CC BY
41
УДК 658.153:658.87
ЗОВН1ШНЬОТОРГОВЕЛЬН1 ЗАГРОЗИ ЯК ЧИННИКИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
ВНУТР1ШНЬОГО РИНКУ
© 2015 власюк т. о.
УДК 658.153:658.87
Власюк Т. О. Зовшшньоторговельш загрози як чинники стимулювання розвитку внутршнього ринку
У статт'1 розглянуто основн виклики та загрози внутршньому ринку, що генеруються у сферi зовшшньоеконом1чних в'дносин Украни з ураху-ванням таких проблем сьогодення, як: розгортання росшсько-укртнського конфл'шту; поглиблення свтово1 економiчноí кризи, ii поширення на б'шьшкть кра!нсвту;активiзацiя процеав европейськоi штеграцикра'ни; а такожв'дсутшсть в УкраЫ структурнихта iнституцiйнихреформ, що, у свою чергу, пов'язуеться з вибуховим загостренням системноi кризи в укранському суспльствi у 2013 - 2014 рр. Запропоновано низку рекомендаций для оргатв державноi влади i тдприемств стосовно активiзацii нових можливостей та попередження розгортання кнуючих загроз з метою подальшого розвитку внутршнього ринку. Особливктю наданих рекомендаций е 1хня взаемопов'язашсть i непрямий вплив на динам'мне виршення проблеми конвертування зовшшн'к чиннишв у перебудову та розширення внутршнього ринку. Ключов'! слова:зовтшньоторговельнiзагрози, внутр'шнш ринок, зовнiшньоекономiчнiвдносини. №п.: 13.
Власюк Тарас Олександрович - кандидат економiчних наук, начальник в'дд'шу навчально-наукового та методичного забезпечення, 1нститут ви-щих кер'внихкадр'ю Нацюнально1 академИдержавного управлшня при ПрезидентовiУкрани (вул. Пугачова, 12/2, Ки1в, 04050, Украна) E-mail: vlasiukt@gmail.com
УДК 658.153:658.87
Власюк Т. А. Внешнеторговые угрозы как факторы стимулирования развития внутреннего рынка
В статье рассмотрены основные вызовы и угрозы внутреннему рынку, генерируемые в сфере внешнеэкономических отношений Украины с учетом таких проблем современности, как: разгорание российско-украинского конфликта; углубление мирового экономического кризиса, его распространение на большинство стран мира; активизация процессов европейской интеграции страны; а также отсутствие в Украине структурных и институциональных реформ, что, в свою очередь, связывается с взрывным обострением системного кризиса в украинском обществе в 2013 - 2014 гг. Предложен ряд рекомендаций для органов государственной власти и предприятий по активизации новых возможностей и предупреждению развертывания существующих угроз с целью дальнейшего развития внутреннего рынка. Особенностью предоставленных рекомендаций является их взаимосвязанность и косвенное влияние на динамическое решение проблемы конвертации внешних факторов в перестройку и расширение внутреннего рынка. Ключевые слова: внешнеторговые угрозы, внутренний рынок, внешнеэкономические отношения. Библ.: 13.
Власюк Тарас Александрович - кандидат экономических наук, начальник отдела учебно-научного и методического обеспечения, Институт высших руководящих кадров Национальной академии государственного управления при Президенте Украины (ул. Пугачева, 12/2, Киев, 04050, Украина) E-mail: vlasiukt@gmail.com
UDC 658.153:658.87 Vlasiuk T. O. Threats from Foreign Trade as Factors Stimulating the Development of the Internal Market
The article considers the main threats to and challenges for the internal market, generated in the sphere of external economic relations of Ukraine, taking into account such contemporary issues as: deployment of the Russian-Ukrainian conflict; exacerbation of global economic crisis, its spread to most countries of the world; intensification of the processes of European integration; as well as the absence of structural and institutional reforms in Ukraine, which, in turn, communicates with the explosive aggravation of systemic crisis in Ukrainian society in the 2013-2014 time frame. A number of recommendations for State authorities and enterprises to enhance opportunities and for prevention of deployment of the existing threats, with a view to further development of the internal market, has been proposed. Characteristic of the given recommendations is their interrelatedness and indirect impact on the dynamic problem of conversion of external factors in the restructuring and expansion of the internal market.
Key words: threats from foreign trade, internal market, external economic
relations.
Bibl.: 13.
Vlasiuk Taras O. - Candidate of Sciences (Economics), Head of the Department of Educational and Scientific and Methodological Support, Institute senior management personnel of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine (vul. Pugachova, 12/2, Kyiv, 04050, Ukraine) E-mail: vlasiukt@gmail.com
Створення умов для динамiчного розвитку внут-ршнього ринку, зростання добробуту громадян, розвитку самооргашзаци шдприемницького се-редовища, а також формування важелiв економiчного регулювання для структурних зрушень в економщ характеризуемся низкою суперечливих зовншни i вну-тршни чинниюв. Мiж тим, використання можливостей i подолання загроз у зовншнш торгiвлi неодноразово ставало рушiем позитивних змш для економж кра!н свь ту та добробуту !х громадян.
Сучасний стан зовнiшньоекономiчних вцносин Украши обумовлюеться наслцками, що виникають у чотирьох основних вимiрах: розгортання росшсько-укра!нського конфлжту; поглиблення свиово! еконо-
мiчно! кризи, И поширення на бкьшкть кра!н свпу; активiзацiя европейсько! штеграци кра!ни; вцсутшсть структурних та шституцшних реформ, що пов'язуеться з вибуховим загостренням системно! кризи в укра!н-ському суспiльствi 2013 - 2014 рр. [4].
У цкому, таю процеси викликають i обмеження швестицшно! привабливост Укра!ни, зокрема у потен-цшно нових, орiентованих на експорт секторах еконо-мжи кра!ни, i звуження традицшних ринкових нш для укра!нських шдприемств на свиовому ринку. Стрiмко зростае масштаб загроз нацюнальнш безпещ держави i неспроможшсть самостшного економiчного вцнов-лення для Укра!ни. Постае проблема конвертування зовтшнш чиннитв впливу на економжу кра!ни в перебудову та розширення внутршнього ринку.
Вцповкдю на цю проблему е встановлення державою умов функцюнування ринюв, за яких вiдбудеться выьне переткання товарных пототв мiж основними ринками контрагент укра!нських виробникiв та вну-трiшнiм ринком кра!ни задля пошуку нових ринкових нiш на свиовому ринку нацiональними економiчними агентами i створення нових нiш (ринкiв) в УкраМ.
Проте це мае низку виклиюв (можливостей) та за-гроз для внутршнього ринку кра!ни. Видкяються три основнi групи викликiв i три - загроз. До можливостей належить: розвиток шституцшно! спроможностi державного управлшня в економiчнiй сферц забезпечення структурних перетворень у нацюнальному господар-ствi; формування сприятливого шдприемницького се-редовища. До загроз: вцсутшсть гнучкостi в системi органiв державно! влади; прагнення до набуття дискри-мшацшних переваг пiдприемствами; периферiйнiсть внутршнього ринку кра!ни.
Вiдтак формування умов гнучкого i динамiчного варiювання товарних потокiв мiж основними зовнш-шми ринками для розвитку внутрiшнього ринку перед-бачае: усунення будь-яких прямих (та iндивiдуальних) преференцiй, пкьг зi сплати податкiв та субсидiй для суб'екпв господарювання; професiоналiзацiя та персо-налiзацiя аутсорсингових послуг; запровадження ринкових механiзмiв безособового укладання контракйв; встановлення захисту корпоративних прав i iнвестицiй без участi у кашталЬ
Проблематика розвитку внутрiшнього ринку широко розглянута в роботах таких в^чизняних вчених: В. Г. Бодров, Н. I. Балдич, В. О. Гусев, Я. В. Бережний, О. I. К-лiевич, Д. В. Лятн, Н. С. Медведкова. та ш.
Водночас, така проблема, як аналiз iснуючих зо-внiшньоторговельних загроз у контекст стимулюван-ня розвитку внутршнього ринку в науковш лiтературi практично не висвiтлювалася.
Метою стати е розробка рекомендацш для орга-нiв державно! влади, що дозволять активiзувати новi можливостей та попередити розгортання юнуючих загроз для розвитку внутршнього ринку.
Eкономiчний потенщал розвитку кра!ни визначае ефективнiсть внутршнього ринку кра!ни, зокрема насиченiсть та штенсившсть ринкового обмiну на товарних ринках [1]. На цей час за ефективнютю внутршнього ринку Укра!на пос1дае 112 позицiю серед 144 кра!н свiту, згыдно з досл1дженнями Свiтового еконо-мiчного форуму [2]. Водночас функцюнування товарних ринюв у посткризових i трансформацiйних умовах мае низку вад, пов'язаних зi значним загостренням шформа-цiйно! асиметри (невизначеностi) серед учасникiв ринку i державою [3]. За таких умов у середньостроковш пер-спективi значно зростае залежшсть економiки кра!ни в1д динамики зовнiшньо! торгiвлi та зовншнк запозичень.
За сучасних обставин вцбуваеться: широке зве-дення до необхцного мiнiмуму взаемин суб'ектiв господарювання Укра!ни i Роси, а також шд тиском РФ розгор-таеться запровадження низки зовншньоторговельних обмежень кра!н - членiв Митного союзу; несприятлива стагнацiйна кон'юнктура на свiтових ринках вплинула на значне попршення зовншнього попиту на донедавна
основнi товарш групи вiтчизняного експорту; надання безумовних переваг у зовнiшнiй торгiвлi кра!нами - членами 6С мае короткостроковий характер до моменту вцкриття внутршнього ринку Укра!ни; втрата динамки щодо реалiзацi! низки економiчних реформ провокуе за-гострення iснуючих в економщ та суспiльствi супереч-ностей, пов'язаних iз системою державного управлшня. Поряд з цим зростають оборонш видатки на нагальнi продукти iмпортного походження та зовнiшнi запози-чення, обумовлеш вiдновленням районiв протистояння.
Серед механiзмiв формування умов подальшого функцюнування ринюв е мiжнароднi договори про зони вкьно! торгiвлi з крашами-партнерами, участь у СОТ i Угода про асощацш Укра!ни i 6С. Проте у коротко- i середньостроковiй перспективi - лише реалiзацiя Угоди про асоцiацiю, що враховуе положення СОТ i низку мiждержавних договорiв, встановлюе роз-горнутi умови зняття обмежень у зовншнш торгiвлi з прямим впливом на структуру внутршнього ринку, по-ступове об'еднання внутршнк ринкiв кра!н 6С i Укра!-ни. Крiм того, виконання угоди опосередковано сприяе розширенню мережi експорту кра!ни поза межами кра-!н - членiв 6С, що на сьогодш залишаються основними торговельними партнерами кра!ни.
Так, за експертними розрахунками, наголошуеть-ся i очiкуеться [5], що в довгостроковш перспективi економiчний ефект вк, поступово! iмплементацi! Угоди дозволить забезпечити зростання ВВП Укра!ни не мен-ше, шж на 0,5 %, а також загальне пiдвищення добробуту громадян на 1,2 % щороку [6]. При цьому обсяг експорту до 6 С мае зрости приблизно на 6,3 %, обсяг iмпорту то-варiв з 6С - збкьшиться на 5,8 %, а середня заробина плата в УкраМ - зросте на 5,5 % [7]. Проте таю очкуван-ня не вичерпш, позаяк Грунтуються на iснуючiй струк-турi економiки кра!ни.
Вiдтак розкриття потенщалу реалiзацi! Угоди про асощацш Укра!ни i 6С щодо його впливу на змщнення нацiонально! економки мае низку виклишв та загроз, пов'язаних зi здатнiстю органiв державно! влади транс-формувати зовнiшньоекономiчнi домовленост у переваги внутрiшнього ринку для европейських партнерiв i внутршнк економiчних агентiв.
Загалом видiляеться три основш групи викликiв (можливостей) для нащонального внутрiшнього ринку.
Перша група - це розвиток iжтитуцшно'i спро-можностi державного управлшня в економiчнiй сфер1 До не! належать таю можливостк
+ участь у дiяльностi шституцш 6С. Укра!-на набувае додатковi права на участь у робот окремих iнституцiй 6С \ робота яких прямо чи
1 Координа^я дiй сторiн Угоди щодо и реалiзацií вiдбуватиметься
через спецiально створенi для цього сторонами оргашзацп, зокрема Ради i Комiтету Асо^ацп, Комiтету асоцiацií з питань торгiвлi з вiдповiдними пiдкомiтетами. Передбачаеться створення чотирьох тдкомте^в, зокрема пiдкомiтету торгiвлi та стало-го розвитку. При цьому тага структури не отримують жодного наднацiонального значення та/чи переваг у прийнятт урядо-вих ршень i, почасти, повторюють традицiйнi для €С форми торговельно!' взаемодп з тре™и кранами.
опосередковано стосуеться положень Угоди або ж участь в яких мае значення для Укра!ни вза-гал1 У другому випадку участь мае регламенту-ватися окремими угодами з обраною агенщею 6С на умовах сшвфшансування.
Встановлення тако! практики вiдкривае доступ для Укра!ни до цкьових фондiв та спкьних проектiв кра!н - члешв 6С, а також урахування штересш кра!ни при !х реалiзацi! у рiзних сферах взаемоди. Формувати-меться новий досвiд для провадження реформ;
+ змщнення iнституцiйноi секторальноI спро-можнот оргатв державноI влади. Змiна нормативно-правового поля визнаеться Урядом Укра!ни за першочергову мету з реалiзацi! Угоди 2. Вiдтак органiзацiя переймання нових европейських норм i горизонтально! взаемоди мiж органами державно! влади змщнюватиме !х адмiнiстративну спроможнiсть.
Бкьшкть норм стосуеться питань секторально! взаемоди, як правило, енергетичних питань, проблем розвитку скьського господарства, транспорту та зв'язку. Важливе мкце пойдае проблематика захисту прав i здоров'я громадян, а також сумкност фiскальних
1 фшансових систем (22 i 14 вiдсоткiв директив, що необ-хiдно вткити Укра!нi);
+ обмеження монополiзму i стимулювання конку-ренци державою. Угода пропонуе коригування дшчо! в Укра!нi системи антимонопольного на-гляду i захисту конкуренци шляхом конкрети-заци норм щодо допустимо! дискримiнацi! державою шших учасникiв ринку через державнi монополи, узгодженi ди та злиття домшантних не державних пiдприемств i фшансово-про-мислових груп, державну допомогу та мехашз-ми захисту прав окремих виробникiв у межах СОТ, зокрема щодо перехресно! пiдтримки низки державних шдприемств i природних мо-нополш у кра!нi.
Очiкувано набудуть стрункост iнституцiйнi меха-нiзми захисту порушених прав економiчних агентiв та споживачiв зi значним розширенням можливостей !х-нього судового та адмiнiстративного оскарження у впо-вноважених органах державно! влади;
Друга група - забезпечення структурних пере-творень у нащональному господарств1 А саме, пе-редбачае:
+ прискорення виробничо-збутових процеав (тех-тчне регулювання). Положеннями Угоди перед-бачено всебiчне усунення практик «адмшстра-тивно!» сертифкаци, зокрема встановлення норм в^повкносй товарiв i !х маркування. Також вiдбудеться пряме запозичення загальних i секторальних норм техннного регулювання 6С;
Досягнення кiлькiсного введення в регуляторне поле кра!ни уск директив 6С щодо технiчних вимог
2 Додатками до Угоди передбачено iмплементацiю 292 Директи-ви €С з подальшими регуляторними актами з !'х реалiзацi''. При цьому мiра 'х застосування та поширення в економiчнiй сферi неоднорiднi.
до продукт1в, нагляду за ix дотриманням i адекватн1сть в1тчизняним умовам (в1ддален1сть територш, кл1мат, локальн1 особливост1 i т. iH.) сприятиме прискоренню виходу вiтчизняних продуктiв на европейський ринок, зокрема поза митних квот;
f забезпечення sce6i4m'i безпеки споживача та nKocmi npodyKmiB. Украшське законодавство досить розвинуте у сферi захисту прав споживача та в цкому вцповкае поширеним мiжна-родним нормам, тому запропоноваш Угодою узгодження i нововведення за сво1м змiстом носять характер модершзаци iснуючих норм.
Удосконалення вцбудеться в розрiзi: безпека про-дуктв; обмеження недобросовiсного маркетингу (на-приклад, певних видiв мережевого); захисту безумов-них прав споживачiв при укладанш прямих контрактiв; у сферi надання банками фiнансових послуг i споживчо-го кредитування. Це сприятиме зростанню внутрiшньо-го контролю якостi на шдприемствах;
f усунення не природной асиметричног тформа-ци на ринках. Текст Угоди постшно наголошуе на зобов'язанш кра1ни усувати будь-якi прояви викривлення шформаци про тi чи iншi сегменти ринку та ди уряду, вiдмовитися вiд прямого державного пiдвiдомчого регулювання окремими тдприемствами державно1 форми власностi.
У нормативному розрiзi Укра1на взяла на себе зо-бов'язання щодо iмплементацГl низки положень i Директив acquis3 бвропейського Союзу, що, як правило, передбачае проведення шституцшних i структурних реформ щодо функцiонування внутршнього ринку. При цьому базовим положенням запроваджуваних норм е прозорГсть дкльносй та прийняття тих чи шших регу-ляторних рГшень;
Третя група - формування сприятливого nid-приемницького середовища. Зокрема це реалГзуеться через:
f зростання захищенот твестицш та покра-щення бiзнec-клiмату. Застосування стандартГв корпоративного управлшня та облку у веденш бГзнесу в кра1нах - членах 6С буде безпосеред-ньо впливати на набуття гнучкостГ суб'ектами господарювання на ринку через процедури за-снування пГдприемств i залучення до участГ в 1хнГй дГяльностГ швесторГв.
Упорядкування норм у питаннях прозорого нагляду швесторГв за власними активами на територГ! Укра1-ни, захисту прав i власностГ мшоритарних акцГонерГв, а також унГфГкацГя бухгалтерского облГку i звГтностГ сформуе передумови для повнощнного функцГонування фондового ринку у краМ та виходу на зовншш ринки фГнансових ресурсГв пГдприемств;
f cтрiмкий розвиток малого i середнього пгдпри-емництва у cфeрi послуг. Питання розвитку шдприемства, зокрема процедур налагодження бГзнес-контактГв, у першочерговш перспекти-вГ до 2017 р. охоплюе 44 % вГд уск необхГдних
3 Перекладаеться як «сптьний доробок» €С з питань функцю-нування i взаемодГ| у межах €С краíн-членiв.
перетворень разом узятих. Тобто положення щодо шдтримки пiдприeмництва зорieнтованi на активiзацiю найбкьш мобкьних сегментiв i учасниюв ринку 6С i Украши в реалшацп зо-внiшньоекономiчно! дiяльностi.
В Укра'1ни це переважно малi та середш шдприем-ства, що надають Ti чи iншi послуги (часто аутсорсинго-вого характеру). Надання послуг резидентами Украши мае визначальний позитивний вплив на структуру i вар-тiсть нацiонального експорту на сьогодш;
f доступ до нових сегментiв внутршнього ринку ЕС. Зближення систем державних закушвель Укра'1ни i кра'1н - членiв 6С стане продовжен-ням процесу функцiонування краши в координатах СОТ (the Government Procurement Act, WTO) та руху до об'еднання внутршнк ринюв мiж сторонами задля розширення сшвпращ.
Економiчнi агенти Украши отримають шструмен-ти набуття практики щодо виходу на загальний м!жш-родний ринок державних закушвель, а також набудуть досвц та приклади прозорого укладання контракпв. Це матиме значнi позитивш наслiдки у зниженнi державних видаткш для суспкьного секторi за рахунок обмеження тшьових витрат i домовленостей.
Miж тим, реалiзацiя перерахованих можливо-стей активiзацil зовншньо! торгiвлi та дково! активностi на внутрiшньому ринку безпо-середньо протиставляеться широкому набору загроз, притаманних украшськш економiчнiй практищ та еко-номiчному регулюванню. Вони генеруються у трьох площинах сфери зовнiшньоекономiчних вiдносин.
До першоН площини належать загрози, що спра-цьовують унаслiдок вад державного управлiння в Укра-М - Bidcymmcmb гнучкостi у cucmeMi оргатв державной влади:
f сповиьнення зовнiшньоекономiчноi ствпращ з ЕС з питань формування стльного ринку. Укладання Угоди про асощацш мiж Украшою i бвропейським Союзом та ll реалiзацiя по-стае своерiдним маркером для кнуючих i по-тенцiйних партнерiв Украши щодо активiзацil пiдприемницько! спiвпрацi мiж вiтчизняними i зарубiжними пiдприемствами i пiдприемцями. Понад 64 % статей Угоди стосуеться умов ве-дення бiзнесу та захисту конкуренци на ринку, лiбералiзацil та усунення рiзноманiтних адмш-стративних дискримiнацiйних заходiв, що кну-ють чи можуть кнувати в УкраМ в майбутньо-му. Кожна п'ята стаття з економiчних питань спрямована на спрощення дiяльнiсть пiдпри-емств, зокрема процедур налагодження прямих бiзнес-контактiв.
Призупинення вткення Угоди про асощацш з 6С загострюе значну невизначенiсть у пiдприемницькому середовищ! вiдкладае активнiсть пiдприемств i швесто-рiв серед малих i середнк пiдприемств на майбутне, об-межуе д1яльшсть великих виробникiв на трети ринках; f формальтсть заходiв наближення внутрштх ринтв Украти i ЕС. Реалiзацiя заходiв щодо
iмплементацil европейських стандартiв i норм мае низку вад в украшськш практицi: вцсутш механiзми вiдкритого погодження процедурних докуменпв (зокрема, технiчних регламентiв) iз спкками i асоцiацiями пiдприемств; механiчне переймання вимог без з'ясування прюритет-ност для внутрiшнього ринку часто шляхом буквального перекладу i схвалення директив 6С; нагляд за вткенням нових норм потребуе розробки додаткових регуляторних актiв через !х вибiркове (не пов'язане) вткення 4.
Тобто для зовншни продуктiв умови виходу на ринок спрощуються, проте внутрiшне виробництво по-трапляе в пастку незавершеного регуляторного поля краши, що тривалий час провокуватиме виникнення комерцiйних конфлшпв та знижуватиме конкуренто-здатнiсть вггчизняних продуктiв на внутрiшньому ринку. Можливост для розвитку пiдприемницького середо-вища ускладнюватимуться;
f швидке перетшання первiсних новттхрозро-бок i технологш на зовншш ринки. Протягом двадцяти роив в^чизняш розробники подали лише 14 заявок на патентування топограф!! ш-тегральних мiкросхем, а половина винаходiв i нових рiшень (технологiй для нових товарiв) зорiентована на зовншш ринки 5. На цьому тл1 реестрац1я знакiв для товарiв i послуг на нащо-нальному ринку зростае високими темпами, що свцчить про розвиток переважно торговельних шдприемств i вш!д на украМький ринок нових товарiв i послуг, не пов'язаних з виробленими в УкраМ винаходами чи новими для краши тех-нолопчними рiшеннями [8].
Як наслцок, обмежуеться експортна здатнiсть продукпв, розроблених у краМ. Так, за даними Свпю-вого банку, експорт високотехнолопчно! продукци в УкраМ коливаеться у межах 3,7 - 6,7 % в1д загального експорту продукци. При цьому в США цей показник -22 - 35%, у крашах, що входять до 6С,- 14 - 19,5 %, у Япони - 18 - 28%. Водночас у Кита! з початку 1990-х рр. до сьогодш цей показник зрк ¡з 6,8 % до 31 % [9];
До другоЧ площини належать загрози, що виника-ють за рахунок особливостей ведення шдпржмницько! д1яльносй в УкраМ - набуття дискрим^цшних пе-реваг тдприемствами:
f обмежетсть внутршнього корпоративного середовища. 1нтеграцш до ринку 6С передбачае
4 Прикладом таких нашдш е ситуа^я i3 запровадженням
в Украíнi норм ринкового нагляду краж €С, коли норми ушфи ковано, однак вiдсутнiсть iнституцiйних надбудов не дозволяе 'х використовувати. Державний нагляд «скочуеться» до державного контролю та встановлення додаткових вимог i3 обов'язково''' сертифiкацií.
5 За нацюнальною i мiжнародною процедурою. Мiжнародна процедура здмснюеться: для винаxодiв за Договором про патентну кооперацто (РСТ); для торговельних знаш - за Мадридською угодою. Див.: Надходження заявок на об'екти промислово' власносп у 1992 - 2012 рр. / Державна служба штелектуально''' власносп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://sips.gov.ua/ua/ statistic nadxod.html
переймання практик, що спрощують нагляд зо-вшшнк iнвесторiв за власними активами на те-риторп Укра'lни. Таю як захист прав мшоритар-них акцiонерiв, унiфiкацiя облку i звггносй за мiжнародними стандартами тощо. Тобто будуть формуватися умови для функцюнування фондового ринку з орiентацiею на зовнiшнi ринки ка-шталш. Проте вимоги до управлiння компанш-ми на внутршньому ринку зводяться до захисту топ-менеджменту щодо оплати пращ за аналоп-ею з 6С (закрiплення «золотих парашутiв»).
Вгдтак виникне ситуац1я з необхiдностi дотримання у середньостроковш перспективi подвiйних процедур об-лiку i внутршнк, i зовшшнк для уск пiдприемств. Буде повнощнно захищено присутнiсть на внутршньому ринку шоземних iнвесторiв i менеджменту без змiни укра!н-сько! системи корпоративного управлiння, що створить додатковi обтяження у сферi набуття динамки нацю-нального фондового ринку та дково! активностi взагалi; + спекулювання на захит прав споживача. До зовнiшньоекономiчних зобов'язань Укра!ни у процей iнтеграцi! з 6С належить широкий контекст застосування захисних норм Г знач-на деталГзацш дотримання прав споживачГв. Вони мають регламентний змкт щодо захисту Г зовншнк, Г вГтчизняних споживачГв, перед-бачають стимулювання добросовкно! ринково! поведшки економкними агентами, заохочують розвиток споживацьких незалежних оргашза-цш для захисту спкьних штересш на ринку.
Проте означен дГ! не встановлюють ринковГ ме-хашзми взаемодГ! економГчних агентГв у нових умовах. Тому стимулюватиметься поява нових неконкурентних домовленостей на ринку мГж провГдними економГчни-ми агентами щодо захисту власних нГш вгд появи нових агентГв на ринку шляхом зловживання розширеними правами захисту споживача. Оскгльки Гмпортери воло-диимуть процедурами краще, витГснятимуться нацю-нальш виробники;
+ звуження внутршнього сегмента ринку дер-жавних закутвель для нацюнальних тдпри-емств. Зближення систем державних закуш-вель Укра!ни Г 6С передбачае ефективне, вза-емне Г поступове вгдкриття вГдповГдних ринюв закупГвель, що передбачае загострення вну-трГшньо! конкуренцГ!. КрГм того, вгдбуваеться помГтне пряме копГювання Укра!ною загальних норм 6С у сферГ держзакутвель, зокрема не згадуеться Гснування певних виключень чи мк-ця для варшвання державно! полГтики 6.
В укра!нських умовах функцГонування шдприем-ницького середовища загострення конкуренцГ! може де-
6 У низки кра'н €С i США до сфери виключень належать закупiвлi для потреб оборони й аерош^чних дослiджень, у Японп - сфера авiабудiвництва (комплектуючi). Щодо Укра'ни, показовим е схва-лення нового закону про держзакупiвлi у квпгл 2014 р. за типовим зразком, коли в умовах с^мкого розгортання тероризму у кра'ш видатки на оборону значно сповтьнювалися необхщшстю формального дотримання процедур закутвель.
що спотворити внутргшнгй ринок через: «пгдтягування» внутршнк цГн до середньоевропейських, що спричиня-тиме додатковГ бюджетш видатки; Г консервування вад нацюнального регулювання у ц1й сферГ [10] за появи зовшшнк штересш (угод).
До третьо! площини належать загрози, обумов-леш станом учасниюв внутрГшнього ринку - вторин-тсть (периферштсть) внутршнього ринку крати: + переважання виробництва «сировинних» то-варiв та матерiалiв. Розробкою та/чи вико-ристанням високих технологГй займаеться до 0,6 % уск суб'ектГв господарювання в УкраМ (без урахування дшльносй фГзичних осГб - шд-приемщв). Лише чверть вироблених внаслГдок шновацшно! дшльносй продуктГв були нови-ми для ринку, шшГ - новими для шдприем-ства. При цьому 83 % промислово! продукцГ!, що виробляеться в краМ у цкому, не мае вГд-повГдного сучасного науково-технологнного забезпечення, частка ГнновацГйно! продукцГ! в загальному обсязГ реалГзовано! промислово! продукцГ! складае до 3,3 % [11]. Понад 80 % ви-робничих пГдприемств не займаються шнова-цГйною дшльнктю взагалГ.
Таким чином, здатшсть вГтчизняних пГдприемств пропонувати конкуренты продукти з високою часткою додано! вартостГ у середньостроковГй перспективГ к-тотно обмежена. Це обумовлюе високу залежшсть внутрГшнього ринку вгд Гмпортованих високотехнологГчних продуктГв для юнцевого споживача;
+ виснаження технологiчноi здатнот пгдпри-емств. Наукоемшсть промислового виробництва Укра!ни не перевищуе 0,3 %, що у 10 - 20 разГв нижче за загальноприйнятий свГтовий рГвень. Частка вГтчизняно! наукомГстко! про-дукцГ! на свГтовому ринку високотехнологн-но! продукцГ! становить лише 0,1 % проти 36 % у США, 30 % - в ЯпонГ!, 17 % - у Шмеччиш та 6% - у Кита!. Так, у 2006 - 2012 рр. вгдбулося поступове збкьшення нових технологнних про-цесГв та освоення ГнновацГйних видГв продукцГ! на укра!нських пГдприемствах [12], проте понад половину видатюв пГдприемств на шноваци припадае на придбання нових основних фондГв (машин та устаткування), як правило, шозем-ного походження.
Вгдтак розвиток укра!нських пГдприемств Г вгдпо-вГдно виробництво технологГчних та високотехнологГчних продуктГв критично залежш вгд Гмпорту технологГй та виробничого обладнання. ПодГбний стан за його збе-реження пГсля вГдкриття ринкГв консервуватиме техно-логГчну вГдсталГсть кра!ни Г низьку конкурентоздатшсть вГтчизняних товарГв;
+ переважання свiтовоi споживчог культури. 1н-формацГйний простГр Г нацГональна економка Укра!ни тГсно ГнтегрованГ у свГтове господар-ство. Поява нових споживчих товарГв Г послуг вГдображаеться на структурГ потреб нацюналь-них домогосподарств. Тому вГдчуття внутрГшнього сощально-економГчного середовища,
його розвитку сприймаеться через купiвельну спроможшсть громадян щодо зовнiшнього, а не внутрГшнього виробництва. Унаслiдок цьо-го вГдновлення та розширення свГтово! економь ки, зокрема розвинутих кра!н, при вГдставаннГ нацiонального ринку провокуе попршення ощ-нок та настро!в суспкьства на грунтi розриву в кушвельному «кошику» [13].
Таким чином, вГдкриття ринкiв та спрощення зо-внiшньоекономiчноl дiяльностi, крiм зростання спо-живання iмпортних продуктiв громадянами Укра!ни, викличе значний вцтж трудових ресурсiв до кра!н-партнерiв, переважно висококвалiфiкованих пращв-никiв. Зросте iммiграцiйний тиск з кра!н, що розвива-ються, iз загальним пiдвищенням вартостi нацiонально! робочо! сили на внутрiшньому ринку.
ЗвГдси, у середньостроковому перiодi управлiнськi ршення та поведiнка економiчних агентiв на внутрш-ньому ринку перебуватиме в межах евроштеграцшних процесiв, реалiзацiя яких визначатиметься взаемовпли-вами мiж низкою перехресних ситуацiй, обумовлених розвитком шституцшно! спроможностi державного управлiння, забезпечення структурних перетворень у нацiональному господарствi та формування сприятли-вого пiдприемницького середовища на тлi вiдсутностi гнучкостi в системi органiв державно! влади, спроб набути дискримшацшних переваг шдприемствами на вну-трiшньому ринку та загострення вад несамодостатносй нацiонального ринку.
Окремо слiд наголосити, що вткення Укра!ною власних зобов'язань щодо реалiзацi! Угоди про асоцiацiю з 6С надае низку безумовних переваг щодо конкурентно! боротьби вггчизняним малим i середнiм пiдприемствам у сферi послуг, на яких робить наголос Угода (транспорты, посередницькi, шжишрин-гу та шшГ) при встановленнi нових бiзнес-зв'язкiв. У цьому випадку малi та середнi пiдприемства кра!н 6С, як правило, виступають основними споживачами таких послуг укра!нських виробникiв, тому свою подальшу активнiсть на ринку Укра!ни вони, скорiше за все, теж пов'язуватимуть iз укра!нськими компанГями - партнерами на ринку 6С. Також вГдкриваються широкi мож-ливост кооперацГ! з виробництва спiльних продукйв, зокрема у сферi iнформацiйних технологш, мжроелек-тронiки, машинобудування тощо.
Щодо виробничих нацiональних пiдприемств, особливо великих, наслГдки вткення положень Угоди визначаються непрямим впливом - !хньою здатшстю самостiйно та спкьно з державою трансформувати умо-ви функцiонування внутршнього ринку вГд обмежено! до вкьно! конкуренци. Перехiд до европейських техшч-них стандартiв та переймання практик корпоративного управлшня потенцiйно служитиме рушiем до доступу таких пiдприемств на свГтовий ринкок продуктiв узагалi та ринок мiжнародних фiнансових ресурсiв зокрема.
Отже, формування умов гнучкого i динамiчного варiювання товарних пототв мiж основними зо-внштми ринками, зокрема кра!н - члешв 6С, i вну-трiшнiм ринком Укра!ни шляхом урахування кнуючих
викликiв i загроз нацюнальному ринку передбачае так дЩ, як:
+ усунення будь-яких прямих (та iндивiдуальних) преференцш, тльг зi сплати податтв та суб-сидш для суб'ектiв господарювання. ВГдмова вГд пкьг, виняткiв для окремих шдприемств i галузей, зокрема щодо природних монополiй. Строкове зв1льнення вiд оподаткування видiв економiчно! дiяльностi, що не ведуться в Укра!-нi взагалЬ Перегляд окремих норм Податкового i Митного кодексiв та низки закошв Укра!ни та нормативно-правових актiв, що визначають на-дання тих чи шших п!льг в Укра!нi.
Таю перетворення попередять виникнення дискримшацшних переваг, сприятимуть формуванню спри-ятливого шдприемницького середовища i перебудовi кнуючо! структури нацiонального господарства через активiзацiю пiдприемництва у нових галузях;
+ професiоналiзацiя та персоналiзацiя аутсор-сингових послуг. Спрощення виходу на ринок iндивiдуально! iнтелектуально! працi (надання бухгалтерських, юридичних, крiм адвокатсько! практики, послуг, або виконання рiзноманiтних iнженерних проектiв тощо) шляхом щорiчноl атестацГ! (сертифiкацi!) фiзичних осiб - надава-чiв таких послуг без потреби у створенш окремих мжро- чи малих пiдприемств за мiжнарод-ними стандартами. Зокрема через розробку, схвалення проекту закону «Про сертифжацш професiйно! дшльностЬ>.
Досягатиметься завдання заохочення поточного дкового середовища г встановлення нових економiчних зв'язкГв через прискорення товарно-грошового обороту мГж рГзними пГдприемствами незалежно вГд Гснуючих вад економГчно! системи та умов експортно-Гмпотрно! дГяльностГ;
^ запровадження ринкових механiзмiв безособо-вого укладання контрактiв та гарантування !х-нього дотримання публГчними зобов'язаннями чи прозорим страхуванням, зокрема, завдяки шдтримщ мереж товарних бГрж, аукцГонГв з вгдкритими умовами участГ, електронно! тор-пвлГ тощо. Визначення единих правил бГржо-вого арбГтражу. Формування едино! Гмпорто-експортно! товарно! бГржГ в УкраМ. КрГм цього, внесення змГн до Закону Укра!ни «Про товарну бГржу» та розробка Г схвалення проекту закону «Про бдину товарну бГржу у зовнГшньоеконо-мГчнГй дГяльностГ».
Запровадження обов'язкових бГржових процедур здешевлюватиме первинш матерГали Г сировину, нада-ватиме вичерпну прозору шформацш про стан рин-кГв для органГв державно! влади Г !х учасникГв, а також скоротить маркетинговГ ланцюги через усунення низки дрГбнооптових посередникГв;
+ встановлення захисту корпоративних прав i швестицш без учат у каптали Спрощення умов для ведення дГяльностГ в таких видах економГчно! дГяльностГ, що не передбачае участь швесторГв у правах власностГ виробника (шд-
рядне промислове г ильськогосподарське ви-робництво, мГжнародне лГцензування, аутсорсинг послуг тощо). Це передбачае розробку типових контракйв для тако! форми захисту прав у межах шдготовки проекту закону «Про шдрядш роботи Г виробництво у зовшшньоеко-номГчнГй дшльностЬ або внесення змГн до Закону Укра!ни «Про концесГ!».
ВГдбуватиметься пожвавлення ГнвестицГйно! дЬ-яльностГ у спкьш пГдприемства та проекти, зорГенто-ванГ на задоволення попиту на зовншни ринках Г зро-стання зайнятостГ в Укра!нГ. Це дозволить активГзувати дшльшсть пГдприемств Гз структурно! перебудови низки галузей економжи кра!ни та стане засобом подолан-ня вад периферГйностГ нацГонального ринку.
ВИСНОВКИ
Особливктю запропонованих вище управлшських рГшень е !хня взаемопов'язанГсть Г непрямий вплив на динамГчне виршення проблеми конвертування зовшш-ни чинниюв у перебудову та розширення внутршньо-го ринку. Так, вГдбудеться опосередкована активГзацш економГчно! залежностГ, де усунення вибГркових префе-ренцГй та встановлення обов'язково! бГржово! торгГвлГ за оптовими операцшми надасть прозоростГ ринкам Г цшоутворенню. ПрозорГсть цГноутворення за умов прискорення товарно-грошового обороту та зростання непрямих ГнвестицГй у спкьш виробництва здешевлю-ватиме вартГсть кГнцевих нацюнальних продуктГв, що стимулюватиме розширення внутршнього кГнцевого споживання Г посилиться спроможшсть експорту не-сировинних нацГональних виробниюв. Поступово на базГ нових Г здешевлення традицшних продуктГв розши-риться загальний внутрГшнГй ринок.
У шдсумку, буде активовано бкьшкть перерахова-них можливостей та попереджено розгортання шнуючих загроз. Це сприятиме значнГй каштал1заци вГтчизняних пГдприемств Г залученню шоземних ГнвестицГй, зростан-ню зайнятостГ населення та податкових вГдрахувань до державного бюджету. Також це забезпечить гнучюсть та ГнституцГйну спроможнГсть органГв державно! влади. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Внутршнш ринок УкраТни: теорт та стратепя посткри-зового розвитку : наук.-метод. розробка / В. Г. Бодров, Н. I. Бал-дич, В. О. Гусев та ¡н. ; за заг. ред. В. Г. Бодрова. - К. : НАДУ, 2011.
2. The Global Competitiveness Report 2014 - 2015: Full Data Edition. - Geneva: World Economic Forum, 2014. - P. 355.
3. Механвми полтшення пщприемницького шмату в процес реалвацп економтних реформ в Украпн / Я. В. Береж-ний, О. I. Шевич, Д. В. Ляпш, Н. С. Медведкова [та ¡н.]. - К. : Н1СД, 2013. - С. 5.
4. Системна криза в УкраМ передумови, ризики, шляхи подолання : аналгг. доп. / Я. А. Жалто, К. А. Кононенко, В. М. Яблон-ський [та ¡н.] ; за загал. ред. Я. А. Жалта. - К. : Н1СД, 2014.
5. За розрахунками ECORYS (2008): Оцшка впливу ЗВТ+ мж УкраТною та £С на стабтьшсть торг^ [Електронний ресурс]. -Режим доступу : https://www.gov.uk/government/uploads/system/ uploads/attachment_data/file/249201/Selling2theEU_ukr.pdf
6. 1нститут економтних досл¡джень та пол¡тичних кон-сультацм Н¡мецькоí' консалтингово''' групи (2011): Ктьюсна
оцiнка можливих BapiaHTiB регiональноï Ытеграцп Укра'ши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ier.com.ua/ files/Projects/2011/2011_09/Regional_integration_2011_ukr.pdf
7. Хейлкр М. Тоpгiвля з £С в рамках поглиблено! та все-осяжно! угоди про вiльну торпвлю / М. Хейлiep, В. Пятниць-кий. - К. : CTA Economic & Export Analysts, 2013.
8. Мехаызми полтшення пщприемницького шмату в пpоцесi pеaлiзaцiï економiчних реформ в УкраТш / Я. В. Береж-ний, О. I. К^евич, Д. В. Ляпiн, Н. С. Медведкова [та ш.]. - К. : Н1СД,
2013. - С. 58 - 59.
9. Статистика Свггового банку [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://data.worldbank.org/
10. Бережний Я. В. Щодо стимулювання розвитку пщ-приемництва шляхом удосконалення мехаызму державних зaкупiвель : аналогична записка / Я. В. Бережний [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/1287/
11. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра'У : статис-тичний збipник. - К. : Державна служба статистики, 2012.
12. OxpiMeHKO О. Стратепчы альянси як шструмент мiж-народного ствробтицтва у сфеpi високих технологiй / О. Охрн менко, В. Чернюк // Соцiaльно-економiчнi проблеми i держава. -
2014. - Вип. 1 (10). - С. 5 - 12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2014/14ooosvt.pdf
13. Бережний Я. В. Щодо прюрите^в оптимiзaцiï полн тики реформ в Укра'У в пклякризовий перюд розвитку : аналн тична записка / Я. В. Бережний [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/888/
REFERENCES
Bodrov, V. H. et al. Vnutrishniirynok Ukrainy: teoriia ta strate-hiia postkryzovoho rozvytku [The domestic market of Ukraine: theory and post-crisis development strategy]. Kyiv: NADU, 2011.
Berezhnyi, Ya. V. et al. Mekhanizmy polipshennia pidpryiemny-tskoho klimatu v protsesi realizatsii ekonomichnykh reform v Ukraini [Mechanisms for improving the business climate in the implementation of economic reforms in Ukraine]. Kyiv: NISD, 2013.
Berezhnyi, Ya. V. "Shchodo stymuliuvannia rozvytku pidpryi-emnytstva shliakhom udoskonalennia mekhanizmu derzhavnykh zakupivel. Analitychna zapyska" [Facilitating the development of entrepreneurship by improving mechanisms of public procurement. Policy Brief]. http://www.niss.gov.ua/articles/1287/
Berezhnyi, Ya. V. "Shchodo priorytetiv optymizatsii polityky reform v Ukraini v pisliakryzovyi period rozvytku. Analitychna zapyska" [As for priorities optimization policy reforms in Ukraine in the post-crisis development. Policy Brief]. http://www.niss.gov. ua/articles/888/
"Kilkisna otsinka mozhlyvykh variantiv rehionalnoi inteh-ratsii Ukrainy" [Quantitative assessment of options for regional integration Ukraine]. Instytut ekonomichnykh doslidzhen ta politych-nykh konsultatsii Nimetskoi konsaltynhovoi hrupy, 2011.
Kheiliier, M., and Piatnytskyi, V. Torhivlia z IES v ramkakh pohlyblenoi ta vseosiazhnoi uhodypro vilnu torhivliu [Trade with the EU under a deep and comprehensive free trade agreement]. Kyiv: CTA Economic & Export Analysts, 2013.
Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini [Research and Innovation in Ukraine]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky, 2012.
"Otsinka vplyvu ZVT+ mizh Ukrainoiu ta IES na stabilnist to-rhivli" [Assessing the impact of the FTA + between Ukraine and the EU Trade Sustainability]. Za rozrakhunkamy ECORYS, 2008.
Okhrimenko, O., and Cherniuk, V. "Stratehichni aliansy iak instrument mizhnarodnoho spivrobitnytstva u sferi vysokykh tekhnolohii" [Strategic alliances as a tool of international cooperation in high technology]. http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/ pdf/2014/14ooosvt.pdf
"Statystyka Svitovoho banku" [World Bank statistics]. http:// data.worldbank.org/
The Global Competitiveness Report 2014 - 2015. Geneva: World Economic Forum, 2014.
Zhalilo, Ya. A. et al. Systemna kryza v Ukraini: peredumovy, ryzyky, shliakhy podolannia [Systemic crisis in Ukraine: preconditions, risks remedies]. Kyiv: NISD, 2014.
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 1 '2015
www.business-inform.net
