CC BY
14
УДК: 612.63: 612.664: 579. 862
Bmíct Aerococcus viridans у MÍKp06Í0^H03Í молочних залоз ваггтних перед пологами
Чуйко В.1., Юргель Л.Г., Гарагуля 1.С., Кривий В.А., Банахевич Р.М., Самошкша Л.Ю.
Днтропетровська державна медична академ1я
СОДЕРЖАНИЕ AEROCOCCUS VIRIDANS В МИКРОБИОЦЕНОЗЕ МОЛОЧНЫХ ЖЕЛЕЗ БЕРЕМЕННЫХ ПЕРЕД РОДАМИ. Чуйко В.И., Юргель Л.Г., Гарагуля И.С., Кривой В.А., Банахевич Р.М., Самошкина Л.Ю.
Обследованы 34 практически здоровые беременные в сроке 38-41 неделя с отсутствием инфекционных заболеваний верхних дыхательных путей. Микробиологический забор осуществлялся с areola mammae и papilla mammae. Было установлено, что на коже молочных желез преобладает кокковая флора (стафилококки, микрококки). У беременных перед родами на молочных железах, преимущественно на papilla mammae, с частотой 26,5-64,7 % в количестве 102 -104 КОЕ/мл обитают представители облигатной микрофлоры - Aerococcus viridans, которые имели сильную продукцию пероксида водорода.
CONTENTS OF AEROCOCCUS VIRIDANS IN THE BREASTS MICROBIOCENOSIS OF PREGNANTS BEFORE DELIVERY ^uico V.I., Yurgel L.G., Garagulia I.S., Krivoy V.A., Banahevich R.M., Samoshkina L.Yu.
34 practically healthy pregnants in 38-41 weeks of gestation without infections diseases of the upper respiratory tract have been examined. The culture from the breast areola and breast nipple has been taken. It has been established that cocci (staphylococci, micrococci) are prevalent on the breast skin. Aerococci viridans as representatives of the obligatory microflora inhabit on breasts before delivery in 26,5-64,7% of pregnants, mainly on the nipples. Aerococci viridans concentration fluctuates from 102 to 104 ^11/171!. These microbes produce big amount of hydrogen peroxide.
Мшробюлопчний стан молочно! залози у ва птних та породшь - це важлива проблема з двох точок зору:
- по-перше це, передумова шфекцшних захво-рювань у тсляпологовому перюдц за даними втизняних авторiв, захворювашсть гострим лактацшним маститом по вщношенню до кшь-кост полопв коливасться вщ 0,5 до 6 % [7];
- по-друге, природне вигодовування - единий спошб годування дитини, що чинить ушкальну бюлопчну дда на його здоров'я; ранне прикла-дання новонародженого до грудей забезпечуе продовження бюлопчного зв'язку матерi та дитини, адаптащю новонародженого на основi шюряного контакту i перших крапель молозива до умов нестерильного позаутробного середови-ща; цей процес вщбуваеться за рахунок надход-ження з молозивом велико! кшькост захисних факторiв та колошзацп шюряних покровiв, слизо-вих оболонок шлунково-кишкового тракту мшро-
органiзмами матер^ яю формують необхiдний бiоценоз у дитини [1, 2].
У зв'язку з цим, особливо! уваги заслугову-ють бактери-антагонюти, мешканцi шкiри та не-стерильних порожнин органiзму людини, що вiднесенi до роду Aerococcus [6, 9].
У попередшх дослщженнях було встановле-но, що Aerococcus viridans у ваптних та родшь висiвався з молочних залоз тшьки у 56 %, тодi як у породшь - у 100 % випадках [3]. В аеробних умовах та у сташ вщносного анаеробюзу аеро-коки видiляли пероксид водню у рiзних кшькос-тях; вщносно цього вони були подшеш на сильнi та слабкi продуцента пероксиду водню [3, 4].
У зв' язку з цим, нами була поставлена мета - вивчити мшробюлопчний стан молочних залоз у ваптних без наявносп шфекцшних за-хворювань перед пологами, та встановити яюс-ний та кiлькiсний вмют Aerococcus viridans, як
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 (10)' 2007
одного з представниюв нормально! мшрофлори людини та стутнь !х пероксид-продукуючо! ак-тивностi.
Матерiали та методи. З метою виршення поставлених у роботi завдань, обстеженi 34 практично здоровi вагiтнi у термш 38-41 тижнi з вщсутнютю гострих та хронiчних iнфекцiйних захворювань; особливу увагу при складаннi здорово! групи придiляли вiдсутностi:
- карieсу;
- тонзилiту;
- захворювань верхшх дихальних шляхiв.
Для взяття матерiалу використовували метод
змивiв-зiшкребiв за Вшьямсоном та Клiгманом у модифшаци С.1. Климнюка i С.1. Ситника [5] з двох дшянок молочно! залози:
- areola mammae;
- papilla mammae.
!дентифшащя бактерiально! флори проводи-
Високий вiдсоток висiвання та обшменшня визначався серед представникiв коково! мшро-флори; найбiльший вiдсoтoк складали:
- Staphilococcus epidermidis - 35,3-73,5 %;
- Staphilococcus saprofiticus - 41,2-47,0 %;
- Micrococcus sp. - 35,3-47,0 %;
- Aerococcus viridans - 26,5-64,7 %, -
як вipoгiднo часпше вишвалися з papilla mammae, у пopiвняннi з зовшшшми вщдшами молочних залоз.
Серед паличково! мiкpoфлopи була вiдмiчена ентеpoбактеpiальна мiкpoфлopа, яка бiльше ви-авалась з areola mammae:
- Klebsiella pneumoniae;
лась калориметричною системою для до^джен-ня шкiри фiрми "Liofilchem". Культури аeрококiв iдентифiковано згiдно з J.D. Evans (1986), а та-кож за додатковими критерiями [6]:
- ростом на селективно-шдикаторному сере-довищi;
- ростом та бiохiмiчною активнiстю на сере-довищах з солями селену та телуру;
- лактатоксидазною та супероксиддисмутаз-ною активнiстю
Кшьюсть пероксиду водню, що продукують аерококи, визначалась йодометричним методом (Державна фармакопея, 1968).
Результати та Тх обговорення. М i кро-бiологiчний аналiз показав, що мiкробiоценоз шкiри молочно! залози у ваптних перед пологами представлений рiзноманiтною коковою та па-личковою флорою (Табл. 1); усього було вид> лено 158 штамiв.
- Enterobacter sp.;
- E. coli;
при цьому необхщно вщзначити, що TaKi мiкрооргaнiзми, як Bacillus sp., значно часпше висiвaлися з papilla mammae.
Завдяки специфiчнiй aдгезii до клiтин рогового шару, м^ооргашзми прикрiпляюгься до шкри i iснують у виглядi бiоплiвки, яка складаеться з клiтинного муцину, бaктерiaльного екзополюаха-риду i вкраплених у них мшроколонш бaктерiй [10].
Анaлiзуючи мшробюлопчний стан молочних залоз ваптних без вогнищ iнфекцii, можна сказа-ти, що кокова флора, до якоi вiдноситься i
Таблиця 1 - Вмют м1крофлори молочних залоз ваптних перед пологами (n = 34)
MiKpoopraHi3MH gocmg^em 3 MO^OHHHx 3a^03 Areola mammae Papilla mammae
абс. M ± m, % Lg ± m, КУО/мл абс. M ± m, % Lg ± m, КУО/мл
Staphilococcus epidermidis 12 35,3 ± 8,2 2,8 ± 0,6 25 73,5 ± 7,6* 6,1 ± 0,4*
Staphilococcus saprofiticus 16 47,0 ± 8,5 2,6 ± 0,4 14 41,2 ± 8,4 4,4 ± 0,2*
Staphilococcus aureus 2 5,9 ± 4,0 2,6 ± 0,4 3 8,8 ± 4,8 3,4 ± 0,3
Klebsiella pneumoniae 3 8,8 ± 4,8 2,1 ± 0,4 1 2,9 2,4
Enterobacter aerogenes 2 5,9 ± 4,0 2,4 ± 0,2 1 2,9 2,1
Enterobacter hafnia 1 2,9 3,4 - -
Enterobacter cloacae 1 2,9 2,4 1 2,9 2,4
E, coli 3 8,8 ± 4,8 1,2 ± 0,6 - -
Candida sp, 2 5,9 ± 4,0 3,2 ± 0,4 1 2,9 3,4
Micrococcus sp, 12 35,3 ± 8,2 3,7 ± 0,8 16 47,0 ± 8,5 3,6 ± 0,2
Bacillus subtilis 2 5,9 ± 4,0 2,8 ± 0,6 6 17,6 ± 6,5* 2,4 ± 0,1
Bacillus licheniformis 1 2,9 1,4 2 5,9 ± 4,0 3,4 ± 0,4
Aerococcus viridans 9 26,5 ± 7,5 2,1 ± 0,4 22 64,7 ± 8,2* 4,0 ± 0,2*
Прим1тка: * - р < 0,05 у пор1внянш 1з виаванням м1крооргашзм1в з р1зних дшянок молочних залоз.
1-4 (10)' 2007
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Aerococcus viridans, e флорою нормобюзу, яка забезпечуе здоровий стан шкiри молочних залоз у ваптних перед пологами. Високу частоту вис> вання Bacillus sp. з papilla mammae, можливо, треба трактувати, як компенсаторний мехашзм нормалiзацil мiкробiоценозу дано! дiлянки молочно! залози.
Ентеробактерiальна флора, яка здебшьшого висiвалась з areola mammae, скорш за все, при
нормобiозi витiсняeться коковою флорою, що e сприятливим моментом перед лактацieю.
Впродовж м^обюлопчних дослiджень, нами було видшено 31 штам резидентних аерокоюв, серед них:
- з areola mammae - 9 штамiв;
- з papilla mammae - 22 штами.
Для вивчення ступеню пероксид-продукуючо! активностi аерококiв, були взятi (Табл. 2):
Таблиця 2 - Середня к1льк1сть пероксиду водню, утвореного аерококами до зак1нчення 24-годинно! шкубаци
№ Номер ^^epe^o BHgi^eHHa Середня кшьшсть клггин Середня шльшсть
з/п штаму mTaMy аерокошв у 1 мл живильного середовища Lg ± m, КУО/мл пероксид водню M ± m, мг/мл
1 1б7 о. у. My3eHHHH mTaM 8,9 i 0,1 1,78 i 0,09
2 1б7 My3eHHHH mTaM 9,0 i 0,1 0,79 i 0,02
3 1 papilla mammae 9,1 i 0,2 0,1б i 0,01
4 2 papilla mammae 9,1 i 0,2 0,49 i 0,01
5 3 papilla mammae 9,1 i 0,1 0,б4 i 0,02
б 4 papilla mammae 9,0 i 0,1 0,13 i 0,02
7 5 papilla mammae 8,9 i 0,2 0,19 i 0,04
8 б papilla mammae 8,9 i 0,1 0,34 i 0,03
9 7 papilla mammae 9,0 i 0,1 0,57 i 0,01
10 8 papilla mammae 9,1 i 0,1 0,48 i 0,03
ll 9 papilla mammae 9,0 i 0,1 0,08 i 0,004
l2 10 papilla mammae 9,1 i 0,1 0,б3 i 0,02
l3 11 papilla mammae 9,0 i 0,1 0,б4 i 0,02
l4 12 papilla mammae 9,0 i 0,1 0,34 i 0,01
l5 13 papilla mammae 8,9 i 0,1 0,37 i 0,03
1б 14 papilla mammae 8,9 i 0,1 0,38 i 0,02
l7 15 papilla mammae 9,1 i 0,1 0,б2 i 0,03
18 1б papilla mammae 9,0 i 0,2 0,52 i 0,02
19 17 areola mammae 9,1 i 0,1 0,24 i 0,03
20 18 areola mammae 9,0 i 0,2 0,4б i 0,02
21 19 areola mammae 8,9 i 0,1 0,48 i 0,02
22 20 areola mammae 8,9 i 0,1 0,бб i 0,03
23 21 areola mammae 9,0 i 0,2 0,11 i 0,02
24 22 areola mammae 9,1 i 0,1 0,57 i 0,02
- два музейних штами аерококiв (167 о.у та 167) з високою продукщею пероксиду водню;
- 16 штамiв - з papilla mammae;
- 6 штам1в - з areola mammae.
Аналiз отриманих результат показав, що частка сильних продуцент, у яких продукцiя пероксид-водню коливалась вщ 0,34 до 1,78 мг/ мл, складала 16 (72,7 %) штамiв, а слабких (вiд 0,08 до 0,24 мг/мл) - 6 (27,3 %) штамiв.
Антагонiстична активтсть м!кроорган1зм1в по вiдношенню до шших видiв бактерiй e найважли-вшим механiзмом !х екологп i використовуеться
на прaктицi. Ця aктивнiсть бaгaтьоx гемодефiцитниx бaктерiй, до якиx вщноситься також Aerococcus viridans, може складатися з кiлькоx компонента: продyкцiï оргaнiчниx кислот, антибютиюв, лaктaцинiв, лiзоцимy, пероксиду водню та ш. [8, 11].
Bиcнoвки
1. Основними представниками мшробюцено-зу шкiри молочно!' залози вaгiтниx перед пологами складае кокова флора, здебшьшого група ста-фшокоюв.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 (10)' 2007
2. У ваптних без осередюв шфекци перед пологами на молочнш залоз^ переважно на papilla mammae, з частотою 26,5-64,7 % у кшькост 102-104 КУО/мл мешкають представники обл> гатно1 мшрофлори - Aerococcus viridans, що мають сильну продукцiю пероксиду водню.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ведения лактаци та грудного вигодовування: Посiбн. для мед. пращвниюв системи охоро-ни здоров'я матерi i дитини. - К., 2001.-52 с.
2. Воронцов И.М, Фатеева Е.М. Естественное вскармливание детей. Его значение и поддержка. - СПб.: Фолиант, 2005,- 259 с.
3. Горбунова М.Л. Бактерии - продуценты перекиси водорода, обитающие в организме человека: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. -Днепропетровск, 1970. - 41 с.
4. Дрозд Т.Е. Роль аэрококков в колонизационной резистентности макроорганизма: Авто-реф. дис. ... канд. мед. наук. -М., 1989.- 22 с.
5. Климнюк С.И., Сытник С.И. Устройство для забора проб микрофлоры кожи // Бюлл. - 1989. - № 48. - С. 98.
6. Кременчуцкий Г.Н. Биологические свойства и перспективы практического использования аэрококков-антагонистов: Дис. ... д-ра мед. наук. - М., 1989. - 469 с.
7. Муравьева Л.А., Александров Ю.К. Опера-
3. Питання щодо застосування Aerococcus viridans для корекци патолопчного мшробю-ценозу шюри молочно! залози у ваптних перед пологами слщ виршувати шсля ретельного по-дальшого вивчення даного мшрооргашзму у ваптних та пород! ль.
тивное лечение лактационного гнойного мастита в сочетании с ГБО-терапией // Хирургия. - 2002. - № 5. - С. 21-26.
8. Evans J.B. Genus Aerococcus Willams, Hirch and Cowan, 1953 / Bergey's manual of systematic bacteriology. - Baltimore - London: Williams and Wilkins. - 1986. - Vol. 2. - P. 1080.
9. Cabenda S.I., Peerbooms P.G., Van-Asselt G.J. et al. A bacteriological study of the ear canal and the middle ear // J. Pediatr. Otorhinolaryngol. - 2000. - Vol. 16. - P. 119-124.
10. Costerton J.W., Cheng K.J., Geesey G.C. et al. Bacterial biofilms in nature and disease // Ann. Rev. Microbiol. - 1999. - Vol. 41. - P. 435 - 464.
11. Hartman A.A., Putssch Ch., Elsner P. et al. Antibacterial efficacy of Fabry's tinctura on the resident flora of the skin at the forehead. Study of bacterial population dynamics in stratum corneum and infundibulum after single and repeated applications // Zbl. Bakteriol. - 2001. -Bd. 182, № 5-6. - S. 499 - 514.
1-4 (10)' 2007
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
