CC BY
29РІВЕНЬ ОЛІМПІЙСЬКОЇ ОСВІЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ КРИМУ
Виноградов М.А., Мутьєв А.В.
Кримський державний аграрний університет Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
Анотація. Вивчено рівень олімпійської освіченості студентів вищих навчальних закладів Автономної республіки Крим та встановлено зв’язки між її критеріями. З’ясовано, що студенти вищих навчальних закладів Автономної республіки Крим мають низький рівень олімпійської освіченості та вихованості, відсутні зв’язки між знаннями, мотивацією та практичними навичками, що ставить проблему підвищення ефективності роботи з олімпійської освіти студентів з використанням різних її форм і методів.
Ключові слова: олімпійська освіченість, рівень, критерії, Крим, студенти
Аннотация. Виноградов А.А., Мутьев А.В. Уровень олимпийской образованности студентов Крыма.
Изучен уровень олимпийской образованности студентоввысших учебных заведений Автономной республики Крым и определены связи между ее критериями. Установлене, что студенты высших учебных заведений Автономной республики Крым имеют низкий уровень олимпийской образованности и воспитанности, отсутствует взаимосвязь между различными ее критериями, что ставит проблему повышения эффективности работы по олимпийскому образованию студентовс использованием различных ее форм и методов Ключевые слова: олимпийское образование, олимпийская образованность, уровень, критерии, Крым, студенты
Annotation. Vinogradov M. Mutev A. Level of Olympic education of students of Crimea.The article devoted to the study of the level of Olympic education from students of Crimea and level of communication between it criteria. The students of higher educational establishments of Crimea have the low level of Olympic education, intercommunication between different its criteria is absent, that puts the problem of increase of efficiency of work on education of students with the use of different its forms and methods.
Key words: Olympic education, level, criteria, Crimea, students.
Вступ.
Ідеї олімпізму все більш пронизують сучасну культуру, поєднують рішення олімпійських завдань із загальними завданнями людства
Як універсальне явище, спорт здатний задовольняти фізичні і духовні потреби людини, які визначаються ступенем зрілості суспільства, його можливостями
Це відображається в такому широкому понятті, як «здоров'я». Основоположне соціокультурнезначення і призначення міжнародного олімпійського руху зводиться до рішення проблеми збереження і зміцнення здоров'я людини.
Людині притаманні соціальна та біологічна потреби у всебічному гармонічному розвитку Цим визначається соціокультурнаприрода олімпізму: фізичне, інтелектуальне та етичне вдосконалення людини
Загальним недоліком концепцій фізичного виховання (в яких до останнього часу, як правило, не було місця олімпійському вихованню), є те, що вони зводяться лише до фізичної підготовки молоді, до вдосконалення її рухових здібностей; до вирішення оздоровчих завдань, відповідній профілактиці.
Таку однобічність в розумінні завдань фізичного виховання можна побачити, якщо звернутися до аналізу навчальних програм з фізичного виховання студентськоїмолоді.
Суттєве змінення їх змісту та цільових настанов, адекватних соціальній природі фізичної культурі, дозволить концептуальномодифікувативсю систему фізичного виховання. Таке бачення проблеми фізичного виховання набуває культурологічногозабарвлення та розкриває органічну єдність фізичного та духовного в людині, адже олімпійський рух, який спирається на філософію олімпізму, є не тільки змагальна діяльність, м’язова активність, досягнення «фізичної досконалості» атлета, але й духовно-творча активність, тісно пов’язана з фізичною освітою та вихованням.
Одним із варіантів вирішення цієї складної проблеми може бути організація освітньо виховного процесу на основі ідеології олімпізму, шляхом олімпійської освіти [2, 8].
Головною метою олімпійської освіти є впровадження дієвої системи фізкультурної просвіти, яка покликана сприяти вихованню учнів на гуманістичних ідеалах олімпізму, формуванню знань в галузі олімпізму
і Олімпійських ігор, формуванню традицій і культуриздорового способу життя, престижу здоров’я, залучення до активних занять фізичною культуроюі спортом [2, 5].
Сьогодні в Україні створена дієва фундаментальна система олімпійської освіти в результаті спільної діяльності НОК, ОАУта Регіональних центрів олімпійських досліджень [1, 6].
Проблемам дослідження рівня олімпійської обізнаності учнів в сучасній науковій літературі присвячена низка праць [3, 4, 7]. Їх аналіз свідчить про низький рівень засвоєння знань про олімпійський рух, ідеали і цінності олімпізму як в У країні так і в інших державах світу (Чехії, Польщі, Німеччини, Г реції, У горщини) [3], що обумовлює проблему підвищення ефективності роботи з олімпійської освіти в освітніх закладах.
Знання про олімпійський рух (інформаційний блок) поряд із мотивацією, розвитком здібностей, умінь і навичок та закріпленням типів, зразків, моделей поведінки людини у відповідності з олімпійськими ідеалами [9] є основними показниками і компонентами олімпійської культури особи, пов'язаними з основними цінностями цієї культури
© Виноградов М.А., Мутьєв А.В., 2009
Загальноосвітнім напрямом української системи олімпійської освіти передбачається поширення знань про історію олімпійського руху (від Стародавньої Греції до наших днів), розвиток сучасного олімпійського спорту, Ігор Олімпіад і Олімпійських зимових ігор, основні принципи олімпізму, структури міжнародного олімпійського руху (діяльність МОК, НОКів, НСФ) та його правові основи, особливості олімпійських свят, символіку й атрибутику, видатних діячів олімпійського руху, включаючи не тільки гуманістичний, соціальний, етичний, моральний, патріотичний, а й ряд інших аспектів. [2].
Система олімпійської освіти в Автономній республіці Крим формується, як складова частина загальнодержавної системи олімпійської освіти. Певними кроками у її розбудові було створення в освітніх закладах «Олімпійських стендів», регулярне проведення бесід, конкурсів вікторин з олімпійської тематики, але впровадження системи олімпійської освіти в Автономній республіці Крим неможливе без масштабного вивчення рівня олімпійської освіченості учнів та студентів освітніх закладів автономії
Робота виконана згідно до плану НДР Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського
Метою роботи є вивчення рівня олімпійської освіченості студентів вищих навчальних закладів Автономної республіки Крим.
Завдання роботи:
1. Вивчити рівень знань, мотивації та практичних навичок в галузі олімпійської освіти.
2. Простежити зв'язок між різними критеріями олімпійської освіченості.
3. Визначити перспективи подальшого вдосконалення системи олімпійської освіти студентів Криму в загальноосвітньому напряму.
Методи й організація дослідження. Під час дослідження використовували наступні методи: аналіз, синтез, систематизація наукової та науково-методичної літератури, опитування анкетування методи математичної статистики. Дослідження було організовано в началі першого семестру 200S/09 навчального року. Було здійснено анкетування S0 студентів першого курсу студентів не фізкультурних спеціальностей вузів Криму. Анкета містила три блоки питань відповідно до основних критеріїв олімпійської освіченості та вихованості:
1 критерій - Сформованість системи знань в галузі олімпізму та олімпійського руху.
2 критерій - Сформованість системи відношень та мотивації в галузі олімпізму та олімпійського руху.
3 критерій - Сформованість системи умінь та навичок використовувати олімпійські знання в своєму стилі життя.
Перший блок був розроблений відповідно до рекомендацій для вікторин з Олімпійського спорту для учнів старших класів [2] містив 17 питань, які відображали рівень знань учнів щодо Олімпійських ігор Стародавньої Греції, Відродження Олімпійських ігор і історії Олімпійських ігор сучасності та Олімпійського руху в Україні Визначали відсоток вірних відповідей. Другий блок питань визначав рівень мотивації до перемоги, інтересу до змагань. Третій блок визначав ступень участі респондентів у заняттях фізичними вправами, участь у змаганнях та стиль їх поведінки під час змагань.
Результати дослідження.
В цілому рівень знань студентів про олімпійський рух був досить низький. Стато-математична обробка отриманих даних показала, що студентидали правильні відповіді на 4б,5+1,7 % питань пов’язаних із історією Олімпійських ігор Стародавньої Греції та на 45,0+2,4 % з відродження Олімпійських ігор і історії Олімпійських ігор сучасності На питання щодо Олімпійського руху України правильні відповіді дали 25,3+2,4 % студентів Загальний відсоток вірних відповідей в середньому склав - 37,3+1,1%. Причому 9S,S % студентів знали що Олімпійські ігри почали проводитися в Греції, але лише 25,0 % вірно відповіли де саме. Чим нагороджували переможців Олімпійських ігор знали 2б,3%, засновника сучасного олімпійського руху - 40,0% а теперішнього керівника МОК лише 30,0%. Гірше всього респонденти знали хто зі спортсменів-українців завоював найбільшу кількість олімпійських нагород - 1б,3 %.
Вивчаючи сформованість системи відношень та мотивації в галузі олімпізму та олімпійського руху у студентів було встановлено, що зовсім не інтересуються спортивними змаганнями 11,0% респондентів, час від часу інтересуються - 55,0%, постійно інтересуються деякими видами спорту - 27,5% і постійно інтересуються багатьма видами спорту - б,3%. На запитання щодо прагнення до вдосконалення своїх якостей б,0% відповіли що людина досконала вже сама по собі, 21,0% відповіли що треба розвивати лише ті здібності і якості до яких у людини є хист та 73,0% вважають що людина повинна бути розвита всебічно.
Визначаючи ступень участі респондентів у заняттях фізичними вправами, змаганнях та стиль їх поведінки під час змагань було встановлено, що б,3% респондентів зовсім не займаються фізичними вправами, 72,5% займаються інколи, 14,0% регулярно займаються фізичними вправами та лише 7,5% постійно відвідують спортивні секції. При цьому 31,0% студентів ніколи не приймають участь у спортивних змаганнях, 1S,0% не приймають участі у змаганнях з різних причин, проте мають бажання змагатися, 3б,0% постійно приймають участь у змаганнях «для розваги» і 14,0% приймають участь у змаганнях, для вдосконалення власних результатів Своє відношення до перемоги 51,0% студентів висловили як «головне не перемога, а участь», 15,0% вважають, що перемагати треба за будь яку ціну, якщо не прийдеться порушувати правила, 32,5% вважають, що «перемога має бути перед усім над собою» та 1,0% респондентів прагнуть перемагати за бу дь яку ціну, навіть якщо потрібну бути порушувати правила.
На мал. 1 представлено порівняння рівня компонентів олімпійської освіченості студентівз «ідеальною» моделлю, яка містить три блоки: інформаційний, мотиваційний та практичний.
Інформаційний блок
□ Идеальна модель
□ Фактичні дані
Мал. 1. Порівняння рівня компонентів олімпійської освіченості студентів з «ідеальною» моделлю (%).
Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що студенти вузів Криму мають певні знання про Олімпійський рух, але їх знання є досить неточними, розрізненими, фрагментарними. Більшість студентів декларують необхідність всебічного розвитку людини, проте самі не займаються фізичними вправами регулярно, мають дуже низьку мотивацію до перемоги та не приймають участь у змаганнях. Кореляційний аналіз виявив дуже низький рівень зв’язку між знаннями, мотивацією та практичними навичками. Таким чином, постає проблема підвищення ефективності роботи з олімпійської освіти студентів з використанням різних її форм.
Висновки
1. Студенти вищих навчальних закладів Автономної республіки Крим мають певні знання про олімпійський рух, але їх знання є досить неточними, розрізненими, фрагментарними.
2. Аналіз виявив дуже низький рівень та відсутність зв’язку між знаннями, мотивацією та практичними навичками в галузі олімпійського руху
3. Виникає гостра проблема підвищення ефективності роботи з олімпійської освіти сту дентів з використанням різних її форм і методів.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо в пошуку та науковомуобґрунтуванніолімпійської освіти студентів що містить цілу систему розвитку мотивацій, цінностей, інтересів, вмінь і навичок, що сприятиме залученню учнівської молоді до занять фізичною культуроюі спортом, а також вдосконаленні олімпійської культуриособистості.
Література
1. Булатова М. Олимпийская академия Украины приоритетные направления деятельности // Наука в олимпийском спорте, 2007, №2. С-5-12.
2. Булатова М.М., Єрмолова В.М. Олімпійська освіта у системі навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів України К.: "Олімпійська література", 2007. - 44 с.
3. Вацеба О., Юхимук В. Актуальные вопросы олимпийского образования в учебно-воспитательном процессе учеников общеобразовательных школ (на примере г. Львова)// Наука в олимпийском спорте, 2007, №2. С-87-92.
4. Дивинская Е. Регионально-исторический аспект как составная часть олимпийского образования // Теория и практика физической культуры 2001, № 7. С - 52-53.
5. Лубышева Л.И. Интеграция спортивного и олимпийского воспитания в образовательном пространстве школы // Наука в олимпийском спорте, 2007, №2. С-36-40.
6. Олейник Н.А., Ашанин В.С., КудиненкоВ.Н. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту — 2004. — N 15. — С. 228-234.
7. Поликарпова Г. М. Олимпийское образование и воспитание как предмет педагогическогоисследования Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01: Великий Новгород, 2003. - 414 с.
8. Родиченко В.С. Российская система олимпийского образования (авторский анализ выполнения
организационно-методической концепции)// Наука в олимпийском спорте, 2007, №2. С-17-21.
9. Столяров В.И. Олимпийское образование и спартианская система воспитания. - М.: Гуманитарный Центр
"СпАрт" РГАФК 1998. С-71-233.
Надійшла до редакції 13.01.2008 р.
