CC BY
103та медико-біологічні проблеми фізичного
виховання і спорту _____________________________________________________________________
Вплив програми олімпійської освіти на рівень соматичного здоров’я та рухової підготовленості школярів загальноосвітніх шкіл
Навтіков О.Е., Мут’єв А.В., Сишко Д.В.
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
Анотації:
Досліджувався вплив програми олімпійської освіти на рівень олімпійських знань, соматичного здоров'я і рухової підготовленості школярів середнього віку. В дослідженні приймало участь 70 учнів 7 класів. Програма курсу олімпійської освіти була інтегрована в позакласну роботу школярів. Програма розрахована на 26 годин. Вона містила проведення лекцій (12 годин), семінарських занять (4 години), відео уроків (4 години), спортивно-масових заходів на олімпійську тематику (3 години), відвідування спортивних змагань та зустрічі з видатними спортсменами. Встановлено, що впровадження в навчально-виховний процес дітей середнього шкільного віку програми олімпійської освіти дозволяє значно підвищити рівень їх знань, мотивації та практичних навичок діяти відповідно до ідеалів та цінностей олімпізму, що в свою чергу призводить до суттєвого покращення їх фізичного здоров'я та рухової підготовленості.
Ключові слова:
олімпійська, освіта, програма, школярі, фізичне, здоров’я, рухова, підготовленість.
Навтиков А.Э., Мутьев А.В., Сышко Д.В. Влияние программы олимпийского образования на уровень соматического здоровья и двигательной подготовленности школьников общеобразовательных школ. Изучалось влияние программы олимпийского образования на уровень олимпийских знаний, соматического здоровья и двигательной подготовленности школьников среднего возраста. В исследовании принимало участие 70 учеников 7 классов. Программа курса олимпийского образования была интегрирована во внеклассную работу школьников. Программа рассчитана на 26 часов. Она содержала проведение лекций (12 часов), семинарских занятий (4 часа), видео уроков (4 часа), спортивно-массовых мероприятий на олимпийскую тематику (3 часа), посещение спортивных соревнований и встречи с выдающимися спортсменами. Установлено, что внедрение в учебно-воспитательный процесс детей среднего школьного возраста программы олимпийского образования позволяет значительно повысить уровень их знаний, мотивации и практических навыков действовать в соответствии с идеалами и ценностями олимпизма, что в свою очередь приводит к существенному улучшению их физического здоровья и двигательной подготовленности.
олимпийское, образование, программа, школьники, физическое, здоровье, двигательная, подготовленность.
Navtykov A.E., Mutiev A.V., Syshko D.V. The influence of the program of Olympic education on the level of somatic health and physical training of secondary schools scholars. Influence of the program of Olympic education on the level of Olympic knowledge, somatic health and motive preparedness of schoolboys of middle ages was studied. In research 70 students took part 7 classes. The program of course of Olympic education was computer-integrated in extracurricular work of schoolboys. The program is counted on 26 hours. It contained the leadthrough of lectures (12 hours), seminar employments (4 hours), video of lessons (4 hours), спортивномассовых measures on Olympic subject (3 hours), visit of sporting competitions and meeting with prominent sportsmen. It is set that introduction in the educational process of the program of Olympic education allows considerably to promote the level of knowledge, motivation and practical skills to operate in accordance with ideals and values of olympism. It results in the substantial improvement of physical health and motive preparedness of children.
Olympic, education, program, scholars, physical, health, physical, training.
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
Вступ.
В умовах сьогодення особлива увага приділяється розробці нових виховних технологій, які б забезпечували формування і розвиток у підростаючого покоління насамперед духовних та фізичних якостей як домінуючих і вирішальних для розвитку особистості.
Вивчення історії та розвитку олімпійського руху, його ідеалів, принципів і місця у системі явищ сучасного суспільного життя набуває неабиякого виховного й освітнього значення. Саме тому в умовах сьогодення особливого значення набуває олімпійська освіта, покликана виховувати у підростаючого покоління прийняття принципів олімпізму.
В даний час, все більше усвідомлюється необхідність істотної перебудови та гуманізації системи фізичного виховання школярів і студентів, фізкультурно-спортивної роботи в школах, вузах і пропонуються різні шляхи вирішення цієї проблеми [1, 2, 4, 6 та ін.], одним з яких є організація освітньо виховного процесу на основі ідеології олімпізму, шляхом олімпійської освіти [3, 7].
Для вирішення завдань олімпійської освіти в різних країнах розроблено і апробоване на практиці широке коло форм і методів роботи, центральне місце серед яких займає робота з роз'яснення і пропаганди ідей олімпізму, олімпійського руху під час навчального процесу в школах, вузах і інших навчальних закладах [5, 8].
© Навтіков О.Е., Мут'єв А.В., Сишко Д.В., 2012
Інтеграція програм з олімпійської освіти у навчально-виховний процес шкіл, як вважає М. Булатова та В. Єрмолова [3], базується на таких основних методах: вивченні теоретичних основ, які містять матеріали з історії давньогрецьких Олімпійських ігор, відродження та становлення сучасного олімпійського руху, а також про олімпійські принципи та символи, Олімпійську хартію тощо, використанні різних видів літератури та мистецтва (малювання, ліплення, спів, музика, слово тощо); пошукова робота (створення музеїв, кабінетів олімпійської освіти), організації та проведенні рухової діяльності як основи олімпійської освіти (всі види змагальної діяльності, заняття фізичною культурою та спортом, у процесі яких діти набувають навичок керування олімпійськими принципами у повсякденному житті).
Позитивні результати такої роботи висвітлені в роботах вітчизняних та закордонних авторів. Проте наукове обґрунтування таких програм та дослідження ефективності їх впливу на розвиток фізичної культури особистості залишається досить актуальним.
Робота виконана згідно до плану НДР Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження полягала у вивченні впливу програми олімпійської освіти на рівень олімпійських знань, соматичного здоров’я і рухової підготовленості школярів середнього віку.
Методи й організація дослідження. Під час дослідження використовували наступні методи: аналіз, синтез, систематизація наукової та науково-методичної літератури, опитування, тестування рухових якостей та фізичної працездатності з визначенням рівнів по кожному показнику, метод експрес-скринінгу рівня соматичного здоров’я за методикою Г.Л. Апанасенко, анкетування школярів щодо олімпійської освіченості та вихованості (з визначенням індексів олімпійських знань, мотивації, практичної поведінки та загального індексу олімпійської освіченості у вузькому розумінні), методи математичної статистики.
В дослідженні приймало участь 70 учнів 7 класів НВК “Школа-колегіум” № 14 м. Сімферополя, які були розділені на дві групи - контрольну та експериментальну.
Програма курсу олімпійської освіти в експериментальній групі була інтегрована в позакласну роботу школярів та була розрахована на 26 академічних годин. Вона містила проведення лекцій (12 академічних годин), семінарських занять (4 академічних години), відео уроків (4 академічні години), спортивно-масових заходів на олімпійську тематику (3 академічні години), відвідування спортивних змагань та зустрічі з видатними спортсменами.
Результати дослідження
До та після завершення експериментального курсу олімпійської освіти школярів середнього віку в експериментальній і контрольній групах були проведені зрізи за зазначеними методиками.
Результати індексів олімпійської освіченості у школярів контрольної та експериментальної груп до початку дослідження суттєво не відрізнялися (р>0,05).
Так, розрахунки узагальненого індексу олімпійської освіченості (у вузькому розумінні) показали, що до початку педагогічного експерименту високий рівень серед учнів експериментальної групи встановлений у 8,57%, середній рівень у 71,43% і низький у 20,0% школярів. В контрольній групі відповідно -5,17%, 74,29% та 20,0%.
Після завершення експериментальної програми олімпійської освіти повторне визначення узагальненого індексу олімпійської освіченості встановило, що серед школярів експериментальної групи високий його рівень зафіксовано у 34,29%, середній у 48,57 % та низький у 8,57%.
Результати школярів контрольної групи були значно нижчі та склали відповідно високий рівень -17,14%, середній - 65,71 % та низький - 17,14%.
Аналіз динаміки індексів олімпійської освіченості учнів середнього шкільного віку показує, що наприкінці навчального року змінився кількісний та якісний розподіл школярів за рівнями олімпійської освіченості. Так, кількість школярів експериментальної групи з низьким рівнем індексу олімпійських знань зменшилося на 11,42% за рахунок підвищення на 5,72% учнів із середнім рівнем та такім же зростанням з високим рівнем. В контрольній групі зростання цього індексу протягом року практично не відбулося.
Ці результати свідчать про те, що запропонована програма олімпійської освіти підвищує рівень знань школя-
32012
Ц
рів про олімпійський рух, проте невисокий відсоток їх зростання ставить завдання пошуку більш ефективних засобів та методів передачі олімпійських знань.
Більш суттєва динаміка спостерігалася в рівні розвитку олімпійської мотивації та практики діяльності учнів експериментальної групи. Так кількість учнів з високим рівнем індексу олімпійської мотивації зросла на 14,29% за рахунок зменшення учнів з низьким та середнім рівнем.
Кількість учнів з високим рівнем індексу олімпійської діяльності в експериментальній групі зросла на 42,86%. В контрольній групі динаміка росту цих індексів була значно меншою.
Ґрунтовний аналіз сформованості системи відношень та мотивації в галузі олімпізму та олімпійського руху у школярів експериментальної групи встановив, що до застосування програми олімпійської освіти зовсім не інтересувалися спортивними змаганнями 14,3% респондентів, час від часу інтересувалися
- 42,9%, постійно інтересувалися деякими видами спорту - 40,0% і постійно інтересуються багатьма видами спорту - 2,9%.
Визначаючи ступень участі учнів експериментальної групи у заняттях фізичними вправами, змаганнях та стиль їх поведінку під час змагань до початку дослідження було встановлено, що 22,9% респондентів зовсім не займаються фізичними вправами, 45,7% займаються інколи, 17,1% регулярно займаються фізичними вправами та лише 14,3% постійно відвідують спортивні секції. При цьому 14,3% учнів ніколи не приймають участь в спортивних змаганнях, 60,0% не приймають участі у змаганнях з різних причин, проте мають бажання змагатися, 5,7% постійно приймають участь у змаганнях «для розваги» і 20,0% приймають участь у змаганнях, для вдосконалення власних результатів.
Після застосування програми олімпійської освіти в експериментальній групі зафіксовано наступну динаміку відповідей на запитання анкет: лише 2,9% респондентів зовсім не інтересувалися спортивними змаганнями, час від часу інтересувалися - 31,4%, кількість тих, хто постійно інтересується деякими видами спорту склала 37,1% та значно підвищилася учнів, які цікавляться багатьма видами спорту - 28,6% (+25,7% у порівнянні із початком дослідження).
Змінилася також ступень участі учнів експериментальної групи у заняттях фізичними вправами, змаганнях та стиль поведінку під час змагань. Так кількість школярів, які зовсім не займаються фізичними вправами скоротилася на 14,3% та склала всього 8,6% від загальної кількості групи, Відсоток учнів, які займаються інколи також значно знизився та склав 11,4%. Проте суттєво зросла кількість учнів, які регулярно займаються фізичними вправами - до 25,7% а також школярів, які записані та постійно відвідують спортивні секції - до 54,3% (+40,0% у порівнянні із початком дослідження). Позитивним було те, що на питання щодо участі в спортивних змаганнях жоден учень не відповів, що не приймає та не має бажання приймати участь в спортивних змаганнях та майже вдвічі скоротилася кількість тих, хто не приймає
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
участі у змаганнях з різних причин, проте мають бажання змагатися (34,3%). Зросла на 34,3% (до 40,0%) кількість школярів, які постійно приймають участь у змаганнях «для розваги» та на 5,7% (до 25,7%) тих, що приймають участь у змаганнях, для вдосконалення власних результатів.
Змінилося також ставлення групи до перемоги. Ніхто не відповів, що здатний вести боротьбу за перемогу за будь яку ціну, навіть всупереч правилам. Своє відношення до перемоги 22,9% школярів висловили як «головне не перемога, а участь», 40,0% підтримали переконання, що «перемога має бути перед усім над собою» та 37,1% відповіли, що прагнуть дістати перемогу в чесній боротьбі при чіткому дотриманні правил.
Вивчення соматичного здоров’я встановило, що 54,29% учнів експериментальної групи мали низький рівень, 17,14% мали рівень нижче середнього, 22,86%
- середній та 5,71% - мали рівень вище середнього. Школярі контрольної групи розподілилися за рівнями соматичного здоров’я таким чином: низький - 51,43%, нижче середнього - 22,86%, середній - 20% та вище середнього - 5,71%. Високий рівень соматичного здоров’я не мав жоден учень як експериментальної так і контрольної групи.
Після завершення дослідження співвідношення учнів з різними рівнями здоров’я змінилося. Зокрема в експериментальній групі зміни були пов’язані із зниженням на 20,0% кількості учнів з низьким рівнем соматичного здоров’я та збільшенням на 17,15% з рівнем нижче середнього та на 2,85% зі середнім рівнем. Кількість школярів з рівнем вище середнього не змінилося.
В контрольній групі кількість учнів з низьким рівнем соматичного здоров’я також знизилося на 2,86% за рахунок відповідного збільшення рівня нижче середнього при незмінній кількості інших рівнів.
Дослідження рівню фізичної працездатності за результатами модифікованого Г арвардського степ-тесту встановило, що 20,00% учнів експериментальної гру-
пи мали низький рівень, 40,00% мали рівень нижче середнього, 25,71% - середній, 11,43% - мали рівень вище середнього та у 2,86% зафіксовано високий рівень. Школярі контрольної групи розподілилися за рівнями фізичної працездатності таким чином: низький - 17,14%, нижче середнього - 42,86%, середній
- 25,17%, вище середнього - 8,57% та високий рівень
- 5,71%. Статистична обробка отриманих даних не виявила достовірних розбіжностей між результатами обох груп (р>0,05).
В кінці навчального року співвідношення учнів з різними рівнями фізичної працездатності змінилося (мал. 1). Так, у 8,57% учнів експериментальної групи було визначено низький рівень, 25,71% мали рівень нижче середнього, 40,00% - середній, 22,86% - мали рівень вище середнього. Кількість школярів з рівнем вище середнього в експериментальній групі не змінилося. Школярі контрольної групи розподілилися за рівнями фізичної працездатності таким чином: низький -14,29%, нижче середнього - 40,00%, середній - 28,57%, вище середнього - 14,29% та відсоткова доля учнів з високим рівнем дещо зменшилась та склала - 2,86%.
Дослідження рівнів розвитку рухових якостей показали, що співвідношення учнів з різними рівнями розвитку рухових якостей було практично однаковим як у експериментальній, так і в контрольній групі.
Наприкінці навчального року співвідношення рівнів розвитку рухових здібностей в експериментальній та контрольній групі змінилося. Аналізуючи динаміку фізичної підготовленості в групах дослідження до та після програми олімпійської освіти було отримано дані, які свідчать про більш істотний приріст рівню рухових якостей в експериментальній групі. Зокрема кількість учнів експериментальної групи з високим рівнем швидкісних якостей збільшилася на 20 %, проти 5,75% в контрольній, сили на 25,68% проти 17,16% та гнучкості на 17,16% проти 8,58%.
32012
05
Таблиця 1
Приріст у результатах рівню фізичної підготовленості учнів середнього шкільного віку (за даними почату та кінця навчального року)
Показники фізичної підготовленості Рівень Експериментальна група Контрольна група
Швидкість за тестом «Біг на 30 м», % Високий +20,02 +5,72
Середній -5,72 +2,86
Низький -14,30 -8,58
Швидкісна сила за тестом «Стрибок в довжину з місця», % Високий +5,72 +2,86
Середній -2,86 +2,86
Низький -2,86 -5,72
Сила за тестом «Підтягування у вису», % Високий +25,68 +17,16
Середній -14,30 -17,16
Низький -11,44 0
Гнучкість за тестом «Нахил вперед із положення сидячи ноги нарізно», % Високий +17,16 +8,58
Середній -11,44 -5,72
Низький -5,72 -2,86
Спритність за тестом «Човниковий біг 4 по 9 м», % Високий +8,58 +2,86
Середній -5,72 -2,86
Низький -2,86 0
Висновки.
Впровадження в навчально-виховний процес дітей середнього шкільного віку експериментальної групи програми олімпійської освіти дозволило значно підвищити рівень їх знань, мотивації та практичних навичок діяти відповідно до ідеалів та цінностей олімпізму,
що в свою чергу призвело до суттєвого покращення їх фізичного здоров’я та рухової підготовленості.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у пошуку та науковому обґрунтуванні ефективних інновацій в системі олімпійської освіти школярів Автономної республіки Крим.
Література:
1. Столяров В.И. Олимпийское образование и спартианская система воспитания. // Спорт, духовные ценности, культура. Вып. 6: Сб. - М.: Гуманитарный Центр «СпАрт» РГАФК, 1998. - С. 71-233.
2. Баринова И.В. Состояние и пути совершенствования олимпийского образования и воспитания учащейся молодежи. - Авто-реф. дис. ... канд. пед. наук.- М.: РГАФК, 1994.-24 с.
3. Булатова М.М., Єрмолова В.М. Олімпійська освіта у системі навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів України. - К.: «Олімпійська література», 2007. - 44 с.
4. Дьюри Ж. Олимпийское движение и воспитание. // Спорт в современном обществе: Материалы Всемирного научного конгресса. - М.: 1974. - С. 122-130.
5. Ефременков К.Н. Межпредметные связи в структуре школьного
олимпийского образования. Автореф. дисс.... канд. пед. наук. -
М.: РГАФК, 1998. - 24 с.
6. Лубышева Л.И. Олимпийская культура как фактор гуманизации современного спорта. // Олимпийское движение и социальные процессы: Материалы IX Всеросс. научно-практич. конф., по-свящ. 10-летию Олимпийского комитета России и V Всеросс. совещания «Практика олимпийского образования ». - М., 1999. - С. 128-132.
7. Петлеваный Г.Ф. Гуманистические аспекты олимпийского образования школьников: Уч. пос. для студентов академий и институтов физической культуры. - Смоленск, 2000. - 58 с.
8. Печерский Н.В., Сучилин А.А. Олимпийское образование: учебное пособие для студентов ИФК. - Волгоград: Перемена, 1997. - 152 с.
Информация об авторах: Навтиков Александр Эдуардович
[email protected] Таврический национальный университет ул. Студенческая 13, г. Симферополь, 97000, Украина.
Мутьев Андрей Викторович [email protected] Таврический национальный университет ул. Студенческая 13, г. Симферополь, 97000, Украина.
Сышко Дмитрий Владимирович [email protected] Таврический национальный университет ул. Студенческая 13, г. Симферополь, 97000, Украина.
Поступила в редакцию 13.03.2012г.
References:
1. Stoliarov V.I. Sport, dukhovnye cennosti, kul'tura [Sport, spiritual values, culture], 1998, vol.6, pp. 71-233.
2. Barinova I.V. Sostoianie i puti sovershenstvovaniia olimpijskogo obrazovaniia i vospitaniia uchashchejsia molodezhi [State and ways of perfection of olympic education and education of studying young people], Cand. Diss., Moscow, 1994, 24 p.
3. Bulatova M.M., Iermolova V.M. Olimpijs’ka osvita u sistemi
navchal’no-vikhovnoyi roboti zagal’noosvitnikh navchal’nikh
zakladiv Ukrayini [Olympic education in the system of educational-educate works of general educational establishments of Ukraine], Kiev, Olympic Literature, 2007, 44 p.
4. D’iuri ZH. Olimpijskoe dvizhenie i vospitanie [Olympic motion and education]. Sport v sovremennom obshchestve [Sport in modern society], Moscow, 1974, pp. 122-130.
5. Efremenkov K.N. Mezhpredmetnye sviazi v strukture shkol’nogo olimpijskogo obrazovaniia [Intersubject connections in the structure of school olympic education], Moscow, 1998, 24 p.
6. Lubysheva L.I. Olimpijskaia kul’tura kak faktor gumanizacii sovremennogo sporta [Olympic culture as factor of humanizing of modern sporty. Olimpijskoe dvizhenie i social’nye processy [Olympic motion and social processes], Moscow, 1999, pp. 128-132.
7. Petlevanyj G.F. Gumanisticheskie aspekty olimpijskogo obrazovaniia shkol’nikov [Humanism aspects of olympic education of schoolboys], Smolensk, 2000, 58 p.
8. Pecherskij N.V., Suchilin A.A. Olimpijskoe obrazovanie [Olympic education], Volgograd, Change, 1997, 152 p.
Information about the authors: Navtykov A.E.
[email protected] Tavricheskiy National University Student str. 13, Simferopol’, 97000, Ukraine.
Mutiev A.V. [email protected] Tavricheskiy National University Student str. 13, Simferopol’, 97000, Ukraine.
Syshko D.V. [email protected] Tavricheskiy National University Student str. 13, Simferopol’, 97000, Ukraine.
Came to edition 13.03.2012.
