CC BY
10
УДК 338.432:339.137.2/. 52
Губенко В.1., д.е.н., професор @
Бглоцеркгеський нащональний аграрный ушеерситет
П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 В1ТЧИЗНЯНИХ АГРАРНИХ ТОВАРОВИРОБНИК1В В УМОВАХ СП1ВПРАЦ1 З СОТ
Викладено теоретичн засади та стратегт членства Украгни е СОТ, що здатш пом 'якшити негатиеш наслгдки I максим1зуеати еигоди е1д членства е цт оргашзацп. Сформульоеано протир1ччя I суперечност1 оргатзацтних осное СОТ та можлие1 протир1ччя м1ж розеинутими та крагнами, що розеиеаються. Викладено складоег тдеищення конкурентоспроможност1 етчизняних аграрних тоеароеиробниюе при функщонуеаны економжи Украши е режимI СОТ I кризоеих яеищ та здтснено анал1з дощльних форм I меж участ1 держаених торгоеельних оргашзащй I демонополгзоеаних приеатних структур у процесах зоенгшньоекономгчног дгяльностг заруб1жних крагн та Украгни.
Ключо^^ слова: СОТ, конкурентоспроможшсть, ризики, митно-тарифне, цти, бюджет, податки.
Постановка проблеми. У 1995р. Укра!на тдписала ГАТТ як сукупшсть кодекав i конвенцш, як в 1995-2007рр. визначали нащональш правила та норми регулювання зовшшньо! торгiвлi i були спрямоваш на найкраще сприяння ведення торгiвлi як для нащональних, так i зарубiжних суб'ектв. Намiр стати членом СОТ вимагало вiд Укра!ни прискорення переходу до ринково! економiки, що передбачало реформи в економщ та створення ринковоорieнтованих формувань в АПК.
В 2006 р. Укра!на визнана кра!ною з ринковою економiкою i в 2008 р. прийнята у Свiтову оргашзащю торгiвлi, яка не диктуе пол^ику урядам, угоди СОТ не передбачають прямо! обов'язковостi мати ринкову економ^, вона заохочуе ринковоорiентовану економiчну пол^ику. Згiдно правил СОТ, коли кра!на лiбералiзуе всю чи певний сектор економши i торгiвлi, подальше И повернення до протекщошзму буде надзвичайно складним процесом. Членство Укра!ни в СОТ мае бути не метою, а стратепею, яка б з огляду штереав нащонально! безпеки передбачала комплекс заходiв, реалiзацiя яких здатна пом'якшити негативнi наслiдки вступу до СОТ i максимiзувати вигоди ввд пiдвищення конкурентоспроможностi аграрного сектору економши. [1, с.133].
Мета досл1дження. Метою i завданням дослiдження е теоретичш аспекти стратеги i функцiонування економжи Украши в режимi СОТ, та розробка конкурентно! пол^ики в умовах штеграцп Укра!ни в СОТ що здатш пом'якшити негативш наслiдки i максимiзувати вигоди вiд членства в цш органiзацi!, окреслення протирiч та суперечностей в оргашзацшних основах
®Губенко В.1., 2009
70
СОТ, що призведуть до можливих протирiч мiж розвинутими кра!нами та тими, що розвиваються; аналiз форм i меж участi державних монополiзованих торговельних органiзацiй i демонополiзованих приватних структур у процесах зовшшньоекономiчно! дiяльностi зарубiжних кра!н та Укра!ни.
Матерiалами дослiджень е науковi працi втизняних i зарубiжних вчених щодо оргашзацшних i методичних основ СОТ, напрямiв пiдвищення конкурентоспроможностi продукци АПК Укра!ни на внутрiшньому i зовнiшньому ринках та стратеги Украши до И функщонування в умовах членства И в цш оргашзаци.
В методищ дослiдження враховано, що кожен фактор формуеться на засадах науково! абстракци, аналiзу i синтезу, аналiтичного передбачення процеав, сумiсностi !х елементiв iз законами ринково! економiки, конкуренци та глоб^зацшних процесiв. Для реалiзацil поставлених завдань використаш iсторико-економiчний та лопчш методи, метод науково! абстракци.
Аналп останшх дослвджень 1 публжацш, в яких започатковано розв'язання проблеми. В Укра!ш витрати на пiдтримку галузi сiльського господарства не буде потреби у зв'язку iз вступом до СОТ зменшувати у значнiй мiрi у зв'язку з тим, що за останш роки витрати на тдтримку складали 0,5% ВВП, в той час як, наприклад, в Угорщиш - 1,8%, СС i Япони - 1,7%, Чехи - 1,6%, США - 1,5%, Канадi - 1,3%.
Рiвень тарифного захисту внутрiшнього ринку Укра!ни в даний час знаходиться на рiвнi кра!н, що вступили до СОТ з 1995р. по 2007р. з них 80% ставок мит на рiвнi кра!н, як приедналися в останш роки [2, с.69].
Уругвайським раундом СОТ започаткований курс на послщовну лiбералiзацiю i зниження рiвня державно! тдтримки аграрних секторiв економiки краш-члешв СОТ i цей процес ускладнюеться у зв'язку з тим, що розвинеш кра!ни з метою тдвищення конкурентоспроможностi сво!х товарiв на внутршньому i зовнiшньому ринках застосовують заходи протекщошзму, запобiгаючи втратам вiтчизняних товаровиробниюв внаслiдок вiдкриття власних ринкiв дешевому iмпорту продовольчих товарiв.
Загальносвiтова тенденщя щодо державного впливу на процеси аграрного виробництва допускае ротацiйнiсть сшьського господарства та протекцiонiзм з метою захисту втизняного товаровиробника вiд конкурент шляхом бюджетного фiнансування, кредитування, оподаткування. В умовах активiзацi! iнтеграцiйних процеав важливу роль вiдiграе зовнiшньоекономiчна пол^ика держави, яка мае гарантувати захист економiчних iнтересiв кра!ни та сприяти збалансуванню внутрiшнього ринку аграрно! продукци i посиленню позицiй держави на св^овому ринку [3, с.8].
Бажання кра!н, що в останнi роки визнаш як кра!ни з ринковою економiкою, стати повноправним членом СОТ мае економiчний i полiтичний тдтекст. Зайнявши свою нiшу в мiжнароднiй торгiвлi, кра!на поряд iз високорозвинутими кра!нами мае можливiсть приймати участь у регулюванш вiдносин у цш сферi через можливостi надання кра!ш бiльш сприятливих умов на ринках кра!н-учасниць. Не дивлячись на спшьшсть мети, молодi кра!ни-
71
члени СОТ, включаючи i Укра!ну, мають рiзний статус i права в залежност вiд термiну вступу в цю органiзацiю [4, с.59].
Кра!ни, що були членами ГАТТ на час створення СОТ (1995р.) займають бшьш вигщш позицi! у порiвнянi з кра!нами, якi вступили шзшше, чи тими, що ведуть пiдготовку до вступу.
Участь в ГАТТ, а штм в СОТ сприяло кра!нам Центрально! i Схщно! Свропи на початку 90-х роюв у найбiльш гострий перiод переходу до ринкових вiдносин покращенню свого стану у мiжнароднiй торгiвлi. Завдяки членству в СОТ, у них появилась можливють уникнути дискримiнацiйно! системи кшькюних обмежень i отримати торговий режим найбшьшого сприяння на ринках розвинутих кра!н.
Оскшьки Укра!на не входила в 1995р. у СОТ, !й довелося добиватися приеднання до цiе! органiзацi! на шших, iндивiдуальних для не! умовах [4, с.59]. Як свщчить практика, трансформащя зовнiшньоекономiчно! дiяльностi на св^овому рiвнi, що здiйснюеться у ввдповщност до вимог СОТ, не завжди сприяе необхiдному розвитку товарообмiну мiж кра!нами. Саме ця обставина часто стае перешкодою на шляху створення справжнього мiжнародного конкурентного середовища на св^овому ринку [5, с.91], що е не найкращим варiантом стосунюв мiж кра!нами.
Результати дослщження та Тх обговорення. Iмовiрно, що найближчим часом у зв'язку iз глобальною фшансовою кризою слiд очiкувати загострення та протистояння мiж розвинутими кра!нами i кра!нами, що розвиваються. На цьому грунт з'явиться можливiсть змщнити окремi регiони стосовно торгiвлi. Така ситуащя визначае негативнi наслiдки для розвитку експорту й iмпорту товарiв для кра!н свiту. Оскiльки об'еднуючим елементом зовнiшньоекономiчно! дiяльностi можуть стати регюнальш iнтереси це, вiрогiдно, автоматично призведе до послаблення iснуючих методолопчних засад СОТ. Природно, що не уникнути i того стану, за якого будуть генеруватися тенденцi! та прагнення у зв'язку з кризою розвивати торпвлю переважно в межах окремих груп держав з тим, щоб уникнути здирницько! наживи з боку шших кра!н. В цих умовах зближення економiчних систем вiдбуватиметься поступово, що буде проявлятися у виваженому державному регулюваннi внутрiшнього ринку та зовнiшньоекономiчно! дiяльностi за формами та засобами прямого i непрямого впливу. Засобами прямого впливу е нормативно-правовi акти, iндикативнi цiни, лiцензi!, квоти, державш закупiвлi. Головними iнструментами непрямого впливу е митно-тарифне регулювання, бюджетна, фюкальна, iнновацйно-iнвестицiйна та грошово-кредитна пол^ика.
Головними напрямами державно! пiдтримки галузi сiльського господарства в умовах його функцюнування в режимi СОТ е i залишатимуться економiчнi важелi, яю е основою механiзму державного регулювання аграрного ринку, до складових якого можна вщнести бюджетно-податкову, цiнову i кредитну системи та митно-тарифне регулювання.
Бюджетно-податковш системi вiдводиться особлива роль у сферi впливу на аграрний ринок, виходячи iз специфiки розвитку аграрного виробництва, при
72
якш бюджетна тдтримка галузi в умовах кризових процеав ввдграе провiдну роль, яку застосовують високорозвинут кра!ни навiть в умовах перевиробництва аграрно! продукцi!, надаючи сво!м товаровиробникам експортнi субсидi!, щоб пiдтримати конкурентоспроможшсть !х продукцi! на свiтових ринках. Укра!на, маючи величезний дефiцит бюджетних ресурав, застосовуе, як i iншi кра!ни, що розвиваються, механiзм пшьгового оподаткування сiльськогосподарських товаровиробникiв, що , на нашу думку, е одним з найбшьш прийнятних економiчних важелiв регулювання ринку, стимулюючи чи стримуючи вщтворення та пiдвищуючи цим конкурентоспроможшсть в^чизняних аграрних товаровиробникiв.
В результат вiдносно! нееластичностi попиту на сшьськогосподарську продукцiю у зв'язку з перевищенням темпiв пропозицi! в порiвняннi з темпами попиту на не! виникае диспаритет щн, а тому державна тдтримка щн на сшьськогосподарську продукщю за допомогою державних iнтервенцiй та встановлення нижшх i верхнiх меж ринкових щн е одним з найбшьш поширених елементiв механiзму тдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняних аграрних продуктiв.
У зв'язку iз довготривалiстю перiоду окупност авансованого капiталу та ризикiв щодо отримання запланованих об'емiв продукцi! в сшьському господарствi розвинутих кра!н в умовах кризи широко застосовуеться спецiалiзована система кредитного регулювання у виглядi видачi пiльгових кредитiв на зниження вiдсотку позики, на укрупнення пщприемств, змiну структури виробництва через шотечне кредитування, кредитування пiд майбутнiй урожай, де гарантом виступае перед банювською системою держава.
Митно-тарифне регулювання, на думку автора, як словосполучення з методичних позицiй не е вдалим пiдходом, його потрiбно було б подати у варiантi "митно-податкове" коригування, що краще асощюеться з експортом продукцi!. Але оскшьки мова йде про "втручання" в зовшшнш i внутрiшнiй ринок, то доцшьно зберегти перевагу за термшом "митно-тарифне" - як об'еднання ставок мита, яю за метою i функцiональним спрямуванням подiляються на фюкальне, протекцiонiстське та преференцiйне; за впливом - на номiнальне i реальне; за походженням - на автономне i конвенцiйне (договiрне); за способом нарахування - адвалерне, специфiчне, комбшоване та змiшане; за принципом обмеження - спещальне, антидемпiнгове i компенсацшне.
Пiдсумовуючи значення викладених вище елеменив механiзму пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняних товаровиробниюв аграрного ринку слiд вiдмiтити, що вони спрямоваш на вирiшення головно! проблеми галузi - диспаритету щн, внаслiдок якого значно знижуються доходи сшьськогосподарських товаровиробникiв i застосування кожного iз складових механiзму доцiльно здшснювати, враховуючи ринкову кон'юнктуру.
Роль i мiсце держави в системi тдвищення конкурентоспроможност аграрного ринку в режимi Свiтово! органiзацi! торгiвлi мае призвести до поглиблено! участi Укра!ни в системi мiжнародного подiлу працi. Держава у
73
цьому випадку виступае як координатор процесу, який сприяе eKOHOMi4Hrn штеграцп И економiки та застосування протекщошстського режиму для запобiгання втрат при вщкритп внутрiшнього i лiбералiзащl зовшшнього ринкiв. Використання захисних механiзмiв мае бути недовгочасним та враховувати 1х реформування i гармонiзацiю.
Отже, мехашзм пiдвищення конкурентоспроможностi АПК в режимi СОТ повинен зводитись до поеднання важелiв внутршньо! пiдтримки та мехашзму захисту в системi зовшшньоторговельно! пол^ики i3 врахуванням норм i принцитв СОТ.
Входження Украши в СОТ накладае суттевий вiдбиток на характер li розвитку. Першою формою, яка започаткувала iнтеграцiю держав до св^ово! економiки, була мiжнародна торгiвля, яка обумовила питання про доцiльнi межi i форми участi державних торговельних органiзацiй у процесах зовнiшньоекономiчноl дiяльностi. Свiтовий досвiд переконуе, що найбшьш ефективною формою оргашзацп св^ово! торгiвлi е приватнi демонополiзованi структури.
Звернемо увагу на те, що Меморандум економiчного розвитку "Украша: поновлення зростання на основах справедливости', пiдготовленого Мшстерством економiки Украши i Свiтовим Банком, передбачено розвивати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть лише на таких традицшних засадах, як дерегулювання, демонополiзацiя, приватизацiя, застосування процедури банкрутства. В Укра1ш, на жаль, майже ва експортно-iмпортнi операци зосереджеш в приватних руках. Приватнi структури, як е основою зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, повиннi доповнюватись Державними торговими оргашзащями (ДТО). Питання спiввiдношення мiж приватними структурами i ДТО слiд виршувати окремо для кожно! краши залежно вiд рiвня розвитку основних ринкових шституив. Значна кiлькiсть краш розвивають експорт товарiв через приватнi структури, але в той же час збер^ають монопольнi державнi торговi оргашзацп, що сприяе пiдвищенню конкурентоспроможностi аграрних товаровиробниюв.
Про необхiднiсть здiйснення виважено! полiтики при розв'язаннi порушеного питання можна переконатись на прикладi матерiалу американського журналу "Agricultural Qutlook", в якому звертаеться увага, що на Уругвайському рауцщ переговорiв СОТ ДТО визнаш законними учасниками св^ово! торпвлг
Провiдною групою ДТО е оргашзацп, що здiйснюють експорт зерна. Лише двi групи CWB i AWB контролюють понад 30 % св^ового експорту пшеницi. На ДТО Австрали, Канади, Ново! Зеланди, Польщi i США, що спецiалiзуються на торгiвлi молочною продукцiею, припадае бiля 40% св^ового експорту сухого знежиреного молока i 25% усiх поставок твердого сиру. Шдачна вартiсть експорту по CWB перевищуе 3 млрд. дол. США, NZDB - 1,8, AWB - 1,4 млрд. i QSC - 925 млн. дол. США.
У валовому виробництвi пшенищ Канади на долю експорту припадае 70%, ячменю - 25%. CWB прагне виршувати таю питання; щоб якомога бшьше
74
зерна продати за найвищими щнами, забезпечити стабшьшсть щн на зернову продукщю, створити для кожного продуцента зерна рiвнi умови на ринку. CWB уповноважена здшснювати закушвл^ доставку i зберiгання на складах пшенищ, що вирощуеться в провiнцiях Альберта, Маштоба, Саскачева.
Таким чином, одним iз вагомих економiчних факторiв, що визначають розвиток укра!нського експорту в контекст утримання на вiдповiдному рiвнi конкурентоспроможностi вiтчизняних товарiв, стае побудова мехашзму СОТ з урахуванням досвiду зарубiжних кра!н взагалi i, зокрема, стосовно узгодженост i участi в експорт товарiв приватних демополiзованих структур i монопольних державних торгових оргашзацш.
Майже всi без винятку кра!ни свiту сприяють функцiонуванню монопольних державних торговельних органiзацiй i на цш основi забезпечують конкурентоспроможнiсть нацiональних товаровиробниюв на свiтовому ринку. Тобто, слщ визнати, що в планi захисту укра!нських iнтересiв вiд недобросовiсно! конкуренци на свiтовому ринку монополiзм разом з протекцюшзмом мае переваги порiвняно з вiдособленими суб'ектами. Такий висновок перегукуеться з положеннями Уругвайського раунду переговорiв СОТ i розвивае !х стосовно до конкретно! ситуацi!. Але монопольш державнi органiзацi! не повинш сприйматися як такi, що експортують усi або майже усi обсяги експортовано! продукцi!, бо це не дасть бажаних результатв.
Тiльки при такому методичному пiдходi можна досягти поставлено! мети - застосувати такий мехашзм СОТ, який би вщповщав штересам Укра!ни щодо рiвня конкурентоспроможност !! товарiв на зовнiшньому i внутрiшньому ринках.
Висновки 1 перспективи подальших досл1джень. Членство Укра!ни в СОТ матиме позитивнi економiчнi наслiдки при умовi використання визначеного !й "перехщного перюду" для розробки, обгрунтування та використання стратегш адаптування до оргашзацшних основ СОТ та використання !х з метою пом'якшення негативних наслвдюв вiд вступу в цю оргашзацш.
Доведено, що витрати з бюджету на тдтримку галузi сiльського господарства у зв'язку iз членством Укра!ни у Свiтовiй органiзацi! торгiвлi зменшувати у значнiй мiрi потреби не буде тому, що за останш роки вони були в межах допустимих згщно до вимог Уругвайського раунду переговорiв (1995р.) та фактичних витрат шших кра!н - члешв СОТ у структурi ВВП цих кра!н, якi були вищими шж склалися в Укра!нi на 2009 р.
Встановлено, що зволжання з боку Укра!ни щодо вступу в СОТ тсля пiдписання нею Генерально! Угоди з тарифiв i торгiвлi у 1995 р. не дало можливост у найбiльш гострий перюд переходу до ринкових вiдносин покращити свш стан у мiжнароднiй торгiвлi через недостатнiй рiвень конкурентоспроможностi i економiки, як це здiйснили кра!ни Центрально! i Схiдно! Свропи. Доведено, що основними важелями тдвищення конкурентоспроможност галузi АПК в режимi СОТ е економiчнi, якi е основою мехашзму тдвищення конкурентоспроможност, виходячи iз його специфiки
75
розвитку. Визначено, що мехашзм тдвищення конкурентоспроможност аграрного товаровиробника Укра!ни повинен зводитися до поеднання важелiв внутршньо! пiдтримки та механiзму захисту в системi зовшшньоторговельно! полiтики iз врахуванням норм i принципiв СОТ.
На пiдставi вивчення свiтового досвiду щодо форм i методiв участi у процесах зовнiшньоекономiчно! дiяльностi встановлено, що ефективними формами оргашзацп св^ово! торгiвлi е як приватнi демонополiзованi структури так i монопольнi державнi торговельш оргашзацп, якi здатнi забезпечити конкурентоспроможшсть нацiональних товаровиробникiв на свiтовому ринку. При цьому монопольш державнi оргашзацп не повинш сприйматися такими, що експортують переважнi обсяги продукцп.
Виходячи з того, що в умовах функцюнування економжи АПК в режимi СОТ iснують загрози щодо подальшого розвитку цукробуряково! та молоком'ясно! галузей через !х низьку конкурентоспроможнiсть, автор в подальших дослiдженнях зосередить свою увагу на теоретико-методолопчних i практичних аспектах ще! проблеми.
Л1тература
1. Шепщен А.О. Конкурентоспроможнiсть аграрно! сфери Укра!ни на свiтовому ринку напередодш приеднання до СОТ // Економша АПК.- 2003.-№6. - с.129-134.
2. Макогон Ю.1. i iн. Економiчнi наслiдки приеднання Укра!ни до Св^ово! оргашзацп торгiвлi // Економжа Укра!ни.- 2003.- №12. - с.69-77.
3. Кваша С.М. Формування фiнансово-економiчного механiзму державного регулювання зовнiшньоекономiчноl дiяльностi в АПК Укра!ни:// 1АЕ УААН.- К.,2001.-41с.
4. Крылатых Э., Строкова О. Аграрный сектор стран с переходной экономикой и ВТО// МэиМО.-2002.-№5.-с.59-65.
5. Губенко В.1. Оргашзацшш чинники ГАТТ/СОТ у свiтлi сучасностi та методолопя визначення !х сутi // Вюник аграрно! науки Причорномор'я Микола!вського державного аграрного унiверситету.-Миколаiв.-2001.-Вип.5(14).- с.89-96.
Summary
V. Gubenko, Doctor of Economics, Professor Bila Tserkva National Agrarian University, Ukraine
THE INCREASE OF COMPETITIVE ABILITY OF DOMESTIC AGRARIAN PRODUCER WITHIN MEMBERSHIP IN WTO
The paper highlights theoretical principles and strategy of Ukraine's membership in WTO which are able to soften negative consequences and to maximize its benefits from the membership. The author defines controversies and disagreements of the organizational basis of WTO and the possible controversies between the developing and developed countries.
76
The author gives the constituents of the mechanism of state regulation of internal and external agrarian markets at Ukraine's functioning in WTO and analyses propriate forms and limits of the state trade establishments and demonopolized private units participating in the processes of external activity of foreing countries and Ukraine.
Key word: WTO, mechanism, state regulation, risks, customs-tariff, prices, budget, taxes.
Cmammx nadiuMna do peda^i'i 17.04.2009
77
