CC BY
13
2. При обстеженш хворих з ангшами необхвд-но звертати увагу на наявшсть полiаденопатil, гепато- та спленомегали, тривалу лихоманку, на яку не впливае антибiотикотерапiя, та вщсут-нiсть нейтрофiльозу в загальному аналiзi кровi,
що впливае на постановку правильного клшч-ного дiагнозу на дошпитальному етапi.
3. Для ефективносп лiкування слiд ширше ви-користовувати препарати, що стимулюють про-цеси iмунiтету: гроприназин та циклоферон.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ачкасова Т. А., Богадельников I. В., Горшняк Л. Х. Iнфекцiйний мононуклеоз - хвороба чи маркер iмунодефiциту // Педiатрiя, акушерство та пнеколо-пя. - 2001. - № 4. - С. 63-64.
2. Беклемишев Н. В. Иммунопатология и им-мунорегуляция: (При инфекциях, инвазиях и аллергиях). - М.: Медицина, 1986. - 255с.
3. Гаврылов О. К., Козинец Г. И., Черняк Н. В. Клетки костного мозга и периферической крови: (структура, биохимия, функции). - М.: Медицина, 1985. - 288с.
4. Любезная Е. Б. Инфекционный мононуклеоз // Фельдшер и акушерка. - 1991. - № 1 - С. 28 - 33.
5. Маврутенков В.В. Клшчне значения та пор1в-няльна оцшка двох метод1в визначення гетероф1льних антитш при шфекцшному мононуклеоз! // Лаб. д1агностика. - 2002. - № 1. - С. 32.
6. Ронин В. С. Инфекционний мононуклеоз // Клинич. лаб. диагностика. - 1992. - № 3 - 4. - С. 61 -65.
7. Факторова Е. И. Инфекционный мононуклеоз как болезнь иммуной системы // Гематология и переливание крови. - 1993. - Вып. 28. - С. 62 - 67.
8. Чирешкина Н.М. Инфекционный мононуклеоз (болезнь Филатова) у детей. - М.: Медицина, 1973. -172 с.
УДК 612.1/.8:579.83-078:615.363
А. В. Шарун,
0. О. Шкулта, Л.Г. Юргель,
Г.М. Кременчуцький,
1.E. Шарун, С.Я. Турлюн
ПОРШНЯЛЬНИИ АНАЛ1З Б1ОЛОГ1ЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АЕРОКОК1В, ВИД1ЛЕНИХ 13 Р1ЗНИХ ЕКОЛОГ1ЧНИХ Н1Ш ОРГАН1ЗМУ ЛЮДИНИ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра мiкробiологii, вiрусологii та iмунологii (зав. - д. мед. н., проф. Г.М. Кременчуцький)
Ключовi слова: аерококи, субстрати окиснювання, електрод Кларка, екологiчна тша, перекис водню
Key words: aerococci, substrates of oxidation, Clark's electrode, ecologic niche, hydrogen peroxide
Резюме. Задачей исследования было изучение субстратов окисления бактерий - антагонистов, продуцентов водород пероксида, выделенных со слизистых оболочек нестерильных полостей человека. Все девять штаммов антагонистов относятся к роду Авгососсш', вид viridans. Шесть из них были выделены со слизистой оболочки ротовой полости, по одному - из кала и со слизистой влагалища практически здоровых людей. Эталонным штаммом выступал музейный штамм №167, выделенный из грудного женского молока и являющийся основой эубиотика А-бактерина. В качестве субстратов окисления выделенных аэрококков было изучено 20 органических соединений, а именно: незаменимые аминокислоты - цистин, пролин, лизин, треонин, валин, аланин, глицин; органические кислоты - янтарная, яблочная, лимонная, молочная, винная, щавелевая, фумаровая, пировиноградная, кето-глутаровая, а также: трипептид глутатион, фосфоглицерид - глицерофосфат и триоза - гли-
церальдегид в разных концентрациях. Исследования проводились методом измерения поглощения кислорода электродом Кларка. Summary: The task of the research was to study the substrates of bacteria -antagonists oxidation, producents of hydrogen peroxide, isolated from mucous membranes of non-sterile human cavities. All 9 strains of antagonists are related to Aerococcus viridans. 6 of them were isolated from oral mucosa, singly from feces and from vaginal mucosa of apparently healthy . The reference strain is museum strain N167, isolated from human breast milk being the basis of eubiotic A-bacterinum. 20 organic compounds, namely interchangeable aminoacids, cystin, prolin, lysin, treonin, valin, alanin, gly-cin; organic acids: succinic, malic, citric, lactic, tartaric, oxalic, fumaric, pyroracemic, ketoglutaric plus trypeptide glutation, phosphoglycerid - glycerophosphate and tryosa - glyceraldehyde in different concentrations were studied as substrates of oxidation of isolated aerococci. The researches were conducted by method of measurement of oxygen absorbtion with Clarck's electrode.
Оргашзм людини мае додатковий багато-функцюнальний та динамiчний орган у виглядi мшрофлори, яка забезпечуе цший ряд основних та допомiжних функцш. Завдяки складному взае-мозв'язку мiж популящями, що населяють макро-оргашзм, мшроеколопчна система людини ви-ступае як едине цше, що узгоджено працюе в ш-тересах уше! системи та оргашзму хазя!на, в яко-му вона локатзована [5].
1снуе безлiч груп мшробюнта, об'еднаних родовою, видовою приналежнютю. С ознаки, що об'еднують бактерп рiзних родiв [3,7,8]. Одшею з таких ознак е здатшсть бактерш окиснювати ор-гашчш субстрати з утворенням перекису водню i генерувати утворення вшьних радикалiв.
Бюлопчна дiя перекису водню, як типового антисептика, вщома давно i використовуеться до дшсного часу. Перекис водню викликае у мшро-органiзмiв порушення цiлiсностi як поверхневих структур, так i внутрiшнiх мембран. Порушення цшсносп цитоплазматично! мембрани веде до порушення роботи ряду зв'язаних з нею фермента, наприклад, дегiдрогеназ, а також знижуе ефективнiсть роботи систем репараци ДНК [2,3]. Бактерицидна актившсть перекису водню зв'я-зана з його високою окисною здатшстю, а також з дiею токсичних продуктiв, що утворюються при перекисному окиснюванш лiпiдiв. Перекис-не окиснювання впливае на бшки рибосом, вик-ликаючи !хне руйнування [2,4].
До бактерш - продуцента перекису водню належать аерококи, молочнокисл^ бiфiдумбактерil, стрептококи, ентерококи, мшоплазми та ш. [3,4,8]. В останш роки велике значення мае за-стосування перекису водню i бактерiй, що його продукують, у лшуванш iнфекцiйних ран та от-кiв [1].
Брак публiкацiй, присвячених продуцентам
перекису водню, !х ролi у взаеминах усерединi бiоасоцiацiй макрооргашзму, iнiцiював прове-дення даних дослщжень, метою яких е вивчення бюлопчних властивостей аерококiв, продуку-ючих перекис водню, як були видiленi з рiзних екологiчних нiш органiзму людини.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Задачею дослщження було провести вивчення субстрата окиснювання 9 штамiв бактерш-анта-гошста (та !х ферментних комплексiв), продуцента перекису водню, видшених з ротово! по-рожнини (№6/7, №13/16, №11/14, №839, №170, №774), сечостатево! системи i калу (№220, №94), музейного штаму (№167), дати ощнку субстратiв окиснювання аерококiв ротово! порожнини у по-рiвняннi з аерококами сечостатево! системи i кишечника.
У ходi дослiджень, що проводилися методом вимiрювання поглинання кисню електродом Кларка [6], було вивчено як субстрати окиснювання 20 оргашчних сполук, а саме: незамшш амшо-кислоти - цистин, пролш, лiзин, треонш, валiн, аланiн, глiцин; органiчнi кислоти - бурштинова, яблучна, лимонна, молочна, винна, щавлева, фу-марова, пiровиноградна, кето-глутарова, а також: три-пептид глутатiон, фосфоглщерид- глщеро-фосфат i трiоза - глщеральдегид у концентрацiях 0,1мг/мл, 1мг/мл, 40мг/мл.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Данi з вивчення поглинання кисню при окиснюванш метаболтв ферментними комплексами аерококiв, видiлених iз слизово! оболонки ротово! порожнини, сечостатево! системи i калу, а також музейного 167 штаму, представлеш в таб-лицях 1 i 2. У таблиц 1 приведенi даш з окиснювання органiчних кислот.
Таблиця 1
Вивчення поглинання кисню електродом Кларка при окиснюванш метаболтв ферментними комплексами аерококiв, видшених iз рiзних екологiчних нiш оргашзму
людини (М±т)
Концентращя субстрат1в, мг/мл Показник поглинання О2 в умовних одиницях за секунду
штами аерококв
музейний №167 ротово! порожнини №839 №13/16 уроген1тального тракту 220 №94
Бурштинова к-та 40 0,83±0,12 0 0,22±0,03 0,3±0,08 0,43±0,09
1 0,06±0,01 0 0,78±0,16 0,3±0,09 0,63±0,13
0,1 0,42±0,09 0 0,78±0,13 0,46±0,09 0,63±0,12
Винна к-та 40 0,85±0,18 0,6±0,12 0,045±0,005 0,13±0,02 0,33±0,07
1 0,36±0,07 0,27±0,05 0 0,33±0,08 0,22±0,04
0,1 0,85±0,17 0,27±0,03 0 0,14±0,02 0,22±0,03
Глщеральдегид 40 0,88±0,19 0,75±0,15 1,57±0,25 1,25±0,21 0,8±0,18
1 0 0 0,025±0,004 0,3±0,07 0,22±0,03
0,1 0,04±0,01 0 0 0,5±0,09 0,14±0,02
Гл1церофосфат 40 1,22±0,2 0,4±0,06 1,33±0,25 0,69±0,13 0,67±0,12
1 0,2±0,03 0 0,11±0,013 0,5±0,09 0,27±0,04
0,1 0,05±0,01 0 0,11±0,016 0,3±0,08 0,18±0,03
Кетоглутарат 40 0,12±0,02 0,44±0,09 0,045±0,008 0,33±0,07 0,2±0,02
1 0,52±0,09 0,44±0,09 0 1,1±0,25 0,45±0,09
0,1 0,40±0,09 0,33±0,07 0 0,44±0,09 0,2±0,03
Лимонна к-та 40 0,53±0,11 0,36±0,08 0,08±0,011 0,35±0,06 0,18±0,02
1 0,9±0,15 0,35±0,07 0 0,67±0,11 0,56±0,12
0,1 0,33±0,08 0,27±0,03 0 0,67±0,13 0,44±0,07
Молочна к-та 80 0,4±0,09 0,39±0,06 0,15±0,021 0,46±0,08 0,25±0,03
8 0,72±0,16 0,75±0,12 0,16±0,03 0,25±0,04 0,14±0,016
0,8 0,89±0,13 0,55±0,1 0,36±0,06 0,88±0,13 0,66±0,11
0,4 0,9±0,14 0,45±0,08 0,2±0,02 0,45±0,08 0,33±0,06
Шровиноградна 40 0,81±0,16 0,25±0,02 0 0,35±0,08 0,25±0,03
1 0,6±0,13 0,55±0,11 0 0,5±0,09 0,43±0,1
0,1 0,53±0,11 0,085±0,14 0 0,35±0,08 0,42±0,09
Фумарова к-та 40 0,23±0,02 0 0 0,93±0,15 0,28±0,02
1 0,28±0,03 0 0 0,35±0,07 0,88±0,14
0,1 0,23±0,02 0 0 0,12±0,02 0,5±0,11
Щавлева к-та 40 0,35±0,08 0,1±0,015 0 0,21±0,03 0,4±0,08
1 0,2±0,03 0,1±0,013 0 0,23±0,02 0,26±0,02
0,1 0,1±0,015 0,1±0,011 0 0,3±0,05 0,26±0,018
Яблучна к-та 40 0,24±0,03 0,15±0,02 0 0,45±0,09 0,33±0,06
1 0,12±0,02 0 0 0,85±0,17 0,6±0,11
0,1 0,31±0,09 0,16±0,03 0 0,37±0,08 0,29±0,03
У таблицi 2 представлеш данi щодо окисню-вання амiнокислот штамами аерококiв, видь лених iз нестерильних порожнин органiзму лю-дини.
Виходячи з даних таблиць 1 i 2, видно, що найбiльшi показники поглинання кисню, при до-слiдженнi ферментних комплексiв найбiльш ан-тагонiстично активних штамiв аерококiв №839, №13/16 i музейного №167, зареестроваш при до-слiдженнi наступних субстрата: глутатюну, гл> церальдегiду, Na-a-глiцерофосфату, №-шровин-оградно-кислого, бурштиново! кислоти. А най-
бiльшi показники поглинання кисню при дослщ-женнi ферментних комплексiв аерокоюв, вид> лених з урогенiтального тракту, отримаш при окиснюваннi амiнокислот: аланшу i пролiну з концентрацiями 40 мг/мл i 1 мг/мл. Ферментними комплексами аерокоюв, видiлених iз рото-во! порожнини аланiн, у концентраци 1 мг/мл, окиснюеться iз значно бiльш низькими показ-никами поглинання кисню, а з концентращями 40мг/мл i 0,1 мг/мл штамом №839 - не окиснюеться зовшм, штамом №13/16- не окиснюеться при концентраци 0,1мг/мл. Пролiн зовшм не
окиснюсться ферментним комплексом штаму №13/16 { дуже слабо окиснюсться ферментним комплексом штаму №839 при концентраци 0,1 мг/мл, у той час як аерококи, видшеш ¡з сечостатево! системи, окиснюють пролш !з найбшьш
високими показниками, при концентраци 40 мг/мл 1 1 мг/мл. Трохи нижче, шж при окисню-ванш аланшу { прол1ну, - показники при окисню-ванн фумарово!, лимонно! кислот { глщину комплексами аерокоюв сечостатево! системи.
Таблиця 2
Вивчення поглинання кисню електродом Кларка при окиснюванн1 амшокислот ферментними комплексами аероковдв, видшених iз рiзних екологiчних шш органiзму
людини (М±т)
Концентращя субстратв, мг/мл Показник поглинання О2 , в умовних одиницях за секунду
штами аерокоюв
музейний №167 ротово! порожнини №839 №13/16 урогештального тракту №220 №94
Алан1н
40 1 0,1
0,27±0,03 0,28±0,04 0,28±0,03
0,14±0,021 0
0,04±0,008 0,44±0,09 0
1,4±0,18 1,18±0,21 0,16±0,03
1,22±0,25 1,07±0,16 0,19±0,02
Вами
40 1 0,1
0,22±0,02 0,06±0,011 0,16±0,02
0,2±0,03 0,2±0,02 0,2±0,023
0,25±0,04 0,33±0,06 0,4±0,08
0,22±0,03 0,8±0,13 0,67±0,12
Гл1цин
40 1 0,1
0,41±0,09 0,14±0,022
0,16±0,03 0,3±0,06 0,15±0,03
0,67±0,11 0,48±0,09 0,42±0,08
0,27±0,05 0,55±0,1 0,45±0,09
Глутатюн 40 1 0,1
1,2±0,21 0,81±0,16 0,83±0,13
1,09±0,19 0,18±0,033 0
1,16±0,25 0,025±0,004 0
0,5±0,09 0,6±0,13 0,33±0,06
0,5±0,08 0,7±0,11 0,4±0,09
Л1зин
40 1 0,1
0,3±0,09 0,15±0,032 0,15±0,03
0,27±0,04 0,09±0,01 0,09±0,008
0,33±0,09 0,35±0,04 0,21±0,03
0,2±0,024 0,31±0,06 0,44±0,08
Прол1н
40 1 0,1
0 0
0,05±0,008
0,06±0,011 0
0,15±0,02
1,25±0,18 1,38±0,27 0,29±0,05
1±0,21 1,13±0,2 0,27±0,04
Треон1н
40 1 0,1
0,26±0,04 0,31±0,06 0,75±0,16
0
0,33±0,07 0,16±0,02
0,18±0,03 0,18±0,02
0,23±0,03 0,27±0,04 0,17±0,02
0,2±0,03 0,2±0,03 0,13±0,02
Цистин
40 1 0,1
0,12±0,016 0 0
0
0,44±0,08 0,2±0,021
0,14±0,021 0,19±0,024 0,19±0,022
0,2±0,02 0,31±0,09 0,14±0,03
0
0
0
На вщмшу вщ них аерококи, видшеш з ротово! порожнини, не окиснюють фумарову кислоту зо-вс1м, а глщин не окиснюе один ¡з найбшьш ак-тивних антагошспв - штам №13/16. Штам №839 окиснюе глщин !з надзвичайно низькими показниками (табл.2).
В експериментах з вивчення поглинання кисню електродом Кларка при окиснюванш метабо-лтв суспенз1ею дослщжуваних бактерш - антагошспв отриман даш, приведет в таблиц 3.
З отриманих результат1в виходить, що цшьни-ми мшробними кттинами штам1в аерокоюв, видшених з урогештального тракту, найбшьш ак-
тивно окиснювався глщеральдепд. При окиснюванш даного метабол1ту показники поглинання кисню електродом Кларка нижче, шж при окиснюванш його ферментними комплексами цих же штам1в. Под1бш результати отриман { при вив-ченн окиснювання глщеральдегиду аерококами, видшеними з ротово! порожнини. У той же час отримаш висок показники при окиснюванн шрувату цшьними мшробними клггинами ус1х дослщжуваних штам1в аерокоюв ротово! порожнини. А ось у випадку з аерококами сечостатево! системи шруват не окиснюеться штамами №220 та №94. У вщношенш глутатюну рееструеться
зниження поглинання кисню, при дослщженш аерокоюв сечостатево! системи практично удв1ч1, тод! як у випадку з бшьшою частиною аерокоюв ротово! порожнини поглинання кисню не рее-струеться зовс!м, а з шшими штамами актившсть поглинання знизилася в три - чотири рази у по-
р1внянн1 з даними по ферментних комплексах. При окиснюванн! глщерофосфату цшьними м!к-робними кттинами обох груп аерокоюв спо-стершаеться схожа картина: показники поглинання кисню електродом Кларка дор!внюють 0.
Таблиця 3
Вивчення поглинання кисню при окиснюванш метаболтв мшьярдною суспензieю аерококчв, видiлених iз рiзних екологiчних нiш органiзму
людини (М±т)
Показник поглинання О2 , в умовних одиницях за секунду
Концентрац1я штами аерокошв
субстратш 40 мг/мл музейний ротово! порожнини урогештального тракту
№167 №6/7 №11/14 №13/16 №170 №774 №839 №220 №94
Глутат1он 0,38±0,06 0,2±0,02 0 0 0 0 0,35±0,06 0,2±0,02 0,24±0,03
П1руват 0,35±0,05 0,6±0,12 0,54±0,08 0,55±0,09 0,63±0,12 0,76±0,15 0,47±0,09 0 0
Гл1церофосфат 0 0 0 0 0 0 0 0,1±0,015 0
Гл1церальдег1д 0,84±0,14 0,57±0,09 0,24±0,02 0,64±0,1 0,35±0,05 0,7±0,12 0,83±0,14 0,88±0,13 0,74±0,14
Комплекс: Глщерофосфат Гл1церальдегид 0,38±0,05 0,34±0,06 0 0 0 0 0,24±0,03 0 0
Глутат1он
Було вивчено вплив субстрата окиснювання штам!в аерокоюв, видшених !з нестерильних по-рожнин, на !х антагошстичн! властивосп методом вщстроченого антагошзму. Результати представлен! у таблиц! 4.
1з матер!ал!в таблиц! 4 видно: максимальний антагонютичний вплив на тест - культури, при !х рясному рост! в контролях, ус! дослщжуваш штами аерокоюв виявляють на середовищ!, до-повненому 15% кшсько! сироватки, 1% р-ну глю-кози ! комплексу ауксишв, що складаеться з а-глщерофосфату ! глщеральдегиду - для аеро-кошв, видшених ¿з ротово! порожнини, та ала-шну, прол!ну - для аерокошв, видшених з уро-ген!тального тракту. Звертае на себе увагу вщ-сутшсть шгменту у Р. аеruginоsа при культиву-ванн! на середовищах, доповнених вищевка-заними ауксинами. Викликае щкашсть також факт наявност! не тшьки зон повно! затримки росту тест - м!кроб!в вид!леними штамами аеро-кок!в, але ! зон !з пониженою !нтенсивн!стю росту.
У процес! досл!джень була вивчена чутли-в!сть аерокок!в, вид!лених !з р!зних еколог!чних н!ш, до представник!в основних груп антиб!о-тиюв. Дан! з чутливост! найбшьш антагон!стично активних штам!в аерокок!в представлен! в таблиц! 5.
Як видно з таблиц! 5, була вивчена чутливють аерокок!в до представник!в основних груп анти-бютиюв. До метицилшу - представника нашв-синтетичних пен!цил!н!в, основна маса аероко-к!в, вид!лених !з сечостатево! системи ! калу -пом!рно чутлив!, як ! у випадку з аерококами, вид!леними !з слизово! ротово! порожнини.
До представника цефалоспоришв - цефазо-л!ну обидв! групи аерокок!в високочутлив!. При вивченн! чутливост! до представник!в групи тет-рацикл!н!в (хлортетрацикл!н ! доксицикл!н) вияв-лено, що аерококи, видшеш !з сечостатево! сис-теми, виявляють ст!йк!сть, у той час як ус! аеро-коки ротово! порожнини - чутлив!. У той же час при вивченн! чутливост! до левом!цетину реес-труеться висока чутлив!сть аерокок!в сечоста-тево! системи ! повна резистентн!сть групи най-бшьш активних антагошспв, видшених !з рото-во! порожнини людини. Також практично не зустр!чаеться ст!йких до гентам!цину (ам!но-гл!козиди) штам!в аерокок!в !з ротово! порож-нини ! рееструеться практично половина резис-тентних до нього штам!в, вид!лених !з сеч! ! шхви. В!дм!нност! у чутливост! до антибютиюв двох досл!джуваних груп аерокок!в зв'язаш, швидше за все, з в!дм!нностями у склад! м!кроб-них асоц!ац!й та умов юнування в середовищ!, з
якого вони були видшеш. У вщношенш пред-ставника фторхшолошв (офлоксацину i макро-лiдiв) еритромiцину - картина схожа.
З усього вищевикладеного видно, що мшро-органiзми роду Аегососсш вид viridans, видiленi з рiзних екологiчних нiш людського органiзму (одна група - зi слизово! оболонки ротово!
порожнини, iнша - зi слизово! пiхви, сечi та калу) при загальних морфологiчних, культуральних i бiохiмiчних характеристиках володiють рядом розходжень. Розходження в оксидазнiй та анта-гонiстичнiй активностi, визначенi в рашше про-ведених дослiдженнях, загальнi для обох груп аерокоюв i не залежать вщ локусу видiлення.
Таблиця 4
Антагошстичш властивостi аерококчв, видшених iз рiзних екологiчних нiш оргашзму людини на глюкозо - сироваточному агарь доповненому субстратами окиснювання
(М±т)
Зони затримки тест-культур штамами аерокок1в у мм
контроль 1з субстратами окиснювання
Тест- гл1церофосфат, глщеральдегвд алан1и, прол1н
культури музей-ний штами ротово! порожнини штами уроген1тального тракту музейний штами ротово! порожнини штами уроген1тального тракту
№ 167 № 839 № 13/16 № 220 № 94 № 167 № 839 № 13/16 № 220 № 94
S.saprophyticus 10±1,7 11±2,8 11±1,7 11±0,3 7±0,2 8±0,9 20±2 та 2*±0,3 13±0,6 11±0,5 7±0,5
8.аиге^ 3±0,2 10*±1,2 5±0,9 10*±1,5 4±0,5 11*±0,2 5±0,7 8*±1,5 2±0,1 6*±0,9 7±1,3 7±1,0 8±0,3 7±1,1 6±0,7
S.intermedius 11±1,8 15±1,3 15±1,3 11±1,5 7±1,1 8±1,2 8±0,6 8±0,8 8±0,6 7±1,0
S.epidermidis 4±0,5 5±0,5 4±0,3 4±0,6 3±0,2 8±1,1 7±1,1 7±0,5 7±0,9 6±0,5
P.aeruginosa 2±0,1 2±0,1 4 ±0,3 2±0,1 4 ±0,4 5±0,6 11±2,3 10±1,2 6±0,5 8±0,6
3**±0,6 7**±1,0 6**±0,5 15**±0,6 5**±0,5 4**±0,2 5**±0,3 4**±0,8 3**±0,3 3**±0,2
К.о/аемае 5±0,2 5±0,8 9±0,6 4±0,3 5±0,5 8±0,5 11±1,2 12±1,2 7±0,6 9±1,5
C.albicans 9±0,8 11±1,8 11±1,5 10±0,9 8±0,6 15±0,9 20±2,5 28±2,5 15±2,1 13±0,5
Е.еоН 2±0,3 6±1,6 13±1,5 3±0,1 2±0,1 5±0,5 11±1,5 18±1,7 5±0,5 5±0,7
Примiтка: *- зниження iнтенсивностi росту; ** - зниження штенсивносп росту з вщсутшстю пiгменту.
У ходi вивчення поглинання кисню електро-дом Кларка при окиснюванш метаболiтiв вид> леними штамами бактерiй - антагонiстiв, продуцента перекису водню, з'ясувалось, що юнують iстотнi вiдмiнностi, як у самих субстратах, так i в !х концентрацiях. Так, аерококи ротово! порожнини найбшьш активно окиснювали простий пептид - глутатiон, фосфоглщерид - глщерофос-фат, трiозу - глщеральдегид, кетонокислоту -пiруват, пдроксикислоту - молочну кислоту, у той час як аерококами, видшеними iз сечо-статево! системи i калу, найбшьш активно окис-нювались моноамшокарбонов^ дiамiнокарбоно-вi, гетеро-циклiчнi кислоти: аланш, валiн, глiцин, фумарова кислота, пролш.
Варто пiдкреслити: незважаючи на те, що вс
дослiджуванi штами аерокоюв видiленi з несте-рильних порожнин людського оргашзму, рiзнi дiлянки слизових оболонок мають сво! особли-восп, зумовленi фiзiологiчними функцiями, осо-бливостями у складi секрету (високий рiвень гл> когену, зумовлений впливом естрогешв у пiхвi; наявнiсть ферментiв i поживних речовин у рото-вш порожнинi; реакцi! обмiну холестерину i жов-чних кислот, синтез вггамшв, бiологiчно ак-тивних речовин у шлунково-кишковому тракп), розходження в рiвнi рН-середовища (рiзко кисле у шхв^ лужне в ротовiй порожнинi i кишечнику), антимiкробними факторами (бактерициднi речо-вини слини - лiзоцим, шпбш, фагоцитарна ак-тивнiсть лейкоцитiв), розходження в складi мiкробних асоцiацiй.
Таблиця 5
Вивчення чутливост1 до антибютитв аерококчв, вилучених i3 нестерильних порожнин
орган1зму людини
Чутливкть ммаммв аерокоюв , (зона затримки росту в мм)
Антибютики ротово!' порожнини урогештального тракту калу
№ 167 №11/14 №13/16 № 170 № 774 № 839 № 6/7 № 220 № 94 № 77 № 230 № 567 № 577
Метицилш с п/ч 11±0,5 с п/ч 13±0,8 с с п/ч 12±1,0 п/ч 23±1,0 п/ч 29±1,5 п/ч 22±1,0 п/ч 26±0,7 п/ч 25±1,0 п/ч 29±1,0
Цефазолш ч 25±0,9 ч 18±0,8 ч 20±1,0 ч 28±1,0 ч 29±1,1 ч 26±1,0 п/ч 15±0,5 ч 20±0,5 ч 26±1,2 ч 18±0,5 ч 22±1,2 ч 22±0,5 ч 28±2,5
Еритромщин п/ч 22±1,5 ч 23±1,0 п/ч 20±0,5 ч 24±1,0 п/ч 22±1,5 ч 24±0,5 п/ч 20±1,5 п/ч 20±0,5 ч 24±1,0 ч 23±1,0 п/ч 22±1,0 ч 26±1,0 ч 23±0,5
Хлортетра-циклш ч 20±1,0 п/ч 16±1,0 п/ч 15±0,5 ч 25±1,5 ч 25±0,8 ч 21±1,1 п/ч 15±0,7 с с с с с с
Офлоксацин ч 19±0,6 ч 19±1,1 с ч 20±1,5 ч 20±1,0 ч 19±0,8 с ч 18±1,5 п/ч 15±1,2 п/ч 15±0,5 ч 18±0,7 п/ч 15±0,8 ч 18±1,0
Левомiцетии с с с с с с с с 14±0,5 ч 19±1,0 ч 24±1,5 ч 20±1,0 ч 23±1,5 ч 20±1,7
Геитамiции ч 15±0,5 п/ч 14±0,8 п/ч 12±0,5 ч 20±1,2 ч 19±1,3 ч 16±1,0 п/ч 14±0,5 с 10±1,0 п/ч 12±0,5 с 10±1,3 ч 17±1,0 с 10±1,0 ч 18±0,5
Примiтка: с - стшкий; ч - чутливий; п/ч - по]шрно-чутливий
П1ДСУМОК Aerococcus, вид viridans, мають îctothî розход-
Видшеш 3i слизових оболонок нестерильних ження в активностi окиснювання субстрата, як
порожнин людини бактерiï - антагонюти, проду- зв'язанi, швидше за все, з умовами юнування ви-
центи перекису водню, що належать до роду дшених мiкроорганiзмiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. А-бактерин у лшувант i профшактищ гншно-запальних процеав / Кременчуцький Г.М., Рижен-ко С.А., Волянський А.Ю. та îh. Дшпропетровськ: Пороги, 2000. - 150с.
2. Костина Г.1. До питання про мехашзми хiмiчн-oï шактивацп мiкроорганiзмiв // Журн. мшробюлоги, ешдемюлогп та iмунобюлоriï.-198L-N^8.-C26-32.
3. Кременчуцкий Г.Н., Самойленко И.И. Действие перекиси водорода, продуцируемой Aerococcus viridans, на Escherichia coli и Bacillus subtilis // Микро-биол. журн. - 1987. - №2. - C. 91-93.
4. Осипов А.Н., Азизова O.A., Владимиров Ю.В. Активные формы кислорода и их роль в организме // Успехи биол. химии.- 1990.- Т. 31.- С. 180-208.
5. ffléHgepoB E.A. HopMa^bHa Mkpo^opa i gémi
nHTaHHH MiKpOéKOïïOnHHOÏ TOKCHKOïïOriÏ // AffTHÔiOTHKH
i Még. 6i0TéXH0^0ria.- 1987.- № 3.- C.32.
6. Alexander R.R., Griffiths J.M., Wilcinson M.L. Basic Biochemical methods.-USA.-1985.-P.165-171.
7. Miyasaki K.T. Antimicrobial properties of hydrogen peroxide and Sodium bicarbonate individually and in combination against selected oral, gram-negative, facultative bacteria // J. Dent. Res. - 1986. - Vol.65, N9.-P. 1142-1148.
8. Uehara Y., Kikuchi K., Nakamura T. Inhibition of methicillin-resistant Staphylococcus aureus colonization of oral cavities in newborns by viridans group streptococci // Clin. Infect. Dis.- 2001.-Vol.32.-P.139-140.
