CC BY
86
поява нових форм реал1зацгг товар1в - це фактори, якг актуалгзують питания захисту прав споживач1в в нитштх умовах.
Питания захисту прав споживач1в в усьому свт1 е нев1д'емним елементом державног полтики. Шдготовлет та прийнят1 пакети нацюнальних та м1ждержавних нормативно-правових акт1в, створен в1дпов1дн1 органи координацгг та управлгння, формуються р1зноматтн1 мехатзми по захисту прав споживач1в, налагоджуються контакти та тривае активний пошук багатостороннгх форм спгвробгтництва з Iншими м1жнародними структурами в ц1й сфер1. Разом з тим, б1льш1сть крагн свт1 (особливо серед крагн пострадянського перюду) ще потребують суттевого вдосконалення в1дносин споживач1в та виробнитв, що обумовлено насамперед в1дсутн1стю гармотзацгг економ1чно'г полтики 1з загальними проблемами гнтересгв споживачгв. Кр1м того, обмеження конкуренцгг, монополизация як чинники, що знижують ефективтсть функцюнування товарних риншв в цглому, поглиблюють прояви випадк1в порушень прав споживач1в.
Стан справ поггршуеться перенасиченням споживчого ринку неякгсними та фальсифтованими товарами, внасл1док чого не забезпечуеться право споживач1в на ятсть та безпеку товар1в, що реал1зуються, та послуг, що надаються, поггршуеться яюсть життя людей. Добросов1сн1 виробники втрачають можлив1сть виробляти та реал1зовувати яшсну продукщю, що призводить до сповгльнення економ1чного зростання.
Матергал статт1 базуеться на детальному анал1з1 заруб1жно'г практики в сфер1 захисту прав та ¡нтереЫв споживач1в, нормативно-правовог бази, що регламентуе д1яльн1сть державних оргатв в ц1й сфер1. Зокрема, автори розглядають досв1д Шмеччини, 1зраглю, 1талгг, США, Францы, Швеци. Окрема увага автор1в зосереджена на появг такого явища як споживчий екстремгзм, яке стало наслгдком пгдвищення ргвня правового захисту споживач1в. Зокрема, автори розглядають досв1д США та Роси. В статт1 розкриваються й окрем1 аспекти захисту прав споживач1в у сфер1 рекламной д1яльност1. Отриманг результати дозволили сформулювати перелгк невиршених проблем в област1 захисту прав украгнських споживач1в.
Для тдвищення ргвня захисту ¡нтереЫв споживач1в в Украш визначеш прюритетт напрями державног полтики в зазначент сфер1, як е найбшьш ефективними та доступними для запозичення й адаптацгг в умовах украгнськог економгки.
Клю^о^^ слова: споживач, права споживач1в, захист прав споживач1в, споживчий екстремгзм.
УДК 339.54
Т.М. Мельник, О.С. Головачова
РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ ЗЕРНА В УКРА1Н1
У статт1 ощнено вплив Iнструмент1в державного регулювання експорту зернових, як застосовувала Украгна протягом 2006-2012 рр., зокрема державног тдтримки за методолог1ею ОЕСР та кшькгсних обмежень; обгрунтувано напрямки удосконалення гх використання.
Ключовi слова: зовншня торг1вля, експорт зернових, регулювання експорту, регуляторна полтика, Ыльськогосподарська продукщя
Постановка проблеми. Глобалiзацiя свiтового господарства сприяла пщвищенню доходiв громадянам багатьох краш та покращенню якостi i тривалостi життя, а змiни клiмату через потеплшня спричиняють погiршення умов виробництва сшьськогосподарсько! продукцп. Посилення впливу цих чинниюв на тлi зростання потреб населення у продовольста актуалiзують проблему пщвищення ефективностi виробництва продовольчо'1 продукцп та пщтримки п поставок на св^овий ринок. Особливо це стосуеться зернових, оскшьки вони формують основу продовольчо'1' безпеки бiльшостi краш.
Виробництво зернових та зовшшня торгiвля ними вщноситься до прiоритетних напрямкiв дiяльностi держави, оскшьки ця продукщя е чутливою до коливань врожайностi пiд впливом природно-^матичних умов та вимагае особливо продумано'1' та ефективно'1' системи державного регулювання.
Враховуючи вагоме значення Украшияк одного iз потужних свiтових експортерiв зерна, тазалежнiсть 1! внутрiшнього ринку залежить вщ флуктуацiй на св^овому ринку, основнi зерновi культури перебувають пiд особливим контролем держави. Незважаючи на багаторiчну присутнiсть Украшисеред десятки св^ових лiдерiв з експорту зернових рiвень рентабельностi п виробництва мае значну волатильшсть. Так, у 2012 р.цей рiвень знизився порiвняно з минулим 2011 р. на 11% i склав 15,2%, що е вищим за показники 2009-2010 рр. (7,3 % та 14,2 % вщповщно), проте в порiвняннi з показниками рентабельности у 1990 р. (275,1%), 1995 р. (85,6 %) та 2000 р. (64,8 %) е значно нижчим.
Причиною зниження прибутковостi зерновоi галузi е нерозвиненiсть аграрного ринку й шфраструктури збуту зерна та вщсутшсть ефективного державного регулювання зовшшньо! торгiвлi зерновими, зокрема цшово!' пол^ики та бюджетно! пiдтримки галузi.
Анал1з останн1х дослщжень та публiкацiй.Дослiдженням проблем регулювання експорту зернових займались Т.О. Осташко, 1.В. Кобута, О.О. Шпичак, П.Т. Саблук та iншi вчеш. Однак чимало питань стосовно напрямюв удосконалення державного регулювання експорту зернових, визначення найбiльш дiевих та результативних iнструментiв державнох пiдтримки цього сектора економши в сучасних умовах все ще залишаються недостатньо розкритими.
Метою статтi е оцшка впливу iнструментiв державного регулювання експорту зернових, яю застосовувала Украша протягом 2006-2012 рр. та обгрунтування напрямюв удосконалення 1х використання.
Виклад основного матерiалу. Зерновий ринок е одним з провщних товарних ринкiв Украши, що стабiльно розвиваеться i мае ч^ку орiентованiсть на експорт. Цшоутворення на внутрiшньому ринку зерна Украши залежить вщ свiтових цiн, природно-^матичних факторiв, що обумовлюють обсяги виробництва зерна в кршш, а також вщ регуляторноi полiтики держави. Незважаючи на повну забезпечешсть зерновими за рахунок внутршнього виробництва в Укршш в окремi перiоди спостерiгаються рiзкi коливання цiн на цей продукт та суттева рiзниця мiж внутршшми та зовнiшнiми цiнами.
Для порiвняння внутр^ньо!' цiни зi свiтовою за останню приймаеться довщкова прикордонна щна (експортна цiна за тонну зернових на умовах FOB, скорегована на транспортування, збер^ання та перевалку). Динамша змiни середнiх внутрiшнiх цiн втизняних виробникiв та довiдкових свiтових щн протягом 1992-2012 рр. представлена на рис 1.
Як видно, найбшьший розрив мiж внутрiшнiми i довiдковими цiнами основних зернових культур простежуеться у 2007, 2008, 2011 та 2012 рр. Одним з найбшьш стримуючих та обмежуючих факторiв, що вплинули на цю ситуащю е непослщовшсть
та непередбачувашсть прийняття нормативно-правових рiшень уряду стосовно ринку зернових.
Рис. 1. Динамика середньор1чни\ внутр1шн1\ та довiдкових цш на кордонi на основш зернов1 культури, 1992-2012 рр.
Джерело: побудовано автором на основi [1].
Державне регулювання зовшшньо'1' торгiвлi здiйснюeться не тшьки за рахунок митно-тарифних шструментсв, якi носять протекцiонiстський характер, а й i3 застосуванням державно'1' пiдтримки, спрямовано'1' на стимулювання експорту. В свою чергу, вони можуть реалiзовуватися не тшьки у формi прямих бюджетних виплат, але й непрямих заходiв стимулюючого характеру. Зокрема, це можуть бути закупiвлi сшьськогосподарсько'1' продукци та продовольства для державних потреб, регулювання продовольчого ринку за допомогою проведення закутвельних i товарних iнтервенцiй з зерном, що опосередковано впливае на щни внутрiшнього ринку. Для оцiнки впливу державно'1' регуляторно'1' полiтики на сшьськогосподарських виробникiв Органiзацiею Економiчного Спiвробiтництва i Розвитку (далi - ОЕСР) застосовуються спецiально розробленi показники. Методологiя ощнки впливу державно'1' пiдтримки продуцентiв заснована на порiвняннi цiн, за якими сшьгоспвиробники фактично реалiзують свою продукщю, з цiнами, якi склалися б за вщсутносп державного втручання, тобто в сташ ринково'1' рiвноваги. Враховуючи, що полiтика держави може носити характер, як субсидування, так i оподаткування виробниюв. Рiзниця мiж внутршньою i довiдковою цiною матиме позитивне значення у першому випадку, i негативне - у другому.
Одним iз iндикаторiв впливу державного регулювання стосовно окремих продукпв, що використовуеться ОЕСР, е показник Специфiчноi Продуктово'1' Пiдтримки (Producer Single Commodity Transfers або PSCT), який вщображае щорiчний обсяг грошових трансферiв виробникам певного товару та визначае стутнь впливу внутршньо'!' полiтики на умови торгiвлi даним товаром.
,
де
MPS _ показник шдтримки ринкових цш; ^ - бюджетш виплати, грн.
Як видно з формули 1, показник PSCT охоплюе прямi бюджетнi трансферти i пiдтримку ринково! цiни (Market Price Support або MPS). Остання визначаеться за р1зницею BHyrpiniHix i свггових цш, тобто:
де
- внутр1шня цша i-ro виду продукци сшьськогосподарського виробника;
Р? - прикордонна щна i-ro виду продукщ! сшьськогосподарського виробника;
- обсяги виробництва i-ro виду продукщ!.
MPS ввдображае розрив мiж внутрiшнiми та свiтовими цшами. Коли закупiвельнi цiни виробникiв у середин кра!ни перевищують свiтовi цши, споживачi переплачують за аграрну продуктю. Завищення цiн на аграрну продуктю може виникати як через використання протекцютстських iнструментiв аграрно! регуляторно! пол^ики, таких, як iмпортнi мита або нетарифн бар'ери торгiвлi, так i через iнституцiйнi проблеми продовольчих ланцюпв та ринково! iнфраструктури.
До заходiв державно! пiдтримки цiн також включають експортнi субсиди, якi потрiбнi для забезпечення продажу продукщ! на св^овому ринку за щнами нижчими, тж на внутршньому. До бюджетно! тдтримки аграрних виро6никГв вГдносяться платежi за вироблену продукщю, площу посГвГв або кшьюсть худоби, на здешевлення щн засобiв виробництва, а також на тдтримку доходГв працiвникiв аграрних пвдприемств та ГншГ видатки.
Визначеня нами ощнка державного втручання на укра!нський ринок зернових за методикою ОЕСР свщчить, що в Укра!т пшениця, жито, ячмГнь та кукурудза послвдовно обкладаються податком (Таблиця 1).
Протягом аналiзованого перiоду спостерiгаеться вiд'емне значення MPS на основн види зернових. Це означае, що через невщпрацьоватсть державно! полггики стосовно зернових сшьськогосподарський виробник пшеницi постГйно недоотримуе виручку вщ реалiзацi! зерна через занижен внутрГшнГ цГни в порГвняннГ з рГв^м свГтових цГн, тобто за вщсутносп бюджетних трансферiв стан виробниюв зерна кра!ни погiршуеться. Так, за 2006-2012 рр. негативне значення тдтримки ринково! щни за основними групами зернових сумарно склало близько 85 млрд грн. (з них для пшениц - 42,2 млрд грн, для ячменю - 19,6 млрд грн, для жита - 1,7 млрд грн, для кукурудзи -21,2 млрд грн). Причому найбшьше вщ'емне значення за вама видами зернових спостерiгалось у кризовГ 2008, 2011 та 2012 рр.
За рахунок вщ'емного значення показника тдтримки ринкових щн, специфiчна тдтримка також була вщ'емною для вах видГв зернових. Це означае, що вщбувався перерозподш вигоди вГд проведення державно! полГтики на цьому ринку, внаслвдок чого вона потрапляла не до сшьськогосподарських виро6никГв, а до шших суб'ектiв(наприклад, постачальникiв ресурсiв для сшьського господарства, переробних пiдприемств, торговельних операторiв зернового ринку, власникiв елеваторiв тощо).Середньорiчний показник трансферу виробникам дослiджуваних зернових культур по вщношенню до вартосп виробництва (PSCT%) склав майже 42 %, тобто вс урядовГ трансферти (бюджетн дотацiйнi виплати та пол^ика, спрямована на зниження внутрГшнГх цш) за вiдношенням до виробництва зернових становили 42% в середньому за 2006-2012 рр. Факторами, що вплинули на таку ситуатю, не в останню чергу стали заходи державного регулювання у виглядГ змш валютного курсу гривн вщносно долару США, введення експортних обмежень, змГни Тмпортних тарифiв, дГяльностГ державних операторiв на ринку зернових тощо.
Таблиця 1
Оцшка державного втручання в ринки зернових за методикою ОЕСР
Показник Од. вимiру 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
I. Виробництво тис т 13 947,30 13 937,70 25 885,00 20 886,00 16 851,30 22 323,60 15 762,50
II. Вартють виробництва (бiля ворiт ферми) млн грн 7 350,23 11 104,17 19 491,41 16 533,36 18 297,14 29 759,59 24 386,16
№ III. Специфiчна продуктова пiдтримка (PSCT) млн грн -855,05 -3 868,16 -11 842,08 -4 931,17 -1 524,98 -8 826,09 -7 969,47
S S A. Шдтримка на ocHoei виробництва продукцИ млн грн -1 287,05 -4 306,16 -12 256,08 -4 931,17 -1 524,98 -8 826,09 -7 995,47
и q A1. Шдтримка ринкових цiн (MPS) млн грн -1 298,85 -4 306,16 -12 256,08 -4 931,17 -1 524,98 -8 826,09 -7 995,47
в A2. Виплати на тонну продукцИ млн грн 11,8 0 0 0 0 0 0
C. Прямi виплати з бюджету млн грн 432 438 414 0 0 0 26
IV. PSCTro ввдношенню до вартосп виробництва (% PSCT) % -10,97 -33,51 -59,49 -29,83 -8,33 -29,66 -32,65
I. Виробництво тис т 11 341,20 5 980,80 12 612,00 11 833,00 8 484,90 9 097,70 6 936,30
II. Вартють виробництва (б™ воргг ферми) млн грн 5 452,85 5 318,13 10 586,51 8 518,58 8 103,93 12 272,80 10 946,87
III. Специфiчна продуктова шдтримка (PSCT) млн грн 12,74 -1 381,85 -3 514,04 -2 130,78 -422,28 -5 257,69 -3 460,03
= '1 В" к A. Шдтримка на основi виробництва продукцИ млн грн -265,26 -1 402,05 -3 666,04 -2 130,78 -422,28 -5 257,69 -3 460,03
A1. Шдтримка ринкових цiн(MPS) млн грн -265,26 -1 402,05 -3 666,04 -2 130,78 -422,28 -5 257,69 -3 460,03
A2. Виплати на тонну продукцИ млн грн 0 0 0 0 0 0 0
C. Прямi виплати з бюджету млн грн 278 20,2 152 0 0 0 0
IV. PSCTro ввдношенню до вартосп виробництва (% PSCT) % 0,22 -25,89 -32,72 -25,01 -5,21 -42,84 -31,61
I. Виробництво тис т 6 425,60 7 421,10 11 447,00 10 486,00 11 953,00 22 837,80 20 961,30
II. Вартють виробництва (б™ воргг ферми) млн грн 3 325,89 6 186,23 8 272,75 8 905,76 14 894,63 31 198,72 31 760,56
Св м III. Специфiчна продуктова шдтримка (PSCT) млн грн 684,28 -160,72 -3 622,09 -354,64 -1 074,75 -9 525,42 -4 760,01
& а A. Шдтримка на основi виробництва продукцИ млн грн 599,78 -160,72 -3 720,09 -354,64 -1 074,75 -9 525,42 -4 760,01
^ И A1. Шдтримка ринкових цiн(MPS) млн грн 599,78 -160,72 -3 720,09 -354,64 -1 074,75 -9 525,42 -4 760,01
A2. Виплати на тонну продукцИ млн грн 0 0 0 0 0 0 0
C. Прямi виплати з бюджету млн грн 84,5 0 98 0 0 0 0
IV. PSCTro ввдношенню до вартосп виробництва (% PSCT) % 20,06 -2,6 -43,27 -3,98 -7,22 -30,53 -14,99
I. Виробництво тис т 690,2 544,4 944 731 458,5 505,6 629,6
II. Вартють виробництва (б™ ворп ферми) млн грн 289,33 406,29 795,6 461,41 351,58 795,46 951,14
III. Специфiчна продуктова шдтримка (PSCT) млн грн -32,83 -487,99 -302,22 -11,44 -54,65 -651,09 -610,71
О н A. Шдтримка на основi виробництва продукцИ млн грн -57,23 -487,99 -323,22 -11,44 -54,65 -651,09 -610,71
us A1. Шдтримка ринкових цiн(MPS) млн грн -57,23 -487,99 -323,22 -11,44 -54,65 -651,09 -610,71
A2. Виплати на тонну продукцИ млн грн 0 0 0 0 0 0 0
C. Прямi виплати з бюджету млн грн 24,4 0 21 0 0 0 0
IV. PSCTro ввдношенню до вартосп виробництва (% PSCT) % -10,46 -120,11 -37,01 -2,48 -15,54 -81,85 -64,21
Джерело: розраховано за даними [1]
Впродовж 2006-2012 рр. регуляторна пол^ика в сферi зовтшньо! торгiвлi зерновими здiйснювалась за допомогою рiзноманiтних iнструментiв: субсидiй, спетальних режимiв оподаткування, державних закупiвель, кшькюних обмеження експорту та iн.
Прямi виплати з бюджету були несуттевими та здiйснювались у виглядi погектарних платеж1в лише протягом 2006-2008 рр. та у 2012 р. У 2006-2008 рр. на погектарт платеж! для пшениц було сумарно спрямовано 1,3 млрд грн, для ячменю -450, 2 млн грн, для кукурудзи - 182,5 млн грн, а для жита - 45, 4 млн грн. Прямi бюджетш виплати для зернових були припинеш з 2009 р. Ця дотащя в порiвняннi з виробничими витратами на 1 гектар становила незначний вщсоток та ютотно не впливала на прибутковють виробництва зерна.
Крiм погектарних платежiв, сiльськогосподарським виробникам впродовж аналiзованого перiоду виплачувалися непродуктовi субсидп, якi мали стимулюючий вплив на виробництво зерна. Значна частина цих дотацш використовувалася виробниками для виробництва пшенищ, оскшьки вона займае у вартосп виробництва продукцп рослинництва 14 %, а в загальнш вартосп продукцп сiльського господарства - у середньому 9 %. До бюджетних програм пiдтримки виробництва зернових культур вщносились часткова компенсацiя вартосп сшьськогосподарсько! технiки, мiнеральних добрив, здешевлення страхових премiй, компенсацiя вщсотково! ставки за короткостроковими кредитами, але 1'х бюджетне фiнансування в окремi роки вщзначалось недостатнiстю, хаотичнiстю та несистемтстю.
Значна частина державно! пiдтримки виробниюв та експортерiв зерна здiйснюеться за рахунок податкових пшьг: фiксованого сшьськогосподарського податку та спецiального режиму сплати ПДВ. Виробники сшьськогосподарсько! продукцп, в т.ч. зернових, сплачують фiксований сшьськогосподарський податок (ФСП). Вiн був введений 1998 р. з метою полшшення ситуацп в сiльськогосподарському виробництвi. За рахунок зниження податкового навантаження на виробниюв, стимулюючи 1'х до ращонального використання земель та розширення випуску продукцп. В останн роки вигода сшьськогосподарських пiдприемств вiд ФСП ютотно зменшилася через скорочення сiльськогосподарських земель, що веде до зменшення оподатковувано! землi, i виведення низки податюв зi складу ФСП (так, якщо у 1998 р. ФСП включав 12 податюв, то в 2012 р. - лише 4).
Спещальний режим ПДВ, що дiяв до 2011 року, передбачав застосування нульово! ставки цього податку при експорп зернових, при чому, експортери були зобов'язаш сплачувати ПДВ за стандартною ставкою на момент експорту, а попм отримувати його повернення. Останне здшснювалося з ютотними затримками, що призводило до значних втрат експортерiв, зниження 1х доходiв, iммобiлiзацii оборотних коштiв, а отже i до зменшення закутвельних цiн виробникiв. Податковим Кодексом Укра!ни передбачаеться звiльнення вщ сплати ПДВ експортерiв зернових культур (товарш позицГ! 1001 - 1008 УКТ ЗЕД) та технiчних культур (товарш позицii 1205 i 1206 УКТ ЗЕД), ^м першого постачання таких зернових i технiчних культур сшьськогосподарськими пiдприемствами-виробниками та пiдприемствами, яю безпосередньо придбали такi зерновi та техшчш культури у сiльськогосподарських пщприемств-виробниюв до сiчня 2014 р.
Цшове регулювання ринку найважливiших видiв сшьськогосподарсько!' продукцii було запроваджено у 2004 р. тсля ухвалення Закону Украши «Про державну пiдтримку сiльського господарства Украши» через введення мшмальних закутвельних щн (на зерновi, насiння соняшнику, тваринницьку продукцiю).Головними державними iнститутами для товарних iнтервенцiйних закупiвель та продаж на ринку зернових Украши е Державна акщонерна компашя "Хлiб Украши", Аграрний фонд та Державне
агенство резерву Укра'ни. Для реалiзацii цiнових штервенцш на внутрiшньому ринку з використанням державного штервенцшного фонду у 2005 р. було створено державну оргашзащю Аграрний фонд, яка з часом розширила свою дiяльнiсть та стала займатись державними закутвлями та продажем сшьськогосподарсько!' та харчово'1 продукцп, укладанням форвардних контракпв, виробництвом i оптовим продажем борошна, продажем дизельного палива i мшеральних добрив виробникам сшьськогосподарсько!' продукцп. В цiлому, дiяльнiсть Аграрного фонду спрямовано на забезпечення продовольчо'1 незалежносп населення Укра'ни, запобiгання ускладенням та необгрунтованому зростанню щн на ринках сшьськогосподарсько!' продукцп, яка потребуе державного регулювання. Проте для ефективно'1 пiдтримки цiн на ринку Аграрному фонду постшно бракуе фiнансових ресурав, прозоростi в дiяльностi та ефективного використання видшених коштiв [2, с. 10-11]. Так, при проведенн закутвель зерново! продукцп до державного штервенцшного фонду в 2010 р. Аграрний фонд здшснив закутвлю зерна у одного тдприемства ТОВ «Хлiб -1нвестбуд» яка була заснована ДАК "Хлiб Укра'ни". Пiдприемству - посереднику, яке не е сшьськогосподарським товаровиробником, з держбюджету було авансовано 65% загальних кошт1в, спрямованих на закутвлю зернових, i це дало йому можливють здiйснити поставку 73,3% вщ закуплених до державного iнтервенцiйного фонду зернових культур. Близько 70% зерна штервенцшного фонду в 2010 рот було реалiзовано шести тдприемствам, яю отримали квоти на експорт зерна. Реалiзацiя зерна державним штервенцшним фондом окремим тдприемствам не забезпечила врегулювання споживчих щн та попиту на внутршньому ринку [3].
Аналiз цшово! ситуацп показав, що в перюд 2006-2008 рр. рiзниця мiж внутршньою цiною виробникiв пшеницi та св^овою цiною була дуже великою порiвняно з iншими аналiзованими роками. Особливо великою рiзниця мiж внутрiшнiми та довщковими цiнами була у 2008 р. при досить високому рiвнi виробництва. Значною мiрою це було спричинено дiею кiлькiсних обмежень на експорт пшениц з Укра'ни.
Встановлення квот е державною штервентею на ринок, яка здшсюеться шляхом кшьюсного обмеження з метою тиску на внутршт цiни. У разi запровадження експортних квот уряд намагаеться знизити внутршт цiни нижче рiвня св^ових, якi у бiльшостi випадкiв вважаються еталоном, особливо коли йдеться про зерно. Якщо дотримання встановлених квот е обов'язковим, внутрiшнi цiни повинт знизитися на користь вiтчизняного споживача зерна, проте виробники та експортери при цьому втрачають. Квоти на зерно е своерщним податковим тягарем, який накладаеться на виробниюв та iнвесторiв сшьськогосподарського сектора економши. Крiм того, квотування е також пол^ичним iнструментом впливу, який може зашкодити авторитету кра'ни на свiтовому ринку. Так, заходи, спрямоваш на запоб^ання або зменшення можливих наслiдкiв ^матичного фактору (наприклад, використання елiтного насшництва, застосування iнновацiйних технологiй, страхування урожаю, тощо) можуть бути фактично твельоват прийняттям полiтичного рiшення, пов'язаного з обмеженням реалiзацii вироблено!' продукцii.
До 1994 року Укра'на застосовувала систему квот i лiцензування для регулювання зовтшньо!' торгiвлi для бiльшостi товарiв. Декретом Кабiнету Мiнiстрiв вiд 12 ачня 1993 р. "Про квотування i лiцензування експорту товарiв (роб^, послуг)" [4]було визначено перелiк товарiв, що пiдпадали пiд кiлькiснi обмеження на експорт, який охоплював ва основт агропродовольчi товари. Водночас, Декрет Кабшету Мiнiстрiв "Про вивiзне мито в 1993 рот"[5] ввiв систему експортних мит на 53 групи товарiв. Митна ставка для вах основних сiльськогосподарських товарiв склала 30 %.
Експортт мита були скасоваш в кiнцi 1993 р., квотування та лшензування
експорту залишилися практично незмiнними до жовтня 1994 року, при цьому перелш агропродовольчих товарiв, що пiдпадають пiд щ обмеження був iстотно скорочений. У 1995 р. единою агропродовольчо! продукщею, на яку вводились експортнi квоти, були зерновь З 1996 р. по 2006 р. сшьськогосподарська продукщя не пiдлягала квотуванню при експорту
У вереснi 2006 р. з метою пом'якшення впливу наслiдкiв неврожа1в на цiни основних продовольчих товарiв урядом було знову введено систему лщензування експортерiв зернових, яку з жовтня того ж року було замшено системою квот (табл. 2).
Таблиця 2
Експортш квоти на сшьськогосподарську продукщю, 2006-2011 рр.
Найменування товару Код зпдно з УКТЗЕД Експортна квота, тис т
жовтень-грудень 2006 счень-червень 2007 липень-грудень 2007 березень 2008 квггень-червень 2008 жовтень-грудень 2010 счень-березень 2011 квггень-червень 2011
Пшениця 1 сумш пшенищ та жита (меслин), полба 10011000 90 400 3 3 200 1200 500 1000 1000
1001909900
Кукурудза 1005900000 600 - 3 - - 2 000 3000 5000
Жито 1002000000 - 3 3 3 3 1 1 1
Ячмшь 1003009000 600 - 3 400 900 200 200 200
Гречка 10081000 00 - - - - - 1 1 1
Джерело: складено автором на основi [4, 5, 6, 7, 8, 9, 10]
Так, з жовтня по грудень 2006 р. загальна квота на зерновi становила 1,6 млн т (з них на пшеницю - 400 тис т, на кукурудза та жито - по 600 тис т). З ачня по червень 2007 р. 11 було зменшено до 1,1 млн т, та до 12 тис т - з липня по жовтень 2007 р. (по 3 тис т на пшеницю, ячмшь, жито i кукурудзу).Одне з основних зобов'язань, як взяла на себе Украша при встут до СОТ, стосуеться зняття кшьюсних обмежень на експорт. За пщрахунками Св^ового банку, в результат впровадження експортних обмежень зернових в 2007/2008 маркетинговому рощ сшьськогосподарсью виробники пшенищ i ячменю зазнали збитюв у розмiрi 1,8 млрд дол. [13]
У 2009 р. уряд утримався вщ будь-яких кшькюних обмежень. Наступного 2010 р. Украша постраждала вщ посухи, що викликало занепокоення уряду стосовно пщвищення щн на хлiб i корми. Зважаючи на значне зростання загального рiвня цiн, було знову введено квотування експорту зерна. Окремi квоти були встановлеш для 5 зернових культур (пшениця, кукурудза, ячмiнь, жито i гречка). Спочатку загальний об'ем дозволеного експорту всiх зернових був обмежений до 2,7 млн т на перюд з жовтня по грудень 2010 р. (на пшеницю - 500 тис т, кукурудзу - 2 млн т, ячмшь - 200 тис т, жито - 1 тис т, гречку - 1 тис т). В грудш 2010 р. розмiр квоти було розширено до 1,5 млн т ( для пшенищ - на 500 тис т, а для кукурудзи - на 1 млн т) та продовжено до березня 2011 р. Таким чином, в перюд мiж жовтнем i березнем 2011 р. загальний об'ем експорту п'яти видiв зернових був обмежений в розмiрi 4,2 млн т. З березня до травня 2011 р. обсяг квот був розширений на 2 млн т для кукурудзи. Таким чином загальний об'ем експорту п'яти видiв зерна був обмежений до 6,2 млн т з жовтня 2010 р. по травень 2011 р..
Прийняття вщповщних нормативно-правових актсв стосовно затвердження обсяпв експортних квот протягом 2010-2011 рр., на думку багатьох експер^в, було непослщовним, нелопчним i супроводжувалось порушенням прийнятих норм i правил.
Так, Постанова Кабшету Мiнiстрiв № 938 вщ 4 жовтня 2010 р. "Про встановлення обсяпв квот на окремi види сшьськогосподарсько!' продукцп, експорт яко'1 пiдлягае лiцензуванню до 30 червня 2011 р., i затвердження Порядку видачi лщензп на експорт окремих видiв сшьськогосподарсько!' продукцп та розподшу квот" була оприлюднена вже 11 жовтня 2010 р., тобто мало мюце порушення законодавства щодо мюячного термiну, протягом якого можуть надходити зауваження i пропозицп до будь-якого законопроекту [14].
Значш порушення спостерГгались i в процедурi розподiлу квот, зокрема у встановленш термiнiв завершення приймання заявок Мшютерством економiки та видачею Мшютерством аграрно'1 полiтики висновюв про наявнiсть у суб'ектiв сшьськогосподарсько!' дiяльностi обсяпв продукцп, щодо яко'1 встановлеш квоти, та можливiсть експортування ще'1 продукцп. Внаслiдок цього окремi компанГ! не змогли брати участь в розподш квот [15].
Експортш обмеження з6Гльшують рГзницю мГж внутрГшшми та свГтовими щнами (або «рентну квоту»), створюючи вигГднГ умови для тих компанш, якГ отримують право експортувати, шляхом надання 1'м можливост купувати зерно на внутрГшньому ринку за низькою щною та продавати його значно дорожче за свГтовими щнами. Як вщомо за теорiею, прозорий розподГл квот на аукщонах на користь тих експортерГв, як пропонують найбГльшу цГну, дозволяе уряду скористатись вигодою квотування та отримати ренту. Проте розподГл квот на експорт зерна у 2010/2011 маркетинговому рощ в Укрш'ш був далеко непрозорим. Квоти розподшялися не на аукщонах, а шляхом використання непрозоро'1, незахищено'1 вщ корупцГ! адмГнГстративно!' процедури. Внаслщок цього експортнГ квоти суттево погГршили репутацГю Укра'ни як тако'1, що е сприятливою для ведення аграрного бГзнесу та надГйним постачальником зерна на свГтовий ринок.
У липш 2011 р. уряд замшив експортнГ квоти на експортнГ мита: на пшеницю -9%, але не менше 17 евро за тонну, на ячмшь - 14%, але не менше 23 евро за тонну, на кукурудзу - 12%, але не менше 20 евро за тонну.
Представлена на рис. 2 динамГка вартосп експорту протягом 2005-2012 рр. наочно демонструе вплив кшьюсних та вартюних експортних обмежень на експорт товарних позицш "пшениця Г сумГш пшенищ та жита (меслин)", полба (1001100090, 1001909900за УКТ ЗЕД), кукурудза (1005900000 за УКТ ЗЕД), жито (1002000000 УКТ ЗЕД) та ячмГнь (1003009000 за УКТ ЗЕД).
Рис.2. Динамжа експорту основних зернових культур у 2005-2012 рр. (млн
дол США)
Джерело: побудовано автором за даними [16]
Досить ч^ко прослiдковуеться тенденцiя рiзкого зниження вартосп експорту зернових в перiод введення експортних квот, та 11 рiзке пiдвищення вiдразу пiсля вiдмiни кшькюних обмежень. Так, у 2011 р. замша експортних квот на експортш мита сприяла незначному пожвавленню експорту. А вщмша останнiх у 2012 р. призвела до рiзкого зростання вартосп експорту.
Сумнiви щодо вщповщносп даного закону прийнятим критерiям СОТ змусили уряд i компанп-експортерiв зернових шукати механiзм, за якого регулювання експорту зерна було б передбачуваним i враховувало б iнтереси защкавлених груп. У жовтнi 2011 року було пщписано Меморандум про взаеморозумшня мiж Мiнiстерством аграрно1 полiтики i продовольства та суб'ектами господарювання - експортерами зерна [17]. У вщповщносп з цим документом, на початку торгового року для основних видiв зерна - пшенищ, ячменю, кукурудзи - повинш були визначатися «узгоджеш» обсяги експорту. Останнi два роки Меморандум виконуе завдання формування прозорих правил взаемодп операторiв ринку з державою на ринку зерна та е досить дiевим мехашзмом реалiзацii як iнтересiв держави щодо забезпечення продовольчо'1 безпеки, так i намiрiв торговельних компанiй щодо планування обсяпв експорту. Вказаний механiзм, на нашу думку, можна розглядати як крок у напрямку створення бшьш стабшьних умов зернового бiзнесу в Укрш'ш, оскiльки конструктивна взаемодiя бiзнесу та оргашв державно'1 влади е одшею з базових умов нормального функцюнування ринково'1 економiки. Вона може бути також важливою умовою започаткування шновацшного розвитку зерново'1 галузi. За умов дефщиту державних коштiв на розвиток шфраструктури зернового ринку, як важливого чинника пщвищення конкурентоспроможностi зерна питання спшьних дiй держави i приватних структур у цьому напрямку набувае особливо'1 актуальностi. Однак потребуе врегулювання питання стосовно заходiв в разi перевищення обсягу законтрактованого експорту пшенищ над узгодженим.
Вщсутшсть ефективного державного мехашзму фiнансових iнтервенцiй на ринку зерна, експортш обмеження протягом 2006-2012 рр., фшансова криза, проблеми з кредитуванням як виробниюв, так i торговцiв зерном, привели до ситуацп, коли виробники пшеницi мали максимальне за дослщжуваний перiод оподаткування. Водночас загальне бюджетне субсидування зернових в розмiрi 1,8 млрд грн виглядае несуттевим i даремно витраченим державним ресурсом.
1нформащя ОЕСР та ФАО щодо внутршшх та довiдкових щн на пшеницю, П виробництво, експорт та споживання дозволяють оцшити загальш збитки (ExLoss), якi понесли украшсью експортери внаслiдок квотування експорту зернових з 2006 по 2011 рр. Розрахнок здшснювався за формулою [19]:
(3)
^г - внутр1шня щна1 т зернових в1дпов1дно в ьму рощ; ; - прикордонна цша 1 т зернових вщповщно в 1-му рощ;
- виробництво зернових;
ГУ
- експорт зернових;
: -споживання зернових.
Змши прибутку експортерiв зернових внасл1док державного регулювання, млн
Р1к Пшениця Жито Кукурудза Ячмшь
2006 74,75 0,27 -0,97 13,91
2007 -346,81 8,27 -14,66 -1,94
2008 -597,68 -56,65 -211,31 384,05
2009 1694,01 1,12 130,34 209,30
2010 13,99 0,38 -218,72 148,47
2011 -1131,90 -9,27 -2754,07 332,60
Всього -293,64 -55,88 -3069,39 1086,38
Джерело: побудовано автором за даними [18, 1]
Як видно з таблищ, збитки укра'нських експортерГв пшеницГ внаслГдок введення квот за дослщжуваний перГод становлять 293,6 млн грн. Недоотримання при експорт кукурудзи склали 3069,39 млн грн, а жита - 55,88 млн грн. Введення квот позитивно вплинуло лише на експортерГв ячменю, дозволивши !'м отримати прибуток у 1086,38 млн грн. При цьому оцшка е дещо заниженою, оскшьки не враховуе потенцшних втрат унаслщок невикористання фшансових шструментГв, що зменшують цГновГ ризики (форвардш та ф'ючерснГ контракти) [19]. ЦГ кошти могли б бути використаш в програмах державно!' тдтримки та спрямованГ на виплату кредитГв, придбання виробничих ресурсГв, розвиток шфраструктури, освГти Г науки в сшьському господарствГ, що призвело б до зростання виробництва у майбутньому та тдвищення конкурентоспроможност сГльськогосподарських пГдприемств.
Отже, дослщження показали, що внаслГдок непослщовно! регуляторно! полГтики державних ГнституцГй не було реалГзовано принцип ефективностГ щодо забезпечення максимально можливих позитивних результатГв дГ! регуляторних актГв за рахунок мшГмально необхГдних витрат ресурсГв суб'ектГв господарювання, громадян та держави.
Протягом всього аналГзованого перГоду спостерГгаеться вщ'емне значення пГдтримки ринкових цГн на зерновГ, що вказуе на перерозподш вигоди вГд державного регулювання не на користь безпосередшх виробникГв зерново! продукцГ!, а на користь переробних пГдприемств та посередникГв. Якщо до цього додати ще постшний вплив факторГв ризику, ймовГрнГсть яких практично неможливо визначити - погодний, цшовий та полГтичний, то за цих умов сшьськогосподарсью виробники не в змозГ прогнозувати розвиток ситуацГ! на ринку. Так, недостатньо чГтке та прозоре податкове, митно-тарифне, та перюдичне адмшютративне регулювання торгГвлГ з необгрунтованим введенням обмежень та заборон (зокрема лщензування та квотування експорту зернових, яю неодноразово вводились протягом дослщжуваного перюду), призвели до суттевого розриву мГж внутрГшнГми та свГтовими цшами на сГльськогосподарську продукцГю. А заниження внутрГшшх закупГвельних цГн на зерновГ спричинило значне недоотримання аграрГями доходу.
Запровадження експортних обмежень на практищ коштувало виробникам значних втрат, а для сшьськогосподарського сектору в цилому - гальмування процесу розвитку. В короткостроковш перспективГ такГ заходи справляють значний негативний фшансовий вплив на виробникГв зернових, в довгостроковш - призводять до невизначеносп щодо швестицш у виробництво зерна та, як наслщок, - до уповГльнення зростання його врожайносп та продуктивностГ в Укрш'ш.
Отже, серед першочергових завдань держави в сферГ регулювання експорту зерна мае бути забезпечення стабшьно! цшово! ситуацй в умовах тдвищеного виробництва зерна, ефективна пГдтримка товаровиробника, ефективне використання експортного
потенцiалу ринку зернових. Регуляторна пол^ика у сферi зовшшньо! торгiвлi зерном мае характеризуватись прозорютю правил просування в^чизняно! продукцп на зовнiшнi ринки за рахунок вщмови вiд адмiнiстративного втручання у процеси щноутворення, використання антимонопольного законодавства у випадку рiзкого коливання щн, впровадження ефективних прозорих механiзмiв оподаткування та фшансування, забезпечення доступу до кредитних ресурав, розвитку аграрно! осв^и та науки, iнфраструктури зберiгання та транспортування зерна, застосування заходiв щльово! сощально"! полiтики. Експорт зернових мае здшснюватись з урахуванням захисту штереав вiтчизняних товаровиробникiв i забезпечення продовольчо! безпеки краши. Ефективне регулювання ще! сфери дозволить активiзувати зовнiшню торпвлю, що у свою чергу стимулюватиме розвиток внутрiшньогоринку.
Список використаноУ лггератури
1. Producer and Consumer Support Estimates (OECD Database 1986-2012) / Organisation for economic cooperation and development[Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=MON2012TSE_EE
2. Украшська модель аграрного розвитку та ïï соцiоекономiчна переорiентацiя: наук. доп. / О.М. Бородша, В.М. Геець, А.О. Гуторов та ш.; за ред. В.М. Гейця, О.М. Бородшо'1, 1.В. Прокопи ; НАН Украши, 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2012. - 56 с.
3. Ринки реального сектора економшиУкраши в iнституцiональномусередовищi СОТ: кон'юнктура та штегращя / В.О. Точилш; за ред. В.О.Точилiна ; НАН Украши, 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2012. - 552 с.
4. Декрет Кабшету МЫс^в вщ 12 сiчня 1993 р. "Про квотування i лiцензування експорту товарiв (робiт, послуг)" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://searchЛigazakon.uaЛ_doc2.nsfЛink1/KMD93006.html
5. Декрет Кабшету МЫс^в "Про вивiзне мито в 1993 рощ" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3-93
6. Постанова Кабшету МЫс^в Украши вщ 28 вересня 2006 р. № 1364 "Про доповнення додатка 12 до постанови Кабшету Мшс^в Украши вщ 30 грудня 2005 р. N 1304" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://wap.nau.ua/doc/?uid=1096.1358.0
7. Постанова Кабшету МЫс^в Украши вщ 11 жовтня 2006 р. № 1418 "Про внесення змш до постанови Кабшету МЫс^в Украши вщ 30 грудня 2005 р.№ 1304 та визнання такою, що втратила чиншсть, постанови Кабшету р.№ 1304 та визнання такою, що втратила чиншсть, постанови Кабшету Мшс^в Украши вщ 28 вересня 2006 р. № 1364" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.uaЛaws/showЛ418-2006-%D0%BF
8. Постанова Кабшету МЫс^в № 1701 вщ 8 грудня 2006 р. "Про затвердження обсяпв квот на окремi види сшьськогосподарсько! продукцп експорт яко'1 пiдлягае лiцензуванню до 30 червня 2007 р., та порядку видачi лщензш" [Електронний ресурс]. -Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1701-2006-%D0%BF
9. Постанова Кабiнету МЫс^в № 1852 вiд 29 грудня 2006 р. "Про затвердження перелшв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягае лiцензуванню та обсягiв квот у 2007 рощ" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1852-2006-%D0%BF
10. Постанова Кабшету МЫс^в № 1179 вщ 26 вересня 2007 р. "Про затвердження обсяпв квот на окремi види сшьськогосподарсько! продукцп, експорт яко'1 пщлягае лiцензуванню до 30 квггня 2008 р., та порядку видачi лщензп" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1179-2007-%D0%BF
11. Постанова Кабшету MiHiCTpiB № 1411 вщ 29 грудня 2007 р. "Про затвердження перелшв TOBapiB, експорт та iMnopT яких пiдлягаe лiцензуванню та обсяпв квот у 2008 рощ" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1411-2007-%D0%BF
12. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв № 938 вiд 4 жовтня 2010 р. "Про встановлення обсяпв квот на окремi види сшьськогосподарсько! продукцп, експорт яко! пiдлягаe лщензуванню до 30 червня 2011 р., i затвердження Порядку видачi лщензп на експорт окремих видiв сшьськогосподарсько! продукцп та розподшу квот" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/938-2010-%D0%BF
13. Квоти не експорт зерна в Укра!т: недшч^ неефективн та непрозорi. / Крамон C., Райзер М.// Консультативна робота №10, 1нститут економiчних дослiджень та пол^ичних консультацiй, 26 листопада 2006 року.[Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.ier.com.ua/files/publications/Policy_papers/Agriculture_dialogue/2006/AgP P10_ukr.pdf.
14. Закон Укра!ни "Про засади державно! регуляторно! пол^ики у сферi господарсько! дiяльностi" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1160-15
15. Проект и8АГО"Перехщна пiдтримка сшьськогосподарсько! полiтики. Оцiнка ефективносп державного регулювання експорту та експортних щн на ринку зернових та олшних культур" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://amdi.org.ua/docs/Analytics/Export_prices_policy_note.pdf
16. Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
17. Меморандум про взаеморозумшня мiж Мiнiстерством аграрно! полiтики та продовольства Укра!ни i суб'ектами господарювання - експортерами зерна вiд «10» жовтня 2011 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN68362.html
18. Продовльча та сшьськогосподарська оргатзащя ООН (ФАО) [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://faostat.fao.org/
19. Скрипник А. Паритетний принцип визначення експортних квот на пшеницю / А. Скрипник, Т. Зшчук // ЕкономшаУкраши: полiтико-економiчний журнал. - 2012. - № 2. - С.10.
Стаття надшшла до редакцп 22.04.2014.
T.M. Melnik, O.S. Golovachova
REGULATION OF GRAIN EXPORTS IN UKRAINE
This article evaluates the impact of grain's export regulation, which was provided by Ukraine in the period of 2006-2012, including state support (evaluated be the OECD methodology) and quantitative restrictions and proposes the directions of it's improvement.
The study found that the principle of effectiveness (to ensure the maximum possible positive results of the regulations by the minimum required expenditure of resources from businesses, citizens and the state) was not realized because of inconsistent regulatory policies of public institutions.
Throughout the reviewed period there has been negative market price support for grain, which indicates a redistribution of the benefits of government regulation not to the direct producers of grain products, but to processing enterprises and intermediaries. So, not clear and transparent tax, customs tariff, and periodic administrative regulation of trade with the
introduction of unwarranted restrictions and prohibitions (such as licensing and quotas for grain exports, which are often introduced during the study period) resulted in a significant gap between domestic and world prices for agricultural products. But underreporting of domestic procurement prices for grain farmers led to a significant shortfall in revenue.
The export restrictions on practice led producers to big losses, and for the agricultural sector in general to the inhibition of the development process. In the short term, such measures have a significant negative financial impact on grain production in the long -leading to uncertainty about investment in grain production and, as a consequence - to slow the growth of its productivity and performance in Ukraine.
Thus, among the priorities of the state in regulating the export of grain is to ensure a stable price situation in terms of increased grain production, effective support for producers, effective use of the export potential of the grain market. Regulatory policy in foreign trade in grain is characterized by transparency rules for promotion of domestic products to foreign markets by eliminating administrative intervention in the pricing process, the use of competition law in the case of sharp fluctuations in prices, the introduction of effective mechanisms for transparent taxation and finance, access to credit, development of agricultural education and research, infrastructure, storage and handling of grain, application of targeted social policies. Exports of grain must take into consideration the protection of the interests of domestic producers andfood security. Effective regulation of this sphere to an increase in foreign trade, which in turn stimulate the development of the internal market.
Key words: foreign trade, grain exports, export control, regulatory policy, agricultural products
