частка державного сектору становить лише 17% на внутршньому ринку вугшля, Иого вплив на загальну кон'юнктуру е мшмальним. Однак з огляду на те, що у короткостро-ковому перiодi еластичшсть пропозицп (особливо в частиш тдвищення) на в^-чизняне вугшля е низькою, державниИ сектор ввдграе ключову роль в умовах дефщиту палива.
Низька еластичшсть пропозицп на втизняне вугшля пояснюеться такими чинниками:
приватш вугледобувнi тдприемст-ва працюють на меж виробничих потуж-ностеИ, що унеможливлюе суттеве збь льшення обсягу вуглевидобутку;
державнi шахти не мають власного ресурсу для нарощування обсягу вироб-ництва, тодi як державну фшансову тд-тримку спрямовано лише на тдтримку сталого рiвня вуглевидобутку;
зниженням обсягу вуглевидобутку (як на приватних, так i на державних ша-
хтах), що призводить до збшьшення пи-томих витрат виробництва.
Отже, виходячи з аналiзу мехашзму формування попиту та пропозицп на вну-трiшньому ринку вугшля в Укра'ш, мож-на дшти висновку, що нестабiльнiсть попиту призводить до виникнення таких негативних явищ, як дефщит i профiцит вугшьно! продукцп.
«Профицит угля на уровне предприятия (микроэкономика) - это нереализованная на конец календарного периода угольная продукция, а в макроэкономическом плане - стоИкое превышение предложения угольноИ продукции над ее спросом» [5, с. 10-11].
Дефщит вугшля на внутршньому ринку загрожуе виробничш дiяльностi в^чизняних ТЕС, оскшьки обмежуеться обсяг навантаження на енергоблоки. Профщит вугшля, в першу чергу, позна-чаеться на економiчнiИ ефективносп вуг-левидобутку, що обумовлено зниженням доходу вiд реалiзованоl продукцп.
Б
Внутршнш ринок вугшля Украши складаеться з трьох сегменпв, що орiен-товаш на певнi типи споживачiв, а саме: кокавне вугiлля (марки К, Ж) викорис-товуеться металургiйними тдприемства-ми; антрацитове вугiлля (марки А, Т) -для ТЕС, що працюють на високореак-цшному паливц газове вугiлля (марки Г, ДГ) використовуеться ТЕС, що працюють на низькореакцшному паливi. Сегмент ринку (внутршнього) коксiвного вугiлля не е самодостатшм, оскiльки в^-чизняш вугледобувнi пiдприемства лише на 36% забезпечують потреби ринку. Ре-шта припадае на iмпорт з Росп (23%), Польщi (22%), Китаю (14%) та шших краш (5%) [17]. Бшьш критичною (з точки зору внутршнього забезпечення) е ситуащя на ринку антрацитового вугiлля, оскшьки офiцiйно 100% даного продукту iмпортуеться до нашо'1' краши. Однак сут-тева частка «импорту» (близько 20%) на-дходить iз територп Донбасу, непвдконт-рольнiй Укршш. Це ускладнюе ситуащю з визначенням частки внутршнього ви-робництва.
Узагальнення досвiду функцюну-вання ринюв коксiвного та антрацитового вугшля в Укршш можна свщчить, що обидва сегменти орiентованi переважно на експорт. У зв'язку з цим нестабшь-нють внутрiшнього попиту на вугшля кокавних та антрацитових марок позна-читься на кон'юнктурi мiжнародного ринку. Однак у глобальному масштабi (свiтовому) ефект вiд змши внутрiшнього попиту буде мiзерним. Тобто цша на ву-гiлля (за шших рiвних умов) залишиться бшьш-менш стабiльною.
Вiдмiнною е ситуацiя на внутрш-ньому ринку вугiлля газових марок, оскь льки на сьогодшшнш день за рахунок власного вуглевидобутку повною мiрою забезпечуються внутрiшнi потреби еко-номiки. Поточна кон'юнктура ринку по-зитивним чином позначаеться на рента-бельносп сектору теплово'1' енергетики (що е основним споживачем вугшля мар-
ки Г), адже фактична оптова цша (фасована) на втизняне вугшля е в середньо-му на 20% вищою за iмпортну (включно з доставкою). Виняток становлять приватш вугледобувш пвдприемства, що не тдпа-дають пiд пол^ику фiксованих цiн. Однак бшьшють iз них входять до складу вертикально штегровано'1' компанп ДТЕК, у рамках яко'1 виконують функцiю поста-чальника сировини для власних ТЕС. За таких умов вугшля з даних шахт не по-трапляе на ринок.
На сьогодшшнш день близько 80% втизняного вугшля газових марок ви-користовуеться на ТЕС, що належать ДТЕК. До недавнього часу електростан-цп повною мiрою забезпечувалися влас-ним паливом, видобутим на тдприемст-вах ДТЕК «Павлоградвугшля» та ДТЕК «Добропшлявугшля» (рис. 3). Однак у IV кварталi 2016 р. з огляду на зростаю-чий обсяг енергогенерацп, ТЕС ДТЕК збiльшили обсяги споживання вугшля марки Г, що призвело до скорочення за-паав вугшля на складах. Для виршення проблем дефшиту у жовтнi-листопадi 2016 р. ДТЕК iмпортовано 175 тис т вугшля з Польщi [18, с. 50].
Прецедент зi скороченням обсягу вугшля газових марок на складах ТЕС ДТЕК слщ розцшювати як передбачуване явище, оскшьки Енергетичною стратегь ею Украши на перюд до 2035 р. [7] за-плановано збiльшення обсягiв енергогенерацп на 45% (вщ фактичних показни-кiв 2015 р.), де на сектор теплово'1' енергетики припадае 24%. За попередшми оць нками, на ТЕС, що працюють на високо-реакцшному паливi (вугiлля газових марок), припадатиме близько 19% тдви-щення виробництва. Однак наведенi по-казники не можуть достатньою мiрою охарактеризувати майбутнш попит на вугiлля, оскшьки, ^м встановленого обсягу енергогенерацп, на рiвень споживання вугiлля впливае фактор розподь лення навантаження мiж ТЕС.
Рис. 3. Динамта забезпечення ТЕС ДТЕК вугшлям газових марок (складено за джерелами [7; 8; 17])
Кожна ТЕС е ушкальною виробни-чою системою, функщонування яко! обумовлене рядом технологiчних чинни-кiв, що безпосередньо позначаються на обсягах енергогенерацп та споживанш палива. Так, витрати вугшля на виробни-цтво одиницi електроенергп можуть ва-
рiюватися залежно вщ технологiчного стану ТЕС. Показовою в даному випадку е функщя залежносп витрат умовного палива вiд обсяпв виробництва електроенергп (рис. 4). Пщ умовним паливом слiд розум^и одиницю палива, теплота згоряння 1 кг якого дорiвнюе 23,3 МДж.
Рис. 4. Функщя залежност1 витрат умовного палива в1д виробництва електроенергп на Ладижинськт ТЕС (складено авторами)
Наведену на рис. 4 функщю скла-дено на основi вибiркових даних щодо виробництва електроенергл та витрат умовного палива за 2005-2015 рр. Функ-щя мае вид експоненцшно!' залежностi з високим коефщентом детермшацп (R ), що свщчить про 1! високу достовiрнiсть. Рiвняння тренду математично описуе залежнiсть.
При заданш функцп залежностi витрат умовного палива вщ виробництва електроенергл для всiх ТЕС можна дос-лiдити ефект (що полягае у визначенш обсягу витрат умовного палива) вщ роз-подiлення навантаження мiж електро-
н
о £ И
рч
н я со
За основу аналiзу прийнято ретро-спективнi данi щодо виробництва електроенергл ТЕС «ДТЕК Захщенерго». Алгоритм аналiзу включае такi етапи:
1. Розробка функцл залежностi витрат умовного палива вщ виробництва електроенергл за кожною ТЕС на основi вибiркових вiдповiдних даних за 20052015 рр.
станцiями. Використання даного шстру-ментарiю е доцiльним в умовах оптимь зацл виробничого процесу, тобто в результат виявлення комбшацл розподь лення навантаження, сукупш витрати палива при якiй будуть найменшими. Вплив розподiлення навантаження мiж ТЕС на змiну загальних витрат палива визначено як фактор оптимiзацii.
З огляду на те, що фактор оптимiза-цл позначаеться на загальних витратах палива, його вплив на попит е очевид-ним. Це пщтверджуеться результатами проведеного аналiзу (рис. 5).
2. Складання рiвняння тренду, що характеризуе залежшсть.
3. Пошук верхнього та нижнього рiвнiв попиту на вугшля шляхом використання функцп Microsoft Excel «Пошук ршення», де рiвняння тренду е умовою пошуку:
уг = 461Д8еао™^ (1)
Рис. 5. Д1апазон витрат вугшля при заданому р1вн1 навантаження ТЕС «ДТЕК Зах1денерго» (складено авторами)
уэ = 49S,01eai™2**
'"(Ун У2' Уэ ) = У1 + Уг + Уз ™п (2)
Обмeжeння1:
Г о < 4500 \
< : £ V- £ : : : : : I (3)
(о < 20000)
4. Пepeвeдeння умовного палива y вyгiльний eквiвалeнт (С):
дe F - yмовнe паливо, т;
kc - попpавочний коeфiцieнт (для До-нeцького вyгiльного баceйнy cкладаe 0,876, для Львiвcько-Волинcького - 0,764).
Отжe, за peзyльтатами аналiзy вста-новлeно, що y 2005-2015 pp. фактичш показники попиту на вугшля з 6оку <^TEK Захiдeнepго» пepeбyвали у мe-жах, близьких до нижнього piвня. Цe cвi-дчить пpо виcокий вплив факт^у опти-мзацп, показником якого доцшьно вико-pиcтовyвати коeфiцieнт оптимiзацiï (ko), що pозpаховyeтьcя за фоpмyлою
дe Cdmax - нижнiй piвeнь попиту; Cdmin - вepхнiй piвeнь попиту; Cdf - фактичний piвeнь попиту.
Умовою знижeння попиту на вугш-ля e ko^ 1.
^отягом аналiзованого пepiодy значeння факт^у оптимiзацiï ваpiюва-лоcь у мeжах 0,82-0,97, що cвiдчить пpо уотшну (з eкономiчноï точки зоpy) оpга-нiзацiю виpобництва <^TEK Захiдeнep-го».
Tpадицiйним вважаeтьcя, що попит на cиpовинy (паливо) найбiльшою мipою залeжить вiд обcягy виpобництва оотов-
1 За обмeжeння взято виpобничi мо^иво^
т1 TEC.
но'1 пpодyкцiï (eлeктpоeнepгiï). Однак peзyльтати аналiзy cвiдчать, що pазом з обcягами виpобництва на загальний об-cяг попиту cyттeво впливае фактоp опти-мiзацiï в^обничого пpоцecy. Виходячи з цього стае доцшьним у pамках ^огнозу-вання попиту на вугшьну пpодyкцiю от^ат^я нe лишe на запланований об-cяг eнepгогeнepацiï, алe i вpаховyвати фактоp оптимiзацiï, тобто визначити дiа-пазон, у pамках якого можe коливатиcя попит.
З мeтою вcтановлeння майбутньо'1 кон'юнктypи pинкy виконано ^огноз попиту на паливо з боку TEC ДTEК (За-поpiзькоï, Добpотвоpcькоï, Ладижитоь-ко'1, Бypштинcькоï, Кypахiвcькоï), якими на даний чаc cпоживаeтьcя близько 50% втизняного вyгiлля газових маpок. За оcновy пpогнозy взято даш щодо пщви-щeння обcягy eнepгогeнepацiï ceктоpом тeпловоï eнepгeтики, викладeнi в E^pre-тичнiй cтpатeгiï У^аши до 2035 p. [7], та пpипyщeння, що частка TEC ДTEК ^e викоpиcтовyeтьcя вyгiлля газових маpок) у подальшому cкладатимe 46% вiд зага-льного виpобництва (cepeднiй показник за останш 10 pокiв). За peзyльтатами ^о-гнозу (pиc. 6) вcтановлeно, що до 2020 p. попит на вугшля газових маpок з боку ДTEК зpоcтатимe щоpiчно у мeжах 3-8,5 млн т (залeжно вiд cили фактоpy оптимь зацп). З ypахyванням того, що за останш 10 pокiв cepeднiй коeфiцieнт оптимiзацiï для ДTEК cтановив 0,88, можна ^ипу^ тити, що тeмпи зpоcтання попиту жлада-тимуть 4,5 млн т на prn. За таких умов потужноеп ДTEК «Павлоградвугшля» та ДTEК «Добpопiллявyгiлля» здатнi забeз-пeчити потpeби TEC лишe до 2018 p.
^стачу влаcного палива на TEC ДTEК можe бути комтетоовано за pахy-нок iмпоpтy або поcтавок вyгiлля з дepжавних пiдпpиeмcтв. З eкономiчноï точки зоpy дpyгий ваpiант е бiльш ^и-вабливим, оcкiльки цiна на вн^шня^
Рис. 6. Прогноз попиту на вугшля газових марок з боку ТЕС ДТЕК (складено за джерелами [7; 8])
вугшля е нижчою1. Однак конкуренщя за обмежений обсяг дешевого вугшля з боку великих втизняних споживачiв, таких як ДТЕК, Центренерго та Донбасене-рго, може призвести до перегляду фасовано! оптово! щни вбш зростання. За таких обставин кожнш iз конкуруючих у майбутньому сторш доцшьно заручитися гарантованою пiдтримкою з боку державного сектору вупльно'! галуз^ тобто заре-зервувати на майбутне канали постачан-ня палива. Найкращi позици в даному напрямi мае компанiя ДТЕК, оскiльки вона одночасно е i виробником, i спожи-вачем вугшьно! продукцп. У зв'язку з цим ДТЕК може запропонувати державному сектору вугшьно'х галузi спiльну, взаемовигiдну спiвпрацю у сферi збуту товарнох вугшьно! продукцп.
1 У березш 2016 р. було визначено новий порядок формування оптово1 цши на впчизняне вуплля за 1ндексом АР12 плюс вартють умовно1 доставки до ТЕС. Однак до тепершнього часу дана формула працюе лише в односторонньому порядку. Тобто, нова цша закладаеться лише в тариф на електроенерпю, в той час як оптова цша на вугшля, яке видобуто на державних шахтах, залишилась незмшною. Таи обставини дають шдстави до припущення, що в майбутньому за шших р1вних умов цша на впчизняне вугшля залишиться нижчою за щну 1мпорту.
В умовах нестабiльностi попиту для державного сектору вугшьно! галузi важ-ливим е збереження ринку збуту вугшь-но! продукцп, у той час як для ДТЕК прюритетом е недопущення дефiциту палива на складах ТЕС. За результатами пронозу (див. рис. 6) встановлено, що в короткостроковш перспективi очшуеться зростання обсягу споживання вугшьно! продукцп електростанщями ДТЕК. Тому на даному етап ДТЕК слiд здiйснювати пошук додаткових каналiв поставок палива для ТЕС. У такш ситуацп ДТЕК стае зацiкавленою стороною у ствпращ з державними вугледобувними тдприемс-твами. Однак Енергетичну стратегiю Укра'ши до 2035 р. [7] (де мютиться да-ний прогноз) може бути змшено або не реалiзовано взагалi. Наслiдком цього може стати зменшення попиту на вугшля, що призведе до його профщиту на складах вугледобувних тдприемств. За таких умов державний сектор вугшьно! галузi стае зацiкавленим у ствпращ з ДТЕК.
Виходячи з того, що наразi немож-ливо достовiрно передбачити змiни попиту на вугшьну продукцiю, актуальним постае питання щодо формування органь зацiйно-економiчного механiзму, спря-мованого на мiнiмiзацiю ризику (пов'яза-
ного з нестабшьшстю попиту) для обох сторш (ДТЕК i державного сектору вугь льно'1 галyзi). Таким мехашзмом може стати синдикат, до складу якого увшдуть yповноваженi представники ДТЕК i ке-рiвники державних вугледобувних тд-приемств.
Актyальнiсть дано'1 проблеми тд-тверджуеться науковими розробками ряду вчених. Так, на думку науковщв, «ос-новними причинами об'еднання тдпри-емств у паливно-енергетичному компле-ксi е прагнення одержати i посилити си-нергетичний ефект, який виникае в результат скорочення витрат у вертикальному ланцюзi виробництва продукци та проведения кшькома компанiями узго-джено'1 економiчноï пол^ики» [19, с. 148].
Як зазначають вченi 1нституту еко-номiки промисловостi НАН Украши, «для тдвищення ефективностi господа-рювання у вугшьнш промисловостi Украши доцшьно запропонувати iнститyти самоврядування вiдносин мiж вyгiльними й енергетиками (металургами) за формою економiчних мереж iз «майданчиками» з'ясування iнтересiв» [15, с. 99].
Головною метою дiяльностi синдикату може бути пвдтримка безперервно'1 експлуатаци ТЕС ДТЕК (за рахунок поставки необхщного обсягу палива) та за-безпечення каналiв збуту вугшьно'1 продукци для державних шахт.
У загальному сена синдикат являе собою об'еднання виробничо й оргашза-цшно незалежних пiдприемств окремо'1 галyзi з метою оргашзаци та реалiзацiï спшьно'1 збутово'1 дiяльностi. Частка доходу кожного з учасниюв обумовлюеться квотами на виробництво продукци, ви-значеними спiльним рiшенням yчасникiв синдикату. У «класичному»1 виглядi дiя-льшсть синдикату спрямована на утри-мання певного рiвня ринкових цiн i роз-подiлення доходу мiж його учасниками
1 Щд «класичним» маеться на уваз1 загаль-ноприйнятий принцип функцюнування синдикату.
Однак така форма синдикату е сумшв-ною з точки зору антимонопольного за-конодавства.
Ключовою iдеею запропоновано'' форми синдикату е те, що кожен з учас-никiв приймае на себе зобов'язання з ви-добутку певного обсягу вугшля. Квоти мiж учасниками розподiляються з огляду на два основних чинники: загальш потреби синдикату у вyгiллi (що регламен-туеться попитом на паливо з боку ТЕС) та мiнiмiзацiя виробничих витрат. Видо-буте на державних пвдприемствах та шахтах ДТЕК вугшля е власшстю синдикату, для якого прюритетним каналом збуту вугшьно'1 продукци е ТЕС ДТЕК.
Особливютю дано'' форми синдикату е те, що його дiяльнiсть спрямована на забезпечення стабшьно'' пропозици для окремого сегменту ринку (ТЕС ДТЕК). Тобто, на вщмшу вщ «класично'» форми, дiяльнiсть синдикату не передбачае сут-тевого впливу на кон'юнктуру ринку, оскшьки велика частка (або весь обсяг) видобутого вугшля споживатиметься безпосередньо учасником синдикату. На ринок потраплятиме лише надлишок, не спожитий тдприемствами ДТЕК (якщо вш матиме мiсце). Однак також можна припустити, що надлишок акумулювати-меться на складах ТЕС.
Слщ зауважити, що певш змши на внyтрiшньомy ринку вугшля вщбувати-муться не в результат цшеспрямовано'' полiтики синдикату (манiпyлювання пропозищею з метою утримання певного рiвня цiн), а стануть результатом його дiяльностi (змiна пропозици внаслiдок перерозподшу ресурсно'' бази). У зв'язку з цим дана форма синдикату не супере-читиме принципам антимонопольно'' по-лiтики.
Висновки. Проаналiзовано механiзм формування попиту та пропозици на внутршньому ринку вугшля в Укра'ш. Встановлено, що рiзке коливання попиту на вyгiлля загрожуе стабiльномy фyнкцi-онуванню паливно-енергетичного комплексу кра'ни в цшому, тобто призводить
до виникнення таких негативних явищ, як дефщит i профiцит. На OOTOBi аналiзу сучасного стану вiтчизняного внутрш-нього ринку вугiлля визначено iснуючi проблеми та тенденцп його подальшого розвитку.
Для виявлення дiапазону, у якому можуть перебувати фактичн показники попиту за умови певного обсягу енерго-генерацп, виконано аналiз, який включае такi етапи: розробка функцп залежностi витрат умовного палива вщ виробництва електроенерги за кожною ТЕС «ДТЕК Захщенерго»; складання рiвняння тренду, що характеризуе залежнiсть; пошук верх-нього та нижнього рiвнiв попиту на ву-гiлля шляхом використання функцп Microsoft Excel «Пошук рiвняння»; приве-дення обмежень; переведення умовного палива у вугшьний е^валент. Згiдно з результатами аналiзу, на загальний обсяг попиту на вугшьну продукцiю впливае не лише обсяг виробництва, але i фактор оптимiзацii виробничого процесу.
Доведено, що негативн наслiдки, спричиненi нестабiльнiстю попиту на вугшьну продукщю, можна подолати за рахунок об'еднання у синдикат великих вертикально штегрованих компанш (якi одночасно е виробниками та споживача-ми вугшьно! продукцп) та окремих дер-жавних вугледобувних пiдприемств.
У рамках державно-приватного партнерства синдикату передаеться фун-кщя управлiння збутовою дiяльнiстю. До основних завдань синдикату можна вщ-нести: визначення необхiдного обсягу видобутку вугшля; забезпечення органь заци процесiв збутово! дiяльностi; фор-мування щн на вугiлля та економiчноi полiтики роботи вугледобувних пiдпри-емств.
Отже, утворення синдикату обумо-влене: необхщшстю своечасного реагу-вання на змши попиту на вугiльну продукщю; органiзацiею безперервних поставок палива на ТЕС; забезпеченням га-рантованих каналiв збуту продукцп для
державних вугледобувних тдприемств; розподiлом ризикiв.
Запропоновано, щоб розподш доходу мiж учасниками синдикату здшсню-вався вiдповiдно до договору про спшьну дiяльнiсть. Згщно iз ст. 1130 глави 77 Цившьного кодексу УкраХни за договором про спшьну дiяльнiсть сторони (уча-сники) зобов'язуються спiльно дiяти без створення юридично! особи для досяг-нення певно! мети. У даному випадку (на прикладi синдикату) - без об'еднання вкладiв учасниюв з метою оргашзацп збутово! дiяльностi.
На законодавчому рiвнi доцiльним е внесення таких змш i доповнень до ст. 120 «Органiзацiйно-правовi форми об'ед-нань тдприемств» Господарського кодексу УкраХни:
синдикат - оргашзацшна форма ю-нування рiзновиду картельно! угоди, де передбачено реалiзацiю продукцп, вироб-лено! учасниками об'еднання, через створення спшьного збутового органу або збутово! мереж одного з учасниюв синдикату. Така форма об'еднання характерна для тдприемств, що виробляють од-норщну продукщю.
Для забезпечення ефективно! дiяль-ност вугiльного синдикату в умовах в^-чизняного паливно-енергетичного комплексу Мiнiстерству енергетики та вугь льно! промисловостi УкраХни необхiдно внести доповнення до проекпв:
Закону УкраХни «Про ринок вугшь-но! продукцп»;
Енергетично! стратеги до 2035 року «Безпека, енергоефектившсть, конкурен-тоспроможнiсть»;
Концепци Державно! цшьово! еко-номiчноi програми реформування вугшь-
но! промисловосп на перiод до 2020 року.
У подальших наукових дослщжен-нях плануеться дослiдити нормативно-правове забезпечення дiяльностi госпо-дарських об'еднань на прикладi синдикату, визначити комплекс функцш i завдань
його дiяльностi, а також складовi ефекту вщ його створення.
Л1тература
1. Статистичний щорiчник Укра'ь ни за 2007 piK. Кшв: Державний ком^ет статистики Украши, 2008. 572 с.
2. Статистичний щоpiчник Укра'ь ни за 2015 piK. Кшв: Державна служба статистики Украши, 2016. 576 с.
3. Чистяк О.Ю. Особливосп та проблеми формування оргашзацшно-економiчного механiзму упpавлiння потоками товарно'1 вугшьно! продукци. Bic-ник сощально-економтних до^джень. 2009. Вип. 38. С. 383-389.
4. Трифонова О.В., Кравець О.Ю. Управлшня потоками вугшьно! продукци та стшким функцiонуванням збиткових шахт Украши. Дншропетровськ: Нац. гipничий ун-т, 2014. 202 с.
5. Звягильский Е.Л., Залознова Ю.С. О необходимости широкой модернизации угольной промышленности Украины: научный доклад. Киев: Ин-т экономики промышленности НАН Украины, 2013. 68 с.
6. В 2016 году объемы импорта угля достигли 1,5 млрд долларов. Режим доступа: http://ubr.ua/fmances/macroeco-nomics-ukraine/v-2016-godu-obemy-importa-uglia-dostigli-15-mlrd-dollarov-461631 (Дата обращения: 05.12.2016).
7. Енергетична стратепя Украши на перюд до 2035 р. Режим доступу: http ://mpe. kmu.gov.ua/minugol/control/uk/ doccatalog/list?currDir=50358 (Дата звер-нення: 07.12.2016).
8. Нова Енергетична стратепя Украши: безпека, енергоефектив-нють, конкуренщя. Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/ document?id=245032412 (Дата звернення: 07.12.2016).
9. Модель попиту та пропозици на мшро- та макpоекономiчних piвнях. Рин-кова piвновага. Режим доступу:
https://msn.khnu.km.ua/pluginfile.php/2410 34/mod_resource/content/1/tema202.pdf (Дата звернення: 07.01.2017).
10. Шевцов А.1., Бараннiк В.О.
ПрОГНОЗ перспектив рОЗВИТКу CBiTOBOl енергетики: висновки для Украши: аналь тична записка. Режим доступу: http ://db.niss. gov.ua/docs/energy/Prognoz_ perspektiv.pdf (Дата звернення: 07.01.2017).
11. Вагонова О.Г., Патж Ю.С. Управлiння ресурсним потенцiалом вугь льних шахт. Днiпропетровськ: Нац. пр-ничий ун-т, 2013. 178 с.
12. Амоша О.1., Стариченко Л.Л., Череватський Д.Ю. Стан, основнi проблеми i перспективи вугшьно'1' промисловостi Украши: наукова доповвдь. Кшв: 1н-т еко-номiки промисловостi НАН Украiни, 2013. 44 с.
13. Кравець О.Ю. Проблеми управлшня вугледобувними тдприемст-вами Украши в умовах трансформаци галузь В1сник соц1ально-економ1чних дос-лгджень. 2014. Вип. 3 (54). С. 137-142.
14. Трифонова О.В. Управлшня стшким функцюнуванням вугледобувних тдприемств: теорiя та практика. Дншропетровськ: Нац. прничий ун-т, 2015. 330 с.
15. Стариченко Л.Л., Череватський Д.Ю., Залознова Ю.С. та ш. Розвиток шституцюнального середовища промис-лового виробництва з урахуванням галу-зево'1' специфки: Амоша О.1. (заг. ред.). Кшв: 1н-т економiки промисловостi НАН Украши. 2016. 160 с.
16. Smith A. Wealth of nation. England, London: W. Strahan and T. Cadell, 1776. 684 p.
17. Импорт и экспорт по товарным позициям по кодам УКТВЭД за январь-декабрь 2015 г. ЭнергоБизнес. 2016. №3 (943). С. 16.
18. Кулицький С. Вугшьна проми-словють Украши: сучасний стан i проблем розвитку. Украгна: поди, факти, комента-
pi. 2016. № 18. С. 47-54. Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ ukr18.pdf (Дата звернення 17.01.2017).
19. Акмаев А.1., Белозерцев В.М., Белозерцев Р.В. Формування стратеги розвитку вугледобувних тдприемств. Алчевськ: ДонДТУ, 2009. 226 с.
References
1. Statistical Yearbook of Ukraine for 2007 (2008). Kyiv: State Statistics Committee of Ukraine [in Ukrainian].
2. Statistical Yearbook of Ukraine for 2015 (2016). Kyiv: State Statistics Service of Ukraine [in Ukrainian].
3. Chystyak, O. (2009). Features and problems of formation of organizational and economic mechanism of commodity flows coal. Visnyk sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen', Iss. 38, 383-389 [in Ukrainian].
4. Trifonova, O. V. & Kravets, O. Yu. (2014). Management of coal products flows and sustainable operation of unprofitable mines in Ukraine. Dnipropetrovsk: National Mining University [in Ukrainian].
5. Zvyagilskyi, E. L. & Zaloznova, Yu. S. (2013). On the need for a broad modernization of the coal industry in Ukraine: Scientific Report. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Russian].
6. In 2016 the volume of coal imports reached 1.5 billion dollars (2016, December). Retrieved from http://ubr.ua/finances/macroeconomics-ukraine/v-2016-godu-obemy-importa-uglia-dostigli-15-mlrd-dollarov-461631 [in Russian].
7. Energy strategy of Ukraine for the period up to 2035 (2016, December). Retrieved from http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/ doccatalog/list?currDir=50358 [in Ukrainian].
8. New Energy Strategy of Ukraine: Safety, Energy Efficiency, Competition (2016, December). Retrieved from
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/ document?id= 245032412 [in Ukrainian].
9. The model of supply and demand at the micro- and macro-economic levels. Market equilibrium (2017, January). Retrieved from https://msn.khnu.km.ua/pluginfile.php/2410 34/mod_resource/content/1/tema202.pdf [in Ukrainian].
10. Shevtsov, A. I. & Barannik, V. O. (2014). Weather World Energy Outlook: Implications for Ukraine: Analytical note (2017, January). Retrieved from http ://db.niss. gov.ua/docs/energy/Prognoz_ perspektiv.pdf [in Ukrainian].
11. Vahonova, O. H. & Papizh, Yu. S. (2013). Managing resource potential of coal mines. Dnipropetrovsk: National Mining University [in Ukrainian].
12. Amosha O. I., Starichenko L. L. & Cherevatskyi D. Yu. (2013). Status, Main Problems and Prospects of Coal Industry of Ukraine: Scientific Report. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
13. Kravets, O. Yu. (2014). Problems of Ukraine coal-mining companies in terms of transformation industry. Visnyk sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen', Iss. 3 (54), pp. 137-142 [in Ukrainian].
14. Trifonova, O. (2015). Management of stable operation of coal enterprises: Theory and Practice. Dnipropetrovsk: National Mining University [in Ukrainian].
15. Starichenko, L.L., Cherevatskyi, D. Yu., Zaloznova, Yu. S. and etc. (2016). Development of institutional environment of industrial production based on industry specifics. In O.I. Amosha, (Ed.). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
16. Smith, A. (1776). Wealth of nation. England, London: W. Strahan and T. Cadell.
17. Import and export of commodity positions by codes of UKTWED for Janu-
ary-December 2015 (2016). EnergoBusi-ness, No 3 (943), p. 16.
18. Kulyts'kyi, S. (2016). Coal Industry of Ukraine: Current State and development problems. Ukraina: podiyi, fakty, komentari, No 18, pp. 47-54 (2017, January). Retrieved from
http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ ukr18.pdf [in Ukrainian].
19. Akmayev, A.I., Byelozertsev, V.M. & Byelozertsev, R.V. (2009). Formation of development strategy of coal enterprises. Alchevsk: Donbass State Technical University [in Ukrainian].
Сердюк Александр Сергеевич
канд. экон. наук E-mail: [email protected];
Трушкина Наталья Валерьевна
Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2 E-mail: [email protected]
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ОРГАНИЗАЦИИ СБЫТОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ УГЛЕДОБЫВАЮЩИХ ПРЕДПРИЯТИЙ В УСЛОВИЯХ НЕСТАБИЛЬНОСТИ СПРОСА
Рассмотрен принцип достижения экономического равновесия в рыночных условиях хозяйствования. Исследовано влияние политики фиксированных цен на отечественный внутренний рынок угля. Выявлено, что нестабильность спроса приводит к возникновению таких негативных явлений, как дефицит и профицит угольной продукции. Определены тенденции современного развития внутреннего рынка угля в Украине. Предложена модель синдиката, в состав которого войдут уполномоченные представители ДТЭК и руководители государственных угледобывающих предприятий.
Ключевые слова: угледобывающее предприятие, энергогенерирующая компания, сбытовая деятельность, спрос, предложение, угольная продукция, нестабильность спроса, синдикат.
Olexander S. Serdiuk
PhD in Economics E-mail: [email protected];
Nataliia V. Trushkina
the Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine
03057, Ukraine, Kyiv, 2 Gelabov Str E-mail: [email protected]
IMPROVEMENT OF MARKETING ACTIVITY OF COAL MINING ENTERPRISES IN CONDITIONS OF INSTABILITY IN DEMAND
In current economic conditions sharp fluctuation in demand for coal negatively affects the operational efficiency of the coal industry and thermal power. Given the lack of appropriate market institutions in the country the problem of instability in demand can not be solved without adjusting modes of distribution and production of domestic coal mining companies.
To increase the effectiveness of marketing activities of coal mining enterprises is considered as expedient especially taking into account their functioning in conditions of instability in demand for coal having regard to the current trends in the institutional environment.
The proposals for the improvement of distribution of domestic coal enterprises in conditions of instability in demand are developed in the article. For the purposes of the study the following methods are used: analysis, synthesis, generalization, statistical analysis. The study formation mechanism of supply and demand in the domestic coal market in Ukraine is analyzed. It is revealed that the instability in demand leads to such a negative phenomena as coal deficit and surplus. Based on the analysis of the current state of national domestic coal market, its trends and existing problems its further development is identified.
It is proved that the negative effects caused by sharp fluctuations in demand can be overcome through the syndication of large vertically integrated companies (which are both producers and consumers of coal) and individual state coal mining enterprises. The main objectives of the syndicate are as follows: determine the required amount of coal; ensure the processes of marketing activities; provide pricing policy for coal and operation of coal mines. The benefits of this partnership include: organization of uninterrupted supply of fuel to the power station; providing guaranteed sales channels for state coal mining enterprises.
In further research it is proposed to examine regulatory support of business associations on the example of the syndicate, define a set of functions and tasks of its activities, and the effect of the components of its creation.
Keywords: coal mining enterprises, energy company, marketing activity, demand, supply, coal production, instability in demand, syndicate.
OopMamu цumуeaннн:
CepgroK O.C., TpymKma H.B. Yg0CK0Ha.neHHH opraHÍ3ami 36yroBoi gianbHOcri Byr-negoGyBHux mgnpueMCTB b yMOBax Hecra6rnbH0cri nonuTy. EKOHOMÍKa npoMuanoeoami. 2017. № 1 (77). C. 65-79. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.065
Serdiuk, O.S., & Trushkina, N.V. (2017). Improvement of marketing activity of coal mining enterprises in conditions of instability in demand. Econ. promisl. № 1 (77). 65-79. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.065
Hadium^a do pedaKy,i'i 01.02.2017p.
