CC BY
42
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
УДК 373.3: 159.937
КАТЕРИНА ГНАТЕНКО
[email protected] асшрантка,
Харывський нащональний педагогiчний унiверситет iменi Г. С. Сковороди
м. Харшв, вул. Валентишвська, 2
СПРИЙНЯТТЯ ТА РОЗУМ1ННЯ ОБРАЗУ-ПЕРСОНАЖА МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ П1Д ЧАС РОБОТИ НАД ХУДОЖН1М ТВОРОМ
Обтрунтовано важливгсть сприйняття I розумгння художнгх текстгв сучасними школярами. Сконцентровано увагу на взаемозв 'язку цих процесгв, бо, хоч вони I в1дбуваються одночасно, проте вимагають вгд читачгв - учня та вчителя ргзних зусиль ¡, в1дпов1дно, ргзних прийомгв роботи над художнгм твором. Висвгтлено погляди психологгв, методистгв I лтературознавщв щодо особливостей сприйняття молодшими школярами образу-персонажа та лгтературного твору загалом. Комплексний характер дослгдження сприйняття художньо'1 лгтератури зумовив його структурно-ргвневий анализ, в зв 'язку з чим визначено три стада сприйняття художнього твору. Особлива увага придглена сприйняттю як передумовI на шляху до розумгння лгтературного твору. Висвгтлено й охарактеризовано властивостг художнього сприйняття: предметтсть цШстсть, структуртсть, константтсть, аконстантнгсть, свгдомгсть. Представлено й проаналгзовано результати дослгдження сприйняття художнього твору учнями початково'1 школи. Встановлено, що взаемозв'язок процесгв сприймання та розумгння дозволяе прогнозувати перспективнг методичнг шляхи поглиблення розумгння: працювати над сприйняттям з метою поглиблення розумгння (вичитування тексту заради «вибудовування» картинки, Iнсценування тощо).
Ключовi слова: лгтературне читання, художнш твгр, молодший школяр, персонаж, розумгння, сприйняття, характеристика.
ЕКАТЕРИНА ГНАТЕНКО аспирантка,
Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды
г. Харьков, ул. Валентиновская, 2
ВОСПРИЯТИЕ И ПОНИМАНИЕ ОБРАЗА-ПЕРСОНАЖА МЛАДШИМИ ШКОЛЬНИКАМИ В ПРОЦЕССЕ РАБОТЫ НАД ХУДОЖЕСТВЕННЫМ
ПРОИЗВЕДЕНИЕМ
Обоснована важность восприятия и понимания художественных текстов современными школьниками. Сконцентрировано внимание на взаимосвязи этих процессов, потому что они, хотя и происходят одновременно, однако требуют от читателей - ученика и учителя разных усилий и, соответственно, различных приемов работы над художественным произведением. Освещены взгляды психологов, методистов и литературоведов об особенностях восприятия младшими школьниками образа-персонажа и литературного произведения в целом. Комплексный характер исследования восприятия художественной литературы обусловил его структурно-уровневый анализ, в связи с чем отмечены три стадии восприятия художественного произведения. Особое внимание уделено восприятию как предпосылке на пути к пониманию литературного произведения. Освещены и охарактеризованы свойства художественного восприятия: предметность целостность, структурность, константность, аконстантность, сознание. Представлены и проанализированы результаты исследования восприятия художественного произведения учащимися начальной школы. Взаимосвязь процессов восприятия и понимания
позволяет прогнозировать перспективные методические пути углубления понимания: работать над восприятием с целью углубления понимания (вычитка текста ради «выстраивания» картинки, инсценировки и т. д.).
Ключевые слова: литературное чтение, художественное произведение, младший школьник, персонаж, понимание, восприятие, характеристика.
KATERYNA HNATENKO graduate student,
H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
Kharkiv, Valentynivska 2 St.
UNDERSTANDING AND PERCEPTION OF THE CHARACTER IMAGE BY PRIMARY SCHOOLCHILDREN IN THE PROCESS OF TEXT
INTERPRETATION
Modern literature research works practically assert that literature is a way of thinking in imagery, and the interpretation of art works is almost always the interpretation of imagery, in other words perfect reality. Psychologists confirm that educational process in primary school should be formed on the account of both present and potential abilities of the children. Literature is an important means of pupils' development. Reading in grades 1 - 4 promotes the development of children's positive moral and will-power qualitie. With its help children perceive the world, learn to understand and love beautiful things. The writer's ideological content of a piece of literature can be revealed in images. The main objective of text interpretation in grades 1 - 4 is to promote pupils' perception and comprehension. Nowadays the changes in educational sphere require more attention to the issue of literary perception. In 2011, primary school changed the training course of "Reading" into "Literary reading," which aims at the development of the following reader's qualities: to be capable to independent reading,to perform different communicative and creative activities. However, the educational process observation showed the existence of problems in young learners' perception and understanding of literary art, and especially the role of character and its images. Today, the methodology pays attention to the quality of the perception, its depth and awareness. The efficiency level of children's literary work perception is set on the analysis of readers' activity results. Difficulties in the determination of the literary work perception level lie in various interpretations, complexity of the perception process, necessity to reflect different sides and emotions of imagination and thinking. Many scientific works are devoted to the analysis of literary texts understanding, to the role of visual images and imagination in literary text understanding. Numerous scientific researches suggest that the perception and understanding of literary works comes with the acquisition of certain knowledge about the author's creative work, composite structure of the work, its genre characteristics, etc. However, at primary school the peculiarities of learners' age development can become a complication. Psychologists and educational sphere workers, first of all, determine the fragmentation, lack of perception integrity of the children's literature by the child, dependence of this process on child's life experience and connection with practical activity. For young learners it is difficult to understand the motives and actions of the characters, relations with other characters, their goals and aspirations. At the lessons of literary reading, the teacher should help children to experience together with the character the event, to cultivate the ability of careful analysis of the text, to evaluate objectively the text and to express their attitude to it.
Keywords: literary reading, young learners (primary schoolchildren), character, understanding, perception, characteristics.
Лггература як культурне явище юнуе вщ зародження цившзаци, однак головш !! craa40Bi е незмшними. Передуем це стосуеться образу, який створюеться уявою письменника в процес творчо! тишзаци сощальних характерiв для вираження !х щейно-емоцшного осмислення та ощнки. За допомогою образу лггератор висловлюе свою щею, точку зору, позищю, виявляе свш погляд на свгг. Сприймаючи цей образ, читач вщкривае для себе його сенс, обмiрковуе авторську точку зору, зютавляе !! зi сво!м чуттевим досвщом i набувае асощативного досвщу, який розвивае образне й анал^ичне мислення.
Процес сприйняття вiдбуваеться у взаемозв'язку з iншими психiчними процесами особистостi: мисленням (усвiдомлення об'екта сприймання), мовою (називання його словом), почуттями (вияв свого ставлення до нього). Важливу роль у сприйманнi вщграе емоцiйний стан
особистосп, особливо шд час знайомства з художшм твором. Проте художне сприймання необхщно розглядати як особливий феномен, осмислення якого потребуе знания законом!рностей естетики, дидактики, лгтературознавства 1 психологи.
Змши, що вщбуваються ниш в педагопчнш галуз1, вимагають посилення уваги до специфши художнього сприйняття. У 2011 р. початкова школа перейшла з навчального курсу «Читання» на «Лгтературне читання», мета якого - становлення { розвиток якостей читача, здатного до самоспйно! читацько!, комушкативно!, творчо! д!яльносп. Одним ¿з завдань, зазначених у программ е формування в школяр1в ум1нь сприймати, розумгти, анашзувати й штерпретувати лгтературш тексти р1зних вцщв з використанням лгоратурознавчих понять, визначених програмою.
Оновлення програми у 2016 р. закцентувало увагу на важливосп сприйняття молодшими школярами лгтератури як мистецтва слова, оскiльки на цьому грунтуеться анашз художнього твору, основне завдання якого - сприймання художнього образу, усвщомлення 1де! твору [9]. Зпдно з програмою на кiнець початково! школи учт мають умгти називати персонажiв твору; визначати поди, причини, час 1 мюце подш у твор1 та як вони пов'язаш м1ж собою, пiдтверджувати думки рядками тексту; встановлювати { пояснювати смислов! зв'язки м1ж под1ями { вчинками геро!в у твор1. Також молодш! школяр! повинш вмгти характеризувати дшових оаб: оцшювати !х вчинки, визначати риси характеру персонашв твору (з опорою на перелш назв рис характеру I самостшно); пояснювати, чого навчае читача вчинок героя (персонажа) твору.
Однак спостереження за навчальним процесом виявили наявшсть проблем у сприйнятп й розумшш молодшими школярами художшх твор1в, особливо рол! образу-персонажа в ньому. Учш молодших клашв недостатньо володдать прийомами опанування тексту, ор!етуючись на запам'ятовування, а не на розум1ння, часто помилково трактують поведшку та ди головних геро!в. Кр1м того, значна частина молодших школяр1в оцшюе не вчинок, а героя («вш поганий»), що свщчить про недостатню розвинешсть читацьких умшь. Проведення серп зам1р1в у кшькох школах шдтвердили наявшсть проблеми. Тож обрана нами тема дослщження е актуальною 1 важливою для сучасно! початково! школи.
Метою статтi е розгляд сприйняття молодшими школярами образу-персонажа та його розумшня ними шд час роботи над лторатурним твором.
Художне сприйняття твору мистецтва як базове поняття, без якого неможлива реашзащя уах закладених у твор1 можливостей, е дуже складним й одночасно цшсним процесом. Узагальнюючи матер1али дослщжень лгтературознавщв { психолопв, вщзначимо властивосп художнього сприйняття: предметнють, цшсшсть, структуртсть, константнють, аконстантшсть { свщомють художнього сприйняття. Тшьки розвиток всього комплексу розглянутих властивостей художнього сприйняття дозволяе ефективно його розвивати. У цьому контекст художне сприйняття е багатошаровою структурою, в якш взаемно проникають результати перцептивних та штелектуальних акпв, осягнення втшених у твор1 художшх образ1в та активного творчого оволодшня ними, його духовного 1 практичного впливу.
У методищ лгтературного читання останшм часом набув розповсюдження термш «повноцшне сприйняття», яке полягае у: вмшш учтв сшвпереживати героям твору; розумшш характер1в персонаж1в, !х вщносин один з одним { свгтом загалом, причин { наслщюв !х вчинкiв { точно! !х оцшщ; розум!нш авторського ставлення до ситуацш, персонажiв { !х вчинив; розумшш авторсько! позицп { художньо! 1де! твору.
Р1вень сприйняття лгтературного твору встановлюеться на основ! анашзу результат!в читацько! д!яльност! (п!д час бесщи, в!льного висловлення, сцен!чного втшення, в!дтворення у вигляд! малюнка тощо). Труднощ! у визначенн! р!вня сприйняття твору зумовлеш як своер!дн!стю та неповторшстю, можлив!стю !хнього р!зного трактування, так ! складн!стю процесу сприймання, необхщшстю врахування р!зних його сторш, насамперед емоц!й, уяви та мислення.
Вчен!, як! розглядають проблеми художнього сприйняття, обов'язково вказують на його зв'язок ¿з розум!нням. Багато робгт науковц!в присвячен! анал!зу розум!ння художнього тексту, рол! наочних образ!в та уяви в розум!нш художнього тексту (Ю. Бондаренко, О. Киричук, Т. Косма, В. Кур!пта, Д. Ншоленко й ш.). Питання л!тературно! освгти молодших школяр!в нин! стало одним з найактуальшших проблем педагог!ки, що шдтверджують досл!дження Л. Воеводсько!, О. Джежелей, А. емець, М. Науменко, О. Савченко.
Пращ цих та шших вчених св!дчать, що сприйняття та розумшня твору приходить з набуттям певних знань про творчють автора, композиц!йну структуру твору, його жанров! особливосп тощо.
Психологи i педагоги вщзначають насамперед фрагментарнiсть, вiдсутнiсть цiлiсностi сприйняття дитиною дитячо! лiтератури, залежнiсть цього процесу вщ життевого досвiду дитини, зв'язок з практичною дiяльнiстю. У мотивах вчинках геро1в, стосунках його з шшими особами, його щлях i прагненнях учням початкових клашв самостiйно розiбратися важко. На уроках литературного читання вчитель мае допомогти дiтям пережити разом з героем поди, виховати вмiння вдумливо ставитися до тексту, об'ективно оцiнювати прочитане i висловлювати до нього свое ставлення.
Аналiз наукових джерел дозволив зробити попереднш висновок щодо взаемозв'язку сприйняття та розумiння художнiх творiв учнями. З методично! точки зору розумiння цих процесiв мае практичну доцiльнiсть: фiксуючи повноцiннiсть чи неповнощнтсть сприйняття, учитель отримуе данi про рiвень розумiння художнього твору молодшими школярами, якi не завжди мае, зважаючи на недосконалiсть умiнь висловлюватися.
Сучаснi методисти виокремлюють чотири рiвm розумiння художнiх творiв молодшими школярами: фактичний, смисловий, усвiдомлення пiдтексту i сприйняття 1де!. Для першокласникiв доступне фактичне розумiння, учнi дають вщповщ на запитання: «Про кого розповщаеться в творi?», «Коли i де вщбуваються поди?» i виокремлюють персонашв на рiвнi перерахування. Учнi 2 класу перебувають на смисловому рiвнi, пiд час якого вiдбуваеться усвщомлення найпростiших причинно-наслiдкових зв'язкiв вчинку героя. Третьокласники вже переходять до усвщомлення тдтексту; на цьому рiвнi вщбуваеться видiлення героя i ставлення шших персонашв до героя i вчинку, учш надають найпростiшу характеристику персонажа на основi його вчинку. Наприюнщ початково! школи учнi повиннi перебувати на рiвнi сприйняття 1де!, розумгти зв'язок «герой — вчинок - обставини», вiдбуваеться усвiдомлення вчинку героя на основi прямих характеристик персонажа, поданих у творi [5; 6].
Ми зосередили увагу на сприйнятп молодшими школярами образiв персонашв та !х вчинкiв, що дозволить оцiнити загальний рiвень сприйняття та розумшня лiтературного твору. Адже вiд повнощнного сприйняття твору залежить рiвень його розумiння молодшими школярами, сила та характер впливу на И загальне враження вщ персонашв i художнього твору загалом.
З метою виявлення рiвня сприйняття нами було проведено опитування учнiв 3 класу. Школярам запропоновано твiр О. Буценя «Добрий Василько». Пiсля ознайомлення з текстом твору учш вщповши на певш запитання, кожне з яких допомагае виявити, як молодшi школярi сприймають художнiй твiр й образи-персонаш. Щц час аналiзу вiдповiдей ми дотримувались чотирьох рiвнiв сприйняття: фрагментарний, констатуючий, рiвень «персонажа», рiвень «ще1». Запитання 1, 2, 3 i 4 спрямоваш на виявлення фактичного рiвня сприйняття твору. Правильнi вiдповiдi на запитання 5, 8 i 9 дозволили виокремити дiтей, яю перебувають на констатуючому рiвнi. Запитання 6,7,8 i 9 дали змогу зрозумгти, чи е учш, котрi сприймають твiр на рiвнi «персонажа». Питання 10 спрямоване на визначення рiвня «1де1». Результати аналiзу вiдповiдей учнiв узагальнено подано в табл. 1.
Таблиця 1
Сприймання молодшими школярами лгтературного твору_
Запропоноваш питання Вiдповiдi учнiв Кiлькiсть правильних вiдповiдей, %
Назвгть геро1в твору. Наталя та Василько 100
Хто попросив у Василька олiвцi? Наталя 100
Коли саме Наталя попросила олiвцi у Василька? в школц коли збиралась до школи; коли Василько затзнювався; на вулищ; коли пiшла до школи; коли поверталася зi школи 50
О] БГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ
Чому Василько не хота давати олiвцi Наташ? бо вiн зашзнювався; бо вiн був жадiбний; бо вона !х загубить; вiн малював; було !х шкода 31
Що зробив Василько, коли позичив олiвцi Наталi? надувся; розiзлився; не хота !й давати; сказав, щоб не загубила; сказав мамi та бабусi 19
Навiщо Василько розказав про свш вчинок бабусi та мам? хотiв бути добрим; вш не побоявся; щоб батьки знали, куди дшися олiвцi; щоб заробити пирiжок i цукерку; вш хотiв отримати солодощi 19
Для чого Василько запитав у Наталк «Може тобi ще чогось треба позичити?». хотiв бути добрим; бо Наталя позичила у нього олiвцi; хотiв цукерок; ще раз розказати мам й отримати цукерку; хота ще подарунюв 31
Який був Василько? Опишгть його риси характеру. веселий; хитрий; радюний; добрий, але не дуже; похмурий, жадiбний Кожен з учнiв визначив i записав тiльки одну характеристику. 25
Яка була Наталя? Опишiть И риси характеру. радюна, коли !й дали олiвцi; була хитрше, нiж Василько; ласкава; хороша; добра 12
Автор хота, щоб ми замислилися. Над чим? щоб ми знали, як треба дружити; що треба дшилися; над тим, що Василько не хота давати олiвцi —
З отриманих результата бачимо, що в бшьшосп учнiв вiдсутнe цiлiсне уявлення про образ, увага зосереджена лише на окремих яскравих подiях. Учш на цьому рiвнi не можуть встановлювати причинно-наслiдковi зв'язки в текст!, пояснити мотиви вчинив геро!в i !х наслiдки. 1м важко визначити мотиви поведiнки персонажа, спiввiднести мотиви, обставини й наслiдки вчинкiв геро!в.
На констатуючому рiвнi перебувають л учнi, яю могли пояснити причини окремих учинив персонашв, але охопити ва причинно-наслiдковi зв'язки, урахувати вс обставини !м важко. Зосередити свою увагу на конкретних деталях тексту, а поим зiбрати !х в одне цше дитинi важко, тому вона бувае дуже лаконiчною, обмежуючись такими характеристиками, як «гарний», «добрий», «злий». I найменша кiлькiсть учтв перебувае на рiвнi «персонажа»: дпи правильно визначили мотиви й наслщки вчинив персонажiв, дали оцiнку героям, обгрунтовують свою точку зору посиланнями на вчинки, але вони сприймають тiльки явнi факти i не бачать тдтексту в художньому творг
Виявлення рiвнiв сприйняття дозволяе ощнити розумiння твору учнями. Якщо наявшсть фактичного рiвня розумiння показали 100 % третьокласниюв, то смисловий - тшьки третина. Значнi проблеми виявились у розумiннi учнями пiдтексту - причинно-наслщкових зв'язюв, яю неявно виражеш в текстi (вiдповiдi на запитання 6 i 7) та характеристик геро!в; тiльки чверть учнiв змогла надати адекватну вiдповiдь. Очiкувано найскладшшим для третьокласникiв виявилося останне запитання, самостшно учням поки важко осягнути рiвень 1де!.
Взаемозв'язок процесiв сприймання та розумГння дозволяе прогнозувати перспективнi методичш шляхи поглиблення розyмiння - працювати над сприйняттям з метою поглиблення розyмiння (вичитування тексту заради «вибудовування» картинки, iнсценyвання тощо). При складанш запитань i завдань для роботи з текстом, на нашу думку, важливо враховувати загальш особливостi сприйняття дiтьми хyдожнiх творiв. Перше запитання, як правило, повинно бути спрямованим на виявлення загальних уявлень про прочитане; потiм пропонуються завдання, що допомагають учням деталiзyвати змiст; завершальне завдання звертае увагу yчнiв на загальну iдею, на осмислення всього твору, його головну думку i визначення не лише особистого ставлення до персонажiв та описаних поди, а й ставлення автора до того, що вщбувалося у твор^
Отже, розyмiнням тексту е дуже складним процесом, в ходi якого виконуються ряд розумових завдань з метою засвоення деякого змiстy, вираженого у мовнiй формi. Навчити дтей вже в початкових класах розумпи хyдожнiй твiр, виховувати yчнiв як вдумливих читачiв — одне з важливих завдань навчання на уроках читання. Розyмiння прочитаного залежить вщ глибини, повноти i точностi сприйняття. Рiвнем читацько! грамотност зyмовленi глибина проникнення читача в змiст художнього твору, стyпiнь переживання i осмислення ним моральних проблем, поставлених автором.
Перспективи подальших доалджень полягають у розробщ ефективних методiв, спрямованих на роботу над анатзом i характеристикою персонажа на уроках литературного читання в початковш школi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондаренко Ю. Вивчення образ1в-персонаж1в на основ1 стандартно! лиературознавчо! схеми / Ю. Бондаренко // Укра!нська лгтература в загальноосвгтнш школь - 2015. - № 4. - С. 19-22.
2. Гнатенко K. I. Психолого-педагопчш питания сприйняття художнього твору молодшими школярами / K. I. Гнатенко // Наука i освгта. - 2016. - № 10. - С. 18-24.
3. Джежелей О. В. Лгтературне читання в початковш школг 1-4: поабник для вчител1в та батьшв / О. В. Джежелей, А. А. Емець. - Харшв: Ранок, 2012. - 97 с.
4. Джежелей О. В. Позакласне читання. 1-4 класи: методичш поради, розробки урошв / О. В. Джежелей, А. А. емець. — Харшв: Основа, 2007. — 176 с.
5. Куршта В. Особливосп розумшня тексту шестир1чними учнями / В. Куршта // Початкова освгта. -2012. - № 39. - С. 3-5.
6. Лгтературне читання. Навчальна програма для загальноосвгтшх навчальних заклад1в. 2—4 класи. Мшстерство освгти i науки Украши. 2016. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mon.gov.ua/activityeducation/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html.
7. Савченко О. Я. Методика читання у початкових класах: поабник для вчителя / О. Я. Савченко. -К.: Освгта, 2007. - 334 с.
8. Hnatenko K. I. General questions of the character description work at the lessons of literary reading in primary school / K. I. Hnatenko // European Journal of Humanities and Social Sciences. - Vena, 2017. -№ 1. - Р. 50-52.
REFERENCES
1. Bondarenko Yu. Vyvchennia obraziv-personazhiv na osnovi standartnoi literaturoznavchoi skhemy [Studying the images of characters using standard literary scheme]. Ukrainska literatura v zahalnoosvitnii shkoli, 2015, № 4, pp. 19-22.
2. Hnatenko K. I. Psykholoho-pedahohichni pytannia spryiniattia khudozhnioho tvoru molodshymy shkoliaramy. [Psychological and pedagogical issues on the perception of the artwork by primary schoolchildren]. Nauka i osvita, 2016, № 10, pp. 18-24.
3. Dzhezhelei O. V. Literaturnoe chtenie v nachalnoi shkole. Grades 1-4. Spravochnoe posobie dlia uchitelei i roditelei [Literary reading in primary school. 1-4]. Kharkov, Ranok, 2012, 97 p.
4. Dzhezheley O. V. Pozaklasne chytannia. 1-4 klasy: metodychni porady, rozrobky urokiv [Additional reading. Grades 1-4: methodological advices]. Kharkiv, Osnova, 2007, 176 p.
5. Kuripta V. Osoblyvosti rozuminnia tekstu shestyrichnymy uchniamy [Features of text comprehension by six-year-olds]. Primary education, 2012, № 39, pp. 3-5.
6. Literaturne chytannia. Navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv 2-4 klasy [Literary reading. The training program for secondary schools. Grades 2-4]. Available at: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html.
7. Savchenko O. Ya. Metodyka chytannia u pochatkovykh klasakh: posibnyk dlia vchytelia [Methods of reading in the primary school: a guide for teachers]. Kyiv, Osvita, 2007. - 334 p.
8. Hnatenko K. I. General questions of the character description work at the lessons of literary reading in primary school / K. I. Hnatenko // European Journal of Humanities and Social Sciences. Vena, 2017, № 1, рр. 50-52.
