CC BY
26
Клштна пед1атр1я
УДК 616.361-053.2-085.322:615.244
НАГОРНА Н.В., БОРАЮГОВА О.В., ЧЕТВЕРИКН.О., ДУБОВА Г.В., ПАРШИН С.О. Аонецький нацюнальний медичний ун/верситет ¡м. М. Горького
досв|д використання флопрепарату гастритол для корекцп порушень моторики жовчних шляш
у д1тей
Резюме. У робоmiвивчена й доведенабезпека комплексногорослинногопрепарату Гастритол, щомстить етанол. Надано оцнку його клЫчног ефективностiвлшуванш 45дтей (20хлопчишв i25дiвчаток) вком 6—17ротв 1з функцшнальним порушенням моторики жовчовивiдних шляхiв: 21 особа з гтерктетичним, 24 особи з гтоктетичним варiантом. Початково клжчна симптоматика в обох групах була представлена больовим, диспептичним i астеноневротичним синдромами. У результатi чотиритижневого курсу лкування Гастритолом больовий синдром вiрогiдно зменшився на другому тижш лкування й зник на четвертому у вах дтей в обох групах. 1з другого тижня курсу Гастритолу в половини дтей вiрогiдно по-кращився апетит. Частота блювання у хворих 1з гтерктетичним варiантом жовчовидлення зменши-лася на першому тижш лкування, повнстю симптом зник на третьому. Метеоризм iзапори переважа-ли в груш хворих и гшокшетичним варiантом дискШезп: метеоризм зник на третьому тижш лжування, запори — на четвертому. Поступово у вах дтей нормалiзувався сон, на четвертому тижн лкування зменшився ступнь астенП й тривожностi. Препарат однаково ефективний як при гтер-, так i при гiпокiнетичному варiантi функцшнальних порушень моторики жовчовивiдних шляхiв. Ключовi слова: дти, функцшнальне порушення моторики жовчовивiдних шляхiв, лкування, Гастритол.
Порушення MOTopHoï функцИ жовчних шляхiв вельми поширеш, ïx частота збшьшуеться з вжом i сягае 53 % у crpyKTypi захворювань TpaBHOï системи у дгтей 5—12 роюв [2], 80 % — серед тдлитав [11, 30], 90 % — у дорослих [8, 26]. Дiвчатка хворшть у 2—3 рази частше вщ хлопчиюв [2, 16, 30].
Вщомо, що дискiнезiя жовчовивщних шляxiв (ДЖВШ) — це функщональне порушення моторики жовчного мкура та сфшктерного апарату вна-слщок неузгодженого, несвоечасного, недостат-нього чи надмiрного скорочення жовчного мixyра i/чи сфинктерного апарату [2, 10, 23]. Дискiнезiя жовчовивщних шляxiв е не тшьки самостшною но-золопчною формою (МКХ-Х: К82 — iншi хвороби жовчного мкура; К82.8 — iншi уточнен хвороби жовчного мкура; К83 — iншi хвороби жовчови-вщних шляxiв; К83.4 — спазм сфшктера Оддi), а й ланкою в патогенезi органiчниx xолепатiй, тобто е преморбщним станом, що може призвести до роз-витку xронiчниx захворювань бiлiарноï системи, що визначае медико-сощальне значення ^eï проблеми [2, 10, 11].
Зпдно з Римськими критерiями III (2006), функ-цiональнi розлади бшарного тракту мають шифр Е — функщональш розлади жовчного мixyра та
сфiнктера Оддi [15, 16, 23]. 1х розподiляють на: Е1 — функцiональнi розлади жовчного мкура; Е2 — функцiональнi розлади сфшктера Одад за бшар-ним типом; Е3 — функщональш розлади сфшктера Одад за панкреатичним типом. Одним з основних патогенетичних механiзмiв порушення моторики жовчовивщних шлях1в е дисфункцiя вегетативно! регулящ! травно! системи [1, 2, 14, 22, 23, 27]. Пере-важання тонусу блукаючого нерва викликае гшер-кiнезiю жовчного мiхура та гiпотонiю сфiнктерiв, надмiрна актившсть симпатичного вщдшу вегетативно! нервово! системи — гiпокiнезiю жовчного мiхура та спазм сфiнктерного апарату. Важливу роль у порушеннi функцп бшарно! системи вiдiграе i дискоординацiя iнтестинальних гормонiв [2, 27]. У нормi гастрин, холецистокiнiн, секретин, мотилш, гормони гiпофiза пiдсилюють скоротливiсть жовчного мкура та розслаблюють сфшктер Одад; глю-кагон, кальцитонiн, антихолецистокшш гальмують моторику жовчного мiхура. Несприятливi фактори, що впливають на вегетативну та гормональну регу-ляцiю, призводять до порушень моторики жовчних шлях1в.
Виникненню та прогресуванню функцiональних розладiв бшарно! системи значною мiрою сприяють
анатомо^зюлопчш особливостi шлунково-киш-кового тракту (ШКТ), незрiлiсть систем регуляцГi та багато шших факгорiв: перинатальнi ураження цен-трально1 нервово1 системи i натальш травми хребта [4, 5, 12], порушення режиму дня, нерацiональне харчування, харчова алергiя, гiподинамiя, наявнiсть вогнищ хрошчно1 iнфекцГi, гострi iнфекцГi травно1 системи [8, 10, 17, 18], психоемоцшне напружен -ня у родиш та школi, прийом гормональних конт-рацептивiв, цукровий дiабет, захворювання оргашв, функцiонально пов'язаних iз жовчовидiленням (пе-чiнка, пiдшлункова залоза, дванадцятипала кишка та ш) [27, 29], патолопя зубощелепно1 системи [25], дисплаз1я сполучно1 тканини тощо [3].
При гшеркшетичнш ДЖВШ, що представлена двома клшчними варiантами (гiперкiнезiя жов-чного мгхура i гiпотонiя сфiнктерiв та гiперкiнезiя жовчного мiхура i гiпертонiя сфiнктерiв), провщ-ним синдромом е больовий. При цьому бгль штен-сивний, нападоподiбний у правому шдребер'1, iнодi iррадiюе у праве плече чи лопатку, короткочасний. Виникае бгль тсля порушення дiети, фiзичного навантаження, стресу. На фош болю iнодi виникае нудота, рщше — блювання. Печiнка не збгль-шена, при пальпацп живота пiд час загострення бiль максимально виражений у проекци жовчного мiхура [2, 16, 17, 30]. Клшчними ознаками гшокь нетично! ДЖВШ (гiпокiнезiя жовчного мгхура i п-потонiя сфiнктерiв та гiпокiнезiя жовчного мiхура i гiпертонiя сфiнктерiв) е постiйний неiнтенсивний ниючий бшь у правому шдребер'1, вщчуття тяжко-стi, розпирання в цiй долянщ або тiльки позитивнi мiхуровi симптоми пщ час пальпацп. Переважае диспептичний синдром: нудота, зниження апетиту та ш У деяких хворих збгльшена печiнка, розмiри яко! зменшуються тсля прийому ¿т, холекiнетикiв чи дуоденального зондування [2, 16, 27, 30].
З огляду на вищезазначене пошук ефективних шляхiв профiлактики та терапи функцiональних порушень моторики жовчних шляхiв у дiтей i пщ-лигав е одним з актуальних завдань педiатрil та амейно1 медицини. У разi вiдсутностi ефекту вiд режимних та харчових заходiв слiд призначати ль кувальний комплекс, вибiр якого важливо про-водити з урахуванням стану вегетативно1 нервово1 системи пащента, вихiдного тонусу його жовчного мiхура та сфiнктерного апарату, здатност препарату справляти прок1нетичний, холеретичний, протизапальний, спазмолiтичний, бактерицидний ефекти, вщновлювати холесинтетичну функцiю пе-чiнки та дренажну функцiю жовчного мiхура, бути безпечним i ефективним та ш У зв'язку з цим нашу увагу було звернено на комплексний фгтопрепарат Гастритол фiрми «Др. Кляйн», що вмiщуе ряд рос-лин, активш речовини яких (глiциризинова кислота, хамазулен, р-фарнезен, a-бiсаболол, глжозид кнiцин, танiни i флавонохди тощо) справляють цен-тральну дiю на секреторну та моторну функцп ШКТ та мюцевий ефект. Настоянка мютить у 100 мл: Ро1еп1Ша ашейпа L. (трава перстача гусячого) —
35 мл, Chamomilla recutita Rausch (квiтки ромашки аптечно!) — 20 мл, Radix Liquiritae (корень солодки) — 15 мл, Hypericum perforatum (трава звiробою звичайного) — 15 мл, Artemisia absinthium (трава полину пркого) — 5 мл, Carduus benedictus (трава кар-добенедикту) — 5 мл, Radix Archangelica officinalis Hoffin (коренi дягелю) — 5 мл [13]. Завдяки комплексу складових Гастритол справляе спазмолiтичну (трава перстача гусячого, коршь дягелю, ромашка), знеболюючу (перстач гусячий, коршь дягелю, ромашка аптечна, полин пркий, звiробiй), протиза-пальну (коршь солодки, ромашка аптечна, коршь дягелю, полин пркий, звiробiй), жовчопнну (коршь дягелю, трава полину, ромашка аптечна), парасим-патолггичну (звiробiй), антидепресантну (звiробiй, трава кардобенедикту), седативну (ромашка аптечна, коршь дягелю, трава полину), вегетостабшзу-ючу (звiробiй), вггрогонну (ромашка аптечна, трава кардобенедикту, полин пркий, коршь дягелю), ульцеропротекторну (коршь солодки) дго, а також мае секретолггичний (трава кардобенедикту, трава полину), в'яжучий (перстач гусячий), антиалерпч-ний (ромашка аптечна) i бактерицидний (коршь солодки) ефекти, тдвищуе апетит (звiробiй, трава кардобенедикту), нормалiзуе перистальтику ШКТ (перстач гусячий, трава кардобенедикту, звiробiй). Важливо вщзначити, що рослини, якг входять до складу Гастритолу, вирощують в екологiчно чис-тих умовах при дотримуванш норм належно! сгль-ськогосподарсько! практики (Good Agricultural Practice — GAP), а виробництво препарату оргашзо-вано за стандартами належно! виробничо! практики (Good Manufacturing Practice — GMP). Препарат за-реестрований в Украш, реестрацшне посвщчення № Р.08.03/07257. Форма випуску — краплi для пе-рорального застосування у флаконах по 20 мл, 50 мл та 100 мл [13]. 1 крапля препарату вмщуе 0,016 г спирту.
Властивост препарату шдтверджеш постмарке-тинговими клiнiчними випробуваннями в Украш [5—8, 19—21, 26], проте ефектившсть Гастритолу при дисфункцп жовчовивщних шляхiв дослiджена тгль-ки в дорослих хворих, до того ж юнуе думка, що на-явшсть етанолу в препаратi обмежуе його викорис-тання в дитячому вщ1. Тому вивчення безпечностi та ефективносп комплексного рослинного препарату Гастритол при корекцп порушень моторики жовчних шлях1в у дiтей стало метою дано!" роботи.
В1домо, що алкоголь — речовина, яка поеднуе в со61 властивосп медичного препарату, природного метаболиу, токсичного ксенобiотика, харчового продукту та ал!ментарного фактора, що впливае на ефектившсть лжарсько! терапи. Всмоктування етанолу починаеться в порожниш рота та стравоходi, близько 20 % його абсорбуеться у шлунку, 80 % — у дванадцятипалш кишщ. При концентраций етанолу до 30 % швидюсть всмоктування висока, а при пщ-вищенш до 40 % вона сповгльнюеться. Етанол поси-люе функц1ю слинних, шлункових залоз i гумораль-них стимулятор1в секрецп — гастрину та пстамшу.
Це е сумарним результатом його рефлекторно!, пси-хогенно! га прямо! дг! на залози. Еганол у концен-трацп 40 % i вище справляе подразнювальний ефекг на слизову оболонку шлунка, що супроводжуегься пгдвищенням продукци слизу, знижуе його могорну актившсть, викликае спазм пглоруса [9].
Уникнуги контакту з алкоголем людинг немож-ливо. Етанол дуже поширений у природг, постгйно утворюеться в органгзмг, присутнгй у багатьох продуктах харчування (соки, хлгб, сири, кисломолоч-нг продукти тощо). Однак, розумгючи хвилювання батькгв, медичного персоналу, провгзоргв аптек щодо приймання дитиною лгкгв, що вмгщують ета-нол, першим етапом нашо! роботи стало визначен-ня концентраций етанолу в слинг та кровг дгтей тсля вживання разово! дози препарату Гастритол.
Матер1али i методи досодження
Об'ектом дослгдження були 45 дгтей гз ДЖВШ 6-17 рокгв: 20 (44,4 ± 7,4 %) хлопчикгв г 25 (55,6 ± 7,4 %) дгвчаток, якг знаходились на амбулаторному лгкуваннг в полгклшщг 1нституту невгд-кладно! та вгдновно! хгрургг! гм. В.К. Гусака НАМН Укра!ни м. Донецька.
Визначення концентрацг! етанолу в слинг проводили через 1 хвилину (хв); 5 хв; 60 хв та в сироватцг кровг через 60 хв пгсля прийому разово! дози Га-стритолу. Паралельно визначали наявнгсть етанолу в слинг через 1 хв; 5 хв; 60 хв пгсля прийому 200,0 мл 2,5% кефгру та 200,0 мл яблучного соку.
Визначення етанолу в слинг здгйснювали за до-помогою «Алкотест — Фактор М», що е гндика-торною смужкою для якгсного й напгвкглькгсного виявлення алкоголю (свгдоцтво про державну рее-страцгю № 6785/2007, сергя — 201004). Шкала мае п'ять кольорових дглянок, що вгдповгдають концен-трацг! етанолу: 0,0 %; 0,02 %; 0,05 %; 0,1 %; 0,2 %. Чутливгсть сенсорного елемента — 0,02 %, час вихо-ду сенсорного елемента на стабгльну окраску — 2 хв.
Етанол у сироватцг кровг визначали методом ферментативного УФ-тесту з алкогольдеггдрогеназою (АДГ). Принцип методу: у присутностг нгкотинамщ-аденгндинуклеотиду (NAD) етанол перетворюеться на ацетальдеггд пгд дгею АДГ:
етиловий спирт + NAD+ ^ алкогольдепдРоге"аза ^ ^ ацетальдег1д + NADH.
Поглинання NADH (вгдновна форма NAD), що утворився пгд час реакцг!, пропорцгйне концентра-цг! етанолу у зразку.
Реактив — Etanol FS (виробництво Dia Sys, Нг-меччина). Вимгрювання здгйснювали на спектро-фотометрг Aenesys 10 UV.
Другий етап роботи — визначення клгнгчно! ефективностг та безпечностг препарату Гастритол у дгтей гз ДЖВШ. Обстеження хворих включало: аналгз скарг гз якгсною та кглькгсною оцгнкою само-почуття (кожний симптом визначався за бальною системою вгд 0 до 3 балгв: 0 — вщсутшсть симп-
тому, 1 — слабкий стутнь, 2 — помiрний ступiнь, 3 — сильний стутнь вираженосп); клiнiчнi; лабо-раторш (клiнiчний аналiз кровi, сечi, копрограма, аналiз випорожнень на яйця гельмшпв i лямблГ!, визначення бiлiрубiну та його фракцш, активнiсть трансамiназ тощо); шструментальш дослiдження: фiброгастродуоденоскопiя (ФГДС) за показання-ми, ультразвукове дослiдження (УЗД) оргашв шлун-ково-кишкового тракту, фракцшне багатомоментне УЗД жовчного мiхура.
Ощнку психоемоцiйного стану було проведено за допомогою дитячого питальника неврозiв [24], результати якого ощнювали за 6 шкалами: депрес1я, астен1я, тривожнiсть, порушення поведшки та сну, вегетативнi розлади та кольорового тесту Люшера (КТЛ) [28].
Ва дiти отримували базисну тератю: харчування 4—5 разiв на день iз виключенням iз рацюну жирних, смажених, гострих страв, концентрованих бульйо-нiв, копченостей, виробiв зi здобного тiста, шоколаду, холодних страв тощо. Дiтям iз гшокшетичною дискiнезiею додатково в рацiон включали рослинну олго, негострий сир, сметану, св1ж1 овочi та фрукти. Дггям iз гiперкiнетичною дискiнезiею призначали електрофорез iз папаверином на дiлянку правого тдребер'я, 10 процедур. Дiтям iз гiпокiнетичною дискiнезiею — електрофорез iз бром!дом натрiю за Щербаком на комiрцеву зону, № 10. Вам дггям призначали препарат Гастритол: дгтям 6—12 рокiв — по 1 краплi на рiк життя [19, 21], дiтям старше 12 ро-кiв — по 20 крапель, запивати 30—50 мл води, три-чi на день [13] через 15—30 хв тсля !ди протягом 30 днiв.
Критерiями ефективносп препарату були змiни самопочуття, клжчних даних, показникiв психо-емоцiйного стану, що оцшювали до початку л^-вання, на 7, 14, 21, 30-й дш прийому препарату; тест Люшера, результати якого оцшювали до початку ль кування та на 30-й день лжування. Протягом усього часу спостереження реестрували можливi небажаш ефекти препарату.
Статистичну обробку результатiв дослiдження проводили класичними математичними методами варiацiйно! статистики з використанням пакета аналiзу програми Меё81а1.
Результати досл1джень та Тх обговорення
Результати наявносп етанолу в слинi i кровi дi-тей пiсля прийому разово! дози Гастритолу наведеш в табл. 1.
Як свщчать данi табл. 1, через 1 хв тсля прийому препарату у слит 26 (86,7 ± 6,2 %) дгтей був наявний етанол у концентрацп 0,02 %. У 4 (13,3 ± 6,2 %) дi-тей результат був сумшвним, а через 5 i 60 хв етанол у слит у цих дггей був вщсутшм. У наведених зраз-ках кровi через 60 хв тсля прийому препарату етанол також був вщсутшм. При дослщженш слини тсля вживання диъми 200,0 мл кефiру i 200,0 мл яблучного соку через 1; 5 i 60 хв вщзначено вiдсутнiсть етанолу.
Таблиця 2. Динамка нтенсивност больового синдрому у дтей ¡з ДЖВШ на фонI терапи Гастритолом (за бальною оц1нкою)
Таблиця 1. Результати наявност етанолу в слин'1 та кровi дтей (п = 30) тсля прийому разовоI дози препарату Гастритол
Вт пацieнтiв, роки Ктьшсть крапель препарату Ктьшсть етанолу, г Наявшсть етанолу в слиш за даними алкотесту Наявшсть етанолу в сироватцкровi через 60 хв
Через 1 хв Через 5 хв Через 60 хв
6 6 0,096 ± - - -
7 7 0,112 + - - -
8 8 0,128 + - - -
9 9 0,144 + - - -
10 10 0,160 + - - -
11 11 0,176 + - - -
12-17 20 0,320 + - - -
Нозолопчна форма Характер болю До лшування Через 7 дшв Через 14 дшв Через 21 день Через 30 дшв Динамша бально! оцшки
Ппершнетичний вар^ ант жовчовидшення (П = 21) Спонтанний 2,4 1,7 1,2 0,7 0,0 -2,4
Пальпаторний 2,6 2,2 1,3 0,8 0,0 -2,6
Ппошнетичний варь ант жовчовидшення (п = 24) Спонтанний 1,8 1,7 1,1 0,4 0,0 -1,8
Пальпаторний 1,5 1,5 1,1 0,5 0,0 -1,5
Таким чином, разова доза Гастритолу вмщуе кгльюсть етанолу, яка вже через 5 i 60 хв тсля прийому вщсутня в слит та в сироватщ кровi через 60 хв тсля вживання, що свщчить про безпечнють препарату. Але з метою покращення смаково! якос-тi Гастритолу його можливо розводити в невеликш кiлькостi (30—50 мл) води.
На другому етат роботи в результата комплексного обстеження було констатовано наявшсть гiперкiнетичного варiанту жовчовидшення у 21 (46,7 ± 7,4 %) пацieнта, гiпокiнетичного — у 24 (53,3 ± 7,4 %) осiб. При первинному клшчному обстеженнi всi дгги мали скарги на бiль у правому пщребер'1 чи в пшородуоденальнш дiлянцi (табл. 2—4), при цьому у пащенпв iз гiперкiнетичним варь антом жовчовидшення бшь був штенсивним, корот-кочасним, мав нападоподiбний характер, середнш бал iнтенсивностi спонтанного болю — 2,4; болю при пальпацп — 2,6. Бшь у пащенпв iз гшокшетич-ним варiантом жовчовидшення був ниючим, дов-готривалим, помiрним. Середнiй бал iнтенсивностi сягав 1,8; болю при пальпацп — 1,5. Зниження апе-титу мали 95,4 ± 4,6 % дiтей iз гiперкiнетичним варь антом жовчовидiлення та 95,8 ± 4,1 % пащенпв iз п-покiнетичним варiантом жовчовидшення, середнiй бал яюсно! оцiнки — 2,4 i 1,8 вщповщно (табл. 5). Нудота переважно турбувала хворих з гшокшетич-ним варiантом жовчовидшення — 54,2 ± 10,2 % об-стежених, середнiй бал яюсно! оцiнки — 0,5. У дггей iз гiперкiнетичним варiантом нудота була в 1 хворого (4,8 ± 4,6 %), середнш бал яюсно! ощнки — 0,1. Проте блювання частiше вiдбувалось у дггей iз гiперкiнетичним варiантом жовчовидiлення —
33,3 ± 10,3 %, середнш бал яюсно! оцiнки — 0,7. У хворих iз гiпокiнетичним варiантом жовчовидшен-ня блювання вiдзначали 4,2 ± 4,1 % хворих, середнш бал яюсно! оцiнки — 0,1. Метеоризм i запори були бшьш характерними для хворих iз гшокшетичним варiантом жовчовидшення, вони зустрiчались у
50.0 ± 10,2 % i 45,8 ± 10,2 % вщповщно, при цьому середнiй бал яюсно! оцiнки у них був 1,0. У той же час у дггей iз гiперкiнетичним варiантом жовчовидшення метеоризм виявлено у 9,5 ± 6,4 %, середнiй бал яюсно! оцiнки — 0,2, запори — у 4,8 ± 4,6 %, середнш бал яюсно! ощнки — 0,1. Вщрижка повирям однаково часто зустрiчалась в обох дослщжуваних групах — у 47,6 ± 10,9 % у груш дггей iз гшеркше-тичним варiантом жовчовидiлення та у 45,8 ± 10,2 % хворих iз гшокшетичним варiантом (середнiй бал яюсно! ощнки 0,5 i 0,8 вiдповiдно).
О^м гастроiнтестинального синдрому у
38.1 ± 10,6 % осiб iз гшеркшетичним варiантом i в 41,7 ± 10,1 % осiб iз гшокшетичним варiантом жовчовидiлення спостерiгали порушення сну, що проявилось труднощами засинання, раншми або нiчними пробудженнями, наявнiстю кошмарних сновидiнь. У дiтей, якi погано сплять уноч^ спосте-рiгаються порушення поведшки — забiякуватiсть, непосидючiсть, непоюршсть та iн. (23,8 ± 9,3 % да-тей iз гшеркшетичним варiантом i 29,2 ± 9,3 % дггей iз гiпокiнетичним варiантом жовчовидшення).
Астенiчний синдром було виявлено у 85,7 ± 7,6 % дггей iз гiперкiнетичним варiантом i у
79.2 ± 8,3 % дггей iз гiпокiнетичним варiантом жовчовидглення, що супроводжувалося пiдвищеною втомлювашстю, зниженням уваги, погiршенням
О)
Таблица 3. Динамта самопочуття та об'ективного стану хворих на ДЖВШ на фот лтування Гастритолом
Ознаки До початку лтування Через 7 дшв прийому препарату Через 14 дн1в прийому препарату
Пащенти з пперм-нетичним вар1антом жовчовидшення (п = 21) Пащенти з ппокшетич-ним вар1антом жовчо-видтення (п = 24) Пац1енти з пперм-нетичним вар1антом жовчовидтення (п = 21) Пац1енти з ппокшетич-ним вар1антом жовчо-видтення (п = 24) Пац1енти з гтерктетичним вар1антом жовчовидшення (п=21) Пац1енти з гшоктетич-ним вар1антом жовчовидшення (п=24)
Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т
Знижений апетит 20 95,4 ± 4,6 23 95,8 ± 4,1 17 81,0 ±8,6 19 79,2 ± 8,3 7 33,3 ± 10,3* 10 41,7 ± 10,1*
Больовий синдром 21 100,0 ± 0,0 24 100,0 ± 0,0 20 95,4 ± 4,6 22 91,7 ± 5,6 12 57,1 ± 10,8* 17 70,8 ± 9,3
Нудота 1 4,8 ± 4,6 13 54,2 ± 10,2 0 0,0 ± 0,0 8 33,3 ± 9,6 0 0,0 ± 0,0 5 20,8 ± 8,3
Блювання 7 33,3 ± 10,3 1 4,2 ±4,1 4 19,0 ± 10,1 1 4,2 ± 4,1 1 4,8 ± 4,6 0 0,0 ± 0,0
Метеоризм 2 9,5 ± 6,4 12 50,0 ± 10,2 2 9,5 ± 6,4 8 33,3 ± 9,6 1 4,8 ± 4,6 5 20,8 ± 8,3
Запори 1 4,8 ± 4,6 11 45,8 ± 10,2 1 4,8 ± 4,6 10 41,7 ± 10,1 1 4,8 ± 4,6 7 29,2 ± 9,3
Вщрижка пов^рям 10 47,6 ± 10,9 11 45,8 ± 10,2 9 60,0 ± 10,7 8 33,3 ± 9,6 6 28,6 ± 11,7 4 16,7 ± 7,6
Порушення сну 8 38,1 ± 10,6 10 41,7 ± 10,1 5 33,3 ± 9,6 3 14,3 ± 7,6 4 16,7 ± 7,6 4 16,7 ± 7,6
Астент 18 85,7 ± 7,6 19 79,2 ± 8,3 15 71,4,0 ± 9,9 18 75,0 ± 8,8 8 38,1 ± 10,6* 7 29,2 ± 9,3*
Депрест 3 14,3 ± 7,6 4 16,7 ± 7,6 3 14,3 ± 7,6 2 8,3 ± 5,6 1 4,8 ± 4,6 1 4,2 ± 4,1
Тривож-нють 18 85,7 ± 7,6 20 83,3 ± 7,6 16 76,2 ± 9,3 17 70,8 ± 9,3 9 42,9 ± 10,8* 9 37,5 ±9,9*
Порушення поведшки 5 23,8 ± 9,3 7 29,2 ± 9,3 5 23,8 ± 9,3 5 23,8 ± 8,3 3 14,3 ± 7,6 1 4,2 ± 4,1
К)
о
К)
о ф
о. ш'
о 3
с
ш
о о
*
о а ш о<
I'
■о
Примака: * — р!зниця в'/рог'щна (р < 0,05) поршняно з даними до лтування.
СО СО
Таблица 4. ДинамШа самопочуття та об'ективного станухворих на ДЖВШ на фон! л'шування Гастритолом
Ознаки До початку лшування Через 21 день прийому препарату Через 30 дн1в прийому препарату
Пащенти з пперм-нетичним вар1антом жовчовидшення (п = 21) Пащенти з ппокшетич-ним вар1антом жовчовидшення (п = 24) Пащенти з пперм-нетичним вар1антом жовчовидшення (п = 21) Пащенти з ппокшетич-ним вар1антом жовчо-видтення (п = 24) Пац1енти з пперш-нетичним вар1антом жовчовидтення (п = 21) Пац1енти з гшокшетич-ним вар1антом жовчовидшення (п = 24)
Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т
Знижений апетит 20 95,4 ± 4,6 23 95,8 ± 4,1 4 26,7 ± 11,7 5 20,8 ± 8,3*** 2 9,5 ± 6,4 3 12,5 ± 6,8***
Больовий синдром 21 100,0 ± 0,0 24 100,0 ± 0,0 5 23,8 ± 9,3* 3 12,5 ± 6,8*** 0 0,0 ± 0,0*** 0 0,0 ± 0,0***
Нудота 1 4,8 ± 4,6 13 54,2 ± 10,2 0 0,0 ± 0,0 1 4,2 ± 4,1 0 0,0 ± 0,0 0,0 0,0 ± 0,0
Блювання 7 33,3 ± 10,3 1 4,2 ± 4,1 0 0,0 ± 0,0* 0 0,0 ± 0,0 0 0,0 ± 0,0* 0 0,0 ± 0,0
Метеоризм 2 9,5 ± 6,4 12 50,0 ± 10,2 0 0,0 ± 0,0 1 4,2 ±4,1* 0 0,0 ± 0,0 0 0,0 ± 0,0*
Запори 1 4,8 ± 4,6 11 45,8 ± 10,2 0 0,0 ± 0,0 3 12,5 ± 6,8 0 0,0 ± 0,0 1 4,2 ± 4,1*
Вщрижка пов1трям 10 47,6 ± 10,9 11 45,8 ± 10,2 3 14,3 ± 7,6 2 8,3 ± 5,6* 2 9,5 ± 6,4* 1 4,2 ± 4,1*
Порушення сну 8 38,1 ± 10,6 10 41,7 ± 10,1 1 4,8 ± 4,6 1 4,2 ± 4,1 0 0,0 ± 0,0* 0 0,0 ± 0,0*
Астент 18 85,7 ± 7,6 19 79,2 ±8,3 5 33,3 ± 10,3* 4 16,7 ± 7,6* 2 9,5 ± 6,4* 1 4,2 ± 4,1*
Депрест 3 14,3 ± 7,6 4 16,7 ± 7,6 0 0,0 ± 0,0 0 0,0 ± 0,0 0 0,0 ± 0,0 0 0,0 ± 0,0
Тривож-нють 18 85,7 ± 7,6 20 83,3 ± 7,6 4 26,7 ± 11,7* 1 4,2 ±4,1* 3 14,3 ± 9,0** 1 4,2 ± 4Д***
Порушення поведшки 5 23,8 ± 9,3 7 29,2 ± 9,3 1 4,8 ± 4,6 0 0,0 ± 0,0 0 0,0 ± 0,0 0 0,0 ± 0,0
Примаки: * — р'!зниця в'фог'щна (р < 0,05); ** — р'юниця в'фог'щна (р < 0,01); *** — р'юниця в'фог'щна (р <0,001) порШняно з даними до л'нсування.
Таблиця 5. Динамка самопочуття дтей iз ДЖВШ на фон терапй Гастритолом
Нозолопч-на форма Ознаки До лшуван-ня Через 7 дшв Через 14 дшв Через 21 день Через 30 дшв Динамша бально! оцшки
Ппершне-тичний вар1-ант жовчовидшення (n = 21) Знижений апетит 2,4 1,7 1,2 0,7 0,0 -2,4
Нудота 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 -0,05
Блювання 0,7 0,4 0,1 0,0 0,0 -0,7
Метеоризм 0,2 0,2 0,1 0,0 0,0 -0,2
Запори 0,1 0,1 0,1 0,0 0,0 -0,1
Вщрижка пов1трям 0,5 0,5 0,3 0,0 0,0 -0,5
Ппошнетич-ний вар1ант жовчовид|-лення (n = 24) Знижений апетит 1,8 1,7 1,1 0,4 0,0 -1,79
Нудота 0,5 0,3 0,2 0,04 0,0 -0,5
Блювання 0,1 0,1 0,0 0,0 0,0 -0,1
Метеоризм 1,0 0,6 0,04 0,08 0,0 -1,0
Запори 1,0 0,8 0,5 0,2 0,08 -1,0
Вщрижка пов1трям 0,8 0,6 0,3 0,16 0,08 -0,8
пам'яп, сонливютю. Прихована депре^ мала Mic-це у 14,3 ± 7,6 % дггей i3 гiперкiнетичним варiантом i у 16,7 ± 7,6 % дггей i3 гiпокiнетичним варiантом жовчовидiлення. Пдвищену тривожшсть було ви-явлено у 85,7 ± 7,6 % дггей i3 гiперкiнетичним ва-рiантом та у 83,3 ± 7,6 % дггей i3 гiпокiнетичним варiантом жовчовидшення. Пiдвищена тривож-HicTb була бшьш характерною для дiтей молодшого шкшьного вГку незалежно вщ варiанта жовчовидь лення.
Bei обcтеженi дгги мали вегетативш порушен -ня рГзного ступеня вираженоcтi. За даними КТЛ (табл. 6), вегетативний дисбаланс i3 переважанням симпатичного вщцшу вегетативно! нервово! систе-ми (ВНС) та катаболiчною направлешстю метабо-лГчних процеciв констатовано у 70,8 ± 9,3 % хворих i3 гiпокiнетичним варiантом жовчовидiлення. Пе-реважання парасимпатичного вщдшу ВНС i трофо-тропне домiнування зафiкcовано у 52,4 ± 10,9 % хворих i3 гiперкiнетичним варiантом жовчовидшення.
У 2/3 обстежених дггей (76,0 % iз гiперкiнетичним i 75,0 % iз гiпокiнетичним варiантом жовчовидшення) виявлено наявнiсть хронiчного стресу високого та середнього рiвня.
На фош прийому препарату Гастритол у всгх хворих вщзначено позитивну динам^ клшчно^ кар-тини, що наведено в табл. 5 та на рис. 1, 2. На другому тижш л^вання у 2,9 раза збшьшилась кiлькiсть дггей, у яких покращився апетит, у груш з гшер-кiнетичним та у 2,3 раза в груш з гшоюнетичним варiантом жовчовидшення. Динамжа середнього бала яюсно^ оцiнки апетиту при гшеркшетичному варiантi жовчовидiлення становила 2,4 бала, при гiпокiнетичному — 1,8 бала. Наприюнщ четвертого тижня апетит залишався зниженим у 2 (9,5 ± 6,4 %) дггей з гшеркшетичним та у 3 (12,5 ± 6,8 %) дггей iз гiпокiнетичним варiантом жовчовидiлення.
Констатовано зменшення вираженостi больово-го синдрому в дггей, яю отримували Гастритол. Так, на другому тижш л^вання на 42,9 % зменшилась
100 80 60 40 20 0
14
21
30 Дн
■ Знижений апетит ■ Больовийсиндром
........4 ■■ Нудота Блювання
- □ -Метеоризм —□— Запори
-а- ■Вщрижка пов^рям
Рисунок 1. Динамка самопочуття хворих i3 пперюнетичним варiантом жовчовидшення на фонi прийому Гастритолу
80 60 40 20 0
-.............................
-Р - г ~ -, ■ -Г 1-1——Эй
14
21
30 Дн
-- ■ Знижений апетит . Больовий синдром
........4 ■■ Нудота Блювання
-Метеоризм —□— Запори
-а- ■Вiдpижкa повпрям
Рисунок 2. Динамка самопочуття хворих i3 ппоюнетичним вар'антом жовчовидшення на фонi прийому Гастритолу
0
7
0
7
Таблиця 6. Динам1ка психоемоц1йного та вегетативного статусухворих на ДЖВШ
на фон лкування Гастритолом
До лтування Пiсля лiкування
Пацieнти з Пацieнти з гшом- Пафенти з Пафенти з гiпокi-
гшеркшетичним нетичним варiан- гiперкiнетичним нетичним варiан-
Ознаки варiантом жовчо- том жовчовидi- варiантом жовчо- том жовчовидi-
видiлення лення видiлення лення
(п = 21) (п = 24) (п = 21) (п = 24)
Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т Абс. %, М ± т
Гетерономнють:
— пасивнють 6 28,6 ± 9,9 11 45,8 ± 10,2 4 19,0 ± 10,1 8 33,3 ± 9,6
— активнють 15 71,4 ± 9,9 13 54,2 ± 10,2 17 81,0 ± 10,1 16 66,7 ± 9,6
Концентричнють:
— штровертованють 7 33,3 ± 10,3 10 41,7 ± 10,1 8 38,1 ± 12,5 11 45,8 ± 10,2
— екстравертованють 14 66,7 ± 10,3 14 58,3 ± 10,1 13 61,9 ± 12,5 13 54,2 ± 10,2
Баланс особистих якостей:
— суперечливють 12 57,1 ± 10,8 11 45,8 ± 10,2 5 23,8 ± 11,0 6 25,0 ± 8,8
— збалансованють 9 42,9 ± 10,8 10 41,7 ± 10,1 16 76,2 ± 11,0 15 62,5 ± 9,9
Баланс вегетативно! нервово'''
системи:
— симпатикотошя 1 4,8 ± 4,6 17 70,8 ± 9,3 0 0,0 ± 0,0 12 50,0 ± 10,2*
— парасимпатикотошя 18 85,7 ± 10,8 1 4,2 ± 4,1 8 38,1 ± 12,5* 1 4,2 ± 4,1
— нормотошя 2 9,5 ± 6,4 6 25,0 ± 8,8 13 61,9 ± 12,5* 11 45,8 ± 10,2
Працездатнють:
— низька 4 19,0 ± 8,6 3 12,5 ± 6,8 1 4,8 ± 5,5 1 4,2 ± 4,1
— середня 9 42,9 ± 10,8 19 79,2 ± 8,3 10 47,6 ± 12,9 15 62,5 ± 9,9
— висока 8 38,1 ± 10,6 2 8,3 ± 5,6 10 47,6 ± 12,9 8 33,3 ± 9,6
Рiвень стресу:
— низький 5 23,8 ± 9,3 6 25,0 ± 8,8 4 19,0 ± 5,5 2 8,3 ± 5,6
— середнш 7 33,3 ± 10,3 10 41,7 ± 10,1 17 81,0 ± 10,1* 18 75,0 ± 8,8
— високий 9 42,9 ± 10,8 8 33,3 ± 9,6 1 4,8 ± 5,5* 4 16,7 ± 7,6
Коеф^ент Шипоша:
— трофотропне домшування 11 52,4 ± 10,9 5 20,8 ± 8,3 7 33,3 ± 12,2 6 25,0 ± 8,8
— ерготропне домiнування 8 38,1 ± 10,6 16 66,7 ± 9,6 6 28,6 ± 11,7 6 25,0 ± 8,8
— вегетативний баланс 2 9,5 ± 6,4 3 12,5 ± 6,8 8 38,1 ± 12,5 12 50,0 ± 10,2*
Примтка: * — р1зниця в1рогщна (р < 0,05) порiвняно з даними до л'!кування.
кшьюсть дггей iз наявнютю абдомшального болю серед хворих iз гшеркшетичним варiантом жовчовидшення, на третьому — на 76,2 % у груш з гшерю-нетичним та на 87,9 % у груш з гшокшетичним варь антом жовчовидшення. На кiнець четвертого тижня був вiдсутнiй больовий абдомшальний синдром в обох групах.
Частота блювання у дiтей iз гшеркшетичним ва-рiантом жовчовидiлення зменшилась уже на пер-шому тижнi л^вання, на третьому блювання було
вщсутшм; динамiка середнього бала яюсно! ощн-ки — 0,7.
Метеоризм, який на початку лiкування перева-жав у хворих iз гiпокiнетичним варiантом жовчо-видiлення, почав якiсно та кшьюсно зменшуватися вже з перших дшв лiкування. На третьому тижш в цiй групi в 3 рази зменшилась кшьюсть хворих iз метеоризмом, на четвертому тижш метеоризм був вщсутшм (р < 0,05). Динамжа середнього бала яюс-но1 оцiнки — 1,0. Запори, що первiсно переважали в
100 80 60 40 20 0
—■—Порушення сну Астен1я .....^.-ДепреЫя
-и-Тривожн1сть Порушення повед1нки
100 80 60 40 20 0
—■—Порушення сну --щ- -Астен1я .....^_Депрес1я
-и-Тривожн1сть .~ф~ .Порушення поведшки
Рисунок 3. Динам1ка психоемоц1йного стану
хворих /"з пперюнетичним вар'антом жовчовидшення на фонi прийому Гастритолу
Рисунок 4. Динамка психоемоц1йного стану дтей ¡з ппоюнетичним вар'антом жовчовидшення на фонI прийому Гастритолу
36
(^^рвбёши
rpyni дiтей i3 гiпокiнетичним BapiaHTOM, зберГгались протягом 3 перших тижнiв, на четвертому — вГрогщ-но зменшились на 90,9 %. Динамiка середнього бала яюсно! оцiнки становила 1,0.
На фош лiкyвання Гастритолом покращився i психоемоцiйний стан хворих, що вiдзначено на рис. 3, 4. Протягом курсу лГкування поступово у дь тей обох груп нормалГзувався сон (р < 0,05), вГрогщ-но зменшилась кiлькiсть дiтей з астешчним синдромом (у 2,3 раза вже на другому тижш лжування, у 3,6 раза — на третьому, на четвертому астенш залиши-лась тшьки у 2 (9,5 ± 6,4 %) дггей iз гiперкiнетичним варiантом жовчовидшення). У груш з гшокшетич-ним варiантом жовчовидiлення на другому тижн ль кування кшьюсть дiтей з астешею зменшилась у 2,7 раза (р < 0,05), на третьому — у 4,8 раза (р < 0,05), на четвертому — залишилась в 1 (4,2 ± 4,2 %) хворого. Ознаки приховано'1 депресН зникли протягом двох тижшв у 3 (14,3 ± 7,6 %) дiтей ¡з гiперкiнетичним i 4 (16,7 ± 7,6 %) дгтей ¡з гшокшетичним варГантом жовчовидшення. Зменшення рГвня тривожностГ у два рази (р < 0,05) констатовано на другому тижш прийому Гастритолу в обох дослщжуваних групах, на третьому i четвертому тижнях у груш з гшеркшетичним варГантом жовчовидшення тривожшсть залишилась у 4 (26,7 ± 11,7 %) i 3 (14,3 ± 9,0 %) дiтей вщповщно.
У резyльтатi лжування вГропдно зменшилась кшьюсть хворих ¡з парасимпатикотонiею в груп з гшеркшетичним типом жовчовидшення. У щй же груш вГропдно зменшився рiвень хрошчного стресу. У груп дiтей ¡з гiпокiнетичним варiантом жовчовидiлення в 4 рази збшьшилась кшьюсть хворих з ейтошею.
Небажаних побГчних ефектiв шд час лiкyвання препаратом Гастритол не виявлено. Ефективнiсть препарату диъми та 1х батьками оцiнена як вщмшна в 75,5 %, добра — у 20,0 %, задовшьна — у 4,4 % ви-падюв. Bti пацiенти i 1х батьки висловили бажання використовувати препарат й надаль
Висновки
1. Препарат Гастритол (Dr. Gustav Klein, №меч-чина) е безпечним: його разова доза вмщуе таку кшьюсть етанолу, що вже через 5 хвилин шсля прийому в слин не визначаеться, що тдтверджуеться вщсутшстю етанолу й у сироватщ кровь
2. Доведений високий ефект Гастритолу в лГку-ванн порушень моторики жовчовивщних шляхГв у ди"ей.
3. На фош чотиритижневого лжування Гастритолом констатовано вГрогщне зменшення й усунен-ня больового, диспептичного й астеноневротичного синдромГв у дГтей як ¡з гшер-, так i з гшокшетичним варГантом порушень жовчовидшення.
4. Завдяки антидепресантному, седативному, парасимпатиколГтичному, вегетостабшзуючому ефектам Гастритол позитивно впливае на психо-емоцшний стан дГтей ¡з порушенням моторики жовчовивщних шляхГв.
Список л1тератури
1. Александрова Р.А. Дисфункциональные расстройства билиарного тракта и хронический холецистит / Александрова Р.А., Нутфуллина Г.М. //Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости. — 2007. — № 4. — С. 45-49.
2. Белоусов Ю.В. Гастроентерологiя дитячого вi^. Шдручник. — К.: СПДКлоляда О.П., 2007. — 440с.
3. Ботвиньев O.K Функциональное состояние кардиально-го и пилорического сфинктеров, сфинктера Одди у детей с недифференцированной дисплазией соединительной ткани и при отсутствии дисплазии / O.K. Ботвиньев, О.В. Дробышева // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопрок-тологии. — 2009. — № 5. — С. 39-43.
4. Довгаль М.П. Психологическое взаимодействие в семье, как патогенетически обуславливающий фактор психосоматического расстройства у детей младшего школьного возраста / М.П. Довгаль //Материалы международного симпозиума «Организаторские способности в системе психологического менеджмента и ментального управления потенциалами социальных групп и организаций». — М.: Изд-во Кострома: КГУим. Н.А. Некрасова, 2006. — С. 94-96.
5. Дука К.Д. Оптимiзацiялжування дтей iз функцюнальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / К.Д. Дука, Т.В. Ярошевська, О.О. Недава, Н.Б. Сапа //Здоровье ребенка. —
2007. — № 4. — С. 33-35.
6. Звягинцева Т.Д. Терапевтическая эффективность Га-стритола у больных хроническим гастродуоденитом при «возврате клиники» / Т.Д. Звягинцева, А.И. Чернобай, Л.А. Мирзо-ева //Лжи УкраГни. — 2004. — № 12. — С. 85-86.
7. Звягинцева Т.Д. «Гастритол» в коррекции дисмоторных нарушений у больных с постхолецистэктомическим синдромом/ Т.Д. Звягинцева, А.И. Чернобай// Сучасна гастроентерологiя. — № 5(31). — 2006. — С. 72-75.
8. Звягинцева Т.Д. Билиарная дисфункция: диагностика и лечение / Т.Д. Звягинцева, С.В. Гриднева // Сучасна гастроентерологiя. — № 5 (43). — 2008. — С. 93-99.
9. Зупанец И.А. Фармацевтическая опека: клинико-фар-мацевтические аспекты применения алкоголя в медицине / Зупанец И.А., Бездетко Н.В., Деримедведь Л.В. // Провизор. — 2003. — № 4. — С. 12-17.
10. Казак С.С. Моторно-евакуаторт порушення жовчовидшення та ¡'х корекцы у дтей / С.С. Казак // Здоровье ребенка. — № 2(2). — 2006. — С. 35-39.
11. Козловский А.А. (Функциональные заболевания билиарного тракта у детей / А.А. Козловский // Медицинские новости. —
2008. — № 2. — С. 34-38.
12. Коколадзе И.Р. Клинические варианты и повышение эффективности лечения функциональных нарушений билиарной системы у детей с помощью КВЧ-терапии: Дис... канд. мед. наук: 14.00.09, 14.00.51 / Коколадзе Ирина Руслановна. — Санкт-Петербург, 2006. — 138 с.
13. Компендиум 2010 — лекарственные препараты / Под ред.
B.Н. Коваленко, А.П. Викторова. — К.:МОРИОН, 2010. — 2240с.
14. Лоранская И.Д. Билиарные дисфункции — принципы диагностики и лечения/И.Д. Лоранская, Е.В. Малахова, В.В. Вишневская // Русский медицинский журнал. — 2009. — № 4. —
C. 246-249.
15. Майданник В.Г. Римськ критери III (2006) дiагностики функщональних гастроштестинальних розладiв у дтей / В.Г. Майданник // Педiатрiя, акушерство та гнекологш. — 2007. — № 3. — С. 5-13.
16. Майданник В.Г. Болезни органов пищеварения у детей / Майданник В.Г. — К.: СП«1нтертехнодрук», 2010. — 1157с.
17. Марушко Ю.В. Досвiд застосування препарату Рiабал у комплекснш терапи дисфункцй бiлiарноï системи у дтей / Ю.В. Марушко, Н.С. Бойко, О.В. Лисовець, С.М. Колос // Современная педиатрия. — № 3(25). — 2009. — С. 35-40.
18. Минушкин О.Н. Одестон в лечении больных билиарной дисфункцией / О.Н. Минушкин // Фарматека. — 2010. — № 2. — С. 61-65.
19. Нагорна Н.В. Метод реабжтаци дтей молодшого шкшьного вжу з функщональною патологiею шлунково-кишко-вого тракту/Н.В. Нагорна, С.С. Острополець, О.В. Бордюго-
ва та т. // Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 2004. — № 6. — 53-56.
20. Нагорна Н.В. Ращональне лкування дтей з захворюван-нями гастродуоденальног зони / Н.В. Нагорна, О.В. Бордюгова, Г.В. Дубова та т. // Педiатрiя, акушерство та гшекологы. — 2007. — № 1. — С. 23-28.
21. Нагорна Н.В., Бордюгова О.В., Дубова Г.В. Споаб за-стосування комплексного фтопрепарату «Гастритол» у дтей з функщональною диспепаею (функщональними порушення-ми дiяльностi шлунково-кишкового тракту). 1нформацтний лист про нововведення в системi охорони здоров'я. — 2009. — № 39. — 4 с.
22. Плотникова Е.Ю. Болезни билиарного тракта (особенности патогенеза, клинические и психовегетативные аспекты): Дис... д-ра мед. наук: 14.00.05/Плотникова Екатерина Юрьевна. — Томск, 2009. — 326 с.
23. Наказ МОЗ Украгни вiд 26.05.2010 р. № 438 «Протокол л^вання функцтнальних розладiв бышрного тракту у дтей» / Жрник клшчнихрекомендацш//Дитячийлкар. — 2010. — С. 76-79.
24. Седнев В.В. Детский опросник неврозов (ДОН): Методические указания /Седнев В.В, Збарский З.Г., Бурцев А.К. — Донецк, 1997. — 8 с.
25. Сиротченко Т.А. Особенности дисфункциональных расстройств билиарного тракта у детей группы социального риска с зубочелюстными аномалиями / Т.А. Сиротченко, Ю.А. Калиниченко // Здоровье ребенка. — № 1 (10). — 2008. — С. 27-30.
26. Харченко Н.В. Применение препарата «Гастритол» для лечения больных с функциональной диспепсией / Н.В. Харченко, Е.В. Родонежская // Сучасна гастроентерологя. — 2006. — № 3(29). — С. 38-41.
27. Харченко Н.В. Гастроентерологiя / Н.В. Марченко, О.Я. Бабак. — К., 2007. — 720с.
28. Цветовой тест Люшера / Макс Люшер: Пер. с англ. А. Никоновой. — М.:АСТ; СПб.: Сова, 2005. — 190с.
29. Упницкий А.А. Функциональные расстройства желчного пузыря и сфинктера Одди: общие принципы диагностики и лечения / А.А. Упницкий // Consilium medicum. Гастроэнтерология. — 2010. — № 1. — С. 30-34.
30. Филимонов Р.М. Подростковая гастроэнтерология /Филимонов Р.М. — 2-е изд. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2008. — 576 с.
Отримано 27.08.12 □
Нагорная Н.В., Бордюгова О.В., ЧетверикН.О., Дубовая Г.В., Паршин С.О.
Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ФИТОПРЕПАРАТА ГАСТРИТОЛ
ДЛЯ КОРРЕКЦИИ НАРУШЕНИЙ МОТОРИКИ ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ У ДЕТЕЙ
Резюме. В работе изучена и доказана безопасность комплексного растительного препарата Гастритол, содержащего этанол. Дана оценка его клинической эффективности в лечении 45 детей (20 мальчиков и 25 девочек) в возрасте 6—17 лет с функциональным нарушением моторики желчевыводящих путей: 21 человек с гиперкинетическим, 24 человека с гипокинетическим вариантом. Исходно клиническая симптоматика в обеих группах была представлена болевым, диспептическим и астеноневротическим синдромами. В результате четырехнедельного курса лечения Гастритолом болевой синдром достоверно уменьшился на второй неделе лечения и исчез на четвертой у всех детей в обеих группах. Со второй недели курса Гастрито-ла у половины детей достоверно улучшился аппетит. Частота рвоты у больных с гиперкинетическим вариантом желчеотделения уменьшилась на первой неделе лечения, полностью симптом исчез на третьей. Метеоризм и запоры преобладали в группе больных с гипокинетическим вариантом дискинезии: метеоризм исчез на третьей неделе лечения, запоры — на четвертой. Постепенно у всех детей нормализовался сон, на четвертой неделе лечения уменьшилась степень астении и тревожности. Препарат одинаково эффективен как при гипер-, так и при гипокинетическом вариантах функциональных нарушений моторики желчевыводящих путей.
Ключевые слова: дети, функциональное нарушение моторики желчевыводящих путей, лечение, Гастритол.
Nagornaya N.V., Bordyugova O.V., ChetverykN.O., Dubova G.V., Parshin S.O.
Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Ukraine
EXPERIENCE OF USE OF HERBAL DRUG GASTRITOL FOR BILIARY DYSMOTILITY TREATMENT IN CHILDREN
Summary. The paper presents the study of safety of complex herbal drug Gastriltol containing ethanol. It was estimated its clinical effectiveness in 45 children (20 boys and 25 girls) aged from 6 to 17 years old with functional biliary dysmotility: 21 persons with hyperkinetic form and 24 patients with hypokinetic one. Initial clinical picture was presented with pain, dyspeptic and asthenoneurotic syndromes. Four-week treatment with Gastritol led to the significant decrease of pain syndrome in 2 weeks and its complete elimination in 4 weeks in all children of both groups. On the 2nd week all children had better appetite. Vomiting rate in patients with hyperkinetic biliary excretion decreased on the 1st week and eliminated on the 3rd week. Flatus and constipation prevailed in the group of patients with hypokinetic form of dyskinesia: flatus was reduced on the 3rd week and constipation eliminated on the 4th week. Soon all children had sleep been normalized, the intensity of anxiety and asthenia decreased on the 4th week. The drug has the similar effectiveness for the treatment both hyperkinetic and hypokinetic forms of biliary dysmotility.
Key words: children, biliary dysmotility, treatment, Gastritol.
