Комплексна диференційована терапія хворих на мікози шкіри та слизових оболонок з супутніми хронічними запальними захворюваннями кишечника Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.992:616.34-002-08:615.37

Комплексна диференцшована терашя хворих на мжози шюри та слизових оболонок з супутшми хрошчними запальними захворюваннями кишечника

Св^лова О.Б.

Днтропетровська державна медична академ1я

КОМПЛЕКСНАЯ ДИФФЕРЕНЦИРОВАННАЯ ТЕРАПИЯ БОЛЬНЫХ МИКОЗАМИ КОЖИ И СЛИЗИСТЫХ ОБОЛОЧЕК С СОПУТСТВУЮЩИМИ ХРОНИЧЕСКИМИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ КИШЕЧНИКА Светлова Е.Б.

Приведены данные иммунного статуса и состояния кишечника у 90 пациентов с хроническими воспалительными заболеваниями кишечника, которым на фоне общей микотической терапии было проведено дифференцированное лечение иммуномодулято-рами и корректорами функции кишечника. Рассмотрены терапевтические возможности использования амиксина и тиотриазолина при лечении микозов на фоне хронических воспалительных заболеваний кишечника.

THE COMPLEX DIFFERENTIAL THERAPY OF PATIENTS WITH CUTIS AND TUNICA MUCOSA MYCOSES AND CONCOMITANT CHRONIC INFLAMMATORY DISEASES OF INTESTINE Svitlova O.B.

The data on the immune status and intestine condition of 90 patients with intestine chronic inflammatory diseases receiving the differential treatment by immunomodulators and correctors of intestine functions against a background of antimycotic therapy have been presented. Therapeutic possibilities of amyxin and tiatriazoline use in the treatment of mycoses against a background of chronic inflammatory diseases of intestine have been considered.

Постановка проблеми у загальному ви-глядь Одшею з актуальних проблем су-часно! медицини е мшотичш захворювання людини, яю досить розповсюдженш серед на-селення [18, 19]. Проведено великомасштабш дослщження бшьшосп населення кра!н Свропи та Ази - «Ахшес-проект» та <^.1.0.№> [1, 2], яю дозволили виявити хворих на мшотичну шфек-щю, встановити И розповсюдженють в кра!нах, вивчити етюлопю, ошташзувати стратепю те-рапи. Результати «Ахшес-проекту» перевищили всi найсмiливiшi прогнози: 35% обслiдуваних страждали на грибковi захворювання, найбiльш розповсюдженим серед яких був ошхомшоз -23 % [3, 4].

На цей час у свт спостер^аеться зрiст гриб-кових iнфекцiй [5, 6, 16] у наслщок не завжди обгрунтованого прийому антибактерiальних препаратiв широкого спектру дп та iнших тера-

певтичних чинник1в, а також п1двищення частота швазшних процедур. Слщ вщмггити все зростаючу кшьюсть хворих з порушеним 1мун-ним статусом, а також тдвищення тривалосп життя населення, що сприяе розповсюдженню мшотично! шфекцл [7, 8, 17].

Мшотична шфекщя найчастше виникае на тл1 р1зномаштних хрошчних захворювань. Так, у 87,7 % хворих на мшоз стоп, обумовле-ний червоним трихофитоном, виявлено супут-ш захворювання оргашв травлення. При сква-мозно-гшеркератотичному м1коз1 шюри костей та шдошов з гшертроф1чним типом ураження шгпв, при ф1брогастроскопи у хворих вияв-лена патолопя (рефлекс-езофапт, грижа стра-вохщно! частини д1афрагми та ш.). Для хворих на штертрипнозну форму мшозу стоп харак-терний дисбюз кишечника з прол1феращею C. albicans. З розповсюдженютю мшотичного

процесу корелюе частота виявлення дисбюзу кишечника та виявлення патолопчних змш при фiбро-гастро-дуоденоскопп [9, 10].

У патогенезi дерматозiв долонно-шдошовно! локалiзацп важливу роль вщграе порушення функци ШКТ, гормонально! та мшроциркуля-торно! систем [11].

Проблема адекватно! терапи мiкозiв зали-шаеться на цей час досить актуальною, особливо, на наш погляд, досить важливим е виявлення патологи ШКТ у хворих на мшози, з розробкою комплексно! етютропно! та патогенетично! те-рапi! [12-15].

Не виршеною ранiше частиною пробле-

ми, що обумовило вивчення нами розповсю-дженостi дерматозiв у осiб з патолопею ШКТ, е пiдвищення ефективносп терапi! хворих на мiкози з урахуванням клiнiчних особливостей, рiвня порушень функцi! ШКТ, iмунного статусу, що може дозволити розробити алгоритм дифе-ренцшованих показникiв, iндивiдуальну комп-лексну ено-тропну та патогенетичну терапiю та дати !й клiнiко-лабораторну оцiнку.

Проведене дослщження е фрагментом науково-дослiдно! роботи Кафедри шюр-них та венеричних хвороб Дшпропетров-сько! державно! медично! академи - 1Н 0600 «Порушення адаптацшних механiзмiв при дерматозах та шфекщях, що передають-ся статевим шляхом, та методи !х корекци», № державно! реестраци 0100и000395.

Основний

Матерiали i методи дослiджень. В основнш групi було 90 хворих на мшози з ХВЗК, серед яких виявлено

- хворобу Крона - у 18 хворих;

- неспецифiчний виразковий коли - у 32,

- хрошчш колiти - у 40.

У дослщжуваних хворих на мiкози видшеш:

- дерматомiцети - у 68 хворих;

- дрiжджеподiбнi гриби -у 5;

- плюенш гриби -у 10;

- гриби роду Malassezia - у 7 хворих.

Групу порiвняння склали 77 хворих на мшо-

зи без патологи ШКТ.

Основна група дослщжених (90 пащеннв) на мшози з супутньою патолопею кишечника була розподшена на двi групи:

- 1 група - 50 хворих на мшози з супутшми хворобами: хворобою Крона та неспецифiчним виразковим колiтом;

3-4 (11)' 2008

Мета роботи - тдвищення ефективносп комплексно! диференцiйовано! терапi! хворих на мшози, з патологiею ШКТ, за рахунок розроб-ки показниюв та методики загально! та мюцево! етiотропно!, а також патогенетично! терапи м> козiв та онiхомiкозiв, з урахуванням ктшчних особливостей, iмунного статусу, мшрофлори кишечника.

Виходячи з поставлено! мети роботи, перед-бачено рiшення таких задач:

1. Вивчити розповсюджешсть та характер захворювань шкiри серед дорослих та дней з патологiею ШКТ.

2. Вивчити особливосн клiнiчних проявiв мiкозiв у хворих iз ХЗЗК та !х взаемозв'язок з патолопею ШКТ; виявити до i тсля лiкування показники iмунного статусу хворих на мшози з ХЗЗК.

3. Визначити до i пiсля лiкування показники мшрофлори товстого кишечника та всмокту-вально! функцi! тонкого кишечника хворих на мшози з ХЗЗК.

4. Провести порiвняльний аналiз клiнiчних особливостей, перебиу, стану iмунного статусу, мшрофлори кишечника, видiливши при цьому рiзнi рiвнi клiнiко-лабораторних порушень.

5. З урахуванням встановлених рiвнiв клш> ко-лабораторних порушень, розробити дифе-ренцiйованi показання i методику комплексно! терапi! хворих на мшози на тлi ХЗЗК, дати клш-ко-лабораторну оцiнку !! ефективностi.

змiст роботи

- 2 група - 40 хворих на мшози з супутшми хрошчними колбами.

Для вирiшення поставлених завдань пащен-ти були обстеженi iз застосуванням спецiальних методiв дослiдження. Для дослщження хворих на мшози з ХЗЗК були використаш загально клiнiчнi, iмунологiчнi, мiкологiчнi методи до-слiдження (о^м цього, застосовано досл> дження мшробюценозу товстого кишечника):

- мiкологiчнi методи:

1) мшроскошчш дослiдження;

2) культуральне дослiдження iз засiвом

патологiчного матерiалу на щiльне середо-

вище Сабуро;

- для ощнки стану iмунiтету визначали:

1) фагоцитарну активнiсть нейтрофшв

(ФАН);

2) фагоцитарне число (ФЧ);

3) РТБЛ З ФГА;

4) поглинаючу активнють нейтрофшв (НСТ-тест);

5) циркулюючi ÎMyHHÎ комплекси (Ц1К),

6) piBeHb Ig A, Ig M, Ig G;

- склад популяци лiмфоцитiв дослiджyвали з використанням моноклональних антитш (фiрма «Клонспектр», Росiя) до молекул:

1) СD3+ - Г^мфоцити;

2) СD4+ - Г-хелпери;

3) СD8+ - Г-супресори;

4) CD4+/CD8+ - iмyнорегyляторний ш-декс;

5) CD25+ - рецептор, який е маркером, що характеризуе число кттин з апоптозом;

6) HLR-DR - маркер для чисельно1 оцшки актування Г-тмфоцит1в, що мають фенотип CD3+, HLA-DR, CD 16+ [20];

- дослщження видового та кшьюсного складу мiкрофлори вмiстy товсто1 кишки до i пiсля л^вання проводили методом посiвy десяти-кратних розведень (10 - 1 - 10 - 9) на стандартний набiр елективних та диференцшно^агностич-них поживних середовищ для видiлення аероб-них та анаеробних мiкроорганiзмiв;

- ощнку ефективностi проведено1 терапiï проводили шляхом порiвняння глибини дисбю-тичних порушень, виявлених до i шсля л^ван-ня, використовуючи градацiю за ступенем, яка свщчить про амплиуду вiдхилень мшробюце-нозу товстоï кишки;

- статистичну обробку резyльтатiв дослщ-жень проводили на персональному комп'ютерi iз застосуванням пакета Excel (програма Statistica 6.0); отриманi данi дослщжень обробляли методом варiацiйноï статистики, використовуючи критери Стьюдента (t); за вiрогiднy брали рiз-ницю середшх приp < 0,05.

Результати роботи та ïx обговорення. Проведений порiвняльний аналiз клiнiчних даних показав особливостi клiнiчних проявiв мiкозiв на тлi ХЗЗК (основна група):

- частий розвиток дисимiнованоï форми м> козiв - у 30 (33 %) хворих основноï групи проти трьох (4 %) хворих групи порiвняння (без патологи ШКТ);

- збiльшення в основнш грyпi вiдсотка хворих на ошхомшози кистей - у 30 (33 %) хворих основно1' груш проти 14 (18 %) хворих групи порiвняння;

- комбшоване ураження долонь та шдошов - у 30 (33 %) хворих основно!' групи проти

18 (23 %) хворих групи порiвняння;

- штердигггальна форма мшозу - у 17 (19 %) хворих основноï групи проти 12 (15 %) хворих групи порiвняння;

- маласезюз - у 7 (8 %) хворих основноï групи проти 5 (7 %) хворих групи порiвняння.

В основнш груш хворих частше виявлялись рецидивуючий i прогресуючий перебк- мiкозiв на тлi ХЗЗК, iз значно меншою тривалiстю ремiсiй, частий розвиток мiкозiв пiсля гострих

1 загострення хронiчноï патологiï ШКТ, значне збшьшення числа випадкiв резистентностi до загальноприйнятоï терапiï;

Спостерiгався рiст виявлення дерматомщет-ноï флори - у 68 (75 %) хворих основноï групи проти 54 (70 %) хворих групи порiвняння, а також змiшаноï дерматомiцетно-дрiжджеподiбно-плiсенноï шфекцл - у 22 (25%) хворих основноï групи; це поеднання змiшаноï флори вiдсyтне у хворих в груш порiвняння.

Виявлено значнi вщхилення в iмyнномy ста-тyсi хворих на мшози з сyпyтнiми ХЗЗК, а також менш значнi вщхилення у хворих без патологiï ШКТ:

- значш вiдхилення спостерiгались у Г-ланщ iмyнiтетy, вираженiсть яких залежала вщ сyпyтнiх ХЗЗК; у всiх хворих 1 та 2 груп спос-тершалось достовiрне зниження абсолютноï i вiдносноï кiлькостi CD3+, причому в 1 груш хворих змши були бшьш суттевими (р < 0,05); де-пресiя Г-ланки iмyнiтетy вiдбyвалась за рахунок Г-хелперноï субпопуляцп в yсiх дослiджених групах, що супроводжувалось порушенням iмy-норегyляцiï та зниженням спiввiдношення Г /Г (Р < 0,05);

- вiдбyлась активацiя гуморального iмyнiтетy - збiльшення В^мфоципв та рiвня Ig M, Ig A; порушувалось спiввiдношення Г/В лiмфоцитiв, найбiльш показове в 1 груш;

- виявлено вiрогiдне пiдвищення CD95+ (FasAPO-1) у 1 грyпi хворих; збшьшення експреси CD95+ не вщбуваеться у хворих

2 групи;

- вiдповiдно до зниження Г-клiтинноï ланки iмyнiтетy визначено зменшення показника HLA-DR у вшх групах хворих, з максималь-ним зниженням у хворих основно1, 1 групи (Р < 0,05);

- рецепщя до IL-2 (CD25+) у хворих основ-ноï групи була зниженою, що може свщчити про глибокi порушення iмyнологiчноï рiвноваги.

У хворих 1 групи збершаеться позитивна ко-

релящя мiж:

- Т- клпинами та СD4+ (г = 0,45),

- Т- клггинами та СD8 (г = 0,56),

- Т- клггинами та CD19 (г = 0,41);

- абсолютною кшьюстю СD19 та СD8 (г = 0,38);

- СD4 та СD8 (г = 0,46), -

але вщсутня корелящя мiж класами iмуног-лобулiнiв та регуляторними Т^мфоцитами, СD25+ та Т- i В-клгтинами, яка характерна для здорових людей. Зв'язок мiж вмютом СD19+ та СD 8+ стае позитивним, тсд як у здорових вш негативний. Таким чином, у хворих 1 гру-пи спостерпаеться порушення iмунорегуля-цi! - Г-супресори приводять не до зниження рiвня В-клгтин, як у здорових людей, а навпа-ки - до збшьшення; тобто встановлюеться новий характер взаемозв'язюв мiж Т-супресорами та В-клгтинами.

У хворих 2 групи також, як i у хворих 1 гру-пи, зберiгаеться позитивна корелящя мiж:

- Т-клiтинами та СD4+ (г = 0,78);

- Т-клгтинами та абсолютним вмiстом СD8 (г = 0,63);

- Т-кттинами та абсолютною кiлькiстю СD19+ (г = 0,53);

- СD4 +та СD8+ (г = 0,74), -

але вiдсутня кореляцiя мiж класами iму-но-глобулiнiв та регуляторними Т^мфоци-тами, СD25+ та Т- i В-кттинами, яка характерна для здорових людей. На вщмшу вщ хворих 1 групи, у хворих 2 групи не вста-новлено кореляцi! мiж В^мфоцитами та Т-хелперами, Т-супресорами.

Таким чином, у хворих на мшози з супут-нiми ХЗЗК виявлялася значна Т-лiмфопенiя, переважно за рахунок зменшення Т-хелпе-рiв, з порушенням iмунорегуляцi! (Т-хелпери/ Т-супресори), виражешсть та спрямованiсть яко! залежала вщ тяжкостi патологiчного процесу. Активацiя iмунно! ланки iмунiтету проявлялася значним збшьшенням кiлькостi В-тмфоцит1в та !х функцюнально! активностi. Це сшвпада-ло iз збiльшенням рiвня ^ А, ^ М, вiрогiдним зменшенням мембранно-локалiзованого СD95+ (Fas/APO-1)-рецептора апоптозу, а також СD16 (Т-лiмфоцитiв-кiлерiв).

50 хворих 1 групи, до яко! увшшли досл> дженi хворi на поширенi форми рубромшозу, маласезiозу iз супутньою патолопею кишечника (НВК, хвороба Крона) були подшеш нами на рiвнозначнi по складу двi групи:

3-4 (11)' 2008

- група порiвняння - 20 хворих, яш л^ва-лися традицiйно (Тербiнафiн, 1траконазол), без урахування патологi! кишечника та iмунного статусу;

- дослiдна група - 30 хворих, яким додатко-во до загальноприйнято! терапi! (Тербiнафiн, 1траконазол) призначали препарати для корекцi! функцi! ШКТ (Сульфасалазин або Салофальк, Креон, Бiфiформ) та iмуномодулятори (Амiксин та Циклоферон).

Пюля лiкування бiльшiсть показникiв у груш порiвняння залишились без статистично достовiрних змiн, за винятком сшввщношення Т-/В^мфоцити, а бiльшiсть з них значно в^^з-нялась вiд показниюв у здорових осiб (лейко-цити, СD3+; СD4+; СD19+; вдексу Т/В; Тх/Тс; Ц1К; ^ М). Протилежна динамiка змiн вщбу-лася тсля лiкування у хворих дослщно! групи: у порiвняннi з показниками до лшування змен-шилось статистично значимо число лейкоципв, Ц1К, ^А, а збiльшилось число СD3+, СD4+, iндекс Тх/Тс.

Таким чином, бшьш позитивна динамiка вщ-мiчаеться у хворих, яким до базисного лшуван-ня була рекомендована нами додаткова тератя, яка обумовила позитивну динамiку 6 показни-кiв у хворих 1 ктшко-терапевтично! групи, що свiдчило про вiдновлення iмунорегуляцi!. Зали-шився без змiн рiвень лiмфоцитiв: Т-супресорiв, В-лiмфоцитiв, кiлькiсть ^ М та ^ G, - що свщ-чить про активацiю В-ланки iмунiтету та поси-лення локального iмунного захисту у кишцi.

Збшьшення вмюту лiмфоцитiв з рецепторами до 1Ь-2 у хворих 1 групи (ускладнеш форми мшозу, маласезюз, з супутнiми хворобою Крона та НВК) ми розцшювали, як несприятливий пе-ребiг цього комбiнованого захворювання. Статистично достовiрне пiдвищення вмюту СD25+ пiсля лiкування у хворих, як отримували реко-мендовану нами терашю, свiдчило про бiльш сприятливий перебiг хвороби пiсля лiкування. У той же час у хворих групи порiвняння, яш отримували традицшну терапiю, цей показник не змшювався. У пацiентiв, яким додатково при-значалась рекомендована нами тератя (основна група), вiдмiчалась статистично значима позитивна динамша вмiсту лiмфоцитiв з рецепторами до СD95+, нормалiзувалася експресiя рецеп-торiв до HLA-DR, що свщчило про вщновлення не тiльки кiлькiсного вмiсту кттин 1С, але i !х функцюнування.

40 хворих на мiкози з супутшми хрошчни-

ми колггами 2 групи були подшеш нами на двi групи:

- група пор1вняння - 10 хворих, яю лшували-ся традицшно, без урахування патологiï кишечника; хворi даноï групи приймали Тербiнафiн, 1траконазол.

- дослiдна група - 30 хворих, яким додатко-во до загальноприйнятоï терапiï (Тербшафш, 1траконазол) призначали препарати для корекцн функцiï ШКТ (Лiнекс, Мезим, Дуспаталш, Ме-теоспазмiл) та iмуномодулятори (Циклоферон, Тiотрiазолiн).

Результати проведених дослiджень iмун-ного статусу у хворих друго1' ктшко-тера-певтично1' групи свiдчать, що шсля проведено!' терапiï бшьшють показникiв у групi порiвняння залишилась без статистично достовiрних змiн (за винятком збшьшення числа Т^мфоципв, Т-xелперiв, iндексу Тх/Тс, зменшення лейкоципв та Ig A). Бшьшють з вивчених показниюв суттево не вiдрiзнялись вiд таких у здорових ошб (лiмфоцити, Т-су-пресори, В^мфоцити, шдекс Т/В, Ц1К, Ig M та Ig G). Бшьш показова позитивна динамша спо-стерiгалася у хворих дослiдноï групи, якi додат-ково приймали рекомендован нами препарати. У порiвняннi з показниками до початку терапп, зменшилось статистично вiрогiдно число лейкоципв, лiмфоцитiв, Ц1К, Ig A, Ig M, а збшь-шилось число Т-лiмфоцитiв, Т-хелперiв, i^^^ Т /Т , Ig G.

х с' °

Рекомендована нами терапiя обумовила по-зитивну динамiку 9 показниюв у хворих другоï клiнiко-терапевтичноï групи, що свщчить про вiдновлення iмунорегуляцiï органiзму. Залиши-лось без змш число В-лiмфоцитiв, сшввщно-шення Т/В. Статистично достовiрно в^^зня-лись таю показники iмунного статусу пiсля л> кування в дослiднiй групi вщ показникiв у групi порiвняння: число лiмфоцитiв, CD3+, CD4+, iндекс Тх/Тс, Ig M та Ig G, - що ми розцшюемо, як бшьш позитивш змiни в iмунному статусi у результати застосування розробленоï нами ком-плексноï терапiï

Статистично достовiрне пiдвищення вмю-ту лiмфоцитiв з рецепторами до IL-2 у хворих 2 групи шсля лшування як традицшними, так i рекомендованими нами препаратами ми роз-цшювали, як бiльш сприятливий перебiг хво-роби, оскiльки показник CD25+ досягав рiвня здорових людей. Важливо, що рiвень Т-кiлерiв (CD 16+) залишився незмшним пiсля л^ван-ня як у достднш групi, так i в груш порiвнян-

ня i був на рiвнi показника здорових людей. У пащеннв обох груп шсля лшування вщ-мiчалась статистично достовiрна позитивна динамiка росту вмiсту лiмфоцитiв з рецепторами до CD95+, досягаючи рiвня здорових осiб. Нормалiзацiю експресiï рецепторiв до HLA-DR вiдмiчено лише у пацiентiв дослiдноï групи, i цей показник досягав рiвня здорових людей, що свщчило про вщновлення кшькю-ного рiвня клггок i ix функцiï. Таким чином, найбшьш суттева нормалiзацiя показникiв стану iмунiтету, особливо CD95+ i HLA-DR була зареестрована нами у хворих, яю отримували запропоновану нами додаткову корегуючу тера-тю.

Порiвняльний аналiз глибини дисбютич-них розладiв показав, що у хворих групи порiвняння домiнувало виявлення субком-песованоï (Д11) та некомпенсованоï (ДШ) форм дисбюзу. У хворих основноï групи виявлеш вiдмiнностi у частотi кшькюних змiн заселения бiотопу товстого кишечника. У хворих 1 групи зниження вмюту бiфiдофлори спостерiгалося у 70 %, тсд як у хворих 2 групи - лише у 47,5 %; змши кшькюних характеристик вмюту кишковоï палички в дослщжених групах склали 50 % i 40 %, вщповщно. У хворих 1 групи спостерпався й бшьший вiдсоток виявлення у вмюп ТК дрiжджеподiбниx грибiв i гемолiтичниx бiоварiв Escherichia coli. При за-хворюваннях на мшози у хворих без патологи ШКТ дисбюз виявлено у 70 (91 0%) обстежених; переважали xворi з субкомпенсованою (Д11) i некомпенсованою (ДШ) формами дисбюзу -34 (48,6 %) i 19 (27,1 %), вiдповiдно. До лку-вання статистично вiрогiдними були такi змiни:

- зниження бiфiдофлори спостерiгалося у 34(48,6 %) обстежених;

- зниження лактофлори - у 30 (43,0 %);

- шдвищення концентрацп фекального стрептококу - у 55(78,6 %);

- шдвищення кшькосп дрiжджеподiбниx грибiв - у 15 (21,4 %);

- шдвищення концентрацп умовно патоген-них мiкроорганiзмiв - у 12 (17,1 %) обстежених.

Таким чином, до лшування дюбютичш роз-лади спостерiгались у 82 (91 0%) хворих на м> кози з ХЗЗК; при цьому дисбюз виявлено в ушх випадках - у 50 (100 %) хворих 1 групи.

Порiвняльний аналiз глибини дюбютичних розладiв у дослiджениx хворих виявив, що в обох дослiджениx групах спостерпалась пози-

тивна динамша - тдвищилась кшькють хворих з еубюзом (на 15 0% - серед хворих 2 групи та на 20 0% - серед хворих 1 групи, де були ви-користаш корегуючи препарати). Зменшилась кшькють пащенпв з дисбактерiозом II i III сту-пенiв. Бiльш сyттевi змiни виявлено в 1 груш, яка отримувала комплексну терапiю.

Ампттуда якiсних змiн у грyпi, до комплекс-ноï терапiï якоï входили традицшш та препарати рекомендованi нами, була значно вищою.

У хворих на мшози з сyпyтнiми ХЗЗК перед початком л^вання були виявлеш порушення всмоктyвальноï фyнкцiï тонкого кишечника,

- як за орiентовним тестом с KI, так i за пробою з А-ксилозою.

Стабiлiзацiя та початок регресу дерматозу наступали, у середньому:

- у хворих основноï групи, що одержували комплексну тератю, - на 14-21 день лшування;

- у хворих в групах порiвняння, що прийма-ли традицшну терапiю, - на 28-35 день;

- у хворих на маласезюз, в 1 дослщнш груш,

- на 5-7 день застосування комплексноï терапiï.

Не вiдмiчено побiчних дiй рекомендованих медикаментозних препарапв та процедур, якi потребують змш та зупинки терапiï.

Загальна тривалють лiкyвання у дослiдних хворих на мшози з сyпyтнiми ХЗЗК, яким проводилась тератя за запропонованою нами методикою, не перевищувала строкiв, рекомендованих нормативами МОЗ Украши для хворих на мшотичну iнфекцiю.

У той же час традицшне лiкyвання, призна-чене пащентам в групах порiвняння - як 1-ï, так i 2 основноï груп призвело до загост-рення основного захворювання у чотирьох iз 30 хворих.

У однiеï пащентки з кандидозом у грyпi порiвняння 1 дослiдноï групи, яка приймала традицшну тератю, замють регресу зареест-ровано дисемiнацiю кожного процесу. Стабш-зацiя проявiв дерматозiв на протязi перших 7 днiв зареестрована у 5 хворих на мшози шюри з 1 групи та у 6 хворих 2 групи, яю одержували запропоновану комплексну терапiю.

Хворим було рекомендовано ращональ-не працевлаштування, що виключае контакт

з професшними вадливостями. За наявностi провокуючих чинниюв, рекомендували ви-користання профiлактичних лшувально-оздоровчих заходiв, дотримання дiети. Уим пацiентам проводилося лiкyвання та диспан-серне спостереження з приводу супутшх за-хворювань. Усiм хворим не рщше 3-4 рази на рш проводилося комплексне лаборатор-не дослщження (мшолопчне, iмyнологiчне). У хворих, пролшованих за запропонованою нами методикою, тривалють ремюи становила не менш 8-12 мюящв, причому у значного числа (19-26 %) таких пащенпв тривалють ремюи становила понад 12 мюящв. У той же час, у пащенпв груп порiвняння тривалють ремюи становила 4 мюящ. Серед пащенпв, що отри-мували лшування за за-пропонованою нами методикою, загострення дерматозу або розвитку побiчних явищ не вiдмiчено.

Ефективнiсть запропонованоï нами комплек-сноï диференцiйованоï терапи та диспансериза-цiï хворих на мшози з сyпyтнiми ХЗЗК ощню-валась шляхом порiвняння клiнiчного прояву дерматозу, а також резyльтатiв обстеження хворих видiлених груп тсля проведення лiкyвання, при спо-стереженнi ix на протязi 12 мiсяцiв:

- показникiв кiлькiсного складу основних популяцш та сyбпопyляцiй лiмфоцитiв кровi;

- функщонального складу стану В-системи iмyнiтетy;

- фyнкцiональноï активностi фагоцитуючих кттин.

Протягом диспансерного нагляду у дослщ-жуваних хворих на мiкози з ХЗЗК, даш клiнiч-ного дослщження достовiрно корелювали з бiльшiстю дослщжуваних показникiв кiлькiс-ного складу основних популяцш i субпопуляцш лiмфоцитiв кровь А також функщонального стану В-ланцюга iмyнiтетy i фyнкцiональноï актив-ностi фагоцитуючих клiтин, що визначались у 90 хворих. Це е, на нашу думку, доказом обгрун-тованосп та значноï ефективностi запропонова-ного нами методу лiкyвання хворих на мшози з сyпyтнiми ХЗЗК. Запропонований метод може бути рекомендований для впровадження в прак-тичну охорону здоров'я.

Висновки

У дослщженш дано теоретичне узагальнення та нове рiшення наyковоï i практичноï задачi, яка полягае у пщвищенш ефективностi лiкyвання хворих на мшози з супутньою патологiею ШКТ, з урахуванням взаемозв'язку i взаемозалежносп клiнiчниx та iмyнологiчниx особливостей, змш 3-4 (11)' 2008 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

кшькюного та якюного складу мшрофлори тов-стого кишечника, а також мехашзму розвитку цих дермаг^в, i на цiй основi розроблено ди-ференцiйованi показання та методику комплек-сноï терап^ i профшактики рецидивiв.

1. Мае мюце значна поширенють мiкозiв серед населення. У лiтературi вiдсутнi данi про особливостi мехашзму розвитку i лiкувания хворих на мшози з поеднанням з патолопею ШКТ.

2. Клiнiчна картина i перебп мiкозiв на тлi ХЗЗК характеризуеться частою дисемшащею, виникненням розпросторених форм, шдгострим перебiгом захворювання, комбiнацiею мшотич-них iнфекцiй, приеднанням пiококовоï шфекци, появою алергiдiв.

3. У хворих на мшози з ХЗЗК, на вщмшну вiд мiкозiв без патологи ШКТ, найбшьш суттевк вiдxилення в Т-ланщ iмунiтету; достовiрне зниження CD3+; зниження спiввiдношения Тх/Тс; активащя гуморального iмунiтету; збiльшения В-лiмфоцитiв, Ig M, Ig A; порушення стввщ-ношеннi Т/В-лiмфоцитiв. Вiдповiдно до зниження Т-клiтинноï ланки iмунiтету визначено зменшення антигенiв гiстосумiсностi II класу (HLA-DR) у вшх групах хворих, з максимальним зниженням у хворих на мшози з ХЗЗК. Рецеп-цiя IL-2 (CD25) у хворих основноï групи була зниженою. Збiльшения CD95+ у хворих основ-ноï групи корелювало зi зменшенням кiлькостi CD25+.

4. При бактерюлопчному дослiдженнi якю-ного та кшькюного складу мiкрофлори товстого кишечника, у хворих 1 групи зниження вмюту бiфiдофлори спостерпалося у 70 %, тсдо як у хворих 2 групи - лише у 47,5 %. Змши кшькюних характеристик вмюту кишковоï палич-ки в дослщжених групах склали 50 % i 40 %, вщповщно. До лшування дiсбiотичнi розлади спостерiгались у 82 (91 %) хворих основноï групи; при цьому дисбюз було виявлено в ушх 50 (100 %) дослщжених 1 групи.

При бактерюлопчному дослщженш якюно-го та кшькюного складу мiкрофлори товстого кишечника у груш порiвняння, дисбiоз виявлено у 70 (91 %) обстежених. Ампл^да якюних змiн у 1 груш хворих, яю приймали традицшш та рекомендованi нами препарати, була значно вищою.

5. При порiвнялному аналiзi видiленi двi гру-пи хворих:

- 1 група - 50 пащенпв з розпростореними i ускладненими формами мшозу, кандидозом, з супутнiми хворобою Крона i неспецифiчним виразковим колггом, зi значними змiнами iмун-ного статусу, мшрофлори кишечника i всмок-

тувальноï функци тонкого кишечника; цим па-цiентам ми рекомендували, ^м традицiйноï терапп, системнi антимикотики (циклоферон, тiотрiазолiн), препарати гастроентерологiчноï групи.

- 2 група - 40 пащенпв з обмеженими мшо-зами i ошхомшозами, маласезiозом, з супутнiм xронiчним колпом, незначними змiнами iмун-ного статусу i функци кишечника, яким, ^м традицiйноï терапп, ми рекомендували лшекс, мезим, дуспаталiн.

6. На вщмшу вiд хворих на мiкози з супутш-ми ураженнями кишечника, яю лiкувались тра-дицiйно, запропонована нами методика дифе-ренцiйноï комплексноï терапи дала можливiсть на 14-21 день стабшзувати дерматоз, скоротити термiн лшування, уникнути ускладнень, подов-жити тривалють ремiсiï з нормалiзацiею Т-лан-ки, вщновленням ïï регуляторних меxанiзмiв за рахунок позитивних змiн CD3+, CD4+, iндексу Тх/Тс, Ig M, Ig G, HLA-DR, мшрофлори кишечника.

Наукова новизна отриманих результа^в.

Вперше комплексно вивчеш етiологiя, клiнiчнi особливосп, стан iмунного статусу, мiкрофлора та всмоктувальна функцiя шлунково-кишкового тракту у хворих на мшози з ХЗЗК.

Вперше у кожного вивченого хворого проведено аналiз клiнiчниx особливостей, перебпу мiкозiв, лабораторних показникiв, що дозволило видшить рiзнi рiвнi ктшко-лабораторних порушень.

Запропонована методика комплексного ди-ференцiйованого лiкувания цих хворих, з ура-хуванням видiлениx груп, та дана клшшэ-лабо-раторна оцшка одержаних результатiв.

Практичне значення одержаних резуль-татiв. Практичнiй оxоронi здоров'я запропо-новано диференцiйнi показання та методику комплексного лшування хворих на мшози з використанням iмуномодуляторiв, етютропних препаратiв, коректорiв функци шлунково-кишкового тракту.

Вперше застосовано в комплекснш терапп амшсин та тiатрiазолiн, що дозволило тдви-щити ефективнiсть комплексного лiкувания за рахунок синерпзму ди з шшими препаратами комплексноï терапп, дало можливють корегува-ти функци органiв та систем, а також досягти стшку ремюда.

Л1ТЕРАТУРА

1. Drautigam M., Weidinger G., Nolting S. Successful treatment of toe nail mycosis with terbinafine and itraconazole gives long term benefits (letter; comment.) // DMJ (Clinical Research Ed.) - 1998. - Vol. 317, No 7165. -Р. 1084.

2. Evans E.G.V., Sigurgeirsson B. Double-blind, randomized study of continuous terbinafine compared with intermittent itraconazole in the treatment of toe nail onichomycosis // Br. Med. J. - 1999. - Vol. 318. - P. 1031-1035.

3. Лукьяненко А. Онихомикозы у рабочих круп-

ного машиностроительного завода // Дерматология. Косметология. Сексопатология.

- 2000. - № 2 (3). - С. 19-22.

4. Руденко А., Коваль Э., Полищук В. Этиология

онихомикозов у жителей Украины // Л1ки Украши. - 2000. - № 10. - С. 52-54.

5. Айзатулов Р.Ф. Клиническая дерматология (этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение). - Донецк: Донеччина, 2002.

- 432 с.

6. Del Rosso J. Advances in the treatment of superficial fungal infections: focus on onychomicosis and tinea pedis / JAQA. - 1997.

- Vol. 97. - P. 339-346.

7. Бурова С.А., Меркулова Е.А., Федотов С.А. Оппортунистические грибковые инфекции в стационарах различного профиля. / Мат. Рос. нац. конгресса «Человек и лекарство». - М., 1995. - Т. 2. - С. 259-260.

8. Федотов В.П. Современные вопросы диагностики и терапии дерматомикозов // Дерматология. Косметология. Сексопатология.

- 2001. - № 2-3 (4). - С. 5-10.

9. Корнишева В.Г. Микозы кожи и подкожной клетчатки, патогенез, клиника, лечение: Ав-тореф. дисс. ... канд. мед. наук. - М., 1998.

10. Кулагин В.И., Бурова С.А., Пшеничникова С.Б. Висцеральная грибковая патология у больных онихомикозом стоп // Рос. журнал кожн. и венерич. болезней. - 2000. - № 1.

- С.45-47.

11. Рознатовский К.И. Роль социально-психологических и эмоционально-стрессовых факторов в развитии гемодинамических, микро-циркуляторных и гормональных нарушений при дерматозах ладонно-подошвенной локализации и методы их компенсации, нейроре-гуляторной коррекции: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - М., 1997.

12. Антоньев А.А., Бульвахтер А.А., Глазкова Л.К., Ильин И.И. Кандидоз кожи и слизистых оболочек. - М.: Медицина, 1985. - 160 с.

13. Кашкин П.Н., Лисин В.В. Практическое руководство по медицинской микологии. - М.: Медицина, 1983. - 189 с.

14. Немчанинова С.Г. К вопросу об особенностях патогенеза, клиники и лечения поражений кожи у больных сахарным диабетом.

- М., 1971. - 18 с.

15. Сергеев А. Ю.. Сергеев Ю.В. Кандидоз. - М.: Триада-Х, 2000. - 472 с.

16. Кулага В.В., Романенко И.М., Афонин С.Л., Кулага С.М. Аллергия и грибковые болезни.

- Луганск, 2005. - С. 5-10.

17. Рукавишников В.М. Микозы стоп. - М., 2003.

- С. 18.

18. Степанова Ж.В., Рукавишников В.М. Лами-зил в терапии больных онихомикозом (грибковыми поражениями ногтей): Пособие для врачей. - М., 1999. - 8 с.

19. Tosti A., Piraccini B.M., Stincji C. et al. Treatment of dermatophyte nail infections: an open randomized study comparing intermittent terbinafine therapy with continuous terbinafine treatment and intermittent itraconazole therapy // J. Amer. Acad. Dermatol. - 1996. - Vol. 34.

- P. 595-600.

20. Стандартизация методов иммунофеноти-пирования клеток крови и костного мозга (методические рекомендации) // Мед. имму-нол. - 1999. - Т. 1, № 5. - С. 21-43.

3-4 (11)' 2008

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология