Научная статья на тему 'Внутриэкономический инструмен-тарий управления системой экономической безопас-ности фармацевтических предприятий Украины'

Внутриэкономический инструмен-тарий управления системой экономической безопас-ности фармацевтических предприятий Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
165
69
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ / ОБОРОТНЫЕ АКТИВЫ / СТРАТЕГИИ ИНВЕСТИ-РОВАНИЯ / ДЕБИТОРСКАЯ И КРЕДИТОРСКАЯ ЗАДОЛЖЕННОСТЬ / СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ОТРАСЛИ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Оласюк Г.П.

В статье осуществлена оценка структурных изменений происходящих в фармацевтической отрасли Украины, определены инструменты управления оборот-ными активами компаний, обобщены стратегические направления управления системой экономической безопасности фармацевтических компаний, раскрыты инвестиционный и маркетинговый потенциал при обеспечении надлежащего уровня ЭБП, сформули-рованы основные предпосылки и задачи по усилению эффективности управления системой безопасности предприятия в условиях высококонкурентного рынка.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Внутриэкономический инструмен-тарий управления системой экономической безопас-ности фармацевтических предприятий Украины»

УДК 336:58

ВНУТР1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНИЙ 1НСТРУМЕНТАР1Й УПРАВЛ1ННЯ СИСТЕМОЮ EKOHOMI4HOÏ БЕЗПЕКИ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ тдприемств УКРАÏНИ

Г.П. Оласюк

Унгверситет економки та права «КРОК», Кшв, Украна

Оласюк Г.П. Внутргшньоекономгчний тструмента-piü управлшня системою економ1чно1 безпеки фармацевтичних тдприемств Украти.

У статл здшснено оцшку структурних змн, що вiдбуваються у фармацевтичнiй rany3Í Украши, визначено iнструменти управлiння оборотними активами комианш, узагальнено стратегiчнi напрямки управлiння системою економiчноï безпеки фармацевтичних комианш, розкрито iнвестицiйний та маркетинговий потенциал при забезпеченнi належного рiвня ЕБП, сформульовано основнi передумови та завдання з посилення ефективност управлiння системою ЕБП в умовах висококонкурентного ринку.

Ключовi слова: забезпечення економiчноï безпеки, оборотнi активи, стратегiï iнвестування, дебiторська i кредиторська заборгованiсть, структурнi змiни у галузi

Оласюк А.П. Внутриэкономический инструментарий управления системой экономической безопасности фармацевтических предприятий Украины.

В статье осуществлена оценка структурных изменений происходящих в фармацевтической отрасли Украины, определены инструменты управления оборотными активами компаний, обобщены стратегические направления управления системой экономической безопасности фармацевтических компаний, раскрыты инвестиционный и маркетинговый потенциал при обеспечении надлежащего уровня ЭБП, сформулированы основные предпосылки и задачи по усилению эффективности управления системой безопасности предприятия в условиях высококонкурентного рынка.

Ключевые слова: обеспечения экономической безопасности, оборотные активы, стратегии инвестирования, дебиторская и кредиторская задолженность, структурные изменения в отрасли

Olasiuk A.P. Internal economic tools of management of economic security system of pharmaceutical enterprises of Ukraine.

This article assesses the structural changes that take place in the pharmaceutical industry of Ukraine, tools of current assets management are defined, strategic directions of economic security management system of pharmaceutical companies have been generalized, investment and marketing potential, while ensuring an adequate level of economic security of enterprise have been disclosed, basic prerequisites and objectives of efficient management of economic security system in competitive environments are formulated.

Keywords: economic security provision, current assets, investment strategies, accounts receivable and payable, structural changes in the industry

Сучасш виклики для дiяльностi суб'екпв господарювання Украши вимагають прийняття ршень, яш слугували б змщненню 1х економiчноï безпеки у стра-тепчному вимiрi з використанням шструментарш внутршньогосподарського мехашзму шд-приемств. Водночас, юнуе необхiднiсть теоретичного осмислення та узагальнення iснуючих напрямк1в забезпечення економiчноï безпеки на ринках з високим ступенем конкуренцiï.

Амaлiз останшх дослiджень та публiкацiй

На сьогодш в науковiй думцi з питань еконо-мiчноï безпеки напрацьований значний теоретично-методолопчний апарат з питань шструментарш управлшня системою економiчноï безпеки тдприемств. Зокрема, вчеш Васильев О.В. i Мейта В.1. пропонують застосо-вувати комплекс заходiв з управлiння наступного характеру: правов^ фiнансово-економiчнi, силовi, шформацшш, технiко-технологiчнi та шформа-цiйнi. Каламбет С.В. та Воропай В.А. класи-фiкують iнструментарiй управлiння СЕБ на двi пiдгрупи: фiнансово-економiчнi методи та економiчнi важелi. Бехтер Л.А. вщзначив наступнi фiнансовi iнструменти, що застосовуються при управлiннi економiчною безпекою - це плапжт, кредитнi, депозитнi, швестицшш та страховi iнструменти.

Окрiм того, вагомий науковий доробок у проблематику мехашзму управлшня системою економiчноï безпеки та визначення шструментарш управлшня зробили провщт вичизняш науковцi Качала Т.М., Юм Ю.Г., Ляшенко О.М., Нестеров Ю.О., Урусова З.П., Череп О.Г., Ше-маева Л.Г., Штангрет А.М., а також ряд шоземних вчених, серед яких варто вщзначити працi Блiннiковоï С.М., Кашина А.В., Матвеева М.В., Межох З.П., Третяково1' Н.С. та багатьох шших.

Видшення iieiuipiiiieniix panírne частин загальноТ проблеми

Проблеми посилення конкуренцп на ринку, низька рентабельшсть суб'ектiв господарювання, значна кашталомютшсть виробництва фар-мацевтичного сектору економiки вимагае к1льк1сного аналiзу та яшсно1' характеристики iснуючого iнструментарiю управлшня системою економiчноï безпеки та окреслення iнновацiйних

напрямк1в покращення р1вня економ!чно! безпеки компанш фармацевтично! галуз! Укра!ни. Таким чином, постае необхщтсть вибору ефективних шструменпв управлшня системою економ!чно! безпеки фармацевтичних компанш з урахуванням тенденцш розвитку ринку та самих тдприем-ницьких структур.

Метою статтi автор ставить оцшити напрямки та ефективтсть застосування шстру-ментарш управлшня системою економ!чно! безпеки, що застосовуеться в процеа оперативно! та стратепчно! д!яльност! фармацевтичних компанш Укра!ни та знаходиться у компетенцп суб'екпв, що приймають управлшсьш ршення.

Виклад основного матерiалу дослiдження

Доцшьно визначити, що система економ1чно! безпеки тдприемств в умовах д!яльносп у конкурентному середовищ! являе собою впорядковану сукуптсть метод1в та шструменпв захисту ЕБ, оргатзацшно-правових форм забезпечення економ1чно! безпеки, формальних та неформальних зв'язшв м1ж суб'ектами, що забезпечують економ1чну безпеку, та як пов'язат единою метою та !ндивщуальними завданнями 1 компетенциями у сфер! забезпечення економ1чно! безпеки тдприемницько! структури.

Разом з тим, перед компаниями постае проблема забезпечення належного р1вня !х економ1чно! безпеки, яке вимагае наступних передумов у сво!й реал1зацИ: 1) забезпечення прибутковосп компанп, позитивно! динам1ки !! фшансово-економ1чних показник1в; 2) зростання продаж1в тдприемств на внутршньому ринку кра!ни у сегмент! високовартюних препарат!в; 3) змщнення позиц!й на !ноземних ринках, розширення географ!! ринк!в збуту; 4) посилення ц!нових переваг п!дприемств: оптим!зац!я витрат на закуп!влю !мпортних складник!в, управлшня соб!вартютю продукц!! та ц!ноутворенням; 5) Формування !нновац!йного виробництва з використанням пров!дних наукових досягнень у фармацевтичнш галуз!; 6) оптим!зац!я продуктового портфелю з урахуванням кутвельно! спроможносп та потреб ринку; 7) мониторинг конкурентного середовища з метою профшактики та вчасного реагування на загрози.

Виб!р !нструментар!ю управл!ння системою економ!чно! безпеки п!дприемств вимагае усв!домлення кер!вництвом компан!й виклик!в, з якими стикаеться фармацевтичний б!знес в Укра!н!, а саме: посилене державне регулювання; скрутний стан охорони здоров'я в кра!т; девальвация гривн!, в!дсутн!сть страхово! медицини, обов'язкове отримання GMP-серти-ф!кат!в виробниками; ф!ксац!я оптових та роздр!бних торгових надбавок; обмеження на в!льне рекламування продукц!!; введення подат-кового навантаження; зростання значимост! закордонних ринк!в та низька защкавлешсть !ноземних !нвестор!в.

Окр!м того, в умовах посилено! конкурентно! боротьби на фармацевтичному ринку вщбу-

ваються структурн! перетворення у самш галуз!. Зм!ни характеризуються зменшенням илькосп п!дприемств-виробник!в як фармацевтичних !нгре-д!енпв, так ! готових фармацевтичних препарапв. Як св!дчить нац!ональна статистика, шльшсть великих та середн!х п!дприемств у галуз! за перюд з 2010 по 2012 р.р.скоротилася з 307 до 254.

Нацюнальна статистика демонструе змен-шення к!лькост! виробник!в основних препарапв у п!втора рази та виробнишв готових л!карських засоб!в у 1,13 рази. Серед малих та мшрошд-приемств, що займаються виробництвом фарма-цевтичних продукт!в та препарапв спосте-р!гаеться також скорочення шлькосп у 1,3 рази: загалом 104 компани малого та м!кроб!знесу припинили свое !снування за 2010-2012 роки, в той же час лише 53 тдприемства великого та середнього масштабу зупинили власну д!яльшсть. Зпдно даних Державно! служби статистики Укра!-ни за 2010-2012 р.р. на 4,9 вщсоткових пункти скоротилась питома вага малих тдприемств фармацевтичного сектору у промисловосп Укра!-ни (з 78,5% до 73,6%). Аналопчною е ситуашя ! з м!кроп!дприемствами, де падшня було заф!ксо-вано на р!вт 7,3 в.п. (з 59,3% до 52%). Поряд з цим вщбулось ! скорочення зайнятост! на 10,5% серед малих тдприемств (1,9 тис. зайнятих у 2010р. проти 1,7 тис. У 2012р.); та на 20% серед мшрошдприемств (0,5 тис. У 2010р. та 0,4 тис. У 2012р.) [11].

Станом на 2012 р. в Укра!т виробництвом фармацевтичних препарапв та матер!ал!в займалося 211 тдприемств, що на 11,7% менше, тж у 2010 р. У галуз! виробництва фармпре-парапв збшьшилось к!льк!сть прац!вник!в з 17,9 тис. у 2010 р. до 21,2 тис. у 2012 р. Водночас, за анал!зований перюд було виявлено значне зро-стання витрат на одного працюючого у фармацевтичному виробнищга з 4592 грн./мю. у 2010 р. до 6601 грн./мю. у 2012 р. У структур! витрат на персонал 75% займае оплата прат, яка за 3 роки збшьшилась в 1,7 рази. Можна ствер-джувати, що у сфер! виробництва вщбуваеться !нтенсивний розвиток, який забезпечуеться зро-станням рол! мотивацп прац! ф!нансовими важелями. За означений перюд витрати на персонал зросли у 1,7 рази, у той час як шльшсть працюючих лише у 1,18 раз!в [3].

В той же час рентабельтсть як операцшно! д!яльност!, так ! загальна рентабельн!сть п!д-приемств е досить високою: 64% вах п!дприемств галуз! е прибутковими, а р!вень збитковост! щороку знижуеться. Поряд з тим, пом!ж самими тдприемницькими структурами в межах галуз! юнуе нер!вном!рн!сть розпод!лу щодо отриму-ваних прибутшв.

Очевидно, що збитков! тдприемства практично вщсутт серед великих структур, в той час коли мшротдприемства функцюнують на меж! рентабельность Переваги великих компан!й у залучент ф!нансових ресурс!в, можливостях по проведент !нновац!йно! д!яльност!, ефекту масштабу на максим!заци обсягу випуску, наявному

EKOHOMIKA: peajiii nacy

№5(15), 2014

ECONOMICS: time realities

gocBigy Ta TexHiKaM ynpaBniHHa 3yMOBnaTb noganbme BHTicHeHHa gpi6HHx HeKOHKypeHrocnpo-mo®hhx CTpyKTyp 3 pHHKy.

AHani3 3BegeHoro 6anaHcy ^apMa^BTHHHHx bhpo6hhkib yKpai'HH cBigHHTb, mo aKTHBH KOMnamn $apMa^BTHHHOl rany3i Ha nonaTOK 2013 p. cKnanu 11,8 Mnpg. rpH. Ha Heo6opoTHi aKTHBH npunagae 45,2% ycix aKTHBiB, Ha o6opoTHi - 53,2%, pemTa -скoнцeнтpoвaнa y BHTpaTax Man6yTHix nepiogiB. 3hoc ochobhhx ^OHgiB Ta HeMaTepianbHHx aKTHBiB y rany3i CTaHOBHTb 68%. BapTO 3ayBa®HTH, mo 36% o6opoTHHx aKTHBiB CKOH^mpoBaHa y 3anacax, Ta 39,2% - CTaHOBHTb ge6iTopcbKa 3a6oproBaHicTb 3a npogyKmra, TOBapH Ta nocnyru. B toh ®e Hac pe3epBHHH Kamran, mo cnyrye crpaxoBKora Ha BunagoK Henepeg6anyBaHux o6cTaBHH, cKnagae 14%, mo e MeHmHM, Hi® HopMaTHBHe 3HaneHHa y 25% Big CTaTyTHoro Kamrany. ®rnaHCOBHH aHani3 CTpyKTypH 3o6oB'a3aHb noKa3ye bhcokhh piBeHb KpegHTopcbKOl 3a6oproBaHOCTi y rany3i (48,5%), mo MO®e cBigHHTH aK npo oco6nHBi yMOBH npoga®y, TaK i npo He3gaTHicTb 6araTbox cy6'eKTiB pHHKy BHacHO po3nnaTHTHca 3a 3o6oB'a3aHHaMH. y 2013 poцi 22,5% noTOHHHx 3o6oB'a3aHb 6yno c^opMOBaHO 3a paxyHOK kopotkoctpokobhx KpegHTiB 6aHKiBCbKHx CTpyKTyp. CniBBigHomeHHa kopotkoctpokobhx Ta goBrocTpoKOBHx nacuBiB y nponopm! 12,6% go 34,5% go3Bonae 3po6uTH bhchobok npo aKTyanbHicTb ^rnaHcoBo-MaTepianbHoro 3a6e3ne-neHHa caMe onepamftHo! gianbHocri bhpo6hhhhx nignpueMcTB Ta HH3bKHH piBeHb goBrocrpoKOBHx 3o6oB'a3aHb, aKi ^opMyrarbca y npo^ci 3gincHeHHa cTpyKTypHHx nepeTBopeHb Ha mgnpueMcrBax (Mogepm3ama внpo6ннцтвa, ^rnaHcyBaHHa HayKO-BO-gocnigHHx po6iT, 6ygiвннцтвo hh npug6aHHa Heo6opoTHHx aKTHBiB).

B yMOBax gocTaTHboi goporoBH3HH pecypciB Ha ^iHaHcoBHx pHHKax cnocrepiraeTbca neBHHH napa-goKc y ^iHaHcoBHx pimeHHax KOMnamn, aKi cKOH^mpyBanH 51% cBoro Kanirany y Hepo3no-gineHHx npu6yTKax. .3k BigoMO, caMe Hepo3no-gineHHH npu6yTOK e BHyrpimHiM g®epenoM ^iHaHcoBHx iHBecmmH KOMnamn, npoTe HH3bKHH noro noKa3HHK e HenpuBa6nuBHM gna iHBecTopiB Ta iMig®y KOMnaHil, BiH e npHHHHOM HH3bKOl omHKH He3ane®HHMH ayguropaMH gianbHocri mgnpueMCTB.

OnraMi3ama o6opoTHocTi aKTHBiB 6a3yeTbca Ha Bu6opi Mi® «cunbHOM» Ta «cna6KOM» crpaTeriaMH iHBecTyBaHHa 3a paxyHOK ynpaBniHHa o6opoTHicTM aKTHBiB Ha cragil ^opMyBaHHa 3anaciB, внpo6ннцтвa Ta 36yTy. nepma nepeg6anae MiHiManbHHH o6car o6opoTHHx aKTHBiB 3a yMOBH cTa6inbHOi cmyaml Ha pHHKy Ta HaaBHocTi BucoKOKBani^iKOBaHHx MeHeg-®epiB 3 ynpaBniHHa aKTHBaMH. flpyra crpaTeria peani3yeTbca 3a paxyHOK aKyMynMBaHHa BenHKOl KinbKocTi o6opoTHHx aKTHBiB, mo oco6nHBO aKTyanbHO npu Hecra6inbHiH po6oTi nocraHanbHHKiB, 3pocTaHHi цiн Ha cupoBHHy, Henepeg6anyBaHHx 3MiHax Ha pHHKax 36yTy Ta npu po3paxyHKax 3 iHmHMH cy6'eKTaMH.

Оптнмiзaцia o6opoTHocTi aKTHBiB MO®nHBa Ha Bcix eTanax BegeHHa rocnogapcbKOl gianbHocTi. Ha cragil ^opMyBaHHa 3anaciB gomnbHHM e BH3HaneHHa

3aHBHx 3anaciB Ta lx niквigaцia, BnpoBag®eHHa HopM Ta HopMaTHBiB BHKopHcraHHa MaTepianiB, bhkoph-craHHa goBrorpuBanux KOHTaKTiB 3 noCTananb-HHKaMH, po3mupeHHa cKnagcbKOl chctcmh Ta aBTOMaTH3ama po6oTH cKnagy Ta noninmeHHa opram3aml nocranaHHa b цinoмy. Ha cTagil BHpo6HH^rea Ba®nHBO aKqemyBaTH yBary Ha Heo6xigHocri eKOHOMil pecypciB, BnpoBag®eHHM hobhx TexHonorift, nigBumeHHi e^eKTHBHocri пpaцi, onTHMi3ami' acopTHMeHTy внpo6ннцтвa, craHgap-TH3am! bhpo6hhhhx пpoцeciв. Ha eTani o6iry Heo6xigHO ygocKOHanMBaTH cucreMy po3paxyHKiB, onTHMi3OByBaTH KpegHTopcbKy i ge6iTopcbKy 3a6oproBaHicTb KOMnaHil Ta HapomyBaTH o6car aKTHBHHx KnieHTiB 3a paxyHOK внpo6ннцтвa 3a goBrocTpoKOBHMH KOHTpaKTaMH [4, 6, 12, 14].

OcKinbKH Ha peHTa6enbHicTb npoga®iB aKTHBHO BnnHBae co6iBapTicTb внpo6ннцтвa, to y nepmy Hepry noTpi6HO npoBecTH aHani3 crpyKTypu co6i-BapTocTi. 36inbmuTH peHTa6enbHicTb Mo®Ha Hepe3 3pocTaHHa o6cary npoga®iB, 36inbmeHHa цiнн Ta ynpaBniHHa acopTHMeHTOM, cyTb aKoro nonarae y BuganeHHi 3 o6opoTy npogyKqil 3 HH3bKOM perna-6enbHicTM [10].

KpegHTopcbKa 3a6oproBaHicTb, no cyri, e ogHHM 3 Haft6inbm gocTynHHx cnoco6iB 3anyneHHa no3HH-KOBoro KaniTany nignpueMcTBaMH. y cbom Hepry, KpegHTopcbKa 3a6oproBaHicTb aK eneMeHT noTOHHHx 3o6oB'a3aHb HeraTHBHO BnnHBae Ha noTOHHy niKBigHicTb. TaKHM hhhom, HeraTHBHHH craH 3 po3paxyHKaMH y пigпpнeмннцbкнx crpyKTyp noB'a-3aHHH caMe 3 Hegocrynrnc™ OTpuMaTH gemeBi $iHaHcoBi pecypcu y KopoTKocrpoKOBOMy nepiogi.

3MiHMeTbca TaKO® crpyKTypa pHHKy bhpo6hhkib: Big6yBaMTbca пpoцecн KOHconigami' Ta yKpynHeHHa gianbHocTi, npu6yTKOBHMH Ha pHHKy BuaBnaMTbca nume BenHKi nignpueMcTBa, aKi 3gaTHi 3a6e3ne-HyBaTH iHHOBamftHHH po3bhtok rany3i, nigBHmyBaTH 3apo6iTHi nnaTH пpaцiвннкaм Ta cTBopMBaTH HOBi po6oHi мicцa.

CborogHi KepiBHHKH Ta cTpaTeriHHi nigepu $apмaцeвтннннx nignpueMcTB b yKpalHi npu $op-MyBaHHi Ta ynpaBniHHi cucTeMOM EBn BH3HanaMTb TaKi HanpaMKH gianbHocTi:

no-nepme, цe opieнтaцia Ha guBepcu^iKamra Ta HapomyBaHHa o6cariB BHpo6HH^rea, Ha 36inbmeHHa bhpo6hhhhx noTy®HocTeft. TaK, KOMnaHia «iHTep-xiM» Haft6nH®HHMH poKaMH nnaHye iHBecTyBaTH 30 MnH. eBpo y npoeKTH 3 6ygiвннцтвa hobhx Ta po3mupeHHa icHyMHHx bhpo6hhhhx noTy®HocreH. y 2013 poцi Big6yBca 3anycK TpeTbOl bhpo6hhho1' Hepru, mo go3Bonuno 36inbmHTH o6car Ta HOMeH-KnaTypy npenapaTiB, 3giftcHHTH BunycK cy6cтaнцiн BignoBigHO go npaBun GMP, mo gae 3Mory eKcnopTyBaTH пpogyкцiм go KpalH 3axigHOl GBponu [5].

no-gpyre, po3mupeHHa acopTHMeHTy Ta HOMeH-KnaTypu npogyKqil. BopmariBcbKHH xiMiKO-$apMa-цeвтннннн 3aBog y BnacHOMy nopT^eni Mae 6nu3bKO 100 HaHMeHyBaHb npenapaTiB Ta 3aHMaeTbca po3po6-kom 20 hobhx niKapcbKux 3aco6iB [1].

ApTepiyM - 251 npenapaT, a npoTaroM 2012-2015 poKiB BHBecTH me 89 HaHMeHyBaHb.

ПАТ «Фармак» мае у портфел1 бшьше 200 найменувань продукцп, протягом 2010-2012 рошв компашя випустила 40 нових продукпв на ринок [13].

По-трете, залучення шоземних швестицш в акцюнерний каттал власних тдприемств. Так, ПАТ «Бюфарма», що спещал!зуеться на вироб-ництв1 !мунобюлопчних препарапв та е лщером по !х продажу на ринку Укра!ни, залучила шоземних швестор!в для досягнення цшей по закршленню позицш на обраному сегменп. Таким чином, додатковий швестицшний каттал дасть змогу тдприемству реал1зувати так1 плани: буд1в-ництво нового заводу; посилення системи продаж1в та збшьшення кшькосп медичних представник1в; виведення на ринок нових препарапв [2].

1ноземний каттал дозволить збшьшити варпсть компанп, залучити додаткове фшан-сування, застосовувати м!жнародш б1знес-прак-тики та надасть можливють найняти квал1ф1кова-них топ-менеджер1в.

1ноземш швестори визначили так характеристики швестицшно привабливо! компанп:

1) Значш ринков! можливостц

2) Позитивний грошовий потш, наявшсть потенщалу для зростання доход1в та прибутку;

3) Квал1ф1кований менеджмент з устшним 1 значним досвшом роботи, у тому числ1 1 в умовах кризи;

4) Прозорють фшансово! д1яльност1 та до-тримання м1жнародних принцитв корпоративного управлшня;

5) Чита стратеги виходу з швестицш для реал!зацп прибутку;

6) Погоджеш штереси м1ж вама власни-ками/швесторами.

Приваблив1сть фармацевтичного ринку для шоземних швестор!в базуеться на швидкому темп зростання його обсяпв, антициктчносп вшносно економ1чних спад1в та сегментовашстю товарно! пропозицп. 1нвестор1в, у першу чергу, щкавлять компанп, яш е лшерами ринку або потенцшно можуть стати такими за вшносно короткий пром1жок часу; мають гарш перспективи отримати вигоду ввд швидкого росту та консолшацп в рамках галуз1, а також високий р1вень рентабельность

Комушкацшш складов! маркетингових страте-гш фармацевтичних тдприемств вщр!зняються залежно ввд структури асортименту: а саме, пропорциями у виробнищта м1ж рецептурними та без рецептурними препаратами, частки препарапв з регламентованими цшами. Рекламт стратеги типу ATL (ввд англ. above-the-line) передбачають використання таких канал1в комушкацп, як преса, радю, телебачення, зовшшня та внутршня реклама, а також новгтшх канал1в - реклама в мереж1 1нтернет та сошальних мед1а. Мета АТЬ - охопити максимальну к1льк1сть аудитор!!, саме тому це е дорогою стратепею для компанш [9].

Комушкацшна стратег!я BTL (below-the-line) реал!зуеться шляхом маркетингового спливу на

цiльову аудиторш через використання шстру-ментарiю стимулювання збуту, програм лояльно-сп, галузевих виставок, конференцiй, промоакцiй, корпоративних заходiв та спонсорства [9].

BTL реклама дозволяе налагодити безпо-середне спшкування мiж трьома ланками фармацевтичного ринку: виробниками, дистри-б'юторами та споживачами [8].

Формування достyпностi фармацевтичних препарапв на рiвнi пiдприемства-виробника реалiзyеться через управлшня виробничою програмою, впровадження шновацшних техно-логiй збуту та просування, цiноyтворенням iз застосуванням принципiв маркетингово! доступ-ностi [7].

У процеа дослiдження автором було визна-чено основш iнстрyменти yправлiння системою економiчно! безпеки фармацевтичного тд-приемства «Фармак», а саме:

— впровадження шформацшних технологш SAP ERP для прийняття менеджментом компанiй бiльш ефективних управлшських рiшень у сферi виробництва та фшанав;

— використання стратеги контрактного виробництва реактивiв для томографiв на основi iноземних технологiй на базi власних вироб-ничих потужностей ПАТ «Фармак»;

— застосування технологш шоземних шновацшних компанш та !х iмплементацiя у виробничий процес. ПАТ «Фармак» викори-стовуе технологш компанп «Елi Лiллi» для виробництва шсулшв;

— залучення зовнiшнiх джерел фiнансyвання iнновацiйних проектiв. ПАТ «Фармак» отри-мала фiнансyвання вiд £вропейського банку реконструкци та розвитку на суму 32 млн. евро для фшансування виробництва лЫв у флаконах. Загальна варпсть проекту - 50 млн. евро;

— запровадження стандартiв належно! виробни-чо! практики (GMP) на фармацевтичних тдприемствах або окремих виробничих лiнiях;

— застосування стратеги експорту та спшьно! пiдприемницько! дiяльностi.

На погляд автора, фармацевтичним компанiям в процеа управлшня системою економiчно! безпеки необхшно використовувати комплекс таких оргашзацшних методiв: формування стратеги та концепци СЕБП з урахуванням чин-нишв зовнiшнього та внyтрiшнього середовища; планування мети, завдань СЕБП на коротко-, середньо- та довгостроковому часовому iнтервалi для кожного бiзнес-проектy та фyнкцiонального департаменту; аудит ресурав, необхiдних для формування та управлшня системою ЕБП; розробка корпоративно! шформацшно! системи для цшей управлшня СЕБП; встановлення кшьшсних та яшсних граничних показник1в ЕБП для окремих тдсистем СЕБП; формування безпекоорiентовано! свiдомостi у персоналу компанп в процеа виконання посадових обов'яз-

шв; тестування СЕБП на предмет досягнення мети i завдань та и подальше вдосконалення.

Практика ведения бiзнесy пiдтверджyе, що ефективне yправлiния системою економiчно! безпеки пiдприемств базуеться на застосyваннi комплексу економiчних методiв, основними з яких е фiнансовi (кредитування, страхування, оренда та лiзинг, оподаткування, система розрахуншв, самофiнансyвания, дивiдендна полiтика, швесту-вання, факторинг); маркетинговi (ПР та рекламна полiтика компанi!, iмiдж та лояльтсть до компанi!); збyтовi та лопстичт (умови спiвпрацi з постачальниками та ктентами, стyпiнь взаемно! задоволеностi ствпрацею); iнновацiйнi (швестицп в iнновацi!, стутнь iнновацiйностi пiдприемства); iнформацiйнi (ERP, CRM, бухгалтерсьш програми, особливостi зберiгания баз даних, доступ до конфщенцшно! шформацп, iнформацiйна прозо-рiсть компанi!); виробничi (структура асор-тименту, стан виробничих потужностей, наявнiсть необхiдних сертифiкатiв та дозволiв); мотивацiйнi (матерiальне стимулювання, санкцп, нематерiаль-нi мотиви); правовi (законодавча база ведения господарсько! дiяльностi, внутршт оргат-зацiйно-розпорядчi документи та шструкцп); технiчнi та силовi (фiзичний захист об'екпв та сyб'ектiв ЕБП).

Ефективтсть рiшень у сферi yправлiния системою ЕБП повинна базуватись на дотримант компатею таких передумов власного розвитку:

— забезпечення прибyтковостi компанп, позитивно! динамiки !! фiнансово-економiчних показник1в;

— зростання продаж1в тдприемств на внyтрiшньомy ринку кра!ни у сегмент! високовартiсних препаратiв;

— змщнення позицiй на iноземних ринках, розширення географi! ринк1в збуту;

— посилення цiнових переваг пiдприемств: оптимiзацiя витрат на закyпiвлю iмпортних складников, управлшня собiвартiстю продyкцi! та цiноyтворениям;

— формування iнновацiйного виробництва з використанням провiдних наукових досягнень у фармацевтичнш галyзi;

— оптимiзацiя продуктового портфелю з урахуванням кyпiвельно! спроможностi та потреб ринку;

— мониторинг конкурентного середовища з метою профшактики та вчасного реагування на загрози.

Таким чином, основними завданнями по поси-ленню рiвия економiчно! безпеки пiдприемств, що фyнкцiонyють в умовах конкурентного середо-вища е:

— забезпечення фшансово! стабшьносп та стiйкостi тдприемства шляхом регулярного монiторингy власних фшансових показник1в. Вчасне виконання власних фшансових зо-бов'язань перед контрагентами, кредитними установами;

— формування та тдтримка репутацп тд-приемства на ринку як компанп: а) шнова-цшно!; б) швестицшно привабливо!; в) благо-дшницько!; г) з високим р1внем корпоративно! в!дпов!дальност!;

— створення матер!ально-техн!чних умов, здат-них стимулювати продуктивтсть прац!, без-пеку пращвнишв та охорону прим!щень п!дприемства;

— стимулювання !нтелектуального зростання у персоналу, що займаеться виробництвом: осо-бливу увагу мае бути звернена на тдвищення квал!ф!кацп прац!вник!в в!дд!л!в маркетингу та продаж!в;

— п!дтримка репутацп шновацшно! компан!!, зд!йснення кооперац!! у проведенш наукових досл!джень та клшчних випробувань, запро-вадження нов!тнього обладнання у виробничий процес;

— управл!ння вхщними та вих!дними !нформа-ц!йними потоками, формування системи збору та анал!зу шформацп про конкуренпв, а також забезпечення конкурентного анал!зу д!яльност! тдприемства.

Висновки

Дослщження показало тенденц!ю скорочення шлькосп п!дприемств фармацевтично! галуз!: особливо гострою е проблема банкрутства та в!д'емних показнишв рентабельност! для м!кро-суб'ект!в. З точки зору ефективносп д!яльност! високий р!вень прибутк!в та д!лово! активност! показують велик! компан!!.

Перек!с структури актив!в у сторону оборот-них засоб!в дозволяе визначити необх!дн!сть гнучкого та оперативного управл!ння останн!ми. Специфша збуту фармацевтично! продукц!! вимагае вмшого ф!нансового менеджменту операц!йно! д!яльност!, управлшня кредиторською ! деб!торською заборгован!стю, тдвищення норми резерв!в у компан!ях та використання швести-ц!йного потенц!алу нерозподшених прибутк!в та м!жнародних !нвестиц!йних риншв. 1нновац!йна ор!ентован!сть компан!! повинна поеднуватись з оптим!зац!ею асортименту та його диверси-ф!кац!ею.

Автором визначено комплекс оргашзацшних та економ!чних метод!в, що зможуть п!двищити р!вень економ!чно! безпеки фармацевтичних компан!й Укра!ни в умовах посилення виклишв та !нтенсиф!кац!! конкурентних в!дносин.

В статт! наголошуеться на необхщносп стратег!чного планування економ!чно! безпеки, розробш ц!лей, аудит! ресурс!в, що необхщш для управл!ння системою економ!чно! безпеки, а також формуванн! безпеко ор!ентовано! св!домост! у прац!вник!в тдприемств.

Шдвищувати як!сть управл!ння системою економ!чно! безпеки рекомендуеться такими ф!нансовими, маркетинговими, збутовими, лопстичними, !нновац!йними, !нформац!йними, виробничими, мотивац!йними, правовими, техн!к-ними та силовими методами.

Список л^ератури:

1. Безпалько Л. «О чудесах не говорят - их совершают!» [Электронный ресурс] / Людмила Безпалько // Еженедельник Аптека. - 29.10.2012- №863 (42). - Режим доступа: http://www.apteka.ua/ article/166051.

2. «Биофарма» и HorizonCapital - рука об руку к вершинам [Електронний ресурс] // Еженедельник Аптека. - 29.10.2012. - №863 (42). - Режим доступу: http://www.apteka.ua/ article/167139.

3. Дiяльнiсть шдприемств промисловостк Звгг державно! служби статистики Укра!ни за 2012р. [Електронний ресурс] // Державна служба статистики Украши - Режим доступу: http://www.urkrstat.gov.ua.

4. Економша шдприемств : поаб. / за ред. П. С. Харiва. - Тернопшь: Економiчна думка, 2000. - 500 с.

5. ИНТЕРХИМия успеха, или о том, как сбываются мечты [Электронный ресурс] // Еженедельник Аптека. - 17.12.2012. - № 870 (49) - Режим доступа: http://www.apteka.ua/ article/188225.

6. Маргасова В. Ефективне формування та використання оборотних кошпв // Оверянський лиопис - 2007. - №1(31). - С. 214 - 215.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

7. Мнушко З. М. Система забезпечення доступносп лтарських засобiв / З. М. Мнушко, I. В. ^манюк // Вюник фармацп. - 2007 - №1 (49). - С. 52 - 58.

8. Шлявська О. Фармацевтичний ринок Украши: тенденцп та особливосп / О. П1лявська // Маркетинг в УкраЫ. - 2005. - №6. - С. 16-19.

9. Ромат Е. Реклама: учеб. для вузов. / Е. Ромат, Д. Сендеров. - [8-е изд.]. - Стандарт третьего поколения. - СПб.: Питер, 2013. - 512 с.

10. Скриптунова Е. А. Управление ассортиментом - новый ресурс повышения рентабельности бизнеса / Скриптунова Е. А. // Справочник экономиста. - 2004. - №3. - Режим доступа: http://www.profiz.ru/se/3_04/assort_upravl.

11. Статистичний збiрник Державно! служби статистики Укра!ни // Дiяльнiсть суб'екпв малого шдприемництва. - 2013 р. [Електронний ресурс] // Державна служба статистики Укра!ни -Режим доступу: http: //www.urkrstat.gov.ua

12. Шелудько В. М. Фшансовий менеджмент: шдручник / В. М. Шелудько. - [2-ге вид., стер.]. -К.: Знання, 2013. - 375 с.

13. «Фармак» заплатил 207 миллионов гривен налогов в 2012 году [Электронный ресурс] // Офщшний сайт ПАТ «Фармак». - Режим доступа: http://farmak.ua/publication/814.

14. Федонш О. С. Потенщал шдприемства: формування i оцшка : навч. поаб. / Федонш О. С., Решна 1.М., Олексюк О. I. - К.: КНЕУ, 2003. - 316 с.

Haдaнo дс pедaкцiï 01.08.2014

Олacюк ^нга Петpiвнa / Anna P Olasiuk

annaolasiuk@gmail. com

Посилання на статтю /Reference a Journal Article:

BHympMHboeKOHOMiHHUü тструментарш уnравлiння системою eKOHOMiHHOi безпеки фармацевтичних тдприемств Украгни [Електронний ресурс] /Г.П. Оласюк //Економжа: реалН часу. Науковий журнал. — 2014. — № 5 (15). — С. 47-52. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n5.html

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.