CC BY
9
DOI 10.31718/2077-1096.19.1.27 УДК 616.35-002.3 Дудченко М.О., Мшура З.1.
ВПЛИВ ЗАХВОРЮВАННЯ НА ЯК1СТЬ ЖИТТЯ ПАЦ16НТ1В З ЕКСТРАСФ1НКТЕРНИМИ ТА ТРАНССФ1НКТЕРНИМИ ПАРАРЕКТАЛЬНИМИ НОРИЦЯМИ
УкраТ'нська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Актуальнсть. Наявнсть високих транссф1нктерних та екстрасф1нктерних нориць прямоУ кишки може викликати виникнення тяжких мсцевих змн, що обумовлюють значну деформац1ю анального каналу, промежини, рубцев/ змни м'яз'в-стискач'в заднього проходу, в результат! чого виникае не-достатнсть затульного апарату прямоУ кишки, що значно пог'1ршуе якють життя таких хворих. Мета роботи. Оц1нка якост/ життя пац1ент1в, що хворють на хрон1чний парапроктит, за допомо-гою пор1вняльного анал'зу досл'джуваних груп. Об'екти та методи. У досл'дженн/ приймали участь 58 пац1ент1в, як мали ту чи ¡ншу форму хрон1чного парапроктиту, що лкувались в умовах прокто-лог1чного в'дд'шення ПолтавськоУ обласно'У кп1'н1'чноУ л1карн1 ¡м. М.В. Скл1фосовського та на баз/ х'ру-рг1чного в'дд'шення 3-У м'юько'У кл1'н1'чно'Ул1карн1 м. Полтави. Результати. При вивченн анамнезу з'я-совано, що тривалсть хвороби у пац1ент1в варювала в'д 2-3 мюяц1в до 10 рок'в / бльше, в серед-ньому 2,9±0,9 рок'в. Хвор'!, що займаються ф1зичною працею, склали 82,7%, дещо менше було хворих, як займаються розумовою працею - 20,6%, ще менше хворих, що займаються зм/'шаною трудовою д'яльн'ютю - 10,4%. У 32 (55,2%) пац1ент1в виявлен й ¡нш1 колопроктолог1чн1 захворювання, при чому, деяк з них мали 3 або б'тьше хвороб одночасно. Найпоширен1ша скарга (100%) - наявнсть зовншнього норицевого отвору в перианальн1й дшянц1. Бль в'дзначався у 48 (82,8%) осб. В цьому випадку також було виявлено, що частота ц'е'У скарги збльшуеться при бльш тривалому анамнез! (76,2% у пац1ент1в з анамнезом до 1 року у пор!внянн!' з 92,9% у пац1ент1в, що хворють на хрон1чний парапроктит бльше 5 рок'т). У 22 (37,9%) хворих в1дзначалися скарги на перодичне пдвищення температури тла, яке пов'язане з загостренням хрон1чного процесу. Висновки. Таким чином, б-льшсть пац1ент1в звертаються до медично'У допомоги у п'зн'! строки захворювання, - у середньому через 3 роки псля появи перших симптом'в. Також, у хворих з тривалим анамнезом скарги стають виражен1шими, що значно пог'1ршуе якють Ухнього життя. Переважна кшькють хворих на парарек-тальн нориц займаються ф1зичною працею, що пов'язано з тим, що бль при хрон1чному парапроктит!' посилюеться саме пд час ф/'зичних навантажень, що змушуе пац1ент1в з ц/'ею патолог 'юю зве-ртатись до медичних заклад'в.
Ключов1 слова: парапроктит, екстрасфшктерна нориця, 1нконтиненц1я, якють життя, колопроктолопя.
Норицева форма хроычного парапроктиту -одне з найчаспших захворювань в колопрокто-логи. Бтьше, ыж у 30% хворих з даною патоло-пею виявляються склады форми хроычного парапроктиту [4]. Це обумовлено складнютю вияв-лення внутршнього отвору нориць рубцевими змшами в навколопрямокишковш кл^ковиш, пе-реб^ом захворювання, наявнютю гншних заттв, складнютю вибору тактики лкування та техыки оперативного втручання [1,7].
Наявнють високих транссфшктерних та екст-расфшктерних нориць прямоТ кишки, ускладне-них формуванням парапроктиту та порожнин в параректальнш кл^ковиш, супроводжуються ре-цидивним переб^ом захворювання [3]. Це також викликае виникнення тяжких мюцевих змш, що обумовлюють значну деформацш анального каналу, промежини, рубцевi змши м'язiв-стискачiв заднього проходу, в результат чого виникае не-достатнють затульного апарату прямот кишки [6].
Окрiм того, довготривалий переб^ захворювання може привести до значного попршення загального стану хворого та зниження якост життя. При довготривалому переб^у захворювання, бтьше 5 рош, в^^чаються випадки переходу в злоякюы форми [2,8]. Це дозволяе зробити висновок про негативний вплив ^ет' патологи на якють життя па^етчв, а також вплив
фоновоТ патологи на ймовiрнiсть розвитку ускладнень парапроктиту [5].
Мета
Оцшка якост життя па^ен^в, що хворшть на хроычний парапроктит, за допомогою порiвня-льного аналiзу дослщжуваних груп.
Об'екти та методи дослщження
У дослщженш приймали участь 58 па^етчв, як мали ту чи шшу форму хрошчного парапроктиту, що лкувались в умовах проктолопчного вщдтення ПолтавськоТ обласноТ ктычно'Т лкарш iм. М.В. С^фосовського та на базi хiрургiчного вщдтення 3-Т мюько'Т кл^чно'Т лкарш м. Полтави. За гендерною ознакою па^енти розподти-лись наступним чином: 48 (82,7%) з них були чоловiчоТ стат^ 10 (17,3%) - жшочо'Т. З них най-частше хворти люди працеспроможного вку (40-60 рош) та склали 33 па^енти (56,8%). 18 (31,1%) па^етчв були у вiцi вщ 20 до 40 рош та 7 (12,1%) хворих були старшими за 60 рош.
За характером трудовоТ дiяльностi хворi були роздтеш на 3 групи: що займаються фiзичною працею, розумовою працею i змшаною трудовою дiяльнiстю. Хворi що займаються фiзичною працею склали переважну ктькють - 82,7%, дещо менше було хворих, як займаються розу-
мовою працею - 20,6%, ще менше, хворих що займаються змiшаною трудовою дiяльнiстю -10,4%.
Статистичний аналiз даних дослiдження здiйснювався за допомогою пакету статистичних програм STATISTICA 10 for Windows.
Результати та 1х обговорення
Хрошчний парапроктит супроводжуеться ва-ма ознаками, властивими гнiйнiй шфекци iнших локалiзацiй. Однак, аналiз анамнезу хвороби, звертань хворих за медичною допомогою i тер-
мiни госпiталiзацN свiдчать про перевагу частки шзых звернень i термiнiв госпiталiзацп. Основ-ними причинами пiзнiх звернень за медичною допомогою були: необiзнанiсть хворих, можливi ускладнення, почуття сорому, спроба консервативного лкування нориць прямо! кишки самими хворими. При вивченн анамнезу з'ясовано, що тривалють хвороби у па^етчв варiювала вiд 2-3 мюя^в до 10 рокiв i бiльше, в середньому 2,9±0,9 рош. В таблицi 1 представленi дат про тривалють захворювання окремих груп па^ен^в.
Таблиця 1.
ль анамнезу захворювання у хворих на парарекmальнi нориц
Тривалють Ктьюсть пацiентiв
захворювання абс %
Менше 3 мюяцв 5 8,6
3-6 мюящв 6 10,3
6 мюяц|в-1рш 10 17,3
1-5 роюв 23 39,7
5-10 роюв 8 13,8
Бтьше 10 роюв 6 10,3
Всього 58 100
Слщ зазначити, що формування нориц прямо! кишки в результат самовтьно розкритого гостро-го парапроктиту вщзначено в 19 (32,8%) випад-ках. Причому до надходження у вщдтення проктологи з 58 хворих 30 (51,7%) па^етчв перенесли палiативну операцiю - простий розтин i дрену-вання гншника, радикальний розтин гострого парапроктиту перенесли 9 (15,5%) па^етчв.
Якють життя пацiентiв мае прямий зв'язок з характером трудово! дiяльностi, крiм того, умови працi можуть стати основним чинником розвитку або попршення стану будь-яко! колоректально! патологи. Саме тому ми провели порiвняльний
Розподл хвI
аналiз частоти захворюваносл на хронiчний парапроктит в залежносп вiд характеру трудово! дн яльностi. За цим параметром були роздтеы на 3 групи: що займаються фiзичною працею, розумо-вою працею i змiшаною трудовою дiяльнiстю.
Хворi, що займаються фiзичною працею, склали переважну кiлькiсть - 82,7%, дещо менше було хворих, як займаються розумовою працею - 20,6%, ще менше, хворих що займаються змшаною трудовою дiяльнiстю - 10,4%. Розпо-дт па^ен^в за характером трудово! дiяльностi представлений в таблицi 2.
Таблиця 2
на параректальнi нориц за характером трудовоТ дiяльносmi
Характер трудово!' дiяльностi Кшыисть %
Фiзична праця 40 69
Розумова праця 12 20,6
Змшана дiяльнiсть 6 10,4
Усього 58 100
Враховуючи вплив фоново! колоректально! патологи на можливють розвитку ускладнень та тяжких форм хрошчного парапроктиту, було проведено аналiз анамнезу захворювання та скарг па^етчв, а також лабораторн та шстру-ментальнi методи дослiдження з метою вияв-лення супутньо! патологи товстого кишшника та
прямо! кишки.
Дослщження показало, що з 58 хворих на транссфшктерш та екстрасфiнктернi, Ill ступеня складносп, норицi прямо! кишки, у 32 (55,2%) па^етчв виявлен й iншi колопроктологiчнi захворювання, при чому, деяк з них мали 3 або бтьше хвороб одночасно (Таблиця 3).
Таблиця 3.
тнi захворювання аноректальноТ длянки на момент огляду.
Назва захворювання Всього (n=58)
абс %
Геморой 20 34,5
Анальна трщина 6 10,3
Анальний полт 2 3,4
Криптит 2 3,4
Синдром подразненого кишювника 3 5,2
Проктит, проктосигмоТдит 6 10,3
Рубцева деформацiя анального каналу 1 1,7
Таблиця 4.
Характер cuMnmoMie захворювання у nauieHmie do^id^yeaHux груп
Скарги 1група (n=21) II група (n=23) III група (n=14)
абс % абс % абс %
Зовшшнш норицевий с™р 21 100,0 23 100,0 14 100,0
Бть 16 76,2 19 82,6 13 92,9
Гншш видiлення з зовшшнього норицевого отвору 16 76,2 18 78,2 12 85,7
Печiння, свербiж перианально! дiлянки 15 71,4 14 60,8 13 92,9
Закрепи 5 23,8 4 17,4 2 14,2
Тенезми 5 23,8 4 17,4 3 21,4
Вщчуття неповного випорожнення 3 14,3 3 13,0 3 21,4
Гншш видтення з ануса 4 19,0 5 21,7 2 14,2
Пщйом температури тта 9 42,9 5 21,7 8 57,1
Нетримання газiв 2 9,5 1 4,3 1 7,1
Нетримання калу 0 0 0 0 1 7,1
Як видно з наведено! таблица найбтьш часто хрошчний парапроктит поеднувався з геморо-ем - 20 (34,5%) па^енпв, у 6 (10,3%) хворих ви-явлена анальна трiщина, та у 6 (8,6%) хворих виявлено проктит та проктосигмоТдит.
Враховуючи розкид тривалостей анамнезу захворювання у па^етчв з параректальними норицями, для порiвняльного аналiзу якостi жит-тя ми роздтили Тх на 3 основнi групи: па^енти, що хворiють на хрошчний парапроктит менше 1 року склали першу групу - 21 хворий (36,2%); до другоТ групи ми вщнесли па^ешпв iз тривалiстю захворювання вщ 1 до 5 рош. До цiе! групи було вщнесено 23 хворих (39,6%). Третю групу склали па^енти, що хворшть понад 5 рокiв у ктькос-тi 14 (24,2%).
З таблиц 4 випливае, що найпоширенiша скарга, що зус^чаеться в 10о% па^ешпв всiх трьох груп дослщження, була на наявнiсть зов-шшнього норицевого отвору в перианальнiй дн лянцi.
Другою за частотою скаргою були больовi вiдчуття в перианальнш дiлянцi й задньому прохода якi посилювалися при фiзичному наванта-женнi або дефекацп. Цей симптом вщзначався у 48 (82,8%) оаб. В цьому випадку також було виявлено, що частота ^еТ скарги збiльшуеться при бiльш тривалому анамнезi (76,2% у пацiентiв з анамнезом до 1 року у порiвняннi з 92,9% у пацн етчв, що хворiють на хрошчний парапроктит бн льше 5 рош).
Також частою скаргою було видтення гною з зовнiшнього норицевого отвору, при чому, цей симптом мае тенденцш до збтьшення частоти при бтьш довготривалому анамнезi захворю-вання.
У 22 (37,9%) хворих вщзначалися скарги на перюдичне пiдвищення температури тта, яке по-в'язане з загостренням хронiчного процесу. Величина пiдйомiв температури коливалася вiд субфебрильних цифр до 38°С, i як правило, вони супроводжувалися больовим синдромом з пода-льшим видiленням гною з норицевих отворiв в дн лянц промежини досить велико! кiлькостi, пюля чого самопочуття хворих значно покращувалося.
Причиною пщйому температури у цих хворих було загострення хрошчного парапроктиту.
У деяких па^ешпв також спостер^алися такi скарги, як закрепи, тенезми, вщчуття неповного випорожнення та анальна шконтинен^я, якi зу-с^чались у 0-23% випадкiв, але, на нашу думку, у бшьшосп таких випадш цi скарги були по-в'язанi з супутньою патолопею аноректально! дiлянки.
Висновки
Таким чином, проведений аналiз якостi життя хворих на хрошчний парапроктит виявив, що 6i-льшють пацiентiв звертаються до медично! до-помоги у шзш строки захворювання, - у серед-ньому через 3 роки шсля появи перших симпто-мiв, при чому, чим довший анамнез параректа-льно! норицi у пацiентiв, тим бтьше скарг у них в^^чаеться. Також, у хворих з тривалим анамнезом скарги стають виражешшими, що значно погiршуе якiсть !хнього життя.
Важливим фактором погiршення якосл життя пацiентiв, що хворiють на параректальш норицi, е наявнiсть супутшх захворювань, адже у бага-тьох випадках хрошчний парапроктит е усклад-ненням шшо! колоректально! патологi!. Найчас-тiше вiн зустрiчаеться у комбшацп з хронiчним гемороем.
Також, хронiчний парапроктит, як i будь-яка патологiя аноректально! дтянки, мае сильний зв'язок з характером трудово! дiяльностi. Ми ви-явили, що переважна кiлькiсть хворих на параректальш нориц займаються фiзичною працею. На нашу думку, це пов'язано з тим, що бть при хрошчному парапроктитi посилюеться саме пiд час фiзичних навантажень, що змушуе пацiентiв з ^ею патолопею звертатись до медичних за-кладiв.
Лiтература
1. Alip'yev VYU, Soldatov D.V., Sorogii A.B., Lecheniye khronicheskogo paraproktita v sochetanii s gemorroyem [Treatment of chronic paraproctitis combined with hemorrhoids]. Aktual'nyye voprosy koloproktologii. Samara, 2003. P. 18-19. (Russian)
2. An VK, Rivkin VL Razvitiye ucheniya o patogeneze i khirurgicheskom lechenii paraproktita [The development of studies on the pathogenesis and surgical treatment of paraproctitis].
Natsional'noho medychnoho universytetu imeni O.O. Bohomol'tsya. 2008;1:172-6. (Ukrainian)
Dul'tsev YUV, Salamov KN Paraproktit [Paraproctitis], M, 1981. -356p. (Russian)
Kondratenko PG, Gubergrits NB, Elin FE, Smirnov NL Klinicheskaya koloproktologiya / Rukovodstvo dlya vrachey [Clinical proctology / Guidelines]. Donetsk, 2006. 406 P. (Russian) Garsia-Aguilar J, Belmonte C, Wong WD, Goldberg SM, Madoff RD Anal fistula surgery. Factors associated with reccurence and incontinence. Dis. Colon Rectum, 1996, 39: 723-9. Holschneider AM The problem of anorectal continence. Progr. Ped. Surg. 1976; 9(1):85-89.
ВЛИЯНИЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ НА КАЧЕСТВО ЖИЗНИ ПАЦИЕНТОВ С ЭКСТРАСФИНКТЕРНЫМИ И ТРАНССФИНКТЕРНЫМИ ПАРАРЕКТАЛЬНЫМИ СВИЩАМИ. Дудченко М.А., Мишура З.И.
Ключевые слова: парапроктит, экстрасфинктерный свищ, инконтиненция, качество жизни, колопроктология.
Актуальность. Наличие высоких транссфинктерных и экстрасфинктерных свищей прямой кишки может вызвать возникновение тяжелых местных изменений, обусловливающих значительную деформацию анального канала, промежности, рубцовые изменения мышц-сжимателей заднего прохода, в результате чего возникает недостаточность запирательного аппарата прямой кишки, что значительно ухудшает качество жизни таких больных. Цель работы. Оценка качества жизни пациентов, больных хроническим парапроктитом, с помощью сравнительного анализа исследуемых групп. Объекты и методы. В исследовании принимали участие 58 пациентов, имевших ту или иную форму хронического парапрокти-та, лечившихся в условиях проктологического отделения Полтавской областной клинической больницы им. Н.В. Склифосовского и на базе хирургического отделения 3-й городской клинической больницы г. Полтавы. Результаты. При изучении анамнеза выяснено, что продолжительность болезни у пациентов варьировала от 2-3 месяцев до 10 лет и более, в среднем 2,9 ± 0,9 лет. Больные, занимающиеся физическим трудом, составили 82,7%, несколько меньше было больных, которые занимаются умственным трудом - 20,6%, еще меньше, больных занимающихся смешанной трудовой деятельностью - 10,4%. У 32 (55,2%) пациентов выявлены и другие колопроктологические заболевания, причем, некоторые из них имели 3 или более болезней одновременно. Самая распространенная жалоба (100%) - наличие внешнего свищевого отверстия в перианальной области. Боль отмечалась у 48 (82,8%) пациентов. В этом случае также было обнаружено, что частота этой жалобы увеличивается при более длительном анамнезе (76,2% у пациентов с анамнезом до 1 года по сравнению с 92,9% у пациентов, страдающих хроническим парапроктитом более 5 лет). У 22 (37,9%) больных отмечались жалобы на периодическое повышение температуры тела, связанное с обострением хронического процесса. Выводы. Таким образом, большинство пациентов обращаются к медицинской помощи в поздние сроки заболевания - в среднем через 3 года после появления первых симптомов. Также у больных с длительным анамнезом жалобы становятся более выраженными, что значительно ухудшает качество их жизни. Подавляющее число больных параректальными свищами занимаются физическим трудом, что связано с тем, что боль при хроническом парапроктите усиливается именно во время физических нагрузок, что заставляет пациентов с этой патологией обращаться в медицинские учреждения.
Summary
INFLUENCE OF DISEASE ON THE QUALITY OF LIFE OF PATIENTS WITH EXTRASPHINCTERIC AND TRANSSPHINCTERIC PARARECTAL FISTULAS Dudchenko M.O., Mishura Z.I.
Keywords: paraproctitis, extrasphincteric anal fistula, incontinence, life quality, coloproctology.
Relevance. The presence of high transsphincteric and extrasphincteric anal fistulas can cause severe local changes such as significant deformation of the anal canal, perineum, and resulting in anal incontinence, which significantly impairs the quality of life of these patients. Objectives: to evaluate the quality of life of patients with chronic paraproctitis, using a comparative analysis of the studied groups. Objects and methods. The study involved 58 patients who had different forms of chronic paraproctitis treated in proctology department of M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital and in the surgical department of Poltava City Clinical Hospital #3. Results. While studying the anamnesis, it was found that the duration of the disease in patients varied from 2-3 months to 10 years or more, an average of 2.9 ± 0.9 years. Patients involved in physical labour made up 82.7%, slightly fewer patients were engaged in mental work, 20.6%, even less people were involved in combined type of activity, 10.4%. In 32 (55.2%) patients, other coloproctological diseases were detected, and some of them had 3 or more diseases at the same time. The most common complaint (100%) was the presence of an external fistulous aperture in the perianal region. Pain was reported by 48 (82.8%) people. In this case, it was also found that the frequency of this complaint increased with a longer medical history (76.2% in patients with anamnesis up to 1 year, compared with 92.9% in patients with chronic paraproctitis over 5 years). In 22 (37.9%) patients there were complaints of a periodic increase in body temperature that is associated with an aggravation of the chronic process. Conclusion. Thus, most patients search for medical care in the late stages of the disease - on the average 3 years after the onset of the
Aktual'nyye voprosy koloproktologii. Samara, 2003. P. 21-22. (Russian)
Bolkvadze EE, Koplatade AM, Protsenko VM, Shmakov VA Opyt khirurgicheskogo lecheniya slozhnykh form ostrogo paraproktita [Experience in the surgical treatment of complex forms of acute paraproctitis]. Aktual'nyye voprosy koloproktologii. Ufa, 2007. P. 23-25. (Russian)
Vladychuk YAV, Mal'tsev VM Khirurhichne likuvannya khvorykh pry nepukhlynnykh zakhvoryuvannyakh anal'noho kanalu i tkanyn promezhyny u poliklinichnykh umovakh [Surgical treatment of patients with non-tumor diseases of the anal canal and tissues of the perineum in the outpatient setting]. Naukovyy visnyk
Реферат
3
5
6
4
7
8
first symptoms. Moreover, in patients with a long history of the disease, symptoms become more severe that significantly impairs the quality of their lives. The vast majority of patients with anal fistulas are engaged in physical labour, and it is the fact that the pain in chronic paraproctitis exacerbated during physical activity makes patients with this pathology ask for medical aid.
DOI 10.31718/2077-1096.19.1.31 УДК 616.857-08
Нiкiфорова О.С., Дельва М.Ю.
НЕЙРОФ1З1ОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 НОЦИЦЕПТИВНОГО ТРИГЕМ1НАЛЬНОГО ШЛЯХУ В Р1ЗН1 ФАЗИ ЕП1ЗОДИЧНО1 М1ГРЕН1
УкраТ'нська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Вступ. М1грень - одна з найбльш поширених форм первинного головного болю, обумовлена функц-ональними аномал'ями в обробц/' сенсорно)' ¡нформацп, як можуть бути досл'джен'! нейроф1зюлог1ч-но протягом р1зних фаз мгренозного циклу. Мета. Вивчити нейроф1з1олог1чн1 змни на р'вн'! триге-мно-цервкального комплексу шляхом досл'дження ноцицептивного мигального рефлексу / зста-вити )х з кл1н1чними проявами в р'зн'! фази еп'зодично)' м1грен1. Матер1ал / методи. Один патент з д 'агнозом «Епзодична м1грень без аури» пройшов щоденну ноцицептивну стимуляцю тршчастого нерва протягом 30 днв. Кл1н1чн1 дан збиралися безпосередньо при контакт/ з патентом з викори-станням структурованих опитувальникв. Нейроф1з1олог1чн1 змни були оц1нен1 за допомогою елек-тром1ограф1чного досл'дження ноцицептивного мигального рефлексу, викликаного шляхом стиму-ляцИ надочного нерва спец1альним електродом з високою щшьнютю струму. Результати. Протягом одномсячного пероду у патента виникло два напади м'1грен'1, яким передувала продромальна фаза, а по завершенню обох м1гренозних атак в 'дм'чалися постдромальн!' симптоми. Ми спостер-гали цикл1чн1 змни показникв компоненту R2 ноцицептивного мигального рефлексу, як совпадали з кл1н1чними проявами в р'зн'! пероди м1гренозного циклу. Висновки. 1. Електроф1з1олог1чна збудли-всть ноцицептор'в тригемно-цервкального комплексу суттево в1др1зняеться в р'зн'! фази м1гре-нозного циклу. 2. Дефцит габ1туаци компонента R2 спостергаеться в перод м1ж нападами (м'ж-¡ктальна фаза м1грен) / являе собою специф1'чний феномен, який, ймов1рно, утворюе фон для роз-витку м1гренозних напад/'в. 3. Найвища збудливсть / полегшення проведення нейронами тригемно-цервкального комплексу (п/'двищення амплтуди / зниження латентност'! компонента R2) спосте-р1галися пд час цефалги (¡ктальна фаза), що е додатковим доказом ключово)' рол!' ядер стовбура мозку в патоф1з1ологи м1грен1.
Ключов1 слова: м1грень, фази м1грен1, ноцицептивний мигальний рефлекс, габ1туац1я, сенситизац1я.
Робота виконана в рамках науково-досл1дно)' роботи кафедри нервових хвороб з нейрох1рург1ею та медичною генетикою УкраГнсько)' медично) стоматолоа1чно)' академи „Кл1н1ко-патогенетична оптим1зац1я диагностики, прогнозування, лкування та профлактики ускладнених розлад1в центрально)' нервово) системи, а також невролог1чних порушень при соматичнЮ патологи" (номер державно)' реестрацп 0116Ш04190).
Вступ ловних болях може допомогти краще зрозум^и
... -с-. . мехаызм дм доступних методiв лкування i тим
Мiгрень - одна з найбтьш поширених форм 3 3
первинного головн ого болю, на яку ¿граждфе самим прокладае шлях до нових терапевтичних
^ 3 ^ мшеней.
В останн десятил^тя нейрофiзiологiчнi та
ля 14,4% вае'Т дорослоТ популяци [1]. Мiгрень, в
структурi стшко'Т втрати працездатносп, визнана
.К.. . ^ . нейровiзуалiзацiйHi методи дослщження внесли шостою серед найбтьш швалщизуючих захво- ^ .3 ^ . . .
рювань у кь^ свт [1]. Одна^ незважа ючи на- Е3(5ликий вкл ад в нЗ генерац"
^ 3 . . Ь J мiгренозних нападiв [4]. Зокрема, дослщження величезний соцiальний тягар мiгренi, до теперi- „и- ^
■ ■ специфiчного ноцицептивного мигального реф-шнього часу немае чiткого розумшня етiопатоге- 4 7 »лоч / мтттпи.и
3 к 3 лексу (нМР) (за допомогою розробленого КаиЬе
нетичних основ цього захворювання.
Згщно суноснцих знань, rciPгрв!нь, е ешзодичною, Н. i його колбегами концентричного ваУктPCCду [5]' к „и дозволило безпосередньо оцiнити функцюналь-рецидивуючою, генетично обумовленою дисфу- . ^ .. м У:3 м
■ сг ■ ний стан ноцицептивно' системи трiйчастого не-
нкцiею збудливостi головного мозку, що призво- пицицсм.иопи, оио.сти .нтчсю.и.и
м 3 .... ... . ^ . ^ рва на рiвнi стовбура головного мозку.
дить до активаЦi' i сенситизацi' трiгемiн0цервi- к Мигальний рефлекс (МР) е клштним анало-
кального комплексу (ТЦК) [2]. Функцiональнi Мигальний рефлекс (Мр) е клшнним анал°
к к . 3 4 ^ '.. > ■■ 3 .У гом рогiвкового рефлекса. Це фiзюлопчний, за-аномалi' в обробц сенсорно' iнформацi' при мiг- - . ■ - „и
. ^^ к хисний, трiгемiнофацiальний рефлекс, спрямо-ренi не е постшними, а iснують у виглядi безпе- ■ ■ ■
^ ' ' " т ваний на змикання пов^ у вiдповiдь на загроз-
рервних коливань протягом рiзних фаз, що к .. ^ ^
^ ^ ^ , . ^ ливий або потенцiйно небезпечний подразник
фаГномГромн И:¡»Ц:ГHл0ьCнн<Пф0нДзH0rCi]l.KTКHранЬLHH л6]в АФ^^ВВТНН ча^ина М^_зн6взпвчуетьвр; ннЯ-
^ . ^ ......^ г ■-м очним нервом системи трiйчастого нерва, ефе-
патИфi3i0J^0гiчн0й пр ироди iИтааlЬ- оентса ча^тина - г^амилицьового нерваа. С^и-
нии/мiжiктальних дисфункцiй при первинних го- ^ . . ^ ^
ч I- I- муляцiя тсилатерального надочного нерва приТом 19, Випуск 1 (65) 31
