CC BY
15
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7326
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616-071:619:618.14:577.21:633.34:636.027
Ввдтворювальна здатшсть i структурно-функцiональний стан матки щурiв, якi споживали корми з 20% вмятом ГМ-coi
Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарно! медицини та бютехнологи iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра!на
У статт1 представлено динамгку змгн показниюв фертильностг самок I, II г III поколть щургв та морфофункщонального стану матки щургв I поколтня, яким згодовували корми з 20% вмгстом традицшно! та генетично модифгковано! со!. Отримано три поколтня щургв, яю споживали корм з 20% вмгстом ГМ г традицшно! со!. Вгдтворювальну здатшсть оцтювали за фертильтстю тварин. На 135 добу життя по 5 щурематок з кожно! групи (60 добу тсля род1в) виводили з експерименту шляхом еф1рного наркозу, декаптували, вгдбирали матку для ггстологгчного г ггстохгмгчного дослгдження, яку фгксували у 10% розчиш нейтрального формалту, ргдинг Карнуа з наступною заливкою у парафт. Виготовляли ггстозргзи, фарбували гематоксилт-еозином, за Мак-Манусом у поеднаннг з альцгановим ситм.
Встановлено, що довготривале згодовування кормгв з 20% вмгстом ГМ со! негативно вгдобразилось на I поколтш тварин, що виразилось зниженням вгдтворювально! здатностг самок щургв та тенденцшним зниженням кглькостг голгв ново-народжених щуренят у гнгздг г вгроггдним зменшенням загально! кглькостг щуренят. У двох наступних поколтнях самок щургв II г III груп вгроггдних вгдмтностей у дослгджуваних показниках не виявлено, що, ймовгрно обумовлено включенням адаптацшно - компенсаторних мехатзмгв на змту рацюну годгвлг.
За ггстологгчного дослгдження матки щургв I поколтня, ят вживали корми з 20% вмгстом со! встановлено зменшення секреци глжозамтоглгкашв, що призвело до послаблення бар 'ерного захисту, ушкодження ештелгальних клтин, розвитку атрофгчних процесгву мгометрп та ендометрж, кистоподгбного розширення одних маткових залоз г вакуольно! дистрофп ештелгю тших, лжфо!дно-г1стгоцитарно! тфыьтрацп власно! пластинки ендометргю, що вказувало на зниження морфофункщонального стану матки.
Ключовi слова: щург, матка, ГМ-соя, гктолог1я,г1стох1м1я, фертильтсть.
Воспроизводительные свойства и структурно-функциональное состояние матки крыс, корорые употребляли корма из 20% содержанием ГМ-сои
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологии имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье представлена динамика изменений показателей фертильности самок I, II и III поколений крыс и морфофунк-ционального состояния матки крыс I поколения, которым скармливали корма с 20% содержанием традиционной и генетически модифицированной сои. Получено три поколения крыс, которые употребляли корма с 20% содержанием ГМ и традиционной сои. Воспроизводительную способность оценивали по фертильности животных. На 135 сутки жизни по 5 крыс из каждой группы (60 сутки после родов) выводили из эксперимента путем эфирного наркоза, декапитировали, отбирали матку для гистологического и гистохимического исследования, которую фиксировали в 10% растворе нейтрального фор-
Citation:
Kotsjumbas,G., Samsonjuk, I., Shkilj, M. (2017). Reproductive capacity and structural and functional status rats uterus that consumed feed containing 20% GM-soy. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 126-130.
Г.1. Коцюмбас, 1.М. Самсонюк, M.I. Шкшь galyna.kotsyumbas@gmail
Г.И. Коцюмбас, И.М. Самсонюк, М.И. Шкиль galyna.kotsyumbas@gmail
малина, жидкости Карнуа с последующей заливкой в парафин. Изготовляли гистосрезы, окрашивали гематоксилин-эозином, по Мак-Манус в сочетании с альциановый синим.
Установлено, что длительное скармливание кормов с 20% содержанием ГМ сои отрицательно отразилось на I поколении животных, выразилось снижением воспроизводительной способности и тенденциозным снижением количества голов новорожденных крысят в гнезде и уменьшением общего количества крысят. В двух последующих поколениях самок крыс II и III групп достоверных различий в исследуемых показателях не обнаружено, что, вероятно обусловлено включением адаптационно - компенсаторных механизмов на смену рациона кормления.
При гистологическом исследовании матки крыс I поколения, которые употребляли корма с 20% содержанием сои установлено уменьшение секреции гликозаминогликанов, что привело к ослаблению барьерной защиты, повреждению эпителиальных клеток, развитию атрофических процессов в миометрии и эндометрии, кистообразному расширению одних маточных желез и вакуольной дистрофии других, лимфоидно-гистиоцитарной инфильтрации собственной пластинки эндометрия, что указывало на снижение морфофункциональных состояния матки.
Ключевые слова: крысы, матка, ГМ-соя, гистология, гистохимия, фертильность.
Reproductive capacity and structural and functional status rats uterus that consumed feed containing 20% GM-soy
G. Kotsjumbas, I. Samsonjuk, M. Shkilj galyna.kotsyumbas@gmail
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj,
Pekarska st., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article presents the dynamics of changes in female fertility of I, II and III generations of rats and morph functional state of rats uterus of I generation, which were fed with feed containing 20% traditional and genetically modified soy. Received three generations of rats that consumed feed containing 20% of GM and traditional soybeans. It was received generation of rats that consumed feed containing 20% of GM and traditional soybeans. The reproductive ability was evaluated by the fertility of animals. On 135 day of life 5 rat females from each group (60 days after birth) were taken out of the experiment through ether anesthesia, were decapitated, the uterus were taken for histological and histochemical research, which were fixed in 10% solution of neutral formalin, Karnua liquid, followed by pouring into paraffin. It was produced histoslices, stained with hematoxylin-eosin, by McManus combined with altsianic blue.
It was established that long-term feeding offeed containing 20% GM soya negatively affected the 1 generation of animals, as expressed lowering of reproductive capacity of female rats and tendentious decrease in the number of heads of newborns in the young rat nests. In the next two generations of female rats of II and III groups probable differences in the investigated indices were not found which is probably due to the inclusion of adaptive compensatory mechanisms to change feeding ration.
For histological examination of the rats uterus of the I generation, who consumed feed containing 20% soybean was set to reduce the secretion of glycans replacement, which has reduced barrier protection, damage of epithelial cells, development of atrophic processes in the myometrium and endometrium, cyst like extension of one uterine glands and vacuolic epithelial dystrophy of others, lymphoid-histiocytic infiltration of the lamina propria of the endometrium, indicating that the decline in morphological functional state of the uterus.
Key words: rats, uterus, GM - soya, histology, histochemistry, fertility.
Вступ
На даний час у багатьох крашах свпу вщзначаеть-ся масштабне розповсюдження генномодифжованих opraHi3MiB (ГМО). Соя е найпопуляршшою альсько-господарською культурою, продукта яко! широко використовуються як в харчовш промисловосл, гак i як кормова добавка при вiдгодiвлi тварин. 90% уае! со!, що надходить на свгговий ринок становить гене-тично модифкована соя «Roundup Ready» (RR), яка володiе геном стшкосп до гербщиду.
На сьогодш, генномодифжоваш культури входять до складу ^ба, печива, морозива, чшав, шоколаду, соевого молока i т.д., використовуються у продуктах харчування для дней, пвдлитав i молодих людей. За даними експериментальних дослщжень на тваринах показано, що постшне використання ГМ-со! може стати причиною виникнення патолопчних процеав в органiзмi живих ютот, зокрема в репродуктивних органах самщв i самок (Ermakova and Barskov, 2008).
Актуальнiсть теми. Аналiзуючи результата дослвдження науковщв щодо застосування
раундапостшко! со! при ввдгод1вл1 тварин, бшьшють i3 них ввдзначають негативний вплив на потомство i структурно-функщональний стан репродуктивних оргашв, зм^ гормонального стану оргашзму, розвиток неплщносп тощо (Dolaichuk et al., 2012). Одш автори вказують, що з додаванням до корму трансгенно! со! у продовж трьох поколшь встановлено вщставання в рост i розвитку, порушення сшввщношення статей у виводках iз збшьшенням частки самок, зменшення шлькосп потомства, аж до його повно! ввдсутносп у другому поколшш (Mykhailov and Shcherbyna, 2013). Iншi дослщники вщзначають зниження статево! активносл у другому поколшш у кнурщв, зб№шення тривалосп на 7 дшв супоросносп у свинок та зростання мертвонароджуваносл (Kulyk et al., 2015). На негативний вплив ГМ- компоненпв у кормах на репродуктивну функцш самщв i самок та безплщдя в наступних поколшнях вказують проведеш дослщження в ушверситеп Касна (Франщя, 2006) на популяцп хом'яшв. Довготривале згодовування раундапостшко! ГМ со! бiлим щурам спричинило у
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I®H^Koro, 2017, t 19, № 73
hhx po3bhtok Mop$o$yHKqioHagbHux 3MiH ciM'aHHKiB y neTBepTOMy noKogiHHi (Rautskiiene and Havryliuk, 2016).
Og®e, MacmTaÖHe 3anpoBag®eHHa MeTogiB TpaHc$opMa^l' reHOMy pocguH, npu3Bego go HeoöxigHOCTi peTegbHOi nepeBipKH M0®guBux BiggageHux HeraTHBHHx HacgigKiB i'x BHKopHcraHHa. Ag®e, ^h пpоцec He3B0p0THin i BHMarae gocKOHagoro BceöinHoro, HayKOBO - 06rpyHT0BaH0r0 gocgig®eHHa. y 3B'a3Ky 3 цнм nepeg gocgigHHKaMH cTOiTb 3aBgaHHa rgu6oKoro BHBneHHa TpuBagoro BnguBy TpaHcreHHHx KygbTyp Ta i'x MeTa6ogiTiB Ha opraHH i cucTeMH ®HBoro opraHi3My.
Mema i 3asdaum docMdwemH. MeToro po6oth 6ygo 3 acyBaTH gHHaMiKy 3MiH noKa3HHKiB ^epragbHocri caMOK, geaKux noKa3HHKiB KpoBi I, II i Ill noKogiHb ^ypiB Ta Mop$o$yHKqioHagbHoro cTaHy MaTKH ^ypiB I noKogiHHa, aKHM 3rogoByBagu kopmh 3 20% BMicTOM Tpagu^HHOi Ta reHeTHHHO Mogu^iKOBaHOi coi.
MaTepiag i MeTogu goc^ig^eHt
,3,ocgig®eHHa npoBogugocb Ha ^ypax giHii BicTap Baroro 160-180 r, BiKOM 3,5-4 Mica^. Eygo c$0pM0BaH0 3 rpynu TBapuH, no 14 ^ypiB y K0®Hin (8 caMOK i 6 caM^B). I rpyna - KompogbHa, aK ogep®yBagu craHga-pthhh KopM BiBapiro. II rpyna - ^ypaM 3rogoByBagu KopM 3 gogaBaHHHM 20% Tpagu^HHOi coi' copTy «Ah-HymKa». III rpyna - TBapuHH OTpuMyBagu KopM 3 goga-BaHHaM 20% reHHOMogu^iKOBaHOi coi (copT «Roundap Ready» giHii 40-3-2, hkhh MicTHTb TpaHcreHH cp4epsps Ta perygaTopHi egeMemu - np0M0T0p E35S i TepMiHa-Top NOS).
3pa3KH coi o6ox copTiB nepeBipagucb Ha HaaBHicTb reHeTHHHOi MogH^iKaqii, ^0 nigTBepg®eH0 np0T0K0g0M №2709/1-^/03. y 3pa3Ky №1 цigb0вi nocgigoBHocTi np0M0T0pa 35S Bipycy M03aiKH ^iTHOi KanycTH (CaMV) Ta TepMiHaTopa NOS (T-NOS) T1nga3Migu Agrobacte-rium tumifaciens. CoeBi 6o6h nepeg gogaBaHHaM y Kop-mh nogpi6HroBagucb i TepMinHO o6po6gagucb npu t 140° npoTaroM 2 rog., gga 3HemK0g®eHHa aHTHno®HBHux penoBHH Ta 3HH®eHHa ypea3H0i aKTHBHocTi. KoM6iKop-mh gga gocgigHux TBapuH 6ygu 36agaHc0BaHi i nponmgu Bunpo6yBaHHa y ga6opaTopii Kompogro kopmobhx go-6aB0K i npeMiKciB (np0T0K0g № 2709/3 Big 28.10.11p ). 3a TBapuHaMH npoTaroM gocgigy Begu cnocrepe®eHHa. Ha 135 go6y ®HTTa TBapuH 3Ba®yBagu.
OTpuMaHO Tpu noKogiHHa ^ypiB, aKi cno®HBagu KopM 3 20% BMicTOM rM i Tpagu^HHOi coi. BigTBopro-BagbHy 3gaTHicTb оцiнroвagн 3a ^epTugbHicTro TBapuH -3gaTHicTb caMOK go 3angigHeHHa, ^0 Bupa3ugocb y Big-c0TK0B0My BigHomeHHi KigbKocTi 3angigHeHux caMOK go 3aragbH0i KigbKocTi cnapoBaHux caMOK. ,3ga оцiнкн nocTHaTagbHoro po3BHTKy npungogy BH3Hanagu Kigb-KicTb Hapog®eHux ^ypeHaT, MepTB0Hap0g®eHHx Ta 3gaTHicTro go BH®HBaHHa y nepmi gBa Mica^.
y TBapuH Big6upagu KpoB, no 5 ^ypeMaTOK 3 ko®ho1' rpynu (60 go6y nicga pogiB) BHBogugu 3 eKcnepuMemy mgaxoM e^ipHoro HapK03y, geKanrryBagu, npoBogugu aBTonciro. 3 n0Ka3HHKiB KpoBi BH3Hanagu: KigbKicTb epнтpоцнтiв, geнкоцнтiв - b KaMepi ropaeBa; geнкоцн-TapHy ^opMygy MeTogoM Bi3yagbH0l' MiKpocKomHHol'
оцiнкн cyxux, ^iKcoBaHux, 3a$ap6oBaHux 3a Man-rproHBagbgoM Ma3KiB Ta reMorgo6iH - reMorgo6iffliiaHi-gHHM MeTogoM.
^ga Mop^ogoriHHux gocgig®eHb Big6upagu взipцi MaTKH, aKi ^iKcyBagu y 10% po3HHHi HempagbHoro $opMagiHy, piguHi KapHya, 3HeB0gHroBagu y BucxigHO-My pagi cnupTiB Ta 3aguBagu b napa^iH 3a 3aragbH0n-puHHaToro MeToguKoro. 3 napa^iHOBux 6g0KiB Ha caH-HOMy MiKp0T0Mi MC-2, BuroTOBgagu cepiHHi napa^iHOBi 3pi3H, T0B^HH0ro 3-6 mkm, aKi $ap6yBagu reMaTOKcugi-hom Ta e03HH0M, 3a MaK-MaHycoM y noegHaHHi 3 agb^-aHOBHM cuHiM [MepKygoB]. CBiTgoBy MiKpocKoniro, MiKp0$0T0rpa$yBaHHa ricTonpenapaTiB 3gincHroBagu 3a gonoMororo MiKpocKona OLYMPUS CX 41 Ta ^OTOKa-Mepu OLYMPUS C-5050.
Pe3ygbTaTH Ta ix oßroBopeHHH
TpuBagi cnocTepe^eHHa 3a gocgigHHMH TBapuHaMH n0Ka3agu, ^0 3rogoByBaHHa ^ypaM rM coi npu3Bego y nepmoMy noKogiHHi go BiporigHoro 3HH®eHHa ^epTugb-HocTi caMOK. KigbKicTb He3angigHeHux caMOK y III goc-gigHin rpyni nepmoro noKogiHHa craHOBHgo 50% Big 3aragbH0i KigbKocTi caMOK, Togi aK y II gocgigmn rpyni ^ypiB, aKi cno^HBagu Tpagu^HHy coro, 3 8 caMOK y rpyni 3angigHeHHa Big6ygoca b ycix 8 ^ypeMaTOK. y KOHTpogbHin rpyni npo^HT He3angigHeHux caMOK cTa-hobhb Bcboro 12,5%.
y ^ypeMaTOK gpyroro noKogiHHa BiporigHoro 3hh-®eHHa ^epTugbHocTi He BuaBgeHO. Пpоцeнт He3angig-HeHux caMOK II i III rpyn 6yB HeBucoKHM i ctrhobhb 12,5%, Togi aK y KompogbHin rpyni n0Ka3HHK ^epTugb-HocTi cTaHOBHB 100%.
y TpeTbOMy noKogiHHi, b III rpyni caMOK, aKi cno^u-Bagu 3 kopmom rM coro, Big3Hanagu 100% 3angigHeHHa, ogHaK Big3Hanagu BiporigHe 3HH®eHHa Macu Tiga y ^y-piB Ha 26% BigH0cH0 KOHTpogro. y ^ypiB II rpynu, aKi 3 kopmom OTpuMyBagu тpagнцiннy coro, пpоцeнт He3a-ngigHeHux caMOK cKgagaB 12,5% Big 3aragbH0i KigbKocTi caMOK. y KOHTpogbHin rpyni цeн n0Ka3HHK ctrhobhb 100% .
npu BHBneHHi geHKorpaMH KpoBi ^ypeMaTOK I n0K0-giHHa III rpynu (F0) BuaBgeHO BiporigHe 3HH®eHHa ctocobho KOHTpogro KigbKocTi geнкоцнтiв - Ha 24,4%. 3aragbHa KigbKicTb geнкоцнтiв KpoBi y KOHTpogbHin rpyni craHOBHgo 4,5 Tuc./MKg., Togi aK y III rpyni 3,4 thc./mkx Pa30M 3 thm cgig Big3HanuTH, ^0 y ^ypiB II i III rpyn KigbKicTb epнтpоцнтiв 3Haxogugacb Ha hh-®Hin Me^i BcTaHOBgeHOi $i3iogorinHoi hopmh 5,7; 5,6 x 1012/g. y gpyroMy noKogiHHi BiporigHHx 3MiH Mi® rpy-naMH He BuaBugu, KigbKicTb KgiTHHHoro cKgagy KpoBi 3Haxogugacb y Me®ax $i3iogorinHoi hopmh b ycix Tpbox rpynax, a BMicT reMorgo6iHy y III gocgigHin rpyni 3poc-TaB Ha 33% ctocobho Kompogro. TpeTe noKogiHHa xapa-KTepu3yBagocb cTa6igbHHM ctrhom ^ogo reMaTogorin-hhx n0Ka3HHKiB, Bci bohh 3Haxogugncb b Me®ax $i3io-gorinHoi HopMH i BiporigHux BigMiHHocTen Mi® rpynaMH He BuaBgeHO.
3a ricTogorinHoro gocgig®eHHa Tiga MaTKH ^ypiB III rpynu I noKogiHHa, aKi He pogugu y nopiBHaHHi i3 caM-KaMH ^ypiB KOHTpogbHoi rpynu Big3Hanagu neBHi cTpy-KTypHi BigMiHHocTi: 3HanHe 3MeHmeHHa tob^hhh eHgo-
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, T 19, № 73
MeTpiro Ta MioMerpiro, 3 ogHonacHHM po3mupeHHa Kpo-bohochhx cyguH, ^o BKa3yBano Ha po3BHToK arpo^in-hhx пpoцeciв y CTpyKTypax MaTKH.
y ^ypiB KoHTpo^bHoi rpynu ogHomapoBHH noKpuB-hhh eniremH eHgoMerpiro niTKo crpyKTypoBaHHH, npu $ap6yBaHHi 3a MaK-MaHycoM y noegHaHHi 3 anb^aHo-bhm cHHiM noMipHo bkphthh cjh3om 3 bhcokhm BMicToM raiko3amihoraikahib. MaTKoBi 3ano3H nepeBa^Ho bh-cTeneHi eniTenieM 3 ogHopigHo 3a6apBneHoro цнтonflaз-Moro, b aKHx niTKo npornaganucb Komypu KniTHH i 6a-3o$i^bHi agpa (puc. 1). npu MkpocKoninHoMy gocni-g^eHHH eHgoMerpiro ^ypeMaTOK Ill rpynu I noKoniHHa, aK He pogujiu, bhsbhjih b ogHux ocepegKax eHgoMeT-piro noKpuBHHH eniTemft Ha6y6HHBijHH, noTOB^eHun, bkphthh PAS-no3HTHBHHM cjh3om, 3khh He MicTHB
PHC. 1. EHgoMeTpifl ^ypiB KOHTpomHoi' rpynH.
MaTKOBi 3&TO3H BHCTe.TOra enrre^ieM 3 ogHopigHo 3a6apB.roHoro цнтоп^aзмa.
reMaToKcujiH Ta eo3HH. 0k.10, o6. 40
y mmux TBapuH bhhbjhjh 3pocraHHa KHcronogi6Ho po3mupeHux MaTKoBHx 3ano3 3 arpo^iero eniremro (puc. 3, 4). npu цbOмy ix npocBiT po3mupeHHH, enrrem-ajbHi KjiTHHH Mic^MH BigToprHyTi Big 6a3ajbHoi MeM-
rjiKo3aMiHorjiKaHiB. 3MeHmeHHa BMicry rjiKo3aMiHor-jiKaHiB Ha aniKajbHin noBepxHi eniTejiajbHux KjiTHH cjh3oboi o6ojohkh BKa3ye Ha 3HH®eHHa 3axucHo-npucTocyBajbHoi $yHKqii MaTKH. y BjacHiH nnacTHH^ Big3Hanaju noMipHy KjiTHHHy m^iflbrpaqiro i3 гicтioцн-TiB, TyHHux KjiTHH, jiM^oigHux eneMemiB. npocBiT MaTKoBHx 3ano3 b TaKux ginaHKax 3By®eHun a6o He npornagaBca. B rnmux ginaHKax eHgoMeTpiro eniTemft MaTKoBHx 3ano3 Ha6y6HaBijHH, цнтonJaзмa npocBirae-Ha, po3pig®eHa, y geaKux BaKyoni3oBaHa, Komypu Kji-thh nopymeHi. -3gpa TaKux KjiTHH ji3oBaHi, a6o niKHo-THHHi. BuaBjeHi 3MiHH BKa3yBanu Ha po3bhtok BaKyonb-hoi gucTpo^ii Ta HeKpo6ioTHHHi 3MiHH eniremro MaTKoBHx 3ano3 (puc. 2).
PHC. 2. EHgoMeTpifl ^ypiB Ill rpynH. BaKyo^bHa gHCTpo^ia eniTe^ifl MaTKOBHx 3&ro3.
reMaTOKcHfliH Ta eo3HH. 0k.10, o6. 40
6paHH. EHgoMeTpiH y цнх ginaHKax HepiBHuft, Ha6y6Ha-BinuH, MicuaMH npocBiraeHuft. nopag 3 hhmh BHaBnanu MaTKoBi 3ano3H BucTeneHi crpyKTypoBaHHM Ky6inHHM eniTenieM.
Phc. 3. EHgoMeTpifl ^ypiB III rpynH. KHCTonogiSm Phc. 4. EHgoMeTpifl ^ypiB III rpynH. ATpo^ia
pO3mHpeHi MaTKOBi 3a^O3H. emTeiiro KHCTonogiSHO po3mHpeHHx MaTKOBHx 3&TO3.
reMaToKcuniH Ta eo3HH. Ok. 10, o6. 20 reMaToKcumH Ta eo3HH. Ok. 10, o6. 40
HayKOBHH BicHHK ^HyBMET iMeHi C.3. I®H^Koro, 2017, t 19, № 73
Bhchobkh
1. ^OBroTpuBage 3rogoByBaHHa KopMiB 3 20% BMicTOM rM col' HeraTHBHO Bigo6pa3ugocb Ha I noKogiHHi TBapuH, ^0 Bupa3ugocb 3HH®eHHaM BigTBoproBagbHol' 3gaTH0cTi ^ypeMaTOK Ta TeHgeH^HHHM 3HH®eHHaM KigbKocTi rogiB H0B0Hap0g®eHHx ^ypeHHT y rHi3gi i BiporigHHM 3MeHmeHHaM 3aragtH0i KigbKocTi ^ypeHHT. y gBox HacTynHux noKogiHHax ^ypeMaTOK II i III rpyn BiporigHux BigMiHHocTen y gocgig®yBaHux n0Ka3HHKax He BHaBgeHO, ^0, nMOBipHO 06yM0BgeH0 BKgroneHHHM aganraqinHO - KOMneHcaTopHux MexaHi3MiB Ha 3MiHy pa^OHy rogiBgi.
2. 3a ricTogorinHoro gocgig®eHHa MaTKH ^ypiB I no-KogiHHa, aKi B®HBagu kopmh 3 20% BMicTOM coi bctrho-BgeHO 3MeHmeHHa ceкpeцii rgiK03aMiH0rgiKaHiB, ^0 npu3Bego go nocga6geHHa 6ap'epHoro 3axucTy, ymKO-g®eHHa enrregiagtHux KgiTHH, po3BHTKy aTpo^iHHHx npo^ciB y MioMeTpii Ta eHgoMeTpii, KHcronogi6Horo p03mupeHHa ogHux mrtkobhx 3ag03 i BaKyogbHoi guc-Tpo^ii eniTegiro mmux, giм$оigно-ricтiоцнтapноi iH^i-gbтpaцii BgacHOi ngacTHHKH eHgoMeTpiro, ^0 BKa3yBago Ha 3HH®eHHa Mop$o$yHKqioHagbHoro (penpogyKTHBHO-ro) cTaHy MaTKH.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. y nogagb-moMy ngaHyeTbca gocgiguTH cTpyKTypHO-^yHK^OHagbHHH cTaH MaTKH i ciM'aHHKiB ^ypiB II i III noKogiHb, aKHM TpuBagun nac 3rogoByBagH kopmh 3 20% BMicTOM rM-coi.
eisgiorpa^inm iiocii. lanim
Dolaichuk, O.P., Matiukha, I.O., Fedoruk, R.S. (2012). Pokaznyky reproduktyvnoi zdatnosti ta koefitsiienty masy vnutrishnikh orhaniv samok shchuriv u protsesi dii komponentiv naturalnoi ta transhennoi soi. Naukovyi visnyk Volynskoho nats. untu imeni Lesi Ukrainky. Rozdil III.Fiziolohiia liudyny i tvaryny, 5560 (in Ukrainian).
Ermakova, I.V., Barskov, I.V. (2008). Izuchenie fiziologicheskih i morfologicheskih parametrov u krys i ih potomstva pri ispol'zovanii diety soderzhashhej soju s transgenom ERSPS SR 4. Sovr. probl.nauki i obrazovanija. Biol. nauki. 6, 19-20 (in Russian).
Kulyk, M.F., Kulyk, Ya.M., Obertiukh, Yu.V., Khimich, V.V. (2015). Vplyv dovhotryvaloho zghodovuvannia transhennoi soi na vidtvoriuvalnu zdatnist svynei. Henetyka i rozvedennia. 49, 213-220 (in Ukrainian).
Merkulov, G.A. (1969). Kurs patologogistologicheskoj tehniki. Moskva: Medicina (in Russian).
Mykhailov, V.H., Shcherbyna, O.Z. (2013). Navishcho nam transhenna soia? Posibnyk ukrainskoho khliboroba.: naukovo-praktychnyi zbirnyk. K.: TOV «AKADEMPRES». 2, 165-168 (in Ukrainian).
Rautskiiene, V.P., Havryliuk, A.O. (2016). Patomorfolohichni zminy simianykiv
eksperymentalnykh tvaryn chetvertoho pokolinnia pry postiinomu vzhyvanni raundapostiikoi henetychno modyfikovanoi soi. « Materialy KhIII Mizhnarodnoi naukovoi konf.stud. i molodykh vchenykh «Pershyi krok v nauku - 2016». M. Vinnytsia, 54 (in Ukrainian).
Cmammn nadiuMxa do peda^ii 3.03.2017
