CC BY
29
Орипнальш досл1дження Original Researches ■ < ■ | ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя кишечника / Bowel Pathology
УДК 616.34-613.2+616-056.2
СТОЙКЕВИЧ М.В.
ДУ «1нститутгастроентеролопÏНАМН Украни», м. Днпропетровсыс Украна
ВПЛИВ ПОРУШЕНЬ НУТРИТИВНОГО СТАТУСУ НА ЯЮСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ХРОЫЧЫ ЗАПАЛЬН ЗАХВОРЮВАННЯ КИШЕЧНИКА
Резюме. Стаття присвячена актуальнй проблемi — впливу нутритивного статусу на яюсть життя хворих на хронiчнi запальнi захворювання кишечника. Проведено анкетування 80 па^енлв за допомогою за-гального (SF-36) та спе^ального (IBDQ) опитувальниюв. Проаналiзовано отриманi данi залежно вщ нутритивного статусу. Встановлено, що зниження нутритивного статусу негативно впливае на яюсть життя хворих на запальнi захворювання кишечника, що обумовлено як кишковими розладами, так / порушен-ням психоемо^йного стану та обмеженням со^ально! активносл. Найгiршi показники якост життя спо-стерiгались у хворих з\ зниженим нутритивним статусом. Ключовi слова: захворювання кишечника, яюсть життя, нутритивний статус.
J
Дослщження останшх рошв показали високу частоту метаболiчного синдрому у хворих на хрошчш запальш захворювання кишечника (ХЗЗК), особливо на виразковий колщ що обумовлюе важливють його ранньо! дiагностики та профшактики як фактора ризику серцево-судинних захворювань [1, 2].
Яшсть життя (ЯЖ), як штегральний показник фiзичного, психолопчного, емоцшного й сощаль-ного функцюнування хворого, який Грунтуеться на суб'ективнш оцшщ, е важливою категорiею, що утверджуе антропоцентричний шдхщ у медичнш практищ.
ВООЗ визначае ЯЖ як сприйняття шдивщами 1х становища в житт в контекст культури й систем цшностей, у яких вони живуть, зпдно з 1х власни-ми метою, сподiваннями, стандартами й турбота-ми. Поняття ЯЖ е багатофакторним, тобто мютить велику кшьшсть компонентiв. У зв'язку з цим по-ряд з шшими (економiчна, психосоцiальна, техно-лопчна та iн.) було видiлено й медичну складову ЯЖ, яку розумшть як глобальну мiру сприйняття пащентом досвiду захворювання i функцюнально-го статусу, що включае соцiальнi, культурш, психо-логiчнi та пов'язанi з хворобою фактори. Вивчення
napaMeTpiB ЯЖ може використовуватися для оцшки ступеня тяжкост стану хворого, аналiзу вщдалених результатiв лiкування, порiвняльноï характеристики pi3H^ препаратiв, проведення реабiлiтацiйних заходiв тощо [3, 4].
Опитувальники ЯЖ можна подшити на двi вели-кi групи — загальш та спещальш. Загальнi опитувальники застосовують для оцiнки ЯЖ як у здоро-вих осiб, так i при рiзноманiтних захворюваннях. Спецiальнi опитувальники е найбiльш чутливими для конкретного захворювання, тому що мютять специфiчнi для нього компоненти. За допомогою спещальних опитувальникiв оцiнюеться якась одна категорiя ЯЖ (фiзичний або психiчний стан), або ЯЖ при конкретному захворюванш, або певнi види лшування. На сьогоднi розробленi стандартнi опитувальники для бшьшосп захворювань, у тому чи^ й для ХЗЗК: Inflammatory Bowel Disease Questionnaire (IBDQ), Кшвлендський кшшчний опитувальник (Cleveland Clinic Questionnaire — CCQ) та шкала
© Стойкевич М.В., 2016 © «Гастроентерологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
оцшки проблем хворого на ХЗЗК (Rating form of IBD Patient Concerns — RFIPC) [5, 6].
Одним Í3 загальних опитувальниив, що широко використовуеться, е коротка форма Medical Outcomes Study Short Form (SF-36), розроблена J.E. Ware та ствавт. [5]. Анкета SF-36 включае 36 питань, що вщображають 8 концепцш (шкал) здоров'я: фiзичну працездатнiсть, сощальну активнiсть, ступiнь обмеження фiзичноl пра-цездатностi та сощально! активностi, псиичне здоров'я, енергiйнiсть або втомлювальнiсть, бть, загальну оцiнку здоров'я та його змши протягом останнього року. Опи-тувальник SF-36 забезпечуе кшьисне визначення ЯЖ за вищезазначеними шкалами — вщ 0 до 100 балiв. Чим вище значення показника, тим краща оцiнка за обра-ною шкалою. Спецiальний опитувальник для хворих на ХЗЗК IBDQ мiстить 4 роздали вщповщно до кишко-вих, системних, емоцшних та соцiальних проявiв захво-рювання, сума балiв коливаеться вщ 32 до 224, а дiапазон при вiдповiдi на одне запитання — вщ 1 до 7. Найвищий результат визначае найкращий показник ЯЖ. Макси-мальне значення для кишкових симптомiв становить 70, для системних та сощальних проявiв — 35, для емощо-нального статусу — 84 бали. Запитання сформульоваш таким чином, щоб вщповщ на них давали iнформацiю з чотирьох аспеклв ЯЖ хворих на ХЗЗК: кишковi озна-ки, системш ознаки, емоцiйна сфера, соцiальна фун-кцiя. К1льк1сть запитань iз цих аспеклв вибрана таким чином, щоб якомога повнощншше висвiтлити вплив кожного з аспеклв зокрема та 1х комплексний вплив на рiвень життя пацiентiв з даною патологiею. При патологи кишечника, о^м локального порушення фун-кцiй товстого кишечника, спостертаються й змiни за-гального стану хворих, що теж негативно вщбиваються на ЯЖ. Урахування розладав психоемоцшно! сфери е не менш важливим, оск1льки бiльшiсть пацiентiв з щею патологiею мають порушення в цш сферi, особливо при тривалому перебiгу захворювання. Комплексний пiдхiд до оцшки ЯЖ пащенлв неможливий без урахування со-цiального аспекту, тобто визначення можливосл вико-нання сощальних обов'язив та здатностi користуватися сощальними правами [5, 6].
Групування запитань за аспектами ЯЖ та нумеращя запитань опитувальника:
а) кишковi ознаки (10 запитань), максимальна кшьысть балiв — 70;
б) системш ознаки (5 запитань), максимальна кшьысть балiв — 35;
в) емоцшна функцiя (12 запитань), максимальна кшьысть балiв — 84;
г) сощальна функцiя (5 запитань), максимальна кшьысть балiв — 35.
Запитання пронумерован таким чином, щоб вони рiвномiрно розподiлялися в опитувальнику. Порiвня-но зi способом викладення запитань по групах шдряд така нумеращя зводить до мМмуму можливiсть не-повноцiнних вiдповiдей на запитання щодо одного з аспектiв.
Метою нашого дослщження було вивчення ЯЖ хворих на ХЗЗК залежно вщ нутритивного статусу.
Матерiали i методи
Для визначення ЯЖ хворих проводилось опитуван-ня за допомогою загального (SF-36) та спецiального (IBDQ) опитувальниыв.
Обстежено 80 пацieнiв i3 ХЗЗК втэм вiд 18 до 74 роив, як перебували на стащонарному лiкуваннi у вщ-дiленнi захворювань кишечника ДУ «1нститут гастро-ентерологи' НАМН Украши». Бiльшiсть пацieнтiв були в молодому працездатному вщ — вщ 25 до 50 роив (97,5 %). Середнш вiк становив (43,4 ± 1,8) року. Не-специфiчний виразковий колiт (НВК) мав мюце у 51 (63,8 %) хворого, а хвороба Крона (Хк) — у 29 (36,2 %). На пiдставi визначення вщсотка жирово'1 маси тша за даними iмпедaнсметрiï дослiдженi хворi були роз-подтеш на 3 групи: I — зi зниженим нутритивним статусом (47 хворих), II — з нормальним нутритивним статусом (13 хворих) та III — з шдвищеним нутритив-ним статусом (20 хворих).
Усi вихiднi данi, отриманi при виконанш роботи, з метою оптимiзащï математично!' обробки вводили-ся в базу даних, побудовану за допомогою електрон-них таблиць Microsoft Excel п^д керуванням оболонки Windows 2003. Статистична обробка результалв дослi-джень здшснювалася методами варiацiйноï статистики, реал1зованими стандартним пакетом прикладних програм Statistica for Windows 6.0 [7].
Результати дослiдження
За даними опитування з використанням SF-36, ЯЖ пaцieнтiв iз ХЗЗК була значно знижена за вшма шкалами. Вiрогiдних розбiжностей мiж пaцieнтaми з НВК та ХК не виявлено. При анал1з1 показниыв якостi життя хворих на ХЗЗК з рiзним нутритивним статусом встановлено, що у хворих вшх груп вираженими були проблеми, пов'язаш з фiзичним здоров'ям, що проявлялось обмеженням повсякденно'1 дiяльностi.
За даними опитувальника SF-36, у хворих зi зниженим нутритивним статусом показник фiзичного здоров'я (PF) був знижений в 1,7 раза (р < 0,001) порiв-няно з контрольною групою, у пащенлв з нормальним нутритивним статусом — майже в 1,4 раза (р < 0,001), а в пащенлв, нутритивний статус яких був тдвище-ним, — у 1,5 раза (р < 0,001) (табл. 1).
Пащентам I групи було складшше виконувати свою повсякденну роботу; так, показник RP у пащенлв ще'1 групи був знижений в 4,1 раза (р < 0,001), а у хворих II та III груп — у 3,5 раза (р < 0,01). Зниження маси лла негативно впливало на життеву актившсть: так, у пащенлв I та II групи показник VT був знижений в 1,6 раза (р < 0,001), тсда як у пащенлв III групи — у 1,8 раза (р < 0,001). Показник сощально'1 активносл (SF) був знижений приблизно однаково в пащенлв ушх груп (р < 0,01).
Слщ вщзначити, що в обмеженш житгедгяльносл хворих вщграе роль не тшьки фiзичний, але й емо-цшний чинник. Показник «рольове функщонування, обумовлене емоцшним станом» (RE) у хворих iз зни-женим нутритивним статусом (I група) був зниженим у 2,2 раза (р < 0,01), у пащенлв II групи — в 1,9 раза
Таблиця 1 — Яюсть життя пац1ент1в ¡з ХЗЗКза даними опитувальника SF-36 залежно вд нутритивного статусу, М ± т
Шкала Контрольнагрупа (п = 20) Iгрупа (п = 47) II група (п = 13) III група (п = 20)
РР 98,50 ± 1,06 58,9 ± 8,3* 68,6 ± 3,1* 64,2 ± 6,0*
ЯР 86,3 ± 12,3 21,2 ± 8,4* 24,4 ± 4,9* 25,0 ± 7,3*
ВР 86,4 ± 7,3 54,1 ± 3,8* 55,2 ± 6,1** 55,1 ± 5,4*
ОН 75,4 ± 5,9 45,4 ± 3,1*, # 56,2 ± 4,2** 54,0 ± 3,1*
УТ 69,30 ± 5,04 41,6 ± 3,3* 42,3 ± 4,4* 38,8 ± 4,7*
SF 80,0 ± 8,6 52,8 ± 4,2** 56,7 ± 6,6*** 52,5 ± 5,6**
ЯЕ 81,7 ± 14,8 37,0 ± 3,3** 41,0 ± 12,6*** 40,0 ± 8,8***
МН 70,2 ± 6,3 49,7 ± 3,3** 55,7 ± 3,9 55,8 ± 3,6***
Примтки: * — р < 0,001 — в1рогщн1сгь р1зниц1 мж групами та контролем; ** — р < 0,01 — в1рогщн1сть р1зниц1 м'жгрупами та контролем; *** — р < 0,05 — в1рогщн1сть р1зниц1 м'жгрупами та контролем; # — р < 0,05 — в1рогщн1сть пор1вняно з патентами II групи.
(р < 0,05) та в пащентав III групи — в 2 рази (р < 0,05). При цьому в пащентав ушх груп вщзначали зниження показниыв фiзичного болю (ВР) (р < 0,001), що свщ-чить про суб'ективне посилення акценту на даних аспектах життя. Показники загального сприйняття здоров'я ^Н) також вiрогiдно знижеш у хворих ушх груп у 1,2—1,4 раза (р < 0,01), спостер^алась вiроriд-на рiзниця в 1,2 раза мiж пащентами II та I групи — (56,2 ± 4,2) проти (45,4 ± 3,1), р < 0,05, тобто пащенти з нутритивною недостатнютю найбiльше незадоволенi станом свого здоров'я.
Аналiз показниив ЯЖ залежно вщ нутритивного статусу у хворих на ХЗЗК показав, що при зниженш маси тла спостерiгаеться бiльше зниження ушх показ-никiв якостi життя.
Анкетування хворих за допомогою спещального опитувальника IBDQ показало, що в пащенпв iз НВК та ХК спостертаеться зниження ЯЖ. Так, у пащен-тiв iз НВК з максимально можливих 224 балiв було (123,7 ± 4,5) бала, у пацiентiв iз ХК — (115,5 ± 11,1) бала (рис. 1). Вiрогiдних розбiжностей мiж показника-ми пащенпв з НВК та ХК не виявлено.
Залежно вщ нутритивного статусу в пащенпв iз ХЗЗК за даними опитувальника IBDQ спостер^алось зниження ЯЖ за всiма аспектами у вшх групах (табл. 2).
З наведених у табл. 2 даних видно, що незалежно вщ нутритивного статусу у хворих iз ХЗЗК спостерь галось зниження функщонального стану кишечника: в 1,8 раза у хворих iз зниженим нутритивним статусом та в 1,7 раза — у пащенпв з шдвищеним та нормальним нутритивним статусом. Результати вщповщей на запи-тання щодо цього аспекту показали, що попршення якостi життя у хворих вщбувалось за рахунок урчання та здуття в животi, порушення дефекаци, частiше у ви-глядi дiареl, наявностi слизу у випорожненнях, вщчут-тя неповного випорожнення кишечника, обмеження у виборi продуктiв харчування через проблеми з кишечником.
Був знижений показник життедiяльностi та енер-гшносп за рахунок загально! слабкостi, тдвищено! втомлюваностi, погiршення сну, поганого настрою, головного болю, незручност перед оточуючими в ре-
зультатi проблем, пов'язаних з кишечником, у части-ни хворих — за рахунок втрати маси тла. У пащенпв ушх груп показник системних проявiв був знижений у 2 рази, найнижш показники були у хворих I групи.
Кишковi розлади та скарги загального характеру вщбивались на емоцшному сташ хворих, викликали депресiю, незадоволенють особистим життям, при цьому кшьысть балiв за емоцiйними аспектами становила в пащенпв I групи (48,7 ± 3,1), II групи — (50,0 ± 2,3) та III групи — (51,5 ± 3,3). Хворi боялися, що вчасно не знайдуть туалет, депресiя та пригшчешсть були обу-мовленi можливютю загострення захворювання та не-зручнютю перед оточуючими.
У багатьох випадках зниження ЯЖ було обумов-лене зниженням сощально! активностi: частковою та стшкою втратою працездатностi, неможливiстю перебувати на робочому мющ тривалий час, вшмовою вiд кар'ерного росту, що призводило до фшансово! нестабiльностi, вшсутшстю можливостi продовжува-ти навчання, найгiршi показники були у хворих з нутритивною недостатшстю. Пацiенти також страждали через обмеження статево! активность Кшьысть балiв у групi запитань, що стосуються сощальних аспек-
бали 250
200
150
100
50
0
224
I Максимальна юлькють балв I НВК 1ХК
115,5
Рисунок 1 — ЯЖ у хворих на НВК та ХК за даними опитувальника IBDQ
Таблиця 2 — ЯЖхворих на ХЗЗК за даними спец1ального опитувальника IBDQ залежно
вд нутритивного статусу
Аспекти Максимальна юльюсть бал'в (224) 1група (n = 47) II група (n = 13) III група (n = 20)
K^KOBi 70 38,2 ± 2,5 40,9 ± 1,6 39,8 ± 2,3
Системы 35 17,1 ± 0,9 17,5 ± 1,5 17,3 ± 1,2
Емоцшы 84 48,7 ± 3,1 50,0 ± 2,3 51,5 ± 3,3
Сощальы 35 18,4 ± 1,2 19,1 ± 1,4 20,3 ± 2,0
пв, становила: у I груш — (18,4 ± 1,2), у II груш — (19,1 ± 1,4) та в III груш — (20,3 ± 2,0).
Висновок
Отже, вивчення ЯЖ хворих на ХЗЗК за допомо-гою опитувальника SF-36 показало, що зниження нутритивного статусу негативно впливае на загальний стан здоров'я пацiентiв, що пщтверджено зниженням вiдчуття фiзичного здоров'я, зниженням здатност виконувати свою професшну роботу, обмеженням со-щально! та життево! активностi. Анкетування хворих за допомогою спецiального опитувальника IBDQ теж виявило негативний вплив зниження нутритивного статусу на яысть життя хворих на ХЗЗК, що обумов-лено як кишковими розладами, так i порушенням психоемоцiйного стану та обмеженням сощально! активностi. Найгiршi показники якост життя хворих за результатами обох опитувальниыв спостерiгались у хворих зi зниженим нутритивним статусом.
Список лператури
1. Халиф И.Л. Воспалительные заболевания кишечника (неспецифический язвенный колит и болезнь Крона)/И.Л. Халиф, И.Д. Лоранская — М.: Миклаш, 2004. — 88 с.
2. Румянцев В.Г. Язвенный колит: Руководство для врачей / В.Г. Румянцев. — М.: Медицинское информационное агентство, 2009. — 424 с.
3. Ioannis A.I. Quality measurement of quality of life in IBD / A.I. Ioannis // Arch. Gastroenterohepatol. — 2001. — № 3—4. — P. 564-570.
4. Пат. 62530 Украта, МПК G 06 Q 50/00, A 61 B10/00. Cnoci6 визначення рiвня якостi життя хворих на хронiчний невиразковий колт / Камшський В.Я.; заяв-ник та патентовласник Iвано-Франкiвська державна ме-дична академiя. — № 200304303; заяв. 07.04.2003; опубл. 15.12.03, Бюл. № 5.
5. Ожегов Е.В. Сравнительный анализ диагностической значимости опросников SF-36 и IBDQ при оценке качества жизни у пациентов с болезнью Крона / Е.В. Ожегов, С.А. Алексеенко, И.Ю. Афонина // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2007. — № 5. — С. 47.
6. Низов А.А. Качество жизни у больных воспалительными заболеваниями кишечника в фазе ремиссии / А.А. Низов, А.Г. Якубовская, Т.Н. Назарова // Ежегодная научная конференция университета, посвященная 60-летию со дня основания Рязанского государственного медицинского университета имени академика И.П. Павлова на Рязанской земле: Научн. конф., 10—11 окт. 2010г.: Тезисы докл. — Рязань, 2010. — С. 154-155.
7. Петри А. Наглядная статистика в медицине / А. Петри, К. Сэбин. — М.: ГЭОТАР-мед, 2003. — 143 с.
Отримано 28.01.16 ■
Стойкевич М.В.
ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепропетровск, Украина
ВЛИЯНИЕ НАРУШЕНИЙ НУТРИТИВНОГО СТАТУСА НА КАЧЕСТВО ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ КИШЕЧНИКА
Резюме. Статья посвящена актуальной проблеме — влиянию нутритивного статуса на качество жизни больных хроническими воспалительными заболеваниями кишечника. Проведено анкетирование 80 пациентов с помощью общего ^Б-36) и специального (ШБр) опросников. Проанализированы полученные данные в зависимости от нутритивного статуса. Установлено, что снижение нутритивного статуса негативно влияет на качество
жизни больных с воспалительными заболеваниями кишечника, что обусловлено как кишечными нарушениями, так и нарушением психоэмоционального состояния и ограничениями социальной активности. Худшие показатели качества жизни наблюдались у больных со сниженным нутритивным статусом.
Ключевые слова: заболевания кишечника, качество жизни, нутритивный статус.
Stoikevych M.V.
State Institution «Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
EFFECT OF NUTRITIONAL STATUS DISORDERS ON THE QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH CHRONIC INFLAMMATORY BOWEL DISEASES
Summary. The article deals with the actual problem — the influence of nutritional status on the quality oflife in patients with chronic inflammatory bowel diseases. A survey of 80 patients was conducted using general (SF-36) and special (IBDQ) questionnaires. We have analyzed findings, depending on the nutritional status. It was found that the decline in nutri-
tional status affects the quality oflife in patients with inflammatory bowel diseases that is caused by both the intestinal disorders and violations of the psychoemotional state and social activity limitations. The worst quality oflife was observed in patients with reduced nutritional status.
Key words: bowel diseases, quality of life, nutritional status.
