CC BY
29
Науковий вюник Льв1вського нацюнального утверсигету ветеринарно! медицини та бютехнологш 1мен1 С.З. Гжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7128
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК: 619:636.02:636.08.003
Репродуктивна функщя самок щурiв F1 i постнатальний розвиток щуренят F2 за дп рiзних доз наногермашю цитрату
У.1. Тесарiвська1, Р.С. Федорук2, М.1. Шумська3 tesar21@gmail.com
1 Державний контрольний науково-до^дний iнститут ветеринарних препаратiв та кормових добавок,
вул. Донецька, 11, м. Львiв, 79000 Укра'та;
Институт бюлогИ тварин НААН, вул. Василя Стуса, 38, м. Львiв, 79000, Укра'ша;
3 Львiвський нацюнальний ушверситет ветеринарноI медицини та бютехнологш iменi С. З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
Представлено результати дослгджень впливу випоювання щурам ргзних доз "наногермашю" цитрату (НОеЦ) на ре-продуктивну здатшсть самок Е1 г постнатальний розвиток г життездатшсть приплоду. Дослгдження виконаш на самках лабораторних щургв, роздтених на 4 групи: 1 - контрольна, 2 - дослгдна (10 мкг Ое) , 3 - 20 мкг Ое, 4 - 200мкг Ое/ кг м. т. наногермашю цитрат випоювали самкам вгд молочного перюду з матерями Е0 г до заплгднення, впродовж вагтностг та лактаци. Визначали показники репродуктивной функцн самок щургв, масу гтзда г стввгдношення самщв г самок, Их життездатшсть, розвиток сенсорно-рухових рефлексгв. Встановлено вищ1 показники заплгднюваностг самок 4 групи - 100 % проти 85% у контролг, а також багатоплгдностг самок усгх дослгдних груп на 6,4 - 17% та маси гтзда на 3,1 - 15,1%, середньоI маси щуренят на 1,6 - 3,0% в 2 грут, на 9,8 - 11,5% — в 3-ш, г 2,8 - 4% - у 4-ш групах, ттенсивностг !х росту за 7 дгб у 2 г 3-ш, за 14 дгб - у 4, г за 27 дгб життя - в 2 та 4-т групах. Вгдзначено збыьшення кглькостг народжених самщв у 2 та 4 групах, прискорення розвитку г прояву сенсорних реакщй у щуренят дослгдних груп, що быьше виражено за дп 200мкг Герматю. Збережетсть приплоду була високою у всгх групах г становила 100% у перюд вгдлучення на 37 добу життя. Бгологгчна дгя застосованого з водою наногермашю цитрату быьше виражена у щургв, якг отримували 20 г 200 мкг Гермашю.
Ключовi слова: щури, ргст, маса тма, наногермашю цитрат, заплгднюватсть, збережетсть, репродуктивна функщя, сенсорт реакци.
Репродуктивная функция самок крыс F1 и постнатальное развитие крысят F2 за действия различных доз наногермания цитрата
У.И. Тесаривская1, Р.С. Федорук2, М.И. Шумская3 tesar21@gmail.com
1 Государственный контрольный научно-исследовательский институт ветеринарных препаратов и кормовых
добавок, ул. Донецкая, 11, г. Львов, 79000 Украина; 2 Институт биологии животных НААН, ул. Василия Стуса, 38, г. Львов, 79000, Украина;
3 Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Представлены результаты исследований влияния выпойки крысам различных доз «наногерманию» цитрата (НОеЦ) на репродуктивную способность самок Е1 и постнатальное развитие и жизнеспособность приплода. Исследования выполне-
Citation:
Tesarivska, U., Fedoruk, R., Shumska, M. (2016). Reproductive function of rat females and postnatal development of F1 and F2 offspring for the actions of different doses of nanogermanium citrate. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 124—129.
ны на самках лабораторных крыс, разделенных на 4 группы: 1 - контрольная, 2 - опытная (10 мкг Ge), 3 - 20 мкг Ge, 4 -200 мкг Ge/кг м. т. НGeЦ выпаивали от молочного периода с матерями F0 и до оплодотворения, в течение беременности и лактации. Определяли показатели репродуктивной функции самок, массу гнезда и соотношение самцов и самок, их жизнеспособность, развитие сенсорно-двигательных рефлексов. Установлены более высокие показатели оплодотворяемости самок 4 группы - 100% против 85% в контроле, а также многоплодия самок всех опытных групп на 6,4 - 17% и массы гнезда на 3,1 - 15,1%, средней массы крысят - на 1,6- 3,0% во 2 группе, на 9,8 -11,5% - в третьей, и 2,8 - 4% - в четвёртой группах, интенсивности их роста за 7 суток во второй и третьей, за 14 суток - в четвёртой, и за 27 суток жизни -во второй и четвёртой группах. Отмечено увеличение количества рожденных самцов во 2 и 4 группах, ускорения развития и проявления сенсорных реакций в крысят опытных групп, что более выражено при действии 200 мкг Германия. Сохранность приплода была высокой во всех группах и составила 100% на 37 сутки жизни, при завершении молочного периода. Биологическое действие примененного с водой наногерманию цитрата больше выражено у крыс, получавших 20 и 200 мкг Германия.
Ключевые слова: крысы, рост, масса тела, наногермания цитрат, фертильность, сохранность, репродуктивная функция, сенсорные реакции.
Reproductive function of rat females and postnatal development of F1 and F2 offspring for the actions of different doses of nanogermanium citrate
U. Tesarivska1, R. Fedoruk2, M. Shumska3 tesar21@gmail.com
1 State Scientific-Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed Additives,
Donetsk Str., 11, Lviv, 79000, Ukraine;
2 Institute of Animal Biology, Vasyl Stus Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine;
3 Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article presents the results of give to drink of female rats the water contained different levels of «nanogermanium» citrate (NGeC) on the reproductive ability offemales F1 and postnatal development and viability of offspring. Studies performed on laboratory rats female divided into 4 groups: 1 - control, 2 - 10 ц, 3 - 20 ц, 4- 200 ц of Ge per kg of body weight. Rat females received the NGeC starting with suckling (together with F0 mothers) to fertilization and during pregnancy and lactation. Fertility, average litter weight, offspring sex ratio, viability, and development of sensitive and motor reflexes have been investigated. In the female of 4 group higher level of fertility (100% against 85% in control) was observed. It has been shown also higher levels of multiple pregnancy, (6.4 - 17%), average litter weight (3.1 - 15.1%) in all experimental groups and average infant rat weight (1.6 - 3.0%) — in 2-nd experimental group, on 9.8 - 11.5% — in 3-st experimental group, on 2.8 - 4% — 4-th experimental group. The animals of 2 and 3 -experimental groups are characterized by higher rate of growth up to 7 days of life. The growth intensity was higher also in the rats of 2-nd group up to 14 days of life and in 2-nd and 4-th groups — up to 27 days of life. The increasing of a number of male births -in 2 infant 4 experimental groups accelerated development and manifestation of infant sensory reactions in all experimental group have been found. These differences was more expressed when dose of200 mkg Ge was used. Offspring survival has been high in all groups and was 100% after weaning at 37 days of life. Biological effect of «nanogermanium» citrate in water form was more pronounced in rats, fed 20 or 200 mkg of Germany.
Key words: rats, height, weight, nanohermanium citrate, fertilization, survival, reproductive function, sensory response.
Вступ
Активный розвиток оргашчно! х1ми зумовив ши-роке застосування сполук германш в медициш, бю-логп i ветеринарп та став поштовхом для вивчення властивостей цього елементу та його сполук (Lukevic, 1990; Busenka, 2005; Kovalenko, 2012; Vlizlo et al., 2015).
Доклшчш та клшчш випробування рiзних орга-шчних i комплексних германшвмюних сполук, у тому чи^ отриманих методом нанотехнологш показали, що вони позитивно впливають на оргашзм, зумовлю-ючи рiзностороннi фармакодинамiчнi ефекти та бю-лопчну дш. Зокрема, оргатчш та координацшш сполуки германш виявляють протипухлинну, iмуно-модулюючу, противiрусну, нейро-, кардю-, гепатоп-ротекторну, антигшоксичну, детоксикацшну, мембра-нопротекторну дш (Sejfullyna et al., 2003; Stadnyk et al., 2006; Kovalenko, 2012; Dolajchuk et al., 2014). Кр1м того, германш e необхщним мжроелементом для нор-
мально! життeдiяльностi оргашзму, що особливо важ-ливо у перюд його росту та розвитку. Серед шших бюлопчних властивостей можна вщзначити його здатшстьзабезпечувати перенесення кисню в тканинах, пвдвищувати iмунний статус оргашзму, виявляти антиоксидантну актившсть, що може мати суттеве значения у перюд ваптносп та лактацп (Thayer, 1985; Lukevics and Ignatovich, 2005; Stadnyk et al., 2006; Dolajchuk et al., 2014, 2015). Однак, дослвдження впливу цитрату германш на репродуктивну функцш тшьки розпочап (Dolajchuk, 2014; Fedoruk and Hrabko, 2015; Dolajchuk et al., 2015). Особливе наукове зацжа-влення зумовлюе вивчення бюлопчно! дп цитрату гермашю, отриманого методом нанотехнологп [Patent Ukrai'ny №38391], що мае значш переваги — низький рiвень токсичносл за високо! засвоюваносп та бюдо-ступносп ще! сполуки (Kovalenko, 2012; Dolajchuk et al., 2014, 2015; Fedoruk and Hrabko, 2015). Тому метою дослвджень було вивчити особливосп репродуктивно! здатносп самиць щурiв F1 та рют i розвиток 1х потом-
®i3iogoriHHi peaKniï caMOK F1 Ta ïx n0T0MCTBa F2 oniHMBagu 3a ïx ^i3HHHHM CTaHOM caMOK i po3bhtkom (po3Mip Ta Maca npungogy , KpaHioKaygagbHHH po3Mip ngogiB, Ki^bKÎCTb ®hbhx ngogiB, KigbKicTb caMoK i caM-niB F2, noaBy nepBHHHoro BogocaHoro noKpuBy, mBug-KicTb po3BHTKy ceHcopHHx pe^geKciB 3a nepiogoM BigK-puBaHHa onen. KompogMBagu Macy Tina mypiB Big Ha-pog^eHHa go 37-geHHoro BiKy. BroHanagu BigHocHy iHTeHcHBHicTb pocTy TBapuH 3a MeToguKoM C. Epogi (Busenko, 20095). y MerogogorinHy ocHoBy po6oTH 3 BHBneHHH giï nrnpaiy repMaHiM Ha noTOMcTBo noKgage-ho MeTogHHHi peKoMeHganiï, BHKgagern b goBigHHKy «^oKgiHinHi gocgig^eHHa BeTepuHapHux giKapcbKux 3aco6iB» (Kocjumbas, 2006).
OTpHMaHHH nH^poBHH MaTepiag o6po6gagu 3aragbHonpHHH3THMH MeTogaMH cTamcTHHHoro aHagi3y Ha KoMn'MTepi 3a gonoMoroM nporpaM MS Excel i StatGraphics Plus 2.1.
PeîymiaTH Ta ïx oßroBopeHHH
AHagi3 penpogyKTHBHoï 3gaTHocri caMoK Konrpogb-hoï Ta gocgigHux (2,3,4) rpyn BKa3ye Ha Bupa^eHHH 6iogorinHHH BngHB 3acTocoBaHHx go3 HGeЦ y mypiB. 3oKpeMa, Maca Tiga caMoK 2,3,4-ï rpyn 6yga 6igbmoM BignoBigHo Ha 9,9; 20,1 i 3,4%, mo BnguHygo Ha ïx 3a-ngigHMBaHicTb, Macy rHi3ga i HucegbHicTb Hapog^eHoro npungogy (Ta6g. 1). 3angigHMBaHicTb caMoK Big3Hana-gaca 3HanHHMH KoguBaHHaMH b gocgigHHx rpynax i cTaHoBHga: KoHTpogb — 85,7; 2-ra rpyna — 85,7; 3-Ta — 84,6; 4-Ta — 100%.
Та6мицм 1
noKa3HHKH MacH li.ia i peiipo.iyKTUBiioï (|niiKiiiï caMOK F1, M ± m
cTBa 3a gu pi3HHx go3 nrnpaiy repMaHiM, oTpuMaHoro Ha ocHoBi BHKopucTaHHa HaHoTexHogoriï.
Maiepia^ i MeiogH goc^ig^eHt
^ocgig^eHHa npoBogugu Ha ga6oparopHux mypax, aKi yTpHMyBagucb y BiBapiï flHAKI BeTnpenapaTiB i kopmobhx go6aBoK y cTaHgapTHux yMoBax 3 goTpuMaH-HaM 6ioeTHHHHx BHMor (Dolajchuk et al., 2014; European convention). y nepiog $i3iogoriHHoro i cTaTeBoro go3pi-BaHHa, 3angigHeHHa i BariTHocTi Ta BurogoByBaHHa no-ToMcTBa y noKogiHHi F0 Ta F1, TBapuHaM BunoMBagu 3 go6oBoM hopmom Bogu pi3Hi KoHnempaniï HaHorepMa-HiM nHTpaTy (HGeЦ), BuroTOBgeHoro MeTogoM HaHoTexHogoriï Ta oTpHMaHoro Big TBO «HaHoMaTepiagu i HaHoTexHogoriï», m. Khïb. ^,ypu KoHTpogbHoï Ta gocgigHHx rpyn 6ygu oTpHMaHi Big caMoK noKogiHHa F1 3a aHagorinHHx yMoB. BnguB nurpaTy repMaHiM Ha po3BH-tok mypeHaT BHBnagH Ha noTOMcTBi Big 41 caMKH mypiB Ta 4 caMniB. ®opMyBaHHa rpyn caMoK npoBogugu y Bini 3 - 3,5 Micani 3 MacoM Tiga 182 - 218 r. TBapuHaM gocgigHHx rpyn pa3oM 3 noTOMcTBoM BunoMBagu HGeЦ b HacTynHHx go3ax: 2 - rpyna (7caMoK) — 10 MKr / Kr m.t., 3 - rpyna (13 caMoK) — 20mkt/ Kr m.t., 4 - rpyna (7 caMoK) — 200mkt/kt m.t. KoHTpogbHi TBapuHH (1 -rpyna) (14 caMoK) Magu nocriHHHH gocTyn go nuTHoï Bogu. ynpogoB® gocgig^eHHa BH3Hanagu Macy Tiga caMoK F1 i npungogy BaroBHM MeTogoM, ngogMnicTb 3a KigbKicTM Hapog^eHoro npungogy, 3angigHMBaHicTb, TpHBagicTb BariTHocTi.
noKa3HHKH rpynu
I - KoHTpogb II - 10 MKr III - 20 MKr IV - 200 MKr
Maca Tiga, r 182,0 ± 6,04 200,0 ± 7,87 218,6 ± 8,84 188,2 ± 5,56
% Big KoHTpogM 100,0 109,9 120,1 103,4
3angigHMBaHicTb, % 85,7 85,7 84,6 100
TpHBagicTb BariTHocTi, gi6 21,8 ± 0,20 (n=5) 23,00 ± 0,0 (n=3) 21,8 ± 0,40 (n=6) 22,0 ± 0,40 (n=3)
% Big KoHTpogM 100 105,5 100 100,9
KigbKicTb mypeHaT Ha caMKy 9,4 ± 0,75 10,5±1,50 10,0 ± 0,63 11,0 ± 0,60
% Big KoHTpogM 100 111,7 106,4 117,0
Hapogu-goct Ha caMKy caMniB rog. 4,2 ± 0,50 6,5 ± 0,50* 4,83 ± 0,50 6,3 ± 0,30*
% 44,7 61,9 48,0 57,3
% Big KoHTpogM 100 154,8 114,3 150,0
caMoK rog. 5,2 ± 0,54 4,0 ± 1,00 5,2 ± 0,50 4,7 ± 0,67
% 55,3 38,1 52,0 42,7
% Big KoHTpogM 100,0 76,9 100,0 90,4
CepegHa Maca rai3ga, r 57,5 65,1 66,2 59,3
% Big KoHTpogM 100,0 113,2 115,1 103,1
KpaHioKayganLHHH po3Mip, cm (n=10) 4,1 ± 0,08 4,3 ± 0,16 4,0 ± 0,15 4,0 ± 0,20
% Big KoHTpogM 100,0 104,9 98,3 98,3
npHMiTKH: 1 — y nin i HacTynHHx Ta6gunax BiporigmcTb pi3Hunb nopiBHaHo go KoHTpogbHoï rpynu BpaxoByBagu* — p < 0,05. 2 — KijiLKicTb caMoK F1: I — 14; II — 7; III — 13; IV — 7. 3 — KintKicTt caMniB F2: I — 59; II — 46; III — 62; IV — 44. caMoK F2: I — 72; II — 28; III — 68; IV — 33.
Тривалють ваптносл у самок 3 i 4-! груп зберта-лася на рiвнi контролю, але була бшьшою на 5,5% у 2-й груш. Багатоплвдшсть самок за шльшстю наро-джених щуренят була вищою в дослiдних групах на 6,4 - 17,0% порiвняно з контрольною групою. Отри-манi результати вказують на стимулюючий вплив застосованих доз НGeЦ на багатоплiднiсть самок щурiв, що ввдзначено нами у самок F0 (Dolajchuk et al., 2014, 2015; Fedoruk and Hrabko, 2015). Випоюван-ня НGeЦ самкам перед заплвдненням та у перюд вагiтностi впливало на спiввiдношення самщ/самки у гнiздi, що бiльше виражено в 2-й (6,5:4 або 1,6 раза) i в 4-й (6,4:4,7 або 1,3 раза) групах. У самок 3 - i' групи цей коефщент становив 0,93 (4,8:5,2), що вказуе на вiдмiнностi впливу випоювання самкам високих, се-редшх i малих доз НGeЦ на формування статi у щу-рiв. Кранiокаудальний розмiр щуренят суттево не вiдрiзнявся мiж контрольною i дослвдними групами.
Зростання багатоплiдностi самок 2-! та 3-! груп зумовлювало шдвищення середньо! маси гнiзда у цих групах на 13,2 i 15,1%. Однак, у 4-й груш цей показ-ник був вищим ввд його значення в контрольнiй груш лише на 3,1%, що може бути зумовлено найнижчою (5,4 г) середньою величиною маси тша щуреняти в перший день шсля народження (табл. 2). У той час як у 2, 3, i 4 - й групах цей показник перевищував контроль на 1,6 i 11,5% (6,2 i 6,8 г ввдповшно). Характерно, що на 5 - 7 доби середня маса щуренят була най-
вищою у 3-й груш (108,5 i 109,8%), а м1жгрупова рiзниця у 4-й групi порiвняно з контрольною змен-шилася до 96,2 i 94,7%.
На 14 добу показник маси тша щуренят дослшних i контрольно! груп зберйався на однаковому рiвнi. На 27 добу середня маса тша щуреняти була вищою в 4-й груш на 4,1%, в 2-й — на 2,5%, а 3-! зменшилася на 2,9% порiвняно з контрольною групою. Отже, можна вважати, що застосована доза в 200 мкг Ge /кг м. т. самок F1 стимулювала !х молочнiсть впродовж 27 дiб пiдсисного перiоду. Вищий прирют маси у щуренят 4-! групи в перюд 14 - 27 дiб може також зумовлюва-тися бiльшою чисельнiстю народжених самщв у цих групах (див. табл. 1), штенсившсть росту яких е вищою для бшьшосп видiв тварин. Це пвдтверджуеться i нашими даними щодо вищих показник1в маси тша самшв, шж самок щурiв як у контрольнiй, так i у дослгдних групах. Однак маса тша самок 2 - 4 дослшних груп виявляла менш виражене зниження порiвняно з самцями (96,9; 93,1 i 94,6%), нж контрольно! (91,9%), що може зумовлюватися вiдмiнностями у сшввшно-шеннi самц1/самки в контрольнiй i дослiдних групах.
Забезпечення оптимальних зоогiгiенiчних умов утримання, а також годiвлi тварин контрольно! та дослшних груп сприяло прояву генетичного потенщ-алу !х росту, розвитку та резистентностi органiзму як самок-матерiв, так i приплоду.
Показники життездатност та фiзичного розвитку щуренят F2, М ± м
Таблиця 2
Показники Групи
I - контроль II - 10 мкг III - 20 мкг IV - 200 мкг
Середня маса щуренят:
1 день г 6,1 ± 0,17 6,2 ± 0,14 6,8 ± 0,21* 5,4 ± 0,27*
% вщ контролю 100,0 101,6 111,5 88,5
5 день г 10,6 ± 0,41 10,5 ± 0,6 11,5 ± 0,53 10,2 ± 0,29
% вщ контролю 100 99,0 108,5 96,2
7 день г 13,2 ± 0,37 13,5 ± 0,25 14,5 ± 0,59 12,5 ± 0,5
% вщ контролю 100,0 103,0 109,8 94,7
14 день г 23,2 ± 1,05 23,4±3,1 22,8 ± 0,84 22,5 ± 0,55
% вщ контролю 100,0 100,9 98,3 97,0
27 день г 55,4 ± 2,6 56,8 ± 0,05 53,8 ± 1,72 57,7 ± 1,80
% вщ контролю 100,0 102,5 97,1 104,1
самщ г 101,1 ± 3,23 93,6 ±1 1,43 98,1 ± 2,62 100,9 ± 8,0
% вщ контролю 100,0 92,7 97,1 99,8
37 день самки г 92,9 ± 3,37 90,7 ± 7,69 91,3 ± 2,74 95,5 ± 7,01
% вщ контролю 100,0 97,6 98,3 102,8
% вщ самщв 91,9 96,9 93,1 94,6
Смерттсть 0 0 0 0
ВШдкривання очей, %:
14 день 0 16,7 5,8 30,3
15 день 43,4 55,5 54,2 65,6
16 день 98,8 100 88,42 100
17 день 100 100 100 100
Поява первинного волосяного покриву на 4 день, % 100 100 100 100
Це пвдтверджуеться ввдсутшстю загибел1 щуренят до ввдлучення у 37 д1б i появою первинного волосяного покриву на 4 - 5 добу у вах щуренят, що ввдповь дае фiзiологiчним нормам онтогенетичного розвитку цього виду тварин. У той час як ввдкривання очей у щуренят дослвдних груп порiвняно з контролем роз-почалось швидше (14 доба), що б№ше виражено у щуренят 2-Ï групи (16,7%) i 4-ï групи (30,3%). Квдьш-сна перевага цього показника в уах дослiдних групах порiвняно з контролем зберiгалася i на 15-ту добу життя (54,2% - 65,6% проти 43,4% у контрол^, а на 16-ту добу — твдьки для 2-ï i 4-ï груп. Ц результати вказують на стимулюючий вплив застосованих доз цитрату германш на формування, розвиток i прояв сенсорних рефлексiв у щуренят в раннш постнатальний перiод.
Отримаш данi щодо iнтенсивностi росту щуренят корелюють з показниками середньоï маси щуренят в контрольнш та дослвдних групах. Це вказуе на вищий ÏÏ рiвень у цих тварин у перюдах 7 i 27 (2 група) та 5, 14 i 27 дiб (4 група) (табл. 3). Важливо ввдзначити найвищу iнтенсивнiсть росту щуренят 4-ï дослiдноï групи у першi 5 дiб — 62,2 % порiвняно з 53,5% у контрольнш груш. Нижча штенсившсть росту цих тварин у перiодi 5-7 дiб (20,0%) порiвняно з контролем не мае фiзiологiчного пояснення , оск1льки у на-ступнi перiоди цей показник перевищував контроль на 2,5 — 5,6% зi збереженням цiеï тенденцп мiжгру-повоï рiзницi для загального показника приросту як у самщв, так i у самок. У той час як у 2-й груш вища штенсившсть росту ввдзначена у перюдах 5-7 i 14-27 дiб, а у 3-й груш — тшьки на 5-7 добу.
Таблиця 3
1нтенсивмсть росту щуренят поколмня F2
Перюди росту, дiб Групи
I - контроль II - 10 мкг III - 20 мкг IV - 200 мкг
Середня маса щуреняти, г
1 (M±m) 6,1 ± 0,17 6,2 ± 0,14 6,8 ± 0,21 5,4 ± 0,27
Вщносний прирют маси тша за 2-37 доби, %:
5 53,5 52,1 51,8 62,2
7 21,7 25,4 22,6 20,0
14 55,0 53,1 44,6 57,5
27 82,1 83,5 81,0 87,7
37 54,6 47,25 56,2 51,2
Загальний прирют, % 176,3 174,9 173,6 179,5
Отже, проведений аналiз отриманих результапв дослвджень репродуктивноï функци самок щурiв F1 та постнатального розвитку 1х приплоду (F2) вказуе на виражену бiологiчну дiю застосованих з водою доз наногермашю цитрату, що бшьше помггна у тварин 3- i 4-ï груп.
Висновки
Випоювання цитрату германiю характеризувалося такими ввдмшностями:
— пiдвищенням багатоплiдностi самок щурiв дослвд-них груп на 6,4-17,0 % за кшьшстю народжених щуренят, а також середнього показника маси гшзда на 3,1- 15,1 %;
— вiрогiдним зростанням середнього показника маси тша щуреняти в 3-й груш (20мкг Ge) i зниженням його рiвня у 4-й груш ( 200 мкг Ge) на rai вищоï ште-нсивностi росту цих тварин до 27-ï доби пвдсисного перiоду;
— збiльшенням кiлькостi народжених самцiв у гнiздi 2- i 4-ï груп (6,5 i 6,3) порiвняно як з контрольною (4,2) так i 3-ю (4,8) дослвдною групами;
— прискоренням розвитку i прояву сенсорних реакцш у щуренят дослвдних груп за перюдом ввдкривання очей, що бшьше виражено у тварин 4-ï групи.
Перспективи подальших дослвджень. Будуть з'ясо-ванi бiологiчнi механiзми ди НGeЦ на формування i прояв сенсорно-рухових реакцш у рiзнi перюди росту
тварин, ï\ зв'язок з розвитком шших фiзiологiчних
систем.
Бiблiографiчнi посилання
Vlizlo, V.V., Iskra, R.Ja., Fedoruk, R.S. (2015). Nanobi-otehnologii'. Suchasnist' ta perspektyvy rozvytku. Bi-ologija tvaryn. 17, 4, 18-29 (in Ukrainian).
Kocjumbas, I.Ja. (2006). Doklinichni doslidzhennja vet-erynarnyh likars'kyh zasobiv: Dovidnyk. L'viv: Triada pljus (in Ukrainian).
Dolajchuk, O.P., Fedoruk, R.S., Kaplunenko, V.G. (2014). Fiziologichnyj vplyv nanocytratu germaniju za umov jogo vypojuvannja laktujuchym samkam shhuriv ta i'h pryplodu. Fiziologichnyj zhurnal. 60, 3 (in Ukrainian).
Kovalenko, L.V. (2012). Ocinka stymuljujuchoi' dii' nanoakvahelativ germaniju na pryrodnu rezystentnist' tvaryn. Naukovyj visnyk NUBiP Ukrai'ny. 172 (1), 203-209 (in Ukrainian).
Lukevic, Je.Ja., Gar, T.K., Ignatovich, L.M., Mironov, V.F. (1990). Biologicheskaja aktivnost' soedinenij germanija. Riga: Zinatne.
Patent Ukrai'ny na korysnu model' № 38391. MPK (2006): C07C 51/41, C07F 5/00, C07F 15/00, C07C 53/126 (2008.01), C07C 53/10 (2008.01), A23L 1/00, B82B 3/00. Sposib otrymannja karboksylativ metaliv «Nanotehnologija otrymannja karboksylativ metaliv» [Tekst] / M. V. Kosinov, V. G. Kaplunenko. — Opubl. 12.01.2009, Bjul. № 1 (in Ukrainian).
HayKoBHn BicHHK ÏÏHyBMET iMeHi C.3. I^unbKoro, 2016, t 18, № 3 (71)
Stadnyk, A.M., Byc', G.O., Stadnyk, O.A. (2006). Biologichna rol' germaniju v organizmi tvaryn ta ljudyny. Naukovyj visnyk L'vivs'koi' nacional'noi' akademii' veterynarnoi' medycyny im. S. Z. Gzhyc'kogo. 8, 2, 1, 185-174 (in Ukrainian).
Busenko, O.T. (2005). Tehnologija vyrobnyctva produkcii' tvarynnyctva. K.: Vyshha osvita (in Ukrainian).
Sejfullyna, I.J., Nemjatyh, O.D., Luk'janchuk, V.D., Tkachenko, Je.V. (2003). Farmakologichni efekty germanijevyh spoluk. Odes'kyj medychnyj zhurnal. 6, 111-114 (in Ukrainian).
Fedoruk, P.S., Hrabko, M.I. (2015). Dynamika masy tila i reproduktyvna funkcija samok shhuriv ta zhyttjezdatnist' pryplodu za vypojuvannja riznyh kil'kostej cytratu germaniju. Biologija tvaryn. 17, 3 (in Ukrainian).
Dolaychuk, O.P., Fedoruk, R.S., Kovalchuk, I.I., Kropyvka, S.I. (2015). Physiological and biochemical processes in the organisms of rats when feeding them with different amounts of germanium citrate. The Animal Biology. 17, 2, 50-56.
European convention for the protection of vertebrate animals used for experim. and other scientific purposes. Coun. of Europe, Strasbourg. 1986. pp. 53.
Lukevics, E., Ignatovich, L. (2005). 32Ge Biological Activity of Organogermanium Compounds. Metallotherapeutic Drugs and Metal-Based Diagnostic Agents. The Use of Metals in Medicine. John Wiley & Sons, Ltd, 279-295.
Thayer, J.S. (1985). Germanium compounds in biological systems. Rev. Silicon, Germanium, Tin, Lead Compd. 8 (2-3), 133-155.
Cmammn nadiümna do peda^iï 28.09.2016
