CC BY
36ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ОЛІМПІЙСЬКОЇ ТЕМАТИКИ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ ДО ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Віра Юхимук Івано-Франківський коледж фізичного виховання
Анотація. Стаття присвячена особливостям формування знань олімпійської тематики серед школярів для позитивного ставлення до фізичної культури. Результати проведеного дослідження свідчать, що покращення обізнаності школярів в олімпійському русі сприяє підвищенню їхнього зацікавлення до фізичної культури, кращому засвоєнню ними культурно-виховних ідеалів і цінностей олімпізму, позитивно впливає на формування духовної, моральної, естетичної культури особистості школяра. Ключові слова: олімпізм, знання, освіченість, школярі, фізична культура.
Аннотация. Юхымук Вера. Формирование знаний олимпийской тематики как фактор повышения интереса учащихся основной школы к физической культуры. Статья посвящена особенностям формирования знаний олимпийской тематики среди школьников для позитивного отношения к физической культуре. Результаты проведенного исследования свидетельствуют, что повышение образованности школьников в олимпийском движении влияет на увеличение их интереса к физической культуре, позитивно влияет на формирование духовной, моральной, эстетической культуры личности школьника.
Ключевые слова: олимпизм, знания, образованность, школьники, физическая культура.
Annotation. Yukhymuk Vira. The knowledge formation of Olympic subject is an important condition of increasing of interest to physical culture. The role of knowledge of Olympic subject in the formation of positive attitude to physical culture is revealed in the article. The results of investigations affirm that the improvement of pupils awareness on Olympic movement influence the increasing of their interest to physical culture, understanding of cultural and educational ideals and values of Olympic sport, positive influence on the formation of moral, inner and aesthetic culture of pupil’s individuality.
Key words: Olympics, knowledge, experience, pupils, physical culture.
Вступ.
Сучасна Україна, як молода держава, йде шляхом побудови демократичної, правової країни, у якій людина, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнані найвищою цінністю. Здійснюючи стратегічні економічні, соціально-політичні перетворення, Україна прагне увійти до числа країн європейської співдружності.
Останні роки ХХ століття і початок нового тисячоліття ознаменовані значними змінами в українській системі шкільної освіти. Модернізація середньої школи передбачає профільне навчання у старших класах загальноосвітньої школи, розробку нових державних стандартів, які б враховували потреби сучасного суспільства. Реформи, що відбуваються в системі шкільної освіти, спрямовані на поступове інтегрування середньої школи в європейський освітній простір. Очевидно, що освітні цінності повинні бути співзвучними з європейським досвідом.
Наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття широкого поширення набула ідея олімпійської освіти, основи якої були закладені ще П’єром де Кубертеном у праці “Спортивна педагогіка” (1919) [цит. за 2].
Олімпійська освіта, як суспільне явище сьогодні набуває глобального характеру: в ряді країн вона введена до програм навчальних закладів й ре-
© Віра Юхимук, 2009
алізується в різноманітних формах. Показовим є те, що перша така програма розроблена і прийнята ще у 1976 році в Канаді. Тільки через вісім років аналогічна програма з’явилася в США, в 1988 році - в Німеччині [2]. Варто зауважити, що процес впровадження програм олімпійської освіти у навчально-виховний процес школярів під сучасну пору охоплює все більшу кількість країн усіх континентів.
Виходячи з понятійного тлумачення педагогічної категорії “освіта”, зазначимо, що олімпійська освіта - це процес і результат набуття, оволодівання, здобування, засвоєння сукупності систематизованих наукових знань, умінь, навичок в галузі олімпійського руху.
Відтак доцільно підкреслити, що олімпійська освіта чимраз активніше стає предметом наукових досліджень серед вчених зарубіжних країн та пострадянських республік. Цій проблемі присвячуються доповіді на наукових конгресах, сесіях, виступи на міжнародних форумах, континентальних семінарах, конференціях. Серед важливих виокремимо: „Олимпизм, олимпийское движение, Олимпийские игры и современность” (Москва, 1995-1997, 2000-2002); „Человек в мире спорта” (Москва, 1998); „Молодежь-Наука-Олимпизм”
(Москва, 1998, 2002); „Олимпийское движение и социальные процессы” (Омск, 1998; Москва, 1999); „Олимпийский спорт и спорт для всех” (Минск, 2001; Москва; 2003, Київ, 2005); „Wychowanie fizychne i sport” (Warszawa, 2002); „Практика Олимпийского образования” (Москва, 2002); “Олімпійська освіта: виховання, здоровий спосіб життя, соціальна адаптація” (Київ, 2007) тощо.
Підкреслимо також, що олімпійська освіта чимраз активніше стає предметом наукового аналізу українських вчених, про що свідчать публікації М.М. Булатової, В.Н. Платонова, А.О. Єфімова, І. Кочмарук, К.П. Козлової, 1.1. Диканя, Я. Щерба-шина, М.О. Олійника, В. С. Ашаніна, В. Н. Кудинен-ка, О.М. Вацеби, В.П. Юхимук, Ю.В. Зайдового та ін. Важливим є те, що у 2006 році створено комісію Національного олімпійського комітету України з олімпійської освіти та культури з метою залучення членів НОК, фахівців фізичного виховання і спорту для забезпечення розвитку системи олімпійської освіти як важливого фактора об’єктивізації ролі олімпійського спорту в українському суспільстві, поширення ідеалів олімпізму серед різних верств населення [5; 6].
Варто зазначити, що олімпійська освіта виокремилася, перш за все, як засіб для розв’язання протиріччям між високим рівнем розвитку спорту та низьким рівнем засвоєння молоддю знань з галузі олімпійського руху (Сергеев В, 1998, 2001; Столяров В.И., 1998; Родиченко В., 2002; Конта-нистов А.Т., 2003; Высоцки Ц., 2004 та ін.). З іншої сторони мета олімпійської освіти полягає також у вирішенні однієї з актуальних проблем фізичного виховання - підвищення зацікавленості дітей до фізичної культури та спорту (Столяров И., 1992; Родиченко В., 1997; Косневич Е., 1998; Кулинко-
вич Е., Михневич О., 1998; Рьіхтецки А., Науль Р., 1998; Чернецкий Ю., 2000; Вьісоцки Ц., 2004; Ка-лабин В., 2004; Лубьішева Л., Антипова М.В., 2005; Печерский В., Сучилин А., 2005).
Робота виконана за планом НДР Івано-Франківського коледжу фізичного виховання.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
В даній роботі ми поставили собі за мету визначити особливості формування знань олімпійської тематики як чинника підвищення зацікавленості учнів основної школи до фізичної культури
Для вирішення поставленої мети нами були використані такі методи: аналіз літературних джерел та тематичних сайтів мережі Інтернет; методи теоретичної інтерпретації: аналіз і синтез, узагальнення, індукція і дедукція; соціологічні методи (опитування: анкетування, метод часткових статистичних спостережень); педагогічний експеримент; методи математичної статистики (критерій знаків Пірсона, статистичний тест часток).
Організація дослідження передбачала проведення педагогічного експерименту, мета якого полягала у перевірці ефективності запропонованих організаційно-методичних заходів, спрямованих на підвищення обізнаності учнів в олімпійському русі. До експерименту було залучено 179 учнів восьми 7-х класів. Після анкетування з учнів цих класів було сформовано два контрольні та два експериментальні класи. Учні контрольних класів (п=93) займалися за чинною програмою з фізичної культури, а з учнями експериментальних класів (п=86) було додатково проведено низку розроблених нами організаційно-методичних заходів з формування знань олімпійської тематики.
Педагогічний експеримент тривав один навчальний рік і полягав у тому, що на уроці вчитель фізичної культури за розробленими нами вказівками, протягом 3-5 хвилин повідомляв учням інформацію олімпійської тематики. Стимулом для вивчення матеріалу було підвищення оцінки з предмету. Показники рівня сформованості знань суб’єктів вимірювання визначали на початку і в кінці педагогічного експерименту.
Під час педагогічного експерименту в експериментальних класах було проведено спортивно-театралізоване свято “Малі Олімпійські ігри”. Після вивчення матеріалу авторського посібника “Олімпійський всезнайко” з учнями експериментальних класів проводили вікторину “Що Ти знаєш про Олімпійські ігри?”. Вибір цих заходів зумовлений тим, що вчителі-практики фізичної культури визначили їх як найефективніші на етапі становлення національної системи олімпійської освіти школярів.
Результати дослідження.
Після проведення педагогічного експерименту з використанням запропонованих організаційно-методичних заходів олімпійської освіти учні експериментальних класів показали значно кращу обізнаність у питаннях олімпійської тематики (таблиця 1).
Відповіді 12-річних школярів експериментальних класів на питання олімпійської тематики до та після
педагогічного експерименту (% правильних відповідей, п=86)
Питання До експерименту Після експерименту а<
Чи відомо Тобі щось про Олімпійські ігри? 13,6 86,0 0,01
Чи відомо Тобі щось про Олімпійські ігри Стародавньої Греції? 3,5 56,9 0,01
Чи відомі Тобі олімпійські ідеали? 10,5 39,5 0,01
Де були проведені перші Олімпійські ігри сучасності? 18,6 68,7 0,01
Коли були проведені перші Олімпійські ігри сучасності? 16,3 56,9 0,01
Де були проведені останні зимові Олімпійські ігри? 19,8 61,6 0,05
Де були проведені Олімпійські ігри 2004 року? 25,6 76,8 0,01
Чи знаєш Ти символ олімпійських кілець? 15,1 52,3 0,05
Хто президент Міжнародного олімпійського комітету? 0 27,9 0,01
Чи відомо Тобі щось про П’єра де Кубертена? 20,9 59,3 0,05
Чи знаєш Ти олімпійських чемпіонів? 30,2 84,9 0,05
Чи знаєш Ти щось про Паралімпійські ігри? 12,8 67,5 0,01
Чи захоплюєшся Ти кимось із олімпійських чемпіонів? 17,4 39,5 >0,05
Чи хотів (-ла) би Ти стати олімпійським чемпіоном (чемпіонкою)? 37,2 60,5 >0,05
Таблиця 2
Асоціації 12-річних школярів, пов'язані з Олімпійськими іграми до та після педагогічного експерименту (%
відповідей, п=86)
Асоціації До експерименту Після експерименту
Види спорту 15,1 57,0
Змагання різних країн 10,5 53,5
Спортсмени 19,8 46,5
Дух Олімпійських ігор Стародавньої Греції немає 27,9
Олімпійська медаль немає 20,9
Олімпійський вогонь немає 17,4
Перемога немає 13,6
Єдність усіх людей немає 10,5
Слава 7,1 9,3
Сила немає 7,1
Чесна гра немає 7,1
Здоров’я немає 7,1
Немає асоціацій 67,5 0
Як свідчать результати таблиці 1, в ході однорічного педагогічного експерименту нам вдалося підвищити обізнаність учнів 12-річного віку з окремих питань олімпійської тематики в середньому на 45,9%. Зокрема, обізнаність щодо Олімпійських ігор Стародавньої Греції та сучасності, Паралімпій-ських ігор, олімпійських ідеалів, видатних постатей спортивного руху, таких як П’єр де Кубертен чи Жак Рогге, покращилася на рівні істотності а=0,01, а обізнаність щодо олімпійської символіки, олімпійських чемпіонів, зимових Олімпійських ігор -на рівні істотності а=0,05.
Результати опитування після педагогічного експерименту свідчать, що у 12-річних школярів Олімпійські ігри почали викликати різні асоціації (таблиця 2).
До педагогічного експерименту у більшості учнів (67,5%) не виникало жодних асоціацій щодо Олімпійських ігор. Після впровадження заходів олімпійської освіти у школярів значно збільшилася кількість асоціацій, пов’язаних з Іграми. У переважної більшості учнів Ігри асоціюються з видами спорту (57,0%), змаганнями (53,5%), спортсмена-
Ставлення 12-ти річних школярів до предмету “Фізична культура " до та після педагогічного експерименту
Питання До експерименту Після експерименту
Учні контрольних класів, % (n=93) Учні експериментальних класів, % (n=86) а Учні кон -трольних класів, %(n=93) Учні експе-рименталь-них класів, % (n=86) а
Чи подобається урок фізичної культури? 86,0 90,7 0,33 80,6 100 0
Чи відвідував би урок, якщо б він був не обов’ язковий? 82,8 87,2 0,41 79,6 100 0
Чи відвідуєш секції з виду спорту? 40,8 35,0 0,42 33,3 45,3 0,03
а=0, 03.
ми (46,5%). Серед інших асоціацій називали також олімпійський вогонь, медаль, перемогу, єдність усіх людей та ін. Важливим є те, що у 12-річних школярів Олімпійські ігри почали асоціюватися з олімпійськими принципом - чесною грою. Під час анкетування ми не виявили жодного учня, у котрого б не виникали асоціації щодо Олімпійських ігор.
Для визначення ставлення школярів контрольних та експериментальних класів до предмету “Фізична культура” ми провели анкетування учнів до і після педагогічного експерименту (таблиця 3).
Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать, що олімпійська освіта не тільки сприяє підвищенню обізнаності учнів з олімпійського руху, а й змінює їхнє ставлення до занять фізичними вправами на позитивне та активне. Так, після впровадження експериментального фактору у експериментальних класах нам вдалося досягти 100% позитивного ставлення учнів до уроку фізичної культури та збільшити на 10,3% кількість школярів, котрі почали відвідувати спортивні секції. Натомість результати опитування учнів контрольних класів після педагогічного експерименту засвідчили протилежні зміни: зменшилася кількість школярів, котрі позитивно ставляться до уроку фізичної культури (на 6,6% зменшилася кількість учнів, котрим подобається урок і на 3,2% —, котрі відвідували б урок фізичної культури якщо це було б не обов’язково), а також на 7,5%, котрі відвідували спортивні секції.
Результати анкетування свідчать, що загалом у 12-річних школярів знижується зацікавленість предметом “Фізична культура”, але під впливом експериментального фактора вдається досягти як 100% позитивного ставлення до уроку, так і збільшення кількості учнів, котрі відвідують секції з виду спорту.
В результаті проведеного опитування учнів після педагогічного експерименту ми встановили статистично достовірну розбіжність між результатами відповідей школярів контрольних та експериментальних класів. Отримані нами дані засвідчили статистичну відмінність учнів контрольних і експериментальних класів при рівні істотності від а=0 до
Таким чином, отримані результати підтверджують ефективність запропонованих організаційно-методичних заходів олімпійської освіти щодо залучення учнів середнього шкільного віку до занять фізичними вправами та зміни їхнього ставлення до предмету “Фізична культура” на позитивне.
Висновки.
Таким чином, проведене нами дослідження дозволило встановити, що запропоновані заходи олімпійської освіти для 12-річних учнів сприяють кращому засвоєнню культурно-виховних ідеалів і цінностей олімпізму в шкільному навчально-виховному процесі, цілеспрямовано й позитивно впливають на формування духовної, моральної, естетичної культури особистості дитини, підвищують обізнаність з олімпійського руху.
Перспективи подальших досліджень. Дослідження обізнаності 12-річних школярів у питаннях олімпійської тематики та вивчення їхнього ставлення до фізичної культури вказує на необхідність розробки сучасних підходів до формування системи олімпійської освіти з використанням різноманітних форм. Подальшого вивчення потребує специфіка формування знань олімпійської тематики серед школярів інших вікових груп, серед юних спортсменів, серед студентської молоді, в позашкільних освітньо-виховних закладах тощо.
Література
1. Вацеба О. Актуальні проблеми олімпійської освіти в загальноосвітніх навчальних закладах України / О. Вацеба, В. Юхимук // Матеріали IX міжнародного наукового конгресу „Олімпійський спорт і спорт для всіх”, К., 2005.- С.8.
2. Олімпійська освіта: Методичні рекомендації / За заг. ред. М.М. Булатової. - Київ, 2002. - 37 с.
3. Юхимук В. Олімпійські ігри в уявленні школярів м. Львова / В.П. Юхимук // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми розвитку руху„Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України”. -Тернопіль, 2004. - С.225 - 228.
4. Telama R., Naul R., Nupponen H., Vuolle P (2002). Pfusical Fitness, Sporting Lifstyle and Olympic Ideals: Cross-Cultural Studies on Youth Sport in Europe. Verlag Hofmann: ICSSPE, Sport science studies 11.
5. www.uni-sport.edu.ua (29.03.2009).
6. http://www.noc-ukr.org (10.04.2009).
Надійшла до редакції 23.04.2009р.
