CC BY
74
УДК 330.341.1
А. В. Шаперенков,
кандидат економ!чних наук, м. Бровари, Кигвська обл.
СУЧАСШ1ТЕРМШОЛОГ1ЧШ КОНТУРИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕШЦ1АЛУ
Актуальнiсть дослiдження. В умовах посилен-ня суспiльно-економiчного прогнозування Bcix сфер людсько! житeдiяльностi гостро постало питання роз-криття 1х потенцiалу. Саме тому в наукових лгтератур-них джерелах останнiм часом широковживаним стали термши, що висвiтлюють потенщал того чи iншого об'екта дослвдження. Зокрема, вагомим сутнiсним навантаженням надшений термiн „iнновацiйний потенциал". Все ж, наявна термшолопчна невизначенiсть загальних процесiв iнновацiйного розвитку не дають можливостi чiтко окреслити чiткi контури термiну „ Днновацшний потенцiал".
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Проблематищ висвплення термiнологiчних основ шно-вацiйного потенщалу присвячено науковi працi бага-тьох зарубiжних та вiтчизняних учених. Так, базовi теоретико-методологiчнi основи вивчення iнновацiй-ного потенцiалу були закладенi ще в працях класишв економiчноl науки: В. Петп, А. Смiта, Д. Рикардо, Ф. Кене, К. Маркса в контекст! до^дження систем суспшьного вiдтворення. В наукових поглядах сучас-них вчених I. Балабанова, П. Бубенко, В. Верби, В. Головатюка, М. Данько, Л. Мартюшева, Н. Мови, I. Новшова, К. Прядкша, В. Соловйова, Л. Федулово! та iнших переважае ототожнення шновацшного потенциалу з науково-технiчним потенщалом та зведення його змiсту лише до наявно! ресурсно! компоненти. У наукових працях шшо! групи вчених - Б. Люша, В. Фрщлянова, М. Ковалева, А. Шашко та iнших змiст термiну зводиться або ж до готовности створення, освоения та розповсюдження рiзного типу нововве-день, або ж до реалiзацil iнновацiй в економiчнi результати. Отже, очевидно, що i досi не розроблено узгодженого методологiчного тдходу i до загального сутиiсного навантаження термшу ,Диновацiйного потенциалу", i до його змюту на рiзних рiвнях суспшьно-економiчногот розвитку. Все це створюе необхщнють удосконалення термiнологiчних контурiв iииовацiй-ного потенцiалу та зумовлюе потребу в подальших наукових дослщженнях з метою активiзацil шноващй-них процесiв.
Метою дослiдження е узагальнення наукових поглядiв щодо сутностi таких понять, як „потенщал", , Днновацшний потощал" та уточнення термiнологiчиих коитурiв цих термiнiв.
Виклад основного матерiалу. В основу загального розушння термiиу „потенцiал" лягло латинське слово „potentia", що в перекладi на украшську озна-чае „сила", здатнють здiйсиювати роботу, прихованi можливост яш в господарсьшй практищ завдяки пращ можуть стати реальшстю [1]. У широкому розушнш „потенцiал" - це величина, яка характеризуе запас енергп тша, що перебувае в данш точцi силового поля [2; 3]. В енциклопедичнш лiтературi термiн „потенщал" трактуеться як наявнi засоби, джерела та можли-восп, яш може бути мобiлiзовано, приведено в дто, використанi для досягнення певно! мети, здiйснения плану, вирiшення якого-небудь завдання [3].
П1дходи в трактуванм термiиу „потощал" стосов-но окремих об'екпв е ще бтьш рiзноманiтиими. Так, термш „потенщал" економiки, який започатковано ще в 20-х роках минутого столiття, було зведено до потенщалу виробничих сил, потенщалу розширеного вироб-ництва, економiчного, виробничого, mдприемиицького потенцiалу тощо. 1з розвитком ринкових вiдносин в науковий термшолопчний обiг було введено термiн „ ,пiдприемиицький потенциал гпдприемства", який мютив не тальки ресурсну складову та можливосп, а й мене-джерськ здiбностi щодо вчасного реагування на потреби ринку та адекватного формування внутршшх по-тужностей тдприемства [4]. Слiд зазначити, що сис-темне розумiння „потеицiалу" започаткував вщомий зарубжний економiст I. Ансофф, який довiв, що поняття „потенщал" е дещо бшьше, нiж сукупмсть уах еле-менпв [5]. До системних властивостей цього поняття вiн зараховуе: способи розподшу завдань; способи взаемозв'язку завдань; культуру оргашзаци, загальиi норми, щнносп, моделi дiйсностi, винагороди, матерь альнi стимули; структуру фуикцiональиих повноважень та способи 1х реалiзацil [5].
Все ж, узагальнений еволюцiйний зрiз науково-го трактування термiиу „потенщал" тдтверджуе сталу зумовленiсть його розумiння обмеженим дiапазоном чиннишв, остшьки в бтьшосп наукових праць донит юнуе однобiчний пiдхiд до трактування суп „потенщалу" Так, Н. Краснокутська видшяе чотири основнi ознаки поняття „потенщал": сукупмсть можливостей, природних умов i ресурсiв, засобiв, цiииостей та за-пасiв (42%); потужнiсть виробництва (галузей нащо-нального господарства), фондiв, ресурсiв краши, ре-
гюну (18 %); ресурсна, природна, регiональна, еко-номiчна характеристика (16 %) та можливють вироб-ничих сил досягти певного ефекту (8 %) [4].
Зазначимо, що в науковiй соцiально-економiчнiй лiтературi термiн „ресурси" часто застосовують як си-нонiм „потенщалу", що призводить до надання при-родним чинником властивостей, як можливi тальки при функщонуванш людського суспiльства [6]. Все ж, у сучасному багатопараметричному суспшьно-економiчному устрою термiн „потенщал" е результа-тивним показником багатофункцiональной системи чиннишв, i лише один iз них е ресурсним. Тому зведен-ня сутносп „потенщалу" лише до одще! ресурсно! його характеристики е неправомiрним.
Безперечно, в результат системно! взаемоди чин-нишв складаються основн внутрiшнi елементи потенциалу, як умовно можна згрупувати в три блоки: ре-сурсний (основний), шститущйний (iнфраструктурний) та результативний. Ресурсний складник е базовим в процесi формування потенцiалу, але в сучасних умо-вах i iнституцiйний, i результативний складник мають глибинний, iнодi навгть бтьш визначальний вплив не лише на динам^ потенцiалу, але i на його основний -ресурсний складник.
Саме тому, на наш погляд, тд „потенщалом" до-цельно розумгти комплексну характеристику людсько! житдаяльносп, що мютить наявнi та потенщйи мож-ливост ресурсного, iнституцiйного та результативного змюту, необхiднi для прогресивного розвитку. Отже, поняття „потенщал" повинно мiстити не лише наявнють прихованих можливостей, як ще не виявилися, але й уже отриманий ефект вiд використання наявних можливостей, що в свою чергу стае основою формування наступних параметрiв потенцiалу.
Необхiднiсть комплексного тдходу щодо вия-влення сутнiсного прояву наукового термiну „потен-цiал" тдтверджуеться i багаторiвневою класифiкацiею потенцiалу за рiзними ознаками (табл. 1 ).
Так, у загальнш класифiкацi! потенщалу за еле-ментним складом виокремлено iнновацiйний потенщ-ал. Незважаючи на те, що в системi категорiального апарату iнновацiйно! дiяльностi категорiя „днноващй-ний потенщал" зявилася в 80-х роках 20 столгття, те-оретико-методолопчний рiвень !! дослiдженостi впчи-зняними та iноземними фах1вцями також залишаеться недостатнiм. Своею чергою це не дозволяе чгтко кон-кретизувати !! кiлькiснi та якiснi параметри, а також розробляти ефективш практичнi тдходи щодо управ-лiння iнновацiйними процесами та формування шно-вацiйно! моделi суспiльно-економiчного розвитку
Аналiз сучасних наукових пiдходiв щодо визна-чення термшу „iнновацiйний потенщал" представлено в таблиц 2.
Отже в ходi загального аналiзу наукових пiдходiв щодо визначення термiну „Днноващйний потенцiал" було виявлено, що сформувалося калька напрямшв в ощнщ термiну iнновацiйний потенцiал, а саме: вузьке трак-тування термшу (ототожнення iнновацiйного потенщ-алу з науково-техтчним потенцiалом; зведення його змюту лише до наявно! ресурсно! компоненти; зведення його змюту до можливостей потенцшно! ресурсно! компоненти) та широке трактування термiну (по-еднуються всi сукупнi можливост досягнення постав-лених цiлей в iнновацiйнiй сферi; змiст термiну зводи-ться до готовности створення, освоення та розповсю-дження рiзного типу нововведень, реалiзацi!' iнновацiй в економiчнi результата). Слiд зазначити, що ототожнення поняття „ Днноващйний потенщал" з шшими видами потенцiалу е неприпустимим. Так, наприклад iнно-вацiйний потенщал на вiдмiну вiд науково-техтчного, передбачае не тшьки здатнiсть створювати науково-технiчнi нововведення, але й устшно застосовувати !х у виробнищи i реалiзацi! товарiв i послуг тощо.
На наш погляд, найбтьш вдале трактування кате-горi!' „шноващйний потенщал" приведено в Закош Укра!ни „Про прюритетш напрями iнновацiйно!' дяль-ност в Укра!нi", де „шноващйний потенщал" визначае-ться як сукупнiсть науково-технолопчних, фшансово-економiчних, виробничих та культурно-освгтшх можливостей кра!ни (галузi, репону, тдприемства тощо), необх1дних для забезпечення iнновацiйного розвитку економiки [20]. Все ж, недолшом цього трактування, на наш погляд, е недоощнка вах складников шновацш-ного процесу, i насамперед людського чинника.
Слiд зазначити, що контури категорi!' „Днноващй-ний потенцiал" не е статичними, вони формуються пiд дiею велико! кшькосп рiзнопланових чинниюв i внут-ршнього, i зовнiшнього гатунку. 1снування розбiж-ностей у визначеннi сучасного змюту категорп „шно-вацiйний потенцiал" умовлено, на наш погляд, недо-статнютю використання принципiв комплексного тд-ходу в обгрунтуваннi цiе! категорi!, ввдсутнютю роз-межування окремих внутрiшнiх !! компонент та фаз вiдтворення шноващйних процесiв. Вiдтак згiдно з принципами комплексного тдходу в обгрунтування категори „ Днновацшний потенщал" дощльно внести елементи масштабност та системностi, горизонтального та вертикального взаемопроникнення та часово! i про-сторово! взаемозумовленост окремих елеменпв iнно-вацiйного потенцiалу тощо.
Шодо внутршшх компонент категорi! „шноващйний потенщал", то традицшно !! структура представ-ляеться трьома компонентами, а саме: ресурсною, продуктивною та результативною [21]. В щлому можна погодитися з такою структуризащею при певних уточненнях. Так, у межах цього тдходу основним
Таблиця 1
Види потeнцiaлу *
Озшга Види
1 piвeнь лoкaлiзaцiï плaнeтapний, людський; пpиpoдний; сyспiльний, eкoнoмiчний; сoцioкyльтypний; псиxoфiзioлoгiчний тoщo;
2 сфepa пpoявy пoтeнцiaл свiтoвoгo гoспoдapствa; нaцioнaльнoï eкoнoмiки; гaлyзeвий; peгioнaльний; тepитopiaльний; дoбpoвiльниx oб'eднaнь; фipм; стpyктypниx пiдpoздiлiв; oпepaцiйниx (виpoбничиx) дшьниць, oкpeмиx poбoчиx мiсць тoщo;
3. гaлyзeвa oзнaкa пpoмислoвий; тpaнспopтнo-кoмyнiкaцiйний; шутовий; бyдiвeльний; сiльськoгoспoдapський; сфepи oбслyгoвyвaння тoщo;
4. eлeмeнтний склaд пoтeнцiaл oснoвниx виpoбничиx фoндiв; пoтeнцiaл oбopoтниx фoндiв; зeмeльний; iнвeстицiйний, iннoвaцiйний, iнфopмaцiйний; кaдpoвий (тpyдoвий) тoщo;
5. джepeлa фopмyвaння внyтpiшньoсистeмний; зoвнiшнiй (pинкoвий) тoщo;
6. фyнкдioнaльнa сфepa виникнeння виpoбничий; yпpaвлiнський, мapкeтингoвий; фiнaнсoвий; нayкoвo-тexнiчний; iнфpaстpyктypний тoщo;
7. функцюшльш спpямoвaнiсть eкспopтний; iмпopтний тoщo;
8. piвeнь peaлiзaцiï фaктичний (дoсягнyтий, peaлiзoвaний); пepспeктивний (вeктop poзвиткy) тoщo.
пpинципoм виoкpeмлeння peсypснoï кoмпoнeнти imo-вaцiйнoгo пoтeнцiaлy тa ïï eлeмeнтiв e ïx фyнкцioнaль-нa poль в зaбeзпeчeннi iннoвaцiйнoгo пpoцeсy. Bиxo-дячи з u^oro peсypснa чaстинa iннoвaцiйнoгo пoтeн-цiaлy зaбeзпeчye нeoбxiднi yмoви дого poзвиткy i ви-знaчaeться мoжливoстями викopистaння peсypсниx eлeмeнтiв в iннoвaцiйнoмy пpoцeсi, a сaмe: мaтepiaль-нo-тexнiчниx, iнфopмaщйниx, фiнaнсoвиx, людськиx peсypсiв. Вижщячи з цьoгo нeзpoзyмiлo: дo яю1' юм-пoнeнти зapaxoвyють сaмy туку, якa e пepшoджepe-лoм фopмyвaння i iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy, i сaмиx eлeмeнтiв peсypснoï кoмпoнeнти. Сyчaснa дитамта iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy бyдь-якoгo сyб'eктa нaпpя-му зaлeжить вiд iнтeнсивнoстi шушв^ дoслiджeнь, poзpoбки i oсвoeння давж тexнoлoгiй, пpoдyктiв, m-слуг, зpoстaння oбсягiв виpoбнидтвa й iмпopтy npo-дyкцiï з висoкoю чaсткoю дoдaнoï вapтoстi, щo зaбeз-пeчye змщшння m^^pe^^x пoзицiй нa pинкax ви-
* склaдeнo aвтopoм зa мaтepiaлaми [6;7;8;9].
сoкoтexнoлoгiчниx виpoбiв. Кpiм цьoгo в мeжax цьoгo всi eлeмeнти peсypснoï кoмпoнeнти iннoвaцiй-нoгo пoтeнцiaлy e o№o piвнeвi. Heзвaжaючи нa тe, щo ва склaдники peсypснoï кoмпoнeнти вiдiгpaють вожли-ву poль в систeмi вiдтвopeння iннoвaцiйнoгo пoтeнцia-лу, для eфeктивнoгo yпpaвлiння цим пpoцeсoм дoцiль-да 6yho б виoкpeмити вaгoвi piвнi oкpeмиx eлeмeнтiв peсypснoï кoмпoнeнти.
Ha шш пoгляд, цeй пiдxiд пoтpeбye дeякoгo уточ-нeння i в чaстинi пpoдyкyючoï кoмпoнeнти iннoвaцiй-даго пoтeнцiaлy, oстiльки нeзpoзyмiлo зa яким ^и-тepieм гpyпyються eлeмeнти ^eï кoмпoнeнти. Тpaди-цiйнo ввaжaeться, щo пpoдyкyючий склaдник iннoвa-цiйнoгo пoтeнцiaлy - цe тaк звaний „вожшь", який зa-бeзпeчye дieздaтнiсть й eфeктивнiсть фyнкцioнyвaння iншиx йoгo eлeмeнтiв [21]. 3a тaким жe mдxoдoм дo пpoдyкyючoï чaстини мoжнa зapaxyвaти i всi eлeмeнти peсypснoï кoмпoнeнти, aджe вoни тaкoж зaбeзпeчy-
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy № 2 (28), 2012
Таблиця 2
Науковi тдходи щодо визначення термшу „шновацшний потенщал"*
Автор Змют термiну Недолiки
¡.Балабанов [10], A.Гриньов, П.Бубенко, B. Гусев [11] сукупнiсть окремих видiв ресурсiв, необхiдних для здiйснення шноващйно! дiяльностi обмежен1сть рамками ресурсно! компоненти
В. Верба, I. Новшова [12], Л.Мартюшева, В. Калишенко [13] Л.Федулова [7], Н. Мова [14], В. Хаустов [14], сукупнiсть органiзованих в певних соцiально-економiчних формах ресурсiв, що можуть при певних дточих внутрiшнiх i зовнiшнiх чинниках iнновацiйного середовища бути спрямованими на реалiзацiю iнновацiйноi' дiяльностi система факторiв та умов, необхвдних для iнновацiйного процесу обмежетсть рамками ресурсно! та орга-нiзацiйно!' компоненти обмежен1сть рамками iнновацiйно!' дiяльностi
П. Бубенко, К. Прядин [17], здатнiсть галузей народного господарства виготовляти наукоемну продукцто, що вiдповiдае потребам свгтового ринку обмежен1сть рамками галузевого рiвня
I. Егоров [15], прихованi можливостi накопичених ресурсiв, якi можуть бути приведет до ди з метою досягнення щлей економiчних суб 'ектiв, ототожнення економiчного i iнновацiйного потенц1алу
М. Данько [9], накопичена певна кшьшсть iнформацii' про результата науково-техтчних робiт, винаходiв, проектно-конструкторських розробок, зразшв ново! техтки i продукци, ототожнення iнновацiйного потенц1алу з науково-техтчним
В.Головатюк, В.Соловйов[16] мiра спроможностi трансформувати ресурси у продуктивне нарощування iнновацiйних властивостей , широке трактування термiну без достатньо! конкретизац1!
Б.Лсш, В. Фрвдлянов [18] сукуптсть науково-технiчних, технологiчних, iнфраструктурних, фшансових, правових, соцiокультурних i iнших можливостей для одержання iнновацiй, широке трактування термiну
М. Ковалев, А. Шашко[19] мiра готовносп (можливостi) виконати завдання, якi забезпечують досягнення поставлених ц1лей в шновацшнш сферi широке трактування термiну без достатньо! конкретизаци
* складено автором за матерiалами [7; 9 - 19 ]
ють даездатнють функцiонування iнших його елеменпв. Так, зокрема, беззаперечним е те, що шформащйний складник ресурсно! компоненти мае вплив на всi на-прямки формування iнновацiйного потенцiалy Отже, потребуе уточнення формулювання критерiю виокрем-лення продуккуючо! компоненти iнновацiйного потенщалу та и елементiв. На наш погляд, таким критерiем е !! функцiональна роль у забезпеченш дiевого i ефек-тивного мехашзму взаемодi! основних чиннишв та компонент формування шновацшного потенцiалу. Ви-ходячи з цього дану компоненту доцшьно було б на-звати шститущйною (iнфраструктурною), а !! структуру представити: системою правового та оргашза-цшного забезпечення формування необхiдних та до-статнiх умов здайснення шноващйно! дiяльностi; ме-ханiзмом безпосереднього впровадження шноващй-них iдей та розробок, мережею шститупв, що е су-б'ектами iнновацiйно! дiяльностi тощо. Ва цi елемен-ти вносять рiзну частку, але безперечно важливу у формування iнновацiйного потенцiалу
Результативна складова iнновацiйного потенцiалу мiстить його узагальнений пiдсумок i ощнку, дае мож-ливiсть виявити резерви в його подальшому викорис-таннi, сприяе розвитку в«х iнших складових, задае цщьову програму та виявляе потенцiйно новi можли-вост функцiонування iнновацiйного потенщалу.
Отже, важко не погодитися, що виокремлення будь-яко! складника в якост критерiально! в процесi формування шновацшного потенщалу е необгрунто-ваним, осттьки всi елементи вiдiграють важливу роль в цьому процесi.
Крiм цього, в жодному iз визначень „шновацшного потенщалу" не враховано внутршш закономiр-ност розвитку даного поняття, що пов'язан з фазами вщтворення iнновацiйного потенцiалу. На наш погляд, основними фазами вiдтворення iнновацiйного потенщалу е: створення, накопичення, перерозподщ та використання всiх наявних i потенцiйних можливостей iнновацiйного розвитку. Так, створення можливостей шновацшного розвитку передбачае концентращю зусиль всiе!' суспшьно-екож^чно! системи з приводу виявлення цих можливостей та стимулювання !х розвитку Накопичення можливостей шноващйного розвитку передбачае чгтку та надайну систему !х первин-ного облшу та збереження. Перерозподiл можливостей iнновацiйного розвитку передбачае аналiз, розме-жування, функцюнальну класифiкацiю та цщьове спря-мування всiх наявних i потенцiйних можливостей iнно-вацiйного розвитку. Фаза використання можливостей iнновацiйного розвитку передбачае реальну реалiза-щю в«х можливих i наявних iнновацiйних потенцш, спрямовану на одержання результативно! компоненти шновацшного потенщалу.
Отже, враховуючи вищезазначене, авторське розумшня „Днновацшного потенцiалу" можна представити як багаторiвневу систему необхщних i достатнiх умов, спрямованих на створення, накопичення, пере-розподш та ефективне використання всiх наявних i потенцiйних можливостей iнновацiйного розвитку. Це визначення, на вiдмiну вщ iнших, дозволяе виявити i глибинн внутрiшнi закономiрностi шновацшного потенщалу, i його зв'язок з зовшшньою системою його вiдтворення.
Для бшьш чiткого окреслення контурiв категорi! „Днновацшний потенцiал" доцiльно здшснити и розме-жування в межах окремих рiвнiв суспiльно екомiчно-го розвитку. На наш погляд, слщ чiтко розмежувати iнновацiйний потенцiал свiтового (планетарного), мак-роекономiчного та мiкроекономiчного рiвня.
Так, свгтовий iнновацiйний потенцiал може бути визначено як планетарна багаторiвнева система формування сприятливих умов щодо створення, накопичення, перерозподалу та ефективного використання всiх наявних i потенцiйних можливостей iнновацiйного розвиткку вах суб'екпв свiтового спiвтовариства. Свь товий (планетарний) iнновацiйний потенцiал характе-ризуе не лише здатнiсть свгту ефективно створювати, накопичувати, спрямовувати та використовувати iнно-вацiйнi розробки, але i глибиннi джерела прогресив-ного свгтового розвиткку. До основних напрямшв свь тового iнновацiйного розвиткку традищйно вiдносять: зовнiшньо-економiчну дiяльнiсть наукових та освгтшх органiзацiй; виробничу кооперацiю високотехшчних виробництв; трансфер технологiй; взаемодiю нащо-нальних iнновацiйних систем тощо.
На макроекономiчному рiвнi доцiльним форму-люванням термiну „шноващйний потенцiал" е наступ-не: система вiдносин з приводу створення, накопичення, перерозподалу та ефективного використання вах наявних i потенцшних можливостей iнновацiйного розвиткку в«х суб'екпв нацiонального суспiльно-еко -номiчного розвиткку. Це визначення надасть можли-вост комплексно вiдобразити можливост в«х етапiв механiзму функцiонуваннГ iнновацiйно! сфери ввд сприйняття нововведень, використання технолопчно-го, економiчного i ринкового ефекпв до впровадження i комерцiалiзацi! досягнень науки у суспiльному виробництв^
Iнновацiйний потенцiал на мiкроекономiчному рiвнi е системою вiдносин з приводу створення, нако -пичення, перерозподщу та ефективного використання всiх наявних i потенцiйних можливостей iнновацiйно-го розвитку окремих суб'екпв национального суспшь-но-економiчного розвитку.
Висновки. В результат! аналiзу наявних науко -вих поглядав щодо термiнiв „потенщал" та „шновацш-
А. В. Шaпepeнкoв
ний пoтeнцiaл" бyлa здiйснeнa спpoбa yдoскoнaлeння змiстy цж тepмiнiв. Tax, виявлeнo, щo дoнинi iснye oднoбiчний пiдxiд в тpaктyвaннi суп тepмiнy „пoтeн-^ai", змют якoгo звoдиться aбo як дo сyкyпнoстi pe-сypсiв, aбo як дo мoжливoстi виpoбничиx сил дoсяг-ти пeвнoгo eфeктy. Дoвeдeнo, щo в сyчaснoмy бaгa-тoпapaмeтpичнoмy сyсmльнo-eкoнoмiчнoмy yстpoю звeдeння йoгo сyтнoстi лишe дo peсypснoï xapaктepис-тики aбo дo пpиxoвaниx мoжливoстeй, як щe нe вия-вилися, e нeпpaвoмipним. Цe дoзвoлилo сфopмyлю-вaти aвтopськe тpaктyвaння тepмiнy, a сaмe: „пoтeнцi-ai" - цe кoмплeкснa xapaктepистикa людськoï житте-дiяльнoстi, щo мютить нaявнi тa пoтeнцiйнi мoжливoстi peсypснoгo, iнститyдiйнoгo тa peзyльтaтивнoгo змiстy, нeoбxiднi для пpoгpeсивнoгo poзвиткy.
Кpитичний oir^A нayкDвиx пiдxoдiв щoдo визнaчeння тepмiнy „iннoвaдiйний пoтeнцiaл" пoкaзaв, щo в бiльшoстi випaдкiв змiст кaтeгopiï' „ ,iннoвaцiйний пoтeнцiaл" мae a6o oбмeжeний xapaктep, aбo взaгaлi нe мae чiткoгo визт-чeння чepeз oтoтoжнeння iннoвaцiйнoгo тa iншиx видiв пoтeнцiaлy. Ост1льки Korny^ цieï кaтeгopiï ш e стэтични-ми i фopмyються пiд дieю вeликoï' кiлькoстi piзнoплaнo-виx чинниюв, i внyтpiшньoгo, i зoвнiшньoгo ^тунку, то oбгpyнIyвaння су^стего змюту кaтeгopiï „ Дннoвaцiйний пoтeндiaл" пoтpeбye викopистaння пpиндипiв юмплeкс-нoгo чiткoгo poзмeжyвaння внyтpiшнix ïï юм-
пoнeнг ТЭ фэз вiдгвopeння iннoвaцiйниx пpoцeсiв. Уpaxo-вуючи вищeзaзнaчeнe, ш нэш пoгляд, пiд „ Дннoвaцiйним пoгeнцiaлoм" дoдiльнo poзyмiти бaгaтopiвнeвy систeмy нeoбxiдниx i дoстaтнix yмoв, спpямoвaниx щ ствopeння, нaкoпичeння, пepepoзпoдiл тэ eфeктивнe викopистaння всix нaявниx i пoтeнцiйниx мoжливoстeй iннoвaцiйнoгo poзвигкy. Цe визнaчeння, m вiдмiнy вiд iншиx, дoзвoляe виявити як гли6иннi внyтpiшнi зaкoнoмipнoстi iннoвaцiй-нoгo пoтeнцiaлy, тэк i юго зв'язoк з зoвнiшньoю сисге-мoю йoгo вiдгвopeння.
Для бшьш чiткoгo oкpeслeння кoнтypiв кaтeгopiï „iннoвaцiйний пoтeнцiaл" дoцiльнo здiйснити ïï poзмe-жувэння в мeжax oкpeмиx piвнiв сyспiльнo-eкoнoмiч-нoгo poзвиткy Ha нэш пoгляд, слiд чiткo poзмeжyвa-ти iннoвaцiйний пoтeнцiaл свiтoвoгo (плaнeтapнoгo), мaкpoeкoнoмiчнoгo тэ мiкpoeкoнoмiчнoгo piвня. Свгго-вий iннoвaцiйний пoтeнцiaл мoжe бути визнaчeнo як плaнeтapнy бaгaтopiвнeвy систeмy фopмyвaння с^и-ятливиx yмoв щoдo ствopeння, нaкoпичeння, пepepoз-пoдiлy тэ eфeктивнoгo викopистaння всix нaявниx i пoтeнцiйниx мoжливoстeй iннoвaцiйнoгo poзвиткy всix суб^кив свiтoвoгo спiвтoвapиствa. Ha мaкpoeкoнo-мiчнoмy piвнi дoцiльним фopмyлювaнням тepмiнy „iннoвaцiйний пoтeнцiaл" e нaстyпнe: систeмa ввдда-син з пpивoдy ствopeння, нaкoпичeння, пepepoзпoдi-лу тэ eфeктивнoгo викopистaння всix нaявниx i пoтeн-цiйниx мoжливoстeй iннoвaцiйнoгo poзвиткy всix
суб^кив нaцioнaльнoгo сyспiльнo-eкoнoмiчнoгo poз-витку. Iннoвaцiйний пoгeнцiaл нэ мiкpoeкoнoмiчнoмy piвнi e систeмoю вiднoсин з пpивoдy ствopeння, тю-пичeння, пepepoзпoдiлy тэ eфeктивнoгo викopистaння всix нaявниx i пoтeнцiйниx мoжливoстeй iннoвaцiйнo-гo poзвиткy oкpeмиx суб^та нaдioнaльнoгo сустль-нo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy.
Bизнaчeнi тepмiнoлoгiчнi кoнтypи дoслiджeння iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy дoзвoлять кoмплeкснo вдаб-paзити мoжливoстi всix eтaпiв мexaнiзмy функцюну-вэннг iннoвaцiйнoï сфepи вiд спpийняття нoвoввeдeня, викopистaння тexнoлoгiчнoгo, eкoнoмiчнoгo i pинкo-вoгo eфeктiв дo впpoвaджeння i кoмepцiaлiзaцiï дoсяг-нeнь туки у сустльдаму виpoбнидгвi.
Лiтeрaтурa
1. Большaя Сoвeтскaя Энциклoпeдия / год peд. Б. А. Beдeнскoгo. - M. : Сoвeтскaя эндиклoпeдия, 1978. - Т. 29. - 627 с. 2. Економiчнa eнциклoпeдiя : в 3 т. / peдкoл. С. В. Moчepний ^дп. peд.) тэ iн. - К. : Видэвничий цeнтp „Aкaдeмiя", 2002. - Т. 3. - С. 952. 3. Енциклопeдiя бiзнeсмeнa, eкoнoмiстa тэ мeнeджe-pa / зэ peд. Р. Дяшвэ. - К. : Miжнapoднa eкoнoмiчнa фyндaцiя, 2000. - 702 с. 4. Kpac^Ky^bKa H. С. Ш-тeнцiaл mдпpиeмствa: фopмyвaння тэ oцiнкa : твч. пoсiб. / H. С. Кpaснoкyтськa. - К. : ЦHЛ, 2005 - 352 с.
5. Aiic<)(|)(|) И. Стpaтeгичeский мeнeджмeнт. Клэсси-чeскoe издaниe. - Изд-вo : Пш-ep, - 2011. - 344 с.
6. Юргавич О. М. Iннoвaцiйнe спpямyвaння ime^m-цiйнoгo пoтeнцiaлy фiнaнсoвиx iнститyтiв / О. M. Юp-кeвич // Фiнaнси Укpaïни. - 2010. - № 10. - С. 81 - 86.
7. Фeдуловa Л. I. Im^erayamm влaснiсть в ноцю-нaльнiй iннoвaцiйнiй систeмi: нayкoвo-aнaлiтичнa дo-пoвiдь / Л. I. Фeдyлoвa, Г. О. Aндpoщyк, В. К. Xay^ тов. - HAH Укpaïни ; Iн-т ero^ тэ пpoгнoзyв. - К., 2010. - 216с. 8. Стрaтeгiя iннoвaцiйнoгo poзвиткy Укpaïни m 2010-2020 po^ в yмoвax глoбaлiзaцiйниx виклиюв / aвгopи-yпopядники : Г. О. Aндpoшyк, I. Б. Жи-ляeв, Б. Г. Чижeвський, M. M. Шeвчeнкo. - К. : Пapлa-мeнтськe вид-вo, 2009. - 632 с. 9. Дaнько М. Iннoвa-щйний пoтeнцiaл у пpoмислoвoстi Укpaïни // Ею-нoмiст. - 1999. - № 10. - С. 26 - 32. 10. Бaлaбa-нов И. Т. Иннoвaциoнный мeнeджмeнт : у^б. mœ-биe. - СПб. : Пш-ep, 2000. - 304 с. 11. Гриньов Б. В. Пpoблeми фopмyвaння iннoвaцiйнoï' систeми в Y^arni / Б. В. Гpиньoв, П. Т. Бу^ню, В. А. Гусев // Еютом^ i пpoгнoзyвaння. - 2004. - № 3. - С. 127 - 138. 12. Bep-6a В. A., Hoвiкoвa I. В. Meтoдичнi peкoмeндaцiï з o^ iнки iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy пiдпpиeмствa / В. А. Bepбa, I. В. Hoвiкoвa // Пpoблeми неуки. - 2003. -№ 4. - С. 13 - 17. 13. Maртюшeвa Л. С. Iннoвaцiй-ний пoтeнцiaл пiдпpиeмствa як oб'eкт eкoнoмiчнoгo
дoслiджeння / Л. С. Mapтюшeвa, В. О. Кaлишeнкo //
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy № 2 (28), 2012
Фшанси Укра!ни. - 2002. - № 10. - С. 61 - 66.
14. Мова Н. Инновационная деятельность в Украине и направления ее развития / Н. Мова, В. Хаустов // Экономика Украины. - 2001. - №6. - с. 29 - 33.
15. Егоров И. Ю. Ипользование в Украине новой системы показателей уровней научно-технического и инновационного развития, разработаной в ЕС для их оценки / И. Ю. Егоров // Проблеми науки. - 2003. -№ 9. - С. 4 - 7. 16. Головатюк В. М. Концепщя мо-делi вишрювання й ощнки шноващйного потенщалу / В. М. Головатюк, В. П. Соловйов // Проблеми науки : Мiжгалузевий науково-техшчний журнал. - 2009. -№ 9. - с. 21 - 28 17. Бубенко П. Т. Наука та шноващйний процес в Укра!ш / П. Т. Бубенко, К. К. Прядкш // Проблеми науки. - 2003. - № 4. - С.8 - 12. 18. Лисин Б. К. Инновационный потенциал как фактор развития / Б. К. Лисин, В. Н. Фридлянов // Инновации. -2002. - № 7. - С. 25. 19. Ковалев М. Развитие инновационного потенциала регионов Республики Беларусь / М. Ковалев, А. Шашко // Вестник ассоциации белорусских банков. - 2007. - № 3. - С. 13 - 33.
20. Про прюритетш напрями шноващйно! даяльносп в Укра!м : Закон Укра!ни ввд 16 счня 2003 року № 433 -14 // Голос Укра!ни. - № 28. - 13 лютого 2003 року.
21. Спшьний европейський економiчний простр: гар-мошзащя мегарегюнальних суперечностей : моногра-фiя // за заг. редакщею Д. Г. Лук'яненка, В. I. Чужи-кова. - К. : КНЕУ, 2007. - 544 с.
Шаперенков А. В. Сучасш термшолоНчш контури дослщження шновацшного потенщалу
Узагальнено та проаналiзовано юнукт науковi
погляди щодо визначення термшв „потенщал" та , Днно-вацшний потенщал". Запропоновано !х авторське трактування, яке дозволяе виявити глибинш внутршш за-кономiрностi розвиткку шноващйного потенщалу.
Ключовi слова: ресурси, нововведення, iннова-цiя, потенцiал, шноващйний потенщал,
Шаперенков А. В. Современные терминологические контуры исследования инновационного потенциала
Обобщено и проанализировано существующие научные взгляды относительно определения терминов „потенциал" и „инновационный потенциал". Предложена их авторская трактовка, которая позволяет обнаружить глубинные внутренние закономерности развития инновационного потенциала.
Ключевые слова: ресурсы, нововведения, инновация, потенциал, инновационный потенциал
Shaperenkov A. V. Modern terminology contours of research of innovative potential
Generalized and existent scientific looks in relation to determination of terms „potential" and „innovative potential are analysed". They are offered author interpretation which allows to find out deep internal conformities to law of development of innovative potential.
Key words: resources, innovations, innovation, potential, innovative potential
Стаття надiйшла до редакцл 22.04.2012
Прийнято до друку 23.05.2012
