CC BY
41
УДК 316.6:004.946
С. В. СТОРОЖУК1*, I. M. ГОЯН2*
1*Haцioнaльний yнiвepcитeт бiopecypciв i пpиpoдoкopиcтyвaння Укpaïни (Кшв, Укpaïнa), eл. пoштa [email protected], ORCID 0000-0002-7947-6268
2 ^n^pm^^E™ нaцioнaльний yнiвepcитeт iмeнi Bacиля Cтeфaникa (Iвaнo-Фpaнкiвcьк, Укpaïнa), eл. пoштa [email protected], ORCID 0000-0003-2548-0488
ВПЛИВ ВIPТУAЛЬНОÏ PЕAЛЬНОСТI НА САМОАКТУАЛ1ЗАЦ1Ю ТИНЕЙДЖЕPIВ: AНТPОПОЛОГIЧНИЙ ВИМ№
Мета. Mexaнiзaцiя тa iнфopмaтизaцiя cyHacroro coцiyмy, зyмoвлюe кapдинaльнi змiни y фopмax i мeтo-Aax нaвчaння. ïx cвoepiднicть пoлягae y зaлyчeннi кoмп'ютepнoï тexнiки тa iнтepнeтy ao cфepи ocвiти, зyмo-влюючи фopмyвaння вкpaй пoляpниx coцiaльниx oцiнoк ïx впливу нa гapмoнiйний poзвитoк дггей тa пвдл№ шв, мoжливocтi caмoaктyaлiзaцiï пpиpoдниx пoтeнцiй пiдлiткiв, cвiдoмicть hrhx дocить чacтo бaлaнcyють нa мeжi peaльнoгo тa вipтyaльниx cвiтiв. Методолопя дocлiджeння oбyмoвлeнa мiждиcциплiнapним пiдxoдoм, який пepeдбaчae викopиcтaння нe тiльки тaкиx зaгaльнoнayкoвиx мeтoдiв як aнaлiз, cинтeз тa yзaгaльнeння, aлe й мeтoдy кoмпapaтивнoгo aнaлiзy тa aнaлoгiï, яш викopиcтoвyвaлиcя для виpiшeння кoнкpeтниx ao^w-ницькиx зaвдaнь пoв'язaниx з дocлiджeнням впливу кoмп'ютepнoï тexнiки тa c^peroi зaвдяки ш вipтyaль-нoï peaльнocтi нa caмoaктyaлiзaцiю тинeйджepiв. Наукова новизна po6o™ пoлягae у eкcплiкaцiï ф^^ф^-кoï мeтoдoлoгiï, нeoбxiднoï для дocлiджeння впливу вipтyaльнoï peaльнocтi нa caмoaктyaлiзaцiю тинeйджe-piв тa oбгpyнтyвaннi дoцiльнocтi poзмeжyвaння тaкиx пoнять як «aктyaлiзaцiя» тa «caмoaктyaлiзaцiï» пpи дocлiджeннi ocoбливocтeй poзвиткy тинeйджepiв. Taкий пiдxiд зaбeзпeчye тeopeтичнe oбIpyнтyвaння ocнoв-ниx кoлiзiй cтaнoвлeння ocoбиcтocтi в пiдлiткoвoмy вщ тa oднoзнaчнo дeмoнcтpye тi зaгpoзи, щo нece вipтy-aльнa peaльнicть в пpoцeci cтaнoвлeння ocoбиcтocтi тa poзвиткy людcтвa. Висновки. В стлу виcoкoгo piвня eмoцiйнoгo нaвaнтaжeння cвiтocпpийняття тинeйджepiв, нeмae пiдcтaв гoвopити ^o тe, щo вoни пepeбyвa-ють га piвнi caмoaктyaлiзaцiï ocoбиcтocтi. О^гання мoжливa лишe у випaдкy opгaнiчнoгo включeння гадли1-шв у peaльнi coцioкyльтypнi пpoцecи, в тoй чac як ïx cимyляцiя у вipтyaльнoмy cвiтi мoжe пpизвoдити ao гaльмyвaння poзвиткy ocoбиcтocтi.
Ключовi слова: aктyaлiзaцiя; caмoaктyaлiзaцiя; вipтyaльнa peaльнicть; cимyляцiя; ocoбиcтicть; cвiтoгляд
Aктyaльнicть теми дocлiджeння
Im^crara мexaнiзaцiя тa iнфopмaтизaцiя coцiyмy у едшеи iз зyмoвлeним нeю roc^rce^ ням пoляpизaцiï coцiaльниx oцiнoк кoмп'ютep-нoï peaльнocтi: вiд yкpaй зaxoплeниx ao piзкo нeгaтивниx, aктyaлiзyють дocлiджeння пoв'язaнi з вивчeнням впливу «вipтyaльнoï pe-aльнocтi» нa пpoцec caмoaктyaлiзaцiï oco6^ cтocтi. Ocoбливo гocтpo ця пpoблeмa вияв-ляeтьcя в пiдлiткoвoмy вiцi - в цeй œpioA ви-paзнo пpoявляютьcя змiни фiзioлoгiчниx влa-cтивocтeй тa кoгнiтивниx здiбнocтeй дитини, щo, бeзyмoвнo, мae вaжливe знaчeння в пpoцeci cтaнoвлeння тa caмoiдeнтифiкaцiï пiдлiткiв. Ы-тeнцiя та eмoцiйнy нeзaлeжнicть зyмoвлeнa пpиpoдними змiнaми людcькoгo opгaнiзмy, cy-пpoвoджyeтьcя гошутом тиx coцiaльниx cra^ дapтiв, щo вiдпoвiдaтимyть пpиpoдним пoтягaм дитини. Пpoвiднe знaчeння в цьoмy пpoцeci, звичaйнo, вiдiгpae coцiaльнe cepeдoвищe - вoнo пpoпoнye ocнoвнi мoдeлi coцiaльнoï пoвeдiнки
тa тi життeвi cтaндapти ao якиx мae дoлyчитиcя пiдлiтoк. He мeншy poль в ^o^ci фopмyвaння влacнoгo «Я» вiдiгpae шиpoкe poзпoвcюджeння кoмп'ютepнoï тexнiки тa дocтyпнicть iнтepнeтy - вoни вiдкpивaють мoжливicть cтвopeння вe-ликoï кiлькocтi «вipтyaльниx Я», в мeжax якж пpoпoнyютьcя вapiaтивнicть бaчeння ceбe тa визнaчaeтьcя нaпpям caмoaктyaлiзaцiï.
Дocлiджeння впливу кoмп'ютepнoï тexнiки тa вipтyaльнoï pea^^cri нa caмoaктyaлiзaцiю тинeйджepiв пoки щo нe oтpимaлo нaлeжнoгo нayкoвoгo вивчeння. Дocлiдники, чacтiшe зa вce, oбмeжyютьcя кoнcтитyювaння oнтoлoгiч-нoгo cтaтycy «вipтyaльнoï peaльнocтi» тa ao-cлiджeнням ïï впливу нa cyчacний пpoцec куль-тypoтвopeння. Taкий пiдxiд дocить виpaзнo пpoглядaeтьcя в пpaцяx Ж. Лaньe, Д. Iвaнoвa, M. Kyнaфiнa, Р. Яpцeвa, I. Бypлaкoвa, Д. Сви-pидeнкa, В. Tapaceнкa, Ю. Meлкoвa, M. Hoвoвa, В. Лук'янця тa iн. В пpaцяx циx дocлiдникiв знaxoдимo виcвiтлeння icтopичниx кoлiзiй cra-нoвлeння змicтoвнoгo нaвaнтaжeння тepмiнy
«в1ртуальне» (лат. «virtus») та особливосп його сучасного тлумачення.
Важливе значення в контекст нашого до-слщження мае робота «В1ртуальна реальнють як проспр соц1ал1зацИ вдивща»[1] укра!нсько-го дослщника Ф. Власенко. Намагаючись роз-крити основш фактори соц1ал1зацИ особистоси, вчений тдкреслюе високий р1вень в1ртуал1зацИ реальносп на сучасному р1вн1 соцюкультурно-го розвитку. Показово, що саму в1ртуальну реальнють Ф. Власенко розглядае кр1зь призму симуляци, в межах яко! вщносини м1ж людьми починають набувати форми вщносин м1ж образами, втрачаючи при цьому розр1знення знака-образа i референт-реальносп. Таю кардинальш змши умов соцiалiзацi! та щентифшацл особи-стостi, на думку дослщника, зумовленi тотальною комп'ютеризащею сучасного суспiльства, яка, забезпечуючи формування альтернативно! реальностi, може значно швелювати фрустра-цiю.
Запропоноване Ф. Власенко тлумачення змюту вiртуально! реальностi, хоча й корелюе з теоретичними розробками таких провщних су-часних теоретиюв як Ж. Бодрияр та Ж. Дельоз, все ж не виходить за рамки премодерного та модерного його тлумачення, й у певних випад-ках виступае суголосним таким поняттям як iлюзiя, вигадка, ефемернiсть, як те, чому не ви-стачае властивосп iснування та присутностi. Показово, що такий тдхвд до змюту вiртуаль-но! реальностi у втизняному штелектуально-му дискурсi е домiнуючим, що, в свою чергу, значною мiрою знецiнюе теоретичнi надбання втизняних дослiдникiв. Адже, навiть позiрне звернення до напрацювань свiтового наукового товариства, ч^ко демонструе, що тут вiртуаль-на реальнiсть хоча й розглядаеться ^зь призму симуляци, однак не зводиться виключно до не!, а позначае насамперед змши, якi вщбулися в засобах комушкаци внаслiдок розвитку комп'ютерно! технiки та 1Т технологш. Пока-зовим, в даному контекст^ може бути запропоноване сучасним американським дослiдником М. Колтко-Рiвера, визначення. Вiн пiдкреслюе, що «термiн вiртуальна реальнiсть вiдноситься до захоплюючого, штерактивного досвiду, зас-нованого на реальному чаш 3-D графiчних зоб-ражень, отриманих за допомогою комп'ютера» [10]. Змютовно спорiднене, хоча, на наш по-гляд, бiльш точне тлумачення змюту вiртуаль-но! реальностi пропонуе колектив авторiв робо-
ти «Вiртуальна реальнiсть для забудови навко-лишнього середовища: критичний огляд остан-нiх досягнень». В цш працi, вiртуальна реаль-нiсть розглядаеться як генерована комп'ютером модель тривимiрних зображень навколишнього середовища або послщовност подiй, яку кожен за допомогою спещального електронного обладнання може переглядати, й взаемодiяти з нею, здавалося б, фiзичним способом» [10]. Подекуди, вiртуальна реальнiсть розумiеться i як «комп'ютерне моделювання реально! чи уявно! системи, що дозволяе користувачевi ви-конувати операцi! по моделюеться системi i показуе ефекти в режимi реального час» [9].
Цi, та багато шших визначень яскраво де-монструють, що тлумачення змiсту вiртуально! реальностi, хоча й корелюе i з класичним ро-зумiнням реальносп - об'ективно iснуюча дiйснiсть, однак не зводиться до нього, оскшь-ки позначае насамперед штучно сформовану модель св^у в якiй людина вибудовуе сощальш зв'язки, формуючи нове розумшня досвiду.
Виходячи з вщмшностей розумiння змiсту вiртуально! реальностi, яю iснують у втизня-ному та зарубiжному iнтелектуальному дис-курсi, моделюються перспективи майбутнього, розвитку людини та сощуму. Так частина праць спрямована на тдкреслення компенсаторно! функцi! вiртуально! реальностi. Ця iдея про-стежуеться i у згаданiй роботi Ф. Власенко. Аналiзуючи своерiднiсть впливу <^ртуально! реальностi» в процесi соцiалiзацi! особистоси, дослiдник пiдходить до цього питання досить однобоко - вiн зосереджуе свою увагу переваж-но на позитивнш ролi цього соцiокультурного феномену. Прямо протилежну точку зору, зус^чаемо у працях М. Андреево!, Г. Дильно-ва, Т. Калугiна, Б. Шлiмовича та iн. Цi до-слiдники, як правило, акцентують увагу на вкрай негативному впливi «^ртуально! реаль-ностi» та комп'ютерних ^ор на процес соцiалiзацi! та щентифшаци особливо в молодому вщь
В той час, iнтелектуальний дискурс постра-дянського простору коливаеться мiж вкрай по-лярними оцiнками впливу вiртуально! реаль-ностi на розвиток сощуму, й зокрема молодих людей, св^ове наукове товариство або ж зосереджуе свою увагу на перевагах, що несе з собою впровадження нових комп'ютерних технологш [17], або ж пропонуе вкрай зважеш оцшки цього процесу. Зокрема, досить часто
дослщники придшяють увагу вивченню перспектив в1ртуально1 взаемодп людей [11], або ж змшам, що вщбуватимуться в сощум! в результат! розвитку 1Т комушкацш та штернету, пси-холопчного досвщу людини та, вщповщно, сощуму [22]. При цьому привертае увагу те, що дослщники часпше зосереджують свою увагу на вивченш кола проблем пов'язаних насампе-ред з соцюкультурними трансформащями доросло! людини, в той час як вплив 1Т технолог!! на освгту та безпосередньо становлення моло-дих людей залишаеться поза увагою широкого кола фах1вщв. I лише подекуди зустр!чаються прац! присвячен! вивченню окремих проблем шдл!тюв за допомогою засоб!в в!ртуального середовища [18, с.20]. Такий шдхвд, на наш по-гляд, е вкрай обмеженим, адже становлення молодо! людини, що вщбуваеться у в1ртуаль-ному св!т!, безумовно, повинно накладати вщображення на особливост! його розвитку, сощальних навичок та бачення себе.
Вивчення вказано! проблеми, на наш по-гляд, значно ускладнюеться своер!дною попу-ляризац!ею наукових понять, що особливо ви-разно проявляеться у в!дношенн! поняття «са-моактуал1защя». Як в!домо, воно було введене як пояснювальне в межах певного парадиг-мального тдходу, однак згодом увшшло в бу-денну мову та використовуеться переважно для п!дсилення патетичност! поняття «саморе-ал!зац!я». Однак, починаючи вщ праць Аристотеля, Марка Тул!я Цицерона, Фоми Аквшсько-го, Миколи Кузанського, Дунса Скота, ! закш-чуючи творами I. Канта, Г. Лейбнща, Г. Гегеля, А. Бергсона та ш., щея реал!зац!! закладених в людин! (або в бутп) потенц!й завжди була ¿ма-нентно присутня. Свое концептуальне оформ-лення поняття «самоактуал!защя» отримало у працях К. Гольдштейна, К. Роджерса, А. Мас-лоу, В. Франкла та ш. В!дзначимо, що згадан! дослщники, акцентували увагу переважно на особливостях самоактуал!зацп дорослих людей, однак, з часом, дане поняття некритично було запозичене у в!тчизняний педагог!чний дискурс, й стало використовуватися переважно тод! коли мова йде про виховання та розвиток тдлитав.
Мета
Кардинальн! змши в процес! передач! ш-формацп, що в!дбуваються завдяки штенсив-ному розвитку 1Т технолог!й, як! стали
нев!д'емними атрибутами буденного людського життя, зумовлюють ! кардинальн! змши у сфер! осв!ти. Зокрема, останшм часом небувало! по-пулярносп набувають дисципл!ни пов'язан! з використанням ! створенням комп'ютерно! техшки та шформацшних технолог!й в сучасному житп. Школи пропонують навчання у в1рту-альних класах, в той час як вуз!в осв!та все бшьше спрямована на розробку та впроваджен-ня р!зних форм дистанцшного навчання. Т!сно пов'язан! ¿з засобами комп'ютерно! техшки ш-терактивн! методи навчання, реал!зуються на вс!х р!внях розвитку д!тей та п!дл!тк!в.
Широке використання шформацшних тех-нолог!й та комп'ютерно! техшки в процес! нав-чання на виховання супроводжуеться гострим дефщитом комплексних фундаментальних до-слщжень присвячених проблем! взаемод!! м!ж комп'ютером ! особист!стю. Ще гостр!ше проявляеться брак наукових дослщжень у випадку, коли спробуемо зрозум!ти вплив створено! засобами комп'ютерно! техшки в!ртуально! ре-альност! на самоактуал1защю особистост! й особливо розвиток тдлптав, св!дом!сть яких досить часто балансуе на меж! реального та в!ртуальних свтв. Зважаючи на сказане досить своечасним видаеться досл!дження спрямоване на розкриття основних вектор!в впливу в1рту-ально! реальност! на процес самоактуал!зацп т!нейджер!в.
Методологiя
Методолог!я досл!дження обумовлена м1ждисциплшарним п!дходом, який передбачае використання не тшьки таких загальнонаукових метод!в як анал!з, синтез та узагальнення, але й методу компаративного анал!зу та аналог!!, як! використовувалися для виршення конкретних досл!дницьких завдань пов'язаних з до-сл!дженням впливу комп'ютерно! техшки та створено! завдяки !й в!ртуально! реальност! на самоактуал!зац!ю тшейджер1в.
Виклад основного матерiалу
Перш шж говорити про вплив комп'ютерно! техшки ! насамперед «в!ртуально! реальност!» на процес самоактуал!зацп тинейджер!в, варто зосередити свою увагу на розумшш змютовно-го навантаження поняття «самоактуал!зац!я». Як вщомо, свое концептуальне оформлення воно отримало у творчосп К. Гольдштейна, який доводив, що головним руш!ем людського
оргашзму е прагнення максимально повно ак-туал1зувати закладеш в ньому можливосп, зд1бност1, тобто свою «природу». 1дею самоак-туал1зацИ як едино! потреби живого оргашзму, К. Гольдштейн протиставляе утвердженню ба-гатьох так званих «приватних потреб». Останш, на його думку, не мають шякого сенсу хоча б тому, що самоактуал1зац1я, як домшуюча потреба людського оргашзму реал1зуеться кр1зь призму реал1зацИ так званих «приватних потреб». При цьому, К. Гольдштейн визнае, що прагнення до самоактуал1зацИ якось одше! потреби може дом1нувати настшьки, що ор-гашзмом рухатиме переважно вона одна, тим самим створюючи шюзда юнування окремих ¡зольованих потреб.
Розглядаючи процес самоактуал1зацИ при-родних задатюв людини, К. Гольдштейн у раншх роботах обгрунтовував юнування неми-нучого конфлшту з силами зовшшнього ото-чення. «Самоактуал1зац1я одного шдивща, -писав вш, - може досягатися лише за рахунок певно! поступки з боку шшого, i кожен змуше-ний вимагати вщ iнших ще! поступки. Тому мiж людьми немае встановлено! гармони» [5, с.203-204]. Однак, у бшьш пiзнiх його роботах навколишнiй св^ перестае розглядатися ним лише як джерело перешкод для самоак-туалiзацii, а навпаки, отримуе позитивне тлу-мачення, оскiльки «Самореалiзацiя <...> у наяв-ностi, коли iндивiд здатний виконати те, що вимагае вщ нього свгг» [6, с.181]. Фактично, мова в даному випадку йде про змшу бюлопч-но! самоактуалiзацil на сутшсну реалiзацiю людини. 1снування iндивiда ототожнюеться з ре-алiзацiею його сутностi (intrinsic nature), яка розкриваеться лише у вiдношеннi i в едностi з iншими. В свою чергу, неможливють тако! са-мореалiзацii постае одночасно як причина i як наслiдок душевних недуг. «Хвороба, - на думку К. Гольдштейна, - виступае як втрата або ослаблення <...> щнносп самореалiзацii» [6, с.183].
Незважаючи на те, що у пiзнiх роботах К. Гольштейн починае розглядати шших людей не в якост перешкод, а в якост необхщно! умови самореалiзацil iндивiда, провщне значення у його концепци й надалi надаеться бiологiчним аспектам самоактуалiзацii. Ця iдея отримала свiй подальший розвиток у працях К. Роджерса, який розумiв актуалiзацiю, як властиве вшм живим органiзмам «... прагнення до зростання,
розвитку, дозрiвання, тенденцiю проявляти i активiзувати всi здатностi органiзму в тш мiрi, в якiй ця активiзацiя сприяе розвитку органiзму або особистост (sell)» [16, с.140]. Розкиваючи змют самоактуалiзацil, К. Роджерс не об-межуеться суто вiтальними потребами людського оргашзму (потреба в mi, водi, снi тощо), а розглядае ii бiльш широко. На його думку, са-моактуалiзацiя - це «розвиток у формi зростання, тдвищення ефективностi зусиль за рахунок використання знарядь. Воно включае прагнення до нових вражень заради них самих, яке вираз-но видно вже у немовляти. Воно включае екс-пансда (enhancement) i диференцiацiю оргашз-му шляхом розмноження. Це прагнення до ав-тономii, до посилення контролю над подiями» [9, с.22].
Позiрна спорщнешсть поглядiв К. Голь-дштейна та К. Роджерса все ж не дае тдстав для !х повного ототожнення. На вiдмiну вiд К. Гольдштейна, К. Роджерс пiдкреслюе принци-пову несумiснiсть напрямiв актуалiзацii оргашзму та особистость Головна причина цього, на думку вченого, полягае в неадекватному сощальному середовищi, яке формуе осо-бистiсть, розвиваючи унiверсальну здатшсть людини до символiзацii у вiдривi вiд вроджено-го прагнення до актуалiзацii органiзму. У цьому випадку порушуеться «в^альна гармонiя» i цшсшсть iндивiдуума [8].
Дистанцiюючись вщ аналiзу та оцiночних характеристик запропонованих у працях К. Гольдштейна та К. Роджерса концеп^в «само-акталiзацii», наразi зосередимося лише на особ-ливостях ll тлумачення. По-перше, привертае увагу той факт, що поняття «самоактуалiзацiя» межуе з поняттям «актуалiзацiя», якi, на наш погляд, ототожнювати не варто. Актуалiзацiя, як слушно шдкреслив К. Роджерс, - це природ-ний розвиток будь-якого живого оргашзму, який найповшше реалiзуеться у найбшьш спри-ятливих умовах В свою чергу, самоактуалiзацiя - явище притаманне лише людинi, процес ста-новлення яко! супроводжуеться тiсною взаемодiею природних потенцiй, що можуть реалiзуватися лише в соцiальному середовищi. Зважаючи на це, немае потреби сперечатися з К. Роджерсом в тому, що самоактуалiзацiя при-зводить до порушення «вiтальноi гармонii». Адже, людина - це не тшьки живий оргашзм, вiд народження в нш закладенi можливостi зав-дяки яким вона стае оргашчною частиною
сощального середовища та формуе свое власне вщношення до св1ту.
Зроблеш нами зауваження, дають вс тдстави сумшватися у правом1рносп запропо-новано! А. Маслоу ¡ерархи потреб, як основи людсько! мотивацп [20]. На наш погляд, в1тальш потреби людського оргашзму, хоча й виступають важливим чинником розвитку люд-ського оргашзму, однак не мають шчого спшь-ного з людською самоактуал1защею. Бшьше того, сам А. Маслоу, анал1зуючи особливосп людей, що самоактуал1зуються тдкреслював сощальний характер тих особливостей, як вщр1зняють !х вщ шших людей [20]. При цьому, як цшком справедливо зауважуе С.А. Маклеод, коли йдеться про самоактуал1защю, А. Маслоу веде мову не стшьки про утвер-дження життя людсько! особи, завдяки ре-ал1заци !! в1тальних потреб, як про прагнення реал1зувати свш сощальний потенщал [20].
Поточнення С.А. Маклеод щодо сощального змюту самоактуал1заци, на наш погляд, вкрай важлив1, { не лише у випадку коли мова йде про самоактуал1защю доросло! людини, або ж тдприемця, але насамперед тод1, коли йдеться про самоактуал1защю шдл1тюв. Адже, в такому випадку, поняття самоактуал1защя, або ж ре-ал1защя власних сощальних потенцш, бшьш тюно межуе з поняттям актуал1защя, яке в да-ному випадку межуе 1з забезпеченням в1таль-них потреб та вщповщними природними змшами людського оргашзму.
При такому шдход1, на наш погляд, бшьш зрозумшими видаються зауваги К. Гольштейна та К. Роджерса щодо змюту самоактуал1заци, що розглядаеться як розвиток вродженого по-тенщалу, специф1чних людських властивостей { характеристик, як лише у сприятливих сощальних умовах переходять в актуальну форму. Фактично, мова в даному випадку йде не про особистюний розвиток в цшому, а лише про актуал1защю окремо! частини «бюлопчно-го» потенщалу людини. Такий тдхвд до ро-зумшня самоактуал1зацп особистосп може ма-ти значний пояснювальний потенщал у вщно-шенш до питання про особливосп самоак-туал1заци тшейджер1в. Адже, сьогодш ш в кого не викликае сумшву, що псих1чш особливосп шдл1тюв обумовлеш особливостями розвитку !х оргашзму. Показовими в цьому вщношенш можуть стати зауваження Ф. Райс та К. Долджин, яю, розкриваючи особливосп
ф1зюлопчних змш тшейджер1в, шдкреслюють високий р1вень невдоволення шдл1тюв власним тшом. Зумовлеш бюлопчними особливостями розвитку оргашзму змши, в силу запропонова-них у ЗМ1 сощальними стандартами краси, формуючи почуття невдоволення та невпевне-носп. 1х швелящя забезпечуеться завдяки си-муляци, що максимально повно досягаеться у штучно створенш в1ртуальнш реальность В межах останньо! вщносини м1ж людьми та зовшшшм св1том реал1зуеться виключно за до-помогою образ1в (аватар1в), яю не мають вщповщних рефереш!в у реальност [3].
В цшому погоджуючись з висновками аме-риканський дослщниюв щодо важливосп ф1зюлопчного розвитку шдл1тюв в процес !х самоактуал1зацп, все ж хотшось б зробити ряд суттевих уточнень. Зокрема, наведений нами приклад, досить повно розкривае амб1валент-нють самоактуал1зацп, яка найбшьш гостро проявляеться в шдл1тковому вщг З одного боку, мова йде ф1зюлопчш змши шдл1тюв - при-родно закладену потенщю трансформуватися в особин чолов1чо! та жшочо! статп. А з шшого боку, виявляеться й прямо протилежний про-цес, зокрема: становлення шдл1тюв - це не тшьки становлення особин, це становлення людини, яке реал1зуеться кр1зь призму сощального досвщу та сощальних зразюв та стандарт1в. Вщповщно, вщношення до себе завжди обумо-влене тими зразками, що пропонуе сощальне середовище та р1внем сформованосп свггогля-ду. У випадку, коли йдеться про дорослу люди-ну й тим паче особистють, питання вщношення до сощальних зразюв перетворюеться на дру-горядне, оскшьки маючи розвинений св1тогляд, людина мае творче вщношення до св1ту, а вщтак здатна перетворювати { себе (в тому чис-л1 1 тшо), 1 вщношення до себе, 1 сощальш зраз-ки та щеали. Що стосуеться шдл1тюв, то тут ситуащя значно складшша, оскшьки !х ак-туал1защя здшснюеться в систем! наперед зада-них зразюв та щеал1в, що продиктован! ч1тко визначеним сощальним середовищем - ЗМ1, родина, школа, формальш та неформальш об'еднання п1дл1тк1в тощо, яке, на наш погляд, { зумовлюе тдл1ткову фрустращю.
1ншими словами, п1дл1тковий в1к е сенси-тивним для сприйняття сощального досвщу та соц1альним стандарт1в. Вщповщно, коли йдеться про самоактуал1защю т1нейджер1в, то тут маемо два зр1зи проблеми: з одного боку, ак-
тyaлiзaцiю «пpиpoдниx» здiбнocтeй, a з iншoгo - вiдпoвiднi ocтaннiй нaпepeд зaдaнi iдeaли тa зpaзки, cпpийняrтя якиx oбyмoвлeнe piвнeм poзвиткy cвiтoглядy шдлптав. Пoшyк тж^и-ятливiшoгo cepeдoвищa для ïx oб'eктивaцiï тa, в етлу кapдинaльниx вiдмiннocтeй cпpийняrтя cвiтy дopocлими тa дiтьми, пoдoлaння внyтpiшньoгo кoнфлiктy з дiйcнicтю в cyчacниx coцioкyльтypниx yмoвax, мoжe зyмoвлювaти вiдxiд в npocrip «вipтyaльнoï peaльнocтi» у в^-oмy piзнoмaнirтi ïï тлyмaчeння (i як штучвд cтвopeнa peaльнicть, i як cимвoлiчнa peaльнicть, щo нeмae peфepeнтa в дiйcнocтi (cимyляцiя), i як етмуля^ тoщo). Пocтaючи штучш cra^ cтpyйoвaний фeнoмeнoм, «вipтyaльнa peam-нicть» пpoпoнye, xoчa й пoзipнy, aлe cвoбoдy вибopy тa piзнoмaнirтя coцiaльниx зpaзкiв, якi пpoдyкyютьcя вщмшними cмиcлoвими вipтy-aльними cвiтaми тa, в мeжax цieï вiднocнoï cвo-бoди, вapiaтивнicть кoнcтpyювaння влacнoгo «Я». Kpiм тoгo, вipтyaльнa peaльнicть мoжe ви-cтyпaти вaжливим кoмпeнcaтopним зacoбoм нiвeляцiï cвiтoгляднoгo пpoтиpiччя пiдлiткiв тa дopocлиx, aбo ж пiдлiткiв з вщмшними coцiaльними зpaзкaми, й говшстю peaлiзyвaти ïx пoтpeбy в ^в^ц^жму cпiлкyвaннi тa caмo-aктyaлiзaцiï.
Пoзipний oптимiзм вищe вкaзaнoгo ^ипу-щeння зycтpiчaerьcя iз cyrтeвими зacтopoгaми бaгaтьox cyчacниx пcиxoлoгiв, якi aкцeнтyють yвaгy нacaмпepeд нa нeгaтивнoмy впливi «вipтyaльнoï peaльнocтi» нa cтaнoвлeння тiнeй-джepiв. Aджe, як зayвaжye Д. Ma^w, вipтyaль-нa peaльнicть зaбeзпeчye мoжливicть миrтeвoгo зaдoвoлeння пepвиннoгo iмпyльcy, кpiм тoгo, вipтyaльнa гpa, дocить чacтo зaпoвнюe внyтpiшню пycтoтy зa paxyнoк фopмyвaння вipтyaльниx coцiaльниx cпiльнoт [21]. В мeжax ocтaннix, мoлoдi люди, чacтiшe зa вce пoчyвa-ютьcя вкpaй кoмфopтнo, вoни нe пoтpeбyють витpaти дoдaткoвиx зycиль нa фopмyвaння влacнoгo coцiaльнoгo Я.
Пpaвoмipнicть вжшвюв Д. Maкмiлa нe викликae жoдниx cyмнiвiв. Дiйcнo, caмoaк-тyaлiзaцiя тдлитав, щo вiдбyвaeтьcя виключнo в coцiaльнoмy cepeдoвищi, мoжe знaчнo го-лeгшyвaтиcя зaвдяки вipтyaльнiй peaльнocтi. Рaзoм з тим, фopмyвaння пpocтopy «cвoгo» iз нaпepeд зaдaними пpaвилaми, чacтo пpизвoдить ao cycпiльнoï дeзiнтeгpaцiï [21]. Kpiм тoгo, дyжe чacтo дiти, яю мaють мoжливicть i roipe-бу викopиcтoвyвaти зacoби IT тexнoлoгiй в
пpoцeci нaвчaння, мoжyть дocить швидкo знaxoдити iнфopмaцiю, oa^^ кoли мoвa йдe пpo зтачимють цieï iнфopмaцiï, вoни вiдчyвa-ють зтачну пpoблeмy [19].
Зocepeджeний пepeвaжнo нa eмпipичниx ao-cлiджeнняx зapyбiжний iнтeлeктyaльний дж-кypc, як пpaвилo aкцeнтye yвaгy нa пpoблeмax, з якими зycтpiчaютьcя дiти тa шдл^ки в ^o-цeci iнфopмaтизaцiï тa кoмп'ютepизaцiï ocвiти. Рaзoм з тим, тут вiдчyвaeтьcя глибoкий дeфiцит npau^ пpиcвячeниx дocлiджeнню фiлocoфcькиx пiдвaлин rax пpoблeм, з якими cтикaють мoлoдi люди в пpoцeci нaвчaння. Koнcтaтyючи змiни, якi вiдбyвaютьcя в cycпiльcтвi тa пcиxiчнoмy дocвiдi людeй, вoни пoвнicтю iгнopyють тoй cвiтoглядний фyндaмeнт, який нaпpaцювaлo людcтвo в ^o^ci cвoгo cтaнoвлeння.
Зoкpeмa, кoли мoвa йдe пpo caмoaк-тyaлiзaцiю людини, й зoкpeмa, пiдлiткiв, нe мoжнa iгнopyвaти тoгo, щo вoнa зaвжди здiйcнюerьcя у вiдпoвiднocтi з вiкoвими oco6-ливocтями poзвиткy пcиxiки. Для пoяcнeння цьoгo acпeктy пpoблeми пoкaзoвими мoжyть cтaти зayвaжeння Д. Oвcяникo-Kyликoвcькoгo, який дoвoдив, щo гoлoвнoю xapaктepиcтикoю cyчacнoгo йoмy piвня poзвиткy пcиxiки людини, e нaявнicть пcиxiчнoгo poзpивy poзyмy тa пoчyrтiв. Рoзглянyвши цe пpипyщeння кpiзь пpизмy, зaпpoпoнoвaниx у пepeдмoвi ao <^e-нoмeнoлoгiï Ayxy» тeopeтикo-мeтoдoлoгiчниx зayвaг Г. ^геля пpo тe, щo кoжнa людиш в пpoцeci cвoгo poзвиткy ^oxoArnb yci cтaдiï людcькoгo poзвиткy, мaeмo вci пiдcтaви ^и-пycкaти, щo у тiнeйджepiв цeй poзpив ж тiльки пpoявляeтьcя гocтpiшe, aлe й нaбyвae бiльш вaжливoгo знaчeння. Гoлoвнy poль в пpoцeci ïx caмoaктyaлiзaцiï вiдiгpae caмe cфepa чyrтeвocтi, як мшмум в cилy тoгo, щo cтaнoвлeння oco6^ cтocтi poзпoчинaeтьcя в peзyльтaтi пopyшeння piвнoвaги ïï чутпв [2, c.6].
Пiдкpecлюючи дoмiнyючe знaчeння чут-тeвocтi тa пoчyrтiв у npo^ci caмoaктyaлiзaцiï тiнeйджepiв, вapтo звepнyти yвaгy нa cвoepiднicть чyrтeвocтi, ята, як зaзнaчae Д. Ов-cяникo-Kyликoвcький, зaвжди пepeдбaчae зa-бapвлeння (нaпpиклaд, пpиeмнo чи нeпpиeмнo) - вoнa зaвжди iндивiдyaльнa тa вкpaй cyб'eктивнa. Пpи цьoгo piвeнь пpoявiв ^oro зaбapвлeння тeж мoжe знaчнo piзнитиcя, xoчa б cилy тoгo, щo в oдниx вoнa зyмoвлюe oAm го-чуття тa acoцiaцiï a в iншиx - з шш^ aбo ж ao-пoвнюeтьcя якимocь нюaнcaми. Taк вiдбyвaeть-
ся завжди, що повшстю тдтверджують спосте-реження переживання почуття любов1, гшву або вщрази р1зними людьми. В силу того, що почуття завжди тюно пов'язаш з емощями шдивща, Д. Овсянико-Куликовський вщносить !х до его!стичних прояв1в людсько! психши. При чому, чим яскравше виявляються почуття, тим яскравше виявляеться ця его!стичшсть.
Поряд з вказаним, Д. Овсянико-Куликовський акцентуе увагу на тому, що по-чуття та чуттевють в цшому е тим первинним матер1алом, на якому з плином часу починае формуватися думка. Саме тому, перш1 думки завжди мають емоцшне забарвлення, яке в про-цес розвитку думки поступово швелюеться. Одним ¡з найголовшших висновюв дослщника, в контексп нашого дослщження, е зауваження щодо принципово! вщмшност емоцшного забарвлення чуттевост у дорослого та д1тей [2, с.8-9].
Зроблеш нами попередш зауваження щодо особливостей розвитку особистосп дають вс тдстави стверджувати, що тшейджери з при-таманним !хньому розвитку психши високим р1внем его!стичносп, ще не мають емоцшно незабарвлено! думки, а вщтак не мають { свгто-гляду у повносп ус1х його структурних компонента - св1тов1дчуття, св1тосприйняття, св1то-розумшня. Не вмшня, анал1зувати широко представлену засобами !Т технологш шфор-мащю, це один 1з перших сигнатв про те, що молодь, яка сощатзуеться за допомогою в1рту-ально! реальности втрачае навичок св1торо-зумшня, через нездатшсть адаптуватися до не-визначених однозначно правил реального жит-тя [21], в результат чого притуплюеться й ро-звиток св1тогляду.
Кр1м того, у тшейджер1в ч1тко проявляеться прискорення ф1зюлопчного розвитку, обумов-лене змшами гормонального фону оргашзму, що, в свою чергу, зумовлюе рют щкавосп до власного тша та статево! щентифшацп. Фак-тично, в даному випадку мова йде про те, що самоактуал1защя тшейджер1в вщповщно до особливостей !х «природи» мае вщбуватися у двох напрямках - як бюлопчного оргашзму та як особистосп. При цьому, зважаючи на зауваження Ф. Райс та К. Долджин, е вс тдстави стверджувати цшковиту взаемообумовлешсть цих двох вид1в розвитку у тинейджер1в. Адже, цшком очевидно, що актуал1защя нових мож-ливостей тша здшснюеться кр1зь призму
вщповщносп соцюкультурним стандартам. При чому, саме невщповщшсть останшм зумовлюе занурення у «в1ртуальну реальшсть» та формування бажаного образу «я».
Поширений у шдл1тковому вщ1 «вихщ» у створену комп'ютерними технолопями «в1рту-альну реальшсть», поряд з вказаними (компенсаторною, наративною, сигшфшативною) функщями, мае й ряд негативних вплив1в на шдл1тюв. Зокрема, як зауважуе Н. Чудова, вщхщ у в1ртуальну реальшсть бшьш притаман-ний людям з низькою самооцшкою. Остання, як показали Ф. Райс та К. Долджин, у шдл1тко-вому вщ1, значною м1рою обумовлена особли-востями розвитку людського оргашзму, невщповщшсть яко! особиспсним очшуванням, зумовлюе пригшчення й особистюно! самоак-туал1заци, в результат низько! самооцшки [3].
У прагненш подолати фрустращю, тшей-джери вдаються до створення «в1ртуальних свтв» з бажаними «в1ртуальними Я», тим самим симулюючи реальшсть. В результат^ спо-чатку може сформуватися почуття задоволення завдяки компенсацп тих якостей, яких не ви-стачае в дшсносп [12, с.92]. Однак, поз1рна компенсащя браку спшкування, який став результатом невдоволення власним тшом, лише поглиблюе розрив з реальнютю в силу дегра-дацп ще несформованих комушкативних навичок [4 <http://www.psychology.ru/intemet/ecology/07.st т>]. В результат!, у шдлгтюв може деформува-тися розвиток св1тогляду (вщношення «Я -свт>), що, безумовно, визначатиме й особли-восп розумшня ними як власного «Я» так { мюця в свт, сприяючи формуванню залеж-носп вщ комфортно! зони в1ртуально! реаль-носп та антисощальних настро!в [10].
Пщкреслений «вихщ» у св1т симуляци [22, с.92] та в1ртуально! реальносп розмивае меж1 реального та вигаданого [11], а тому може ком-пенсувати обумовлену р1зними чинниками фрустращю тшейджер1в. Разом з тим, цшком очевидно, що зумовлена природним розвитком оргашзму потреба самоактуал1заци починае гальмуватися. Адже, як зазначав, А. Маслоу, особиспсна самоактуал1защя виявляеться насамперед у прийнятп людиною себе (та ш-шого) такою, якою вона е насправд1, без штуч-них захисних форм поведшки чи неприйняття тако! поведшки з боку шших. Кр1м того, само-актуал1защя передбачае високий р1вень демо-
кpaтизaцiï вiднocин з iншими людьми тa виcoкy здaтнicть ao нaвчaння [7, c.20]. Пpи цьoмy, як зayвaжye C.A. Maклeoд, гoлoвнa yвaгa ^и-дiляerьcя coцiaльним, a нe бioлoгiчним, як у тинeqджepiв xapaктepиcтикaм [20].
Cxapaктepизoвaнa нaми пpoгpaмa пoвeдiнки тiнeйджepiв Aae пiдcтaви cтвepджyвaти, щo у мeжax зaпpoпoнoвaнoï A. Maraoy пapaдигми caмoaктyaлiзaцiï, пiдлiтки нe нaлeжaть ao кoлa ocí6, щo знaxoдятьcя в пpoцeci ocoбиcтicнoï caмoaктyaлiзaцiï. Ц oбyмoвлeнo тим, щo вияв-лeнi вчeним pиcи caмoaктyaлiзyючиxcя людeй ж мaють нiякoгo знaчeння дoти, ao^ нe втpa-тять cвiй ceœ клacичнi пpoтиpiччя: пoчyrтiв i poзyмy, caмocтi й aльтpyïзмy, дyxoвнocтi й чут-тeвocтi, oбoв'язкy й нacoлoди тoщo [7, c.178-179]. В cвoю чepгy, пoвeдiнкa пiдлiткiв, в етлу виcoкoгo poзвиткy чyrтeвoï тa eмoцiйнoï cфepи, Ipyнтyerьcя caмe та вкaзaниx пpoтиpiччяx. Ocтaннi виявляютьcя в етлу нepoзвинeнocтi ocoбиcтocтi, якa, як дoвoдив Д. Oвcяникo-Kyликoвcький, з'являerьcя у тoй мoмeнт, кoли зникae чiткo виpaжeнe пpoтиpiччя cфepи чут-тeвocтi тa poзyмy. В вдй мoмeнт пoчинae фop-мyвaтиcя ocoбиcтicть, яку вчeний poзглядae як «шн^вий peзyльтaт пcиxoлoгiчнoï пepepoбки iндивiдa cилaми пocтyпoвo пpoгpecyючoï ^o-мaдcькocтi» [2, c.21]. Ocoбиcтicть, нa вiдмiнy вщ iндивiдa, мaючи cилy пpoтиcтaвити ceбe cпiльнoтi, вce ж чiткo poзyмie, щo cвoe мicцe в cycпiльнiй opгaнiзaцiï [2, c.21]. Iншими cлoвa-ми, ocoбиcтicть - цe ^oAy^ цивiлiзaцiï.
Kopиcтyючиcь тeopeтикo-мeтoдoлoгiчними зacнoвкaми Д. Oвcяникo-Kyликoвcькoгo тa pя-дoм зayвaг A. Macлoy, мaeмo вci пiдcтaви cтвepджyвaти, щo тiнeйджepи пocтaють як ao-ocoбиcтicнi iндивiди, щo знaxoдятьcя в пpoцeci cтaнoвлeння тa oтpимaння цивiлiзaцiйнoгo ao-cвiдy людcтвa. Bиxoдячи з цьoгo, e вci пiдcтaви ввaжaти, щo caмoaктyaлiзaцiя пiдлiткiв - ад нe ocoбиcтicнa caмoaктyaлiзaцiя, a aктyaлiзaцiя пpиpoдниx здiбнocтeй i зaдaткiв, якi мoжyть poзвивaтиcя лишe в люд^тому cepeдoвищi. Biдпoвiднo, виxiд у вipтyaльний cвiт, зyмoвлe-ний фopмyвaння вipтyaльнoгo «Я» пocтae нe ^octo як cимyляцiя, a як ^o^c гaльмyвaння пpиpoднoгo poзвиткy opгaнiзмy. В peзyльтaтi, пpимaльoвyeтьcя нe тiльки aктyaлiзaцiя ^и-poдниx зaдaткiв, aлe й poзвитoк ocoбиcтocтi.
Наукова новизна
Екcплiкoвaнo кoнцeптyaльнe фiлocoфcькe
ядpo дocлiджeння впливу вipтyaльнoï peaль-нa caмoaктyaлiзaцiю тiнeйджepiв тa дoвe-дeнo, щo poзвитoк пcиxiки тiнeйджepiв xoч i кopeлюe з poзвиткoм людcькoï пcиxiки зaгaлoм, oднaк мae влacнy cпeцифiкy - oбyмoвлeний ви-paзними фiзioлoгiчними змiнaми poзвитoк то-гнiтивниx здiбнocтeй пiдлiткiв, мae витокий piвeнь eмoцiйнoгo нaвaнтaжeння i вiдбyвaeтьcя виключнo пiд coцiaльнo зyмoвлeниx зpaзкiв тa cтaндapтiв, щo зacвiдчye вiдcyтнicть чiткo cфopмoвaнoï пpoгpaми Я тa, вiдпoвiднo, вщвд-шeння «Я - cвiт». Ha цьoмy тлi oбIpyнтoвaнo дoцiльнicть poзмeжyвaння тaкиx пoнять як «a^ тyaлiзaцiя» тa «caмoaктyaлiзaцiï» ^и AO-cлiджeннi ocoбливocтeй poзвиткy тiнeйджepiв -ïx пpиpoднi пoтeнцiï peaлiзyютьcя, як пpaвилo, пiд впливoм зoвнiшнix чинникiв - poдини, дpyзiв, ocвiтнix зaклaдiв тoгo i нe мaють cвiдo-мoгo тa визнaчeнoгo та^ямку poзвиткy. Ha цьoмy тлi виявлeнo cитyaтивний тa тимчacoвий xapaктep пoзитивниx фyнкцiй вipтyaльнoï pe-aльнocтi, ята кoмпeнcyючи pяд coцiaльниx го-тpeб мoлoдoï людини, cпpияe кoнcepвaцiï шго cвiтoгляднoгo poзвиткy, щo нa piвнi oco6^ cтocтi виявляeтьcя у виглядi cвiтopoзyмiння.
Bиcнoвки
Oб'eктивнe тa нeyпepeджeнe вивчeння ^o-цecy caмoaктyaлiзaцiï тiнeйджepiв вимaгae OA-нoзнaчнoгo викopиcтaння пoнятiйнoгo aпapaтy дocлiджeння й, зoкpeмa, гоняня «caмoaк-тyaлiзaцiя» тa змicтoвнoгo близьтого йoмy го-няня «aктyaлiзaцiя». n^^earera, щo ocтaннe вapтo викopиcтoвyвaти тод^ кoли йдeтьcя пpo poзвитoк живoгo opгaнiзмy в цiлoмy, в той чac як пoняrтя «caмoaктyaлiзaцiя» викopиcтoвyeть-cя виключнo TOAÍ, кoли мoвa йдe пpo caмopo-звиток людини тa фopмyвaння ïï coцiaльниx я^стет. Ocтaннiй, нeзвaжaючи нa oбyмoв-лeнicть coцiaльним cepeдoвищeм, пocтae нe стшьки cфopмoвaним cвiдoмo тa цiлecпpямoвa-го coцiaльним кoнcтpyктoм, як peзyльтaтом opгaнiчнoгo poзвиткy пpиpoдниx пoтeнцiй людини у co^amro cпpиятливoмy cepeдoвищi.
Е^га^^я ocнoвниx кoлiзiй пcиxiчнoгo po-звитку oco6^toctí, Aae мoжливicть poзглядaти ocoбливocтi caмoaктyaлiзaцiï тiнeйджepiв. Ocтaння oбyмoвлeнa aктyaлiзaцieю пpиpoдниx (бioлoгiчниx) пoтeнцiй людини, яю peaлiзyють-cя в кoнтeкcтi coцiaльниx зpaзкiв тa cтaндapтiв. Bиpaзнi фiзioлoгiчнi тa пopoджeнi ними змiни ^гитовн^ здiбнocтeй пiдлiткiв, в cилy
goMmyBaHHH нуттeво-емоцiнноl c^epu b процесi ni3HaHHa CBiTy, He garora mgcraB гoвopнтн пpo caмoaктyaJiзaцiro oco6нcтocтi, ocmm^ ocraHHa icHye b ^h nac jume y pygнмeнтapнiн ^opMi. II pea^auja Mo^jHBa jume y BHnagKy opramnHo-
CnHCOK BHKOPHCTAHHX fl^EPEH
1. A^aHacbeBa, B. B. Homo Virtualis: ncnxojorn-necKHe xapaктepнcтнкн / B. B. A^aHacbeBa // feBeCTua Сapaтoвcкoгo yннвepcнтeтa. HoBaa cepua. Cepua ®ujoco$ua. ncuxojoraa. nega-гoгнкa. - 2010. - T. 10, №2. - C. 59-64
2. EaeBa, H. B. E-homo sapiens: внpтyaJbнмн мнкpoкocм h rjo6ajbHaa cpega o6m'aHHa / H.
B. EaeBa, H. ro. AjerceeBa // ®Hjoco$OTHe npo6jeMM HH^opMaquoHHMx тexн0J0гнн h кн6epпpocтpaнcтвa. - 2014. - №1. - C. 86-97.
3. BepmuHOTaa, O. H. CoцнoкyJbтypнмe acne^M ЭJeктpoннoгo pasBm'Ha / O. H. BepmuHOTaa // Hн$opмaцнoннoe 06^eCTB0. - 2013. - Bbm. 4.
- C. 12-21.
4. Bjacemo n. BipтyaJbнa peajbHiCTb aк npocrip co^a^a^I iHguBiga / n. Bjacemo // Гyмaнiтapннн вicннк Зaпopiзbкol gep^aBHoi iH^eHepHo! aкageмil. - 2014. - Bbm. 56.
- C. 208-217.
5. Oвcaннкo-КyJнкoвcкнн, H. BBegeHue B HeHanucaHHyM кннгy no ncuxojoraH yм-cтвeннoгo твopнecтвa (нayнн0-$нJ0C0$cк0Г0 H xygo^eCTBeHHoro) / H. OBCSHHTO-^JU^BCR™ // Oвcaннкo-КyJнкoвcкнн H. ncuxonoraa ммcJн H nyBCTBa. Xygo^e^BeH-Hoe твopнecтвo. Ochobm вegaнзмa / H. Ob-caннкo-КyJнкoвcкнн. - Caнкт-Пeтep6ypг : №g. ^Ba «O6^eCTBeHHaa пoJbзa», 1909. -
C.5-41.
6. npo^guH, E. Пpo6Jeмм coцнoкyJbтypнoн agam^uu b пpocтpaнcтвe кoмпbмтepннx нгp / E. npo^guH // Hн$opмaцнoннoe o6^e-cтвo. - 2013. - Bbm. 5. - C. 59-66.
7. Panc, ncHxojoraa пogpocткoвoгo h mho-mecroro вoзpacтa [EJeктpoнннн pecypc] / Panc, K. ^ojg^HH. - Pe^^ go^y^: http://www.e-
reading.club/bookreader.php/1025802/Rays_-_Psihologiya_podrostkovogo_i_yunosheskogo_ vozrasta.html. - HasBa з eкpaнa. - nepeBipeHo : 07.06.2016.
8. ^ygoBa, H. B. Oco6eHHocra o6paзa -3 «^nre-ja» ннтepнeтa / H. B. ^ygoBa // ncHxojoraHe-crae ac^^rM geaтeJbнocтн nejoBera b hh-тepнeт-cpege : тeз. 2-h Poc^E^on rah^epeH-цнн пo эк0J0гннecк0н ^^o^raH (12.04.14.04.2000). - Мocквa: Экoпcнцeнтp POCC, 2000. - C.269-270.
ro BRrroneHHa rngjiTCiB y peajbHi co^o^m-тypнi пpoцecн, b tom nac aк Ix cнмyJaцia y вipтyaJbнoмy cвiтi мo»e ^^Bog»™ go rajb-мyвaннa poзвнткy oco6нcтocтi.
9. Beheshti, J. Teens, virtual environments and information literacy / Jamshid Beheshti // Bulletin of the American Society for Information Science and Technology. - 2012. - Vol. 38. - Iss. 3. - P. 54-57. doi : 10.1002/bult.2012.1720380313.
10. Goldstein, K. Health as value / K. Goldstein // Maslow A. H. New knowledge in human values / A. H. Maslow. - New York : Harperand Brothers, 1959. - P. 178-188.
11. Goldstein, K. Human nature in the light of psy-chopathology / K. Goldstein. - Cambridge: Harvard University Press, 1940. - P. 258. doi: 10.4159/harvard.9780674492103.
12. Koltko-Rivera, M. E. The Potential Societal Impact of Virtual Reality [EJeктpoнннн pecypc] / M. E. Koltko-Rivera // Advances in virtual environments technology: Musings on design, evaluation, and applications. - 2005. - Pe®нм goCTy-
http://ww3. haverford. edu/psychology/ddavis/psy ch214/koltko-rivera_2005_VR-rev.pdf. - HasBa з e^aHa. - nepeBipeHo : 07.06.2016.
13. Maslow, A. H. Motivation and Personality. 2nd cd. / A. H. Maslow. - New York : Harper and Row, 1970. - 336 p.
14. McLeod, S. Maslow's Hierarchy of Needs [EJeктpoнннн pecypc] / S. McLeod. - 2007 -Pe^^ go^y^: http://www.simplypsychology.org/maslow.html. - Haзвa з e^aHa. - nepeBipeHo : 07.06.2016.
15. McMeel, D. Unstable Building: virtual environments and real relevance / D. McMeel, J. Cock-eram // ITcon. - 2011. - Vol. 16. - P. 231-242.
16. Mobile ICT support for construction process improvement / S. Bowden, A. Dorr, T. Thrope, C. Anumba // Automation in Construction. -2006. - Vol. 15. - Iss. 5. - P. 664-676. doi: 10.1016/j.autcon.2005.08.004.
17. Passig, D. The impact of Virtual Reality on the awareness of teenagers to social and emotional experiences of immigrant classmates / D. Passig, S. Eden, M. Heled // Education and Information Technologies. - 2007. - Vol. 12. - Iss. 4. - P. 267-280. doi: 10.1007/s10639-007-9031-y.
18. Rogers, C. R. A humanistic conception of man / C. R. Rogers // Science and human affairs. - Palo Alto : Science and Behavior Books, 1965. -P. 18 - 31.
19. Rogers, C. R. The actualizing tendency in relation to «motives» and to consciousness / C. R. Rogers // Nebraska symposium on motivation. -
Lincoln : University of Nebraska Press, 1963. -Vol. 11.- P. 1-24.
20. Rogers, C. R. Towards a theory ofcreativity / C. R. Rogers // Creativity. - Harmondsworth : Penguin, 1970. - P. 137-151.
21. Schmidt, E. The New Digital Age: Reshaping the Future of People, Nations and Business / E.
С. В. СТОРОЖУК1*, И. Н. ГОЯН2*
'"Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (Киев, Украина), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0002-7947-6268
2 Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника (Ивано-Франковск, Украина), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0003-2548-0488
ВЛИЯНИЕ ВИРТУАЛЬНОЙ РЕАЛЬНОСТИ НА САМОАКТУАЛИЗАЦИЮ ТИНЭЙДЖЕРОВ: АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Цель. Механизация и информатизация современного социума, обусловливает кардинальные изменения в формах и методах обучения. Их своеобразие заключается в привлечении компьютерной техники и интернета в сферу образования, вызывая формирование крайне полярных социальных оценок их влияния на гармоничное развитие детей и подростков, возможности самоактуализации природных потенций подростков, сознание которых достаточно часто балансируют на грани реального и виртуальных миров. Методология исследования обусловлена междисциплинарным подходом, который предусматривает использование не только таких общенаучных методов как анализ, синтез и обобщение, но и метода сравнительного анализа и аналогии, которые использовались для решения конкретных исследовательских задач, связанных с исследованием влияния компьютерной техники и созданной благодаря ей виртуальной реальности на самоактуализацию тинэйджеров. Научная новизна работы заключается в экспликации концептуального философского ядра для исследования влияния виртуальной реальности на самоактуализацию тинэйджеров и обосновании целесообразности разграничения таких понятий как «актуализация» и «самоактуализации» при исследовании особенностей развития тинэйджеров. Такой подход обеспечивает теоретическое обоснование основных коллизий становления личности в подростковом возрасте и однозначно демонстрирует те угрозы, которые несет виртуальная реальность в процессе становления личности и развития человечества. Выводы. В силу высокого уровня эмоциональной нагрузки мировосприятия тинэйджеров, нет оснований говорить о том, что они находятся на уровне самоактуализации личности. Последняя возможна лишь в случае органичного включения подростков в реальные социокультурные процессы, в то время как их симуляция в виртуальном мире может приводить к торможению развития личности.
Ключевые слова: актуализация; самоактуализация; виртуальная реальность; симуляция; личность; мировоззрение
S. V. STOROZHUK1*, Y. N. GOYAN2*
^National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (Kiev, Ukraine), e-mail [email protected], ORCID 0000-0002-7947-6268
2 Vasyl Stefanik Рreсarpathian National University (Ivano-Frankovsk, Ukraine), e-mail [email protected], ORCID 0000-0003-2548-0488
THE IMPACT OF VIRTUAL REALITY ON SELF-ACTUALIZATION OF TEENAGERS: ANTHROPOLOGICAL DIMENSION
Purpose. Mechanization and computerization of modern society causes dramatic changes in the forms and methods of teaching. Their uniqueness lies in bringing computer technology and the Internet for education, causing formation of extreme polar social assessments of their impact on the harmonious development of children and adolescents, on possibility of self-actualization of natural potentials of teenagers whose minds are often on the brink of real and virtual worlds. Methodology is caused by interdisciplinary approach, involving not only the use of
Schmidt, J. Cohen. - London : John Murray, 2013 - 315 p. 22. Virtual reality for the built environment: a critical review of recent advances / M. J. Kim, X. Wang, Love P. ED. at all // ITcon. - 2013. -Vol. 18. - P. 279-305.
scientific methods such as analysis, synthesis and generalization, but also the methods of comparative analysis and analogies which were used to solve specific research problems related to the study of influence of computer technology and created through it virtual reality on self-actualization of teenagers. Originality lays in the explication of conceptual philosophical core to study the impact of virtual reality on self-actualization of teenagers and to prove possibility of differentiation of such concepts as "actualization" and "self-actualization" for the study of specific features of teenagers' development. Such the approach provides a theoretical justification of major conflicts of personality development in adolescence and clearly demonstrates the threats that virtual reality brings to the process of person formation and development of mankind. Conclusions. Due to high levels of emotional stress in teenagers' worldview, there is no evidence to suggest that they are at the level of self-actualization. The latter is possible only in the case of organic inclusion of adolescents in real socio-cultural processes, while their simulation in the virtual world can lead to inhibition of personality development.
Key words: actualization; self-actualization; virtual reality; simulation; personality; world outlook
REFERENCES
1. Afanasyeva V.V. Homo Virtualis: psikhologicheskiye kharakteristiki [Homo Virtualis: psychological characteristics]. Izvestiya Saratovskogo universiteta. Novaya seriya. Seriya: Filosofiya. Psihologiya. Pedagogika - Proceedings of Saratov University. New Series. Series: Philosophy, Psychology, Pedagogy, 2010, vol. 10, no. 2, pp. 59-64. Available at: http://cyberleninka.ru/article/n/homo-virtualis-psihologicheskie-harakteristiki.
2. Bayeva L.V., Alekseyeva I.Yu. E-homo sapiens: virtualnyiy mikrokosm i globalnaya sreda obitaniya [E-homo sapiens: Virtual microcosm and the global habitat]. Filosofskiye problemy informatsionnykh tekhnologiy i kiberprostranstva - Philosophical problems of information technologies and cyberspace, 2014, no. 1, pp. 8697.
3. Vershinskaya O.N. Sotsiokulturnyye aspekty elektronnogo razvitiya [Social and cultural aspects of the e-Developmenty. Informatsionnoye obshchestvo - Information Society, 2013, issue 4, pp. 12-21.
4. Vlasenko F.P. Virtualna realnist yak prostir sotsializatsii indyvida [Virtual reality as a space of socialization of the individual]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii [Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhia State Engineering Academy], 2014, issue 56, pp. 208-217.
5. Ovsyaniko-Kulikovskiy D.N. Vvedeniye v nenapisannuyu knigu po psihologii umstvennogo tvorchestva (nauchno-filosofskogo i hudozhestvennogo). Psihologiya myisli i chuvstva. Khudozhestvennoye tvorchestvo. Osnovyi vedaizma (Introduction to the unwritten book on mental psychology of creativity (scientific, philosophical and artistic. Psychology of thoughts and feelings. Artistic creation. Fundamentals of Vedaism). Saint Petersburg, Obschestvennaya polza Publ., 1909. pp. 5-41.
6. Prokudin D.Ye. Problemy sotsiokulturnoy adaptatsii v prostranstve kompyuternykh igr [Issues of socio-cultural adaptation in the space of computer games]. Informatsionnoye obshchestvo - Information Society, 2013, vol. 5, pp. 59-66.
7. Rays F., Doldzhin K. Psihologiya podrostkovogo i yunosheskogo vozrasta (Psychology of adolescence and youth). Available at: URL: http://www.e-reading.club/bookreader.php/1025802/Rays_-_Psihologiya_podrostkovogo_i_yunosheskogo_vozrasta.html. (Accessed 7 June 2016).
8. Chudova N.V. Osobennosti obraza Ya «zhitelya» interneta [Features of an image I «resident» of the Internet]. Tezisy 2-oy Rossiysk oy konferentsii po ekologicheskoy psihologii «Psikhologicheskine aspekty deyatelnosti cheloveka v Internet-srede» [2nd Russian Conference on Ecological Psychology «Psychological aspects of human activity in the Internet environment»]. Moscow, 2000, pp. 269-270.
9. Beheshti J. Teens, virtual environments and information literacy. Bulletin of the American Society for Information Science and Technology, 2012, vol. 38, issue 3, pp.54-57. doi: 10.1002/bult.2012.1720380313.
10. Goldstein K., Maslow A.H. Health as value. New knowledge in human values. New York, Harperand Brothers Publ., 1959. pp. 178-188.
11. Goldstein K. Human nature in the light of psychopathology. Cambridge, Harvard University Press Publ., 1940. 258 p. doi: 10.4159/harvard.9780674492103.
12. Koltko-Rivera M.E. The Potential Societal Impact of Virtual Reality. Advances in virtual environments technology: Musings on design, evaluation, and applications, 2005, no. 9. Available at: http://ww3.haverford.edu/psychology/ddavis/psych214/koltko-rivera_2005_VR-rev.pdfy. (Accessed 7 June 2016).
13. Maslow A.H. Motivation and Personality. 2nd ed. New York, Harper and Row Publ., 1970. 336 p.
14. McLeod S. Maslow's Hierarchy of Needs, 2007. Available at: http://www.simplypsychology.org/maslow.html (Accessed 7 June 2016).
15. McMeel D., Cockeram J. Unstable Building: virtual environments and real relevance, ITcon, 2011, vol. 16, pp. 231-242.
16. Bowden S., Dorr A., Thrope T., Anumba C. Mobile ICT support for construction process improvement. Automation in Construction
17. , 2006, vol. 15, pp. 664-676. doi: 10.1016/j.autcon.2005.08.004.
18. Passig D., Eden S, Heled M., Passig D. The impact of Virtual Reality on the awareness of teenagers to social and emotional experiences of immigrant classmates. Education and Information Technologies, 2007, vol. 12, issue 4, pp 267-280. doi: 10.1007/s10639-007-9031-y.
19. Rogers C.R. A humanistic conception of man. Science and human affairs. Palo Alto, Science and Behavior Books Publ., 1965. pp. 18-31.
20. Rogers C.R. The actualizing tendency in relation to «motives» and to consciousness. Nebraska symposium on motivation. Lincoln, 1963, vol. 11, pp. 1-24.
21. Rogers C.R. Towards a theory of creativity. Creativity. Harmondsworth, Penguin Publ., 1970. pp. 137-151.
22. Schmidt E., Cohen J. The New Digital Age: Reshaping the Future of People, Nations and Business. London, John MurrayPubl., 2013. 315 p.
23. Kim M.J., Wang Х., Love P., Li H., Kang S.C. Virtual reality for the built environment: a critical review of recent advances. ITcon, 2013, vol. 18, pp. 279-305.
Стаття рекомендована до публжацп д. ф1лос. н., проф. В. В. Хмтем (Украгна)
Надшшла до редколеги 21.03.2016 Прийнята до друку 10.06.2016
