CC BY
25
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7116
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:615.5
Морфофункщональна характеристика печшки за визначення кумулятивних властивостей фитопрепарату «Щитник»
Ж.М. nepir jeannakuzjo@mail.ru
Державний науково-до^дний контрольной тститут ветеринарних препаратiв та кормових добавок,
вул. Донецька, 11, Львiв, 79019, Укра'ша;
В статт1 представлено результати дослгдження впливу препарату «Щитник», у виглядг сухого екстракту, отриманого з кореневища папоротг чоловгчоI (КЫ2ота Dryopteris /Шх-таз, родини багатотжкових - Ро1уро^асеае), на коефщенти маси внутргштх оргашв, окремг бгохгмгчш показники кровг та морфологгчну структуру печтки щургв за умов кумуляцп.
Для визначення кумулятивних властивостей препарату «Щитник» використали метод—тест «субхротчно! токсичность». Досл1д проведено на 18 бтих щурах, 2-мгсячного вгку, масою тта 140 - 160 г, з яких сформували двг групи тварин-аналоггв: I - контрольна, II - дослгдна (по 9 тварин у кожнгй). Для введення препарат розчиняли в пропыенглжолг з водою у стввгдношенш 1:1. Щурам дослгдноI групи препарат уводили перорально, щодобово, починаючи з дози 1300 мг/ кг (що становить 1/10 DL5o), з подальшим збыьшенням дози в 1,5 рази кожнг 4 доби. Тваринам контрольноI групи вводили розчинник.
Встановлено, що введення щурам нового протипаразитарного препарату «Щитник», протягом 24 дгб постль у сумарнш дозг 36196,9 мг/кг викликало збыьшення коефщентгв маси печтки, тдвищення активностг лужноЧ фосфатази, трансамтаз у сироватц кровг, в поргвнянт з контролем, що ггстологгчно тдтверджувалося дистрофгчно-некротичними змтами в паренхжг печтки, яю характеризувалися розширенням центральних вен г внутргшньо-часточкових капыяргв, каргорексисом, карюлгзисом, зернистгстю цитоплазми гепатоцитгв.
Ключовi слова: щитник, кумулящя, бт щури, патоморфологгчш змти, трансамтази, лужна фосфатаза.
Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок, ул. Донецкая, 11, г. Львов, 79019, Украина;
В статье представлены результаты исследования влияния препарата «Щитник» в виде сухого экстракта, полученного из корневища папоротника мужского (КЫ2ота Dryopteris/Шх-таз, порядок многоножковые -Ро1уро^асеае), на коэффициенты массы внутренних органов, отдельные биохимические показатели крови и морфологическую структуру печени крыс в условиях кумуляции.
Для определения кумулятивных свойств препарата «Щитник» использовали метод-тест «субхроническое токсичности». Опыт проведен на 18 белых крысах, 2-месячного возраста, массой тела 140 - 160 г, из которых сформировали две группы животных-аналогов: I - контрольная, II - опытная (по 9 животных в каждой). Для введения препарат растворяли в пропиленгликоле с водой в соотношении 1:1. Крысам опытной группы препарат вводили перорально, ежесуточно, начиная с дозы 1300 мг/кг (что составляет 1/10 DL50), с последующим увеличением дозы в 1,5 раза каждые 4 сутки. Животным контрольной группы вводили растворитель.
Citation:
Perig, G. (2016). Morph functional characteristic of liver by the definition of cumulative properties of phytopreparations «Shchytnyk». Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 70-74.
Морфофункциональная характеристика печени при определении кумулятивных свойств фитопрепарата «Щитник»
Ж.Н. Периг jeannakuzjo@mail.ru
Установлено, что введение крысам нового противопаразитарного препарата «Щитник», в течение 24 суток подряд в суммарной дозе 36196,9 мг/кг вызывало увеличение коэффициентов массы печени, повышение активности щелочной фос-фатазы, трансаминаз в сыворотке крови по сравнению с контролем, что гистологически подтверждалось дистрофически-некротическими изменениями в паренхиме печени, характерным расширением центральных вен и внутреннедольковых капилляров, кариорексисом, кариолизисом, зернистостью цитоплазмы гепатоцитов.
Ключевые слова: щитник, кумуляция, белые крысы, патоморфологические изменения, трансаминазы, щелочная фос-фатаза.
Morph functional characteristic of liver by the definition of cumulative properties of phytopreparations «Shchytnyk»
G. Perig jeannakuzjo@mail.ru
State Scientific-Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed Additives,
Donetska Str., 11, Lviv 79019, Ukraine;
The article presents the results of study of the search influence of the preparation «Shchytnyk» in the form of dry extract got from the roots of masculine ferns (Rhizoma Dryopteris filix-mas, order of many-stems -Polypodiaceae), on the coefficients of the mass of internal organs, some biochemical parameters of blood and morphological structure of rat liver in conditions of cumulation.
To determine the cumulative properties of the preparation «Shchytnyk » was used test method «subchronical toxicity» . The experiment was conducted on 18 white rats, 2 - months old, with body mass of 140 - 160g, which were formed into two groups of animals- analogues: I - control, II - research (9 animals in each). To enter a drug it was dissolved in propylene glycol with water in a ratio of 1: 1. Rats of experimental drug were administered orally every day, starting with a dose of 1300 mg/kg (representing 1/10 DL50), followed by increasing doses of 1.5 times every 4 days. The animals from the control group were injected with solvent.
The introduction of a new antiparasitis drug to rats «Shchytnyk» for 24 consecutive days at a total dose of36196,9 mg/kg caused an increase coefficients in liver weight ratios, increased activity of alkaline phosphatase, liver transaminases in serum compared to control, that histologically confirmed dystrophic-necrotic changes in the parenchyma of the liver, and were characterized with the expansion of central venous and intra-lobular capillaries, cariorecsise, grit cytoplasm of hepatocytes.
Key words: Shchytnyk, cumulation, white rats, path morphological changes, liver transaminases, alkaline phosphatase.
Вступ
Будь-яка х1м1чна речовина, незалежно ввд надходження та нагромадження, потрапивши в оргашзм не може проминути органи, зокрема печшку, яка ввдповщае за дезштоксикацшну функцш, осшльки мютить основш ензимш системи, що здшснюють бютрансформацш i дезштоксикацш як чужорвдних, так i властивих оргашзму сполук. Виконуючи головну роль в обмш речовин та зв'язуючи портальне i загальне кола кровообку, печшка знешкоджуе токсичш продукти, яш надходять в оргашзм та утворюються в процес травления. Тому вона рашше за iншi органи реагуе на даю зовшшшх i внутршшх несприятливих факторiв (Fisher, 1961; Loginov and Amin, 1985; Madej, 2002).
У системi протипаразитарних заждов застосовують препарати рiзноманiтноl природи, у котрих хiмiко-фармацевтичнi чинники займають головне мюце. Проте постшне безсистемне нерацюнальне використання препарапв одних i тих же хiмiчних груп призводить до розвитку лжоошрносп паразипв та швидкого поширення ареалу резистентних рас. У зв'язку з цим, важливе значення мае застосування деяких рослин (i продуклв 1х переробки), як антигельмiнтних засобiв (Malyk, 2001). З щею метою розроблений новий протипаразитарний фитопрепарат «Щитник», що застосовуеться для профiлактики i лiкування цестодозiв собак (Kocjumbas et al., 2011). В попередшх дослiдженнях вивчалась токсичшсть нового препарату (Malyk et al., 2008), продовженням
цих дослiджень е вивчення патоморфологiчних змiн в тканинах печшки за умов вивчення кумулятивних властивостей фiтопрепарату «Щитник».
Матерiал i методи досл1джень
Для визначення кумулятивних властивостей препарату «Щитник» використали метод-тест «субхронь чно! токсичносп» за К.С. .Шмом у модифшацп К.К. Сидорова (Kocjumbas et al., 2007). Дослщ проведено в умовах вiварiю ДНДК1 ветпрепаратiв та кор-мових добавок на 18 бiлих щурах, 2-мюячного вiку, масою тiла 140 - 160 г, з яких сформували двi групи тварин-аналогiв: I — контрольна, II — дослщна (по 9 тварин у кожнш). Для введення препарат розчиняли в пропiленглiколi з водою (спiввiдношення 1:1). Щурам дослщно! групи препарат уводили перорально, щодо-бово, починаючи з дози 1300 мг/кг (що становить 1/10 DL50), з подальшим збшьшенням дози в 1,5 рази кожш 4 доби. Тваринам контрольно! групи вводили розчин-ник. На 24 добу введення, тварин кожно! групи дека-пiтували, за умов легкого ефiрного наркозу, та вщби-рали кров для проведення бiохiмiчних дослвджень, проводили повний патологоанатомiчний розтин з подальшим вщбором матерiалу для пстолопчного дослiдження (Zon et al., 2009). Внутршш органи зва-жували, вираховували коефiцiенти маси. Матерiал (шматочки внутршшх органiв i тканин) фiксували в 10% розчиш нейтрального формалiну, з наступною заливкою в парафiн. З парафшових блоков виготовля-ли гiстозрiзи товщиною 3 - 6 мкм на санному мшро-томi МС-2. Гiстозрiзи фарбували гематоксилiном та
еозином. Морфометрш тканин проводили з викорис-танням морфометрично! програми ДS-SOFT для мж-роскопа OLYMPUS CX 41 та фотокамери OLYMPUS C-5050 (Merkulov, 1969).
У сироватщ кровi щурiв визначали активнiсть ала-нiнамiнотрансферази (АлАТ), аспартатамшотрансфе-рази (АсАТ) за методом Райтмана-Френкеля та луж-но! фосфатази (ЛФ) - методом Кшга-Армстронга (за допомогою стандартних тест-наборiв НВФ «Омко», ФОП Даниш) (Vlizlo et al., 2012).
Результати та "ix обговорення
Аналiзуючи динамiку змш маси тiла дослiдних тварин установлено, що препарат «Щитник» протягом 16 дiб поспiль не впливав на масу тша тварин, у порь вняннi з контролем (табл. 1).
Виявлеш динамiки приросту маси тварин узго-джуються зi змiною коефщенпв маси печiнки (табл. 2). Встановлено, що коефiцiент маси печiнки дослшно! групи був вiрогiдно бiльшим на 32,8% порь вняно з коефщентом маси печiнки тварин контрольно! групи.
Таблиця 1
Динамжа маси тша бших щурiв при вивченш кумулятивних властивостей препарату «Щитник» _(M ± m, n = 9)_
Групи Маса тша (г)
Початок дослщу На 4-у добу введення На 8 добу введення На 12 добу введення На 16 добу введення На 20 добу введення На 24 добу введення
Котрольна 150,7 + 4,02 155,7 + 3,0 163,5 + 2,8 175,5 + 1,9 181,7 + 1,7 183,1 + 1,5 183,3 + 1,1
Дослдаа 151,3 + 3,07 160,35 + 2,5 169,4 + 2,2 173,0 + 2,4 179,2 + 1,3 178,3 + 1,5 176,6 + 1,7
Таблиця 2
Коефщенти маси внутрiшнix оргашв бiлиx щурiв за вивчення кумулятивних властивостей препара-
ту «Ш итник» (M ± m, n = 9)
Органи Контроль Дослщ
Печiнка 30,2 ± 0,48 40,1 ± 1,23***
Легенi 12,0 ± 3,18 11,3 ± 0,6
Нирка права 3,9 ± 0,15 3,9 ± 0,09
Нирка лша 3,6 ± 0,17 3,9 ± 0,12
Нирки обидт 7,5 ± 0,25 7,9 ± 0,17
Серце 4,06 ± 0,17 3,7 ± 0,2
Селезшка 4,6 ± 0,28 4,9 ± 0,27
Примiтка: у ц1й i наступних таблицях вiрогiдностi до контролю: *- Р<0,05, ** - Р<0,01
стушнь
Аналiз отриманих даних щодо активносл ензимiв у сироватцi кровi дослвдних щурiв показав, що за умов кумуляцп препарату «Щитник» встановлено тенденщю до збiльшення активностi амiнотрансфераз. Про стушнь пошкодження плазматичних мембран гепатоцилв за введення препарату у сумарнш куму-лятивнiй дозi свiдчили результати дослвдження акти-вностi органоспецифiчного ензиму лужно! фосфатази (ЛФ). У шнщ дослвду активнiсть вказаного ензиму у сироватщ кровi щурiв II групи була вищою на 12,1% (р<0,01), порiвняно з показниками у тварин контрольно! групи (табл. 3).
Таблиця 3
Деякi бiоxiмiчнi показники сироватки кров 6i-лих щурiв за умов кумуляцп препарату «Щитник» (M ± m, n = 9)
Показник Група
I II
АлАТ, мккат/л 0,53 ± 0,04 0,59 ± 0,01
АсАТ, мккат/л 0,84 ± 0,01 0,89 ± 0,02
ЛФ, нмоль/сл 659,0 ± 10,50 738,90 ± 39,68**
При патолого-анатомiчному розтиш встановлено, що макроскопiчно форма та величина печшки щурiв
контрольно! i дослiдних груп виглядала не змшеною. Бiльш виражена вiдмiннiсть проявлялася при визна-ченнi кольору органу. У контрольнш групi тварин печiнка одноршно зафарбована у темно-червоний колiр, пружно! консистенцп, на розрiзi структура збережена. У II груш тварин забарвлення печшки неоднорвдне - вогнища свгтло-коричневого кольору чергуються зi свiтло-червоною посмуговашстю, кон-систенцiя дещо дрябла, структура на розрiзi згладже-на.
За пстолопчного дослiдження печiнки щурiв контрольно! групи спостертали слабко виражене крово-наповнення центральних вен i судин трiад. У часточ-ках ввдзначалося виразне радiальне розмiщення сшу-со!дних капiлярiв. Часточкова та балкова структура чгтко виражена (рис. 1).
1 J ИС-ш"
-, * »" vr-*' ■ ■'V ''v 5*»'ь ■ ■ ' k 5
^ ^-V'jUtv. Ef Д; i* • - '
Рис.1. Печiнка щурiв I (контрольно"! групи). Балкова будова гепатоципв збережена.
Гематоксилiн та еозин. Ок. 10, об. 10
kiíthhh KOHTypoBaHi, 3 hítkhmh MeKaMH. ^Tonia-3Ma renaTOuHTiB ogHopigHa, 3a6apBieHa y cbítio-po^eBHH Komp. y hhx hítko nporiagaiHCb ocpyrii, iHTeHCHBHo 3a6apBmeHi agpa. XpoMaTHH y 6iibmocTi agep 6yB ioKaii3oBaHHH nepeBaKHo Ha nepH^epii, 6iHKqe go capioieMH. B oKpeMHx nenmcoBHx KiiTHHax BHHBjiajiHca no 2, a to h no 3 agpa, npoTe hhcjio TaKHx kiíthh 6yio He3HanHHM (puc. 2).
PHC.2. Гепатоцнтн HÍTKO KOHTypoBaHi, цнтоп^азма ogHopigHa, agpa 36epe:»:em.
reMaioKCHiiH Ta eo3HH. Ok. 10, o6. 40
npu ricToiorinHoMy gocjiigKeHHi nenimcn ^ypiB II rpynu BuaBiaiH HepiBHoMipHe po3Mi^eHHa renaioumÍB b nacToncax, nepeBaKHo ocpeMHMH rpynaMH (gHCKoMnieccauia) 6aiKoBoi cipyKTypu, gu$y3He po3mupeHHa BHyipimHbo-HacTOHKoBHx caniiapiB. renaiouHTH pi3Hoi $opMH, coHTypu 3riagKeHi, UHTonia3Ma HeogHopigHo 3a6apBieHa, 3epHHCTa, ocpeMi b CTaHi capiopeccHcy Ta capioii3Hcy (phc. 3).
PHC. 3. ne^iHKa ^ypiB II rpynH. flucKOMnroKca^H
ßa^KOBOi CTpyKTypH, KOHTypH гeпaтoцнтiв 3r^ag:»:em, цнтoп^aзмa HeogHopigHa, Kapio^i3HC.
reMaioKCHiiH Ta eo3HH. Ok. 10, o6. 20
Oco6ihboctí ^yHKqii nenmcn, nepe3 acy npoxogaTb bcí penoBHHH, coipi BCMoKTyroTbca i3 KnmeHHHKa, o6yMoBHiH i CBoepigHicTb ii cpoBoo6iry. no bopíthíh BeHi npoiicae 75% 3araibHoro o6'eMy cpoBi, no
neHÍHKOBÍH apTepii - 25%, BigniHB KpoBi npoxoguTb no nenÍHKOBHx BeHax. Po3nogii KpoBi Big6yBaeTbca TaK, ^o apTepiaibHa KpoB Tene b HanpaMKy Big 30BHimHboro go BHyTpimHboro Kparo neniHKOBOi nacroHKH, i TOMy b nepHio6yiapHrn 3OHi гeпaтoцнтн npuiararoTb go a^epeHTHHx cyguH, a kiíthhh b ^mpoio6yiapHiH 3ohí 3HaxogaTbca Big hhx Hangaibme (Ivanov and Koval'skij, 1969).
CaMe nepuio6yiapHo po3Mi^ern гeпaтoцнтн nepmuMH KomaKTyroTb i3 36araneHHMH TOKHBHUMH Ta amuno^HBHHMH penoBHHaMH apTepiaibHoi KpoBi i pearyroTb npu noTpaniaHHi tokchhhhx penoBHH, ^o 3yMoBiMe po3bhtok gucTpo^mHux 3míh (Zhunkejra, 2009).
TaKHM hhhom, MaKpocKoninrn Ta ricTOiorinm 3míhh b neniH^ nigTBepg^yMTbca 3MiHaMH noKa3HHKiB aKTHB-hoctí aMiHoTpaHC$epa3 Ta ly^Hoi $oc$ara3H y cupoBa-тцi KpoBi ^ypiB.
BlICIIOBK'll
yBegeHHa ^ypaM npoTunapa3HTapHoro npenapaTy «^,hthhk» npoTaroM 24 gi6 nocniib, oTpuMaHoro 3 KopeHeBH^a nanopoTi hoiobíhoí y cyMapmn go3i 36196,96 Mr/Kr, 3a yMoB BHBneHHa KyMyiaTHBHux BiacTHBocTen, BHKiuKaio 3MeHmeHHa Macu Tiia gociigHux TBapuH, gocroBipHe 36iibmeHHa Koe^i^emÍB Macu neniHKH i aKTHBHocTi ly^Hoi $oc$ara3H y cupoBa^i KpoBi, ^o ricroioriHHo nigTBepg^yBaioca gucTpo^iHHo-HeKpoTHHHHMH 3MiHaMH b napeHxiMi neniHKH, aKi xaparcreproyBaiHca po3mupeHHaM ^mpaibHux BeH i BHyTpimHbo-nacTOHKoBux KaniiapiB, KapiopeKcucoM, Kapioii3ucoM, 3epHHcriciro цнтonIaзмн renaтoцнтiв.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. BuBneHHa iMyHoToKcuHHoi gii npenapaTy «^,hthhk».
Bi6^iorpa$ÍHMÍ MOCM^UMM^
Madej, J.A. (2002). Patomorfologia hepatopatii
polekowych. Medycyna Wet. 58(3), 163-168. Loginov, A.S., Aruin, L.I. (1985). Klinicheskaja morfologija pecheni. M.: Medicina, 25-29 (in Russian).
Fisher, A. (1961). Fiziologija i jeksperimental'naja patologija pecheni. Budapesht: Akademija Kiodo, 104-139 (in Russian). Malyk, O.G. (2001). Perspektyvy stvorennja ekologichno bezpechnyh likars'kyh zasobiv. Nauk. visnyk Uzhgorod. nac. u-tu. 9, 354-356 (in Ukrainian). Kocjumbas, I.Ja., Perig, Zh.M., Homjak, R.V. (2011). Pat. 64274.-Ukrai'na. Protyparazytarnyj fitopreparat Shhytnyk - suhyj ekstrakt, otrymanyj sposobom luzhnogo gidrolizu iz korenevyshha paporoti cholovichoi'. Zajavnyk ta patentovlasnyk: DNDKI vetpreparativ ta kormovyh dobavok № u 2011 01040. Zajavleno 31.01.11.0publikovano 09.02.11 (in Ukrainian).
Malyk, O.G., Pryhod'ko, Ju.O., Perig, Zh.M., Tishyn, O.L. (2008). Vyznachennja parametriv seredn'osmertel'nyh doz preparativ «Filiksan» ta
«Shhytnyk», stvorenyh na osnovi korenevyshha paporoti. Nauk.-tehn. bjul. I-tu biol. t-n i DNDKI vetpreparativ ta kormovyh dobavok. 9(3), 226-230 (in Ukrainian).
Kocjumbas, I.Ja., Malyk, O.G., Paterega, I.P. (2006). Doklinichni doslidzhennja veterynarnyh likars'kyh zasobiv.. L'viv: Triada pljus (in Ukrainian). Zon, G.A., Skrypka, M.V., Ivanovs'ka, L.B. (2009). Patologoanatomichnyj roztyn tvaryn. Donec'k (in Ukrainian).
Merkulov, G.A. (1969). Kurs patologogistologicheskoj
tehniki. L.: Medicina (in Russian). Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I.B. (2012). Laboratorni metody doslidzhennja u biologii', tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni: dovidnyk. L'viv: Spolom (in Ukrainian). Ivanov, I.F., Koval'skij, P.A. (1969). Citologija, gistologija, jembriologija. Moskva: Kolos, 104-139 (in Russian).
Zhunkejra, L.K. (2009). Gistologija: uchebnoe posobie.. Moskva: GOJeTAR-media, 405-410 (in Russian).
Cmammn nadiumm do peda^ii 28.09.2016
