CC BY
19
А.Е. Воронкова, С.А. Часовський, О.А. Немашкало
ВПЛИВ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11 НА РОЗВИТОК М1ЖНАРОДНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА М1КРОР1ВН1
Розглянуто особливостг дослгдження м1жнародно'1 економ1чно'{ дгяльностг на мгкроргвнг в УкраШ. Досл1джено вплив глобалгзацИ на економ1чт процеси на м1крор1вт. Визначено критерИ вгдбору господарюючих суб 'ектгв для державного стимулювання м1жнародно'1 економ1чно'{ дгяльностг. Розглянуто методичнг тдходи, критерИ та показники оцгнки економ1чного потенцгалу тдприемства. Визначено нацгональнг особливостг стану експортного потенцгалу.
© А.Е. Воронкова, С.А. Часовський, О.А. Немашкало, 2009
Рассмотрены особенности исследования международной экономической деятельности на микроуровне в Украине. Исследовано влияние глобализации на экономические процессы на микроуровне. Определены критерии отбора хозяйствующих субъектов для государственного стимулирования международной экономической деятельности. Рассмотрены методические подходы, критерии и показатели оценки экономического потенциала предприятия. Определены национальные особенности состояния экспортного потенциала.
Specific features of the international economic activities on micro-level in Ukraine are analyzed. The impact of globalization on economic processes on micro-level is studied. The criteria are defined to select the economic entities which should be encouraged by the government in their international economic activities. Methodical approaches, criteria and indicators of enterprise's economic potential are considered. The national features of the export potential are defined.
Все бшьшого значения набувають мiжнароднi економiчнi зв'язки краши та И регюшв, оскшьки розвиток нацюнально! економши на основi лише внутршшх ресурав розвитку е неможливим. Саме тому в сучасних умовах розвитку св^ового господарства й зростаючо1 глоб^зацп рiзко пщвищуеться роль i значення мiжнародноl економiчноl дiяльностi для краши в цшому, а також li регюшв та суб'екив господарювання на мiкрорiвнi. Зважаючи на те що обсяги iмпорту та експорту складають значну частину ВВП Украши, а значна частина палива для генераци електроенерги iмпортуеться, вплив кон'юнктури зовшшшх ринюв на економ^ Украши як на макрорiвнi, так i на мiкрорiвнi е незаперечним i досить суттевим.
Теоретичним та методолопчним основам стратеги розвитку потенщалу пiдприемства присвячено багато наукових праць зарубiжних економiстiв: Р. Акоффа, I. Ансоффа, К. Ендрюса, Ф. Котлера, М. Портера. Фундаментальш теоретичш та емпiричнi дослiдження механiзмiв формування стратегiчного потенцiалу знайшли вiдображення в працях в^чизняних вчених: О. Амош^ С. Аптекаря, А. Воронково!, М. Чумаченка та ш. В економiчнiй лiтературi також дослiджено деякi аспекти формування та ощнки потенцiалу мiжнародноl дiяльностi. Це науковi працi O.I. Кредiсова, Ю.В. Макогона, А.1. Пщдубно1 [7, 9].
Метою статтi е дослщження особливостей впливу глобалiзацiних процеав на макрорiвнi та факторiв формування експортного потенщалу тдприемства в умовах глобалiзацil.
1нтегращя Укра1ни у св^ову економiку, яка почалась практично одночасно iз набуттям незалежностi, е об'ективним незворотним процесом та однiею з умов устшного сощально-економiчного розвитку краши. Вступ до СОТ призвiв до суттевого зниження чи нав^ь скасування митних бар'ерiв, вiдкрив внутршнш ринок для iмпортних товарiв та ускладнив конкуренцiю для вiтчизняних товаровиробниюв.
На мiкрорiвнi вплив глобалiзацil проявляеться у розширенш дiяльностi господарюючих суб'екив на зовнiшнiй ринок. Невеликi фiрми вимушенi враховувати глобалiзацiйнi процеси при закупiвлi сировини та наборi персоналу, здшсненш кре-
дитно-фшансових операцш, встановленнi цiни, у процес пошуку ринкiв збуту. Великi корпораци можуть одноосiбно впливати на формування глобалiзацiйних процесiв та економiчну кон'юнктуру в певних галузях, розповсюджуючи сво1 операци по всьому свiту: закуповуючи найдешевшу сировину, знаходячи найдешевшу робочу силу та збуваючи попит, що виникае будь-де, i у пщсумку пiдвищуючи ефективнiсть свого бiзнесу за рахунок обходження ринкових, законодавчих, митних та iнших бар'ерiв. С.1. Долгов дае визначення глобалiзацil на мiкрорiвнi як „глобалiзацil на рiвнi господарюючих суб'екив". Головною особливiстю глобалiзацil на мiкрорiвнi е, на його думку, „загальна стратегiчна орiентацiя компанп, всесв^ня за сво!м характером - чи то орiентацiя на ринки збуту по всьому св^у чи на таю ж джерела постачання, а також на розмщення виробництва у рiзних крашах" [3]. Глобалiзацiю на мiкрорiвнi вiн називае „фундаментом глоб^заци", як i бiльшiсть дослiдникiв цього процесу, вважаючи, що дiяльнiсть транснацюнальних корпорацiй складае основу процесiв глобалiзацil. Так, М. 1ванов вважае, що „глобалiзацiя супроводжуеться процесом переростання регюнальних транснацiональних корпорацiй у глобальнi, яю здiйснюють оптимiзацiю виробничих процесiв, використання ресурЫв та наукових розробок, диверсифжащю та управлiння iнвестицiями у св^овому масштабi" [5].
Вiдомий «парадокс Нейсб^а» констатуе: «чим вищим е рiвень глобалiзацil, тим потужнiшими стають И найдрiбнiшi учасники» [8]. На думку I. Бриково1 [1], внаслiдок цього використання нових можливостей глобалiзацil та створення локальних конкурентних переваг дозволяе регюнам не лише змiцнювати власний мiжнародний конкурентний статус, а й сприяти пiдвищенню рiвня конкурентоспроможностi нацюнально1 економiки, що призводить до виникнення «регюшв-пщприемств» [12]. Останнi розглядаються як квазшщприемства, якi активно розпоряджаються власними ресурсами для тдвищення рiвня конкурентоспроможност в економiчнiй, соць
альнiй, еколопчнш сферах з метою залучення швестицшних коштiв i висококвалiфiкованого працездатного населення. Н.Я. Калюжнова вважае, що «забезпечення мiжнародноl конкурентоспроможностi регiону - це перша з проблем, яку можна назвати глобальною проблемою сучасноси, тобто властивою регюнам (локал^етам) рiзних рiвнiв у рiзних кра1нах» [6].
Дослщження мiжнародноl економiчноl дiяльностi (МЕД) на мiкрорiвнi в Укра1ш почались iз лiбералiзацiею економiчноl дiяльностi наприкiнцi 80-х роюв i, таким чином, налiчують приблизно 20-рiчну iсторiю. Поняття МЕД на мiкрорiвнi пов'язано iз децентралiзацiю та роздержавленням зовшшньо1 торгiвлi i е однiею з форм реалiзацil мiждержавних торгових вiдносин. На противагу мiжнародним зв'язкам, МЕД реалiзуеться на мiкрорiвнi з певною самостiйнiстю у виборi зовнiшнiх ринкiв, партнерiв, номенклатури товарiв та послуг, цiни, обсяпв та строкiв постачання i е частиною виробничо-комерцшно1 дiяльностi.
Успiшнiсть штеграци кра1ни у свiтову економiку залежить вiд державно1 полiтики на макрорiвнi у поеднаннi iз взаемовигiдним сшвроб^ництвом суб'ектiв господарювання, фiнансово-кредитних органiзацiй, фшансово-промислових груп на мiкрорiвнi. Незважаючи на вступ Укра1ни до СОТ, захист внутршнього ринку може бути одним iз завдань державно1 економiчноl пол^ики, врахування чого також необхiдно у функцюнуванш господарюючих суб'ектiв.
Зважаючи на недостатшсть ресурсiв держави для тд-тримки велико1 кiлькостi пiдприемств, важливо визначити
перспективнi господарюючi суб'екти, яю можуть скласти основу зростання конкурентоспроможно1 економiки. Головним параметром тако1 оцшки е випереджальний розвиток, який характеризуеться певною юльюстю критерпв та !х значень (табл. 1) на пiдставi аналiзу даних з iнновацiйного розвитку та тдвищення конкурентоспроможност економiки на мiкрорiвнi.
Врахування цих рекомендацп дозволить, ефективно витрачаючи грошi державного бюджету, створювати „точки росту" в економщ, стимулюючи наукоемне, шновацшне виробництво, конкурентоспроможне на зовшшньому ринку. При цьому глобалiзацiя може виступати як позитивний фактор, полегшуючи доступ до ринюв сировини, капiталiв та новiтнiх технологш, розширюючи ринки збуту продукцп та послуг.
Вщкритють економши знижуе митнi та законодавчi бар'ери
Таблиця 1
Критерп вгдбору господарюючих суб 'ектгв для державного стимулювання МЕД
Критерш Значення
Рентабельшсть Бшьше 20-25 %
Наукоемшсть продукцп 7-10%
Термш окупноста швестицш 1,5-2 роки
Комерщатзащя наукових дослщжень Повшстю (до 100%)
Частка наукових пращвниюв Бшьше 4 %
Еколопчшсть виробництва та продукцп Вщповщно до вимог м1жнародних стандарта
Динатчшсть та гнучюсть виробництва Оновлення не менше 15 % на рж
Яюсть продукцп Вщповщае м1жнародним стандартам сери ISO 9000
для розвитку економжи на MÍKpopÍBHÍ, спрощуючи МЕД. У той же час глоб^защя у поеднанш з вiдкритiстю економiки збшьшуе конкуренцiю i може створювати умови для вимивання людського капiталу та сировинних ресурЫв, створюючи ix дефщит для суб 'екив господарювання.
У сучасних умовах, незважаючи на значний ресурсний потенщал економiки та достатню емшсть внутрiшнього ринку, в Укра'ш через нестачу iнвестицiй та структурну кризу в промисловост склалась диспропорцiйна експортна орiентацiя вiтчизняниx виробникiв. Досягнення економiчного зростання за рахунок дп екстенсивних факторiв розвитку, кiлькiсного нарощування та використання сировинних ресурЫв загрожуе реалiзацii стратегiчного курсу на европейську штегращю та нацiональниx iнтересiв загалом.
Одним з найважливших факторiв штеграцп Укра'ни до свiтового господарства е створення меxанiзму сталого розвитку експортно' дiяльностi, що залежить значною мiрою вщ можливостей вiтчизняниx пiдприемств виробляти i реалiзовувати товари в умовах стохастичного впливу мiжнародного бiзнес-середовища на експортну дiяльнiсть пiдприемства та жорстко' конкурентно' боротьби на св^ових ринках.
У виробництвi та просуваннi продукцп на зовшшш ринки спостерiгаеться об'ективний процес, коли мiжнародна конкуренцiя перемiщуеться iз щново' сфери до сфери, де конкурують умови виробництва. Така конкурентоспроможшсть вiдображуе виробничий, теxнологiчний та в цшому експортний потенцiал вiтчизняниx тдприемств.
Необxiдно погодитись з думкою вчених, що слщ розрiзняти якнайменше три типи потенщалу мiжнародноi дiяльностi: експортний, спшьного пiдприемництва та iнвестування. Так, Т. Циганкова вiдзначае, що «беручи участь у мiжнароднiй дiяльностi, одш фiрми тiльки експортують, iншi плщно використовують форми спiльного пiдприемництва або поеднання експорту одного товару та спшьного тдприемства з виготовлення шшого товару, деякi компанп вiддають перевагу формам прямого швестування i безпосередньо' присутностi на цiльовому ринку» [11].
Разом з тим у науковш лiтературi вiдсутня цiлiсна концепцiя визначення експортного потенщалу тдприемств в умовах нестабшьного зовшшнього середовища. Як вщомо, потенцiал (вiд лат. potencia - сила, мщшсть) - це «наявнi в економiчного суб'екта ресурси та вмшня використовувати 'х для до-
сягнення поставлено' мети» [4].
В економiчнiй лiтературi простежуеться панування двох основних пiдxодiв до визначення потенцiалу як економiчноi категори, а саме - ресурсного й економiчного. У межах ресурсного тдходу потенцiал розглядаеться як сукупшсть ресурсiв, яка може бути використана для виробництва певно' кшькост матерiальниx благ. Згiдно з економiчним пiдxодом потенцiал пiдприемства ототожнюеться з його виробничою потужнiстю i проблема ощнки потенцiалу обмежуеться тiльки питаннями оцiнки ефективностi дiяльностi. Л. Скоробагата пропонуе новий методичний пiдxiд, який мае за мету поеднати ресурсний i економiчний пщходи i доповнити методику дослщження економiчного потенцiалу пщприемства в
^текст фopмyвaння iнфopмaцiйнoгo пoтoкy «пoтeнцiaл - штужшсть - eкoнoмiчнi вигоди» (табл. 2) [10].
Ресурсний тa eкoнoмiчний пiдxoди дo визнaчeння eкспopтнoгo пoтeнцiaлy не вpaxoвyють низку вaжливиx oсoбливoстeй. Тaк, eкспopтний пoтeнцiaл - це динaмiчний пoкaзник, щo пoстiйнo змшюеться з poзвиткoм сyб'eктa i тон'юнктури свiтoвoгo ринку.
Пoняття «ексшртний пoтeнцiaл» xapaктepизyeться не тiльки aбсoлютним oбсягoм eкспopтy, ane й peзepвaми мaтepiaльнo-тexнiчниx, тoвapниx, iнтeлeктyaльниx, тpyдoвиx тa шшж peсypсiв, щo мoжyть бути 3a^m для здiйснeння eкспopтнoï дiяльнoстi при вютаченж yмoвax.
Oцiнкa eкспopтнoгo пoтeнцiaлy мae вiдoбpaжaти не стiльки сукупшсть всix peсypсiв, скiльки мaксимaльнo вaжливий peзyльтaт (eкoнoмiчнi вигoди) eкспopтнoï дiяльнoстi, який мoжe бути oтpимaний та oснoвi yзгoджeнoгo викopистaння циx
Тaблиця 2
Методичт тдходи, критерИ' та показники оцтки економiчного потенщалу тдприемства
Meтoдичиий щдыд Iитepпpeтaцiя мeтoдичнoгo пiдxoдy Кpиxepiï Пoкaзники oцiики eкoиoмiчиoгo пoxeицiaлy пiдпpиeмсxвa
Ресурсний щдыд Дoслiджeиия eкoиoмiчиoгo пoтeицiaлy 3a пoкaзникaми фopмyвaиия eкoиoмiчиoгo пoтeицiaлy Кiлькiсиa xa яюсш дiaгиoсxикa пapaмeтpiв дiяльиoсxi пiдпpиeмсxвa Пoкaзники, щo xapaкxepизyюxь пapaмeтpи зaбeзпeчeиия гoспoдapськoï дiяльиoсxi (кшьюсть); пoкaзиики, щo xapaктepизyють пapaмeтpи фyикцioиyвaиия пiдпpиeмсxвa (яюсть); пoкaзники, щo oцiиююxь пapaмeтpи peзyльxaxiв гoспoдapськoï дiяльиoсxi (peзyльxaxивиiсxь)
Eкoнoмiчний щдыд Дoслiджeння eкoиoмiчиoгo пoтeицiaлy 3a пoкaзиикaми peзyльтaтивнoстi фyикцioиyвaиия пiдпpиeмствa Ефектившсть дiяльиoсxi пiдпpиeмсxвa Пoкaзиики, щo xapaктepизyють пoвиoxy xa eфeкxивиiсxь викopисxaиия eкoнoмiчнoгo пoxeицiaлy тд- приемств
Iифopмaцiйиий щдыд Дoслiджeиия eкoиoмiчиoгo noxe^iany 3a пoкaзиикaми aдaптaцiï гoспoдapськoï д^льшста дo иeстaбiльиoгo зoвиiшиьoгo xa внутрин^го сepeдoвищa Bигiднiсxь дiяльиoсxi Пoкaзиики, щo xapaкxepизyюxь зв'язoк, вплив xa зaлeжнiсxь м1ж штенщ- anoH, пoxyжнiсxю тa eкoиoмiчиими вигoдaми
ресурЫв. Тaким чинoм, eкспopтний готен^^ пiдпpиeмствa - це йoгo здaтнiсть дo кoнкypeнтнoï бopoтьби нa свiтoвиx pинкax, якa визнaчaeться сyкyпнiстю peсypсiв, щo нaдxoдять нa пiдпpиeмствo i пepeтвopюються, y peзyльтaтi чoгo фopмyeться ексгортний пpoдyкт aбo пoслyгa.
Piзнoмaнiття сyчaсниx пpoявiв poзвиткy зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнoстi дoзвoлилo виявити клaсифiкaцiйнi oзнaки eкспopтнoгo пoтeнцiaлy тa йoгo види (див. рисушк).
I
Ознаки класифкацп
За piBHeM формування конкурентослроможносп
За pißH&M диаерсиф1кац1Г
За рщнем використання
За эмкгтом
За ступе нем використання
X
п
Види потенцiалу
MiKpopiBeHb
Me3opiBeHb
MaKpopiBeHb
Товарна структура
Сировина
— Послуга
Готова продукшя
Висогатехноло-пчнэ лродукия
Географа на структура
КраГни
1нтегрэц1йн блоки
Статичш (нац|Ональн|) конкуpeHTHi переваги
Динэмгчн! конкуpôhthî переваги
Матвр1альна форма
Варт1сна форма
Фактичний pieei-ь виксрисгання на зовн1шньому ринку
Фактичний pieet-ь використання на внутр(шньому ринку
Перспективна експортний потенцгал
Потентат pecypciB, що не ви кормстовуеться
Рисунок. Класифтащя eudie експортного потенщалу
За piBHeM формування конкурентоспроможностi експортного потенцiалу його aHani3 та оцiнкa можуть бути проведет на мiкpоpiвнi: aнaлiз можливостей суб'екта, що використовуються на виробництво та ре^зацш товapiв, конкретних видiв продукцп та послуг; мeзоpiвнi: вивчення можливостей корпоративних або peгiонaльних об'еднань суб'ектсв господарювання, peгiону, гaлузi, галузевих комплекав; мaкpоpiвнi: дослiджeння можливостей та ресурав нaцiонaльних господарств окремих краш.
За piвнeм дивepсифiкaцiï експортний потeнцiaл мае там види: потeнцiaл, що використовуеться на виробництво пeвноï товapноï структури експорту, та потeнцiaл, що використовуеться на виробництво пeвноï гeогpaфiчноï структури експорту.
За piвнeм використання експортний потенщал роздшяють на потeнцiaл, що формуеться за рахунок статичних (нащональних) конкурентних переваг (сприятливе eкономiко-гeогpaфiчнe положення, сировинна зaбeзпeчeнiсть, енергетична нeзaлeжнiсть та in), та потeнцiaл, що формуеться за рахунок динaмiчних i конкурентних переваг (сукупност внутpiшнiх фaктоpiв та ре-
сурав, що змiнюються пiд впливом зовнiшнього середовища).
За сво1'м змютом експортний потeнцiaл може мати як мaтepiaльну, так i вapтiсну форму. У мaтepiaльнiй фоpмi це основш засоби, обiговi кошти та квaлiфiкaщя фaхiвцiв; у вapтiснiй -сукупшсть витрат, пов'язаних iз виробництвом i peaлiзaщею товapiв на зовнiшньому ринку.
3a ступенем викopистaння eкспopтнoгo пoтeнцiaлy та кoнкpeтний чaс дoцiльнo видiляти:
дoсягнyтий piвeнь викopистaння peсypсiв, зaлyчeниx для здшснення eкспopтнoï дiяльнoстi пiдпpиeмствa (yзaгaльню-
ючим пoкaзникoм цьoгo piвня e фaктичний oбсяг peaлiзaцiï eкспopтнoï пpoдyкцiï);
пoтeнцiaл, щo вже peaлiзyeться та внyтpiшньoмy ринку i при певнж yмoвax мoжe бути знлучений для пpoвeдeння eкспopтниx oпepaцiй;
перспективний ексшртний пoтeнцiaл - ресурси, щo витористовуються y зoвнiшньoтopгoвeльниx oпepaцiяx y виглядi сиpoвини aбo нaпiвфaбpикaтiв, ane мoжyть бути пepepoблeнi, дooпpaцьoвaнi й eкспopтyвaтися як iнвeстицiйнi ресурси;
пoтeнцiaл ресурЫв, щo нa дaний мoмeнт чaсy ще не викopистoвyeться. Cлiд зaзнaчити, щo мoжливiсть знлучення всix нaявниx peсypсiв при збepeжeннi oптимaльниx пpoпopцiй зaбeзпeчye мaксимaльнy eфeктивнiсть викopистaння пoтeнцiaлy пiдпpиeмствa при фiксoвaниx yмoвax xaзяйнyвaння. Bтiм, нeстaбiльнiсть зoвнiшньoгo сepeдoвищa e невщ^мтою xapaктepистикoю вiдкpитиx систем. Тaким чинoм, сyб'eкти xaзяйнyвaння пoвиннi мaти визнaчeний oбсяг peсypсiв, щo знaxoдяться y ре-зepвi тa не знлучеш y виpoбництвi. Цей резерв буде викopистoвyвaтися як для aдaптaцiï сyб'eктa дo нeгaтивниx явищ (зaгpoз) зoвнiшньoгo сepeдoвищa тa зaxистy того eкoнoмiчниx iнтepeсiв, тaк i для вiдтвopeння системи в oптимaльниx структурно пpoпopцiяx y дoвгoстpoкoвiй пepспeктивi. Ресурси, щo не зaлyчeнi в ^o^d виpoбництвa i сфopмyють стpaxoвi зaпaси, peзepвнi тa стaбiлiзaцiйнi фoнди poзглядaти як кoмпeнсaцiйнi
ресурси.
Вжщш мoжливoстi нaвeдeнoï групи peсypсiв iз зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï безпеки пiдпpиeмствa при здшсненш eкспopтнoï дiяльнoстi визнaчaються як кoмпeнсaцiйний пoтeнцiaл eкспopтнoï дiяльнoстi. Aнaлiз стaнy eкспopтнoгo пoтeнцiaлy Укpaïни зa встaнoвлeними клaсифiкaцiйними oзнaкaми дoзвoлив визтачити нaцioнaльнi oсoбливoстi стaнy eкспopтнoгo пoтeнцiaлy:
нeзвaжaючи нa oб'eктивний зaгaльний npo^^ кoли мiжнapoднa кoнкypeнцiя пepeмiщyeться iз цiнoвoï сфери (мiкpopiвeнь) дo сфери, де тонкурують нaцioнaльнi yмoви виpoбництвa (мeзo- тa мaкpopiвeнь), в y^arni через низку дeстpyктивниx чинникiв кoнкypeнтoспpoмoжнiсть eкспopтнoгo пoтeнцiaлy i дoсi фopмyeться в oснoвнoмy нa piвнi пiдпpиeмствa зa paxyнoк цiнoвиx чинникiв;
низькoдивepсифiкoвaний eкспopтний пoтeнцiaл, де oснoвнoю стaттeю eкспopтy e сиpoвиннi ресурси тa пpoдyкцiя низькoгo ступеня пepepoбки, яга не мae iннoвaцiйнoгo xapaктepy, e oднieю з oснoвниx зaгpoз зoвнiшньoeкoнoмiчнiй бeзпeцi Укpaïни;
eкспopтний пoтeнцiaл нaцioнaльниx виpoбникiв фopмyeться в oснoвнoмy зa paxyнoк стaтичниx кoнкypeнтниx пepeвaг, зoкpeмa вигiднoгo eкoнoмiкo-гeoгpaфiчнoгo пoлoжeння кpaïни, вишто!' нaсичeнoстi сиpoвинними peсypсaми тa шшж чинникiв;
кiлькiснe нapoщyвaння oбсягiв ексшртш!' дiяльнoстi, opieнтyвaння нaцioнaльниx виpoбникiв та цiнoвi мeтoди кoнкypeнцiï свiдчaть ^o дoмiнyвaння вapтiснoï фopми eкспopтнoгo пoтeнцiaлy ннд мaтepiaльнoю, щo e тaкoж дoсить нeгaтивним явищем poзвиткy зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнoстi Укpaïни.
Тaким чинoм, змщнення кoнкypeнтoспpoмoжнoстi eкспopтнoгo пoтeнцiaлy yкpaïнськoгo тoвapoвиpoбникa як нa внyтpiшньoмy, тaк i та зoвнiшнix pинкax e стpaтeгiчним зaвдaнням eкoнoмiчнoï пoлiтики дepжaви. Вивчення сyчaсниx пiдxoдiв дo визнaчeння e^TOpraoro пoтeнцiaлy, дoслiджeння oкpeмиx йoгo вцщв poзшиpюe тa пoглиблюe тeopeтичнi зaсaди пpoблeми poзвиткy МЕД y сyчaсниx yмoвax.
Висновки. Oбrpyнтoвaнo вплив глoбaлiзaцiï нa poзвитoк мiжнapoднoï eкoнoмiчнoï дiяльнoстi нa мiкpopiвнi, щo пpoявляeться y poзшиpeннi дiяльнoстi гoспoдapюючиx сyб'eктiв та зoвнiшньoмy ринку. Пoкaзaнo, щo усшшшсть iнтeгpaцiï кpaïни y свiтoвy е^шм^ змежить вiд дepжaвнoï пoлiтики та мaкpopiвнi y пoeднaннi iз взaeмoвигiдним спiвpoбiтництвoм сyб'eктiв гoспoдapювaння, фiнaнсoвo-кpeдитниx opгaнiзaцiй, фiнaнсoвo-пpoмислoвиx груп нa мiкpopiвнi. Бaзиснoю пepeдyмoвoю iнтeгpaцiï Укpaïни y св^ве гoспoдapствo e ствopeння мexaнiзмy стaлoгo poзвиткy eкспopтнoï дiяльнoстi, щo змежить
зтачшю мipoю вiд мoжливoстeй вiтчизняниx тдпржмств виpoбляти i peaлiзoвyвaти тoвapи в yмoвax стoxaстичнoгo впливу мiжнapoднoгo бiзнeс-сepeдoвищa нa eкспopтнy дiяльнiсть пiдпpиeмствa тa жopсткoï кoнкypeнтнoï бopoтьби нa св^вж pинкax. Taким чинoм, змiцнeння кoнкypeнтoспpoмoжнoстi eкспopтнoгo пoтeнцiaлy yкpaïнськoгo тoвapoвиpoбникa як та внyтpiшньoмy, тaк i та зoвнiшнix pинкax e стpaтeгiчним зaвдaнням eкoнoмiчнoï пoлiтики дepжaви.
Лiтература
1. Бpикoвa I.B. Кoнцeпцiя мiжнapoднoï кoнкypeнтoспpoмoжнoстi нaцioнaльнoгo peгioнy тa ïï пpaктичний вимip // Miжнapoднa eкoнoмiчнa шл^и^.- 2GG6. - № 4. - C. 29-53.
2. Bopoнкoвa A.E., Cвipiдoвa O.B., Чaсoвський C.A. 3oвнiшньoeкoнoмiчнa склaдoвa eкoнoмiчнoï безпеки Укpaïни // Maтepiaли Miжнapoднoï нayкoвo-пpaктичнoï кoнфepeнцiï мУпpaвлiння peгioнaльним poзвиткoм в yмoвax глoбaлiзaцiï: тeopiя тa пpaктикaм. - Дpoгoбич: Дpoгoбицький держ. пед. ун-т iм. I. Фpaнкa, 2GG7. - C. 18-2G.
3. Дoлгoв C.И. Глoбaлизaция экoнoмики: нoвoe слoвo или нoвoe явление? - M.: OAO «Издaтeльствo «Экoнoмикa», 1998. - 215 с.
4. Eкoнoмiчнa eнциклoпeдiя: y тpьox тoмax. - Т. 3. -К.: Bидaвничий центр «Aкaдeмiя», 2GG2. - 952 с.
5. Ивaнoв Н. Глoбaлизaция и пpoблeмa oптимaльнoй стpaтeгии paзвития // Mиpoвaя экoнoмикa и мeждyнapoдныe oтнoшeния. - 2GGG. - № 2. - C. 15-19; № 3. - C. 12-18.
6. Кaлюжнoвa Н.Я. Кoнкypeнтoспoсoбнoсть poссийскиx peгиoнoв в yслoвияx глoбaлизaции. - M.: Теис, 2GG4. - 526 с.
7. Maкoгoн Ю.В., Кpaвчeнкo B.A и др. Bнeшнeэкoнoмичeскaя дeятeльнoсть: opгaнизaция, yпpaвлeниe, пpoгнoзиpoвaниe. - Дoнeцк: Дoнeччинa, 1999. - 496 с.
8. Нейсбит Дж. Meгaтpeнды: десять нoвыx тенденций, тpaнсфopмиpyющиx нaшy жизнь. - M.: ACT, 2GG3. - 384 с.
9. Пiддyбнa A.I. Meтoдичнi aспeкти oцiнки eфeктивнoстi yпpaвлiння мiжнapoднoю кoнкypeнтoспpoмoжнiстю пiдпpиeмствa // Bсeyкpaинскaя нayчнo-пpaктичeскaя тонференция yчeныx и спeциaлистoв «Пpoблeмы yпpaвлeния пpeдпpинимaтeльствoм в сoвpeмeнныx yслoвияx». - Ялтa: ТНУ им. В.И. Bepнaдскoгo, 2GG5. - C. 35-37.
1G. Cкopoбaгaтa Л. Oблiкoвi тexнoлoгiï дiaгнoстики eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлy пiдпpиeмствa // Eкoнoмiст. - 2GG4. - № 11. - C. 76-78.
11. Цигaнкoвa Т. Meтoдичнi принципи oцiнювaння ш-тeнцiaлy мiжнapoднoï дiяльнoстi пiдпpиeмствa // Bчeнi зaписки KHEy: Hayк. зб. - 1998. - Вип. 1. - C. 128-132.
12. Kothler P., Heiner D.H., Rein I. Marketing places. - New York: Free Press, 1993.
Надшшла до редакцп 25.06.2009 р.
