CC BY
42
Васильева К. В. та cnieae. ВПЛИВ УРОГЕН1ТАЛЬНО1ХЛАМЩ1ЙНО11НФЕКЦ11 У ВАГ1ТНИХЖ1НОК.
УДК 618.117:[618 2/3:618.1-002.9:579.882]
Вплив уроген1тально1 хлам1Д1ино1 шфекцн у ваптних ж1нок на репродуктивне здоров'я
Васильева К. В., Дудченко М. О., Попова I. Б., Кетова О. М.
Вищий державний навчальний заклад Украти «Укратська медична стоматологгчна
академ1я», Полтава
Проведено обстеження на хламщюз iмуноферментним методом 418 ваптних. Позитивний результат, отриманий у 174 (41,6 %), пщтверджений методом амплiфiкацií нукле'нових кислот (ПЛР-фагностика) у 138 (33,0 %) iз за-гального числа обстежених. Характерно обтяження акушерського та пнеколопчного анамнезу у 53,1 % i загроза переривання вагiтностi у 73,6 % жЫок з хламщмною iнфекцieю. У жiнок, якi отримали специфiчну протихламь дiйну терапiю, значно знизилося число передчасних полопв, можливють внутрiшньоутробного iнфiкування та розвитку генералiзованих форм iнфекцií у дитини.
КлючовI слова: репродуктивне здоров'я, урогеытальна iнфекцiя, хламiдií, вагiтнiсть.
В ступ. У наш час всюди вiдмiчаeться значне зростання захворювань, що передаються статевим шляхом, також i в Украш, зокрема у Полтавськiй обл. Незважаючи на те, що шфек-щя, спричинена Chlamydia trachomatis, вважа-сться найбiльш поширеною серед усiх шфек-цiй, що передаються статевим шляхом (1ПСШ), реальна частота i поширешсть цього захворю-вання залишаються невщомими [1]. За дани-ми Всесвггньо1 Оргашзацн Охорони Здоров'я (ВООЗ) у свт щорiчно рееструеться майже 100 млн. нових випадюв iнфiкування C. trachomatis [2]. У 2009 р. з Центру з контролю i профшактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention - CDC) надшшли повщомлення про 1244180 ви-падюв хламадшно! шфекцп [3], проте реальна кшьюсть щонайменше у 2 рази бшьше -близько 3 млн. випадюв, оскшьки бiльшiсть (70-90 %) епiзодiв хламщйно1 шфекцп нижнiх вщдшв урогенiтального тракту у жiнок протша-ють безсимптомно i тому залишаються недiагнос-тованими [4, 5]. Як у США, так i у бшьшосп кра!н Свропи за останш 10 роюв вiдзначаеться зростання частоти хламщйно! шфекцп [3, 6].
При розвитку симптомной урогештально1 хламщшно1 шфекцп у жiнок найчастiше вини-кае цервiцит. У разi безсимптомного перебпу нелiкована хламiдiйна iнфекцiя може призвести до ураження верхнiх вщдшв гештального тракту i виникнення запальних захворювань оргашв малого тазу (ЗЗОМТ). Щорiчно в США дiагнос-туеться близько 750 тис. випадюв ЗЗОМТ [7],
3-4 2015 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
що нерщко е причиною серйозних порушень репродуктивно1 функцп, включаючи [3]:
- трубне безплщдя;
- ектопiчну вагiтнiсть;
- розвиток синдрому хрошчно1 тазово! болi.
Що стосуеться хламщшно1 шфекцп у ваптних, то, за даними ВООЗ, частота виявлення C. trachomatis у ваптних коливаеться в дуже широких межах (вщ 2 до 37 %), у середньому складаючи 6-8 % i досягаючи 70 % у пащенток з хрошчними ЗЗОМТ i обтяженим акушерсько-гiнекологiчним анамнезом.
Проаналiзувавши ситуацiю iз захворюваню-тю на 1ПСШ, в Украш i Полтавськiй обл. 21-е столiття по праву слщ вважати перiодом ешде-мп хламщшно1 шфекцп.
За дослщженнями рiзних авторiв, гешталь-ний хламщюз спостерпаеться:
- у 11-30 % жшок, 3-12 % з яких вагiтнi [4, 8, 9];
- у 46-52 % жшок з ускладненим акушер-ським або гшеколопчним анамнезом [8, 10].
Хламщп е причиною бшьш 50 % ушх випад-кiв сальпiнгiтiв, безплiддя - у 24 % жшок, труб-но! вагiтностi - у 12 % та вщпрають головну роль у розвитку:
- патологи ваптносп та полопв (38-44 %) [10-12];
- передчасних полопв (13 %);
- ендометрипв, несвоечасного вщходження околоплiдних вод (27 %);
- мертвонародження (5,5 %) [10, 13].
Важливють вивчення генiтального хламад-
озу (ГХ) у вагiтних обумовлена тим, що серед головних ешдемюлопчних особливостей цього
ОБМЕН ОПЫТОМ
захворювання на першому мющ е високий вщ-соток ураження жiнок у перiод ix репродуктив-но! активностi у вiцi 20-30 роюв. Окрiм того, ГХ у матерi у 40-70 % випадюв передаеться ii дитинi [9]. У 4-11 % ваптних ГХ не мае ктшч-них ознак [13] . Найбшьш частим проявом ГХ е цервщит або псевдоерозiя шийки матки, що не викликае стурбованосп у жiнок [13].
Тривалий розвиток симптомiв захворювання, а також дуже часто повна вщсутшсть ма-нiфестниx проявiв обумовлюе низький рiвень звертання населення за медичною допомогою.
Мета дослiдження - з'ясувати наявнють уроге-штальних шфекцш (хламщюзу) у ваптних жшок.
Матер1ал та методи дослщження. Обстежен-ня вагiтниx, хворих на xламiдiоз, проводилось:
- методом iмуноферментного аналiзу (1ФА) кровi - дифгностикумi фiрми "Sanofi Diagnostics Paster" (Францiя) та ХламiБест C. trachomatis-IgG-стрип (РФ);
- методом амплiфiкацп нуклешових кислот (ПЛР^агностика).
Вагiтнi жшки були направленi на обстежен-ня пiсля виявлення при гшеколопчному оглядi ускладнень акушерського та гшеколопчного анамнезу (загрози переривання ваптност^ бага-товоддя, ерозивних уражень шийки матки).
Обстеження проводилось починаючи з 5-6 тижня i до 30-тижневого строку вагiтностi. У обстежених робили забiр кровi з куб^ально! вени та проводили тест 1ФА на наявнють груп специфiчниx iмуноглобулiнiв клашв М, G. При отриманнi позитивних результатiв 1ФА у вапт-них робили зiшкрiб з уретри та цервшального каналу для дослiдження методом ПЛР.
Результаты дослщження та Тх обговорен-ня. При обстеженi 418 ваптних (вшом вiд 18 до 40 роюв) на xламiдiйну шфекцш методом 1ФА, позитивнi результати отримано у 174 (41,6 %),
Вт
1. Широка розповсюдженiсть у вагiтниx урогенiтального xламiдiозу, малосимптомнiсть його перебпу, можливiсть внутршньоутробно-го iнфiкування плода свщчать про важливiсть обстеження ваптних на хламщшну iнфекцiю, особливо у групах ризику (у жiнок з обтяженим акушерським або гiнекологiчним анамнезом).
2. У результат^ з огляду на високу пошире-нiсть урогештального xламiдiозу у вагiтниx i його значну роль у розвитку ускладнень у ма-
що шдтверджено методом ПЛР у 138 (33,0 %) хворих iз загального числа обстежених.
Слiд зазначити, що, за даними анамнезу та ктшчного обстеження, акушерська та гшеколо-пчна патологiя спостерiгалась у 46,0 %; в анам-незi вiдмiчались:
- хрошчний сальпiнгоофорiт - у 28,2 %;
- ендоцервщит - у 4,0 %;
- метроендометрит - 2,3 %;
- викидень - у 10,3 %;
- безплщдя рашше - у 8,0 %;
- гестоз у I триместрi ваптносп - у 19,5 %.
У 67,8 % жшок була загроза переривання ва-
птносп у рiзнi строки.
Звертае увагу, що у жшок у вщ 20-30 роюв (73,6 %) тяжкий акушерський та гшеколопчний анамнез вiдмiчався бшьш нiж у половини хворих (53,1 %).
У 31,0 % випадкiв вагiтнi з урогенiтальною хламщшною iнфекцiею вважалися клiнiчно здоровими та не подавали скарг.
Усi хворi отримали комплексне лiкування, яке включало:
- сучасш антибактерiальнi препарати (амок-сицилiн, джозамщин, азитромiцин);
- iмуномодулятори (Вiферон, Циклоферон);
- протигрибковi препарати (флюконазол, ке-токоназол);
- полiвiтамiни;
- ферменти (Мезим);
- пробютики (Ацилакт, Бiфiдумбактерин, Ко-лiбактерин).
У жшок, якi отримали комплексну проти-хламiдiйну терапiю, передчасш пологи спосте-рiгались у 14,9 %. Серед жшок, що не отримали необхщну терапш (19,0 %), передчасш пологи вiдмiчались удвiчi частше; окрiм того у 42,4 % з них були т чи iншi ускладнення у пологах, а у 12,1 % жшок спостерпались ускладнення у шсляпологовому перiодi.
5КИ
терi i плоду, своечасна етiотропна терапiя спри-ятливо впливае на перебп вагiтностi i сприяе народжуванню здорових дiтей.
3. Для зменшення ризику зараження ЗПСШ (хламiдiозом та шшими венеричними захворю-ваннями), необхвдно розповсюджувати шфор-мацiю про шюдливий вплив цих iнфекцiй на репродуктивну функцiю, ускладнення перебiгу вагiтностi та полопв
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 2015
Васильева К. В. та спвав. ВПЛИВ УРОГЕН1ТАЛЬНО1'ХЛАМЩ1ЙНО1 1НФЕЩН У ВАПТНИХЖ1НОК.
Л1ТЕРАТУРА
1. Land J. A. Epidemiology of Chlamydia trachomatis infection in women and the cost - effectiveness of screening / J. A. Land, J. E. A. M. Van Bergen, S. A. Morre [et al.] // Human Reproduction Update. - 2010. - Vol 16, No 2. - Р. 189-204.
2. WHO. Prevention and control of sexually transmitted infections: draft global strategy, 2006. (Режим доступу: http://www.who.int/reproductive-health/ docs/stis_strategy.pdf).
3. CDC Grand Rounds: Chlamydia // MMWR [Morb. Mortal. Wkly. Rep.]. - 2011. - Vol. 60, No 12. -P. 370-373.
4. Peipert J. F. Genital chlamydial infections/ J. F. Peipert
// N. Engl. J. Med. - 2003. - No 349. - Р. 2424-2430.
5. Lanjouw E. 2010 European guideline for the management of Chlamydia trachomatis infections / E. Lanjouw, J. M. Ossewaarde, A. Stary [et al.] // Int. J. STD AIDS. - 2010. - Vol. 21, No 11. - Р. 729-737.
6. Van de Laar M. J. Chlamydia: a major challenge for public health / M. J. Van de Laar, S. A. Morre // Euro Surveill. - 2007. - № 1; 12 (10). - Р. 1-2.
7. Sutton M. Trends in pelvic inflammatory disease hos-
pital discharges and ambulatory visits, United States, 1985-2001 / M. Sutton, M. Sternberg, A. Zaidi [et al.] // Sex. Transm. Dis. - 2005. - No 32. - Р. 778-784.
8. Мавров И. И. Актуальные медико-социальные
ВЛИЯНИЕ УРОГЕНИТАЛЬНОЙ ХЛАМИДИЙ-НОЙ ИНФЕКЦИИ У БЕРЕМЕННЫХ ЖЕНЩИН НА РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ Васильева Е. В., Дудченко Н. А., Попова И. Б., Кетовая Е. Н.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», Полтава
Проведено обследование на хламидиоз иммунофер-ментным методом 418 беременных. Положительный результат, полученный у 174 (41,6 %), подтвержден методом амплификации нуклеиновых кислот (ПЦР-диагностика) у 138 (33,0 %) из общего числа обследованных. Характерно отягощение акушерского и гинекологического анамнеза у 53,1 % и угроза прерывания беременности у 73,6 % женщин с хламидийной инфекцией. У женщин, получивших специфическую противохламидийную терапию, значительно снизилось число преждевременных родов, возможность внутриутробного инфицирования и развития генерализованных форм инфекции у ребенка.
Ключевые слова: репродуктивное здоровье, уроге-нитальная инфекция, хламидии, беременность
проблемы хламидийной инфекции / И. И. Мавров // Дерматология и венерология. - 2009. - № 1 (11). - С. 37-41.
9. Российское общество дерматовенерологов. Инфек-
ции, передаваемые половым путем. Клинические рекомендации. Дерматовенерология. // Под ред. А. А. Кубановой. - М.: ДЭКС-Пресс, 2010. - С. 413-425.
10. Лисеева З. А. Роль хламидийной инфекции в генезе бесплодия / З. А. Лисеева, В. И. Панкратова, Т. М. Потапова // Акуш. и гинекол. - 2001. - № 7. - С. 54-59.
11. Boyer C. B. Evaluation of a cognitive-behavioral, group, randomized controlled intervention trial to prevent sexually transmitted infections and unintended pregnancies in young women / C. B. Boyer, M. A. Shafer, R. A. Shaffer // Prev. Med. - 2005. -Vol. 40, No 4. - Р. 420-431.
12. Sugiura-Ogasawara M. Pregnancy outcome in recurrent aborters is not influenced by chlamydia IgA and/or G. / M. Y. Sugiura-Ogasawara, Р. Ozaki, T. Nakanishi [et al.] // Am. J. Reprod. Immunol. - 2005. - Vol. 53, No 1 - Р. 50-53
13. Sheffield J. S. Spontaneous Resolution of Asymptomatic Chlamydia trachomatis in Pregnancy / J. S. Sheffield, W. W. Andrews, M. A. Klebanoff [et al.] // Obstet. Gynecol. - 2005. - Vol. 105, No 3. - Р. 557-562.
IMPACT OF THE UROGENITAL CHLAMYDIAL INFECTION ON PREGNANT WOMEN'S REPRODUCTIVE HEALTH Vasilyeva K. V., Dudchenko M. O., Popova I. B., Ketova O. M.
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava.
418 pregnant women were examined for chlamydiasis with the use of an immunoenzyme assay. The positive reaction, having been obtained in 174 (41.6 %), was confirmed by nucleic acid amplification (PCR diagnostics) in 138 (33.0 %) of the total number of surveys. 53.1 % of the women included in the study had complicated obstetric and gynecological history while 73.6 % were at risk of abortion. The women-patients having been offered specific anti-chlamydial therapy suffered a significantly lower incidence of premature delivery and minimal risk of intrauterine and generalized neonatal infection.
Keywords: reproductive health, urogenital infection, chlamydia, pregnancy
Дудченко Николай Алексеевич - доктор медицинских наук, профессор кафедры внутренних болезней и медицины неотложных состояний с кожными и венерическими болезнями ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия».
Васильева Екатерина Владимировна - кандидат медицинских наук, доцент кафедры внутренних болезней и медицины неотложных состояний с кожными и венерическими болезнями ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия».
Попова Ирина Борисовна - кандидат медицинских наук, доцент кафедры внутренних болезней и медицины неотложных состояний с кожными и венерическими болезнями ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия».
Кетовая Елена Николаевна - кандидат медицинских наук, ассистент кафедры акушерства и гинекологии № 1 ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия». ка^а116@ша
3-4 2015 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
