CC BY
28
О.А. Мех
В1ДТВОРЕНА 1ННОВАЦ1ЙНА ФАРМАЦЕВТИЧНА ПРОДУКЦ1Я: ПРИЧИНИ, НАСЛ1ДКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Сучасний стан справ у свгговш фармацевтичнш галузi продовжуе характеризуватись значними змшами, у першу чергу науково-технологiчного характеру. 1нновацшш компанГ' все бiльше стурбоваш проблемами безпеки лiкарських засобiв, посиленням конкуренцГ' з виробниками генерикiв, зростаючою тенденцieю щодо уповiльнення iнновацiйного процесу та загальним незадоволенням з боку iнвесторiв. Стратегiям розвитку, в основi яких лежать довгостроковi,
фшансовоемш, "проривш" науково-дослiднi розробки (НДР) зi створення саме оригiнальних (шновацшних) лiкарських засобiв з ''х подальшим маркетингом на свiтовому ринку, усе важче конкурувати з менш наукоемними (такими, що використовують чужi науковi досягнення), проте
орiентованими на бГльш швидкi прибутки пiдходами. Свого часу американська компашя „Ampex", яка першою в 1954 р. винайшла вщеомагштофон (розмiром iз музичний автомат для використання телестанцiями для запису телепередач), так i не змогла отримати свiтове визнання та фiнансовi прибутки подiбнi до тих, яю отримали японськГ корпорацГi „Sony" i „JVC", що скориставшись даним вщкриттям продовжили науковий пошук i створили вiдеомагнiтофон для приватних домогосподарств. I хоча жодна з японських компанш вщеомагштофон не винаходила, науково-техшчний персонал компанш продовжив роботу над проблемою, в основГ яко'' лежали значш розмГри та висока вартiсть дано'' новаци.
Це привело до того, що у 80-т роки продаж вщ вiдеомагнiтофонiв складав половину доходiв уае! японсько! шдустри електронiки (понад 30 млрд. дол. США) i приносив три чверт прибугкiв для вас! шдустри [1]. Отже, якщо стратегiчнi шновацц (в основi яких лежать проривш винаходи) можуть змшити роботу будь-яко! компани докорiнно, то операцшш шновацц (як правило вдосконалеш бiзнес-процеси, метою яких е зменшення собiвартосгi робiт, продукци тощо) не вносять радикальних змiн у систему роботи, проте виступають стабiльним джерелом додатково! вартосп, що i робить 1х бiльш привабливими для застосування.
Попереднiй перiод розвитку фармацевтично'1 галузi й висока прибутковiсть компанiй переважно грунтувались на моделi, в основi яко'1 лежали НДР i право штелектуально! власностi. У кожнiй компани певна кiлькiсть оригiнальних препаратiв (шновацшних, яю уперше синтезованi та пройшли повний цикл доклiнiчних i клЫчних дослiджень) завдяки власнiй неповторностi, а також патентному захисту, досягала статусу препара^в блокбастерiв (iз дохiднiстю понад 1 млрд. дол. на рк) i обумовлювала бiльшу (iнколи до 80%) частину обсяпв продажiв. Проте важкють процесу створення та виведення таких проривних фармацевтичних новацш на ринок визначае 1'х невелику кiлькiсть у кожно'1 компани та вимагае найбшьш ефективного управлiння 1'х „життевим циклом".
Останнiм часом значного
© Мех Олег АндрГйович - кандидат економГчних наук.
Центр дослГдження науково-технГчного потенцГалу та Гсторп науки Гм. Г.М. Доброва, Ки'в .
ISSN 1562-109X
розповсюдження набула шша модель розвитку, в основi яко'1 лежать копи фармацевтичних шновацш - препарати генерики. При зютавленш препаратiв цих категорiй необхщно звернути увагу на вiдсутнiсть единого тлумачення поняття генерик (при орiентацii на латинь), або дженерик (в англшськш i французькiй мовах). У нормативних документах Свропейського Союзу (€С) замiсть нього використовуеться поняття "ютотно схожi препарати", а у матерiалах Всесвггньо1 оргашзщи охорони здоров'я (ВООЗ) його замшено виразом "багатоджерельш" продукти, або "номшально еквiвалентнi лiки". Одним iз визначень даного продукту е таке: вщтворений лiкарський препарат (генерик) - це лкарський засiб, що володiе доведеною терапевтичною взаемозамiннiстю з оригшальним iнновацiйним лiкарським засобом аналопчного складу, випускаеться виробником, але не розробником оригiнального препарату i без лщензи розробника [2]. Отже, генерик не е винятковою власнютю компани, яка його розробила або володша першою лщен-зiею на його продаж, а його щна значно, iнодi в десятки разiв, нижче вiдповiдних оригiнальних лiкарських засобiв, що i стае причиною гостро1 конкурентно'!' боротьби мiж виробниками двох указаних категорш лiкiв.
Динамiчне розширення ринку генеричних копiй оригiнальних препара^в уже суттево змiнило i продовжуе мшяти всi пiдходи до науково-виробничих стратегш розвитку у багатьох компашях як тих, що виконують довгостроковi НДР витрачаючи мiльярди доларiв на проривш дослiдження, так i тих, що не ведуть таких дослщжень, а йдуть значно проспшим шляхом вщтворюючи iнновацiйнi препарати. Цi змши визначають актуальнiсть проблеми i невизначенють щодо шляхiв
подальшого iнновацiйного розвитку галуз1
Ураховуючи актуальнiсть названих змш на свiтовому фармацевтичному ринку i в першу чергу у галузi науково-технолопчно1 полiтики, метою статтг е визначення основних причин стрiмкого розширення ринку вщтворених фармацевтичних шновацш та подальших наслiдкiв даного розширення.
При створенш генерикiв (бiльша частина лшв, якi виробляються в Украш^ вiдноситься саме до цiеi категори) клiнiчнi випробування проводять за скороченою програмою, а замiсть клiнiчних звтв - коп11 друкованих статей про досвщ клiнiчного застосування "двiйника". Проте така практика нерщко веде до того, що за вщсутносп довгострокових клЫчних випробувань виробляеться
низькоеквiвалентний препарат iз терапевтичними недолшами. Крiм цього, якщо в ринкову цшу iнновацiйного препарату вщразу закладаються майбутнi витрати на фшансування всього спектра нових НДР та випробувань, тдготовку наукових кадрiв тощо, то вiдтворенi препарати реалiзуючись iз малою часткою додано1 вартостi не можуть виступати повноцшним фiнансовим джерелом наукового прогресу. Таким чином, незважаючи на кшькють проблем, яю виникають перед виробниками вщтворених шновацш (€С наклав черговi зобов'язання на виробниюв генерикiв, робота яких мае вщповщати нормам СС вiдносно виробничих стандар^в, ексклюзивностi даних i захисту iнтелектуальноi власностi тощо), жорстку конкуренцiю iз боку компанiй розробникiв iнновацiйних препара^в, вони все ж значно розширили свiтовий сегмент ринку дано1 продукцп.
На сьогоднi частка
фармацевтичного ринку, який займають
генерики, продовжуе зростати бшьш динамiчним темпом шж та, яку займають шновацшш препарати. Обсяги продажiв генеричних копш на свiтовому ринку в 2004 р. склав 23% вщ загального обсягу, i ця частка постшно збiльшуeться (у 2005 р. i3 понад 10500 препаратiв, яким американське Управлшня по харчових продуктах i лiкарських засобах (Food and Drug Administration - FDA) дозволило маркетинг на територи США понад 7600 мали статус генерично'1 верси). Ринок розвинених краш, за часткою генеричних препара^в, формуеться таким чином, що у США вона складае - 12%, в Япони - 30, у Имеччиш - 35, у Франци - 50, в Англи -55, в Ггали - 60, у Канадi - 64%. Частка генеричних препара^в на росшському ринку, за рiзними даними, вщ 78 до 95%. Збiльшення обсяпв реалiзащi
iнновацiйних препаратiв на сьогодш прогнозуеться аналiтиками ринку на рiвнi 5-7% рiчних, i в той же час, обсяги ринку генеричних препара^в
продовжують зростати на 12-14% за рж. Так, якщо у 2004 р. загальний ринок генериюв складав 39 млрд. дол. США (+12% щодо 2003 р.), то в перюд мiж 2008 та 2010 рр. даний показник, за прогнозами, збшьшиться у 2 рази i перейде межу у 80 млрд. дол. Кшькють генериюв, виведених на ринок уперше, також зросте, склавши у 2004 р. у США -413, тодi як у 2000 р. - 294. Крiм цього, за даними експер^в, зараз на розглядi у FDA знаходяться бшьше 800 заявок на отримання дозволу на маркетинг генериюв [3].
Причини значного зростання даного сегмента ринку вщтворених фармацевтичних шновацш полягають у глобальних соцiально-економiчних
перетвореннях, сприйнятп суспiльством генеричних препара^в як безпечно'1' та ефективно'1' альтернативи iнновацiйним
препаратам, використаннi операцшних iнновацiй тощо. Ураховуючи кiлькiсть даних причин i силу ix впливу на формування тенденци до розширення можна видшити найвагомiшi з них.
Основною на сьогодш вважасться проблема закшчення термiнiв офiцiйного патентного захисту фармацевтичних iнновацiй. Велика кшькють шновацшних лiкарськиx засобiв, на створення яких були витрачеш мшьярди доларiв та десятки рокiв, незважаючи на свою прибутковiсть, знаходяться на межi патентного захисту. До 2010 р. 39 препара^в iз загальним обсягом реалiзацii близько 40 млрд. дол. вутратять маркетингову ексклюзивнють та юридичний захист на територи США та Захщно'1' Свропи. Кшець такого захисту дае генериковим компашям законнi можливостi для створення власних копш вщомих брендiв i подальшого розширення всього ринку генерикiв.
1нша причина зростання обсягiв ринку генериюв полягае у внутрiшнix стратегiяx розвитку самих компанш. Глобальнi економiчнi перетворення та конкуренты змагання змушують виробниюв генерикiв посилювати концентрацiю власних науково-виробничих потужностей (масово поглинаючи слабшi компани) i просуватись на новi ринки розширюючи ix. Так, у 2002 р. швейцарська „Novartis" приеднала фармацевтичну компанш „Lek" (Словенiя), американська генерична компашя „Ivax Corp" у 2004 р. приеднала „Polfa Kutno" (Польща), чим змiцнили власнi позици у Сxiднiй Gвропi [3]. У 2005 р. провщна свiтова генерична компашя „Teva Pharmaceutical Industries" (1зрашь) оголосила про намiр придбати свого найближчого конкурента „Ivax Corp" (США) i стати найбiльшим виробником генериюв у свiтi. Один iз
лщерГв ринку генерикГв компанГя „Ranba-xy" (1ндГя) у 2006 р. оголосила про придбання генеричного пщроздшу „Mun-dogen Farma" (1спанГя), який рашше контролювала англГйська фармацевтична корпорацГя „GlaxoSmithKline"
(ГнновацГйна компанГя, яка входить до свгшвого рейтингу „top-10").
Потрапивши у 2002 р. на юпанський фармацевтичний ринок, „Ranbaxy" уже вивела на нього бгльше 40 продуклв, i придбання „Mundogen Farma" вщповщае стратеги про подальше входження на ринки €С. ЦГ реорганГзацГйнГ процеси не тГльки пГдсилюють можливостГ компанш на ринку генерикГв, але i змГцнюють 'х потужностГ у конкурентнш боротьбГ з ГнновацГйними компанГями, якГ засновують власну дГяльнГсть на НДДКР та ГнтелектуальнГй власностГ.
Протистояння мГж генеричними компанГями та компанГями, якГ виводять на ринок ГнновацГйну фармацевтичну продукцш, змусило останнГх пГти на нетрадицшш для себе види ведення бГзнесу. Так, виробники ГнновацГйних лГкарських засобГв, захищаючи вГд генеричних компанш власш оригГнальнГ препарати, самГ беруть участь у впровадженш на ринок „авторизованих генерикГв" (authorized generics) -препаратГв, якГ виводяться на ринок стльно з компанГею, яка подала заявку на отримання дозволу на маркетинг шновацшного лГкарського засобу (ГнновацГйна компанГя „Пфайзер" упроваджуе авторизованГ генеричш препарати через власний пГдроздГл „Greenstone" тощо). Отже, компанГ' лГдери свгшвого фармацевтичного ринку почали власними силами розширювати свгговий ринок генерикГв.
Важливою причиною розширення даного ринку е стввщношення вартостГ генерикГв та ГнновацГйних препаратГв на внутршшх ринках багатьох кра'н.
Висока цiна залишасться проблемним питанням для оригiнальних
(шновацшних) препаратiв, що розцiнюeться генерчними компашями як позитивний момент у формуванш власних конкурентних переваг. Таким чином, цшовий баланс вiдiграe свою роль у розширенш ринку генеричних препара^в, а значна рiзниця в щш мiж оригiнальними i генеричними
препаратами значно посилюе
конкурентнi можливостi останшх i збiльшуе ix попит (США, Великобриташя, Нiмеччина), i навпаки у крашах, де незначна рiзниця в цшах (Iталiя, Iспанiя, Япошя), частка генеричного сектору вщносно невелика.
Обсяги фшансування нацiональниx систем охорони здоров'я також впливають на процес розширення застосування генериюв. Збiльшення або, навпаки, зменшення такого фiнансування автоматично впливае на вибiр мiж дорогими шновацшними препаратами i дешевшими (школи значно дешевшими) ix генеричними котями. За даними оргашзаци економiчного ствробггництва i розвитку (OECD), у кожнш кра'1'ш, що е членом ще'1' оргашзаци (за винятком Фшлянди), упродовж останшх 16 роюв (з 1990 по 2005 р.) темпи зростання витрат на охорону здоров'я випереджають темпи зростання валового внутршнього продукту (ВВП). Таким чином, зростаючi витрати ведуть до перерозподшу юнуючих бюдже^в та додаткового податкового навантаження, що i змушуе звертати увагу на бшьш дешевi вiдтворенi лiкарськi засоби. Заходи, упроваджеш урядом Франци, зi стимулювання використання генеричних копiй за 2002-2005 рр. збшьшили ix споживання у 2 рази, а обсяги заощаджених фiнансовиx коштiв досягли 380 млн. евро. Крiм цього, юнуючий потенцiал щодо розширення варiантiв
застосування генериюв може додатково давати щорiчну економш державних коштiв у 300 млн. евро [4]. Новi члени €С (Чехiя, Естонiя, Угорщина, Латвiя, Литва, Польща, Словаччина, Словенiя), де витрати на охорону здоров'я (на душу населення) у 2-2,5 рази менш^ шж у крашах Захщно!' Свропи, та у 5 разiв меншi, шж у США, також мають значш обсяги ринку генерикiв. У 2002 р. у Польщу Угорщинi та Чехи 70% уах призначених препара^в були
генеричними копiями. Бiльш низька кутвельна спроможнiсть населення краш Схщно'1 Свропи та порiвняно меншi сощальш бюджети створюють стiйкi умови для подальшого розширення ринку генеричних лжарських засобiв.
Крiм цього, динамiчне зростання кiлькостi населення в економiчно слабких крашах (Африки i Азп) i вiдповiдно низька купiвельна
спроможнють призводять до постiйного дефiциту лтв. Можливiсть для населення таких краш отримати медикаментозну допомогу полягае в юнуванш дешевих генеричних препара^в. ВООЗ рекомендуе крашам, що розвиваються або мають дефiцит бюджету, застосовувати генерики як найбiльш реальш соцiально орiентованi засоби. Iндiйська компашя „Цшла" у 2001 р. запропонувала генеричш препарати для комплексно'1 терапи хворих на СН1Д iз курсом лжування лише у 350 дол. на рш на одного пащента при iснуючiй вартостi такого лшування в середньому у 1000 дол. Керiвництво однiеï з найбiльших мiжнародних органiзацiй („Лiкарi без меж") заявило, що 350 дол. - це прийнятна сума для здшснення мiжнародних програм по боротьбi зi СНЩом, i ухвалило рiшення використовувати генерики компани „Цшла" для здшснення 20 масштабних проекпв у свiтi [5]. Отже, низька вартють
вистyпаe найвагомшим чинником, який формye попит та розширюe ринок.
Новою причиною, досить специфiчною, проте такою, яка дедалi бiльше спонyкаe генеричнi компани до розширення ринку, e беззбитковiсть судових процесiв iз компанiями розробниками. Так, генеричш компани, маючи потужш фiнансовi можливостi, усе частiше вступають y патентш суперечки в сyдi з компашями розробниками ще до закшчення строку патентного захисту на шновацшний препарат, а подальша реалiзацiя генерично'1 копи компенсye 1'м yсi сyдовi витрати. Ti, хто першими порушують маркетингову ексклюзивнiсть
оригiнального препарату, нерщко за рiк до моменту закшчення дп патенту, мають шанси першими вивести котю на ринок i протягом декiлькох мiсяцiв зiбрати вс „вершки". Важливим моментом e той факт, що генеричш компани, яю ще зовам недавно чекали ршення суду, перш шж вивести на ринок котю, уже сьогодш дшть значно ршучше i виводять на ринок такий препарат до закiнчення судового процесу. Так, компанiя „Apotex" на початку 2006 р. отримала вщ Управлшня по контролю за харчовими продуктами i лшарськими засобами США (FDA) дозвш на маркетинг власно'1 генерично'1 копй вiдомого iнновацiйного препарату „Plavix", який належить компани „Bristol-Myers Squibb". Зважаючи на факт отримання генеричною компанieю даного дозволу, а також на те, що даний шновацшний препарат маe патентний захист до 2011 р. i приню y 2005 р. компани „Bristol-Myers Squibb" понад 6 млрд. дол. прибутку, то компани домовились про компромю. 3i свого боку „Apotex" не виводить на ринок генерикову котю даного шновацшного препарату рашше шж за 2 мюящ до кiнця
ди патенту i не тдривае до 2011 р. монополш оригiнального препарату, а „Bristol-Myers Squibb" сплачуе ш 40 млн. дол. i також не виводить на ринок власний авторизований генерик протягом перших 6 мюящв i3 початку реалГзаци першо'1 копи вiд компани „Apotex". Проте втручання
антимонопольних структур у дане питання призвело до загострення ситуаци, у результат чого „Apotex" на власний розсуд та ризик вивела вже у II пiврiччi 2006 р. на ринок США за цшою нижчою на 30% власну генерикову копш препарату „Plavix". Вихщ даного генерика призвiв до одночасного падшня курсу акцiй компани „Bristol-Myers Squibb" майже на 7% та вщповщного позову (про захист патентного прюритету) до суду. При цьому, на думку експертГв галузГ поки триватиме судовий процес компашя „Apotex" отримае вiд реалГзаци власноï генериковоï копГï щонайменше 1 млрд. дол. [6]. Важливо i те, що факт порушення був по-рГзному сприйнятий учасниками
фармацевтичного ринку, у тому чист й позитивно, оскГльки на ринок потрапила значно дешевша копГя популярного лГкарського засобу. Аналогiчно на такий ризикований крок щуть дедалi бшьше компанiй: „Mylan Pharmaceuticals" вивела на ринок препарат „омепразола", тодГ як судовий процес Гз виробником оригшального препарату (Prilosec) компанГею „AstraZeneca" ще не закГнчився; лГдери генеричноï галузГ компани „Teva" (1зрашь) i „Ranbaxy" (1ндГя) ведуть одночасно судовий процес проти лщера фармацевтичного ринку компани „Пфайзер" (США) з приводу препарату „Accupril". При цьому, якщо вони i програють судовий процес, то вони все одно зможуть вивести генеричну копш на декшька мГсяцГв рашше шж закГнчиться термГн ди
патенту. А враховуючи, що пГдходить до кшця патентний захист на цГлий ряд ГнновацГйних препаратГв „блокбастерГв" (патентний захист препарату „Lipitor", який приню компани „Пфайзер" у 2002 р.
7,8 млрд. дол. США, у 2003 р. - 9, у 2004 р. - 10, у 2005 р. - понад 12 млрд. дол., добГгае кшця в 2010 р. на територи США i в 2011 р. у крашах СС), то кшькють подГбних судових процесГв у найближчш перспективГ значно збГльшиться.
Таким чином, цей процес мае потужну економГчну основу, адже захищеш у судГ права „першого копГювальника" дуже привабливГ для генеричних компанш i в першу чергу на територи США, де такий виробник одержуе право на шестимюячну маркетингову ексклюзивнють вщносно шших генерикГв. Дана преференщя дае можливють: 1) максимГзувати прибутки, якГ компанГя отримуе за цей перюд; 2) зайняти найбшьший сегмент ринку, адже компанГя, яка першою вивела на ринок генерик, захоплюе близько 70% обсягу ринку; 3) збГльшити вартГсть акцш компанiï (у день, коли компанГя оголошуе про виведення першоï копи, ïï акцiï зростають щонайменше на 10%); 4) тдвищити ГнвестицГйну привабливють, адже прибутковГсть ГнвестицГй у виробництво першоï копiï за 180 дшв ексклюзивностГ може скласти 1000% [6].
УсГ цГ причини вже значно змшили конфГгурацГю свГтового фармацевтичного ринку. До основних проблем, яю виникли в результатГ значного розширення виробництва препаратГв генерикГв, уже можна вщнести: безпеку генеричних лшарських засобГв; посилення конкуренци; уповГльнення ГнновацГйного процесу (зменшення перюду маркетинговоï неповторностГ ГнновацГй); зниження рентабельности
швестованих у НДР коштГв. Наступ генерикГв призводить до падiння бГржово'' вартосп акцiй великих фармацевтичних компанiй виробниюв iнновацiйних препаратiв (у 2004 р. вона знизилася на 18% у лщера галузi „Пфайзера" („Pfizer", США), на 16% у „Брютоль-Маер СквГб" („Bristol-Myers Squibb") i на 10% - у „Ейш Лiллi" („Eli Lilly", США)).
При цьому частина експертГв розглядае юнування та розвиток генеричного сектору як позитивний фактор, що прискорюе науково-техшчний прогрес у галузi. Причина в тому, що тсля закшчення дп патентного захисту iнновацiйний препарат утрачае монопольний статус единого на ринку i стае одним iз багатьох, що значно зменшуе його прибутковють та можливiсть вiдшкодовувати iнвестованi в його створення кошти. Нерiдко шновацшш препарати втрачають оригiнальнiсть ще до моменту, коли вони повнютю вщшкодовують цi витрати. Цей факт змушуе дослiдницькi компанГï прискорювати науково-дослiднi розробки зГ створення нових поколГнь препаратГв, якГ б не мали аналопв, захищених i виведених у ранг монополи. Таким чином, Гз дано!.' позицГï генерики виступають одним з аргументГв, якГ прискорюють науковий прогрес. Проте з даною думкою можна погодитись лише в контекстГ того, що зростання генеричного ринку може додатково мотивувати, але не гарантувати, що шновацшш компани, якГ вкладають мГльярди доларГв у НДР, будуть збГльшувати данГ витрати та вщповщно прискорювати науково-дослГднГ роботи. Отже, не можна говорити про факт саме позитивного впливу розширення ринку генерикГв на прискорення науково-технГчного прогресу у фармацевтичнш галузГ.
КрГм цього, хоча вщтворення шновацшно'' продукцп е одним Гз найрентабельшших господарських
процесГв, усе ж керГвництво багатьох генеричних компанш усе актившше переходить до виконання власних НДР Гз метою пщвищення наукоемносп власно'' продукцп. Причина в тому, що шновацшш препарати значно (школи в десятки та навггь сотш разГв) переважають за характеристикою наукоемностГ не тГльки Гншу неоригГнальну фармацевтичну
продукцГю, але i вироби шших високотехнологГчних галузей, у тому чист авГацшно'' та ракетно-космГчно''. Так, якщо 1 кг супутника коштуе близько 100 тис. дол, то цша ГнновацГйного лГкарського засобу (у такш масГ) може сягати багатьох сотень тисяч доларГв, а його подальша реалГзацГя приносить компанГ' розробнику значно бГльшГ прибутки (як було зазначено вище, препарат „Lipitor" у 2005 р. приню компанГ' „Пфайзер" понад 12 млрд. дол., що е найбГльшим свГтовим показником). Таким чином, сьогодш на свгшвому ринку вже чгтко розпГзнаеться тенденцГя до пщвищення учасп науки у створенш прогресивних версГй генерикГв, а компани, що 'х виробляють, накопичивши фшансовГ та науково-технГчнГ можливостГ, переходять до виконання НДР. Так, у 2003 р. FDA дозволило шдшськш компани „Dr Reddy's Laboratories" виробляти та реалГзовувати власну генеричну версш ГнновацГйного препарату „Norvasc" (компани „Pfizer"), обсяги продажГв якого на той час складали майже 9 млрд. дол. на рк, а патентний захист ще дГяв. Проте дане рГшення мало законну силу (Федеральний суд США не визнав факт порушення права штелектуально'' власностГ), адже шдшська компашя застосувала нетрадицшну для виробникГв
генерикГв тактику, не копшвала молекулу шновацшного препарату, а провГвши власнГ НДР змшила ïï винайшовши Гншу з аналопчними терапевтичними властивостями. Таку тактику також усе ширше застосовують ГншГ генеричнГ компани, якГ пГсля цього так само, як i шновацшш компани, використовують патентне право для захисту вже свое iнтелектуальноï власностГ.
Отже, межа, яка традицшно вГддГляла ГнновацГйнГ компани вщ генеричних, поступово зникае. Виробники вГдтворених препаратГв, нарощуючи свГй науково-технГчний потенцГал, прагнуть досягти бiльшоï прибутковостГ, а ГнновацГйнГ компани, навпаки, прагнуть використати конкуренты переваги, доступнГ генеричним компашям. Виходячи з факту участГ ГнновацГйних компанш у свгговш глобалГзаци (авангард Гз 10-15 компанГй фармацевтичноï галузГ контролюе бГльшу частину всГх галузевих НДДКР) i наведених проблем зростання
генеричного ринку, бшьшють з яких мають магГстральний характер впливу, можна прогнозно визначити певш перспективи розвитку всiеï
фармацевтичноï галузГ, у тому числГ ïï науково-технiчноï складовох, а саме:
демографГчний дисбаланс, який набирае обертГв, мГж високорозвиненими крашами i крашами аутсайдерами сощально-економГчного розвитку
приведе до ще бшьш значного збГльшення попиту на вщтвореш фармацевтичнГ шноваци (генерики);
посилення конкуренци може призвести до масштабного впровадження шновацшними компанГями (володарями патентГв на ГнновацГйнГ препарати) власних авторизованих генерикГв, що може призвести до певноï монополГзаци ринку, адже вони зможуть одночасно
контролювати як ринок оригшальних, так i генеричних лiкарських засобiв. Це може негативно вплинути на виробництво бiльш дешевих, сощально орiентованих генерикових копiй, зменшити 1'х пропозицiю при зростаючому попитi;
масштабне збiльшення заявок на маркетинг нових генерикових копш i зростаюча кшькють судових процеав значно ускладнить роботу дозвшьних систем та може зменшити продуктивнiсть НДР на фош пiдвищення витрат на 1'х проведення в кожнш компанГ!, посилити консерватизм та бюрократизацш iнновацiйного процесу;
компани-виробники генерикiв, спря-мовуючи з кожним роком усе бiльшi кошти на власш НДР i пiдвищуючи наукоемнють вiдтворених препаратiв, можуть швидко дшти етапу створення власних оригiнальних i проривних фармацевтичних новацiй.
Висновки. Отже, система вщтворення iнновацiй (генерикiв) набула такого розвитку, при якому вона в часовому контексп максимально наблизилась до системи створення оригшальних фармацевтичних шновацш (у тому чист i проривних), а подальше !'х створення бiльшою мiрою, нiж коли-небудь, буде залежати вiд соцiальноi складовох. Унаслiдок такого критичного зближення компани можуть опинитись у ситуаци нествпадшня рашше намiчених планiв iз реальнiстю та необхiдностi корегування стратепчних планiв науково-технiчного розвитку та створення нових шновацшно-сощальних моделей бiзнесу.
Лггература
1. Карпенко М. Путь от инноваций к прибыли // Компаньон. - 2006. - № 9. -С. 34-37.
2. Место генериков в лекарственном обеспечении // Фарматека. - 2003. - № 3. - С. 8
3. Глобальные перспективы и проблемы генерической отрасли. Ч. II // Аптека. - 2006. - № 11. - С.10-11.
4. Потребление генериков во Франции увеличилось в двое // Аптека. -2005. - № 25.- С. 12.
5. Производство генериков глобальная стратегия индийских фармацевтических компаний // Аптека. -2001. - № 18. - С. 8
6. Генерические войны: „Apotex" обыграла конкурентов? // Аптека. - 2006. -№ 31. - С. 8.
