CC BY
22
УДК: 615.2/.3:336.761.5(477):339
О.В. Лобачова СУЧАСНИЙ СТАН Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА
РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ УКРА1НИ У ПОР1ВНЯНН1 З1 СВ1ТОВИМ
Нащональний гiрничий ушверситет
Ключовi слова: фармацевтична npoMu^oeicmb, фармацевтичний сегмент, генерик, оригтальний препарат, фармацевтичний ринок, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, лжарський зааб, фальсифiкованi лiки, прибуткова галузь, дистриб 'ютор, аптечний склад, цiноутворення
Key words: pharmaceutical industry, pharmaceutical segment, generics,
original preparation, pharmaceutic market, foreign economic policy, medicinal preparation, forged medicines, profitable branch, distributor, pharmacy warehouse, pricing
Резюме. В статье описывается фармацевтический рынок Украины в сравнении с зарубежным. Раскрыты основные понятия реализации фармацевтической продукции через дистрибьюторскую сеть и её преимущества. Описывается подход европейских стран к улучшению качества фармацевтической продукции и её ценообразованию. Высказано предположение, что при сохранении существующих темпов объёма продаж рынка за четыре года может заметно улучшиться состояние фармацевтической отрасли. Согласно маркетинговым исследованиям, можно утверждать, что на Украине за последние годы увеличился рынок фальсифицированных препаратов, чему государству нужно уделять огромное внимание. В статье также предполагается, что внедрение в производство украинскими фармацевтическими компаниями стандартов международного сертификата GMP необходимо для уверенного освоения международных фармрынков.
Summary. In the article Ukrainian pharmaceutical market in comparison with foreign one is described. The main ideas of realization ofpharmaceutical production through distributor system, its advantages are elucidated. An approach of European countries to improvement of quality of pharmaceutical production is described. It is assumed, that at preservation of existing rates of the market sales volume over 4 years period, the condition of pharmaceutical branch may noticeably improve. According to marketing researches it may be stated, that for the last years Ukrainian market of the forged preparations has increased, and the state should pay great attention to this. It is also supposed, that introduction into manufacture of standards of the international GMP certificate by the Ukrainian pharmaceutical companies is necessary for the confident mastering of the international pharmaceutical markets
У сучаснш OTcreMi св^ових товарних ринюв специфiчна, ушкальна роль належить фарма-цевтичному сегменту. Лшарсью препарати е особливою категорiею товару, вони мають вплив на найцшшше, що е у людини, - !! здоров'я. Здоров'я кожного громадянина - стратепчна цш-нють будь-яко! держави. Таким чином, i фармацевтична промисловють е одшею з ключових в економщ кожно! кра!ни.
Фармацевтичну галузь в Укра!ш представ-ляють 180 компанш, як мають лщензи на виробництво фармацевтично! продукци. Лише 22 компанп - суто фармацевтичного профшю, вели-ю шдприемства, вони виробляють приблизно 7075% вщ загального обсягу втизняно! продукци. 135 шдприемств належать до середнього та малого бiзнесу, 23 - фармацевтичш фабрики. Бiльшiсть укра!нських компанш приватизовано (такi, як ФФ "Дарниця", АТ "Фармак", АТ "Га-личфарм", АТ "Ки!вмедпрепарат", АТ "Лубни-фарм", АТ "Борщагiвський ХФЗ", АТ "Ки!вський вiтамiнний завод", ВАТ Концерн "Сти-ролфарм"); тiльки 7 пiдприемств - державно!
форми власносп (ВО "Бюстимулятор", Дослщ-ницький завод ДНЦЛЗ, Кшвський завод "Бюфар-ма", "Львiвлiкпрепарат", Пiдприeмство "Здоров'я народу", Одеський завод бакпрепара™, Ме-жирицький вгамшний завод). Найбiльшi фарма-цевтичнi компанп знаходяться у Киeвi i Харков^ на них припадае вiдповiдно 35,5% та 15% вщ загального обсягу виробництва. У фармацев-тичнiй промисловосп Украши задiяно понад 14 000 пращвниюв [5,6].
Робота на фармацевтичному ринку спрямо-вана одночасно "на два фронти": виробники лiкарських засобiв (ЛЗ) зобов'язанi популяри-зувати свою продукщю не лише серед пащеипв - безпосереднiх споживачiв, але й серед лiкарiв-спецiалiстiв, якi переважно i формують кон'юн-ктуру попиту як на рецептурнi, так i безрецеп-турнi препарати. Останне визначае специфшу маркетингово! полiтики фармацевтичних шдприемств.
Попит на фармацевтичну продукщю в нашш кра!ш мало корелюе iз загальними показниками промислового зростання в державi та рiвнем
шфляцп. Як правило, вiн постiйний i може лише збiльшуватися. Це може свщчити про певний рiвень автономност^ стабiльностi та прогно-зування щодо розвитку украшсько1 фармацев-тично! галузг Всього у свiтi нараховуеться вщ 100 до 300 тис. лшарських засобiв. В Укра1ш зареестровано близько 7,5 тис. препара^в. Цша-ва деталь: спад виробництва у кризовий перюд у 90-х роках не зафшсований. Бшьше того, спостерiгалося навт невелике збiльшення: в останнi роки воно становить до 25% . Можна говорити про те, що втизняний ринок перена-сичений фармацевтичними виробниками i трейдерами [4].
На жаль, у фармацевтичнш промисловосп, як i в усiх шших галузях господарсько! дiяльностi, iснуе безлiч проблемних питань. I все ж таки найважлившими проблемами фармаци зали-шаються цiноутворення, фальсифiкацiя, зовш-шньоекономiчна дiяльнiсть тощо. Досвiд евро-пейських кра!н (Францiя, Бельгiя, Грецiя, Ггатя, Люксембург, Португалiя, Iспанiя, Великобри-ташя, Нiмеччина, Iрландiя, Нiдерланди та ш.) доводить: стимулюючи витрати, можна впливати як на обсяг виробництва, так i на цiну продукци.
Вищезазначеш кра!ни вирiшують цi питання шляхом прямого цшового контролю або выпуску цiн, контролю, основаного на вщшкодуванш вартостi або заохоченнi бшьш широкого ви-користання генериково! продукци (лiкарський засiб, який вийшов з-шд патентного захисту). Gвропейськi держави використовують рiзнi ком-бшаци цих утручань, але кiнцева мета урядiв -контролювати фармацевтичнi витрати i створити ефективний спошб утримання витрат на охорону здоров'я в рамках бюджету. Однак безлiч цшо-вих зютавлень базуеться на порiвняннi патен-тованих препаратiв (оригiнальнi лiкарськi пре-парати) i не стосуеться генерикiв, що ускладнюе контроль над фармацевтичним ринком. Так, у Н1меччиш частка препарапв-генериюв становить 64%, а цей ринок у Франци, Великобритании Канадi недостатньо розвинутий i у деяких ви-падках заборонений. Частка укра1нського фарма-цевтичного ринку генерикiв становить понад 85%. Але, незважаючи на те, що !х випуск вважаеться перспективним напрямком для будь-яко! компани i дае великий прибуток, саме розробка оригшальних препаратiв дозволяе вийти на св^овий ринок [2].
Цшоутворення на фармацевтичному ринку Украши сьогоднi суворо регулюеться державою. Вона ввела нацшки на ряд лшарських засобiв. Торговi надбавки на лши, дозволенi державою, -10% для оптовое' i до 35% для роздрiбноl торгiвлi.
З 1 ci4M 2005р. дie Закон Украши "Про податок на додану вартють", зпдно з яким yci лiкарськi засоби, що внесет до Державного реестру л> карських препарапв в Укра1ш, звiльняються вiд податку на додану вартють, що мае обмежити зростання роздрiбних цiн, спад обсягу виробництва та реалiзацil фальсифшовано1 продукци [1].
1нтереси споживачiв лiкарських засобiв i сус-пiльства в цшому законодавчо захищенi.
Закон Украши "Про лшарсью засоби" визна-чае державну полiтикy у сферi створення, виробництва, контролю якост i реалiзацil лiкарських засобiв, яка спрямована на тдтримку наукових дослiджень, розробки i впровадження нових технологiй, а також розвиток виробництва висо-коефективних i безпечних лiкарських засобiв та забезпечення потреб населення лiками належно! якосп.
За оцiнками ВОЗ, на контрафактш лiки припадае 8%, а за деякими оцшками - до 15% св^ового ринку лiкiв. На Укршш пiдробляеться приблизно 10% лiкiв, вони на 30-40% дешевшi вiд справжшх. Приблизно з 1996-1997рр. в Укршш iснyе розвинутий ринок фальсифшовано1 продукци. За обертанням фальсифiката лщи-рують Пакистан i Нiгерiя - до 50% ринку. Основними причинами появи на свгговому ринку значно! кшькосп фальсифiкованих лiкiв е: недостатнiй рiвень полiтико-правового розвитку держав, стабiльний i високий попит на лiки при високих цшах на iнновацiйнi препарати внасл> док значних iнвестицiй у наyковi дослiдження i розробку, доступнють до високопродуктивного обладнання i сучасних фармацевтичних техно-логiй, що спричиняе високий рiвень iмiтацil лiкарських засобiв i ускладнюе процес виявлення шдробок, недолiки в розвитку оптово1 ланки фармацевтичного ринку низки держав, що не дае змогу вщстежувати шлях проникнення фальси-фiкованих лiкiв на ринок. Для боротьби з фальсифшащею лiкiв Мiжнародною федерацiею асоцiацiй виробникiв лiкарських препара^в (IFPMA) засновано 1нститут фармацевтично1 безпеки, який об'еднав зусилля 20 транс-нацюнальних компанiй по виявленню вироб-никiв шдробних лiкiв i збору необхщних даних для притягнення !х до вiдповiдальностi.
Укра1нська фармацевтична промисловють -одна з небагатьох прибуткових галузей Укра1ни. Тому на украшський ринок iмпортyються препарати iз 60 кра1н. Кiлькiсть вiдомих захiдних компанш, якi дiють на ринку Украши, дуже велика. Домiнyють компани з Шмеччини ("Bayer", "Schering AG", "Esparma", "Berlin Che-
06 / Том XI/ 3
161
mie"), 1нди ("Schreya Life Sciences", "Unique Pharmaceutical Labs"), США ("Merck", Pfizer", "Bristol Myers Squibb", "Pharmacia"), Словени ("KRKA"), Болгари ("Балканфарм АД", "Фар-мащя", "Трояфарм АД", АТ "Софарма"), Польщi ("Jelfa", "Polfa"), Францп ("Aventis", "Beaufour Ipsen"), Швейцарп ("Roche", "Novartis"), Велико-британи ("Glaxo SmithKline", "Astra Zeneca"), а також транснацiональнi компани ("John-son&Johnson).
В умовах адмшютративно-командно! системи управлшня зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть була прерогативою держави i здiйснювалася загальнодержавними зовнiшньоекономiчними органiзацiями. 1з розвитком ринкових вщносин пiдприeмства, серед яких фармацевтичнi, нарiвнi з господарською самостiйнiстю, отримали право виршувати питання вибору iноземних партнерiв й укладання з ними контракпв, методiв та органiзацiйних форм здшснення експортно^м-портних операцiй у межах чинного законо-давства. Однак деяк з них стикаються з проблемами через незнання теоретичних аспектов зовнiшньоекономiчних вiдносин i нестачi коштов. Тому цi фармацевтичнi компани користуються послугами дистриб'юторiв, що збiльшуe цши на готовi лiкарськi засоби (ГЛЗ) для кшцевих спо-живачiв.
Свтоовий досвiд свiдчить, що у фарма-цевтичнiй промисловостi, як i у багатьох шших галузях, виробники, щоб довести свою продук-цiю до споживача, дуже рiдко обходяться без торговельного посередника.
Перевагами сшвробтоництва виробниюв iз по-середниками е ще такi:
1. скорочення часу на реалiзацiю свого товару, тому що вщпадае необхiднiсть пошуку ринюв збуту власними силами;
2. фшансова стабiльнiсть завдяки ефектив-ному реагуванню посередникiв на кризовi ситуаци в тому чи шшому сегментi ринку;
3. оперативне вивчення фармацевтичного ринку для ефективного управлшня товарними потоками.
Зараз в Украд'ш сформована розгалужена по-середницька мережа, що створюе умови для тдвищення ефективностi лiкарського забез-печення на всiх етапах розподшення фармацев-тично! продукци.
Як оптовi посередники виступають: ■ великi компани-дистриб'ютори, що отри-мують великi парти продукци вiд iноземних та вточизняних виробникiв. За результатами рейтингу, провщними серед ще! групи посередниюв визначенi компани Бiокон, Фалбi, Оптома-Фарм,
ВВС-ЛТД, Фармiмпекс, Гедеон Рiхтер-Укрфарм, Альба Укра1на та iн.;
■ оптовi посередники, що можуть отриму-вати вiдносно невеликi парти продукци вiд iноземних та вiтчизняних виробниюв;
■ оптовi посередники, що отримують про-дукцiю вiд великих компанiй-дистриб'юторiв;
■ аптечнi склади обласних об'еднань "Фар-мацiя" та iнших управлшських структур облас-ного рiвня, оптово-роздрiбнi пiдприемства "Ап-течний склад", що отримують продукщю як без-посередньо вщ виробникiв, так i вщ великих компанiй дистриб'юторiв.
Роздрiбнi посередники представлеш дер-жавними, колективними i приватними аптеками, а також аптеками, що належать до власно1 роздрiбноl мереж оптового посередника.
Використання оптових посередниюв е об'ек-тивною необхщнютю формування фармацевтичного ринку в умовах, коли виробник i споживач вiддаленi один вiд одного. Зокрема, для фарма-цевтичних виробникiв використання послуг оптових посередниюв дае можливють зняти з себе ряд функцш, а саме:
■ зберiгання продукци до моменту И реа-тзацп;
■ проведення рекламних заходiв щодо свое1 продукци;
■ виконання транспортно-експедиторських робiт i страхування товарiв у процесi транспор-тування;
■ короткотермшове кредитування торгових операцiй тощо.
Зараз в Укра1ш зареестровано близько 6 тисяч оптових структур, щомюячно створюеться 50-70. При цьому спостер^аеться тенденщя до укруп-нення дистриб'юторiв.
Оптова торгiвля лiкарськими засобами в Ук-ра1ш здiйснюеться державними i недержавними оптовими органiзацiями, серед яких аптечш склади (бази), оптовi фiрми, мiжлiкарнянi аптеки.
Аптечнi склади (бази) е основними типовими державними тдприемствами щодо забезпечення аптек, лшувально-профшактичних закладiв та ш-ших оргашзацш лiкарськими засобами i виро-бами медичного призначення.
У недержавному секторi фармацевтичного ринку Укра1ни активно ддать оптовi фiрми. Вони виступають як посередники мiж виробниками фармацевтично1 продукци або великими дис-триб'юторськими фiрмами, роздрiбними торго-вельними фiрмами i аптеками. Оптовi фiрми закупають велию обсяги товарiв за свiй рахунок i реалiзують 1'х на мюцевих ринках окремим по-
купцям бшьш дрiбними партiями, одержуючи при цьому прибуток за рахунок рiзницi в цiнах
[3].
Фармацевтична галузь е прибутковою, а Bci витрати швидко окупаються. Згiдно з даними державно! комюн i3 стандартизацiï, реестрацп та контролю якостi лiкарських засобiв, обсяг продажу на фармацевтичному ринку у 2005р. склав 6,970 млрд. грн., порiвняно з 2004р. (5,339 млрд. грн.) збшьшився на 1,631 млрд. грн. Але обсяг продажу лшарських препарапв у травш 2006р. знизився до 155 тис. дол. США. Темп приросту обсягу продажу продукцп втизняних виробiв склав - (-0,54), а зарубiжних - (-3,27) порiвняно з попереднiми мюяцями. Спираючись на марке-тинговi дослщження фармацевтичного ринку,
можна стверджувати, що за сприятливих обставин i при збереженш iснуючих темпiв обсяг продаж ринку за 4 роки (у 2010р.) може досягти 3,9 млрд. дол. США.
Враховуючи усе вищезазначене, можна ска-зати, що украшський фармацевтичний ринок активно розвиваеться. Освоюються та впро-ваджуються у виробництво новi препарати. Про-вiднi украшсью компанн модернiзують вироб-ничi дшьнищ вiдповiдно до вимог GMP (ви-робнича практика). Наявнiсть мiжнародного сер-тифiкату GMP дозволяе укра1нським фармацевтам повшьно, але впевнено освоювати свiтовi ринки. Потреба в цьому велика, оскшьки на вгг-чизняному фармацевтичному ринку стае затюно.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Грамовник Б.П., Гасюк Г.Д., Левицьш О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичш та практичш засади. - Вшниця: Нова кн., 2004. - 464с.
2. Лицензия в Европейском Союзе: фармацевтический сектор / Ред.-сост. В.А. Усенко, А.Л. Спасокукоцкий. - К.: МОРИОН Лтд, 1998. - 384с.
3. Менеджмент та маркетинг у фармацп. Ч II. Маркетинг у фармаци: Щдручник для фарм. вуз1в i факультепв / За ред. З.М. Мнушко. - Харшв: Основа; Вид-во УкрФА, 1999. - 288с.
4. Рынок лекарственных средств в Украине / Под ред. Ю.М. Шамшетдинова. - К:. МОРИОН, 2002. -96с.
5. Семенов А. Структура свггового фармацевтичного ринку // Економжа Украши. - 2004. - №
3. - С.73.
6. Формування фармацевтичного ринку Укра1ни: Проблеми 1 перспективи // Л1ки Украши. - 1998. - №
4. - С.48.
♦
УДК: 616.211-008.4/.6:576.113-053.31
Н.Г. Горовенко, З.1. Россоха, С.В. Подольська
РОЛЬ ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОР1В У РОЗВИТКУ РЕСП1РАТОРНОГО ДИСТРЕС-СИНДРОМУ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Нацюнальна медична академ1я п1слядипломно'1 oceimu iM. П.Л.Шупика (ректор-член-кор. АМН Украти, д. мед. н., проф. Ю.В. Вороненко) кафедра медично'1 генетики
Ключовi слова: респiраторний дистрес-синдром, новонароджет, гени, глутатiон-S-трансфераза, GSTT1, GSTM1 Key words: snfant respiratory distress syndrome, newborns, genes, glutathione-S-transferase, GSTT1, GSTM1
Резюме. Изучалась роль генетических факторов наследственной предрасположенности и других факторов риска в развитии респираторного дистресс-синдрома у новорожденных с тяжелой перинатальной патологией. Выявлена ассоциация GSTT1 -делеционного полиморфизма гена глутатион^-трансферазы с развитием РДС. Наличие GSTT1-делецион-ного полиморфизма гена увеличивает риск развития РДС, который значительно возрастает при наличии комбинации GSTT1"-" / GSTM1"-" генотипов. Сочетание генотипов GSTT1"+ " / GSTM1"+ " у новорожденных оказывает протективное действие, снижает риск развития РДС в раннем неонатальном периоде. Морфо-функциональная незрелость новорожденных ассоциирована с развитием РДС. Среди новорожденных с РДС повышена частота диагностированного отека головного мозга и метаболических изменений миокарда.
06 / Том XI/ 3
163
