CC BY
39
ЕКОНОМ1КА: реали часу
№5(15), 2014
ECONOMICS: time realities
УДК 658.65 : 338.1
ВПЛИВ СТЕЙКХОЛДЕР1В НА СУЧАСНИЙ СТАН ПРОДОВОЛЬЧО1 БЕЗПЕКИ
УКРА1НИ
Н.С. Морозюк, к.е.н.
О.В. Школюк, к.е.н.
Одеський державний аграрний ушверситет, Одеса, Украгна
Боротьба з голодом, як одне з першо-чергових завдань свггово'' спiльноти, пов'язана iз забезпеченням продовольчо'1 безпеки. Продовольча безпека е основою економiчноí безпеки будь-яко'1 кра'ни свiту, причому дедалi питання продовольчо'1 безпеки стають одними з найбшьш важливими не лише для найбщшших, але й для розвинених кра'н.
Проблематика безпеки стосуеться насамперед людини та ii життедiяльностi, тому значення стейкхолдерiв в теперiшнiй час досить актуально. Через велику кшькють та штенсивнють загроз, притаманних сучасному свггу, докорiнна потреба людини - перебувати в безпещ - сьогоднi у фокусу оскiльки за таких умов реалiзацiя iнших потреб, бiльш високого рiвня, практично унеможливлюеться.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й
Оцiнювання продовольчо'1 безпеки регiону неможливо здiйснити, не ураховуючи штереси учасникiв такого ощнювання, тобто його стейкхолдерiв. На еташ аналогично'' фази важливо зiбрати думки представниюв усiх стейкхолдерiв.
Вiтчизняними та зарубiжними науковцями проведено дослiдження продовольчо'1 безпеки держави, тодi як продовольчш безпецi регiону наразi придiлено значно менше уваги. Зокрема, фрагментарно та уривчасто представлен резуль-тати виртення сукупностi завдань щодо монiторингу продовольчо'1 безпеки регiону, виявлення загроз доступносл продовольства в регiонi, оргашзацп шформацшно-аналггичного забезпечення продовольчо'1 безпеки регiону й ощнювання його продовольчо'1 безпеки.
Актуальнютю проблематики вивчення питань стейкхолдерiв, як прюритету аграрно'1 продовольчо'1 полггики, вказують численнi теоретичн1 дослiдження i узагальнення як вiтчизняних, так i зарубiжних вчених, зокрема працi П.Т. Бурдукова,
0.1. Гойчук, А.В. Гордеева, Т.1. Егорово'-Гудково'', Ю.Б. 1ванова, Е.В. Корншова, О.М. Ляшенко, Г.В. Козаченко, Е.М. Сорокко, А.Б. Осканова,
1.Н. Тотхи, 1.Г. Ушачева, Д.В. Шахова та шших вчених-економiстiв, а також деякий власний досвщ з дослщжуваного питання.
Цiлi оцiнювання продовольчо'1 безпеки регюну мають бути комплексними, тобто, з одного боку,
Морозюк Н.С., Нтолюк О.В. Вплив стейюсолдергв на сучасний стан продоволъчоХ безпеки Укрални.
Розглянуто систему економ1чноУ безпеки та и структурний iHBapiaHT - вплив стейкхолдер1в. Система розглядаеться з точки зору структурно-функцюнального и1дходу. Недол1ки ¿сиуючого методолопчного и1дходу обмежують можливост1 ироектувания до стшких кризових збуреиь i трансферу кризи, а також обгрун-тування правильност1 вибору вектора iHTerpanii.
Ключовг слова: продовольча безпека, стейкхолдери, м1жнародш стандарта, виробництво, доходи, витрати
Морозюк Н.С., Николюк Е.В. Влияние стейюсолдеров на современное состояние продовольственной безопасности Украины
Рассмотрена система экономической безопасности и ее структурный инвариант - влияние стейкхолдеров. Система рассматривается с точки зрения структурно-функционального подхода. Недостатки существующего методологического подхода ограничивают возможности проектирования к устойчивым кризисным возмущениям и трансферу кризиса, а также обоснования правильности выбора вектора интеграции.
Ключевые слова: продовольственная безопасность, стейкхолдеры, международные стандарты, производство, доходы, затраты
MoroziukN.S., NikoliukO.V. Influence of stakeholders on the modern state of food safety of Ukraine
The system of economic security and its structural invariant is - influence of stakeholders, is considered. The system is examined from the point of view of structural-functional approach. The lacks of existent methodological approach limit planning possibilities steady to crisis indignations and transfer of crisis system and grounds of Tightness of choice of vector of integration.
Keywords: food safety, stakeholders, international standards, production, profits, expenses
мають стосуватися узгодження штереав стейкхол-дерiв, протистояння загрозам та забезпечення обох попередшх процесiв ресурсами ввдповщно! кiлькостi та якосп, з iншого боку - таю цш мають бути штегрованими до загальних цiлей забезпечення продовольчо! безпеки регiону.
Реальнiсть цшей cmammi е вимогою, яка являе собою логiчне продовженням обгрунтованосп цiлей ощнювання продовольчо! безпеки регюну, продиктованим необхвдшстю адекватностi дiяль-ностi пiдприемств регюну реальним умовам.
Виклад основного MaTepi&tty досл1дження
Зростання глобалiзацil економiки, вихщ компа-нiй за рамки нацюнальних кордонiв, що виникають у випадках порушення соцiальних норм, все бшьше впливають на економiчний стан та призвели до того, що активiзувалася ще одна група зацiкавлених оаб - суспiльство в особ1 громадських та державних органiзацiй, регулю-ючих органiв. Як показуе практика, защкавлеш особи активно впливають на усшшшсть бiзнесу. Люди та оргашзацп, що роблять вплив на проекти, називаються стейкхолдерами.
Основними стейкхолдерами пiдприемства е:
— швестори, що вкладають в компанiю свш капiтал з певною часткою ризику з метою отримання прибутку;
— кредитори, яш тимчасово надають тдприем-ству позику в обмiн на деякий заздалепдь встановлений дохщ i зацiкавленi в шформацп, що дозволяють 1м визначити, чи будуть вчасно здшснеш виплати по кредиту;
— менеджери пiдприемства, оск1льки фiнансова шформащя дозволяе зробити найбiльш досто-вiрну оцiнку ефективностi управлiння пiд-приемством;
— пращвники пiдприемства, зацiкавленi в отри-маннi шформацп про здатнiсть тдприемства своечасно виплачувати зарплату, виробляти пенсшш та iншi виплати;
— постачальники, зацiкавленi в шформацп, що дозволяе 1м визначити, чи будуть своечасно виплачет належнi 1м суми;
— споживачi (клiенти пiдприемства), зацiкавленi в стабшьносп поставок, як наслiдок фшансово! респектабельностi пвдприемства;
— громадськ1 та державш оргашзацп, оск1льки ввд усшшного функцiонування пiдприемства залежить добробут економiчно! шфраструк-тури кра!ни [1].
Стейкхолдер (вiд англ. "stakeholders") не мае екшвалента анi росiйською, анi укра!нською мовами, який був би представлений одним словом. Стейкхолдером вважаеться будь-яка особа або група оаб, що впливае на д1яльшсть оргашзацп або вщчувае на собi вплив тако! дiяльностi. До числа стейкхолдерiв можуть належати менеджери, споживачi, постачальники, мiсцевi громади, iнвестори та iн. 1снуе звужене розумiння стейкхолдерiв - оаб, що е причетними до д1яльносп певного венчурного пiдприемствa, у такому сена стейкхолдери aсоцiюються з
депозитар1ями спiрного майна. 1нколи iснуе неприпустима лiнгвiстичнa плутанина мiж стейкхолдерами (stakeholders) в останньому розумiннi та стокхолдерами (вiд англ. stockholders - акцюнери) як тими, хто може безпосередньо впливати на прийняття тих чи шших упрaвлiнських рiшень. В основних положеннях та словнику ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управ-лшня якiстю, стейкхолдерiв ототожнюють ia заштересованими (або причетними) сторонами (ввд англ. interested party), якими е фiзичнi особи або групи осiб, що можуть складатися з оргaнiзaцil, ll частини або з дек1лькох оргашзацш, зaцiкaвлених в роботi або устху оргaнiзaцil. В1дпов1дно до принципiв корпоративного управ-лiння, пiд зaiнтересовaними особами розумшться тi, хто мають лептимний iнтерес до дiяльностi пiдприемствa, тобто повною мiрою залежать вiд нього або можуть впливати на його дiяльнiсть. Тому до за1нтересованих оаб, у першу чергу, належать пращвники (як акцюнери, так i наймаш), кредитори, споживaчi продукцу, територiaльнa громада, державш органи та органи мюцевого самоврядування. 1снуе й ще б№ш звужене розумiння зaiнтересовaних сторiн, як тих, чий стан може змшитися внаслщок ухвалення менеджментом тдприемства того чи шшого рiшення та чий досввд й позицiю необхвдно враховувати при ухвaленнi таких ршень. Анaлiз стейкхолдерiв е першим завданням aнaлiтичноl фази оцiнювaння продовольчо! безпеки репону. Шсля того, як визначеш стейкхолдери, з ними проводяться консультаци для з'ясування проблем, що стоять перед ними. Для цього необхвдний збiр iнформaцil про актуальне положення, можливо, за допомогою проведення дослiдження, а також ряду зустрiчей або використання яко!-небудь iншо! форми оцiнки.
Шсля закшчення збору i обробки достатньо! кiлькостi iнформaцi!, настае час зустрiчi стейкхолдерiв, яка проводиться у виглядi робочо! групи i мае на меп подальшу iдентифiкaцiю проблем i початок оцiнювaння продовольчо! безпеки репону. Метою такого aнaлiзу, перш за все, е встановлення можливостей зггкнення iнтересiв стейкхолдерiв. У табл. 1 розглянуто стейкхолдерiв оцiнювaння продовольчо! безпеки репону.
Результати такого обговорення з участю стейкхолдерiв слiд використовувати при поста-новцi цiлей, проведеннi вдентифшацп допущень оцiнювaння продовольчо! безпеки репону [5]. Теор1я стейкхолдерiв стверджуе, що цш оргaнiзaцiй повиннi брати до уваги рiзномaнiтнi iнтереси рiзних сторш, як1 будуть представляти тип неформально! коалщп. В1дносна влада у розумшш стейкхолдерiв проявляеться при оцiнцi !х значения, та оргaнiзaцi! часто ранжирують стейкхолдерiв по вiдношенню один до одного, створюючи iерaрхiю вiдносно! важливосп. М1ж стейкхолдерами також можуть юнувати певн1 вiдносини, як1 не завжди носять кооперативний характер, але можуть бути i конкурентними.
EKOHOMIKA: pecwii uacy
№5(15), 2014
ECONOMICS: time realities
Ta6^Hya 1. CTeHKxoggepu o^HMBaHHa npogoBogbnoi' 6e3neKu perioHy
rpyna CTeHKxcmgepiB iHTepecu cTeHKxoggepiB OopMa nigTpuMKu MexaHi3M y^acTi
npo^igbHi perioHagbHi opraHH gepxaBHoi Bgagu Ta MicueBoro caMoBpagyBaHHa nigBumeHHa piBHa npogoBogbTOi 6e3neKH KpaiHH Ta ii perioHiB; eKoHoMia KomTiB Ha iMnopT cupoBHHH gga xap^oBoi npoMucgoBocri Ta roToBoi npogyKqii; nigBHmeHHa aKocTi cupoBHHH Ta roToBoi npogyKqii; BgocKoHageHHa npaKTHKH ^yHKqioHyBaHHa cucTeMH gepxaBHoro KoHTpogro 3a bhpo6hhutbom, iMnopToM Ta po3noBcrogxeHHaM npogoBogb^oi cupoBHHH Ta roToBHx npogyKTiB xap^yBaHHa; nigBHmeHHa npo3opocTi npu iMnopTi reHeTH^Ho - Mogu^iKoBaHoi (rMO) cupoBHHH, HaciHHa, roToBoi npogyKqii. KoHcygbTauii npu po3po6ui HopMaTuBHux aKTiB b yMoBax HegocKoHagoro 3aKoHogaB^oro noga; gocTyn go npouecy y^acTi b TeHgepax npu gepxaBHux 3aKyniBgax HaciHHa, cupoBuHu gga xap^oBoi npoMucgoBocTi Ta npogyKTiB xap^yBaHHa; npo3opicTb npoBegeHHa TeHgepiB iH^opMauia npo ouiHroBaHHa npogoBogb^oi 6e3neKu perioHy; 3agy^eHHa go po3po6Ku npaKTu^Hoi ^acTuHu aKTiB 3aKoHogaB^oro Ta agMiHicTpaTuBHoro noga npegcTaBHuKiB nignpueMcTB: Bupo6HuKiB cupoBuHu; nepepo6HuKiB cupoBuHu; HagaHHa Heo6xigHux KoHcygbTauiH; iH^opMauia npo pe3ygbTaTu MoHiTopuHry
nignpueMcTBa AnK Ta xap^oBoi npoMucgoBocri nigBHmeHHa peHTa6egbHocTi giagbHocTi; 3pocTaHHa ix ^acTKH Ha pHHKy; nigBHmeHHa aKocTi BiT^H3HaHoi cupoBHHH; onTHMi3auia 6agaHcy nocra^aHHa iMnopTHoi Ta BiT^H3HaHoi cupoBHHH; BHxig Ha 3oBHimHi pHHKH roToBoi npogyKqii xapqyBaHHa 3pocTaHHa iHBecTuuiHHoro noTeHuiagy; nigBumeHHa mBecTuufflHoi npuBa6guBocTi ragy3eH AnK; nigBumeHHa iHHoBauiHHoro piBHa i 3pocTaHHa KoHKypeHTocnpoMoxHocTi BiT^u3HaHoro AnK; KoHcygbTauii npu po3po6ui hobux goKyMeHTiB agMiHicTpaTuBHoro noga; y^acTb b po3po6ui npaKTuKu npoBegeHHa TeHgepiB iH^opMauia npo xig npoeKTy; KoHcygbTauii 3 noTpe6 y HaB^aHHi; 3agy^eHHa go po3po6Ku npaKTu^Hoi ^acTuHu npoeKTy; ynpaBgiHHa noTo^Horo giagbHicTro; MexaHi3M 3a6e3ne^eHHa aKTuBHoi y^acTi b nomupeHHi pe3ygbTaTiB
noKynui e^eKTHBHa po6oTa xap^oBoi npoMHcgoBocTi b KpaiHi; HoBi Bugu npogyKqii, nigBHmeHHa aKocTi i 6e3neKH BXHBaHHa roToBoi npogyKqii; 36epexeHHa noTo^HHx uiH Ha roToBy npogyKqiro; 36epexeHHa couiagbHHx BugiB npogyKTiB; 3HuxeHHa gogi iMnopTHux npogyKTiB xap^yBaHHa Ha puHKy; iH^opMyBaHHa npo npogyKqiro, mo MicTuTb rMO; nigBumeHHa piBHa 3gopoB'a HacegeHHa npoaB iHiuiaTuBu "3Hu3y"; nigTpuMKa HoBoBBegeHb i HenpuHHaTTa HegogiKiB ("MoHiTopuHr 3Hu3y -Bropy"). cKapru Ta npono3uuii noKynuiB i ix aHagi3 npu ^yH^ioHyBaHHi cucTeMu MoHiTopuHry i ngaHyBaHHi ii po3BuTKy; napTHepcbKa cniBnpaua ^epe3 MexaHi3M BuB^eHHa rpoMagcbKoi gyMKu
ErogxeTHi ycTaHoBH MiHiMi3auia BuTpaT Ha "kputu^huh iMnopT" 3a gonoMororo MoxguBocTeH BgacHoro AnK; 36igbmeHHa HagxogxeHb go 6rogxeTy Big opraнiзaцiн-внpo6ннкiв cupoBuHu Ta totobux npogyKTiB; y^acTb y ^iHaHcyBaHHi Mafi6yTHix npoeKTiB po3BuTKy AnK 3o6oB'a3aHHa 3 ^iHaHcyBaHHa npoeKTiB Ta nporpaM po3BuTKy AnK; 3o6oB'a3aHHa 3 couiagbHoro po3BuTKy cega npu ngaHyBaHHi i 3gificHeHHi ^iHaHcyBaHHa -goTpuMaHHa 3aTBepgxeHux yMoB; HagaHHa nigbr
MiHicTepcTBo arpapHoi nogiTHKH Ta npogoBogbcTBa 36igbmeHHa goxogiB Big BnpoBagxeHHa cucTeMu MomTopuHry; 3pocTaHHa noTo^Hux BuTpaT; BTpaTa KoHTpogro Hag pecypcaMu; rpoMagcbKa gyMKa KoHcygbTauii 3 ngaHyBaHHa Ta 3gificHeHHa npoeKTiB; y^acTb b pe^opMyBaHHi 3aKoHogaB^oro oTo^eHHa KoHcygbTauii 3 ngaHyBaHHa Ta 3gificHeHHa ^iHaHcyBaHHa; iH^opMauia npo noTo^Hy po6oTy 3 MoHiTopuHry
OgHaK, ycix crenKxoggepiB MoxHa po3raagara Ta oyiHMBaTH aK cKgagHy cucTeMy, mo 3HaxoguTbca b CTaHi gHHaMiHHOi piBHOBaru 3 cepegoBumeM, 3 3arpo3aM npogoBO^MOi 6e3neKH aKa Bu3HanaeTbca opraHi3ayiaMH, 3 hkhmh cTeHKxoggepu MaroTb CTiHKi
BigHOCHHH.
AHagi3 npo6geM omHMBaHHa npogoBO^bHOi 6e3neKH perioHy gae 3Mory BCTaHOBHTH npuHHHHO-Hac^igKOBi 3B'a3KH Mi® pi3HOMaHiTHHMH npo6ge-MaMH. ^epeBO npo6geM e npocro iepapxinHHM po3TamyBaHHaM npo6geM. I3 3a3gagerigb c^opMy-^bOBaHHx npo6geM Heo6xigHO Bu6paTH ogHy aK
центральну, тобто таку проблему, яка е центром Bcieï проблематично1 ситуацiï. У своему первин-ному виборi центральноï проблеми кожна i3 зацiкавлених сторiн керуватиметься своïм влас-ним iнтересом в проекп i сво1ми власними проблемами. Обговорення всього спектру проблем, пропонованих як центральш, слiд вести до тих шр, поки не буде визначена як центральна едина i3 запропонованого для обговорення списку проблем. Тому дощльно створювати дерево проблем оцшювання продовольчоï безпеки регiону у так1й послiдовностi:
— якщо проблема е причиною, вона розмiщуеться рiвнем нижче;
— якщо проблема е слшством, вона розмiщуеться рiвнем вище;
— якщо проблема не е m причиною, m слiдством, вона розмiщуеться на той же самий рiвень. Основною вшмшною рисою сучасного етапу
розвитку концепци продовольчо1 безпеки стало використання дуалютичного пiдходу, що перед-бачае оцшювання як фiзичноï доступносп продовольства для населення регiону (фiзична наявнiсть продовольства на репональному ринку), так i економiчноï доступностi цього продовольства (кутвельну спроможнiсть мiсцевого населення щодо продовольства). Такий пiдхiд, на нашу думку, е доволi дискутивним, осшльки вiн не враховуе тенденцiï сучасного розвитку сустль-ства, що передбачають поглиблення диференцiацiï
доходiв рiзних сощальних груп населення iз формуванням досить значно1 групи незаможного населення, яке не мае можливосп забезпечити власну потребу в продовольствi за рахунок отримання доходiв вiд власно1' економiчноï активностi (оплата працi, прибуток ввд тд-приемництва, дiяльнiсть у межах особистих селянських господарств тощо).
Своечаснють е важливою вимогою для будь-яко1 з цiлей оцiнювання продовольчо1 безпеки регiону, проте передусiм, зi зрозумiлих причин, така вимога стосуеться цшей протистояння загрозам. Дотримання вимоги гнучкосп здебшь-шого зумовлене мшливютю умов функцiонування регiону в цшому, також е актуальним. Вимоги зрозумшосп та прозоростi можна назвати «людя-ними», оск1льки цiлi оцiнювання продовольчоï безпеки регiону, передусiм, мають бути усвшом-леними та «розчиненими у серцях» безпосереднiх виконавцiв. Вимiрнiсть, як вимога, потребуе особливого пiдходу до вибору показнишв вимiрю-вання цшей. Таю показники мають бути i кшьшсними, i як1сними. Як вимога до цшей ощнювання продовольчо1 безпеки репону, вимiрнiсть тiсно пов'язана iз можливостями структуризацiï таких цiлей, тобто типами формалiзацiï цiлей. Тому питання вибору показнишв вимiрювання таких цшей потребуе бшьш детального вивчення (табл. 2).
Таблиця 2. Методолопчш засади забезпечення вимiрностi цiлей оцшювання продовольчо1 безпеки
регiону
Типи структуризацп цшей Характеристики цiлей Методолопчш засади вимiрностi цшей
Повна формалiзацiя Мета може бути вимiряна за допомогою виключно кiлькiсних показникiв, оскшьки жодну з цшей, не може бути повшстю формашзовано Основт методологiчнi засади: дослвдження операцiй, квалiметричний пiдхiд Рекомендован методи: математичнi та статистичш моделi, аналiз рядш динамши, лiнiйне, нелiнiйне, динамiчне програмування
Часткова структуризация Мета може бути вимiряна за допомогою сполуки кiлькiсних та яюсних показникiв Основт методологiчнi засади: номометричний пiдхiд, теор1я корисностi Рекомендован методи: контент-аналiз. методи оптимiзацiï, причинно-наслiдкове моделювання, теор1я йор, iмiтацiйне моделювання, методи нечiткоï логжи, семантичний аналiз
Неструктурованiсть Мета може бути вимiряна переважно за допомогою яюсних показниюв, кiлькiснi показники застосувати вкрай важко Основт методологiчт засади: лопчне моделювання, системний аналiз. Рекомендован методи: дескриптивний аналiз, iнструментарiй соцюлогп, соцiальнi експерименти, евристичнi методи, штугтивш методи
У представнишв дано1' соцiальноï групи (безробiтнi, непрацездатш, дiти, студенти, люди похилого в^) обсяги i структура рацiону формуються залежно вiд можливостi отримання гарантоваш державою соцiальнi виплати. Без юнування таких виплат цi люди приречеш на недовдання i голод, а процес iдентифiкацiï загроз
для продовольчо1' безпеки регiону не може претендувати на повноту i комплекснiсть без ощнювання доступносп продовольства саме для таких людей [3].
Традицшну декомпозицш iндикаторiв продо-вольчо1 безпеки репону можливо вдосконалити шляхом видiлення групи iндикаторiв соцiальноï
ЕКОНОМ1КА: реалп часу
№5(15), 2014
ECONOMICS: time realities
доступносп продовольства. До дано! групи можна ввднести iндикатори доступностi належного харчування для найбвдшших (соцiально незахи-щених) верств населения, головним джерелом доходiв яких е соцiальнi виплати держави (пенсiя, стипендiя, допомога з безробiття, iншi види мате-рiально! допомоги держави), а також коефiцiенти диференшацп обсягiв та вартосп харчування за окремими сощальними групами. Виходячи з вибору пе! чи шшо! цiлi оцiнювання продовольчо! безпеки регiону, надал1 важливим елементом дослвдження слад вважати обгрунтування шдика-торiв такого оцiнювания.
Для устшного оцiнювания продовольчо! безпеки регiону слщ враховувати так1 обмеження:
— змша законодавства;
— внесення змiн в процедуру лщензування iмпортно-експортних операцiй, у тому чи^ i при ввезенш сировини та продукцл, що мютять ГМО, а також вiдповiдного насшня;
— змiна законодавчого та адмшютративного ото-чення, що регламентуе дiяльнiсть АПК;
— змiна цiн на енергоносп, та вiдповiдно -зростання цiн на вiтчизияну продукцш та лобшвання ввезення бiльш дешево! iмпортноl продукцп;
— вiдсутнiсть або скорочення запланованого обсягу фiнансувания з бюджету галузей АПК та сiльського господарства;
— створення урядом передумов для реал1зацп вiдповiдного проекту системи мониторингу рiвия продовольчо! безпеки. Висновки
Для розвитку всiх сфер галузей необхвдно створити пропорцiйнiсть, що мае забезпечити стшкють функцiонувания стейкхолдерiв. Гармош-заци в цьому питаинi можна лише досягти за допомогою оргашзацл додаткових шституцшних утворень, одним з яких може бути служба монiторингу стану продовольчо! безпеки як в держав^ так i в розрiзi регiонiв.
Державне регулювання виробництва продукцп е необхiдною мiрою захисту населення i промис-ловосп кра!ни, вимогою створення для покращення умов продовольчо! безпеки та створення рiзномаиiтних груп стейкхолдерiв.
Необхвдне використовувати засоби державного контролю щодо iмпорту та експорту продукпв харчування та сировини, що мютять ГМО.
Комплекснють ощнювання продовольчо! безпеки регiону можливо забезпечити внаслiдок використання iндикаторiв, згрупованих в такий спосiб - узагальнюючи iндикатори, iндикатори фiзично!, економiчно! та сощально! доступносп продовольства.
Список лггератури:
1. Економiчнa безпека: навч. поаб. для студентiв, aспiрaнтiв, викладач1в ВНЗ / [за ред. З. С. Варналя]. - К., 2009. - 647 с.
2. Сгорова-Гудкова Т. I. Економiчне зростання та проблема безпеки / Т.1. Сгорова-Гудкова, Н.С. Морозюк // Аграрний вiсник Причорномор'я: зб. наук. праць Одеського державного аграрного ушверситету. - Вип. 37. - Одеса: ОДАУ, 2007. - С. 104 - 107.
3. Козаченко А. В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения : монография / Козаченко А. В., Пономарев В. П., Ляшенко А. Н. - К.: Либра, 2003. - 280 с.
4. Комплексна програма тдтримки розвитку укра!нського села на перюд до 2015 року. Проект // Економка АПК. - 2007. - № 1. - С. 3 - 49.
5. Ляшенко О. М. Основш засоби досягнення продовольчо! безпеки у регюш / О. М. Ляшенко // Вюник Сх1дноукра!нського державного ушверситету. - 2000. - № 4(26). -С. 161 - 164.
Надано до редакци 12.07.2014
Морозюк Нaтaлiя Сергивна/ Nataliia S. Moroziuk
natali225@mail. ru
Школюк Олена Володимирiвнa / Olena V. Nikoliuk
alenavn@te. net. ua
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Вплив cmeüKXOMÖepiB на сучасний стан продовольчоi безпеки Украти [Електронний ресурс] / Н.С. Морозюк, О.В. Школюк // Економiка: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 5 (15). — С. 213-217. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n5. html
