CC BY
62
УДК 631.145:349.42
Пенцак Т.Г., к.е.н., доцент1, Батюк О.Я., ст. викладач2©
1Льегвський нацюнальний ушверситет ветеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Гжицького 2Лье1еський нацюнальний аграрний ушеерситет
ОЦ1НКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ЕКСПОРТНО-ОР1СНТОВАНО1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКО1 ПРОДУКЦП
Проведено розгляд ст1йкост1 функщонування експортно-оргентованого тдприемства на тдтримку певного стану будь-яког системи, що визначаеться спроможшстю надтно функцюнувати в умовах впливу множини макро- I мжрофактор1в з тдтримкою технжо-економгчних I фтансових показнитв на заданому р1вт. Доведено, що втчизняш сгльськогосподарськг тдприемства быьш важлив1 при здтснент зовн1шньоеконом1чног д\яльност\, адже в1дбуваеться спрямування на виробництво та реал1зацт експортно-ор1ентованог продукцп. У першу чергу здтснено розгляд продукцп рослинництва, що обумовлено значним попитом на зерно та зернов1 культури на свтовому ринку.
Клю^о^^ слова: оцтка, конкуренщя, експорт, ¡мпорт, продукщя, стьське господарство, реал1зац1я, розрахунок, тдприемство.
Постановка проблеми. Завдяки впровадженню шновацшних технологш i застосування високопродуктивно1 техшки великотоварним конкурентоспроможним виробництвом можна досягти значних усmхiв в аграрнш сфер1 Для багатьох регюшв Украши виробництво конкурентоспроможно! експортно-орiентованоl продукцп е результатом дiяльностi нових форм господарювання - агрохолдинпв, спещ^защею яких е виробництво сшьськогосподарсько! продукцп i И переробка.
Конкурентоспроможшсть експортно-орiентованоl продукцп та конкурентний статус пiдприемства, що здiйснюе зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, формуються пiд впливом чинниюв конкуренци на мiжнародних ринках, базису переваги (конкурентного статусу), пщтримування переваги як результату участ в конкурентам боротьбi.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публжацш. Теоретичнi, методичнi та практичш аспекти розвитку, управлiння та регулювання зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, формування експортного потенщалу пiдприемств Укра1ни, у тому чи^ в сiльськогосподарських, розглянутi у працях А. Альохiна, В. Авер'янова, В. Будюна, I. Бураковського, В. Власова, А. Гальчинського, В. Гееця, В. Горьового, В. Губенка, Б. Данилишина, С. Дем'яненка, Т. Зшчук, С. Кваш^ О. Кириченка, Л. Михайлово1, А. Мокiя, О. Онищенка, М. Павловського, М. Портера, П. Саблука, О. Шпичака та iнших вчених. Вже впродовж тривалого
© Пенцак Т.Г., Батюк О.Я., 2013
266
часу придшяеться значна увага дослщженню аспекпв ефективност управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, формуванню та використанню експортного потенщалу у працях Ф. Бутинця, I. Васшо1, А. Вiчевича, I. Жиглей, Ф. Зшов'ева, Л. Кадуршо1, Ю. Макогона, О. Максимця, В. Пархоменка, I. Паски, Л. Островського та ш. Ц науковi дослщження дуже важливi, однак вони недостатньо розв'язують проблеми, пов'язанi з особливостями мiжнародного спiвробiтництва пiдприeмств аграрно! сфери, не в повнш Mipi розкритий регюнальний аспект здiйснення зовнiшньоекономiчноl дiяльностi сiльськогосподарських пiдприeмств.
Мета статт1. Метою статп е показати можливе тдвищення ефективностi реалiзащl експортного потенцiалу сшьськогосподарських пiдприемств регiону, який полягае в опрацюванш органiзацiйно-економiчних засад найповнiшого використання можливостей поглиблення штеграци пiдприемств-виробникiв експортно-орiентованоl сшьськогосподарсько1 продукци.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Стiйкiсть функцiонування експортно-орiентованого тдприемства ми розглянули як пiдтримку певного стану будь-яко1 системи, що визначаеться спроможшстю надiйно функцiонувати в умовах впливу множини макро- i мiкрофакторiв з пiдтримкою технiко-економiчних i фшансових показникiв на цiльовому рiвнi.
Регресивш залежностi мiж стiйкiстю i конкурентоспроможшстю досить значимi. Тому визначення конкурентоспроможност е головним завданням при розробщ стратегiй пiдприемства щодо обсягiв випуску продукцп i продажу ll на ринку [1, с.86].
За даними дослщжень аналiтико-дорадчого центру блакитно1 стрiчки за кодами експортно-орiентованих товарiв були розраховаш конкурентнi переваги окремих украшських товарiв на свiтових ринках. При цьому були використаш такi показники як 1ндекс Баласса та 1ндекс Лафая.
1ндекс Баласса розраховуеться як стввщношення мiж часткою експорту визначено1 продукцп в загальному об'емi експорту краши i часткою цього товару в загальному об'емi свiтового експорту.
RCAi = (Xtj /Xt) / (Xj / Xn) = (Xtj /Xnj ) / (XIt / Xn) (1)
де X - експорт, I - дослщжувана кра1на, j - товар (або ж галузь промисловостi), t - група товарiв (або галузей промисловостi) i n - група кра1н
[4].
Запропонований iндекс мае назву коеф'1ц'1ента «виявлено1 порiвняльноl переваги» (Revealed Comparative Advantage - RCA), оскшьки розрахунок проводиться на основi вже наявних даних про експорт товарiв дано1 кра1ни або групи кра1н.
Найбiльш простий спосiб обчислення (запропонований Лiзнером в 1958 р.) - це стввщношення експорту окремо взято1 продукци кра1ни до сумарного експорту дано1 продукцп групою кра1н.
267
КСЛ2= X /хп], (2)
де X - експорт, I - краша, що дослщжуеться, ] - товар (або ж галузь промисловоси), £ - група товарiв (або галузей промисловостi) i п - група краш.
1ндекс Баласса сьогоднi широко застосовуеться при розрахунку виявлено1 порiвняльноl переваги. Краша мае порiвняльну перевагу за умови, що ЯСЛ>1. Якщо ЯСЛ<1, то вважають, що краша мае «виявлену неперевагу» в певнiй групi товарiв або галузей. За iндексом Баласса порiвняльну перевагу на свiтовому ринку мали такi украшсью товари, як добрива, жири та олп тваринного або рослинного походження, насiння i плоди олiйних рослин.
1ндекс спещ^зацл або виявлених порiвняльних переваг (1ндекс Лафая), враховуе експорт та iмпорт, i тому бiльше пiдходить для краши з внутрiшньогалузевою торгiвлею.
Ы1^100[(Х1]-М1])1(Х1]+М1)-Ък(Х1к-М1к)ГТкк(Х1к+М1к)-\ (Х+МУВД+М*), (3)
де Х - обсяги експорту, М - обсяги iмпорту.
Враховуючи внутрiшьогалузеву торгiвлю та обсяги експорту^мпорту за iндексом Лафая в групу товарiв, що мають конкурентнi переваги на свiтовому ринку, потрапили i зерновi культури. Однак в цшому слiд зауважити негативну тенденцiю щодо послаблення конкурентних позицш зернових культур на мiжнародних ринках. У зв'язку з цим, виникае необхщшсть у дослщженш конкурентоспроможностi зернових культур як основного виду експортно! продукци сiльського господарства, що дасть змогу виявити причини послаблення конкурентних позицш на св^ових ринках.
Укрш'ш як державi з iсторично притаманним характером аграрного виробництва перспективним напрямком е збереження репутаци «житнищ Свропи» та експортного потенцiалу зернових культур на св^ових ринках. Незважаючи на досить висою показники економiчноl ефективностс, не у всiх регiонах Украши реалiзацiя зерна та зернобобових е рентабельною (рис. 1).
За даними анал^июв аграрного ринку в 2012 р. Украша зiбрала 39,2 млн. т зерна i експортувала 12,7 т або 32,4%. Восени 2012 року через неврожай були введет в дш квоти на експорт зернових, яю були ввдмшеш з 1 липня 2013 р. з замшою на експортне мито, яке дiятиме до 2012 року i становить: експорт пшеницi на рiвнi 9%, але не менше 17 евро за тонну, кукурудзи - 12%, але не менше 20 евро за тонну i ячменю - 14%, але не менше 23 евро за тонну.
Детальшше розглянемо питання конкурентоспроможност експортоорiентованоl продукцп на прикладi озимо1 пшенищ.
Найбiльш вдало оцiнку конкурентоспроможностi товару на св^овому ринку пропонуе Губенко В.1, що отримала назву гранично1 корисностi товару
268
[2, с.63]. Науковець пропонуе мiжнародну конкурентоспроможшсть товару визначати за формулою:
К = Р, (4)
Рр
де ра i Рр - мiжгруповi зведенi iндекси територiального характеру
(експортнi та iмпортнi щни за умови гранично1 цiнностi для споживачiв кра1н-iмпортерiв i граничних витрат виробництва в кра1ш експортер^ наприклад, Укра1ш). Показник к е штегральним, тому що в ньому використовуються зведеш iндекси.
1ван
Дни
К
Закари ЧернЕЕЦБЕа= ЛугансБка= Харкв
Автономна^ Сумська _ Херсонська . Чернiгiвська _ Львiвська . о-Франквська _ Донецька . Рiвненська _ Заnорiзька . Герноniльська _ ропетровська .
Одеська , Хмельницька ! Житомирська , Полтавська ! ВЫницька , МиколаТвська ! Волинська _ Черкаська . ровоградська _ КиТвська . _м.КиТв
-30 -20 -10 0 10 20 30
Рис. 1. Р1вень рентабельное™ (збитковост1) зернових та зернобобових культур в розрЫ регшшв УкраУни у 2012 роц1, %
Джерело: побудовано на основ1 даних [4].
Розрахуемо рiвень мiжнародноl конкурентоспроможностi пшеницi в розрiзi регiонiв Укра1ни та видiлимо позицш Львiвськоl областi згiдно отриманого рейтингу. Розрахунки базуватимуться на основi середшх реалiзацiйних цiн на пшеницю у 2012 рощ.
Важливим чинником конкурентоспроможност експортно-орiентованоl продукцп е цiна. Проведемо ощнку мiжнародноl конкурентоспроможностi
269
укра^сь^ пшенищ на св^ових ринках. Для розрaхyнкiв за основу 6уло взято найнижчий рiвень свiтових цiн на пшеницю у 2012 р. - 149,79 дол. США за 1 тонну (станом на червень 2012 року), та середш ре^зацшш щни 1 тонни пшенищ по Украм та в розрiзi регiонiв.
За результатами проведено^' оцiнки було встановлено, що у вЫх регiонaх пшениця характеризуеться високим рiвнем конкyрентоспроможностi (К<1). Сдиний виняток становила Львiвськa область - показник конкурентоспроможност пшеницi в регюш становив 1,03414. Це свщчить про значну зaлежнiсть експортерiв репону вiд рiвня свiтових цiн, оскшьки за умови зниження свiтовоï щни до мшмального рiвня, як це спостер^алося в червнi 2012 року, експорт пшенищ стае збитковим.
Середне значення показника конкурентоспроможност пшеницi на основi цiни в Укрaïнi у 2012 рощ становило 0,910152. В табл. 1 подано розподш областей Украши за рiвнем цiновоï конкурентоспроможност пшеницi у 2012 роцi.
Значш коливання свiтових цiн на сшьськогосподарську продyкцiю зумовлюють виробникiв орieнтyвaтися на нижчий рiвень реaлiзaцiйних цiн на перспективу, що забезпечить мiнiмiзaцiю ризиюв щодо здiйснення зовнiшньоекономiчноï дiяльностi.
Загалом у 2010-2012 роках Украша стала шостою у свiтi за обсягами постачання пшеницi на мiжнaродний ринок (9,33 млн. т) та першою в рейтингу експортерiв ячменю (6,23 млн т) [7].
За даними МВФ в 2010-2012 маркетинговому рощ основними конкурентами Украши на ринку пшенищ були: США, Свропейський Союз, Канада, Роая та Aвстрaлiя (табл. 2).
Таблиця 1
Рейтинг регшшв Украши за щновою конкурентоспроможшстю пшенищ
у 2012 рощ
Область Рiвень конкyрентоспроможностi
Чернiвецькa, АР Крим, Дшпропетровська, Тернопiльськa, Одеська, Зaпорiзькa, Донецька, Херсонська, Луганська Високий рiвень конкyрентоспроможностi
Сумська, Волинська, Вшницька, Харювська, Полтавська, Кiровогрaдськa, Рiвненськa, Житомирська, Микола1вська, Полтавська, Iвaно-Фрaнкiвськa Cереднiй рiвень конкурентоспроможноси
Кшвська, м.Кшв, Чернiгiвськa Невисокий рiвень конкyрентоспроможностi
Львiвськa Незaдовiльний рiвень конкyрентоспроможностi
Джерело: власш розрахунки автор1в на основ1 статистичних даних.
270
Таблиця 2
Конкурентш позицп УкраУни на свгтовому ринку зернових
та зернобобових у 2010-2012 маркетинговому рощ*_
Вид продукци Рейтинг Кра!на Обсяги експорту, млн. т. Частка експорту, %
1 США 23,9 40
2 ее 22,1 16
Пшениця 3 Канада 19,0 71
4 РоЫя 18,5 30
5 Австралiя 14,5 64
6 Укра!на 9,33 45
1 Укра!на 6,2 53
2 Австралiя 3,8 46
Ячмiнь 3 Росiя 2,7 15
4 Канада 1,3 14
5 ее 1,1 12
6 Туреччина 0,8 12
Джерело: розраховано за даними [5].
Здiйснивши детальний аналiз можна зробити висновок, що серед основных експортерiв пшеницi Канада та Австралiя за часткою експорту е експортно-орieнтованими кра!нами. Так, 71 % вЫе! вироблено! пшеницi в Канадi реалiзуеться на експорт, що свiдчить про високий ступшь залежностi економiки сшьського господарства вiд тенденцiй на св^овому ринку.
Реалiзуючи близько 45 % вае! вироблено! пшеницi та 53 % ячменю, сшьське господарство та сшьськогосподарсью пiдприемства в ходi реалiзащ! свое! зовнiшньоекономiчноl дiяльностi стають бшьш чутливими до ризикiв, пов'язаних з реалiзацiею цього виду дiяльностi.
З метою глибшо! оцiнки сили або ж штенсивност конкуренци на ринку зерна та зернобобових дощльно розраховувати iндекс концентраци чотирьох найбiльших продавщв на ринку (СЯ4), що дозволяе охарактеризувати силу конкуренци в галузi або ж на свiтовому ринку:
4
/ Ур, (5)
де - об'ем продажу продукци дано! асортиментно! групи \ -! фiрми, I = 1,2,3,4; V - об'ем ринку дано! асортиментно! групи продукци [7, а
40].
За даними МВФ пропозищя пшеницi на св^ових ринках у 2009-2011 маркетинговому рощ становила 677 млн. т. За цих умов шдекс концентраци чотирьох найбiльших продавцiв на ринку становить 12,3, що е невисоким показником фрагментаци галузь
Одним з актуальних питань стимулювання процесiв експортно-iмпортних операцiй е вирiшення завдань, яю стоять перед сiльськогосподарським виробником в напрямку покращення якостi продукци, що е визначною складовою !! конкурентоспроможностi. Оскiльки аналiз
271
засвщчив про наявшсть тюного взаемозв'язку сшьськогосподарських товаровиробниюв з пiдприемствами харчово1 i переробно1 промисловостi у напрямку спшьно1 участi в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, тдхвд до вирiшення питань якостi як iмпортованоl, так i експортовано1 продукцп, повинен включати участь усiх И учасникiв на етапах вiд виробництва до ре^заци продукцп.
Пiдтвердженням ще1 ситуацп на аграрних ринках е дослщження розвитку ринку засобiв захисту рослин, проведене Касьяном А.О. В^чизняний ринок готових засобiв захисту рослин на 90% формуеться iмпортною продукщею, яка е якiснiшою i сертифжованою з заводiв-виробникiв. Якщо мова йде про легальну продукцiю, вiдбуваеться доволi чесна конкурентна боротьба, в якш конкурентнi переваги здебiльшого на бощ iноземних виробникiв, для яких е бшьш характерним застосування iнновацiй, оновлення технологiчних лiнiй тощо. Разом з тим проблемою ринку, як i цшо1 галузi сiльського господарства, е обт нелегально1 та шдроблено1 продукцп, у тому числ^ з Китаю. На думку науковщв, застосування нелегальних засобiв захисту рослин в сшьському господарствi через !х привабливiсть за рахунок цiни, ставить пiд загрозу намiри Укра1ни щодо експорту сшьськогосподарсько1 та продовольчо1 продукцп в краши Свропейського Союзу.
Касьянов А.О. стверджуе, що фальсифiкацiя i незаконна торпвля можуть виникати з рiзних джерел та у рiзноманiтних формах: добре виконаш фальсифiкованi (пiдробленi) копи юнуючих запатентованих препаратiв або торговельних марок, часто з непоганим вщтворенням упаковки, етикетки та вмшту, якi важко вiдрiзнити вiд легальних препаратiв; низькояюсш пiдробки та копи з простою етикеткою або без не1, дуже часто з нижчою концентращею дшчих речовин або взагалi без них; незаконний iмпорт легальних препаратiв -вже зареестрованих або тих, що продаються в iнших кра1нах. Ц препарати призначенi для iнших ^матичних та сiльськогосподарських умов i культур, i часто несумiснi з мшцевими культурами та клiматом [3, с. 301\.
Для того, щоб ощнити рiвень конкурентоспроможностi експортно-орiентованоl продукцп, потрiбно врахувати два аспекти, яю впливають на вибiр товару покупцем: корисшсть ефекту вiд придбання обраного виду продукцп (яюсть + сервю) та витрати, пов'язанi з придбанням та експлуатацiею товару. Оскiльки сшьськогосподарська продукцiя характеризуеться специфiчними властивостями стосовно сервюного обслуговування, пiд мiжнародною конкурентоспроможшстю будемо розумiти бiльш нижчi витрати, пов'язаш з транспортуванням та збер^анням сiльськогосподарськоl продукцil. Чим меншими будуть лопстичш витрати, пов'язанi з здшсненням мiжнародноl торгiвлi, тим конкурентоспроможнiшим для шоземних споживачiв на свiтовому ринку буде обраний вид продукцп.
На нашу думку, пщ яюстю експортно-орiентованоl сiльськогосподарськоl продукцil слiд розумiти сукупшсть властивостей i характеристик продукцil, яю вiдповiдають санiтарним та iншим вимогам краши^мпортера та мають можливiсть задовольняти потреби споживачiв i е еколопчно безпечним продуктом.
Пiдтвердження фокусування уваги операторiв аграрного ринку на рiвнях виробництва та продукцil знаходимо у дiях укра1нських експортерiв зерна, яю
272
тсля введення обмеження на експорт зерна почали знижувати закутвельш щни в сшьськогосподарських виробникiв (табл. 3).
Таблиця 3
Ставки вивiзного (експортного) мита на деякi види зернових культур (згiдно ЗУ «Про внесення змш до Податкового кодексу УкраУни та про _ставки вивiзного мита на деякi види зернових культур» )_
Культура Ставка вивiзного (експортного) мита
Пшениця 9%, але не менше 17 евро за тонну
Кукурудза 12%, але не менше 20 евро за тонну
Ячмiнь 14%, але не менше 23 евро за тонну
Джерело: побудовано авторами на основ1 даних [8].
Провщну роль у цьому процес вiдiграe економiчна ефективнiсть виробництва зернових культур, i дозволяе виробнику бути бшьш гнучким до змiн на внутршньому та зовнiшньому ринках зернових та зернобобових (рис. 2).
Дншропетровська
Закарпат Черн1г1вс1
Одеська
К1ровоградська
Львшськ Сумська^
1Но-Франк1вська
Хармвська
Чержвець|(И2.9Ь
АТ Кри
ПолтавсЬк
Запор1зька
Микола'шська
Луганська
Житомирська
Тернопшьська
Хмельницька
м.Ки1в
Кшвська ерсонська
Р1вненська
Рис. 2. Розподiл областей УкраУни за собiвартiстю 1 ц пшенищ
у 2012 роц1, грн.
Джерело: побудовано авторами на основ1 даних [5].
Вщзначимо, що робити прейскурантну щну зерна i шшо! експортовано! продукци головним знаряддям конкуренци нерацiонально, адже щна, за якою вирiб пропонуеться покупцю, складае лише частину щни споживання.
Значну роль у забезпеченш високого рiвня конкурентоспроможностi сшьськогосподарсько! продукци е досягнення такого рiвня собiвартостi продукци, яка б забезпечувала економiчну ефективнiсть навiть за умови
273
фжсованих цш та регулювання мiжнародноl торгiвлi з боку держави через систему квот та мит. В табл. 3 подана порiвняльна характеристика собiвартостi виробництва основних видiв сшьськогосподарсько1 продукцп в Агрохолдингу «Мрiя» та в середньому по Укра1ш. Земельний банк Агрохолдинга «Мрiя» представлений 295 тис. га землi i знаходиться в компактнш зонi радiусом 150 км на Захщнш Укршш та за даними компани [6] охоплюе наступш областi: Тернопiльську, Хмельницьку, Чернiвецьку, Львiвську та Iвано-Франкiвську.
Досить часто за умови недотримання вимог якостi або ж заборош експорту окремих вцщв сшьськогосподарсько1 продукцп виробники змушенi знижувати реалiзацiйнi цiни. Разом з тим зниження прейскурантно1 цiни не приводить до тдвищення конкурентоспроможностi, якщо вщношення "цша продажу/цiна споживання " лежить в межах 0,05-0,2. Виконання зазначених умов можливе лише у випадку, коли товар е привабливим для споживача i тому боротьба за низьку щну споживання здатна зробити сшьськогосподарську продукцiю бiльш конкурентоспроможною. Важливу роль в цих процесах ввдграе i природнiй чинник, оскiльки неврожа1 в сусiднiх кра1нах або знаш втрати врожаю внаслiдок природних катаклiзмiв, епiдемiй в галузi тваринництва тощо можуть призвести до виникнення раптового дефщиту на тих ринках, як до цього були заповненими.
Таблиця 4
По|Мвняльна характеристика ефективностi виробництва основних
видiв сшьськогосподарсько!' продукцп' у 2012 р.
Вид продукци Агрохолдинг «Мрiя» Загалом по Укра1ш
Урожайн1сть, т/га Собiвартiсть, дол. США/т Урожайшсть, т/га Собiвартiсть, дол. США/т
Цукровий буряк 36,2 22 27,8 62
Картопля 28 45 13,3 227
Пшениця 3,8 89 2,7 148
Кукурудза 3,6 95 4,5 143
Джерело: складено авторами на основ1 даних [6\.
Вивчення конкурентоспроможност товару, який реалiзуеться на мiжнародних ринках, повинно вестися безперервно i систематично. Це дасть можлившть своечасно реагувати на процес, коли рiвень конкурентоспроможностi почне знижуватися, i тому аграрне пiдприемство може вчасно вщреагувати на цей процес. Одним з вдалих iнструментiв для пщтримки мiжнародноl конкурентоспроможностi сiльськогосподарськоl продукцil е контролшг конкурентоспроможностi що становить собою оргашзацшний механiзм, спрямований на функцюнальну пiдтримку менеджменту щодо забезпечення конкурентоспроможноси продукцil та визначення довгостроково1 маркетинговое' стратегil як на внутрiшнiх, так i зовнiшнiх ринках. Використання шструменту контролiнгу можливе передусiм у великотоварних сшьськогосподарських пiдприемствах, пiдприемствах
274
кластерного типу, яю вдало поеднують процес виробництва, переробки i реалiзацil продукци.
Висновок. Загалом для вiтчизняних сшьськогосподарських пiдприемств бiльш характерним при здшсненш зовнiшньоекономiчноl дiяльностi е спрямування на виробництво та реалiзацiю експортоорiентованоl продукци. У першу чергу це стосуеться продукци рослинництва, що обумовлено значним попитом на зерно та зерновi культури на св^овому ринку.
Основними чинниками, що впливають на кон'юнктуру мiжнародноl торгiвлi вiтчизняних сiльськогосподарських пщприемств е переважання продукцп рослинництва в структурi валово1 продукцп сiльського господарства, рентабельшсть виробництва, низькi вхiднi бар'ери на ринок зерна та зернових культур. З шшого боку просторова розосереджешсть сшьськогосподарських виробниюв Львiвськоl област та iнших регiонiв призводить до зростання транспортних i трансакцiйних витрат та створюе перешкоди стосовно своечасного виконання умов договорiв та контракив. Залежнiсть вiтчизняних виробникiв зерна вщ обмежених потужностей залiзницi стосовно транспортування та недосконалiсть транспортно1 мережi суттево знижують привабливiсть в^чизняно1 продукцп для шоземних партнерiв, пiдвищуе цiну, що негативним чином вщображаеться на розвитку галузг Аналiз динамiки основних показниюв експортно-iмпортних операцiй в Укршш за дослщжуваний перiод показав, що Львiвська область як регiон займае хорошу позицш в загальнiй структурi зовшшньо1 торгiвлi. Оцiнка основних показникiв зовнiшньоекономiчноl дiяльностi пiдприемств Львiвськоl областi у 2010-2012 рр. засвщчила про зростання експортно^мпортних операцiй регiону з крашами СНД, зокрема щодо торгiвлi товарами, разом з тим частка таких операцш у структурi загальноторговельного обороту е незначною.
Великотоварне i потенцшно товарне виробництво е привабливим для здшснення мiжнародноl торгiвлi, залучення шоземних швестицш, нарощування обсягiв зовнiшньоекономiчноl дiяльностi сiльськогосподарських пiдприемств на основi оптимiзацil товарно1 структури експорту агропромислово1 продукци.
Лггература
1. Жучкова Г. А. Конкурентоспроможшсть продукцп та конкурентний статус тдприемства / Г. А. Жучкова // Регюнальш перспективи. - 2000-2012. -№ 1(8). - С. 85-87.
2. Губенко В. I. Мехашзм зростання конкурентоспроможноси товарiв АПК на св^овому ринку / В. I. Губенко // Агрошком. - 2013. - № 1-2. - С. 6068.
3. Крамар О. Серпом i молотом / О. Крамар // Тиждень. - 2013. - №7.
4. Касьян А. О. Напрямки державно1 пол^ики розвитку ринку засобiв захисту рослин / А. О. Касьян // Вшник Сумського нацюнального аграрного ушверситету. - 2010. - № 1. - С. 299-304. - (Серiя «Фшанси i кредит»).
5. Промисловiсть Львiвщини : стат. зб. - Львiв, 2012. - 184 с.
275
6. Олефiренко О. М. Еволющя концепцш маркетингу та перспективи !х подальшого розвитку в умовах економши сталого соцiо-еколого-економiчного зростання / О. М. Олефiренко, О. Ю. Олефiренко // Вiсник Запорiзького нацiонального ушверситету : економiчнi науки. - 2010. - № 3 (7). - С. 200-207.
7. Саблук П. Т. Кластеризащя як мехашзм тдвищення конкурентоспроможностi та сощально! спрямованостi аграрно! економiки / П. Т. Саблук, М. Ф. Кропивко // Економка АПК. - 2010. - № 12. - С. 3-14.
8. Укра!на на шляху до европейсько! штеграци : економiчна без- пека, переваги вибору : монографiя. - Хмельницький : ХНУ, 2013. - 317 с.
9. Асощащя "Союз птахiвникiв Украши" [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://ptaha.kiev.ua/static/about.html.
Summary Pentsak Т.1, Batyuk O.2
}Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi 2Lviv National Agrarian University
COMPETITIVENESS APPRAISAL OF EXPORT-IMPORT ORIENTED AGRICULTURAL PRODUCTS
A review of the sustainability of export-oriented enterprises to support a certain state of any system is determined by the ability to operate reliably under the influence of a set of macro- and micro factors supporting technical-economic and financial performance at a given level.
We prove that local farms are more important in foreign trade activity as focus is on the production and sale of export products. First consideration by crop production, due to strong demand for grain and grain on the world market.
Key words: evaluation, competitiveness, export, import, products, agriculture, development, enterprise.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
276
