CC BY
27
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner 1раВМа
УДК 616.-717.5/.9-001.4-039.73-039 DOI: 10.22141/1608-1706.4.19.2018.142108
Науменко Л.Ю.1, Горегляд О.М.2
1ДЗ «Днпропетровська медична академ'я МОЗ Укра/ни», м. Днпро, Украина 2КЗ «Днпропетровська обласналкарня iM. I.I. Мечникова», м. Днпро, Укра/на
Вплив терапп негативним тиском на процеси запалення та регенерацп в ранньому перiодi загоення вогнепальних
ран юнщвок
Резюме. Вакуум-асистоване закриттярани (VAC) проявило себе як економ/'чно випдний та ефективний метод лiкуванняпротягом останнхдвохдесятилть, але р'зноман'тя отриманихпациентами ушкоджень тканин при вогнепальних (у т.ч. бойових) травмах вимагае подальшого досл1д>кення впливу негативного тиску на процес загоення рани. Метою досл1д>кення був комплексний аналiз ефективностi вакуумно/ терапп рани (VAC) увзаемозв'язку3iзмнамипоказниювлейкоцитарно/ формули тацитограмi3ранового вмюту ухворих ¡з тяжкими вогнепальними ранами. Було виявлено, що VAC пришвидшуе змну дегенеративно-некротичного типу цитограм i3 ранового вмюту на регенераторний, прискорюе нормалiзацiю показниюв лейкоцитограми внаслдок зменшення обсягу некробютичних процесв, пдвищуе концентрацию судинного ендотелюльного фактора росту (VEGF) у сироватц кровь значно зменшуе вдсоток гнйно-септичних ускладнень, скорочуе термiни пдготовки ран до реконструктивних оперативних заходiв у хворих iз застосуванням негативного тиску в середньому на 5,2 ± 0,8 доби.
Ключовi слова: загоення ран; лпкування негативним тиском; лейкоцитограма; поверхнева бопся; VEGF
Вступ
Вогнепальне поранення, також вщоме як балютична травма, — це форма фiзичноí травми, що виникае тд впливом вражаючих факторiв вогнепально! збро! або боеприпашв. Залежно вщ вражаючого фактора (снаряда) видтяються деюлька рiзновидiв вогнепальних ран, проте в нашому дослщженш ми мали справу лише з такими типами бойово! травми, як кульовi та осколковi поранення. Щ типи пошкоджень зазвичай характеризуются сильним забрудненням пилом, Грунтом, одя-гом пащента й шшими стороншми предметами; ^м того, вони характеризуються формуванням значного ранового дефекту у зв'язку з необоротною втратою м'яких тканин i юсткових фрагмент. Ушкодження множинних анатомiчних дiлянок робить таких паць ентав критичними, що вимагае термшово! реашмаци та штенсивно! терапи, тому ведеться пошук нових ме-тодiв мюцевого лiкування ран, яю включають застосу-вання сучасних перев'язувальних матерiалiв, лазерно! терапи, ультразвуково! кавiтацií тощо [1].
Переваги вакуум-асистованого закриття ран (VAC) при лшуванш вогнепально! травми були вщ-значенi в багатьох попередшх дослiдженнях [2, 3]. Про ефектившсть терапп ран негативним тиском можна судити лише по тому, що шд час операцп «Нескорена свобода» у березш 2003 року (Афгашс-тан) близько 46 % ран лкувались за допомогою VAC, а у вересш 2003 року його використовували в бiльше нiж 90 % госпiталiзованих i3 бойовими травмами [4]. Подальшi технiчнi удосконалення зробили можли-вим використання цього методу шд час повiтряного транспортування, що дозволяе отримувати безпе-рервну шдтримку пораненим на всiх етапах медично! евакуацп [5]. Ми також у попередшх дослщженнях описували свiй досвщ застосування негативного тиску в бойових вогнепальних ранах [6, 7]. Однак для ш-люного розумшня комплексу патологiчних змiн, якi вщбуваються в органiзмi пацiента iз вогнепальними ранами, дуже важливо зiставити кшшчш показники, що вiдбивають процеси запалення та регенерацп на
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцп: Науменко Леонщ Юрiйович, ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраТни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна; e-mail: redact@i.ua For correspondence: Leonid Naumenko, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
системному piBHi, з даними локальних змш у paHi. Вивчення такого взаемозв'язку, з одного боку, ште-груе уявлення тих процешв, що вiдбувaються на системному piBrn, з iншого — дозволяе бшьш об'ективно оцiнювaти змiни в раш на основi aнaлiзу загальних клiнiчних даних.
Мета дослвдження: провести комплексний aнaлiз ефективностi вакуумно! терапп рани, оцiнюючи па-раметри раннього перюду загоення ран, показники лейкоцитарно! формули, piвня судинного ендотель ального фактора росту (VEGF) та цитограм iз рано-вого вмiсту у взаемозв'язку з вщсотком гншно-сеп-тичних ускладнень та готовностi до закриття ран у хворих iз вогнепальними (кульовими та осколкови-ми) пораненнями, на основi отриманих pезультaтiв удосконалити тактику комплексного лiкувaння хворих iз тяжкими вогнепальними травмами.
Материали та методи
У pоботi проведене кшшчне, бiохiмiчне, гемато-логiчне та цитолопчне дослiдження в 34 хворих, гос-пiтaлiзовaних у Днiпpопетpовську обласну кшшчну лiкapню iм. I.I. Мечникова в ургентному порядку з вщкритими ушкодженнями м'яких тканин, усклад-неними компартмент-синдромом, великими некро-тичними ранами, вщкритими переломами Gustilo — Anderson II, IIIA, IIIB.
18 пащентам застосовувався метод накладен-ня пов'язки з негативним тиском (Vacuum Assisted Closure, VAC-терашя), описаний у наших попере-дшх публiкaцiях [6, 7]; 16 пащентам застосовувався класичний пов'язковий метод лшування вiдкpитих вогнепальних пошкоджень кiнцiвок iз використан-ням щоденних перев'язок iз розчинами aнтисептикiв та гшертошчним розчином.
КлШчт методи. Ощнювався загальний стан рани за такими параметрами: набряк, гiпеpемiя, поява грануляцшно! тканини, крайово! епiтелiзaцil. Ви-сновок про наявнють набряку робився на пiдстaвi пальпацй', при цьому оцшювалась лише нaявнiсть або вiдсутнiсть ознаки; aнaлiз нaявностi гшереми, грануляцшно! тканини та крайово! епiтелiзaцil вико-нувався на пiдстaвi зовнiшнього огляду рани.
Лабораторт методи. Лейкоцитарну формулу об-числювали до початку лiкувaльних зaходiв, а також через 3 i 7 дiб у мазках кровь Дaлi проводили шдра-хунок штегральних гемaтологiчних iндексiв, вклю-чаючи модифшований лейкоцитарний iндекс шток-сикацп (Л11) за методом В.К. Островського [8] як показник анекробютичних пpоцесiв i piвня ендоген-но! штоксикацп; шдекс спiввiдношення нейтpофiлiв i лiмфоцитiв (1СНЛ = кiлькiсть нейтрофшв/кшь-кiсть лiмфоцитiв) дозволяв судити про aктивнiсть запалення.
Цитолог1чт методи. Цитолопчну оцiнку пеpебiгу ранового процесу проводили за допомогою методу М.Ф. Камаева [9]. Мaтеpiaл отримували за рахунок легкого зiшкpiбaння поверхневого шару рани за до-помогою шпателя з подальшим pозподiлом його тон-
ким мазком на предметному скл та якюною й кшь-кюною оцiнкою клiтинного складу.
Бюх1м1чш методи. Бiохiмiчне дослiдження концентраций VEGF у сироватщ кровi було проведено за допомогою iмуноферментного аналiзу вщповщно до стандартного протоколу виробника (ELISAKit, Quantikine, США). Використовували розведення матричного розчину фосфатним буфером або сироват-кою (вiд 150 до 50 ^l). Зразкам i3 невиявленим рiв-нем VEGF були призначенi значення 9 пг/мл, тобто мШмальний рiвень виявлення. Матерiал (сироватку кровi пащента) забирали при надходженнi хворого в стацюнар, через одну, двi, три та шм дiб пiсля початку ведення пащента.
Статистичн1 методи. Статистичний аналiз про-водився за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel. Результати були виражеш як серед-не значення M ± m. Аналiз вiрогiдностi розбiжнос-тей мiж вибiрками здiйснювали з урахуванням парного t-критерш Стьюдента та непараметричного U-критерш Манна — Уïтнi.
Результати та обговорення
Серед загально! тенденцп' клiнiчного перебiгу локальних змш, що спостерiгалися в ранах пащенпв у дослiджуваному перiодi спостережень, ми вщзна-чили зниження перифокального набряку, гшереми', утворення грануляцiйноï тканини та появу крайово!' ештелiзащï.
У груш з накладанням негативного тиску на 3-тю добу набряк м'яких тканин вiрогiдно купiрувався в 17 пащенпв (94,45 %; р < 0,05), гiперемiя тканин — у 16 пащенпв (88,89 %; р < 0,05). У груш з традицш-ним методом лшування на 3-тю добу набряк м'яких тканин вiрогiдно знижувався в 10 хворих (62,5 %; р < 0,05), гiперемiя тканин — у 11 (68,75 %; р < 0,05). Разом iз цим пащенти, у яких застосовувався метод вакуум-терапй', вiдмiчали значне покращання загального стану, зменшення больового синдрому, нормалiзацiю температури тiла, покращання сну та апетиту, тодi як у груш з пов'язковим методом ль кування щ показники стабшзувалися лише на 7-му добу лшування.
У 5 хворих iз накладанням негативного тиску формування грануляцшно! тканини розпочиналося на 3-тю добу, тодi як на 7-му добу в 16 поранених (88,89 %; р < 0,05) дано1 групи дослщження грануля-цшна тканина вже була сформована, а рана готова до проведення закриття одним iз методiв пластично!' хь рургй' (накладання вторинних швiв, автодермопластика). У той самий час пащенти з використанням традицшного методу лшування демонстрували вь рогiдно повiльнiшу тенденцiю формування грануляцшно! тканини: лише у 2 поранених у рановому ложi з'являлись шжш грануляцп' на 3-тю добу (12,5 %) раннього перюду загоення, на 7-му добу кшьысть хворих iз наявшстю грануляцiйноï тканини в рановому ложi зростала до 68,75 % вщ загально! кшькосп в данiй групi (11 пащенпв).
Поява крайово! ештелiзацri оцшювалась макро-скопiчно та пiдтверджувалась пстолопчно в наших попереднiх дослiдженнях [10]. Отже, параметри швидкост крайово! епiтелiзацi! як у хворих iз тра-дицiйним методом лiкування, так i в пацieнтiв iз використанням вакуум-асистованого закриття ран були порiвнянними з параметрами швидкостi утво-рення грануляцшно! тканини. У 8 хворих (44,4 %) iз вакуум-терапieю крайова епiтелiзацiя розпочи-налася на 3-тю добу, а на 7-му добу вщзначалася в 94,45 % поранених. Так само пащенти з використан-ням пов'язкового методу демонстрували повшьшшу тенденцiю до крайово! ештелiзацri: 2 поранених про-демонстрували появу крайово! ештелiзацi! на 3-тю добу (12,5 %), тодi як на 7-му добу кшькють хворих iз наявшстю крайово! ештелiзацri збiльшилась до 81,25 % вщ загально! кiлькостi. Уш данi щодо клшч-ного перебиу локальних змiн у ранах шдсумоваш в дiаграмi (рис. 1). Слщ зауважити, що в п'яти пащен-тiв, яким був застосований метод традицшного ль кування, спостерiгався розвиток гншно-септичних ускладнень (31,25 %), тодi як серед хворих, яким на рани накладався негативний тиск, утворення гнш-ного ексудату спостерiгалося у 2 випадках (11,11 %; р < 0,05).
Вивчення гематологiчних показнишв, що вщбива-ють процеси ендогенно! iнтоксикацi! та iмунолоriч-но! реактивност органiзму у хворих iз вогнепальних травмами на момент надходження, продемонстру-вало динамiку змiн, що можна порiвняти з даними мiкробiологiчного дослщження, якi були опублшо-ванi рашше [11]. У всiх пацieнтiв при надходжен-нi вiдзначалося вiрогiдне збшьшення абсолютного числа лейкоцитiв кровi та середнш показник ста-новив 23,5 ± 4,5 • 109/л, що у 2,6 раза бтьше по-рiвняно з нормальними значеннями, вiдмiчалося пiдвищення частки полiморфноядерних лейкоцитiв (78,43 ± 4,67 %) iз наявшстю зсуву формули влiво i наявшстю юних форм. Л11 становив у середньому 4,68, а 1СНЛ — 6,96. 1ншими словами, у хворих iз тяжкими вогнепальними ранами вщзначалася зна-чна iнтоксикацiя (лейкоцитоз iз тривалою стимуля-цieю бiлого ростка).
На 3-тю добу спостерпалося зниження показ-никiв iнтоксикацi! та активност запалення у всiх пацieнтiв, проте в груш з VAC-терапieю вщзнача-лася статистично вiрогiдна рiзниця дослщжуваних показникiв порiвняно з пацieнтами з традицшним веденням ран (р < 0,05). На тлi вакуумно! терапи констатованi вiрогiдне зниження загального рiвня лейкоцитiв до 15,3 ± 2,4 • 109/л, зменшення Л11 до 2,53, 1СНЛ — до 3,12. У той же час дана динамша у хворих iз пов'язковим методом лшування не проде-монструвала вiрогiдно! рiзницi порiвняно з початком лшування (лейкоцити — 20,7 ± 3,2 • 109/л, Л11 — 3,95, 1СНЛ — 5,86).
Шсля 7 дiб лiкування спостерiгалося подальше зниження показнишв iнтоксикацi! та активност запалення. Незважаючи на це, через 7 дiб у хворих iз
застосованим пов'язковим методом бшьшють до-слiджуваних показникiв, як i ранiше, перевищува-ли значення норми (лейкоцити — 13,7 ± 1,2 • 109/л, Л11 — 1,95, 1СНЛ — 1,86). У пацieнтiв, яким прово-дилася вакуум-терапiя, на 7-му добу показники лей-коцитарно! формули наблизилися до значень норми (лейкоцити — 9,7 ± 0,9 • 109/л, Л11 — 1,05, 1СНЛ — 1,6; рис. 2).
За даними цитолопчного аналiзу, на момент надхо-дження увсiх хворих вiдмiчався некротичний або де-генеративно-запальний тип цитограм iз переважан-ням у мазку-вщбитку нейтрофiлiв (96,78 %). Загалом вщзначена позитивна динамiка перебпу ранового процесу у всiх хворих, однак вона була бшьш вира-жена в пацieнтiв iз використанням вакуумно! терапи щодо тих, в яких застосований традицшний метод лшування. Так, на 3-тю добу ведення рани в пацieн-пв iз застосуванням вакуумно! терапГ! кiлькiсть ней-трофiлiв зменшувалася та становила 72,15 ± 2,38 %, кiлькiсть макрофапв зростала до 10,95 ± 1,53 %, фiбробластiв — до 8,11 ± 0,93 %, лiмфоцитiв — до 7,79 ± 1,68 %. Зi свого боку, у цей же перюд у пацieн-пв iз пов'язковим методом лiкування динамша змiн клiтинного складу була менш вираженою: вiдсоток нейтрофiлiв зменшився до 84,24 ± 1,11 %, макрофапв — збшьшився до 8,15 ± 0,13 %, фiбробластiв — до 2,18 ± 0,48 %, лiмфоцитiв — до 5,43 ± 0,92 %.
3-тя доба 7-ма доба 3-тя доба
Контрольна група
7-ма доба
тс
■ Зникнення набряку тканин пЗникнення пперемм тканин
■ Поява грануляцм ■ Поява крайовоТ еш |ел1заци
Рисунок 1. Динамка макроскоп'чних зм!н пд впливом VAC-терапi¡
25 20 15 10 5 0
1
1
1
О д1б | 3 доби | 7 д1б УАС
1
1
■ Лейкоцити ЛИ
■ 1СНЛ
О д1б | 3 доби | 7 д1б Контрольна група
Рисунок 2. Динамжа р!вня лейкоцитв та IX iнтегральних показник!в у хворих ¡з вогнепальними пораненнями в ранньому пер!од! загоення рани
Рисунок 3. Динамка концентрацн VEGF у сироватц!у хворих 1з вогнепальними пораненнями в ранньому перюд! загоення рани
На 7-му добу в пащенпв з обробкою рани не-гативним тиском кшьысть нейтрофшв знизилася до 52,49 ± 6,12 %, кшьысть макрофагiв продовжу-вала зростати до 23,68 ± 5,74 %, фiбробластiв — до 12,97 ± 0,93 %, лiмфоцитiв — до 10,86 ± 2,66 %. Через тиждень у пашенпв iз пов'язковим методом лiкування вшсоток нейтрофiлiв також зменшувався порiвняно з попередшм етапом, однак залишався вiрогiдно ви-щим, нiж у дослшжуванш групi (63,55 ± 5,43 %). Про-те вiдсоток макрофагiв i лiмфоцитiв (21,8 ± 4,92 % i 11,42 ± 3,45 % вшповшно) вiрогiдно не вiдрiзнявся вш аналогiчних показникiв у хворих iз застосуван-ням негативного тиску, хоча кшьысть фiбробластiв була вiрогiдно меншою (7,34 ± 2,52 %).
За даними iмуноферментного аналiзу, перед-операцшний рiвень концентрацп VEGF кровi ушх хворих значно перевищував вiдповiдний дiапазон нормальних значень (34—340 пг/мл). Вивчення цих змш на основi визначення шдившуальних тенденцiй показало, що у вшх пацiентiв пiсля 3-1 доби вш початку лiкування ран вшбувалося iстотне збiльшення концентрацп VEGF щодо передоперацiйного рiвня. Через 3 доби шсля початку терапп таке збшьшення було найвираженiшим у хворих iз застосуванням негативного тиску.Через 7 дiб лiкування рiвень VEGF знижувався у всiх хворих, проте бшьш iстотно в групi з традицшним веденням ран. I, нарешп, навiть шс-ля 7 дiб лiкування в усiх пацiентiв визначався шдви-щений рiвень цього параметра порiвняно зi станом перед початком лшування (рис. 3). Однак коливання показника у вшх хворих спостереження досягало ста-тистично! значущостi.
У нашому дослiдженнi було проаналiзовано динамку клiнiчних, бiохiмiчних, гематологiчних i цитоло-гiчних показникiв пацiентiв. Рашше вже повшомля-лося, що вакуумна терашя посилюе бактерiальний клiренс ран за рахунок збшьшення кровопостачан-ня, що покращуе стiйкiсть заражено! тканини до ш-фекцп i полшшуе оксигенацiю [11—13]. Було ствер-джено, що збшьшення локально! оксигенаци тканин зменшуе зростання анаеробiв i тдсилюе оксидатив-
ний стрес нейтрофiлами, руйнуючи тим самим бак-тери [14]. Це може вшображати можливу модуляцш iMyHHo! системи i збiльшення кровопостачання в раш, викликаного негативним тиском. Результати цього дослшження показали, що застосування VAC е оптимальним вибором раннього лшування ран по-рiвняно з накладенням звичайних пов'язок i3 точки зору iмунологiчно! реактивностi. Вже на 3-тю добу лiкування в 67,5 % хворих, як отримували вакуумну терапiю, з'явилися клiтини продуктивно! фази запа-лення. На 7-му добу у 88,89 % iз проведенням вакуум-терапп вiдмiчено максимальне дозрiвання грануля-цiйно! тканини, що дозволяе створити сприятливi умови для проведення закриття ран одним iз мето-дiв пластично! хiрургi!. При порiвняннi цих показ-никiв у пащенпв iз традицiйним методом лшування на 3-тю добу не було виявлено ютотного збiльшення клiтин пролiферативно! фази запалення, а на 7-му добу дозрiвання повноцiнно! грануляцiйно! тканини спостерпалось лише в 68,75 % випадыв. Проаналь зована динамiка концентрацп VEGF у сироватцi де-монструе, що вш е важливим фактором загоення ран безпосередньо шсля травми. 1ндукований запальни-ми клiтинами та локальними умовами в ранi VEGF потенцшно послаблюе тканинну гiпоксiю та дефщит нутрiентiв, сприяючи розвитку раншх подiй ангю-генезу, а також посилюючи функцiонування ендо-телiальних клггин [15—17]. Максимальна активнiсть спостерiгаеться протягом «вшна можливостей» при-близно вш 3 до 7 дiб шсля травми. Шсля формуван-ня грануляцшно! тканини ангiогенез припиняеться i кшьысть кровоносних судин знижуеться, оскшьки ендотелiальнi клiтини зазнають апоптозу. Це повшс-тю корелюе iз цитологiчними трансформашями, а саме зi змiною запально-некротичного типу цито-грам iз ранового вмюту на регенеративний.
Таке прискорення регенерацшних процесiв у ранi призводило до того, що середнш перюд стабшзацп рани (тобто утворення соковитих грануляцш, зник-нення набряку) у хворих iз накладанням негативного тиску становив 7,8 ± 1,2 лiжко-дня, що на 5,2 ± 0,8 лiжко-дня менше, нiж у пашенпв iз традицiйним методом ведення ран. Рани 75,0 % пашенпв iз застосуванням VAC були готовi до проведення хiрургiчного закриття вже на 8-му добу, тодi як рани пашенпв iз традицшною методикою ведення ран демонстрували подiбну готовнiсть лише в 50,0 % випадыв.
Висновки
1. На пiдставi аналiзу динамiки стану ранового ложа встановлено, що проведення вакуум-асистова-ного лшування вогнепальних поранень кiнцiвок вже на 3-тю добу знижуе частку пашенпв iз запальним набряком на 31,95 % та гiперемiею на 20,14 % порiв-няно з групою пацiентiв, яким проводилася загаль-ноприйнята методика накладання пов'язок. 3i свого боку, пiсля 7 дiб проведення вакуум-асистованого лiкування ран частка пашенпв iз наявнiстю зрiло! грануляцшно! тканини та крайово! епiтелiзацi! була
вщповщно на 20,14 та 13,2 % бшьшою за таку в паш-ентiв iз застосуванням традицшних повязок, що шд-тверджуе доцшьшсть застосування способу в другш фазi ранового процесу з 3-ï по 7-му добу.
2. Вакуум-терашя ран пришвидшуе змiну дегене-ративно-некротичного типу цитограм iз ранового вмюту на регенераторний. На 3-тю добу лшування в 37,5 % хворих, яш отримували вакуумну терапiю, де-генеративно-некротичний тип цитограм змiнюеться на запальний тип, що е вiрогiдно швидшим, нiж при застосуваннi звичайних марлевих пов'язок (18,3 % пащенпв). На 7-му добу у 81,63 % хворих iз накла-данням негативного тиску i в 68,75 % зi звичайними марлевими пов'язками вiдмiчено появу регенератор-них тишв цитограм (р < 0,05).
3. Визначено, що на rai вакуумно!' терапи' ран вщ-мiчаеться прискорення нормалiзацiï показникiв лей-коцитограми порiвняно з пацiентами з пов'язковим методом лшування пiсля 3 i 7 дiб лiкування в 1,3 та 1,35 раза (p < 0,05) вщповщно, включаючи лейкоци-тарний шдекс iнтоксикацiï, що зменшувався в па-цiентiв iз вакуум-асистованим лiкуванням шсля 3-ï доби в 1,56 раза (p < 0,05) швидше, а шсля 7 дiб — у 1,77 раза (p < 0,05), шж у пашенпв iз пов'язковим методом лшування, внаслiдок зменшення обсягу не-кробiотичних процесiв, а також вiрогiдного зниження бактерiального навантаження рани.
4. Незважаючи на бшьш ютотне зменшення не-кротичних процеав у ранах пацiентiв iз VAC, си-роваткова концентрацiя судинно-ендотелiального фактора росту в даних пашенпв шдтримуеться на високому рiвнi та ютотно не вiдрiзняеться вiд паш-енпв iз використанням традицiйних пов'язок вна-слiдок стимуляци' локально!' гiпоксiï та мехашчного подразнення ранового ложа негативним тиском.
5. Порiвняльний аналiз характеру загоення ран при травмах iз використанням вакуумно!' терапи' та марлевими пов'язками показав, що порiвняно з тра-дицшними методами вакуум-асистована терашя вог-непальних бойових ран дозволяе зменшити кiлькiсть ускладнень у короткостроковш перспективi (протя-гом 1 тижня) у 2,8 раза (p < 0,05), скоротити термши подготовки ран до реконструктивних заходiв у хворих у середньому на 5,2 ± 0,8 дня (p < 0,05). Таким чином, вакуум-асистована терашя знижуе економiчнi витрати, скорочуючи термш перебування пашента в стацюнарь
Конфлжт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовш дано! статтi.
Список лiтератури
1. Taylor C, Jaffery S. Management of military wounds in modernem // Wounds. — 2009. — 5. — Р. 50-58.
2. Morykwas M.J., Simpson J., Punger K., Argenta A, Kremers L., Argenta J. Vacuum-assisted closure: state of basic research and physiologic foundation // Plast. Reconstr. Surg. — 2006. — 117. — P. 121-126.
3. Geiger S., McCormick F, Chou R., Wangel A.G. Warwounds: lessons learned from Operation Iraqi Freedom // Plast. Reconstr. Surg. — 2008. — 122. — P. 146-153.
4. Horrocks C. Blast injuries: biophysics, pathophysiology and management principles // J. R. Army Med. Corps. — 2001. — 147. — P. 28-40.
5. Murray C.K., Hsu J.R., Solomkin J.S. et al. Prevention and management of infections associated with combat-related extremities injuries // J. Trauma. — 2008. — 64. — P. 238-251.
6. Naumenko L.Y., Horehliad O.M., Mamet'ev A.A., Kostrica K.Y., Roleof V.A. Cin treatment of open severe polystruc-tural damage of extremities // Trauma. — 2016. — 17(3). — P. 25-26.
7. Naumenko L, Horehliad O, Mametyev A, Kostryt-cya K, Domansky A. Healing of severe polystructural limb wounds using vacuum therapy // Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics. — 2017. — 4. — doi: 10.15674/003059872017457-61.
8. Островский В.К., Свитич Ю.М., Вебер В.Р. Лейкоцитарный индекс интоксикации при острах гнойных и воспалительных заболеваниях легких // Вестн. хирургии. — 1983. — Т. 131, № 11. — С. 21-24.
9. Камаев М.Ф. Инфицированная рана и ее лечение. — М.: Медицина, 1970. — 159 с.
10. Морфологiчнi особливостi репаративних процеЫв у ранахбойовогохарактеру nid впливом вакуум-асистованоИ терапи / О.6. Лоскутов, О.М. Горегляд, О.О. Бондаренко, Н.С. Бондаренко // Morphologia. — 2018. — Т. 12, № 1. — С. 20-28.
11. Горегляд А.М. Изменение контаминированности ран под. действием локального применения негативного давления // Вестник Витебского государственного медицинского университета. — 2018. — Т. 17, №2. — С. 63-69.
12. Scherer S.S., Pietramaggiori G., Mathews J.C., Prsa M.J., Huang S., Orgill D.P. The mechanism of action of vacuum-assisted closure device. Plast. Reconst. Surg. — 2008. — 122. — P. 786-799.
13. OrgillD.P., Manders E.K., Sumpio B.E. et al. The mechanism of action of vacuum-assisted closure: moretolearn // Surgery. — 2009. — 146. — Р. 40-51
14. Huang C., Leavitt T., Bayer L.R., Orgill D.P. Effect of negative pressure wound therapy on wound healing // Curr. Probl. Surg. — 2014. — 51. — Р. 301-331.
15. McNulty A.K., SchmidtM., Feeley T., Kieswetter K. Effects of negative pressure wound therapy on fibroblast viability, chemotactic signaling, and proliferation in a provisional wound (fibrin) matrix // Wound Repair Regen. — 2007. — 15. — Р. 838-846.
16. Erba P., Ogawa R.., Ackermann M. et al. Angiogenesis in wounds treated by microdeformational wound therapy // Ann. Surg. — 2011. — 253. — P. 402-409.
17. Borgquist O., Ingemansson R.., Malmsjo M. Individualizing the negative pressure wound therapy for optimal wound healing: a focused review of literature // Ostomy Wound Manage. — 2011. — 57. — P. 44-54.
Отримано 07.06.2018
Науменко Л.Ю.1, Горегляд А.М.2
1ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина 2КУ «Днепропетровская областная больница им. И.И. Мечникова», г. Днепр, Украина
Влияние терапии отрицательным давлением на процессы воспаления и регенерации в раннем периоде заживления огнестрельных ран конечностей
Резюме. Вакуум-ассистированное закрытие раны (VAC) проявило себя как экономически выгодный и эффективный метод лечения в течение последних двух десятилетий, но много-
образие полученных пациентами повреждений тканей при огнестрельных (в т.ч. боевых) травмах требует дальнейшего исследования влияния негативного давления на процесс заживления раны. Целью исследования был комплексный анализ эффективности вакуумной терапии раны (VAC) во взаимосвязи с изменениями показателей лейкоцитарной формулы и цитограмм из раневого содержимого у больных с тяжелыми огнестрельными ранами. Было обнаружено, что VAC ускоряет
смену дегенеративно-некротического типа цитограмм из раневого содержимого на регенераторный, ускоряет нормализацию показателей лейкоцитограммы вследствие уменьшения объема некробиотических процессов, повышает концентрацию сосудистого эндотелиального фактора роста (VEGF) в сыворотке крови, значительно уменьшает процент гнойно-септических осложнений, сокращает сроки подготовки ран к реконструктивным оперативным мероприятиям у больных с применением отрицательного давления в среднем на 5,2 ± 0,8 суток. Ключевые слова: заживление ран; лечение отрицательным давлением; лейкоцитограмма; поверхностная биопсия; VEGF
L.Yu. Naumenko1, O.M. Horehliad2
1SI "Dnipropetrovsk Medical Academy of MH of Ukraine", Dnipro, Ukraine 2MI "Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Hospital", Dnipro, Ukraine
Effect of negative pressure therapy on inflammation and regeneration in extremity gunshot wounds in early period
Abstract. Although vacuum-assisted closure approved as cost-effective and a powerful therapeutic method over the past two decades, the variety of injuries due to gunshot (including battle injuries) wounds requires further investigation of negative pressure therapy effect on wound healing. The aim of the work was a comprehensive analysis of effectiveness of vacuum-assisted closure (VAC) by the changes in leucogram and cytogram from wound content in patients with severe gunshot wounds. VAC was found to improve regeneration process confirmed by faster
change of degenerative-necrotic cytogram from wound content, to accelerate normalization of leucogram parameters due to reduction of necrobiosis, increase vascular endothelial growth factor in blood serum, diminish the portion of purulent-septic complications, decrease the period for reconstructive interventions start in patients undergone negative pressure therapy by an average of 5.2 ± 0.8 day.
Key words: wound healing; negative pressure therapy; leucogram; cytogram; surface biopsy; VEGF
