CC BY
9
УДК 616.366-003.7-089.87-036
Ю.О. ФШппов, В. Б. Ягмур
ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КЛ1Н1ЧНИХ ПРОЯВ1В ЖОВЧНОКАМЯНО1 ХВОРОБИ ДО ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ ТА ВПЛИВ ФАКТОР1В ЧАСУ НА ПЕРЕБ1Г ЗАХВОРЮВАННЯ П1СЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМП
1нститут гастроентерологИ АМН Украти
(дир. - член-кор. АМН Украти, д. мед. н., проф. Ю.О. ФШппов)
м. Днтропетровськ
Ключовi слова: жовчнокам 'яна хвороба, холецистектомгя, в1к, тривалгсть захворювання, тривалгсть перюду тсля холецистектомИ Key words: cholelithiasis, cholecystectomy, age, duration of disease, duration of period after cholecystectomy.
Резюме. Цель исследования - проанализировать влияние течения желчнокаменной болезни до операции, возраста больных, длительности заболевания и давности оперативного лечения на субъективное состояние пациентов, перенесших холецистэктомию. Обследовано 155 больных, которым в разные сроки до поступления в клинику была произведена холецистэктомия по поводу желчнокаменной болезни. Оценивалась частота жалоб диспептического, болевого и астено-вегетативного характера до операции и в настоящее время. Показано, что в увеличении частоты жалоб по сравнению с дооперационным периодом основную роль играет не сам факт операции, а течение болезни и возраст больных. Частота жалоб диспептического и болевого характера у больных, прооперированных по относительным показаниям, была меньшей, чем у больных с абсолютными для операции показаниями (с наличием желчных колик). Полученные данные могут быть использованы для прогнозирования течения заболевания после холецистэктомии.
Summary. The purpose of the research was to analyse impact of cholelithiasis course before the operation, patients', age duration of disease and remoteness of operative treatment on subjective state of patients after cholecystectomy. 155 patients who underwent cholecystectomy because of cholelithiasis in different terms before admission were examined. Frequency of complaints on dyspepsia, of painful and astheniovegetative character before operation and at present was estimated. It was shown that increase of complaints frequency as compared to preoperation period is connected not with the operation but with a disease course and patients' age. Frequency of complaints on dyspepsic and painful character in patients operated on according to relative indications was less than in patients with absolute indications for operation (with presence of biliary colics). The data obtained may be used for prognosis of disease course afters cholecystectomy.
Перед кожним лшарем сто!ть проблема: рекомендувати чи ш оперативне лшування хворому при виявленш в нього жовчнокам'яно! хвороби (ЖКХ). Абсолютт показання для холецистектоми (ХЕ) ч^ко позначен^ наявшсть жовчних колш, гострого холециститу, обту-ращйно! жовтянищ. Але до ще! пори у тера-певпв виникае питання щодо передачi пащента хiрургу при латентному перебпу ЖКХ та при помiрних ктшчних проявах захворювання: юнують як прихильники, так i противники оперативного лшування
Вщ 10% до 40% дорослих, а серед дггей до 60% хворих тсля операци почувають себе незадовшьно, що пояснюеться розвитком у них
пiсляхолецистектомiчного синдрому (ПХЕС). Зпдно з МКБ-10, цей синдром поеднуе у собi неадекватшсть i ускладнення оперативного втру-чання. Завдяки тому, що вггчизнят вчеш при-еднують до ПХЕС всю патолопю, що iснувала до операци i продовжуе прогресувати пiсля (хро-нiчний панкреатит, гепатит, гастрит, виразкова хвороба, кол^ тощо), всi скарги больового та диспептичного характеру, яю пред'являють па-цiенти з холецистектомiею в анамнезi, поясню-ються наявтстю ПХЕС [1 - 4].
З шшого боку, 60-90% пацiентiв вщзначають значне полегшення тсля операци. Часто функ-цiональнi розлади, що трактуються як ПХЕС, не мають шчого спiльного з вiдсутнiстю жовчного
Mixypa [11]. За даними Яковенко Е.П., Губай-дулшо1 Л.1., холецистектомiя не приводить до прогресування екзокринно1 недостатносп у хво-рих на хрошчний панкреатит i ЖКХ [5]. Нор-везькi дослiдники Aspevik RK, Irtun O. ретроспективно проаналiзyвали даш 211 пацieнтiв через 5 роюв пiсля холецистектоми: лише 2 хво-рих i3 211 пошкодували, що перенесли операцiю. Зростання частоти скарг пащешгв на ЖКХ як до, так i шсля холецистектоми було не бшьшим, нiж у хворих на безкам'яний холецистит за той же перюд. Отже, важко пояснити попршення само-почуття обстежених хворих саме перенесеною холецистектомieю [6].
Вважають, що розвиток колоректального раку у хворих шсля ХЕ можна пояснити подраз-ненням епiтелiю кишки л^огенною жовчю, що внаслiдок вiдсyтностi резервуара безперервно спкае в кишку [10, 13]. Разом iз цим, загроза онколопчного захворювання iснye i у хворих iз жовчним мiхyром: за даними Yeh CN, Jan YY, Chen MF, у 0,3% хворих iз холелтазом роз-виваеться карцинома жовчного мiхyра [14]. Доцiльнiсть холецистектоми аргументують тим, що у 10% пащешгв iз вiдсyтнiстю симптомiв вже протягом 5 роюв виникають клшчш прояви або ускладнення ЖКХ, причому ризик ускладнень iз вiком хворих зростае [7].
Неоднозначш погляди на те, що холецис-тектомiя покращуе самопочуття саме хворих iз жовчними колшами, а хворим без нападiв вона не приносить полегшення. За даними Quintana JM, Arostegui I, у хворих iз вираженими симптомами калькульозного холециститу якiсть життя пiсля операци покращилася бiльш значно, шж у хворих з асимптоматичним переб^ом ЖКХ [9]. 1ншо1' думки дотримуються Vetrhus M, Soreide O, а також Lublin M, Crawford DL - за даними 1'х дослщжень, ефект операци краще у хворих iз менш iнтенсивним та тривалим больо-вим синдромом [8, 12].
Необхщнють даного дослiдження зумовлена неоднозначшстю поглядiв на вплив переб^у ЖКХ до операци та саме ХЕ на самопочуття хворих.
Мета дослщження: проаналiзyвати вплив пе-ребiгy захворювання до операци, вшу хворих, тривалост хвороби та давносп оперативного втручання на субективний стан хворих, що перенесли холецистектомда з приводу ЖКХ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Щд спостереженням знаходились 155 хворих (143 (92,3%) жшки та 12 (7,7%) чоловтв) на ЖКХ пiсля холецистектоми. 132 (85,2%) пащен-
там операщя була виконана вiд 1 до 22 роюв пiсля визначення у них калькульозного холециститу, решт 23 (14,8%) - безпосередньо шсля встановлення дiагнозy. Вiком дослiдженi хворi були вiд 24 до 75 роюв (у середньому 51,4±1,9 року.). Бшьшють (77,2%) склали пащен-ти працездатного вiкy - до 60 роюв. Тривалiсть захворювання становила вщ 1 до 53 рокiв (у середньому 15,6±0,7 року.).
Використовувався метод динамiчного клшч-ного спостереження, статистичнi методи дос-лiдження.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Лапароскопiчнy холецистектомiю виконано 46 (29,7%) пащентам, лапаротомну - 109 (70,3%). Напади болю до проведення холецистектоми турбували 126 (81,3%) хворих -жшок майже в чотири рази частше (р<0,005), шж чоловiкiв. Операцiя покращила стан бшь-шостi - 85,8% хворих.
Припинення жовчних колш вiдразy пiсля операци вщзначили всi пацiенти. Полшшення протягом року спостерiгалося у 82 (61,7%) пащешгв; вiд 1 до 10 роюв - у 42 (31,6%); понад 10 роюв -у 9 (6,7%) хворих. Поновлення больового та дис-пептичного синдромiв вiдразy пiсля операци вщзначили 22 (14,2%) обстежених.
Всi шсляоперацшш ускладнення (стриктура великого дуоденального сосочка у 3 (1,8%) па-щешгв, холедоходуоденальна нориця у 1 (0,6%), шдпечшковий абсцес у 1 (0,6%), пошкодження холедоха у 5 (3,2%) пащешгв) розвинулися пiсля лапаротомно! операци. Через 4-9 мюящв було дiагностовано холедохокалькульоз у 6 (13,1%) пащешгв пiсля лапароскошчно1 та у 6 (5,5%) шсля лапаротомно1 операци. Скорiше за все, щ каменi були резидуальними.
Як до, так i шсля операци переважали скарги на бшь у правому шдребер'1 - у 76,77% та 90,97% вщповщно (табл. 1). Майже вдвiчi частiше пiсля операци пащешгв турбував бiль у лiвомy шдребер'1 та ешгастри, у 3 рази - бшь за ходом кишечника. Позитивний вплив холецистектоми проявлявся у припиненш нападiв у бшьшост пащешгв - вони вщновилися лише у 21 (17,55%) iз 119; у 5 (3,22%) iз них у подальшому був дiагностований холедохокаль-кульоз.
Таким чином, навiть серед хворих, як звер-нулися до клшки зi скаргами на незадовшьне самопочуття, операцiя покращила стан бшьшост - 85,8%; полiпшення тривало вщ 1 до 10 рокiв i довше майже у 40% пащешгв. Припинення жовчних колш вщразу пiсля операци вiдзначили всi пащенти.
Таблиця 1
Частота прояв1в больового синдрому у пац1ент1в до та пiсля холецист^тсми
До Шсля холецистектомй
Скарги холецистектомй п=155 п=155
N 1 % п | %
51ль у правому щдреберК 119 76,77 131 90,97
51ль у л1вому щдреберК 41 26,45* 96 61,94
б1ль в егагастрн 52 33,55 82 52,90
б1ль по стравоходу 0 - 3 2,52
б1ль по кишечнику 11 7,10* 37 23,87
напади болю 119 76,77* 21 13,55
Прим1тки: Х2
п - кiлькiсть пацieнтiв у груш;
При анал1з1 скарг диспептичного характеру (табл.2) виявлялося збшьшення частоти запору, проносу, нестшких випорожнень; прояв1в гастроезофагеального рефлюксу - пркоти в рот1, нудоти та печи (р<0,05). Вдв1ч1 бшьша частота непереносносп молока шсля холецистектоми, можливо, була зумовлена збшьшенням 1з часом лактазно! недостатносп у цих пащент1в. Пози-тивним моментом було припинення скарг на перюдичне блювання шсля 1ж1 у 2/3 хворих.
Таблиця 2
Частота прояв1в диспептичного синдрому у пацieнтiв до та пiсля холецис^итт-омн
статистична рiзниця значень до та шсля холецистектомй р<0,05 за критерieм згоди
Таблиця 3
До П1сля
холецист- холецист-
Скарги ектомй п=155 ектомй п=155
п | % п | %
здуття живота 15 9,68* 92 59,35
буркотшня у кишечнику 3 1,94* 43 27,74
запор 12 7,74* 71 45,81
пронос 5 3,23* 29 18,71
чередування запору 1 проносу 2 1,29* 19 12,26
сухкть у рот1 2 1,29* 97 62,58
г1ркота в рот1 5 3,23* 55 35,48
нудота 25 16,13* 100 64,52
печ1я 7 4,52 34 21,94
непереносн1сть молока 30 19,35* 74 47,74
в1дрижка 40 25,81 68 43,87
блювання 25 16,13 9 5,81
Примаки: п - кiлькiсть пацieнтiв у груш; * - статистична
рiзниця мiж I i II групами р<0,05 за критерieм згоди х2
Таким чином, з'ясовано, що поряд з1 змен-шенням частоти жовчних кол1к та перюдичного блювання, збшьшилась частота диспептичних прояв1в у пор1внянш з перюдом до холецистектоми.
Частота скарг у дослщжених хворих у залежност вiд наявност1 або вiдсутностi напад1в болю до операци
Скарги Хвор1 з нападами болю до операцй п= 126 Хвор1 без нападв болю до операци п=29
п % п %
1 2 3 4 5
б1ль у правому щдреберК 108 85,71 29 100
б1ль у л1вому щдреберК 83 65,55 18 62,07
бшь в ещгастрй 78 62,18* 8 27,59
б1ль по стравоходу 3 2,52 0 0,00
бшь по кишечнику 29 22,69 10 34,48
напади болю 22 17,65 0 0,00
здуття живота 54 42,86* 16 55,17
буркотшня у 29 22,69 6 20,69
кишковнику
запор 48 37,81 3 10,34
пронос 29 22,69* 2 6,90
чередування 16 12,61 4 13,79
запору 1 проносу
сух1сть у рот1 48 37,82 16 55,17
пркота у рот1 41 32,77* 16 55,17
нудота 60 47,90 10 34,48
печ1я 22 17,65 4 13,79
непереносн1сть молока 51 40,34 12 41,38
в1дрнжка 57 45,38 14 48,28
блювання 10 7,56 0 0,00
зниження апетиту 35 27,73 * 12 41,38
загальна слабюсть 92 73,11 24 82,76
драт1влив1сть 10 7,56 * 8 27,59
поганий сон 38 30,25 8 27,59
функцiональннй 3 2,52 0 0,00
демтнг-синдром
втрата маси т1ла 16 12,61 4 13,79
Примiтки: п - кiлькiсть пацieнтiв у груш; * - статистична рiзниця ]шж групами з нападами та без нападiв до операци р<0,05 за критерieм згоди х2
Для визначення впливу дооперацшного пе-ребпу ЖКХ на самопочуття хворих був проведений порiвняльний аналiз скарг пащенпв, розподiлених за наявнiстю напавдв до холецис-тектомп. На час обстеження бшь у правому шдребер'1 турбував бiльшiсть хворих iз напа-дами болю до операцп - 85,71% та уах пащенпв, що не мали нападiв. Достовiрнi розбiжностi були виявленi у частой скарг на бiль в ешгастрп: бiльше нiж половина хворих iз нападами (62,18%) i менш шж третина (27,59%), що не мали нападiв болю до операцп. Бшь у лiвому шдребер'1 турбував 65,55% та 62,07% пащенпв вiдповiдно. На бшь за ходом кишечника скар-жилися майже кожний п'ятий хворий iз нападами та кожний третш без нападiв болю до операцп (табл.3)
Скарги на здуття живота, вiдрижку, нудоту були однаково частими у хворих обох груп. Достовiрно вiдрiзнялася частота скарг на гiркоту у рои i прояви кишково! диспепси: гiркота в ротi спостерiгалася у третини хворих iз нападами болю (32,77%) та бшьше нiж у половини (55,17%) - що не мали нападiв до операцп; прояви кишково! диспепси часпше турбували пащенпв групи з нападами до операцп: запори -37,81% хворих першо! групи, 10,34% - друго!; проноси - 22,69% та 6,90% вщповщно.
Серед проявiв антено-вегетативного синдрому в усiх хворих переважала загальна слабiсть: у 73,11% хворих iз нападами болю до операцп та у 82,76% - хворих без нападiв. Третину хворих непокош поганий сон; втрата маси тша - кож-
ного десятого. Частота скарг на знижений апетит та дранвливють була достовiрно бiльшою у хворих без нападiв до операцп. Так, зниження апетиту турбувало 27,73% хворих iз нападами та 41,38% - хворих без нападiв до операцп, а дранвливють - 7,56% та 27,59% хворих вщповщ-но.
Таким чином, хвор^ що були проопероваш за вщносними клiнiчними показаннями, пред'явля-ли менше скарг на бшь та диспептичш прояви та бшьше - на прояви астеновегетативного синдрому.
На подальшому етат було поставлене завдан-ня визначити, що саме сприяло погiршенню самопочуття: вiк пащенпв, тривалють захворю-вання або тривалють перюду пiсля ХЕ. Для проведення аналiзу хворi були розподiленi за вшом, за давнiстю захворювання та за трива-лiстю перiоду тсля операцп.
Пацiенти були розподiленi таким чином, що на визначеш показники не впливали iншi чин-ники (наприклад, хворi, розподiленi за показни-ками за вiком, достовiрно не вiдрiзнялися по тривалостi захворювання та давносн холецистек-томп, той же принцип враховувався для хворих, розподшених за показниками по давносн операцп та захворювання).
Як показав проведений аналiз, iз вшом частота проявiв больового синдрому змшювалась (рис.1): так, бiль по кишечнику часпше турбував хворих, старших за 60 роюв, нiж пацiентiв вшом до 40 рокiв (р<0,005); молодшi за вiком частiше скаржилися на бшь в ешгастрп (р<0,05).
бшь у правому бшь у лiвому бшь в ешгастрп бiль по кишечнику шдребер'Г пiдребер'í
■ 20-39 р. Ш40-59 р. В60-70 р.
Рис.1. Частота проявiв больового синдрому у хворих рiзного вiку
Що стосуеться проявiв диспептичного син- та нудота турбували частше бiльш молодих дрому, то частота скарг на запор, сухють, пркоту пацiентiв. в ротi та печда з вiком зростала (рис.2), а пронос
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
9
а>
5
8
» о
ео Ю 34
со
5
и.
здуття запор пронос сухють у гiркота у нудота печiя вiдрижка жiвота ротi рот
■ 20-39 р. 1140-59 р. ■ 60-70 р.
Рис.2. Частота проявiв диспептичного синдрому у хворих рiзного вiку
Також була виявлена залежшсть частоти пацiенти з бшьш тривалим анамнезом частiше скарг вщ давностi захворювання. Цей фактор скаржилися на бшь як в правому (р>0,05), так i в впливав на бшь у тдребер'ях таким чином: лiвому (р<0,005) тдребер'ях (рис.3).
100
90 80,49 80 70 60 50 40 30 20 10 0
93,88
80
85,71
60
39,02
70
п
46,94
34,15
30,61
24,39
¿им 20
Л1
бiль у правому бiль у лiвому бiль в ешгастр^ бiль по кишечнику шдребер'Т пiдребер'í
■ 1-9 р. □ 10-19 р. □ 20-40 р.
Рис.3. Частота проявiв больового синдрому у хворих iз рiзною тривалiстю захворювання
Частота скарг на пронос, печда та вщрижку ротi та нудота (р>0,05). I навпаки, зi збiльшенням
зменшувалась зi збiльшенням тривалостi захво- тривалосп захворювання частота запору
рювання (р<0,05). (рис.4). 1снувала також тен- збшьшувалась. денцiя до зменшення таких скарг, як пркота в
здуття запор пронос cyxicïb у пркота у нудота ne4ÎH вiдрижка жiвота ротi ротi
■ 1-9 р. □ 10-19 р. □ 20-40 р.
Рис.4. Частота проявiв диспептичного синдрому у хворих i3 рпмою тривалiстю захворювання
Становило штерес питання, як впливала тривалiсть тсляоперацшного перiоду на прояви больового та диспептичного синдромiв. Як показав аналiз скарг хворих, достовiрних вiдмiнностей мiж групами з рiзною тривалiстю перюду пiсля операцiï не виявлено (табл.4).
Таблиця 4
Частота прояв1в больового та диспептичного симдром1в у хворих Î3 р1змою тривал1стю пер1оду шсля холецистектомй'
Тривашсть пер1оду п1сля операци
Скарги 1-4 р. 5-9 р. 10-20р.
N % n % n %
1 2 3 4 5 6 7
бшь у правому 52 75,36 43 97,73 36 85,71
щдреберК
бшь у л1вому щдреберК 45 65,22 32 72,73 19 45,24
б1ль в ешгастри 30 43,48 30 68,18 22 52,38
бшь по стравоходу 1 1,45 1 2,27 0 0,00
бшь по кишечнику 15 21,74 14 31,82 8 19,05
напади болю 10 14,49 5 11,36 6 14,29
здуття живота 40 57,97 30 68,18 22 52,38
буркотшня у кишечнику 20 28,99 15 34,09 8 19,05
запор 35 50,72 20 45,45 16 38,10
пронос 10 14,49 9 20,45 10 23,81
чередування запору 10 14,49 4 9,09 5 11,90
1 проносу
сухкть у рот1 35 50,72 35 79,55 27 64,29
пркота в рот1 24 34,78 15 34,09 16 38,10
нудота 45 65,22 39 88,64 16 38,10
печ1я 12 17,39 12 27,27 10 23,81
непереносн1сть молока 20 28,99 30 68,18 24 57,14
в1дрижка 34 49,28 16 36,36 18 42,86
Таким чином, аналiз скарг, що був проведений в залежносп вiд анамнезу захворювання, показав, що частота проявiв больового синдрому збшьшувалась з вiком хворих та тривалютю захворювання, а частота проявiв диспептичного синдрому збiльшувалась з вшом та зменшувалась зi збiльшенням тривалосп захворювання. При цьому частота проявiв як больового, так i диспептичного синдромiв не залежала вщ тривалостi пiсляоперацiйного перiоду.
ВИСНОВКИ
1. Серед хворих, яю звернулися до клшки зi скаргами на незадовшьне самопочуття, операцiя покращила стан бшьшосп - 85,8%; полiпшення його тривало вiд 1 до 10 роюв i довше майже у 40% пащенпв. Припинення жовчних колiк вщ-разу пiсля операцiï вiдзначили вс пацieнти.
2. Частота скарг шсля холецистектоми збшьшувалась з вшом та тривалютю захворювання i не залежала вщ тривалосп тсляоперацшного перюду. Це може свщчити про непричетнють строюв видалення жовчного мiхура до попр-шення самопочуття хворих, а провщну роль у цьому вщграе поглиблення змiн, що пов'язанi саме з ЖКХ i вшом хворих.
3. Хвор^ якi перенесли холецистектомда з приводу ЖКХ, мали численш прояви больового, диспептичного та астеновегетативного синдро-мiв. Прояви больового та диспептичного синдрому (бшь в ешгастри, пронос, запор, пркота у рои) часпше турбували хворих iз нападами болю до операци, хоча напади болю, як правило, не вщновлювались. Прояви астеновегетативного синдрому (драпвливють та зниження апетиту) часпше були притаманш хворим, що не мали нападiв до хiрургiчного лiкування.
4. Вщсутшсть жовчнж колш не може 6ути aргyментом проти оперативного втручання у xвориx на ЖКХ.
5. Отримаш дaнi можуть бути використаними
для прогнозування перебпу зaxворювaння пiсля xолецистектомiï. Це дозволить бшьш обгрун-товано пiдiйти до виршення питання щодо по-казань до оперативного втручання.
Cn^OK ЛIТЕPAТУPИ
1. Григорьев П.Я., Солуянова И.П., Яковен-ко А.В. Желчнокаменная болезнь и последствия хо-лецистэктомии: диагностика, лечение и профилактика // Лечащий врач. - 2002. - № 6. - С. 26 - 32.
2. Иванченкова Р.А. Правомочен ли термин "постхолецистэктомический синдром" // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. - 1998. - № 5. - С. 185 - 188.
3. Лазебник Л.Б., Копанева М.И., Ежова Т.Б. Потребность в медицинской помощи после оперативных вмешательств на желудке и желчном пузыре: (Обзор лит. и собственные данные) // Терапевт. арх. - 2004. -№ 2. - С. 83 - 87.
4. Руководство по гастроэнтерологии. В 3-х т. / Под ред. Ф.И.Комарова и А.Л.Гребенева. Т.2. Болезни печени и билиарной системы / Под ред. Ф.И.Комарова, А.Л.Гребенева, А.И.Хазанова. - М.: Медицина, 1995. - 528с.
5. Экзокринная функция поджелудочной железы у больных хроническим панкреатитом, перенесших холецистэктомию / Э.П. Яковенко, Л.И. Губай-дуллина, Н.А. Агафонова и др. // http://www.mter-nist.ru/conferen/2005/sect16e.pdf.
6. Aspevik R.K., Irtun O. Complaints before and after cholecystectomy // Tidsskr. Nor. Laegeforen. -2005. - Vol. 125, N10. - Р. 1333 - 1335.
7. Development of symptoms and complications in individuals with asymptomatic gallstones / Halldestam I., Enell E.L., Kullman E., Borch K. // Br. J. Surg. - 2004. -Vol. 91, N6. - Р. 734 - 738.
8. Pain and quality of life in patients with symptomatic, non-complicated gallbladder stones: results of a randomized controlled trial / Vetrhus M., Soreide O., Eide G.E. et al. // Scand. J. Gastroenterol. - 2004. - Vol. 39, N3. - P. 270 - 276.
9. Predictors of improvement in health-related quality of life in patients undergoing cholecystectomy / Quintana J.M., Arostegui I., Cabriada J. et al. // Br. J. Surg. -2004. - Vol. 91, N4. - P. 510.
10. Quality of life and laparoscopic cholecystectomy usefulness in patients with gallbladder dysfunction or chronic non-lithiasic biliary pain / Planells Roig M., Bueno Lledo J., Sanahuja Santafe A. et al. // Rev. Esp. En-ferm. Dig. - 2004. - Vol. 96, N7. - P. 435-441.
11. Schoenemann J., Zeidler J. Sequelae of cholecystectomy // Gastroenterol. - 1997. - Vol. 35, N2. - P. 139 - 145.
12. Symptoms before and after laparoscopic chole-cystectomy for gallstones / Lublin M., Crawford D.L., Hiatt J.R., Phillips E.H. // Am. Surg. - 2004. -Vol. 70, N10. - P. 863 - 866.
13. Theresa Shao M.D., Yu-Xiao Yang M.D. Cholecystectomy and the Risk of Colorectal Cancer // Am. J. Gastroenterology. - 2005. - Vol. 100. - P. 1813.
14. Yeh C.N., Jan Y.Y., Chen M.F. Management of unsuspected gallbladder carcinoma discovered during or following laparoscopic cholecystectomy // Am. Surg. -2004. - Vol. 70, N3. - P. 256 - 258.
♦
УДК: 378.б:001.89:б1:378.б(477.б3):001.83 «313»
А.В. 1патов
Укртнсъкий державний НД1 медико (дир. - проф. А.В.1патов) Ключовi слова: УкрДерж НД1 МСП1, ДДМА, наукове спгвробтництво Key words: Ukrainian State Research Institute of Medical and Social Problems of Disability, Dnipropetrovsk State Medical Academy, scientific cooperation
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВЗАСМОДП УКРАШСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО НАУКОВО-ДОСЛ1ДНОГО 1НСТИТУТУ МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНИХ ПРОБЛЕМ 1НВАЛ1ДНОСТ1 З ДН1ПРОПЕТРОВСЬКОЮ ДЕРЖАВНОЮ МЕДИЧНОЮ АКАДЕМИЮ (до 90^ччя Дншропетровсько'1 державно'1 медично'1 академп)
■сощальних проблем iнвалiдностi
Резюме. В статье изложены формы и методы плодотворного научного сотрудничества коллективов двух учреждений: УкрГос НИИ МСПИ и ДГМА. Изложены факты переплетения истории двух учреждений, представлены современные материалы и анализируются перспективы сотрудничества.
Summary. In the article forms and methods of fruitful scientific cooperation of collectives of two establishments: Ukrainian State Research Institute of Medical and Social Problems of Disability and Dnipropetrovsk State Medi-
