CC BY
11
УДК 323.358.439.6
ОЦЕНКА ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ РЕГИОНА: ВОЗМОЖНОСТИ
ЛОГИКО-СТРУКТУРНОГО ПОДХОДА
© 2014
Н.С. Морозюк, кандидат экономических наук, доцент кафедры бухгалтерского учёта и аудита Одесский государственный аграрный университет, Одесса (Украина)
Аннотация: Рассматривается влияние на создание условий оценки продовольственной безопасности региона, уровня продовольственной безопасности как важного элемента институциональной структуры рыночной экономики. Обоснованы основные составляющие логико-структурного подхода, алгоритм их функционирования, состав системы дополнительных индикаторов.
Ключевые слова: регион, продовольственная безопасность, логико-структурный поход, индикаторы и показатели продовольственной безопасности, экономический рост.
Повнощнне харчування окремих категорш громадян у рiзних регюнах Украши унеможливлюе перманент-не зростання роздрiбних щн на продовольство. Суттев1 змши доступносп продовольства навить в окремому регюш можутъ дестабшзувати продовольчий ринок краши в цiлому та спричинити масштабно загрозу ïï продовольчш безпецi. Тому, оцiнювання продоволъчоï безпеки з використання лопко-структурного шдходу вважаеться актуальним на геперiшнiй час.
Аналiз осганнiх дослвджень i публiкацiй показав, що проблема недосконало вивчена та потребуе суттевих змiн та доповнень. Саме введення нових iндикагорiв оцшки, як1 на мою думку охоплюють всi аспекти про-блеми продовольчо! безпеки. Питання вдосконалюван-ня системи продовольчоï безпеки, контролю якосгi при ввезенш сировини та гоговоï продукцп, запобiгання фалъсифiкацiй при iмпоргi та експорп продовольства та харчовоï сировини зокрема, питання мониторингу стану продовольчоï безпеки дослiджувалися багатьма украшськими, росшськими та закордонними вченими i практиками.
Серед украшських i росiйсъких авторiв слад за-значити роботи А.А. Балабанова, А.С. Белшна, П.Т. Бурдукова, О.1.Гойчук, Ю.Б. 1ванова, Е.В. Корнiлова, А.Б. Осканова, Р.З. Саетгалиева, Д.В. Шахова, Т.1. Егорово! - Гудково! та ш.
Тому обгрунтуванню та вибору способiв подолання загроз продоволъчiй безпещ регiону i вдосконаленню державного регулювання щодо забезпечення населен-ня регюну продовольством мають слугувати резуль-тати комплексного оцшювання продоволъчоï безпеки репону.
Невиршена ранiше частина загалъноï пробле-ми стосуеться концептуальних засад вдосконалення продоволъчоï безпеки регiону.
Оцiнювання продовольчоï безпеки регiону потребуе вибору теоретичного тдгрунтя. Найчастiше в оцiнюваннi продовольчо! безпеки регiону використо-вуються штегральш показники. Метою статтi е пошук нових iнструментiв при аналiзi проблем продовольчоï безпеки регiону та розробщ заходiв iз вдосконалення системи мониторингу продовольчо! безпеки регюну.
Завданням е дослвдження можливостей використання лопко-структурного пiдходу, щодо монiторингу продовольчоï безпеки регiону.
Лопко-структурного пiдхiд розглядае систему як цiлiснiсгъ i грунтуеться на здiйсненнi систематичному аналiзi процесiв структурування системи. Лопко-структурний шдхвд (LFA - Logical Framework Approach) розроблений Агентством Мiжнародного розвитку в США наприкiнцi 60-х рошв для надання допомоги в плануванш, управлiннi i оцiнцi процесiв i заходiв. Цiлеспрямоване планнування типу LFA означае, що точкою ввдл1ку е мета, яко! прагнуть досягти. Досягнення мети, в свою чергу, будуеться на здiйсненнi систематичного анал1зу тих видiв дiялъностi, яш можуть вести до досягнення цiеï мети з урахуванням того, що мета розглядаеться як цшсна система.
Етапи використання лопко-структурного подходу
при оцшюванш продовольчо! безпеки регiону наведено в табл. 1.
Таблиця 1 - Лопко-структурний пiдхiд до оцшювання продовольчо! безпеки репону
Фаза анализу Фаза синтезу
Етап 1: Аналхз стейкхолдер1в ощнювання ггрс л об о льч oï 6 е зпеки ре поет,' Етап 4: Побудова лопки ощнювання продовольчо! оезпеки репону
Етап 2: Анал13 загроз продовольчш безпещ репону Етап 5: Визначення о б межень щодо ощнювант продовольчо! б езпекирепону
Етап 3: Анал1з можливостей оцшювання продовольч os о езпекирепону Етап <5: Визначення шдикатор1в ощнювання продовольчо! б е зпеки ре no HV
Етап 7: Складання послщовностг ощнювання продовольчо! б езпекирепону
Етап S: Плану вання витрат на ощнювання продовольчо! б езпекирепону
Основним вихщним продуктом логiко-структурного щдходу е лопко-структурна матриця. Логiко-структурна матриця це лише шструмент аналiзу, розробки i оформления проекту. При правильному И застосуванш лопко-структурна схема сприяе з'ясуванню логiчних зв'язк1в мгж заходами, результатами, задачею i цiлями. Таким чином, побудову лопко-структурно! схеми слщ розгля-дати не просто як набiр механiчних процедур, систе-матизований логiчний виклад причинно-наслвдкових взаемозв'язк1в ощнювання продовольчо! безпеки регiону.
Змiст лопко-структурно! схеми слад розглядати як основу мониторингу. Принципи заповнення лопко-структурно! матрицi. Зазвичай починають заповнення лопко-структурно! матрищ, рухаючись вертикально вниз по першому стовпцю (текст), до тих шр поки вiн не буде заповнений. Як тшьки iерархiя загальних цiлей, конкретних цiлей, результатiв, дш i засобiв може вва-жатися лопчною, можна переходити до заповнення стовпця обмежень. Такий порядок допомагае проводи-ти перевiрку логiчностi опису проекту, а також виявляе чинники, яш стримують виконання проекту, i валяю чинники ризику, непiддaтливi контролю в рамках проекту. Попм заповнюються другий i третiй стовпщ матрищ для кожного рiвня iерaрхi! проекту. Так для кожного показника указуються вимiрювaння, за допо-могою яких визначаеться чи дшсно показник тддаеться вимiрювaнню, ефективному з погляду витрат часу 1 вaртостi. Необхвдно встановити вщмшносп мiж цiлями, результатами i дiями. Вiдмiннiсть мiж цiлями, результатами i дiями визначаються !х «керованютю».
За такою матрицею складаеться послiдовнiсть оцiнювaння продовольчо! безпеки регюну, а також уточнюеться процедура мониторингу продовольчо! безпеки (табл. 2).
У текстовш чaстинi логiко-структурно! матрищ складаеться лопка оцiнювaння продовольчо! безпеки регюну, а також наводяться закладеш в основу дано! лопки вaжливi допущення i чинники ризику. Таким чином, створюеться основа для перевiрки результата ощнювання продовольчо! безпеки регюну 1 забезпечуеться убезпечення в1д помилок.
Сильн1 сторони лопко-структурного подходу. Передбачаючи обговорення защкавленими сторонами проблем, цiлей i стратеги, лопко-структурний пвдхщ, за умов ясно! постановки цшей та побудови лопко-
структурно! матриц надае зааб перевiрки внутршньо! логiки оцiнювання продовольчо! безпеки, забезпечу-ючи взаемозв'язок заходiв, результатiв i цiлей. Цей шдхщ передбачае, що на стадп планування оцiнювання продовольчо! безпеки необхiдно вказати i ретельно дослiдити найважливiшi допущения i ризики, що мо-жуть завдати збитку успiху оцiнювання продовольчо! безпеки, поставити пщ загрозу здшснимють проекту. Визначаючи показники досягнень i засоби вимiрювання оцiнюваиня продовольчо! безпеки, лопко-структурний пiдхiд дае можливiсть ще на стадi! планування оцiнюваиня продовольчо! безпеки репону визначити правила проведення монiторингу продовольчо! безпеки безпосередньо з моменту його початку.
Таблиця 2 - Лопко-структурна матриця оцiнюваиня продовольчо! безпеки репону
Лопка Структл'ра
оцхшоБання оцхнювання Вишрювання Лопко-структурш
ПрОДОБОЛЬЧШ Пр0Д0В0ЛЬЧ01 ЗЕЯЗКИ
о езпеки р епону оезпеки репону
ЗагалЕшцгп отнюваннл мхра дослгнення
продовольчо1оезпеки загальних цоеи джерела хыетоди взаемозв'язок шж
репону оцхнювання конкр етнимн х
Конкретш цш оцшювання мхр а д о с ягнення продовольчо1 оезпеки загальними щлями
продовольчо!оезпеки ко гар ет них щл ей репону
репону
Оцшювання продовольчо! ЫЛЬЫСТЬ 1 яысть вартхсть р есур схв взаемозв'язок мхж
о езпеэн репону неооххзних р есг^роЕ сьтш х результатами
Результати 01пнк5вання мхра дослгнення Джерела 1 метода для взаемозБ язок мхя:
продовольчш оезпеки результат® шдтвердження результатами!
р епону досягнень конкр етнимн щлями
Сильш сторони лопко-структурного тдходу. Передбачаючи обговорення зацiкавленими сторонами проблем, цшей i стратегi!, лопко-структурний шдхщ, за умов ясно! постановки цшей та побудови лопко-структурно! матрицi надае засiб перевiрки внутршньо! логiки оцiнювання продовольчо! безпеки, забезпечу-ючи взаемозв'язок заходiв, результатiв i цiлей. Цей пiдхiд передбачае, що на стадп планування оцiнюваиня продовольчо! безпеки необхщно вказати i ретельно дослщити найважливiшi допущення i ризики, що мо-жуть завдати збитку устху оцiнювания продовольчо! безпеки, поставити пщ загрозу здiйснимiсть проекту. Визначаючи показники досягнень i засоби вимiрювання оцiнюваиня продовольчо! безпеки, логiко-структурний шдхщ дае можливiсть ще на стадп планування ощнювання продовольчо! безпеки репону визначити правила проведення мониторингу продовольчо! безпеки безпосередньо з моменту його початку.
Слабк сторони лопко-структурного тдходу. Довiвши свою кориснiсть як шструмент планування i управлiния, логiко-структурний щдхвд не е «гарантом» устху ощнювання продовольчо! безпеки репону. Процес застосування лопко-структурного тдходу вимагае часу i грунтовного навчаиия. Ускладнення та-кож можуть виникати внаслiдок шертного застосування логiко-структурно! матрицi в процеа оцiнюваиня продовольчо! безпеки репону, без урахування змiни умов, як вщбулися протягом певного пром1жку часу. Постановка нереальних цшей ощнювання продовольчо! безпеки репону також негативно впливае на шнцевий результат такого ощнювання.
Для устшного застосування логiко-структурного тдходу потрiбно використання i iнших шструментальних засобiв для аиалiзу техшчного, економiчного, соцiального аиалiзу та iнших аспекпв оцiнюваиня продовольчо! безпеки регiону. Для того, щоб такий пiдхiд був дiевим, необхiдна активна участь защкавлених сторiн, що будуеться на вже встановлених з ними зв'язках. В ходi оцiнювания продовольчо! безпеки репону слщ регулярно проводити перевiрку i перегляд логiко-структурно! схеми, з тим, щоб вона вщбивала змiни умов такого ощнювання.
Ощнювання продовольчо! безпеки репону неможли-во здшснити, не ураховуючи штереси учасникiв такого ощнювання, тобто його стейкхолдерiв. Недостатньо гли-боко проведений аиалiз iнтересiв стейкхолдерiв може призвести до конфлiкту !хтх iнтересiв. Тому на етат аналгтично! фази важливо зiбрати думки представнишв
усiх стейкхолдерiв.
Стейкхолдер (вiд англ. «stakeholders») не мае еквiвалента аш росiйською, анi укра!нською мо-вами, який був би представлений одним словом. Стейкхолдером вважаеться будь-яка особа або група оаб, що впливае на дiяльнiсть оргашзаци або вiдчувае на собi вплив тако! дiяльностi.
Аналiз стейкхолдерiв е першим завданням аналiтично! фази ощнювання продовольчо! безпеки репону. Шсля того, як визначеш стейкхолдер, з ними проводяться консультацi! для з'ясування проблем, що стоять перед ними. Для цього необхщний збiр шформацп про актуальне положення, можливо, за допомогою про-ведення дослiджения, а також ряду зуст^чей або вико-ристання яко!-небудь шшо! форми оцiнки.
Пiсля зак^нчення збору i обробки достатньо! кiлькостi шформацп, настае час зустрiчi стейкхолдерiв. яка проводиться у виглядi робочо! групи i мае на метi подальшу iдентифiкацiю проблем i початок ощнювання продовольчо! безпеки репону. Метою такого аналiзу, перш за все, е встановлення можливостей зiткнения штереав стейкхолдерiв. У табл. 3 розгляну-то стейкхолдерiв оцiнюваиня продовольчо! безпеки репону.
Таблиця 3 - Стейкхолдери ощнювання продовольчо! безпеки репону
Груш
стяЬэсолдзрчв
Профшьш раповальа органн даржавни владн та шоееого
СЯиОВрЯДуВЯНВЯ
ГЕдпрншстваАПК
тахарчоЕох
ПрОМИСЛОВОСЯ
Бюджага установи
Мастерство аграраоа пол таен та продовольства
1НТ9РКН СТ€НЕКОЛД-5р1Е
ШДБНЩОННХ Р1ЕНЯ Пр0Д0Е0ЛЬЧ01
бапнЕЛ Ерашн та И рапоав; аЕОНОМ1Я ЕОПЛЕ НЗ 1МГЮрТ сировннн для харчовох промвсловося та Г0Т0Б01 продуов!; адЕнгзання яеося пеобннн та готово! продуЕцц;
д=5>жавного контролю та Енрзбннтвом- 1 шюртои та рОШОВЗОДЖаННЯМ ПрОДОВОЛЬЧОХ СНрОВННН та ТОТОВНХ ПрОДуЕПЕ харчувзння;
гндвнщення проноросп приипюря генегачно - 1юдвф1ЕОЕавох (ГМО)
СНрОВННН. ШС1ННЯ. ГОТОВОХ лрлтуггг
та т. ш.
н решвбепьнкл
ппгертао! та.В1 тчшнявох снхоенын. ЕНХ1Д на ::1шпн рннш готово!
афаЕШЕва робота харчоЕо! ПрОЫВСЛОВОСЛ е Ерзгш; н0е1 ендн продуеш. ШДЕНПаННЯ ЯЕОСЯ 1 баЛЕЕН
вжн&эння готоеох продухцц; збаражання тюточннх гвнва готову
продуЕгню:
продуЕпв;
танжання дол 1шюрганх продукт
1НформуВЗННЯ ттрп пртуттнУ! що шсшгь ГМО;
гнденщення р1еня здороЕ'я
мамзааяЕнтратна Ернтачннн 11шорт" тадопомогою можлнвостен власного АПК;
збшыпення вадходжань до бюджету Е1Д орган загнв-внробннЕзв СНрОВННН та ТОТОВНХ ПрОДуЕПВ; '-■часть у ф 1 вшс-тнны цанбутах прозеяв годите1-' АПК
гння ДОКОД1Е шд вхзроваджання снегами иоа торннгу: зростання поточннх внтрат; е трата Еонтролю над расурсаын:
ХрОШДСЬЕа Д-ИЕЗ
Форма гн дтрнмЕИ
Еон^г'лыашх шн ро »роби
НОрИЗТНЕННХ ЗЕЛЕ Е
]-иоезх надосЕовалого 3-ЭЕОНОДЭЕЧОГО поля; доступ до прооэсу в тендерах гон даржаЕннх
заеутнелях вэс1ння.
хроикловосп та тфодуЕпв хфчування; гпх>10р1сть гровадання танддаЕ
р1Еня 1 зростання ЕОНЕураНТОафОМОЖНОСП Е1гчизнявого АПК; еовс^'ль таги! прв рогробгй
эоеих дое]-1ннт1е
адша стративного поля; >"талъ Е роз-робгн ДрЗЕГНЕН
гйдтрнмЕавововвадань 1 нашнннягтя надол^ЕЗЕ (■цоаторннг :нш.у -вгору").
ф1нанг;-вання гцхнепв та гдиграи рогвшЕу АПК; зобов'язання г сошального ро!ВШЕу сала
та ад1ИЕВ=пня гюоаюпЕ: \"чэсть в рафориувани 3-эеоводэечого оточання
1нформашя ттрп
ПрОДОВОЛЬЧОХ баЛЕЕН рапону;
- а.т;. -ч ання до рогробкн ГОЗепгшох частный ■ЗЕПЕ ЗЗЕОНОДЗЕЧОХО та адмистратиЕного поля ттрадстзЕннп" в гндпрашстЕ:
надання на0бх1дних Еонс>'льтагнн: 1нформашя про результата иоаторннгу
^аформзшя про ЩОЗЕГ--;
еонс>'ль тагах г потраб у
: до рогробЕИ ГОЗетичнох частный проаЕту;
уЩ'ЗЕЛ1ННЯ поточною даядьаспо;
зетненох >часп в
' рвгулыапЕ
мои торннгу 1 пдан^-вана и розвнпсу;
ХройэДСЬЕОХ ДГтИЕН
зданснана фх:
татвар джаннх уыоЕ; нздання шльг
фй
1нформашя ттрп робот>- г моа торннгу
Результати такого обговорення з участю стейкхолдерiв слiд використовувати при постановщ цiлей, проведеннi iдентифiкацi! допущень оцiнюваиия продовольчо! безпеки регiону.
Постановка цшей. Цш оцiнювания продовольчо! безпеки репону мають бути комплексними, тобто, з одного боку, мають стосуватися узгодження штереав стейкхолдерiв, протистояння загрозам та забезпечен-ня обох попередшх процесiв ресурсами вiдповiдноl кiлькостi та якосп, з iншого боку - таш цiлi мають бути штегрованими до загальних цiлей забезпечення продовольчо! безпеки репону. Останне положення мае оргашчне продовження та розкриття у вимозi сумiсностi
цшей ощнювання продовольчоï безпеки регiону. О^м того, що так1 цiлi мають бути сумiсними в часi та простора вони мають не суперечити одна однш та, вiдповiдно, не провокувати виконавцiв на суперечливi та антагошстичш ди. Безперечно, цiлi ощнювання продовольчо1' безпеки регiону мають бути обгрунтованими. Така вимога е надважливою саме для досл1джуваних цшей, осшльки. наприклад, необгрунтоване протистояння загрозам або невиправдане створення ресурсних резервiв може бути вкрай шквдливим, передуам через ймовiрнiстъ зниження рiвня керованосп системи економiчноï безпеки регюну.
Очевидно, що реальнють цiлей е вимогою, яка е лопчним продовженням обгрунтованосп цiлей оцiнювання продоволъчоï безпеки регюну, продиктова-ним необхiднiстю адекватностi дiяльностi пiдприемств регiону реальним умовам. Не менш важливою е вимога щодо зютавносп цiлей оцiнювання продоволъчоï безпеки регюну, оскшьки, наприклад, зютавшсть цiлей про-тистояння загрозам та узгодження iнтересiв може бути не такою прозорою, як це може здаватись на перший по-гляд.
Своечаснють е важливою вимогою для будь-яко! з цiлей оцiнювання продоволъчоï безпеки регюну. проте передуам, зi зрозумших причин, така вимога стосуеться цшей протистояння загрозам. Дотримання вимоги гнучкосл здебiлъшого зумовлене мiнливiстю умов функцюнування регiону в цiлому, також е актуаль-ним. Вимоги зрозумiлостi та прозоросп можна назвати «людяними», оскшьки цш оцiнювання продоволъчоï безпеки регюну, передуам, мають бути усввдомленими та «розчиненими у серцях» безпосереднiх виконавщв. Вимiрнiстъ, як вимога, потребуе особливого шдходу до вибору показнишв вимiрювання цiлей. Такi показники мають бути i шльюсними, i як1сними. Як вимога до цшей ощнювання продовольчоï безпеки регюну, вимiрнiстъ тiсно пов'язана iз можливостями структуризацiï таких цшей, тобто типами формалiзацiï цiлей. Тому питання вибору показнишв вимiрювання таких цшей потребуе бшьш детального вивчення (табл. 4).
Таблиця 4 - Методолопчш засади забезпечення вимiрностi цшей оцшювання продовольчоï безпеки регюну
Тшга структур изаци Хар актеристнки щл ей Методолопчш засади EHMipHocri цшей
ПоБна форма л!защя Мета може бути вимряна за допомогою ЕИКЛЮЧНО плыасних показниюЕ, оскиьки жодну s цшей, не може бути повнктю формализовано Основы методологгчн! засади: дослщження операщй. квалшетричннй гадоод Рекомендованг методи: аналп ряд!в динамики, л шшне, нелишне, динам!чне пр oip аму вання
Часткова структуризация Мета може бути вюлряна за допомогою сполуки плыасних та яысних показниив ОсновHi методолоз1чнг засади: номометирчнийщднд, теор1якорисносп Ре коме нд о вам метод и: контент-аналгз. методи отимвацц, причинно-наслизкове моделювания, теория irop, LMiTaiijHHe моделювання. методи неч1тко'1 лопки, семантичний
Неструктуроватсть Мета може бути вгопряна переважно за допомогою яисних за сто сувати вкр ай важко Основы Memodo-iosiwi засади: лопчне моделювання, системний аналЬ Рекомендован! методи: дескриптивний анал13, шструментарш сощолош. сотальш експеримети. еБристичш методи. ипуиивш методи
фшансування з бюджету галузей АПК та сшьського го-сподарства;
- створення урядом передумов для реалiзацiï ввдповвдного проекту системи монiторингу рiвня продовольчо1 безпеки.
Використання логiко-структурного пiдходу до комплексного ощнювання продовольчо1 безпеки регюну потребуе ретельного ставлення до ввдбору показнишв, як1 мають бути пов'язаш з конкретною метою оцшювання, однаково розумiлися усiма стейкхолдера-ми й бути шформативними. Процес ввдбору показник1в мае сввдчити про те, що розумiеться пвд метою i ïï реалънiстю, конкретнiстю i вимiрнiстю (табл. 5)
Таблиця 5 - Вимоги до вщбору показнишв комплексного ощнювання продовольчо! безпеки репону
комплексного ощнювання Вимоги до вщбору показнигав
Формулюваннямети Забезпечити шдвищення продовольчо! безпеки репону
Ооговорення Хто братиме участь? Яи можуть бути передоачеи заходи? Ли можна припустити взаемостосунки :-дж сторонами?
Bùiôpaid показники (фрагмент) С короче ння вгтько en зоиткових щдприемств АПК Зшлыиегаи нлькосп нових переробнихшдприемств 3 опыления илькосп нових продукт Збиыпення прибутку, одержуваного гпдприемствами АПК Зменшення сум дотацш та тльг з бюджету для сньського господарства Зниження дол! продукцц, що шетнть ГМО на харчовому ринку Укра!ни
Корегування мети ГБдвищити ршень продовольчо! безпеки репошв держави на ndjcnasi зростанняртня технолопчно! spuoeri в галузях АПК
Виходячи з вибору тiеï чи iншоï цш оцiнювання продоволъчоï безпеки регюну, надалi важливим еле-ментом дослвдження слвд вважати обгрунтування iндикаторiв такого оцiнювання.
Для успiшного оцшювання продовольчоï безпеки регiону слiд враховувати таю обмеження:
- змiна законодавства;
- внесення змiн в процедуру лщензування iмпортно-експортних операцiй, у тому числ1 i при ввезенш сировини та продукцiï, що мютять ГМО, а також ввдповвдного насiння;
- змiна законодавчого та адмшютративного ото-чення, що регламентуе дiялънiстъ АПК;
- змiна цш на енергоноси, та вiдповiдно - зростан-ня цiн на впчизняну продукцш та лобшвання ввезення бшьш дешевоï iмпортноï продукцiï;
- ввдсуттсть або скорочення запланованого обсягу
Пюля того, як були обIрунтованi показники, необхвдно визначити джерела iнформацiï i засоби збо-ру даних для мониторингу, що дасть можливiстъ встано-вити вимiрнiстъ цих показникiв при дотриманш умови розумностi витрат на вимiрювання.
Для заповнення колонки «Вимiрювання» лопко-структурноï матрицi повиннi бути вказаш:
- формат представлення шформацп (наприклад, звiти про хiд виконання проекту, рахунку проекту, офiцiйна статистика);
- хто надае iнформацiю;
- перюдичнють надання iнформацiï (наприклад, щомiсячно, щокварталу, щорiчно i т.п.).
Зовнiшнi джерела шформацп пвдлягають оцiнцi з по-гляду 1х доступностi, достовiрностi i адекватности
Необхiдно також враховувати витрати на збiр iнформацiï, виробництво я^ е складовою частиною самого проекту, i вартосп збору такоï iнформацiï, а також пвдтвердити наявнють вiдповiдних засобiв. Показники, для яких неможливо виявити вiдповiдних засобiв перевiрки, сл1д замiнити iншими. У випадку якщо процес визначення якого-небудь показника виявляеться дуже дорогим або складним, його слiд замiнити простiшим i дешевшим.
Засоби i витрати. До засобiв ввдносяться людсъкi, матерiалънi i фiнансовi ресурси, потрiбнi для проведения запланованих заходiв i управл1ння проектом. Для точноï оцiнки ресурсiв i витрат, потрiбних для виконання проекту, слвд надати достатньо докладну характеристику запланованим заходам, а також заходам, що вщносяться до управлшня проектом. Як наголошувалося вище, слвд надати увагу i витратам по збору даних про показники.
Пюля того, як завершене заповнення лопко-структурноï матрицi, можна переходити до подальшого планування конкретних заходiв. Складання графiка дiй або робiт е методом 1х подання в рамках проекту зi вста-новленням логiчноï послiдовностi i взаемозалежиостi. При цьому, графiк використовуеться i як зааб визначення вiдповiдалъноï за проведення ди. Найчастiше ви-користовуваним шструментом оформлення е дiаграми Гантта, i метод критичного шляху.
Лопко-структурний шдхвд у робот доповнений по-ложеннями теорiï структурноï гармонiï систем, що дало змогу використати його при розробленш комплексного оцiнювания продоволъчоï безпеки регюну.
Золотий перетин (або золота пропорщя) - це такий подш вiдрiзку, у якому менший вiдрiзок спiввiдноситъся iз бiлъшим, як бшьший iз цiлим (математично вiдрiзки золотоï пропорцiï мають вираз безк1нечного iррацiонального дробу: якщо АВ прийняти за одиницю,
тодi AE = 0,618..., тодi ВЕ = 0,382). Ряд золотого перетину отримуеться шляхом множення попереднього числа на 1, 618. При цьому кожне наступне число дорiвиюе сумi двох попереднiх чисел, а два сум1жш числа сшвввдносяться одне з iншим за пею ж пропорцiею, що i цше. Тобто ряд мае фрактальну структуру, адже фрак-тальною е така структура, що складаеться iз частин, яш в чомусь подiбнi цшому. Золотий принцип вiдповiдае також i оптимальному входженню однiеï системи в шшу, що заперечуе принцип «випадковосп» органiзацiï жи-вих систем .
Висновки та перспективи подальших досл1джень Безлiч шлькюних статистичних спостережень пiдтвердили дiю закону золотого перетину, що ранжуе шльшсш характеристики в ряд, логарифм якого утворюе пряму лiнiю. Так, Жорж Кшгслей Зiпф (George Kingsley Zipf), побудувавши iерархiчний ряд кiлъкостi мют за од-наковим розмiром, виявив, що логарифм ряду створюе пряму лшш. У сучаснш науцi закони Бредфорда, Леймкулера, Лотк1, Ципфа, що мають едину назву закону сили (power-law) та яш при найближчому розглядi е практично вдентичними закону золотого перетину, е методолопчним пвдгрунтям нового наукового напряму - шформетри. Наведенi приклади застосуваиия золотого перетину в природi i в статистичних закономiрностях указують на те, що будь-яка система тдпадае тд дiю унiверсалъного закону структуризацп, що дае ш можливiстъ динамiчно розвиватися з мiнiмалъними ви-тратами енерги.
Економiчнi системи теж не е виключенням з правил, наприклад, класикою жанру золотого перетину в економщ й управлiннi е закон Парето. Дшсно, емпiричнi дослiджения пвдтверджують той факт, що й економiчнi пропорцп пiдпадаютъ пiд дiю унiверсалъного закону як на рiвнi свiтовоï економши (угрупувания краш по рiвню ВВП), так i на рiвнях окремих краш (структуризацiя пiдприемств по рiвию виробництва, розподiл валового доходу м1ж iнституцiйними секторами економiки, диференщащя доходiв населення).
Безумовно, що подальше дослвдження законiв гармонiзацiï може довести юнування безлiчi iнших проявiв ди золотого перетину. Доцiлъним може бути його застосування й при комплексному ощнюванш продоволъчоï безпеки регiоиу i це е подальшим напрям-ком дослвджень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Галиахметова А.М. Национальные приоритеты и проблемы продовольственного обеспечения населения // Актуальные проблемы экономики и права. 2013. № 2 (26). С. 49-55.
2. Доклад о мировом развитии 2010. Сельское хозяйство на службе развития. Обзор. /Международный банк реконструкции и развития / Всемирный банк [Электронный ресурс]. -2010. - [Режим доступу]: http:// www. worldbanr. org.
3. Сгорова-Гудкова Т. I. Вдосконалення системи мот-торингу на принципах самооргатзаци як умова забезпечення продовольчо! безпеки / Т. I. Сгорова-Гудкова, Н. С. Морозюк // Вкник Схвдноукрашського нацюнального ушверситету 1ме-н Володимира Даля. 2012. № 11(182). Ч. 2. С. 285-291.
4. Булан А.П., Мошторинг загроз нацюнальнш безпещ як складова забезпечення стабшьносп в сусшль-ствг Науковi пращ КДУ. Випуск 31. Полiтичнi науки. Том 44.- 2005.- С. 140 - 146.
5. Ляшенко О. М. Продовольча безпека як засаднича функщя нащонально! економiчно! безпеки / О.М. Ляшенко, Р.В. Марков // Вчеш записки Ушверситету "КРОК" : зб. наук. праць. Вип. 25. — Ки!в: ВНЗ "Унiверситет економiки та права "КРОК", 2011. - С.81-86.
6. Музыченко А.С., Булавка Л.В. Государственное регулирование развития личных крестьянских хозяйств населения в Украине // Вектор науки ТГУ. Серия: Экономика и управление. 2013. № 4 (15). С. 10-13.
7. Оглуздин Н.С. Продовольственная безопасность России. [Электронный ресурс]. 2010. - [Режим доступу]: http://geopolitika.narod.ru/New/prod.htm
8. Олейник Е.А. Бюджетная поддержка кредитования малых аграрных предприятий Украины // Вектор науки ТГУ. Серия: Экономика и управление. 2012. № 2. С. 60-63.
9. Хомын О.И. Продовольственное обеспечение демографической безопасности Украины // Вестник НГИЭИ. 2012. № 11. С. 107-124.
10. Чирва О.Г. Организационно-экономическая роль механизма повышения конкурентоспособности пищевых предприятий в украине // Балтийский гуманитарный журнал. 2013. № 4. С. 121-123.
11. Экономическая безопасность: новая парадигма формирования и обеспечения : [монография] / [под ред. Э. М. Сороко, И. А. Белоусовой, Т. И. Егоровой-Гудковой]. — Одесса: ИКТ, 2011. — 544 с.
ОЦ1НЮВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОÏ БЕЗПЕКИ РЕГ1ОНУ: МОЖЛИВОСТ1 ЛОПКО-СТРУКТУРНОГО ШДХОДУ
© 2014
Н. С. Морозюк, кандидат eKOHOMÎ4H^ наук, доцент кафедри бухгалтерского облшу i аудиту Одеський державний аграрний утверситет, Одеса (Украгна)
Анотацгя: Розглядаеться вплив на створення умов оцшювання продовольчо! безпеки регюну, рiвня продовольчо! безпеки як важливого елемента шституцшно! структури ринково! економiки. Обгрунтовано основш складовi лопко-структурного пвдходу, алгоритм ïx функцюнування, склад системи додаткових iндикаторiв.
Ключовi слова: регюн, продовольча безпека, логiко-структурний пiдxiд, шдикатори та показники продовольчоï безпеки, економiчне зростання.
EVALUATION OF FOOD SECURITY IN THE REGION: CAPABILITIES OF LOGICAL
FRAMEWORK APPROACH
© 2014
N.S. Morozyuk, PhD, candidate of economical sciences, assistant professor of the chair
«Accounting and Auditing»
Odessa State Agrarian University, Odessa ( Ukraine )
Annotation: The impact on creating assessment conditions of food security in the region, of the level of food security as an important element of the market economy institutional framework is considered. The basic elements of logical framework approach, its functioning algorithm and set of additional indicators are substantiated.
Keywords: region, food security, logical framework approach, indicators of food security, economic growth.
