CC BY
23
Terebuh A.A., Ilnytska-Hykavchuk G. Ya., Makar O.P. Improving Business Process Management in Ukraine
The essence of management based on business processes and enterprise benefits from its implementation are considered and analyzed. The current state of the economy is found to be characterized by low innovation activity, so it is necessary to redesign business processes at enterprises. The authors highlight the following types of business processes: basic, interim, management and development. The classification of methods for improving the management of business processes is done, such as re-engineering, benchmarking, analysis of business centres, idealization.
Keywords: business process, management, enterprise, bottleneck, reengineering, redesign, benchmarking.
УДК 330.1+338.1 Проф. 1.В. Грабинська, канд. екон. наук -
Львiвський НУ т. 1вана Франка
ВНЕСОК ВОЛОДИМИРА ТИМОШЕНКА У РОЗВИТОК АГРАРНО1 ТЕОРН ЕКОНОМ1ЧНИХ КОЛИВАНЬ
З'ясовано наявш шдходи та труджщ класифжаци теорш еконо)шчних коливань, а також мюце аграрно! теори еконо)шчних циклов у загальнш архiтектурi макроекожишч-но1 науки. Дослщжено iсторичнi умови зародження, напрямки розвитку аграрно! теори дшових ци^в та 11 вплив на розвиток сучасно! макроекономiчноl теори. Американсь-кий економiст украшського походження В. Тимошенко зробив иомггний внесок у розвиток ще! теори. Проаналiзовано основнi положення теоретично! концепцц В. Тимо-шенка. На основi проведених розрахунюв "iндексу Тимошенка" для економiки Украши у 2000-2014 рр., зроблено висновок про те, що основнi положення аграрно! теори дшо-вих циклiв можуть бути використаш у прогнозуванш та аналiзi причин i наапдюв коливань дшово! активност у крашах iз великою питомою вагою сшьського господарства у галузевш структура За таких умов коливання обсяпв сiльськогосподарського вироб-ництва можуть впливати на виробничу функцiю, ргвень доходов, обсяг iнвестидiй, а от-же - i на економiчне зростання.
Ключовi слова: конвенцiоналiзм, ортодоксальнi теори, парадигма, економiчнi ко-ливання, дшова актившсть, макроекономiчна нестабiльнiсть, екстернальнi теори, цикл врожайностi, "iндекс Тимошенка".
Вступ. Об'eктивнi процеси, що вiдбуваються як у глобальнш економiцi, так i в господарськiй системi Украши, створюють передумови коливань дшово!' активностi. Це явище простежуеться у ринковiй економщ з першо!' чверт! XIX ст., i вiдтодi економiсти намагаються його пояснити. Встановленню сучас-них уявлень про природу циклш i криз передували роботи не одного поколшня економiстiв. Нагромаджений вагомий теоретичний доробок у цiй галузi за ос-таннi два столiття сприяв тому, що сьогоднi проблема циклш i криз належить до центральних в економiчнiй теорií та становить важливу складову частину свiтовоí кторц економiчноí думки.
Попереднi дослiдження та публжацп. Серед дослiдникiв коливань дедово!' активностi у XIX ст. були: Ж.Б. Сей, Д. Ржардо, Дж. Вiльсон, В. Беджгот, У.С. Джевонс, К. Маркс, К. Жуглар, Ж. де Скмонд^ К. Родбертус, Т. Мальтус, Дж. Мшь, 6. Дюршг та ш. Наприкiнцi XIX ст. теорда коливань дшово! актив-ностi розвивав М.1. Туган-Барановський, у ХХ ст. - 6. Слуцький, А. Шштгоф, Дж. Кейнс, Й. Шумпетер, Н. Кондратьев, I. Фтер, Дж. Кларк, А. Пiгу, Р. Гоут-
р^ Ф. фон Гайек, Е. Лшдаль, Дж. Робертсон, Р. Лукас, Г. Манкш, Ф. Юдленд, Е. Прескот та ш Критичний аналiз теорiй дшових циклiв здiйснено у роботах Ю. Бажала, А. Гальчинського, Г. Кл1мшо1, Л. Тведе, В. Тимошенка, Ф. Клейна, Е. Боема, Т. Гала та ш.
Мета дослщження - простежити еволющю поглядiв представникiв рiз-номанiтних шкш i напрямш свггово1 економiчноí думки на аграрнi теорп коли-вань д1лово1 активностi та визначити вплив наукового доробку В. Тимошенка на розвиток цих теорш.
Виклад основного матер1алу. У сучаснш економiчнiй науцi нарахо-вуеться десятки теорш, ят намагаються пояснити причини коливань д1лово1 ак-тивностi i на цiй основi визначити дieвi заходи подолання 1х негативних насладив. У сучаснш лiтературi наведено рiзноманiтнi пiдходи до класифiкацií тако1 широко1 палiтри теорiй. Насправдi класифжащя наявних теорiй виявилась не такою простою справою, оскшьки багато з них мають еклектичний характер i поеднують рiзнi чинники та шдходи.
1сторики економiчноí науки почасти трактують розвиток науки з позицiй конвенцiоналiзму, i для класифiкацií економiчних теорш бiзнес-циклу застосо-вують парадигмальний тдхщ. Так, наприклад, економiчнi теорií бiзнес-циклу подшяють на ортодоксальнi та гетеродоксальш. Першi пов'язують iз неокласич-ною, маржиналктською, новокласичною парадигмою, яка стала провiдною теоретичною конструкцiею у сучаснш економiчнiй науцi. Одночасно видаляють гетеродоксальнi, до яких вiдносять марксистську, неомарксистську, шститу-цiйну, посткейнсiанську теорп. Оскшьки аналiз коливань дiловоí активносп пе-редбачае дослiдження минулого, то гетеродоксальна економiчна теорiя дае пев-ну методологiчну основу та шструменти для цього.
Однак економiсти дедалi частiше схиляються до думки, що iснуючi те-орií економiчних коливань можна подшити на двi групи - екстернальнi та ш-тернальш. Екстернальнi теорií шукають основнi причини економiчних коливань у чинниках, яю лежать за межами економiчноí системи [5, с. 289].
Так, Т. Гал зазначае, що до жернальних теорш належать п, якi поясню-ють економiчнi коливання як самогенероваш явища, тобто цикли повторюють-ся перюдично, завдяки впливу ендогенних факторш економiчноí системи, i виз-начаються показником сукупно!' економiчноí активностi. Низка теорш дшових циклiв не можна однозначно вщнести до категорií жернальних чи екстерналь-них. Наприклад, штернальш теорií можуть вимагати до екзогенного чинника, який вiдновить (встановить, допоможе ввдновити) самогенеруючi функцп еко-номiчноí системи i сприятиме И поверненню до ршноваги. На думку Т. Гала, бшьшкть теорiй мiстять як ендогенш, так i екзогеннi елементи. Для того, щоб класифiкувати таю теорц, потрiбно проаналiзувати, якi елементи (екзогенш чи ендогеннi) е домшуючими [9, р. 29].
Детальнiше пояснения екстернальних теорiй дають К. Даутен, Л. Вален-тiне [8, р. 98]. Вони стверджують, що екзогенш теорп дшових циклш - це таю теорц, в яких циктчна природа дiловоí активностi пояснена цикшчною пове-дiнкою певних зовнiшнiх факторш. Водночас логiчно виникае запитання: ят явища та коливання величини яких змшних належать до екзогенних? Ми може-
мо погодитися, що до зовнiшнiх факторiв належать таю явища, як вшни, вщ-криття нових ринюв, вiдкриття великих родовищ золота чи iнновацií. Якщо простежити еволюцiю економiчних теорiй, що пояснюють коливання дiловоí активностi, то можна зазначити, що деят вчеш часто надавали екзогенним чин-никам ендогенного характеру. Так, наприклад, К. Г. Касель вважав вдариття зо-лотих родовищ ендогенним чинником, оскшьки зумовлюе зниження цiни на золото та витрат на його видобування. Останне сприяе розвитку розвiдування та добування золота, вартiсть якого буде висока, коли iншi цiни були низьт. Ввд-повiдно до теорц економiчноí динамiки Й. Шумпетера, обсяги шновацш суворо залежать вiд фази дшового циклу, а отже, можна вважати ендогенним фактором дшового циклу.
Отже, можна констатувати, що не кнуе конкретно визначених правил для визначення, яш фактори належать до ендогенних чи екзогенних. Це повнк-тю залежить вiд тге!' чи iншоí теорií чи вiд теоретика. В основному, притри-муемось такого твердження: якщо коливання величини дослвджувано!' змiнноí можна пояснити з допомогою тiеí чи iншоí теорií, то ця змiнна чи фактор вва-жаеться ендогенною, i навпаки, якщо при розглядi теорií не торкаемось досль дження поведiнки чи змши величини тiеí чи iншоí змшно!', то остання вважати-меться екзогенною.
Ще дослщники Х1Х ст., з'ясовуючи причини економiчних коливань, брали до уваги таи екстернальш чинники, як вплив космiчних факторiв та мете-оролопчних умов на масштаби сiльськогосподарського виробництва, яке ввдг-равало на той час важливу роль у господарщ. З часом економiсти бiльше уваги придшяли виявленню впливу коливань обсяпв сiльськогосподарського виробництва та свггово1 кон'юнктури на ринках сiльськогосподарськоí продукцп на промисловiсть та динамiку макроекономiчних показникiв у вiдкритiй госпо-дарськш системi. Не менш важливим аспектом у розвитку ще!' теорц стали дос-лiдження зворотного впливу - коливань промислового виробництва на резуль-тативнiсть аграрного сектору економiки.
Таю науковi розвiдки вимагали вiд дослщнитв не лише глибинного ана-лiзу макроекономiчних процесiв та явищ, механiзмiв функцiонування ринковоí економiчноí системи, а й застосування статистичних метод1в дослщження. Цей пiдхiд до пояснення цикшчних коливань в економiцi також розвивали С. Первушин, Е. Гансен, В. Персонс, Л. Бш та ш. Одним iз представникiв i головних теоретик цього напрямку в економiчнiй науцi вважають вщомого американсько-го економiста украшського походження В. Тимошенка (1885-1965). Все це сприяло виникненню в серединi Х1Х ст. та активному розвитку у першш поло-винi ХХ ст. окремого напрямку у дослщженш економiчних криз i циклiв - аг-рарноí теорц дшових циклiв.
Вивчення впливу сiльського господарства на коливання загальноí дшо-воí активностi мае тривалу iсторiю, починаючи з час1в, коли сшьськогоспо-дарський сектор мав велику питому вагу в економщ багатьох краш та робив неможливим будь-який аналiз сукупноí дiловоí активносп, iгноруючи сiльське господарство. Для порiвняння: питома вага сiльськогосподарського виробництва у валовому нащональному продуктi (ВНП) США у 1890 р. становила 24 %
(сьогоднi - близько 2 %), кiлькiсть зайнятих у сшьському господарствi у 1890 р. -39 % (сьогодш - менше 2 %) [13, р. 10]. Зниження частки продукцп сiльського господарства у валовому внутртньому продуктi (ВВП) розвинених краш дещо знизило науковий iнтерес до ще! проблеми у цих крашах. Незважаючи на те, що в УкраМ впродовж останнього десятирiччя в галузево-секторальнш струк-турi нацiональноí економiки ктотно знизилася питома вага сшьського господарства - у 2,2 раза i становить приблизно 10 % ВВП. У структурi додано! вар-тостi частка сiльського господарства зменшилася вiд 13 до 7 %, а питома вага зайнятих у сшьському господарствi у структурi зайнятосп залишаеться досить значною - близько 14,8 %, аграрний сектор ввдграе важливу роль у нацюналь-шй економiцi [4].
Аналiзуючи динамiку основних макроекономiчних показникiв в Украíнi, фахнвщ часто наголошують, що стан справ у йльському господарствi е визна-чальним. Так, наприклад, факторами пожвавлення економiки у 2013 р. були збшьшення обсягiв сiльськогосподарського виробництва та високий внутрiшнiй споживчий попит. У 2013 р. зiбрано найбшьший урожай зернових культур (63 млн т) за всю кторда незалежностi Украши, що зумовлено як зростанням урожайност! (майже на 28 % порiвняно з 2012 р.), так i збiльшенням площi зби-рання (на 6,8 %) [3]. За таких умов дослщження коливань обсялв сшьськогоспо-дарського виробництва як одного !з чинниюв коливань дшово! активностi у ви-чизнянш економiцi та виявлення можливих важелш для пом'якшення негатив-них наслiдкiв цих коливань для самого цього сектору залишаеться актуальною.
Тривалий час в економiчнiй теорп не було однозначного шдходу до пояснения причинного взаемозв'язку м!ж змшами стану сшьського господарства та загальними економiчними циклами. Вважаемо, що у розвитку аграрно! теорií дшових цикшв можна виокремити три шдходи.
1. Представники першого пiдходу (В. Джевонс, Г. Джевонс, Г. Л. Мур), пояс-нювали коливання макроекономiчноl активност iснуванням подiбних перь одичних коливань сшьськогосподарського виробництва, як1, водночас, зу-мовленi переважно коливаннями врожайностi.
2. На початку ХХ ст. М. Туган-Барановський, В. Тимошенко, С. Первушин, А. Шгу, Д. Робертсон, А. Шштгоф та ш. поглибили дослвдження аграрно1 теорil економiчних циклiв за допомогою поглиблення аналiзу макроеконо-мiчних процесiв, виявленню макроекономiчних диспрорцiй як чинника макроекономiчноl нестабiльностi, сформувавши другий шдхщ у розвитку аграрно1 теорil дiлових циклiв. Ученi, зокрема, прийшли до висновку, що встановлена попередниками сувора перюдичшсть коливань обсягiв випус-ку сiльськогосподарського виробництва насправдi не може бути единою та обов'язковою причиною виникнення сукупних коливань дшово'1 активностi.
3. Представники третього шдходу, серед яких переважно американськ1 еконо-мiсти, так1, як Е. Гансен, Дж.М. Кларк, ТВ. Шульц та ш. заперечують, що коливання обсяпв сiльськогосподарського виробництва можна вважати головною причиною економiчних циклiв. Шсля Велико! депрей'! 1930-х роив, бiльшiсть вчених-теоретикiв дiлових циклiв кнорували чи обмежували роль та значення сшьськогосподарського сектору у поясненш економiчних збурень. Дж.М. Кларк i В.С. Мггчел, наприклад, наголошували, що хоча стьськогосподарсьы чинники безперечно вiдiграють важливу роль у де-
яких загальних дiлових циклах, але цей фактор не е визначальним та голов-
ним у поясненнi всiх криз [7, 11].
Ц три шдходи не обов'язково заперечують один одного, а радше допов-нюють. У твердженнях прихильниюв другого та третього погляд1в очевидно не так багато теоретичних розбiжностей. Проте iснуе суперечка, чи вплив сшьсь-когосподарських коливань може бути кiлькiсно вiдображеним в економiчних показниках. Згаданi вище вчеш належали до рiзних авторитетних наукових нап-рямюв у дослiдженнi дшових циклiв. Проте вони не кнорують сшьськогоспо-дарськi фактори, а комбшують 1х з iншими чинниками в жегрованш, але гнуч-кiй модел^ в якiй визначальними е монетарш, iнвестицiйнi, психологiчнi шно-вацiйнi та iншi чинники.
На жаль, украшсью науковцi мало знайомi з чисельними науковими роз-вiдками нашого сшввичизника, котрий змушений був працювати далеко ввд Украши i збагатити науковi здобутки чужоí держави. В. Тимошенко, будучи безпосередшм учнем та науковим послiдовником М. Туган-Барановського, по праву належить до тiеí когорти украшських економiстiв, якi зробили свiй вне-сок у вивчення теорiй далових цикл1в, яка складае "украшську наукову школу економiчноí кон'юнктури" [2, а 79-80].
Тимошенко В. П., не заперечуе науково обфунтованого твердження, що закономiрностi та причини виникнення послiдовностi фаз дшового циклу, почи-наючи з фази шднесення, можуть бути пояснен дiею внутрiшнiх сил економiч-ноí системи. Але твердження про те, що причиною економiчного пiднесення е попереднш цикл через дда внутртшх механiзмiв, i що сама депрет створюе умови, необхiднi i достатш для пiдйому в економiцi, е непереконливою. "Навiть якщо теорiя самоеволюцп циклiв була прийнята, теорiя самодостатносп цикл1в не може вважатися зайвою. Хоча внутрiшнi чинники циклу можуть пояснити еволюцда дiловоí активностi вщ однiеí фази циклу до iншоí пiсля початку пiд-несення, вони не можуть пояснити появу нового циклу" [6]. Без сумтву, депре-т створюе сприятливi умови для настання пiднесення. Однак причиною шднесення та настання нового циклу, на думку В. П. Тимошенка, е чинники екзоген-ного характеру у поеднанш зi сприятливими умовами, ят виникли пiд час деп-ресií. В.П. Тимошенко стверджуе, що таким одним з найважливших чиннитв е сiльське господарство. Вчений продемонстрував iснування коливань в обсягах сшьськогосподарського виробництва, якi е важливим чинником, що впливае на загальнi дiловi цикли. В. П. Тимошенко проаналiзував та ощнив: (1) змiни вiд-ношення сiльськогосподарських цiн до промислових цш; (2) вплив обсягiв вро-жа!в на купiвельну спроможнiсть сiльськогосподарських виробнитв, зокрема стосовно продукцií промисловостi; (3) вплив коливань врожайносп на коливан-ня експорту сiльськогосподарськоí продукцií краш, у яких питома вага сшьсь-кого господарства у ВВП е значною. Виникнення цикшчносп у íх платiжних балансах, що, водночас, впливае на кушвельну спроможнiсть цих краш, необ-х1дну для придбання промислових товарiв, вироблених як вiтчизняною промис-ловiстю, так i за кордоном [16].
Учений заперечував висновки В. Персонса [12] про вщсутнкть циктв обсяг1в врожайностi, i на основi статистичного аналiзу фактичних даних у
США за перюд ввд 1866 р. до 1926 р., продемонстрував наявнiсть "регулярних циклiв врожайностi, регулярнiсть яких е не менше виявлена, нiж у виробнищш чавуну" [15, с. 6].
Проаналiзувавши статистичнi данi загальноí вартосп врожаю десяти го-ловних сшьськогосподарських культур США, В. Тимошенко доводить, що ко-ливання загальноí вартосп врожаíв збiгаються з коливаннями шдексу сшьсько-господарських цiн цих врожаíв, i що коливання сiльськогосподарських щн та-кож демонструють певнi загальш тенденцп стосовно всiх iнших щн в економiцi загалом. Зокрема, коливання сшьськогосподарських щн може бути розглянуто вiдносно загальних економiчних цикл1в [15, с. 15-16].
Якщо цикли сшьськогосподарських щн е генероваш циклами обсяпв сшьськогосподарського виробництва, тод особливо важливо пор1вняти íх iз циклами щн на продукцiю промисловостi. Такi порiвняння демонструють, що, хоча i промислов^ i агрокультурнi цикли проходять в одному i тому ж напрям-ку, 1хня тривалiсть i амплиуда коливань е вiдмiнною. В. Тимошенко порiвняв iндекси агрокультурних i промислових цiн за певнi перiоди часу, особливо зо-середивши увагу на перюдах економiчних криз i шднесень.
"1ндекс Тимошенка" (Та/м (Р)) розраховують як вiдношення iндексу цiн реалiзацií сiльськогосподарськоí продукцп (А^0 (Р)) до шдексу щн промисловоí продукцп (М^0 (Р)) [15, р. 15-16], i його можна подати у такому вигляда:
X РМй X
Та/м(Р) = - ......
А/о(Р1 = _у
Мг/а(Р) X Р'оЧи X Р^А '
де: А1/о - iндекси щн реалiзацií сiльськогосподарськоí продукцií; М1/о - шдекси цiн виробникiв промисловоí продукцц; Там - iндекс Тимошенка.
Тимошенко В. дшшов висновку про те, що вщношення iндексу цiн на сшьськогосподарську продукц1ю до iндексу щн на продукц1ю промисловостi демонструе певну перюдичнкть. Учений доводить, що низький р1вень вiдно-шення цiн на сшьськогосподарську продукщю до промислових щн в основному передуе або навиь збiгаеться з перiодом економiчного пожвавлення. Високий р1вень цього вiдношення збкаеться часто з перiодом пiднесення та фшансового обмеження, i передують чи сшвпадають в часi iз настанням перiоду рецесií, ос-кiльки збшьшення рiзницi мiж цiною к1нцевого продукту промисловосп i цiною на сировинш матерiали (у цьому випадку на сшьськогосподарську сировину) буде сприяти збшьшенню прибутку промислових пiдприемств, i навиъ, iнодi зменшення часки видатк1в домогосподарств на товари першоí необхiдностi, зокрема на продукти харчування. Тому домогосподарства матимуть змогу бiль-шу частину сво!х доход1в витрачати на продукщю промислового виробництва. Такi висновки свдаать про те, що iндекс Тимошенка може бути використаним пiд час аналiзу та прогнозування коливань дiловоí активностi.
Динамiку реального ВВП в УкраМ визначають чинники як економiчно-го, так i полiтичного характеру. Як свдаать данi табл., низьке значения шдексу Тимошенка, як правило, передуе економiчному пожвавленню.
Табл. "1ндекс Тимошенка" для економ'иш УкраЫи, 2000-2014рр.[1]
Рiк 1ндекси цш реалiза-ц11 сшьськогоспо-дарсько! продукцп 1ндекси цш вироб-ниюв промислово! продукцп 1ндекс Тимошенка Темп приросту реального ВВП у вщсотках до попереднього року
2000 1,56 1,21 1,29 5,9
2001 1,05 1,01 1,04 9,2
2002 0,87 1,06 0,82 5,2
2003 1,21 1,11 1,10 9,6
2004 1,06 1,24 0,86 12,1
2005 1,08 1,10 0,98 2,7
2006 1,02 1,14 0,89 7,3
2007 1,38 1,23 1,12 7,9
2008 1,10 1,23 0,89 2,3
2009 1,06 1,14 0,93 -14,8
2010 1,30 1,19 1,10 4,1
2011 1,14 1,14 1,00 5,2
2012 1,07 1,00 1,07 0,2
2013 0,98 1,02 0,96 0,0
2014* 1,24 1,32 0,93 -6,8
* Без урахування тимчасово окуповано! територп АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористично! операцп.
Дослiджения В. Тимошенка, базоване на глибокш теоретичнiй базi i про-коментоване численними прикладами з! свиово! економiчноí кторп, викликало неабиякий штерес ! наукову дискусда у економ!чнш науц! Адже на той час особливо гостро перед вченими постала проблема подолання кризових явищ в економщ та безробитя. Вщомий американський економкт-неокейнаанець Е. Гансен, в однш з! сво!х праць, дав власну оцшку результатам наукових досль джень В. Тимошенка, ! зокрема зазначив, що дослщження В. Тимошенка е найкращим у цш галуз! [10, p. 62]. Водночас Е. Гансен подшяв не ус! висновки украшського вченого. Так, Е. Гансен заперечував положення В. Тимошенка про те, що коливання сшьськогосподарських цш в основному залежать вщ обсяпв сшьськогосподарського виробництва, ! не залежать вщ стану економжи загалом ! зокрема, вщ р!вня дшово! активносп у промисловост! "Навпаки, я вважаю, що цикшчш коливання цш на сшьськогосподарську продукцда е спричинеш в основному сильними змшами у попит! на сшьськогосподарську продукцда загалом, що е наслвдком змши кушвельно! спроможносп мкьких споживач!в ! про-мисловосп у цшому, у р!зш фази дшового циклу" [10, p. 62-63]. На нашу думу, висновок Е. Гансена не е бездоганним. Насамперед, вш не врахував, що попит на сшьськогосподарську продукцда е переважно нееластичним, насамперед на продукти харчування.
Теор1я В. Тимошенка не залишила байдужим й шшого вщомого вченого - Й. Шумпетера, який у пращ " Дшов! цикли: теоретичний, кторичний та ста-тистичний анатз кашталктичного процесу" (1939 р.) дав власну оцшку теоре-тичним висновкам В. Тимошенка [14]. З одного боку, Й. Шумпетер погоджу-еться !з В. Тимошенком щодо неприпустимосп применшення значення сшьсь-
кого господарства як чинника економiчних коливань, водночас заперечуе кну-вання строгоí циктчносп у сiльськогосподарському виробництвi, i вважае, що тшьки випадковi, надзвичайнi змши врожайностi можуть спричиняти помiтнi збурення у макроекономiчнiй активностi.
Серед прихильниюв рiзних напрямкiв аграрних теорiй кнують iстотнi розбiжностi щодо того, чи надзвичайно високi врожаí збiгаються з перюдами загального економiчного пiднесения, i навпаки, чи низькi врожаí корелюють з перюдами депреси. Суперечки мiж ученими з цього питання призвели до фун-даментальних вiдмiнностей у визначенш механiзму впливу сшьськогосподарсь-ких коливань на економiку.
Водночас, аграрш теорп стали теоретичним джерелом i шдгрунтям роз-витку сучасноí концепцц реальних дшових циклiв. Одним iз базових положень цих теорiй е те, що економiчнi коливання е здебшьшого результатом змiни самого природного рiвня виробництва, а вдаилення фактичного обсягу вироб-ництва вщ природного рiвия незначне. Прихильники - Ф. Юдленд, Е. Прескот, С. Ребело та ш. - переконаш, що реальнi збурення (новiтнi технологи, коливан-ня цiн на нафту тощо), що спричиняють змiни у виробничш функцп, е основною причиною виникнення дiлових циклш. На сучасному етапi стр1мке поси-лення потрясiнь, що спостерiгались у 70-80-х роках ХХ ст., продемонстрували нездатнкть традицiйних iнструментiв макроекономiчноí полiтики впливати на ршень дiловоí активностi. 1ншими словами, вченi намагаються пояснити дiловi цикли не стшьки iнтернальними чинниками, що зумовленi зокрема порушення-ми макроекономiчних пропорцiй та вiдхилениями ввд стану рiвноваги, а i впли-вом чинникiв нециклiчного екстернального характеру. Висновки:
1. Теори, яы перебувають на передньому кра! сучасно'! економiчноi' науки, де-далi частше враховують основнi положення обох пiдходiв - екстернального та штернального - для поглиблення нашого розумшня економiчних коливань. I це робить макроекономшу цiкавою i продуктивною галуззю знання.
2. Для прогнозування динамiки дшово'! активностi в економщ Укра'ши до-цiльно застосовувати "шдекс Тимошенка", зважаючи на вiдносно помггну роль с1льського господарства в економщ Укра'ши та результати обчислен-ня "iндексу Тимошенка" для вичизняно! економ^. Розрахунки цього ш-дексу шдтверджують наявнiсть причинного зв'язку мiж значенням показни-ка та темпом приросту реального ВВП. У та роки, коли значення шдексу не може слугувати основою для прогнозування макроекономiчноl динам^, виявляеться вплив iнших чинниыв. З iншого боку, особлива поведшка ш-дексу може бути зумовлена, на наш погляд, неповним охопленням нащ-ональною статистикою обсягiв стьськогосподарського виробництва внас-лiдок тШзаци економжи та розширення натурального сектору.
3. Подальшого вивчення потребуе дослiдження впливу обсяпв i доходiв у сферi сiльськогосподарського виробництва на промисловiсть та економiчне зростання у кранах, що розвиваються iз великою часткою стьського господарства у ВВП. 1ншою, не менш важливою проблемою для досладження, е подолання циклiчностi у стьськогосподарському виробництвi в умовах посилення глобалiзацiйних процесiв.
Лiтература
1. Державна служба статистики Украши: Офщшний сайт. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
2. Злупко С.М. Укра!нська наукова школа еконо]шчно'1 кон'юнктури та ï! вплив на розвиток свiтову економшчну думку / С.М. Злупко // Економжа Украши : полiтико-екон. журнал. - 1997. -№ 3. - С. 75-82.
3. Монетарний огляд, 2013 рж / Нащональний банк Украши; Генеральний департамент грошово-кредитно! полiтики. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://bank.gov.ua/doccata-log/document? id=2384654.
4. Русан В.М. Органiзацiйно-економiчнi шструменти державно! аграрно! полiтики в Укра-!ш: аналiт. доповiдь / В.М. Русан, О.В. Собкевич, А.Д. Юрченко. - К. : Вид-во Н1СД, 2012. -88 с.
5. Панчишин С. Макроекономжа : навч. посiбн. / С. Панчишин. - К. : Вид-во "Либщь", 2001. - 616 с.
6. Тимошенко В.П. Роль сшьськогосподарських коливань у дшовому циклi / В.П. Тимошенко // Украшська екож^чна думка : хрестоматiя / упор. С.М. Злупко. - К. : Вид-во "Знання", 1998. - С. 397-419.
7. Clark J.M. Strategic Factors in Business Cycles / J.M. Clark. - New York : NBER, 1935. -
387 p.
8. Dauten C. Valentine L. Business Cycles and Forecasting / C. Dauten. - Cincinnati etc. : Southwestern Publishing &>., 1979. - 484 p.
9. Hall T.E. Business Cycles: The Nature and Causes of Economic Fluctuations / T.E. Hall. -New York etc. : Praeger, 1984. - 238 p.
10. Hansen A.H. The Business Cycles and its Relation to Agriculture / A.H. Hansen // Journal of Farm Economics. - 1932. - Vol. 14. - Pp. 59-68.
11. Mitchell W.C. Business Cycles: The Problem and its Setting / W.C. Mitchell. - New York : NBER, 1927. - 648 p.
12. Persons W.M. Cyclical Fluctuations of the Ratio of Bank Loans to Deposits, 1867 to 1924 / W.M. Persons // Review of Economic Statistics. - 1924. - Vol. 6, No. 3. - Pp. 260-283.
13. Rucker R.R. Agriculture and Business Cycles / R.R. Rucker, D.A. Summer // Business Cycles and Depressions: An Encуclopedia / Ed. by D. Glasner. - New York, L. : Garland,1997. - Pp. 10-12.
14. Schumpeter J.A. Business Cycles / J.A. Schumpeter. - New York, L. : McGraw-Hill, 1939. -Vol. 1. - 448 p.
15. Timoshenko V.P. The Role of Agricultural Fluctations in the Business Cycle / V.P. Timos-henko // Michigan Business Study. - 1930. - Vol. 2, No. 9. - 89 p.
16. Timoshenko V.P. World Agriculture and the Depression / V.P. Timoshenko // Michigan Business Studies. - 1940. - Vol. 5, No. 5. - Pp. 539-663.
Грабинская И.В. Вклад Владимира Тимошенка в развитие аграрной теории экономических колебаний
Выяснены существующие подходы и трудности классификации теорий экономических колебаний, а также место аграрной теории экономических циклов в общей архитектуре макроэкономической науки. Исследованы исторические условия зарождения, направления развития аграрной теории деловых циклов и ее влияние на развитие современной макроэкономической теории. Американский экономист украинского происхождения В. Тимошенко внес существенный вклад в развитие этой теории. Проанализированы основные положения теоретической концепции В. Тимошенка. На основе проведенных расчетов "индекса Тимошенка" для экономики Украины в 2000-2014 гг. сделан вывод о том, что основные положения аграрной теории деловых циклов могут быть использованы в прогнозировании и анализе причин и последствий колебаний деловой активности в странах с большим удельным весом сельского хозяйства в отраслевой структуре. В этих условиях колебания объемов сельскохозяйственного производства могут оказывать влияние на производственную функцию, уровень доходов, объем инвестиций, а следовательно и экономический рост.
Ключевые слова: конвенционализм, ортодоксальные теории, парадигма, экономические колебания, деловая активность, макроэкономическая нестабильность, экстер-нальные теории, цикл урожайности, "индекс Тимошенка".
Hrabynska I.V. Volodymyr Tymoshenko's Contribution into the Development of the Agricultural Theory of the Economic Fluctuations
The existing approaches and difficulties of grading of economic fluctuations' theories are described. The agricultural theory of business cycles in the overall architecture of macroecono-mic science is studied. Some historical conditions of the origin, directions of development of agricultural theory of the business cycles and its impact on the development of modern macro-economic theory are reviewed. American economist of Ukrainian origin V. Tymoshenko made a significant contribution to the development of this theory. V. Tymoshenko's basic theoretical concept is analysed. Based on the calculations of the "Tymoshenko's index" for Ukraine's economy in 2000-2014, author made a conclusion that the main provisions of agricultural theory of business cycles could be used in predicting and analysing the causes and effects of fluctuations in business activity in countries with a large portion of the agriculture in the industrial structure. Under these conditions, fluctuations in agricultural production can influence the production function, income, investment, and, therefore, economic growth.
Keywords: conventionalism, orthodox theory, paradigm, economic fluctuations, business activity, macroeconomic instability, externalities theories, crop cycle, "Tymoshenko's index".
УДК364.02:332.14 Доц. Р.Р. Бтик, канд. екон. наук -
Чертвецький нацональний университет iM. Юр1я Федьковича
ПРЮРИТЕТИ ТА ЗАСОБИ СИНХРОН1ЗАЦН СОЩАЛЬНО'1 ПОЛ1ТИКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ РЕГЮН1В УКРАШИ
Доведено, що орiштацiя сощально! шштики в 6iK штелектуалiзацi'i та шдвищен-ня якост життя населенна синхронно забезпечуе та покращуе гаранта досягнення очь куваних результапв розвитку еконо]шчно! безпеки регюну. Визначено, що про прюри-тетшсть сощально! полынки з метою забезпечення економшчно! безпеки регюшв свщ-чать ii системш та динамiчнi складовi структурного досягнення результапв, вщ яких формуються необхщш просторово-територiальнi заходи ефективного розроблення та реалiзацii. Обгрунтовано, що синхронiзацiя сощально! полiтики iз цiлями забезпечення економiчноi безпеки формуе загальний соцiально-економiчний стан територн.
Ключовi слова: соцiальна шштика, економiчна безпека, регiон, забезпечення, на-селення.
Постановка проблеми. На сучасному еташ структурних змш у нащ-ональнш економiцi ключовим системоутворювальним елементом життедаяль-носп територiй е соцiальна полиика, яка мае за мету забезпечити та розвинути економiчну активнiсть населения, консол^вати усi ix потреби та штереси нав-коло iителектуалiзацií, шноващйно1 дiяльностi, продуктивно!' зайиятостi. Так, сощальну полiтику потрiбно бшьше розглядати не як шструмент соцiального захисту населення, а як комплекс заходiв, орiентованих на досягнення щлей ефективного використання iнтелектуальних та управлiнських можливостей ок-ремих груп населення. Отже, вщ якостi розроблення та реалiзапií социально!' по-лiтики залежать мiра забезпеченосп пiдприемств iнтелектуально-кадровим потенциалом, активнкть пропесiв iмплементапií результатiв iнновапiйноí та твор-чо!' дiяльностi частини населення у бiзнес-середовища.
Безперечно, сопiальна полиика створюе передумови у досягненнi щлей формування, нагромадження та ефективного використання, забезпечення ште-лектуалiзапií людського кашталу. Так, прiоритетними напрямами сопiальноí полиики потрiбно вважати створення умов для здорового та тривалого життя людини, змiпнения iнституту сiм'í, викорiнения нерозумних потреб (алкоголiз-
