CC BY
42
Т.О. Никитюк
м. Кшв
ВПЛИВ Р1ВНЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТ1 НА ДИНАМ1КУ СТРУКТУРИ КАП1ТАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСГВ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Невизначенiсть в економщ, яка мае глибоке теоретико-методичне осмислення у науковш i прикладнiй економiчнiй лiтературi, трансфор-муеться та проявляеться через призму функцюнування та господарювання великих промислових пiдприемств. Якi в свою чергу, в силу впливу ризиюв та об'ективних макроекономiчних умов також формують зовнiшне не-стабшьне ринкове середовище. Невизначенiсть еконо-мiчного розвитку промислового пiдприемства завжди обумовлена сумарною дiею чинникiв рiзного рiвня. Особливостям формування та розвитку виробничих систем в умовах невизначеност присвячено не мало праць знаменитих вчених, серед яких Дж. М. Кейнс, А. Маршалл та А. Шгу. Так, Кейнс обГрунтував положен-ня про те, що вартють повинна обраховуватися з ураху-ванням витрат, яю викликанi непередбачуваними змша-ми ринкових цш, надмiрними зношенням основних засобiв та пошкодженнями в результат катастроф. А. Маршалл та А. Шгу вважали, що пiдприемства, яю функцiонують в умовах невизначеностi i прибуток яких е випадковою змшною, повинно керуватися у сво'й дiяльностi такими критерiями, як розмiр отриманого прибутку та величиною можливих його коливань. Тобто у разi катталовкладень з однаковими варiантами при-
бутку, оптимальним вважаеться той у якого коливання прибутку буде меншим.
Анал1з останшх дослщжень i публiкацiй. Ринкова не-стабiльнiсть у зв'язку з розвитком продуктивних сил i спе-цифiчних виробничих вiдносин, як правило, завжди ви-ступае чинником динамiзму та тенденцiй зростання не-визначеност органiзацiйно-економiчного середовища функцiонування промислових пщприемств. Питанням удосконалення управлiння капiталом промислових пщприемств присвячено чимало праць вггчизняних та заруб1жних науковцiв, зокрема О. Амош^ А. Аракеляна, I. Александрова, I. Бланка, С. Богачова, В. Бубенця, I. Бу-леева, Ю. Воробйова, С. 1щука, Р. Коваля, О. Кузьмша, С. Мочерного, П. Павлова, Д. Палтеровича, М. Проко-пенка, Ю. Пашчника, О. Терещенко, К. Павлова. Наприк-лад, I. Ансофф, аналiзуючи нестабшьшсть умов пiдприе-мницько! дiяльностi в США, також видтяв декiлька по-слхдовних стадiй Н наростання протягом минулого сто-лiття [1]. Однак, доа детально розробленi тiльки деяю аспекти удосконалення структури капiталу та диверсиф-iкацil напрямiв '11 використання, проте 1м бракуе ураху-вання чинника невизнаноста в умовах ринково'1 нестаб-iльностi. Таким чином, необхщнють теоретичного вивчен-ня вказаних проблем та тдпорядкування проведених
дослщжень практичному застосуванню обумовили вибiр тематики дано! статтi.
Одшею iз головних причин невизначеностi у про-мисловiй сферi е вплив науково-техшчного прогресу, який призводить до появи ново! науково-техшчно! iнформацii на рiвнi щей, а в кшцевому пiдсумку нових технологiй виробництва. I особливо впливае на невиз-начепсть iнвестицiйний процес, який мае носить !мо-вiрнiсний характер в силу багатогранност та багатоста-дiйностi сучасного виробництва, територiального розм-iщення та кооперування у випуску продукци. Про це особливо наголошували у сво! працях, якi не втратили актуальност Петраков М. Я. та Ротарь В. I. [2].
Мета стати полягае в аналiзi стану формування капталу промислових пщприемств в умовах ринково! нестабiльностi, розглядi комплексу питань, яю пов'язанi з пiдвищенням швестицшно! активностi та формування за и рахунок позитивно! динамiки оновлення основних засобiв промислових пiдприемств.
Постановка завдання. Акцентування уваги на необ-хщност обГрунтування та удосконалення пiдходiв у ви-рiшеннi проблеми нарощування катталу промислових пщприемств. Одним з реальних шляхiв виходу з кризи можуть стати приватно-державнi партнерства, науковi парки в рамках яких можливо привернути швестици i високi технологи в оновлення основних засобiв промислових пщприемств.
Виклад основного матерiалу. Вимоги швидко! коротко-строково! окупностi витрат, якими досить часто керуються бшьшють вiтчизняних промислових пщприемств в умовах ринково! нестабшьноста, призводять до скорочень капта-ловкладень, що в свою чергу пдвищуе середн1й терм1н служ-би обладнання та зниження продуктивносп працi. Звичай-но основою темшв зростання економiки Укра!ни е продук-тивнiсть працi. За останнi десять роыв середньорiчний прирiст продуктивносп пращ в кра!й (обсяг витрат на оди-ницю трудовитрат) складав 7,2 %. Саме цей чинник вносить найбшьший вклад у формування та зростання ВВП. За да-ними дослщжень компанй МеЮшеу&Сошрапу продук-тивпсть працi в Укра!нi зросла завдяки б1льш рациональному використанню виробничих потужностей, а окремi галузi промисловосл навiть практично досягли граничного заван-таження потужностей. Наприклад, у 2006—2007 рр. вироб-ничий потенцiал металургшно! галузi використовувався на 95 % [7]. Однак експлуатаця застарших основних засобiв вимагае бiльших трудовитрат, оскшьки велика кiлькiсть персоналу промислових пщприемств змушена займатися не основним виробництвом, а виконувати ремонтнi роботи та техпчне обслуговування. Загальна продуктивпсть працi у вiтчизнянiй економiцi, яка розрахована компапею МсЮшеу&Сошрапу, як обсяг ВВП з урахуванням паритету кутвельно! спроможностi на одного зайнятого складае лише 16 % в!д рiвня США. Одним iз чинниыв пдвищення про-дуктивностi прац1 е оновлення капталу пдприемства.
Останнi науковi дослщження свiдчать, що стратег1я багатьох японських i захщноевропейських промислових компанiй нацщена на довгострокову перспективу, яка пе-редбачае вщмову вщ отримання короткострокового при-бутку з метою отримання переваг на ринку у довгостро-ковiй перспективi. Керiвники американських промислових компанiй у зв'язку iз впливом вкладникiв капiталу за рахунок придбання цшних паперiв налаштоваш на реал-
134
iзацiю заходiв забезпечення стiйкого пiдвищення прибут-ку. В Укра!п, iз-за ринково! нестабшьносп, велика кiлькiсть промислових пщприемств, витрачае отриманий прибуток на особисте споживання i не вкладае кошти у розширення виробництва. Усе це негативно позначаеть-ся на рiвнi технiчного оснащення i звичайно позначить-ся на ефективпсть у недалекiй перспективi.
Передумовою для наукового осмислення проблематики впливу рiвня невизначеностi на динамку структури капiталу промислових пщприемств е бшьш прагматичне розумiння самого явища капiталу пщприемства та його структури. Однозначно, з методолопчно! точки зору важ-ливе значення для розумшня й трактування такого явища як каптал мае зауваження А. Маршалла щодо повноти i однозначностi його визначення. Ось що з цього приводу пише вчений «до капталу вщносять увесь накопичений запас засобiв для виробництва матерiальних благ i для досягнення тих вигод, що звичайно вважаються частиною доходу. Це основне ядро багатства, що розглядаеться як фактор виробництва, а не як безпосередне джерело задо-волення» [3, с. 48]. При цьому слщ пдкреслити, що на думку А. Маршалла, значну частину капталу складають знання й органiзацiя, причому з них одна частина знахо-диться в приватпй власностi, а шша нi. В даний час, ок-ремi економiсти видiляють «оргашзацш» в особливий фактор виробництва, який в свою чергу також впливае на формування структури капталу пщприемства.
За даними 1нституту економки та прогнозування Нацiонально'! Академ!! наук Укра!ни, в середньому рiвень зносу основних фонд1в у промисловост Укра!ни переви-щуе 50 %. У деяких галузях вш досягае 70 % з коефще-нтом оновлення 1—1,5 %. При таких темпах оновлення застарша частина фонд!в оновиться не рапше, н1ж через 50 роив. При цьому, фанвп вважають, що коротю хвил! (цикли) змш у виробнищта, пов'язан з моральним ста-ршням фонд!в, мають тривалють близько 10—12 роюв. Новгтй технолог!! можуть пристосовувати до в!дпов!дного р!вня новизни виробничих фонд!в [4, с. 151].
Ринкова нестабщьпсть негативно позначилася на структур! та динамщ вщтворення основних фонд!в — замють нормального розширення виробничих потужностей, !х оновлення та пщтримки в робочому сташ вщбу-лося «про!дання» основних фонд1в.
Особливо яскравим прикладом е вупльна промис-ловють, яка по в останп десять роюв втрачае свое значення, як одна !з галузей, що забезпечувала енергетич-ну безпеку держави. Динамiка основних показниюв стану державного сектору вупльно! промисловост свщчить лише про посилення кризи в галузь Так, в Укра!ш вщбу-лося стрiмке зменшення кшькост дшчих шахт (з 276 в 1991 р. до з 160, з яких 140 державш в 2008 р.), виробничих потужностей ф 193 млн. тонн у 1991 р. до 95 млн. тонн у 2007 р.). Бшьшють пщприемств вугшьно! промис-ловост фактично е банкрутами, як! функцюнують в умовах ринково! невизначеност лише за рахунок надан-ня державно! пщтримки. За останш 16 роюв р!зко зни-зився людський потенпал галузi — чисельнiсть пращв-ниюв зменшилася на 640 тис., або 74 вщсотки вщ за-гально! юлькосп працiвникiв. Основним чинником, на думку фахiвцiв, що заважае розвитков1 галузi, е недо-статнiй обсяг швестицш, який не дае можливост забез-печити випереджаюче введення в експлуатацш вироб-
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ^
ничих фондiв. Серед чинниюв, якi породжують ринко-ву нестабiльнiсть у данш галузi можна видiлити наступнi: недосконалють законодавства у вiдповiднiй сферi; низька ефектившсть управлiння; недосконала структура шахтного фонду; висока зношенiсть основних фондiв вугледобувних пiдприемств;
складнi умови проведення гiрничих виробок; низький рiвень мехашзаци гiрничих робiт; значний стутнь зносу стацiонарного обладнання; недостатня чисельшсть працiвникiв, насамперед основних гiрничих професш.
Системний пiдхiд щодо полiпшення динам^ струк-тури капiталу пщприемств вупльно! галузi, на наш погляд, повинен враховувати ту обставину, що ринкову не-стабтьшсть породжуе той чинник, що переважна бiльшiсть вугледобувних пщприемств не е ринковими суб'ектами, але змушенi функцюнувати у ринковому середовищi. Тобто, методи у форми державного управлшня повинн бути змiнено з урахуванням ринкового середовища.
В той же час аналiз i порiвняння функцiонування державного сектора економши Украши iз економшою кра'1ни в цiлому, засвiдчуе що рiзкi змiни кон'юнктури на зовншшх ринках, зростання цiн на iмпортне пали-во, рiшення уряду можуть помггао деформувати про-порци в рiвнi ефективностi рiзних секторiв промисло-востi. За даними Центру економiчного розвитку внесок державного сектора до фшансових результатiв функцю-нування економши в цiлому не вiдображае розмiру еко-номiчного потенцiалу, який вш мае. Так, за даними Центру, найбшьш репрезентативнi данi за 2006 р. демон-струють, що державний сектор, на частку якого в залиш-ковiй вартостi основних фондiв i нематерiальних активах припадало 24,5 %, а чисельност штатних пращв-никiв — 21,0 %, в обсягах реалiзацil продукци займав лише 11,2%, чистому доходi — 11,9% [5, с. 35]. Це свщчить, що порiвняно з приватним у складi державного сектора знаходяться активи, яю функцюнують з низь-кою ефективнiстю або загалом не використовуються. До хронiчно збиткових вiдноситься група державних пщприемств (о^м потужних природних монополш), якi всi три роки у до кризовий перюд мали вiд'емний фiнансовий результат вiд дiяльностi.
Найбiльш репрезентативним показником, який свщчить про динам^ змiни структури капталу промислових пiдприемств е показник швестицш в основний капiтал. Структура швестицш в основний каштал у розрiзi окремих галузей економiки представлена у табл.1.
Як свщчать дан табл. 1. загальний обсяг швестицш у 2008 рощ становив лише 85,4 % вщ рiвня 1990 року. Якщо проаналiзувати цей показник, то за даними Державного комитету статистики Украши швестицй в основний каштал у 2009 рощ в Укршш склали 151,78 млрд. грн., що на 41,5 % менше, нiж у 2008 рощ. Всього у 2009 рощ було освоено 192,88 млрд. грн. каштальних швестицш, тодi як роком ранше 272,07 млрд. грн. Темпи падшня швестицш в основний каштал за пщсумками дев'яти i шести мюящв 2009 року були вищi — вщповь дно, 43,7 % i 43,3 %, що пiдтверджуе припущення екс-пертiв про те, що в кшщ 2009 року почне позначатися бщьш низька база порiвняння четвертого кварталу 2008 року, коли криза була в гострш фазг Найбiльшими тем-
Таблиця 1
Структура швестицш в основний каштал за видами економ1чно1 д1яльносп (% до загального обсягу) *
2005 2006 2007 2008
Загальний обсяг млн. грн. 93096 125254 188486 233081
1990 р. — 100% 56,8 67,6 87,7 85,4
с/г, мисливство, л1сове 5,4 5,8 5,1 7,2
господарство
Рибальство, рибництво 0,0 0,0 0,0 0,0
Промисловкть 37,6 35,8 34,1 32,9
Торпвля, ремонт автомобш1в, 8,2 9,3 9,4 10,6
побутових вироб! в та
предмет1в особистого вжитку
ДЫльшсть готел1в та 1,6 1,2 1,4 1,4
ресторант
Д1яльн1сть транспорту та 18,1 16,2 16,8 14,0
зв'язку
Фшансова д1яльн1сть 2,1 1,9 2,2 2,0
Операцп з нерухомим майном, 16,5 19,2 20,9 21,0
оренда
Державне управлшня 0,9 0,8 0,8 0,8
Осипа 0,9 1,0 0,9 1,0
Охорона здоров'я та надання 1,4 1,5 1,4 1,5
сощально! допомоги
пами швестицп в основний каштал в 2009 рощ скоро-тилися в рибальствi — на 65,7%, будiвництвi — на
62.2 %, державному управлшш — 55,6 %, сферi нерухо-мост i оренди — на 52,8 %, охорон здоров'я — на 50,7 %, сщьському господарствi — на 50,2 %. Краще справи були у торгiвлi i ремонтi, де падiння склало 45,3 %, фiнансовiй дiяльностi — 35,4%, переробнш промисловостi —
35.3 %, на транспорт i зв'язку — 33,3 %, виробнищга i розподiлi електроенерги, газу та води — 30,2 %. Наймен-ше падшня швестицш у 2009 рощ було зафшсовано у дiяльностi готелiв та ресторанiв — 27,9 %, добувнш про-мисловостi — 25,1 % i надання комунальних послуг та послуг у сферi культури та спорту — 18,4 %. У розрiзi джерел фiнансування капiтальних iнвестицiй в 2009 рощ на частку державного бюджету довелося 4,3 % (роком ранше — 5,7 %), мкцевих бюджепв — 3,1 % (4,6 %), власних коштав пщприемств — 66,1 % (59,3 %), кредитав банюв та шших позик — 13,3 % (15,8 %). Частка шозем-них швестс^в зросла до 4,2 % (3 %), тсда як швестицш-них фондiв скоротилася до 1,4 % (2,1 %). ктотно змен-шилася в капiтальних iнвестицiях частка коштав насе-лення на будiвництво власних квартир та iндивiдуальне житлове будiвництво — вiдповiдно, до 2,5 % i 2,8 % в порiвняннi з 3,5 % i 4,2 % за 2008 рiк. В абсолютних величинах цi показники знизилися в 2—2,1 рази — вщпо-вщно, до 5,5 млрд. грн. i 3,57 млрд. грн. [8]. Структура швестицш в основний каштал за видами фшансово! дiяльностi наведена в табл. 2.
У цшому криза вплинула на вш сфери промислового виробництва i за пщсумками 2009 року падшня виявилося значним: у металургй — 26,7 %, хiмiчнiй та нафтохiмiчнiй промисловостi — 23 %, машинобудуванш — 44,9 %, харчовш промисловостi — 6 % [9]. Майже двократне згортання ма-шинобудiвного виробництва пов'язано насамперед iз рiзким звуженням iнвестицiйного попиту на внутршньому ринку, що в свою чергу вплинуло на зменшення виробництва по-слуг транспорту i торпвлг Причиною цього, крiм зовнiш-
* Складено за даними Державного комитету статистики Ук-ра!ни // Електронний ресурс. Джерело доступу: www. ukrstat. gov. ua. Роздш «Статистична шформац1я»: iнвестицii в основний каштал.
Таблиця 2
Структура швестицш в основний каттал за джерелами фшансування (%)*
2005 2006 2007 2008 2009
Кошти державного бюджету 5,5 5,5 5,6 5,0 4,4
Кошти м!сцевих бюджeтiв 4,2 4,3 3,9 4,2 2,7
Власш кошти пщприемств 57,4 57,8 56,5 56,7 63,3
Кошти шоземних 5,0 3,7 3,5 3,3 4,5
lHBeCTOpiB
Кошти населения на 3,3 4,1 4,5 5,0 3,6
шдивщуальне житлове будшництво
Кредити банюв 14,8 15,5 16,6 17,3 14,2
Iiiini джерела фшансування 9,8 9,1 9,4 8,5 7,3
нього фактора, став внутршнш — зменшення фiнансових ресуршв в економiцi. Тобто криза у 2008—2009 роках не лише негативно вплинула на динамку виробництва, а й попршила фшансовий стан пщприемств, а отже — ïx кредитоспро-можнiсть. До того ж збшьшення рiвня тшьово!' економiки з 29,4 вщсотка на кшець вересня 2008 року до 34,9 вщсотка за 2009 рк (розрахунки Мiнекономiки) фактично спричини-ло посилення податкового тиску на офiцiйно працюючу ча-стину пщприемств та вiдволiкання кредитних ресуршв на державш запозичення в умовах недоотримання дохода через значну тЫзацш.
Погiршення фiнансового стану промислових пщприемств економки, рiзке зменшення прибутковосп i гх кредитоспроможностi, пщвищення вартосп запозичень, а також високий стушнь невизначеностi щодо глибини та три-валостi кризових явищ не лише позначилися на здатностi виконувати поточш зобов'язання, а й стали основною причиною практично згортання гх швестицшно1 дiяльностi. Так, за даними Мшекономки обсяги валового нагромадження основного катталу реально скоротилися на 46,2 вщсотка в цшому за 2009 рк. В умовах невиконання державного бюджету вщбулося рiзке скорочення державних iнвестинiй: кап-iтальнi видатки зведеного бюджету пор1вняно з 2008 роком зменшилися на 51,5 вщсотка (к частка у структурi видатыв зведеного бюджету знизилася з 13,3 вщсотка до 6,5 вщсотка). У свою чергу низька швестицшна актившсть реального сектору економiки, вщсутнють довгострокового кредитування стали основною причиною глибокого падшня у будiвництвi, яке становило, за пщсумками року, 48,2 вщсотка [9].
Розв'язання проблеми полшшення структури i динам-iки капталу промислових пщприемств в умовах ринково!' нестабшьносп можливе також з використанням рiзниx аль-тернативних варiантiв. Одним iз варiантiв е орiентанiя го-ловним чином на iмпорт промислового обладнання та тех-нологiй за рахунок шоземного кредитування. При цьому, як показуе анатз, однiею з вимог надання здешевлених кредит вiтчизняним промисловим пщприемствам шоземни-ми банками е залучення власних шоземних компанiй для реалiзацiï та супроводження iнвестицiйниx проектiв. Як правило, в Украшу iмпортуються технологй', як! не вщпов-щають вимогам сьогодення i не зорiентованi на майбутне. Це, наприклад, «обмежуе перспективний розвиток галуи (xiмiко-металургiйноï), виготовлення високотеxнологiчниx вид!в продукци. У разi зносу основних фонд1в виробництва
* Складено за даними Державного комитету статистики Ук-раши // Електронний ресурс. Джерело доступу: www. ukrstat. gov. ua. Роздш «Статистична шформацш».
136
до 90 вщсотюв такий варiант не забезпечуе коршного пол-iпшення ситуаци в галуи» [6]. Тобто за таких обставин втра-чаеться науковий потенщал Укра!ни, не використовуються виро6нич1 потужноста машинобудiвного комплексу, змен-шуеться кшьысть робочих м1сць, загострюються соцiальнi проблеми. Другий варiант покращення динамiки структури капталу промислових пщприемств — шновацшно-швести-цшний шлях, який спрямований на створення i впровад-ження сучасних технологiй та обладнання на базi кращих в1тчизняних та св1тових розробок. Звичайно для цього не-обхщно створити умови для розвитку вичизняного науко-во-технiчного потенцiалу i держава повинна надавати в першу чергу пщтримку фундаментально! та галузево! науки. В Укра!т iснуе виробнича база пщприемств, зокрема ВАТ «Завод нашвфабрикапв» (м. Запорiжжя), «Чист1 метали» (м. Свгтловодськ), хiмiко-металургiйна фабрика ВАТ «Марiу-польський металургiйний комбiнат iменi Ьтча». Обсяги та джерела фiнансування наведено у табл. 3.
При реалiзацli швестицшних програм, як1 сприяють нарощуванню капiталу промислових пщприемств особливо у сферi запровадження нов1тн1х технологiй у свгтовш прак-тищ активно використовуеться 1нститут державно-приватного партнерства, який бтьшою м1рою передбачае щшсну систему вщносин м!ж державним та приватним партнерами, при реалiзанi'i яких ресурси обох партнерiв об'еднуються з вщпо-вщним розподтом ризик!в, вiдповiдальностi та винагород (вщшкодувань) м!ж ними. Така ствпраця повинна бути взае-мовигщною i насамперед прозорою, оск1льки мова йде про використання бюджетних коштав у процеш iнвестування. 1снують принципи державно-приватного партнерства, яи застосовують у державному регулюванш уряди розвинутих кра!н, головним серед яких е р1вшсть перед законом державних та приватних партнерiв, узгодження iнтересiв державного та приватного партнерiв з метою досягнення взаемно! вигоди та реалiзанi'i мети д1яльност1. справедливий розподт ризик1в, пов'язаних з виконанням договор1в, укладених у рамках державно-приватного партнерства. В УкраЫ у цьому рощ набув чинносп Закон «Про державно-приватне партнерство», вщповщно до положень якого до ознак державно-приватного партнерства належать забезпечення вищих технко-економiчних показниыв ефекгивностi д1яльност1, шж у разi здшснення тако! дяльносп державним партнером без залучення приватного. У рамках здйснення державно-приватного партнерства можуть укладатися договори про спшьну д1яльшсть, концесш, розпод1л продукци та шши
1ншим кроком у вщновленш виробничого потенцiалу та активiзацli iнвестицiйноi' д!яльност1 пщприемств можуть стати шдусщальш (промислов1) парки. Але при цьому не-обхщно щоб д!яв ефективний механiзм державного стиму-лювання, наприклад за рахунок частково! компенсаций вщсоткових ставок за залученими кредитами для виконан-ня ро61т з будiвництва дор1г i потужностей з водопостачан-ня, водовщведення, каналiзацi!' та очистки води, з впровад-
Таблиця 3
Прогнозш обсяги та джерела фшансування програми виробництва чистого кремшю в Укра'М [6]
Джерела фшансування Обсяг фшансування, млн. грн. У тому числ! за роками
2009 2010 2011 2012
Державний бюджет 188 29,85 73,5 84,65
iHini джерела (¡нвестици) 2562 804 879,1 512,8 366,1
Усього 2750 804 908,95 586,3 450,75
В1СНИК EKQHQMI4HQÏ НАУКИ УКРАÏНИ ^
ження передових енерго- i ресурсозберiгаючих технологш, переробки побутових та виробничих вщходав, а також зас-тосування норми прискорено! амортизацй нових основних фондiв групи 3 i 4 в межах виконання програми ^знес-плану) створення та дiяльностi промислового парку
Висновки. Отже, в результат аналiзу впливу рiвня невизначеностi на динамшу структури промислових пiдприемств слiд пщкреслити, що зазначена проблема потребуе додаткового наукового дослiдження, оскiльки пiдприемства в нишшшх умовах змушенi самостiйно адаптувати структури капiталу, виходячи iз умов ринко-во'1 нестабiльностi, якi спричинеш не лише дiею об-'ективних зовнiшнiх, але й внутрiшнiх чинниюв.
В умовах невизначеностi, на основi аналiзу активiв слщ виявляти домшантну складову капiталу, яка дасть змогу отримати економiчний ефект. Крiм того, юнуе дихо-томiчнiсть, яка пов'язана iз рiзними поглядами на каптал промислових пщприемств. З одного боку, як на сукупшсть активiв пщприемства, до складу яко'1 входять не ттьки ма-терiальнi, але й нематерiальнi активи. З iншого боку, пщ капiталом розумiеться диверсифiкований набiр пасивiв, що належить рiзним власникам, i виступають джерелами створення й вщтворення активiв пiдприемства.
В умовах кризи та поглиблення ринково! нестабiльностi проведений аналiз засвщчив, що головним чинником впливу на динамку капiталу е екзогенний, який породжуе держава, визначаючи галузевi та структурш пропорцН.
Лiтература
1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ан-софф ; сокр. пер. с англ. ; науч. ред. и автор. предисл. Л. И. Евненко. — М. : Экономика, 1989. — 519 с.
2. Петраков Н. Я. Фактор неопределенности и управление экономическими системами / Н. Я. Петраков, В. И. Ротарь. — М. : Наука, 1985. — 191 с.
3. Реферат пщручника А. Маршалла «Принципи еко-номiчноï науки», (Референт укладач Фещенко В. М.) — К., АДС «УМКЦентр», 2001. — С. 48-49.
4. Стратепчш виклики XXI сусшльству та еко-номвд Украши: в 3-х томах / за ред. акад. НАН Украши В. М. Гейця, акад. НАН Украши В. П. Семино-жинка, чл.-кор. НАН Украши Б. 6. Кваснюка // 1нновацшно-технолопчний розвиток економши. — К. : Фешкс, 2007. — Т2. — 564 с.
5. Державний сектор i функцй' держави у перюд кризи/ О. Й. Пасхавер, Л. Т. Верховодова, О. М. Кошик, К. М. Агеева, Д. П. Згортюк. — К. : СПД Моляр С. В.,
2009 — 130 с.
6. Про затвердження Державно!' щльово! науково-тех-шчно1 програми «Створення нмшо-металургшно1 галузi виробництва чистого кремнш протягом 2009-2012 роюв/ Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 28 жовтня 2009 р. №1173.
7. Возобновление экономического роста Украины // McKinsey & Company, Киев, октябрь 2009 г. — С. 4-5.
8. 1нвестицй' в основний каштал скоротилися на 41,5 % // Електронний ресурс: Економiчна правда, дже-рело доступу www. epravda. com. ua/news/.
9. Державна програма економiчного i сощального розвитку Украши на 2010 рш (Антикризова програма) // Закон Украши «Про Державну програму економiчного i сощального розвитку Украши на 2010 рш» вщ 20 травня
2010 року // Вщомоста Верховно!' Ради Украши. — 2010. — № 33. — Ст. 470.
