CC BY
47
9. Bistola V, Parissis JT, Paraskevaidis I, et al. Prognostic value of tissue Doppler right ventricular systolic and diastolic function indexes combined with plasma B-type natriuretic Peptide in patients with advanced heart failure secondary to ischemic or idiopathic dilated cardiomyopathy. American journal of cardiology. 2010;105(2):249-54.
10. Gan CT, Holverda S, Marcus JT, et al. Right ventricular diastolic dysfunction and the acute effects of sildenafil in pulmonary hypertension patients. Chest. 2007;132(1):11-17.
Стаття надшшла до редакцп 09.03.2016
УДК 616.379-008.64:616-001.4:611.018.1:615.811
О.М. Беседт, * ЦИТОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Ш. Карпенко * РАНОВОГО ПРОЦЕСУ У ХВОРИХ
НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ НА ФОН1 ПРОВЕДЕННЯ VAC-ТЕРАПП
КЗ «Днтропетровська мкька багатопрофшьна клШчна лкарня № 4» ДОР
вiддiлення гнтно-септично1 хiрургii
(зав. - Ю.Ю. Малюк)
^тко^агностична лабораторiя
(зав. - Л.1. Карпенко)
вул. Ближня, 31, Днтропетровськ, 49000, Украша
ME «Dnipropetrovsk City Multidisciplinary Hospital N 4» DRC
Department of septic surgery
Clinical and Diagnostic Laboratory
Blygnia str., 31, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine
e-mail: bam-86@mail.ru
Ключовi слова: вакуум-терапiя ран, цукровий дiабет, лкування ран, цитологiчна дiагностика Key words: vacuum therapy, diabetes, treatment of wounds, cytological diagnostic
Реферат. Цитологическая характеристика раневого процесса у больных сахарным диабетом на фоне проведения VAC-терапии. Беседин А.М., Карпенко Л.И. Вакуум-терапия ран (Vacuum-assisted closure, VAC) в последнее время является традиционно применяемым методом лечения раневых осложнений у больных сахарным диабетом в большинстве хирургических отделений соответствующего профиля в Украине. Популяризация данного метода лечения, в том числе благодаря публикациям украинских авторов, его лечебные эффекты и существенные преимущества в сравнении с традиционно применяемой методикой лечения ран под повязкой во влажной среде (Moist Wound Healing) привело к возникновению целого ряда нерешенных вопросов, касающихся применения VAC-терапии. Одним из таковых является способ оценки течения раневого процесса на фоне проведения VAC-терапии. Наиболее доступным и простым методом диагностики течения раневого процесса является цитологический метод мазков-отпечатков ран. Несмотря на длительное применение метода цитологической диагностики ран, особенности фазового течения раневого процесса у больных сахарным диабетом на фоне VAC-терапии остаются малоизученными. В результате проведенного нами исследования определено, что статистически значимые отличия между основными цитологическими показателями в группе вакуума и традиционного лечения выявляются на 9-10 сутки лечения. Более благоприятное течение раневого процесса на фоне вакуум-терапии ран выражалось в виде уменьшения количества
нейтрофильных гранулоцитов с 186,2±10,13 на первой цитограмме до 87,3±6,12 на четвертой, наличие фибробластов в среднем до 0,8 в поле зрения на 9-10 сутки лечения, отсутствие микрофлоры в мазке -отпечатке на 7-8 сутки лечения. В группе традиционного лечения в конце лечения регенераторно-дегенративный индекс составил 0,65±0,37, в группе вакуума - 1,31±0,63.
Abstract. Cytological characterization of wound healing in diabetic patients on the background of the VAC-therapy. Besedin A.M., Karpenko L.I. Recently the vacuum therapy of wounds (Vacuum-assisted closure, VAC) is traditionally used method of treatment of wound complications in patients with diabetes in the majority of surgical departments of relevant profile in Ukraine. Due to publications of Ukrainian authors including the popularization of this treatment method, its therapeutic effects and significant advantages as compared with the traditionally used method of treating wounds by dressing in a moist environment (Moist Wound Healing) has led to a number of unresolved issues relating to the application VAC-therapy. One of those is the way of assessment of wound process course on a background of the VAC-therapy. One of the most accessible and easy means of diagnostics of wound healing course is the cytological smear of wounds. Despite the long-term use of cytological method of diagnosis of wounds, peculiarities of phase course of wound process in diabetic patients on the background of VAC-therapy remain poorly studied. As a result of our research it was determined that a statistically significant difference between the basic cytological indices in the vacuum group and conventional treatment are revealed by 9-10 days of treatment. A more favorable course of wound healing on the background of vacuum therapy of wounds was reflected in the reduction of neutrophils number from 186,2±10,13 in the first cytogram to 87,3±6,12 in the fourth, presence of fibroblasts on an average of 0.8 in the field of vision on 9-10 days of treatment, absence of a smear microflora print on 7-8 days of treatment. At the end of the treatment in the conventional treatment group degenerative-regenerative index was 0,65±0,37, in the vacuum group -1,31±0,63.
Разом i3 широким впровадженням у ктшчну практику вакуум-терапп (VAC) ран при гншно-некротичних ускладненнях цукрового дiабету (ЦД) та синдрому дiабетичноl стопи (СДС) в Укра!ш виникла актуальшсть ощнки цито-лопчних методик переб^у ранового процесу [1, 2, 3, 8]. Вщповщно до цього, а також завдяки розширенню показань до застосування VAC-терапи, почали з'являтись ускладнення цього методу лшування [1, 3, 10]. Серед негативних ефекпв непереривно! VAC-терапи слщ вщзна-чити таю: контамшащя госштально! флори на поролош, решфшування рани, «висушення рани», больовi вщчуття, iшемiя рани. Виникнення ускладнень VAC-терапи потребуе вщмови вщ цього методу лшування, призначення додаткових лшарських засобiв, а iнодi й змши загально! стратеги лшування [1, 2]. Цитололопчний метод ощнки ранового ексудату дозволяе отримати та дослщити в динамщ штенсивнють запалення, наявшсть мшрофлори, репарацшш змши в раш, а також своечасно виявити та зреагувати на ранове ускладнення. Наукове обгрунтування цито-лопчно! характеристики ранового процесу у хворих ЦД на фош VAC- терапи вщображено в невеликш кшькосп наукових дослщжень [1, 2, 4, 6, 7, 9]. Змша свггогляду багатьох хiрургiв та вщношення до цитолопчного методу як до старого та рутинного призвела до майже повно! вщсутносп цитолопчно! дiагностики мазюв -вщбитюв ран у повсякденнш практищ. На наш погляд, цьому методу слщ придшяти особливу увагу в дiагностицi ранових ускладнень при
проведенш VAC-Tepaniï у хворих i3 рановою ирурпчною шфекщею на фош ЦД.
Метою нашого дослщження е покращення результат лшування гншно-некротичних ускладнень ЦД та СДС шляхом застосування цитологiчноï дiагностики переб^у ранового процесу на фош VAC- терапи.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для досягнення мети нами був проведений аналiз результат лшування 92 хворих i3 гншно-некротичними ускладненнями синдрому дiабе-тичноï стопи та ЦД, яю знаходились на стащо-нарному лiкуваннi у вщдшенш гнiйно-септичноï хiрургiï КЗ «Дшпропетровська мюька багато-профiльна клiнiчна лiкарня №4» ДОР з 2012 по 2015 р. Серед хворих, як увшшли до дослщжен-ня, чоловiкiв було 31 (33,7%), жшок - 61 (66,3%). Середнш вiк хворих становив 60,5 року. Цукро-вий дiабет 1 типу був у 12 пащенпв (13%), цук-ровий дiабет 2 типу - у 80 (87%) хворих. У дослщження не включали хворих з iшемiчною формою СДС, хворих з юсточково-плечовим iндексом <0,5 при неможливост реваскуляри-зацiï, та хворих, як потребували оперативного лiкування, виконаного проксимально вщ суглоба Шопара. Хворих iз гнiйно-некротичними ус-кладненнями СДС було 74 (80,4%), глибина ура-ження стопи - II-III ст. за класифшащею Wagner. У дослщжуваних хворих з СДС була така структура оперативних втручань: розкриття тильно1' або шдошвово1' флегмони - у 15 (20,2%), ампутащя одного або декiлькох пальщв стоп - у
17 (22,9%), ампутащя стопи за Шарпом - 12 (16,2%), ампутащя стопи за Люфранком - 6 (8,1%), хiрургiчна обробка рани - у 24 (32,4%). У дослщження увшшло 18 (19,6%) хворих з ш-фекцшними ускладненнями ЦД, серед яких у 3 (3,2%) хворих була некротична форма бешихи гомшки, у 10 (10,8%) хворих - флегмони гомшки та стегна, у 4 (4,3%) - некротичний фасщоце-люлгг рiзних частин тша i в 1 (1,08%) хворо! -гншно-некротичний нелактацiйний мастит.
Вшх обстежених пацieнтiв було розподiлено на двi групи: основну - 47 (51,%) оаб та порiв-няння - 45 (49%). Основною метою лшування хворих в обох дослщжуваних групах було пiд-готувати рану до закриття або створити умови для загоення рани вторинним натягом. Кри-терiями готовностi рани до закриття вважали: вiдсутнiсть гшеремп та iндурацп навколишшх тканин, вiдсутнiсть больових вiдчуттiв у раш, вiдсутнiсть бактерiального обсiменiння рани, виповнення бiльше нiж 50% поверхш рани грануляцiями, наявнiсть крайово! еmтелiзаци. Для досягнення поставлено! мети у хворих основно! групи пiсля етапу хiрургiчного лшу-вання використовували методику непереривно! VAC-терапi! ран iз середшм негативним тиском 120 мм рт. ст. У хворих групи порiвняння постав-лену мету досягали шляхом застосування так звано! «стандартно! терапи», що включала: щоденнi змiни пов'язок, обробку рани антисептиками, застосування мазевих основ на водорозчиннш основi вщповщно до перебiгу ранового процесу. Групи хворих не вiдрiзнялись мiж собою за вшом, рiвнем глiкемi!, тривалютю цукрового дiабету, тяжкiстю та характером гншно-некротичного ураження стопи.
Вакуумування рани здшснювали за описаною в таких наукових працях методикою [1, 2]. В ощнщ ефективност VAC-терапi! використовували комплексний шдхвд, який базувався на основi клiнiчних проявiв переб^у ранового процесу, цитограм ранових вщбитюв, бактерю-логiчних дослiджень, даних морфолопчних дослiджень.
Цитологiчне дослiдження проводили на першу добу тсля оперативного лшування або ранового дебрiдмента, в подальшому кожнi 3-4 днi протягом усього перюду лiкування.
Оцiнювали загальний характер цитограми, наявшсть у нiй мiкроорганiзмiв i кiлькiсний вмiст клiтинних елеменпв, що слугувало кри-терiем ощнки мiсцевих iмунологiчних процесiв. Нами використовувалася градацiя цитограм за Б. М. Даценко (1995), який видшяе 6 титв цито-грам: некротичний, дегенеративно-запальний,
запальний, запально-регенераторний, регенера-торно-запальний (залежно вщ переважання того чи iншого компонента) i регенераторний.
Клiнiко-цитологiчна оцiнка ранового процесу проводилася з використанням регенеративно-дегенеративного шдексу (РД1), який визначався за формулою:
РД =
ННГ ДНГ
де
ННГ - кшьккть незмшених форм нейтрофшьних гранулоципв у пол1 зору,
ДНГ - кшьккть дегенеративних форм нейтрофшьних гранулоципв у пол1 зору.
Показник регенераторно-дегенеративного ш-дексу менше одиницi свiдчить про домiнування запального процесу в раш, в раз^ коли цей показник бшьше одинищ, в ранi домiнують репаративнi процеси. Крiм нейтрофiлiв, тдра-ховували й iншi клiтиннi елементи:
1) пстюцити нефагоцитуючi;
2) макрофаги;
3) клггини сполучно! тканини (профiброб-ласти, фiбробласти);
4) еозинофiльнi гранулоцити, лiмфоцити. Щцрахунок кiлькостi клiтин проводили в 1015 полях зору шляхом подшу загально! кiлькостi клiтин на кшьюсть полiв зору, отримуючи середне число. Також ощнювали фагоцитарну активнiсть нейтрофшьних гранулоципв: завершений фагоцитоз, незавершений фагоцитоз, вiдсутнiсть його; описували наявшсть дегене-рацi! нейтрофiльних гранулоципв.
Iншi елементи, присутнi в цитолопчних мазках-вiдбитках (мiкрофлора: коки та палички, епiтелiй молодий або злущений, детрит, фiбрин) виявлялись та оцiнювались нашвкшьюсним методом вiд «- +» до «++++». Де: "-" - вщсутш, "+"- поодинокi в полi зору, "++"- небагато в майже всiх полях зору, "+++"- невелик скупчення або рiвномiрний розподiл по всьому препарату,
"++++"- рясно покривають всi поля зору. У дослщженш використовувалася модифiко-вана нами загальноприйнята методика забору цитологiчного матерiалу. В асептичних умовах тсля зняття пов'язки з рани легкими точковими дотиками стерильним марлевим тампоном з поверхш рани видаляеться ексудат. Пюля чого стерильне предметне скло прикладають до дослщжувано! дiлянки рани, отримуючи ряд вщ-биткiв дослiджувано! дiлянки рани. Предметне
скло до поверхш рани прикладаемо з незначним тиском на нього з метою отримати тоню вщ-битки ранового, а також не деформувати кль тини. Пюля контакту предметного скла з рано-вою поверхнею стд його забрати. Не реко-мендуеться проводити предметним склом по поверхш рани, тому що при цьому можлива деформащя кл1тин i спотворення розподшу ексудату й мiкроорганiзмiв по поверхнi рани. Пiсля цього рекомендуеться шдняти предметне скло строго вертикально й утримувати 2-3 хв. Препарат висушуеться i транспортуеться в спе-щальному контейнерi в лабораторда, де забар-влюеться за Паппенгеймом.
Дослiджували i фотографували зразки, вико-ристовуючи мiкроскоп Zeiss "Primo Star", фотокамеру DCM 500.
Статистичну обробку даних проводили за допомогою визначення середнього арифметич-
ного значення (М) та його помилки (т). Достовiрнiсть рiзницi середшх величин визна-чали за допомогою критерiю Стьюдента [5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При аналiзi результат цитологiчного до-слiдження перебiгу ранового процесу в обох дослщжуваних групах майже по вшм показникам виявлено статистично значущi вiдмiнностi (р < 0,05) лише мiж першою та четвертою ци-тограмою, тобто на початку та наприюнщ лiкування. Тобто першi 3-4 доби лiкування цитолопчна картина у вiдбитках ран у хворих обох груп майже не вiдрiзнялась. Основнi дослiдженi нами показники цитограм мазюв-вiдбиткiв у хворих групи порiвняння наведенi в таблищ 1, показники цитолопчно! картини хворих основно! групи - в таблищ 2.
Таблиця 1
Динамика цитолопчноТ картини мазк1в-вщбитк1в у хворих групи пор1вняння (M±m)
Кттинний склад Строки дослвдження
1-2 доба 3-4 доба 5-7 доба 9-10 доба
Нейтрофшьт лейкоцити: 184,7±9,82 189,1±10,62 164,5±8,67 138,3±7,12*
незм1ни1 25,3±0,78 37,0±0,95 38,1±1,02 54,9±1,19*
дегенеративн1 159,4±8,13 152,1±9,05 126,4±3,16 83,4±2,06*
РД1 0,15±0,08 0,24±0,13 0,3±0,14 0,65±0,37
Пстиоцити нефагоцитуюч 1,9±0,11 2,5±0,15 2,1±0,13 0,9±0,05*
Макрофаги 0 0,02 0,01 0
Ф1бробласти 0 0 0 0,3
Детрит ++ +++ + +
Ф1брин ++ ++ ++ +
Мшрофлора ++++ +++ ++ -
Примiтка. * - показник вiрогiдностi вiдмiнностей порiвняно з початком лжування (p<0,05).
При аналiзi цитолопчно! картини майже у вшх хворих на першiй цитограмi вiдмiчався клiтинний детрит, фiбрин, позаклiтинна та внутршньокттинна мiкрофлора, дегенеративнi форми нейтрофшьних лейкоцитiв iз явищами карiопiкнозу, гшерсегментаци ядер, карюрек-сису, карiолiзiсу, полiхромазi!, вакулiзованою та фрагментованою цитоплазмою, тобто мав мюце дегенеративно-запальний або некротичний тип цитограми. Так, загальна кiлькiсть нейтро-
фiльних лейкоцитiв у хворих групи порiвняння на першш цитограмi становила 184,7±9,82, а у хворих основно! групи 186,2±10,13, що може свщчити про iдентичний переб^ фази запалення. Кiлькiсть незмiнних форм нейтрофшьних грану-лоцитiв на першш цитограмi у хворих групи порiвняння становила 25,3±0,78, а у хворих основно! групи 49,1±1,14, тобто майже у два рази бшьше, що безумовно свщчить про бiльш сприятливий перебiг запально! реакци. У той же
час бшьша частина нейтрофшьних гранулоципв мала ознаки дистрофiчних змш (рис. 1). У хворих групи порiвняння на першiй цитограмi кшь-кiсть гiстiоцитiв нефагоцитучих була 1,9±0,11 та 2,4±0,15, а вщсутшсть макрофагiв у мазках-вщ-битках ран у хворих групи порiвняння на першш цитограмi та !х поява у хворих основно! групи в деяких полях зору у кшькост 0,06 може бути
розцшено як тригерна ознака нормалiзаци переб^у ранового процесу. Поява поодиноких фiбробластiв у кшькост 0,3 у хворих групи порiвняння вiдмiчена лише на четвертш ци-тограмi, водночас у хворих основно! групи дослщжуваний показник у середньому становив 0,8 у полi зору.
Рис. 1. Цитограма мазка-в1дбитка на 3-4 добу л1кування. Забарвлення за Паппенгеймом. Збшьшення 1x1000. Дегенеративно-запальний тип цитограми. Велика кiлькiсть м1крооргашзм1в 1з внутр1шньо- та позакл1тинним розташуванням. Дегенеративн1 форми нейтрофiльних гранулоцитiв. Вщсутшсть макрофапв, лiмфоцитiв, фiбробластiв
Таким чином, на перших двох цитограмах у групах. Запальний тип цитограми на 5-ту добу бiльшостi хворих спостер^али дегенеративно- лiкування зустрiчався в поодиноких випадках в запальний тип цитограми в обох дослщжуваних основнiй груш.
Таблиця 2
Динамика цитолог1чнот картини мазк1в-в1дбитк1в у хворих основнот групи (М±т)
Кл1тиннии склад Строки досл1дження
1-2 доба 3-4 доба 5-7 доба 9-10 доба
Нейтроф1льн1 леИкоцити: 186,2±10,13 174,4±9,17 115,9±7,17 87,3±6,12*
незмшш 49,1±1,14 25,2±0,8 56,7±1,28 49,6±1,16
дегенеративн1 137,1±8,13 149,2±9,05 59,2±3,16 37,7±2,06*
РД1 0,34±0,15 0,17±0,31 0,95±0,58 1,31±0,63
Пстиоцити нефагоцитуюч1 2,4±0,15 2,9±0,17 1,7±0,1 0,6±0,03*
Макрофаги 0,06 0,05 0,01 0
Ф1бробласти 0 0 0,4 0,8
Детрит ++ ++ - -
Ф1брин ++ ++ - -
М1крофлора +++ + - -
Прим1тка. * - показник в1ропдност вщмшностей пор1вняно з початком лжування (р<0,05).
У xвоpиx ^упи поpiвняння покaзник кшь-костi мiкpофлоpи у мaзкax - вiдбиткax стaновив «++» нa 5-7 добу лiкyвaння, пpи мaйжe повнш вiдсyтностi мiкpофлоpи нa мaзкax-вiдбиткax у xвоpиx основно1' гpyпи. Тaкож слщ вiдзнaчити, що бiльшe половини мiкpооpгaнiзмiв нa мaзкax-вiдбиткax paн у xвоpиx пpи тpaдицiйномy лшу-вaннi pозтaшовyвaлись позaклiтинно. Бiльш швидкa eлiмiнaцiя мiкpофлоpи у xвоpиx основно1' ^упи свiдчить пpо aнтибaктepiaльний eфeкт VAC-тepaпiï. Збiльшeння кiлькостi фiбpоблaстiв i пстюцит1в нa тлi змeншeння кiлькостi нeйтpо-фiльниx гpaнyлоцитiв у xвоpиx основно1' гpyпи визнaчaло почaтковi eтaпи pозвиткy гpaнyля-цiйноï ткaнини, що свщчить пpо бiльш швидкий пepexiд до фaзи peгeнepaцiï тa бiльш виpaжeний peпapaцiйний потeнцiaл paни нa фош VAC-тepaпiï.
Тaк, peгeнepaтоpно-дeгeнepaтивний ^e^ (РД1) у xвоpиx гpyпи поpiвняння нa пepшiй цитогpaмi стaновив 0,i5±0,08, a в основнiй гpyпi - 0,34±0,i5, тобто мaйжe у двa paзи бiльший. Cxожa тeндeнцiя спостepiгaeться нa чeтвepтiй цитогpaмi (9-i2 добa лiкyвaння). Тaк, у xвоpиx ^упи поpiвняння нaпpикiнцi лiкyвaння РД1 сга-
новив 0,65±0,37, в основнiй rpym - i,3i±0,63 вiдповiдно. Позитивнi змши покaзникa, який вивчaeться, свiдчaть ^о пepexiд paнового ^о-цeсy у фaзy peгeнepaцiï вжe нa i0 добу лiкyвaння у xвоpиx основно1' гpyпи (pис. 2).
Анaлiзyючи rapra^ цитогpaм в обоx дослiджyвaниx Tpyrnx, слiд зaзнaчити, що paro-вий ^овдс у xвоpиx гpyпи поpiвняння xaparcre-pизyвaвся зaтяжним пepiодом очищeння paни. Покaзник зaгaльноï кiлькостi ^^фоф^н^ гpaнyлоцитiв нa чeтвepтiй цитогpaмi у xвоpиx гpyпи поpiвняння стaновив i38,3±7,i2 пpи нaявностi достовipниx вiдмiнностeй iз по-кaзником нa пepшiй цитогpaмi i84,7±9,82. Бiльш спpиятливa тeндeнцiя змeншeння покaзникa, який вивчaeться, спостepiгaлaсь у xrop^ основ-но1' гpyпи -186,2±10,13 нa пepшiй цитогpaмi тa 87,3±6,i2 нa чeтвepтiй. Цe свiдчить ^о бiльш тpивaлий пepeбiг пepшоï фaзи пepeбiгy paнового пpоцeсy у xrop^ гpyпи поpiвняння, нiж у xво-pиx основно1' гpyпи. Пpо позитивний penapau;m-но повноцiнний пepeбiг paнового пpоцeсy можнa говоpити в paзi поступового знижeння кiлькостi нeйтpофiлiв зi збiльшeнням кiлькостi фiбpоблa-стiв тa вiдсyтнiстю мiкpофлоpи.
Рис. 2. Цитограма мазка-ввдбитка рани на 10 добу лшування. Забарвлення за Паппенгеймом. Збшьшення 1x1000. Тип цитограми запально-регенераторний. Ввдсутшсть мжрофлори, зменшення кiлькостi нейтрофiльних гранулоципв, поява полiбластiв (гiстiоцитiв, низькодиференцшованих фiбробластiв)
У xвоpиx гpyпи поpiвняння бшьшють ци-тогpaм нa 8-10 добу лiкyвaння бyлa дeгeнepa-тивно-зaпaльного (80%) тa зaпaльного типу (20%), a у xвоpиx основно1' гpyпи пepeвaжaв зaпaльний тип цитогpaми (70%), зaпaльно-pe-гeнepaтоpний (25%), дeгeнepaтивно-зaпaльний (5%). Cepeдня тpивaлiсть вaкyyмyвaння paни, a,
вщповщно, готовнiсть paни до зaкpиття aбо нaявнiсть чiткоï тeндeнцiï до зaгоeння paни втоpинним нaтягом у xвоpиx основно1' гpyпи стaновилa 10 дiб, a в гpyпi поpiвняння - 18 дiб.
П1ДСУМОК
Тaким чином, ^и цyкpовомy дiaбeтi вщ-знaчaeться yповiльнeння пpотягом всix фaз
ранового процесу: пролонгацш запальних реак-цш, збшьшення терм1н1в утворення грану-ляц1йно1 тканини i формування рубця. Тради-цшна методика лшування раново! iнфекцiï у хворих на ЦД та гншно-некротичних ускладнень СДС призводить до пролонгованого перебiгу ранового процесу, появи хрошзацшних пе-ретворень у раш та подовжуе строки лшування. Цитологiчна картина ранового процесу при
застосуванш VAC-терапiï скорочуе строки переходу ранового процесу i3 фази запалення у фазу регенерацiï, знижуе кiлькiсть хворобливих перев'язок та дозволяе швидше пiдготувати рану до закриття. VAC-терапiя може бути рекомендована до застосування як метод вибору в комплексному лшуванш хворих iз гнiйно-не-кротичними ускладненнями ЦД та СДС.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Беседш О.М. Репарацшш ефекти вакуум-тера-пи ран у хворих синдромом д1абетично! стопи / О.М. Беседш // Медичш перспективи. - 2015.-Т. ХХ, № 3. - С. 106-111.
2. Вакуум-шстиляцшна тератя у хворих синдромом д1абетично!' стопи / О.М. Беседш, Ю.Ю. Малюк , Л.1. Карпенко [ та ш] // Клшч. х1рург1я. - 2014. -Т.11, № 3. - С. 8-10.
3. Влияние терапии отрицательным давлением на репаративные процессы в мягких тканях нижних конечностей у пациентов с нейропатической и нейро-ишемической формой синдрома диабетической стопы // Е.Л. Зайцева, Л.П. Доронина, Р.В. Молчков [и др.] // Сахарный диабет.-2014.-№3.-С.59-61.
4. Девятов В.А. Оценка динамики раневого процесса // Хирургия. - 1998. - №11. - С. 46 - 48.
5. Зайцев В.М. Прикладная медицинская статистика / В.М. Зайцев, В.Г.Лифляндский, В.И. Маринкин.
- Санкт-Петербург: ООО «Изд-во ФОЛИАНТ», 2003.
- 432 с.
6. Иоффе И.В. Динамика цитологических изменений раневого процесса у больных острым гнойным
лактационным маститом в зависимости от сроков и методов лечения // И.В. Иоффе, Н.В. Чернова // Укр. журнал клш1ч. та лаб. медицини. - 2013. - Т. 8, № 1. -С. 151-156.
7. Монаков В.А. Цитологическая диагностика гнойных ран челюстно-лицевой области при вакуум-но-промывном дренировании / В.А. Монаков, А.Л. Савельев, И.А. Селезнева // Междунар. журнал прикладных и фундаментальных исследований. -2015. - № 11 - С. 41-46.
8. Покровская М.П. Цитология раневого экссудата как показатель процесса заживления раны / М.П. Покровская, М.С. Макаров. - Москва: Медгиз, 1942. - 48 с.
9. Histological evolution of chronic wounds under negative pressure therapy / F. Bassetto, L. Lancerotto, R. Salmaso [et al.] // J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg.- 2012. - Vol. 65, N 1. - P. 91-99.
10. Proshin A.V. Comparative characteristics of wound process in patients with purulo-necrotic forms of diabetic foot syndrome / A.V. Proshin // Inter. J. Applied Fund. Res. - 2011. - N 2. - P. 23-25.
REFERENCES
1. Besedin OM. [Reparatory effects of vacuum therapy of wounds in patients with diabetic foot syndrome]. Medicni Perspektivi. 2015;XX(3):106-11. Ukrainian.
2. Besedin OM, Malyk YY, Karpenko LI, Sotnikov SV, Jwanski LV, Pundik GM. [Vacuum instillation therapy in patients with diabetic foot syndrome]. Clinical Surgery. 2014;11(3):8-10. Ukrainian.
3. Zaitseva EL, Doronina LP, Silent RV, Voronkov IA, Mitish VA, Tokmakova AY. [Influence of negative pressure therapy on reparative processes in the soft tissues of the lower extremities in patients with neuropathic and neuroischemic form of diabetic foot syndrome]. Diabetes. 2014;3:113-21. Russian.
4. Devyatov VA.[Assessment of the dynamics of wound healing]. Surgery. 1998;11:46-48. Russian.
5. Zaitsev VM, Liflyandsky VG, Marinkin VI. [Applied Medical Statistics] "Publishing House of the FOLIO". 2003;432. Russian.
6. Ioffe IV, Chernov NV. [Dynamics of the cyto-
logic changes of wound healing process in patients with
♦
acute suppurative lactation mastitis depending on the timing and methods of treatment]. Ukrainian journal of clinical and laboratory medicine. 2013;12(1): 151-6. Ukrainian.
7. Monakov VA, Savelyev AL, Selezneva IA. [Cy-tological diagnosis of septic wounds of maxillofacial area with vacuum therapy]. International Journal of Applied and Basic Research. 2015;11:41-46. Russian.
8. Pokrovskaya MP, Makarov MS. [Cytology wound exudate as an indicator of the process of wound healing]. Moscow. "Medgiz". 1942;48. Russian.
9. Bassetto F, Lancerotto L, Salmaso R, Pandis L, Pajardi G, Schiavon M, et al. Histological evolution of chronic wounds under negative pressure therapy. J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. 2012;65(1):91-99
10. Proshin AV. Comparative characteristics of wound process in patients with purulo-necrotic forms of diabetic foot syndrome. International J. of Applied and Fund Researh. 2011;2:23-25.
CraTra Hagmm^a go pega^ii' 22.02.2016
