CC BY
23
12. На Львшщиш туриств найбшьше цжавлять замки // Газета "Експрес". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://lvivexpres.com / news/2013/08/09/50189-lvivshchyni-turystiv-nay-bilshe-cikavlyat-zamky-fahivec.
13. Асощацш ладергв турбiзнесу Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.altu.com.ua/News/? id=7019
Савицкая О.П., Федорович О.И. Культурный туризм: реалии и перспективы развития во Львовской области
Рассмотрены теоретические аспекты культурного туризма, обобщены подходы разных авторов к освещению термина "культурный туризм". Охарактеризованы туристический потенциал Львовщины и состояние культурного туризма региона. Выделены самые популярные туристические объекты и экскурсионные маршруты. Приведены положительные тенденции туристических потоков и рост количества гостиниц во Львовской области. Проанализированы преимущества и угрозы культурного туризма в регионе. Описан один из самых новых и наиболее перспективных проектов развития культурного туризма, который реализуется на территории области.
Ключевые слова: туризм, культурный туризм, туристы, историко-культурное наследие, Львовщина, памятники культуры, культурный потенциал, фестивали.
Savitska O.P., Fedorovych O.I. Cultural tourism: realities and prospects in the Lviv region
In he article considered theoretical aspects of cultural tourism and generalized approaches by different authors to definitions of the term "cultural tourism". The tourism potential of Lviv region and the status of cultural tourism were characterized. The most popular tourist attractions and sightseeing tours were hidhlighted. The positive trends of tourist flows and the growing number of hotels in Lviv region were showed. The benefits and challenges of cultural tourism in the region were analyzed. One of the newest and most promising project of cultural tourism being implemented in the region were described.
Keywords: tourism, cultural tourism, tourists, historical and cultural heritage, Lviv region, monuments, cultural potential, festivals.
УДК 339.71 Доц. 1.Л. Татомир, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка
"ВОРОТА ГЛОБАЛ1ЗАЦН" ЯК ЗАГРОЗА "В1ДПЛИВУ 1НТЕЛЕКТУ" ТА ЗНИКНЕННЯ НАЦЮНАЛЬНИХ ОСВ1ТН1Х I НАУКОВИХ ШК1Л
Розглянуто сучасш тенденцп у сферi ]шжнародно! ]шгращ1 науковщв та високок-валiфiкованих фахiвцiв. Оцшено форми "вщпливу штелекту" та виявлено загрозу, яку вони несуть для крщ'нн-донора штелектуальннх м^анпв. Наведено приклади ем^-рацп кращих наукових кадров, яю створили найбiльшi iнжинiринговi та технолопчш компанп у розвинених державах, що шдкорили свiтовi ринки. Показано основш вщмш-ност у функцюнуванш нацюнального та закордонного наукового середовища, на осно-вi яких виявлено слабю позицп нацюнально! шновацшно! полiтики. Запропоновано заходи, яких держава повинна вжити для збереження статусу вченого та розвитку наць ональних наукових i освiтнiх шкiл.
Ключовi слова: "циркуляцш штелекту", "ворота глобалiзацil", "наукова дiаспора", "вiдплив iдей".
Постановка проблеми. В шформацшному глобалiзованому середовищi, яке характеризуется динамiчнiстю i частою змшою прiоритетiв, можуть на-лежним чином розвиватись i конкурувати лише п держави, якi активно генеру-ють iнтелектуальний продукт. Доволi високих усшх1в зумши досягти евро-пейськi науковi школи, що володдать бiльшим ршнем гнучкостi завдяки залу-
ченню з усього свиу до роботи фахнвщв у pi3Hi галузi, якi стають штелектуаль-ним локомотивом прогресивних змш. Лiбералiзацiя режиму вЪду i усунення "закритостГ наукових спiвтовариств сприяли ïx активному залученню в проце-си, що перебiгають на мiжнародному ринку наукових кадров. Адже сучасна наука не знае кордонiв, тодi як освiтня i наукова маргшальнкть окремих краш, якi перебувають на периферц iндустрiально розвинених держав, залишае ïx осто-ронь "глобалiзацiйниx воргг", входження в якi призводить до зникнення низки нацiональниx наукових осередов.
Аналiз останшх дослiджень та публжацш. Питання мiжнародного пе-ремiщення наукових кадав та ïx поступова штегращя у науково-дослiднi струк-тури розвинених краш е об'ектом дослiдження чималого числа економiстiв: А. Соболевсько!', А. Попова, В. 1ноземцева, I. Малаха, I. Ушкалова, М. Бшь, О. Малиновсько!' та iн. Однак "вдариткть глобалiзацiйниx ворiт" та постiйнi змiни в нацiональниx освiтнix системах спонукають дослiдникiв неодноразово повертатися до ujeï теми та узагальнювати новi особливосп розвитку мiжнарод-ного ринку пращ. Як влучно зазначае з цього приводу В. 1ноземцев, "Глобалiза-щя, точнiше ïï наслiдок - конкуренщя, може iстотно тдвищити якiсть освии та дослiджень, водночас майже вс краши постали перед загрозою "ввдпливу ште-лекту" до краш - цен^в глобалiзацiï ..." [1, с. 5].
Мета роботи - оцшення нових форм "вiдпливу iнтелекту", що набули особливо!' актуальносп в умовах глобалiзацiï та розроблення заxодiв, яш держава повинна вжити для збереження наукового потенцiалу.
Виклад основного матерiалу. Аналiз низки джерел [4, 8, 10] дае шдста-ви розглядати процес "eidniuey ттелекту" як одну iз складових мiждержавноï желектуально!' мiграцiï, що передбачае вшзд iз краши спецiалiстiв, якi займа-ються квалiфiкованою, iнтелектуальною чи творчою працею, насамперед наукових i викладацьких кадров вищо1 квалiфiкацiï, а також потенцшних спещ-алiстiв - студенпв i стажерiв.
Проблема вiдпливу наукових кадров е актуальною для багатьох краш. На початку XIX ст. США стали своерiдним "магштом" притягування кращих на-уковцiв i винахвдникгв свiту, якi заснували у краМ найбiльшi iнжинiринговi i теxнологiчнi компани, що пiдкорили свiтовi ринки. Так, британський емiгрант Семюель Слейтер фактично з "нуля" створив текстильну промисловкть США. Француз 1рене Дюпон привiз новi теxнологiï виготовлення пороху, а згодом заснував у США xiмiчний концерн E.I. du Pont de Nemours and Company, а шот-ландець Ендрю Карнегi - сталеплавильну корпорацию US Steel, якi стали найбшьшими у свiтi. Росiянин Володимир Зворикiн, який у 1933 р. винайшов перший телевiзор, а незабаром i прибор шчного бачення, разом iз Давидом Сар-новим заснували у США корпорацда RCA (Radio Corporation of America), яка i дониш е одним iз найбшьших свiтовиx виробникiв електронно!' теxнiки. Ще один росiянин, 1гор Сiкорський, авiаконструктор, збудував у США перший в свт вертолiт (гелiкоптер), а його компашя Sikorsky Aviation Corporation й нада-лi залишаеться лiдером на ринку вертолиобудшництва. Чимало виxiдцiв з ш-ших держав (Е. Теллер, Дж. фон Непман, Л. Сцшлард та iншi) дозволили США першим створити ядерну зброю. Витрачаючи колосальш кошти на науковi дос-
лщження, уряд краши iнiцiював створення низку наукових центров за рiзними напрямками дослщження.
За даними журналу Science, в останш десятилiття лише i3 Нмеччини в США пере!'хав кожний сьомий науковець, що отримав стушнь доктора наук, значною втратою для краши став вт'зд трьох лауреатов Нобелiвькоí премií. За оцiнками журналу Time, сумарно в бврош налiчуeться близько 11 млн наукових пращвниюв, тодi як майже 400 тис. емiгрували до США.
За даними британського видання The Economist [11], частка шмлранпв iз науковим ступенем доктора фiлософií у загальнш кiлькостi науковцгв та ш-женерiв, що працюють в американських ушверситетах та лабораторiях, стано-вить 47 %. Науковцям китайського та шдшського походження належить 13,9 % американських патенпв. Близько 40 % патенпв, зареестрованих у 2005 р. аме-риканським виробником мiкропроцесорiв, компанiею Intel, припадало на вихщ-цiв з Китаю або 1ндц. Вiд 2010 р. Вашингтон втратив одноосiбне лвдерство в па-тентнш сферi. До цього вш реестрував бiльше наукових винаходiв, нiж усi краши свiту разом. Тепер ця планка зсунулася до вiдзначки 93 тис. на рж, а inmi краши зареестрували 96 тис.
"1мпорт знань" зумiв збагатити економiки багатьох розвинених держав свiту. За даними ЮНЕСКО, у 20 крашах, де працюе 95 % всiх учених, дохвд на одну особу щорiчно зростае на 200 дол. США; в шших, де 5 % - зростання ввд-буваеться - лише на 10 дол. США на рш [9]. Водночас значних втрат зазнають краши-донори. Так, за шдрахунками московських економiстiв, внаслiдок im«-лектуально!' мiграцií Росiя кожнi 5-7 ротв втрачае по одному рiчному бюджету [5, с. 31].
Кадровий потенщал науки завжди був сильною стороною держави i про-тягом багатьох рокгв визначав мiсце Украши серед проввдних европейських краш, для яких вона слугувала iнтелектуальним донором. За кшькктю наукових фахгвцгв вищо! квалiфiкацií, що припадае на душу населения, сьогодш наша краша значно поступаеться розвиненим крашам бвропи. Насиченiсть науко-вими кадрами в УкраМ - 6 осiб на одну тисячу економiчно активного населен-ня, тодi як у Фшляндп - 15,4, Японп - 11, США - 9,7, Швденнш Коре1 - 9,5, Францií - 8,3, у Роси - 6,7 [7, с. 11].
Ведучи глобальне полювання за талантами краши Заходу, спромоглися переманити чимало науковцiв, якi саме за кордоном зумши досягти свиових висот свое!' науково!' творчостi. Лише з 1996 по 2011 рр. з Украши на постшне мкце проживання за кордон виíхало 1 тис. 622 науковщв, серед яких 1 тис. 290 кандидапв наук i 332 докторов наук. Найчастше украíнськi вченi за цей час втжджали до США - 420 оаб, серед яких 343 кандидатов наук i 77 докторiв наук. На другому мкп - Рот, куди за цей час вшхало 388 оаб, серед яких 292 кандидапв наук i 96 докторов наук. Гостинною для украшських вчених е Нiмеччина, куди вшхало загалом 251 особи: з них 208 кандидапв наук i 43 докторов наук. Також багато украшських пошуковщв емiгрували до 1зрашю (117), Канади (109) та ПольшД (52). В iншi краши переíхало загалом 311 вчених, серед яких 252 кандидапв наук i 59 докторов наук [6].
Упродовж останнДх рокДв, у зв'язку з тим, що чимало держав свДту, зок-рема окремi краши Латинсько! Америки, 1ндДя, Китай, Швейцария, роблять спроби використати знания, досвiд i зв'язки сво1х "iнтелектуальних мiгрантiв", з'явилась нова дефшщя "наукова дгаспора". Яскравими 11 представниками е й украíнськi емiгранти, якi вiдносять до високоурбанiзованих i освiчених нацД-ональних меншин багатьох держав. Так, у США функщонуе цша низка освДт-нiх, наукових, суспiльно-громадських органiзацiй: Украшська ВДльна АкадемДя Наук, Товариство украшських iнженерiв Америки, Украшське лiкарське това-риство Швтчно! Америки, Товариство украшсько-американських адвокатiв та iн. Особливе мiсце серед науково-освДттх органiзацiй посiдае Украшський На-уковий 1нститут Гарвардського УнДверситету (УН1ГУ), створений 1973 р. в Кембридж (Массачусеттс).
Вихвдщ з Украши брали участь у формуванш системи утверситетсько! освДти низки кра1н бвропи, користуючись високим авторитетом у науковому свiтi. 1з Парижем пов'язане Дм'я всесвiтньо вДдомого математика з Полтавщини Михаила Остроградського, прiзвище якого ЮНЕСКО внесло до перелДку видат-них математикДв свиу. Отримала ФранцДя i лауреата Нобелiвськоí премií (1992) у галузi фiзики Жоржа Шарпака з Рiвненщини. Запропонованою конструкщею телефонних станцш та абонентських апаратДв уродженця з Терношльщини 1ван Пулюя скористались промислово розвиненi краши бвропи. За його участю запущено низку електростанцш на постшному струмД в Австро-Угорщиш, а та-кож першу в бврош на змДнному струмД. ВДн став першим деканом першого в бврош електротехтчного факультету, забезпечуючи найвищий рДвень наукових дослДджень у свош лабораторп. До вДдомих людей Канади належать укра-1нець Богдан Гаврилишин - (з Терношльщини), економДст, член Римського клубу, МДжнародно! академп менеджменту, Наглядово! ради ВДденсько! академп вивчення майбутнього. Список цей можна продовжувати Д продовжувати, адже таких прикладДв з кторц е чимало.
Проте багато Дз науковщв залишились працювати на нащональних тере-нах, зумДвши здобути свДтову славу Д визнання у рДзних галузях. Так, для прикладу, М.М. Амосов - автор новаторських методик у кардюлогп, О К. Антонов -авДаконструктор, який розробив Д впровадив пасажирський лДтак АН-24, 6.О. Патон, який створив цшу вДтчизняну школу з питань електрозварювання, визнану у свт, засновник науково! школи в галузД кДбернетики В.М. Глушков та ш. ОкремД ж вернулись на батькДвщину. Так, для прикладу, свого часу головною умовою повернення професора О. О. Богомольця з Москви до Украши було створення окремого експериментального шституту, що займався б питаннями бюлоги та патофДзюлогл, який за короткий час став провДдним осередком ме-дично! науки в УкраМ.
За окремими напрямками зД забезпечення висококвалДфДкованими кадрами наша держава е одшею з найбДльш конкурентоспроможних на свДтовому ринку. ДоволД яскраво це проявляеться у галузД шформацшних технологш. РД-вень шдготовки спещалктДв у цДй сферД досить високий, про що свДдчить рейтинг довДри закордонних компанш та мДжнародних фахДвцДв шформацшного простору до украшських 1Т-спещалктав, за якими рДзномаштнД ДнформацДйнД
ТНК влаштовують справжне "полювання" (headhunting). Укра!на посщае перше мiсце в рейтингу лiдерiв з аутсорсингу в районi Центрально!' та Схвдно! бвропи, окр1м цього, за даними аналiзу "Щорiчноí глобально!' аутсорсингово! доповiдi GS100" Укра!на знаходиться на 11-му мкщ в топ-20 перелiку найбiльших свио-вих центров за кшькктю задiяних у галузi 1Т-аутсорсингу суб'ектiв аутсорсерiв [3, с. 146]. Не секрет, що Польща та inmi новi члени 6С шукають квалiфiкованi 1Т-ресурси саме в Укра!ш, а Нмеччина визнае той факт, що 60 шмецьких клкнпв забезпечують замовленнями 6 % всього укра!нського ринку аутсорсинга. Ця галузь промисловостi добре представлена в Киев^ де працюе бiльше 50 % вах li фанвцш, одночасно вона швидко розвиваеться у таких мктах, як Львш, Харюв. Проте iндустрiя аутсорсинга не вiдрiзняеться цшснктю. Так, iз 70 опитаних компанш тiльки в 7 працюе понад 300 оаб, у 21 компаш! трудять-ся 100 або бшьш за фахiвцiв [2].
Як бачимо, окр1м традицiйних форм "вiдпливу штелекту", починають з'явилися й новi, таю як "вгдплив гдей", якi не супроводжуються фiзичним пере-мiщенням мкрантш, що !х генерують. Чимало науковщв, що живуть в одних кра!нах, працюють за рiзними науковими програмами на замовлення компанiй iнших держав. Тобто, сьогодш вони мають змогу емiгрувати не ви!жджаючи за кордон, а результати !х напрацювань стають власнiстю iноземних роботодавцк.
Ще одшею формою е "циркуляция ттелекту", шд якою потрiбно розумь ти цикшчш (перiодичнi) перемiщення за кордон для навчання i подальшо! робо-ти з наступним поверненням на батьтвщину i покращенням професiйноi пози-цп завдяки набутим навикам та досвщу отриманих пiд час перебування в краМ-реципiентi.
Усвiдомлення розвиненими крашами того факту, що освiтнi програми поступово перетворюються на найкращий ресурс для подальшого рекрутингу квалiфiкованого персоналу, стало поштовхом прискореного розвитку трансна-цiональноi вищо! освии, яка веде до посилення академiчноi мобiльностi та за-лучення шоземних студентiв.
За даними ЮНЕСКО, на световому ринку освiтнiх послуг ддать вищi навчальнi заклади понад 140 держав, включаючи таких сильних гравцк, як Гарвард та Сорбона, що володдать конкурентоспроможними освiтнiми продуктами й технолопями i яким нелегко протистояти у боротьбi за студента. До того ж за спиною американських, французьких, австралiйських, нiмецьких, китайських ВНЗ знаходиться солiдна державна шдтримка, що заснована на довготермiно-вш стратегii. Маючи значний експортний потенщал, передуем у сферi вищо! професшно! освiти, наша держава реалiзуе його неповною мiрою, адже на долю Укра!ни, за останн1ми даними, доводиться лише 1 % ввд загального числа iно-земних громадян, mi навчаються в свт. У той час коли частка Сполучених Штапв становить 22 %, Велико! Бриташ! - 12 %, Н1меччини - 9 %, Францi!' -8 %, Австралi!' - 8,2 %, Китаю - 5 %, Японп - 4,2 %, Росi!• - 3 % [8, с. 212].
Основною вщмшнктю нащонального наукового середовища вiд закордонного е цикл функцюнування. Якщо, скаж1мо для европейщв буде характер-ний такий ланцюг "грошi - дослiдження - вдариття - публiкацi!' у реферованих журналах, що входять до мiжнародних рейтинпв (Thomson Reuters та подiбнi) -
визнання наукових результатiв - гранти - додаткове фшансування, iнвестицií", то для Украши бiльш iнерцiйний сценарiй - "грошi - звiти - грошГ. Оплата, яку пропонують науковцям за кордоном, е однозначно вищою, шж у краíнi по-ходження, проте значно нижчою, нiж у науковщв краши базування. Досить заз-начити, що в дослiдницьких университетах бвропи бюджет формуеться з розра-хунку не менше 1 млн евро на дослвдника. Постулатом кожно!' краши, яка праг-не зберегти i розвивати нацiональний науковий потенцiал, повинен стати: "примножувати власнi надбання, а не працювати на закордонний ринок дешево!' робочо!' сили".
Висновки. Отже, глобалiзацiя пришвидшила процес розвитку одних держав i стала ктотною загрозою для iнших, що призвело до зникнення низки нащ-ональних наукових i освiтнiх шюл. Щоб перед украшськими науковцями не пос-тавало запитання: "Чи все таки залишатися у професií i вшжджати за кордон, чи переходити в iншу сферу дiяльностi?", держава повинна вжити радикальних заходов для збереження статусу вченого. Передус1м, достатню увагу потрiбно при-дшяти розвитку вищих навальних закладiв та спецiалiзованих профшьних шсти-тутiв, адже саме у них закладаються шдвалини для створення майбутнiх наукових шюл у рiзних галузях науки. Сприяти вiдкриттю у ВНЗ краши ввдшш з ко-мерцiалiзацií желектуально!' власностi, якi стануть сполучною ланкою мiж на-уковими установами i ринком. Мае запрацювати процедура ввдбору, пiдтримки та просування найбшьш усшшних студентов, аспiрантiв та науковщв на основi чiтко встановлених i прозорих критерiíв з тим, аби вони бшьшкть часу могли достойно жити i працювати в Украíнi. Певною мiрою нейтралiзувати вплив фактора глобалiзацií украшська освiта може вихованням нацiональноí свiдомостi, збереженням iдентичностi, перспективами кар'ерного росту тощо.
Лiтература
1. Иноземцев В. Несколько гипотез о мировом порядке ХХ1 века / В. Иноземцев // Свободная мысль. - 2003. - № 11. - С. 5.
2. IT oursourcing на Укршш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.itukrai-ne.org.ua
3. Лимонова Е.М. Загрози та негативш наслiдки розвитку ГТ-аутсорсингу для економжи Украши / Е.М. Лимонова, О.С. Нестеченко // Академiчний огляд. - 2011. - № 1 (34). -С. 144-148.
4. Малиновська О.А. Трудова мкращя: сощальш наслiдки та шляхи реагування / О.А. Ма-линовська. - К. : Вид-во Н1СД, 2011. - 40 с.
5. Мамедов А. Утечка или циркуляция мозгов? / А. Мамедов // Журнал: Мегаполис и миграция. - 2010. - № 4. - С. 31-34.
6. Найбшьше украшських вчених вшхало до США, Роси i Шмеччини / Тиждень - вщ 29 квiтня 2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://tyzhden.ua/News/78551/PrintView.
7. Наука Украины. Цифры, факты, проблемы / Авторский коллектив А.А. Мазур, Л.Б. Любовная, Н.С. Бровченко, В.В. Тольба. - К. : Вид-во Ин-т электросварки им. Е.О. Патона НАН Украины, 2012. - 47 с.
8. Оболенська Т.С. Експортний потенциал Украши на свгговому ринку освггшх послуг / T.G. Оболенська // Вчеш записки : зб. наук. праць / МОН Украши, ДВНЗ "Кшв. нац. екон. ун-т 1м. В. Гетьмана"; вiдп. ред. А.Ф. Павленко. - 2012. - Вип. 14. - Ч. 1. - С. 209-217.
9. Семиноженко В. Економжа знань: потрiбна гра на своему пот / В. Семиноженко // Що-денна всеукрашська газета "День". - 2004. - 27 кв^тня. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.day.kiev.ua/.
10. Соболевская А.А. Постиндустриальная революция в сфере труда / А.А. Соболевская, А.К. Попов. - М. : Изд-во ИМЭМО РАН, 2009. - 205 с.
11. Give me your scientists... // The Economist. - March 5th 2009. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.economist.com/node/13237193.
Татомыр ИЛ. "Ворота глобализации" как угроза "отлива интеллекта" и исчезновения национальных образовательных и научных школ
Рассмотрены современные тенденции в сфере международной миграции научных работников и высококвалифицированных специалистов. Дана оценка новым формам "отлива интеллекта" и обнаружена угроза, которую они несут для страны-донора интеллектуальных мигрантов. Приведены примеры эмиграции лучших научных кадров, которые создали наибольшие инжиниринговые и технологические компании в развитых государствах, которые покорили мировые рынки. Показаны основные отличия в функционировании национальной и заграничной научной среды, на основе которых обнаружены слабые стороны национальной инновационной политики. Предложены мероприятия, которые государство должно употребить для сохранения статуса ученого и развития национальных научных и образовательных школ.
Ключевые слова: "циркуляция интеллекта", "ворота глобализации", "научная диаспора", "отлив идей".
Tatomyr I.L. "Gate of globalization" as a threat of "ebb of intellect" and disappearance of national educational and scientific schools
Modern tendencies in the field of international migration of research workers and highly skilled specialists are considered. An estimation for the new forms of "ebb of intellect" is given and a threat which they carry for the country-donor of intellectual migrantiv is found out. Examples are provided. Basic differences are rotined in functioning of national and oversea scientific environment on the basis of the weak sides of national innovative policy. Measures which the state must use for the maintainance of status of scientist and development of national scientific and educational schools are offered.
Keywords: "circulation of intellect", "gate of globalization", "scientific diaspore", "ebb ideas".
УДК378.147:[657+371.388] Ст. викл. Д.В. Долбнееа, канд. екон. наук -
Львiвська державна фтансова академш
1НТЕРАКТИВН1 МЕТОДИ НАВЧАННЯ: СУТШСТЬ, НЕОБХ1ДН1СТЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИ П1ДГОТОВЦ1 ФАХ1ВЦ1В З ОБЛ1КУ ТА АУДИТУ
У ВНЗ УКРАШИ
Освта ХХ1 ст. потребуе модершзацн та вдосконалення навчально-виховного про-цесу з метою шдготовки висококвалiфiкованих спецiалiстiв, яю адаптоваш до сучасних реалш та мають необхщш знання та практичш навички облшово! роботи, яка забезпе-чуе замовниюв кадрiв необхщною шформащею про свое шдприемство. Визначено, що саме штерактивш методи навчання е необхщною передумовою у цьому, осюльки ство-рюють сприятлиш умови навчання студента у груш, для самоосв^и, налагодження пар-тнерських та конструктивних вщносин мiж уйма учасниками навчально-виховного процесу, активiзують увагу студента, його творчi здiбностi, розвивають вмiння сшлку-ватися та вщстоювати сво! думки та позицн тощо. Розглянуто методи iнтер активного навчання, яю е найбiльш оптимальними щодо !х застосування на певному вида занять пiд час пiдготовки фахiвцiв з облiку та аудиту. Отримаш результати дослiдження мо-жуть використати викладачi облжових дисциплiн на практищ.
Ключовi слова: iнтерактивнi методи навчання, облiковi дисциплiни, робота в гру-пi, навчально-виховний процес, самовиховання, самоосвта, творче мислення.
Вступ. В умовах сьогодення вiдбуваeться стршкий розвиток уах сфер суспiльно-економiчного життя, зростають вимоги до рiвня пiдготовки молодих
