Методы и рычаги государственной регуляции социально-экономических процессов в агропромышленной сфере Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ЕКОНОМ1КА: реали часу

№1(1), 2011

ECONOMICS: time realities

УДК 65.012.32

МЕТОДИ ТА ВАЖЕЛ1 ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В В АГРОПРОМИСЛОВ1Й СФЕР1

О.В. Гелюх, ст. викладач Луганський державний аграрний ушверситет, Луганськ, Украта

Гелюх О.В. Методы та еажелл державного регулюеання соц1алъно-економ1чних процеыв в агропромисловш сфер1

Систематизовано основш методи та важел1 державного регулювання сощально-економ1чних процеспв в агропромисловш сфер1 як головно'1 умови забезпечення продовольчо'1 безпеки краши.

Ключоег слова: державне регулювання, агропромислова сфера, економ1чне зростання, продовольча безпека, природоохоронна д1яльшсть, прибуток, рентабельнють

Гелюх О.В. Методы и рычаги государственной регуляции социально-экономических процессов в агропромышленной сфере.

Систематизировано основные методы и рычаги государственной регулирования социально-экономических процессов в агропромышленной сфере как главного условия обеспечения продовольственной безопасности страны.

Ключовг слова: рефлексивний пщхщ, рефлексивне управлшня, суб'ективнють, ухвалення рппень, обмежена рацюнальшсть

Gelyuh О. V. Methods and levers of state adjusting of socio-economic processes in agro-industrial sphere.

Basic methods and levers of the state adjusting of socio-economic processes are systematized in an agro-industrial sphere as above all condition of providing of food safety of country.

Keywords: State adjusting, agro-industrial sphere, economy growing, food safety, nature protection activity, income, profitability

Державне регулювання аграрного сектора е одшею з важливих складових систем державного регулювання економжи. У будь-якому суспшьствц при будь-якш суспшьно-полггичнш i соцiально-економiчнiй сис-темi економжа в ^м або шшому ступеш регулю-еться державою. Саме держава виступае гарантом, що забезпечуе економiчну й продовольчу безпеку краши.

Державне регулювання економжи означае щлеспрямоваш процеси, яю забезпечують пщ-тримку або змшу економiчних явищ й íхнiх зв'яз-кiв. Регулювання - одна з найважливтих функцiй системи керування народним господарством на вах його рiвнях. Регулювання обумовлене дiею законiв економiчного розвитку й опираеться на законодавчу базу, на вщносини пiдприемств iз бюджетом, на цiноутворення, на застосування заохочувальних стимулiв i рiзних економiчних санкцiй [1].

Державне регулювання економжи являе собою систему заходiв законодавчого, виконавчого й контролюючого характеру, яю здiйснюються пра-вочинними державними установами по керуванню економiкою кра*1ни й зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю. У сучасних умовах державне регулювання економжи безпосередньо впливае на процеси вщтворення в щлому. Воно вирiшуе рiзнi зав-дання: стимулювання економiчного росту, регулювання зайнятостц заохочення прогресивних зрушень у галузевiй i регюнальнш структурi, пiдтримка експорту й т.д.

Вагомий внесок у дослщження проблем ефе-ктивного розвитку сiльського господарства, теорп й практики державного регулювання аграрного сектора зробили таю вчеш, як П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин, В.Г. Андршчук, Б.Й. Пасхавер, 1.1. Луюнов, П.1. Гайдуцький, Л.1. Дщювська, М.1. Долiшнiй та iн. Але чимало питань цiеi проблеми залишаються недостатньо вивченими, отже, потребують подальших дослiджень.

Метою дано*1 статтi е виявлення та дослщ-ження основних методiв та важелiв державного регулювання соцiально-економiчних процесiв в агропромисловiй сферг

У цiлому мету державного регулювання можна звести до трьох основних напрямюв. Перше: забезпечення економiчного росту, що припускае прогрес економки держави або регюну, що знахо-

дить вираження в змшах загального положення економши. Тому вiн припускае зростання вироб-ництва й пвдвищення продуктивностi пращ.

Друге: забезпечення економiчного росту мож-ливо лише в умовах економiчноl стaбiльностi, що припускае: шдтримку стаб№носп товарних цш. зaпобiгaння й стримування гшершфляцп, тдтрим-ка стaбiльностi трудово! зaйнятостi, зaпобiгaння безробiття, забезпечення збалансованосп доходiв i витрат у бюджет й зовнiшнiй торгiвлi, поперед-ження величезного бюджетного дефiциту, зовшш-нього боргу або пасивного сальдо в зовшшнш тор-гiвлi, забезпечення балансу м1ж валовою пропози-цiею та валовим попитом.

Для реaлiзaцil основних напрямшв економiчноl полiтики держави може використовуватися

наступна система рiзномaнiтних методiв та важе-л1в регулювання АПК (табл. 1).

Застосування однобiчних методiв не може завдати стaбiлiзуючого ефекту на розвиток АПК. Взаемозв'язок i взaемозумовленiсть ринк1в (това-рiв i послуг, ресурсiв, у тому чи^ прaцi) вимага-ють використання лопчно обгрунтовано!, несупе-речливо!, ув'язано! по силi й часу впливу системи шструменпв (методiв).

Всi вiдомi методи, незважаючи на те, що юнуе певний дiaпaзон у виборi шструменпв нацюналь-но! полтгики в обласп сiльського господарства й виробництва продовольства, можна роздiлити на двi групи: aдмiнiстрaтивнi й прaвовi; економiчнi (у т.ч. прямi й непрямi) [2].

Таблиця 1. Методи та вaжелi державного регулювання соцiaльно-економiчних процеав в

aгропромисловiй сфер1

Сфера застосування Методи, залежно вщ характеру впливу

прямi | непрямi

Економiчнi методи

Ринок ресурсш - Програми пiльгового кредитування на ринку ресурав; - Компенсацй витрат (частини витрат) виробника у зв'язку ростом цш на електроенергiю, пально-мaстильнi мaтерiaли; - Товарний кредит; - Субсидування процентних ставок по кредитах i позикам комерцiйних оргашзацш, притягнутим на розвиток сшьськогосподарського виробництва; - Реструктуризащя борггв сшьськогосподарських товаровиробниюв перед державним бюджетом, позабюджетними державними й iншими фондами; - Погашення прострочених заборгованостей сiльськогосподaрських товаровиробниюв; - Державш гаранти повернення вкладених коштв комерцiйним фшансово-кредитним оргaнiзaцiям i кредитним кооперативам; - 1нвестици на природоохоронну дiяльнiсть. - Розширення спектра продукпв й обсяггв швестипшного кредитування; - 1потечт кредити для товaровиробникiв тд заставу земельних дiлянок; - Тарифно-митна полiтикa, що допускае на внутршнш ринок технжу й устаткування, попит на який не може бути вдоволений (яюсно й кiлькiсно) вiтчизняним виробником; - Податкова полiтикa, що стимулюе залучення ресурсiв у галузь; - Ринок прав використання мшеральних добрив, що забруднюють навколишне середовище (сюди входять i прямi методи у формi сертифiкaтiв).

Ринок продукцй - Державна монополш зaкупiвель на окремi види продукцй, фiксовaнi зaкупiвельнi цши й т.д; - Дотаци й компенсацй на сшьськогосподарську продукцта; - Закушм сшьськогосподарсько! продукцй на державш потреби; - Формування регiонaльних фондiв продовольства, включаючи резервний фонд; - Товaрнi й закутвельш штервенцй на ринках сшьськогосподарсько! продукцй; - Субсидй на окремi продукти харчування. - Податкова политика, що стимулюе зростання сшьськогосподарського виробництва, попиту на кнцеву продукцiю АПК; - Прогресивна шкала оподатковування торговельних тдприемств залежно вiд величини торговельних надбавок; - Цiльовi цiни (нормaтивнi шдикатори); - Перегляд ставок iмпортних тaрифiв вщповщно до прийнятих зобов'язань за результатами переговорш по лiнй ВТО; - Використання експортних субсидiй для стимулювання виходу вггчизняно! продукцй на зовшшнш ринок; - Стимулювання виробництва еколопчно чисто! продукцй й просування !!, у тому чиой, i на зовншньому ринку.

EKOHOMIKA: pecwii uacy

№1(1), 2011

ECONOMICS: time realities

npogoBxeHHa Ta6n. 1.

AgMiHicTpaTHBHi MeTogu

Phhok pecypciB - MomTopHHT i Kompom 3a o6opoToM 3eMrn H 3eMejibHHx HacToK; - CnpuaHHH e^eKTHBHoMy nepepo3noginy 3eMernHHx pecypciB, 3HHxeHHH piBHa TpaHcaKqiHHux BHTpaT npu yrogax i3 3emeM; - rpaHHHHi po3Mipu 3eMe^bHHx ginaHoK y BnacHocri, goBiHHoMy HacrngyBaHoMy BonogiHHi H nocTiHHoMy (6e3cTpoKoBoMy) KopucTyBaHHi $i3HHHHx H MpugHHHHx oci6; - MoHiTopHHr i Kompom 3a ^irnHcoBHM o3gopoBJieHHHM i 6aHKpyTcTBoM nignpueMcTB AnK; - noKynKa (npogax) gepxaBoM aKqin npuBamux nignpueMcTB i cTBopeHHa 3MimaHHx KoMnaHiH; - CTHMy^MBaHHa cTBopeHHa hobhx opram3a^HHo-npaBoBHx $opM BenHKux nignpueMcTB (BepTHKanbHo-BepTHKanbHo-iHTerpoBaHHx ^opMyBaHb) npu TBepgoMy Kornporn gepxaBH 3a goTpHMaHHHM aHTHMoHono^bHoro 3aKoHogaBcTBa; - CTBopeHHa yMoB gna o6'egHaHHa BHpo6HHKiB (KoonepyBaHHa) y 6inbmi opraHi3a^HHi ogнннцi, y ToMy nucrn po3BHToK KoonepaTHBHux $opM B3aeMHH y TexHonoriHHoMy naHHMxKy: <cmbcbKe rocnogapcTBo - nepepo6Ka - TopriBna>; - MoHiTopHHr opram3a^i H ^yHKqioHyBaHHa Mepexi ohtobhx ToBapHHx 6ipx i npogoBomnux puHKiB, po3po6Ka Heo6xigHux HopMaTHBHHx aKTiB i gepxaBHHH Kornpo^b 3a ixHiM BHKoHaHHHM; - PeryjiMBaHHa Tapu^iB Ha npogyкцiм npupogHHx MoHonornH i TpaHcnopTHi norayru; - YgocKoHanMBaHHa cucreMH ciaHgapiiB i po3BHToK eguHoi cucreMH KoHTponM 3a aKicrro ciflbcbKorocnogapcbKoi npogyKqii H npogoBomcraa; - 06MexeHHH Ha BHKopHcraHHa MrnepajibHHx go6pHB 3 MeToM Bupo6HHmBa eKonoriHHo hhcthx npogyKTiB xapnyBaHHa, 3MeHmeHHa 36uTKy, noB'a3aHoro i3 3a6pygHeHHHM HaBKornmHboro cepegoBH^a; - Kornporn Hag TexHonoriHMH b cinbcbKorocnogapcbKoMy внpo6ннцтвi gna 3HHxeHHH TexHoreHHoro HaBaHTaxeHHa Ha HaBKornmHe cepegoBH^e - ycTaHoBJieHHH BignoBigHHx craHgapTiB i HopMaTHBiB hk rpaHHHHux, TaK i noToHHHx; - npoBegeHHa MoHiTopHHry 3eMe^b H o6cTexeHHa rpyHiiB.

Phhok npogyKqii - HopMH o6ob'h3kobhx pe3epBiB, y ToMy nncni onepaTHBHHx; - Kboth Ha npogyKqiro, y paMKax hkhx MoxyTb giaTH cTaHoBi цiнн; - HopMaTHBHi cniBBigHomeHHa BapTocTi ciflbcbKorocnogapcbKoi cnpoBHHH h BapTocTi Bnpo6nMBaHoi 3 ii пpogyкцii; - MoHononi3auia gepxaBoM onToBoi TopriBfli cTpaTeriHHHMH BHgaMH npogyKqii; - Рeraaмeнтaцiн npaBHn TopriBrn npogoBo^bcTBoM, BKHMHaMHH niqeH3yBaHHa onToBoi TopriBrn no 6a3oBHx BHgax npogyKqii; - CnpHHHHa BHcHoBKy цiнoвнx yrog Mix nignpneMcTBaMH ciflbcbKoro rocnogapcTBa, ^o nepepo6nae npoMncnoBocTi h MaTepianbHo-TexHiHHoro 3a6e3neneHHa; - YBegeHHa HopMaTHBiB cniBBigHomeHb Mix BapTicrro ciflbcbKorocnogapcbKoi chpobhhh h BapTicTro BHpo6flMBaHoi 3 Hboro roToBoi npogyKuii, ^o nocTaB^ae gna gepxaBHHx noTpe6; - HenogaTKoBi o6MexeHHa 3oBHimHboi TopriBfli y Buraagi kbot h agMiHicTpaTHBHoro peryjiMBaHHa; - neperaag rany3eBHx cucTeM HeTapu^Hux ToproBe^bHux o6MexeHb (caHiiapHux HopM, TexHiHHHx cTaHgapiiB) gna 3axucTy Haft6inbm ypa3flHBHx cerMeHTiB puHKy; - Oiкcaцia (3aMopoxyBaHHa) BignycKHux i po3gpi6Hux цiн a6o ycTaHoBKa Mex ixHboro nigBH^eHHa (^hoboi cTeni, ToproBeflbHux Hag6aBoK, piBHa peHTa6ernHocTi, Koe^iqieHTiB-cniBBigHomeHb) Ha couianbHo-3HaHHMi npogyKTH; - Po3bhtok HeciflbcbKorocnogapcbKHx (anbTepHaTHBHux) BugiB gianbHocri Ha ceni gna nigBH^eHHa goxogiB i 3HHxeHHa piBHa cxoBaHoro 6e3po6irra; - Po3mupeHHa cucTeMH cTpaxyBaHHa BpoxaM (nepeniKy Ky^bTyp h oxonneHHx nociBHHx nno^), po3po6Ka giroHoi HopMaTHBHoi 6a3H h npaBHn HagaHHa gepxaBoM BignoBigHux cy6cugiH; - KoHTpoflb 3a HagxogxeHHHM i BHKopucTaHHaM reHeTHHHo 3MiHeHux npogyKTiB xapnyBaHHa H KoMnoHeHTiB gna ixHboro BHpo6HHXTBa; - EKonoriHHHH KoHTpoflb npogyKqii, ^o HagxogHTb no iMnopii.

Cepeg agMiHicrpaTHBHux MeiogiB gepxaBHoro Bn^HBy Ha arpapHHH ceKTop 3HaHHe мiсцe Ha^exuib HopMaTHBHO-npaBOBiH 6a3i. Pe^opMyBaHHH arpap-Horo ceKTopa eKoHoMiKH cynpoBogxyeTbca aKTHB-hhm po3bhtkom 3aKoHogaBHoro 3a6e3neneHHH, Ha ^o BKa3ye 3HaHHa KiflbKicrb HopMaTHBHo-npaBoBHx aKTiB, npHHHHTHx ocTaHHiMH poKaMH 3 MeioM nig-bh^hhh e^eKTHBHocri ^yHKqioHyBaHHa ciflbcbKoro rocnogapcTBa. Cepeg hhx 3aKoHH yKpaiHu: «npo ciflbCbKorocnogapcbKy Koonepa^ro», «npo $kcoBa-hhh ci^bCbKorocnogapcbKHH nogaTOK», «npo $ep-MepcbKe rocnogapcTBo», «npo oco6Hcre ce^HHcbKe rocnogapcTBo» to^o. He3BaxaMHH Ha no3HTHBHi

3MiHH y npaBoBoMy pery^MBaHHi BigHocHH y c$epi ciflbCbKorocnogapcbKoro внpo6ннцтвa, aKi Big6y-nuca b nepiog arpapHoi' pe^opMH b yKpami, crng KoHCTaTyBaTH, ^o cynacHe arpapHe 3aKoHogaBCTBo noKH ^o He noBHoM MipoM BignoBigae o6'gkthbhhm noTpe6aM cycni^bHoro po3BHTKy [3].

HaBegeHHH b Ta6^H^ nepernK MeTogiB gyxe cy-nepenHHH, ocKiflbKH BK^Mnae Baxem, aKi Moxyrb 6yTH BHKopucTaHi gna pea^i3aqii hk nomTHKH «npa-Moro BTpynaHHH», TaK h «puHKoBoro caMopery^M-BaHHa». npo6^eMa no^arae y Bu6opi TaKoi' cipaTerii (Ha6opy iHcTpyMeHTiB), ^o 6y^a 6 Hecynepen^HBoi

й, найбшьшою мiрою, сприяла б досягненню стшкого розвитку агропромислово! сфери.

Шдводячи тдсумки, на нашу думку, викорис-тання того або iншого набору шструменпв мож-ливо лише за умови:

— Виконання твердих рамок бюджетних обме-жень (сукупний обсяг державних швестицш у галузь обмежений).

— Певного рiвня розвитку галузi (низький рiвень прибутку на одне господарство не дозволяе

повною мiрою використати таю шструменти як лiзинг, субсидована процентна ставка на кредити комерцшних банков, страхування ри-зик1в i т.п.).

— Реально! доступносп кредитш.

— Удосконалювання законодавчо! й нормативно! бази та ш.

Список лггератури:

1. Амбросов В. Ефективнють використання фактор1в розширеного вщтворення в аграрному сектор1 / В. Амбросов // Економ1ка Украíни. - 2009. - № 4. - С. 67-73.

2. Прокопьев М.Г. Инструменты (методы) экономической политики в сфере АПК // Проблемы развития рыночной экономики. Сб. научных трудов. Выпуск 2. - М.: ИПР РАН, 2007.

3. Матер1али до проекту агарного кодексу Украши [Електронний ресурс]. - Доступ до ресурсу: http://www.minagro. kiev.Ua/page//11138

Надано до редакци 18.11.2011

Гелюх Ольга Володимирiвна / Olga V. Gelyuh

[email protected]

Посилання на статтю / Reference a Journal Article:

Методы та важелi державного регулювання co^aMbno-eKonoMiHuux процеав в агропромисловш сферi. [Електронний ресурс] / О.В. Гелюх // Економка: реали часу. Науковий журнал. — 2011. — № 1 (1). — С. 135-138. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2011/n1.html