Особенности восстановления локомоторной функции шейно-грудного отдела позвоночника с помощью средств физической реабилитации Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

ОСОБЕННОСТИ ВОССТАНОВЛЕНИЯ ЛОКОМОТОРНОЙ ФУНКЦИИ ШЕЙНОГРУДНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА С ПОМОЩЬЮ СРЕДСТВ ФИЗИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ

Пономаренко О.П., Омельяненко А.И., Омельяненко Г. А.

Запорожский национальный университет

Аннотация. К шейно-грудному остеохондрозу может привести систематическое мышечное перенапряжение при выполнении трудовых операций, связанных с длительной фиксацией рабочей позы, недостаток разносторонних активных движений организма, нарушение обмена веществ. Физическая реабилитация включает в себя комплекс восстановительных мероприятий направленных на восстановление функционального состояния человека. Восстановление локомоторной функции шейно-грудного отдела позвоночника эффективно при включении в программу лечебной гимнастики, массажа, парафино и бальнеотерапии. Ключевые слова: остеохондроз, шейно-грудной отдел, реабилитация, восстановительные мероприятия.

Анотація. Пономаренко О.П., Омельяненко О.І., Омелья-ненко Г.А. Особливості відновлення локомоторної функції шийно-грудного відділу хребта за допомогою методів фізичної реабілітації. До шийно-грудного остеохондрозу може привести систематичне м’язове перенапруження при виконанні трудових операцій, пов'язаних із тривалою фіксацією робочої пози, недолік різнобічних активних рухів організму, порушення обміну речовин. Фізична реабілітація містить у собі комплекс відновлених заходів спрямованих на відновлення функціонального стану людини. Відновлення локомоторної функції шийно-грудного відділу хребта ефективно при включенні в програму лікувальної гімнастики, масажу, парафіно і бальнеотерапії.

Ключові слова: остеохондроз, шийно-грудний відділ,

реабілітація, відновленні заходи.

Annotation. Ponomarenko O.P., Omelyanenko A.I., Omelyanen-ko G.A. The features of recovery of the locomotor function of thoracocervical part of chine by the methods of physical rehabilitation. The systematic muscular overstress during fulfillment of work actions, connected with the long fixation of the work pose, defects of different active motions of body, disbolism can lead to the thoracocervical osteochondrosis. The physical rehabilitation has the complex of rehabilitating activities focused on the recovery of functional state of people. Regeneration of locomotar function of a cervicothoracic department of a column effectively at incorporation in the program of medical gymnastics, massage, paraffin and therapies.

Key words: osteochondrosis, thoracocervical part, rehabilitation, rehabilitating activities.

Введение.

Остеохондроз - это дегеративно - дистрофическое поражение позвоночника, в основе которого лежит дегенерация диска с последующим вовлечением тел смежных позвонков, межпозвонковых

© Пономаренко О.П., Омельяненко А.И., Омельяненко Г.А., 2009

суставов и связочного аппарата. Боли в спине становятся привычным состоянием большого числа людей, провоцирует же их многочасовое сидение за компьютером, длительное пребывание в одной позе, неправильный подъем тяжестей и т.д. [1].

Процесс дегенерации межпозвонковых дисков может длиться очень долго, порой годами. Этой болезни подвержены люди разных возрастов, причем молодые переносят ее тяжелее. Но у пожилых людей редко наблюдается компрессия нервных ко -решков. [2].

По частоте шейно-грудной остеохондроз занимает второе место после поясничного, поражая людей разного возраста, в среднем 40-60 лет. Данному заболеванию характерно хроническое течение заболевания с периодами обострения и ремиссии. При остеохондрозе также могут поражаться позвонки, их отростки и мелкие суставы позвоночника. Поэтому необходим поиск путей совершенствования методов восстановления локомоторной функции шейно-грудного отдела позвоночника

Работа выполнена по плану НИР Запорожского национального университета.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы - изучить методы физической реабилитации при шейно-грудном остеохондрозе для восстановления локомоторной функции шейногрудного отдела позвоночника.

Результаты исследования.

При остеохондрозе происходит дегенерация пульпозного ядра, которое обезвоживается и раз-волокняется; тургур пульпозного ядра постепенно уменьшается и, наконец, исчезает. Фиброзное кольцо становится хрупким, в нем возникают радиальные разрывы и отслоение на различном протяжении. Основную роль амортизатора выполняет пульпозное ядро, которое предохраняет фиброзное кольцо от сдавления. Диски теряют свойства сложных амортизаторов, превращаясь в полуэластиче-ские прокладки между телами позвонков.

Для остеохондроза характерно нарушение физиологической кривизны позвоночника - выпрямление лордоза и появление «ишиалгического» сколиоза.

Неизмененный межпозвоночный диск и синовиальные суставы позвоночника работают синхронно до тех пор, пока не возникают изменения в диске. Процесс дегенерации межпозвонковых дисков может длиться годами. В диске происходят и качественные и количественные изменения химических структур. Пульпозное ядро диска начинает высыхать, происходят, сложные химические процессы в результате ядро теряет способность удерживать влагу, делается хрупким, теряет форму, упругость, меняет цвет. Пульпозное ядро как бы рассекается, но еще не выходит за пределы диска -это первая стадия заболевания (рис.1).

Возникновение трещин в фиброзном кольце диска грозит нарушениями целостности позвоночного сегмента. Позвоночник вследствие этого теряет устойчивость, и позвонки могут соскальзывать

один относительно другого. Это является второй стадией заболевания.

Такой «неустойчивый позвоночник», подвергаясь воздействию сильных нагрузок, может разорвать фиброзное кольцо, и пульпозное ядро может вытечь в этот дефект - это третья стадия заболевания. Вытекшие массы пульпозного ядра могут сдавливать нервные корешки, пережимать и травмировать спинной мозг.

Четвертая стадия заболевания - характеризуется тем, что в дегенеративный процесс вовлекаются и другие элементы межпозвоночного сочленения, возникают краевые костные разрастания (остеофиты), которые спаивают близлежащие позвонки [3].

1 стадия остеохондроза 2 стадия остеохондроза

3 стадия остеохондроза 4 стадия остеохондроза

Рис. 1 Стадии остеохондроза

Реабилитация больных шейно-грудным остеохондрозом направлено на ограничение движения в шее нося картонно-марлевый бандаж, скелетное вытяжение, активная лечебная гимнастика, массаж, пассивные упражнения «мануальной терапии», па-рафино лечение, бальнеотерапия, применение аппликатора Ляпко [2].

Подводное вытяжение - лечебный метод, сочетающий физическое воздействие воды на организм с приемами вытяжения. Действие воды снижает тонус мускулатуры, увеличивается расстояние между позвонками и расширяются межпозвонковые отверстия, через которые проходят спинномозговые корешки. Сухое вытяжение - больного сажают в кресло, на которое подвешивают спереди груз. Средняя продолжительность вытяжения - 10-15 мин. После вытяжения, как подводного, так и сухого, необходимо надеть высокий, подпирающий голову ворот. При подводном вытяжении увеличивается подвижность позвоночника, устраняются мышечные контрактуры, стимулируется восстановление нервных корешков, ослабевает и исчезает болевой синдром, уменьшается головокружение.

Применение лечебной гимнастики в остром периоде должно проводиться в ватно-марлевом воротнике. Задачи лечебной гимнастики: укрепление различных мышечных групп с целью коррекции и

формирования правильной осанки, восстановление нормальных физиологических изгибов позвоночника, укрепление дыхательных мышц. При этом ослабевают или совершенно исчезают головокружения, улучшается общее функциональное состояние больного. Используют динамические и статические упражнения, охватывающие все группы мышц, а также используются упражнения на расслабление мышц. Упражнения на растяжение шейно-грудного отдела позвоночника уменьшают нагрузку на диск, создают оптимальные условия для рубцевания ядра диска и его фиброзного кольца. Основными правилами выполнения комплекса упражнений лечебной физкультуры является отсутствие рывков, резких движений, медленный темп занятий. Передозировка нагрузки вызывает обострение заболевания [4].

Большое значение имеет применение массажа, он усиливает и стимулирует регенеративные процессы восстановления, обладает обезболивающим воздействием, способствует рассасыванию экссудата, противодействует образованию контрактур, способствует сохранению нормального тонуса и трофики мышц, показан в подострых стадиях. Массаж болевых зон и точек проводят только после стихания резких болевых ощущений [5,6].

Тракционная терапия помогает решить проблему выпячивания дисков, которое проявляется при их смещении. Тракционная терапия или вытяжение помогает лечить неврологические проявления остеохондроза. Данный метод лечения позволяет вытягивать позвоночник, благодаря чему позвонки раздвигаются, и создается пониженное давление в пространстве, занимаемом диском. Тракционная терапия помогает разгрузить межпозвоночные диски, мягко растягивает спазмированные мышцы, способствует увеличению диастаза между суставными поверхностями межпозвоночных суставов.

Парафинолечение - метод теплового лечения, при котором в качестве лечебного фактора используют нагретый до определенной температуры медицинский парафин. Нагретый парафин очень медленно отдаёт тепло организму, что способствует улучшению кровообращения и питания тканей, усилению обмена веществ, рассасыванию хронических очагов воспаления и т.д. В основе физиологического влияния парафина на организм лежит его тепловое действие. Под влиянием парафинолечения улучшается кровообращение и лимфообращение, повышается тканевый обмен. Теплоудерживающая способность парафина выше, чем лечебных грязей. Он обладает высокой теплоемкостью, очень малой теплопроводностью. Расплавленный парафин при нанесении на кожу быстро застывает, образуя на ней пленку, температура которой вскоре начинает приближаться к температуре кожи, что защищает ее от воздействия высокой температуры лежащих выше слоев парафина.

При застывании парафин выделяет затраченное на его плавление тепло, а потому кожа под парафином оказывается длительное время под действием высокой температуры. Процедура па-

рафинолечения длительностью от 20 до 40 минут, проводят через день или ежедневно. При всех методиках парафинолечения кожа, подвергающаяся воздействию расплавленного парафина, во избежание ожога должна быть абсолютно сухой. Курс 10-15 процедур.

При применении ванн (ромашковая, хвойная, и т.д.) расслабляется скелетная мускулатура, уменьшается поток биотоков к мозгу и телу, предоставляется отдых к нервной системе и быстрее осуществляется процесс рассасывания. Травяные ванны приятны - ароматная вода быстро снимает усталость, успокаивает нервную систему, омолаживает, очищает кожу, улучшает сон и обменные процессы в организме и снимает болевой синдром. Курс должен быть - 10-15 ванн [2].

Аппликаторы Ляпко - это эластичные пластинки и валики, иглы которых состоят из необходимых для организма металлов: цинка, меди, железа, никеля, серебра. Предназначены для аппликаций на любые участки тела. Высокая эффективность достигается за счет возникающих в коже, на остриях и между иглами гальванических токов и в результате этого повышенного избирательного микроэлектрофореза металлов во внутренние среды организма. Заставляет защитные функции организма «проснуться» и включиться в активную борьбу с недугом.

В течение первых 5 минут относительно дискомфортные колющие ощущения от воздействия аппликаторов переходят в комфортные ощущения с возникновением мощного тепла, приятной «вибрации», покалывания: в последующем может возникнуть ощущение сонливости, общего расслабления, переходящее иногда в здоровый полноценный сон. В отличие от других методов рефлексотерапии (в том числе и монометаллической аппликационной игольчатой терапии), в данном случае организм сам определяет величину электрического тока, а также выбирает тот или иной металл в необходимой для него дозе и в том участке тела, где он нужен в настоящий момент. Кроме того, организм сам решает, через какие участки кожи будет происходить диффузия того или иного металла, в какой дозе, с какой интенсивностью и частотой токов заряда и разряда. Благодаря специально разработанному комплексу прорабатываются мышцы спины, укрепляется мышечный корсет, вырабатывается правильная осанка.

При воздействии аппликатора Ляпко на шейно-грудной отдел позвоночника повышается работоспособность и жизненный тонус, нормализуется сон и обмен веществ, улучшает настроение, сокращается время полноценного восстановления, снимаются боли в позвоночнике.

Применение рассмотренных методов реабилитации следует проводить с учетом индивидуальных особенностей течения заболевания.

Выводы.

В целом индивидуальный подход к комплексному воздействию рассмотренных подходов позволяет более эффективно проводить восстановление

локомоторной функции шейно-грудного отдела позвоночника.

Восстановление локомоторной функции шейно-грудного отдела позвоночника более эффективно при включении в программу лечебной гимнастики, массажа, парафино и бальнеотерапии. Основное внимание следует уделять профилактике остеохондроза. Для этого необходимо больше ходить, бегать, закаляться, применять невидимую гимнастику, подтягиваться на перекладине, а также вести здоровый образ жизни, отказаться от вредных привычек.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем восстановления локомоторной функции шейногрудного отдела позвоночника с помощью средств физической реабилитации.

Литература:

1. Юмашев ГС., Фурман М.Е. Остеохондрозы позвоночника.-2-е изд.-М.: Медицина,1984. - 384с.

2. Муха Л.Г, Качанова Г.Г. Шейный остеохондроз. Лечение и профилактика.- Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. - 160с.

3. Калюжнова И.А., Перепелова О.В. Лечебная физкультура. -Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. - 394с.

4. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура. - М.: Медицина, 1988. - 528с.

5. Куничев Л.А. Лечебный массаж. - К.: Высшая школа, 1984.

- 280с.

6. Штеренгерц А.Е., Белая Н. А. Массаж для взрослых и детей.

- К.: Здоровья, 1996. - 381с.

Поступила в редакцию 04.05.2009г.

[email protected]

ну до кисню вивчали шляхом побудови кривої кисневої дисоціації оксигемоглобінів [11].

Результати досліджень.

Результати досліджень свідчать про те, що незалежно від спортивної кваліфікації в вихідному стані вміст ліпідів в сироватковому альбуміні (СА) спортсменів ймовірно вище порівняно з контрольною групою і став ще більшим після одноразового фізичного навантаження (табл. 1).

Відомо, що одним з шляхів реалізації адаптаційних реакцій в організмі на клітинному та молекулярному рівнях є інтенсивність процесів перекісного окислення ліпідів (ПОЛ), що можна віднести до неспецифічних компонентів системи адаптації. В ряді робіт була показана спроможність СА брати участь в транспорті перекісних продуктів і висловлено припущення про прояв цим білком антиоксидантної функції при впливі тривалих фізичних навантажень циклічного типу [9,10].

Представляє інтерес виявити, яким є вплив фізичного навантаження ациклічного типу на характер зміни показників ПОЛ в СА. Одержані дані свідчать про імовірно більш високий рівень первинних і кінцевих продуктів ПОЛ в СА у спортсменів в вихідному стані порівняно з контрольною групою. При цьому під впливом одноразового фізичного навантаження вміст дії нових кон’югатів і ТБК-активних продуктів в СА знижувався (р<0,001)

порівняно з вихідним станом спортсменів. Можливо, підвищення активності СА в транспорті продуктів ПОЛ грає роль своєрідного регулятора, що стабілізує їх рівень в певних межах, попереджаючи вплив надлишкових ендогенних перекисей на клітинні та субклітинні структури. Можна також припустити, що зниження вмісту продуктів ПОЛ в СА під впливом одноразового фізичного навантаження зумовлено необхідністю їх активного використання у вигляді додаткового джерела енергії. Одержані дані, що характеризують посилений транспорт СА ліпідів і особливо продуктів ПОЛ у висококваліфікованих спортсменів порівняно з менш тренованими, свідчать про виражену здатність СА як неспецифічного компоненту адаптації приймати участь в здійсненні метаболічної перебудови організму в умовах підвищеної потреби в енерговитратах.

Враховуючи можливість метаболічних змін в організмі спортсменів різної кваліфікації, представляло інтерес вивчити вплив фізичного навантаження на внутрішньоеритроцитарний метаболізм і на функціональну активність гемоглобіну.

Одержані дані свідчать про більш високий вміст глюкози, глікозильованого гемоглобіну, АТФ, ФЕП і гексокінази в еритроцитах спортсменів у вихідному стані порівняно з контрольною групою (табл.2).

Таблиця 1.

Вміст ліпідів і продуктів ПОЛ в сироватковому альбуміні у спортсменів різної кваліфікації (М+т)

Обстежені групи Загальні ліпіди Дієнові кон ’югати та кетони ТБК активні продукти

Мг/100мг білка ум.од./100мг. Білка

Контрольна група 2,93+0,14 0,37+0,02 0,10+0,03

Спортсмени низької кваліфікації

До навантаження 4,22+0,14* 0,49+0,016* 0,195+0,028*

Після навантаження 6,14+0,09 *,** 0,41+0,01 ** 0,150+0,014

Спортсмени високої кваліфікації

До навантаження 6,61+0,05 *,*** 0,81,0,02 0,38+0,02

Після навантаження 7 42+0 01* ** *** 0 70+0 03* ** *** 0,32+0,03*,***

Примітка:

* - ймовірність відмінностей в показниках контрольної групи і групи спортсменів

** - ймовірність відмінностей в показниках під дією фізичного навантаження

***- ймовірність відмінностей в показниках у спортсменів високої та низької кваліфікації.

Таблиця 2.

Показники внутрішньоеритроцитарного метаболізму у спортсменів різної кваліфікації (М+т)

Обстежені групи Глюкоза ммоль/г Глікозильований гемоглобін % АТФ мкМ/мл Гемоліз ата ФЕП мгфн/мг Гемоліз ата

Контрольна група 5,1+0,07 3,98+0,46 1,48+0,008 0,43+0,17

Спортсмени низької кваліфікації

До навантаження 6052+0,47* 6,26+0,06* 8,01+0,37* 0,918+0,043*

Після навантаження 10,05+0,54*,* 7,13 +0,14 *,** 29,26+2,4*,** 2,11+0,098*,***

Спортсмени високої кваліфікації

До навантаження 7,9+0,33* 6,30+0,33* 7,50+0,78* 0,84+0,052*

Після навантаження 9,34+0,36*,** 9,87+0,24*,** 26,27+2,18*,** 2,11+0,20*,**

Примітка: позначення такі самі, як в таблиці 1.

Таблиця 3

Активність еритроцитарної гексокінази і спорідненість гемоглобіну до кисню (Р) у спортсменів різної

кваліфікації (М+т)

Обстежені групи Активність гексокінази нмоль\мл.хв Р, мм рт ст.

Контрольна група 0,66+0,027 26+0,6

Спортсмени низької кваліфікації

До навантаження 0,89+0,015* 26+0,7

Після навантаження 3,03+0,07 *,** 29+0,8 **

Спортсмени високої кваліфікації

До навантаження 1,64+0,06 *,** 28+0 7* ** ***

Після навантаження 2,9+0,08 *,** 30+0,7*,**

Примітка: позначення так само, як у таблиці 1.

Після дії одноразового фізичного навантаження зміни вивчених показників стають ще більш вираженими. Збільшення вмісту в еритроцитах АТФ, ФЕП і активності гексокінази свідчить про інтенсифікацію гліколітичних реакцій в еритроцитах спортсменів як низької, так і високої кваліфікації. У спортсменів високої кваліфікації визначається помітна перевага в інтенсивності пускової реакції гліколізу до впливу навантаження порівняно зі спортсменами низької кваліфікації. Під дією навантаження інтенсивність гліколітичних реакцій в еритроцитах практично однакова в двох групах спортсменів незалежно від рівня їх кваліфікації. Разом з цим, у висококваліфікованих спортсменів визначено більше глікозильовання гемоглобіну після впливу навантаження. Показано, що метаболічні зміни в еритроцитах спортсменів супроводжується зміною функціональної активності гемоглобіну (табл.3)

У спортсменів як низької, так і високої кваліфікації під дією тренувального навантаження знижується спорідненість гемоглобіну до кисню. До впливу навантаження функціональний показник гемоглобіну у спортсменів низької кваліфікації знаходиться на тому ж рівні, що й в контрольній групі, тоді як у спортсменів високої кваліфікації спостерігається ймовірно менша спорідненість гемоглобіну до кисню у вихідному стані. Можливо, відмічені зміни в спорідненості гемоглобіну до кисню у спортсменів високої кваліфікації обумовлені утворенням в еритроцитах більшої кількості 2,3-ДФГ в зв’язку з інтенсифікацією гліколітичних реакцій.

Висновки.

Таким чином, незалежно від спортивної кваліфікації в організмі спортсменів-волейболістів підвищується активність сироваткового альбуміну в транспорті ліпідів і продуктів ПОЛ, а також відбуваються зміни в еритроцитарному метаболізмі та в спорідненості гемоглобіну до кисню, що може сприяти більш ефективній віддачі кисня тканинам в умовах підвищення енерговитрат.

Під тривалою дією фізичних навантажень в організмі висококваліфікованих спортсменів здійснюються більш стійки неспецифічні адаптаційні перебудови в метаболічних процесах, що спрямо-

вані на активне використання енергетичних і пластичних субстратів та супроводжуються оптимізаці-єю транспортних систем крові.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем визначення функціонального стану альбуміну сироватки крові і гемоглобіну у спортсменів-волейболістів різної кваліфікації.

Література:

1. Алейникова Т.Л., Рубцева ТВ. Руководство к практическим занятиям по биологической химии. - М.: «Высшая школа», 1980. - 175 с.

2. Ажицкий Ю. Багдасарьян С.Н. О возможности выделения мономерного имунохимически чистого альбумина // Лаб. дело - 1975. - №12. - с. 712-714.

3. Биохимические методы исследования в клинике / под ред. А.

А. Покровского - М.: Медицина, 1969. - 652 с.

4. Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И. Спектрофотометрическое определение гидроперекисей в плазме крови // лаб.

дело. - 1983. - №3. -с. 34-37.

5. Данилова Л.А. Лопатина Н.И. Колориметрический метод определения гликозилированых гемоглобинов // лаб. дело-1985, №5. - С. 28.

6. Колб В.Г., Камышников В.С. Клиническая биохимия. Минск, Беларусь, 1976. - 311 с.

7. Кочетов Г.А. Практическое руководство по энзимологии. -М., Высшая школа 1980. - 272 с.

8. Толкачева Н.В., Левачев М.М., Медведев Ф.А. и др. Особенности связывания сывороточным альбумином жирных кислот и продуктов их перекисного окисления при интенсивной мышечной работе // Космическая биология и авиакосмическая медицина. - 1989, №4. - С. 55-59.

9. Толкачева Н.В. Альбумин - зависимый транспорт липидов при различны состояниях организма. Дисс. д-р биол. наук

- 1991.

10. Толкачева Н.В., Левачев М.М., Кулакова С.Н. и др. Особенности комплексирования липидных лигандов сывороточным альбумином у спортсменов // Авиакосмическая и экологическая медицина. - 1992. - №1. - С.54-56.

11. Шорохов Ю.А. Спектрофотометрический метод определения кривой диссоциации оксигемоглобина в кювете десатуратора // Физиол. журн. - 1974. Т. IX, №4. - С. 654-657.

12. Drabkin D. A simplified technique for large shoal crystallization of myglobin and haemoglobin in the crystalline // Arch. Biochem.

- 1949, v.21. - P. 224

13. Folch J., Less M/, Sloan - Stanley G.N. A simple method for isolation and purification of total lipid from animal tissues \\ J. Biol. Chem. 1975. 226, № 2. P 497-499.

14. Ohkava П., Ohishi N., Yagi K., Assay for lipid peroxides in animal tissues by thiobarbituric acid reaction \\ Analit. Biochem. 1979. № 2. P 351-358.

Надійшла до редакції 27.04.2009р.

[email protected]

З’ЯСУВАННЯ ДУМКИ ПРОВІДНИХ ФАХІВЦІВ УКРАЇНИ ЩОДО РІЗНОМАНІТНИХ ПИТАНЬ ВІДБОРУ Й ОРІЄНТАЦІЇ СПОРТСМЕНІВ У ВОДНОМУ ПОЛО

Попрошаєв О.В., Чумаков О.В. Національна юридична академія України ім.

Ярослава Мудрого

Анотація. В роботі розглядається результати проведеного анкетування тренерів Харкова, Львова і Саудівської Аравії, з питань яки торкаються розподілу гравців за ігровим амплуа у водному поло на етапах багаторічної підготовки спортсменів. Визначаючи спеціалізацію юних ватерполістів, які показники антропометричних даних, спеціальної плавальної і технічної підготовленості вони беруть до уваги та чи необхідно починати спеціалізовану підготовку центральних захисників, центральних нападаючих і гравців середньої зони у віці 12 - 14 років. Ключові слова: анкетування, ігрові амплуа, спортсмени різної кваліфікації, структура спеціальної підготовленості, показники фізичного розвитку, спеціальна плавальна та технічна підготовленість.

Аннотация. Попрошаев А.В., Чумаков О.В. Результаты анкетирования ведущих специалистов Украины по вопросам отбора и ориентации спортсменов в водном поло. В работе рассмотрены результаты проведенного анкетирования тренеров Харькова, Львова и Саудовской Аравии, по вопросам касающихся распределения игроков по игровым амплуа в водном поло на этапах многолетней подготовки спортсменов. Определяя специализацию юных ватерполистов, какие показатели антропометрических данных, специальной плавательной и технической подготовленности они принимают во внимание и необходимо ли начинать специализированную подготовку центральных защитников, центральных нападающих и игроков средней зоны в возрасте 12-14 лет.

Ключевые слова: анкетирование, игровые амплуа, спортсмены различной квалификации, структура специальной подготовленности, показатели физического развитие, специальная плавательная и техническая подготовленность.

Annotation. Poproshaev O.V., Chumakov O.V. Results of implement questionnaire guiding specialists of Ukraine about selection and preparing water polo players of different age and qualification. In this work examinate results of implement questionnaire of Kharkov, Lvov, Saudi Arabia’s coaches about division players on game speciality in water polo on many years stage qualification of sportsmen.They pay attention to the determination about specialization young water polo players their anthropometrical qualification, special swimming and technical preparing, is it necessary to begin specialize preparing of central defend, central attack and players of central zone at the age of 12-14.

Key words: questionnaire, game speciality, sportsmens of different qualification, structure of special training, level of physical development, special swimming training, technical training.

Вступ

Подальше удосконалення методики підготовки у водному поло неможливе без наукового обґрунтування усіх сторін тренувального процесу спортсмена, включаючи питання, пов’ язані з відбором та розподілом гравців за ігровим амплуа в системі ДЮСШ, а також методики тренування юних та кваліфікованих ватерполістів в залежності від ігрового амплуа. Великий внесок у рішення цих проблеми внесли роботи Ю.Д. Желєзняка [1], В.М. Платонова [4], М.М. Рижака [5], І.Ф. Земцова [2], М.І. Кочубея [3], В.М. Чернова [6] та інших.

Проте, велике коло питань залишається ще не вирішеним чи недостатньо вивченим. По-перше необхідно визначити з якого віку потрібно починати спеціалізовану базову підготовку юних

© Попрошаєв О.В., Чумаков О.В., 2009

ватерполістів, а також якими принципами та методами слід керуватися при відборі та розподілі гравців за ігровим амплуа.

Робота виконана за планом НДР кафедри фізичного виховання Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого та кафедри водних видів спорту Харківської державної академії фізичної культури

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою роботи є з'ясування думки фахівців щодо різноманітних питань пов’язаних з відбору та підготовки ватерполістів різного віку та кваліфікації.

Матеріали і методи дослідження.

В анкетуванні взяли участь 38 провідних спеціалістів України (м. Харкова та м. Львова) та Саудівської Аравії (м. Джідда), які працюють з групами початкової і базової підготовки, а також з командами вищої ліги і мають другу, першу і вищу тренерську категорії. Серед респондентів були і заслужені тренери України (ЗТУ), під керівництвом яких команди ставали чемпіонами і призерами відкритих Чемпіонатів України серед юнаків і серед команд вищої ліги, власниками кубка України та кубка Арабських Чемпіонів, а також призерами Олімпійських ігор та Всеукраїнських Універсіад і Спартакіад. Серед яких потрібно виділити: 1.1. Зінкевича («Динамо» Львів, ЗТУ), який підготував 8 учасників Олімпійських ігор; О.І. Лахтурова (ХДВУФК №1, ЗТУ), який підготував переможців і призерів чемпіонатів України та членів збірної юніорської команди України з водного поло; С. В. Колточихіна тренера вищої категорії, який вже 10-ть років працює у спортивному клубі Саудівської Аравії. Найкращі спортивні досягнення його учнів це переможці чемпіонатів України, переможці чемпіонату Саудівської Аравії та чемпіони Кубка Арабських Чемпіонів.

Розроблена нами анкета містила низку питань, які нас цікавили, а саме: з якого віку тренери починають розподіл гравців за ігровим амплуа (12-17 років), визначаючи спеціалізацію юних ватерполістів; які показники антропометричних даних, спеціальної плавальної і технічної підготовленості вони беруть до уваги; чи існують розходження в проведенні ними тренувань для гравців різних ігрових амплуа, а також, чи необхідно починати спеціалізовану підготовку центральних захисників, центральних нападаючих і гравців середньої зони у віці 12 - 14 років.

Результати досліджень.

На питання “З якого віку Ви починаєте розподіл гравців за ігровими амплуа?” 55% респондентів назвали вік 14 років; 27% опитаних починають розподіл гравців за ігровим амплуа з 13 років і 18% респондентів - з 12 - річного віку.

Визначаючи спеціалізацію юних ватерполістів за показниками структури спеціальної підготовленості, які побічно характеризують рівень фізичного розвитку (за соматичними та фізіометричними ознаками); спеціальну плавальну і технічну підготовленість, опитані відзначили таку значущість

різних показників структури спеціальної підготовленості залежно від ігрового амплуа:

1. Для центральних захисників серед соматичних показників усі респонденти (100%) назвали як значущі довжину рук та їх сегментів, 91% - довжину тіла, 5 % - довжину тулуба, 4 % - масу тіла і довжину нижніх кінцівок та їх сегментів, 28% -ширину плечей і 19% - окружність грудної клітки.

Говорячи про фізіометричні показники, значущість сили кисті для центральних захисників відзначили 82%, а ЖЄЛ - 46 % опитаних.

З показників, що характеризують спеціальну плавальну підготовленість, для центральних захисників, 82% опитаних відзначають важливість здатності й ефективності переміщення у воді у вертикальному напрямку, 73% також називають спеціальну витривалість, 55% відзначають значущість спуртових можливостей при плаванні ватерпольним кролем і здатність до переміщення у воді з різкою зміною напрямків, 46% підкреслюють важливість спуртових можливостей при плаванні на спині і тредженом і 37% відзначають важливість спринтерських можливостей для гравців даного амплуа.

У спеціальній технічній підготовленості 91% респондентів відзначають такі показники як найбільш важливі для гравців, що спеціалізуються в захисті (центральних захисників): точність основного кидка з місця, спеціальна ігрова працездатність, фізична працездатність і ряд фізичних якостей, які забезпечують дальність кидка. 73 % опитаних підкреслюють значущість точності при виконанні навісного кидка з місця і 55 % відзначають важливість точності при виконанні основного кидка з ходу для гравців даного амплуа, 46 % респондентів називають як значущі швидкість ведення м'яча, час обробки м'яча при виконанні основних кидків з місця і з ходи і точність навісного кидка з ходу.

2.Для центральних нападаючих із соматичних показників усі опитані (100 %) назвали значущість маси тіла, 73 % опитаних відзначили важливість довжини тіла і ширини плечей, 55 % респондентів - довжину верхньої кінцівки і її сегментів, а також окружності грудної клітки, 37 % підкреслюють важливість довжини нижньої кінцівки і її сегментів і 28 % віддають перевагу значенням довжини тулуба для гравців, що спеціалізуються в центральному нападі.

З фізіометричних показників для гравців даного амплуа 100 % опитаних відзначають важливість сили кисті, а також 73 % віддають перевагу ЖЄЛ.

Для центральних нападаючих у спеціальній плавальній підготовленості 91% анкетованих назвали як значущі спеціальну плавальну витривалість і здатність до переміщення у воді у вертикальному напрямку, 37 % - спринтерські можливості і спуртові можливості при плаванні ватерпольним кролем, 28 % - спуртові можливості при плаванні на спині і тредженом і 19 % здатність до переміщення у воді з різкою зміною напрямків.

У спеціальній технічній підготовленості для центральних нападаючих усі 100 % респондентів

виокремлюють важливість фізичної працездатності в процесі ігрової діяльності, 91 % опитаних відзначають значущість спеціальної ігрової працездатності, а також часу обробки м'яча при виконанні основного кидка з місця, 64 % називають значущою точність виконання основного кидка з місця і з ходу, 55 % - точність навісних кидків з місця і з ходу, а також час обробки м'яча при виконанні основних кидків з ходу, 37 % - фізичні якості, які забезпечують дальність кидка і 28 % - швидкість ведення м'яча.

3. Для гравців середньої зони найбільш важливими соматичними показниками, на думку опитаних, є довжина верхньої кінцівки і її сегментів (55 %), довжина нижньої кінцівки і її сегментів (46 %), довжина тіла (37 %), довжина тулубу і ширина плечей (по 28 %), а також маса тіла й ОГК ( по 9 %).

З фізіометричних показників, на думку опитаних, велике значення має сила кисті (86 %), важливість ЖЄЛ виділили 46 % анкетованих.

У структурі спеціальної плавальної підготовленості для гравців, що спеціалізуються в рухливому нападі чи півзахисті всі опитані назвали значущість спринтерських можливостей (100 %), спуртових можливостей при плаванні ватерпольним кролем (100 %) і здатності до переміщення у воді з різкою зміною напрямків (100 %), 73 % опитаних виділили значущість спуртових можливостей при плаванні на спині і тредженом, 64 % також виокремлюють спеціальну плавальну витривалість і 19 % відзначають значущість здатності гравців середньої зони до переміщення в воді у вертикальному напрямку.

У спеціальній технічній підготовленості гравців середньої зони 100 % опитаних називають як найбільш значущі такі показники спеціальної ігрової працездатності: швидкість ведення м'яча, точність основного кидка з ходу і час обробки м'яча при виконанні основних кидків з ходу, 91 % опитаних для гравців даного амплуа підкреслюють значущість ефективності виконання навісних кидків з ходу, 82 % анкетованих відзначають фізичні якості, які забезпечують дальність кидка і точність основного кидка з місця. 64 % респондентів відзначають значущість точності навісного кидка з місця, а також часу обробки м'яча при основному кидку з місця і 55 % опитаних для гравців середньої зони назвали значущість фізичної працездатності.

При визначенні спеціалізації юних ватерполістів 40 % анкетованих звертають увагу, крім перерахованих, і на інші показники. До таких показників належать: здатність вибрати місце на ігровому полі, висота посадки і вистрибування з води, гра на випередження, швидкість переключення від оборони до атаки і навпаки, ігровому мисленню і його швидкості, психологічним якостям (сміливості, впевненості і лідерським здібностям) і бажанню учня (гравця), грати в захисті чи в нападі.

28 % опитаних віддають перевагу проведенню відбору у відділення з водного поло у юнаків віком 10-12 років, 19 % - 11-12 років, 19 % - 9 років, 9 % - з 8 до 11 років, 9 % - 7 років, і 9 % - з 12 років.

Розподіляти гравців за ігровими амплуа 55

% опитаних рекомендують, починаючи з 14 років; 28 % у ролі оптимального з цього погляду виокремлюють період з 12 до 13 років; 9 % - з 13 до 15 років і 9 % називають віковий період з 12 до 15 років.

Необхідно відзначити, що тренери, що працюють з командами вищої ліги, указують на доцільність розподілу гравців за ігровим амплуа з 12-13 років, а тренери, що працюють у ДЮСШ із групами початковою і базовою підготовкою при цьому виокремлюють вік 14 - 15 років.

Відповідаючи на питання, чи існують розходження в проведених Вами тренуваннях для гравців різного ігрового амплуа по таких параметрах як загальний обсяг тижневої роботи на суші, загальний обсяг тижневої роботи у воді, інтенсивність роботи в відсотковому відношенні до загального обсягу плавальної підготовки, загальний обсяг технічної підготовки, загальний обсяг спеціальної плавальної підготовки, 55 % опитаних засвідчили той факт, що в них немає розходжень у проведеній тренувальній роботі для гравців різних амплуа. Однак респонденти при цьому відзначають, що, залежно від амплуа, варіюють плавальні режими і швидкість пропливання відрізків у період плавальних зборів, а також, залежно від ігрового амплуа, розподіляється спрямованість у технічній підготовці, тобто рухливі нападаючі більше уваги приділяють кидкам з ходу, центральні захисники - кидкам з місця, а центральні нападаючі - кидкам із двох метрів, знаходячись спиною до воріт.

Усі 100 % анкетованих відзначили, що загальний тижневий обсяг роботи на суші для всіх спортсменів однаковий, незалежно від ігрового амплуа.

Говорячи про загальний обсяг тижневої роботи у воді, 91 % опитаних відзначили, що тут не існує відмінностей для гравців різних амплуа; 9 % опитаних відзначають розходження в проведеній роботі для центральних нападаючих.

72 % респондентів відзначили, що інтенсивність роботи в процентному відношенні до загального обсягу плавальної підготовки не відрізняється у ватерполістів різного ігрового амплуа, 9 % - розподіляють її для центральних захисників, 28 % - для центральних нападаючих і 9 % - для гравців середньої зони.

Загальний обсяг технічної підготовки для 81 % опитаних іде за однією програмою, а 19 % для центральних нападаючих її варіюють.

Загальний обсяг спеціальної плавальної підготовки для 64 % опитаних не відрізняється, залежно від ігрового амплуа, 19 % респондентів змінюють його і вводять розходження для центральних захисників, 36 % - для центральних нападаючих і 28 % - для гравців середньої зони.

Відповідаючи на питання, чи треба починати спеціалізовану підготовку центральних захисників, центральних нападаючих і гравців середньої зони у віці 12-14 років, 54 % опитаних відповіли: “Так (обов'язково)”, а 46 % - відповіли: “Ні”.

На питання про те, з якого віку повинна

починатися спеціалізована підготовка, залежно від ігрового амплуа, 55 % опитаних назвали вік 14 і 14-15 років, 19 % - віковий період 13-14 років, 9 % - з 13 до 17 років і 9 % - з 12 до 15 років.

Аналізуючи отримані результати анкетування тренерів, слід відзначити, що в питаннях, пов'язаних із тренувальним процесом спортсменів, відзначається приблизно однакове бачення даної проблеми тренерами, які працюють у ДЮСШ і з командами вищої ліги. У свою чергу, на питання, пов'язані з відбором гравців за ігровим амплуа і початком спеціалізованої підготовки, залежно від ігрового амплуа, відзначаються різко протилежні відповіді і думки. Тренери, що працюють з командами вищої ліги, відзначають вік 12-13 років, а тренерський склад, працюючий у ДЮСШ із групами початкової підготовки, називають вік 14-15 років як найбільш оптимальний для початку спеціалізованої підготовки і розподілу гравців за ігровим амплуа. Така розбіжність безпосередньо позначається на ефективності тренувального процесу. Коли спортсмен потрапляє в команду вищої ліги, ймовірно, тренер відчуває у процесі гри його недостатню підготовленість залежно від обраного ігрового амплуа і змушений додатковий час приділяти спеціальній підготовці даного спортсмена. А якщо врахувати, що до 20 років ватерполіст є вже практично сформованим гравцем, то, за великим рахунком, ця робота не буде настільки ефективна на даному етапі, порівняно з тим, якщо б вона була проведена вчасно в ДЮСШ, коли найбільш доцільним є активний розвиток фізичних якостей, підвищення рівня загальної плавальної працездатності, а також удосконалення техніки володіння м'ячем.

Висновки.

Результати проведеного анкетування тренерів Харкова, Львова і Саудівської Аравії, свідчать про те, що питання відбору гравців за ігровим амплуа на даному етапі не розв’язані остаточно і вимагають більш поглибленого вивчення. Також немає єдиної думки в питаннях щодо початку спеціалізованої підготовки залежно від ігрового амплуа, тому що тренери, які працюють з командами вищої ліги, і тренерський склад, що працює у ДЮСШ із групами початкової та базової підготовки, визначають різні вікові періоди як найбільш оптимальні для початку спеціалізованої підготовки і розподілу гравців за ігровим амплуа.

У подальшому перспектива розвідок у даному напрямку може торкатися різних питань психологічної підготовки як юних так і кваліфікованих ватерполістів в залежності від ігрового амплуа.

Список літератури:

1. Железняк Ю.Д. Совершенствование системы подготовки спортивных резервов в игровых видах спорта: Автореф. докт. дис.-М., 1981.- 43 с.

2. Земцов І.Ф. Водне поло: Навч. програма для дитячо-юнац. спорт. шкіл, спеціалізованих дитячо-юнац. шкіл олімпіїського резерву. - К., 2001. - 91 с.

3. Кочубей М.И. Многолетнее планирование специальной плавательной и технической подготовленности юных ватерполистов 12 - 16 лет: Автореф. дис. ... канд. пед. наук / Гос. центр. ин-т физ. культуры. - М., 1989. - 24 с.

4. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в

олимпийском спорте. - Киев.: Олимпийская литература, 1997.-583 с.

5. Рыжак М.М. Водное поло в вузе. Учеб.- метод. пособие для ВУЗов. - М.: Высшая школа, 1984. - 144 с.

6. Чернов В.Н., Голомазов С.В., Кочубей М.И. Контрольные тесты показателей технической и специальной плавательной подготовленности ватерполистов в процессе многолетней подготовки: Методические рекомендации для студентов и слушателей факультета усовершенствования ГЦОЛИФКа.

- М., 1988.-28 с.

7. Saranec, Darko. Waterpolo/ Predh. A. Lambasa; I1. N. Milicevic.

- Novo. dop. izd. Beograd: Sportska Knyiga, 1988. - 64 s.

Надійшла до редакції 29.04.2009р.

[email protected]

КОРЕКЦІЯ КИСЛОТНО-ЛУЖНОГО БАЛАНСУ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ГОСТРИМИ ОТРУЄННЯМИ

Прихода І.В., Нєчаєва О.В., Нєчаєв М.А. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація. В статті обговорено механізми впливу нового буфе-рованого розчину натрію гідрокарбонату 4,2% - Сода-буфер - на основні ланки патогенезу гострих отруєнь різного генезу. Авторами було обстежено 25 пацієнтів з гострим отруєнням, серед них: отруєння етанолом - 9, отруєння сурогатами алкоголю - 6, отруєння ацетоном - 3, отруєння барбітуратами - 4, отруєння трициклічними антидепресантами - 3 хворих, яким в комплексі лікування застосовували Соду-буфер. Показано, що інфузія препарату Сода-буфер у цих пацієнтів сприяє покращенню загального стану хворих, зменшенню інтоксикації, стабілізації лабораторно-біохімічних показників, усуненню порушень кислотно-лужного балансу, є ефективним та безпечним. Ключові слова: гострі отруєння, лікування, пацієнти, Сода-буфер.

Аннотация. Прихода И.В., Нечаева О.В., Нечаев Н.А. Коррекция кислотно-щелочного баланса в лечении больных с острыми отравлениями. В статье обсуждены механизмы влияния нового буферированного раствора натрия гидрокарбоната 4,2% - Сода-буфер - на основные звенья патогенеза острых отравлений разного генеза. Авторами было обследовано 25 пациентов с острыми отравлениями, среди них: отравления этанолом - 9, отравления суррогатами алкоголя - 6, отравления ацетоном - 3, отравления барбитуратами - 4, отравления трици-клическими антидепресантами - 3 больных, которым в комплексе лечения применяли Соду-буфер. Показано, что инфузия препарата Сода-буфер у этих пациентов способствует улучшению состояния больных, уменьшению интоксикации, стабилизации лабораторно-биохимических показателей, устранению нарушений кислотно-щелочного баланса, является эффективным и безопасным.

Ключевые слова: острые отравления, лечение, пациенты, Сода-буфер.

Annotation. Prikhoda I.V., Nechaeva O.V., Nechaev N.A. Correction acid-alkaline balance in treatment of patients with acute poisonings. In the article are discussed mechanisms of the influence of new buffer-solution of sodium hydrocarbonate 4,2% - Soda-buffer -in the main section of pathogenesis of different acute poisonings. The authors examined 25 patients with acute poisonings: aethanol poisonings - 9, surrogate of the alcohol poisonings - 6, acetone poisonings

- 3, barbiturate poisonings - 4, threecyclic antidepressants drugs - 3 patients, which in complex of the treatment used Soda-buffer infusion beside these patients promotes the treatment of the patients general condition, intoxication reduction, stabilization of laboratory-biochemical factors, eliminating the breaches acid-alkaline balance.

Key words: acute poisonings, treatment, patients, Soda-buffer.

Вступ.

У практиці клінічної токсикології існує багато патологічних станів, які супроводжуються метаболічним ацидозом і потребують відповідної корекції. До гострих отруєнь, при яких необхідна корекція метаболічного ацидозу відносять наступні:__________

© Прихода І.В., Нєчаєва О.В., Нєчаєв М.А., 2009

1) гостре отруєння етанолом,

2) гостре отруєння сурогатами алкоголю

(самогон, багатоатомні спирти - аліловий,

бутиловий, пропиловий тощо),

3) гостре отруєння метанолом,

4) гостре отруєння етиленгліколем,

5) гостре отруєння розчинниками (ацетон

тощо),

6) гостре отруєння саліцилатами,

7) гостре отруєння органічними кислотами, при якому окрім метаболічного ацидозу існує загроза гострої ниркової недостатності внаслідок гемоглобінурійного нефрозу (зменшується залуження крові, ступінь якого зменшується залуженням крові).

Виділяють отруєння, при яких залуження крові розглядається як перша лінія допомоги (прирівнюється до засобів антидотної терапії). Це, насамперед, гостре отруєння трициклічними антидепресантами. При отруєнні барбітуратами тривалої дії примусовий лужний діурез сприяє виведенню токсиканта нирками. Синдром тривалого здавлення тканин, що іноді супроводжує тяжкі екзогенні отруєння з порушенням свідомості також супроводжується метаболічним ацидозом і міоглобінурійним нефрозом. Це може призводити до гострої ниркової недостатності, яка попереджається зменшенням метаболічного ацидозу шляхом введення лужних розчинів. Багато інших екзогенних інтоксикацій супроводжується шоковими станами, при яких лужні розчини також використовуються для корекції метаболічного ацидозу. Традиційно для цих задач використовувалися 3 - 4% розчини гідрокарбонату натрію, трисамін, Рінгер з лактатом [1, 4].

Але застосування розчинів звичайного натрію гідрокарбонату пов’ язано з комплексом інших небажаних ефектів. Можливий розвиток гіперна-тріємії, гіперосмолярності, посилення внутрішньоклітинного ацидозу, особливо в нейронах головного мозку (за рахунок швидкого надходження СО2) в спинномозкову рідину та всередину клітини. Крім того, на думку деяких авторів, звичайний натрію гідрокарбонат не тільки не пришвидшує виведення хворих зі стану ацидозу, але й сприяє утворенню кетонових тіл [1, 4].

Нещодавно на ринку фармакологічних препаратів з’явився новий лікарський засіб Сода-буфер, що характеризується поліпшеними якостями для корекції метаболічного ацидозу. Цей препарат використовується для відновлення лужного резерву крові і корекції метаболічного ацидозу, підвищує виділення з організму іонів натрію і хлора, осмотичний діурез, залужнює сечу, попереджає осадження сечової кислоти в сечовивідній системі.

Застосування цього препарату дозволяє попередити ускладнення, що були описані вище. Потрібно врахувати, що бікарбонат є не просто джерелом лужних еквівалентів, а невід’ ємною частиною потужної буферної системи організму. Крім бікарбонату, її складовою частиною є вугле-

кислий газ. Співвідношення цих двох компонентів описано рівнянням Гендерсена-Гессельбаха (рН = 6,11 + log HCO3 / рСО2) та визначає рівень рН. Новий буферований розчин натрію гідрокарбонату 4,2% Сода-буфер виробництва ООО „ЮРІЯ-ФАРМ” містить основні складові бікарбонатного буфера, а саме: гідрокарбонат натрію (NaHCO3) та вуглекислоту (СО2) у фізіологічному співвідношенні (20:1), що забезпечує підтримання показника рН на рівні 7,4. Внаслідок цього препарат являє собою не просто розчин соди, а фізіологічний бікарбонатний буфер, тобто розчин, який дозволяє підтримувати постійний рівень рН середовища, уникаючи при цьому різких коливань.

Робота виконана за планом НДР Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою даного дослідження було вивчення впливу нового буферованого розчину натрію гідрокарбонату 4,2% - Сода-буфер - на динаміку клініко-лабораторних показників у хворих з гострими отруєннями.

Результати дослідження.

Обстежено 25 пацієнтів з гострими отруєннями, серед них - отруєння етанолом -9, отруєння сурогатами алкоголю - 6, отруєння ацетоном - 3, отруєння барбітуратами - 4, отруєння трициклічними антидепресантами - 3 хворих. Середній вік постраждалих становив 38,5±5,6 років (від 20 до 62 років). Чоловіків було 12, жінок - 13. Середній зріст пацієнтів становив 168,5±5,5 см, маса тіла - 75,6±6,6 кг, індекс маси тіла 26,2±0,7 кг/м2. У всіх хворих клінічний перебіг отруєння супроводжувався розладами свідомості від приглушення до коми (в середньому 9,2±3,8 балів за шкалою Глазго).

Обстеження пацієнтів включало: огляд,

фізикальне дослідження, загальноклінічні та біохімічні аналізи крові, сечі, коагулограму, ЕКГ, рентгенографію органів грудної порожнини (за показами), консультації невропатолога, терапевта, кардіолога, гастроентеролога та інших спеціалістів за потреби.

Основні лабораторно-біохімічні параметри вимірювались у хворих при поступленні, через 1 та 3 доби від початку лікування. Переважна більшість пацієнтів, госпіталізованих у тяжкому стані з гострими отруєннями, яким досліджувався кислотно-лужний баланс, поступали з рівнем рН 7,33±1,2; тобто у стані метаболічного ацидозу.

Усі хворі отримували загальновизнану традиційну інтенсивну терапію, спрямовану на регідратацію, корекцію водно-електролітних порушень, дезинтоксикацію, покращення мікроциркуляції [1]. До програми лікування входили також (за показами) антибактеріальні, судинні препарати, антиагреганти, вітаміни тощо. Проводилась корекція гіперглікемії (інсулінотерапія препаратами короткої дії), інфузійна та симптоматична терапія [1].

Крім того, усі хворі в складі терапії отримували препарат Сода-буфер (виробництва ООО „ЮРІЯ-ФАРМ”, Україна). Дозу препарату обчислювали за формулою:

Об’єм Соди-буфер в мл = 0,6 х ВЕ х МТ,

де: ВЕ - дефіцит основ, МТ - маса тіла в кг.

Добову дозу препарату розподіляли на два прийоми та вводили внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 1,5 ммоль/кг на годину (3 мл 4,2% Сода-буфер/кг за годину). При будь-яких результатах розрахунків ми не вводили за добу більше ніж 300 мл 4,2% розчину Соди-буфер, тобто уникали перевищення максимальної добової дози.

Контрольну групу склали 20 пацієнтів з гострими отруєннями різного генезу, у яких на момент поступлення реєструвалися клінічні прояви метаболічного ацидозу, підтверджені біохімічними дослідженнями. Ці пацієнти в ході лікування не отримували інфузії буферованого розчину соди. За основними антропометричними та клініко-анамнестичними характеристиками групи хворих не відрізнялися між собою. Між групами пацієнтів не спостерігалося також і статистично достовірних розходжень в результатах лабораторно-біохімічних досліджень при поступленні на лікування (таблиця 1).

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням програм М8 Бхеі-2000 методом варіаційної статистики із застосуванням ^критерію Ст’юдента.

В ході лікування у всіх хворих основної групи були зареєстровані суттєві зміни як суб’єктивних, так і об’єктивних показників загального стану. Так, всі хворі, що при надходженні до відділення знаходились у коматозному стані, вийшли з коми. Середня оцінка рівня свідомості за шкалою Глазго виросла з 9,2±3,8 до 14,3±1,8 балів. Зменшились прояви гіпоксії та підвищились параметри насичення тканин киснем (8а02) (таблиця 1).

У жодного хворого після лікування не було зареєстровано порушень дихання по типу „дихання Куссмауля”. Ці симптоми поступово зникали в ході терапії препаратом „Сода-буфер” одночасно зі зменшенням явищ ацидозу.

Достовірно рідше стали реєструватися ознаки дисфункції шлунково-кишкового тракту та диспепсичні симптоми. Так, при поступленні нудота та блювання були одніми зі скарг у 17 (70%) пацієнтів із 25, тоді як на третю добу лікування вона турбувала лише 2 (8%) пацієнтів.

Покращення гемодинамічних показників на фоні інтенсивної інфузійної терапії із застосуванням буферованого розчину натрію гідрокарбонату 4,2% Сода-буфер відбилося на поступовому зростанні середнього артеріального тиску (Сер. АТ) та добового діурезу. Зміни обох показників були статистично достовірними (р<0,05).

При порівнянні результатів лікування в основній та контрольній групі хворих, нами було встановлено, що на фоні інфузії Соди-буфер достовір-

но швидше відновлювалася свідомість пацієнтів, зменшувалися прояви диспепсії (таблиця 2).

Привертають увагу кардіопротективні властивості Соди-буфер, які проявилися в повному купуванні порушень серцевого ритму, що спостерігалися на фоні отруєнь в першій групі. Такий ефект пояснюється тим, що на фоні гострих екзогенних інтоксикацій (особливо при отруєннях антидепресантами) досягнення рН крові рівню у межах 7,45

- 7,55 дозволяє збільшити фракцію іонізованих сполук, що сприяє їх єднанню з білками плазми, зменшенню вільної фракції і ступеню розподілення у тканини [2, 3, 5, 6]. В свою чергу гідрокарбонат натрія (Сода-буфер), як донатор йонів №+, збільшує концентрацію останніх у плазмі крові. Все це призводить до зменшення мембраностабілізуючого ефектутрициклічних антидепресантів інейтралізації порушень серцевого ритму і провідності. За думкою деяких авторів, алкалінізація плазми до рівня 7,5 є найбільш суттєвим способом лікування більшості форм кардіосудинних ускладнень при передозуванні циклічними антидепресантами. При цьому повертається до нормальних величин розширений комплекс 0Я8, зменшуються явища порушеної провідності серця, стабілізується та підсилюється серцевий викид [2, 3, 5, 6].

Значні зрушення відбулися і в результатах лабораторно-біохімічних тестів. Так, достовірними виявилися зміни в рівнях глікемії, лейкоцитозу та

показнику основ. Особливої уваги заслуговує динаміка останнього параметра. Надвисокий рівень „-ВЕ”, що спостерігався в момент надходження хворих до відділення реанімації та інтенсивної терапії (-8,8±0,92), вже після першої доби інфузії Соди-буфер зменшився більш ніж у 1,5 раз, а на третю добу лікування досягнув нормальних показників. В контрольній групі пацієнтів подібної позитивної динаміки не спостерігалося (таблиця 2).

Ускладнень в ході лікування препаратом Сода-буфер, які характерні для застосування звичайного розчину натрію гідрокарбонату (гіперна-тріємія, гіперосмолярність, гіпокаліємія, посилення „парадоксального” внутрішньоклітинного ацидозу тощо) у наших хворих не спостерігалося.

Слід зауважити, що при проведенні інфузій Соди-буфер слід дотримуватись певних правил. Так, перед початком терапії необхідно контролювати електролітний склад крові, бажано визначати кислотно-лужний баланс. В умовах відсутності необхідної апаратури для дослідження кислотно-лужного балансу можна визначати рН сечі спеціальними тестовими смужками і підтримувати його на рівні 6,5 - 7,5. Гіпокаліємія зменшує ефективне залуження плазми, тому при її існуванні необхідно на кожні 1000 мл інфузійних розчинів додавати 20 мекв К+ (протипоказання - ниркова недостатність). У хворих з супутніми захворюваннями серця або нирок можуть розвинутися серцева недостатність і

Таблиця 1.

Динаміка деяких клініко-фізикальних показників на етапах лікування

Клінічні ознаки Дні лікування

Група „Соди-буфер” (n=25) Контрольна група (п=20)

0 1 3 0 1 3

Рівень свідомості, бали за шкалою ком Глазго 9,2±3,8 12,9±2,8 14,3±1,8* 9,4±3,9 11,9±2,7 12,5±2,8*

Насичення тканин киснем (8а02), % 88,7±3,8 90,5±2,6 94,9±5,4 90,1±2,8 91,6±3,2 94,5±5,3

Частота дихання, хв. 28,8±7,2 24,2±5,3 16,8±2,5 27,8±6,3 25,5±5,3 18,4±2,3

Сер. АТ, мм рт. ст. 57,0±9,4 65,6±7,5 68,8±12,4 57,8±9,6 64,4±7,3 67,6±11,5

Порушення ритму серця, п хворих (%) 6 (25) 4 (16) 0* 5 (25) 4 (20) 3 (15)

Добовий діурез, мл 854,6±47,5 987,3±86,7 1279,6±64,6 824,6±57,5 975,6±66,5 1159,6±54,6

Нудота та блювання, п хворих (%) 17 (70) 11 (45) 2 (8)* 15 (75) 12 (60) 4 (20)*

Примітка: * - достовірна різниця показника між групами (р<0,05).

Таблиця 2.

Динаміка деяких лабораторно-біохімічних показників на етапах лікування

Група Дні лікування Параметр

Лейкоцити, х109/л Креатини, мкмоль/л Реакція на ацетонурію Дефіцит основ (ВЕ), ммоль/л

Група „Соди-буфер” (n=25) 0 8,3±2,0 63,4±12,1 3,8±0,22 8,8±0,92

1 10,0±3,5 78,6±15,1 2,5±0,34 5,1±1,11

3 7,3±1,1 71,8±15,2 0,6±0,11* 2,5±0,66*

Контрольна група (n=20) 0 8,8±2,5 65,5±12,4 3,7±0,12 8,6±1,01

1 11,1±2,9 88,1±16,8 2,5±0,86 6,8±0,88

3 8,7±1,8 82,4±18,6 2,3±0,22* 4,8±1,01*

Примітка: * - достовірна різниця показника між групами (р<0,05).

набряки. У разі дуже швидкої компенсації ацидозу, зокрема при порушенні вентиляції легенів, швидке вивільнення СО2 може підсилити церебральний ацидоз [2, 3, 5, 6].

Враховуючи, що далеко не в кожній лікувальній установі (особливо в сільській місцевості) є можливості для визначення параметрів кислотно-лужного балансу, вважаємо за потрібне підкреслити наступне. Середня доза Соди-буфер в нашому дослідженні склала 205,5±10,93 мл на добу, поділені на два прийоми з проміжком у 12 годин. Саме ця доза виявилася ефективною та безпечною для ко -рекції кислотно-лужного балансу в наших пацієнтів. Тому, якщо у хворого є клінічні ознаки ацидозу, добова доза Соди-буфер в 150 - 200 мл, поділена на два прийоми, може бути рекомендованою, на нашу думку, для включення в програму інтенсивної терапії навіть за відсутності можливостей контролю кислотно-лужного балансу.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновок: застосування нового бу-ферованого розчину натрію гідрокарбонату 4,2% Сода-буфер у хворих із гострими отруєннями сприяє покращенню загального стану хворих, стабілізації лабораторно-біохімічних показників та усуненню порушень кислотно-лужного балансу.

Висновки.

1. Новий оригінальний буферований розчин натрію

гідрокарбонату 4,2% Сода-буфер є ефективним засобом корекції метаболічних порушень при гострих отруєннях.

2. Використання препарату Сода-буфер у по-

страждалих з гострими отруєннями різного генезу сприяє покращенню загального стану хворих, зменшенню інтоксикації, стабілізації лабораторно-біохімічних показників та усуненню порушень кислотно-лужного балансу.

3. При використанні цього препарату у жодного

хворого не спостерігалось ускладнень, характерних для застосування звичайних розчинів натрію гідрокарбонату.

Подальші дослідження планується присвятити вивченню інших патологічних станів, які супроводжуються метаболічним ацидозом і потребують відповідної корекції.

Список літератури.

1. Интенсивная терапия. Руководство для врачей под ред. А.И. Мартынова. - М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1988. - 639 с.

2. Arieff A.L., De Fronzo R.A. Fluid electrolyte and acid-base disorders // New York: Churchill Livingstone, 1985.

3. Cohen J.J., Kassirer J.P. Acid-base // Boston: Little Brown &: Co, 1982.

4. Fend V., Rossing T.H. Acid-base disorders in critical care medicine // Ann. Rev. Med. - 1989. - Vol. 40. - P. 17 - 29.

5. Kurtzman N.A., battle D.C. Acid-base disorders // Med. Clin. North. Am. - 1983. - Vol. 67. - P 751 - 929.

6. Narins R.G., Emmett M. Simple and mixed acid-base disorders: A practical approach // Medicine. - 1980. - Vol. 59. - P. 161 -187.

Надійшла до редакції 28.04.2009р.

[email protected]

ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ СОВМЕСТИМОСТИ СПОРТИВНЫХ ТАНЦЕВАЛЬНЫХ ПАР ПО ЛИЧНОСТНЫМ ОСОБЕННОСТЯМ С ПОМОЩЬЮ ЛИНЕЙНЫХ

ДИСКРИМИНАНТНЫХ ФУНКЦИЙ

Сигал Н.С., Трегуб В.В, Кизым П.Н., Кочина Н.В.

Харьковская государственная академия физической культуры

Аннотация. В работе рассматриваются вопросы повышения качества групповой деятельности спортивных танцевальных пар. Это достигается комплектованием их с учетом психологической совместимости. Предложены критерии и методический аппарат оценки и прогноза психологической совместимости. Основу такого прогноза составили валидные и практичные средства, позволяющие оценивать симптомокомплексы профессионально важных психологических качеств танцоров. Исследован вопрос влияния уровня взаимосвязанности и сочетания релевантных индивидуально-психологических свойств партнеров на их психологическую совместимость.

Ключевые слова: психологическая совместимость, личностные свойства, прогноз, математическое моделирование, диагностика и прогнозирование.

Анотація. Сигал Н.С., Трегуб В.В, Кизим П.Н., Кочина Н.В. Прогнозування психологічної сумісності спортивних танцювальних пар по особових особливостях за допомогою лінійних дискрімінантних функцій. У роботі розглядаються питання підвищення якості групової діяльності спортивних танцювальних пар. Це досягається комплектуванням їх з урахуванням психологічної сумісності. Запропоновані критерії і методичний апарат оцінки і прогнозу психологічної сумісності. Основу такого прогнозу складають валідні і практичні засоби, що дозволяють оцінювати симптомокомплекси професіонально важливих психологічних якостей танцюристів. Досліджене питання про вплив рівня взаємозв'язаності і поєднання релевант-них індивідуально-психологічних властивостей партнерів на їх психологічну сумісність.

Ключові слова: психологічна сумісність, особові властивості, прогноз, математичне моделювання, діагностика і прогнозування.

Annotation. Sigal N.S., Tregub V.V, Kizym P.N., Kochina N.V. Prospecting of psychological compatibility of sports dancing pairs on personality features by means of linear discriminative functions. The article deals with the problem of upgrading efficiency of the group activity of sports dancing pairs. It is achieved by completing of them taking into account psychological compatibility. Criteria and methodical means of assessment and prognosis of psychological compatibility are suggested. The basis of such prognosis is valid and practical means which make possible to estimate professionally symptoms and complexes of important psychological features of dancers. Researched here is question of impact of level of interconnection and unity of relevant individual psychological features of partners on their psychological compatibility.

Keywords: psychological compatibility, personality features, prognosis, mathematical design, diagnostics and prognosticating.

Введение.

Одной из важнейших проблем психологической совместимости в спортивной деятельности является разработка критериев отбора и комплектования спортивных групп. Для выработки оптимальных приемов отбора необходима система прогноза психологической совместимости спортсменов. [1,2].

Идея комплексного подхода к решению психологической совместимости и эффективности групповой деятельности и сплоченности имеет достаточно проработанные теоретические основы [5,8]. Однако фактически не предлагаются конкретные критерии прогноза психологической совместимости по индивидуально-психологическим

© Сигал Н.С., Трегуб В.В, Кизым П.Н., Кочина Н.В., 2009

характеристикам спортсменов, которые определяют эффективность и надежность соревновательной деятельности. Особую актуальность данная проблема приобретает в спортивных танцах, где высокая степень взаимосвязанности и взаимозависимости между партнерами изучена недостаточно [4].

Широкие возможности многомерных методов математического моделирования позволяют осуществить практическую разработку критериев на основе эмпирических данных [6]. Однако это требует систематизации и обоснования концептуальных и методических основ прогнозирования психологической совместимости.

Значительный научный и, особенно, практический интерес представляет разработка диагностических алгоритмов оценки и прогноза психологической совместимости спортивных танцевальных пар для решения задач оперативного и долгосрочного прогноза их профессиональной надежности.

Важным научно-практическим направлением развития методического аппарата оценки и прогнозирования психологической совместимости является обоснование рекомендаций по автоматизации разработанных критериев и их практическому использованию на основе современных компьютерных технологий [7].

Таким образом, проблема разработки научнопрактических основ и психодиагностических процедур оценки и прогнозирования психологической совместимости и сплоченности спортсменов экстремального профиля является одной из нерешенных.

Работа выполнена по плану НИР Харьковской государственной академии физической культуры.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы - предложить методику оценки и прогнозирования психологической совместимости спортсменов-танцоров на основе линейных дискриминантных функций Фишера.

Цель исследования конкретизируется в следующих основных задачах:

1. Провести теоретический анализ литературы по проблеме психологической совместимости;

2. С помощью методов многомерного математического моделирования выявить симптомокомплек-сыличностныхиндивидуально-психологических свойств танцоров, обусловливающих их психологическую совместимость;

3. На основе валидных стандартизированных психологических методик разработать диагностические алгоритмы и критерии прогнозирования психологической совместимости изучаемых спортивных танцевальных пар.

Методы исследования. Для решения поставленных задач использовались такие методы: анализ научной литературы по проблеме исследования, психодиагностические тесты, дискриминантный анализ с помощью линейных дискриминантных функций.

Результаты исследования.

В проведенном эксперименте мы исходили из того, что психологическая совместимость пар-

тнеров спортивных танцевальных пар обусловлена взаимосвязанным влиянием уровня выраженности и сочетанием их индивидуально-психологических характеристик [9]. Решение задачи диагностики психологической совместимости посредством линейных дискриминантных функций потребовало решения трех следующих подзадач:

1) классификации испытуемых;

2) выбора косвенных признаков;

3) построения правила классификации испытуемых по косвенным признакам.

Оценка и прогноз психологической совместимости спортивных групп будут эффективными, если они будут реализованы на основе стандартизированных разноуровневых психодиагностических процедур, аксиоматической системы правил, обеспечивающих определение индивидуальных и групповых социометрических критериев, а также многомерной оценки социально-психологических характеристик и ведущих симптомокомплексов личностных свойств.

Классификация испытуемых предполагает наличие классообразующих признаков. Классообразующими признаками являются те признаки, которые позволяют осуществить классификацию испытуемых по заданным классам. В нашем исследовании в качестве классообразующих являлись признаки танцоров, представляющие «полярные группы» спортсменов — «совместимых» и «несовместимых».

Косвенные признаки используются для прогноза значений классообразующих признаков. Разделение признаков на косвенные и классообразующие лежит в основе диагностики. Диагностика post factum может не представлять интереса. Поэтому вводится в рассмотрение система таких признаков, которая позволяет предсказать будущую классификацию испытуемых по классообразующим признакам. В этом случае задача диагностики становится задачей прогноза. Выбор косвенных признаков

- важнейшая задача диагностики. Существует два подхода к выбору косвенных признаков: специфический и глобальный.

При специфическом подходе отбираются признаки, содержательно близкие к классообразующим. Психологическое обследование в этом случае строится таким образом, чтобы оно моделировало исследуемую ситуацию или включалось в нее. Считается, что чем точнее психологический эксперимент воспроизводит реальную деятельность, тем точнее будет решена поставленная задача.

В настоящее время в психодиагностике все большее признание получает так называемый глобальный подход, базирующийся на измерении «общих свойств человека», вместо испытаний, моделирующих специфическую деятельность. С этой целью используется вся гамма тестов личности, способностей, мотивации и т.п. Хорошо составленные батареи тестов для измерения широкого спектра индивидуально-психологических особенностей получают все более широкое распространение, так

как позволяют на основе одной и той же системы косвенных признаков решают разные психодиагностические задачи.

В нашем исследовании косвенными признаками являлись 20 показателей, характеризующие личностные особенности спортсменов-танцоров.

Основная задача психодиагностики - это построение определенного правила классификации испытуемых по значениям косвенных признаков.

В настоящее время для решения этой задачи с успехом используются алгоритмы «распознаванию образов». Все они основаны на предположении, что существует такое многомерное пространство, в котором точки, которые представляют испытуемых одной группы, расположены плотно и «далеко» от точек, представляющих испытуемых другой группы. При этом условии может быть построена поверхность, разделяющая испытуемых на различные группы. Очень часто разделяющие поверхности получают в виде линейных дискриминантных функций Фишера (ЛДФ), параметры которых определяются в рамках процедуры дискриминантного анализа. Они получили название классифицирующих функций. Кратко охарактеризуем их.

Весовые коэффициенты классифицирующих функций определяются по следующей формуле:

ж = S-1 ■ т. (1=(1,К)

(1)

где 8 — матрица ковариаций диагностического класса; ш. — вектор средних г-го диагностического класса; К — количество классов. Пороговые величины вычисляются как

1 т — ж = - ■— ж. ■ т. + 1п Р. (1=(1,К)

0 2 ‘ ‘ ‘ (2)

где Р. — априорная вероятность 1-го класса. Правило диагностики с применением классифицирующих функций следующее: объект х относится к 1-му классу, если выполняется условие g- (х) = тах_ g- (х)

0=(1К)

где g- (х) = ж.Тх - ж 0..

(3)

Иными словами, наблюдение считается принадлежащим той совокупности, для которой получен наивысший показатель классификации.

Этап построения классифицирующих функций и порогового значения, когда для каждого испытуемого известна принадлежность к одной из классификационных групп (в нашем случае - «совместимых» и «несовместимых» танцоров) получил название обучение распознаванию «с учителем». После обучения распознаванию проводится процедура «экзамена» или, другими словами, проверяется пригодность классификатора решать реальные психодиагностические задачи.

Простая линейная дискриминантная функция осуществляет преобразование исходного множества измерений, входящих в выборку, в единственное дискриминантное число. Это число, или преобразованная переменная, определяет положе-

ние индивида на прямой, определенной дискриминантной функцией. Поэтому можно представлять себе дискриминантную функцию как способ преобразования многомерной задачи в одномерную.

В таблице 1 представлены коэффициенты дискриминантных функций и пороговые значения для 20 включенных в рассмотрение личностных характеристик спортсменов, предназначенных для диагностики совместимости соревновательной деятельности спортивных танцевальных пар.

Для прогнозирования принадлежность того или иного танцора к одной из классификационных групп («совместимых» или «несовместимых») посредством линейных классификационных функций, использовались данные их индивидуальнопсихологических особенностей, полученных в результате тестирования. Эти данные были подставлены в уравнение линейной дискриминантной функции. В результате мы получили в случае каждого испытуемого танцора значение дискриминантной переменной, из которого вычитали пороговое значение. Танцора относили к той группе, где значение функции большее.

Так, например, спортсмен-танцор Иванов

А. в результате обследования с помощью выше изложенного комплекса методик имел следующие значения показателей свойств личности: А = 5, В = 3, С = 10, Е = 4, Б = 6, в = 10, Н = 8, I = 8, Ь = 6, М = 7, N0 = 6, О = 4, 01 = 7, 02 = 7, 03 = 10, Р4 = 4, Ех = 7, N0 = 8, Ьк = 3. Тогда значение дискриминантной переменной для группы 1 у него будет равным 467,946, а для второй - 448,436. Поскольку первое значение больше второго, то предполагалось, что он относится к группе «совместимых» танцоров.

Для прикладного психолого-педагогического исследования весьма существенным было выявление тех индивидуально-психологических особенностей танцоров, которые наиболее информативны для прогноза их совместимости соревновательной деятельности. С точки зрения теории распознавания образов, информативными являются те показатели, которые, прежде всего, обуславливают разделение испытуемых на рассматриваемые классы, а процедура нахождения позволяет минимизировать комплекс показателей и перейти из подпространства большей размерности в меньшее. Решение этой задачи осуществлялось процедурой пошагового линейного дискриминантного анализа (последовательное исключение переменных с минимальным вкладом).

Анализ вклада переменных в классификацию продемонстрировал, прежде всего, высокую значимость совокупной дискриминативной способности всех двадцати переменных (Б20 59 = 2,793; р < 0,0012). Наибольший вклад вносили такие переменные как локус контроля, самоконтроль, психическая напряженность, а наименьший — радикализм, проницательность, доминантность. Толерантность каждой переменной была приемлема.

Таким образом, для диагностики совместимости соревновательной деятельности танцоров

Таблица 1.

Коэффициенты классификационных функций

№ п/п Показатели Группы танцоров

«совместимые» «несовместимыее»

1. А (Общительность) 4,525 4,735

2. В (Интеллект) 6,307 5,852

3. С(Эмоциональная устойчивость) 3,384 3,283

4. Е (Доминантность) -1,150 -1,078

5. Р (Беспечность) -0,750 -0,523

6. С(Нормативность поведения) 2,387 2,240

7. Н (Смелость) 2,603 2,697

8. 1(Эмоциональная чувствительность) -1,554 -1,486

9. Ь Подозрительность) 2,860 2,684

10. М (Мечтательность) 4,710 4,429

11. N (Проницательность) 1,871 1,934

12. О (Тревожность) -0,662 -0,713

13. О, (Радикализм) -0,031 0,002

14. О2 (Конформизм) 4,062 4,506

15. О3 (Самоконтроль) 2,648 2,432

16. О4 (Напряженность) 3,436 3,766

17. Ех (Экстраверсия) 2,786 2,614

18. N6 (Нейротизм) 1,156 1,110

19. ЬК (Локус контроля) 1,244 1,049

20. Пороговое значение -164,295 -153,912

Таблица 2

Коэффициенты классификационных функций (сокращенный набор)

Показатели Группы танцоров

«Совместимые» «Несовместимые»

О3 (Самоконтроль) 1,6772 1,5134

О4 (Напряженность) 1,4670 1,6061

ЬК (Локус контроля) 1,3951 1,1999

Пороговое значение -37,4641 -28,7106

можно использовать сжатый набор переменных. Коэффициенты для сокращенного набора классификационные функции Фишера представлены в таблице 2.

Следует отметить, что численные значения коэффициентов в сокращенной линейной дискриминантной функции для танцоров дают возможность определить вес отдельных показателей в характеристике психологической совместимости.

Настоящее методическое правило прогнозирования соревновательной совместимости было проверено на 20 танцорах (10 «совместимых» и 10 «несовместимых»). Одним из условий опыта являлось то, что экспериментатор не располагал информацией о том, к какой из классификационных групп («совместимых» или «несовместимых») принадлежал тот или иной участвующий в эксперименте партнер в танцевальных парах. Иными словами, правило было подвергнуто своеобразному «экзамену». Результаты этой проверки показали, что вероятность правильного диагноза для групп совместимых спортсменов оказалась равной р = 0,80,

а для групп психологически несовместимых спортсменов р = 0,90. Это свидетельствовало о том, что более надежно распознаются спортсмены, которые по своим личностным свойствам характеризуются как менее совместимые.

Таким образом, настоящее методическое правило диагностики психологической совместимости танцевальных пар может быть использовано на практике в спортивной деятельности.

Выводы

1. На основе валидных стандартизированных психологических методик разработаны диагностические алгоритмы и критерии прогнозирования психологической совместимости партнеров спортивных танцевальных пар.

2. Предложенная комплексная методика оценки и прогнозирования психологической совместимости спортсменов-танцоров на основе линейных дискриминантных функций Фишера позволяет с вероятностью 81,25% предусматривать возможную психологическую совместимость в паре.

3. Разработанная методика диагностики пси-

хологической совместимости в танцевальных парах может быть модифицирована и использована в практике других видов спортивной деятельности.

Дальнейшие исследования планируются направить на обоснования рекомендаций по разработке систем автоматизации психодиагностических процедур оценки и прогноза психологической совместимости танцевальных пар.

Литература

1. Бабушкин Г. Д., Кулагина Е.В. Психологическая совместимость и срабатываемость в спортивной деятельности /Бабушкин Г.Д., Кулагина Е.В. — Омск: СибГАФК, 2001. — 110 с.

2. Баландин В.И., Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А. Прогнозирование в спорте /Баландин В.И., Блудов Ю.М., Плахтиенко

В.А. — М.: Физкультура и спорт; 1986. — 192с.

3. Бешелев С.Д., Гуревич Ф. Г. Математико-статистические методы экспертных оценок/ Бешелев С.Д., Гуревич Ф. Г. — М.: Статистика, 1980. — 263 с.

4. Богданова Д. Я., Амелина Л. Б. Соревновательная успешность и совместимость партнеров в парах фигурного катания / Богданова Д. Я., Амелина Л. Б. // Психологическое обеспечение спортивной деятельности. — Л., 1998.— С. 13-20.

5. Девяткина Е.Ю. Комплектование игрового состава команды высококвалифицированных баскетболисток с учетом психологической совместимости и срабатываемости игроков: Канд. дис./Девяткина Е.Ю. — Омск, 2005. — 140 с.

6. Мулик В.В. Моделирование как один из значимых факторов планирования предсоревновательной подготовки лыжников / Мулик В. В. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. — Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. — №4. —с.139 - 145.

7. Наследов А.Д. SPSS: Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках, 2-е изд / Наследов А. Д. — Спб.: Питер, 2007. — 416с.

8. Немов Р.С. Социально-психологические анализ эффективной групповой деятельности коллектива / Немов Р.С. — М.: Педагогика, 2004.— 200 с.

9. Сигал Н.С. Индивидуально-психологические особенности как фактор психологической совместимости игровых связок волейболистов / Сигал Н.С. — Слобожанський науково-спортивний вісник: сб. наук. пр.: — Харків: ХДАФК, 2006.

— № 9. — С. 172 - 175.

Поступила в редакцию 14.05.2009г.

[email protected]

ВЛИЯНИЕ СПЕЦИАЛЬНЫХ УПРАЖНЕНИЙ НА РАЗВИТИЕ ГИБКОСТИ У ДЕТЕЙ б-? ЛЕТ

Смирнова Н.И., Черненко Е.Е., Гордейченко О.А. Запорожский национальный университет

Аннотация. Результаты, полученные в ходе проведенного экспериментального исследования использования специально разработанных упражнений на уровень развития гибкости у детей 6-7 лет, занимающихся прыжками в воду, позволили констатировать, что применение дополнительных, отличных от общепринятых, упражнений, позволяет существенно повысить уровень развития гибкости прыгунов в воду на начальном этапе подготовки. Ключевые слова: гибкость, прыжки в воду, упражнения, эффективность, комплекс.

Анотація. Смірнова Н.І., Черненко О.Є., Гордейченко О.А. Вплив спеціальних вправ на розвиток гнучкості у дітей б-? років. Результати, отримані у продовж проведеного експериментального дослідження використання спеціально розроблених вправ на рівень розвитку гнучкості у дітей 6-7 років, що займаються стрибками у воду, дозволили констатувати, що використання додаткових вправ, які відрізняються від загальноприйнятих, дозволяє суттєво збільшити рівень розвитку гнучкості стрибунів у воду на початковому етапі підготовки.

Ключові слова: гнучкість, стрибки у воду, вправи, ефективність, комплекс.

Annotation. Smirnova N., Chernenko E., Gordeichenko O. The influence of flexibilite in children of б-? years old. The results received from the research which was held with the help of special ex© Смирнова Н.И., Черненко Е.Е., Гордейченко О.А., 2009

ercises that identify the level of flexi ability among children 6-7 years who are involved water jumping, shaved that the usage of additional exercises give the opportunity to improve the level of flexi ability of water jumpers during of primary period of trainings.

Key words: flexibility, diving, exercises, effectiveness, complex.

Введение.

В настоящее время проблема развития двигательных качеств находится под пристальным вниманием специалистов, педагогов, тренеров, врачей (В.А. Романенко, 2005; Л.П. Матвеева, 1999; В.М. Платонова, 1999). Это объясняется общим снижением уровня здоровья, физической подготовки людей разных возрастных групп. Постоянно идет активный поиск эффективных, оптимальных путей, адекватных методик развития двигательных качеств [1].

Гибкость, как двигательное качество, является одним из основных, базовых составляющих физической подготовленности человека. Мерой гибкости служит максимальная амплитуда движений в суставах, выраженная в сантиметрах или угловых градусах [2].

Подвижность мышечно-суставных сочленений человека зависит от строения суставов, эластичности мышц и связок, силы мышц и функционального состояния ЦНС [3].

В исследованиях Н.Г. Озолина (1963) отмечается, что время суток, условия среды, мышечная работа оказывают неоднозначное влияние на функциональное состояние связочного аппарата. Повышенная температура тела и внешней среды, предварительная разминка улучшают биомеханические свойства опорно-двигательного аппарата и тем самым способствуют большей подвижности его звеньев. Холодовые процедуры, наоборот, снижают уровень подвижности. В течение дня гибкость изменяется: при полной релаксации (расслаблении) подвижность звеньев опорно-двигательного аппарата увеличивается, с повышением психоэмоционального напряжения - снижается. Показатели силы находятся в обратной зависимости от уровня развития силы и в значительной степени обусловлены генетически [4].

В свою очередь, Л.В. Волков (2002) акцентирует внимание на возрастном и половом различии в темпах и качестве развития гибкости [3,5].

Работа выполнена по плану НИР Запорожского национального университета

Цель, задачи работы, материал и методы.

Целью нашего исследования было экспериментально обосновать эффективность специально разработанных комплексов физических упражнений, направленных на развитие гибкости прыгунов в воду 6-7 лет на этапе начальной подготовки.

Методы исследования:

1. Анализ научно-методической литературы.

2. Естественный эксперимент.

3. Педагогические наблюдения

4. Контрольные испытания (наклоны из и.п.

- сед; поперечный шпагат; выкруты палки вперед-назад) [3,7]

5. Методы математической статистики [8].

Результаты исследования.

Спортивное мастерство прыгунов в воду базируется на разносторонней двигательной ко -ординационной подготовке, для осуществления которой широко используются гимнастические, акробатические, хореографические и специальные упражнения на суше.

Для выполнения движения с большой амплитудой прыгун должен обладать хорошей подвижностью в плечевых, коленных, голеностопных, тазобедренных суставах и суставах позвоночного столба (особенно на сгибание вперед).

В работах многих исследователей (В.А. Романенко, 2005; Л.П. Матвеева, 1999; В.М. Платонова, К.П. Сахновский 1988 и др.) отмечается, что для развития подвижности в суставах используют гимнастические, акробатические, хореографические упражнения, а также специально подобранные упражнения на растягивание мышц и связок.

Учитывая результаты предыдущих исследований, нами был разработан комплекс специальных упражнений для развития гибкости. Данный комплекс упражнений был внедрен в программу учебно-тренировочного процесса группы начальной подготовки СДЮСШОР «Мотор-Сич» г.Запорожья по прыжкам в воду. В эксперименте принимали участие 16 детей 6-7 лет, отнесенных по состоянию здоровья к основной медицинской группе.

Испытуемые были разделены на две группы: контрольная - 8 человек, экспериментальная - 8 человек.

В начале эксперимента был определен исходный уровень развития гибкости у детей 6-7 лет. Сравнивая средние показатели развития гибкости детей контрольной и экспериментальной групп, необходимо отметить, что исходный уровень развития гибкости достоверно значимых отличий не имеет (табл.1).

Следует отметить, что комплексы упражнений, применяемые в ходе эксперимента, для двух групп были различными, однако, занятия в обеих группах проводились в течение 5 месяцев три раза в неделю.

В контрольной группе применялся комплекс упражнений по общепринятым методикам, с преобладанием упражнений на развитие пассивной гибкости.

Занятия с детьми экспериментальной группы проходили в два этапа.

1 этап. Наиболее эффективные упражнения с

пассивным растягиванием:

> выполняемые за счет усилий других групп мышц (наклоны);

> с помощью партнера;

> маховые или пружинящие (увеличивают силу мышц);

> маховые или пружинящие с отягощением (способствуют движению);

> с помощью резинового жгута;

> расслабленные простые и с отягощением висы;

> удержание с помощью партнера положений, в которых мышцы наиболее растянуты.

2 этап. Развитие активной гибкости. Основным принципом этого этапа является принцип повторных усилий с максимальным напряжением во всех режимах работы: медленном, скоростном и статическом.

Все упражнения для второго этапа можно разделить на 4 группы:

> статические удержания положений с наибольшим растягиваем мышц;

> маховые или пружинящие движения с отягощением, с амортизатором или сопротивлением партнера, т.е. противодействием движению;

> статические упражнения положений с растягиванием, близким к максимальному и последующие маховые движения с наибольшим растягиванием мышц;

> два последних указанных выше вида упражнений - с отягощениями.

В связи с этим для развития специальной гибкости у прыгунов в воду были рекомендованы следующие упражнения.

1. Для развития подвижности в плечевых суставах:

> висы на гимнастической стенке;

> наклоны хватом за рейку гимнастической стен-

ки или другую опору;

> пружинные отведения рук;

> гимнастический «мост»; покачивание в положе-

нии «мост»;

> круговые вращения вперед, назад;

> выкруты гимнастической палки;

> «проваливание» в плечах;

> наклоны с отведением рук назад из и.п. - стойка

ноги врозь, руки сзади пальцы сцеплены;

> пружинящие движения туловищем из и.п. -

упор лежа сзади, согнув ноги.

2. Для развития подвижности в тазобедрен-

ных суставах:

> наклоны из и.п. - сед;

> «шпагаты»;

Таблица 1

Результаты тестов показателей гибкости прыгунов в воду 6-7лет в начале эксперимента

Тесты Контрольная группа Экспериментальная группа

Х±т Х±т

1. Наклон из и.п. - сед (см) 5,5 ± 0,125 5,3 ± 0,25

2. Поперечный шпагат (см) 12,5 ± 0,15 13,0 ± 0,31

3. Выкруты палки (см) 44,5 ± 0,34 48,5 ± 0,38

Таблица 2

Результаты тестов показателей гибкости прыгунов в воду 6-7лет в конце эксперимента

Тесты Контрольная группа Экспериментальная группа

Х±т Х±т

1. Наклон из и.п. - сед (см) 6,8 ± 0,25 7,5 ± 0,32

2. Поперечный шпагат (см) 9,0 ± 0,35 7,8 ± 0,38

3. Выкруты палки (см) 36,5 ± 0,26 34,6 ± 0,35

У наклоны из и.п. - сед ноги врозь;

> махи ногами вперед, в сторону, назад;

> упор стоя согнувшись из и.п. - упор присев.

Спустя 6 месяцев после внедрения в учебнотренировочный процесс экспериментальной группы комплекса специально разработанных упражнений, было проведено повторное тестирование по определению уровня развития гибкости у детей 6-7 лет, занимающихся прыжками в воду.

Результаты, зафиксированные во всех тестах и в контрольной, и в экспериментальной группах улучшились на достоверно значимые величины (табл. 2).

Если сравнивать результаты эксперимента в обеих группах, то уровень развития гибкости у детей экспериментальной группы, которые занимались по предложенным нами комплексам упражнений несколько выше, чем у детей контрольной группы, которые занимались по общепринятой методике. Так же очевиден более существенный прирост результатов у детей экспериментальной группы. На наш взгляд, это можно объяснить тем, что подобранные упражнения легче и эффективней воспринимались детьми 6-7 лет.

Необходимо отметить, что развитие гибкости

- это процесс, который связан с достаточно сильными болевыми ощущениями. Поэтому следует очень аккуратно и методически правильно проводить эти упражнения.

Многие дети, почувствовав боль, зажимаются, упираются, искажают технику выполнения упражнений, что отрицательно сказывается на развитии гибкости и может привести к травмам, а иногда и к полному отказу ребенка не только выполнять эти упражнения, а и вообще посещать занятия по прыжкам в воду. В таких случаях большое значение имеет правильный подход тренера к процессу развития гибкости у каждого конкретного ребенка.

Также нами было замечено, что результат успешного выполнения упражнения зависит и от того насколько ребенок был заинтересован и увлечен объяснением и непосредственно самим выполнением упражнения.

Совокупность всех методически правильно подобранных приемов тоже определяет успешность развития гибкости в частности и физических качеств вообще.

Выводы.

Результаты исследования, направленные на обоснование упражнений для развития гибкости у детей 6-7 лет, позволили выявить целесообразность применения данных упражнений в учебно-

тренировочном процессе прыгунов в воду.

В результате проведенного эксперимента были определены специальные упражнения для развития гибкости у детей 6-7 лет на начальном этапе обучения, а также получен наиболее качественный эффект в развитии гибкости.

Выявлено, что использование специальных упражнений позволило повысить уровень развития гибкости.

Таким образом, теории и исследования, существующие на современном этапе развития детского спорта, свидетельствуют о том, что проблема развития гибкости у детей 6-7 лет, которые занимаются прыжками в воду, была и остается актуальной. Не смотря на многолетнее изучение этой проблемы, она характеризуется большим количеством спорных моментов. Это открывает перед нами перспективы дальнейших исследований по поиску новых средств, методов, приемов развития гибкости у детей 6-7 лет, занимающихся прыжками в воду.

Литература.

1. Гороховский Л.З. Подготовка прыгунов в воду. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - 178с.

2. Левина Г.В. Начальное обучение прыжков в воду. М.: Физкультура и спорт, 1986. - 180с.

3. Романенко В.А. Диагностика двигательных способностей. Учебное пособие, Донецк: Изд-во ДонНУ, 2005. - 290 с.

4. Платонов В.Н., Сахновский К.П. Подготовка юного спортсмена. - К.: Радянська школа, 1988. - 288 с.

5. Верхошанский А.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов. М.: Физкультура и спорт, 1988. - 345с.

6. Сергеев Б.В. Спортсменам о воспитании гибкости. - М.: Физкультура и спорт, 1976. - 61с.

7. Козенков В., Подікова Г. Розвиток і контроль гнучкості школярів // Фізичне виховання в школі. -2000. - №4. - С. 26-28.

8. Зациорский В. М. Основы спортивной метрологии. - М.: Физкультура и спорт, 1979. - 151с.

Поступила в редакцию 06.05.2009г.

[email protected]

АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ КЛІТИННОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ, ЯК КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ АДЕКВАТНОСТІ ОТРИМАНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ У ВНЗ Соколенко В.Л., Соколенко С.В., Швед Н.В. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація. Вивчали зміни показників клітинного імунітету у студентів під впливом занять фізичною культурою. Проведені дослідження виявили певні адаптивні реакції показників на дозовані фізичні навантаження, зокрема, перерозподіл показників лейкоцитарної формули на користь фракції нейтрофілів. Внаслідок відсутності статистично достовірних змін у співвідношенні регуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів зробили висновок про задовільний рівень адаптації клітинної ланки імунітету до виконаного об’єму фізичних навантажень.

© Соколенко В.Л., Соколенко С.В., Швед Н.В., 2009

Ключові слова: фізичне виховання, клітинний імунітет,

адаптація.

Аннотация. Соколенко В.Л., Соколенко С.В., Швед Н.В. Анализ показателей клеточного звена иммунитета, как критерий оценки адекватности полученных нагрузок на занятиях физическим воспитанием в ВУЗе. Изучали изменения показателей клеточного иммунитета у студентов под воздействием занятий физической культурой. Проведенные исследования продемонстрировали определенные адаптивные реакции показателей на дозированные физические нагрузки, в частности, перераспределение показателей лейкоцитарной формулы на пользу фракции нейтрофилов. В результате отсутствия статистически достоверных изменений в соотношении регуляторных субпопуляций Т-лимфоцитов сделали вывод об удовлетворительном уровне адаптации клеточного звена иммунитета к выполненному объему физических нагрузок.

Ключевые слова: физическое воспитание, клеточный иммунитет, адаптация.

Annotation. Sokolenko V.L., Sokolenko S.V., Shved N.V. Analysis of indexes of cellular immunity, as criterion of estimation of adequacy of the got loadings on employments by physical education in Institute of higher. Studied the changes of indexes of cellular immunity for students under act of employments by a physical culture. The researches showed adaptive reactions of indexes on the dosed physical loadings, in particular, redistribution of indexes of leucocytes populations in favor faction of neutrophyles. As a result of absence statistically of reliable changes in correlation of regulator subpopulation of T-cell drew conclusion about the satisfactory level of adaptation of cellular link of immunity to the executed volume of the physical loadings.

Keywords: physical education, cellular immunity, adaptation.

Вступ

Фізичне здоров’ я є важливим фактором працездатності людини у любій галузі професійної діяльності [3]. Особливим періодом онтогенезу, що значною мірою визначає подальший стан здоров’я, є юнацький вік (17-21 років), коли відбувається завершення зростання тіла у довжину, стабілізується статева зрілість, найчіткіше проявляються гено- і фенотип [2]. За часом даний період збігається із закінченням середньої школи і початком навчання у ВНЗ. Здоров’я стає особливо необхідною умовою успішної учбової діяльності в при адаптації організму студентів до великих навчальних навантажень [1]. Взагалі, вступ молоді до ВНЗ і навчання на початкових курсах вважають значним психологічним стресом, що потребує пристосування організму до нових умов життя, діяльності і викликає компенсаторні функціональні перебудови [7]. Процес навчання у вищих навчальних закладах призводить до перенапруження механізмів адаптації [6, 7, 12]. Особливо посилюється перенапруга у певні періоди, зокрема, заліково-екзаменаційний, що може стати потенційною причиною порушення стану здоров’ я студентської молоді.

Тенденція до погіршення стану здоров’ я студентської молоді підтверджується їх медичним обстеженням. Звертається увага на те, що поряд з погіршенням умов існування (харчування, навколишнє середовище, медичне лікування тощо) такий стан поглиблює низька особиста фізична культура переважної більшості студентів [9]. Значну частину свого часу студенти вимушені жити і працювати в закритих приміщеннях. Як наслідок, у них з’являється дефіцит рухової активності [4]. Тісний зв’ язок здоров’ я студентської молоді і фізичної працездатності із способом життя, об’ємом і характе-

ром повсякденної діяльності доведена чисельними дослідженнями, які свідчать про те, що оптимальне фізичне навантаження в сукупності з раціональним харчуванням та правильним способом життя є найбільш ефективним способом подолання різних відхилень у стані здоров’я [3]. Роль оптимізатора фізичних навантажень відводиться заняттям фізичною культурою. Ефективна система фізичного виховання студентів, що здатна істотно поліпшити їх здоров’я та фізичну підготовленість, може бути забезпечена за рахунок такого використання засобів і методів, за якого формується довготривалий адаптаційний ефект [9]. В той же час, не можна забувати про негативний вплив надмірних фізичних зусиль на природну резистентність [11]. У спортсменів високої кваліфікації, при нераціональних заняттях спортом, розвивається виражене пригнічення клітинної та гуморальної ланок імунної системи. Стан імунної системи, що розвивається при фізичних пе-ренавантаженнях та при порушенні процесів адаптації організму до них, можна охарактеризувати як виражений і стійкий вторинний імунодефіцит [11]. Відповідно, вагомим критерієм адаптаційних процесів до фізичних навантажень може бути динаміка показників системи імунітету [15]. Це зумовило актуальність наших досліджень.

Дослідження виконувались у рамках проекту «Дослідження дії вітамінів на імунозахисні функції організму та обмін ліпідів за нормальних фізіологічних умов та в процесі розвитку гіперхолестери-немії» (за замовленням МОН України).

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи: оцінити показники клітинного імунітету у студентів за умов отримання дозованих фізичних навантажень на заняттях фізичним вихованням у ВНЗ.

Для досягнення мети поставлені завдання: провести оцінку показників клітинного імунітету у студентів ВНЗ до та після занять фізичною культурою, обробити матеріал статистично, зробити висновки.

Об'єкт та методи дослідження. Дослідження показників клітинного імунітету проводили у студентів другого курсу віком 18-20 років, які тривалий час проживали в однакових клімато-географічних умовах. Всі студенти на час обстеження не мали гострих і хронічних захворювань і відвідували основну групу для занять фізичною культурою. Кількість обстежених - 29 осіб.

Аналіз показників імунної системи проводили у вересні, до та після занять фізичною культурою.

Основною формою проведення навчально-тренувальних занять був 90-хвилинний оздоровчо-тренувальний процес, побудований за традиційною структурою і включав вправи, передбачені державною програмою.

Контрольний забір крові проводили за добу до заняття фізичним вихованням. Другий забір здійснювали відразу після його закінчення.

Таблиця 1

Показники клітинного імунітету в обстежених до та після занять фізичним вихованням

Показники До занять фізичним вихованням Після занять фізичним вихованням р

Лейк., х109/л 6,63±0,098 6,63±0,054 р>0,05

Лімф., % 26,84±0,243 23,72±0,137 р<0,05

Лімф., х109/л 1,81±0,035 1,57±0,020 р<0,05

Моноцити, % 5,55±0,351 5,97±0,213 р>0,05

Моноцити, х109/л 0,38±0,016 0,40±0,015 р>0,05

Нейтр. паличк., % 3,73±0,255 4,34±0,234 р>0,05

Нейтр. пал., х109/л 0,27±0,084 0,29±0,016 р>0,05

Нейтр. сегм., % 63,11±0,201 64,48±0,405 р<0,05

Нейт. сегм., х109/л 4,21±0,048 4,27±0,044 р>0,05

Еозинофіли, % 0,88±0,199 1,14±0,163 р>0,05

Еозин., х109/л 0,06±0,023 0,08±0,011 р>0,05

Базофіли, % 0,10±0,005 0,11±0,112 р>0,05

Базофіли, х109/л 0,01±0,007 0,02±0,006 р>0,05

СБ3+, % 66,03±0.042 64,48±0,768 р>0,05

СБ3+, х109/л 1,14±0,026 1,02±0,026 р<0,05

СБ4+, % 35,93±0,354 34,66±0,681 р>0,05

СБ4+, х109/л 0,62±0,013 0,55±0,017 р<0,05

СБ8+, % 24,69±0,333 24,83±0,290 р>0,05

СБ8+, х109/л 0,42±0,011 0,39±0,010 р<0,05

СБ4+/СБ8+ 1,46±0,022 1,40±0,027 р>0,05

Рівень лейкоцитів підраховували в камері Горяєва, лімфоцитів - на основі кров’яного мазка (фарбування барвником Романовського-Гімза).

Експресію поверхневих антигенів лімфоцитами периферичної крові визначали імунофлуорис-центним методом з використанням моноклональних антитіл до поверхневих маркерів клітин імунної системи LT3, LT4, LT8, та Б(аЬ)2 - фрагментів овечих антитіл до IgG миші, мічених FITC («Сорбент», Москва).

Дані оброблені статистично з допомогою програми Microsoft Excel.

Результати дослідження.

Встановлено, що в у студентів після занять фізичною культурою достовірно знижувалося відносне та загальне число лімфоцитів і підвищувався відсоток сегментоядерних нейтрофілів (табл. 1). Згідно даних літератури, зниження рівня лімфоцитів на фоні підвищення рівня гранулоцитар-них фракцій є типовою ознакою початкових стадій стресової реакції [12]. Таку закономірність можна узгодити з публікаціями, у яких обґрунтовується положення про фізичний і психоемоційний стрес як головну причину зриву адаптації у спортсменів, що знаходять своє безпосереднє відображення в імунних реакціях організму [11].

Останнім часом у спортивних імунодефіцитах виділяють «компенсаторну» групу, що характеризуються наростаючою різноспрямованістю імунологічних показників - зниженням одних і компенсаторним підвищенням інших [11, 13]. Такий ефект схожий з отриманими нами результатами, проте, у нашому випадку аналізовані показники як до, так і після фізичних навантажень знаходилися у

межах фізіологічної гомеостатичної норми. Таким чином, можна говорити, що заняття фізичною культурою є фізіологічною компенсаторною реакцією, яка, на відміну від тривалих і потужних стресових впливів, закінчується простим перерозподілом іму-нокомпетентних клітин За даних умов імунітет зберігає здатність захищати організм на досить задовільному рівні за рахунок активації механізмів його неспецифічної ланки [12] .

Аналіз показників Т-клітинної ланки імунітету включав оцінку експресії Т-лімфоцитами антигенів СБ3, СБ4, СБ8 та індексу імунореактивності СБ4+/СБ8+.

Функціональна роль молекули СБ3 полягає в тому, що вона бере участь у передачі сигналу від Т-клітинного рецептора (ТКР) всередину клітини, стимулюючи процес її активації та проліферації [5]. Комплекс ТКР-СБ3 є найбільш специфічним маркером функціонально зрілих Т-лімфоцитів.

Антигени СБ4 та СБ8 є маркерами основних субпопуляцій Т-лімфоцитів. Хелперні Т-лімфоцити з фенотипом СБ4+ є головними регуляторними клітинами, що продукують різні типи цитокінів і стимулюють клітинну цитотоксичну або гуморальну відповідь [10].

Цитотоксичні Т-лімфоцити з фенотипом СБ8+ викликають загибель інфікованих клітин та діють безпосередньо на інфекційні агенти. Частина з них може виконувати регуляторні функції Зокрема, їм властиві імуносупресорні функції, тобто, здатність обмежувати імунну відповідь, запобігати аутоагресії, визначати шляхи розвитку імунних процесів у бік гуморальної чи клітинної відповіді [14].

При розвитку дисбалансу між кількістю та активністю ЄБ4+ та ЄБ8+ -клітин, механізми імунної відповіді будуть порушені. Тому ці субпопуля-ції Т-лімфоцитів відносяться до імунорегуляторних клітин, співвідношення яких визначає силу імунної відповіді [5].

Згідно даних літератури, фізичні навантаження високої інтенсивності пригнічують переважно Т-систему імунітету. Це виражається у зниженні відносної та абсолютної кількості Т-лімфоцитів, їх метаболічної і функціональної активності [13]. При імунодефіциті, що виникає при фізичному перевантаженні і перетренованості, разом із загальним пригніченням Т-системи імунітету спостерігається порушення взаємозв’язків між різними субпопуля-ціями імунокомпетентних клітин. Про це, зокрема, свідчить певне розгальмовування В-клітинної ланки у початковій стадії розвитку імунодефіциту, що змінюється надалі його пригніченням і супроводжується підвищеною захворюваністю (особливо ГРВІ) [8]. У наших дослідженнях після занять фізичним вихованням спостерігається статистично достовірне зниження загального числа всіх аналізованих субпопуляцій Т-лімфоцитів (без виходу за межі норми), що, очевидно, є наслідком змін загального рівня лімфоцитів у периферичній крові (табл. 1). Аналіз відносного числа показників, який, по-суті, відображає функціональний стан Т-клітинної ланки імунітету, продемонстрував відсутність статистично достовірних змін. Спостерігається тенденція до зниження відносного числа функціонально зрілих Т-лімфоцитів з фенотипом ЄБ3+ та їх регуляторної субпопуляції з фенотипом ЄБ4+ на фоні практично відсутніх змін відсотку Т-клітин з фенотипом ЄБ8+ (табл. 1). Це, у свою чергу, викликало тенденцію до зниження індексу імунореактивності, яка, проте, не має статистично достовірної значимості. Таким чином, після занять фізичним вихованням стан Т-клітинної ланки імунітету залишається на задовільному рівні.

Висновки.

Проведені дослідження виявили певні адаптивні реакції клітинної ланки імунітету на дозовані фізичні навантаження, зумовлені заняттями фізичним вихованням.

Зокрема, після занять у студентів спостерігається перерозподіл показників лейкоцитарної формули на користь гранулоцитарної фракції, що може бути ознакою реалізації адаптаційно-компенсаторних реакцій. Це, у свою чергу, відображається на рівні основних субпопуляцій Т-лімфоцитів, викликаючи зниження їх загального числа (у межах фізіологічної гомеостатичної норми). Оскільки співвідношення регуляторних суб-популяцій, після занять фізичним вихованням, не продемонструвало статистично достовірних змін, можна зробити висновок про задовільний рівень адаптації Т-клітинної ланки імунітету до виконаного об’єму фізичних навантажень.

Подальші дослідження у даному напрямку передбачають оцінку додаткових факторів, здатних

впливати на зміни показників імунної системи при дозованих фізичних навантаженнях, зокрема, генетично детермінованого контролю імунного статусу, оцінку рівня антитілопродукуючих клітин та імуно-глобулярних фракцій сироватки крові.

Література:

1. Антонова Л. Т. О проблеме оценки состояния здоровья детей и подростков в гигиенических исследованиях / Л. Т. Антонова, Г.Н. Сердюкова // Гигиена и санитария. - 1995. - №

6. - С. 22-28.

2. Аршавский И.А. Основы возрастной периодизации // Возрастная физиология. Серия: Руководство по физиологии / И. А. Аршавский. - Л.: Наука, 1975. - С. 5-67.

3. Двигательная активность и здоровье / [Н. А. Агаджанян, В.Г. Двоеносов, Н.В. Ермакова и др.] - Казань: Изд-во КГУ, 2005.

- 216 с.

4. Добромыслова О.Г Физиолого-гигиенические проблемы здоровья студентов / О. Г. Добромыслова, ВТ. Маймулов // Гигиена и санитария. - 1991. - № 3. - С. 42-45.

5. Дранник ГН. Клиническая иммунология и аллергология: учебное пособие. / Г. Н. Дранник. - Одесса: Астропринт, 1999. - 604 с.

6. Ермакова И. В. Изменение глюкокортикоидной функции надпочечников у мальчиков-первоклассников в период адаптации к началу обучения в школе и в течение учебного года / И.В. Ермакова // Физиология человека. - 2002. - Т.28., № 1. - С. 35-41.

7. Зміни вегетативних функцій у студентів початкових курсів / [В.Є. Антонік, Є.П. Антонік, А.П. Афонін та ін.] // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі: симпозіум, 4-5 жовтня 1995 р.: тези доповідей - Київ-Черкаси, 1995. - С. 1.

8. Иванова Н.И. Влияние физических нагрузок на системы иммунитета / Н.И. Иванова, В.В. Талько // Теория и практика физической культуры. - 1981. - №1.- С. 82-83.

9. Пильненький В.В. Організаційно-методичні основи оздоровчого тренування студентів з низьким рівнем соматичного здоров'я: автореф. дис. канд. наук за спец. 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення / В.В. Пильненький. - Львів, 2006. - 22 с.

10. Скок М.В. Основи імунології. Курс лекцій / М.В. Скок. -Київ: Фітосоціоцентр, 2002. - 152 с.

11. Суздальницкий Р.С. Новые подходы к пониманию спортивных стрессовых иммунодефицитов / РС. Суздальницкий,

В.А. Левандо // Теория и практика физической культуры. -2003. - №1. - С.26-31.

12. Хаитов РМ. Иммунитет и стресс / РМ. Хаитов, В.П. Лесков // Рос. Физиол. Ж. - 2001. - Т. 87, № 8. - C. 1060-1072.

13. Шубик В. М. Иммунологическая реактивность юных спортсменов / В.М. Шубик, М.Я. Левин. - М.: Медицина, 1982.

- 250 с.

14. Glaser, W.D. The Mosby Medical Encyclopedia / W.D. Glaser, K.N., L.E. Anderson. - New York: Plume., 1992. - 340 р.

15. Shirinsky I. Social stress disorders and immunity / I. Shirin-sky, V. Shirinsky // Russ. J. Immunol. - 2001.- V. 6, № 2. - P 207-214.

Надійшла до редакції 27.04.2009р.

[email protected]

ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНИХ ІНТЕРЕСІВ, СТАНУ ЗДОРОВ'Я І УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

Стасюк Р.М.

Глухівський державний педагогічний університет ім. О. Довженка

Анотація. У роботі ведеться пошук і визначення фізкультурно-спортивних інтересів, достатку здоров'я і успішності студентів проживаючих в гуртожитку і домашніх умовах. Представлений їх порівняльний аналіз на основі проведеного анкетування. Були виявлені причини протиріччя між ідеальним та реальним рівнем фізкультурно-спортивної свідомості студентської молоді, розкриті невикористані педагогічні можливості щодо вирішення цих протиріч, розкрито сутність моральних якостей, як необхідної складової підготовки майбутнього вчителя. Ключові слова: фізичний розвиток, фізична культура, інтерес. © Стасюк РМ., 2009

Аннотация. Стасюк Р.Н. Определение физкультурноспортивных интересов, состояния здоровья н успеваемости студентов. В работе ведется поиск и определение физкультурноспортивных интересов, достатку здоровья и успеваемости студентов проживающих в общежитии и домашних условиях. Представленный их сравнительный анализ на основе проведенного анкетирования. Были обнаруженные причины противоречия между идеальным и реальным уровнем физкультурно-спортивной сознанию студенческой молодежи, раскрыты неиспользованные педагогические возможности относительно разрешения этих противоречий, раскрыта сущность моральных качеств, как необходимой составной подготовки будущего учителя.

Ключевые слова: физическое развитие, физическая культура, интерес.

Annotation. Stasyuk R.N. Determination athletic-sporting interests, state of health and progress of students. A search and determination is in-process conducted athletic-sporting interests, to sufficiency of health and progress of students resident in a dormitory and home terms. Presented their comparative analysis on the basis of the conducted questionnaire. There were found out reasons of contradiction between an ideal and real level to athletic-sporting to consciousness of student young people, untapped pedagogical possibilities are exposed in relation to resolution of these conflicts, essence of moral qualities is exposed, as necessary component preparation of future teacher.

Keywords: physical development, physical culture, interest.

Вступ.

Відомо, що формування стійкої цікавості до фізичної культури і звичка самостійно займатися фізичними вправами закладаються під час навчальних занять з фізичного виховання [1, 4 ].

На думку М.Я.Віленського і Г.К.Карповського [3], шляхи направленого формування мотиваційно-цінного відношення студентів до фізичного виховання повинні включати:

• удосконалення педагогічної майстерності

викладачів;

• зворотній зв' язок, який інформує студента про

результати занять і підкріплюючу його позитивну інформацію;

• чітке керівництво відвідування занять студента-

ми зі сторони кафедри фізичного виховання і деканату.

Формують активний інтерес до спорту заняття спортивними іграми, участь в спортивних змаганнях, секційні форми за видами спорту. В житті студентів значну роль грає агітаційно -пропагандистська робота.

На посилення фізкультурно-спортивних інтересів студентів впливає самооцінка фізичного стану в процесі фізичного виховання, зниження захворюваності за рахунок проведення занять на свіжому повітрі.

Орієнтація студентів на підвищення фізичної активності у вільний час є дійовим засобом створення стійкого інтересу до фізичної культури і стану [2, 5].

Жодна суспільно корисна діяльність не здійснюється без усвідомлення мети, що може бути визначена як „...ідеальне, уявне передбачення результату діяльності” [2, 3]. Саме мета, що виникає з потреби як безпосередній мотив, скеровує і регулює людську діяльність, мобілізує волю й енергію людини, сприяє формуванню соціальної активності студента. Сама мета є не статичним утворенням а динамічним продуктом цілеспрямування, що без-

посередньо входить до структури педагогічної діяльності й передбачає її результати. Якщо мета діяльності не була усвідомлена й не має особистісно значимого змісту для студента, то така діяльність не може мати формувального впливу, є нейтральною для його особистості. Тому необхідні такі умови, які б поставлену мету трансформували у спонукання. Такими умовами на думку Є. І. Рогова [6], є:

Усвідомлення проблем студента, визначення тих якостей, яких йому бракує, розгляд їх як об’єкту й предмету трансформації.

Усвідомлення дій, необхідних для досягнення бажаного результату.

3. Впевненість у досягненні бажаної мети. Дослідження виконано згідно плану наукових робіт Глухівський державний педагогічний університет ім. О. Довженка.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи. Метою дослідження є визначення відношення студентів до занять фізичною культурою і спортом і виявлення факторів які негативно впливають на стан здоров'я і успішність.

Для вирішення поставленої мети були використані наступні методи: аналіз та узагальнення навчально-методичної літератури, педагогічне спостереження, методи математичної статистики.

У дослідженні брали участь 80 студентів факультету педагогіки , Глухівський державний педагогічний університет ім. О. Довженка Результати дослідження.

Однією із умов залучення молоді до активного рухового режиму є близьке розташування спортивної бази до міст проживання. Спеціалісти відмічають [2], що однією із результативних форм масової фізкультурно-оздоровчої роботи за місцем проживання є спортивні клуби. Але плани їх роботи складені не професійно, більш важливе місце повинні займати питання щодо навчання суспільного активу через університети фізичної культури та спорту; семінари короткочасні і постійні; семінари-практикуми, професійні конкурси; семінари-наради, науково-практичні конференції.

Все більш розповсюджуютьсяу фізкультурно-оздоровчих заняттях за місцем проживання тренажери [5]. Експериментальні дослідження останніх років виявили, що заняття фізичними вправами з використанням тренажерів дозволяють підвищити процес направленого впливу дії на відновлення і розвиток основних фізичних якостей працездатності. Наприклад, у людей малорухомого способу життя загальна витривалість підвищилась на 30 %. Крім цього, заняття на тренажерах викликають у тренуючих зацікавленість, володіють великою пропускною здатністю при обмеженій площині їх розташування, що важливо при роботі у студентському гуртожитку.

Аналіз фізкультурно-спортивних інтересів студентів (див табл. 1) показує, що:

Значно більша кількість студентів-чоловіків займаються спортом до вступу у вуз із числа проживаючих у гуртожитку, тобто приїжджих: 73,1% про-

ти 55,5 % студентів, які проживають вдома, або на 17,6%. Жінки, які проживають у гуртожитку, також значно більше займаються спортом (на 23,1%) ніж ті, які проживають вдома (57,5% проти 34,4%).

Більший інтерес до занять в спортивних секціях за місцем проживання проявили чоловіки, які проживають у гуртожитку ( на 18,1%) і жінки , які проживають вдома (на 6,2%).

В середньому 20% студентів обох статей виявили бажання займатися самостійно за програмами, які були розроблені викладачами кафедри фізичного виховання. Однак, відсоток був вищий у студентів, які проживають у гуртожитку: у чоловіків на 3,4, а у жінок на 5,8.

Частіше використовують джерела засобів масової інформації (телебачення, радіо, печать) спортивного характеру: чоловіки, які проживають у гуртожитку і жінки, які проживають вдома (відповідно на 11,1 і на 4,9%).

Студенти, які проживають в гуртожитку, внесли більше пропозицій щодо покращення фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи у вузі (чоловіки на 15,3%, а жінки на 17,1%).

Таким чином, проаналізувавши, можна сказати, що великий інтерес до занять фізичною культурою і спортом виявляють студенти, які проживають в гуртожитку. Враховуючи цю важливу обставину, необхідно створити умови для розширення оздоровчо-спортивної роботи саме з цим контингентом студентів. Перш за все розширити матеріальну базу і забезпечити її спортивним інвентарем, підготувати необхідну кількість громадських інструкторів за видами спорту. Розробити програми для самостійних занять фізичною культурою і спортом.

Для характеристики стану здоров' я і успішності студентів аналізувалися питання анкети.

Відсоток тих, що палять, виявився майже подібний у студентів, які проживають у гуртожитку і вдома: чоловіки - 20,9% проти 22,2%, а жінки лише рівний результат - по 5,4%.

Студенти, які проживають вдома, більше вживали спиртні напої: чоловіки на 11,9%, а жінки на 11,1%.

Великий відсоток студентів, які не виконують систематично ранкову гігієнічну гімнастику. У чоловіків, які проживають у гуртожитку , він вищий на 2,0%, і у жінок - на 13,3%.

Виявилось, що студентів, які не роблять регламентованих перерв під час самопідготовки, більше серед тих, які проживають в домашніх умовах: чоловіків - на 3,7%, жінок - на 16,0%. На наш погляд, це пов'язано з більш комфортабельними умовами проживання студентів.

Більшість студентів, незалежно від місця проживання, втомлюються під час навчання. Серед чоловіків, які проживають в гуртожитку - 71,6%, вдома - 60,7%. Серед жінок, відповідно - 75,3% і 80,6%. Це можна пояснити надмірним розумовим навчальним навантаженням і відсутністю виробничої гімнастики в режимі праці студентів.

Про відсутність раціонального режиму праці і відпочинку говорить і той факт, що вважають себе погано відпочивши перед початком навчального дня 10,4 - 16,1% студентів.

Під час аналізу середньої кількості пропущених студентами навчальних днів, в результаті простудних захворювань, за період 6 місяців виявилося, що більш загартованими є ті студенти, що проживають в гуртожитку. І чоловіки і жінки хворіють в середньому на 2,6 дні менше, ніж ті, які проживають вдома. Чоловіки 1,9 проти 4,5 дні, і жінки

- 3,5 проти 6,1 дня. Мабуть більш комфортабельні умови проживання не впливають на кращу загартованість організму молодої людини.

Цікаві дані, які отримали за часом, який був затрачений на самопідготовку студентів. Чоловіки і жінки, які проживають в гуртожитку, відводять для самопідготовки по 3,2 години на день, а ті, які проживають вдома: чоловіки 2,8 години, жінки - 2,6 години. Менші витрати часу пояснюються знову ж таки кращими умовами для підготовки в домашній атмосфері. Ймовірніше, це позитивно впливає і на більш високу успішність студентів: відсоток встигаючих на “добре” і “відмінно” був вище у тих, які проживають вдома (у чоловіків - на 1,2% , а у жінок

- на 10,2%).

Таблиця 1.

Відношення студентів до занять фізичною культурою і спортом, %

Питання анкетування Чоловіки - 14 чоловік Жінки - 66 чоловік

Проживають в гуртожитку Проживають вдома Проживають в гуртожитку Проживають вдома

Займалися спортом до вступу в вуз 73,1 55,5 57,5 34,4

Хотіли б займатися спортом: в секції самостійно 86,5 23,9 68.4 20.5 80,8 21,9 87.0 16.1

Використовують довідники засобів спортивної інформації 94,0 82,9 91,8 96,7

Вносили пропозиції щодо покращення фізкультурно-спортивної роботи у вузі 59,7 44,4 79,4 62,3

Висновки:

Враховуючи негативний результати анкетування, доречно розробити основні положення режиму дня студентів з урахування специфіки проживання в гуртожитку і вдома, з активним використанням фізичних вправ.

Для забезпечення кращої загартованості організму і підвищення успішності, більшість навчальних занять з фізичного виховання доречно проводити на відкритому повітрі, при відповідній екіпіровці студентів.

Подальше дослідження необхідно спрямувати на пошук та вивчення інших шляхів підвищення ефективності фізичного виховання в ВНЗ.

Література

1. Арвисто М.А., Кивистик М.А., Тынтс М.Э. Некоторые проблемы и перспективы повышения физкультурно-спортивной активности студентов основных и подготовительных групп // Тез. докл. III Конференция по физическому воспитанию студентов, 11-13 мая 1982 р. - Таллин, 1982.-С.61-62.

2. Виноградов П.А., Кудрявцев В.В. Научный коллоквиум по проблемам массовой физической культуры // Теория и практика физической культуры.- 1984.-№9.- С. 60-61.

3. Виленский М.Я., Карповский Г.К. Мотивационно-ценностное отношение студентов к физическому воспитанию и пути его направленого формирования //Теория и практика физической культуры.-1984.-№10.-с.39-42.

4. Вилькин Я. Р., Каневец Т. М. Организация массовой работы по физической культуре и спорту в высших и средних специальных учебных заведениях // Организация работы по физической культуре и спорту.- М.: Физкультура и спорт,

1985.- 42с.

5. Гук Е.П. Влияние занятий спортивными играми на открытом воздухе на некоторые психофизиологические качества и состояние здоровья студентов-медиков // Мат.Всесоюз. науч. конф., февраль 1982 г.-М., 1982.- С.29-30.

6. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. - М.: ВЛАДОС, 1995. - 529с.

Надійшла до редакції 13.04.2009р.

[email protected]

СТАН ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧУЮЧИХ СИСТЕМ ЛЕГКОАТЛЕТІВ - СПРИНТЕРІВ В УМОВАХ ШТУЧНОЇ ГІПОКСІЇ

Сибіль М.Г., Свищ Я.С.

Львівський державний університет фізичної культури

Анотація. У статті розглядається вплив від застосування штучної гіпоксії у тренувальному процесі легкоатлетів-спринтерів на стан систем енергозабезпечення та їх гомеостатичної регуляції. В якості фактора штучної гіпоксії використовується дихання на апараті Фролова, який забезпечує тренування гіпоксією у поєднанні з гіперкапнією. Педагогічний експеримент з залученням штучної гіпоксії дає підставу відзначити суттєве розширення адаптаційних можливостей енергозабезпечуючих систем та рівня гомеостатичної регуляції легкоатлетів-спринтерів зі збереженням біохімічного статусу здорової людини, що дає підставу запропонувати тренажер Фролова як додатковий засіб підготовки.

Ключові слова: штучна гіпоксія, апарат Фролова, легкоатлет-спринтер, тренувальний процес, енергозапезпечуючі системи, гомеостатична регуляція.

Аннотация. Сыбиль М.Г., Свыщ Я.С. Состояние энергообеспечивающих систем легкоатлетов-спринтеров в условиях искусственной гипоксии. В статье рассматривается влияние искусственной гипоксии в тренировочном процессе легкоатлетов-спринтеров на состояние систем энергообеспечения и их гомеостатической регуляции. В качестве фактора искусственной гипоксии используется дыхание на аппарате Фролова, который обеспечивает тренировку гипоксией в сочетании с гиперкапни-ей. Педагогический эксперимент с привлечением искусственной гипоксии дает основание отметить существенное расширение

© Сибіль М.Г., Свищ Я.С., 2009

адаптационных возможностей энергообеспечивающих систем и уровня гомеостатической регуляции легкоатлетов-спринтеров с сохранением биохимического статуса здорового человека, который дает основание предложить тренажер Фролова как дополнительное средство подготовки.

Ключевые слова: искусственная гипоксия, аппарат Фролова, легкоатлет-спринтер, тренировочный процесс, энергообеспечивающие системы.

Annotation. Sybil M.G., Svysch Y.S. State of energy providing systems of athletes — sprinters in the conditions of artificial hypoxia. Effect of simulated hypoxia in training process of athletes of sprinters on a state of systems of power supply and their homeostatic regulation is considered. In the capacity of the factor of a simulated hypoxia respiration on Frolov's apparatus is used. The kettle ensures aging by a hypoxia in a combination to a hypercapnia. Pedagogical experiment is lead with engaging a simulated hypoxia. It has shown essential dilating adaptive opportunities of energy providing systems and a level of a homeostatic regulation of athletes of sprinters. The biochemical status of the able-bodied person preserved. It gives the establishment to offer Frolov training simulator as an additional agent of preparation.

Keywords: artificial hypoxia, Frolov’s apparatus, sprinters athletics, training process, energy providing systems .

Вступ.

У сучасному спринті покращення спортивних результатів є неможливим без наукового підходу до організації тренувального процесу, оскільки інтенсивність виконуваних спортсменами тренувальних та змагальних навантажень досягли граничної межі [5,6]. У зв’язку з цим поряд із традиційними методами та засобами підготовки іде постійний пошук додаткових нетрадиційних засобів та методів , які спрямовані на розширення меж функціональних резервів організму та його аеробної та анаеробної продуктивності [3,4,9].

Гіпоксичне тренування слугує ефективним замінником тренування в горах, воно дозволяє досягти адаптації до низького рО2 у повітрі, що вдихається, протягом коротшого періоду і простішими, і доступнішими засобами[ 1,2,8] .

Публікацій, які б розглядали вплив штучної гіпоксії на рівень спеціальної фізичної підготовленості і змагальної діяльності легкоатлетів-спринтерів нам знайти не вдалося, тому недостатня кількість інформації про вплив штучної гіпоксії на тренувальний процес спринтерів та важливість даної методики, робить наше дослідження актуальним.

Роботу виконано за темою 2.4.13.2 «Біохімічні критерії адаптаційних можливостей систем організму спортсменів у видах спорту швидкісно-силової спрямованості» Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, державний реєстраційний номер 0106U012609.

Мета, завдання роботи, матеріал і методн.

Мета роботи - вивчити стан систем енергозабезпечення та гомеостатичної регуляції легкоатлетів - спринтерів при застосуванні штучної гіпоксії в тренувальному процесі.

Завдання:

1. Вивчити динаміку показників симпато-адреналової системи легкоатлетів-спринтерів впродовж річного макроциклу на тлі гіпоксій-

ного тренування.

2. Вивчити динаміку показників енергозабезпечу-ючих систем легкоатлетів-спринтерів впродовж річного макроциклу на тлі гіпоксійного тренування.

3. Дослідити динаміку гемоглобіну в крові легкоатлетів-спринтерів впродовж педагогічного експерименту.

Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури.

2. Педагогічне спостереження.

3. Методи біохімічного контролю.

4. Методи математичної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення.

Суть педагогічного експерименту полягала у включенні в тренувальний процес легкоатлетів-спринтерів елементів дихальної гімнастики методом Фролова. Для контролю за дією експериментального фактора використовували велоергометричну пробу «Vita max».

За нашими результатами (рис.1) ми бачимо, що екскреція А у стані відносного спокою у представників Г1, які займалися додатково на дихальному тренажері Фролова, внаслідок педагогічного експерименту мала тенденцію до зниження, але статистично вірогідної різниці не виявили (p>0,05). Це пояснюється тим, що організм даного контингенту перебуває в стані гомеостатичної регуляції і заняття на тренажері Фролова несуть позитивний вплив. На противагу їм представники групи Г2 показали статистично достовірну різницю (p<0,001) фонових показників до і після експерименту. Це підтверджує тезу про позитивний вплив занять дихальною гімнастикою, що не спостерігається у групі, яка нею не займалася [8].

Аналіз величин екскреції А у Г1 (рис.1) вказує на в два рази економніше виконання роботи на велоергометрі, бо при вищому середньому обсягу навантаження дані спортсмени не вийшли за межі нормальної активації адреналінової ланки САС[9]. Представники групи Г2 виконавши менше за обсягом навантаження на велоергометрі, потратили на гомеостатичну регуляцію організму таку ж саму кількість А.

Як видно із рис.2 не спостерігали суттєвих змін в екскреції НА в обидвох групах досліджуваних спортсменів внаслідок контрольного тестування на велоергометрі як до, так і після педагогічного експерименту. Усі дані знаходяться в межах середніх нормальних величин здорових людей [12]. Дані результати більш ніж позитивно характеризують обидві вибірки, не зважаючи на те, що представники однієї з них (Г1) завдяки виконанню дихальних вправ на тренажері Фролова розширили межі адаптації і виконували більше за обсягом граничне тестове навантаження.

У практиці біохімічного контролю у спорті вищих досягнень за даними САС (Кассиль Г.Н. 1977, Сибіль М.Г., 1996) використовують співвідношення екскреції НА до А. За фізіологічною нормою НА екскретується вдвічі більше, ніж А. Саме такий коефіцієнт характеризує стан «бойової готовності» на старті, а збереження даного співвідношення впродовж виконання м’язових зусиль вказує на адекватне енергозабезпечення швидкісних, силових навантажень та навантажень на витривалість[7].

Заслуговує на увагу (рис.3) інформація про те, що у представників групи спортсменів Г1, які виконували дихальні вправи на тренажері Фролова, співвідношення НА до А внаслідок педагогічного експерименту зберігають такі величини 2,61 (до) і 2,52 (після). Такої картини не спостерігаємо

початок ПЕ кінець ПЕ

Рис.1. Зміни екскреції адреналіну у легкоатлетів-спринтерів в умовах педагогічного експерименту

у спортсменів Г2. Деяке домінування норадреналі-нової ланки САС у Г1, як на старті, так і після виконання м’язової роботи, також є позитивним, бо це говорить на користь зростання швидкісної витривалості.

Такий оптимізаційний момент стосовно співвідношення НА/А можна пояснити сприятливим впливом гіпоксійного тренувального дихання на симпато-адреналову систему, яка відповідає за забезпечення гомеостатичної динамічної регуляції. На це ще раз вказують незмінні дані представників групи Г2, які не включали в процес підготовки дихальні вправи на тренажері Фролова, оскільки у Г2 такого моменту не спостерігали (рис.3).

Можна ще раз підкреслити, що за показниками екскреції як А, так і НА у спортсменів Г1 у

відповідь на навантаження симпато-адреналова система справилася з завданням по забезпеченню гомеостазу, відреагувала на збільшення граничного тестового навантаження за обсягом адекватно -тобто, стрес-реакції не спостерігали. Такий момент є дуже вагомим в розумінні факту відсутності патологічних змін в організмі. Це науково обґрунтовує пропозицію до застосування дихального тренажера Фролова в практику підготовки кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів [7,10].

Для бігунів на короткі дистанції особливо важливим є високий рівень енергозабезпечення анаеробного типу, де АТФ ресинтезується двома шляхами: креатинфосфокіназним та глікогенолітич-ним. Тому покращення результату в бігу залежить від швидкості включення, економності витрачення

Рис.2. Зміни екскреції норадреналіну у легкоатлетів-спринтерів в умовах педагогічного експерименту

Рис.3. Зміни співвідношення екскреції норадреналіну до адреналіну у легкоатлетів-спринтерів в умовах

педагогічного експерименту.

кінець ПЕ

Рис.4. Зміни екскреції креатиніну у легкоатлетів-спринтерів в умовах педагогічного експерименту

початок ПЕ кінець ПЕ

Рис.5. Зміни екскреції сечовини у легкоатлетів-спринтерів в умовах педагогічного експерименту

та швидкості відновлення механізмів енергозабезпечення за умов великого кисневого боргу [9].. Це обґрунтовує застосування різних методів гіпоксій-ного тренування бігунів на середні дистанції. Нами

було використано метод гіпоксійного тренування за Фроловим [2].

Порівнюючи діаграми на рис.4, виявили суттєвий статистично достовірний (р<0,001) приріст в

144 143,18

1 1 1 1

Г1 Г2 Г1 Г2

початок ПЕ кінець ПЕ

Рис. 6. Зміни вмісту гемоглобіну у крові легкоатлетів-спринтерів в умовах педагогічного експерименту

екскреції креатиніну у представників Г1 як до вправи на велоергометрі, так і після неї в кінці педагогічного експерименту. У спортсменів Г2 також спостерігали статистично вірогідний (р<0,001) приріст в екскреції креатиніну. Але, якщо порівняти відповідні дані абсолютних величин двох експериментальних груп, то екскреція креатиніну у Г1 на порядок перевищує екскрецію креатиніну в Г2. Це може говорити на користь того, що гіпоксійне тренування покращує темпи накопичення багатого на енергію фосфагену, такого як креатинфосфат. Підтвердженням цьому можуть слугувати описані ефекти адаптаційних змін, які відстежили вчені А.З. Колчин-ська і Ф. П. Суслов під час виїзду спортсменів на тренувальний збір в середньогір’я [3].

Кінцевим метаболітом енергетичного обміну білків та нуклеїнових кислот є сечовина. У зв’язку з цим, інтенсивність екскреції сечовини може бути сигналом «SOS» і дає можливість вчасно виявляти пролонговані ефекти стрес-реакції чи навіть зриву адаптації [11].

У нашому випадку (рис.5), можна зробити висновок, що спортсмени як Г1, так і Г2 адекватно від-реагували на навантаження, оскільки показники екскреції сечовини знаходяться в межах норми (норма становить 300-500 ммоль/добу). Слід зазначити при цьому, що спортсмени експериментальної групи Г1 виконували значно більший обсяг вело-ергометричного навантаження за тестом “Vita max” (приріст склав 17,39% при p<0,001) як результат гіпоксійного тренування впродовж педагогічного експерименту.

Як вже було зазначено вище, отримані результати змін у креатинфосфокіназній реакції легкоатлетів-спринтерів під впливом гіпоксійного тренування методом Фролова, підтверджують аналогічні ефекти гіпоксійного тренування в природних умовах середньогір’я, виявлених раніше Кол-чинською А. та Сусловим Ф. [3].

Доцільно також було простежити за динамікою гемоглобіну крові обидвох груп спортсменів під впливом експериментального фактора. На початку педагогічного експерименту (рис.6) встановлено, що вміст гемоглобіну в крові представників Г1 і Г2 статистично не відрізняється p>0,05)

і перебуває в межах середніх величин норми для чоловіків першого періоду зрілого віку. В кінці ж експерименту спостерігали стабільне достовірне (р<0,0001) підвищення вмісту гемоглобіну в крові у спортсменів Г1 (5,44%), на відміну від представників Г2 (0,99% при p>0,05).

Втішним є наш результат стосовно позитивної динаміки гемоглобіну крові у кваліфікованих спортсменів легкоатлетів-спринтерів, оскільки він здобутий шляхом залучення до процесу їх підготовки штучно створеної гіпоксії методом Фролова на відміну від односпрямованих ефектів, здобутих у результаті тренування у природних умовах середньогір’я [Колчинская А.]. Запропонований нами метод має також позитивний результат в економічному аспекті.

Висновки.

1. Аналіз біохімічних параметрів САС та енергетичного обміну легкоатлетів-спринтерів у відповідь на педагогічний експеримент дозволяє констатувати наступне:

- підтверджено позитивний вплив авторської програми тренування з включенням дихання методом Фролова на стан гомеостазуючої функції катехоламінів (адреналіну і норадреналіну) у кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів;

- виявлено підвищений креатинфосфокіназний

статус спортсменів у відповідь на експериментальний фактор;

- зафіксовано відсутність ефектів негативного азо-

тового балансу спортсменів (за інтегральним показником втоми - екскрецією сечовини) при підвищенні фізичної працездатності (за тестом “Vita max”) на 17,39% при p<0,001.

- встановлено статистично достовірне підвищен-

ня вмісту гемоглобіну крові (на 5,44% при p<0,0001) у легкоатлетів-спринтерів Г1 наприкінці педагогічного експерименту.

2. Педагогічний експеримент з залученням штучної гіпоксії в процес підготовки легкоатлетів-спринтерів дає підставу відзначити суттєве розширення їх адаптаційних можливостей зі збереженням біохімічного статусу здорової людини.

3. Попередні висновки дають право рекомендувати використання дихального тренажера

Фролова в практику підготовки кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів.

Перспективи подальших досліджень. В подальшому планується розробка та впровадження біохімічного експрес-контролю за ефектами гіпок-сійного тренування..

Література.

1. Волков Н.И. Закономерности биохимической адаптации в процессе спортивной тренировки. - М.: ГЦОЛИФК, 1986.

- 64 с.

2. Зинатулин С. Н. Дыхательный тренажер Фролова в медицине и свалеологии.- Новосибирск: ”Динамика”, 1999. -214 с.

3. Интервальная гипоксическая тренировка: эффективность, механизмы действия // Под ред. А. З. Колчинской. - Киев: ГИФК, “ЕЛТА”, 1992. - 159 с.

4. Єлісеєва О.П, Семен Х.О., Черкас А.П., Камінський Д.В., Куркевич А.К. Особливості механізмів індивідуального дозованого інтервального гіпоксично-гіперкапнічного впливу на варіабельність ритму серця спортсменів // Фізіолог. Журн. - 2007. - 53, №4. - С.78-85.

5. Озолин Н.Г. Современная система спортивной тренировки.

- М.: Физкультура и спорт, 1970. - 478 с.

6. Платонов В.М. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская литература, 1997.

- 583 с.

7. Сибіль М.Г. Вплив симпато-адреналової системи на ефективність м’язової роботи спортсменок. / Автореф. дис... канд. біолог. наук. - Львів, 1996. - 122 c.

8. Сибіль М.Г., Свищ Я.І Дослідження впливу дихальної гімнастики Фролова на функціональний стан спринтерів// Сучасні технології у сфері фізичного виховання спорту та валеології. - Збірник наукових праць 2-ї міжнародної наукової-практичної конференції. -Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М.Остроградського.-Кременчуг, 2008. - С.325-350

9. Тимочко М.Ф., Єлісеєва О.П., Кобилінська ЛЛ., Тимочко !Ф. Метаболічні аспекти формування кисневого гомеостазу в екстримальних станах. - Львів: Місіонер, 1998. - 142 с.

10. Трач В.М., Сибіль М.Г. Симпато-адреналовий моніторинг за фізичною активністю спортсменів //Матеріали міжнародної конференції, присвяч. пам’яті проф. Шостаковської ІВ. -Львів, 2002. - С.83-86.

11. Физиология мышечной деятельности/Под ред. Я.М.Коца. -М.: Физкультура и спорт, 1982. - 500 с.

12. Яковлев Н.Н. Биохимия спорта. Москва: ФиС, 1974. -288 с.

Надійшла до редакції 16.05.2009р.

[email protected]

АНАЛИЗ МЕТОДОВ ИЗУЧЕНИЯ КОМПОНЕНТНОГО СОСТАВА ТЕЛА СПОРТСМЕНОВ

Усыченко В.В.

Национальный университет физического воспитания и спорта Украины

Аннотация. В статье приведены обобщенные данные различных методов оценки компонентного состава тела в спортивной практике. Детальное изучение методов оценки состава тела показало, что в настоящее время на вооружении у специалистов существует большое количество методов оценки компонентного состава тела спортсмена. Предложена систематизация рассмотренных методов в зависимости от модели состава тела. Проведенные исследования позволили установить следующие особенности: компонентный состав массы тела бодибилдеров высокой квалификации не зависит от весовой категории.

Ключевые слова: метод, модель, состав тела, масса.

Анотація. Усиченко В. Аналіз методів вивчення компонентного складу тіла спортсменів. У статті наведені узагальнені дані різних методів оцінки компонентного складу тіла в спортивній практиці. Детальне вивчення методів оцінки показало, що на теперішній час на озброєнні спеціалістів існує велика кількість методів оцінки компонентного складу тіла спортсмена. Запропоновано систематизацію розглянутих методів у залежності від моделі складу тіла. Проведені дослідження дозволили встановити такі особливості: компонентний склад маси тіла бодібілдерів

© Усыченко В.В., 2009

високої кваліфікації не залежить від вагової категорії.

Ключові слова: метод, модель, склад, маса тіла.

Annotation. Usichenko V. The analysis of estimation methods of sportsmen’s body componental structure. The generalized data of various methods of an estimation of body componental structure in sports practice are cited in article. Detailed studying of an estimation methods of body structure has shown, that now experts have a plenty of an estimation methods of the sportsman componental body structure. Ordering of the examined methods depending on model of body structure is offered. Carried out researches have allowed to establish following features: the componental structure of a bodibuilder’s high qualification body weight does not depend on a weight category. Key words: a method, model, structure of a body, weight.

Введение.

За последние 25 лет эволюция изучения состава тела человека прошла впечатляющий путь развития от использования классических методов антропометрии и гидростатического взвешивания до разработки и широкого внедрения состава тела, основанных на измерении параметров внешних физических полей при их взаимодействии с организмом.

Определение состава тела человека имеет важное значение в спорте и используется тренерами и спортивными врачами для оптимизации тренировочного режима в процессе подготовки к соревнованиям [5, 6]. В тоже время современные подходы дают возможность изучения состава тела на всех уровнях организации биологической системы: элементном, молекулярном, клеточном, органнотканевом и на уровне целостного организма.

В настоящее время существуют различные методы определения состава тела спортсмена. Анализ литературных источников показал, что отдельные специалисты считают, что арсенал существующих методов целесообразно классифицировать как антропометрические, к которым относятся индексы массы тела и калиперометрия, физические, включающие методы подводного взвешивания, волюминометрии, воздушной плетизмографии и фонного сканирования, а также биофизические методы, в частности методы изотопного разведения [1, 3].

В научных и клинических исследованиях первостепенное значение приобретает требование высокой разрешающей способности метода. В зависимости от интересующих показателей состава тела, к эталонным методам относят нейтронный активационный анализ и метод определения естественной радиоактивности всего тела (на элементном уровне), методы разведения, гидростатическую денситометрию, двухэнергетическую рентгеновскую абсорбциометрию, а также сочетание этих методов для использования в многокомпонентных моделях состава тела. Революционное открытие второй половины XX в. связано с разработкой и внедрением компьютерной и магнитно-резонансной томографии, позволяющих получать количественную оценку состава тела на тканевом уровне [4].

Определенный интерес представляет формула, основанная на анатомическом исследовании для определения скелетно-мышечной массы тела в общей популяции:

СММ(кг) = 0,244 х Масса тела (кг)+7,8 х Длина тела (м) +6,6 х Пол - 0,098 х Возраст (лет)+Раса-3,3, (1)

где: Пол = 1 (мужчины), 0 (женщины), Раса = -1,2 (азиаты), 1,4 (афро-американцы), 0 (белые и латино -американцы).

Однако, не смотря на простоту использования формулы в ходе научно-исследовательской работы, специалистами было установлена ее непригодность лиц, занимающихся бодибилдингом. Специалисты считают, что формулы для определения состава тела на основе измерения обхватов конечностей с учетом толщины кожно-жировых складок более точны по сравнению с полученными на основе длины и массы тела.

Как показывает анализ литературных источников, в настоящее время при определении компонентного состава массы тела спортсменов по-прежнему остается популярной формула, предложенная Й. Матейкой, в основу которой положен тканевой уровень строения тела [2, 3]:

МТ = ПЖТ + СММ + СМ + МО (гр.),(2) где ПЖТ (подкожная жировая ткань) =

0,065 х (^6) х 8 (гр.),

СММ (масса скелетных мышц) = 6.5 х г2 х ДТ (гр.),

СМ (масса скелета) = 1,2 х р2 х ДТ (гр.),

МО (масса остатка, содержащего внутренние органы) = 0,206 х МТ (гр.),

Б - суммарная толщина шести кожножировых складок (мм),

8 - площадь поверхности тела (см2),

Р - средний диаметр дистальных частей плеча, предплечья, бедра и голени (см),

г - средний радиус плеча, предплечья, бедра и голени (см),

ДТ - длина тела (см).

Среди современных методов оценки компонентного состава тела следует отметить метод инфракрасного отражения. Регрессионного формула для вычисления %ЖМТ, встроенная в программное обеспечение устройства РШ:гех-500, имеет следующий вид [3]:

%ЖМТ = С0 + С1(ОП2бицепса) + С2(Пол) + С3(МТ) + С4(ДТ) + С5(О П1би цепса) + С6(Уровень физической подготовки)(3).

Детальное изучение методов оценки состава тела показало, что в настоящее время на вооружении у специалистов существует большое количество методов оценки компонентного состава тела спор-

тсмена. При этом, с развитием науки и технологий, количество новых разработок имеет тенденцию к постоянному увеличению. Исходя из вышесказанного, становится очевидным, что в создавшихся условиях исследователю все более сложно становится сориентироваться и выбрать метод, наиболее полно отвечающий потребностям специалиста и целям исследования. Поэтому возникает необходимость систематизировать имеющиеся сведения.

Работа выполнена согласно плана научноисследовательской работы кафедры кинезиологии Национального университета физического воспитания и спорта Украины и «Сводного плана НИР в области физической культуры и спорта на 2006-2010 гг.» Министерства Украины по делам семьи, молодежи и спорта по теме: «Теоретико-методические основы рационального построения тренировочного процесса в тяжелой атлетике на этапах многолетней подготовки» № 0106Ш10770.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Целью нашего исследования является систематизация методов оценки состава тела в зависимости от используемой модели и определения компонентного состава тела спортсменов высокой квалификации специализирующихся в бодибилдинге.

Результаты исследований.

В результате анализа, систематизации и обобщение доступных литературных источников, а также источников Интернет, нами были выявлены и обобщены основные методы оценки состава тела в зависимости от применяемой в исследовании модели тела спортсмена. Проведенные исследования также позволили установить математические описания различных моделей и изучить основные формулы для определения процентного содержания жира в массе тела (рис.1).

По нашему мнению наиболее перспективным методом изучения компонентного состава тела спортсменов, специализирующихся в бодибилдинге является использование прибора «Танита» (рис. 2).

Нами были проведены специальные исследования по изучению состава тела спортсменов высокой квалификации специализирующихся в бодибилдинге.

Анализ показателей компонентного состава массы тела бодибилдеров высокой квалификации показывает, что существуют определенные особенности в зависимости от весовой категории спортсменов (табл. 1).

Таблица 1.

Характеристика компонентного состава массы тела бодибилдеров высокой квалификации

Весовая категория Мышечная масса Жировая масса

кг % кг %

X m X m X m X m

До 80 кг 54,2 1,81 67,8 0,47 7,3 0,03 9,1 0,02

От 80 до 90 кг 55,8 1,30 65,6 2,65 7,4 0,44 8,4 0,36

Свыше 90 кг 59,2 1,58 65,8 2,52 9,9 1,16 10,3 0,61

Модели состава тела:

Гидростатическая денситометрия (ГД)

Метод: измерение веса тела в воде.

►Ошибка определения ЖМТ: 2,5%

Длительность процедуры: от 45 мин до 1 часа. Относительно высокая стоимость оборудования.

Воздушная плетизмография (ВП)

Метод: измерение проводят в жесткой герметичной кабине, заполненной воздухом.

Ошибка определения ЖМТ: 0,3%

Длительность процедуры: от 2 до 5 мин.

Очень высокая стоимость оборудования.

Метод: предполагает

использование трития, де трития или Н218О. Источник погрешности: предположение о постоянстве относительного содержания ОВО в БМТ. Возможность проводить обследования в полевых условиях.

Метод: основан на соответствии двухкомпонентной модели молекулярному уровню строения тела. Возможность проводить обследования в полевых условиях, а также в клинической и амбулаторной практике.

Трехкомпонентные:

МТ = ЖМТ +ОВО+ММТ; МТ = ЖМТ +ММТ +БФМТ

%ЖМТ =[2,118/ПТ-0,78х(0В0/МТ)-1,354]х100;

%ЖМТ =[6,386/ПТ-3,961х(ММТ/МТ)-6,090]х100;

Четырехкомпонентные:

МТ = ЖМТ +ОВО+ММТ +М0; МТ = ЖМТ+КМТ+ВКЖ+ВТВ

%ЖМТ =[2,747/ПТ-0,714х(0В0/МТ)+1,146х(ММК/ МГ)-2,037]х100;

%ЖМТ =[2,747/ПТ-0,7175х(0в0/МТ)+1,148х(ММТ/ МТ)-2,050]х100;

Нейтронного активаци-

онного анализа М

Определения естественной радиоактивности тела

Радиоизотопные

Рентгеновские

Многокомпонентная пятиуровневая модель

Отдельные взаимосвязи между различными уровнями:

ЖМТ = 1,318хМС-4,353хМы-0,070хМСа;

МС = 0,774хЖМТ; "

М = 0,340хММК;

Са 5 5

М = 0,161хБелок________________________________________

Рис.1. Взаимосвязь методов оценки состава тела от используемой модели, где : МТ - масса тела, ЖМТ

- жировая масса тела, БТМ- безжировая масса тела, ОВО - общая вода организма, ММТ - минеральная масса тела, ПТ - плотность тела, СМТБЖ - сухая масса тела без жира, БФМТ - безжировая фракция мягких тканей, ММК - минеральная масса костей, КМТ - клеточная масса тела, ВКЖ - внеклеточная жидкость, ВТВ - внеклеточные твердые вещества, % ЖМТ - процентное содержания жира в массе тела, МС, Мс, Мы - масса углерода, кальция, азота.

Сравнительный анализ данных представленных в табл. 1, показал, что компонентный состав массы тела бодибилдеров высокой квалификации не зависит от весовой категории (р>0,05), что подтверждается результатами непараметрического однофакторного дисперсионного анализа Краскела-Уоллиса.

Таким образом, установлено, что абсолютные значения показателей мышечной массы бодибилдеров увеличиваются статистически не значимо с увеличением весовых категорий (р>0,05). При этом увеличение массы тела спортсменов также статистически значимо не влияет на увеличение их жировой массы (р>0,05), поскольку проведенные расчеты показали отсутствие статистически значимых расхождений между абсолютными показателями жировой массы спортсменов отдельных весовых категорий. Так, разность жирового компонента весовых категорий до 80 и от 80 до 90 кг составила

0,7 % (р>0,05), от 80 до 90 и свыше 90 кг — 1,9 % (р>0,05), до 80 и свыше 90 кг — 1,2 % (р>0,05).

Дальнейшие исследования позволили определить распределение жировой массы тела по сегментам тела (табл. 2).

Установлено, что наибольшее количество жировой массы (24,45 %) сосредоточено на нижних конечностях спортсменов категории до 80 кг, а наименьшее количество (12,4 %) — на туловище этих же спортсменов. С другой стороны, жировая масса

на нижних конечностях имеет тенденцию к снижению с увеличением массы спортсменов (рис. 3).

Рис. 2. Рабочий момент определения состава тела с использованием прибора «Танита»

Выводы.

Результаты многочисленных работ свидетельствуют, что состав тела имеет существенную взаимосвязь с показателями физической работоспособности человека, с его адаптацией к услови-

Таблица 2

Распределение жировой массы тела по сегментам тела бодибилдеров высокой квалификации

Весовая категория Жировая масса

Верхние конечности Нижние конечности Туловище

X т X т X т

До 80 кг 14,8 0,98 24,5 1,45 12,4 0,50

От 80 до 90 кг 13,2 0,97 16,9 0,40 15,7 0,42

Свыше 90 кг 13,9 0,87 16,5 0,77 13,6 0,70

30

Верхние конечности Нижние конечности Туловище

Рис. 3. Распределение жировой массы тела по сегментам тела бодибилдеров высокой квалификации:

□ — до 80 кг, ^ — от 80 до 90 кг, □ — свыше 90 кг.

ям внешней среды, а также с профессиональной и спортивной деятельностью.

Совершенствование технологий и методов определения состава тела человека, с учётом потребностей спортивной деятельности, позволит значительно повысить эффективность решения задач коррекции геометрии масс тела, в том числе и в процессе подготовки бодибилдеров высокой квалификации.

Перспективы дальнейших исследований связаны с организацией мониторинга компонентного состава тела бодибилдеров в заключительном макроцикле годичного цикла.

Список литературы

1. Абрамовна Т.Ф., Мартиросов Э.Г. Мышечная и жировая масса: критерии адаптации к напряженной мышечной деятельности // Адаптационные изменения организма и возможности применения их признаков для текущей коррекции физических нагрузок. Ч.Ш. Вильнюс. - 1991. - 240 с.

2. Лакин Г.Ф. Биометрия. М.: Высшая школа, 1973. - 343 с.

3. Мартиросов Е.Г., Николаев Д.В., Руднев С.Г. Технологии методы определения состава тела человека. - М.: Наука, 2006.

- 248 с.

4. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека. М.: Оникс 21 век, Мир. - 2004. - 216 с.

5. Шварценнегер А. Новая энциклопедия бодибилдинга. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. - 824 с.

6. Чернозуб А.А. Программы тренировочных занятий в атлетизме, построенные в зависимости от индивидуальных свойств мышечной массы спортсменов. Автореф. дис.... канд. физ. воспитания: 24.00.02. - К., 2003. - 18 с.

Поступила в редакцию 23.04.2009г.

[email protected]

ПЕРСПЕКТИВИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВУЗІВ

Хандога Я.В., Хандога В.І. Маріупольський державний гуманітарний університет

Анотація. У статті досліджено сучасний стан організації навчального процесу з фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів. Проаналізовано основні напрямки у фізичному вихованні студентської молоді на шляху переходу до Болонської системи організації освіти. Обґрунтований механізм впровадження в практику занять з фізичного виховання студентів не фізкультурних вузів “освітнього напрямку”, який обумовлює значний ефект у засвоюванні доступних і необхідних їм знань, оволодінні вміннями й навичками самостійних занять фізичними вправами.

Ключові слова: організація, фізичне виховання, студенти, “освітній напрям”, інструктивно-методичні заняття.

Аннотация. Хандога Я.В., Хандога В.И. Перспективы повышения качества организации учебного процесса по физическому воспитанию студентов вузов. В статье исследовано современное состояние организации учебного процесса по физическому воспитанию студентов высших учебных заведений. Проанализированы основные направления в физическом воспитании студенческой молодежи на пути перехода к Болонской системе организации образования. Обоснован механизм внедрения в практику занятий по физическому воспитанию студентов не физкультурных вузов “образовательного направления”, который обуславливает значительный эффект в освоении доступных и необходимых им знаний, овладении умениями и навыками самостоятельных занятий физическими упражнениями. Ключевые слова: организация, физическое воспитание, студенты, “образовательное направление”, инструктивно-методические занятия.

Annotation. Khandoga Y. V., Khandoga V. I. Improvement prospects of the quality of the physical training curriculum for university students. In the article is analyzed the contemporary con© Хандога Я.В., Хандога В.І. , 2009

dition of physical training curriculum for universities. The author analyses the main trends in physical training of university students in the context of transition to Magna Charta standards. The author also determines the mechanism of introducing into the physical training curriculum for non-sport universities “the educational method”, which will have a considerable effect on the process of obtaining the available and the necessary knowledge and skills of self-reliant physical exercise.

Key words: curriculum, physical training, university students, “the educational method”, instructive teaching.

Вступ.

Аналіз концептуальних підходів до організації фізичного виховання студентів [8], свідчить про фактичну відсутність чітких, консолідованих даних про те, яким повинне бути фізичне виховання у вищому навчальному закладі в умовах переходу до Болонської системи освіти. Разом з тим, виняткова значимість відповідей на це питання обумовлена тим, що без них неможливо визначити, у чому полягає сутність і основна спрямованість змісту освіти з фізичного виховання у вузі. Негативним наслідком цього є наповнення навчальної програми з фізичного виховання невластивим для неї змістом, недооцінка ролі освітнього змісту навчальної роботи. Все це в цілому спричиняє низький рівень ефективності рішення завдань фізичного виховання, як освітніх, так і завдань зі зміцнення здоров’я студентів та необхідність пошуку ефективних дій щодо вдосконалення організації процесу фізичного виховання у вищому закладі освіти.

На основі аналізу сучасної науково-методичної літератури виявлено, що значна частина досліджень [14] присвячена вивченню фізичного стану студентів як однієї з умов їх фахової підготовки [1,2], формуванню у студентської молоді потреби до систематичних занять фізичними вправами впродовж навчання у ВНЗ та у подальшому житті [16]. Авторами (Журавським В.С., Згуровським М.З., 2003) у науковій літературі зазначено також головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти України [7]; шляхи реформування системи освіти відповідно до Болонської угоди (Олійник М.О., Мулик В.В., Булах А.О., 2004) [12]. Робота щодо перспективних напрямків застосування Болонського процесу у вищій школі розглядається авторами Андрущенко В., Кременем В., Сікор-ським П., 2004 та багатьма іншими [13].

Проте, незважаючи на значний обсяг досліджуваних напрямків у фізичному вихованні студентської молоді, та задекларованим процесом переходу на Болонську систему організації освіти, до сьогодні не сформовано чіткого плану дій щодо підвищення якості організації навчального процесу з фізичного виховання у вищих навчальних закладах не фізкультурного профілю.

Робота виконана за планом НДР Маріупольського державного гуманітарного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи - визначити перспективи підвищення якості організації навчального процесу з фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів не фізкультурного профілю.

Завдання роботи.

1. Дослідити сучасний стан організації навчального процесу з фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів.

2. Проаналізувати науково-методичну літературу щодо напрямків у фізичному вихованні студентської молоді на шляху переходу до Болонської системи організації освіти.

3. Обґрунтувати механізм впровадження в практику занять з фізичного виховання студентів не фізкультурних вузів “освітнього напрямку”, який обумовлює значний ефект у засвоюванні доступних і необхідних їм знань, оволодінні вміннями й навичками самостійних занять фізичними вправами.

Результати дослідження.

Існуюча у вищих навчальних закладах система фізичного виховання ні за кількістю навчальних годин, що відводяться на заняття, ні за матеріальною базою, ні за змістом програм не в змозі забезпечити достатній рівень фізичного стану студентів. Дану проблему можна вирішити через впровадження інноваційних технологій організації і управління педагогічним процесом фізичного виховання у вищих закладах освіти, що дозволять виключити низку недоліків традиційних форм організації управління процесом фізичного виховання студентів [8].

Існує думка, що всі біди нинішнього фізичного виховання спричиненні його спортизацією [6]. Прихильники протилежних поглядів переконанні, що, використовуючи засоби будь-якого спорту, можна вирішувати всі завдання фізичного виховання. Багато фахівців пропонують в процесі фізичного виховання давати студентам знання з фізичної культури та цілеспрямовано привчати їх до систематичних самостійних занять. Загалом напрями, за якими розв'язується ця проблема у вищих навчальних закладах, можна умовно об'єднати в три основні групи: тренувальній напрям - проведення занять за принципом спортивного тренування для підвищення рівня рухової підготовленості, поліпшення функціонального стану студентів; оздоровчий напрям - покращення здоров’я за рахунок рухової активності на заняттях виховання, залучення студентів до регулярних занять фізичними вправами тощо; освітній напрям - обумовлює підсилення освітньої та методичної спрямованості педагогічного процесу, освоєння студентами фізкультурних знань, які дозволяють їм самостійно та раціонально здійснювати фізкультурно-спортивну діяльність.

Ми вважаємо, що з трьох умовно виділених напрямів у фізичному вихованні студентів вузів найбільш пріоритетним є освітній. Спробуємо довести це, проаналізувавши названі вище напрями.

Тренувальний напрям. Це так званий традиційний підхід до розв'язання проблеми фізичного виховання студентів є найбільш популярним на сучасному етапі. Однак його вдосконалення на основі старих концептуальних положень, коли в процесі фізкультурно-спортивної діяльності вирішувались завдання переважно рухового характеру, не приносить результатів у формуванні фізичної культури

студентів. Переконливі аргументи відомих фахівців (В.И. Столярова, 2005, Н.Н. Визитея, 1989, М.Я. Виленского, 2002) [5] свідчать: щоб організм нормально розвивався, рухова активність студентів повинна становити не менше 8-12 год. на тиждень. А чого ж ми можемо досягти в рамках одного заняття з фізичного виховання на тиждень? Майже нічого. А про присутність кумулятивного ефекту навіть не йдеться, оскільки тренувальний ефект, якби його було досягнуто на занятті, зник би через великі проміжки часу між парами. Ми погоджуємося з думкою про те, що визнання ступеню рухової підготовленості головним критерієм успішності студента з фізичного виховання вже не відповідає сучасній парадигмі освіти і суперечить гуманістичній сутності фізичної культури і спорту як засобу формування здорової, гармонійно розвиненої особистості [9].

Також невиправданою, з нашого погляду, видається позиція фахівців, які говорять про підвищення тренувального ефекту і т.д., при цьому висуваючи три конкретні завдання:

- формування інтересу до занять фізичною культурою;

- формування знань, умінь і навичок, потрібних студенту для самостійного використання засобів фізичної культури в процесі самовдосконалення;

- розуміння суті дій, виконуваних на заняттях з фізичного виховання.

Загалом ідея цієї концепції правильна, однак чи можна її втілити в рамках 2 годин на тиждень за умови збереження існуючого змісту заняття.

Оздоровчий напрям. Багато фахівців (Апанасенко Г.Л., 2001, Зеленюк О.В., Бикова А., 2006, Верблюдов І.Б., 2007 та ін.) [3, 4, 10] акцентують увагу на тому, що саме пріоритет здоров’я повинен стати системоутворюючим фактором та ідеологічним підґрунтям усієї мегасистеми фізичного виховання студентської молоді. Важко з цим не погодитися. Тим більше, громадськість стурбована вкрай низьким рівнем стану здоров'я населення нашої країни в цілому та студентів зокрема. За даними Міністерства освіти і науки України, понад 90% українських дітей, учнів та студентів мають відхилення в стані здоров’я [15]. Але розв’язати проблему покращення здоров'я лише за рахунок рухової активності на заняттях фізичного виховання неможливо. Адже на стан здоров’я негативно впливають і порушення гігієнічних вимог режиму дня, навчального процесу, режиму харчування, його недостатня калорійність, шкідливі звички, екологічні чинники і багато іншого. І комплекс усіх цих факторів унеможливить будь-який позитивний вплив засобів фізичного виховання, навіть за умови ідеально організованого педагогічного процесу в вищому закладі навчання. Тому залежність стану здоров'я дітей від рухової активності на одному занятті з фізичного виховання не така вже й суттєва.

Цікаву ідею щодо трактування стану здоров'я людей висловив доктор біологічних наук В.Д. Сонькін. На стан здоров'я дітей вливають не тільки складні соціально-економічні процеси, що

відбуваються в Україні (адже не набагато кращий рівень здоров'я населення і в країнах Європи, і у США). Вчений вважає, що чинники значно глибші. Сучасна медицина дає змогу виживати людям, які ще сто років тому мали б обмаль шансів на тиражування геному, який сьогодні дає змогу жити та успішно функціонувати дітям і дорослим у полегшених цивілізацією умовах. Раніше запобігти неминучому занепаду здоров' я можна було лише в один спосіб - заняттями самооздоровленням і фізичною культурою 2-4 години на добу. Тому для успішної реалізації завдань оздоровчого спрямування людині потрібно, попри правильну і достатню за обсягом та інтенсивністю руховою активністю, виконувати й інші основні заповіді здорового способу життя. А для цього треба хотіти це робити, знати, як правильно їх виконувати, вміло реалізувати свої знання і вміння в практичній діяльності у процесі самовдосконалення. На превеликий жаль, в більшості випадків студенти не отримують таких знань, а якщо й отримують, то лише в малих обсягах, і в більшості випадків не знають, як ці знання застосувати у своїй практичній діяльності.

Освітній напрям. Найбільш характерною рисою сучасної концепції фізичного виховання є акцентування на освітньому спрямуванні як умови успішного формування фізичної культури студента. Автори (Визитей Н.Н., Виленский М.Я., Курись

В.Н., Лубишева Л.И., Понамарчук В. А., Соловйов Г.М., Хакунов Н.Х., Лукина Л.Б., 2007, Гонтарь

О.П., 2008 та інші) вважають його найбільш перспективним у вирішенні завдань фізичного виховання студентів [5, 11].

Попит на освіту все більшою мірою визначається її “споживачами” - батьками та їхніми дітьми. І ті методи примусу (нормативи, оцінки), які нині багато в чому нас “виручають”, далі задовольнятимуть все менше і менше. І чи захочуть батьки, наприклад, сплачувати за предмет “фізичне виховання” в тому вигляді, в якому він тепер існує?

Наведемо приклад: весь період навчання в вузі викладачі з фізичного виховання займаються оздоровленням студентів, які, зазвичай, не знають свого організму, не навчені, як зберігати й зміцнювати своє здоров' я. Змінити становище може лише наповнення занять з фізичного виховання змістом загальноосвітньої дисципліни. Якщо цього не станеться, фізичне виховання традиційно буде вважатися другорядним серед інших дисциплін.

Пропонуємо свою систему організації занять з фізичного виховання на прикладі Маріупольського державного гуманітарного університету, в рамках 2-х годин на тиждень. На навчальну дисципліну “Фізичне виховання” в вузі відводиться 2 кредити, тобто 72 години на рік. До навчальної робочої програми з фізичного виховання в другому семестрі включено модуль “Методичний розділ”, головним завданням якого є перевірка методичної підготовленості студента. Для цього студенту необхідно підготувати план - конспект і виконати практичне завдання. Студенти за власним вибором можуть об-

рати для проведення комплекс ранкової гімнастики або комплекс загальнорозвиваючих вправ; комплекс вправ, спрямований на вдосконалення фізичних якостей або укріплення певної групи м’язів з різних видів спорту; комплекс вправ з використанням нестандартних фізичних вправ зі спортивних, бальних чи східних танців; також це може бути йога, стретчінг, аеробіка та її сучасні різновиди, пілатес і т.д. Викладачами кафедри розроблені вимоги та організаційно - методичні вказівки щодо методичної підготовленості, а також критерії оцінювання діяльності студента. В кінці заняття обов’язково проводиться аналіз діяльності студента. Студент, який підготував та провів методичне завдання самостійно, отримує додаткові (заохочувальні) 2 бали. Також заохочуються 2 балами студенти групи, які приймали активну участь в обговорюванні проведеного заняття та робили ґрунтовні висновки, вносили пропозиції і т. ін. Це заняття інструктивно-методичного характеру, які проходять у формі навчальної практики. На цих заняттях студенти засвоюють доступні і необхідні їм знання з методики виконання різних вправ та розвитку рухових якостей, методики тренування, організації самостійних занять, про вплив фізичних вправ на здоров’ я людини, сучасні види рухової активності і т.п. Студенти не лише набувають знань, а й пробують використовувати їх на практиці. Тобто на цих заняттях вирішується найголовніше завдання фізичної культури - формується вміння вчитися і вчити.

Як свідчить наш 6-ти річний досвід роботи за цією методикою, то її розробка та впровадження є справою педагогічного колективу кафедри фізичного виховання.

Але, на нашу думку, ці інструктивно-методичні заняття повинні стати обов' язковими в рамках навчальної роботи з фізичного виховання в вузі.

Також треба пам' ятати, що після введення Болонської системи навчання, важливе місце у формуванні освітньо-теоретичних і практичних знань є самостійна робота. Проблема самостійної роботи студентів в умовах докорінної перебудови вищої школи є надзвичайно важливою і вимагає подальшого дослідження як в теоретичному, так і в практичному плані.

Висновки.

У вищих навчальних закладах, як правило, проводиться одне заняття - обов’ язкове, одне - факультативне. Як свідчать фахівці, одне заняття на тиждень не приносить користі здоров’ю студентам. Проблема потребує нових принципових, неординарних рішень у навчально-виховному процесі.

Як стверджують фахівці, а також наші дослідження, нова система уявлень про цінність фізичної культури має на меті відмовитися від використання фізичної культури як засобу впливу на біологічну природу людини. Ознака сучасного фізичного виховання у ВНЗ - це освітнє спрямування змісту занять з фізичного виховання як умова успішного формування здорового способу життя студентів.

Досягти основної мети фізичного виховання

- коли кожен студент зможе самостійно застосовувати знання і вміння, набуті на заняттях з фізичного виховання, у практичній діяльності через фізичне самовдосконалення - можливо лише за умови озброєння студентів знаннями, котрі допоможуть їм зрозуміти суть фізичної культури, її значення для здоров' я людини, усвідомити життєву необхідність руху, оволодіти вміннями й навичками самостійних занять фізичними вправами.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають у визначенні шляхів подальшого вдосконалення організації навчального процесу з фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів на основі комп’ютерних технологій.

Література.

1. Акимова М.Е. Содержание и методика проведения занятий по аэробике со студентами высших учебных заведений / Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях // Сб. ст. под ред. проф. Ермакова С.С. / IV междунар. науч. конф. - Харьков

- Белгород - Красноярск, 2008. - С. 9-11.

2. Акинин Л.А., Темченко В.А. Оборудование тренажерных залов для занятий студентов вузов / Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях // Сб. ст. под ред. проф. Ермакова С.С. / IV междунар. науч. конф. - Харьков - Белгород - Красноярск, 2008. - С. 3-6.

3. Апанасенко ГЛ. Валеология: первые шаги и ближайшие перспективы // Теория и практика физической культуры. -2001. - № 6. - С. 2 - 8.

4. Верблюдов І.Б. Оптимізація індивідуальної тренувально-оздоровчої програми для студентів вищих педагогічних навчальних закладів: Дис...к. наук з ф. в. та спорту / 24.00.02.

- Харків, 2007. - С. 5 - 6.

5. Гонтарь О.П. Проблема формирования физической культуры личности студента в теории и практике педагогической науки // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. научн. тр. под ред. проф. Ермакова С.С. -Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 2. - С. 103-110.

6. Живага С. Перспективи розвитку уроку фізичної культури // Освіта і управління. - 2006. - №2. - С. 139-143.

7. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / Національний технічний ун-т України “Київський політехнічний ін-т” - К.: Політехніка, 2003. - 200 с.

8. Захарина Е. Організаційні умови вдосконалення фізичного виховання у вищому закладі освіти / Спортивний вісник Придніпров'я. - 2007. - №1. - С. 64-67.

9. Зеленюк О.В., Бикова А. Трансформація навчальної дисципліни “Фізичне виховання” у контексті Болонської декларації // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10: у 4-х т. - Львів: НФВ “Українські технології”, 2006. - Т. 3 - С. 373 - 378.

10. Зеленюк О.В. Комплексна оцінка оздоровчого впливу занять з фізичного виховання студентів як засіб індивідуалізації навчального процесу // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 8: у 4-х т. - Львів: НФВ „Українські технології”, 2004. - Т. 3. - С. 131 - 135.

11. Лукина Л.Б. Педагогическая модель самообразования и самосовершенствования студентов в области физической культуры. Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / ГОУ ВПО Ставропольский государственный университет. - Майкоп, 2007. - 25 с.

12. Олійник М.О., Мулик В.В., Булах А.О. Реформування системи освіти відповідно до Болонської угоди / Слобожанський науково-спортивний вісник // Збірник наукових статей за ред. Епштейна Л.Ю. - Харків: ХДАФК, 2004. - С. 3-5.

13. Савченко В., Андрюшина Л., Родіна Ю. Пріорітетне значення самостійної роботи в системі реформування професійної освіти студентів вищих навчальних закладів фізкультурного профілю / Спортивний вісник Придніпров'я - 2007. - №1. -С. 34-37.

14. Форми організації занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах : [Електронний ресурс] / О.В. Ківернік,

І.Х. Турчик, М.П. Пітин // Спортивна наука України - 2008.

- № 1. - С. 18-23. - Режим доступу до журналу: http://www. nbuv.gov.ua/e-journals/SNU/title.htm/

15. Хандога Я.В., Хандога В.И. Пути усовершенствования кредитно-модульной организации учебного процесса по физическому воспитанию студентов (из опыта Мариупольского государственного гуманитарного университета // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичної культури і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 7. - С. 141-143.

16. Шевченко С.М. Досвід організації самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульного навчання // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичної культури і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №1.

- С. 149-152.

Надійшла до редакції 22.05.2009р.

[email protected]

ВСТАНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ПОКАЗНИКАМИ ЗОВНІШНІХ І ВНУТРІШНІХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ОРГАНІЗМ СТУДЕНТІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ДИСТАНЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ

Любомира Цюпак Львівський державний університет фізичної культури

Анотація. У статті досліджується використання методу дистанційного контролю за навантаженнями на організм студентів під час гірських туристських походів. Зокрема показано застосування приладу Polar RS800 G3 за допомогою якого визначено співвідношення між показниками зовнішніх і внутрішніх навантажень на організм студентів. За допомогою приладу можна спостерігати та дозувати навантаження на організм під час проходження туристських походів.

Ключові слова: Polar RS800 G3, контроль, навантаження, студент, дистанційний.

Аннотация. Цюпак Любомира. Установление взаимозависимости между показателями внешних и внутренних нагрузок на организм студентов с использованием дистанционного контроля. В статье исследуется использование метода дистанционного контроля за нагрузками на организм студентов во время горных туристских походов. В частности показано применение прибора Polar Rs800 G3 с помощью которого определенно соотношение между показателями внешних и внутренних нагрузок на организм студентов. С помощью прибора можно наблюдать и дозировать нагрузку на организм во время прохождения туристских походов.

Ключевые слова:, Polar RS800 G3, контроль, нагрузка, студент, дистанционный.

Annotation. Cyupak Lyubomyra. Establishment of interdependence between indexes of external and internal loadings on organism of students with the use of distance control. In the article is probed the use of the method distance control after loadings on the organism of students during mountain tourist hikes. Application of device of Polar Rs800 G3 is in particular rotined by which certainly betweenness by the indexes of the external and internal loadings on the organism of students. By a device it is possible to look after and measure out loading on an organism during passing of tourist hikes. Key words: Polar RS800 G3, control, loadings, student, distance.

Вступ.

Кризова ситуація, всі її негаразди та проблеми призвели до погіршення психічного, фізичного та матеріального стану людей. Як наслідок - це відбилося на фізичному здоров’ї дітей і підлітків. Така ситуація змушує шукати нові шляхи педагогічного впливу на формування здорової особистості школяра, підлітка.

Відомо, що туризм - один із найефективні-

© Любомира Цюпак, 2009

ших засобів позашкільної роботи, який сприяє фізичному розвиткові, здоровому способу життя та збереженню фізичної працездатності, оскільки він становить частину фізичної культури і спорту.

Ефективність і успішність туристичного походу ґрунтується на високоякісній організації та його проведенні. Підготовчий етап - це не тільки ретельний вибір району походу і планування маршруту, але і безпосередня підготовка його учасників (навчання, тренування). Тому необхідно розробити нові методи контролю за функціональним станом і фізичними можливостями учасників походу, щоб уникнути помилок при визначенні навантажень на організм. Оздоровча ефективність активної туристської діяльності передбачає ретельне дозування фізичних навантажень і постійне контролювання функціонального стану учасників походів. Система контролю у сфері туристської діяльності перебуває поки що у процесі дослідження і тому є особливо актуальною.

Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття) передбачає розвиток позашкільної освіти шляхом розгортання широкої мережі гуртків, клубів за інтересами, творчих об’єднань. Важливе місце у формуванні здорової особистості дитини та підлітка займає туризм [6].

Оздоровча ефективність туристських походів має свої особливості, які суттєво відрізняють активні форми туристської діяльності від інших форм оздоровчої фізичної культури [3].

Існує низка методів контролю [4], які можна використовувати в процесі туристської діяльності. Найчастіше використовуються прості методи, які є доступними і надійними при здійсненні педагогічного контролю у підготовчому періоді та на маршруті походу: тест Мартіне, Гарвардський степ-тест, підтягування, згинання-розгинання рук в упорі лежачи, кросовий біг тощо. При необхідності поглибленого контролю учасників спортивних груп, які готуються до складних маршрутів, необхідні методи, що визначають функціональні можливості системи енергозабезпечення організму людини (ве-лоергометрія тощо). Завдання забезпечити контроль фізичної підготовленості туристів під час підготовки до походу й у процесі проходження маршруту є важливими і дещо специфічними у порівнянні з іншими видами спорту. У доступній нам літературі практично відсутні відомості щодо специфіки організації контролю учасників туристичних походів, що і визначає актуальність даного дослідження.

Виконання дисертаційної роботи передбачається Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури та спорту на 2008 - 2011р. Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 3.1.1.п. «Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів і студентів». Роль автора полягає в експериментальній розробці ефективної технології інструментального дистанційного контролю за впливом фізичного навантаження на організм студентів у туристських походах.

Мета, завдання роботи, матеріал і методн.

Мета дослідження: встановити взаємозалежності між показниками зовнішніх і внутрішніх навантажень на організм студентів під час гірських туристських походів.

Завдання дослідження:

1. Розробити моделі зовнішніх навантажень на

організм студентів 2 курсу під час туристського походу.

2. Розробити моделі внутрішніх навантажень на

організм студентів.

3. Визначити співвідношення між показниками

зовнішніх і внутрішніх навантажень студентів під час походу за допомогою Polar RS800 G3. Методи дослідження:

• теоретичний аналіз наукової літератури про ме-

тоди контролю за фізичними можливостями учасників туристських походів;

• моніторинг серцевого ритму, визначення висоти

над рівнем моря, енерговитрат, швидкість і довжину пройденого шляху за допомогою Polar RS800 G3;

• математичне опрацювання результатів

дослідження.

Упродовж 2008 року (з березня по жовтень) 3 групи туристів - Т-29б, Т-28, Т-29 Тернопільського Галицького інституту ім. В. Чорновола здійснювали 4 туристичні походи однаковими маршрутами.

Під час туристичних походів ми вели постійний контроль за внутрішніми та зовнішніми навантаженнями студентів за допомогою Polar RS800 G3 (Рис. 1) на деякій відстані від тіла. Внутрішні параметри - ЧСС, енерговитрати, а зовнішні - довжина маршруту, горизонтальна та вертикальна швидкість, перепад висот, вага наплічника.

Рис 1. Polar RS8GG G3

Використання методу дистанційного контролю дало змогу спостерігати за реакцією організму на навантаження.

На прикладі одного із туристських походів визначимо доцільність використання Polar RS800 G3. Група туристів у складі 12 чоловік (6 хлопців і 6 дівчат) віком 16-17 років здійснювала подорож з 04.09.2008 р. по 9.09.2008 р. Похід П категорії складності у районі українських Карпат - (Ґорґа-ни, Чорногірський, Свидовецький хр.) за маршрутом: м. Яремче - пер. Прислоп - г. Довбушанка (1754 м.) - с. Бистриця - пер. Легіонів - г. Братків-ська (1788 м) - пер. Окола - г. Татарука (1711 м)-г. Трояска - г. Стіг (1707 м) - г. Близниця (1882 м)

- г. Стара - с. Кваси - г. Мунчел (1998 м) - г. Петрос (2020 м) - г. Говерла (2061 м) - г. Бребенескул (2032 м) - г. Піп Іван (1936 м) - смт Верховина.

Довжина маршруту становила 70 км. Наплічники вагою 15-20 кг, з них 70 % припадає на пояс-ницю, а 30 % на плечі.

Результати дослідження та їх обговорення.

Під час проходження маршруту визначено середні показники зовнішніх і внутрішніх навантажень (табл. 1). Оскільки вони взаємозалежні один від одного, наприклад, кількість витраченої енергії залежить від складності та кількості пройденої дистанції, ЧСС залежить від швидкості руху тощо.

Визначено реакцію ЧСС на навантаження під час проходження гірського туристського походу (рис. 2). Це основний показник інтенсивності фізичних навантажень. Знаючи величину максимальної ЧСС, можна легко визначити індивідуальні межі кожної зі зон інтенсивності для всіх студентів. Максимальна ЧСС становить - 204 уд\хв, мінімальна -78 уд\хв, різниця - 126 уд\хв.

На рис. 3 прослідковано висоту над рівнем моря та витрати енергії під час проходження всього маршруту. Перепад висот становить 540-2061 м. Енергія витрачалася відповідно до важкості подолання маршруту (чим важча перешкода, тим більше енерговитрат).

На рис. 4 показано вертикальну швидкість пройденого маршруту. Максимальну швидкість досягнуто на 37 км (44,5 м\хв), а мінімальна спостерігалася вже на 45 км (9 м\хв). Звідси робимо висновок, що при максимальному навантаженні помітний різкий спад швидкості.

На основі визначених даних можна здійснювати порівняльний аналіз результатів тестів і методик тестування. Можна порівняти середні показники зовнішніх і внутрішніх навантажень студентів груп Т-29б, Т-29 і Т-28 (рис. 5).

Порівняльний аналіз результатів дослідження показав, що середня швидкість руху у трьох групах різна. У групі Т-28 середні показники навантажень найвищі: швидкість дорівнює 35 м/год, витрата енергії - 600 ккал і ЧСС - 170 уд/хв. Найнижчі навантаження: швидкість - 20 м/год, енерговитрати

- 570 ккал, ЧСС 140 уд/хв у групі Т-29. Порівнюючи показники навантажень групи Т-29б з двома іншими, бачимо, що вони проміжні: ЧСС дорівнює 155 уд/хв., швидкість руху - 28 м/хв., енерговитрати

- 552 ккал. Висота над рівнем моря, маса наплічника та пройдена дистанція для груп майже одинакові.

Отже, за допомогою Polar RS800 G3 можна визначати і контролювати дозування, інтенсив-

Таблиця 1

Показники зовнішніх і внутрішніх навантажень студентів 2 курсу під час туристського походу

Показники Внутрішні навантаження Зовнішні навантаження

ЧСС (уд /хв) Енерговитрати (ккал) Дистанція (км) Маса наплічника (кг) Швидкість (м/хв) Висота над рівнем моря (м)

Х 153 554 70 20 24 1290

Max 204 1230 - 25 44,5 2061

Min 78 38 - 15 9 540

±G 17 102,5 - 2,08 3,7 171,7

±m 8,8 51,4 - 0,9 1,2 84,3

60

40

20

0 ■ , . ■ , --, , , ........и------.-'—Т------- 1 І...........■ і Ц ■ ■ .--ГТ—

1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31 33 35 37 39 41 43 45 47 49 51 53 55 57 59 61 63 65 67 69 71

Дистанція (км)

-___ЧССтіп ЧССсередне ЧССтах

Рис. 2 Показники ЧСС під час гірського туристського походу

J-VM

.4*1

и»

13*0 J |«

Дистанція (км)

— Висота над рівнем моря (м) Витрати енергії (ккал)

Рис. 3 Показники висоти над рівнем моря та енерговитрат під час гірського туристського походу

Вертикальна швидкість

ь

т

с

в

Шв

600

550

500

450

400

350

300

250

200

150

100

50

0

ЧСС

Дистанція (км)

Рис. 4. Вертикальна швидкість пройденого маршруту

Енерговитрати Швидкість руху Маса рюкзака висота над рівнем моря

Т-296 ■ Т-28 Т-29

Рис. 5. Середні показники зовнішніх і внутрішніх навантажень студентів 2 курсу

ність й інтервал відпочинку в процесі туристського походу.

Висновки

1. Під час здійснення туристських походів доведено ефективність використання дистанційних засобів контролю, зокрема, приладу Polar RS800 G3. Він є доступним, простим, комфортним і надійним при здійснені контролю за реакцією організму людини на зовнішні навантаження. Новітні методи дистанційного контролю допомагають отримати детальну й оперативну інформацію про реакцію організму на зовнішні навантаження.

2. Визначено взаємозалежність між величинами ЧСС і енерговитрат (з одного боку) та довжиною маршруту, горизонтальною та вертикальною швидкостями, перепадом висот, вагою наплічника (з іншого боку).

3. Використання дистанційних інструментальних засобів контролю, зокрема приладу Polar RS800 G3 дозволило визначити параметри навантаження для кожної групи студентів. Виявлено, що у групі Т-28 найвищі середні показники ЧСС були

- 170 уд/хв, енерговитрати - 600 ккал, та швидкість руху - 35 м/год. Значно нижчі середні показники та найменші навантаження у групі Т-29: ЧСС - 140 уд/ хв, енерговитрати - 570 ккал, швидкість руху - 20 м/ год. Проміжні показники та навантаження отримала група Т-29б.

4. Проведене дослідження допоможе планувати і дозувати фізичні навантаження не лише у туризмі, але й у всіх видах спорту, а також запобігати перенавантаженню організму, що може спричинити погіршення здоров’ я.

Перспективи подальших досліджень. У майбутньому необхідно вивчити стан фізичного розвитку та фізичної підготовленості студентів для підвищення їх рухової активності на основі дистанційних засобів контролю.

Список літератури

1. Воронов С. І. Інноваційні підходи контролю за підготовкою спортивного резерву в туристичному орієнтуванні / С.І.Воронов. - Смоленськ, 2003.- С. 64-71.

2. Власов В. Н. Инновационные технологии: методология, обучение и совершенствование рациональной системы двигательных действий / В.П.Власов // Теория и практика физической культуры. - 2001.№ 4-5. С. 60-63.

3. Ганапольский В. И. Организация массовой туристской работы в республики: методические рекомендации / В.И. Гана-польський. - Минск: ГУ «РУМЦ ФВН», 2006. - 100 с.

4. Кучин С. Н. Методы оценки уровня здоровья и физической работоспособности: учебное пособие. / С.Н. Кучин. - Волгоград, 1994. - 104 с.

5. Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології / А. С. Нісімчук, О. С. Падалка , О. Т Шпак. - К.: Просвіта, 2000.

— 368 с.

6. Пангелов Б. П. Формування здорового способу життя у дітей в навчально-виховних закладах малого міста засобами туристської роботи: метод. посіб. для студентів, учителів шкіл і батьків / Б. П. Пангелов , Т. Г. Лазенко. - Переяслав-Хмельницький: наук. вісник, 2000. - 56 с.

Надійшла до редакції 07.06.2009р.

[email protected]

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ, ЕКОЛОГІЧНИХ ТА ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА СТАН ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ТА СТУДЕНТІВ Чорна Т.В.

Класичний приватний університет

Анотація. Створення сприятливого навколишнього середовища, тобто соціально-економічного і фізичного оточення людини та впровадження здорового способу життя є основним напрямом для забезпечення достатнього рівня здоров'я населення. У статті згруповано чинники за рівнем впливу на рухову активність та на стан здоров'я учнів і студентів: соціально-економічні, екологічні, психологічні; проаналізовано результати медичного обстеження студентів Класичного приватного університету; удосконалено методичні підходи до механізму формування навантаження студентам різних медичних груп.

Ключові слова: рухова активність, стан здоров'я, медичне обстеження, основна медична група, підготовча медична група, спеціальна медична група, фізична культура, фізичне виховання, гіподинамія.

Аннотация. Чёрная Т.В. Влияние двигательной активности, социально-экономических, экологических, психологических факторов на состояние здоровья учащихся и студентов. Создание благоприятной окружающей среды, то есть социальноэкономического и физического окружения человека и внедрения здорового образа жизни является основным направлением для обеспечения достаточного уровня здоровья населения. В статье сгруппированы факторы по уровню влияния двигательной активности на состояние здоровья учеников и студентов, социально-экономические, экологические, психологические; проанализированы результаты медицинского обследования студентов Классического приватного университета, усовершенствованы методические подходы к механизму формированию нагрузки студентам разных медицинских групп.

Ключевые слова: двигательная активность, состояние здоровья, медицинский осмотр, основная медицинская группа, подготовительная медицинская группа, специальная медицинская группа, физическая культура, физическое воспитание, гиподинамия. Annotation. Chorna T.V. Influence of motive activity, socioeconomic, ecological, psychological factors on the state of health of pupils and students. Creation of favourable environment, those socio-economic and physical surroundings of man and introduction of healthy way of life is basic direction for providing sufficient level of health population. The factors on the level of influence of moving activities on the health of pupils and students are investigated in this article. Socio-economic, ecological, psychological factors, the results of medical inspection of students of Classic Private University are analyzed. Methodical approaches are improved to forming of loading the students of different medical groups.

Keywords: moving activity, state of health, physical examination, basic medical group, preparatory medical group, task medical force, physical culture, physical education, hypodynamia.

Вступ.

Світовий досвід доводить, що рухова активність людини впродовж всього життя запобігає захворюванням і покращує стан здоров'я За інтегральним показником здоров'я населення - середньою очікуваною тривалістю життя людини Україна займає одне з останніх місць в Європі [7]

Необхідно відзначити, що з початком навчального року рухова активність студентів падає у зв'язку із значним зростанням розумової праці, що викликає недолік рухів (гіподинамію). Гіподинамія

- порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення) при обмеженні рухової активності, зниженні сили скорочення м'язів. Розповсюдження зростає у зв'язку з урбанізацією, автоматизацією, механізацією праці,

© Чорна Т.В.,2009

збільшення ролі засобів комунікації, розповсюдження науково-технічною революцією. Всі ці чинники значно впливають на серцево-судинну систему, силу скорочень серця, і зниження тонусу судин. Атеросклероз судин серця розвивається у працівників розумової праці у декілька разів частіше, ніж у людей зайнятих фізичною працею.[2]

Обмеження рухової активності призводить до функціональних і морфофункціональних змін в організмі і зниженню працездатності студентів. Виходячи з цього, великого значення набуває проблема особистого вибору людини щодо ведення здорового способу життя, що забезпечує формування і збереження власного здоров'я. Створення сприятливого навколишнього середовища, тобто соціально-економічного і фізичного оточення людини і впровадження здорового способу життя є основним напрямом для забезпечення достатнього рівня здоров'я населення. Студенти є тією цільовою групою, вплив на яку програмних заходів щодо формування, збереження і зміцнення здоров'я, як майбутнього працездатного населення країни і повинно передаватися наступним поколінням.

Теоретичні і практичні аспекти дослідження впливу різноманітних чинників на рівень здоров'я досліджувалися в працях вітчизняних і зарубіжних учених-фахівців і спеціалістів: Булич Э.Г., Муравов И.В[1]Булич Э. Г[2] Берзінь В.І.Стельмахівська В. П.[3] Бухановська Т. М.[4] Васильева З. А., Любинская С.М. [5] Грузєва О. В.[6]Рингач Н. О.,. Балакі-рєва О. М. [7] та інших.

Дослідження виконане у відповідності з планом науково-дослідних робіт Класичного приватного університету і є частиною комплексної теми кафедри теоретичних основ фізичного та адаптивного виховання „Теоретико-методичні засади фізичного виховання і фізичної реабілітації різних груп населення” (0107И0004193) Особистий внесок автора полягає в розробці методичних підходів до механізму формування навантаження студентам різних медичних груп; групування чинників за рівнем впливу на рівень здоров'я студентів.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Завдання роботи:

1. проаналізувати та згрупувати основні чинники, які впливають на формування здорового способу життя студентської молоді;

2. провести порівняльний аналіз результатів медичного огляду студентів Класичного Приватного Університету за 2007 і 2008 календарні роки;

3. удосконалити методичні підходи до механізму формування навантаження студентам різних медичних груп.

Результати дослідження.

Вчорашні школярі - майбутні студенти, отже, здоров'я студента формується в шкільні роки.

За останніх 5 років в Україні зростає тенденція до погіршення стану здоров'я дитячого населення, збільшення зростання захворюваності і поширеності хвороб серед дітей. Особливу стурбованість викликає стан здоров'я школярів, оскільки

лише кожна 8-а дитина, яка йде в школу, є здоровою, і лише один з 20 залишається здоровим після її закінчення. [4]

У наший країні продовжується процес реформування освіти, зокрема загальної середньої. Зокрема відбувається перехід на 12-річний термін навчання і ранній початок систематичного навчання дітей з 6-річного віку. У зв'язку з цим виникає потреба введення в загальноосвітні школи інноваційні педагогічні технології. Окрім загальноосвітніх середніх шкіл діти здобувають загальну середню освіту в учбових закладах нового типу - гімназіях, ліцеях і тому подібне, що збільшує час витрачений школярами на навчання (учбовий процес і виконання домашнього завдання) складає 10-12 годин в день. Що перевищує тижневі нормативи, відведені на учбову діяльність на 22,7-32% [3], як наслідок цього - зниження рухової активності школярів.

Слід зазначити, що проблема «шкільних хвороб», вплив навчальної діяльності на здоров’я школярів з 6 до 18 років, є завжди актуальною. Організм, що росте, особливо потребує м'язової діяльності, тому недостатня рухова активність, не компенсується необхідними за об'ємом і інтенсивності фізичними навантаженнями, призводить до розвитку цілого ряду захворювань. Відомо що гіподинамія населення, що збільшується, як і ряд інших чинників науково-технічної революції, що несприятливо позначаються на здоров'ї людини, властива країнам з різними соціально-економічними системами. Про масштаби рухової недостатності, що розвивається, можна судити з непрямих величинах, що характеризують зниження частки м'язової діяльності у всій енергії, що виробляється людством.

Проблема рухової активності має велике значення для здоров'я людини. Серед обстежених 500 школярів ранкову гімнастику роблять регулярно тільки 13,8% респондентів, іноді - 33,2% учнів, ніколи - 53,0%. При цьому спортивні секції і гуртки відвідують 32,0% респондентів. Особливу стурбованість викликає проблема куріння. Серед опитаних школярів палять 39 (7,8%), 111 (22,2%) пробували палити[4]. Як видно з результатів дослідження вченої Т.М Бухановської, спосіб життя школярів, як потенційних студентів, не можна назвати здоровим.

Значне забруднення атмосферного повітря в Україні обумовлює збільшення хвороб органів дихання, алергічних проявів, вад розвитку, іншої патології. Дані Центру медичної статистики МОЗ України свідчать, що частота появи хронічного бронхіту в наший країні збільшилася з 211,7 випадку на 100 тис. населення в 1998 р. до 257,2 випадку в 2007 р. відповідно, або на 21,5%. Бронхіальною астмою в Україні страждають 238,7 тис. населення. Щорічно реєструються понад 14 тис. нових випадків захворювання.^].

За наслідками опитування Україна очолювала список країн з найбільшою часткою тих, хто вважав власне здоров'я поганим і задовільним. Виявлені певні відмінності в оцінці здоров'я залежно від матеріального положення сім'ї респондентів.

Так, 59% дівчат і 33% хлопців з українських сімей

з низьким рівнем доходу оцінили своє здоров'я як погане і задовільне, тоді як з високим рівнем доходу

- лише 46% і 19% респондентів відповідно [8].

Крім того, виявлено неприпустимо низький рівень фізичної активності: 10-15% повідомили, що в звичному розкладі дня відсутні фізичні навантаження або тренування, а найбільш частими (50% відповідей) варіантом була відповідь, що вони займаються фізичною культурою півгодини/година на тиждень. Захворюваність дітей шкільного віку за останніх 10 років виросла в Україні на 26,8%. Про це на засіданні розширеної колегії санітарно-епідеміологічної служби України в своїй доповіді заявила заступник директора Інституту гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України Надія Полька [9].

Тільки 5% учнів, за даними медичної документації, відносяться до спеціальної медичної групи з фізичного виховання 41% школярів III гр. здоров'я мають незадовільний адаптаційний потенціал. [9]

Отримані дані щодо вищої інтенсивності перебування молоді за екраном комп'ютеру, ніж на спортивному майданчику: 49%-35% першокурсників щодня працювали за комп'ютером; 72% опитаних проводили за переглядом телевізору від одного до чотирьох годин щоденно [8].

Тривалі негативні емоції і стреси. безперервне зростання нової інформації, напружений темп життя, щоденне розширення кола спілкування студентів, емоційна напруга на подолання труднощів призводить до підвищення кількості адреналіну в крові, посилюється робота серця, мобілізуються енергетичні ресурси, готуючи організм до дії, що викликає часті стресові стани надмірно активують

вегетативну нервову систему, порушують баланс різних гормонів (гіпофіза, гіпоталамуса і надниркових) пригнічують функції статевих залоз. Під впливом стресових ситуацій низької рухової активності можуть виникнути «хвороби адаптації» - гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки [5].

На підставі даних медичного огляду студентів першого курсу Класичного Приватного Університету за 2007 рік можна зробити аналіз результатів. Оглянуто 1667 студентів, із них 1455 відносяться до основної медичної групи, що складає 87,3% від числа оглянутих, що не мають протипоказань до фізичних навантажень. До підготовчої медичної групи віднесено 16 студентів, що відповідає 0,96 % від кількості тих, що пройшли медичний огляд та мають незначні обмеження при складанні контрольних нормативів з фізичної культури і плануванні фізичного навантаження. До спеціальної медичної групи відносяться 150 студентів, що складає 9% від загальної кількості і мають відхилення в стані здоров'я і фізичної підготовленості. Звільнені від занять за станом здоров'я 49 студентів, що відповідає 2,76% усіх, що пройшли медичний огляд.

За наслідками медичного огляду за 2008 рік, видно, що з 1388 оглянутих студентів віднесено до основної медичної групи 1100 студентів, що складає 79%, до підготовчої - 57 (4%), до спеціальної 154 (11%), звільнено від занять 77 (6%) студентів. Основним результатом даного дослідження є підтвердження збільшення захворюваності, зниження рівня здоров'я і фізичної підготовленості студентів.

Згідно даних медичної документації до спеціальних медичних груп відносяться 5% учнів загальноосвітніх шкіл, а кількість студентів, які пройшли медичний огляд, складає 11%, що свідчить

про збільшення захворюваності молоді, яка навчається, зниженню рухової активності, низькій фізичній підготовленості студентів.

На сучасному етапі розвитку суспільства чітко простежується проблемна ситуація: з одного боку - різке погіршення якості фізкультурної освіти, недосконалість технологій в сучасній фізкультурній освіті, з іншого боку - високі вимоги, які висуваються суспільством до здоров'я і працездатності людини.

Висновки.

1. Аналіз літературних джерел та статистичних даних показує, що у зв'язку з негативним впливом екологічних, соціально-економічних, психологічних чинників і зниженням показників рухової активності населення, спостерігається тенденція до погіршення стану здоров'я, збільшенню захворюваності молоді України. Збереження і зміцнення стану рівня здоров'я молоді, як майбутній основній продуктивній частині населення, формування здорового способу життя і збільшення рухової активності, сприяє застосування фізкультурно-оздоровчих засобів.

2. Співвідношення показників медичного огляду студентів КПУ і розподіл на медичні групи дозволив встановити, що стан здоров'я молоді першого курсу за 2007 і 2008 календарні роки, має тенденцію до зростання захворюваності і зниження рівня фізичної підготовки. Так, приріст показників студентів віднесених до підготовчої групи склав 3%, до спеціальної медичної групи 2 %, 3,24% студентів, звільнених від занять фізичною культурою. Відповідно зменшилася кількість студентів віднесених за медичними показаннями до основної медичної групи на 8,7%, тих, що мають можливість виконувати повний об'єм фізичних навантажень для підтримки високої фізичної форми, складання контрольних нормативів і оцінки фізичної підготовленості населення України.

3. Грамотне планування учбово-виховного процесу з оздоровчої фізичної культури дозволяє підтримувати високу рухову активність студентів. Правильно підібране оздоровче фізичне навантаження для студентів, віднесених до спеціальної медичної групи, залежить від компетентності, кваліфікації і досвіду роботи викладача, що працює з таким контингентом, що сприяє збереженню і зміцненню здоров'я студентів, формуванню здорового способу життя.

Тема в рамках статті не може бути розкрита в повному обсязі і потребує подальшого дослідження за наступними напрямками:

- застосування засобів оздоровчої фізичної культури засобів у виховній роботі;

- удосконалення методичних підходів до фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів у процесі навчання у вищих навчальних закладах.

Список використаних джерел.

1. Булич Э.Г., Муравов И.В. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 424 с

2. Булич Э. Г. Физическое воспитание в специальных медицинских группах Учеб. пособ. для техникумов. - М.: Высш. шк.,

1986. - 255 с.

3. Берінь В.І.,Стельмахівська В.П. Шкільна освіта і здоров'я дітей // главный врач. - :№11. - 2008. - С. 66-68

4. Бухановська Т. М., Фактори впливу на здоров’я дітей шкільного віку великого промислового міста (за даними анкетування школярів) // Главный Врач. -:№11. - 2008. -

С.47-48

5. Васильева З.А., Любинская С.М. Резервы здоровья. - М.: Медицина, 1984. - 320 с.

6. Грузєва О. В. Формування екологічного громадського здоров’я: визначальні чинники та тенденції // Главный Врач.

- №11. - 2008. - С 31-32

7. Державна программа розвитку ФК і С на 2007-2011 // http:// www.kmu.gov.ua/sport/doccatalog/document?id=91447

8. Рингач Н. О., Балакірєва О. М. Що заважає учнівській молоді відчувати себе здоровою? // Главный Врач. - №11. - 2008. -

С.54-58

9. Стан здоров'я учнів загальноосвітніх навчальних закладів обговорювали на засіданні колегії СЕС України //http://www. moz.gov.ua/ua/main/press/?docID=11579

Надійшла до редакції 15.05.2009р.

[email protected]

РАЗВИТИЕ КОМПЕТЕНТНОГО УПРАВЛЕНИЯ

Э. Щепаник1, Е. Баженков2, В. Ткачук34 Высшая школа менеджеров в Варшаве (Польша) 1 Физкультурно-спортивное общество «Спартак», Киев (Украина) 2 Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев (Украина) 3 Высшая школа физического воспитания и туризма им. Г. Конопацкой, Прушков (Польша) 4

Аннотация. В статье приводится краткая историческая справка

о развитии теоретических взглядов по научной организации труда. Проблематика, входящая в сферу управления, управления человеческими ресурсами четко связана с практикой конкретной хозяйственной деятельности и бизнесом. В будущем на развитие наук управления будут оказывать влияние научные работники, студенты, результаты их исследований. Службы управления персоналом имеют низкий организационный статус и поэтому являются слабыми в профессиональном отношении. В силу этого они не выполняют целый ряд задач по управлению персоналом и обеспечению нормальных условий его работы.

Ключевые слова - управление организацией, развитие теории управления, трудовое право.

Анотація. Щепанік Е., Баженков Е., Ткачук В.. Розвиток компетентного управління. У статті наводяться короткі історичні відомості про розвиток теоретичних поглядів, які обґрунтовують напрямки розвитку наукової організації праці. Проблематика, що входить у сферу управління людськими ресурсами чітко пов'язана із практикою конкретної господарської діяльності та бізнесом. У майбутньому на розвиток науки управління будуть впливати науковці, студенти та результати їхніх досліджень. Служби управління персоналом мають низький організаційний статус і тому є слабкими в професійному відношенні. У силу цього вони не виконують цілий ряд завдань по управлінню персоналом і забезпеченню нормальних умов його роботи.

Ключові слова: управління організацією, розвиток теорії управління, трудове право.

Annotation. Sczepanik E., Bazhenkov E., Tkaczuk V.. Development of competent management. In the article is presented a short historical certificate about development of theoretical looks on scientific organization of labor. The problematics which is included in sphere of management, management of human resources is precisely connected to practice of concrete economic activities and business. In the future development of management sciences will be influenced by science officers, students, results of their researches. Services of management of the personnel have the low organizational status and consequently are weak professionally. By virtue of it they do not execute a lot of problems on management of the personnel and security of standard conditions of his work.

Keywords: management, development of management theory, labor right and organization.

© Э. Щепаник, Е. Баженков, В. Ткачук, 2009

Введение.

Краткая историческая справка. В 2003 году принципу «управления» исполнилась уже сотая годовщина, учитывая первые публичные презентации результатов исследования Ф. Тейлора в США, а также К. Адамецкого в России. Современная наука «управления» использует достижения многих научных дисциплин, а особенно теории «научной организации труда» (НОТ). Наиболее выдающимся представителем этого направления был Ф.У Тейлор (1856-1915), деятельность которого приходилась на период начала восьмидесятых годов XIX ст.

Теория «научной организации труда» или точнее «научного управления», совершила «тихую революцию» в управлении организацией в целом и человеческими ресурсами в частности. Теория «научного управления» утверждала, что существуют оптимальные и универсальные для всех предприятий методы управления и организации труда, позволяющие значительно повысить его производительность. Разработать эти методы предлагалось на основе использования достижений науки (математики, физики, психологии) и проведения экспериментов. По мере распространения идей «научного управления» на многих предприятиях появились представители новой профессии - инженеры, занимающиеся изучением и оптимизацией методов работы.

Работа выполнена в соответствии с практическими задачами подготовки менеджеров управления в высших учебных заведениях.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы - анализ развития теоретических взглядов по научной организации труда.

Результаты исследований.

Ф. Тейлор, на протяжении длительного времени проводил разнообразные исследования на предприятиях по оценке работ производственных линий, обосновывал нормы и проектировал более производительные методы работы. Обращал серьезное внимание на организацию учебы, тщательный отбор работников на основании их знаний и умений. В комплексе это создавало условия для сокращения времени выполнения технологических операций, подбора персонала и стимулирующего вознаграждения за эффектную работу.

Достижением и преимуществом НОТ было применение точных техник и, это выгодно влияло на улучшение использования материальных и людских резервов в организациях, более качественную организацию производства, отбор и учебу работников, выработку систем проектирования передовых методов работы.

Проводя исследования, Ф. Тейлор пришел к убеждению, что научное управление должно опираться на четыре принципа:

• научной проработки каждого элемента работы

человека и нельзя использовать метод «здравого рассудка», типа „более или менее»;

• научного отбора, постепенной учебы и совер-

шенствования труда рабочих;

• сотрудничества руководителя и рабочих с целью

научных реализаций принципов управления;

• почти равного деления работы и ответственно-

сти между руководителями и рабочими, в место

„тотальной» обязанностей работников [40].

Ф. Тейлор опубликовал в 1903 г. первую в мире работу из области науки организации «Управление производственным предприятием», а в 1911 году появилась его следующая работа «Принципы научного управления». Описав результаты исследований, тот же автор показывал факторы, влияющие на производительность работы: влияние отбора физических и физиологичных свойств работников на эффективность их работы, приносящих успех, как для работника, так и предприятия.

Использованные им рациональные принципы и систематическую организацию работы, а также научные методы ее исследования известны как тейлоризм. Направление научного управления, которое представлялся Ф. Тейлором, имел своих сторонников и развивался его преемниками, к которым мы относим: Г.Л. Гантта (1841 - 1919), Х. Емерсона (1853

- 1931), Ф.Р. Дунаевский (1887 - 1970), К. Адамецкого (1866-1933), П.М. Керженцев (1881 - 1940), Е. Ф. Розмирович (1886 - 1953).

Согласно Ф. Тейлору управление требует:

• разделять выполнения текущего планирования

от перспективного планирования работ;

• контролировать выполнение работ управляю-

щими;

• дифференцировать финансовые расходы в соот-

ветствии с производительностью и продолжительностью времени работы;

• функциональной организационной структурой.

В 1912 году в результате массовых рабочих протестов в США Ф. Тейлор был вынужден давать объяснения Конгрессу США, раскрывая сущность методов, вводимых в промышленности, и проводить доводы против критики, которую проводили профессиональные союзы, рабочие и представители общественности. Было это результатом ограничительных действий работодателей против рабочих, увольнения их с работы за невыполнение рабочих норм, необоснованной погоней за производительностью и эффективностью рабочей силы.

Вопреки критическим замечаниям к тейлоровской концепции научной организации управления она в дальнейшем займет свое место в современных науках об управлении. Требуется подчеркнуть, что система Тейлора впервые выделила «планирование» и «контроль» как самостоятельные функции управления.

Кроме концепции Ф. Тейлора следует отметить и других классиков теории и практики управления, к которым относятся А. Файол (1941-1925) и М. Вебер (1864-1920).

А. Файол - французский инженер, автор первой концепции науки управления. В своей работе «Общая и промышленная администрация», изданной в 1916 году представил систему, в форме

определения функции управления. Таких функций он выделил пять - предвидение, организация, приказ, координация, контроль. Его главным лозунгом было «думать - выполнить - контролировать».

Кроме функции управления А. Файол уточнил 14 принципов, которые составляли своеобразную инструкцию эффективного управления. Они были таковы: разделение труда, авторитет, дисциплина, единство руководства, единомыслие управляющих, подчинение личного интереса делу коллектива, централизация, иерархия, порядок, уважительное отношение к работникам, инициатива, гармония персонала.

Вклад А. Файола в науку управления очень значим и связан с функциями управления, принципами, определяющими четкое управление (чего не было у Ф. Тейлора), а также демонстрацией их универсальности во всех ситуациях, связанных с планированием и реализацией процесса управления.

Третьим выдающимся классиком управления является социолог, экономист и юрист Э. Вебер, ко -торый не был теоретиком в сфере управления в точном значении этого слова. Он первый ввел понятие «бюрократия», которое частично отождествлял с понятием «администрирование». В своих работах он стремился выяснить особенности функционирования больших организаций с помощью идеального типа бюрократии, как наиболее рациональной формы правления. Это веберовское правление следует понимать как „авторитет», владение властью, специфических состояний, в которых имеется подчинение определенной группы людей» [41].

В понимании Э. Вебера, к главным принципам идеальной бюрократии, относятся следующие:

• процесс деятельности учреждения является по-

стоянным, его сфера определена и урегулирована юридическими правилами;

• в этой деятельности обязывает принцип иерар-

хии учреждения, который выражается в ответственности низших уровней служащих высшими уровнями, уполномоченных на проведение контроля и регуляции деятельности этих первых;

• деятельность учреждения требует организации

системы повышения квалификации, путем проведения постоянной учебы;

• деятельность учреждения строится на фиксиро-

ванных письменно формальных правилах, регулирующих поведение работников [41, 42].

В адрес теории Э. Вебера было высказано много критических замечаний. В процессе эволюционных изменений в теории организации, а особенно теперь, бюрократию признают как синоним нечеткости. Вопреки имеющемуся знанию на эту тему многих руководителей в разных странах не замечено существенных изменений в уменьшении бюрократии на разных уровнях управления, особенно на самых высоких этажах государственной или самоуправляющейся администрации. Как только расширяется учреждения подобной сферы дея-

тельности, увеличивается количество вицеминистров, разных советников с нечетко определенными сферами обязанностей в ведомствах.

Независимо от критических замечаний к теории Э. Вебера его вклад в науку организации значим, и многие его предложения используются в административной деятельности по сегодняшний день.

Хотелось бы обратить особое внимание на работы нашего соотечественника, выдающегося теоретика и практика организации и управления К. Адамецкого (1866-1933). Этот выдающийся ученый был творцом права гармонии и принципов составления графиков в процессах организации и управления производством продукции, а также коллективной работы - разработал право оптимальной продукции, опирающегося на средствах продукции, а также ряд других улучшений в управлении производством продукции. Он был автором таких работ, как: «О научном существе организации» (1938), «Гуманизация работы» (1948). Достояние К. Адамецкого в России и Польше почти забыто.

Современное понятие «управления» определяется многозначно и разнородно. В англоязычной литературе „управление» и „направление» содержаться в понятии «менеджмент».

Если мы говорим об управлении, обращаем внимании на вещи, ситуации, процессы, которые означают действия с целью получения оптимальных экономических эффектов из запасов, которыми распоряжаются, в том числе человеческих. Наиболее универсальное определение дают Ф.Е. Каста и И.Е. Розенцвейга, помещенное в их работе [30]:

Управление является процессом координации совместных усилий для достижения организационных целей людьми, при использовании техники, в организованных структурах, с учетом на определенные задания.

Управление означает и поведение по сохранению других людей. Можно это также определить как отношения между людьми (интерперсонализация).

Специфической формой руководства является управление. Управляющий орган, который имеет полномочия на формирование права, которое обязывает повсеместное исполнение, формирует управляющие параметры в поле (пространство) управления. О таком органе можно говорить, что он является руководящим, управляющим или административным органом.

В 20-х годах XX века можно было отметить отход от классического подхода к управлению, а внимание теоретиков управления концентрировалось на сохранении кадрового состава организаций, их структуры, в том числе, и неформальные, их отношения со структурами формальными.

Направление этих интересов было связано со школой поведения. Представлял ее Ц.И. Бернард (1886-1961), который признан творцом объединения классической школы и школы поведения.

Экспериментальные исследования Ц.И. Бернарда привели к ревизии взглядов на мотивацию к работе, роль начальника, значение коллектива и разделения труда. Исследования включали также отношения между людьми, функционирование и значение неформальных групп, влияние физических факторов на производительность труда, системы вознаграждения за выполненную работу.

Проведенные Барнардом исследования, а также группой научных работников Гарварда под руководством Э. Майо (1880-1949) продолжили развитие его идей в рамках направления, связанного с отношениями между людьми.

Эта школа, главным образом, сконцентрировалась на трех проблемах науки управления:

• организационная единица (индивидуальные по-

ведение, теория мотивации);

• организационная группа (групповое поведе-

ние);

• начальник в организации (поведение начальни-

ка) [28].

Направление межличностных отношений в 50-х годах XX века было замещено течением человеческого потенциала. Было оно связано с работами МсГрегора, Аргириса и Ликерта, которые в своих работах обращали внимание на потребностях человека самореализовываться на месте работы.

Эти авторы считали (особенно Аргирис), что традиционные организационные структуры не обладают мотивацией и сдерживают развитие. Поэтому они должны быть реформированы, для того, чтобы сделали возможным развитие в методах и способах принятия решений, устраняя у работников опасения и страх потерять доверие, осуществлять контроль качества труда путем самоконтроля, а также использованием многосторонней передачи информации.

Большим достижением этого направления была так называемая разработка проблемы „эволюции организации», где подчеркивается то, что в процессе планируемых организационных изменений мы встречаемся с трудностями их внедрения, что вытекает из нежелания работников и, в том числе, управляющих кадров.

Кроме представленных школ в 40-х годах XX ст. возникла математическая школа. Развитие электронной техники сделало возможным использование моделирования и математических процедур в планировании и контроле функций управления. Мы помним, что школа «поведения» эти функции управления обходила. Математическая школа, предвестниками которой были Тейлор и Гантт, внесла и вносит вклад в правильное решение проблем планирования, хотя математическая подготовка решения является только частью всей функции планирования.

Не возможно в данной работе описать подробную историю развития наук об управления. То, что можно отметить с первого взгляда - все большее увеличение научных дисциплин, которые динамично развиваются. Касается этого явления и развития специализации.

В настоящее время среди многих дисциплин наук об управлении можно выделить:

• науку о предприятии;

• международное управление;

• стратегическое управление;

• управление кадровыми ресурсами;

• продукционное управление;

• управление финансами;

• бухгалтерский учет;

• управление изменениями в организациях;

• управление информационными ресурсами;

• маркетинговое управление;

• управление качеством;

• предпринимательство;

• руководство;

• коммуникация в организации;

• методы и техники управления;

• инновации [28].

Перечисленные здесь дисциплины не ограничивают этот перечень, поскольку в настоящее время формируются и другие дисциплины управления.

Рассматривая процесс развития управления и наук управления, следует утверждать, что их развитие наступило на переломе XIX и XX веков. Тогда то и возникла наука управления как самостоятельная функция. Самым выдающимся мыслителем в этой области признают Г. Овена, который первый отметил роль и значение людских ресурсов в предпринимательстве наравне с финансовыми и материальными ресурсами [20].

Выдающимися представителями также были Ф. Таилор, Ф. Гилбрехтс, Х.Л. Гантт, К. Адамецки, которые в своих работах поднимали проблематику управления людьми на предприятии, росту производства труда, количественной оценки труда, мотивацию людей к труду [1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 14, 15, 16].

Дальнейшее развитие направления «управления» людьми, нацелено на выработку финансовых факторов и награждений передовых работников, отбору и учебе контингента. Поднимают также попытки разделения функции планирования от функций исполнения. Вводятся в сферу управления людьми и психологические исследования.

В период расцвета классической школы управления, называемой также школой администрирования (1920-1950) Г. Файол, Г. Вебер, Ч. Бернард занимались ростом эффективности труда как целостного явления, проработкой принципов управления, а также проблематикой дифференциации трудовых процессов, авторитета и ответственности руководителей, дисциплины, вознаграждения, стабилизацией персонала.

Касаясь взглядов Р. Оуэна [L. Jones, «The life of R. О.» (Л., 1890)], которые относятся к проблематике человеческих ресурсов в школе межличностных отношений (1930-1950), опираясь на исследования Э. Майо и Ф.Д. Ротхлисбергера, обращает внимание на факторы роста производительности труда, которые были оплачиваемы и прино-

сили удовлетворение от работы. Однако, уже тогда было отмечено, что не всегда плата влияет на рост производительности. Это явление наблюдается и в современных организациях, где работники в многочисленных случаях больше ценят межличностные отношения, атмосферу и культуру работы в коллективе, чем размер получаемого вознаграждения.

Другой взгляд на управление человеческими ресурсами появился после II мировой войны. Это было связано с прогрессом психологии и социологии, с использования их исследовательского аппарата (новых исследовательских техник). Это создавало возможности познания психических и физических возможностей работников, многих условий влияющих на результаты работы (восприятия работников, организация времени работы, учет средств работы и т.п.).

В условиях наших стран интерес к проблематике управления человеческими ресурсами приходится на 70-е годы XX века [1, 2, 3, 4, 5, 10, 14, 15, 25].

Современное управление человеческими ресурсами - независимо от разных тенденций развития во многих странах - включает несколько функций, к которым относятся:

• планирование людских ресурсов;

• набор и увольнение персонала;

• управление работниками;

• вознаграждение работников;

• развитие условий работы;

• формообразование условий и отношений для

работы;

• персональный контроль деятельности работни-

ков [12, 13, 17, 31, 33,35, 40].

В заключение обсуждения наук управления можно утверждать, что они являются научными дисциплинами особенного общенаучного порядка, структурируются и развиваются согласно принципу проблемного формирования направлений. Это наука указывает методическую дорогу к созданию знаний и решения проблем руководящими кадрами в различных организациях. Управление человеческими ресурсами располагается в сфере наук об организации управления, пользуется их понятийным аппаратом и исследовательской методологией [13]. Особенно следует подчеркнуть, что в науках об управлении часто используются методы, разработанные и работающие в гуманитарных науках.

Науки о праве

В общем плане юридические науки обхватывают направления экономики, управления, управление людскими ресурсами, банковскую и финансовую деятельность. В управлении предприятием, фирмой мы встречаемся с элементами уголовного права, административного права, хозяйственного права, банковского и т.п. Юридические нормы приведенных ветвей права вяжутся между собой содержанием и общей терминологией. В границах отдельных дисциплин права специалисты пользуются знаниями, которые касаются принципов и

механизмов их функционирования при управлении организацией.

Знания из области юридических наук обязаны изучать и совершенствовать работодатели и менеджеры. Без этих знаний нельзя эффективно управлять ни предприятием, ни другими хозяйственными субъектами.

Право регулирующее поведение людей, важны с точки зрения государства и, наряду с другими процессами, имеют профилактическую направленность, предостерегая от разного рода негативных проявлений.

Совокупность юридических норм, которые приняты в государстве в определенном времени, создают систему права, представляющего относительно однородную целостность.

Для каждого государства система ценностей и норм может быть разной и тогда решение дел проводится в рамах сравнительного права и реализуется через международное право.

В данной работе не обсуждаются отдельные права, потому что каждое из них имеет свою длительную историю.

С точки зрения вклада юридических наук в менеджерское образование следует учитывать совокупность юридических правил, определяющих воздействие на управление людскими ресурсами на предприятии, а также их выполнение путем предоставления полномочий субъекту [7, 9, 14, 17, 33]. А. Почтовский [33] относит к ним, в первую очередь, положения по трудовым правам, уставы предприятия, профессиональных союзов, самоуправления, законы о предоставлении работы, юридические права в сфере общественной деятельности, политики, воспитания. Существенное значение имеют также юридические полномочия функционирующих на предприятии организаций, которые определяют сферу их соучастия в принятии решений, в частности, в сфере количественных и качественных аспектов предоставления работы людям. Существующие юридические полномочия, а также их приложение в практике составляют условия, ограничивающие в процессе формулирования целей и выбора методов их реализации во всех сферах управления людскими ресурсами.

Придерживаясь логики А. Почтовского [33], следует подчеркнуть, что в деятельности организации имеют большое значение нормы, ценности и принципы трудового права. Очевидно важнейшее из них это:

• возникновение и динамика отношения к работе;

• содержание трудовых отношений;

• прекращение трудовых отношений;

• ответственность права по отношению к труду;

• трудовые споры;

• предоставление работы и безработица.

В менеджерском образовании право работы поставляет менеджеру, работодателю необходимые знания о правах и обязанностях работодателя и работника.

Нужно помнить, что для того чтобы было сохранено отношение к работе, как юридический акт должны выступить два субъекта: субъект который предоставляет работу и субъект, которому предоставляется работа.

Субъектом, предоставляющим работу в государственной экономике, является предприятие, а в частном секторе - физическое лицо.

Под предприятием понимается не только государственные, но и другие организационные единицы, а также кооперативы, общественные организации, которые ведут определенную хозяйственную или организационную деятельность, требующую использования труда наемных лиц. Органами, выступающими от имени кооперативов, сообществ и общественных организаций, являются власти, определенные в законах или уставах этих организаций или сообществ.

Суть отношения к труду составляют обязанности и полномочия субъектов, связанных отношением к работе (табл. 1).

Работник должен выполнять свою работу лично, старательно и в интересах субъекта, который предоставляет работу, и под его руководством, особенно старательно исполнять свои обязанности, строго придерживаться дисциплины, стремиться к достижению наилучших результатов и проявлять при этом соответствующую инициативу.

Работодатель должен предоставить работу работнику, создавая ему соответствующие условия, в установленные сроки выплачивать вознаграждение, а также дополнять другие действия в интересах работника, которые он обязался выполнять.

Источником возникновения трудовых отношений согласно с кодексом о труде, может быть соглашение о бессрочной работе, работа на неопределенное время или соглашение на определенное время, на время выполнения конкретной работы, соглашение на замещение.

На работодателях согласно праву и трудовому кодексу лежат серьезные обязанности, особенно в сфере выполнения прав работников, которые применяются во всех демократических государствах. Нужно особенно подчеркнуть, что на американской территории составлен список подробных полномочий работников, автором которого был Р.Е. Смит. В нем перечислены следующие права:

• справедливого отношения и отсутствие дискри-

минации в процессе принятия на работу;

• свобода увольнения с работы;

• свободное использование вольного времени;

• здоровые и безопасные условия труда;

• свобода от стрессов;

• на информацию по теме безопасности труда;

• свобода от сексуального принуждения;

• свобода от пропаганды;

• участие в основополагающих решениях, кото-

рые касаются места работы и предоставления труда;

• справедливая и достаточная польза от работы;

• участие в процессе отбора, решениях, которые

касаются авансирования, а также увольнения с работы [35].

Все перечисленные свободы, гарантированные работникам, а содержащиеся в Кодексе о труде [8, 31] поднимаются в теоретических работах в области управления человеческими ресурсами. В настоящее время во многих учебных заведения наших стран они используются как исследовательские направления в дипломных работах студентов.

Связаны они как с работодателями, так и работниками по принципу взаимности, согласно с европейскими трудовыми традициями (табл. 1).

Не менее важной проблемой, которая регулируется трудовым кодексом, это полномочия работника в случае необоснованного или не соответствующего соглашению о работе с работодателем (Ст. 56-67 цитируемого кодекса работы).

Таблица 1

Свободы, гарантированные работникам

Права и обязанности работников Права и обязанности работодателей

Право на труд. Отсутствие дискриминации при приеме на работу.

Право на справедливый отказ. Справедливое вознаграждение.

Право на свободные объединения и забастовки. Соблюдение профсоюзных обязанностей.

Право на частную жизнь и нормальную семейную жизнь. Ориентированный на труд кодекс управления.

Право на свободу совести. Принятие критики без использования репрессий.

Право на здоровые и безопасные условия труда. Принятие принципов и решений суда в конфликтных ситуациях.

Право на удовлетворение от работы. Обязанность информирования и консультирования работников.

Обязанность придерживаться условий контракта. Обязанность по улучшению условий труда.

Лояльность по отношению к фирме. Право на требование справедливого отношения работников к месту работы.

Выполнение норм права и этических норм поведения. Право к лояльно кооперации со стороны работников.

Трудовое право является сложной областью, а его выполнение вызывает много сомнений. Надлежит, однако, сознавать, что основными источниками происхождения этого права является Конституция страны, законы, в том числе, и трудовой кодекс, международные конвенции, исполнительные акты, положения о вознаграждениях, а также уставы трудовой деятельности. С полной ответственностью можно утверждать, что во многих хозяйственных субъектах знакомство с правовыми сторонами труда почти нет. Отсюда вытекает, что кадровую политику иногда ведут работники, которые не знают основ права, понятийного аппарата и юридической терминологии. В этих хозяйственных субъектах как кадровая, так и персональная работа ведется сотрудниками, исполняющими другие функции, а кадровые дела - управление человеческими ресурсами - были им переданы как дополнительные. Мы можем сказать, что труд этой категории работников мало известен и несправедливо неоцениваемый.

Упущения в их работе есть в многочисленных случаях зарегистрированных во время проверок, проводимых Государственной инспекцией по труду.

Трудовое право регулирует много сфер. Их можно отнести к:

• знакомству с основными проблемами трудовой

деятельности и понятийным аппаратом;

• предоставлением работы работникам:

О видов соглашений о работе;

О гражданско-правовых условий

(трудовое соглашение, трудовое поручение);

• информацией о предоставлении работы работ-

нику:

О информация в органы социального

обеспечения;

О информация в государственные

органы;

• ведением документации, касающейся предо-

ставления работы работникам;

• процессом предоставления работы:

О объем и графики работы;

О сверхурочная работа, в часах;

О работа в выходные дни и праздни-

ки;

• предоставлением трудовых отпусков:

О отпуска для отдыха;

О бесплатные отпуска;

О другие отпуска;

• принципами вознаграждения работников за ра-

боту:

О основное вознаграждение;

О вознаграждение за сверхурочные

часы;

О вознаграждение за отпуск;

О вознаграждение за время болезни;

• начислением заработной платы:

О начисления отпускных средств;

О начисления в фонд социального

обеспечения;

О начисления в случаях смерти работника;

• начислением в пенсионный фонд и налогов за

вознаграждения за работу;

• увольнением работников:

О взаимопонимание сторон;

О прекращение соглашения о труде при увольнении;

О прекращение соглашения о труде без увольнения [8].

Независимо от нормативных документов регулирующих права работников проблематику трудового права рассматривает W. 81е1тасИ [38].

Правила польского трудового права работы должны соответствовать правилами ЕС и Европейской Общественной Картой [26]. Уже в части первой цитируемого документа перечислено 31 право и принцип, которые должны облегчить хозяйственный и социальный прогресс, и защиту прав человека и основных свобод.

О важности этого документа свидетельству -ет факт организации научного семинара, который состоялся в Центре Общественного Партнера „Диалог” 14 декабря 2005 г.

В работе эффективного менеджера кроме знакомства с юридическими вопросами необходимы определенные личные достоинства и межличностные умения. Составляют они условия необходимые для достижения менеджерами определенных результатов бесконфликтными и творческими способами, т.е. без создания излишних эмоциональных напряжений и конфликтов, без необходимости расторжения существующих между менеджерами и работниками эмоциональных связей, а также без нарушения хорошей атмосферы в коллективе [23] .

Следует подчеркнуть тот факт, что хорошим менеджером нельзя стать только потому, что научился определенной профессии. Быть ценным менеджером это еще и наличие соответствующих знаний и умений, которые развиваются в процессе необходимой практической деятельности - т.е. адекватным профессиональным опытом.

Профессию менеджера можно рассматривать с разных точек зрения. Чаще всего это делается со стороны функции и роли, которые они выполняют в организации, их индивидуальности, в том числе, свойств, которым они должны соответствовать, а также их умения, знания, компетенции. На эти темы появилось в Польше и Украине появилось много наработок [2, 3, 4, 15, 18, 22, 34, 36, 39, 43].

Формирование знаний и умений менеджера в организации зависит от личных наклонностей, а также условий труда в этой организации. Среди многих факторов, повышающих возможности формирования знания, можно отметить следующие:

• творчество, открытость, умение быстро подни-

мать решения;

• широкая сфера знаний, умения сотрудничать в

группе, решать возникающие проблемы, управлять собой в решениях конфликтных ситуаций;

- делегирование соответствующих полномочий тем людям, которые имеют достаточную компетенцию;

- коллективная работа: создание коллективов, ко -торые состоят из работников с разным уровнем знаний;

- развитие и повышение результативности при формировании новых решений и способов действия;

- формирование простой организационной структуры вместе с межфункциональными рабочими комплексами [27].

В период глобализации и интернационализации, открытости границ, виртуальной реальности, свободы передвижения по миру, менеджер должен быть гражданином мира. Будущий менеджер вынужден применять управление (Liberation Management), которое будет вытекать из творческих усилий людей. Нужно будет отказаться из жестких структур, схем, процедур и учитывать „мягкое» функционирование организации, этику и организационную культуру, новые стили руководства и способы коммуникаций [29].

Важнейшей целью и вызовом для управления в XXI веке будет достижение роста производительности работников знания, во время, когда важнейшим и более исключительным достижением управления в XX веке был пятикратный рост производительности работников физического труда [21, 24, 37]. Так как во многих научных дисциплинах, а также в сфере Управления Человеческими Ресурсами произойдет переоценка ценностей.

Выводы.

Менеджеры и, в том числе, специализирую -щиеся в области физической культуры, которые исполняют роль персональных менеджеров, вынуждены пользоваться многими научными дисциплинами, а их образование и совершенствование должно иметь характер междисциплинарный.

Проблематика, входящая в сферу управления, управления человеческими ресурсами четко связана не только с теорией, но и с практикой конкретной хозяйственной деятельности, а теперь бизнесом.

Вопреки задержке в развитии науки управления, в сравнении в США и государствами Западной Европы, управление в Польше и Украине динамически развивается. Это является результатом создания во многих институтах факультетов и кафедр управления, а также роста заказа на таких специалистов со стороны практики - конкретных хозяйственных субъектов. В будущем на развитие наук управления будут оказывать влияние научные работники, студенты, результаты их исследований, которые проводятся в различных заинтересованных организациях.

В связи с тем, что службы управления персоналом, как правило, имеют низкий организационный статус, являются слабыми в профессиональном отношении. В силу этого они не выполняют целый ряд задач по управлению персоналом и обеспечению нормальных условий его работы.

Важнейшие задачи таковы:

- социально- психологическая диагностика;

- анализ и регулирование групповых и личных взаимоотношений, отношений руководства;

- управление производственными и социальными конфликтами и стрессами;

- информационное обеспечение системы кадрового управления;

- управление занятостью;

- оценка и подбор кандидатов на вакантные должности;

- анализ кадрового потенциала и потребности в персонале;

- маркетинг кадров;

- планирование и контроль деловой карьеры;

- профессиональная и социально-

психологическая адаптация работников;

- управление трудовой мотивацией;

- правовые вопросы трудовых отношений; психофизиология, эргономика и эстетика труда.

Таким образом, учитывая вышеизложенное, считаем, что исследование роли человеческого фактора в управлении, анализ кадровой политики, а также стиля, методов управления и роли лидерства на конкретном предприятии, и в области физической культуры, является достаточно актуальным и требует тщательного рассмотрения.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем развития компетентного управления с учетом современных условия деятельности персонала.

Литература

1. Базелевич Л.А. Анализ организационных структур, Л.:-ЛГУ, 1979. - 240 с.

2. Ж. Веснин В.Р. Менеджмент для всех. - М.: Знание, 1999.

- 200 с.

3. О. Виханский О.С, А.И. Наумов Менеджмент. Учебник 3-е изд. -М.: Гардарики, 1999. - 212 с.

4. Гольдштейн ГЯ. Основы менеджмента, Таганрог, 1997. -280 с.

5. Грачёв М.В. Суперкадры: Управление персоналом в международной корпорации, Москва, 1993. - 120 с.

6. Егоршин А.П. Управление персоналом, Н. Новгород, 1997.

- 260 с.

7. Р. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента. Учеб. Пособие. 2-е изд. - М.: ТОО «Остожье»; Мн.: «Новое знание», 1999. -320 с.

8. Кодекс законів про працю України.- К.- 1997. - 144 с.

9. П. Менеджмент на автомобильном транспорте в условиях рынка. Учеб. пособие под ред. проф. Л.Б. Миротина - М.: «Экми», 1995. - 200 с.

10. Мерсер Д. ИБМ. Управление в самой преуспевающей корпорации мира, Москва, 1991. - 240 с.

11. Мейтланд Ян. Руководство по управлению персоналом в малом бизнесе. Москва, 1996. - 160 с.

12. Модин А.А. Разработка модели структур управления. Информация и модели структур управления, М.: - Наука, 1980.

13. Овсиевич Б.Л. Модели формирования организационных структур, Л.: - Наука, 1979. - 164 с.

14. Организация, планирование и управление в автотранспортных предприятиях Учебник для вузов под ред. проф. М.П. Улицкого - М.: Транспорт, 1994. - 168 с.

15. Румянцева З.П. и др. Менеджмент организации.- М.: ИНФРА-М, 1997. - 164 с.

16. Старобинский Э.К. Основы менеджмента на коммерческой фирме, Москва, 1994. - 360 с.

17. Управление организацией/Под ред. Поршнева А. Г., Румянцевой З.П., Саломатина Н.А. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 264 с.

18. Н. Управление организацией. Учебник под ред. проф. А.Г Поршнева 2-е изд. - М: ИНФРА-М, 1999. - 260 с.

19. Эмерсон Г. Двенадцать принципов производительности, 1912. - 160 с.

20. Aldag R.J., Sterns T.M. Management, South-Western Publ., Cincinati, 1987, s. 33-34.

21. Borkowska S. (red), P. Bohdziewicz. Menedzer u progu XXI w., Wyd. Wyzszej Szkoly Humanistyczno-Ekonomicznej, Lodz, 1998.

22. Borkowski T.. Wybrane problemy ksztalcenia menedzerow w XXI w.. |w: Dylematy ksztalcenia menedzerow u progu XXI w., pod red. T. Borkowskiego i innych. UJ - Inst. Zarz^dzania. Krakow, 2001.

23. Bratnicki M., J. Struzyna. Paradoksy ksztalcenia menedzerow, [w:] Dylematy ksztalcenia menedzerow u progu XXI w. UJ - In-stytut Zarz^dzania. Krakow, 2001, s. 196.

24. Drucker P. Zarz^dzanie w XXI wieku. Muza. Warszawa, 2000. s. 142 i nast.

25. Ekonomika pracy. Zarys problematyki i metod (red. F. Michon), PWN, Warszawa-Krakow, 1991.

26. Europejska Karla Spoleczna (zrewidowana), Strasburg. 3 maja 1996 r.

27. Fryczynska M. Kapital spoleczny a warunki pracy i zarz^dzanie wiedz^. w efektywnych organizacjach. [w:] Ksztaltowanie warun-kow pracy a efektywnosc organizacji - praca zbiorowa pod red. K. Makowskiego. WSP. Warszawa, 2005. s. 48.

28. Grudzewski W.M. Charakterystyka dyscypliny zarz^dzania, material, wewn^trzny. Komitet Nauk Organizacji i Zarz^dzania. Warszawa 2004.

29. W. Harasim. Generacyjne aspekty zarz^dzania potencjalem pracy, [w:] Tendencje rozwojowe zarz^dzania zasobami ludzkimi. WSP. Warszawa, 2006. s. 14.

30. Kast F.E., Rosenzweig J.E. Organization and Management. A System ad Contingently Approach, New York. McGraw Hill, 1979.

31. Kodeks pracy - po zmianach, z komentarzem eksperta 2007 -stan prawny na 1 stycznia 2007 r. Gazeta Prawna. ABEDIK. Poznan, 2006.

32. Martyniak Z., Stanislaw Bienkowski - pionier nauki organizacji i zarz^dzania w Polsce, TNOiK. Krakow, 1988. s. 21.

33. Pocztowski А. Zarz^dzanie zasobami ludzkimi. Wyd. Ossoline-um, Wroclaw, 1996. s. 23.

34. Rakowska A., A. Sitko-Lutek. Doskonalenie kompetencji mene-dzerskich. PWN Warszawa, 1999.

35. Rybak M. Etyczne aspekty zarz^dzania zasobami ludzkimi, [w:] Zasoby ludzkie w firmie (organizacja - kierowanie - ekonomika) pod red. A. Sajkicwicz, Potcxt, Warszawa, 1999, s. 301.

36. Sitko-Luiek A., Kulturowe uwarunkowania doskonalenia mene-dzerow, UMCS. Lublin, 2004.

37. Steinmann H., Schreyogg G. Zarz^dzanie (podstawy kierowania przedsi^biorstwami, koncepcje, funkcje, przyklady). Wyd. Poli-techniki Wroclawskiej. Wroclaw, 1998. s. 40.

38. Stelmach W. Obrazy kierowania. Teoria, opinie o zarz^dzaniu zasobami ludzkimi. Placet, Warszawa, 2004. s. 166-21.

39. Szczepanik E. Szkolnictwo wyzsze i edukacja kadr menedzer-skich, Wyd. Comandor. Warszawa, 2006.

40. Wajda A. Spoleczne podstawy organizacji i zarz^dzania. AON. Warszawa, 1999, s. 34-35.

41. Wajda A. Spoleczne podstawy organizacji i zarz^dzania. AON. Warszawa, 1999, s. 40-41.

42. Weber M., Wirtschaft wid Gesellschafi, 5. Aut., Tiibgen, 1972. s. 122.

43. Zarz^dzanie kompetencjami, pod red. E. Maslyk-Musial, Wyd. WSM. Warszawa, 2005.

Поступила в редакцию 27.04.2009г.

[email protected]

ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ОЛІМПІЙСЬКОЇ ТЕМАТИКИ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ ДО ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Віра Юхимук Івано-Франківський коледж фізичного виховання

Анотація. Стаття присвячена особливостям формування знань олімпійської тематики серед школярів для позитивного ставлення до фізичної культури. Результати проведеного дослідження свідчать, що покращення обізнаності школярів в олімпійському русі сприяє підвищенню їхнього зацікавлення до фізичної культури, кращому засвоєнню ними культурно-виховних ідеалів

і цінностей олімпізму, позитивно впливає на формування духовної, моральної, естетичної культури особистості школяра. Ключові слова: олімпізм, знання, освіченість, школярі, фізична культура.

Аннотация. Юхымук Вера. Формирование знаний олимпийской тематики как фактор повышения интереса учащихся основной школы к физической культуры. Статья посвящена особенностям формирования знаний олимпийской тематики среди школьников для позитивного отношения к физической культуре. Результаты проведенного исследования свидетельствуют, что повышение образованности школьников в олимпийском движении влияет на увеличение их интереса к физической культуре, позитивно влияет на формирование духовной, моральной, эстетической культуры личности школьника.

Ключевые слова: олимпизм, знания, образованность, школьники, физическая культура.

Annotation. Yukhymuk Vira. The knowledge formation of olympic subject is an important condition of increasing of interest to physical culture. The role of knowledge of Olympic subject in the formation of positive attitude to physical culture is revealed in the article. The results of investigations affirm that the improvement of pupils awareness on Olympic movement influence the increasing of their interest to physical culture, understanding of cultural and educational ideals and values of Olympic sport, positive influence on the formation of moral, inner and aesthetic culture of pupil’s individuality.

Key words: Olympics, knowledge, experience, pupils, physical culture.

Вступ.

Сучасна Україна, як молода держава, йде шляхом побудови демократичної, правової країни, у якій людина, її життя, здоров’ я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнані найвищою цінністю. Здійснюючи стратегічні економічні, соціально-політичні перетворення, Україна прагне увійти до числа країн європейської співдружності.

Останні роки ХХ століття і початок нового тисячоліття ознаменовані значними змінами в українській системі шкільної освіти. Модернізація середньої школи передбачає профільне навчання у старших класах загальноосвітньої школи, розробку нових державних стандартів, які б враховували потреби сучасного суспільства. Реформи, що відбуваються в системі шкільної освіти, спрямовані на поступове інтегрування середньої школи в європейський освітній простір. Очевидно, що освітні цінності повинні бути співзвучними з європейським досвідом.

Наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття широкого поширення набула ідея олімпійської освіти, основи якої були закладені ще П’єром де Кубертеном у праці “Спортивна педагогіка” (1919) [цит. за 2].

Олімпійська освіта, як суспільне явище сьогодні набуває глобального характеру: в ряді країн вона введена до програм навчальних закладів й ре-

© Віра Юхимук, 2009

алізується в різноманітних формах. Показовим є те, що перша така програма розроблена і прийнята ще у 1976 році в Канаді. Тільки через вісім років аналогічна програма з’явилася в США, в 1988 році - в Німеччині [2]. Варто зауважити, що процес впровадження програм олімпійської освіти у навчально-виховний процес школярів під сучасну пору охоплює все більшу кількість країн усіх континентів.

Виходячи з понятійного тлумачення педагогічної категорії “освіта”, зазначимо, що олімпійська освіта - це процес і результат набуття, оволодівання, здобування, засвоєння сукупності систематизованих наукових знань, умінь, навичок в галузі олімпійського руху.

Відтак доцільно підкреслити, що олімпійська освіта чимраз активніше стає предметом наукових досліджень серед вчених зарубіжних країн та пострадянських республік. Цій проблемі присвячуються доповіді на наукових конгресах, сесіях, виступи на міжнародних форумах, континентальних семінарах, конференціях. Серед важливих виокремимо: „Олимпизм, олимпийское движение, Олимпийские игры и современность” (Москва, 1995-1997, 2000-2002); „Человек в мире спорта” (Москва, 1998); „Молодежь-Наука-Олимпизм”

(Москва, 1998, 2002); „Олимпийское движение и социальные процессы” (Омск, 1998; Москва, 1999); „Олимпийский спорт и спорт для всех” (Минск, 2001; Москва; 2003, Київ, 2005); „Wychowanie fizychne i sport” (Warszawa, 2002); „Практика Олимпийского образования” (Москва, 2002); “Олімпійська освіта: виховання, здоровий спосіб життя, соціальна адаптація” (Київ, 2007) тощо.

Підкреслимо також, що олімпійська освіта чимраз активніше стає предметом наукового аналізу українських вчених, про що свідчать публікації М.М. Булатової, В.Н. Платонова, А.О. Єфімова,

І. Кочмарук, К.П. Козлової, 1.1. Диканя, Я. Щерба-шина, М.О. Олійника, В. С. Ашаніна, В. Н. Кудинен-ка, О.М. Вацеби, В.П. Юхимук, Ю.В. Зайдового та ін. Важливим є те, що у 2006 році створено комісію Національного олімпійського комітету України з олімпійської освіти та культури з метою залучення членів НОК, фахівців фізичного виховання і спорту для забезпечення розвитку системи олімпійської освіти як важливого фактора об’єктивізації ролі олімпійського спорту в українському суспільстві, поширення ідеалів олімпізму серед різних верств населення [5; 6].

Варто зазначити, що олімпійська освіта виокремилася, перш за все, як засіб для розв’ язання протиріччям між високим рівнем розвитку спорту та низьким рівнем засвоєння молоддю знань з галузі олімпійського руху (Сергеев В, 1998, 2001; Столяров В.И., 1998; Родиченко В., 2002; Конта-нистов А.Т., 2003; Высоцки Ц., 2004 та ін.). З іншої сторони мета олімпійської освіти полягає також у вирішенні однієї з актуальних проблем фізичного виховання - підвищення зацікавленості дітей до фізичної культури та спорту (Столяров И., 1992; Родиченко В., 1997; Косневич Е., 1998; Кулинко-

вич Е., Михневич О., 1998; Рьіхтецки А., Науль Р, 1998; Чернецкий Ю., 2000; Вьісоцки Ц., 2004; Ка-лабин В., 2004; Лубьішева Л., Антипова М.В., 2005; Печерский В., Сучилин А., 2005).

Робота виконана за планом НДР Івано-Франківського коледжу фізичного виховання.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

В даній роботі ми поставили собі за мету визначити особливості формування знань олімпійської тематики як чинника підвищення зацікавленості учнів основної школи до фізичної культури

Для вирішення поставленої мети нами були використані такі методи: аналіз літературних джерел та тематичних сайтів мережі Інтернет; методи теоретичної інтерпретації: аналіз і синтез, узагальнення, індукція і дедукція; соціологічні методи (опитування: анкетування, метод часткових статистичних спостережень); педагогічний експеримент; методи математичної статистики (критерій знаків Пірсона, статистичний тест часток).

Організація дослідження передбачала проведення педагогічного експерименту, мета якого полягала у перевірці ефективності запропонованих організаційно-методичних заходів, спрямованих на підвищення обізнаності учнів в олімпійському русі. До експерименту було залучено 179 учнів восьми 7-х класів. Після анкетування з учнів цих класів було сформовано два контрольні та два експериментальні класи. Учні контрольних класів (п=93) займалися за чинною програмою з фізичної культури, а з учнями експериментальних класів (п=86) було додатково проведено низку розроблених нами організаційно-методичних заходів з формування знань олімпійської тематики.

Педагогічний експеримент тривав один навчальний рік і полягав у тому, що на уроці вчитель фізичної культури за розробленими нами вказівками, протягом 3-5 хвилин повідомляв учням інформацію олімпійської тематики. Стимулом для вивчення матеріалу було підвищення оцінки з предмету. Показники рівня сформованості знань суб’єктів вимірювання визначали на початку і в кінці педагогічного експерименту.

Під час педагогічного експерименту в експериментальних класах було проведено спортивно-театралізоване свято “Малі Олімпійські ігри”. Після вивчення матеріалу авторського посібника “Олімпійський всезнайко” з учнями експериментальних класів проводили вікторину “Що Ти знаєш про Олімпійські ігри?”. Вибір цих заходів зумовлений тим, що вчителі-практики фізичної культури визначили їх як найефективніші на етапі становлення національної системи олімпійської освіти школярів.

Результати дослідження.

Після проведення педагогічного експерименту з використанням запропонованих організаційно-методичних заходів олімпійської освіти учні експериментальних класів показали значно кращу обізнаність у питаннях олімпійської тематики (таблиця 1).

Відповіді 12-річних школярів експериментальних класів на питання олімпійської тематики до та після

педагогічного експерименту (% правильних відповідей, п=86)

Питання До експерименту Після експерименту а<

Чи відомо Тобі щось про Олімпійські ігри? 13,6 86,0 0,01

Чи відомо Тобі щось про Олімпійські ігри Стародавньої Греції? 3,5 56,9 0,01

Чи відомі Тобі олімпійські ідеали? 10,5 39,5 0,01

Де були проведені перші Олімпійські ігри сучасності? 18,6 68,7 0,01

Коли були проведені перші Олімпійські ігри сучасності? 16,3 56,9 0,01

Де були проведені останні зимові Олімпійські ігри? 19,8 61,6 0,05

Де були проведені Олімпійські ігри 2004 року? 25,6 76,8 0,01

Чи знаєш Ти символ олімпійських кілець? 15,1 52,3 0,05

Хто президент Міжнародного олімпійського комітету? 0 27,9 0,01

Чи відомо Тобі щось про П’єра де Кубертена? 20,9 59,3 0,05

Чи знаєш Ти олімпійських чемпіонів? 30,2 84,9 0,05

Чи знаєш Ти щось про Паралімпійські ігри? 12,8 67,5 0,01

Чи захоплюєшся Ти кимось із олімпійських чемпіонів? 17,4 39,5 >0,05

Чи хотів (-ла) би Ти стати олімпійським чемпіоном (чемпіонкою)? 37,2 60,5 >0,05

Таблиця 2

Асоціації 12-річних школярів, пов'язані з Олімпійськими іграми до та після педагогічного експерименту (%

відповідей, п=86)

Асоціації До експерименту Після експерименту

Види спорту 15,1 57,0

Змагання різних країн 10,5 53,5

Спортсмени 19,8 46,5

Дух Олімпійських ігор Стародавньої Греції немає 27,9

Олімпійська медаль немає 20,9

Олімпійський вогонь немає 17,4

Перемога немає 13,6

Єдність усіх людей немає 10,5

Слава 7,1 9,3

Сила немає 7,1

Чесна гра немає 7,1

Здоров’я немає 7,1

Немає асоціацій 67,5 0

Як свідчать результати таблиці 1, в ході однорічного педагогічного експерименту нам вдалося підвищити обізнаність учнів 12-річного віку з окремих питань олімпійської тематики в середньому на 45,9%. Зокрема, обізнаність щодо Олімпійських ігор Стародавньої Греції та сучасності, Паралімпій-ських ігор, олімпійських ідеалів, видатних постатей спортивного руху, таких як П’єр де Кубертен чи Жак Рогге, покращилася на рівні істотності а=0,01, а обізнаність щодо олімпійської символіки, олімпійських чемпіонів, зимових Олімпійських ігор -на рівні істотності а=0,05.

Результати опитування після педагогічного експерименту свідчать, що у 12-річних школярів Олімпійські ігри почали викликати різні асоціації (таблиця 2).

До педагогічного експерименту у більшості учнів (67,5%) не виникало жодних асоціацій щодо Олімпійських ігор. Після впровадження заходів олімпійської освіти у школярів значно збільшилася кількість асоціацій, пов’язаних з Іграми. У переважної більшості учнів Ігри асоціюються з видами спорту (57,0%), змаганнями (53,5%), спортсмена-

Ставлення 12-ти річних школярів до предмету “Фізична культура " до та після педагогічного експерименту

Питання До експерименту Після експерименту

Учні контрольних класів, % (n=93) Учні експериментальних класів, % (n=86) a Учні кон -трольних класів, %(n=93) Учні експе-рименталь-них класів, % (n=86) a

Чи подобається урок фізичної культури? 86,0 90,7 0,33 80,6 100 0

Чи відвідував би урок, якщо б він був не обов’ язковий? 82,8 87,2 0,41 79,6 100 0

Чи відвідуєш секції з виду спорту? 40,8 35,0 0,42 33,3 45,3 0,03

a=0, 03.

ми (46,5%). Серед інших асоціацій називали також олімпійський вогонь, медаль, перемогу, єдність усіх людей та ін. Важливим є те, що у 12-річних школярів Олімпійські ігри почали асоціюватися з олімпійськими принципом - чесною грою. Під час анкетування ми не виявили жодного учня, у котрого б не виникали асоціації щодо Олімпійських ігор.

Для визначення ставлення школярів контрольних та експериментальних класів до предмету “Фізична культура” ми провели анкетування учнів до і після педагогічного експерименту (таблиця 3).

Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать, що олімпійська освіта не тільки сприяє підвищенню обізнаності учнів з олімпійського руху, а й змінює їхнє ставлення до занять фізичними вправами на позитивне та активне. Так, після впровадження експериментального фактору у експериментальних класах нам вдалося досягти 100% позитивного ставлення учнів до уроку фізичної культури та збільшити на 10,3% кількість школярів, котрі почали відвідувати спортивні секції. Натомість результати опитування учнів контрольних класів після педагогічного експерименту засвідчили протилежні зміни: зменшилася кількість школярів, котрі позитивно ставляться до уроку фізичної культури (на 6,6% зменшилася кількість учнів, котрим подобається урок і на 3,2% —, котрі відвідували б урок фізичної культури якщо це було б не обов’язково), а також на 7,5%, котрі відвідували спортивні секції.

Результати анкетування свідчать, що загалом у 12-річних школярів знижується зацікавленість предметом “Фізична культура”, але під впливом експериментального фактора вдається досягти як 100% позитивного ставлення до уроку, так і збільшення кількості учнів, котрі відвідують секції з виду спорту.

В результаті проведеного опитування учнів після педагогічного експерименту ми встановили статистично достовірну розбіжність між результатами відповідей школярів контрольних та експериментальних класів. Отримані нами дані засвідчили статистичну відмінність учнів контрольних і експериментальних класів при рівні істотності від а=0 до

Таким чином, отримані результати підтверджують ефективність запропонованих організаційно-методичних заходів олімпійської освіти щодо залучення учнів середнього шкільного віку до занять фізичними вправами та зміни їхнього ставлення до предмету “Фізична культура” на позитивне.

Висновки.

Таким чином, проведене нами дослідження дозволило встановити, що запропоновані заходи олімпійської освіти для 12-річних учнів сприяють кращому засвоєнню культурно-виховних ідеалів

і цінностей олімпізму в шкільному навчально-виховному процесі, цілеспрямовано й позитивно впливають на формування духовної, моральної, естетичної культури особистості дитини, підвищують обізнаність з олімпійського руху.

Перспективи подальших досліджень. Дослідження обізнаності 12-річних школярів у питаннях олімпійської тематики та вивчення їхнього ставлення до фізичної культури вказує на необхідність розробки сучасних підходів до формування системи олімпійської освіти з використанням різноманітних форм. Подальшого вивчення потребує специфіка формування знань олімпійської тематики серед школярів інших вікових груп, серед юних спортсменів, серед студентської молоді, в позашкільних освітньо-виховних закладах тощо.

Література

1. Вацеба О. Актуальні проблеми олімпійської освіти в загальноосвітніх навчальних закладах України / О. Вацеба, В. Юхимук // Матеріали IX міжнародного наукового конгресу „Олімпійський спорт і спорт для всіх”, К., 2005.- С.8.

2. Олімпійська освіта: Методичні рекомендації / За заг. ред. М.М. Булатової. - Київ, 2002. - 37 с.

3. Юхимук В. Олімпійські ігри в уявленні школярів м. Львова / В.П. Юхимук // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми розвитку руху„Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України”. -Тернопіль, 2004. - С.225 - 228.

4. Telama R., Naul R., Nupponen H., Vuolle P (2002). Pfusical Fitness, Sporting Lifstyle and Olympic Ideals: Cross-Cultural Studies on Youth Sport in Europe. Verlag Hofmann: ICSSPE, Sport science studies 11.

5. www.uni-sport.edu.ua (29.03.2009).

6. http://www.noc-ukr.org (10.04.2009).

Надійшла до редакції 23.04.2009р.

[email protected]

PRZEGL4D METOD I SYSTEMOW TRENINGOWYCH W WYCISKANIU SZTANGI LEZ^C

Kopanski R.1, Kopanski D.2 , Pryimakov O.3

Z.W.K.F., Gorzow Wlkp. (Polska)1 ZS nr 3, Szczecin (Polska) 2

I.K.F. U.S. Szczecin (Polska)3

Adnotacja. Autorzy dokonuj^ nowej klasyfikacji metod wedlug podobienstwa zewn?trznej i wewn?trznej struktury ruchu w wyciskaniu sztangi lez^c z cwiczeniami ktore stosowane w treningu stymuluj^. rozwoj rezultatu w tej konkurencji. Autorom wydaje si? ze omowione metody i systemy treningowe mog^. byc wykorzystane jako srodki treningowe w procesie treningowym.

Slowa kluczowe: Trening sportowy, Wyciskanie sztangi lez^c, Systematyka metod treningowych, Trojboj silowy, Kulturystyka, Rodzaje pracy mi?sniowej.

Анотація. Копаньский Р., Копаньский Д., Прнймаков О. Огляд методів і тренувальних систем у жимі штанги лежачи. Автори розробили нову класифікацію методів на основі подібності зовнішньої й внутрішньої структури рухів при жимі штанги лежачи із вправами, застосовуваними в тренуванні й стимулюючими розвиток результату в цій дисципліні. Авторам здається, що представлені методи і тренувальні системи можуть використовуватися як тренувальні засоби в тренувальному процесі.

Ключові слова: спортивне тренування, жим штанги лежачи, систематика тренувальних методів, силове триборство, культуризм, рід м’язової роботи.

Аннотация. Копаньский Р., Копаньский Д., Прнймаков А. Обзор методов и тренировочных систем в жиме штанги лёжа.

Авторы разработали новую классификацию методов на основе сходства внешней и внутренней структуры движений при жиме штанги лёжа с упражнениями, применяемыми в тренировке и стимулирующими развитие результата в этой дисциплине. Авторам кажется, что представленные методы и тренировочные системы могут использоваться в качестве тренировочных средств в тренировочном процессе.

Ключевые слова: спортивная тренировка, жим штанги лежа, систематика тренировочных методов, силовое троеборье, культуризм, род мышечной работы.

Annotation. Kopanski R., Kopanski D., Pryimakov A. Review of the methods and burn-in systems in pressing of barbell lying down. The authors have developed the new categorization of the methods on base resemblance external and internal structure of the motion under pressing of barbell with exercises lying down, applicable in drill and stimulate the development of the result in this discipline. The authors seems that presented methods and training systems can be used training means in training process.

Keywords: sports training, pressing of the barbell lying down, systematization of training methods, power triathlon, bodybuilding, sort of the muscular work.

Wst^p.

Niniejsza praca dotyczy przegl^du metod i systemow treningowych stosowanych w rozwoju rezultatu w wyciskaniu sztangi lez^c stosowanych glow-nie w trojboju silowym. Wyciskanie sztangi lez^c jest ponadto bazowym cwiczeniem w wielu dyscyplinach sportowych takich jak: rzuty, wioslarstwo, kajakarstwo, kulturystyka i inne. Wydaje si? ze material zawarty w niniejszej pracy moze byc przydatny w procesie pla-nowania obci^zen treningowych na roznych etapach cyklu treningowego w celu zwi?kszania poziomu sily i masy mi?sniowej. Ponadto autorzy dokonuj^ klasyfikacji metod bior^c pod uwag? podobienstwo zewn?trznej struktury ruchu i synergii mi?sniowych cwiczen trenin-gowych z wyciskaniem sztangi lez^c. Przyjmuj^c takie kryterium mozna wyroznic trzy modele (wzorce) trenin-gu sily i masy mi?sniowej: izomorficzny, polimorficzny

i mezomorficzny. Model treningu izomorficznego to © Kopanski R., Kopanski D., Pryimakov O., 2009

taki w ktorym biomechaniczna struktura Cwiczenia tre-ningowego (zewn?trzna i wewn?trzna) jest identyczna z Cwiczeniem testowym, model treningu polimorficznego to taki, ktory zawiera w sobie Cwiczenia treningowe za-rowno o odmiennej jak i identycznej strukturze biome-chanicznej, zas model mezomorficzny to taki w ktorym wyst?puj^ jedynie Cwiczenia o odmiennej od Cwiczenia testowego charakterystyce biomechanicznej.

Cele i zadania.

Cele i zadania pracy skupiaj^. si? wokol nast?pu-j^cych zagadnien:

1. Inwentaryzacji metod i systemow treningowych

ukierunkowanych na rozwoj rezultatow w wyci-skaniu sztangi lez^c;

2. Klasyfikacji wzorcow (modeli) treningu wyciska-

nia sztangi lez^c;

3. Ustalenia skutecznosci poszczegolnych modeli tre-

ningu.

Materia! i metoda.

Material stanowi^. metody i systemy treningowe zaczerpni?te z metodyki treningu podnoszenia ci?za-row i trojboju silowego i kulturystyki. Do analizy wy-brano nast?puj^ce metody i systemy treningowe:

• Badania R. Bergera.

• Badania A. S. Prilepina i N. N. Saksonowa.

• Metodyka treningu wyciskania sztangi lez^c B. Do-

lezala i M. Thormodsgarda .

• Metodyka treningu wyciskania sztangi lez^c wg

„Nutritional - Muscle Research Group”.

• Metodyka treningu wyciskania sztangi lez^c C. To-

karskiego.

• Metodyka treningu wyciskania sztangi lez^c

B.Aldrige’a.

• Metodyka treningu wyciskania sztangi dr

D.Vagmana.

• Systemy treningowe w wyciskaniu sztangi lez^c N. Zale.

• System „pojedynczych powtorzen” w wyciskaniu lez^c D. Watermana.

• Program treningowy L. Simmonsa.

• Metodyka zwi?kszania rezultatu w wyciskaniu

sztangi lez^c systemem „3x3” S. Korte’a.

• Metodyka wyciskania sztangi lez^c G.Zulaka.

• Metodyka wyciskania sztangi lez^c wg systemu

niemieckiego.

• Metodyka treningu wyciskania lez^c Eda Coana.

• Wykorzystanie cwiczen statyko-dynamicznych dla

potrzeb rozwoju rezultatu w wyciskaniu sztangi lez^c.

• Wykorzystanie systemow treningu sily mi?sni nog

w metodyce treningu wyciskania sztangi lez^c. Badania R. Bergera. Poszukiwanie optymalnej ilosci serii i powtorzen w serii dla skutecznego rozwoju sily w wyciskaniu lez^c ma ponad 50-letni^. tradycj?. Richard A. Berger (1963) przeprowadzil znacz^cy eks-peryment z udzialem 177 sluchaczy collegu maj^cy dac odpowiedz na pytanie, jaki wariant treningu dynamicz-nego w wyciskaniu sztangi lez^c daje najlepsze efekty, oraz czy trening izometryczny w tym Cwiczeniu moze konkurowac w skutecznosci z treningiem dynamicz-nym.

Programy treningowe poszczegolnych grup badanych i ich liczebnosc.

GRUPA n DOZOWANIE OBCI4ZENIE *

1 19 1 seria po 2 powtorzenia okolo 94%

2 18 2 serie po 2 powtorzenia okolo 94%

3 18 3 serie po 2 powtorzenia okolo 94%

4 22 1 seria po 6 powtorzen okolo 84%

5 20 2 serie po 6 powtorzen okolo 84%

6 21 3 serie po 6 powtorzen okolo 84%

7 19 1 seria po 10 powtorzen okolo 74%

8 21 2 serie po 10 powtorzen okolo 74%

9 19 3 serie po 10 powtorzen okolo 74%

10 57 Wyciskanie statyczne 1 seria po 6-8 sekund 1 raz w tygodniu; grupa ta wykonywala dodatkowo dynamicznie 1 seri? po 6-10 powtorzen. okolo 74- 84%

*Poniewaz dozowanie w/g R. Bergera zakladalo wykonywanie serii z takim ci?zarem aby liczba zaplanowanych powtorzen by la maksymalna, autor niniejszej pracy podal przypuszczalne obci^zenie z jakim nalezalo cwiczyc obliczone na podstawie tabeli D. Vagmana (1998) zamieszczonej ponizej.

Tabela 2.

Tabela przeliczeniowa do szacowania rekordowego rezultatu w wyciskaniu sztangi lez^c maksymalnej liczby

powtorzen z okreslonym ci?zarem w serii.

POWTORZENIA

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Podnoszony ci?zar (w funtach, 1 funt = 0,454 kg)

50 47 45 45 43 42 40 39 38 37

60 56 55 53 52 50 48 47 45 44

70 65 64 62 60 58 56 55 53 50

80 75 73 70 69 67 65 63 60 58

90 84 82 79 77 75 73 70 68 65

100 93 91 88 86 83 81 78 76 73

110 105 100 97 95 92 90 86 83 80

120 112 110 105 103 100 97 95 90 85

130 125 120 115 110 108 105 100 98 95

140 130 128 125 120 117 113 110 105 100

150 140 136 133 130 125 120 118 115 110

160 150 145 140 137 133 130 125 120 117

170 160 155 150 145 140 137 133 130 125

180 170 165 160 155 150 145 140 135 130

190 180 175 170 165 160 155 150 145 140

200 190 185 180 175 170 165 160 155 150

210 195 190 185 180 175 170 165 160 155

220 205 200 195 190 185 180 175 170 165

230 215 210 205 195 190 185 180 175 170

240 225 220 210 205 200 195 190 185 175

250 235 225 220 215 210 200 195 190 185

260 245 235 230 225 220 210 205 200 190

270 250 245 240 235 225 220 210 205 200

280 260 255 245 240 235 225 220 215 205

290 270 265 255 250 245 235 230 220 215

300 280 275 265 260 250 245 235 230 220

310 290 280 275 265 260 250 245 235 230

320 300 290 285 275 270 260 250 245 235

330 310 300 290 285 275 265 260 250 245

340 315 310 300 295 285 275 265 260 250

350 330 320 310 300 295 285 275 265 260

360 335 330 320 310 300 290 280 275 265

370 345 335 325 320 310 300 290 280 270

380 355 345 335 325 320 310 300 290 280

390 365 355 345 335 325 315 305 295 285

400 375 365 355 345 335 325 315 305 295

Eksperyment R. Bergera trwal 12 tygodni. Uczestnicy eksperymentu cwiczyli 3 razy tygodniowo (poniedzialek, sroda, pi^tek) w/g odmiennych progra-mow. Na kazdym treningu uczestnicy poszczegolnych grup wykonywali trening wg schematu zamieszczone-go w Tabela 1-2.

Jaka zatem byla skutecznosc poszczegolnych wariantow treningowych w swietle przyrostu rezulta-tow? Tabela 3 przedstawia zroznicowanie wynikow w wyciskaniu sztangi lez^c po 12 tygodniach treningu w zaleznosci od programu treningowego.

Na podstawie powyzszych badan R. Berger sformulowal nast?puj^ce wnioski:

• najbardziej efektywny okazal si? trening o

schemacie 3 serie po 6 powtorzen, trening statyczny cechuje srednia skutecznosc, zas treningi na wysokich ci?zarach w wariantach 1seria po 2 powtorzenia i 2 serie po 2 powtorzenia s^. najmniej efektywne;

• zalet^. treningu statycznego jest ponadto to, ze

realizuje si? go w znacznie krotszym czasie niz treningi dynamiczne o podobnej skutecznosci. Badania A. S. Prilepina i N. N. Saksonowa. Wyzej wymienieni radzieccy badacze przeprowadzi-li badania nad zaleznosci^. efektow treningowych w wyciskaniu sztangi lez^c od liczby serii i powtorzen,

przyjmuj^c za wyjsciowy ci?zar - 80% CM (Saksonow, Prilepin 1970). Badanie przeprowadzono z udzialem 44 sportowcow ze szkoly trenerskiej, ktorzy uprawiali rozne dyscypliny sportu, wyl^czaj^c jednak cwiczenia z obci^zeniem. Zorganizowano 5 eksperymentalnych grup, ktorych czlonkowie mieli zblizon^. do siebie mas? i wysokosc ciala. Badania trwaly 35 dni, w ci^gu ktorych zawodnicy trenowali przez 36 godzin. Przyj?to zalozenie trzech treningow tygodniowo. Kazda grupa wykonywala 3 serie wyciskania lez^c, w tym I grupa

- 3 powtorzenia w serii, II grupa - 4 powtorzenia, III grupa - 5 powtorzen, IV grupa - 6 powtorzen, V grupa

- 7 powtorzen. We wszystkich grupach rekordy wzro-sly o 8,1 do 12,8 kilogramow. W grupie wykomjcej 6 i 7 powtorzen wskaznik wzrostu byl najnizszy, w grupach wykomjcych 4 i 5 powtorzen nieco wyzszy, jednak w grupie wykonuj^cej 3 powtorzenia zanotowa-no najwi?kszy efekt. Na podstawie badania naukowcy sformulowali pewne wnioski. Najwazniejszy z nich to ten, ze lepiej stosowac mniej powtorzen a wi?cej serii. Dogodnym jest tez trening 3 razy w tygodniu oraz jego regularnosc.

Metodyka treningu wyciskania sztangi le-z^c B. Dolezala i M. Thormodsgarda. B. Dolezal i M. Thormodsgard (2000) oparli swoj^. metodyk? - jak sami twierdz^. -na strategii treningowej wypracowanej

Tabela 3.

Zroznicowanie wynikow w wyciskaniu sztangi lezqc po 12 tygodniach treningu w zaleznosci odprogramu

treningowego (rezultaty podane w lbs).

Program treningowy 3serie po 6p 1seria po 6p 2seria po 10p Trening statyczny 3serie po 2p 3serie po 10p 2serie po 6p 1seria po 10p 1seria po 2p 2 СЛ pi p О

Srednia 161.3 156,6 155,8 154,0 153,8 153,1 152,9 151,3 149,2 145,8

n 21 22 21 57 18 19 20 19 19 18

Grupy rozni^. si? na poziomie istotnosci 0,05 przy wyst?puj^cej roznicy nie mniejszej niz 6,83 lbs.

Tabela 4.

Zaiozenia metodyki rozwoju rezultatu wyciskania sztangi lezqc wg Dolezala i Thormodsgarda.

Czas trwania cyklu 12 tygodni

Liczba Cwiczen do wyboru 10 rodzajow wyciskania 11 rodzajow rozpi?tek

Liczba dni treningowych w tygodniu 2 dni

Przerwy odpoczynkowe mi?dzy treningami Od 72 do 96 godzin

Przyblizony czas trwania 1 treningu nie wi?cej niz 45 minut

Kolejnosc wykonywania cwiczen DZIEN 1 - wykonac rozpi?tki przed wyciskaniem DZIEN 2 - wykonac wyciskanie przed rozpi?tkami

Ogolna liczba serii na treningu 3 - 4 Cwiczenia po 3 - 5 serii (calkowita liczba serii 12 - 16)

Intensywnosc TYGODNIE 1 - 6: faza hipertroficzna (6 - 12 powtorzen) obowi^zuj^cy schemat obci^zen w tym okresie w wyciskaniu i rozpi?tkach w/g zasady „plaskiej” piramidy; TYGODNIE 7 - 12: faza silowa/hipertroficzna (3 - 6 powtorzen) obowi^zuj^cy schemat obci^zen dla rozpi?tek w/g „wypaczonej” piramidy; schemat dla wyciskania w/g plaskiej piramidy;

Dodatkowe informacje dla rownoleglego rozwoju masy mi?sniowej w cwiczeniach wyciskania stosowac powolne i kontrolowane ruchy w fazie opuszczania.

Szczegoiowe tresci programu treningowego B. Dolezala i M. Thormodsgarda.

Tygodnie 1-2: faza hipertroficzna

Dzien І Nr serii (liczba powtorzen)

Rozpi?tki (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Rozpi?tki ze sztangielkami na lawce poziomej 12 10 10 10 12

Rozpi?tki z sztangielkami w skosie z glow^. do gory 12 10 10 10 12

Rozpi?tki na maszynie 12 10 10 10 12

Rozpi?tki na wyci^gach w skosie glow^. do gory 12 10 10 10 12

Odwrotne rozpi?tki na wyci^gach w skosie 12 10 10 10 12

Wyciskanie (wybierz dwa rodzaje) І 2 з 4 5

Wyciskanie sztangi na lawce poziomej 12 10 10 12

Wyciskanie w skosie glow^. do gory 12 10 10 12

Pompki (mi?dzy) lawkami 12 10 10 12

Wyciskanie sztangielek w skosie glow^. do gory 12 10 10 12

Pompki na por?czach w szerokim rozstawie 12 10 10 12

Dzien 5 Nr serii (liczba powtorzen)

Wyciskanie (wybierz dwa rodzaje) І 2 з 4 5

Wyciskanie sztangi na lawce poziomej 12 10 10 12

Wyciskanie w skosie glow^. do gory 12 10 10 12

Pompki (mi?dzy) lawkami 12 10 10 12

Wyciskanie sztangielek w skosie glow^. do gory 12 10 10 12

Pompki na por?czach w szerokim rozstawie 12 10 10 12

Rozpi?tki (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Rozpi?tki ze sztangielkami na lawce poziomej 12 10 10 10 12

Rozpi?tki z sztangielkami w skosie z glow^. do gory 12 10 10 10 12

Rozpi?tki na maszynie 12 10 10 10 12

Rozpi?tki na wyci^gach w skosie glow^. do gory 12 10 10 10 12

Odwrotne rozpi?tki na wyci^gach w skosie 12 10 10 10 12

Tygodnie 3-4: faza hipertroficzna

Dzien І Nr serii (liczba powtorzen)

Rozpi^tki (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Rozpi?tki na wyci^gach 12 10 10 12

Rozpi?tki ze sztangielkami w skosie glow^. do dolu 12 10 10 12

Krzyzowanie linek wyci^gow gornych 12 10 10 12

Rozpi?tki w skosie glow^. do gory na wyci^gach 12 10 10 12

Rozpi?tki w skosie glow^ do dolu na wyci^gach 12 10 10 12

Wyciskanie (wybierz dwa rodzaje) І 2 з 4 5

Wyciskanie sztangielek na lawce poziomej 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangielek w skosie glow^. do gory 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangielek w skosie glowa do dolu 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangi na lawce poziomej 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangi w skosie glow^ do dolu 12 10 10 10 12

Dzien 5 Nr serii (liczba powtorzen)

Wyciskanie (wybierz dwa rodzaje) І 2 з 4 5

Wyciskanie sztangielek na lawce poziomej 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangielek w skosie glow^. do gory 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangielek w skosie glowa do dolu 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangi na lawce poziomej 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangi glow^ do dolu 12 10 10 10 12

Rozpi?tki (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Rozpi?tki na wyci^gach 12 10 10 12

Rozpi?tki ze sztangielkami w skosie z glow^. do dolu 12 10 10 12

Krzyzowanie linek wyci^gow gornych 12 10 10 12

Rozpi?tki w skosie glow^. do gory na wyci^gach 12 10 10 12

Rozpi?tki w skosie glow^. do dolu na wyci^gach 12 10 10 12

lygodme 5-6: faza hipertroficzna

Dzien І Nr serii (liczba powtorzen)

Rozpi^tki (wybierz jeden rodzaj) 1 2 з 4 5

Krzyzowanie linek wyciagow dolnych 12 10 10 10 12

Rozpi?tki w skosie glowa do dolu 12 10 10 10 12

Rozpi?tki ze sztangielkami na lawce poziomej 12 10 10 10 12

Rozpi?tki w skosie do gory na maszynie 12 10 10 10 12

Krzyzowanie linek wyciagow gornych 12 10 10 10 12

14 ini H HHiH lil Ill'll ііііііі HI І

Wyciskanie sztangi w skosie glowa do gory 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangielek na lawce poziomej 12 10 10 10 12

Wyciskanie na maszynie siedzac 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangi skosie glowa do dolu 12 10 10 10 12

Wyciskanie w skosie glowa do gory na maszynie 12 10 10 10 12

Dzien 5 Nr serii (liczba powtorzen)

Wyciskanie (wybierz dwa rodzaje) І 2 з 4 5

Wyciskanie sztangi w skosie glowa do gory 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangielek na lawce poziomej 12 10 10 10 12

Wyciskanie na maszynie na siedzaco 12 10 10 10 12

Wyciskanie sztangi w skosie glowa do dolu 12 10 10 10 12

Wyciskanie w skosie glowa do gory na maszynie 12 10 10 10 12

Rozpi?tki (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Krzyzowanie linek wyciagow dolnych 12 10 10 10 12

Rozpi?tki w skosie glowa do dolu 12 10 10 10 12

Rozpi?tki ze sztangielkami na lawce poziomej 12 10 10 10 12

Rozpi?tki w skosie glowa do gory na maszynie 12 10 10 10 12

Krzyzowanie linek wyciagow gornych 12 10 10 10 12

Tygodnie 7-8: faza silowo-hipertroficzna I

Dzien І Nr serii (liczba powtorzen)

Rozpi?tki (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Krzyzowanie linek wyciagow gornych 12 10 8 12

Rozpi?tki w skosie glowa do dolu na wyciagach 12 10 8 12

Rozpi?tki ze sztangielkami na lawce poziomej 12 10 8 12

Wyciskanie (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Wciskanie sztangi na lawce poziomej 10 6 6 6 8

Wyciskanie na maszynie siedzac 10 6 6 6 8

Wyciskanie (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Wyciskanie sztangielek w skosie glowa do dolu 8 6 6 8

Wyciskanie sztangi w skosie glowa do gory 8 6 6 8

Dzien 5 Nr serii (liczba powtorzen)

Wyciskanie (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Wyciskanie sztangi na lawce poziomej 10 6 6 8

Wyciskanie sztangielek na lawce poziomej 10 6 6 8

Wyciskanie na maszynie na siedzaco 10 6 6 8

Wyciskanie (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Wyciskanie sztangielek w skosie glowa do dolu 8 6 6 8

Wyciskanie sztangi w skosie glowa do gory 8 6 6 8

Rozpi^tki (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Krzyzowanie linek wyciagow gornych 12 10 8 12

Rozpi?tki ze sztangielkami na lawce poziomej 12 10 8 12

Tygodnie 9-10: faza silowo-hipertroficzna

Dzien І 1 Nr serii (liczba powtorzen) I

Rozpi?tki (wybierz jeden rodzaj) І 2 з 4 5

Rozpi?tki ze sztangielkami w skosie glowa do dolu 12 10 8 12

Rozpietki ze sztangielkami w skosie glowa do gory 12 10 8 12

Odwrotne rozpietki w skosie na wyciagach 12 10 8 12

Wyciskanie (wybierz jeden rodzaj) 1 2 3 4 6

Wyciskanie sztangi na lawce poziomej 10 6 6 6 10

Pompki (miedzy lawkami) 10 6 6 6 10

Wyciskanie (wybierz ieden rodzai) 1 2 3 4 5

Wyciskanie sztangielek w skosie glowa do gory 8 6 6 6 8

Wyciskanie sztangi w skosie glowa do dolu 8 6 6 6 8

Dzien 5 Nr serii (liczba powtorzen)

Wyciskanie (wybierz ieden rodzai) 1 2 3 4 5

Wyciskanie sztangi na lawce poziomej 10 6 6 6 10

Pompki (miedzy lawkami) 10 6 6 6 10

Pompki na poreczach w szerokim rozstawie 10 6 6 6 10

Wyciskanie (wybierz jeden rodzaj) 1 2 3 4 5

Wyciskanie sztangielek w skosie glowa do gory 8 6 6 6 8

Wyciskanie sztangi w skosie glowa do dolu 8 6 6 6 8

Rozpietki (wybierz jeden rodzaj) 1 2 3 4 5

Rozpietki ze sztalnelkami w skosie glowa do dolu 12 10 8 12

Odwrotne rozpietki w skosie na wyciagach 12 10 8 12

lygodme 11-12: faza silowo-hipertroficzna

Dzien 1 Nr serii (liczba powtorzen)

Rozpietki (wybierz jeden rodzaj) 1 2 3 4 5

Rozpietki w skosie glowa do gory na wyciagach 10 8 6 10

Rozpietki na maszynie 10 8 6 10

Rozpietki na wyciagach 10 8 6 10

Wyciskanie (wybierz jeden rodzaj) 1 2 3 4 5

Wyciskanie sztangi w skosie glowa do gory 10 8 8 8 10

Wyciskanie w skosie glowa do gory na maszynie 10 8 8 8 10

Rozpietki (wybierz jeden rodzaj) 1 2 3 4 5

Wyciskanie sztangi na lawce poziomej 10 8 8 8 10

Wyciskanie na maszynie siedzac 10 8 8 8 10

N r serii (l

Wyciskanie (wybierz jeden rodzaj) 1 2 3 4 5

Wyciskanie sztangi w skosie glowa do gory 10 8 8 8 10

Wyciskanie w skosie glowa do gory na maszynie 10 8 8 8 10

Wyciskanie sztangi w skosie glowa do dolu 10 8 8 8 10

Wyciskanie (wybierz jeden rodzaj) 1 2 3 4 5

Wyciskanie sztangi na lawce poziomej 10 8 8 8 10

Wyciskanie na maszynie na siedzaco 10 8 8 8 10

Rozpietki (wybierz jeden rodzaj) 1 2 3 4 5

Rozpietki w skosie glowa do gory na wyciagach 10 8 6 10

Rozpietki na maszynie 10 8 6 10

przez wschodnioeuropejskich ciezarowcow lat siedem-dziesiatych, ktora zapewnic ma okolo 25% przyrost re-zultatu w wyciskaniu w ciagu 12 tygodni.

Metodyka w/w autorow stwarza mozliwosc rozwoju rezultatu w wyciskaniu lezac w/g „nieskon-czonej” liczby schematow treningowych przez „manipulate” piecioma zmiennymi, a mianowicie: 1) do-borem cwiczen; 2) podzialem cwiczen; 3) liczba serii;

4) dlugoscia trwania przerw odpoczynkowych miedzy treningami; 5) intensywnoscia treningu.

Ponizej przedstawiona jest ogolna charaktery-styka programu treningowego B. Dolezala i M. Thor-modsgarda (tab 4):

W okresleniu obciazen z jakimi nalezy cwiczyc nalezy skorzystac z tabeli 5.

Metodyka treningu wyciskania sztangi lez^c wg „Nutritional - Muscle Research Group”. Metodyka ta opiera si? na 12 - tygodniowym cyklu cwiczen wg schematu „Do Odmowy” (ros. „Do otkaza”)

Rozklad obciqzeh treningowych w metodyce wg „Nutritional - Muscle Research Group

Tydzien i e 3- re i n u Dozowanie OTE* Liczha Powtorzen ITE**

1 1 78,7 x 8 8 50,4 64 78,7%

2 2 78,7 x 8 8 50,4 64 78,7%

3 3 78,7 x 8 8 50,4 64 78,7%

4 4 78,7 x 8 8 50,4 64 78,7%

5 5 78,7 x 8 8 50,4 64 78,7%

6 6 78,7 x 8 8 50,4 64 78,7%

7 7 86,2 x 5 5 21,5 25 86,2%

8 8 86,2 x 5 5 21,5 25 86,2%

9 9 86,2 x 5 5 21,5 25 86,2%

10 10 86,2 x 5 5 21,5 25 86,2%

11 11 91,2 x 3 3 8,2 9 91,2%

12 12 91,2 x 3 3 8,2 9 91,2%

* - Objetosc treningowa: ** - Intensiwnosc treningowa

(Tabela 6). Cykl ten realizuje sie cwiczqc wyciskanie nie czesciej niz jeden raz w tygodniu.

W 12 - tygodniowym cyklu stosuje sie nastepu-jqce ciezary i ilosci powtorzen:

- przez 6 tygodni wyciskanie sztangi o ciezarach pozwalajqcych na wykonanie 8 serii po 8 powtorzen;

- przez 4 tygodnie wyciskanie sztangi o ciezarze pozwalajqcym na wykonanie 5 serii po 5 powtorzen;

- przez 2 tygodnie wyciskanie sztangi o ciezarze pozwalajqcym na wykonanie 3 serii po 3 powtorzenia.

Metodyka treningu wyciskania sztangi lez^c

C. Tokarskiego (Tabela 7). Craig Tokarski jest auto-rem dwoch interesujqcych 12 i 13-tygodniowych cykli treningowych (Tokarski C. 1993, 1995).

Ten obdarzony fenomenalnq silq. atleta, startujqc glownie w wyciskaniu sztangi lezqc i rzadko w trojbo-ju, legitymuje sie fantastycznymi wynikami: wyciskanie lezqc - 380 kg (kat. do 125 kg) oraz w przysiadzie

i martwym ciqgu po 326,5 kg. Pomimo, ze startowal w zawodach trojboistow nigdy specjalnie nie trenowal przysiadow i martwego ciqgu (Tokarski C. 1993). W jego treningu dominuje glownie wyciskanie lezqc, kilka cwiczen rozwijajqcych sile tricepsow i obreczy barko-wej oraz „lekkie” przysiady na „hack-maszynie” W po-

nizszej tabeli zamieszczone sq szczegolowe tresci 12-ty-godniowego cyklu treningowego Craiga Tokarskiego.

13 tygodniowy cykl treningowy C. Tokarskiego (1995) ogranicza treningi w wyciskaniu sztangi lezqc do 2 razy w tygodniu. W poniedzialki sq to zwykle treningi o duzej objetosci i intensywnosci zas w piqtki treningi lekkie.

Ponizsza tabela zawiera rozklad podstawowych obciqzen w 13-tygodniowym cyklu treningowy m C. Tokarskiego (Tabela 8).

Jak widac z proponowanego dozowania juz w 4 tygodniu nalezy podjqc probe wyrownania swojego rekordu zas w tygodniu 8 nalezy podjqc probe bicia re-kordu o okolo 4,2%. Wg Tokarskiego (1995) realizacja tego programu zapewnic moze nawet 20 kilogramowy przyrost rezultatu przy rekordzie wyjsciowym rownym 120 kg.

Metodyka treningu wyciskania sztangi lez^c B.Aldrige’a. Metodyka rozwoju rezultatem w wyciskaniu sztangi lezqc wg B. Aldridge’a (1998), opiera sie na rownoczesnym rozwijaniu masy miesniowej klatki piersiowej i sily tych miesni poprzez trzykrotny trening w tygodniu.

B. Aldridge przedstawia przykladowy rozklad

Tygodniowy cykl treningowy wg C. Tokarskiego.

Tydzien Dzien treningu Cwiczenie Dozowanie

1 Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 62.З x 4 З

2. Wyciskanie na skosnej lawce З0 x 4* З

З. Rozpi^tki 7^x10 x 4* 12-16

Sroda 1. Wyciskanie sztangi w wqskim chwycie *

2. Praca tricepsow na wyci^gu bloczkowym *

З. „Francuskie wyciskanie” lamanym gryfem *

Piqtek 1. Wyciskanie lezqc З0 x 4 З

2. Wyciskanie sztangi zza karku 42.З-З0 x 4* З

З. Przysiady na „hack-maszynie” 6З-70 x 4** 12

Tydzien Dzien treningu Cwiczenie Dozowanie

2 Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 6З x 4 З

2. З. Jak w 1 tygodniu

З Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 66.6 x 4 З

2. З. Jak w 1 tygodniu

Sroda. Piqtek Trening wedlig rozkladu z 1 tygodnia cyklu.

4 Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 67.В x 4 З

2. З. Jak w 1 tygodniu

З Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 69.З x 4 З

2. З. Jak w 1 tygodniu

c к a к т: £ s. Trening wedlug rozkladu z 1 twodnia cyklu

6 Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 70.6 x 4 З

2. З. Jak w 1 tygodniu

Sroda. Piqtek Trening wedlug rozkladu z 1 tygodnia cyklu.

7 Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 7З x З З

2. З. Jak w 1 tygodniu

C К a к т: £ s. Trening wedlug rozkladu z 1 twodnia cyklu

В Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 7В.1 x З З

2. З. Jak w 1 tygodniu

Sroda. Piqtek Trening wedlug rozkladu z 1 tygodnia cyklu.

Tygodniowy cykl treningowy wg C. Tokarskiego.

9 Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 81,2 81,5 93,7 81,2 x1,—x1, x1, —x3 1 1 1 3

2. 3. Jak w 1 tygodniu

Sroda, Piqtek Trening wedlug rozkladu z 1 tygodnia cyklu.

10 Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 83,5 x2 3

2. 3. Jak w 1 tygodniu

Sroda, Piqtek Trening wedlug rozkladu z 1 tygodnia cyklu.

11 Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 83,5 x2 3

2. 3. Jak w 1 tygodniu

Sroda, Piqtek Trening wedlug rozkladu z 1 tygodnia cyklu.

12 Poniedzialek 1. Wyciskanie lezqc 83,5 x2 3

2. 3. Jak w 1 tygodniu

Sroda, Piqtek Trening wedlug rozkladu z 1 tygodnia cyklu.

*Dozowanie w czystych polach tabeli wg wlasnego uznania.

cwiczen i obciqzen w tych cwiczeniach w okresie jed-nego tygodnia.

Trening 1.

1. Wyciskanie sztangi lezqc na poziomej lawce, 3-4

serie po 6-10 powtorzen.

2. Wyciskanie sztangielek na lawce skosnej z glowq

w gorze, 3 serie po 10 -12 powtorzen.

3. Sci^ganie linek wyci^gu podwojnego z gory przed

sobq, 3 serie po 10-12 powtorzen.

Trening 2.

1. Wyciskanie na lawce skosnej z glowq w gorze w

Smith-maszynie, 3-4 serie po 6-10 powtorzen.

2. Wyciskanie sztangielek na lawce poziomej 3 serie

po 6-10 powtorzen.

3. Rozpi?tki na lawce poziomej, 3 serie po 10-12

powtorzen.

Trening 3.

1. Wyciskanie sztangielek na lawce skosnej z glowq

w gorze, 3-4 serie po 6-10 powtorzen.

2. Wyciskanie sztangi na lawce poziomej, 3 serie po

6-10 powtorzen.

3. Rozpi?tki na lawce poziomej, 3 serie po 10-12

powtorzen.

Uwagi:

B. Aldridge, zaleca w kazdym z wy zej podanych cwiczen stosowac krotkie „szczytowe” napi?cie. Pierwszq seri? kazdego cwiczenia nalezy traktowac rozgrzewkowo, natomiast 2-3 pozostale serie nalezy wykonywac z takim ci?zarem, ktory dla zaplanowanej liczby powtorzen jest ci?zarem maksymalnym.

Metodyka treningu wyciskania sztangi dr D.Vagmana (Tabela 9).

Systemy treningowe w wyciskaniu sztangi

lez^c N. Zale. N. Zale jest autorem kilku systemow treningowych majqcych za zadanie ksztalcic w wyciskaniu sztangi lezqc takie cechy jak: sil?, wytrzymalosc, mas? mi?sniow% definicj?. Podaje on rowniez dozowanie obci^zen w tym cwiczeniu w treningu stacyjnym i w rehabilitacji po kontuzji (Zale, 2001). W ponizszej tabeli przedstawione jest dozowanie obciqzen w wyciskaniu sztangi lezqc dla rozwoju wyzej wymienionych cech (Tabela 10).

N. Zale proponuje rowniez lqczenie ze sobq w tygodniowym cyklu treningowym niektorych cech. I tak np. w poniedzialek zaleca trening ukierunkowany na sil?, sroda jest dniem w ktorym dominuje pompo-wanie, zas piqtek jest treningiem o charakterze wytrzy-malosciowym.

System „pojedynczych powtorzen” w wyciskaniu lez^c D. Watermana. D. Waterman, to jeden z najsilniejszych ludzi swiata w wyciskaniu sztangi lezqc. W 35-tej edycji konkursu Mr. Olympia, ten wa-zqcy zaledwie 84 kg zawodnik wycisn^l w specjalnym pokazie 281,5 kg (Lockwood C.M. 2000).

Metodyka treningu D. Watermana wydaje si? malo intensywna, choc sam autor tego systemu zaleca cwiczyc wyciskanie lezqc nie wi?cej niz jeden raz w tygodniu (Lockwood C.M. 2000).

D. Waterman zaleca na poczqtku wykonac 3 serie rozgrzewkowe po 6-10 powtorzen z ci?zarem, ktory mozna by wycisnqc znacznie wi?kszq ilosc razy. Nast?pnie wykonuje 3-4 serie podstawowe -jednopowtorzeniowe z ci?zarem 220 kg, co stanowi okolo 80% C.M. Jesli te 3-4 serie jednopowtorzeniowe D. Waterman wykonuje stosunkowo swobodnie, to dodaje jeszcze jednq seri? z ci?zarem 5-10 kg wyzszym.

* - Obj?tosc treningowa ekwiwalentna; ** - Intensiwnosc treningowa ekwiwalentna.

Tresci treningowe i obciqzenia wg D. Vagmana. Gr. mi^snT

Trening w wyciskaniu lezqc konczy 2-3 seriami po 10 powtorzen kazda z obci^zeniem 50-60% C.M.

D. Waterman twierdzi, ze jego wyniki w lezeniu nie zalezq tylko i wylqcznie od samego wyciskania. Duzo uwagi w treningu poswi?ca tricepsom i barkom, ktore cwiczy rowniezjeden raz w tygodniu. D. Waterman nigdy w treningu nie dzwiga ci?zarow 85-95% C.M. Twierdzi, ze przechodzqc na trening wedlug wyzej przedstawionej metodyki, jego wyniki w wyciskaniu lezqc znacznie poszly w gor? (Lockwood C.M. 2000). Dwukrotnie w tygodniu cwiczy jedynie mi?snie karku i lydki, zas mi?snie brzucha prawie codziennie.

Program treningowy „Westside Barbell Club” L.Simmonsa. L. Simmons nalezy do grona autorytetow trenerskich w dziedzinie trojboju silowego, a w szczegolnosci w konkurencji wyciskania lezqc (Sloan B.C. - 2001). L. Simmons w wieku 56 lat potrafil wycisnqc w lezeniu sztang? o ci?zarze ponad 270 kg. W swojej karierze trenerskiej wychowal

kilku podopiecznych, ktorzy nie tylko dorownywali mu wynikami, ale znacznie je przewyzszali (np. Ken Petterson - 328 kg) (Sloan B.C. - 2001). L. Simmons doskonali wyciskanie lezqc w systemie dwoch treningow w tygodniu. Trening pierwszy (najcz?sciej w niedziel?) obejmuje cwiczenia dynamiczne rozwijajqce szybkosc ruchu. W dniu tym cwiczy tricepsy i mi?snie grzbietu. Przerwy odpoczynkowe mi?dzy seriami ogranicza do 45 sekund. W dwa dni pozniej nast?puje „dzien maksymalnego wysilku” (Sloan B.C. - 2001), w ktorym L. Simmons wykonuje kazde cwiczenie az do jednego maksymalnego powtorzenia (CM), lecz nigdy na plaskiej laweczce. Simmons uzywa najcz?sciej takich cwiczen jak wyciskanie: lezqc na podlodze, na skosnej laweczce w wqskim chwycie. Cwiczenia te w dniu „maksymalnego wysilku” zmienia co 2-3 tygodnie. Trening w drugim dniu konczy dodatkowymi cwiczeniami na tricepsy i mi?snie grzbietu (Sloan B.C.

- 2001) (Tabela 11).

Tabela 10.

Dozowanie obciqzeh w systemach treningowych wyciskania lezqc wg N. Zale.

Cecha Dozowanie OTE* ITE**

Sila 90 95 100 —x1, —x1, x1 3 2 1 5,6 93,3

Napompowanie x1 10 9 -- x1 2 5-28---x1 3 0 --8-- 15,10 83,88

Definicja 75 -— x4 10 30,0 75,0

Wytrzymalosc 60 65 70 x1, x1, x1 15-20 12-14 10-11 srednio 25,65 64,125

Trening stacyjny 70 x3 10 21,0 70

Rehabilitacja po kontuzji 50 75 80 25 —x1, x1, x1, —x1 10 10 1-10 20 srednio 21,5 47,77

* - Obj?tosc treningowa ekwiwalentna; ** - Intensiwnosc treningowa ekwiwalentna.

Tabela 11.

Przykiadowy program L. Simmonsa przedstawia siq nastqpujqco:

Niedziela 1. 60 Wyciskanie na plaskiej laweczce — x3 10

2. Rozpi?tki na plaskiej laweczce - 4 serie x 10 powtorzen

3. Wyciskanie z nad glowy - 4-5 serii x 8-10 powtorzen

4. Wioslowanie sztangi w opadzie tulowia 4-5 serii x 8-10 powtorzen

5. Uginanie mlotkowe - 4-5 serii

Wtorek 1. Wyciskanie sztangi: na podlodze lub, na tablicy lub, na lawce skosnej w wqskim chwycie lub, siedzqc lub, na lawce skosnej elowq w dol

2. jak w niedziel? lecz z obci^zeniem nieco wi?kszym

3. jak w niedziel? lecz z obci^zeniem nieco wi?kszym

4. jak w niedziel? lecz z obci^zeniem nieco wi?kszym

5. jak w niedziel? lecz z obci^zeniem nieco wi?kszym

W fazie pierwszej nalezy cwiczyc wyciskanie lezqc 3 razy tygodniowo wykonujqc na kazdym trenin-gu 8 serii po 6 powtorzen (Tabela 12).

Punktem wyj scia w tej metodzie nie jest rekor-dowy ci?zar sztangi w tej konkurencji jaki dotychczas zawodnik posiada, tylko ci?zar przyszlego rekordu jaki chcemy osiqgnqc po realizacji calego cyklu. Steven Korte - autor systemu „3x3” - nie precyzuje wielkosci przyrostow rezultatu po 8 tygodniach treningu. Jednak praktyka trenerska w tej dyscyplinie podpowiada ze przyrost rz?du 10-15 kg a nawet wi?cej jest realny.

W fazie drugiej (mitingowej) cwiczqcy wyko-nuje rowniez 3 treningi tygodniowo. Trening 1 i 3 kaz-dego tygodnia ma charakter hipertroficzny i wykony-wany jest na ci?zarze 60% przyszlego CM, natomiast

2 trening kazdego tygodnia fazy drugiej wykonywany jest na ci?zarach: w V tygodniu - 80%, VI tygodniu -85%, VII tygodniu - 90% i VIII tygodniu - 95% przyszlego CM (Tabela 13).

Prob? ustanowienia nowego rekordu zyciowego nalezy podjqc w 9 tygodniu. Program ten posiada wielu przeciwnikow (Sloan B.C. - 2001). Do glownych za-rzutow stawianych programowi nalezy brak cwiczen uzupelniajqcych i koncentracja tylko i wylqcznie na wyciskaniu oraz wyjqtkowo duze nat?zenie obciqzenia treningowego. Program ten nie ma sobie rownych pod wzgl?dem sumarycznej pracy treningowej w okresie kazdego tygodnia i nalezy rzeczywiscie do wyjqtkowo ci?zkich.

Tabela 12.

I faza treningow systemem „3x3”

Tydzien Trening Dozowanie OTE* ITE**

1 58 -—x8 6 27,84 58

I 2 58 -—x8 6 27,84 58

3 58 -—x8 6 27,84 58

4 60 -—x8 6 28,80 60

II 5 60 -—x8 6 28,80 60

6 60 -—x8 6 28,80 60

7 62 -—x8 6 29,76 62

III 8 62 -—x8 6 29,76 62

9 62 -—x8 6 29,76 62

10 64 -—x8 6 30,72 64

IV 11 64 -—x8 6 30,72 64

12 64 -—x8 6 30,72 64

* - Obj?tosc treningowa ekwiwalentna; ** - Intensiwnosc treningowa ekwiwalentna.

L. Simmons nie przerywa treningu w urlopy i wakacje (nie wierzy w ogole w sens robienia przerw w treningu), poddaje w wqtpliwosc sens wykonywania cwiczen do calkowitego wyczerpania (zawsze wyko-nuje 1-2 powtorzenia mniej), cz?sto zawiesza na tu-lejach sztangi lancuchy w celu zwi?kszenia oporu w koncowej fazie wyciskania (dociskania sztangi). Sloan B.C. poddaje w wqtpliwosc mozliwosc stosowania tak intensywnego treningu bez odpoczynku w przypadku

- jak sam ich nazywa - naturalnych atletow. Dla tych cwiczqcych „naturalnie” atletow B.C. Sloan zaleca sto-sowanie dluzszych przerw odpoczynkowych po 6 tygodniach stosowania cyklu treningowego L. Simmonsa (Sloan B.C. - 2001).

Metodyka zwi^kszania rezultatu w wyciskaniu sztangi lez^c systemem „3x3” S. Korte’a. Metodyka „3x3” Stevena Korte zyskuje podobnq popular-nosc co program L. Simmonsa (Sloan B.C. - 2001). Niemiecki trojboista Michael Bruegger cwiczqc tq me-todq uzyskal rezultat w wyciskaniu ponad 270 kg zas w trojboju zblizyl si? do 1 tony.

Jedynym cwiczeniem w metodyce „3x3” S. Korte poprawiajqcym rezultat w wyciskaniu lezqc jest samo wyciskanie.

Cykl treningowy systemem „3x3” trwa osiem tygodni. Pierwsze 4 tygodnie to wg S. Korte faza wy-silkowa, nast?pne cztery tygodnie to faza mitingowa (startowa).

Jak twierdzi B.C. Sloan (2001), jest to program dla zawodnikow, ktorzy posiadajq naturalnq sklonnosc do bycia mistrzami w wyciskaniu lezqc.

Metodyka wyciskania sztangi lez^c G.Zulaka. Program Grega Zulaka przeznaczony jest dla tych atle-tow, ktorzy rownolegle ze zwi?kszaniem sily pragnq

zwi?kszyc rowniez mas? mi?sniowq. Programu tego nie poleca si? trojboistom nizszych kategorii wago-wych (Sloan B.C. 2001).

Metodyka treningu wyciskania lezqc G. Zulaka opiera si? na dwoch treningach tygodniowo z ktorych kazdy zawiera po 4 cwiczenia (glownie roznych form wyciskania). Tabela 14 zawiera szczegolowe tresci i

Tabela 13.

II faza treningow systemem „3x3”

Tydzien Trening Dozowanie OTE* ITE**

V 13 60 -—x8 6 28,8 60

14 80 -—x8 6 38,60 80

15 60 -—x8 6 28,8 60

VI 16 60 -—x8 6 28,8 60

17 85 -—x8 6 41,0 85

18 60 -—x8 6 28,8 60

VII 19 60 -—x8 6 28,8 60

20 90 -—x8 6 43,20 90

21 60 -—x8 6 28,8 60

VIII 22 60 -—x8 6 28,8 60

23 95 -—x8 6 45,60 95

24 60 -—x8 6 28,8 60

* - Obj?tosc treningowa ekwiwalentna; ** - Intensiwnosc treningowa ekwiwalentna.

Tabela 14.

Rozkiad obciqzeh w cyklu treningowym G. Zulaka.

rozklad obci^zen stosowanych w metodyce G. Zulaka (Tabela 14).

B.C. Sloan (2001) przedstawiajqc za G. Zu-lakiem powyzszy system treningowy nie precyzuje czasokresu jego stosowania co w praktyce oznacza, ze kazdy stosujqcy ten cykl zawodnik intuicyjnie po-winien wyczuwac wzrost formy w tej konkurencji i w por? zastosowac progresj? obci^zenia treningowego oraz uniknqc przetrenowania przez zastosowanie cyklu roztrenowania i aktywnego wypoczynku.

Metodyka wyciskania sztangi lez^c wg sy-stemu niemieckiego. Nazw? systemu wymyslil trener Charles Poliguin (Sloan B.C. - 2001). Metodyka tre-ningu wg systemu niemieckiego obejmuje tylko wyci-skanie w lezeniu na laweczce poziomej. Treningi wyciskania wykonuje si? co 5-6 dni, zas stosowane przerwy odpoczynkowe mi?dzy seriami wynoszq 1 minut?. Ponizszy trening, zawarty w tabeli 15 rozpisany jest na okres okolo 6 tygodni po uplywie ktorych nalezy zaczqc trening innym systemem.

Metodyka treningu wyciskania lez^c Eda Coana. System treningowy w wyciskaniu lezqc Eda Coana jest stosowany przez takie znakomitosci jak Anthony Clark czy Dave Waterman wyciskajqcy przy masie ciala 82,5 kg sztang? o wadze 280 kg (Sloan B.C. - 2001). Ed Coan - jedyny powerlifter na swiecie osi^gajqcy 1,1 ton? w trojboju - to wybitny autorytet w dziedzinie metodyki treningu w tej dyscyplinie. Polecany przez niego cykl trwa 12 tygodni i charakteryzuje si? jednorazowym treningiem w tygodniu. W zalozeniu swym jest to cykl niezbyt skomplikowany, opierajqcy si? na cotygodniowej progresji obci^zenia na sztandze

i zmniejszaniu liczby powtorzen

Ponizsza tabela zawiera szczegolowy rozklad podstawowych obci^zen treningowych w cyklu Eda Coana (Tabela 16).

Wykorzystanie cwiczen statyko-

dynamicznych dla potrzeb rozwoju rezultatu w wyciskaniu sztangi lez^c. U podstaw cwiczen staty-ko - dynamicznych lezy wykorzystanie tzw. fenome-nu Szejdyna i Kiniewicza. Badacze ci stwierdzili, ze wst?pne izometryczne (statyczne) napi?cie mi?sni przed podstawowym ruchem dynamicznym wywoluje pozytywny wplyw na rozwoj sily absolutnej, a takze cech szybkosci.

Do najbardziej przekonujqcych eksperymen-tow z zastosowaniem fenomenu Szejdyna i Kiniewicza nalezy chyba eksperyment autorstwa I.M. Dobro-wolskiego trwajqcy 11 m - cy (od grudnia 1970 r. do sierpnia 1971 r.) (Dobrowolski 1972). Wzi?ly w nim udzial dwie grupy zaawansowanych miotaczy w wieku 20 - 24 lat (kazda grupa po 11 osob). Grupa ekspery-mentalna wykorzystala w treningach ponad 70 statyko

- dynamicznych cwiczen ze sztangi na trenazerach, z partnerem, odwaznikami, kulami itp. Grupa kontrolna wykorzystywala cwiczenia wg metod maksymalnych obciqzen - 1 - 3 powtorzen, duzych obciqzen - 4 - 7 powtorzen i cwiczen „Do Odmowy” - 8 - 12 powtorzen Obie grupy trenowaly wg jednakowego planu, wykonujqc jednakowe cwiczenia z jednakowym obciq-zeniem, w tej samej ilosci serii i powtorzen z innym jednak rezimem pracy mi?sniowej. W sumie cwiczqcy wykonali po 122 treningi ukierunkowane na rozwoj sily. Tabela 17 zawiera przyrosty rezultatow w cwicze-niach sprawdzajqcych.

Jak widac z przedstawionych w tabeli wynikow stosowanie w treningu dynamicznym wst?pnych napr?zen statycznych mi?sni daje zdecydowanie lepsze rezultaty niz trening z zastosowaniem cwiczen dynamicznych w czystej postaci.

Tabela 15.

Rozkiad obciqzeh treningowych wg systemu niemieckiego.

Trening Dozowanie obciazenia OTE* ITE**

1 73 -—x10 5 36,50 73

2 78 -—x10 4 24,34 78

3 82 -—x10 3 24,60 82

4 78 -—x10 5 39,0 78

5 82 -—x10 4 32,80 82

6 87 -—x10 3 26,10 87

7 82 -—x10 5 41,0 82

8 87 -—x10 4 34,80 87

9 92 -—x10 3 27,60 92

* - Obj?tosc treningowa ekwiwalentna; ** - Intensiwnosc treningowa ekwiwalentna.

Tabela 16. Rozkiad obciqzeh w 12 tygodniowym cyklu treningowym w wyciskaniu lezqc Eda Coana.

Tydzien Dozowanie obci^zenia OTE* ITE**

1 70 x2 10 14,0 70

2 70 x2 10 14,0 70

3 74 x2 8 11,84 74

4 77,5 x2 8 12,40 77,5

5 81 x2 5 8,10 81

6 81 x2 5 8,5 85

7 88,5 x2 5 8,85 88,5

8 92,2 x2 3 5,53 92,2

9 96 x2 3 5,76 96

10 99,5 x2 2 3,98 99,5

11 103,3 x2 2 4,132 103,3

12 110,7 -—x1 1 1,107 110,7

* - Obj?tosc treningowa ekwiwalentna; ** - Intensiwnosc treningowa ekwiwalentna. Tabela 17. Przyrosty rezultatow pod wpiywem stosowania cwiczen statyko - dynamicznych wg Dobrowolskiego.

Rodzaj Cwiczenia Przyrost rezult. w gr. I Przyrost rezult. w gr. II

Wyciskanie lezqc 22,7 ± 1,45 kg 12,6 ± 1,66 kg

Przysiad 26,5 ± 1,90 kg 15,0 ± 2,20 kg

Statyczna sila ciqgu w poz. poderw. 27,1 ± 2,44 kg 18,5 ± 1,71 kg

Sila r?ki miotajqcej 25,0 ± 2,24 kg 13,2 ± 1,80 kg

Wykorzystanie systemow treningu sily mi^sni nog w metodyce treningu wyciskania sztangi lezqc. Z powodu niewielkiej ilosci opracowanych metodyk i systemow treningowych w wyciskaniu sztangi lezqc, wielu trenerow i zawodnikow eksperymentowalo dla potrzeb tej konkurencji z innymi systemami treningowymi, szczegolnie zas z systemami opracowanymi dla przysiadow. Wysoko ceniq sobie zawodnicy system A.A. Zeynalowa (1976).

Brak jest jednak danych liczbowych dotyczqcych skutecznosci tego systemu. Z krqzqcych potocznych opinii o tym systemie wynika, ze w niektorych przypadkach zwi?kszono wynik w wyciskaniu nawet

o 35 kg. Jedynym udokumentowanym wdrozeniem tego systemu dla potrzeb wyciskania sztangi lezqc sq wyniki eksperymentu przeprowadzonego na grupie 12

m?zczyzn uprawiajqcych kulturystyk? rekreacyjnie (D. Kopanski 1999). Tabela 18 zawiera wyniki badan nad wykorzystaniem metodyki A.A. Zeynalowa dla potrzeb rozwoju rezultatu w wyciskaniu sztangi lezqc.

Jak widac z tabeli , wszyscy uczestnicy stosu-jqcy trening wedlug metodyki A. Zeynalowa poprawili swoje rezultaty w wyciskaniu lezqc. Srednia wartosc przyrostu rezultatu w grupie wyniosla 9,79 kg przy standardowym odchyleniu rownym 3,608. Uczestnicy poprawili swoje wyniki od 2,5 kg do 15 kg. Najnizszy przyrost wyniku uzyskala osoba, ktora ze wzgl?du na specyfik? wykonywanej pracy zawodowej (kierowca) odbywala swoje treningi nieregularnie.

Przyrosty wynikow w wyciskaniu sztangi lezqc na poziomie calej grupy badanej sq statystycznie istot-ne co potwierdzajq dane zawarte w tabeli 19.

Tabela 18.

Rezultaty wyjsciowe wyciskania sztangi lezqc, wyniki sprawdzianu kohcowego i przyrosty rezultatu w badanym 6 -

cio tygodniowym okresie

L.P. Inicjaly Badanych Rekord w wyciskaniu przed eksperymentem Ikgl Wynik sprawdzianu w wyciskaniu po eksperymencie Tkgl Roznica wynikow Ikgl

1 F.D. 110 122,5 12,5

2 K.K. 125 140 15

3 T.M. 92,5 107,5 15

4 K.W. 110 117,5 7,5

5 Ch.W. 120 132,5 12,5

6 P.M. 97,5 105 7,5

7 M.J. 130 132,5 2,5

8 M.R. 112,5 122,5 10

9 Sz.Z. 95 105 10

10 J.F. 127,5 135 7,5

11 Z.S. 137,5 142,5 7,5

12 K.D. 90 100 10

X S 112,29 16,00 121,875 14,85 9,791 3,608

Tabela 19.

Wyniki testu T - Studenta na istotnosc roznicy miqdzy rezultatem wyjsciowym i kohcowym w wyciskaniu sztangi

lezqc

Rezultat wyjsciowy x, Rezultat koncowy x. Przyrost rezultatu x,- X, Wartosc krytyczna przy a = 0,001

112,29 kg 121,875 kg 9,585 kg 4,78 kg

Z obserwacji autora badan wynika, ze naj-bardziej krytyczny okazal si? w osmiu przypadkach czwarty tydzien treningowy, a w nim 12 trening na ob-ciqzeniu rownym 90% CM. Stosowano tutaj inny wa-riant realizacji obciqzen (np. 1 seria x 4 wycisni?cia i

4 serie x 3 wycisni?cia) tzn. taki, aby suma podniesien sztangi wynosila planowanq ilosc 16 razy, przy zwi?k-szonej liczbie serii

Wnioski.

- Z przedstawionego powyzej przeglqdu metod

i systemow treningowych wynika, ze dla potrzeb roz-woju rezultatu w wyciskaniu sztangi lezqc stosuje si? z reguly metody izomorficzne i polimorficzne. W kazdej z metodyk dominujqcym cwiczeniem jest wyciskanie sztangi lezqc.

- Z podawanych przez autorow poszczegolnych metodyk przyrostow rezultatu w wyciskaniu sztangi lezqc wynika, ze najbardziej skuteczne sq metody o cha-rakterze izomorficznym, a wiec te metody i systemy treningowe, w ktorych jedynym Cwiczeniem treningo-wym jest wlasnie wyciskanie sztangi lezqc.

- Duzq skutecznosc w rozwoju rezultatu w wyciskaniu sztangi lezqc wykazujq te metody i systemy treningowe w ktorych stosuje si? statyczne napi?cia mi?sniowe.

- Interesujqcym jest fakt, ze w szerokiej litera-turze przedmiotu dotyczqcej tego zagadnienia brak jest danych, o stosowaniu Cwiczen ekscentrycznych w rozwoju rezultatu w wyciskaniu sztangi lezqc.

Literatura

1. Aldrige B. (1998): 6 najlepszych sposobow na klatk? piersiowq.

W: Flex nr 1(8), str. 84-88.

2. Berger P. (1963): Comparison Between Static Training and Various Dynamic Training Programs. W: The Res Quart. Nr 2, vol. 34, str. 131-135.

3. Dobrowolskij I.M.: (1972): Ispolzowanije statiko-dinamiczeskich upraznienij dlja razwitija silowych kaczestw. Teorija i praktika fiz. kult. nr 7, str. 16-18.

4. Dolezal B., Thormodsgard M. (2000): Wielkie wyciskanie. Popraw swoje wyniki w wyciskaniu o 25% w ciqgu 12 tygodni. W: Flex nr 7(38), str. 54-60.

5. Kopanski D. (1999): Proba wykorzystania metodyki treningowej A. Zejnalowa dla potrzeb rozwoju rezultatu w wyciskaniu sztangi lezqc. Materialy Konferencji Mlodych Pracownikow Nauki nt. „Wychowanie fizyczne, sport i zdrowie w badaniach naukowych” 1.06.1999 r., WNP-IKF, US Szczecin, str. 18-31.

6. Kopanski R., Smieja B. (2001): Propozycja nowej notacji obciqzen treningowych w sportach atletycznych (podnoszenie ci?zarow, trojboj silowy, kulturystyka). W: Materialy Konferencji Naukowej nt. „Aktywnosc ruchowa ludzi w roznym wieku” PTNKF i US Szczecin, str. 377-387.

7. Sloan B.C. (2001): „Mega wyciskanie” - analityczne spojrzenie na rozne metody osiqgania lepszych wynikow w wyciskaniu na lawce plaskiej. W: Muscle nr 38, str. 54-58.

8. Tokarski G. (1993): Klub silaczy - przedstartowy cykl treningowy. W: Muscle&Fitness nr 4, str. 72-74.

9. Tokarski G. (1995): Jak poprawic swoj rekord w wyciskaniu lezqc w 3 miesiqce o 20 kg i wi?cej. W: Muscle&Fitness nr 10, str. 55-57.

10. Vagman D. (1998): Przyblizone okreslenie jednego maksymalnego powtorzenia. W: Flex - Kulturystyka, fitness, sporty silowe. Nr 10(17), str. 65.

11. Vagman D. (1998): Skarb trojboisty - wyciskanie wyczynowe. W: Flex 10(17), str. 58-65.

12. Zajnalow A. A. (1976): Mietody razwitija sily nog. W: Tjazolaja atletika - jezegodnik, F i S, Moskwa, str. 29-31.

13. Zale N. (2001): Treningowe problemy. W: Muscle nr 42, str. 54-59.

Поступила в редакцию 16.05.2009г.

[email protected]

THE ROLE AND MEANING OF ACTIVITIES PERFORMED BY UPPER SILESIAN GENTRY FAMILIES AIMING AT POPULARIZATION OF HEALTH RESORT TREATMENT IN SILESIA IN THE 19th CENTURY AND IN THE FIRST HALF OF THE 20th CENTURY Mariusz Migala

Opole University of Technology, Opole Clinical Rehabilitation Departament of the Ministry of Internal Affairs and Administration Specialist Hospital in Glucholazy, Poland

Annotation. The aim of this paper is to present the lifestyle of gentry residing in Upper Silesia. The paper will mostly deal with their contribution into the establishment of health resorts in this region in the 19th and in the first half of the 20th century. The paper will focus mainly on chosen noble families- mostly industrial tycoons, whose contribution into the development of Silesian resorts was, according to the author of the paper, the most significant. These were: The Ballestrem's, the Schaffgotsch's, the Hochberg's, the Promnitz's, the Anhalt's, the Zawadzki's and others. Their actions led to the foundation of many resorts in Czark6w, Grabin, Kokoszyce, Trzebina, and to the development of the existing ones in Cieplice, Szczawno-Zdr6j and Glucholazy. The Upper Silesia lands, which had been a part of Prussia since Prussian-Austrian war (1740-17б3) were returned to Poland in 1815 (181б) and became a part of Opole Province which is now a part of Opole and Silesia Province.

Key words: gentry families, health resort, treatment.

Анотація. Мігала Маріуш. Роль і значення діяльності дворянства Верхньої Сілезії з популяризації курортного лікування й зміцнення здоров’я у XIX — першій половині XX сторіччя. Ціль цієї статті полягає в тому, щоб показати добродійну діяльність дворянства, що жило у Верхній Сілезії в зазначений період. Стаття представляє головним чином їхній внесок у заснування і розвиток курортів у цій області в 19-ому і в першій половині 20-ого сторіччя. Стаття містить діяльність сімейств

- головним чином індустріальних магнатів, внесок яких у розвиток курортів Сілезії був, відповідно до автора статті, самим значним. Це були сімейства: Баллестрем, Щаффгоц, Хочберг, Промнітз, Анхалт, Завадскі й інших. Їхня діяльність покладена в основу створення й розвитку багатьох курортів (Краків, Кошице та ін.). Верхня Сілезія, що була частиною Пруссії в результаті пруссько-австрійської війни (1740-17бЗ), була повернута в Польщу в 1815 (181б) і стала частиною Області Ополе, що у цей час є частиною Області Сілезії й Ополе.

Ключові слова: сімейства дворян, курорт, лікування. Аннотация. Мигала Мариуш. Роль и значение деятельности дворянства Верхней Силезии по популяризации курортного лечения и укрепления здоровья в XIX — первой половине XX столетия. Цель этой статьи состоит в том, чтобы показать благотворительную деятельность дворянства, жившего в Верхней Силезии в указанный период. Статья представляет главным образом их вклад в основание и развитие курортов в этой области в 19-ом и в первой половине 20-ого столетия. Статья содержит деятельность семейств - главным образом индустриальных магнатов, вклад которых в развитие курортов Силезии был, согласно автору статьи, самым значительным. Это были семейства: Баллестрем, Щаффгоц, Хочберг, Промнитз, Анхалт, Завадски и другие. Их деятельность положена в основу создания и развития многих курортов (Краков, Кошице и др.). Верхняя Силезия, которая был частью Пруссии в результате прусско-австрийской войны (1740-17б3), была возвращена в Польшу в 1815 (181б) и стала частью Области Ополе, которая в настоящее время является частью Области Силезии и Ополе.

Ключевые слова: семейства дворян, курорт, лечение.

Introduction

Gentry residing in Upper Silesia in the 19th century and in the first half of the 20th century, was a social group with knightly and noble traditions. They also had their family coats of arms, but their lifestyle, family relations and financial position were different from typical noblemen. This term included both aristocracy

© Mariusz Migala, 2009

and affluent noblemen who did not have any aristocratic titles, but whose lifestyle was very aristocratic. One of a distinguishing feature of this group was management. They employed hired hand workers, they had a qualified governing body and applied latest technologies. Another important feature was their right to poses their own property of about 50 hectare (Jasiewicz K., 1995).

Silesian feudal lords had been gaining profits from their own medical water springs since the 18th century. In most of the preserved records, gentry families are described as industrial tycoons. Among them there were: The Ballestrem's, The Schaffgotsch's, Hochberg's, The Promnitz's, Anhalt's, Zawadzki's and others (Korzeniowska W., 1997). Their activities became a part of rules established in 1797 by a Prussian King Frederick Wilhelm for a health resort in Lqdek (Kwasny Z., 1965).

The rules were imposed on all resort owners. At first, this new idea required a significant expenditure on resort construction and furnishing, but later on it gained enormous profits. Many resorts became very popular. Among them Kokoszyce, on Franc von Zawadzki property, known also as “sulphur Lqdek of Uppersilesians” (Wrobel A., 1991) or “Eastern Worischofen” (Kutzer P., 1928) in Glucholazy.

The resorts had yielded most profits till the second half of the 19th century. However, some of them became popular in the second half of the 19th century. Some of the resorts lost their prestige because they were neither maintained properly nor reconstructed. Moreover resort modernization in the industrial era was seen as unprofitable.

The Aim of the Work

The aim of this paper is to present the lifestyle of gentry residing in Upper Silesia. The paper will mostly deal with their contribution into the establishment of health resorts in this region in the 19th and in the first half of the 20th century.

Results of work.

A very good example of this kind is resort in Czarkow, the first health resort in Upper Silesia. Czarkow used to be the poorest village in Pszczyna State Country and the discovery of springs of mineral water and their medical properties changed the status of the forgotten and unnoticed village. The distinguishing quality of the self-appearing water drew attention of Pszczyna prince Frederic Ferdinand Anhalt, who commissioned his court chemist to analyze the chemical properties of water. The analysis showed that the water had healing properties and in 1801 the Prince decided to ask the Prussian King for permission to open a physiotherapeutic resort in Czarkow. After more precise inquiries carried out by a local physician, in 1802 Pszczyna Prince was given a permit to begin the construction of the resort (Wlodarska T., 1982).

The Hochberg’s family, King John Henry V in particular, opened a European standard resort in Szc-zawno-Zdroj. In 1815, the king decided to turn Gorne Szczawno village into a resort equipped with all necessary devices. In the same year he employed a resort doctor August Zemplin, who made the resort very popular.

In 1816, the Prince took the initiative and built a pump room of mineral water, a theatre, band room, several hotels and inns (Falkiewicz A., Starzewska A., 1975). Prince John Henry V known also as a patron of art contributed to the reconstruction of Pszczyna Park into an English landscape park. It took place in the second half of the 19th century, and all elements of romantic architecture such as wide views, pools and ponds were used.

Some architectonic elements like arch bridges, classic arbours, etc. were also characteristic of this place. King John Henry was said to have a “powerful obsession of constructing”. Due to his efforts, an enormous sanatorium “Grand Hotel” was built in Szczawno-Zdroj in 1910 (Furstin von Pless..., 1930).

Apart from enterprise, Upper Silesian noble families were also famous for being interested in traveling. Going to spring water resorts either in Upper Silesia or to neighbouring countries, became very fashionable. Cieplice property, which in the 14th century belonged to Schaffgotsch family was visited not only by Silesian gentry, but also by aristocratic families like Radziwil, Sapiecha, Czartoryski, Potocki (Kwasny Z., 1965). The dynamic development of the resort took place in 1812, when Earl Leopold Gotard Schaffgotsch purchased monastery property. Another fashionable resort Pokoj (Carlsruhe) in Opole Province was also very popular in the 19th century. It belonged to Prince von Wurttemberg-Oels properties and it was a magnate manor in a garden place, which was closer to a clima-totherapy resort.

Many health resort patients visited also mentioned above Kokoszyce and Czarkow resorts as well as Grabin in Silesian Opole region, which at first was a part of Earl Edward Promnitz's properties. Later on, Grabin became a property of Earl Colonny-Walewski (Korzeniowska W., 1992).

Earl Franc Ballestrem from Plawniowice also contributed significantly to the development of Upper Silesian resorts. He shared Prince John Henry’s passion for constructing (Ehren H., 1935). Due to his social and charity activities many residential settlements and working class settlements were built. They were constructed within Earl’s industrial districts. The most important settlement was founded in Rokitnica village, now a quarter of Zabrze, which is famous for Medical Academy. Moreover, thanks to his efforts in Ruda a modern hospital, an orphanage and local school were opened (Neubach H., 1984).

In Glucholazy, the biggest resort in Silesian Opole in the 19th century, F. Ballestrem helped to construct two health holiday resorts: “Waldesruh”- for adults and “Waldschule” for children. They were both built in 1908, in a beautiful forest area, to celebrate the 50th wedding anniversary of the Ballestrem's. The buildings were very modern and they were equipped with central heating, electric light, a ballroom and a modern kitchen. Separate rooms for baths and inha-latorium were provided for asthma, tuberculosis and anaemia sufferers. The overall cost of the construction was about 500 marks. The resort covered the area of 11 hectares and it included a near forest, a pond and

a field. In the summer they organized “Venice nights” with gondola trips and lanterns and in the wintertime the pond was turned into an ice ring. Miners were allowed to stay at “Waldesruh” with their families for two weeks. Moreover, the Earl paid for the costs of transport, housing, and medical aid. He even gave pocket money of 3 marks (Kowalski R., 1998).

When talking about the influence of gentry on the development of Upper Silesian resorts, one cannot forget Prince Gebhard Blucher von Wahlstatt, who owned Trzebina property located near Prudnik, and who was later a marshal of Prussian army and a leader who won battles with Napoleon and in Waterloo. Although Prince Gebhard Blucher von Wahlstatt wasn’t a member of Upper Silesian families, the king expressed his gratitude for his bravery and in return for soldier’s pay and equipage lost during a 7-year-war he gave this property to him. Thanks to it, Trzebina became a well known, almost historical place, which was visited by a Prussian national hero. The villagers believed that in Trzebina the Prince had made a plan, which later on he put into operation, to attack Napoleon and to free Prussia from a foreign rule (Otto C., 1909).

The influence of gentry on the development of the resorts was noticed mostly by health resort visitors, who willingly visited Upper Silesian resorts and watering places. They were modern, well equipped, and they fulfilled sanitary standards and offered entertainment. They immediately gained prestige and approval abroad and they were competitive with bigger and more famous European resorts. The indirect evidence of this approval is an award which Vincenz Priessnitz, the founder of Grafenberg resort in Austrian Silesia, received from Emperor Ferdynand Habsburg in 184б. It was a 1st Class Civil Gold Medal which was the highest civil award, and had never been received before. It expressed the government's gratitude for Priessnitz's contribution into the development of hydrotherapy, and for making the unknown resort famous all over the world (Grunner O., 1997).

It is noteworthy that almost all resorts built in the 19th century were modelled on Grafenberg resort and thanks to it they were noticed and appreciated by tourists and patients who were looking for relief.

Conclusion

Another example worth mentioning is Empress Augusta Victoria, who offered Glucholazy help after the biggest flood in the history of this town. The total amount of the damage reached 800.000 marks and it was more serious than other floods in the 19th century. Nobody knows what the future of the town and resort would be without Empress’s help. She visited Glucholazy on 10, August 1903 and he granted a substantial financial aid, which enabled the town to be quickly rebuilt and the resorts and watering places to continue their activities (Migala M., 2003).

Although neither Emperor Ferdinand Habsburg nor Empress Augusta Victoria was a member of Upper Silesian gentry, they appreciated the actions of Upper Silesian gentry families and they motivated others to invest in health resorts.

Bibliography:

1. Ehren H. (1935). Graf Franz von Ballestrem, Breslau, p. 40.

2. Falkiewicz A., Starzewska A. (ed.) (1975). Uzdrowiska dolnoslqskie i ich okolice, Wroclaw.

3. Furstin von Pless (1930). Tanz auf dem Vulkan, Drezden, Bd.2, p.163.

4. Grunner O. (1997). Grafenberg byl prvy, Sursum, p.14-39.

5. Jasiewicz K.(1995). Lista strat ziemianstwa polskiego 1939-1956, Warszawa, p.9.

6. Korzeniowska W. (1992). Kurorty gornoslqskie dawniej i dzis, Opole, p.11-15.

7. Korzeniowska W. (1997). Ziemianstwo na Gornym Slqsku w XIX i XX wieku, Opole, p.44-58.

8. Kowalski R. (1998). Dzieje rodu hrabiow von Ballestrem na Gornym Slqsku w latach 1798-1945, Ruda Slqska.

9. Kutzer P. (1928). Aus einer kleinen Furstenstadt. Historischer Ruckblik auf die Vergangenheit von Ziegenhals, Ziegenhals, p.108-118.

10. Kwasny Z. (1965). Rozwoj przemyslu w majqtkach Schaff-gotschow w latach 1750-1850, Wroclaw, p.14.

11. Migala M. (2003). Uzdrowisko Bad Ziegenhals (Glucholazy) na tle pobliskich kurortow w XIX oraz I polowie XX wieku i jego znaczenie dla rozwoju lecznictwa na Slqsku, Studia i Monografie z. 143, Politechnika Opolska, Opole, p.115.

12. Neubach H. (1984). Franz Graf von Ballestrem ein Reichstags president aus Oberschlesien, Dulmen/Westfalen, p.12-13.

13. Otto C.(1909). Wachtel-Kunzendorf, Stahlbad, Blucherquelle, Neustadt.

14. Wlodarska T. (1982). Wies Czarkow kolo Pszczyny - przyc-zynek do historii uzdrowisk gornoslqskich, w: Materialy Muze-um Wn?trz Zabytkowych w Pszczynie, Pszczyna.

15. Wrobel A. (1991). Z przeszlosci czterech wsi - Syrynia, Lubo-mia, Grabowka, Nieboczowy, Katowice, p.149.

Came to edition 05.05.2009.

[email protected]

ACCORDING TO THE RESEARCHES OF TRAINING CONDITIONS OF THE POLISH WALKER

Mleczko E.*, Sudol G.*, Mirek W.*, Jaszczanin J.** *University School of Physical Educatio, Cracow, Poland,** University of Szczecin, Szczecin, Poland; Lithuanian Academy of Physical Uducation, Kaunas, Lithuania

Annotation. To test the dependence between the progression of the sport results (ended with the Polish records in the junior category in 10 and 20 km)and the training loading complied in the beginning years of the training of two Polish Olympic contestants in the sport walking (G.S.’s 7th place in 50 km and B.K.’s in 20 km). Is any directly proportional dependence between the result pace of the sport walking in 10 and 20 km ended with the polish records in the junior category in both distances and the training structure and quantity and intensity of the training loading. The extensive growth of the training loading of the sport walker is not the only way to reach the mastery level in the sport walking for junior. The training quantity which does not exceed 3000 km a year where the superiority would be all of the oxygen agents with direct disposition of the oxygen-non-oxygen and non-oxygen-oxygen agents can be claimed as the enough stimulus for any sport walker. Too extended run training quantity complied by the sport walker in the junior category can have the negative influence on his sport level.

Key words: sport walking, junior category, sport result’s, training loading, correlation factor.

Анотація. Млечко Е., Судол Г., Мірек В., Ящанін Я. Аналіз тренувальних навантажень легкоатлетів Польщі по спортивній ходьбі. Спортивні досягнення польських спортсменів по спортивній ходьбі в останній декаді минулого сторіччя й початку XXI століття в основному визначаються досягненнями багаторазового олімпійського чемпіона Р Коженевского і являють собою результат вітчизняної школи в цьому виді легкої атлетики. Метою дійсної роботи з’явилося визначення залежностей між динамікою приростів спортивних результатів, обсягом й інтенсивністю тренувальних навантажень членів олімпійської збірної країни (Г.С. і Б.К.). Визначалася динаміка результатів обох спортсменів у вікових періодах молодшо-

© Mleczko E., Sudot G., Mirek W., Jaszczanin J., 2009

го й старшого юніорів, частота участі в змаганнях на різних дистанціях, обсяг і зміст тренувальних занять, їхня структура, зони інтенсивності й кореляційні зв’язки між спортивними показниками й зонами тренувальних навантажень, їхнім обсягом і деякими кількісними характеристиками. Результати проведеного аналізу показують, що достатнім рівнем прояву адаптаційних процесів в організмі спортсменів, що займаються спортивною ходьбою є річний тренувальний обсяг, що не перевищує 3000 км. Домінуючими повинні бути навантаження в аеробній (75%), аеробно-анаеробній (11%) і анаеробно-аеробній (14%) зонах. „Бігове тренування” у віковому періоді юніора, що перевищує 10% занять по пересіченій місцевості, може впливати на спортивну майстерність представників спортивної ходьби в цьому віковому періоді.

Ключові слова: спортивна ходьба, юніори, спортивний результат, тренувальне навантаження, коефіцієнти кореляції.

Аннотация. Млечко Э., Судол Г., Мирек. В., Ящанин Я. Анализ тренировочных нагрузок легкоатлетов Польши по спортивной ходьбе. Спортивные достижения польских спортсменов по спортивной ходьбе в последней декаде прошлого столетия и начала XXI века в основном определяются достижениями многократного олимпийского чемпиона Р. Коженевского и представляют собой результат отечественной школы в этом виде легкой атлетики. Целью настоящей работы явилось определение зависимостей между динамикой приростов спортивных результатов, объемом и интенсивностью тренировочных нагрузок членов олимпийской сборной страны (ГС. и Б.К.). Определялась динамика результатов обеих спортсменов в возрастных периодах младшего и старшего юниоров, частота участия в соревнованиях на различных дистанциях, объем и содержание тренировочных занятий, их структура, зоны интенсивности и корреляционные связи между спортивными показателями и зонами тренировочных нагрузок, их объемом и некоторыми количественными характеристиками. Результаты проведенного анализа показывают, что достаточным уровнем проявления адаптационных процессов в организме спортсменов занимающихся спортивной ходьбой является годичный тренировочный объем, не превышающий 3000 км. Доминирующими должны быть нагрузки в аэробной (75%), аэробно-анаэробной (11%) и анаэробно-аэробной (14%) зонах. «Беговая тренировка» в возрастном периоде юниора, превышающая 10% занятий по пересеченной местности, может оказывать отрицательное влияние на спортивное мастерство представителей спортивной ходьбы в этом возрастном периоде. Ключевые слова: спортивная ходьба, юниоры, спортивный результат, тренировочная нагрузка, коэффициенты корреляции.

Introduction.

All the successes of the Polish sport walkers in the last decade of the 20th century and in the beginning of the 21st century, mainly thanks to Robert Korzenio-wski, are in the majority the effect of the Polish training school of the sport walking achievements. However, it would be rather difficult to find in the literature any brief writings of its specification. It appeared to be much better situation in the past. In the 80’s of the 20th century two historical publications were released and edited by T. Chmielewski [1] and K.Kisiel [2] focusing on the Polish walkers’ training issue 25 years ago. Some preview of this uncomfortable situation was the publication of some training aspects of the Olympic champion [3]. For 10 years no attempts were undertaken to continue mentioned problematic question. Apparently, this situation was caused by the attempts to secure the secret of the training ways and hints.

Accepting the personal goods protection University of Physical Education in Krakow undertook with the acceptance of the trainers and athletes the researches within the particular training subjects of the sport mastery development. In the main assumption they should lead to achieve the cognitive aims. Up to now experiences lead to the conclusion series of the

results cannot have the applicable value. In this publication we want to pay the attention to some of them.

Aim of the research.

To test the dependence between the progression of the sport results (ended with the Polish records in the junior category in 10 and 20 km)and the training loading complied in the beginning years of the training of two Polish Olympic contestants in the sport walking (G.S.’s 7th place in 50 km and B.K.’s in 20 km).

Research question.

Is any directly proportional dependence between the result pace of the sport walking in 10 and 20 km ended with the polish records in the junior category in both distances and the training structure and quantity and intensity of the training loading.

Resources.

The material regarding the result progression of two Polish walkers in the junior category. G.S. (years 1994-1997) and B’K. (years 1998-2001) was analyzed. The documents came from the “Polish Athletics Association Bulletins”. From them the information come B.K. is the present Polish champion who achieved the record in 10 and 20 km in the mentioned category. The former record results belonged to G.S. Both of the contestants were the polish champions and achieved the nomination to take part in the Olympic Games in Athens. G.S. Won 7th place in 50km and B.K. 12th place in 20km. For a few years up till now they belong to the sport walkers’ world elite. In 2005 B.K. Won 7th place in the World Championship in Helsinki. The analyzed subject were also the documents gathered in the training reports during the starts period in the junior category. They were released to register the training loadings for the sport walkers. During 4 years: the number of starts, inside training, quantity (hours) and the outside training (km) with the division to the way of overcoming the distance (sport walking-run) and the exercises intensity were all sum up. To describe the inner loading factor (inner loading zone: oxygen, oxygen-non-oxygen and non-oxygen) Cempla and Mleczko (1989) method was used. The strength between the top results in the following years of the training in 10 km and complied training loading in the particular years was determined according to the value of the Spearman rang correlation factor.

Results.

The development of the Polish champions' sport results of the sport walking in the junior category. Analysing all data enclosed in the table 1 we can see B.K. (the younger contestant) achieved worse sport results in the first start season in the junior category in 5 and 10 km.

He also began participating in the 20km distance quite lately. It took place in the last year of starts in the junior category. The older contestant’s (G.S.) result progression was more decreasing what caused the better record result of the younger contestant. Besides that both juniors did not take part in 50km distance. Much later only G.S. Participated in it.

The start frequency of the researched contestants in the junior category. Both Polish juniors did

not differ according to the start number in the particular distances (tab. 2.). For their total quantity influenced first of all G.S. Starts in the 3 km distance. What should be mentioned is along with the age of contestants the number of starts were reduced for G.S. and increased for B.K.

The total quantity of the training and its structure in the following years of the training of the Polish Juniors. From the comparison one can conclude both contestants complied in the junior category different reasons of the training loading (tab. 3). First of all, from the first start year G.S.’s training was more quantitative than B.K.’s in each year. In the first year of the observation the differences reached 1555,1km and only in G.S.’s training the tendency to enlarge the training quantity appears.

B.K.’s training shows in the olderjunior category a slight decrease of pace of the described training loading’s element and its stabilization at the 3000km level a year. In the last year of the observation the difference reached 2000km. To underline its greatness the similar quantity of the training loading B.K, used to comply in the first year of the junior category (tab 3). The same situation appeared in the quantity of the inside training. G.S. spent more time on complying it (52,7-71,9hours) than B.K. (18,15-53,10 hours). Analyzing the start efficiency G.S.’s great training work (3654,7-5055,6km a year of the outside training and 52,7-79,1 hours of the inside training) gave this young contestant significant advantages like Polish records but they were not commensurable to the results achieved at this time by less working B’K. (2101-3112km).Worth mentioning is the quality differences in complying training loading of these two contestants. G.S.’s outside training enclosed more running as a training agent, especially in the first year of starts in the junior category (34-38%) In the course of time the participation of this agent decreased and reached the level of 13% in the last year of the observation. B.K.’s training enclosed the running agent in the slight percent (min.0,7-6,6%) during the whole time of the observation.

The sport training quantity complied in the sport walking engaging three inner loading zones.

Analysing the results from the tab 4. it can be assumed G.S. In the majority engaged the oxygen mechanism of the energy changes. Additionally, taking into consideration “mixed agents” proportion it appears, in the older junior of G.S. The stronger agents non-oxygen-oxygen took the bigger part.

Interesting seems to be the fact in the third analyzed season B.K. Reached the similar sport level as G.S. Another interesting fact is both being 18 years old reached the same high sport level using a very varied general quantity. The difference increased to 1400km for G.S.

The dependence between the sport result in 10 km distance and the training loading complied by the contestants of the sport walking. In the table 5. the Spearman rang correlation factors between the results in 10km and the quantity of the loadings complied by both contestants were represented. Their analysis

Table.1

The result progression of the younger and older junior of the Polish Olympic contestants

Season I. (younger junior) - junior mlodszy mmlodszy II.(younger junior) III. (older junior) IV. (older junior)

G.S B.K G.S B.K G.S B.K G.S B.K.

5 km 22.56 24.42 22.07 21.53 21.08 20.36 20.50 19.25,18

10 km 45.41 47.04 42.46 43.24 41.46 41.50 41.26 40.10,00

20 km - - 1:35.10 - 1:30.21 - 1:25,47 1:24,53

50 km - - - - - - - -

Table 2.

The start frequency of the contestants of the particular start seasons

Testedy G. S. B. K.

Season 93/94 94/95 95/96 96/97 Sum 97/98 98/99 99/00 00/01 Sum

3 km 1 2 2 1 6 - - - -

5 km 5 4 2 2 13 2 4 3 4 13

10 km 6 8 12 8 34 7 10 7 8 32

20 km - 1 2 1 4 - - - 4 4

Sum 12 15 18 12 57 9 14 10 16 49

Table 3

The quantity of the inside training “efficiency” in the following seasons of the training and complied by G.S. and B.K. outside training including two groups of the training items

Season Run % Sport walking % Outsider [km] „Efficency” [h]

G.S B.K G.S B.K G.S B.K G.S B.K

I 38 3,6 62 96,4 3654,7 2101 52,7 18,15

II 34 6,6 66 93,4 4218,4 2379 60,8 21,40

III 21 1,2 79 98,8 4511,4 3112 67,3 53,10

IV 13 0,7 87 99,3 5055,6 2976 71,9 37.0

shows G.S.’s measurement presented the same strongest positive strength of the dependence between the rsult in 10km and the outside training quantity and efficiency (rsp=1). The negative correlation with the training quantity appeared. B.K.’s measurement appeared with the exception of the training quantity all the other dependences were positive and high value. No negative correlation factors appeared.

Discussion.

Basin on the presented and analyzed material the question comes: if the contestant B.K. Reached definitely the higher sport level why so intense training should be practiced? Maybe so tiring and extensive training (above 5000km a year) can be positively estimated when it leads to the later possibility of par-

ticipation in the 50km distance. It seems for the present effects and needs of sport development for junior category only the quantity of 3000km would be enough. For sure the need of elimination of the run agent as an training item should be considered. The B.K.’s experiences and the correlation factors’ analysis show the negative influence on the G.K.’s result. Because of the traditions and habits it seems there is no need to try any run agents more than those which were used by B.K. (10% of the whole year training quantity). The great number of starts should also become the subject of some discussions. For sure the number was quite high in the G.S’s years of training.

Conclusions.

The extensive growth of the training loading of

Table 4.

The outside training quantity (run, sport walking) with division of its intensity to three inner loading zones

Loading zone Season Oxygen % Oxygen --non oxygen % Non-oxygen -oxygen % Sum [km]

G.S B.K G.S B.K G.S B.K G.S B.K

I 75,9 76,3 10,6 7,7 13,6 16,0 2189,4 2100,9

II 81,5 77,2 7,9 8,5 10,6 13,3 4218,4 2379,0

III 73,8 72,5 9,6 14,5 16,6 13,0 4511,4 3111,5

IV 67,8 74,4 14,7 11,7 17,6 13,9 5055,6 2975,5

Table 5.

Spearman rang correlation factor between the results in 10km and the loading quantity complied by G.S. And

B.K. In the junior category.

10 km results and G.S B.K

outside training quantity 1 0,47

efficiency quantity 1 0,87

oxygen loading 0,87 0,87

oxygen-non-oxygen loading 1 0,87

non-oxygen loading 0,87 0,87

the number of starts 0,30 0,87

sport walking quantity 1 1

run quantity -0,8 0,87

the sport walker is not the only way to reach the mastery level in the sport walking for junior.

1. The training quantity which does not exceed 3000km a year where the superiority would be all of the oxygen agents with direct disposition of the oxy-gen-non-oxygen and non-oxygen-oxygen agents can be claimed as the enough stimulus for any sport walker.

2. Too extended run training quantity complied by the sport walker in the junior category can have the negative influence on his sport level.

References

1. Chmielewski T. (1978)(ed.). Chod sportowy. I konferencja metodyczno-szkoleniowa. (The Sport walking. 1st scientific-methodical conference). Warszawa, PTNKF (Polish Scientific Association of the Physical Education).

2. Kisiel K. (1992). Konstrukcja treningu w chodzie sportowym dla juniora. (The training construction of the sport walking for junior). Lekkoatletyka (Athletics), 10-12, 48-62.

3. Walaszczyk A. (1996). Charakterystyka Obciqzen treningowych w chodzie sportowym (na przykladzie Roberta Korzeniowskiego) [The training loading characteristics of the sport walking (according to R. Korzeniewski example)], Trening (Training),

1, 28-34.

4. Cempla J, Mleczko E. (1989). Badania zaleznosci mi?dzy obj^tosciq struktura i dynamikq obciqzen treningowych biegaczy a rozwojem sportowym i reakcjami fizjologicznymi na wysilek fizyczny o roznej mocy (Researches on the development between quantity, structure and dynamics of the training loading of the runners and the sport development and physiological reactions to the physical effort of the different intensity). Monografie(Monograph), nr 33, Krakow, AWF, (University of Physical Education, Cracow).

Came to edition 05.05.2009.

[email protected]

THE USE OF GRAY SYSTEM THEORY «ANALYSIS OF THE ADVANTAGES» OF UKRAINE AND THE WORLD MEN'S DECATHLON RESULTS COMPARATIVE STUDY

Wang Xinna Hebei institute of Physical Education Kharkiv State Akademy of Physical Culture

Annotation. Decathlon in track and field is a complex project, by the specific individual components, but does not mean that all of the simple sum of the individual, it is by the specific combination of a single indivisible integrity of the competition. All-around track and field project to some extent a reflection of a country’s overall level of athletics. Ukraine through the world’s best all-around athlete with the differences in test scores to prove that Ukraine and the world there is a big gap compared to the athletes. In order to find differences between the subjective and objective factors and to explore ways to narrow the gap, this article attempts to the application of the theory of gray “advantage analysis” of Ukraine and the world all-around athletes compared.

Key words: decathlon, a gray system theory, analysis of advantages, comparison ,research

Анотація. Ван Синьна. Порівняльні результати дослідження спортсменів України й світу в чоловічому десятиборстві з використанням теорії сірих систем “Аналіз переваг”. По конкретних окремих компонентах десятиборство в легкій атлетиці є складним видом спорту. Однак, його специфічні індивідуальні компоненти це не проста сума, а певна комбінація видів у неподільній цілісності змагання. Десятиборство до деякої міри є відбиттям загального рівня розвитку легкої атлетики в країні. Українські кращі спортсмени беруть участь у різних представницьких змаганнях і їхні результати мають великий розрив із кращими атлетами миру. Для того, щоб знайти розходження між суб’єктивними й об’єктивними факторами, а також вивчи© Wang Xinna, 2009

ти шляхи скорочення цього розриву почата спроба застосування теорію сірих систем “Аналіз переваг” у порівнянні десятиборців України й світу.

Ключові слова: десятиборство, теорія сірих систем, аналіз переваг, порівняння, дослідження.

Аннотация. Ван Синьна. Сравнительные результаты исследования спортсменов Украины и мира в мужском десятиборье с использованием теории серых систем «Анализ преимуществ». По конкретным отдельным компонентам десятиборье в легкой атлетике является сложным видом спорта. Однако, его специфические индивидуальные компоненты это не простая сумма, а определенная комбинация видов в неделимой целостности соревнования. Десятиборье в некоторой степени является отражением общего уровня развития легкой атлетики в стране. Украинские лучшие спортсмены участвуют в различных представительных соревнованиях и их результаты имеют большой разрыв с лучшими атлетами мира. Для того, чтобы найти различия между субъективными и объективными факторами, а также изучить пути сокращения этого разрыва предпринята попытка применения теории серых систем «Анализ преимуществ» в сравнении десятиборцев Украины и мира.

Ключевые слова: десятиборье, теория серых систем, анализ преимуществ, сравнение, исследование.

Introduction

Decathlon is a technical track and field complex. Subkey is a game, and operation of technology, and competition in a long time running, jumping, voted to change rapidly, and the rules of strict high-skill, high-intensity comprehensive sports track and field. Athletes not only need to have a good basis for the special training and a comprehensive physical fitness level and multi-purpose, all the technical and tactical proficiency, but also have the courage to struggle and indomitable will of good quality to compete with the ability to respond rapidly moving. Although the campaign

has been by all the individual specific component, but it will not mean a simple sum of all individual, it is by the specific combination of a single indivisible integrity of the competition. In the competition, determine the outcome of the principle of athletes to participate in the competition is the purpose of accrued points, that is, to decide the winning score. With the level of all sports, athletes overall strength, the lack of competition in any one of them scored, all-around game to lose its meaning. All-around track and field project to some extent a reflection of a country’s overall level of athletics. At present, most of all-round study of movement for allround sports training, the all-powerful selection of athletes, as well as technical analysis of elite athletes. Lack of all movement between the sub-item total score of the relationship between the research and analysis

Research purposes

Application of gray system theory “advantage analysis” of Ukraine’s best player and the world decathlon best-owned projects, respectively, for comparison, to identify their respective advantages and disadvantages related to the project and its relationship with total score of the objective laws. In order to identify differences in the subjective and objective factors, and seek to narrow the gap.

Research results

all-around athlete performance comparison

Yalta, Ukraine in 2008 through the National Championship men’s decathlon (formerly 8) of the total score and the 2008 Beijing Olympic Games men’s

Table 1

Ukraine and the world men’s decathlon results (before 8)

1 2 3 4 5 б 7 8 Average X S p

2008 Ukraine Championship (Yalta) 808б 7258 7112 7002 б155 5870 5782 51б5 б553.75 9б4.15 <0.01

2008 Beijing Olympic Games 8551 8527 8328 8253 8241 8238 8220 8551 8З9З.бЗ 207.78

Table 2

Championship in 2008 in Ukraine (Yalta) men’s decathlon results prior to the original eight

1 2 3 4 5 б 7 8

1-8 of Total 808б 7258 7112 7002 б155 5870 5782 51б5

100 meters 10.б5 11.3б 11.74 11.2б 12 12.52 11.49 12.34

Long jump 7.72 б.8б 7.18 б.28 б.15 5.71 б.7 б.З1

The individual results Shot Put 14.79 14.51 13.31 12.48 12.1 13 10.38 12.09

High jump 2.01 1.8б 2.1 1.92 1.8 1.8б 1.71 1.8б

400 meters 47.4б 49.4б 51.б1 49.39 52.22 53.8 55.32 5б.28

100-meter hurdles 14.9б 15.27 15.53 15.88 15.9 17.13 1б.45 1б.44

Discus 39.97 44.б5 41.б2 37.18 37.4 31 28.75 30.22

Pole vault 4.4 4 3.5 4.б 3.5 4 4 0

Javelin 49.82 52 54.59 49.32 40.34 39.38 45.27 47.58

1500 meters 2б2.3 29З.б 292.4 305.7 285.б 284.2 334.1 334.2

decathlon (formerly 8) to carry out the differences in test scores (see Table 1). We can see that the Ukrainian men’s decathlon results compared with the world all-around performance gap. Differences in test p <0.01, significant difference.

Advantage Analysis

Analysis of the advantages is the gray system theory in the correlation analysis, multiple comparison with a number of reference curves constitute a curve associated matrix, matrix, through its calculation of the quantitative factors, and then a large number of relevant factors to distinguish the main, sub, inferior factors that determine the course of comparison. That is, once again the relative of all the factors which impact the overall schedule has about the process than the quantitative. Application of gray relational analysis theory, the principle of the individual all-around in the correlation of the total order to determine the size of the larger correlation for the advantages of their projects, their correlation times are the advantages of the project for the meeting, who owned a small correlation projects of non-edge. Through our country and the world’s top eight all-around advantages of athletes and non-edge contrast of the correlation analysis, analysis to calculate the weight-related values can be found on their respective total scores of the key factors affect the host, training in the use of reasonable methods to obtain better training results, to improve the level of all sports.

Ukraine men’s decathlon total score and individual analysis of the advantages

2008 championship in Ukraine (Yalta) men’s decathlon results prior to the original eight (see Table 2). Analysis of these advantages (1) determine the factors listed Mother factor: y0 (decathlon total score) Sub-factors: x1 x2 x3 x4 x5 x6 x7 (individual results).

(2) initialization processing (factors listed in paragraph

1 of this data for the denominator data for the remaining elements

6, 7 9 .8 ,0. =( c y 0.9799, 0.9845, 0.8790, 0.9537, 0.9850,

0.8933 );

x1=(1,1.0667, 1.0335, 0.9591, 1.0657, 1.0433, 0.9177,

1.0740 );

x2=(1,0.8886, 1.0466, 0.8747, 0.9793, 0.9285, 1.1734,

0.9418 );

x3=(1,0.9811, 0.9173,0.9376, 0.9696, 1.0744, 0.7985,

1.31647 );

x4=(1,0.9254, 1.1290, 0.9143, 0.9375, 1.0333, 0.9194,

1.40877 );

x5=(1,1.0421, 1.0435, 0.9570, 1.0573, 1.0303, 1.0283,

1.0174 );

x6=(1,1.0207, 1.0170,1.0225, 1.0013, 1.0774, 0.9603,

0.69994 );

x7=(1,1.1171, 0.9321, 0.8933, 1.0059, 0.8289, 0.9274,

1.0511 );

x8=(1,0.9091, 0.8750, 1.3143, 0.7609, 1.1429, 1.0000,

0.80000 );

x9=(1,1.0438, 1.0498, 0.9035, 0.8179, 0.9762, 1.1496,

1.0510 );

3 9 =( c x , 0.9959, 1.0455, 0.9342, 0.9951, 1.1756,

1.0003)

(3) for the smallest difference and the polarization of the polarization maximum differential

y and x1 | y0(k)- x1(k)| = |1-1|, |0.8976-1.0667|, |0.9799-1.0335|, |0.9845-0.9591|, |0.8790-1.0657|,

|0.9537-1.0433|, |0.9850-0.9177|, |0.8933-1.0740| = (0,0.1691, 0.0536, 0.0254, 0.1867, 0.0896, 0.0673, 0.1087)

Empathy

y0 and x2=(0,0.0090, 0.0668, 0.1099, 0.1003, 0.0252, 0.1884, 0.0485);

y0 and x3=(0,0.0835, 0.0626, 0.0469, 0.0905, 0.1207, 0.1865, 0.2715);

y0 and x4=(0,0.0278, 0.1494, 0.0702, 0.0585, 0.0796, 0.0657, 0.1944);

y0 and x5=(0,0.1445, 0.0636, 0.0275, 0.1783, 0.0766, 0.0432, 0.1241);

y0 and x6=(0,0.1231, 0.0371, 0.0380,0.1222, 0.1237, 0.0247, 0.1061);

y0 and x7=(0,0.2195, 0.0477, 0.0912, 0.1269, 0.1248, 0.0576, 0.1578);

y0 and x8=(0,0.0115, 0.1049, 0.3298, 0.1182, 0.1892, 0.0150, 0.8933);

y0 and x9=(0,0.1462, 0.0699, 0.0811, 0.0600, 0.0225, 0.1646, 0.1577);

y0 and x10=(0,0.2217, 0.0160, 0.0610, 0.0552, 0.0414, 0.1906, 0.1070)

Is the smallest total deviation of the levels 0, 2 the largest difference of 0.8933

(4) seek correlation (first order correlation coefficient, and then order correlation)

Correlation coefficient = (polarization of the smallest difference + 0.5 x polarization of the smallest difference maximum differential polarization) / (the first difference +0.5 x polarization maximum differential)

(•.• 0.5 x 0.8933 = 0.4467)

Y0 and x1 the correlation coefficient:

Z(1)0 Z(2)0 Z(3)0 Z(4)0 Z(5)0

Z(6)0 Z

S(7)0 0.0673+0.4467

Z = 0+0.4467

Z(8)0 = 0.0896+0.4467

1

0+0.4467 = 1 0+0.4467 = 1;

0+0.4467

0.1691+0.4467

0+0.4467

0.0536+0.4467

0+0.4467

0.0254+0.4467

0+0.4467

0.1867+0.4467

0+0.4467

0.0896+0.4467

0+0.4467

= 0.7254;

= 0.0829;

= 0.9462;

= 0.7053;

= 0.8329; — = n «£01 •

That the correlation

Y = -1 x (1+0.7254+0.8929+0.9462+0.7053+0.8329

01 8

+0.8691+0.7120) =0.8355 Similarly y0 and x2 correlation

Y02= IT x(1+0.9803+0.8700+0.8026+0.8167+0.9465

02 8

+0.7034+0.9021)=0.0.8777 y0 correlation with the x3

Y = -1 x(1+0.8426+0.8771+0.9050+0.8315+0.7873

03 8

+0.7054+0.6220)=0.8214 y0 correlation with x4

Y04= -8 x (1+0.9415+0.7497+0.8641+0.8843+0.8487

+0.8719+0.6967)=0.8571

y0 correlation with the x5

Y05 = 1 x(1+0.7555+0.8754+0.9419+0.7148+0.853

05 8

7+0.9117+0.7826)=0.8545 y0 correlation with x6

Y06 = y x (1+0.7839+0.9232+0.9216+0.7852+0.7832

+0.9476+0.8081)=0.8691

y0 correlation with x7

Ynv = IT x (1+0.6705+0.9034+0.8304+0.7788+0.781

07 8

6+0.8858+0.7389)=0.8237 y0 correlation with x8

Y08 = IT x(1+0.9749+0.8098+0.5753+0.7908+0.7025

08 8

+0.9675+0.3334)=0.7693 y0 correlation with x9

Y09 = IT x(1+0.7535+0.8647+0.8464+0.8797+0.9520

09 8

+0.7308+0.7390)=0.8458 y0 correlation with the x10

Y10 = it x(1+0.6683+0.9654+0.8799+0.8900+0.9152

10 8

+0.7010+0.8067)=0.8533

(5) depending on the size of correlation of individual

(factor) weights of the total order

Total correlation (total weight) EY = Y01 + Y02 + Y03 +

Y + y + Y + Y + Y + Y + Y = 0 8355 + 0 8777 +

04 05 06 07 08 09 10

0.8214 + 0.8571 + 0.8545 + 0.8691 + 0.8237 + 0.7693

+ 0.8458 + 0.8533 = 8.4072 0.8355

Y01 (weight)= 84.72 = 00994;

0.8777

Y02 (weight)= 84072 = 0 1044;

0.8214

Y03 (weight)= 3-4072 = °.°977;

Yo4 (weight)= = 0.1019;

0.8545

Y05 (weight)= = 01016;

0.8691

Y06 (weight)= = 0 1034;

0.8237

Y07 (weight)= g;8237 = 00980;

Yo8 (weight)= I;7693 = 00915;

0.8458

Y09 (weight)= 84072 = 0 1006;

0.8533

Y10 (weight)= 88533 = 01015;

While the total weight of each individual order as follows:

Y02(long jump) = 0.1044 > Y06(110m column) = 0.1034

> Y04(high jump) =0.1019 > y05(400 meters) = 0.1016 >

Y10(1500m) = 0.1015 > Y.jvelin) = 0.1006 > y01(100 meters) = 0.0994 > Y07(discus) = 0.1576 > Y03(shot put) = 0.0977 > Y08(pole vault) = 0.0915

Total World men’s decathlon and the advantages of a single analysis

2008 Olympic men’s decathlon results prior to the original eight, as shown in table 3.

In accordance with Ukraine over the same National Championship men’s decathlon “advantage analysis” approach to the calculation steps and the Olympic Games men’s decathlon (formerly 8) the total weight of each single order of:

Y02(long jump) = 0.1218 > Y03(shot put) = 0.1092 >

Y05(400 meters) = 0.1057 > Y08(pole vault) = 0.1013

> Y07(discus) = 0.0998 > y10(1500 meters) = 0.0996 >

YM(110m column) = 0.093}! > Y04(high jump) = 0.0926

> Y09(javelin) = 0.0916 > Y01(100 meters) = 0.0845 Ukraine and the world men’s decathlon (formerly 8) total score and individual “advantage analysis” comparing the results of

As can be seen from Table 4: The advantages of the project, Ukraine’s advantages include the field events and track projects to the long jump for the greatest advantage, that advantage with the world’s best players and similar. Total score from the point of view, very different, a difference of 1839.88 points. Shows that the level of Ukraine’s movement compared with the world players, the larger the gap, it is necessary to improve performance, enhance the physical fitness training, and individual skills training.

Conclusion

Through Ukraine and the world’s best decathlon performance comparison analysis, that the Ukraine’s shot put and pole vault is the weakest of the non-edge projects, the world’s best players all the advantages of these two projects, they should focus on the development. In training should be planned and reasonably arrange the rhythm of the son of the training, the sub-item will be able to be co-ordinated development, thereby enhancing the overall training effectiveness, to world-class forward.

Prospects for further research Theoretical Analysis of decency through the

Table3

2008 Olympic men’s decathlon results prior to the original eight

1 2 3 4 5 6 7 8

8791 8551 8527 8328 8253 8241 8238 8220

100 meters 10.44 10.96 10.9 11.07 11.26 11.21 10.53 11.12

Long jump 7.78 7.61 7.33 7.37 7.08 7.68 7.56 7.29

ts ul s a al idua individ ■S T Shot Put 16.27 14.39 14.49 16.53 15.42 14.78 15.15 13.23

High jump 1.99 2.11 2.05 2.08 1.96 2.11 1.96 2.05

400 meters 48.92 47.3 47.91 50.91 49.51 49.54 47.7 49.65

100-meter hurdles 13.93 14.21 14.15 14.47 14.21 14.71 14.37 14.37

Discus 53.79 44.58 44.45 50.04 45.17 45.5 48.39 45.39

Pole vault 5 5 4.7 5 5 4.8 4.3 5.2

Javelin 70.97 60.23 73.98 64.01 65.4 | 63.93 | 51.59 | 60.21 |

1500 meters 306.59 247.47 269.17 301.56 269.29 289.63 268.94 272.9

Table 4

In Ukraine and the world men’s decathlon (formerly 8) total score compared with the single edge table

n

o

mp

o

C

Advantages of the project (Weight over 0.1)

Non-edge projects (Weight under 0.1)

Average

scores

Differences between sub

ine

rai

kr

U

Y02(long jump)=0.1044

Y06(110m column)=0.1034

Y./high jump)=0.1019

Y05(400 meters)=0.1016

Y10(1500m)=0.1015

Y°9(javelin)=0.1006

Y01(100 meters)=0.0994

Y07(discus)=0.1576

Y03(shot put)=0.0977

Y08(pole vault)=0.0915

6553.75

1839.8

ld

rl

o

Y02(long jump)=0.1218

Y03(shot put)=0.1092

Y05(400 meters)=0.1057

Y08(pole vault)=0.1013

Y07(discus)=0.0998

Y10(1500 meters)=0.0996

Y06(110m column)=0.0938

Y04(high jump)=0.0926

Y09(javelin)=0.0916

Y01(100 meters)=0.0845

8393.63

gray can be found in all movements of the sub-total score and the relationship between the comparative analysis. The future, we can use the gray system theory analysis of the ways to further training in the training of various indicators of the extent of the impact on the results, in order to provide a better all-round training theory.

Literature:

1. Wu Guozheng. Men's all-around development of Sino-foreign movement and performance characteristics of the comparative study of the structure. [J]. Journal of Guangzhou Physical Education Institute , 2003, 6:67-71

2. LI Yuanle, Li Chunlei. Medium and the world of sports to develop the characteristics of the women's heptathlon of the research and analysis. [J]. Journal of the Chengdu Sports Institute , 2001,

3:72-76

3. Li Tielu. Chinese and foreign decathlon athletes performance characteristics of the comparative analysis of. [J] Sports Science, Zhejiang 2001,3:47-49

4. Huang Mingjiao. Sports experimental design and scientific method to quantify [M]. Beijing: Higher Education Press,2002.339-344

5. Cong-Ping Wu. Sports and Statistics [M]. Beijing: Higher Education Press ,1999.252-266.

6. Chen, YANG De-fang, Huang Mingjiao. The establishment of sports multi-factor regression clustering of gray system Prediction model to Prospects for further research Study [J]. Chinese sports science and technology, 2001,37 (2) :13-16.

7. An Tianxiang, Jin Zhiliang. Chinese and foreign men's decathlon performance of elite athletes of the contrast Analysis [J]. Journal of Shenyang Institute of Physical Education, 2001, (2) :46-47.

Came to edition 05.05.2009. [email protected]

Аникеев Ю. В. Обоснование значимости психологической подготовки спортсменов в интеллектуальных видах

спорта..................................................................................................3

Афанасьев В.В., Шишацька В.І., Щербаченко В.К. Розвиток витривалості учнів технічного ліцею................6

Афанасьєв В.В., Шишацька В.І., Щербаченко В.К. Розвиток сили учнів технічного ліцею.....................10

Бабенко В.Г., Вовнянко А.В. Психологічна готовність персоналу органів внутрішніх справ до використання

масо-габаритних макетів пістолетів на заняттях зі спеціальної фізичної підготовки....................13

Бака Роман. Функциональное состояние системы дыхания и энергообеспечения мышечной деятельности

студентов колледжа в трёхлетнем цикле обучения.......................................................16

Бойко Г.М. Критерії ефективності системи психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності

спортсменів-інвалідів................................................................................22

Бойчук Ю.Д. Компетентнісний підхід до формування еколого-валеологічної культури майбутнього вчителя. 26 Верблюдов І.Б. Методи колективної психотерапії при самостійному виконанні тренувально-оздоровчих

комплексів майбутніми вчителями......................................................................30

Вовканич А.С. Зміна показників розумової працездатності дітей молодшого шкільного віку під впливом

рослинних ароматичних речовин .......................................................................33

Гагара В.Ф., Шевченко Ю.А. Фізична реабілітація хворих на вогнищеву пневмонію в умовах стаціонару.......37

Гагара В.Ф., Бугаєвський К.А. Фізична реабілітація жінок після гінекологічних оперативних втручань......39

Ганчар А.И. Особенности гендерных отличий результатов выступления сильнейших пловцов на летнем

чемпионате Беларуси в Минске-2008......................................................................42

Дмитриев С.В. Парадоксы биомеханического моделирования - новые понятия или новые реальности?............47

Драганова О. В., Баришок Т. В. Фізична реабілітація постінсультних хворих в пізньому відновлювальному

періоді..............................................................................................55

Завалевська О. В. Використання інтерактивних методів навчання як одна з педагогічних умов формування

професійного самоусвідомлення майбутніх фахівців.....................................................58

Захарина Е. А. Анализ физического здоровья студентов классического приватного университета..............61

Кайдалова Л.Г., Щокіна Н.Б. Шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності магістрантів спеціальності

«Педагогіка вищої школи» під час лекційного викладання...............................................64

Калмикова Ю.С. Вивчення особливостей психологічного статусу у хворих на інфільтративний туберкульоз

легень...............................................................................................67

Ковалевська О.Л. Аналіз ефективності техніко-тактичних дій в нападі кваліфікованих волейболістів........74

Компанієць Ю.А. Філософія фізичної культури чи фізична культура філософії?..............................77

Коробейніков Георгій, Радченко Юрій. Особливості технічної підготовленності борців греко-римського стилю

високої кваліфікації...................................................................................81

Коцан І.Я., Козачук Н.О., Кутрій Л.В. Просторова синхронізація тета-активності, пов'язана з оригінальністю

виконання дивергеного завдання.......................................................................85

Кривенцова І.В. Становлення фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах................88

Лисяк В.М. Вивчення ціннісних орієнтацій до занять фізичними вправами у процесі фізичного виховання

студентів вищих навчальних закладів..................................................................92

Ліфінцев С.М. Психолого-педагогічні умови формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності

студентів............................................................................................95

Лысенко И.А. Социально-педагогические аспекты управления персоналом в физкультурно-спортивных

организациях ........................................................................................100

Лях-Породько О.О. Організація та проведення всесокільських зльотів і вплив їх на розвиток сокільського

руху.................................................................................................104

Манько И.Н. Развитие силы у студентов физкультурных вузов на занятиях по силовой подготовке (на примере

пауэрлифтинга)........................................................................................113

Михайлов Володимир, Михайлов Віталій. Математичне моделювання нормативів у бігу на 100 м офіцерів

різних вікових груп..................................................................................121

Нестерова А.В. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення розвитку дитячо-юнацького спорту в

Україні..............................................................................................125

Ніжніченко Д.О. Взаємозв'язок між показниками морфофункціональної, швидкісно-силової та спеціальної

підготовленості пауерліфтерів на етапі попередньої базової підготовки................................128

Овчарук І.С. Оптимізація системи фізичної підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних

ситуацій.............................................................................................134

Одинец Т.Е. Оценка изменения параметров энергообеспечения женщин после радикальной мастэктомии по

методике С.А. Душанина ..............................................................................140

Осадча К.П. Проектування процесу формування професійної компетентності майбутніх вчителів

інформатики..........................................................................................143

Панов С.Ф. Формування самостійності у перекладачів-менеджерів у процесі фахової підготовки .............147

Помазан-Сапожникова О.В. Применение элементов тайского массажа при коррекции сколиотической

осанки...............................................................................................152

Пономаренко О.П., Омельяненко А.И., Омельяненко Г.А. Особенности восстановления локомоторной функции шейно-грудного отдела позвоночника с помощью средств физической реабилитации.................154

Попічєв М.І. Функціональний стан альбуміну сироватки крові і гемоглобіну у спортсменів-волейболістів різної

кваліфікації...........................................................................................157

Попрошаєв О.В., Чумаков О.В. З'ясування думки провідних фахівців україни щодо різноманітних питань

відбору й орієнтації спортсменів у водному поло.......................................................160

Прихода І.В., Нєчаєва О.В., Нєчаєв М.А. Корекція кислотно-лужного балансу в лікуванні хворих з гострими

отруєннями.............................................................................................163

Сигал Н.С., Трегуб В.В, Кизым П.Н., Кочина Н.В. Прогнозирование психологической совместимости спортивных танцевальных пар по личностным особенностям с помощью линейных дискриминантных

функций................................................................................................166

Смирнова Н.И., Черненко Е.Е., Гордейченко О.А. Влияние специальных упражнений на развитие гибкости у

детей 6-7 лет..........................................................................................170

Соколенко В.Л., Соколенко С.В., Швед Н.В. Аналіз показників клітинної ланки імунітету, як критерій оцінки

адекватності отриманих навантажень на заняттях фізичним вихованням у ВНЗ...............................172

Стасюк Р.М. Визначення фізкультурно-спортивних інтересів, стану здоров'я і успішності студентів............175

Сибіль М.Г., Свищ Я.С. Стан енергозабезпечуючих систем легкоатлетів - спринтерів в умовах штучної

гіпоксії...............................................................................................178

Усыченко В.В. Анализ методов изучения компонентного состава тела спортсменов...............................183

Хандога Я.В., Хандога В.І. Перспективи підвищення якості організації навчального процесу з фізичного

виховання студентів вузів..............................................................................187

Цюпак Любомира. Встановлення взаємозалежності між показниками зовнішніх і внутрішніх навантажень на

організм студентів із використанням дистанційного контролю.............................................190

Чорна Т.В. Дослідження впливу рухової активності, соціально-економічних, екологічних та психологічних

чинників на стан здоров'я учнів та студентів...........................................................194

Щепаник Э. , Баженков Е. , Ткачук В. Развитие компетентного управления.....................................197

Юхимук Віра. Формування знань олімпійської тематики як чинник підвищення зацікавленості учнів основної

школи до фізичної культури ............................................................................205

Kopahski R., Kopahski D. , Pryimakov O. Przegl^d metod i systemow treningowych w wyciskaniu sztangi

lez^c..................................................................................................209

Migala Mariusz. The role and meaning of activities performed by upper silesian gentry families aiming at

popularization of health resort treatment in silesia in the 19th century and in the first half of the 20th century. 226 Mleczko E., Sudol G., Mirek W., Jaszczanin J. According to the researches of training conditions of the polish

walker.................................................................................................228

Wang Xinna. The use of gray system theory «Analysis of the advantages» of Ukraine and the world men's decathlon results comparative study .............................................................................231

Anikieiev Y.V. Rationale for relevance of psychological training athletes in intellectual sports.......................3

Afanasyev V.V., Shishac'ka V.I., Scherbachenko V.K. Development of endurance of Technical Lyceum pupils............6

Afanasyev V.V., Shishac'ka V.I., Scherbachenko V.K. Development of power of Technical Lyceum pupils................10

Babenko V.G., Vovnianko A.V. Psychological readiness of the personnel of the bodies of Internal Affairs for applying

the mass-gabarit models of pistols at lessons in special physical training.....................................13

Baka R. Functional state of respiratory system and system responsible for providing energy to muscles in college

students in a three years' long study period...................................................................16

Boyko G. Criteria of definition of a system effectiveness of psychology-pedagogical support of sports activity of

sportsmen-disables.............................................................................................22

Boychuk Yu.D. Competence approach of forming ecological and valeological culture of future teacher.................26

Verbludov I.B The methods of collective psychotherapy in the independent exercise training and recreational

facilities by future teachers..................................................................................30

Vovkanych A.S. Change of indexes the mental capacity of children of midchildhood under influence of vegetable

aromatizers ......................................................................................................33

Gagara V.F., Shevchenko Y.A. Physical rehabilitation of patients with focal pneumonia in the hospital.................37

Gagara V.F., Bugaevsky K.A. Physical rehabilitation of females after gynecologic surgery..............................39

Ganchar A.I. Features of dynamics of gender differences of swimmers results on the Summer Championship of

Belorussia, Minsk - 2008..........................................................................................42

Dmitriev S.V. Paradoxes of biomechanical simulation - new concepts or new realities?..................................47

Draganova O., Baryshok T. Physical rehabilitation of patients after stroke on the late stage of renewal...............55

Zavalevska O.V. The usage of interactive methods in education as one of pedagogical requirements of the

professional self-consciousness formation of future specialists...................................................58

Zakharina E. The analysis of Classic Private University student's physical health.....................................61

Kaidalova L.G., Schokina N.B. The ways of activization the teaching and educational activity of undergraduates in

the branch of «Pedagogic of the high school» during lecture teaching..............................................64

Kalmykova Y. Study of peculiarity of psychological status for patient by infiltrative tuberculosis of lunges..........67

Kovalevskaya O.L. Analysis of efficacy of technical and tactical actions in an offence of the qualified volleyball

players...........................................................................................................74

Kompaniets Y.A. Philosophy of physical education or physical education of philosophy?.................................77

Korobejnikov George, Radchenko Jurii. Features of technical readiness of fighters of the Greco-Roman style of

high qualification ...............................................................................................81

Kotsan I.Ya., Kozachuk N.O., Kutriy L.V. Spatial synchronization of theta-activity, related to the originality of the

execution of a divergent task.....................................................................................85

Kriventsova I.V. The development of physical education in pedagogical university......................................88

Lisyak V.M. Study of valuable orientations to exercises by physical exercises during physical training of students of

higher educational institutions...................................................................................92

Lifentsev S.M. Psychological and pedagogical terms of forming motifs of educational-cognitive activity of students95

Lysenko I.A. Social - pedagogical aspects of management of the personnel in sports organization....................100

Lyach-Porodko A. The organization and the realization of the general socolsk rallies and their influence on the

socolsk movement's development.................................................................................104

Man'ko I.N. Development of force at students of sports high schools on exercises on power preparation (on an

instance of powerlifting)........................................................................................113

Mykhaylov Volodymyr, Mykhaylov Vitaliy. Mathematical modeling of 100 m run norms within different

commissioned officers' age-groups .............................................................................121

Nesterova A.V. Financial and material support of development of child-youthful sports in Ukraine...................125

Nizhnichenko D.O. Intercommunication between the indexes of morphological, functional, speed-power and special

preparedness of powerlifters on the stage of previous base preparation.........................................128

Ovcharuk I.S. Optimization system of physical preparation elements characteristics of future specialists on

liquidation of consequences of extraordinary situations........................................................134

Odinets T.E. Assessment of change of parameters of power supply of women after the radical mastectomy on

procedure S.A. Dushanin........................................................................................140

Osadcha K.P. Designing of process of formation professional competence of the future teachers of information

science........................................................................................................143

Panov S.F. Forming of manager interpretors self-dependancy in the process of professional training.................147

Pomazan-Sapochikova O.V. Application of elements of the Thai massage at the correction of scoliotic carriage 152 Ponomarenko O.P., Omelyanenko A.I., Omelyanenko G.A. The features of recovery of the locomotor function of

thoracocervical part of chine by the methods of physical rehabilitation........................................154

Popichev M.I. Functional state of Albuminum of Serum of a blood and haemoglobin at sportsmen - volleyball players

of different qualification.....................................................................................157

Poproshaev O.V., Chumakov O.V. Results of implement questionnaire guiding specialists of Ukraine about

selection and preparing water polo players of different age and qualification..................................160

Prikhoda I.V., Nechaeva O.V., Nechaev N.A. Correction acid-alkaline balance in treatment of patients with acute

poisonings.....................................................................................................163

Sigal N.S., Tregub V.V, Kizym P.N., Kochina N.V. Prospecting of psychological compatibility of sports dancing pairs

on personality features by means of linear discriminative functions............................................166

Smirnova N., Chernenko E., Gordeichenko O. The influence of flexibilite in children of 6-7 years old...............170

Sokolenko V.L., Sokolenko S.V., Shved N.V. Analysis of indexes of cellular immunity, as criterion of estimation of

adequacy of the got loadings on employments by physical education in Institute of higher.......................172

Stasyuk R.N. Determination athletic-sporting interests, state of health and progress of students...................175

Sybil M.G., Svysch Y.S. State of energy providing systems of athletes - sprinters in the conditions of artificial

hypoxia........................................................................................................178

Usichenko V. The analysis of estimation methods of sportsmen's body componental structure.............................183

Khandoga Y. V., Khandoga V. I. Improvement prospects of the quality of the physical training curriculum for

university students................................................................................................187

Cyupak Lyubomyra. Establishment of interdependence between indexes of external and internal loadings on

organism of students with the use of distance control..............................................................190

Chorna T.V. Influence of motive activity, socio-economic, ecological, psychological factors on the state of health of

pupils and students................................................................................................194

Sczepanik E., Bazhenkov E., Tkaczuk V. Development of competent management............................................197

Yukhymuk Vira. The knowledge formation of olympic subject is an important condition of increasing of interest to

physical culture ..................................................................................................205

Kopanski R., Kopanski D., Pryimakov A. Review of the methods and burn-in systems in pressing of barbell lying

down ............................................................................................................... 209

Migala Mariusz. The role and meaning of activities performed by upper silesian gentry families aiming at

popularization of health resort treatment in silesia in the 19th century and in the first half of the 20th century. 226

Mleczko E., Sudol G., Mirek W., Jaszczanin J. According to the researches of training conditions of the polish

walker...................................................................................................228

Wang Xinna. The use of gray system theory «Analysis of the advantages» of Ukraine and the world men's decathlon results comparative study.....................................................................................231

ВИМОГИ ДО СТАТЕЙ

СТАТТІ РЕЦЕНЗУЮТЬСЯ

Текст обсягом 8 і більше сторінок формату А4 українською (російською, англійською, польською) мовою надсилати електронною поштою в редакторі WORD. Шрифт - Times New Roman 14, поля 20 мм, орієнтація сторінки - книжкова, інтервал 1,5. До статті можна додавати чорно-білі графічні матеріали - рисунки, таблиці та ін. (окрім фото). Для діаграм, рисунків, формул, схем використовувати шрифт 10. Уникати суцільного заливання фону у рисунках.

Структура статті: назва статті, прізвище та ініціали автора, назва організації, анотації, ключові слова, текст статті за структурою згідно Постанови вАк України від 15.01.2003 N 7-05/1, література. Зазначити: поштову адресу для пересилання видання, номер телефону для термінового зв'язку (за бажанням автора), повністю ПіБ автора(ів), науковий ступінь, вчене звання, e-mail.

Стаття має такі розділи:

Анотації (трьома мовами - укр., рос., англ.). Обсяг першої на мові статті - > 500 знаків. До другої та третьої анотацій додати переклад прізвища та ініціалів автора(ів) і назви статті. Структура анотації: проблема, матеріал, результат.

Ключові слова: (я 1-2 рядки слів. Не вживати словосполучення).

Вступ (постановка проблеми у загальному вигляді; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття).

Зв'язок роботи із важливими науковими програмами або практичними завданнями.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи. (формулювання цілей статті або постановка завдання. Стисло навести - матеріал і методи дослідження, організація дослідження, об'єкт і предмет дослідження).

Результати дослідження (виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів).

Висновки.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку.

Література (5 і більше) у відповідності до Постанови ВАК України та нового Держстандарту.

Редакція надішле за вказаною Вами адресою 1 прим. збірника.

Тел. (057) 755-73-58; факс: 706-15-60; 61068, м.Харків-68, а/с 11135, Єрмаков Сергій Сидорович.

Термінова довідка: моб. тел. 097-910-81-12 (також SMS).

Листування з авторами виключно електронною поштою. Повідомлення про прийняття (або відхилення) статті до друку надсилається автору електронною поштою після рецензування її членами редколегії.

Електронна пошта: [email protected]; [email protected]; [email protected];

Web-сторінки: www.pedagogy.narod.ru - загальна інформація; http://www.nbuv.gov.ua/articles/khhpi/ - архів статей з 1996р.; http://lib.sportedu.ru/books/xxpi - російськомовна сторінка; http://www.sportsscience.org - архів, електронні версії наукових конференцій.

Zasady redagowania materiatow:

- tytut pracy (duzymi literami), - imiq i nazwisko autora (autorow); nazwq instytucji;

- tekst „summary” w jqzykach (ang., ukr., rus) nie mniej 1 strona, powinien zawierac: tytutpracy, imiq i nazwisko autora (autorow), krotkq tresc artykufu, sfowa kluczowe;

- struktura artykufu powinna zawierac nastqpujqce czqsci: wstqp, analiza ostatnich badan i publikacji, cel pracy, zada-nia lub pytania badawcze, metody badan, omowienie wynikow, dyskusja, wnioski, pismiennictwo;

- >8 stron tekstu formaty A4 (jqzyk - ukrainski, angielski albo polski),fqcznie z pismiennictwem (>5), tabele albo ryciny;

- format WINDOWS/WORD; Times New Roman, 14 pt, odstqpy miqdzy wierszami 1,5; margines 2.

Materiaty, niespetniaj^ce wymagah, nie b^dq drukowane.

tel.: (057) 755-73-58; 706-21-03; 70-72-289; fax: 706-15-60. mob.: 097-910-81-12.

e-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected];

web.:

http://www.sportsscience.org

http://www.nbuv.gov.ua/articles/khhpi/

http://lib.sportedu.ru/books/xxpi

www.pedagogy.narod.ru

ВИТЯГ ЗІ СПИСКУ ЗАРУБІЖНИХ ТА ПОЛЬСЬКИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ

(фізичне виховання і спорт)

Наказ Міністерства науки і вищої школи Польщі М№8'^БРК-105-1007-2/А'Ш09, КОМиМКАТ № 8 г ^іа 31 шагоа 2009 г.; 13.05.2009. http://www.nauka.gov.pl;

Zal^cznik do komunikatu nr 8 Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyzszego z dnia 31 marca 2009 r

WYKAZ WYBRANYCH CZASOPISM WRAZ Z LICZBA PUNKTOW ZA UMIESZCZONA W NICH PUBLIKACJL NAUKOWA

LP. NAZWA CZASOPISMA LICZBA PUNKTOW ZA PUBLIKACJ^ NAUKOWA

A. CZASOPISMA WYROZNIONE W JOURNAL CITATION REPORTS (JCR) (altogether - 82Э1)

B. POZOSTALE CZASOPISMA ZAGRANICZNE I CZASOPISMA POLSKIE (altogether - 140Э)

244 CHIRURGIA KOLANA, ARTROSKOPIA, TRAUMATOLOGIA SPORTOWA 2

565 KULTURA FIZYCZNA. EDUKACJA, ZDROWIE, OLIMPIZM, SPORT 1

633 MEDICINA SPORTIVA 4

634 MEDICINA SPORTIVA PRACTICA 2

642 MEDYCYNA SPORTOWA 4

740 PEDAGOGICS, PSYCHOLOGY, MEDICAL-BIOLOGICAL PROBLEMS OF PHYSICAL TRAINING ПЕДАГОГІКА, ПСИХОЛОГІЯ ТА МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ (Україна) 2

751 PHYSICAL EDUCATION OF THE STUDENTS OF CREATIVE PROFFESION ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ СТУДЕНТОВ ТВОРЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ (Україна) 2

955 PRZEGLAD NAUKOWY KULTURY FIZYCZNEJ UNIWERSYTETU RZESZOWSKIWGO (SCIENTIFIC REVIEW OF PHYSICAL CULTURE OF UNIVERSITY OF RZESZOW) 1

1018 RESEARCH YEARBOOK. STUDIES IN PHYSICAL EDUCATION AND SPORT 2

1034 ROCZNIK NAUKOWY AKADEMII WYCHOWANIA FIZYCZNEGO W WARSZAWIE (ZAMIEJSCOWY WYDZIAL WYCHOWANIA FIZYCZNEGO W BIALEJ PODLASKIEJ) 1

1036 ROCZNIK NAUKOWY- STUDIA O WYCHOWANIU FIZYCZNYM I SPORCIE 2

1066 ROCZNIKI NAUKOWE WYZSZEJ SZKOLY WYCHOWANIA FIZYCZNEGO I TURY-STYKI W SUPRASLU 1

1108 SPORT WYCZYNOWY 2

1109 SPORTY WODNE I RATOWNICTWO 1

1304 WYCHOWANIE FIZYCZNE I SPORT (PHYSICAL EDUCATION AND SPORT) 4

Повний перелік журналів за списком А і В представлено на сайті Міністерства науки і вищої школи Польщі: http://www.nauka.gov.pl

НАУКОВЕ ВИДАННЯ ПЕДАГОГІКА, ПСИХОЛОГІЯ ТА МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

Видання зареєстровано у Державному комітеті інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України.

Свідоцтво: серія КВ №7111 від 25.03.2003р.

Свідоцтво про внесення до держ. реєстру суб’єкта видав.справи ДК №860 від 20.03.2002р.

Оригінал-макет підготовлено в редакційно-видавничому відділі ХДАДМ. Технічний редактор: Гросу Ю.

Підп. до друку 23.06.2009 р. Формат 60x84/8. Папір: офсетний. Друк: ризографічний. Ум. друк. арк. 15.00. Тираж 100 прим.

ХДАДМ, Харківська державна академія дизайну і мистецтв 61002, Харків-2, вул. Червонопрапорна, 8.

Надруковано у типографії ХДАДМ 61002, Харків-2, вул. Червонопрапорна, 8.