CC BY
15
ЩДСУМОК
При аналiзi отриманих результатiв нашу увагу привернув той факт, що до медiальноl частини таламуса належить передньовентральне ядро, яке е проекцieю мамiлярних тiл i служить пере-датковою ланкою на шляху аферентацп вiд гшо-кампу i великих пiвкуль. Взаемодiя мiж гшо-кампом i корою великих твкуль являе собою необхiдну умову [2] для цшеспрямовано! уваги, переб^у орiентувальноl реакци, оцiнки новгг-ност сигналу та формування нових енграм па-мят (в нашому випадку - умовно! активно-захисно! навички). Таким чином, на 3-21 дш
формування УРАУ в медiальному таламуш, який служить провiдником iмпульсiв мiж корою великих пiвкуль i гiпокампом, по Mipi зменшення новггносп i поеднання умовного (свiтло) i безумовного (електрошюрне подразнення) [1] знижуеться активнiсть катепсинiв В i L. Зростан-ня активностi катепсину Н, з нашо1 точки зору, пояснюеться iнертнiстю бiосинтетичних реакцiй у медiальному таламусi, поштовхом до активацiï яких було поеднання подразникiв, якi суперечать шстинктивнш поведiнцi щурiв, наразi, поеднання осв^леного простору i безпеки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Буреш Я., Бурешова О., Хьюстон П. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения.- М.: Высшая шк., 1991. - 400с.
2. Дроздов О.Л., Козлов В.О., Дзяк Л.А. Анатомия пам'ятг Учбово - метод. поабник. - Дншро-петровськ: Арт-пресс, 2004. - 125с.
3. Кругликов Р.И. Нейрохимические механизмы обучения и памяти.- М.: Наука, 1981. - 211с.
4. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высшая шк., 1990.- 352 с.
5. Локшина Л.А., Дилакян Э.А. Тиоловые пеп-тидгидролазы животных тканей. Их структура и функции // Молекулярная биология. - 1999. - Т. 20, №5. -С. 1157-1175.
6. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме. - М.: Медицина, 1960. - 146с.
7. Чорна В.1. Динамжа змши активносл цисте-
iHOBoro KaTencHHy L M03Ky nig BnnHBOM penrre-HÎBCbKoro BHnpoMiHeHHH // yKp. pagio^. ®ypH. - 2000. -№8 - C. 269-271.
8. Berdovska I., Zhon J., Gall C. Cysteine proteases in brain lysosomes occur in the transition from young adulthood to middle age in rats // Clinica Chemica. -2004. - Vol. 97, N 2. - C. 395-404.
9. Bradley A., Whitaker J. Isolation and characterization of cathepsin B from bovine brain // Neurochem. Res. - 2001. - Vol. 11, N 6. - P. 851-867.
10. Regionally selective changes in brain lysosomes occur in the transition from young adulthood to middle age in rats / Turk D., Zhon J., Gall C., Lunch G. // Neuroscience. - 2000. - Vol. 97, N 2. - C. 395-404.
11. Suhar A., Marks N. Purification and properties of brain cathepsin B // Eur. J. Biochem. - 2001 - Vol. 101. -P. 23-30.
♦
УДК: 616.363:546.12:546.21
С.А. Риженко, C.I. Вальчук, Д. О. Степанський, Л.В. Хтько, А.Ю. Кондратгее
Дтпропетровська обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя (гол. лкар - д. мед. н., проф. С.А.Риженко)
ВПЛИВ ГАЛОГЕН1В НА АНТАГОН1СТИЧНУ АКТИВН1СТЬ ПРОДУЦЕНТ1В В1ДНОВЛЕНИХ ФОРМ КИСНЮ
Ключовi слова: анюни, антагон1зм, аерокок, водню пероксид, гтойодид, калт йодид, пероксидаза
Key words: anions, antagonism, aerococcus, hydrogen peroxide, hypoiodide, potassium iodide, peroxidase
Резюме. Антиоксидантная защита клеток аэрококков осуществляется функционированием глутатионпероксидазы, супероксиддисмутазы, а также с помощью химической реакции между пировиноградной кислотой и водород пероксидом. Задачей исследования было выяснение влияния солей йода на антагонистичную активность аэрококков, продуцирующих восстановленные формы кислорода, которые используются в реакциях пероксидации галогенов и образовании более антагонистически активных форм метаболитов. Нами впервые установлено
У макроорганiзмi вiдомi двi основнi системи, що перетворюють галогени (анiони) йоду У) та хлору (С1) в бiологiчно активнi гшогало!ди з рiзним бiологiчним значенням [8]. По-перше, це органний рiвень - щитоподiбна залоза, в якiй у процесi окиснювання НАДН2 утворюеться водню пероксид, що використовуеться Ю-пероксидазою для окиснювання катю йодиду (КУ) та утворення дь, трийодтирозину i тироксину. По-друге, кл^инний рiвень - фагоцити, в яких при реакци окиснювання НАДФН2 утворюеться водню пероксид, який використовуеться хлор-перокси-дазою для отримання бактерицидного гшохло-риду [3].
У наших попередшх дослiдженнях [2, 7] було показано, що представники нормально! мшро-флори оргашзму людини - аерококи, що меш-кають на слизових оболонках порожнини рота, тонкого i товстого кишечника, продукують водню пероксид в результат окиснювання молочно! кислоти [2], шровиноградно! кислоти [5] i а-глiцерофосфaту [4]. Будучи мшроаерофшами, аерококи позбaвленi гем-вмiсних каталази та пероксидази [6].
Антиоксидантний захист кттин здiйснюеться функцiонувaнням глутaтiонпероксидaзи, супер-оксиддисмутази, а також за допомогою хiмiчно! реакци мiж пiровиногрaдною кислотою i водню пероксидом [1]. Оскiльки, крiм глутатюн-пероксидазно! aктивностi, мiкроaерофiли воло-дiють i iншими видами пероксидазно! актив-ностi, по типу С1-, У - пероксидазно! aктивностi, нами було поставлено завдання: з'ясувати вплив солей йоду на антагонютичну актившсть
стимулирующее влияние калия йодида (KJ), добавленного в питательную среду, на антагонистичную активность аэрококков, продуцирующих водород пероксид. По аналогии с приведенными механизмами использования анионов на тканевом и клеточном уровне макроорганизма, нами высказано предположение, что аэрококки владеют KJ-пероксидазной активностью и, используя продуцируемый водород пероксид, окисляют KJ в гипойодид, который имеет значительно большее бактерицидное действие, чем водород пероксид.
Summary. Antioxidative defence of aerococci cells is carried out by functioning of gluthathionperoxidase, superoxiddismutase and also by chemical reaction between pyruvic acid and hydrogen peroxide. A research task was to find out influence of iodine salts on antagonistic activity of aerococci, which produce recovered forms of oxygen, used in the reactions of pero-xidation of galogens and formation of more antagonistically active forms of metabolites. For the first time we established the stimulating influence of potassium iodide (PI), added into а nutrient medium on antagonistic activity of aerococci, which produce hydrogen peroxide. By analogy with mentioned mechanisms of anions use on tissue and cellular level of macroorganisms, we suggested, that aerococci have PI-peroxidase activity and using produced hydrogen peroxide oxidize PI into hypoiodide which has considerably more bactericidal action than hydrogen peroxide.
MiKpoopraHi3MiB, продукуючих вщновлеш форми кисню (аерокоюв), яК використовують проду-куючий водню пероксид для пригшчення росту шших мiкроорганiзмiв та глутатюнпероксидазу для захисту вщ ендогенного водню пероксиду.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Вивчено 18 штамiв аерокоюв, видшених Í3 pÍ3H^ джерел та селекщонованих з результатного 167 штаму аерокоюв. Антагошстична актившсть штамiв аерококiв вивчалася методом вiдстроченого пошву тест-культури через 24 години вирощування антагонiстiв. Основною тест-культурою служив штам Vibrio NAG p-6078 - культура, позбавлена каталазно! i пероксидазно! активносп, отже, чутлива до Н2О2. Окиснювання KJ визначалося на iндикаторному середовищi по кольоровiй реакци окисненого йоду з розчинним крохмалем. Зони окиснювання KJ порiвнювалися iз зонами пригшчення зро-стання Vibrio NAG p-6078.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У таблицi 1 проведено зютавлення зон пригнiчення росту Vibrio NAG p-6078 з дiа-метрами зон шдикаторного забарвлення, що виникають при продукци рiзними штамами аеро-кокiв Н2О2.
При аналiзi даних встановлено повний збiг зон пригшчення росту Vibrio NAG p-6078 з дiаметрами зон шдикаторного забарвлення, що виникають при продукци рiзними штамами аерокоюв Н2О2.
07/ Том XII/1
13
Таблиця 1
З1ставлення зон пригшчення росту Vibrio NAG p-6078 з дiаметрами зон iндикаторного забарвлення (М±т)
Культури аерокошв Антагон1стична i оксидазна активтсть аерокок1в на середовищ1 "1С"
дааметр зони пригн1чення росту Vibrio NAG p-6078 (мм) ((мм (мм) дааметр зони шдикаторного забарвлення (мм)
167 25,3±1,2 25,6±0,8
201 31,5±1,2 29,0±1,2
79 15,3±1,2 13,0±0,8 87 28,6±2,5 29,6±2,6
89 22,0±2,9 19,3±2,6
90 30,6±2,6 27,0±2,6
93 19,6±1,2 18,6±1,2 77 17,8±0,8 17,0±0,8
80 24,0±2,2 21,6±0,8
81 30,3±2,1 28,6±2,4 118 29,0±1,6 28,6±1,8
94 28,3±2,8 28,0±2,8
95 16,6±2,2 16,2±2,4
127 27,3±0,9 26,6±0,5
128 32,6±1,2 31,3±3,3
123 25,0±0,8 24,6±1,2
124 17,3±1,2 17,0±0,8
125 21,0±1,6 20,3±1,2
За даними лiтератури встановлено, що аерококи однаково добре окиснюють D- i L-iзомiри молочно! кислоти [4]. Нами було вивчено вплив рiзних концентрацш молочно! кислоти на окиснення аерококами основного субстрату. Показником окиснювання молочно! кислоти служили зони iндикаторного забарвлення на
середовищ^ що мютить KJ i крохмаль, пiд впливом продуковано! Н2О2.
У таблицi 2 представлеш данi по дiаметру забарвлених зон, як iнiцiюються рiзними шта-мами аерококiв залежно вiд концентраци лак-тату, що вводиться.
Таблиця 2
Д1аметр забарвлених зон, як 1н1ц1юються рпними штамами аерококчв залежно вщ концентрацй лактату, що вводиться (M±m)
Культури аерококш Д1аметри зон 1ндикаторного забарвлення залежно в1д концентрац1й лактату (мм)
90 9 0,9
167 58,5±2,5 35,1±1,7 11,2±0,7
167 /окс.вар./ 78,3±3,5 47,8±2,5 18,8±1,5
87 61,4±1,5 39,5±2,1 15,6±1,8
87 /окс.вар./ 87,5±2,4 51,6±3,5 21,4±2,4
308 /окс.вар./ 85,6±1,7 47,4±1,9 20,0±1,8
201 62,5±2,8 40,1±1,7 17,5±2,5
79 27,2±1,1 14,3±0,5 0
6К 59,8±1,7 37,2±8,3 13,2±1,7
7К 58,1±2,1 35,5±1,5 10,2±1,1
167 58,5±2,5 35,1±1,7 11,2±0,7
167 /окс.вар./ 78,3±3,5 47,8±2,5 18,8±1,5
П р и м i т к а : окс.вар. - штам аерокока з пiдвищеною активнiстю окиснювання
Наступним етапом нашого дослiдження стало кового штаму аерокоюв Aerococcus viridans вивчення впливу рiзних концентрацiй калда №167 вiдносно рiзних тест-культур. Даш цього йодиду на антагонiстичну актившсть почат- дослiдження наведенi в таблиц 3.
Таблиця 3
Вплив рiзноT концентрацй' йодиду калiю на антагошстичну активнiсть A.viridans №167. Зона затримки зростання тест-мжрооргашзму (мм) (M±m)
Найменування n Контроль без Концентрац1я KJ в МПА, мкг/мл
м1кроорган1зму KJ 10 100 200 400 800 1000
E. coli P
K. pneumonía P
S. typhimurium P
S. flexneri P
S. aureus P
Vibrio NAG P6078 P
P. aerugínosa P
C. albicans P
10 6,11±0,26
10 5,44±0,24
10 9,40±0,22
10 7,50±0,22
10 11,90±0,23
10 28,30±0,26
10 7,0±0,21
10 3,50±0,16
6,11 6,0
±0,26 ±0,25
>0,05 >0,05
5,44 5,10
±0,24 ±0,17
>0,05 >0,05
9,40 9,40
±0,22 ±0,22
>0,05 >0,05
7,50 7,20
±0,22 ±0,37
>0,05 >0,05
11,90 11,60
±0,23 ±0,38
>0,05 >0,05
28,30 29,0
±0,26 ±0,20
>0,05 >0,05
7,0 7,20
±0,21 ±0,22
>0,05 >0,05
3,50 3,70
±0,16 ±0,21
>0,05 >0,05
6,0 19,60
±0,25 ±0,16
>0,05 <0,01
5,44 18,20
±0,24 ±0,24
>0,05 <0,01
9,40 24,10
±0,22 ±0,27
>0,05 <0,01
7,50 44,10
±0,22 ±0,23
>0,05 <0,01
11,90 20,70
±0,23 ±0,15
>0,05 <0,05
28,30 34,0
±0,26 ±0,30
>0,05 <0,05
7,20 8,80
±0,22 ±0,13
>0,05 >0,05
3,70 5,50
±0,21 ±0,26
>0,05 >0,05
27,0 44,10
±0,21 ±0,23
<0,01 <0,01
19,60 43,90
±0,16 ±0,23
<0,01 <0,01
44,70 44,70
±0,15 ±0,15
<0,01 <0,01
44,80 44,80
±0,13 ±0,13
<0,01 <0,01
26,50 44,80
±0,15 ±0,13
<0,05 <0,01
44,50 44,50
±0,16 ±0,16
<0,01 <0,01
9,70 9,70
±0,21 ±0,21
<0,05 <0,05
6,20 6,80
±0,20 ±0,23
<0,05 <0,05
07/ Том XII/1
15
Як видно, починаючи з концентраци KJ 400 мкг/мл, який був доданий у живильне сере-довище, рiзко пiдвищуeться антагонiстична ак-тивнiсть Aerococcus viridans №167.
Нами вперше встановлено стимулюючий вплив KJ, доданого в живильне середовище, на антагонiстичну актившсть аерококiв, що проду-кують водню пероксид. За аналогieю з наве-деними вище механiзмами використання анюшв на тканинному i клiтинному рiвнi макроорга-нiзму, нами висловлено припущення, що аеро-коки володiють KJ-пероксидазною активнiстю i, використовуючи продукований водню пероксид, окисню KJ до ппойодиду, який володie значно бшьшою бактерицидною дieю, нiж водню пероксид.
ВИСНОВКИ
1. Антагонютична актившсть аерококiв зу-мовлена продукцieю речовини, що окиснюе калiю йодид у молекулярний йод з появою забарвлення в вдикаторному середовищi.
2. Аерококи володдать KJ-пероксидазною активнiстю з продукщею гiпойодиду, що доз-воляе !м мати пiдвищену антагонiстичну актившсть при додаваннi в живильне середовище йодиду калiю.
3. Окиснювальна здатшсть аерококiв забез-печуеться лактатоксидазною актившстю клiтин iз продукцiею водню пероксиду, який вико-ристовуеться KJ-пероксидазною системою.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Кременчуцкий Г.Н. Бюлопчш властивосп i перспективи практичного використання аэрокошв-антагошслв: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - М., 1989.-34с.
2. Кременчуцкий Г.Н., Аренков П.Я. Лактато-ксидазна актившсть культур Aerococcus viridans // Мжробюл. журн.-1989.- Т.51, № 5.-С.17-20
3. Панченко А.Ф., Герасимов А.М., Антоненков В.Д. Роль пероксисом в патологи клики.- М: Медицина, 1981.-207 c.
4. Риженко С.А. Ефектившсть пробютишв на баз1 аерокок1в в боротьб1 з гншно-запальними захво-рюваннями: Автореф дис. ... канд.мед.наук.-Харк1в, 2000.-24с.
5. Черняев С.А. Гетерогеншсть бактерш роду Aerococcus та ii роль в розробщ нових пробютишв i контролю ix автентичностг Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Харшв, 2002.-22с.
6. Evans J.B. Genus Aerocococcus Williams, Hirch and Cowan 1953 // Bergey's Manual of Systematic Bacteriology.-1986.- N 2.-P. 1080.
7. Krementchutskyy G. Biochemical basis of antagonistic activity of Aerococcus viridans // FEBS: Abstracts. - 1990.- Vol. 397. - P.313.
8. Harpers Biochemistry / Murray R.K., Granner D.K., Mayes P.A. et al. - 22 Edition. - Norwalk: Appleton & Lange, 1990.- 720p.
♦
УДК 616.831-004-071 О. В. Погорелое
ПРИНЦИПИ РОБОТИ I МОЖЛИВОСТ1 МЕДИЧНО1 СИСТЕМИ П1ДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ Д1АГНОСТИЧНОГО Р1ШЕННЯ ПРИ ЦЕРЕБРАЛЬНОМУ АТЕРОСКЛЕРОЗ1
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра неврологИ та офтальмологи (зав. - д.мед. н., проф. В.М.Школьник)
Ключовi слова: нейромережа, медична експертна система, неявна iнформацiя, церебральний атеросклероз
Key words: neuronet, medical expert system, hidden information, cerebral atherosclerosis
Резюме. Описаны принципы построения и диагностические возможности медицинской экспертной системы поддержки принятия диагностического решения. Результаты медико-математического эксперимента по тестированию возможностей распознавания системой получены в группе больных с церебральными ишемическими событиями, диагнозы которых были уточнены клинически по международной классификации болезней 10 пересмотра. Установлено, что принцип построения систе-
