Распространение, этиология и диагностика гипотиреоза у коров Житомирского Полесья Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi: 10.15421/nvlvet7041

ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.2: 619:616.1/.44 (477.42)

Поширення, етiологiя та дiагностика гiпотиреозу у кор1в Житомирського Полiсся

1.П. Лiгомiна, С.В. Фурман, Д.В. Люогурська [email protected]; [email protected]; [email protected]

Житомирський нацгональний агроекологгчний утверситет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, 10002, Украгна

Житомирське Полгсся Украгни е частиною бюгеохгмгчно! зони, яка характеризуешься недостаттм умгстом бютичних мгкроелементгв, у тому числг Йоду, дефщит якого в довюллг е загальною бгологгчною й медичною проблемою. Тварини, перебуваючи в единому трофгчному ланцюгу з людиною, быьшою м1рою вгдчувають геохгмгчш та екологгчш впливи. Основною причиною зниження функцюнально! активностг щитоподгбно! залози у коргв е низький умкт Йоду у Грунтах i як наслг-док у кормах та забруднення гх радiонуклiдами - 137Cs i 90Sr. Сприяють розвитку даноi патологп низький валовий вмкт у Грунтах даноi територп синергiстiв Йоду - Кобальту - 1,7 -2,5 мг/кг (оптимальний 7 - 30), Мiдi -1,1 - 2,7 (15 - 60), Цинку - 13,2 - 31,0 мг/кг (30 - 70), а в деякихмiсцях iМарганцю.

Клжчними до^дженнями були встановлет симптоми йодног недостатностi, типовi для гтотиреозу: сухiсть i гтер-кератоз шюри, довге волосся в дтянц холки, анемiчнiсть кон 'юнктиви, енофтальм, брадикардiя, мжседема, збыьшення щитоподiбноi залози. У 90% корiв виявлена гтофункщя щитоподiбноi залози: умiст тироксину в сироватц кровi був у межах вiд 28,3 до 54,7 нмоль/л i в середньому становив 43,8 ± 2,7 нмоль/л (3,4 ± 0,21 мкг/100 мл).

За дефщиту мiкроелементiв порушуеться гемопоез з розвитоком анемп у 85 % корiв, що виражаеться олiгоцитемiею (у 75 - 80%) i олiгохромемiею (41,7 - 66,7%). Анемiя у корiв, в основному, макроцитарна i гiпехромна, рiдше - нормохром-на. Еритрограма корiв вiдзначаеться быьш тривалою, порiвняно з тваринами умовно чистог територп, лiвою частиною, що вказуе на значну кыьюсть «старих» за вжом еритроцитiв, iрозтягнутою правою частиною, що зумовлено тдвищеною юльюстю быьш стшких до гемолiзу незрыих «молодих» еритроцитiв.

K.mnoei слова: мжроелементи, Йод, радiонуклiди, корови, гтотиреоз, гемопоез, анемiя, еритрограма, брадикардiя, мi-кседема, тироксин.

Распространение, этиология и диагностика гипотиреоза у коров Житомирского Полесья

И.П. Лигомина, С.В. Фурман, Д.В. Лисогурская [email protected]; [email protected]; [email protected]

Житомирский национальный агроэкологический университет, Старый бульвар, 7, г. Житомир, 10002, Украина

Житомирское Полесье Украины есть частью биогеохимической зоны, которая характеризуется недостаточным содержанием биотических микроэлементов, в том числе Йода, дефщит которого в окружающей среде есть общей биологической и медицинской проблемой. Животные, находясь в едином трофическом звене с человеком, в большей степени чувствуют геохимическое и экологическое влияние. Основной причиной уменьшения функциональной активности щитовидной железы у коров есть низкое содержание Йода в почве и как следствие в кормах и загрязнение их радионуклидами - 137Cs и 90Sr. Сопутствуют развитию данной патологии сниженное валовое содержание в почвах данной территории синергистов Йода- кобальта - 1,7 -2,5 мг/кг (оптимальное 7 - 30), Меди - 1,1 - 2,7 (15-60), Цинка - 13,2 - 31,0 мг/кг (30 - 70), а в некоторых местах и Марганца.

Citation:

Ligomina, I.P., Furman, S.V., Lysogurska, D.V. (2016). Distribution, etiology and diagnosis of hypothyroidism in cows of the Zhytomyr Polissya.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(70), 174-177.

Клиническими исследованиями были установлены симптомы йодной недостаточности, типичные для гипотиреоза: сухость и гиперкератоз кожи, длинные волосы в области холки, анемичность конъюнктивы, энофтальм, брадикардия, мик-седема, увеличение щитовидной железы. Так, у 90% коров выявлена гипофункция щитовидной железы: содержание тироксина в сыворотке крови колеблется от 28,3 до 54,7 нмоль/л и в среднем составляло 43,8 ± 2,7 нмоль/л (3,4 ± 0,21 мкг/100 мл).

Дефицит микроэлементов вызывает нарушение гемопоэза и развитие анемии у 85% коров, что выражается олигоци-темией (у 75 - 80%) и олигохромемией (41,7 - 66,7%). Анемия у коров, в основном, развивается макроцитарная и гиперхро-мная, реже - нормохромная.

Эритрограмма коров отличается более длительной, в сравнении с животными из благополучной зоны, левой частью, что указывает на значительное количество «старых» по возрасту эритроцитов, и растянутой правой частью, что обусловлено повышенным количеством более стойких к гемолизу «молодых» эритроцитов.

Ключевые слова: микроэлементы, Йод, радионуклиды, коровы, гипотиреоз, гемопоэз, анемия, эритрограмма, брадикардия, микседема, тироксин.

Distribution, etiology and diagnosis of hypothyroidism in cows of the

Zhytomyr Polissya

I.P. Ligomina, S.V. Furman, D.V. Lysogurska [email protected]; [email protected]; [email protected]

Zhytomyr national agroecological university, Staryj Boulevard, 7, Zhytomyr, 10002, Ukraine

Zhytomyr Polissya of Ukraine is part of the biogeochemical zones, which is characterized by insufficient content of biotic trace elements, including iodine, lack of which in the environment is a common biological and medical problem. Animals, which being in a single food chain with a man, have geochemical and environmental impacts in a greater degree. The main reason for the decrease in the functional activity of the thyroid gland in cows is low iodine content in soils and, as a consequence, in animal feed and their contamination with radionuclides - 137Cs and 90Sr. Low total contents in the soil of the territory of the synergists of iodine - cobalt -1.7 - 2.5 mg/kg (optimal 7 - 30), copper -1.1 - 2.7 (15 - 60), zinc - 13.2 - 31.0 mg/kg (30 - 70), and in some places, and manganese contribute to the development of this disease.

The symptoms of iodine deficiency, which is typical for hypothyroidism: dryness and hyperkeratosis of the skin, the long hair site the withers, anemone conjunctiva, enophthalm, bradycardia, myxedema, thyroid enlargement were installed by clinical studies. So, 90% of the cows revealed hypofunction of the thyroid gland : content thyroxine the blood serum was in the range 28.3 to 54.7 nmol/l and averaged a 43.8 ± 2.7 nmol/l (3.4 ± 0.21 mg/100 ml).

Micronutrient deficiency causes a disruption of haematopoiesis and the development of anemia in 85% of cows that expressed agociting (75 - 80%) and olgahoney (of 41.7- 66.7percent). Anemia, mainly macrocytic andhyperchromic, rarely normochromic.

Erythrogramma of cows notes longer left part, compared with animals a safe zone, that indicates on a significant number of «old» age of red blood cells, and stretched the right part that is due to the increased number of more resistant to hemolysis immature «young» erythrocytes.

Key words: trace elements, iodine, radionuclides, cows, hypothyroidism, hematopoiesis, anemia, erythrogram, bradycardia, myxedema, thyroxine.

Вступ

Радюактивне забруднення довшлля досягло глобальных катастрофiчних масштабiв. Для довшлля най-тяжчими стали наслвдки найб№шо! техногенно! катастрофы, що сталася на ЧАЕС у 1986 р. (Slavov et al., 1988).

Унаслщок Чорнобильсько! катастрофи в Укрш'ш забруднено 137Cs та 90Sr близько 4,6 млн/га сшьсько-господарських упдь. Пошкоджень зазнали агроекоси-стеми у межах 74 райошв 11 областей, особливо Ки!в-сько!, Житомирсько!, Рiвненськоi i Волинсько! (Romanchuk, 1996). Особливо небезпечним е хрошчне внутршне опромшення, яке зумовлене радюнуклвда-ми з тривалим перюдом натврозпаду (Ligomina et al., 2008, 2013). Останшм часом серед захворювань велико! рогато! худоби особливе мюце посвдають ендемiч-m хвороби (Sudakov et al., 1991). Це пов'язане з неста-чею в групп та кормах мжроелеменпв, тслячорно-бильським забрудненням територп, проведениям певних агрохiмiчних й агротехшчних заходiв, спря-мованих на лшвщацш наслщшв чорнобильсько! ава-

ри та вивченням впливу на оргашзм людини i тварин (Romanchuk, 1996; Romanjuk et al., 1998; Ligomina et al., 2008, 2013).

У працях М.О.Судакова зi ствавт. (Sudakov et al., 2000) найчастше зустрiчаеться термш «йодна недо-статшсть». На думку Левченко В., Романюк В., В. Фасолi (Levchenko et al., 2001), синдром йодно! недо-статносп проявляеться здебшьшого гшофункщею щитовидно! залози (гшотиреоз, зоб).

Саме тому метою роботи було дослщити поши-рення, етюлогпо та дiагностику гшотиреозу у корiв Житомирського Полюся.

MaTepia™ i методи дослджень

Було проведене клшчне дослвдження дшних корiв у Народицькому, Коростенському та Попшьнянсько-му (умовно чиста територгя) районах Житомирсько! область Кров дослвджували вщ 90 корiв (вщповвдно 59, 16 i 15 голiв). Зпдно картосхеми Житомирсько! обласп, на якш ввдшчено рiвень радюактивного забруднення населених пунклв за 137Cs i 90Sr, Народи-

ibKuH paHoH BigHocuBca go TepHTopii 3i migbHicro 3a6pygHeHHa cigbcbKorocnogapcbKHx yrigb 3a 137Cs 185-370 kEk/m2 (nigBumeHuH piBeHb). 3a6pygHeHicTb yrigb KopocreHcbKoro paHoHy cTaHoBHga 37 -185 kEk/m2 3a 137Cs. TBapHHH 3 nonigbHaHcbKoro paHo-Hy, ge npoBogugucb KoHrpogbHi gocgig®eHHa, BigHo-caTbca go TepHTopii' 3 npnpogHHM $ohom (Big 0 go 37 kEk/m2) (Slavov et al., 1988).

®yHKqioHagbHHH cTaH mHTonogi6Hoi 3ago3H BHBHa-gu 3a BMicToM THpoKcHHy, aKuH BH3Hanagu MeTogoM №A 3 BHKopucTaHHHM TecT-cucreMH Triniti Biotech Cahtia T4. BMicT reMorgo6iHy BH3Hanagu reMorgo6rnm-aHigHHM MeTogoM, 3aragbHy KigbKicTb epurpoiHTiB -MegaH^epHHM MeTogoM. Ha ocHoBi iux gaHHx po3paxo-ByBagu BMicT reMorgo6iHy b ogHoMy epurpoiHTi (BrE). KucgoTHy pe3ucTeHTHicTb epurpoiHTiB 3 HacrynHoo no6ygoBoo epuTporpaM BHBHagu 3a I.I. riTegb3oHoM Ta I.A. TepcbKoBHM y Mogu^iKami B.n. MocKageHKo.

Pe3ymTara Ta 'ix oßroBopeHHH

npu 3oBHimHboMy orgagi TBapHH BHaBgagu Ha6paK y Mi®megenoBoMy npocTopi - MiKcegeMy, aKa BcTaHoBge-Ha gume y 5-th 3 90 giHHux KopiB (5,6%), 3ge6igbmoro 3 HapogunbKoro paHoHy (8,9%), nopiBHaHo 3 2,2% - y KopocTeHcbKoMy paHoHi. MiKcegeMa e TunoBHM npo-aBoM HogHoi' HegocTaTHocTi (Romanchuk, 1996). Po3bh-tok ii noacHMeTbca HaKonuHeHHaM y Bcix mapax mKipu Kucgux rgiKo3aMiHrgiKaHiB (nepeBa®Ho riagypoHoBoi KucgoTH i MeHme - xoHgpoiTHHcygb^aTiB), HaggumoK aKHx 3MiHMe KogoigHy crpyKTypy cnogyHHoi TKaHHHH, nocugoe ii rigpo^igbHicTb i 3B'a3ye HaTpiH (Sudakov et al., 1991; Romanjuk et al., 1998; Sudakov et al., 2000; Levchenko et al., 2001).

TunoBoo o3HaKoM HogHoi HegocTaTHocTi e 36igb-meHHa po3MipiB mHTonogi6Hoi 3ago3H. 3o6 6yB BcTaHo-BgeHHH gume y 3 KopiB 3 90 (3,35%), Bci bohh 6ygu b HapogunbKoro paHoHy (6,7%). 36igbmeHHa 6ygo gBo6i-hhhm, KoHcucreHiia 3ago3H migbHa. EHo^TagbM BHaB-geHHH y 24 giHHux KopiB 3 90 (26,7%), y t.h. b 16 3 45 KopiB (35,4%) HapogunbKoro paHoHy, a y giHHux KopiB nonigbHaHcbKoro paHoHy ieH chmhtom He BHaBgagu.

npu gocgig®eHHi cepieBo-cygHHHoi cucTeMH BHaB-gagu 6pagHKapgiio Ta TeHgemiiio go ii po3BHTKy y 52 KopiB 3 90 (57,8%). 3 mmux cuMnroMiB, aK npaBHgo, b 3oHi 6ioreoxiMinHoi npoBiHiii Ta pagioaKTHBHoro 3a6py-gHeHHa BuaBHgu TunoBi o3HaKH MiKpoegeMeHTHoi HegocTaTHocTi: cyxicTb i 3HH®eHHa egacrHHHocri mKipu, agoneiii b pi3HHx gigaHKax mui Ta nonepeKy, picT goB-roro rpy6oro Bogocca Ha rogoBi Mi® poraMH (uima) i Ha xogii (гpuea), BogocaHuH noKpuB TbMaHuH, cKyHoBg®e-hhH. TaKi 3MiHH BigMineHi HaMH y 80% giHHux KopiB 3 rocnogapcTB HapoguibKoro i KopocTeHcbKoro paHoHiB Ta gume b TpeTHHH KopiB nonigbHaHcbKoro paHoHy. 3MiHH BogocaHoro noKpuBy xapaKTepHi gga noniMiKpoe-neMemnoi (Hogy, Ko6agbTy, Migi) HegocTaTHocTi. OKpiM Toro, y 37,7% giHHux KopiB HapoguibKoro paHoHy bh-aBHgu genirMeHTaiio BogocaHoro noKpuBy HaBKogo oneH («oKynnpu») - chmhtom, aKuH e thmbhm gga He-cTani Migi. ,3,emo MeHme (27,7%) TaKux KopiB 6ygo b rocnogapcTBi KopocTeHcbKoro paHoHy. noacHoeTbca genirMeHTaiia nopymeHHaM cuHre3y ^epMemy Tupo3H-

Ha3H, aKa KaTagi3ye 6iocuHre3 MegaHiHy (Levchenko et al., 2001).

npu gocgig®eHHi BHgHMHx cgrooBHx o6ogoHoK HaH-6igbmy yBary 3BepTagu Ha Kogip koh'ohkthbh. y 84,4% KopiB KopocTeHcbKoro i 95,5% HapoguibKoro paHoHiB ycraHoBgeHo aHeMiHHicrb koh'ohkthbh: Kogip ii 6yB Big 6gigo-po®eBoro go 6gigoro i HaBiTb 3 $ap$opoBHM BigTiHKoM.

KigbKicTb epHTponHTiB y KopiB 3 TepHTopii pagioaK-THBHoro 3a6pygHeHHa cTaHoBHga BignoBigHo 4,6 + 0,15 (p < 0,001) i 4,7 + 0,14 (p < 0,001) T/g, nopiBHaHo 3 6,4 + 0,17 T/g y KopiB KompogbHoi rpynu. OgiroiureMia BcTaHoBgeHa y 75% KopiB KopocTeHcbKoro i 80% - Ha-poguibKoro paHoHiB. CepegHiH yMicT reMorgo6iHy y KopiB HapoguibKoro paHoHy cTaHoBHB 94,8 + 2,3 (p < 0,001), i KopocTeHcbKoMy - 98,7 + 3,0 r/g (p < 0,001), nopiBHaHo 3 113,3 + 1,8 - y nonigbrnmcb-KoMy, cepeg giHHux ieH noKa3HHK 6yB 3HH®eHuH y -41,7% KopiB 3 o6ox 3oh. ,3ga 6igbm geTagbHoro aHagi3y xapaKTepy iux 3MiH HaMH po3paxoBaHuH BMicT reMorgo-6iHy b ogHoMy epuTpoiHTi (BrE). ,3,ocgig®eHHa BrE noKa3agu po3bhtok rinepxpoMii y 62,5% KopiB KopocTeHcbKoro i 60% HapoguibKoro paHoHiB. y pemTH KopiB epHTpoiHTH 6ygu HopMoxpoMHHMH.

npu aHeMii Mae Micie 3MeHmeHHa b ogHHHii o6'eMy KpoBi reMorgo6iHy a6o epuTpoiuriB hh o6ox noKa3HHKiB napagegbHo. AHagi3 noKa3ye, mo aHeMia BHaBgeHa y 17 KopiB 3 20 (85%) y HapoguibKoro paHoHy, npunoMy y 64,7% KopiB aHeMia rinepxpoMHa, y 35,3% - HopMoxpoM-Ha. y 9 KopiB 3 17 (52,9%) Mae Micie aK ogiroiureMia, TaK i ogiroxpoMeMia. AHeMia y 66,7% 3 hhx - rinepxpoMHa, y pemru - HopMoxpoMHa. 3a ogep®aHHMH gaHHMH, BugHo, mo y KopiB HapoguibKoro paHoHy, HacTKa «Mogogux» epuTpoiHTiB KogHBaeTbca b Me®ax Big 42,5% go 53,2% i craHoBHTb b cepegHboMy 48,5 ± 1,2%, a HacTKa cTapux BiporigHo (p < 0,05) 6igbma, nopiBHaHo 3 KopoBaMH 3 iHmux paHoHiB (14,8 ±0,94%).

KucgoTHuH reMogi3 epuTpoiHTiB KpoBi KopiB, mo 3HaxogaTbca b 3oHi nogiMiKpoegeMeHTHoi HegocTaTHocTi Ta MagoiHTeHcuBHoro pagiaiiHHoro BunpoMiHOBaHHa, pi3HHBca 6igbm TpuBagHM pyHHyBaHHaM KgiTHH, hh®-hhm Ta 3MimeHHM BnpaBo ochobhhm niKoM, nopiBHaHo 3 epuTpoiHTaMH KpoBi KopiB 3 hhctoi 3ohh, aKi yTpuMyBa-guca Ha 36agaHcoBaHoMy paiioHi. Buxig ocHoBHoro niKa gocgigHHx KopiB noHHHaBca 3 4-i xBHguHH, mo Ha 0,5 xb. ni3Hime, a BucoTa Horo 6yga Ha 10,8% MeHmoo, Hi® y KopiB KoHTpogbHoi rpynu (17,2% npoTH 28,0%). MaKcuMagbHoro reMogi3y epuTpoiHTH gocgigHHx KopiB 3a3HaBagu Ha 5,5 xb., Togi aK y KoHTpogbHHx - Ha 4,5 xb. noBHe pyHHyBaHHa epuTpoiHTiB BigMinagu BignoBigHo Ha 9 Ta 7 xBHgHHax. OT®e, KpuBa KucgoTHoi pe3ucTeHT-HocTi (epuTporpaMa) xapaKTepu3yeTbca 6igbm TpuBagoo giBoo HacTHHoo, mo e noKa3HHKoM 6igbmoi KigbKocTi «crapux» epuTpoiHTiB y KpoBi, po3TarHyToo (6igbm TpuBagoo) npaBoo HacTHHoo, mo xapaKTeproye nigBH-meHy KigbKicTb 6igbm criHKHx gga reMogi3y «Monodux» epHTpoiHTiB.

AHagi3 noKa3ye, mo BMicT Migi Ta Ko6agbry b 1 Kr cyxoi penoBHHH paiioHy giHHux TBapuH HH3bKuH: y KopocTeHcbKoMy paHoHi BiH cTaHoBHTb 3,1 Ta 0,15 Mr, y

Народицькому - 4,1та 0,19 мг (за нормами 5 - 10 i 0,3 - 0,8 мг).

Таким чином, важливим чинником у розвитку зоба е дефщит Йоду у грунтах i грунтових водах. За цим показником швшчш райони Житомирщини належать до репошв, де ймовiрнiсть виникнення зобно1 ендемй' середня, а подекуди - й велика. У грунтах дано1 територп низький валовий вмiст синергiстiв Йоду: Кобальту - 1,7 - 2,5 мг/кг (оптимальний 7 - 30), Мщ - 1,1 - 2,7 (15 - 60), Цинку - 13,2 - 31,0 мг/кг (30 - 70). Зпдно з системою бiогеохiмiчного районування зони йодно1 i кобальтово1 недостатносп збiгаються.

Для щдтвердження цього дiагнозу нами проведено визначення кiлькостi Т4 (тироксину) в сироватщ кровi 10-ти корiв з Народицького району та 6-ти корiв з Коростенського району. Встановлено, що умют тироксину у дшних корiв був у межах ввдповвдно вiд 2,2 до 4,25 мкг/100 мл (28,3 - 54,7 нмоль/л) i становив в середньому 3,4 ± 0,21 мкг/100 мл (43,8 ± 2,70 нмоль/л, у корiв з Попельнянського району (умовно чиста те-риторiя) - 5,3 ± 0,65 нмоль/л.

Якщо у корiв з Попiльнянського району умiст Т4 був бiльший 4 мкг/100 мл (> 51,6 нмоль/л), то у корiв Народицького району лише в одше1 корови (10%) тироксину було бшьше ще1 кiлькостi, а корiв зi вмю-том тироксину меншим 50 нмоль/л було 9 (90%). От-же, у корiв дослвдного господарства встановлена ri-пофункцiя щитоподiбноï залози.

Окрiм визначення функцiонального стану щито-подiбноï залози, нами визначався рiвень Мiдi, Залiза i Цинку в сироватщ кровг Вмiст Мщ в сироватцi кровi корiв Коростенського району коливався в межах ввд 12,4 до 14,9 мкмоль/л i був менший мiнiмальноï нор-ми (14,2 мкмоль/л) у 9 з 15 корiв (60%), в середньому Мщ було 13,8 ± 0,18 мкмоль/л. У корiв Народицького району середнш умiст становив 13,1 ± 0,20 мкмоль/л i був менший на 6,5 i 11,8%, порiвняно з тваринами Коростенського i Потльнянського району (р < 0,01).

Висновки

Негативний вплив абiотичних факторiв на корiв у зонi Пол1сся Житомирщини - дефщит есенщальних мiкроелементiв (J, Со, Си, Zn), вплив юшзуючого випромiнювання - спричинюе розвиток у тварин по-лiмiкроелементноï недостатностi, яка супроводжуеть-ся зниженням функцiонального стану щитоподiбноï залози - гiпотиреозом. Патологш щитоподiбноï залози посилюе дефщит в рацюш синергiстiв йоду - Кобальту, Мщ та Цинку. Дефщит мжроелеменпв спричинюе порушення гемопоезу i розвиток анемiï у 85% корiв, що виражаеться олiгоцитемiею i олтехромемь ею. Анемiя, в основному, макроцитарна i гшехромна, рщше - нормохромна. Порушення мiнерального об-мiну у корiв характеризуеться зниженням умюту у сироватцi кровi Мщ, Кобальту i Цинку. У 90% корiв виявлена гiпофункцiя щитоподiбноï залози: умют тироксину був у межах ввд 28,3 до 54,7 нмоль/л i в

cepegHboMy CTaHOBHB 43,8 ± 2,7 hmoW^ (3,4 ± 0,21 MKr/100 m^).

nepcneKmueu nodanbwux docmdwenb 6ygyTb cnpa-MOBaHi Ha BHBneHHH Mirpaqii 6ioreHHHx MiKpoe^eMeH-TiB, BH3HaneHHH ix BMicTy b opraHi3Mi TBapHH, ari e HaHÖi^bm onTHM&ibHHMH öio^oriHHHMH iHgHKaTopaMH MiHepa^bHoro gncöaraHcy 6ioreoueHo3iB. nopymeHHH b opraHi3Mi TBapHH BiTaMiHHO-Mmepa^bHoro roMeocTa3y, OCOÖ^HBO y 3hmobo—CTiH^oBHH nepiog, BHMarae noga-^bmoro BHBneHHa naroreHe3y ogHonacHoro po3BHTKy 3o6y, npoBegeHHa uigecnpaMoBaHHx mKyBagbHo— npo^i^aKTHHHHx 3axogiB — HacaMnepeg 3rogoByBaHHa TBapHHaM üogoBMicHHx npenapaTiB npo^oHroBaHoi gii Ta KoMn^eKCHHx MiHepa^bHHx npenapaTiB.

Eiß^iorpa^inm iIOCII. lamm

Slavov, V.P., Romanchuk, L.D., Diduh, M.I. (1998). Efektyvnist' vykorystannja mineral'nyh dobavok v racionah dijnyh koriv v zoni radioaktyvnogo zabrudnennja Polissja Ukrai'ny. Nauka—Chornobyl'— 97: zb. tez nauk.—prakt., konf., 11—12 ljut. K. 89 (in Ukrainian).

Romanchuk, L.D. (1996). Radioekologichna ocinka racioniv z riznym rivnem mikroelementiv jak zasobu znyzhennja ceziju—137 v organizm zhujnyh: avtoref. dys. na zdobuttja nauk stupenja kand. s.—g. nauk. Zhytomyr, 18 (in Ukrainian). Ligomina, I.P., Furman, S.V. (2008). Analiz ekologichnyh umov Polissja Ukrai'ny za vmistom shtuchnyh radionuklidiv ta vplyv i'h na organizm tvaryn. Nauk. visn. LNUVMET imeni S.Z. Gzhyc'kogo. 10, 4 (39), 150—154 (in Ukrainian). Ligomina, I.P., Fasolja, V.P., Furman, S.V. (2013). Stan pryrodnoi' rezystentnosti i krovotvorennja ta metody i'h korekcii' u velykoi' rogatoi' hudoby v umovah tehnogennogo navantazhennja na dovkillja. Visn. Zhytomyr. nac. agroekol. un—tu. 2 (38), 1, 93—97 (in Ukrainian).

Sudakov, M.O., Bereza, V.I., Pogurs'kyj, I.G. [ta in.] (1991). Mikroelementozy sil's'kogospodars'kyh tvaryn; za red. M.O.Sudakova. 2—e vyd. K.: Urozhaj. 144 (in Ukrainian). Romanjuk, V.L., Mandygra, M.S., Symyrenko, L.L. (1998). Funkcyonal'nyj stan shhytovydnoi' zalozy u teljat z urodzhenym zobom z radioaktyvno zabrudnenogo gospodarstv. Naukovyj visn. NAU. K. 11, 170—173 (in Ukrainian). Sudakov, M., Bereza, V., Pacjuk, M. (2000). Diagnostyka i profilaktyka jodnoi' nedostatnosti u sil's'kogospodars'kyh tvaryn u biogeohimichnyh zonah Ukrai'ny. Vet. medycyna Ukrai'ny. 1, 30—31 (in Ukrainian).

Levchenko, V., Romanjuk, V., Fasolja, V. (2001). Hvoroby shhytovydnoi' zalozy. Vet. medycyna Ukrai'ny. 6, 35—37 (in Ukrainian).

Cmammn nadiümna do peda^ii 27.09.2016