CC BY
77
УДК 303.094.5:631.145.001.895
П1ДХ1Д ДО 1НТЕГРАЛЬНОГО ОЦ1НЮВАННЯ ШНОВАЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ПЩПРИСМСТВ ПЕРЕРОБНОÏ ГАЛУЗ1 АПК
П.М. Григорук, д.е.н., професор
Хмелъницъкий нацюналъний ушверситет, Хмелъницъкий, Украта
Важливою закономiрнiстю розвитку вггчи-зняно'1 економжи е iнтеграцiя ïï у свггове господарство i перехiд вiд сировинно'1 моделi розвитку до iнновацiйноï. Пра-гнення Украши стати спочатку асоцшованим, а згодом i дiйсним членом Свросоюзу вимагае узгодження вiтчизняноï та европейсько'1 норма-тивно-правово'1 бази практично у всiх складових суспiльного життя. Зокрема, для переробних тд-приемств АПК це передбачае забезпечення вщповщноот вироблено'1 продукци встановленим стандартам i техшчним регламентам з подальшим переходом на европейську модель контролю за якютю та екобезпечнiстю продукци. Такi процеси висувають принципово новi вимоги до функщону-вання переробних тдприемств, оскшьки вони не тiльки формують бюджети всiх рiвнiв, випускають п'яту частину вщ усiеï вироблено'1 в УкраМ продукци, а й вiдповiдають за продовольчу без-пеку та формують здоров'я наци [1].
Сучасний стан тдприемств переробно'1 галуз1 АПК характеризуеться високим рiвнем зносу основних фондiв, ix фiзичною та моральною застаршстю, теxнологiчноï вiдсталiстю та недосконалiстю основних виробничих процесiв. Це зумовлюе необхщшсть переведення всix виробництв АПК на яюсно новий рiвень функцюнування, що можливе шляхом вико-ристання шновацшно*1 моделi розвитку. Однiею з основних передумов формування економiки iнновацiйного типу в галузях АПК виступае активiзацiя iнновацiйниx процесiв. У цьому зв'язку ключовими факторами ефективност1 функцiонування аграрного сектора в сучасних умовах е: заходи, засноваш на прикладних дослщженнях, оновлення продуктивних сил i технологш, модернiзацiя засобiв виробництва, реалiзацiя науково-техшчного потенщалу, зро-стання конкурентоспроможностi вггчизняно'1 сiльськогосподарськоï продукци, вдосконалення виробничо'1 та сощально'1 iнфраструктури агропро-мислового комплексу.
Головними характерними рисами шнова-цшного розвитку аграрного сектора економiки постають орiентацiя на довгострокову перспективу, проведення фундаментальних i прикладних дослщжень, диверсифiкацiя операцiй, iнновацiйна основа, максимальне використання творчо'1 активностi персоналу.
Григорук П.М. IJidxid до штегралъного оцшювання тновацшного потенц'шлу тдприемств переробноХгалузг АПК.
Стаття присвячена побудов1 штегрального показника оцшювання шновацшного потенщалу п1дприемства. В робот1 розглянуто особливост1 функц1онування пщприемств АПК. Визначено роль шновацшного потенщалу в оцшюванш шновацшно1 д1яльност1. Представлено шдхщ до оц1нювання 1нновац1йного потенц1алу, який враховуе як метричн1, так i неметрпчн1 частков1 показникн. В робот1 описано алгоритм побудови штегрального показника та наведено рекомендаци з його iHTepnpeTani'i та застосування.
Ключовг слова: 1нновацшний потенц1ал, переробна галузь агропромислового комплексу, ¿нтегральний показник
Григорук П.М. Подход к интегральному оцениванию инновационного потенциала предприятий
перерабатывающей отрасли АПК.
Статья посвящена построению интегрального показателя оценки инновационного потенциала предприятия. В работе рассмотрены особенности функционирования предприятий АПК. Определена роль инновационного потенциала в оценке инновационной деятельности. Представлен подход к оценке инновационного потенциала, который учитывает как метрические, так и неметрические частичные показатели. В работе описан алгоритм построения интегрального показателя и приведены рекомендации по его интерпретации и применению.
Ключевые слова: Инновационный потенциал, перерабатывающая отрасль агропромышленного комплекса, интегральный показатель
Hryhoruk P.M. The approach to generalized assessing of the innovative capacity of the processing enterprises of the Agro-Industrial Complex.
Article deals with the construction of the integral index for evaluating the innovative potential of the enterprise. The paper considers the peculiarities of activities of the agricultural enterprises. The role of innovative capacity in the evaluation of innovative activity has been defined. The approach to the evaluating the innovative potential, which takes into account both metric and non-metric partial indicators has been presented. Paper describes an algorithm for constructing the generalized index and the recommendations of its interpretation and application.
Keywords. Innovative capacity, processing branch of the Agro-Industrial Complex, generalized index
EKOHOMIKA: peamSuacy
№1(17), 2015
ECONOMICS: time realities
,3,OCnig®eHHa Ta ouiHroBaHHa iHHOBauiHHOi gianbHOCTi b 6ygb-aKOMy 3 li MO®nuBnx npoaBiB 06'eKTHBHO nepeg6anae BHKopnCTaHHa KOMnneKCy BignoBigHnx imeneKTyanbHux, MarepianbHnx, $rna-hcobhx, HayKOBO-TexmnHnx Ta mmnx pecypciB. y gaHOMy KOHTeKCTi aKTyanbHHM BngaeTbCa po3rnag KaTeropii «iHHOBauiHHHH noTeHuian». Horo goCHTb nacTO OTOTO®HroroTb 3 HayKOBHM i HayKOBO-TexHinHHM noTeHuianaMH, MOTHByronn цe thm, ^o b pe3ynbTaTi ix BHKopnCTaHHa 3'aBnaroTbCa HOBOBBe-geHHa, aKi e nonaTKOM gna npaKTHHHoi peani3auil iHHOBaurn.
B 3aKOHi YKpaiHH «npo npiopmeTHi HanpaMH iHHOBauiHHoi gianbHOCTi b yKpairn», iHHOBauiHHHH noTeHuian nogaeTbCa aK cyKynHicTb HayKOBO-TeXHOnOriHHHX, ^ffiaHCOBO-eKOHOMWHUx, bhpo6hh-
hhx, COuianbHnx Ta KynbTypHO-OCBiTHix MO®nn-
BOCTen KpaiHH (rany3i, periOHy, nignpneMCTBa to^o), Heo6xigHnx gna 3a6e3neneHHa iHHOBauiHHoro pO3BHTKy eKOHOMiKH [2].
Mh norog®yeMOCb 3 gyMKoro aBTopiB po6oTH [3], ^o gna 36epe®eHHa, a thm 6inbme po3mnpeHHa BnacHOi «Himi» Ha npogoBonbnoMy pnHKy, Hapo-^yBaHHa o6cariB внpo6ннцтвa i peani3auil npogyKuii Heo6xigHO MogepHi3yBaTH HaaBHy TexHiKO-TexHOfloriHHy 6a3y, noCTiHHO po3mnproBaTH Ta OHOBnroBaTH acopTHMeHT roTOBnx Bnpo6iB, 3anpoBag®yBaTH cynacm opram3auiHHi, MapKe-THHroBi, noricTHHHi Ta iHmi iHHOBauii. y цbOмy 3B'a3Ky oco6nHBoi' yBarn 3aCnyroByroTb npo6neMH o^HTOBaHHa, 36anaHcyBaHHa, Hapo^yBaHHa Ta e^eKTHBHoro BHKopncTaHHa iHHOBauiHHoro noTeH-цiany nepepo6HO-xapHOBHx nignpneMCTB.
AMa.i3 ocTaHHix goe^ig^eHt Ta ny6.iKa^H
3HanHHH BHeCOK b goCnig®eHHa TeopeTHHHnx i MeTogonorinHHx nono®eHb ^ogo CyTHOCTi Ta 3MiCTy iHHOBauiHHoi gianbHOCTi Ta li oCo6nnBOCTaMH Ha nignpneMCTBax AnK 3giHCHeHO b po6oTax
KpnCaHOBa [3], n. Ca6nyKa [4], M. npnCa®Hro-Ka [5], B. naCxaBepa, O. ffly6paBCbKoi [6], H. ®egy-noBoi' [7], H. ^eHHeKO, I. IpTH^eBoi [8, 9], H. Map-Mynb, I. KCbOH^HK [10] Ta 6araTbox rnmnx. B hhx npoBegeHO rnn6oKHH aHani3 CynaCHoro CTaHy CinbCbKoroCnogapCbKoi rany3i, 3OKpeMa i nepepo-6hoi, C^opMOBaHO кoнцeптyanbнi 3aCagn nepexogy go iHHOBauiHHoi Mogeni ^yHKuioHyBaHHa nignpneMCTB AnK, o6rpyHTOBaHO iHCTpyMeHTH iHHOBauiHHoi MogepHi3auii 3aCo6iB Bnpo6HnuTBa, nrogCbKoro KaniTany, po36ygoBH Heo6xigHol iHHOBauiHHoi m^paCTpyKTypn, 3a6e3neneHHa 3a3HaneHnx npoueCiB iHBeCTHuiHHHMH peCypCaMH, po3rnaHyTO perioHanbHi oCo6nnBOCTi po3Mi^eHHa nignpneMCTB rany3i, goCnig®eHO nnTaHHa ^opMyBaHHa iHHOBauiHHoro пoтeнцiany Ta no6ygoBH e^eKTHBHnx MexaHi3MiB ynpaBniHHa iннoвaцiaмн.
BHgi.eHHH iiCBiipiiiicinix paiiiinc naeTHM 3ara.bHOi npoS.eMM
Koнцeптyanbннм Bigo6pa®eHHaM iHHOBauiHHOi gianbHOCTi BHCTynae iHHOBauiHHHH пoтeнцian. npo6neMaTHKa Horo ouiHroBaHHa oCTaHHiM naCOM BHKnnKae BCe 6inbmnft iHTepeC y нayкoвцiв. B
nepeBa®Hin 6inbmoCTi TaKe ouiHroBaHHa 3gift-CHroeTbCa Ha oCHOBi y3aranbHeHoro noKa3HHKa. 3oKpeMa, цi igei Bigo6pa®eHi b po6oTax [11-19]. OgHaK oCHOBHa yBara npngineHa ouiHroBaHHro iHHOBaniHHoro пoтeнцiany a6o npoMHCnoBnx nig-npneMCTB, b nepmy nepry MamHHo6ygiBHol' rany3i, a6o OKpeMnx perioHiB. nnTaHHa, noB'a3aHi 3 oцiнroвaннaм iHHOBa^HHoro пoтeнцiany nig-npneMCTB AnK 3 ypaxyBaHHaM cпeцн$iкн ix po3Mi^eHHa Ta gianbHOCTi, goCnig^ern b Hego-CTaTHin Mipi. KpiM Toro, b 6inbmoCTi nigxogiB opieнтaцia 3po6neHa Ha BHKopnCTaHHa nnme MeTpnHHHx noKa3HHKiB. y toh naC aK 3HanHa iH^opMaqia npo iннoвaцiннy CnpoMO^HiCTb nig-npneMCTB Mae aKiCHHH xapaKTep, 3OKpeMa, MO^e 6yTH OTpnMaHa eKCnepTHHM mnaxoM a6o mnaxoM 3iCTaBneHHa noKa3HHKiB gianbHOCTi OKpeMnx nig-npneMCTB. TaKO® HegoCTaTHbo yBarn npngineHO nigxogaMH ^ogo iнтepпpeтaцil 3HaneHb OTpnMaHoro noKa3HHKa.
Memom cmammi e ^opMyBaHHa nigxogy go oцiнroвaннa iннoвaцiннoro noTeH^any nig-npneMCTB AnK 3 ypaxyBaHHaM aK MeTpuHHnx, TaK i
HeMeTpnHHHx noKa3HHKiB.
BHK.ag oeMOBMoro MaTepia.y goe.ig^eMMH
Ha Hamy gyMKy, iннoвaцiнннн noTeH^an e neBHoro CTpyKTypoBaHoro CHCTeMoro, aKa CKna-gaeTbCa 3 geaKOi KinbKOCTi B3aeMonoB'a3aHnx eneMeHTiB, BnaBneHHa aKnx 3ane®HTb Big piBHa geTani3aqii цiel CHCTeMH. Цi eneMeHTH BH3Ha-naroTbCa peCypCaMH nignpneMCTBa: TexHonorinHHMH, ^iHaHCOBHMH, iHTeneKTyanbHHMH, TexHinHHMH Ta iHmnMH, aKi e Heo6xigHHMH gna 3giftCHeHHa iHHOBaniHHOi gianbHOCTi nignpneMCTBa, a CaMe CTBopeHHa пpннцнпoвo hobhx npogyKTiB a6o TexHonorift a6o ® мogн$iкaцil anpo6oBaHnx HOBOBBegeHb. Mh norog®yeMOCb 3 gyMKoro aBTopiB po6oTH [12], ^o no CyTi iннoвaцiнннн noTeH^an Bigo6pa®ae npnxoBaHi MO®nnBOCTi ^ogo peani3a^i iHHOBaniHHoro npoeKTy (BnpoBag®eHHa пpoцecoвнx i npogyKTOBnx iннoвaцiн), a цe nepeg6anae 3any-neHHa gogaTKOBnx peCypCiB i3 MeToro 3aBepmeHHa ^opMyBaHHa OKpeMnx eneMeHTiB a6o 36anaHCyBaHHa pi3Hnx CKnagoBnx Mi® Co6oro.
H. ®egynoBoro b po6oTi [7] nogaHO CTpyKTypy iHHOBaniHHoro noTeH^any y Bnrnagi CHCTeMH TaKHx KOMnoHeHTiB:
— peCypCHOi, aKa MiCTHTb MarepianbHi, ^iHaHCOBi, iн$opмaцiннi Ta TpygoBi peCypCn;
— npogyKTOBOi, aKa CKnagaeTbCa 3 CyKynHOCTi TOBapiB, ^o BnnyCKaeTbCa Ha nignpneMCTBi i3 3a3HaneHHaM ix ochobhhx xapaKTepnCTHK;
— TexHiKO-TexHonorinHoi, ^o MiCTHTb KOMnneKC TexHinHoro Ta TexHonorinHoro oCHa^eHHa внpo6ннцтвa;
— opraнiзaцiннo-yпpaвniнсbкoi.
B po6oTi [3] gaHy CHCTeMy nponoHyeTbCa gonoBHHTH KOMnoHeHToro eKO3a6e3neneHOCTi, aKa 6yge noB'a3aHa 3 noKa3HHKaMH aKOCTi Ta eKono-rinHOCTi xapnoBoi пpogyкцii.
OpieHTyronHCb Ha uro CTpyKTypy, MO®Ha BH3Ha-HHTH Ha6ip nOKa3HHKiB, 3a aKHMH MO®Ha OuiHHTH
рiвень шновацшного потенцiалу. Зокрема, по-будовi системи таких показнишв присвячено роботи [3, 6, 10, 12, 15, 16, 18, 19]. Аналiз даних робгг показуе, що авторами в основному видОляються показники, як1 вiдображають ресур-сне забезпечення iнновацiй, в першу чергу, матерiально-технiчне, фiнансове, кадрове та шформацшне забезпечення. Заслуговуе на увагу пiдхiд, представлений в роботi [20], де автором запропоновано використовувати показники дина-мiки iнновацiйного процесу: оновлення iнновацiй, тривалостi розробки та впровадження шнова-цiйних продуктiв тощо.
При визначенш системи показник1в необхвдно також враховувати специфшу iнновацiйноl дiяльностi в окремих галузях економiки. Ми шдтримуемо думку Г. Саранчук [21] щодо видiлення таких особливостей в агропромисло-вому виробництвi, а саме:
1) рiзноманiтнiсть сiльськогосподарськоl продукцп та продукпв И переробки, вагома рОзниця в технолопях 1х виробництва;
2) значна диференщацш окремих регiонiв краши по агротехнолопчних умовах виробництва;
3) залежшсть використовуваних у альсько-му господарствi технологiй вiд природних умов;
4) розпорошешсть сiльськогосподарського виробництва на значнш територи;
5) велика рiзниця в перюдах виробництва окремих видiв альськогосподарсько! продукцп;
6) вiдособленiсть сiльськогосподарських товаровиробнишв ввд наукових установ, що займаються виробництвом науково-технiчноl продукцп;
7) ввдсутшсть органiзацiйно-економiчного механiзму передачi досягнень науки альського-сподарським товаровиробникам.
В роботах [3, 6, 10] представлено тдходи до вибори системи показнишв оцшювання шновацшного потенцiалу пiдприeмств переробно1 галуз1 АПК, перевагами яких е з одного боку !х комплекснiсть, а з шшого - базування на стати-стичнiй звiтностi. В цих же роботах представлено алгоритми розрахунку штегрального показника iнновацiйного розвитку. Однак !х недолiками е урахування лише шльшсно1 складово1 i суб'екти-вний пвдхвд до вибору вагових коефiцiентiв при часткових показниках шновацшного потенщалу.
Розглянемо пiдхiд до побудови iнтегрального показника шновацшного розвитку, який враховуе як метричну, так i неметричну складов^ Вiн грунтуеться на наступному алгоритма
1) Визначення системи показник1в, як увiйдуть в ролi часткових до складу штегрального показника. При цьому до ще1 системи включимо як метричнi показники, так i п, що можна вимiряти за ранговою шкалою. Саму сукупнiсть подамо у виглядг
X=Х°) | х 2)}=(х11), ХР.-Хн, х2), х22),..-Х(2)}, (1)
де X(1) = X,(1)} - подсистема метричних
показнишв, /=1,2,..., к\, X(2) = {х(2)} - подсистема рангових показник1в, /=1,2,., к2;кь к2 -
пiдсистема рангових показнишв, - шлькосп показникiв у кожнш пiдсистемi,kl+ к2 = п , п -загальна к1льк1сть часткових показнишв.
2) Нормалiзацiя метричних показник1в з1 встановленням вiдповiдностi зростаючим значениям !х кращо1 якостi. Ця процедура необхвдна для того, щоб побудований штегральний показник знаходився в межах [0; 1] i мав позитивний кореляцшний зв'язок з кожною зi складових. Для зручностi подальшого викладення пiдходу будемо вважати, що нормалiзоваиа сукупнiсть мае так1 ж позначення показник1в, що i вихвдна. Зокрема, для процедури нормалОзаци можна використати шдхвд, представлений в [22]:
xj =1 -
\Xij Xj\
max Xj - Xj\
(2)
де X:, - значения /'-того показника для /-то!
У
*
альтернативи; X, - значення/-того показника , що
вОдповОдае його найкращш якостц /=1, 2, ..., т; /=1, 2, ..., кь
Особливютю даного пвдходу е урахування поведОнки часткових показник1в не лише як стимуляторОв або де стимуляторОв, але й як номшаторОв.
3) Розрахунок кореляцшно1 матриц показнишв R. При цьому для метричних показнишв доцшьно використати коефщенти парноl кореляцп або кореляцшш ввдношення, в залежносп ввд форми взаемозв'язку м1ж показниками. Для рангових показнишв в ролО мОри зв'язку можна обрати коефщенти рангово1 кореляцп Спрмена або Кендалла. Якщо побудова ще1 пвдсистеми здшснюеться на основО експертних даних, додатково потрОбно провести оцшювання узгодженосп думок експерпв шляхом розрахунку коефщента конкордаци. Для дихотомОчних показнишв в рол коефщенпв кореляцп дошльно використати один з показник1в асошативносто Для шльшсного ошнювання ступеня зв'язку мОж показниками, вимОряними в рОзних шкалах, можна використати, зокрема, точково-бюерОальний, рангово-бюерОальний коефщенти та коефщент Гауера [23].
4) Побудова штегрального показника за допомогою наступно1 п'ятиетапно1 процедури. На першому кроц здшснюеться розрахунок шршо! головно1 компоненти для вихвдно1 сукупносп показнишв. Ввдомо, що вона ввдповвдае найбшьшому за модулем власному значенню X] кореляцшно1 матриц R. При цьому повинна виконуватись умова достатносп шформативносл першо1 головно1 компоненти:
/=1
де 5Х - заданий рОвень шформативносп шршо! головно1 компоненти, X/ - власш значення кореляцшно1 матриц R, /=1, 2, ..., п.
ЕКОНОМ1КА: реалпчасу
№1(17), 2015
ECONOMICS: time realities
Далi здiйснюeться розрахунок факторних навантажень першо! головно! компоненти :
(4)
W = {w<
0)
w 2
,0)^,(2)
w
,(2)
,(2)
vk 1
На другому крощ пропонуеться визначення найбiльш значущих факторних навантажень за правилом:
w
(j)
>5,
(5)
де 5 - заданий рiвень значущостц j=1, 2; /'j=1, 2, ..., k1; i2=1,2,..., k2.
На третьому кроцi здiйснюемо вiдбiр вих1дних показнишв, як1 увiйдуть як частковi до складу штегрального показника:
Y = {y (1)|Г (2) }=£<» )J {x((2) }, (6)
де y (1)=k(1)}
- частковi метричнi показники;
Y(2) = {x(2 } - частковi неметричнi
показники;5е^, t eT; S та T - множини iндексiв вiдповiдно тих метричних та неметричних змiнних, для яких виконуеться умова (5).
Перша група буде безпосередньо використана для побудови шльшсних значень iнтегрального показника. Друга група буде використана для уточнения вагових коефщеипв при показниках першо! групи.
При цьому може трапитись ситуацiя, коли серед вiдiбраиих показнишв вщсутш тi, як1 мають шльшсне вимiрювания. Вирiшення дано! пробле-ми пропонуеться шляхом зниження рiвия значущосп 5 у формулi (5).
На четвертому крощ проведемо розрахунок вагових коефщеипв метричних складових iнтегрального показника. 1х значения обчислимо з урахуванням впливу неметричних показник1в, як увшшли до складу часткових показник1в:
а ! =
w
п
,(2)
Л 1 j
ieT
(7)
де wj - факторт наваитажения першо! головно! компоненти j-то! метрично! складово! сукупност
у(1)
Д2)
- значения коефiцiентiв кореляци мгж j-
тою метричною складовою сукупностi Y1 та i-тою ранговою складовою сукупносп Y(2) , ieT, jeS. Оск1льки отримаиi значения aj в сумi можуть вiдрiзнятись ввд одиницi, проведемо !х нормування:
а',
aj =■
Еа'.
(8)
На п'ятому етапi визначимо iнтегральний показник за допомогою згортки часткових метричних показнишв, в ролi яко! можиа
використати адитивну, мультиплiкативну чи еталонну згортки [24]:
е. =Е w;;~ j;
j=1
Qm =п(1 + Xj)w -1;
j=1
ч1/p
(9)
Qe =
f k1
Е wj\ ~-1
V j=1 /
Важливим етапом оцiнювання рiвня шнова-цiйного потенцiалу е визначения його яшсних характеристик, зокрема, яке значения побудо-ваного iнтегрального показника можиа вважати задов№ним. З цiею метою можиа використати шкалу бажаиосп Харршгтона [25].
Висновки
Необхвдною умовою сталого розвитку на-цiонально! економiки е ефективний розвиток всiх галузей i сфер народногосподарського комплексу. При цьому одшею з найбiльш прiоритетних га-лузей е переробна галузь агропромислового комплексу, яка мае стратепчне значения у забезпеченш продовольчо! безпеки. Зб№шения обсягiв виробництва та щдвищення якосп i конкурентоспроможиостi продукцi!' вимагае техш-чного переозброения переробних пвдприемств АПК, оновления !х морально застарiлих та фiзично зношених основних фондiв, переходу на сучасш техиологi!' виробництва продукцп, запро-ваджения маркетингових, логiстичних та оргашзацшних новацiй. Реалiзацiя зазначених напрямiв набувае форми iнновацiйно! стратегi! розвитку. Виршения проблем траисформацi! пiдприемств та переходу до шновацшно! модел розвитку грунтуеться на використаннi шнова-цшного потенцiалу. Його оцiнювания дозволяе здшснити стратегiчне управлiния iнновацiйною дiяльнiстю, стимулювания процесiв iнновацiйного розвитку. Вирiшения такого завдаиия можливе шляхом побудови штегрального показника шно-вацiйного потенцiалу. В робот запропоновано пiдхiд до його побудови, який грунтуеться на використанш як к1льк1сних, так i яшсних показнишв, а також зменшенш суб'ективностi при виборi вагових коефщеипв в процесi згортки складових показника. Побудований таким чином штегральний показник можиа використати в рол складово! характеристики при визначенш конку-рентоспроможиосп пiдприемств, !х iнвестицiйно! привабливостi, зютавления рiзних пiдприемств за шноващйними можливостями тощо.
ieS
Список лiтератури:
1. Коваленко I. В. 1нвестицшне забезпечения переробних щдприемств АПК регiону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економша та управлшия шдприемствами (за видами економiчно! дiяльностi)» / I. В. Коваленко. - Дншропетровськ, 2009. - 20 с.
2. Закон Укра1ни «Про наукову О науково-техшчну дОяльшсть» [Електронний ресурс] / Ввдомосп Верховно1 Ради Укра1ни - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1977-12/page.
3. Крисанов Д. Ф. 1нновацшний потенщал переробно-харчових пвдириемств: ошнювання та реалОзащя / Д. Ф. Крисанов, Л. Д. Водянка // Економша О прогнозування. - 2013. - № 2. - С. 84105/
4. Саблук П. Т. Розвиток шституцш удосконалення мехашзму реформування аграрного сектору економши / П. Т. Саблук // Економша АПК. - 2010. - № 10. - С. 3-10.
5. Аграрний сектор економши Укра1ни (стан О перспективи розвитку) / [М. В. Присяжнюк, М. В. Зубець, П. Т. Саблук. та ш]; за ред. М. В. Присяжнюка, - К.: ННЦ 1АЕ, 2011. - 1008 с.
6. Агропродовольчий розвиток Укра1ни в контексп забезпечення продовольчо1 безпеки : [монографОя] / [О. В. Шубравська, Л. В. Молдаван, Б. Й. Пасхавер та Он.] ; за ред. д-ра екон. наук
0. В. Шубравсько1 ; Нац. акад. наук Укра1ни, ДУ «1н-т економОки та прогнозування НАН Укра1ни». - Кшв : 1н-т економОки та прогнозування НАН Украши, 2014. - 455 с.
7. Федулова Л. I. Обгрунтування напрямОв шновацшного розвитку пвдприемств хлiбопекарноl галузО : монограф1я / I. В. Федулова. - К. : НУХТ, 2009. - 512 с.
8. Дейнеко Л. В. Формування моделО шновацшного розвитку агропродовольчо1 сфери: нацюнальш Онтереси О регюнальш особливосп [Електронний ресурс] / Л. В. Дейнеко, I. О. 1ртищева // ЗбОрник наукових праць Буковинського ушверситету: ЕкономОчш науки. - Чершвш, 2010. -Режим доступу: http://zbimuk.bukuniver.edu.ua/issue_articles/12_1.pdf
9. Дейнеко Л. В. Мехашзм впровадження шновацшних технологш в агропродовольчу сферу: сутшсть, функци, завдання О регюнальш особливосп / Л. В. Дейнеко, I. О. 1ртищева // Мехашзм регулювання економши. - 2009. - № 2. - С. 123-131.
10. Мармуль Л. О. Швестування шновацшного розвитку харчових О переробних шдприемств : монографОя / Л. О. Мармуль, I. В. Ксьонжик. - Микола1в, 2011. - 153 с.
11. Родюнова I. В. Методи оцшки шновацшного потеншалу промислових шдприемств /
1. В. Родюнова //Економша розвитку . - 2013. - № 4 (68). - С. 96-99.
12. Верба В. А. Методичш рекомендацп з оцшки шновацшного потеншалу шдприемства / В. А. Верба, I. В. Новшова // Проблеми науки. - 2003. - № 4. - С. 21-29
13. Хобта В. М. Оцшка шновацшного потеншалу шдприемства / В. М. Хобта, Г. О. Комар // Економша промисловосп. - 2009. - № 1. - С. 102-109.
14. Федулова I. В. Дослвдження методик оцшки шновацшного потенщалу промислових пвдприемств / I. В. Федулова // Економша та пОдприемництво. - 2008. - № 4. - С. 234-340.
15. Гришко В. А. Ошнювання та управлшня швестицшно-шновацшним потенщалом машинобудОвних шдприемств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економша та управлшня пвдприемствами (за видами економОчно1 дОяльносп)» / В. А. Гришко. - ЛьвОв, 2011. - 20 с.
16. Карюк В. I. Методичний подход до ошнювання шновацшного потеншалу промислових падприемств / В. I. Карюк // Актуальш проблеми економши. - 2012. - № 5. - С. 176-182.
17. Дулесов А. Н. Интегральная оценка конкурентоспособности регионов по инновационному потенциалу / А. Н. Дулесов, Г. И. Краснов // Стратегия устойчивого развития регионов России. -2012. - С. 68 - 71
18. Кузьмина О. Е. Показатели, характеризующие инновационный потенциал предприятий / О. Е. Кузьмина // Вестник УрФУ. Серия экономика и управление. - 2014. - № 6. - С. 28-35.
19. Сафина Л. Р. Оценка инновационного потенциала предприятия в современных условиях / Л. Р. Сафина // Креативная экономика. 2010. № 6 (42). С. 66-69.
20. Ахмедов Намиг Адилоглы. Методические основы анализа, методов оценки, моделирования и прогнозирования инновационной деятельности в экономических системах / Намиг Адилоглы Ахмедов // Вестник ТГУ. - 2011. - Вып. (93). - С. 197-203.
21. Саранчук Г. М. Шновацшний розвиток сшьського господарства як основа пОдвищення його конкурентоспроможносп / Г. М. Саранчук // Шновацшна економша. - 2010. - № 1. - С. 26-32.
22. Григорук П. М. Теоретико-методолопчш засади штегрального ошнювання ефективност маркетингових ршень [Електронний ресурс] / П. М. Григорук // Економша: реали часу. Науковий журнал. - 2013. - № 3 (8).
23. Григорук П. М. Оцшка подОбносп об'екпв спостереження / П. М. Григорук // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. ЕкономОчш науки. - 2010. - №3.- Т. 2. - С. 183-186.
24. Григорук П. М. Методи побудови штегрального показника / П. М. Григорук, I. С. Ткаченко // БОзнес-!нформ. - 2012. - №4 (411). - С. 34-38.
25. TpnropyK n. M. Moge^b KOMn^eKCHOro iHTeipanbHOro O^HMBaHHa e^eKTHBHOCTi MapKeTHHroBHx pimeHb / n. M. TpuropyK // AKTya^bm npo6^eMH eKOHOMMHOi Ki6epHeTHKH : KO^eKTHBHa HayKOBa MOHOipa^ia / nig peg. O. M. ^y6yKOBOi, H. B. rece^eBOi. - K. : B,3, «Cth^oc», 2014. - C. 180-196.
HagaHO gO pega^il' 16.01.2015
rpurOpyK naB^O MHxaraOBHH / Pavlo M. Hryhoruk
violete@ukr.net
nocunauun Ha cmammw / Reference a Journal Article:
nidxid do iнmeгpanbнoгo ctyinmeaHUH iннoeaцiuнoгo nome^iany nidnpueMcme nepepodno'i гanyзi [Enexmponnuu pecypc] /n.M. rp^opyK // Екoнoмiкa: peanii uacy. HayKoeuu wypнan. — 2015. — № 1 (17). — C. 214-219. — PewuM docmyny do wypн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n1.html
